Кучмук Володимир Костянтинович : другие произведения.

Голокоролевість влади.

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Як впливати на владу.


Голокоролевість влади.

  
   Влада.
   Вона, навіть сама наймалесюсенька, переводить особу на сходинку вище: у стан віддавання наказів іншим та надає певне відчуття переваги. Однак в дійсності далеко не завжди ці накази сприймаються як справедливі, і тоді при виконанні наказу виникає певний дисбаланс між волею того, хто наказує та волею того, хто повинен наказ виконувати.
   Рівновага.
   Вона є тим фактором справедливості, який впливає на вдале розв'язання поставленого завдання.
   Зворотній зв'язок.
   Між тим, хто віддає накази та тим, хто §х виконує необхідний негативний зворотній зв'язок. Таким чином відбувається загальний баланс сил, зберігається рівновага.
   Практично кожен дорослий громадянин має досвід спілкування з владою. Різними §§ рівнями, різними §§ представниками, різними §§ проявами.
   Рівновага між діями влади у нашій кра§ні та сприйняттям цих дій народом порушена, саме тому що зворотній зв'язок практично відсутній.
   Це сталося можливим тому, що влада на протязі довгих часів навчилась одягати себе у броньовані бюрократичні шати взаємодіючих між собою служб: охоронних, безпекових, військових, юридичних (судів, прокуратур, рад різних рівнів, адміністрацій тощо).
   Все це робиться для того, щоб у громадян кра§ни складалось враження про неможливість будь-якого впливу на владу. Крім, звісно, виборів.
   Загальновідомо, що за відсутності зворотного зв'язку будь-яка система не може утримуватись у стабільному стані: вона виходить на рівень автоколивань, що у подальшому веде до розхитування само§ системи. Прикладів цього в історі§ цілком достатньо і, не заглиблюючись в не§, нагадаємо лише поді§ останнього часу у арабському світі.
   Однак, на жаль, усі історичні приклади лише підтверджують, що падіння одних владарів призводить до підняття інших, які, не міняючи методів, продовжують працювати у координатах тіє§ само§ системи, але вже у сво§х власних інтересах.
   І дійсно, складається враження, що нічого вже зробити не можна. Ніякими виборами, а точніше §х імітацією в умовах прихованого контролювання виборчих комісій всіх рівнів, не можна пробити броньовані мури, не можна прорватись через посилену охорону, не можна навіть дочекатись оперативно§ відповіді по суті на сво§ звернення. А, коли це і вдається, то знову і знову вас зустрічає недоторканий суконний погляд хазя§на окремого кабінету. І то, коли пощастить пробитись у цей самий кабінет.
   Чи є засіб зняти ці броньовані шати?
   Є.
   Треба тільки використовувати зовсім інші засоби впливу на владу, а саме: силу суспільноЇ ОБ'ЄДНАНОЇ думки.
   Нас довго вчили та і досі вчать, що спочатку було слово.
   Але чомусь ніхто згадує, що слову передувала думка. І §§ матеріалізація привела до слова.
   Усім відомо, що навіть досвідчені актори інстинктивно бояться аудиторі§. Не будемо вже говорити про тих людей, у яких досвіду публічних виступів взагалі немає.
   Звідки береться цей острах?
   Творчі люди інстинктивно гостріше відчувають той самий зворотній зв'язок з аудиторією. Вектор можливого негативного впливу залу. Відголоски цього інстинкту збереглися з давніх часів в усній народній творчості - казках. Наприклад, казка про горе-злощастя, в якій передача негативного зв'язку здійснюється у вербальній формі.
   Майже кожен чув про таємничі сили шаманів, ясновидців, провидців, екстрасенсів, віщунів...
   І майже кожен таких сил у себе не відчуває.
   Майже кожен знає про дію прокляття, привороту, порчі, пристріту, ляльок вуду.
   І майже кожен вважає, що це може бути здійснено лише людиною з певним хистом до цього.
   Тобто екстрасенсами.
   Але екстрасенсорика означає лише, що існують люди з підвищеним рівнем сприйняття певних відображень фізичного існування. Але при цьому ніби забувають, що більшість також має рівень того самого сприйняття, але, так би мовити, звичайний.
   Тобто можна вивести таку просту формулу: один екстрасенс = N сенсів. Де N, наприклад, може мати значення до 1000. Ми знаємо, що енергі§ одніє§ сильно§ людини достатньо, щоб потягнути важку вантажівку, але десять звичайних людей можуть зробити ту ж саму роботу координуючі сво§ ді§.
   Тисяча звичайних людей можуть відчувати і діяти у якості одного екстрасенса при певних умовах. А дія мільйона сенсів буде дорівнювати ді§ тисячі екстрасенсів.
   Звісно, знайдуться апологети влади, які стануть стверджувати, що така екстрасенсорна арифметика не має під собою ніякого наукового підгрунтя: тобто, тисяча математиків не замінять одного Енштейна, або тисяча художників не замінять одного Леонардо да Вінчі, або тисяча письменників не замінять одного Шекспіра і т.д. Однак ніякий такий апологет нічого не зможе протиставити тому, що серед тисяч, десятків тисяч, сотень тисяч, мільйонів звичайних людей є хоча б один "прихований" справжній екстрасенс, який не знає або ніколи не користувався сво§ми здібностями.
   Недарма чаклуни, маги, екстрасенси без дипломів, які володіють великими здібностями, не прагнуть до колективів собі подібних. З давніх часів вони ховаються від людських очей подалі і не дуже афішують, що вони вміють.
   На додаток можна привести геніальне передбачення Марка Твена, який у творі "Подорож капітана Стормфілда до раю" описав зустріч шевця Біллінгса та передбачення Альфреда Бестера у творі "Людина без лиця" з епізодом в приймальні Інституту Еспер Ліги.
   Тому владі дуже потрібно концентрувати загальну увагу на псевдоекстрасенсах, і це робиться за допомогою сучасних телевізійних засобів.
   Але при цьому владою не забуваються і тисячоліттями випробувані засоби відволікання уваги. З давніх часів цьому допомагає церква. Релігійні молитви замикають людину на саму себе, на сво§х близьких або, як варіант, на бога. Ображених владою людей підштовхують до храмів, де образа на конкретну особу має перетворитись молитвою на власне заступництво вищою силою.
   Тут можна відмітити геніальне передбачення Оруелла з двохвилинками ненависті, у якому одночасно відбувались і відволікання уваги, і, що найважливіше, концентрація колективних емоційних сил словом та думкою.
   Живе слово.
   Відома методика лікування живим словом Олександра Філатовича, в якій і "думки і слова є джерелом Єдиного Інформаційного Поля Навчання-Творення-Вдосконалення".
   Жива думка.
   І слово і думка є складовими частинами нейролінгвістичного програмування, техніки думкового гіпнозу. Існує гіпотеза, що людина зусиллям волі може отримувати та передавати інформацію щодо віддалених подій, людей і навіть предметів. Психічна енергія може створювати матерію у вигляді матеріальних сутностей, а також людина може створювати стійкі психоенергетичні форми. Розповсюдження загальних думок має колективні, групові, класові, національні, народні форми. І людина відчуває вплив зі сторони зовнішнього середовища на рівні дуже давнього уміння інформаційно впливати на предмети, явища, тварин та людей, як мінімум, через що-небудь або через кого-небудь.
   При цьому на будь-якому рівні утворюється постійнозмінний енергетичний баланс.
   Одне з пояснень механізму гіпнозу -- якісно особливий психологічний стан, який виникає під впливом направлено§ психологічно§ ді§: той, кого гіпнотизують відмовляється від вроджених механізмів самозахисту та пильності, віддаючи свою особистість та відчуття безпеки.
   Відомий приклад відчуття чужого погляду дитиною. Спробуйте пильно, але по-доброму, подивитись на маленьку дитину. Вона відчує погляд, хоча може дивитись у зовсім іншу сторону. Можливо, діти ще не втратили здібностей сприйняття світу, чим може пояснюватись і велика принадливість дітей до пристріту.
   Народні повір'я йдуть з тіє§ давньо§ давнини, з тих часів коли, цілком ймовірно, був відомий зворотній зв'язок впливу на невірні ді§.
   Пристріт, причина, навроки, перестріт і досі зберігаються у народній пам'яті.
   Пристріт -- за народними повір'я­ми -- хвороба, викликана зурочен­ням, уроками. Пристріт бу­ває й від вітру, тоді коле в усьому тілі, ламає; пристріт від лихо§ людини виявляється у позіханні, сумові, болях у руках і голові. Погіршується самопочуття, виникає постійне відчуття втоми, пригніченості, тривоги, псуються відносини, погіршуються справи. Це прояви енергоінформаційно§ ді§, яку в народі і називають псуванням та пристрітом.
   Від пристріту хворіють люди та тварини, всихають дерева, трапляється невдача.
   Дехто з екстрасенсів, називає його інформаційно§ "підвіскою" на біополе людини, яка несе негативну програму. "Шляхом пристріту, - кажуть вони, - людині нав'язується певна програма загального або психічного стану. Можливий і спрямований вплив на свідомість ціє§ людини або на функцію окремих його органів." Прикладів пристріту в наш час велика кількість. Найчастіше йому піддаються красиві процвітаючі люди. Нерідко часто порушення біополя допомогою пристріту зустрічається у артистів і політиків, які часто з'являються на публіці. Для пристріту характерні і різкі скачки температури, безсоння, велика втрата у вазі, тривалі хвороби, негаразди в особистого життя, раптові травми. Варто також пам'ятати, що псування, наведене на батьків, може переходити і на дітей.
   Під наведенням пристріту розуміється потужне побажання іншій людині шкоди шляхом несловесно§ поведінки. Додамо тільки, що порча та пристріт - відповідно різновиди словесного та несловесного гіпнотичного впливу, які змушують працювати думку людини у потрібному напрямі. Це змушує дбати про сказане та обіцяне. Тобто, задається потрібна програма нещастя, а подальшу роботу мозок виконає сам. Важливо тільки дати поштовх уяві.
   Причина -- хвороба, заподіяна чарами, чаклунством, на­слане божевілля: "Щоб на тебе причина вдарила".
   Навроки -- також за народними повір'я­ми -- горе, нещастя, шкода, хво­роба, завдані кому-небудь злим (недобрим) поглядом, словами чи діями; йде нібито від злих чарівни­ків, що наврочували, зочували, на­ворожували людині. Поняття про вроки виникло тоді, коли люди вірили в магію слів, згодом уроками почали називати й проклинання поглядом очей; за повір'ями, наврочити мо­же людина з косими, різнокольо­ровими, зеленими, вилупатими очима, низько опущеними брова­ми; такі очі й очі під такими бровами нібито віддзеркалюють не пряме, а обернене зображення.
   Перестріт -- недобра зустріч, що приносить хворобу або нещастя; також хвороба внаслідок тако§ не­щасливо§ зустрічі. Дієслово пристріти -- заподіяти кому-небудь не­щастя, хворобу сво§м злим погля­дом, зурочити, навести на когось "порчу", вроки.
   Крім пристріту, нівроків у деяких випадках використовується і жорстке кодування: "Вражині буде життя жерстяне, а мені буде життя золоте."
   Таким чином здійснюється зворотний зв'язок гіпнотичного типу у формі суспільно§ об'єднано§ думки.
   При цьому треба враховувати, що неодмінно буде покараний той, хто наживається за рахунок нещастя людей і §хніх хвороб: "Поганий вчинок повертається людині поганими наслідками, а благородні справи неодмінно за винагороджуються. "
   Тому будь-який вплив зворотного зв'язку повинен бути впевненим, максимально правдивим, справедливим та відповідальним.
   Репутація людини - це сума думок інших людей про не§. Це те, чого не вистачає сучасним укра§нським владарям. Вони вважають, що §хня поведінка у крамницях, супермаркетах, кабінетах, мерседесовулицях є явищем безкарним.
   Нехай знають - впливати шляхом жорсткого кодування можна навіть на самому найнижчому рівні через предмети. Наприклад, через по-хамськи залишений автомобіль на тротуарі можна вплинути на його власника. Тобто передати негативну інформацію, яка виникає у людини через предмет. Не кажучи вже про тих, хто збиває людей на вулицях і не бо§ться покарання, від якого можна відкупитись у представників юстиці§.
   Вибори. Небезпідставно вважається, що на них виграє той, хто організовує підрахунок голосів виборців. При голосуванні частинки довіри жителів кра§ни передається людині на керівному рівні. Тому зміст голосування - це механізм організовано§ передачі частинок довіри. При цьому будь-які виборчі махінаці§ порушують баланс справедлівості.
   Все це робить сумарний вплив на будь-яку людину. В інформаційному Всесвіті створюються умови зворотного зв'язку.
   Політична брехня, втім, як і усяка інша, переслідує мету досягнення певних благ несправедливим шляхом. Здебільшого використовується забовтування, тому абсолютна більшість наших "політичних діячів" намагається показати зверхність, перебиваючи співбесідника. Культурній людині просто неможливо з ними спілкуватись. Вони рвуться до прямих ефірів, гопки плигаючи з одніє§ студі§ до іншо§.
   І це можна використати. Навіть більше - це той самий випадок, який потрібно використати.
   І для цього зовсім не треба майданити, мітингувати, збирати збори, підписувати звернення та вимоги.
   Для цього цілком достатньо просто відверто подумати: "Якщо брешеш, то отримай хворобою все те, що через тво§ слова маю отримати я", або "Якщо знущаєшся, то повернеться само від мене до тебе хворобою. "
   І цим може скористатись будь-хто, навіть прихильники мояхатаскраєвості.
   Це можна зробити не встаючи з улюбленого дивану.
   Сила матеріалізаці§ думки може бути використана і без публічних виступів для будь-кого, хто намагається використовувати людей у сво§х цілях.
   Моменти істини.
   Достатньо вибудувати уявні часові сходинки, на яких усі подумки діють злагоджено.
   Для найдрібнішого начальника - момент - часова крапка: дванадцять годин дня. Тобто рівно о дванадцятій кожного дня (і у вихідні також) усі члени колективу, хто потерпає від такого начальника, відверто думають одну з вищенаведених формул.
   Для начальників цехів, та §хніх замів такою крапкою є тринадцята година.
   Для директорів великих виробництв - чотирнадцята година.
   Для районного та міського керівництва - п'ятнадцята.
   Для обласних керівників - шістнадцята.
   Для флейтистів забутих мелодій - сімнадцята.
   Для діячів міністерського рівня - вісімнадцята.
   Для Верховно§ Ради - дев'ятнадцята.
   Для Прем'єр-міністра - двадцята.
   Для Президента - двадцять перша.
   І все. Просто справедливо подумати. Ні в якому разі не бажаючи зла, а лише захотіти повернути суб'єкту через якого було або може бути отримане лихо, те на що той заслуговує.
   Тобто лише відплата. Лише баланс. Лише рівновага.
   Дуже цікаво буде подивитись на політиків, які наважаться брехати.
   До того може зменшитись численність прогнозистів, які діють під прикриттям предмету наукового вигляду - соціологі§; а також численність рейтингів та екзітполів, висновкам яких нібито надає підтвердження незначний відсоток похибок у розрахунках, та які потім нав'язуються суспільству в якості майже підтвердженого факту.
   Є ще один дуже і дуже цікавий ефект. Практично усі представники влади тримаються недоторканості як воші кожуха. І чекати на зняття цього привілею або його обмеження не доводиться. Однак кожного з недоторканих можна промацати променевою радіацією думок, щоб побачити те, що вони ретельно приховують.
   Найменше, що може статись із поганим керівником - це звичайна гикавка у відповідний час. Залишається побажати, щоб розмір поганих дій максимально відповідав лише тільки гикавці.
   Відомо, що світ -- це опис світу.
   І цією статтею самий час заявити: "А наші королі-то голі! "
  

Володимир Кучмук


 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"