СЕРЦЕБИТТЯ

....I серце лине вулицями тiла,

Немов стрибун шаленого паркуру,

Хтось дав би крила, я б тодi злетiла,

Неначе не iснує з плотi муру!

Неначе не росте в тiм самiм серцi

Кайданiв сад з залiзними гiлками,

Чому ж тодi, воно так сильно б'ється,

Та рветься в гору дужими стрибками?

По розмальованим рукам в графiтi

По кожнiй венi аж до мозку лине

Не намагайся ти його спинити

Бо я тодi, мабуть, загину....