1

У масках з довгими клювами,
iз суворими смолоскипами, 
вони рухалися, мов тiнi,
по брукiвцi,

пiрнали пiд сiрi склепiння,
човгаючи по них капюшонами...

Молитви спiвали
на всьому путi  
аж до останньої ноти
цiєї важкої мiстерiї.

Ношi стукали в землю,
мовби прохаючи вийти 
хазяїна i прочинити браму.

Ще один невiдомий,
ще один безiменний
ковзав i зникав,
i ковтав його вiдчай;

покiрна подоба людини,
що не зрозумiла нi йоти
у слаломi цiм карколомнiм,
її тiло й на ньому бубони.


2

Звикай до чуми,
до кисло-солодкого трунку -
це хода її, руни, що вплетенi
в нашi книги та хронiки,
в кожну главу,

змирися iз тим,
що чума невiдворотна,
а щурiв, що накличуть її,
особливо в подобi людськiй,
вдосталь: дурнiв i виродкiв,

манiакiв i зрадникiв,
егоїстiв зажерливих,
iдеологiв i теоретикiв,
марнославцiв i гордих,
вправних прихвостнiв та лiтописцiв.

У новому сторiччi -
новий урожай у чуми.
Спочивала недовго.
I скiльки ляльок 
рiзнобарвних пошила собi для театру!


3

Я снив, як бенкетували вони
за лапатим столом: 
Чума, Фанатизм i Грiх,

чи:

Кiстяк, Гiльйотина, Лайном Повний Мiх -
бридкi алегорiї... 
Бiси, знявши штани,

текли хороводом по трупах,
й нiхто не ховався, нiхто.

Гучно, аж до виднокола, хлюпало.
Жоден живий не чув. Вiд i до

накачанi чимось, клiпали
натовпи на той учт на Лисiй горi,

а, може, ув вирвi димлячiй. 
Дротами сiпали
цю дискотеку розхитанi лiхтарi.

26.11.2023.