Цi холоднi днi

падають, немов комети.

Сидимо самi,

а навколо нас - намети.



Приспiв


Найсвятiше - це нашi спогади,

це свiти, що без iзоляцiї

проведуть нас у днi, наповненi

спостереженням трансформацiї


Страх забути нам

не вдається, i нiколи

не була сповна

пройдена жорстока школа


I торiшнiй снiг

через сни прорветься знову.

Необачнiсть - грiх,

але радiсть - це основа.