у цей прекрасний день лютневий,
одразу пiсля валєнтiна.
вона прокинулася зразу,
як я ввiмкнув магнiтофон.
i судячи з §§ чумно§ рожи,
вона не дуже виспалась.
це шльондра Маша, друг дитинства,
учора тiло вiддала.
за пляшкой рево, за махiто,
закусуючи сушi з вафлями
Машуня признавалась у каханнi,
хоч трохи i була блiда.
i то§ ж митi, мо§ руки,
не тямлячи що вiдбува.
залiзли Машi прям пiд юбку
i далi було оляля...
отак рєбята може в жизнi
усяка бути ху§та.
коли тобi за вiсiм гривен
хоч трохи й жаба, но дала.
от за вiкном вже мiсяц серпень
жара, моря, голi тiла
а в Маши суки, шостий мiсяц,
спасiба...
дню святого валентiна.