Нi, не вiддам тобi свою я душу
Не вiддам тобi тепло своє
Але я мушу, чуєш ти, я мушу
Бо серденько моє тепер твоє.

Оця любов прийшла, та без запрошення
Як блискав у лiтню спеку дня
Як промiнь свiтла у годину темнюю
Тепер тим свiтлом сповнена i я.

Це, мабуть, вперше i в останнє
Тримає сильно, мов у кайданах
Пiд зорями твоє зiзнання
I поклик до душi в очах.

Тепер не вiльна я - залежна
Вiд синiх тих очей тво§х
У них змальована безмежнiсть
Навiк пов"язаних дорiг.