Пророцтво Тарковського про Україну,
якої б дiти зiграли роль
масовкою перекалiчених доль,
коли б вiн сьогоднi знiмав картину:

Iванiв, Микол... їх було би чимало.
I нi на йоту естетики. Кадр
заповнили б їхнi тата i мами,
й вони - в минулому... З чорних надр

своєї загибелi промовляли
прокляття тихо - такi слова,
якi акторам й не снилися! З зали
прем"єрної публiка, ледь жива,

пiшла в любiй ще зрячiй країнi,
а в кацапстанi її б вели
за руку трупи, маленькi, синi,
в домiвки - страченi янголи.

25.03.2025.