Яскраво свiтить сонце, 
Гадаю, чи не сон це... 
Недавно ще був снiг, 
А зараз, як на смiх, 
Гуляє теплий вiтер. 
Вiн зиму наче витер. 
Холоднi снiжинки 
Перетворив в краплинки. 
I висушив болото, 
Його щоб не було, та
Може десь у тiнi 
Ще залишився iнiй. 
Свiдчить вiн, що зими 
Стараються щосили 
Контролювать погоду. 
Щоб не будить природу. 
Щоби весняним соком 
Не сповнились осоки, 
I, навiть, щоби в квiтнi 
Нiчого ще не квiтло, 
Щоб спали всi дерева, 
I снiг лежав, де треба. 
Однак, зима минає, 
Тому що добре знає, 
Що слiд порi пройти, 
Щоб потiм знов прийти.
I ось тому сьогоднi 
Так сонячно. Цього дня 
Так тепло i красиво. 
Багато є краси, бо 
Iз небес блакитi, 
Неначе срiбла нитi. 
Дощу летять краплинки, 
I не знайдеш снiжинки 
Посеред хмар легких,
Бiленьких i м'яких. 
Хай дощ пiде iз неба, 
Чи злива березнева.
Прозореє повiтря 
Наповниться по вiнця
Весною i життям. 
Краплини можуть там, 
Де падають, вiдкрити, 
Як свiт сумний змiнити 
Iз чорного i бiлого, 
I свiтло-темно-сiрого 
В барвистий i ясний. 
Це зробить дощ рясний. 
I сонечка промiння 
Теж проявить умiння. 
Стає все осяйним, 
Освiтлюється ним. 
Яскраво свiтить сонце, 
I знаю, що не сон це.