Мазур Виктор Васильевич: другие произведения.

Обман на каждом шагу - транспорт

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Литературные конкурсы на Litnet. Переходи и читай!
Конкурсы романов на Author.Today

Конкурс фантрассказа Блэк-Джек-20
Peклaмa
 Ваша оценка:

  озділ другий. Дорожньо-транспортна пригода - не дай себе обдурити !
  
  І "Мерседес" був крутий, і крутий водій,
  але майстерніше виявився злодій .
  
  Погана дорога і швидка §зда
  легко виведе на гарного шахрая.
  (Народна творчість)
  
  На дорогах кра§ни з'явився новий вид шахрайства. Вельми хитромудрий, але небезпечний спосіб "чесного відбирання грошей" перекочував до нас з Москви. Гроші роблять "жертви ДТП". Шахра§ вичікують, поки на дорозі не з"явиться авто приблизною вартістю 15-30 тисяч доларів. На джипи і авто преміум-класу не зазіхають - бояться. Шахрай вибирає авто, яке §де нешвидко, частіше в крайній правій смузі узбіччя. Пішохід, вдаючи перехід дороги, раптом падає на капот. Зовні все виглядає, ніби водій збив людину. В більшості випадків шокований водій вибігає з машини, і бачить, що "потерпілий" поступово приходить до тями. "Збитий" пішохід з болем у голосі заявляє водію, що згоден за декілька сотень (або тисяч доларів) мирно розійтися і не доводити справу до суду. На таку слушну пропозицію, як правило, погоджується більшість шокованих воді§в - "порушників".
  Почастішали на дорогах і так звані "підстави", коли воді§-аферисти навмисно створюють аварійну ситуацію на певній ділянці, підставляючи своє недороге авто під удар дорожчому. Вони заздалегідь спеціальною теркою дряпають свій автомобіль, ви§жджають на трасу, а примітивши відповідну жертву, починають "випадково" підтискати §§ до узбіччя. У результаті створюється ілюзія невеликого ДТП. Обидва авто зупиняються, і шахрай починає телефонувати і голосно описувати ситуацію нібито своєму страховому агентові, який, безумовно, підтверджує в слухавку його невинність. Шахрай розраховує на шоковий стан "винуватця" і тут же заявляє, що можна швидко домовитися, наприклад, за п"ятсот доларів, тому що "потерпілий" дуже квапиться.
  Єдиним порятунком від такого шахрайства в міліці§ вважають - не панікувати. Для того, щоб бажаючі легко заробити ретирувалися, досить викликати на місце аварі§ працівників ДАІ. Адже фахівці відразу зрозуміють, що пішохід жодних каліцтв не отримав, а подряпини на авто - не від зіткнення, а навмисно і заздалегідь зроблені штучно. Мій знайомий працівник ДАІ розповів цікаву історію. Одного дня його приятель зателефонував йому, мовляв, попав в дивне ДТП. Він швидко ви§хав на місце ДТП, і коли вийшов з машини у формі, то "постраждалий" водій зразу заявив: все, товариші, зрозумів, до побачення, сів і швиденько від"§хав в невідомому напрямку. А на машині постраждалого, коли він, нарешті, приглянувся, не було ні жодно§ подряпини.
  Автомобільні крадіжки і шахрайство на дорогах досягли величезного розмаху. Від простого крадійства сумок з гаманцями шахра§ дійшли до здирства із застосуванням психологічних прийомів. Автомобілістам слід бути завжди уважними, адже, навіть, незначна подія може привести в пастку шахра§в. Шахра§ постійно придумують нові способи грабежу - то лазівку в законі знайдуть, то хитрість нову винайдуть. І щодня автомобілісти попадаються на §х вудку. Головна зброя шахра§в - нахабство і упевненість в сво§х діях, а також неуважність і розгубленість §х жертв. Крадіжки з відверненням уваги відбуваються дуже швидко і настільки просто, що обкрадений автовласник не відразу розуміє, що позбувся всіх грошей і документів, що поко§лися в його барсетці або сумці. Зазвичай, такі оборудки провертають на світлофорах, на великих парковках, біля магазинів і в дворах. До дверей водія підходить незнайомець, який ставить безневинне питання типу: як про§хати до найближчо§ АЗС, а доки жертва відповідає і голова §§ повернена у бік того, що запитує, з іншого боку відкриваються двері і спільник незнайомця витягує сумку з грошима і документами. Документи, зазвичай, повертають - підкидають сумку на те ж місце, де вона була вкрадена, а з грошима водію-гаві доводиться попрощатися.
  Деякі спритні шахра§ вважають за краще красти речі з машини, коли господар знаходиться від не§ всього в декількох кроках або навіть сидить в салоні. За словами знайомого полковника міліці§, найчастіше такі випадки відбуваються на стоянках біля супермаркетів. "На заднє скло машини кріплять аркуш паперу, - розповідає міліціонер. - Водій сідає в салон, запускає двигун і тут бачить в дзеркалі заднього виду якийсь об'єкт. Людина виходить подивитися, що це таке, частенько, не заглушаючи при цьому двигун. За ту мить, поки автовласник йде знімати папір, зловмисники швидко проникають в салон, крадуть гроші або навіть викрадають автомобіль". Аферисти можуть відволікати увагу водія і іншими способами: чіпляти до глушника металеві предмети або проколювати шини. Також заговорювати зуби автовласникові може легко одягнена дівчина з пишними формами. Як правило, вона представляється немісцевою і просить підказати, як §й знайти якусь адресу. Чоловік радий старатися - починає детально розписувати красуні увесь шлях, а в цей час спільник панночки непомітно "чистить" усередині машину.
  Деякі способи аферистів вражають сво§м нахабством. Давно вже відомий дзвінок від химерного близького родича, що повідомляє про збитого ним пішохода і просить привезти величезний хабар слідчому, досі спрацьовує, але помітно рідше. А нещодавно з'явився ще один спосіб обробки жертви. Спочатку створюється ілюзія аварі§: нічого непідозрюючий автомобіліст "зачіпає" недешеву іномарку, що §хала поруч. Причому "винуватець" аварі§ навіть не помічає, що він в когось врізався, хоча звук несильного удару чув, але машин в безпосередній близькості не було. Потім "пошкоджена" машина притискає іншу до узбіччя, і починається спектакль. З поцарапано§ іномарки виходять водій і пасажир, дивляться на ушкодження (зроблені заздалегідь). З"ясовується, що пасажир - солідний бізнесмен, який спізнюється на ділові переговори. Щоб не підводити партнерів, він посилає водія на машині з документами в офіс, а сам залишається з жертвою. Далі по стандартній схемі пропонується розійтися полюбовно, без звернень в страхову компанію, суму збитку оцінюють в немаленькую суму, за якою можна ви§хати прямо зараз. І бізнесмен §де з "порушником" за грошима. Цей спосіб спрацьовує, навіть, з тими, хто знає про шахрайство на дорогах!
  Вимагати гроші можуть і хулігани у дворі. Вони помічають машину, потенційну жертву, на парковці біля будинку і підганяють до не§ свій заздалегідь пошкоджений автомобіль. Знаходять контакти власника і телефонують йому з погрозами, вимагаючи грошей на ремонт. Сво§ слова підкріплюють свідченнями сусідки тітки Маші, яка бачила у вікно, як під час парковки одна машина врізалася в іншу. А якщо жертва не погоджується, починаються погрози фізично§ розправи. З такими бандитами легко впоратися за допомогою подачі заяви дільничному.
  Неприємність може очікувати автолюбителя на великих парковках, де доводиться пересуватися в небезпечній близькості від інших машин. Шахра§ користуються тим, що у водія всього два ока, які можуть дивитися лише в один бік. Підставна машина під'§жджає ззаду у той момент, коли водій від'§жджаючого автомобіля дивиться убік або вперед. Є ще варіант, що ззаду підкрадається людина, яка б"є ногою по задньому бамперу. А коли здивований водій виходить, щоб з'ясувати причину удару, його починають обробляти психологічно. В основному, здирство зводиться до одного: розібратися на місці без виклику міліці§ і оформлення аварі§, причому "винуватця" беруть тепленьким, залякуючи серйозною відповідальністю за збитого пішохода або запевненнями, що страхова компанія ці збитки покривати не буде.
  Автомобілісти розповідають про ще один популярний варіант мілкого шахрайства на дорогах. Коли водій починає здавати назад, щоб ви§хати з парковки, ззаду несподівано з'являється машина, і відбувається зіткнення. З постраждалого авто виходить інтелігентного виду ввічливий хлопчина. Починає плакати, що машина зовсім нова. Водій в такій ситуаці§ відчуває свою провину, крім того, йому не хочеться витрачати декілька годин на оформлення ДТП і виклик страховиків. Тому він сам пропонує розплатитися за збиток на місці, адже ушкодження чужо§ машини, як правило, не дуже серйозні - максимум кілька подряпин. Аферист скромно називає явно занижену суму компенсаці§ збитку. Автовласник щасливий, що так дешево відбувся, і з радістю віддає гроші. Тільки ось через декілька годин шахрай телефонує і говорить, що треба доплатити. Так жертву можуть до§ти не один раз.
  Під час продажу автомобіля краще купувати нову SIM -карту , щоб не давати в інтернеті і газетах свій особистий номер телефону. Інакше після продажу машини через пару місяців колишньому власникові починають приходити SMS нібито від людини, що купила автомобіль, з проханнями покласти гроші на мобільний телефон, оскільки він зламався десь далеко від міста і не може викликати евакуатор. Пускати у свою машину сторонніх людей завжди небезпечно, підвезення попутника може закінчитися крадіжкою авто. Варто насторожитися, коли вас прохають підвезти куди-небудь недалеко і пропонують за це гарні гроші. Багато воді§в, що проковтнули цю наживку, легко погоджуються і з задоволенням підтримують розмову з приємним попутником. А після того, як він виходить, разом з ним зникають телефон і інші цінності, що лежать в межах доступності його рук. Ситуація може розжаритися, якщо машину ловить жінка. Під"§хавши до будинку, вона починає рвати на собі одяг і кричати, вискакує з машини і кличе на допомогу, мовляв, гвалтують. Зразу до машини підходять чоловіки, які заявляють, що бачили домагання водія і зараз передадуть чоловіка в міліцію, якщо він не заплатить ним і цій жінці пристойну "компенсацію".
  Якщо ви відчуваєте щось недобре, зіткнувшись з проблемою на дорозі, ніколи не втрачайте голову, якими б жахливими наслідками вас не лякали. Для шахра§в головне - "розвести" жертву на місці, не доводячи до звернення в правоохоронні органи. Якщо ви потрапили в таку ситуацію, спочатку спробуйте повернути собі стан нормально§ свідомості: намагайтеся подивитися на себе з боку - цього може вистачити для визнання щонайповнішо§ дурості того, що відбувається з вами. Дзвінок в ДАІ або міліцію відлякує шахра§в. Ніколи не давайте гроші на вулиці, краще всього зачинитись в машині і чекати прибуття працівників ДАІ чи нешокованих друзів. На Борщагівці м.Києва автомобіль "Нісан", за кермом якого був літній чоловік, після про§зду перехрестя обігнала "Тойота", моргнула фарами з проханням зупинитися. Двоє хлопців, що вийшли з "Тойоти", продемонстрували водієві "Нісана" невелику подряпину на своєму авто і повідомили, що на попередньому перехресті саме він пошкодив §х автомобіль. За "мирне урегулювання конфлікту" вони зажадали 5 000 доларів. Гроші треба було віддати впродовж двох годин. При цьому хлопці не відпускали водія, а вимагали телефонувати родичам, знайомим і збирати гроші. Цікаво, що вони не застосовували силу, а просто "настійно рекомендували" (за словами постраждалого водія). На спробу водія пояснити, що у нього "повне КАСКО" і страхова компанія розрахується за заподіяні §м збитки у вигляді подряпини на машині "Тойота", хлопці пояснили, що працюють в солідній правоохоронній структурі і не хочуть "засвічуватись", щоб не зашкодити сво§й професійній кар"єрі. Чоловік зібрав необхідну суму і віддав молодим шахраям.
  Справжній шахрай частенько користується несподіваною можливістю, яка виникає не планово, а випадково. Аферисти дуже часто діють від імені державних органів, і це добре працює приманкою. Наприклад, в Красноярському краю, в місті Ачинськ зовсім нещодавно стався ще один курйозний випадок афери, пов'язаний цього разу з широко розрекламованою програмою по утилізаці§ старих автомобілів і обміном на нові. Ті, хто звернулися до аферистів, натомість, за сво§ автомобілі не отримали ні грошей, ні нових машин. Організатором шахрайсько§ компані§ по збору старих автомобілів став Михайло Паньков. Кмітливий аферист просто скористався тим, що держава ввела програму по утилізаці§ старих автомобілів, замість яких пропонувалося 50 тисяч російських рублів. Панькову залишалося лише розвісити подібні оголошення про обмін старих машин і чекати клієнтів, що він і зробив. Всього в руки афериста потрапило близько 120 автомобілів старше 10 років. До них додавалися і усі необхідні документи, в тому числі і згода про передачу цих машин аферисту, завірена нотаріусом. Але усі ці машини надалі не утилізувалися, а дешево продавалися третім особам. Як розповів один з місцевих пенсіонерів, він також став жертвою цих шахра§в. Побачивши принадну пропозицію, він вирішив позбавитися від своє§ старо§ зламано§ іномарки. Доставивши авто на пункт прийому, власнику сказали, що наступного дня він отримає за не§ сво§ 50 тисяч рублів. Проте грошей він за здане авто так і не побачив. Аферисти просто продали машину, як і інші автомобілі, які до них надходили. Шахрай затриманий, а де гроші ...?
  
  ***
  А ця історія має щасливе закінчення. Реальний випадок шахрайства, який стався з мо§м знайомим Олексієм в березні 2010 року. Опишу це дуже детально, оскільки схема відмінно продумана і зрежисована і використовувалася не раз і, мабуть, ще може використовуватись. Неділя!!!, 10:00 наш герой §де купувати квитки для гостей в театр на вечір, добрий настрій. Автомобіль Олексія рухався по вулиці Серго, мав намір повернути на Пушкінську, у цей момент дзвонить мобільний телефон (у машині гучний зв'язок), телефонує товариш по роботі, обговорюють останій футбольний матч. Перед поворотом на Пушкінську перед авто Олексія різко пригальмовує Мазда3 і він вимушений досить круто прийняти праворуч. В бокове дзеркало Олексій бачить, що ззаду §де темний Ягуар XF. Повернувши на Пушкінську Олексій продовжив рух, побачив світлові знаки Ягуара і зменшив швидкість, Ягуар обганяє і примушує зупинитися Олексія. Виходить водій і говорить, що Олексій його підрізував і зачепив машину. Олексій вийшов з машини, щоб подивитися що сталося. Ушкоджень на авто Олексія і Ягуарі візуально не видно. Потиснувши руку водія Олексій від"§хав. Через хвилину Ягуар наздоганяє Олексія і просить ще раз зупинитися. Виходить водій і говорить, що його шеф в машині, кричить на нього, що в машині горить лампочка попередження (сигнальна) про те, що є зіткнення і просить ще раз оглянути уважніше машини. Вони спочатку дивляться авто Олексія і помічають несуттєві подряпини на правому крилі, дивляться на Ягуар і бачуть на його лівому крилі і бампері незначні подряпини. Водій представляється Сергієм і просить у Олексія номер телефону для інформаці§, щоб потім вирішити питання (він повинен зараз §хати, в машині дуже нервовий шеф, який поспішає). У цей момент вискакує із заднього сидіння дуже нервовий шеф (невисокого росту, щільний, рудий, представляється Байтаром Михайлом Михайловичем, працівником слідчого управління прокуратури), починає кричати спочатку на водія, а потім і на Олексія. Шеф звинувачує Олексія в подряпинах на його Ягуарі і в зникненні з місця аварі§. Олексій відповідає, що говорив в машині по телефонному гучномовцю і моменту зіткнення не чув і не бачив, але вважає ушкодження дріб'язковими. Олексій пропонує вирішити питання спокійно і мирно. Байтар говорить, що вони терміново везуть документи в СБУ і він повинен відправити Ягуара з водієм, а він залишається з Олексієм обговорити про те, як урегулювати конфлікт. Ягуар від'§жджає, Байтар сідає до Олексія в машину і просить від'§хати пару кварталів, де можна спокійно поговорити. Байтар увесь час нервує, галасує, що його покарає генерал (власник машини), що завтра, в понеділок, йому §хати у відрядження, і якщо він, генерал, побачить подряпини - станеться найбільша неприємність в житті Байтара! Олексій його заспокоює, обіцяє закрити всі проблеми з авто страховкою "КАСКО" Телефон страховика не відповідає, вихідний. Буквально через хвилину мені телефонує людина і представляється страховим комісаром Сергієм і запитує, що сталося (Олексій думає - класний сервіс, на телефоні в §х офісі напевно визначник і вони перетелефоновують. Як виявилось потім, номер телефону Олексія вже був у шахра§в, його він продиктував водієві нервового Байтара. Це телефонував і мені дзвонив фальшивий комісар). Олексій детально описує ситуацію "комісарові", той говорить, що зараз набере чергового в ДАІ і викличе §х для оформлення протоколу. Через декілька хвилин мені на мобільний телефонує "черговий ДАІ" і розпитує про деталі поді§. Коли Олексій пояснює, що знаходиться не на місці ДТП, у "даішника" змінюється голос і він каже, що в цьому випадку вилучається водійське посвідчення і автомобіль ставиться на штрафмайданчик (зник з місця ДТП), потім суд, величезний штраф і позбавлення прав до 2-х років. Першою реакцією Олексія був дзвінок страховому агентту з вимогою відмінити виклик ДАІ, з "потерпілою" стороною сам розбереться. Страховик говорить, що оскільки Олесій по§хав з місця ДТП - відшкодування по страховому полюсу не буде! Засмучений Олексійі розуміє, що платити доведеться йому. Клієнт (нервовий "працівник прокуратури") кричить, що поспішає і усе пропало, викликає по телефону Ягуар, дає йому команду сфотографувати ушкодження і відправити §х до СПЕЦБОКСУ. Олексій резонно цікавиться, який такий спецбокс. Спецбокс - це спеціальний гараж, де стоять на обліку авто правоохоронних органів, а цей авто наворочений, з легкою кевларовою бронею. Олексій починає розуміти, що сума буде більшою, ніж він чекав! Уже і Олексій починає серйозно нервувати. Бенефісом вистави було оголошення суми - з усіма справами 26 000 Євро!!!!!!!!!!!!!! Сума для Олексія нереальна. Байтар нервує, галасує, що викликає міліцію (при цьому машина ДАІ реально!!! про§хала поруч). Ось і "представник ДАІ" телефонує і каже, що патруль нас не може знайти ( потім Олексій почав замислюватись над реальною участю даішників в цій схемі). На Олексія здійснюється сильний тиск, давай гроші, будуть проблеми і так далі, крики, лайка. Але Олексій зумів згуртувати сво§ емоці§, практично спокійний (грошей таких все одно немає на руках), телефонує страховому "комісарові" з проханням переговорити з керівником страхово§ компані§ (знайомим Олексія) щодо допомоги з боку страховика. Олексій у відповідь отримує пораду застрахувати у них по новому, але вже Ягуар!!!, оскільки цей авто із спецобладнанням, то сума КАСКО 10% від ціни, ціна авто (після узгодження з нервовим Байтаром) 180 000 Євро. Таким чином, сплатити пропонують 18 000 тисяч, різницю до 26 000 доплатить страхова з велико§ поваги до Олексія. Байтар кричить, що ще йому 2 штуки Євро за моральну травму, інакше він по прокурорській ліні§ замордує Олексія! Олексій приймає рішення тягнути час, йому відводять дві години на вирішення питання, інакше вони запускають офіційну схему. Той говорить, що вдома є невеликі гроші, а необхідна сума є в сейфі на роботі, а ключі вдома. Таким ходом подій шахра§ влаштовані і до Олексія прикріплюють людину, нібито із служби безпеки, який сідає до нього в машину і §де за грошима. Але Олексій паркується чимдалі від будинку (його вже долають підозри - сума велика, страхова дивно поводиться, при тому, що фірма Олексія у них великий клієнт, дуже швидко реагує "ДАІ") і говорить супроводжуючому жорстко, що додому йде сам без нього (що б не лякати сім"ю). Той має чекати його в машині. Зайшовши за ріг будинку Олексій телефонує партнеру, щоб обговорити цю ситуацію. Партнер припускає шахрайство, телефонує в УБОЗ, працівнику страхово§ компані§. У страховій впевнено твердять, що такого співробітника Сергія немає, справжній страховий комісар рекомендує просто повернутися на місце ДТП і самостійно викликати ДАІ по телефону довіри, одночасно бригада УБОЗ ви§де на місце ДТП для можливого затримання шахра§в. Олексій повертається на місце ДТП на вулицю Серго і пропонує попутникові вийти, оскільки він вирішив йти відкритим шляхом, викликати ДАІ, оформляти протокол і виплачувати будь-які компенсаці§ тільки через суд. Після цих слів супрводжуючий миттєво вискочив з машини і телефони усіх його подільників ("прокурорського", "страховика", "водія") після цього були вимкнені. Результат: час втрачено, нерви потріпані, машині потрібне фарбування крила, подряпина глибока, при цьому нанесена штучно у той момент, коли Олексій вперше вийшов з свого авто! Працівники УБОЗУ знають цю схему! Шановні воді§ не ловіться на такі ситуаці§, не виходьте з машини, розмовляйте тільки через приспущене скло при закритих дверях і викликайте при будь-яких розкладах ДАІ, це дозволить заощадити час і нерви! Удачі на дорогах, будьте уважні і обережні!
  А ось як діяли інші злочинці. На трасі шахра§ давали обігнати свій автомобіль, і у момент маневру один із зловмисників стріляв з рогатки по корпусу автомобіля жертви. Лунав специфічний скрегіт. Аферисти заставляли жертву зупинитися, а потім починали "урегулювання". Жертву-водія звинувачували в тому, що він, нібито, підрізував і подряпав автомобіль шахра§в. Далі злочинці здійснювали декілька дзвінків, називали звучні прізвища і силові структури. В результаті таких маніпуляцій §м вдавалося виманити у потерпілих великі суми: від 10 до 36 тисяч гривень. Псевдо-силовики на недешевих машинах "підставлялися" під такі ж нові іномарки. Метод відомий: в потоці притискаються до машини жертви, кидають непомітно картоплю або шматок мила, щоб чутний був звук удару. Зупиняються і розігрують спектакль, тоді як хтось з подільників на машині жертви наждачкой непомітно імітує слід від удару. "Жертві не давалося ні хвилини на роздуми, ні секунди. Здійснювався такий психологічний натиск на "винуватця", в ході якого жертва упевнювалась, що вона має справу з дуже високопоставленими чиновниками. Причому робилося це в дуже коректній формі", - розповів один знайомий оперуповноважений.
  Продовжуючи тематику псевдо-впливових чиновників, розповімо про ще один сценарій, який практикували шахра§ на дорогах. Пенсіонер, киянин Віктор Конюшенко нещодавно трохи не став жертвою аферистів, які працюють по такій схемі. Повертаючи з вул. Заболотного на проспект маршала Глушкова, він почув дивний скрегіт і відразу ж почав гальмувати. До нього під"§хав чорний "лексус" без номерів, з якого вийшла людина, одягнена в білий костюм. Аферист почав голосити, мовляв, тільки купив дорогу машину і §§ відразу зіпсували. Він тут же почав телефонувати в салон, який продав йому машину, а потім передав трубку Віктору Конюшенко. "Парубок на іншому кінці дроту став мені розписувати: зіпсована фара обійдеться в $1,4 тис., бампер потрібно міняти - ще $700, за фарбування слюсареві треба платити $50 в годину - тобто ще $50, - згадує пенсіонер. Засумнівавшись в реальності розцінок, Конюшенко зателефонував сину, який працює юристом і добре розбирається в машинах. Почувши бесіду, аферист відразу ж заявив, мовляв, у нього немає часу тут стояти, тому він від'§жджає, а з проблемою розбиратиметься його служба охорони. "Я у нього прошу номер телефону, а він відповідає, мовляв, ми вас самі знайдемо, коли потрібно буде. Зрозуміло, що ніхто мені не телефонував", - засміявся пенсіонер.
  Так, в Москві діяла ціла банда, у яко§ була висока ступінь організаці§ і дисципліни. Вони щодня працювали з шести ранку в центрі Москви і не боялися фактично нікого і нічого, тобто, діяли украй нахабно. Щодня банда "обробляла" не менше двох власників дорогих машин. І майже кожен вірив, лякався і платив - від 20 тисяч доларів до (увага!) 200 тисяч доларів.
  Всім водіям зрозумілий жах, який опановує ними, коли його авто збиває пішохода. Винуватець готовий на все, аби лише потерпілий не звертався в міліцію.
  Ця обставина навела деяких на думку стати професійною жертвою ДТП. По визнанню одного з таких, найважчим в цій справі виявився пошук грошового автовласника. Для цього потрібна попередня розвідка, вибір моменту, знання манери водія від'§жджати з місця парковки. Не можна було кидатися під машину на про§жджій частині, де повно свідків. Зіграти потерпілого - тут потрібний артистизм. Дуже важливим є момент створення ситуаці§, коли водій сам приходить до думки про перевагу розплатитися готівкою перед судовою тяганиною. Тому що знаходяться такі воді§, які чесно пропонували викликати міліцію і "швидку". Так народилася шахрайська легенда: не має часу викликати швидку чи ДАІ, оскільки "вдома залишилися маленькі діти".
  В центрі великого міста на перехресті великих вулиць перешкоди з право§ смуги можуть виникати безпосередньо на пішохідному переході. Водій зупиняється, щоб пропустити машину з право§ сторони, потім дуже повільно намагається проскочити між автомобілями. Тим часом зліва від вас аферисти ставлять своє авто - щоб огляду не було. Ви на невеликій швидкості рухаєтеся до перехрестя через пішохідний перехід, і тут ліворуч несподівано вискакує панночка. Встигнути загальмувати в даному випадку майже неможливо, і ваше авто несильно ударяє дівчину. Один знаний адвокат говорить, що деякі аферистки, не бажаючи ризикувати власним здоров'ям, самі штовхають ногою бампер або б"ють рукою по капоту - щоб вийшов характерний звук зіткнення. Водій, який дивився в інший бік, не бачить, що саме сталося. У шоковому стані, упевнений, що збив людину на пішохідному переході, він виходить з машини. "Потерпіла" кричить що є сили, мовляв, водій §§ трохи не вбив. Буквально через декілька хвилин на місці "аварі§" з"являється карета швидко§ допомоги. Така незвичайна розторопність медиків пояснюється просто - про§зджали неподалік, а насправді, невідкладна допомога - липова. Швидше за все, вона стояла за найближчим рогом, чекаючи свого виходу в цьому спектаклі. Псевдолікарі оглядають постраждалу, нібито констатують тріщину в кістці і відвозять §§ в лікарню. А через пару годин водієві телефонують і погрожують в'язницею. Розв'язати проблему, звичайно, можна - треба віддати дівчині, яка до того ж працює в юридичній фірмі, всього 1-3 тисячі доларів.
  Лікар служби швидко§ допомоги, який побажав залишитись невідомим, розказав, що організувати липову бригаду не так і складно. "Зараз більшість карет створені на базі автомобіля "Фотон" - чимала кількість таких машин знаходиться в приватному користуванні. Зловмисникам залишається тільки нанести медичну символіку - і швидка готова. За словами лікаря, є шлях і простіше: можна орендувати на декілька годин реальний медичний автомобіль, який був зданий на СТО або списаний. У липовій кареті при§жджають несправжні лікарі. Графік співробітників швидко§ розписаний до хвилини, і його зміни викличуть питання у керівництва служби. Тому в подібних аферах не можуть брати участь реальні медики. Але вони, напевно, консультують шахра§в - інакше б §х ді§ виглядали комічно", - розповів медик.
  У пішохідних шахра§в теж трапляються "проколи". Як, наприклад, в наступній історі§. Один раз "жертві ДТП", назвемо його Олег, добряче надавали стусанів після його падіння хлопці з навороченого джипа за те, що той "трохи машину не пом"яв". Але він продовжував займатись прибутковим ризикованим шахрайством. В сво§й "пішохідній" кар"єрі Олег двічі переніс струс мозку, ламав руки і ноги. Але самою його великою помилкою стало те, що діяв він на обмеженій територі§, в межах одного мікрорайону. Олега розшукали, упіймали на задвірках і "просвітили" з пристрастю. В іншому прикладу, власник невелико§ автомайстерні страждав від мало§ кількості замовлень по ремонту авто. У сутінках ранку чи вечора його підлеглий розкидував на трасі дощечки з цвяхами. Виглядало це цілком природно: хіба мало самоскидів з відходами втрачають в дорозі сміття? Число клієнтів в майстерні трохи збільшилося, але це були лише ті, хто не прихопив в дорогу запасне колесо. Тоді пастку почали влаштовувати в два етапи. Перший прокол шини траплявся, зазвичай, кілометрах в чотирьох від майстерні, а другий прямо у §§ вивіски. Справа пішла так жваво, що в деякі дні у дверей майстерні вишиковувалася черга. Можливо, шахра§ і зуміли б збагатитися. Але фінальну точку в цій афері поставив місцевий кримінальний авторитет. Випадково він двічі став клієнтом майстерні і зметикував, що цвяхи на трасі з"являються не без участі §§ дружнього колективу. "Чуєш, мужик, - сказав він майстрові, - ти ці речі закінчуй. Ще раз проколюся, змушу усю трасу язиком вилизати". Тому цей сміливий експеримент довелося згорнути. Але хто поручиться, що і на інших трасах цвяхи у ваших колесах з"являються не без допомоги зацікавлених осіб?
  Іноді підставні аварі§ влаштовують не для здирства, а щоб обдурити страхову компанію - деякі автовласники, таким чином, намагаються за рахунок страховика відремонтувати вже існуючі подряпини, отримані в результаті нестрахового випадку. Як правило, в подібних ситуаціях шахрай не скандалить і не погрожує людині, яка нібито в'§хала в його машину, а поводиться дуже ввічливо і спокійно. "Це є звичайним страховим шахрайством, яке, на жаль, існує в нашій кра§ні, - розповів прес-секретар одніє§ страхово§ компані§. - Зараз в кожній компані§ створені спеціальні служби, які легко виявляють таких шахра§в".
  Але якщо раніше зустрічались шахрайства, організовані злочинцями, то зараз все більше зустрічається міліційних шахрайств, тобто, організованих самими співробітниками ДАІ. Правоохоронці, зупиняючи вас на дорозі, знають, яке порушення правил дорожнього руху на вас "повісити" ще до вашо§ появи в полі §х зору. І часто у них це непогано виходить. Правда, воді§ не завжди квапляться "домовитися на місці", а йдуть все-таки до суду. Один із способів, коли з "гарних спонукань", а вірніше - в прагненні виконати план по порушникам, інспектор заочно виписує штраф тим водіям, які були зупинені під приводом догляду документів. Замість того, щоб просто перевірити наявність таких, даішник записує собі усі необхідні дані, а потім постфактум оформляє протокол і вписує "сво§х" свідків. За словами знайомого Івана, він §хав по крайній лівій смузі дороги, але недалеко від перехрестя зрозумів, що з ціє§ смуги можна §хати тільки наліво. І оскільки йому потрібно було прямо, він з"§хав в праву смугу. "Хоча я нічого не порушив, даішники мене все одно зупинили, - говорить Іван. - Попросили документи для перевірки, а коли я віддав §х інспектору, він поніс §х у свій автомобіль і був відсутній хвилин 7-10. Потім повернув мені права і техпаспорт. І сказав приблизно таке: "У мене немає часу, а то б я з тобою розібрався". А через місяць Івану прийшло повідомлення з державно§ виконавчо§ служби, що він винен 510 гривен - штраф вже з пенею. Виявилось, що співробітники дорожньо-патрульно§ служби (ДПС) склали протокол про те, що Іван правопорушник, і вказали, що він відмовився його підписувати. Засвідчили цей факт два свідки, які невідомо звідки взялися. "Дякувати виконавцям, вони мене вислухали і порадили звернутись до суду, щоб оспорити штраф", - продовжує Іван. Але по самим найскромнішим розрахункам, судова тяжба обійдеться Івану в два-три рази дорожче за сам штраф. Звичайно, за умови, що позовну заяву йому напише адвокат, який ходитиме з ним до суду. На це і розраховують співробітники ДПС, складаючи подібні протоколи. Багато хто просто заплатить штраф і не стане морочити собі голову з судами, адвокатами.
  Останнім часом винайшли різновид "пішохідного" шахрайства. Пішохід або кидається під машину на переході, або, йдучи по узбіччю і розмовляючи по телефону, робить різкий рух у бік машини (по підказці спільника по телефону), що рухається в ту саму сторону. Машина зупиняється, а пішохід говорить, що не постраждав - усе нормально. Подальший розвиток подій має два варіанти розвитку подій. Якщо усе відбувається у полі зору даішників - ситуація вирішується на місці. На аргументи водія про те, що пішохід різко кинувся під автомобіль, чого не можна було передбачити, ніхто не звертає уваги - "потерпілий" і "свідки" стверджують зворотне. За певну суму на користь даішника інцидент вичерпується. Якщо в околицях інциденту немає екіпажу ДАІ, а водій не викликає співробітників ДПС для оформлення (оскільки немає потерпілих) і від"§жджає з місця ДТП. Потім у пішохода таки "виявляються" травми і "свідки", яких пред"являють водію. Водій розуміє, що винен, оскільки, покинув місце ДТП. А далі пішохід за допомогою співробітників ДАІ може на нього тиснути і вимагати гроші в обсягах, пропорційних своєму нахабству.
  "Спочатку парубок, який мало не кинувся мені під колеса, запевнив мене, що не постраждав, - признається киянка Софія. - А вже до вечора до мене додому під'§хав співробітник ДАІ, почав кричати, що я зникла з місця поді§, але мене все одно знайшли. І натякнув, що я повинна заплатити 2 тисячі доларів потерпілому, який знаходиться в лікарні, а за цю суму він готовий все забути". Софія звернулася по допомогу до чоловіка сестри, дуже забезпечено§ і впливово§ людини. Коли родич Софі§ зателефонував співробітникові ДАІ по мобільному телефону, номер якого той залишив, про усі претензі§ відразу забули. Більше §х ніхто не турбував. Але потрібно пам"ятати, що не в кожного є такі родичі, тому свою поведінку потрібно планувати і аналізувати.
  Зустрічаються і зовсім примітивні афери. Наприклад, ви §дете вранці о п"ятій годині по трасі. Вас зупиняють даішники і починають розповідати, що ви не пропустили пішохода. Причому на цій версі§ вони наполягатимуть, навіть, якщо довкола суцільний ліс і поблизу немає населених пунктів. Доводити, що ніяких пішоходів не було, марно, слухати аргументи водія ніхто не хоче чути. Потім, в протоколі, зрозуміло, можна буде знайти і "пішохода", і "свідків".
   "Є таке поняття, як "створення аварійно§ ситуаці§. Саме у такому правопорушенні намагалися звинуватити мого клієнта, - розповідає директор юридично§ компані§ , адвокат Веніамін Прокопович. - Але спровокували інцидент співробітники ДАІ, які §хали по головній дорозі, а водій на своєму автомобілі під'§хав до перехрестя і зупинився, щоб пропустити транспорт. Але вони несподівано загальмували, зімітували переляк, мовляв, §м здалося, що він збирається зробити з ними зіткнення. Далі вони його зупинили і сказали, що була нібито спровокована аварійна ситуація, і пригрозили тим, що позбавлять водійських прав. Правда, при цьому натякнули, що конфлікт можна вирішити на місці "полюбовно". Зрозуміло, що безкоштовно такі ситуаці§ не вирішуються. Коли ця людина відмовилася з ними домовлятися, інспектори склали протокол, і справу відправили на розгляд до Печерського районного суду столиці". На думку адвоката, усе було підлаштовано, оскільки аварійною ситуацією можна вважати тільки ту, в результаті яко§ з вини одного водія іншим доводиться або різко гальмувати, або змінювати напрям руху, щоб уникнути можливого ДТП. В даному випадку загрози службовому автомобілю ДАІ не було. З ціє§ ситуаці§ юристи вийшли віртуозно. Дослідивши зміст частини 4 статті 122 Кодекса про адміністративні правопорушення, яка інкримінувалася клієнту, з'ясували, що вона передбачає обов'язкову наявність потерпіло§ особи. Тобто, має бути інший водій, який постраждав. А працівники ДАІ виступили в цій історі§, з одного боку потерпілою особою, з іншо§ - органом дізнання. Закон подібного не допускає. "Якщо вони вважали себе потерпілими, то зобов'язані були викликати інших працівників Державтоінспекці§, щоб вони склали протокол, - говорить адвокат. - Ми за допомогою експертів склали схему з так званого місця поді§, підготували усі необхідні пояснення. Через відсутність складу правопорушення справа була припинена, суд ми виграли".
  Можна згадати і класику жанру. Кілька років назад використовувалась така "підстава", коли по трасі з знаками заборони обгону дуже повільно рухається трактор (даішник заздалегідь домомвляється з водієм трактора, щоб той рухався з швидкістю приблизно 20 кілометрів на годину.). Воді§ спішать, нервують, йдуть на обгін і ... усміхайтесь, вас знімає прихована камера співробітників ДАІ! І хоча такий метод достатньо старий, але і він не втратив своє§ актуальності і сьогодні. Правда, ця схема почала видозмінюватись. Наприклад, перед перехрестям на світлофорі сто§ть вантажівка з включеною "аварійкою", рух в дві смуги (одна попутна, друга - зустрічна), об'§хати можна тільки з ви§здом на зустрічну. Спалахує зелений - вантажівка сто§ть, легкова машина об'§жджає з лівого боку, а відразу за перехрестям стоять даішники. Водія зупиняють, при цьому один з даішників махає своєю палицею водієві вантажівки, щоб той починав рух. Той вимикає "аварійку" і §де. Відповідно, виходить, що ніяких перешкод водій не об"§жджав... Інспектор пропонує вирішити питання за 100 грн., інакше водій вантажівки підтвердить, що його обігнали на світлофорі, і вони випишуть штраф в 4 рази більше. Водій легковика попросив інспектора пред"явити документи, але у нього §х не виявилося - показав якусь довідку без фотографі§. Почувши неладне водій вмикнув запис відео в мобільному телефоні, після цього водій вантажівки злякався і почав кричати, що ніяких свідчень надавати не буде, він §хав, нічого не бачив і ніхто його не обганяв. Все було зайнято на відео. Інспектор почав вихоплювати з рук телефон і кричати, що розіб"є його. Лайка тривала довгенько. Але "даішники" написали протокол на 425 грн., а водій написав, що у співробітника ДАІ не було посвідчення і він вимагав хабар. Виписаний протокол не знайшов подальшого втілення у рішення суда. Таку історію розповів мені один знайомий офіцер у відставці, який §хав до приморського містечка через невелике село серед степу. Ця історія підтверджує, не всі, хто одягнений в форму співробітників ДАІ, є ними насправді. Безумовно, що тільки глибокі знання правил дорожнього руху дозволять водію перешкодити свавіллю шахра§в у формі. Юрист О. Максимкова розповіла, що по дорозі з Тернополя до Києва про§зджала населений пункт Войтковці. Там одна суцільна смуга, ще висить знак обмеження швидкості - 60 км/год. "Я знаю, що там часто стоять співробітники ДАІ, тому §ду повільно. Мене зупиняють даішники і кажуть, що я тільки що порушила правила, перетнула суцільну осьову. На моє питання: "Хто таке сказав"?, вони відповідають, мовляв, за вами §хав наш наряд - усе бачив. На це я §м просто сказала: "Хлопчики, вибачте, я сама юрист, і такого нахабства не дозволю. Передайте привіт своєму наряду, але нічого такого не було. Забрала сво§ права і спокійно по§хала. Наздоганяти вони мене не стали" - з гордістю розказала досвідчений юрист.
  Інша ситуація сталася з харків"янином Петром Соблевим. Він повертався близько десято§ години вечора з роботи додому, §хав в лівій смузі. І тут буквально на дорогу, на праву смугу вискакує міліціонер і мало не в лобове скло потрапляє жезлом. Сталося все впродовж секунди. Він трохи знітився, ззаду нього §хала машина: гальмувати не можна - вона ударить. Він викрутив кермо, вискочив на узбіччя. "Міліціонер відскочив кудись у кущі. А потім почав пред"являти претензі§, що це я, мовляв, витворяю. Але я не розгубився: "А Ви що робите? Вискочили на дорогу в неосвітленому місці. А якби я Вас збив? Чи різко зупинився, створивши аварійну ситуацію?" - розповів Соблев. Права Петрові віддали. Випадків, коли даішники в темряві вискакують на дорогу, досить багато. І не виключено, що під виглядом даішників можуть бути якісь шахра§. Одна з центральних газет розповіла, як взимку мати разом з дочкою §хали пізно увечері по набережній Дніпра в Києві і несподівано §х машину зупинив чоловік у формі співробітника Державтоінспекці§. І зажадав віддати йому усі документи на автомобіль, нібито потрібно перевірити: чи не сто§ть машина на обліку як вкрадена. Коли ж мати поцікавилася, як він перевірятиме, якщо під рукою немає ніяко§ бази, і де його службовий автомобіль, він не знайшовся, що відповісти. У результаті вона по§хала, не віддавши, природно йому ніяких документів. Але декілька днів ходила під враженням, оскільки так і не могла зрозуміти, справжній це був даішник чи "липовий". Таких псевдо міліціонерів, мабуть, сотні і не виключено, що який-небудь інший водій може стати його потенційною жертвою.
  А цю історію розказав мій знайомий з Черкас. Олександр зустрічався з друзями в одному з кафе областного центру. Почастувавшись, наспілкувавшись компанія вирішила розходитись. Олександр трохи випив, тому вирішив не сідати за кермо і зателефонував своєму водієві, щоб той при§хав його забрати. А доки чекав, сів в машину і включив музику. Під"§хали даішники і наполягли, щоб він відкрив капот, що він і зробив. Зажадали показати документи, він §м пояснив, що заходячи в кафе, барсетку з документами віддав водієві, той повинен §§ привезти. А коли водій під"§хав і попросив інспекторів ДАІ представитися, вони відмовилися. Один з них підійшов до машини, зірвав номери, не складаючи ніякого протоколу. А потім усі троє міліціонерів сіли в машину і по§хали. Це сталося в суботу, близько дев'ято§ вечора. Далі подія розвивалися, як в поганому кіно. В понеділок викликають Олександра в ДАІ і просять його підписати порожній протокол, мовляв, вони його потім заповнять. І він просто заплатить 17 гривень штрафу. Той не захотів сваритися з правоохоронцями, розсудивши, що йому ще в цьому районі жити, тому невеликий штраф заплатить. Але через тиждень його несподівано викликали до суду, інкримінуючи водіння в стані алкогольного сп'яніння. "Співробітники міліці§ в цій ситуаці§ самі порушили закон, зірвавши номери, а потім ще і в протоколі підписалися, як свідки, тому він не мав юридично§ сили". - пояснив Олександру його адвокат. Але суддя не хотів почути аргументи захисту, процес тривав. Потім суддя сам признався, що, навіть, карні справи віднімають у нього менше часу. Після шести судових засідань, підписали мирову угоду, визнавши, що обидві сторони неправі.
  Ще один спосіб "Я втратив на трасі або забув на заправці телефон і не можу його знайти. Чи можете ви подзвонити по номеру 8-067 -.. і попросити повернути телефон за винагороду?" Якщо людина погоджується зателефонувати, то відразу ж з"ясовується, що вказаний послідовником літературних геро§в Ильфа і Петрова телефон знаходиться поза зоною досяжності. Оцінивши якість телефону під час дзвінка на липовий номер, і визнавши його гідним, шахрай продовжує аферу. Тепер він просить підказати, де тут можна купити мобільний телефон, оскільки йому терміново треба зателефонувати - "бізнес не чекає". Жертва на§вно намагається допомогти, пояснюючи як про§хати, але через якийсь час шахрай пропонує просто продати йому телефон. "100, добре 200 євро - гідна ціна"?. Поки "Буратіно" переварює інформацію, шахрай дістає двухсотку зі свого гаманця і тиче §й в руки. Хрускіт купюр для будь-яко§ людини крутить голову, особливо якщо це безробітний. І справді - купюра двухсотка, є водяні знаки, шорстка, портрет короновано§ особи з розумним виразом обличчя, усе правильно. А тим часом "Кіт Базиліо" продовжує солодку пісню - "купиш завтра собі новий апарат, ще і здача залишиться". В більшості випадків кінець афери простий - обдурений громадянин виймає SIM-карту і віддає шахраєві свій мобільний телефон. Угода завершилася. Шахрай випаровується з місця "шахрайства" на сво§й машині, а задоволена жертва вирячилася на нову, хрустку двухсотку, думаючи, що завтра зможе за не§ купити. І раптом помічає, що тримає в руках зовсім не євро, а дуже схожі на них словенські толари (національна валюта Словені§). Заспокоюючи себе думкою про те, що Словенія теж Євросоюз, обдурений громадянин йде в банк в наді§ поміняти готівку. Там його чекає дві неприємні новини. По-перше, з 1-го січня 2007 року словенський толар повністю виведений з грошового обігу і замінений на євро. По-друге, згідно з курсом Національного Банку Словені§ 31 травня 2006 року 1 американський долар коштував 186 толаров, а 1 євро - 239 толаров. Отже, навіть, якщо б ці гроші можна було поміняти, то ціна угоди дорівнювала б приблизно 10 гривнам. Якщо ж людина зважилася на сумнівну угоду, то уважний огляд купюри теж може врятувати від втрати свого мобільного. Хоча заперечення про достовірність купюр шахрай відпрацьовує фразою "ви що, справжніх грошей не можете відрізнити"?, а якщо заходить мова про те, що "це євро - не зовсім євро, а словенська валюта", то звучить фраза Словенія в Євросоюзі - гроші справжні".
  Якщо у вас на колесах машини є ковпаки, то шахра§ можуть застосувати до вас доволі просту аферу. З колес вашо§ машини на заправці чи біля супермаркету знімається ковпак (як правило, із заднього правого колеса). На задньому крилі своє§ машини шахра§ ганчіркою при несильному притиску протирають ділянку з лівого боку. Ви починаєте рух, і через півкілометра вас наздоганяє автомобіль, водій якого у вікно показує вам ковпак від вашо§ машини. Зупинившись, вам повідомляють про те, що ви в потоці руху при зміні смуги руху прим"яли чужий автомобіль. Навіть, ковпак відлетів. Коли ви кажете, що не помітили зіткнення, і згодні викликати співробітників ДАІ, то вам говорять про ... ваше зникнення з місця ДТП. Наздогнали, тому що є підтвердження - 3-4 свідки в машині "потерпілого"). А що таке "зник"? Це аж до позбавлення прав керування авто! Кому це потрібно? Звичайно ж, нікому. Ви і озирнутися не встигнете, як вас переконають в тому, що ви винні та готові сплатити увесь ремонт, причому відразу.
  Згідно із статистикою за останні роки, в Укра§ні скоротилася кількість автовикрадань. Приміром, упродовж 2009-го року в цілому по Укра§ні було викрадено 3845 автомобілів. В той час, як в 2008 році викрали значно більше - 5009 машин. Але, передчасно радіти не варто, адже разом з цим знизився і відсоток розкриття автомобільних крадіжок: 36% в 2009 в порівнянні з 44,5% в 2008. Висновки очевидні. По-перше, серед викрадачів зменшилася кількість аматорів. По-друге, вони стали користуватися більше хитромудрими методами викрадань. Тому автовласникові залишається тільки одне - шукати більш витончені методи захисту свого залізного коня. Один з таких - ДНК автомобіля. Звучить загадково, але насправді, йдеться про спеціальну технологію маркіровки авто, розробленою австралійською компанією DataDot Technology ще в 2000 році. Отже, ДНК авто складається з технологі§ механічно§ маркіровки і бази даних, де кожному унікальному коду є інформація по промаркірованому об'єкту (у нашому випадку - машини). Адже окрім авто, ДНК може захистити будь-який товар - від витвору мистецтва до об'єкту авторского права. ДНК являє собою мікроточку (полиестеровий диск), діаметром до 1 мм, завтовшки 0,1 мм. Кожна з таких точок вміщує до 50 рядків буквено-цифрово§ інформаці§ - індивідуальний код автомобіля, в якому записана інформація про його офіційного власника (як і в ДНК людини про його дані). Іншими словами це називають ПІН (персональний ідентифікаційний номер), занесений в спеціальну базу даних. Мікроточка наноситься на будь-які поверхні разом з базовою рідиною - клейкою речовиною, що є безбарвним полімером, стійким до ді§ розчинників. Термін придатності - більше 20 років. На автомобіль наносять від 5000 до 10 000 таких мікроточок в самі різні місця - від кузова до важкодоступних деталей. Всього зон нанесення близько 200. Неозброєним поглядом побачити мікроточки неможливо, але озбро§вшисьультрафіолетом, вдасться розгледіти дрібні цятки. Це і є ДНК вашого авто. Ідея ціє§ технологі§ не в тому, щоб перешкоджати викраданню, як, скажімо, сигналізація або елементарний замок, а позбавити сенсу сам процес викрадання. Оскільки, по заявах компані§ DataDot, практично неможливо стерти усі 10 000 мікроточок - на це піде надто багато часу і зусиль. Тому, викрадання промаркірованого авто стануть нерентабельним. Щоб злодій не зазіхнув помилково на такий автомобіль, його обклеюють спеціальними попереджувальними наклейками, які інформують про наявність ДНК.
  Друга частина технологі§ DataDot - це міжнародна база даних, де вказаний код (ДНК) автомобіля і його власник. Система відстежування налагоджена завдяки співпраці з правоохоронними органами різних кра§н. Тому, досить декількох хвилин, щоб знайти власника авто за кодом в базі даних навіть, якщо машину виявили за кордоном. Крім того, код DataDot також є речовим доказом в суді, що допоможе підтвердити права на свою власність без зусиль. Що ж до досвіду використання DataDot за кордоном - він дуже навіть позитивний і повчальний. Приміром, в Австралі§ викрадення машин скоротилися в 10 разів за три роки. У США система виходить на загальнонаціональний рівень. У GM навіть вирішили маркірувати сво§ авто прямо на заводі, після чого страховики зменшили внески на автомобілі концерну, які мають ДНК. У Росі§ і Укра§ні технологія DataDot поки що не так популярна, як скажемо в США, Канаді, Великобритані§, Голланді§, Індонезі§, Малайзі§ або Новій Зеланді§. Але все ще попереду. Тим паче, що вартість послуги в нашій кра§ні досить доступна і стартує з відмітки в 1000 гривень. А тим часом, укра§нським автомобілістам належить ознайомитися з цією технологією, як, втім, і укра§нським викрадачам.
  В грудні 2008 року ки§вська міліція затримала 33-річну шахрайку, яка збагатилась на суму близько 600 тис. доларів. Було з"ясовано, що жінка працювала за досить простою схемою: пропонувала авто "Деу Ланос" за 6 тис. доларів, насправді купуючи §х у ки§вському автосалоні за 11 тис. доларів у кредит. Казочку про дешеві іномарки вона розповсюдила серед сво§х знайомих, деякі з них прийняли все за чисту монету, і з легкістю знайшли для не§ клієнтів. До шахрайки потяглися замовники. Кожний новий замовник ставав учасником транспортно§ фінансово§ піраміди. Реальний автомобіль за такі гроші - ніби казка про доброго чаклуна. Насправді не один автосалон став жертвою шахрайки. До речі, машини вона передавала у користування по довіреності, щоб зменшити витрати на послуги нотаріуса. Тому машини, зрозуміло, є власністю автосалона до моменту виплати кредиту у повному обсязі. Безсумнівно, що чесні покупці цих авто і не думали ховатись чи зникати. Вони продовжували радіти щастю, але після першо§ несплати частини кредиту працівники автосалону почали шукати кредитора і автомобілі. Ось і з"ясувалось, що автомобілі обліковуються в ДАІ на кредиторі, а користуються ними інші люди. Після розмов з новими власниками машина працівникам автосалонів стало зрозуміло, що вони стали жертвами шахрайства. Автосалони запропонували покупцям переоформити кредитні договори на себе, анулювавши попередні угоди з шахрайкою.
  Взагалі, якщо говорити про передачу машини у власність, то необхідно звернути увагу, що справжнім власником автомобіля є його перший власник. А саме той, хто передав авто у користування по довіреності. А такий розклад надихає шахра§в на різного роду злочини. Наприклад, ви продали авто, отримали гроші і надали довіреність на 15 років на користування вашим автомобілем. Виникає кримінальна ситуація з цим автомобілем (аварія з загиблими, викрадання майна), а новий "довірений" власник зникає з місця злочину по причині нанесення ним збитку в значно більшому обсязі , чим вартість автомобіля. В такому випадку, важко буде довести, що це не ви зникли з місця аварі§ чи не брали участі в іншому злочині. Адже автомобіль де-юре ваш. Або ви придбали по довіреності автомобіль, заплатили гроші, не оформивши або неправильним чином оформивши розписку про передачу грошей. Нечесний продавець анулює у того ж нотаріуса довіреність і вимагатиме повернення йому автомобіля без повернення вам грошей за нього.
  Зрозуміло, це далеко не всі схеми подібних "підстав", це лише мала частина, що потрапила в поле зору. Тут важливий сам прецедент, коли в гонитві за легкою наживою або гарними показниками правоохоронці все частіше перетворюються на банальних шахра§в. У Укра§ні діє "поріг тверезості" - 0,2 г/л (проміле) алкоголю в крові при проведенні тесту повітря, що видихається. Які прилади використовуються? А чи можна в такий прилад не дути або якось обманути його? І взагалі, навіщо усе це? Почнемо з відповіді на останнє питання. Укра§на є учасником Міжнародно§ конвенці§ про дорожній рух, прийнято§ в 1968 році у Відні. Конвенція вимагає, щоб в законодавстві кожно§ кра§ни-учасниці була чітко вказана гранично допустима концентрація алкоголю в крові водія, причому в діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Наявність такого діапазону пов'язана з тим, що етиловий спирт є в організмі кожно§ людини. Навіть у крові "переконаного непитущого" вміст алкоголю може досягати 0,1-0,2 проміле - це так званий ендогенний етанол.
  Він може служити причиною позбавлення прав практично кожно§ людини.
  Наші дорожні знаки і розмітка приведені у відповідність з міжнародними нормами. Але до алкоголю якось руки не доходили. Нам знадобилося 19 років, перш ніж ми змогли розрахувати укра§нську формулу допустимо§ дози алкоголю в крові. Численні коментарі до введено§ норми наявності алкоголю в крові зводилися лише до одного: допустима доза алкоголю в 0,2 проміле (на 1 л рідини, що міститься в організмі, доводиться 0,2 г алкоголю) відповідає кухлю світлого пива, фужеру вина або стопці горілки. І багато воді§в на цьому попалися, здивовано розглядаючи свідчення даішних алкотестерів після вживання "допустимо§" дози. Вони забули про те, що процедура і критері§ медичного огляду залишилися без змін.
  Не змінилися і звички ДАІ: підхмелені воді§ залишаються найбажанішими "гостями".
  Проста логіка підказує, що офіційні проміле в сукупності із збільшеними штрафами повинні понизити кількість п"яних за кермом. Проте офіційна статистика з логікою не згодна. Мимоволі виникають питання - чим і як міряють? На перше з них відповідь прийшла після півроку з моменту узаконення допустимо§ дози алкоголю. Наказ МВС Укра§ни Љ 33 від 1.02.2010 р. оприлюднив повний список "спеціальних засобів для проведення огляду воді§в транспортних засобів з метою визначення стану алкогольного сп"яніння":
  1) газоаналізатор "AlcoQuant 6020";
  2) газоаналізатор "Alcotest 6510";
  3) газоаналізатор "Alcotest 6810";
  4) газоаналізатор "Alcotest 7410 Plus com";
  5) пристрій спеціальне "Алконт 01".
  Ось тепер можна грунтовно відповісти і на друге питання - як міряють або точніше - як правильно виміряти, або ще точніше - як можна виміряти? Може тут криються секрети нелогічно§ статистики? Адже огляд, проведений співробітником ДАІ за допомогою таких приладів, має юридичну силу. Але не в усіх випадках, а лише при дотриманні законно§ процедури. Нагадаю декілька "процесуальних" моментів. Сам факт наявності у інспектора алкометра зовсім не означає, що він має право зупиняти усіх підряд і перевіряти на вміст алкоголю. У Постанові Уряду Љ1103, що регламентує процедуру, сказано, що перевірці підлягають воді§, у яких є відповідні ознаки встановлені Мінохоронздоров'я і МВС. Вони містяться в спільному наказі Љ400/666 від 9.09.2009 р.: запах алкоголю з рота, порушення координаці§ рухів, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірних покривів особи або поведінка, що не відповідає ситуаці§. Причому причини мають бути вказані в протоколі, а сам огляд повинен проводитися тільки у присутності двох свідків. Співробітник міліці§ свідком бути не може. Перед початком тесту інспектор зобов'язаний розповісти водієві про процедуру огляду і порядок використання алкометра. На вимогу водія співробітник ДАІ зобов'язаний надати копі§ свідоцтва про державну реєстрацію алкометра і свідоцтво про його перевірку. Тестування робиться з дотриманням інструкці§ з експлуатаці§ алкометра. Ось про це ми і поговоримо детальніше, оскільки саме в інструкціях з експлуатаці§ криється відповідь на питання, що хвилює нас, - як дути. Головне, що ви повинні запам'ятати - обдурити прилад так, щоб він показав меншу концентрацію алкоголю, чим є насправді, не можна! А ось завищити його показники - випадково або навмисно - можна! Уникнути цього можна, запам'ятавши декілька простих правил.
  1. Перед початком процедури тестування попросіть інспектора ДАІ ознайомити вас з інструкцією з експлуатаці§ алкометра. Як мінімум ви повинні знати допустиму погрішність і особливості збереження проби повітря.
  2. Як правило, допустима погрішність знаходиться в межах Ђ 0,05 проміле. Це означає, що "поріг тверезості" можна вважати перевищеним тільки у тому випадку, якщо алкометр зафіксує 0,25 проміле і вище. Стежте за тим, щоб відомості про "паспортну" погрішність алкометра були занесені в протокол.
  3. Уважно стежте за одиницями вимірів. Нормативні документи дозволяють використання лише одній з них - проміле (г/л - грам алкоголю на один літр рідини в організмі).
  4. В інструкціях до більшості приладів вказано, що брати пробу повітря не можна відразу після §жі, паління або прийому ліків - усе це може спричинити збільшення свідчень. Переступити поріг тверезості можна навіть після ковтка кефіру, якщо він залишився на слизовій оболонці рота. Тому інспектор, якому наказано притримуватись інструкці§ з експлуатаці§ алкометра, вірогідно, повинен поцікавитися, чи давно ви §ли, вживали ліки або палили. І якщо ви відповідаєте, що зовсім нещодавно, то інспектор повинен почекати.
  5. Дуже обережно відностися до ситуаці§, при якій інспектор ДАІ запрошує вас для проведення тесту сісти у свій службовий автомобіль. Взимку він мотивує це тим, що прилад має нижній поріг працездатності - п"ять градусів нижче за нуль. Це дійсно так. А влітку він буде намагатися знайти інший привід. Вся річ у тому, що усі прилади мають два режими роботи - активний і пасивний. У пасивному режимі алкометр починає всмоктувати навколишнє повітря. Досить в патрульній машині розлити небагато спиртного - і доказова база гарантована.
  6. "Сп'янити" прилад можна і при активній пробі - коли водій дме в алкометр через мундштук. Досить крапнути спиртного всередину мундштука - і півпроміле "в навантаження" забезпечено. Причому, навіть, запакований одноразовий мундштук не можна вважати гарантовано чистим - залити спирт всередину упаковки можна за допомогою шприца. Перед тестом кожним алкометром необхідно зробити контрольну забір повітря, і якщо в нім опиняться пари спирту, прилад заблокується. Попросіть, щоб при контрольному заборі прилад був поряд з вами і з надітим (!) мундштуком.
  7. До алкометру може бути підключений друкуючий пристрій. Роздрук прикладається до протоколу в якості доказу. Перевірте дату і час на алкометрі перед проведенням тесту. Стежте за тим, щоб протокол вимірів друкувався при вас і в нім були вказані той же результат і той же час проби, що висвічувалися на екрані приладу.
  8. Якщо результати тесту вас не влаштовують, або ви вважаєте, що вас намагаються визнати менш тверезими чим ви є, результати перевірки не визнавайте. Таке право вам дане згаданими нормативними документами. Наполягайте на перевірці у нарколога, в цьому є сенс. По-перше, ваша упевненість може відбити у інспектора ДАІ бажання подальшого спілкування, навіщо йому втрачати час. По-друге, медики користуються зовсім іншою методикою перевірки стану водія і, на відміну від інспектора ДАІ, можуть зробити свій висновок: є ознаки вживання алкогольних напо§в, проте в стані алкогольного сп'яніння не знаходиться. Адже законодавство карає воді§в не за сам факт вживання алкоголю, будь це у минулому або сьогодні, а за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. А різниця в цьому є!
  9. Звертайте увагу на легітимність алкометрів, часто-густо використовуються прилади китайського виробництва, які не зареєстровані і не сертифіцировані для використання в Укра§ні. Якщо алкометр не входить в перелік офіційних, він не може бути використаний у контрольних замірах. І якщо вас все-таки примусили "дихнути", то марку алкометра необхідно обовя"зково відобразити в протоколі.
  
  ***
  Шахрайства трапляються, як правило, в сфері фінансів, будівництва та обслуговування. А якщо подивитись на таку цікаву професію як таксист, то враження складається двояке. Відомо, що таксисти добре заробляють і багато страждають від недобросовісних клієнтів. У інших ситуаціях вони самі здатні обвести навколо пальця кого завгодно. Професія небезпечна - це підтверджується великою кількістю історій. Але не варто думати, що всі вони чесні роботяги і простаки. Одним словом, основна маса таксистів - це добросовісні люди. Тому й вони іноді потрапляють в капкани шахра§в, як самі звичайні люди. Розкажемо кілька історій, які додадуть впевненості і пасажирам таксі, і самим таксистам у нашому непростому світі.
  Відпочиваючих і тих, хто прибув у відрядження у незнайоме місто, першими на вокзалах і в аеропортах зустрічають таксисти, які пропонують "недорого" довезти до потрібного місця. Саме там слово "таксі" можна почути десятки разів за кілька хвилин. Один таксист в хвилину промовляє, мінімум, три рази це слово. А §х там ... Читач сам може порахувати при нагоді. Це певна молитва таксистів до пасажирів: вибере мене. "Літургія" під назвою "таксі" полоняє багатьох гостей і, напевно, деяких вводить в транс. Пасажирський контингент гостей міста, переважно, не знайомий ні з містом , ні з тарифами, тому саме за таких умов можливо здійснити самий простий вид шахрайства - завищення ціни. Але таксисти не вважають це злочином: дві сторони домовились А цікаво, як би вони себе повели, коли з ними розплатились б не гривнями, а в такому ж номіналі, тільки, наприклад, російськими рублями. По§здка в таксі, як правило, супроводжується довгими роздумами пасажирів над тим, чи не дав гаку таксист, щоб отримати більше грошей. А у таксиста теж виникають різні думки щодо платоспроможності клієнта, його можливих грабіжницьких настро§в. Класика цього жанру шахрайства складається в тому, що ціна по§здки приватного таксиста до необхідного місця спочатку завищується таксистом в 2-2,5 рази, а потім в ході домовленностей може знизитись до 1,5 тарифно§ ціни. Чому? Бо приватному таксі потрібно знову повернутись на вокзал, де знаходиться його місце дислокаці§.
  На вокзалах чи аеропортах великих міст, як правило, воді§ чемні, готові піднести багаж. Під час руху водій розкажить вам про історію міста чи інші цікаві речі. В теплих обставинах не зчуєшься, як до§деш до готелю. Коли ж доходить час до розрахунку і в руках у пасажира засяють вітчизняні купюри, не виключено, що таксист почне галасувати. "Які гривні, ми з вами за долари домовлялись?! Тому потрібно домовлятись перед посадкою і розраховуватись з водієм після того, як багаж буде у вас в руках. У таксі деяких кра§н є три режими роботи лічильника: режим очікування, денного тарифу і нічного тарифу. У денний час таксист-шахрай просто вмикає лічильник на нічний тариф. І сума за лічильником (!) набігає незрівнянно велика.
  Що можна порадити гостям великих міст? Зараз в інтернеті існують сайти міст, туристичні портали, довідники, в яких запросто можна знайти маршрути руху міського транспорту, телефони зареєстрованих служб таксі. Слід в обов'язковому порядку узнати розцінки таксі цього міста. Тепер ви будете в курсі, яку суму ви витратите за про§зд. І нарешті, в розмові з таксистом на територі§ іноземно§ держави краще відразу домовитися, в якій валюті слід розплачуватися. Інформація про місто, куди ви §дете, збереже вам кошти і нерви. Не полінуйтеся, підготуйтеся до по§здки, в протилежному випадку, ви заплатите за свою лінь в подвійному розмірі.
  Безумовно, таксисти люблять прибавити пару копійок чи кілометрів до реального. Проте, і вони, деколи, стають жертвами шахра§в. Ось одна історія, яку розказали мені знайомі таксисти з Києва. Видна, гарно вдягнена жінка викликає таксі і §здить по усьому місту по магазинах, "шопінгує". До §§ будинку при§жджають вже з великою сумою на лічильнику ( це може бути обумовлений розмір оплати). Говорячи, що усі гроші витратила в магазинах, залишає в заставу найбільшу і нарядну коробку в машині і йде додому у під"§зд за грошима. Проходить 10 хвилин, а вона не повертається. Після тривалого очікування водій, розкривши коробку знаходить там декілька цеглин. Який код на дверях у під"§зд, який поверх і чи живе вона тут, а не в гостях?
  А ось інтернет-повідомлення, яке облетіло весною 2010 року всю кра§ну. 29-річний уродженець Узбекистану, працюючи таксистом, пропонував жителям Сімферополя, Севастополя і Алушти посприяти в отриманні водійських прав, оформленні техогляду на авто та придбати за дуже низькою ціною машини, заарештовані за борги перед банками. Ціна за проходження техогляду коливалась від 600 до 5000 грн. Отримання водійських прав коштувало 2-3 тисячі гривень. Шахрай збирав гроші і зникав. Тому, не дочекавшись обіцяного, 10 потерпілих звернулись до міліці§. Сума, отримана шахрайським способом, склала 150000 грн. Тепер зловмисника чекає позбавлення волі до 5 років. Звідки така безпечність чи тих грошей мішок? Зрозуміло, коли гроші несуть у державний ощадбанк чи респектабельний офіс. А це,мабуть, "помічник" бога спустився, щоб вирішити звичайні життєві питання - іншого підгрунтя таких вчинків складно знайти.
  А наступна моя історія відрізняється витонченістю, і на мій погляд, викликана простою помстою таксистам .У диспетчерську таксопарку, що займається пасажирськими перевезеннями в режимі таксі надійшла заявка. Замовник залишив телефон і попросив, щоб водій перетелефонував. Нібито для уточнення місця виклику. Диспетчер передав прохання клієнта таксисту. Той зателефонував, і замовник представився майором Китицею, начальником відділу по розслідуванні ДТП обласного ДАІ. "Даішник" уточнив, що потрібно під"§хати до будівлі міського управління ДАІ. Потім щиро вибачився і попрохав таксиста придбати по дорозі пляшку кон"яку з і поповнити рахунок мобільного телефона через банківський термінал на 100 грн. А то у нього зараз перевірка, у перевіряючого закінчились гроші на телефоні, такий собі потаємний хабар, то потрібно ублажити начальство. Сума виходила десь близько 200 грн. Замовник гарантував стовідсоткове повернення грошей і обіцяв ще й премію за клопіт. Як пізніше розповідали аналогічні потерпілі, ніхто з них, навіть, ні на секунду не засумнівався в тому, що замовник насправді співробітник міліці§. Шахрай мав непогані артистичні здібності. Розмовляв командирським голосом, уміло вставляв бюрократичні обороти в свою мову. Виконавши прохання замовника, таксист під"§жджав до обумовленого місця в призначений час. "Міліціонер" в цей час телефонував, уточнював номер і колір машини, просив трохи зачекати, нібито він затримується на нараді. Таксист чекав, чекав і починав телефонувати на мобільний телефон замовника. А той ... мовчав або був поза зоною досяжності. Роздратований таксист заходив до чергового по ДАІ. І ... виявлялось, що такий співробітник там ніколи не працював.
  Жертвами подібного шахрайства за короткий термін стали п"ятеро нижегородських, три курських, двоє елабужских (всі Росія) таксистів. З поповненням телефоних рахунків все зрозуміло, а от без кон"яку після такого фіналу таксисту не обійтись. Саме так думали російські аферисти. Шахра§ вибрали оригінальне наповнення афери. В одному випадку це був даішник, в іншому представник мері§, податківець, обоповець - такі персони асоціюються з серйозністю і відповідальнісю. І, безумовно, заполучити в знайомі когось з силовиків чи представників влади - це супер знайомство для нашого кумівського життя.
  За повідомленням сайту http://vkurse.ua після розслідування, проведеного американською Комісією з контролю за роботою таксі і лімузінів за 2009 рік 88 міських воді§в таксі обдурили клієгтів 500 разів. Окрім того, ще 545 таксистів брали з пасажирів завищену плату за про§зд. По результатам перевірки ряд воді§в буде позбавлено відповідно§ ліцензі§, а 49 шахра§в оштрафовані на 5000 доларів кожен. За даними нью-йорксько§ влади 22 тисячі воді§в лімузинів 286 тисяч разів стягували з клієнтів завищену плату за про§зд. Всього ж в місті працюють 50 тис.воді§в таксі підвищено§ комфортності. Проте контролери відмітили, що далеко не всі воді§ завищували тариф по власній волі. Доведено було, що завищення тарифів на пряму було пов"язане із збоями в роботі лічильників таксі. Уникнути покарання змогли тільки ті, що завищили тариф всього два рази. В салонах таксі планується встановити спеціальні монітори, які контролюватимуть показання лічильника і кількість грошей, що стягуються водіями. Для ображених пасажирів відкрита телефона лінія 911.
  
  ****
  У маршрутному таксі зустрічаються шахра§. Одного разу двоє молодих людей в години пік зайшли в автобус і розіграли цілий спектакль. Коли до них підійшов кондуктор, то один пред"явив посвідчення міліціонера, а інший розплачувався купюрою вартості десять гривень. Після того, як кондуктор разом з квитком повернула решту, аферист починав обурюватися, що йому неправильно дали решту: він давав 50 гривень, а не 10. У суперечку втручався напарник - "випадковий свідок" з посвідченям МВС - і говорив, що бачив, як парубок давав кондукторові 50 гривень. Практично усі кондуктори повертали необхідні сорок вісім гривень. Все частіше в наших гаряче улюблених маршрутках відзначаються випадки шахрайства. Причому зухвалого і неприкритого: усе відбувається на очах як мінімум дюжини пасажирів.
  У одному з випадків шахра§ сідають за спиною водія і чекають, коли пасажири, що розмістилися на задніх сидіннях, передадуть купюру номіналом 20-50 гривень. Злочинець, неспішно, передає гроші водієві з таким розрахунком, щоб отримати від нього здачу. Не повертаючи §§ власникові, шахрай спокійно виходить з машини, і розчиняється в натовпі пішоходів. Багато пасажирів, що безтурботно розглядають пейзажі за вікном, тільки через декілька зупинок помічають, що §х фактично обкрали. Проста і ефективна схема привласнення грошей має і сво§ недоліки. Деякі воді§ вже встигли запам"ятати в обличчя окремих шахра§в, працюючих на §х маршрутах. Зокрема, таким заробітком промишляє літня жінка цілком благопристойного виду. Ось тільки для того, щоб покарати злочинця, недостатньо знати, як він виглядає. Та і в міліцію жоден з потерпілих доки не звертався.
  У маршруті вас може обдурити при підрахунку решти. Зазвичай, це практикується уранці, коли автобуси набиті під зав"язку. Один з пасажирів обов"язково бере на себе обов'язок зібрати плату за про§зд з усіх і передати §§ водієві. Якщо цей "касир" - шахрай, то далі за подію розгортатимуться по двох можливих сценаріях. У першому випадку водієві передається лише частина зібраного (одна або дві купюри непомітно ховаються в рукав), коли водій виявляє недостачу і вимагає повно§ оплати, "касир" або піддакує і голосно обурюється разом з усіма, або терміново виходить на зупинці.
  У деяких маршрутах працюють справжні кондуктори, але також із завдатками непоганих шахра§в. Схема проста: пасажир підходить до кондуктора, простягає десять гривен, але замість восьми гривень решти і квитка, чує у відповідь: "Яка решта? Ви мені нічого не давали"! Спробувати щось довести безглуздо - тебе ігнорують. Проте, і з автобуса не викидають за неоплачений про§зд (тільки згадайте, скільки виску буває, коли який-небудь молодчик вирішує прокотитися зупинку безкоштовно!)
  Що робити? Щоб не попастися на вудку пасажирів-шахра§в, намагайтеся передавати гроші водіям самостійно. Якщо ж цього зробити неможливо, стежте за §х пересуванням по салону маршрутки. А ось боротися з кондукторами-шахраями складніше. Максимум, що ви можете зробити - поскаржитися водієві, якщо він не перебуває з першим в змові. І остання рекомендація: готуйте гроші з розрахунку вартості про§зду! Хто знає, раптом за кермом не шахрай, а грабіжник з послужним кримінальним стажем.
  Як показує практика, в більшості випадків хитрощі шахра§в проходять на ура! саме тому, що самі потерпілі відносяться до таких епізодів занадто вже легковажно. "Ми - не лохи! Лохи - не ми" - так можна охарактеризувати поведінку жертви злочинців. Так воно і є, поки чергова легковажна людина не виявить обман, ось тільки тоді робити якісь ді§ вже досить пізно. Громадянам слід пам"ятати, що сьогодні обманюють не лише на ринках або по мобільному телефону. Сідаючи в звичайний автобус або потяг, людина також може стати жертвою шахра§в. Є немало способів вивудити гроші у "лоха" так, що той навіть і не помітить.
  Найбільшу загрозу (по кількості скоюваних злочинів) для громадянина, будь то в транспорті або в магазині, представляють кишенькові злоді§. На обліку в міліці§ знаходяться більше тисячі "щіпачів" (так на злодійському жаргоні кличуть кишенькових справ майстрів). Насправді §х набагато більше, адже це не тільки "метри", що вже не раз попалися. Міліційна фототека вражає великою кількістю благовидних осіб: "професорів", "полковників", "благородних геро§в". І пристрасті цій, як і любові, усі віки покірні - від 8 до 65 років.
  По різноманіттю прийомів крадіжок кишенькові злоді§ стоять на першому місці у злодійському світі. Передусім у кожного з них є улюблені місця роботи: в міському наземному транспорті ("маршрутники"), в метро ("кроти"), на залізницях ("майданщики"), на ринках ("риночники") і так далі. Далі йде вузька спеціалізація: набір улюблених прийомів доводиться до досконалості. Так, "технарі", або "писаки", за допомогою гостро заточеного предмета ("писки") розрізають одяг, сумочки. За допомогою пінцетів дістають здобич з найзатишніших місць "хірурги". "Рибалки" тягають гаманці з сумок і кишень спеціальними гачками. "Ширмачі" прикривають сво§ ді§ якими-небудь предметами - букетами, плащами через руку.
  "Щіпачі" використовують штовханину, а іноді і самі §§ створюють. Точно вивіреними рухами виштовхують різні предмети "трясуни". Будь-яку дамську сумочку розкриють "грицики". На нижчому ступені кишенькових злоді§в стоять "верхівки" і "дубили", що крадуть те, що лежить згори в господарських сумках. Підручними у кишенькових злоді§в виступають "отирщики", відволікаючі увагу жертви, а також "пропалицики", яким передають здобич. Професійний кишеньковий злодій, щоб не втратити кваліфікацію, повинен здійснювати крадіжки майже щодня. По відгуках "козлятників" (досвідчені злоді§, що натаскують новачків), краще всього крадіжки вдаються жінкам, у них чутливіші пальці.
  Великі фахівці, прямо-таки аси кишенькових крадіжок, - діти 11-13 років, діючі поодинці або удвох-утрьох. Не слідує, проте, думати, що такого кишенькового злодія відрізняє непривабливий вид, прикмети занедбаності і батьківсько§ неуваги. Навпаки, зазвичай кишеньковий дитина-злодій, як і дорослий злодій, виглядає цілком пристойно, добре одягнений і викликає у оточення лише наймилостивіші почуття. Люди, навіть, не підозрюють, що дитина може виявитися злодієм. Дорослий бачить в ній безневинну істоту, вони послабляють увагу. Часто, коли крадіжка вже сталася, потерпілі не розуміють: як же так, навкруги були тільки жінки і діти?! Ось деякі методи неповнолітніх злоді§в.
  Малолітній кишеньковий злодій в години пік входить в переповнений тролейбус або автобус останнім. Стоячи на останній сходинці, він непомітно розстібає сумки пасажирів, що знаходяться вище, краде гаманці і на наступній зупинці виходить. Інший варіант. У громадському транспорті він ввічливо пропонує жінці з сумками в руках пройти вперед і сісти на вільне місце. Жінка, як правило, розчулена і почуває ніжність до "синочка" (особливо якщо він поступається §й сво§м місцем), дякує і від напливу почуттів втрачає контроль за сво§ми кишенями і сумками. А "синочок" в цей час вправно обнишпорює §х. Зазвичай в таких випадках один або два спільники малолітнього злодія "стоять на шухері", контролюючи ситуацію. Усі вони добре знають законодавство. Якщо §х все ж упіймають, то оперативники зможуть лише покартати і "зауважити" батькам і учителям за "діяння" підопічних, оскільки відповідальність за подібного роду злочину настає з 14 років.
  Кишенькові злоді§ практично завжди є в будь-якому автобусі, тролейбусі, трамва§, вагоні метро. Найбільш сприятливий час роботи в години пік - 7-9 годин ранку і увечері після 16.00. Хоча професіонал може обчистити вашу кишеню і в напівпорожньому автобусі, коли ви сідаєте в нього або виходите. "Щіпнути" - секундна справа. Діють бригадами по три-чотири людини. Створюють тисняву навколо жертви, відтирають тих, хто може перешкодити, беруть в кільце, тут же передають викрадене "вартовому" і миттєво зникають. У чоловіків легше і найпростіше "щіпати" з кишень штанів, в основному задніх. У жінок або розстібають сумочку, або розрізають §§ половинкою леза безпечно§ бритви або гостро заточенною монетою.
  Тому жінкам в тисняві краще всього притискати сумочку до грудей, а чоловіків - класти гроші і документи у внутрішню кишеню піджака. При цьому, потрібно намагатись ні з ким не обніматись чи тискатись. Зазвичай, кишенькові злоді§ вишукують безтурботну або розсіяну людину, а також тих, хто явно засмучений, абстрактний чимось (наприклад, читанням або розмовою), і діють тоді, коли є легкий доступ до сумки, поліетиленового пакету і тому подібне. Перед крадіжкою кишеньковий злодій може вистежувати свою майбутню жертву, навіть, деякий час йти за нею, чекаючи зручного для здійснення крадіжки моменту. Особливо, якщо злодій помітив "товстий" гаманець в кишені або сумці потенційно§ жертви.
  Кишенькові злоді§ "працюють" і в місцях великого скупчення людей, в чергах. В основному жертвами злоді§в стають жінки, оскольки в §х розпорядженні, зазвичай, знаходиться гроші з сімейного бюджету, вони ходять в магазини, на базар, §здять по місту в громадському транспорті з великими сумами грошей. Крім того, тут у кишенькових злоді§в розрахунок: у разі виявлення крадіжки, "проколу" злодія, жінка навряд чи зможе його затримати або розправитися з ним. Кишенькові злоді§ були і є в усіх економічних формаціях. Тому "щіпачество" іноді називають третьою прадавньою професією. Але сучасні розуми і в це стародавнє мистецтво внесли щось нове. Ось що розказала у своєму листі Я. Вузенька:
  "У багатолюдному вагоні метро мені вдалися сісти. Навпроти встав парубок в чорній вільній куртці. Лівою рукою в рукавичці він тримав теку. Правою увесь час дивно розмахував перед моєю особою як п'яний, намагаючись втримати рівновагу. Спиртним від нього не пахло, проте погляд на місці не стояв, нишпорив по вагону. Напевно, наркоман. Раптом моя сумка заворушилася, і я побачила в прорізі куртки парубка.. ще одну ліву руку. Вона намацувала мій гаманець. Я миттєво притиснула сумку до себе, пуста рука негайно зникла під курткою. А та ліва, що тримала теку, залишалася нерухомою. Не повірите! Це був майстерно зроблений муляж. Не встигла я опам'ятатися, як злодій вискочив на першій же зупинці. Упіймати його мені не вдалося, тому хотілося б попередити людей: "Будьте пильні!". Розрахунок у цього шахрая точний: створює видимість, що не небезпечний. Одна рука зайнята текою, інший постійно розмахує. Але є ще "третя", яка і викрадає гаманці".
  Якщо ви відчуваєте, що до вас в кишеню або в сумочку намагаються залізти, - боятися не потрібно. Можна спокійно сказати щось на зразок: "Погано працюєш, грубо!". Кишенькові злоді§ не йдуть на справу з ножами, заточками, а тим більше з пістолетами. Самому затримати кишенькового злодія практично неможливо. Оточення на ваші крики і бровою, на жаль, не поведуть. Єдине виключення, якщо злодюжку схопить за руку міцний чоловік з накачаними біцепсами. Причому в мить, коли викрадений гаманець знаходиться ще в руках злодія. Та і в цій ситуаці§ довести крадіжку потім буде непросто: потрібні свідки. А кому, скажіть, хочеться ходити по міліціям, брати участь в допитах і очних ставках, при§жджати по виклику до суду, а потім жити в страху, чекаючи кровно§ помсти братви заарештованого?
  Декілька простих правил допоможуть вам уникнути крадіжки:
   - не кладіть усі гроші в одне місце;
  - не довіряйте сво§ гроші пакетам і сумкам, розрізати які для кишенькового злодія проста справа;
  - якщо вже поклали гроші в сумку - тримайте §§ в громадському транспорті, в черзі, притиснувши до себе;
  - не "світіть" грошима в громадських місцях.
  І найголовніше - будьте пильні!
  
  ***
  Подорожуючи повітряним транспортом, можна стати жертвою не лише авіакатастрофи, але і шахра§в. Стало традицією економити на пасажирах, не виконуючи сво§ обов'язки у разі затримки рейсу. Адже у разі затримки вильоту кожен пасажир має право безкоштовно, за рахунок винно§ авіакомпані§, отримати місце в готелі. При цьому від аеропорту до готелю, а також у зворотному напрямі пасажира зобов'язані доставити безкоштовно. Але насправді цього не відбувається. Пасажири в очікуванні вильоту сидять на лавках години, відчуваючи при цьому дискомфорт і переживання. Проте, емоці§ людей - це зекономлені гроші аеропорту. Шахраюють і нечисті на руку працівники персоналу аеропортів, без дозволу перебираючи вміст чужих дорожніх сумок, зданих пасажирами в багаж. Причому, злоді§ роблять це в аеропорту вильоту, а втрата виявляється тільки в місці прильоту. Виявити в якому аеропорту "загубили" ваш багаж практично неможливо. Ті громадяни, які намагаються знайти сво§ речі чи добитися компенсаці§ випробовують на собі усю потужність бюрократично§ системи. Незалежно від кра§ни перебування. Складається враження, що питання відповідальності за збереження багажу під час перельоту перекладається на "ту, іншу сторону". Так і тикають аеропорти один на одного. Адже основою для претензі§ пасажира може бути тільки акт, складений співробітником аеропорту і засвідчений не менше двома свідками, що прилетіли тим же рейсом. Які зачасту вже отримали свій багаж і роз"§хались хто куди. І що ? Нічого. Дитина залишається без улюблено§ іграшки, тато без шикарного водолазного костюму, а мама без вечірнього плаття.
  Про те, наскільки великі небезпеки, які загрожують пасажирові в аеропорту, розповів мені один московський журналіст. Усі московські аеропорти поділені між московськими злочинними угрупуваннями. Два аеропорту Шереметєво багато років тримають "хімкінські" і "долгопрудненські". Биково - під патронажем "люберецьких". У Внуково сидять "солнцевські". У Домомодедово - змішане правління. Практично в кожному порту є свій злодій в законі чи той, що "приглядає за портом". У його функці§ входить консультація аеропортовсько§ братви з усіх питань "розведення" тих ббратчиків, які конфліктують між собою, і збір грошей в загальну касу. Пасажир, який сходить з трапу літака в будь-якому столичному аеропорту, тут же потрапляє у поле зору місцевих портовських шахра§в. Майже кожному робиться пропозиція, відмовитися від яко§ багатьом людям важко. Ті, хто приймає його, втрачають у кращому разі гаманця з усіма відпускними, в гіршому - життя.
  Королі усіх московських аеропортів - шулера з Орехово-Зуєва. На кожному московському аеровокзалі "прописані" стійкі бригади ореховських "катал", що налічують до сотні чоловік. Всього в портах, на вокзалах і в потягах далекого спрямування працюють близько півтисячі картярів. У Домодедово вони працюють переважно в електричках, в інших портах - на своєму транспорті. Усіх шулерів можна розділити на професіоналів старо§ формаці§ і "беззаконників" з молодого покоління. Старі "горішки" стійко дотримуються злодійських традицій. Вони ніколи не роздягнуть клієнта до нитки, завжди дадуть йому відіграти половину або третину програного. Не чіпають жінок. Якщо дізнаються, що клієнт §де на похорони або з похоронів, відразу повернуть увесь виграш. Молодь оббирає клієнтів до нитки. При небажанні клієнта платити можуть побити його або викинути на ходу з потягу. Серед "горішків" зустрічаються катали в третьому поколінні. У багатьох шахрайство стало спадковим сімейним бізнесом. "Ореховські" народжуються з картами, а помирають у в'язниці", - говорять вони самі про себе.
  Чималий дохід портовській братві приносять і "лохотрони" - встановлені на кожному кроці автомати, на екранах яких місцеві шахра§ влаштовують перегони з клієнтами. Біля автоматів йде постійна шумна тусовка, когось з "сво§х" гучно вітаютьь з виграшем, трясуть руку, просять сторонніх "натиснути кнопочку" - розсудити, хто правий. "Натиснута кнопочка", як правило, припаде на усю наявну готівку, тому після першого, хай і невеликого, виграшу зупинитися клієнтові важко. Тому "кнопочку натискати" не варто. А якщо натиснули, після першого ж виграшу відкланюйтеся і йдіть геть.
   Як біля залізничних кас, так і аеропортовських завжди знайдеться пара-трійка "квиткарів", які допоможуть вам придбати квитки, яких немає в касі. Наприклад, в деяких великих аеропортах сусідньо§ держави "квитковий патент" у місцево§ братви відкупила одна кавказька громада. Мешканці півдня привнесли в роботу свою кримінальну специфіку: зробивши за окрему платню квиток, віддають його клієнтові за декілька хвилин до вильоту, вимагаючи додаткову мзду. Чи додаткові "кошти на бочку" - понад обумовлений, або на рейс запізнишся. Наша порада - намагайтеся брати квитки заздалегідь.
  Підвищеною групою ризику для тих, що прилітають є і портовські таксисти - "бомбили". Практично у кожного з них припасене "про всяк випадок" пиво з клофеліном або "бабоукладчик" - "Амаретто" з тією ж самою добавкою. Хлиснувши дармового пивця, клієнт по дорозі з аеропорту може несподівано заснути, а в себе прийде вже на узбіччі - без речей і грошей. Іноді "бомбили" відкрито і нахабно нападають на клієнтів. Для деяких пасажирів це кінчається дуже погано: для клієнтів-чоловіків - травмами, для жінок - згвалтуванням.
  Якщо "бомбили" грабують (бомблять) через те, що не можуть утриматися, коли за §х спиною такий простак сидить, то бандити "гопники" у вигляді "бомбил" грабують професійно. Вони вишукують "лохів" в залах зберігання багажу. Пропонують дешево підкинути до міста. У машині злоді§ підсаджуються до клієнта з двох сторін і по дорозі можуть роздягнути до нитки.
   Портовські кишенькові злоді§ працюють зазвичай біля кас, в чергах. Зовні це дуже пристойні, респектабельні люди, що не викликають у пасажирів анінайменшо§ підозри. Виглядає це зовсім непримітно. Протискуючись через чергу один злодій стає спиною до спини жертви. Інший протискується перед жертвою і в цю мить гостро заточеною монетою, затиснутою між вказівним і середнім пальцями, робить надріз на лівій стороні піджака жертви - у вигляді перевернуто§ букви "г", після чого гаманець сам падає йому в руки. Кишенькових злоді§в дуже важко узяти на місці злочину і довести §х винність. Вони гранично уважні і обережні, а монета, нехай навіть заточена, знаряддям злочину не є. Ї§ при щонайменшій небезпеці злодій кидком відправляє за декілька метрів від себе.
  Наша порада: не тримайте гроші в лівій нагрудній кишені курток і піджаків. Заховайте §х куди-небудь під светр, в сорочку. А головне, знайте і пам'ятаєте: будь-хто і кожен, хто підійшов до вас в аеропорту або його околицях з пропозицією сво§х послуг, прийшов за вашим гаманцем.
  Винахідливості шахра§в, замішаній, правда, на нахабстві, можна без кінця дивуватися. Ось історія, яка ілюструє (у котрий раз!) цю істину. Цю історію повідав читач одніє§ відомо§ газети, гість столиці Микола. Відвідування біотуалету, сині кабіни якого сьогодні можна зустріти на кожному розі, обійшлося дорого. Він не лише позбувся частини сво§х грошей, але через шахра§в трохи не потрапив за грати. На контролі Микола, як і належить, заплатив двом молодцям, які чергують, 2 гривні. Зробивши свою справу, він спробував вийти. Та ба: двері виявилися зовні закритими на замок.
  На мат Миколи, що доносився з туалету, відгукнувся один з тих, які дивляться за цими самими туалетами. Він пояснив, що його напарник кудись відійшов, повісивши при цьому замок на кабіну, де був відвідувач. Як запевнив чергуючий, Микола так довго знаходиться в пікантному місці через те, що його колега просто забув про нього. Втім, він і запропонував клієнтові альтернативу: Микола в щілку суне двадцятку, а він зробить спробу відчинити замок. Гість столиці спочатку не погоджувався. Проте стирчати в холодному туалеті набридло, довелося сунути вимагачу двадцять гривень. Через хвилину двері були відкриті. Звільнений з полону Микола в благородному гніві кинувся на кривдника. У колотнечу втрутився сторонній парубок. Думаючи, що це співучасник шахрая, Микола вдарив, виматюкав і його. Виявилось, що це оперативний працівник, який несе службу в цивільному .
  - Так, парубок, - протягнув черговий відділення міліці§, куди доставили гостя столиці. - Пос..в ти років отак на дванадцять! Стаття 317-а: посягання на життя співробітників правоохоронних органів. Врешті-решт працівники міліці§ змилувалися, вислухавши усю історію біотуалету. Посміявся і просунутий в щелепу опер: тямущий виявився мужик. Загалом, через добу Миколу відпустили. На радощах він купив міліціонерам коньяк, після чого поспішив на вокзал, щоб скоріше втекти з негостинно§ столиці.
  Всім знайома ситуація в міжнародних аеропортах. Одні прилітають, другі відлітають, інші зустрічають - проводжають - голова йде колом від людського стовпотворіння. Хтось втратив багаж, інший забув удома гроші або квиток. Трапляється всяке. Знаходяться і добросерді громадяни, готові допомогти людині, що потрапила в біду. Такими виявилися два москвичі, що чекали посадку на авіарейс Москва - Алма-Ата. Вони не змогли відмовити молодому, явно розгубленому чоловікові, який знаходився, здавалося, в зовсім безвихідній ситуаці§. "Ця людина легко входила в довіру до пасажирів, розповідаючи жалісну історію", - розказала співробітниця прес-служби аеропорту Шереметєво Світлана Юнакова. А історія була така: улюблена дівчина чекає в Алма-Аті, треба терміново вилетіти, а грошей на квиток немає. Ось, якби хто-небудь позичив необхідну суму. За словами Юнаково§, "довірливі" громадяни не побоювалися бути обдуреними і проявляли співчуття, оскільки §х новий знайомий стверджував, що полетить тим же рейсом, і його зустрічатимуть з необхідною сумою грошей. Дивно, але факт. Люди віддавали близько 13 тисяч рублів абсолютно незнайомій людині! Але коли вони прилітали в пункт призначення, виявлялося, що "бідного закоханого" немає в літаку, і, відповідно, в аеропорту його ніхто не зустрічає.
  Обдуреним пасажирам довелося звертатися в міліцію. Як пізніше з'ясувалося, шахрай тримав свій промисел не лише в Шереметєво, але і в аеропорту Єкатеринбургу Кольцово.
  В цьому місті історія була інша, заздалегідь заготовлена. Він представлявся спортсменом -баскетболістом. Мовляв, відстав від групи, що вилетіла на міжнародні змагання. І знову ж таки знайшлися добросерді громадяни. 30-річний житель Санкт-Петербургу дав "наді§ російського баскетболу" вісім тисяч рублів на авіаквиток до Північно§ столиці. Він особисто простежив за тим, як молода людина купила в касі квиток. Але на реєстрацію і посадку спортсмен не явився. Виявилось, що він благополучно здав квиток, забрав гроші і був такий. Скількох він встиг обдурити в Кольцово - невідомо. У міліцію звернувся тільки один - той самий житель Петербургу. Він зробив заяву в місцеве лінійне відділення міліці§, і шахрая затримали в аеропорту Кольцово, а потім під конвоєм етапували в Москву. За словами Юнаково§, кримінальну справу направили московським колегам, які раніше вже почали розслідування по фактах шахрайства відносно двох москвичів. Затриманим виявився 23-річний житель підмосковного села Усадище, який "допомагав" купувати квитки. Зараз він надає свідчення. Молодій людині пред"явлено звинувачення за 159-ою статтею УК РФ "Шахрайство". Поки доведено тільки три епізоди. "Проте, зважаючи на усі обставини цих кримінальних справ, підслідному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років", - прокоментувала С. Юнакова. Подібні аферисти є не лише в Росі§.
  Один європейський квитковий шахрай встиг засвітитися на територі§ Італі§, Франці§ і Німеччини. Він теж знайомився з людьми біля аеропортів і розповідав зворушливу історію про те, як запізнився на літак. Грошей немає ні на квиток, ні на готель, ні на §жу. Довірливі туристи - як правило, саме вони ставали його жертвами - давали, хто 150, хто 200 євро. Як розповідали потім потерпілі, "якщо входиш в контакт з такою людиною, мимоволі починаєш йому довіряти. Він уміє переконувати: показує розклад літаків, форми з Western Union (нібито намагався отримати гроші таким чином), наполегливо випитує тво§ координати, щоб потім повернути гроші". Одним словом - справжній професіонал. Чоловік показував свій паспорт на ім'я Йоганна Швайгера, 1953 року народження, громадянина Ново§ Зеланді§. "По паспорту цей дядько і правда з Ново§ Зеланді§. Він пояснював, що виріс на фермі, при§хав сюди, очманів, у великих містах дуже шумно, він і розгубився", - розповів ще один потерпілий. Грошей, природно, "вихованець ферми" нікому не повернув. Інформаці§ про затримання цього шахрая немає. Мабуть, досі колесить по Європі зі своєю слізною історією і стриже купони.
  ***
  Відкриє душу мені матрос в тільничку.
  Як важко на світі жити бідоласі.
  Зійде на станці§, і не озирнеться,
  Вагончик рушить, перон залишиться.
  Не можна залишити без уваги такий великий пласт шахрайства, як залізничні афери. Саме в напружених і невідомих ситуаціях людина часто втрачає інтуіцію і уважність. Цим і користуються легкі на руку шахра§. За словами професійних шахра§в, таких розгублених людей вони бачуть зразу ж. Шахра§ удосконалюють сво§ навички серед добрих і щирих людей, користуючись власним нахабством і відсутністю, навіть, найменшо§ краплини власно§ совісті.
  У черговій частині міліці§ одного великого залізничного вокзалу розказали про різні випадки, коли потерпілі залишалися без багажу, грошей або квитків. Варто трохи зазіватися, і тут же можна стати живою здобиччю вокзальних злоді§в. Найпримітивніший спосіб крадіжки речей розрахований на провінціалів, які прибувають у великі міста. Ошаленівши від нових вражень, швидкоплинності подій і величності будівель, нестримно§ спеки і обпалюючо§ гортань духоти, міського гармидеру вже втомлений гість міста, нарешті, усаджується в залі очікування. До відходу потягу залишається ще певний час, а речі в камеру схову нести не хочеться: всього на пару годин, та і не безкоштовно. Нерідко і вільних місць в камері схову немає. На жарі людина швидко зморюється. Цим і користуються злоді§, що уважно спостерігають за пероном вокзалу. Сумки вони просто лагідно і обережно висмикують з-під (з) лавки з-за спини відпочиваючого, щоб не потривожити солодкий сон власника багажу. Провінціалів на вокзалах "відловлює" і спеціальна весела компанія шахра§в. Ось сидить на лавці чоловік, поглядає в сторону буфету. Пом"яте лице пасажира вказує на добре проведений напередодні вечір. Поправити своє здоров"я, здається, ще рано і одному це робити не гарно перед людьми. Стандартні думки в такому стані. Важко, але терпиться. Якийсь чарівник почув бажання від"§зджаючого: поруч присіла весела компанія. Теж кудись §де з весілля друга. Швидке знайомство, тепла пропозиція випити за щастя молодих, славне місто і вдалу дорогу. Пляшка на усіх одна, тільки наш герой чомусь дуже швидко сп"янів. Приходить він в себе, зазвичай, де-небудь на горищі або в підвалі, нерідко в одних трусах. Не виявляється його речей, звичайно, і в камері схову, особливо, якщо вони були здані по квитанці§.
  Ще один варіант "вилову" жертв - "полуничка". До мужика, що відірвався від сім'§, на вокзалі підсаджується гаряча блондинка або брюнетка із запаморочливими ногами і бюстом. Після півгодини мило§ розмови слідує пропозиція: випити за знайомство - гідно закусити - отримати задоволення у квартирі знайомо§ подруги неподалік. Фінал приємного знайомства - той же, що і у попередньому випадку. Спосіб "вимкнення" жертви аналогічний: в склянку гостя непомітно підсипають клофелін. Навіть, безневинна пропозиція випити прямо у вокзальному кафе або просто на лавці може закінчитися плачевно. Як тільки "клієнт" починає сповзати із стільця, з'являються два молодика, які з словами "Що ж ти, Коля, так нализався?" підхоплюють жертву під лікті і відводять в якийсь підвал. Цікаво, що в багатьох таких випадках пляшку зазвичай купує сама жертва. Першим випиває новоявлений "друг" або "подруга", щоб приспати підозру у §х поганих намірах. А відвернути на мить увагу гостя і підсипати йому в цей час в склянку клофеліну - справа для професіоналів нікчемна.
   Ще один спосіб крадіжки речей на вокзалах підготовлений психологічно тонко. Уявіть, що ваш потяг вирушає через дві-три години, які ви вирішили провести в залі очікування разом з багажем. Незабаром поряд з вами усаджується на лавку солідна, добре одягнена людина з дорогими валізами. Декілька нічого незначущих слів - і він поглиблюється в читання газети. Через 15-20 хвилин сусід просить вас доглянути за його валізами, тому що йому потрібно сходити в буфет. Повернувшись, він дякує і знову поглиблюється в читання. Через 15-20 хвилин йому знову треба відійти - в газетний кіоск (касу, туалет). Знову ввічливе прохання доглянути за речами, знову вдячність. Поводиться сусід спокійно, ненастирно, викликаючи довіру. Тому коли у вас раптом виникає необхідність відійти, ви, у свою чергу, просите його доглянути за речами (не тягнути ж §х з собою в туалет!). Повернувшись, ви не знаходите ні сво§х речей, ні респектабельного сусіда.
   Автоматичні камери схову теж освоєні шахраями. Ставите ви речі у вільну ячейку камери схову. Набираєте номер, намагаєтеся кинути жетон, а отвір для монети чимось забитий. Берете речі, переносите в іншу ячейку, машинально набираєте той же номер, закриваєте, а через лічені хвилини ваші речі в руках злоді§в. Тому що отвір першо§ камери забився не випадково, а пасажир, безумовно, не скинув свій набір цифр з дверей, які не змогли зачинитись. Деякі пасажири, щоб запам'ятати комбінацію цифр, набирають свій рік народження. Шахра§ знають цю слабкість і потайно спостерігають за пасажиром. Оцінивши приблизно його вік, після відходу, досить швидко визначають заданий шифр. Або ви здали багаж в автоматичну камеру. За півгодини до відправлення йдете забирати сво§ речі. Та тільки камера може "зламатися". Ви в паніці кидаєтеся до обслуговуючого персоналу. А ті у відповідь: "А звідки ми знаємо, ваші це речі чи ні. Перевірити потрібно усе. Зіставити по опису. Пишіть заяву за формою". Але тут виявляється, що і бланків немає. Працівник камери схову неспішно йде шукати бланки. А потяг чекати не буде. І ви запізнитеся, якщо не сунете в кишеню відповідального благодійника купюру, щоб він без всяких протоколів відкрив вашукамеру і дозволив забрати ваші речі. І багатьом на§вним буде невтямки, що зламані одночасно десяток ячейок - це усього лише спланований звичайний вокзальний рекет.
  Труднощі з квитками на потяг - це теж золота жила для шахра§в і спекулянтів. Типова ситуація у каси: до пасажира, який нервово щось перебирає в голові, може підійти людина в формі працівника залізниці. Питає :"Потрібно квиток, земляк? Я допоможу. Заступник. начальника вокзалу (касир, комендант) своя людина. Давай гроші". Дивишся, поруч з"явилися ще охочі придбати квитки. І усім §м людина у формі готова допомогти. Відлічуються хрусткі банкноти, щиро і впевнено вручаються благодійникові. Той входить в двері адміністраці§ вокзалу... і виходить з іншого боку будівлі. Пасажири залишаються з носом, без квитків і грошей.
   Біля багатьох вокзалів часто ходять циганки (деякі перефарбовані в блондинок, так що неможливо зрозуміти §х національність), зупиняють людей словами: "Можна у вас запитати, погадати?". Потім вони чарами заговорюють того, що зупинився. А згодом людина не виявляє ні сво§х грошей, ні коштовностей. Тут не обходиться без елементів гіпнозу, на який здатні представники ціє§ національності. Осво§ли останнім часом вокзальні шахра§ і нову спеціальність - підсадного. Це свого роду посередник між приголомшеним пасажиром, що рідко буває в містах-мегаполісах, і водієм особистого автомобіля. Підсадний - сама милість і послужливість для пасажира. Він і носія знайде, а то і сам допоможе піднести речі. І машину "задешево" упіймає (заздалегідь домовившись з водієм про таксу). Для пасажира усе зручно. Але дорого. Ціни у приватників в 2-3 рази вище, ніж у таксистів, які на вокзалах вимерли як мамонти. Водій же особистого автомобіля, відстебнувши підсадному його долю, хвилин двадцять крутить бублик по вулицям столиці, щоб доставити клієнта на відстань в п"ятсот метрів.
  Якщо громадянин таки склав іспит на уважність на залізничному вокзалі і не став жертвою організовано§ злочинно§ групи, то це не значить, що йому можна розслабитись і насолоджуватись у потязі. Саме тут в замкнутому просторі здається безпечно, бо, більшість вважає, що мало хто наважиться при людях красти речі. Але й тут є цікавинки для тих, кому подобається читати цю книгу. Ось така історія. На сидіння по-господарському плюхається енергійна молода людина в кашкеті залізничника : "Зараз рушимо - чайку гарячого принесу. Здайте квиточки і гроші за білизну, а то у нас з напарником сьогодні роботи багато". Зібравши квитки і гроші, хлопець квапливо йде. Незабаром потяг рушає. У купе з'являється провідник:
  Квиточки, будь ласка, приготуйте
  Як, знову? - не розуміють мешканці купе. - Але ж §х вже зібрав ваш напарник!
  Який ще напарник?!
  Далі слідує шумний розбір поді§ із запрошенням бригадира потягу. Але справа вже зроблена. Здавши в касу вокзалу за четверть ціни "квитки друго§ свіжості", молода людина в залізничному кашкеті давно розчинилася в натовпі. Співробітники транспортно§ міліці§ стверджують, що без спільників такого роду аферу провернути важко. Коли залізничні квитки придбавались і здавались тільки за пред'явленням паспорту, то прийнявши §х від шахрая, квитковий касир порушував посадову інструкцію. А тепер це взагалі стало просто. В касах не вимагають документів. Не виключено і співучасть бригадира потягу, що небезоплатно закриває очі на злочинну діяльність двійника. Але довести §х причетність до шахрайства, на жаль, дуже складно. В якості мішені впливу на жертви шахраєм обирається §х безпечність. Ніхто з пасажирів не звернув уваги, що збирати квитки і плату за ліжко не має сенсу до відправлення потягу: хтось спізнюється, ще не вийшли ті, що проводжають. Афері сприяв кашкет залізничника і звичний жаргон провідників.
  Найбільш масовий вид злочинів в потягах - крадійство. Вагонні злоді§ виглядають респектабельно - це професіонали вищого класу, ніж вокзальні. Бо грабують вони, головним чином, пасажирів вагонів СВ, рідше - купейних. Прекрасно одягнені, з добре підвішеною мовою, вони швидко знайомляться з жертвою, видаючи себе за директора великого підприємства, концерну, спільного підприємства. Знову-таки, від нього поступає пропозиція випити за знайомство (за компанію, на сон прийдешній). У хід йде найчастіше клофелін. Причому необов'язково із спиртними напоями. Отруту можуть підсипати в напій, чай чи мінералку. Обчистивши сусіда, злодій спокійно виходить з його речами на черговій зупинці. Шахра§ використовують і психофармакологічні препарати. Після §х вживання деякі довірливі попутники потрапляли в лікарню у важкому стані. Психофармакологічним препаратом, викраденим з клініки, для вірності "заряджали" соки, коньяки і мінералку. Злочинці діють витончено. Посилаючись на негігієнічність залізничного сервісу, викликаються сполоснути склянки і незабаром приносять §х в крапельках прозоро§ рідини. У цих крапельках і розчинений одурманюючий препарат. Тако§ мало§ дози цілком достатньо для важкого отруєння людини. Успіху цього злочинного бізнесу сприяє безпечність самих пасажирів. Саме вона є мішенню впливу. Вираження симпаті§ з боку випадкових попутників сприяє аттракці§. Отже, в потягу (особливо!), на жаль, не всяку увагу до вашо§ персони варто приймати за дружелюбність.
  Щоб уникнути подібних неприємностей в дорозі, будьте обережні. Слід не пити з незнайомими людьми і демонструвати §м сво§ заощадження - краще, якщо вони будуть не в гаманці (у нім можна тримати невелику суму), а де-небудь подалі. Трапляється, злоді§ "працюють" у зв'язці з провідником вагону. Це найнебезпечніший варіант, оскільки в цьому випадку уникнути крадіжки дуже важко. Коли пасажир платить за ліжко або чай, він мимоволі "засвічує" вміст свого гаманця. Про це стає відомо злодієві потягу. Вночі, коли усі сплять, він пускає снодійний газ в щілину дверей купе, відкриває §§ сво§м ключем і спокійно збирає данину у сплячих людей. Потім або виходить на проміжній станці§, або продовжує §хати до кінцевого пункту - боятися йому нічого: в обличчя його ніхто не бачив.
  Але безтурботних пасажирів обчищають і вдень. Зазвичай перед прибуттям потягу на необхідну станцію спільники ділилися на групи і визначали роль кожного. Десятихвилинно§ стоянки потягу вистачало на те, щоб пройти його наскрізь, не викликаючи підозр у провідників і пасажирів, що залишилися у вагоні. Для успішного "рейду" діти злоді§в і самі злоді§ уміло маскувалися: переодягалися в дорожній одяг - халати і спортивні костюми, взувалися в м'яке домашнє взуття. Після того, як пасажири висипали на перон прикупити соки і пиріжки, "котенята" йшли по напівпорожніх вагонах, вигрібаючи по дорозі з кишень, сумок, з-під подушок і інших потаємних місць гроші, документи і ювелірні прикраси. Дорослі злоді§ стояли "на варті". І, як правило, улов виявлявся завжди великий.
  Фантазія шахра§в не сто§ть на місці. І до давно практикованих прийомів крадійства додаються нові. Наприклад, такий. У потягу, що йде до курортного міста, купується ціле купе. За два тижні до відправлення шахрайка здає в касу перший квиток, другий - за три дні до відходу потягу, третій, - за декілька годин. Такі квитки, що здаються в касу з часовими інтервалами, ціла сім"я не зможе придбати. Для аферистки дуже важливо, щоб з нею в купе §хали люди, не знайомі один з одним. В дорозі зникнення сво§х грошей і речей виявляють усі пасажири купе, включаючи шахрайку. Люди починають підозрювати один одного. Зрозуміло, до справи долучаються правоохоронні органи. Але злодійка спокійна: вона вже давно вибрала козла відпущення. У одного з пасажирів при обшуку багажу знаходять деякі речі, що належать сусідам, серед вилученого знаходить своє золоте кільце і шахрайка. Але це лише мала дещиця з вкраденого. Великі суми грошей пасажирів зникли. "Куди ви заховали решту грошей?" - не розуміють обкрадені попутники. Спійманий на місці злочину "злодій" в передінфарктному стані лепече незрозуміле: "Не знаю, я нічого не брав. Це непорозуміння." Проте факти - річ уперта. Того, хто попався на крадіжці знімають з потягу. Аферистка ж спокійно до§жджає до своє§ станці§ і покидає потяг з грошима, якi ховала в іншому вагоні. Тому - можете прислухатись до порад, які не стануть зайвими в дорозі.
  1. Сідаючи в потяг, завчасно приготуйте гроші на чай, вареники, пиво, морозиво тощо на станціях з довгими зупинками, а основну суму грошей сховайте в надійне місце, яке ви виберете самостійно.
  2. Знайомлячись з пасажирами в потязі, не надавайте вичерпно§ інформаці§ про свій соціальний і фінансовий стан. Це збереже вас від заздрісних почуттів простих громадян, не кажучи про шахра§в. Шахраями не народжуються, ними стають.
  3. Виходячи з купе, беріть з собою гроші, документи, ювелірні прикраси, мобільні телефони. Намагайтеся не тримати усі гроші в одному місці. Не пийте "за знайомство" з випадковими попутниками. Не слід надовго відлучатися з купе, а гроші і документи залишати у верхньому одязі.
  4. Не давайте втягнути себе в азартну гру, якою б вона не була безневинною. За оперативними даними, в потягах постійно діють бригади карткових шулерів високого класу. Про те, як вони "працюють", ми розповімо нижче.
  5. Якщо крадіжка або §§ спроба все ж здійснена, то негайно звертайтеся до провідника, він повинен діяти відповідно до інструкці§. Провідник вагону повинен зафіксувати точний час повідомлення про вчинений злочин і доповісти про подію бригадирові потягу. Той, в свою чергу, повинен провести теж ряд заходів, а саме: прибути на місце поді§ і уточнити обставини скоєння злочину у потерпілого, скласти протокол-заяву. Також бригадир потягу має провести роботу з особовим складом провідників і встановити у них, на яких станціях зупинок виходили пасажири і чи не було серед них громадян, схожих за прикметами з можливими злочинцями. Про вчинений злочин бригадир має повідомити машиніста потягу і співробітників міліці§, що зустрічають потяг на наступній станці§ зупинки. Машиніст локомотиву повинен передати отримане повідомлення диспетчеру потягу по радіостанці§. Диспетчер потягу при отриманні повідомлення від машиніста зобов'язаний доповісти про нього в чергову частину міліці§ на станці§. Співробітники міліці§, зустрічаючі потяг на станці§, безпосередньо на місці поді§ записують дані потерпілого і свідків, далі приступають до оперативного розслідування.
   На жаль, обманюють і провідники. Наприклад, вони можуть завищувати вартість кави, чаю та інших продуктів. Московські провідники поділились сво§ми "досягненнями". Так, продаючи власну каву в потязі маршруту Владивосток-Москва, всього за пару по§здок можна виручити до 250-300 доларів. Не так далеко залишились ті часи, коли брудну білизну змочували, клали під матрац в службовому купе, а потім видавали за чисте. А гнів поодиноких пасажирів переводили на управління залізницями.
   Тільки наша невимогливість, відсутність звички відстоювати сво§ права дозволяє працівникам сфери обслуговування обманювати громадян, заробляти на цьому гроші і почувати себе господарями життя. Така ситуація - це наслідок радянського періоду, коли людина була нічим, а держава - усім. "Видавити з себе раба, відстояти свою людську гідність" - не така вже проста і далеко не швидка справа.
  Шахра§ удосконалюють сво§ способи оббирати людей. Для цього вони розширюють свій кругозір, вивчаючи специфіку окремих професій. Проста розмова з грамотною людиною використовується злодіями для підвищення власно§ обізнаності в схемах, законі. Але в головах аферистів законна методика чи звичайний порядок справ стає основою для витонченого шахрайства. Про одного "професора" розповіли російські джерела, який перевтілився в майора митно§ служби з достатньо високою посадою. Першою його жертвою стала жінка. Влітку 2009 року на прохання свого знайомого вона допомогла нашому героєві з купівлею залізничних квитків в Пітер і оплатою готелю. До відправлення потягу було декілька годин, і ця мешканка Петрозаводська запропонувала гостю з Північно§ столиці скоротати час у не§ удома. Згадавши про свою посаду в Північно-західному Управлінні Карельсько§ митниці, він запропонував хазяйці і §§ чоловікові придбати імпортну побутову техніку за низькими цінами з парті§ конфіскату. Виявилось, що подружжя не відмовилося б від холодильника і телевізора одніє§ відомо§ фірми. За техніку вони повинні були заплатити своєму новому знайомому 45 тисяч російських рублів, що істотно нижче, ніж в магазині. Причому гроші "митник" просив заплатити йому після отримання товару, що зайвий раз переконало подружжя в його порядності. Загалом, вони обмінялися телефонами і попрощалися. Через декілька днів петербуржець зателефонував і, вибачаючись, повідомив про те, що виникли непередбачені обставини - потрібна передплата. 30 тисяч рублів, яку слід було переслати через систему грошових переказів на ім'я його цивільно§ дружини, що проживає в Ленінградській області. Та, відповідно, передасть готівку йому, і тоді усі проблеми будуть вирішені. Мешканка Петрозаводська переказала необхідну суму. "Митник" перетелефонував §й буквально через декілька хвилин після отримання переказу. Повідомив, що гроші вже у нього, і клятвено завірив: негайно ви§жджаю до вас з цим самим конфіскатом. І, пропав. Через два дні схвильована жінка перетелефонувала йому, але він спочатку не відповідав, а потім і зовсім відімкнув телефон.
  Жертвами цього афериста стали ще декілька жителів Петрозаводська. З двома з них він познайомився у лікарні. Так, важка хвороба скрутила афериста по-справжньому. Але, навіть, в таких скрутних умовах він не зрадив собі, і, як тільки відносно став на ноги, знову пустив в хід історію про митний конфіскат. Цього разу намірившись обдурити студента, що підробляв в лікарні медбратом, і одну з пацієнток, з якими познайомився в палаті. Побачивши у студента старий мобільник, він тут же запропонував йому обзавестися новеньким, та ще і ноутбуком впридачу. За усе це багатство шахрай попросив лише дев'ять тисяч рублів. Жінка, яка, як з'ясувалося з розмови, була самотньою і працювала вчителькою в школі, замовила різних товарів і продуктів на 10 тисяч рублів. Узявши гроші, хворий, що зцілився, наступного ж дня утік з лікувально§ установи. І, переодягнувшись, прямо попрямував в кафе, де познайомився з ще одним жителем Петрозаводська, який працював сантехніком. Наш герой спочатку оволодів його 26 тисячами рублів. Це за телевізор, п'ять коліс для машини, холодильник, ноутбук, стільниковий телефон, ехолот, надувний човен, пилосос і ще купу різних речей. Сантехнік настільки довірився псевдомитникові, що, навіть не отримавши сплачений товар, замовляв усі нові і нові речі. Аферист увійшов в кураж і запропонував сантехніку автомобіль "Форд Фокус" за ціною нижче ринковою у декілька разів. Та ще і на виплату. Таким чином, витягнув з жертви близько ста тисяч рублів. Майже усі ці гроші він витратив на оплату петрозаводського готелю і ресторани. Затримали шахрая після того, як в міліці§ прийняли заяви від декількох обдурених ним жителів міста. Слідство тривало майже чотири місяці. Псевдомитник не заперечував, що знайомий з потерпілими, але наполягав на тому, що нічого §м не пропонував і грошей вперед не брав. Проте слідству вдалося зібрати необхідні докази. Кримінальна справа була передана до суду. Нагадуємо, що співробітники митниці не мають ніякого відношення до реалізаці§ конфіскату. Отже, якщо зустрінете такого митника, знайте: він аферист або збуває крадене.
  
  ***
  Завершуючи тему шахрайств на транспорті розкажу історію, в якій автор цих рядків сам став жертвою аферистів. Перевезення в Укра§ні, мабуть найкраща організована система. Існують транспортні портали, де реєструються власники транспорту (перевізники) і замовники послуг. В режимі реального часу подаютья заявки на транспорт і вантаж. Дуже зручна система. Деколи машину для перевезення можна знайти за кілька хвилин, при цьому не здійснивши ні одного телефонного дзвінка. Самі найкращі враження від функціонування ціє§ системи. До речі, дуже прозоро для учасників ринку і дуже легко для податківців навести елементарний порядок у сплаті податків учасниками ринку перевезення.
  Так ось така історія. Я розмістив інформацію про вантаж, який хочу привести з Києва до Маріуполя. Вантаж займав 4м і мав вагу 5 тн. Оптимальне рішення : доставити вантаж у складі збірного вантажу машиною вантажопідйомністю 20 тн. Собівартість доставки одніє§ тони виходить дорожче , чим доставкою 20 тн на 20-тонній машині. Але іншого виходу немає. Тому на пропозицію сьогодні, вівторок, завантажуємо в Києві, а завтра в Маріуполі - я моментально згодився, домовившись про оплату по розвантаженню у розмірі 1700 грн. Оформили відповідні документи (факсокопі§). Я почував себе комфортно. Пощастило з машиною. В середу зранку о 9.00 я телефоную водію, який інформує про своє місцезнаходження - пару годин до м.Дніпропетровськ . Значить про§хав половину відстані. Їде по графіку. Але через 2,5 години водій не відповідає на мій телефоний дзвінок на його мобільний. Зразу ж отримую дзвінок від власниці авто, що машина сто§ть, ремонтується. Де саме сто§ть я не питаю, зрозуміло десь біля Дніпропетровська. О 15.30 водій вже відремонтувався і по§хав далі. Думаю, сьогодні в середу вже не вийде розвантажити. Хай §де спокійно- все ж таки дорога справа серйозна.
  О 8.30 в четверг машині залишилось хвилин сорок до ... м.Запоріжжя!!! Власниця мовчить, вимкнув телефон і водій. Нервозність нарощується: де машина ? це кидалово? Питань багато - відповіді жодно§. Я почав збирати довідки серед знайомих перевізників про цих "швидких" перевізників. Те, що я почув, викликало в мене холодний піт серед жаркого літа.Віявилось, що цей перевізник має дві машини і три суб"єкта підприємництва: два СПД і одне підприємство. Наведу найвражаючу інформацію про цих аферистів. Вантаж на один з маріупольських металургійних комбінатів вартістю 7 мільйонів (!) гривень ви§хав у вівторок з Києва, а в середу телефони водія, власниці і §§ чоловіка просто вимкнуті, недосяжні. Водій вімкнув телефон і доставив вантаж аж в п"ятницю після обіду. Що можна думати в такому випадку ? Вартість мого вантажу набагато менша, але це мо§ гроші. В цей день я довідався, що на кожному інформаційно-транспортному сайті є чорні списки замовників і перевізників. Обурення мо§ досягли висоти океанських хвиль, коли я прочитав відгуки про цього перевізника. Телефон водія машини почав відповідати лише о 14.00 в п"ятницю. А 14.30 власниця машини заявила мені, що ціна зростає до 2100 грн і машина розвантажиться тільки після передплати!!! Отак можна домовлятись і нести відповідальність в нашій державі. В зв"язку з тим, що вантаж, який довозився в Маріуполь мав попит і на нього чекали ще в четверг, то я був змушений зробити передплату у підвищеному розмірі через клієнт- банк. Окрім цього, я ще бігав по банку зв"язував свого оператора з власницею авто , щоб підтвердити операцію переказу грошей на §§ рахунок. Виявляється власниця назбирала вантажу аж у семи (!) замовників з Донецька, Дніпропетровська, Запоріжжя і Маріуполя. Так що перед тим, як укладати угоди необхідно перевірити контрагента в чорних списках перевізників чи замовників, а також в базі даних на сайті Державно§ податково§ служби.
  І наостанок, кумедна історія з життя. Викликане таксі під"§хало до ресторану, з якого вийшов чоловік і жінка. Чоловік проводжав дружину, посадив на заднє сидіння, пообіцяв швидко справитись і повернутись додому. Водій таксі оцінив ситуацію: де можна було розвернутись - по§хав у двір. Розвернувшись і про§жджаючи знову повз ресторану, побачив того самого чоловіка, який розмахував руками і просив зупинитися. Водій зупинився , а чолов"яга з мобільним телефоном в руці гепнувся на переднє сидіння і урочисто промовив: "Люба ! Я відправив свою стару додому, через п"ять хвилин буду в тебе". Можете собі уявити, які слова полинули з темного заднього сидіння.
  
  
 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com А.Завадская "Рейд на Селену"(Киберпанк) Т.Ильясов "Знамение. Вертиго"(Постапокалипсис) Л.Огненная "Академия Шепота 2"(Любовное фэнтези) Д.Сугралинов "Кирка тысячи атрибутов"(ЛитРПГ) А.Найт "Наперегонки со смертью"(Боевик) А.Завгородняя "Невеста Напрокат"(Любовное фэнтези) И.Иванова "Большие ожидания"(Научная фантастика) А.Куст "Поварёшка"(Боевик) А.Ефремов "История Бессмертного-2 Мертвые земли"(ЛитРПГ) А.Рябиченко "Капитан "Ночной насмешницы""(Боевое фэнтези)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Колечко для наследницы", Т.Пикулина, С.Пикулина "Семь миров.Импульс", С.Лысак "Наследник Барбароссы"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"