Кохання не знає статистики,
Коханню вiдомi лиш спогади,
Життя на межi белетристики,
Життя - наче вiдповiдь поганi.
Життя, ти лише починаєшся,
Ти вабиш яскравими барвами,
Ти, доле, у квiтах купаєшся,
Стають i мелодiї гарними.
В обiймах - спасiння вiд холоду,
А мрiї - то опiр буденностi,
Так осiнь притягує золотом,
Чарує в своїй незбагненностi.
Так вiтер нас пестить долонями,
Так променем мiсяць торкається,
Так ми доторкаємось скронями,
I мрiї всi нашi зливаються.
Продовжує свiт обертатися,
А ми стоїмо над безоднею,
Не варто в минуле вертатися,
Бо лиш на майбутнє i згоднi ми.