Тепер я готова написати ще й друге есе на тему життя та творчостi Г.С.Сковороди.
Чому це важливо?
Тому що Григорiй Савич як письменник, поет, фiлософ, культуролог та громадський дiяч розпочав нову традицiю вольностi в українськiй лiтературi та естетицi.
Знахiдки Сковороди можна порiвняти з творчим доробком Данте Алiг'єрi, Френсiса Бекона, Хорхе Луїса Борхеса, Жоржа Польтi, Жана Жака Руссо, Вольтера, Конфуцiя та багатьох iнших титанiв фiлософської думки.
Дуже займало протягом студентських та подальших рокiв у науцi нашого генiя запитання незалежностi особи, особливо iнтелектуальної, когнiтивної незалежностi.
Оскiльки доробок видатного мислителя був неабияк пов'язаний з численними подорожами та паломництвом, кожне вiдвiдане ним мiсто надихало його то на вiршi, то на афоризми, то на розлогi есеї.
Маючи природнiй хист до спостереження свiту навколо, сотнi, тисячi годин свого життя Григорiй Савич присвятив роздумам про дiалектичну єднiсть мiж людиною, вищими силами та природою. Повагу до кожної тварини, стеблини, кожної зорi на небi та кожної хвилi в морi вiн вважав ознакою чемної, вiдданої своїй землi людини.
У свiтi Сковороди думка та краса гармонiйно поєднанi мiж собою. В його пiднесених, величних творах рослини та тварини використовуються то як метафора, то як персонiфiкацiя життєвих подiй або рис людської природи.
Краса думки - це краса душi, а мудрiсть - це, в тому числi, оптимiстичне сприйняття дiйсностi.
Чи не на кожному кроцi, навiть у складнi часи свого життєвого шляху, наш велемудр пропагує вiру людини в себе, вiдданiсть Боговi, чуйнiсть та уважнiсть до свiту навколо.
"...дяка всеблаженному Богу, що потрiбне зробив легким, а важке непотрiбним!" - так казав Григорiй Савич.
Сповнене радостi й суму, честолюбних прагнень та скромностi, його життя стало взiрцем для науковцiв та духовних вчителiв iз рiзних країн.
Естетична вiзiя Григорiя Савича була його конкурентною перевагою, яка пiднесла його над iншими фiлософами України та навiть Захiдної Європи.
Щось вiд легкої вдачi європейських вагантiв (студентiв-мандрiвникiв), щось вiд глибинної аскези старцiв монастирiв Афону, щось вiд майстрiв думки епохи Просвiтництва, теплий гумор, метка афористика, послiдовне подвижництво, небуденний науково-мистецький героїзм - усе це злилося в масштабному та значущому творчому доробку нашого славнозвiсного мислителя.
За його максимами стоять фiгури титанiв Вiдродження, а в його вчинках проявлялися чесноти стоїкiв та енциклопедистiв.
Наш край багатий талантами, а Г.С.Сковорода - осяйна зiрка серед них.