Якраз наступного дня, прямуючи на роботу, Нiка вдалинi помiтила Майю. Жiнка не сумнiвалася, що саме ця змiюка приложила свою руку до арешту Оленки i була впевнена, що їх з Костею план спрацює. Поборовши в собi недобрi почуття, Нiка змушена була пiдiйти до Майї.
- Ну привiт! - з єхидною посмiшкою привiталася Нiка - Дивно бачити тебе одну. Останнiм часом Вовк не вiдставав вiд тебе. Чи це ти вiд нього не вiдставала?
- Ой, тiльки не потрiбно цiєї iронiї! - вигукнула Майя, змiрявши жiнку з голови до нiг неприємним поглядом - Нам добре удвох. А як там поживає твоя подружка у в"язницi?
- Оленка? - Нiка тiльки цього запитання i чекала - Так їй недовго залишилось там пробути! З дня на день ми чекаємо на важливе повiдомлення, яке надасть докази невинуватостi Оленки. - Нiка намагалася стримати себе, помiтивши на обличчi Майї здивування змiшане iз страхом.
- Он як? - видавила нарештi з себе дiвчина - Отже, такi докази iснують?
- Звичайно, iснують! - запевнила її Нiка - Адже Оленка нi в чому не винна.
- Ага, невинна! - перекривила жiнку Майя - Прям ангел в обличчi людини! А те, що вона перехопила чужого хлопця нiчого? Андрiй був зi мною, поки ця вертихвiстка не обкрутила його. До сих пiр не можу зрозумiти, чим вона його взяла? Простушка, що з неї зробиш...
- Гей, ти акуратнiше, будь ласка, з образами! - заступилася за подругу Нiка - Чудово знаєш, що ти сама винна в тому, що ви з Андрiєм розстались. Не потрiбно перекидати вину на iншу людину.
- Та що ти знаєш про нашi вiдносини з Андрюшою? - почала наступ Майя - Вiн з самого народження був призначений менi у чоловiки. Ми просто створенi один для одного! Все було добре, поки не з"явилася "ваша" Оленка. Та вона... Вона просто вiдьма, яка заплутує у свої сiтi всiх, кого захоче.
- Та як ти смiєш?... - iз загрозливим виразом обличчя Нiка наступила на Майю, але знову стримала себе. Толку з цього нiякого. - Все. Досить. Йди з моїх очей, щоб я тебе не бачила! I спробуй ще щось вчинити проти Оленки. Iнакше, я за себе не ручаюсь. - з цими словами Нiка розвернулася i пiшла до ресторану.
Йдучи дорогою, Нiка привiтала себе з тим, що задум вдалося втiлити в життя.
- Тепер тiльки залишилось чекати. Наша вертихвiстка незабаром знову з"явиться на горизонтi. Я в цьому впевнена на всi 100%. - жiнка дiстала мобiльний i набрала номер адвоката - Алло, Костя? Це Нiка. Свою частину плану я виконала. Далi справа за тобою. - i жiнка щасливо посмiхнулася.
Через деяку мить адвокат вiдложив мобiльний i зняв трубку iз свого робочого телефону.
- Нiночко, з"єднай мене iз Петром Васильовичем. Термiново!
- Вже набираю, Костянтин Миколайович!
- Молодець! Добре працювати з людьми, якi розумiють тебе з пiвслова.
- Ви з"єднанi, Костянтин Миколайович!
- Алло! Петро Васильович? Це знову я. Спiшу повiдомити, що з цього часу необхiдно встановити цiлодобовий нагляд за об"єктом. Наживка на гачку!
- Все зрозумiло. Будемо дiяти! - i в телефонi почулися короткi гудки.
- Ти точно впевнений, що вона клюне? - нервово перепитала Нiка у Костi того ж вечора за чашкою чаю - Я так хвилююся. Боюся, що нiчого не вийде.
- Заспокойся! Все буде добре. - ласкаво промовив адвокат - Я бiльш чим впевнений, що наш план спрацює.
- Ох... - глибоко видихнула Нiка - Я нi в чому не буду впевнена, доки не отримаю доказiв. Ми граємо з вогнем, Костя! I можемо згорiти у полум"ї, якщо щось пiде не так.
- Ти завжди така невпевнена? Давай вiдволiкнемось i потанцюємо. Ми так давно з тобою цього не робили!
- Потанцюємо? - перепитала Нiка - Що ж, я не проти. - i вони вийшли iз-за столу.
Вже наступного дня Костя знову зателефонував Нiцi.
- Привiт! Є важлива iнформацiя. Зможеш сьогоднi пiд"їхати до мого офiсу?
- Вже є? - збуджено вигукнула жiнка - Що там? Все вийшло?
- Я не можу про це говорити по телефону. - коротко вiдповiв Костя - Приїжджай сьогоднi - i я все розповiм.
- Добре! Я можу зараз! Я миттю! - з цими словами Нiка кинула трубку i почала квапливо збиратися.
Година пройшла як п"ять хвилин. Ось i офiс адвоката. Жiнка стрiлою влетiла в кабiнет i захекана гепнулась на стiлець.
- Ну? Розказуй!
- Ого! - здивовано вигукнув Костя - Якi ми спритнi! Так пiклуєшся за свою подругу. Невже вона для тебе так багато значить?
- Набагато бiльше, нiж ти думаєш. - запевнила його Нiка - Iтак, що тобi вдалося дiзнатися?
- Гаразд. - промовив Костя i задоволено посмiхнувся - Я тобi говорив, що нервуватися немає сенсу. Все пройшло успiшно!
- Так. - пiдтвердив адвокат - Об"єкт клюнув на твою наживку i повнiстю її проковтнув. - адвокат дiстав iз ящика столу диск - Вчора ввечерi Майя зустрiчалася iз слiдчим. На цьому диску повний запис їхньої розмови.
- Як тобi це вдалося? Як можна було настiльки близько пiдiйти до них, щоб все записати?
- А це вже не твої проблеми! - вiдвертiвся Костя - Головне - результат! Ти отримала те, що хотiла? - Нiка радiсно закивала - А як щодо подяки? - iронiчно запитав адвокат.
- Зроблю все, що захочеш! - вигукнула Нiка.
- Все-все? - усмiхнувся Костя.
- Все-все! - пiдтвердила жiнка.
Адвокат вiдкинувся на спинку крiсла i задоволено посмiхнувся.
- Поцiлуй мене!
Наступного дня Нiка з адвокатом направилися прямо в кабiнет слiдчого Власенка.
- Доброго дня, Анатолiй Iванович! - привiтався Костя - Ви не проти незваних гостей? У нас для вас є досить цiкава iнформацiя.
- Костянтин Миколайович? Яка зустрiч! - iз награною радiстю вигукнув слiдчий. - Що вас занесло до мене?
- Я думаю, ви самi здогадалися. У нас є для вас дещо. - адвокат дiстав диск - Вчора о 20:00 Ви зустрiчалися iз однiєю особою. Нам вдалося дiзнатися доволi-таки цiкавi подробицi цiєї зустрiчi. - з цими словами Костя помiтив вираз страху на обличчi слiдчого, який той поспiшив приховати - На цьому диску записано всю вашу розмову. Думаю, вiдпиратися марно.
- Що Ви хочете? - Анатолiй Iванович iз неприязнiстю поглянув на адвоката.
- Звiльнення Ковальської Олени Дмитрiвни, якщо Ви не хочете, щоб подробицi цiєї розмови - Костя вказав на диск - стали вiдомi суспiльству.
- Я Вас завжди недолюблював, Костянтин Миколайович! - промовив слiдчий - Не думав, що Ви вiзьметеся за цю справу. Наскiльки я знаю, подiбнi злочини Ви обходите стороною. Що Вас змусило передумати? Скiльки вона - слiдчий кинув погляд на Нiку - Вам заплатила?
- А це вже не Вашi проблеми, Анатолiй Iванович! Давайте обмiняємось i розiйдемось. Ви менi - документ, що звiльняє Ковальську, я Вам - диск. Згода?
Нiчого не кажучи, слiдчий пiдiйшов до столу i прийнявся щось писати. Через хвилину вiн простягнув адвокату документ.
- Диск?
- Будь ласка. - Костя передав необхiдне - Добре мати справу з людьми, якi тебе розумiють. - з цими словами адвокат заховав документ у кейс - До нових зустрiчей, Анатолiй Iванович!
Вiд слiдчого Костя i Нiка одразу попрямували до Оленки, щоб сповiстити їй радiсну новину. Вже пiдходячи до будинку мiсця попереднього ув"язнення, вони зустрiлися iз батьками дiвчини, якi саме поспiшали на побачення iз донечкою. Дмитро та Галина були приємно шокованi, що все нарештi закiнчилось i Оленка знову вiльна i разом iз адвокатом та подругою зайшли до будинку. Треба було бачити обличчя дiвчини, коли їй повiдомили, що нiяких перешкод бiльше немає i вона може йти додому. Вийшовши на вулицю Оленка вдихнула чисте морозне повiтря i щасливо засмiялася. Вона знову на волi i поруч її близькi люди... Крiм одного. Згадавши про Ангела Оленка одразу посмутнiшала. Це помiтила Нiка. Вiдвiвши подругу в сторону, вона запитала:
- Сумуєш, що його немає поруч у цю хвилину?
- Так. - щиро вiдповiла Оленка - Нiяк не можу зрозумiти, чому вiн повiрив, в те, що я винна. Але... Гаразд. Не будемо про болюче. Сьогоднi найщасливiший день у моєму життi! I я хочу вiдмiтити його як слiд! Запрошую всiх вас до нашого ресторану! - звернулася Оленка до присутнiх.
Думаю, не потрiбно переказувати, який вибух емоцiй викликала поява Оленки з компанiєю в ресторанi. Всi намагались першими привiтати дiвчину iз цiєю подiєю. Як кажуть, добро завжди перемагає зло. Оленка зрозумiла це на власному досвiдi. Вона дала собi клятву, що вiдтепер добре думатиме перед тим, як впускати в своє життя iнших. Нехай вони будуть... як Ангел... добрими, чесними на перший погляд. Душу людини нiколи не розбереш з поверхнi.