Мене окутує зима,
А за вiкном рум"яна осiнь,
I на землi, як на щоках 
Блищать калюжi, наче сльози. 

I нiби грудень на вiкном,
Та небо - не хворiє снiгом,
I тiльки згорблений Держпром
Бiлiє, як будинок з криги. 

Здається, зупинився час,
Життя застрягло в мiжсезоннi,
I кожен з нас, так кожен з нас
Бажає снiг на пiдвiконнi. 

Ось так прокинутись вночi,
I пiдiйти до мутних вiкон,
А в них зима кричить, скавчить 
Шаленим снiгом, бiлим снiгом. 

5.12.10