Земля - планета наша рiдна,
Одна з мiльярд небесних тiл.
Не знаєм ми чи вiрогiднi
Теорiї походження свiтiв.
Живемо ми у час прогресу,
Щодня ми робим вiдкриття.
Та все ж не задоволим iнтересу - 
Як саме виникло життя.
Погляньте в небо - свiт зiрок,
Простори дальнi, безкiнечнi.
Ось вам астрономiї урок.
Слова iншi й недоречнi.
Щоночi сяє свiтлом срiбним
В темнiй чорнiй вишинi
Супутник Мiсяць - тiло дрiбне,
Що губиться у далинi.
Приходить ранок - вiн блiднiє
Перед яскравiстю зорi.
Ранкове небо голубiє
I Сонце сходить на порiг.
Воно дає тепло i свiтло,
Промiнням розганяє тiнь
I сяє з неба нам привiтно,
I нiби зве у височiнь.
Багато ще всiляких тiл
Кружляють все мiльйон рокiв.
Безлiч рiзних є свiтiв
I недослiджених вiкiв.
Полонять нас простори дальнi:
Галактики, туманностi, дiри.
Колись досягнем їх буквально.
Дочекатись треба лиш пори.