|
|
||
Зимнее стихотворение про рябину на украинском языке | ||
Горобина
Полум'яна, червона, рум'яна
Де напилася кровi скажи
Ти корiнням своїм, мов вустами
Iз джерел чорноземних землi
Горобино моя, горобино
Ти палаюча квiтка зими
Завiрюха i та не струсила
Твiй намистовий цвiт на гiллi.
Наче яблучка, тiльки маленькi
Притрусив бiло-пуховий снiг
На гiлках - горобцiв посиденьки
I пташиний їх чується смiх
Горобино моя, горобино
Як дiвчинонька стоїть струнка
У намистi, що мати купила,
Й виглядає з вiкна парубка
Розпустила розчесанi коси
Головою самотньо хита
У надiї, що ягоди струсить,
Коли дверi вiдчинить весна.
|