Я вкотре згадую одне мiстечко,
де лiсопарк i рiзбленнi фiгури.
Хоч вже i назву я його забула
та тi фiгури...
Вперто, як тортури, вчепились 
                         в душу.

Так їх пам'ятаю: могутнiй погляд
часом вiдчуваю в своєму серцi...
Аж так!!!

У неба вiчного тихенько запитаю:
Чому ж я тi фiгури пам'ятаю?
I чому часто немiчна блукаю
по тому лiсi
           мавкою вночi?