Баю,баю,баю
Себе колихаю
Бо моє безсоння тут на пiдвiконнi.
Мiсяць в небi сяє та мене питає:
"Чом не засипаеш, скоро вже свiтає.
Вiддай сво§ думи зiронькам у суми
А з ними i жалi - хай несуть подалi.
Я ж твоє безсоння заберу сьогоднi,
А на завтра знову прийду на розмову."
Мiсяцю, мiй друже
Прошу тебе дуже
Забери безсоння й завтра як сьогоднi.
Я тобi на шати дам сво§ кульчата,
Зiронькам намисто,
Щоб сяяли з блиском.
Баю,баю,баю
Мабуть, засинаю...