Вже котрий раз повторюю собі:
"Звикай. Минуле ж не вернути".
Та погляд тане в небі голубім.
Лишились спогади, які нам не забути.
Щовечора, укрившись з головою,
Я поринаю у інший світ - думок.
Не знаю, що робить з собою,
І як мені засвоїти урок.
Довкола всі твердять: "Забудь.
Життя біжить вперед, у далечінь.
Забудь минуле, чуєш, все забудь!..."
Та мрії знову тягнуть в височінь.
І знову я, засліплена минулим,
Іду навпомацки вперед, у майбуття.
Я згадую про те, що всі забули,
Тримаю в серці кожну мить життя.
7.03.2014р.