оздiл другий. Дорожньо-транспортна пригода - не дай себе обдурити !
I "Мерседес" був крутий, i крутий водiй,
але майстернiше виявився злодiй .
Погана дорога i швидка §зда
легко виведе на гарного шахрая.
(Народна творчiсть)
На дорогах кра§ни з'явився новий вид шахрайства. Вельми хитромудрий, але небезпечний спосiб "чесного вiдбирання грошей" перекочував до нас з Москви. Грошi роблять "жертви ДТП". Шахра§ вичiкують, поки на дорозi не з"явиться авто приблизною вартiстю 15-30 тисяч доларiв. На джипи i авто премiум-класу не зазiхають - бояться. Шахрай вибирає авто, яке §де нешвидко, частiше в крайнiй правiй смузi узбiччя. Пiшохiд, вдаючи перехiд дороги, раптом падає на капот. Зовнi все виглядає, нiби водiй збив людину. В бiльшостi випадкiв шокований водiй вибiгає з машини, i бачить, що "потерпiлий" поступово приходить до тями. "Збитий" пiшохiд з болем у голосi заявляє водiю, що згоден за декiлька сотень (або тисяч доларiв) мирно розiйтися i не доводити справу до суду. На таку слушну пропозицiю, як правило, погоджується бiльшiсть шокованих водi§в - "порушникiв".
Почастiшали на дорогах i так званi "пiдстави", коли водi§-аферисти навмисно створюють аварiйну ситуацiю на певнiй дiлянцi, пiдставляючи своє недороге авто пiд удар дорожчому. Вони заздалегiдь спецiальною теркою дряпають свiй автомобiль, ви§жджають на трасу, а примiтивши вiдповiдну жертву, починають "випадково" пiдтискати §§ до узбiччя. У результатi створюється iлюзiя невеликого ДТП. Обидва авто зупиняються, i шахрай починає телефонувати i голосно описувати ситуацiю нiбито своєму страховому агентовi, який, безумовно, пiдтверджує в слухавку його невиннiсть. Шахрай розраховує на шоковий стан "винуватця" i тут же заявляє, що можна швидко домовитися, наприклад, за п"ятсот доларiв, тому що "потерпiлий" дуже квапиться.
Єдиним порятунком вiд такого шахрайства в мiлiцi§ вважають - не панiкувати. Для того, щоб бажаючi легко заробити ретирувалися, досить викликати на мiсце аварi§ працiвникiв ДАI. Адже фахiвцi вiдразу зрозумiють, що пiшохiд жодних калiцтв не отримав, а подряпини на авто - не вiд зiткнення, а навмисно i заздалегiдь зробленi штучно. Мiй знайомий працiвник ДАI розповiв цiкаву iсторiю. Одного дня його приятель зателефонував йому, мовляв, попав в дивне ДТП. Вiн швидко ви§хав на мiсце ДТП, i коли вийшов з машини у формi, то "постраждалий" водiй зразу заявив: все, товаришi, зрозумiв, до побачення, сiв i швиденько вiд"§хав в невiдомому напрямку. А на машинi постраждалого, коли вiн, нарештi, приглянувся, не було нi жодно§ подряпини.
Автомобiльнi крадiжки i шахрайство на дорогах досягли величезного розмаху. Вiд простого крадiйства сумок з гаманцями шахра§ дiйшли до здирства iз застосуванням психологiчних прийомiв. Автомобiлiстам слiд бути завжди уважними, адже, навiть, незначна подiя може привести в пастку шахра§в. Шахра§ постiйно придумують новi способи грабежу - то лазiвку в законi знайдуть, то хитрiсть нову винайдуть. I щодня автомобiлiсти попадаються на §х вудку. Головна зброя шахра§в - нахабство i упевненiсть в сво§х дiях, а також неуважнiсть i розгубленiсть §х жертв. Крадiжки з вiдверненням уваги вiдбуваються дуже швидко i настiльки просто, що обкрадений автовласник не вiдразу розумiє, що позбувся всiх грошей i документiв, що поко§лися в його барсетцi або сумцi. Зазвичай, такi оборудки провертають на свiтлофорах, на великих парковках, бiля магазинiв i в дворах. До дверей водiя пiдходить незнайомець, який ставить безневинне питання типу: як про§хати до найближчо§ АЗС, а доки жертва вiдповiдає i голова §§ повернена у бiк того, що запитує, з iншого боку вiдкриваються дверi i спiльник незнайомця витягує сумку з грошима i документами. Документи, зазвичай, повертають - пiдкидають сумку на те ж мiсце, де вона була вкрадена, а з грошима водiю-гавi доводиться попрощатися.
Деякi спритнi шахра§ вважають за краще красти речi з машини, коли господар знаходиться вiд не§ всього в декiлькох кроках або навiть сидить в салонi. За словами знайомого полковника мiлiцi§, найчастiше такi випадки вiдбуваються на стоянках бiля супермаркетiв. "На заднє скло машини крiплять аркуш паперу, - розповiдає мiлiцiонер. - Водiй сiдає в салон, запускає двигун i тут бачить в дзеркалi заднього виду якийсь об'єкт. Людина виходить подивитися, що це таке, частенько, не заглушаючи при цьому двигун. За ту мить, поки автовласник йде знiмати папiр, зловмисники швидко проникають в салон, крадуть грошi або навiть викрадають автомобiль". Аферисти можуть вiдволiкати увагу водiя i iншими способами: чiпляти до глушника металевi предмети або проколювати шини. Також заговорювати зуби автовласниковi може легко одягнена дiвчина з пишними формами. Як правило, вона представляється немiсцевою i просить пiдказати, як §й знайти якусь адресу. Чоловiк радий старатися - починає детально розписувати красунi увесь шлях, а в цей час спiльник панночки непомiтно "чистить" усерединi машину.
Деякi способи аферистiв вражають сво§м нахабством. Давно вже вiдомий дзвiнок вiд химерного близького родича, що повiдомляє про збитого ним пiшохода i просить привезти величезний хабар слiдчому, досi спрацьовує, але помiтно рiдше. А нещодавно з'явився ще один спосiб обробки жертви. Спочатку створюється iлюзiя аварi§: нiчого непiдозрюючий автомобiлiст "зачiпає" недешеву iномарку, що §хала поруч. Причому "винуватець" аварi§ навiть не помiчає, що вiн в когось врiзався, хоча звук несильного удару чув, але машин в безпосереднiй близькостi не було. Потiм "пошкоджена" машина притискає iншу до узбiччя, i починається спектакль. З поцарапано§ iномарки виходять водiй i пасажир, дивляться на ушкодження (зробленi заздалегiдь). З"ясовується, що пасажир - солiдний бiзнесмен, який спiзнюється на дiловi переговори. Щоб не пiдводити партнерiв, вiн посилає водiя на машинi з документами в офiс, а сам залишається з жертвою. Далi по стандартнiй схемi пропонується розiйтися полюбовно, без звернень в страхову компанiю, суму збитку оцiнюють в немаленькую суму, за якою можна ви§хати прямо зараз. I бiзнесмен §де з "порушником" за грошима. Цей спосiб спрацьовує, навiть, з тими, хто знає про шахрайство на дорогах!
Вимагати грошi можуть i хулiгани у дворi. Вони помiчають машину, потенцiйну жертву, на парковцi бiля будинку i пiдганяють до не§ свiй заздалегiдь пошкоджений автомобiль. Знаходять контакти власника i телефонують йому з погрозами, вимагаючи грошей на ремонт. Сво§ слова пiдкрiплюють свiдченнями сусiдки тiтки Машi, яка бачила у вiкно, як пiд час парковки одна машина врiзалася в iншу. А якщо жертва не погоджується, починаються погрози фiзично§ розправи. З такими бандитами легко впоратися за допомогою подачi заяви дiльничному.
Неприємнiсть може очiкувати автолюбителя на великих парковках, де доводиться пересуватися в небезпечнiй близькостi вiд iнших машин. Шахра§ користуються тим, що у водiя всього два ока, якi можуть дивитися лише в один бiк. Пiдставна машина пiд'§жджає ззаду у той момент, коли водiй вiд'§жджаючого автомобiля дивиться убiк або вперед. Є ще варiант, що ззаду пiдкрадається людина, яка б"є ногою по задньому бамперу. А коли здивований водiй виходить, щоб з'ясувати причину удару, його починають обробляти психологiчно. В основному, здирство зводиться до одного: розiбратися на мiсцi без виклику мiлiцi§ i оформлення аварi§, причому "винуватця" беруть тепленьким, залякуючи серйозною вiдповiдальнiстю за збитого пiшохода або запевненнями, що страхова компанiя цi збитки покривати не буде.
Автомобiлiсти розповiдають про ще один популярний варiант мiлкого шахрайства на дорогах. Коли водiй починає здавати назад, щоб ви§хати з парковки, ззаду несподiвано з'являється машина, i вiдбувається зiткнення. З постраждалого авто виходить iнтелiгентного виду ввiчливий хлопчина. Починає плакати, що машина зовсiм нова. Водiй в такiй ситуацi§ вiдчуває свою провину, крiм того, йому не хочеться витрачати декiлька годин на оформлення ДТП i виклик страховикiв. Тому вiн сам пропонує розплатитися за збиток на мiсцi, адже ушкодження чужо§ машини, як правило, не дуже серйознi - максимум кiлька подряпин. Аферист скромно називає явно занижену суму компенсацi§ збитку. Автовласник щасливий, що так дешево вiдбувся, i з радiстю вiддає грошi. Тiльки ось через декiлька годин шахрай телефонує i говорить, що треба доплатити. Так жертву можуть до§ти не один раз.
Пiд час продажу автомобiля краще купувати нову SIM -карту , щоб не давати в iнтернетi i газетах свiй особистий номер телефону. Iнакше пiсля продажу машини через пару мiсяцiв колишньому власниковi починають приходити SMS нiбито вiд людини, що купила автомобiль, з проханнями покласти грошi на мобiльний телефон, оскiльки вiн зламався десь далеко вiд мiста i не може викликати евакуатор. Пускати у свою машину стороннiх людей завжди небезпечно, пiдвезення попутника може закiнчитися крадiжкою авто. Варто насторожитися, коли вас прохають пiдвезти куди-небудь недалеко i пропонують за це гарнi грошi. Багато водi§в, що проковтнули цю наживку, легко погоджуються i з задоволенням пiдтримують розмову з приємним попутником. А пiсля того, як вiн виходить, разом з ним зникають телефон i iншi цiнностi, що лежать в межах доступностi його рук. Ситуацiя може розжаритися, якщо машину ловить жiнка. Пiд"§хавши до будинку, вона починає рвати на собi одяг i кричати, вискакує з машини i кличе на допомогу, мовляв, гвалтують. Зразу до машини пiдходять чоловiки, якi заявляють, що бачили домагання водiя i зараз передадуть чоловiка в мiлiцiю, якщо вiн не заплатить ним i цiй жiнцi пристойну "компенсацiю".
Якщо ви вiдчуваєте щось недобре, зiткнувшись з проблемою на дорозi, нiколи не втрачайте голову, якими б жахливими наслiдками вас не лякали. Для шахра§в головне - "розвести" жертву на мiсцi, не доводячи до звернення в правоохороннi органи. Якщо ви потрапили в таку ситуацiю, спочатку спробуйте повернути собi стан нормально§ свiдомостi: намагайтеся подивитися на себе з боку - цього може вистачити для визнання щонайповнiшо§ дуростi того, що вiдбувається з вами. Дзвiнок в ДАI або мiлiцiю вiдлякує шахра§в. Нiколи не давайте грошi на вулицi, краще всього зачинитись в машинi i чекати прибуття працiвникiв ДАI чи нешокованих друзiв. На Борщагiвцi м.Києва автомобiль "Нiсан", за кермом якого був лiтнiй чоловiк, пiсля про§зду перехрестя обiгнала "Тойота", моргнула фарами з проханням зупинитися. Двоє хлопцiв, що вийшли з "Тойоти", продемонстрували водiєвi "Нiсана" невелику подряпину на своєму авто i повiдомили, що на попередньому перехрестi саме вiн пошкодив §х автомобiль. За "мирне урегулювання конфлiкту" вони зажадали 5 000 доларiв. Грошi треба було вiддати впродовж двох годин. При цьому хлопцi не вiдпускали водiя, а вимагали телефонувати родичам, знайомим i збирати грошi. Цiкаво, що вони не застосовували силу, а просто "настiйно рекомендували" (за словами постраждалого водiя). На спробу водiя пояснити, що у нього "повне КАСКО" i страхова компанiя розрахується за заподiянi §м збитки у виглядi подряпини на машинi "Тойота", хлопцi пояснили, що працюють в солiднiй правоохороннiй структурi i не хочуть "засвiчуватись", щоб не зашкодити сво§й професiйнiй кар"єрi. Чоловiк зiбрав необхiдну суму i вiддав молодим шахраям.
Справжнiй шахрай частенько користується несподiваною можливiстю, яка виникає не планово, а випадково. Аферисти дуже часто дiють вiд iменi державних органiв, i це добре працює приманкою. Наприклад, в Красноярському краю, в мiстi Ачинськ зовсiм нещодавно стався ще один курйозний випадок афери, пов'язаний цього разу з широко розрекламованою програмою по утилiзацi§ старих автомобiлiв i обмiном на новi. Тi, хто звернулися до аферистiв, натомiсть, за сво§ автомобiлi не отримали нi грошей, нi нових машин. Органiзатором шахрайсько§ компанi§ по збору старих автомобiлiв став Михайло Паньков. Кмiтливий аферист просто скористався тим, що держава ввела програму по утилiзацi§ старих автомобiлiв, замiсть яких пропонувалося 50 тисяч росiйських рублiв. Панькову залишалося лише розвiсити подiбнi оголошення про обмiн старих машин i чекати клiєнтiв, що вiн i зробив. Всього в руки афериста потрапило близько 120 автомобiлiв старше 10 рокiв. До них додавалися i усi необхiднi документи, в тому числi i згода про передачу цих машин аферисту, завiрена нотарiусом. Але усi цi машини надалi не утилiзувалися, а дешево продавалися третiм особам. Як розповiв один з мiсцевих пенсiонерiв, вiн також став жертвою цих шахра§в. Побачивши принадну пропозицiю, вiн вирiшив позбавитися вiд своє§ старо§ зламано§ iномарки. Доставивши авто на пункт прийому, власнику сказали, що наступного дня вiн отримає за не§ сво§ 50 тисяч рублiв. Проте грошей вiн за здане авто так i не побачив. Аферисти просто продали машину, як i iншi автомобiлi, якi до них надходили. Шахрай затриманий, а де грошi ...?
***
А ця iсторiя має щасливе закiнчення. Реальний випадок шахрайства, який стався з мо§м знайомим Олексiєм в березнi 2010 року. Опишу це дуже детально, оскiльки схема вiдмiнно продумана i зрежисована i використовувалася не раз i, мабуть, ще може використовуватись. Недiля!!!, 10:00 наш герой §де купувати квитки для гостей в театр на вечiр, добрий настрiй. Автомобiль Олексiя рухався по вулицi Серго, мав намiр повернути на Пушкiнську, у цей момент дзвонить мобiльний телефон (у машинi гучний зв'язок), телефонує товариш по роботi, обговорюють останiй футбольний матч. Перед поворотом на Пушкiнську перед авто Олексiя рiзко пригальмовує Мазда3 i вiн вимушений досить круто прийняти праворуч. В бокове дзеркало Олексiй бачить, що ззаду §де темний Ягуар XF. Повернувши на Пушкiнську Олексiй продовжив рух, побачив свiтловi знаки Ягуара i зменшив швидкiсть, Ягуар обганяє i примушує зупинитися Олексiя. Виходить водiй i говорить, що Олексiй його пiдрiзував i зачепив машину. Олексiй вийшов з машини, щоб подивитися що сталося. Ушкоджень на авто Олексiя i Ягуарi вiзуально не видно. Потиснувши руку водiя Олексiй вiд"§хав. Через хвилину Ягуар наздоганяє Олексiя i просить ще раз зупинитися. Виходить водiй i говорить, що його шеф в машинi, кричить на нього, що в машинi горить лампочка попередження (сигнальна) про те, що є зiткнення i просить ще раз оглянути уважнiше машини. Вони спочатку дивляться авто Олексiя i помiчають несуттєвi подряпини на правому крилi, дивляться на Ягуар i бачуть на його лiвому крилi i бамперi незначнi подряпини. Водiй представляється Сергiєм i просить у Олексiя номер телефону для iнформацi§, щоб потiм вирiшити питання (вiн повинен зараз §хати, в машинi дуже нервовий шеф, який поспiшає). У цей момент вискакує iз заднього сидiння дуже нервовий шеф (невисокого росту, щiльний, рудий, представляється Байтаром Михайлом Михайловичем, працiвником слiдчого управлiння прокуратури), починає кричати спочатку на водiя, а потiм i на Олексiя. Шеф звинувачує Олексiя в подряпинах на його Ягуарi i в зникненнi з мiсця аварi§. Олексiй вiдповiдає, що говорив в машинi по телефонному гучномовцю i моменту зiткнення не чув i не бачив, але вважає ушкодження дрiб'язковими. Олексiй пропонує вирiшити питання спокiйно i мирно. Байтар говорить, що вони термiново везуть документи в СБУ i вiн повинен вiдправити Ягуара з водiєм, а вiн залишається з Олексiєм обговорити про те, як урегулювати конфлiкт. Ягуар вiд'§жджає, Байтар сiдає до Олексiя в машину i просить вiд'§хати пару кварталiв, де можна спокiйно поговорити. Байтар увесь час нервує, галасує, що його покарає генерал (власник машини), що завтра, в понедiлок, йому §хати у вiдрядження, i якщо вiн, генерал, побачить подряпини - станеться найбiльша неприємнiсть в життi Байтара! Олексiй його заспокоює, обiцяє закрити всi проблеми з авто страховкою "КАСКО" Телефон страховика не вiдповiдає, вихiдний. Буквально через хвилину менi телефонує людина i представляється страховим комiсаром Сергiєм i запитує, що сталося (Олексiй думає - класний сервiс, на телефонi в §х офiсi напевно визначник i вони перетелефоновують. Як виявилось потiм, номер телефону Олексiя вже був у шахра§в, його вiн продиктував водiєвi нервового Байтара. Це телефонував i менi дзвонив фальшивий комiсар). Олексiй детально описує ситуацiю "комiсаровi", той говорить, що зараз набере чергового в ДАI i викличе §х для оформлення протоколу. Через декiлька хвилин менi на мобiльний телефонує "черговий ДАI" i розпитує про деталi подi§. Коли Олексiй пояснює, що знаходиться не на мiсцi ДТП, у "даiшника" змiнюється голос i вiн каже, що в цьому випадку вилучається водiйське посвiдчення i автомобiль ставиться на штрафмайданчик (зник з мiсця ДТП), потiм суд, величезний штраф i позбавлення прав до 2-х рокiв. Першою реакцiєю Олексiя був дзвiнок страховому агентту з вимогою вiдмiнити виклик ДАI, з "потерпiлою" стороною сам розбереться. Страховик говорить, що оскiльки Олесiй по§хав з мiсця ДТП - вiдшкодування по страховому полюсу не буде! Засмучений Олексiйi розумiє, що платити доведеться йому. Клiєнт (нервовий "працiвник прокуратури") кричить, що поспiшає i усе пропало, викликає по телефону Ягуар, дає йому команду сфотографувати ушкодження i вiдправити §х до СПЕЦБОКСУ. Олексiй резонно цiкавиться, який такий спецбокс. Спецбокс - це спецiальний гараж, де стоять на облiку авто правоохоронних органiв, а цей авто наворочений, з легкою кевларовою бронею. Олексiй починає розумiти, що сума буде бiльшою, нiж вiн чекав! Уже i Олексiй починає серйозно нервувати. Бенефiсом вистави було оголошення суми - з усiма справами 26 000 Євро!!!!!!!!!!!!!! Сума для Олексiя нереальна. Байтар нервує, галасує, що викликає мiлiцiю (при цьому машина ДАI реально!!! про§хала поруч). Ось i "представник ДАI" телефонує i каже, що патруль нас не може знайти ( потiм Олексiй почав замислюватись над реальною участю даiшникiв в цiй схемi). На Олексiя здiйснюється сильний тиск, давай грошi, будуть проблеми i так далi, крики, лайка. Але Олексiй зумiв згуртувати сво§ емоцi§, практично спокiйний (грошей таких все одно немає на руках), телефонує страховому "комiсаровi" з проханням переговорити з керiвником страхово§ компанi§ (знайомим Олексiя) щодо допомоги з боку страховика. Олексiй у вiдповiдь отримує пораду застрахувати у них по новому, але вже Ягуар!!!, оскiльки цей авто iз спецобладнанням, то сума КАСКО 10% вiд цiни, цiна авто (пiсля узгодження з нервовим Байтаром) 180 000 Євро. Таким чином, сплатити пропонують 18 000 тисяч, рiзницю до 26 000 доплатить страхова з велико§ поваги до Олексiя. Байтар кричить, що ще йому 2 штуки Євро за моральну травму, iнакше вiн по прокурорськiй лiнi§ замордує Олексiя! Олексiй приймає рiшення тягнути час, йому вiдводять двi години на вирiшення питання, iнакше вони запускають офiцiйну схему. Той говорить, що вдома є невеликi грошi, а необхiдна сума є в сейфi на роботi, а ключi вдома. Таким ходом подiй шахра§ влаштованi i до Олексiя прикрiплюють людину, нiбито iз служби безпеки, який сiдає до нього в машину i §де за грошима. Але Олексiй паркується чимдалi вiд будинку (його вже долають пiдозри - сума велика, страхова дивно поводиться, при тому, що фiрма Олексiя у них великий клiєнт, дуже швидко реагує "ДАI") i говорить супроводжуючому жорстко, що додому йде сам без нього (що б не лякати сiм"ю). Той має чекати його в машинi. Зайшовши за рiг будинку Олексiй телефонує партнеру, щоб обговорити цю ситуацiю. Партнер припускає шахрайство, телефонує в УБОЗ, працiвнику страхово§ компанi§. У страховiй впевнено твердять, що такого спiвробiтника Сергiя немає, справжнiй страховий комiсар рекомендує просто повернутися на мiсце ДТП i самостiйно викликати ДАI по телефону довiри, одночасно бригада УБОЗ ви§де на мiсце ДТП для можливого затримання шахра§в. Олексiй повертається на мiсце ДТП на вулицю Серго i пропонує попутниковi вийти, оскiльки вiн вирiшив йти вiдкритим шляхом, викликати ДАI, оформляти протокол i виплачувати будь-якi компенсацi§ тiльки через суд. Пiсля цих слiв супрводжуючий миттєво вискочив з машини i телефони усiх його подiльникiв ("прокурорського", "страховика", "водiя") пiсля цього були вимкненi. Результат: час втрачено, нерви потрiпанi, машинi потрiбне фарбування крила, подряпина глибока, при цьому нанесена штучно у той момент, коли Олексiй вперше вийшов з свого авто! Працiвники УБОЗУ знають цю схему! Шановнi водi§ не ловiться на такi ситуацi§, не виходьте з машини, розмовляйте тiльки через приспущене скло при закритих дверях i викликайте при будь-яких розкладах ДАI, це дозволить заощадити час i нерви! Удачi на дорогах, будьте уважнi i обережнi!
А ось як дiяли iншi злочинцi. На трасi шахра§ давали обiгнати свiй автомобiль, i у момент маневру один iз зловмисникiв стрiляв з рогатки по корпусу автомобiля жертви. Лунав специфiчний скрегiт. Аферисти заставляли жертву зупинитися, а потiм починали "урегулювання". Жертву-водiя звинувачували в тому, що вiн, нiбито, пiдрiзував i подряпав автомобiль шахра§в. Далi злочинцi здiйснювали декiлька дзвiнкiв, називали звучнi прiзвища i силовi структури. В результатi таких манiпуляцiй §м вдавалося виманити у потерпiлих великi суми: вiд 10 до 36 тисяч гривень. Псевдо-силовики на недешевих машинах "пiдставлялися" пiд такi ж новi iномарки. Метод вiдомий: в потоцi притискаються до машини жертви, кидають непомiтно картоплю або шматок мила, щоб чутний був звук удару. Зупиняються i розiгрують спектакль, тодi як хтось з подiльникiв на машинi жертви наждачкой непомiтно iмiтує слiд вiд удару. "Жертвi не давалося нi хвилини на роздуми, нi секунди. Здiйснювався такий психологiчний натиск на "винуватця", в ходi якого жертва упевнювалась, що вона має справу з дуже високопоставленими чиновниками. Причому робилося це в дуже коректнiй формi", - розповiв один знайомий оперуповноважений.
Продовжуючи тематику псевдо-впливових чиновникiв, розповiмо про ще один сценарiй, який практикували шахра§ на дорогах. Пенсiонер, киянин Вiктор Конюшенко нещодавно трохи не став жертвою аферистiв, якi працюють по такiй схемi. Повертаючи з вул. Заболотного на проспект маршала Глушкова, вiн почув дивний скрегiт i вiдразу ж почав гальмувати. До нього пiд"§хав чорний "лексус" без номерiв, з якого вийшла людина, одягнена в бiлий костюм. Аферист почав голосити, мовляв, тiльки купив дорогу машину i §§ вiдразу зiпсували. Вiн тут же почав телефонувати в салон, який продав йому машину, а потiм передав трубку Вiктору Конюшенко. "Парубок на iншому кiнцi дроту став менi розписувати: зiпсована фара обiйдеться в $1,4 тис., бампер потрiбно мiняти - ще $700, за фарбування слюсаревi треба платити $50 в годину - тобто ще $50, - згадує пенсiонер. Засумнiвавшись в реальностi розцiнок, Конюшенко зателефонував сину, який працює юристом i добре розбирається в машинах. Почувши бесiду, аферист вiдразу ж заявив, мовляв, у нього немає часу тут стояти, тому вiн вiд'§жджає, а з проблемою розбиратиметься його служба охорони. "Я у нього прошу номер телефону, а вiн вiдповiдає, мовляв, ми вас самi знайдемо, коли потрiбно буде. Зрозумiло, що нiхто менi не телефонував", - засмiявся пенсiонер.
Так, в Москвi дiяла цiла банда, у яко§ була висока ступiнь органiзацi§ i дисциплiни. Вони щодня працювали з шести ранку в центрi Москви i не боялися фактично нiкого i нiчого, тобто, дiяли украй нахабно. Щодня банда "обробляла" не менше двох власникiв дорогих машин. I майже кожен вiрив, лякався i платив - вiд 20 тисяч доларiв до (увага!) 200 тисяч доларiв.
Всiм водiям зрозумiлий жах, який опановує ними, коли його авто збиває пiшохода. Винуватець готовий на все, аби лише потерпiлий не звертався в мiлiцiю.
Ця обставина навела деяких на думку стати професiйною жертвою ДТП. По визнанню одного з таких, найважчим в цiй справi виявився пошук грошового автовласника. Для цього потрiбна попередня розвiдка, вибiр моменту, знання манери водiя вiд'§жджати з мiсця парковки. Не можна було кидатися пiд машину на про§жджiй частинi, де повно свiдкiв. Зiграти потерпiлого - тут потрiбний артистизм. Дуже важливим є момент створення ситуацi§, коли водiй сам приходить до думки про перевагу розплатитися готiвкою перед судовою тяганиною. Тому що знаходяться такi водi§, якi чесно пропонували викликати мiлiцiю i "швидку". Так народилася шахрайська легенда: не має часу викликати швидку чи ДАI, оскiльки "вдома залишилися маленькi дiти".
В центрi великого мiста на перехрестi великих вулиць перешкоди з право§ смуги можуть виникати безпосередньо на пiшохiдному переходi. Водiй зупиняється, щоб пропустити машину з право§ сторони, потiм дуже повiльно намагається проскочити мiж автомобiлями. Тим часом злiва вiд вас аферисти ставлять своє авто - щоб огляду не було. Ви на невеликiй швидкостi рухаєтеся до перехрестя через пiшохiдний перехiд, i тут лiворуч несподiвано вискакує панночка. Встигнути загальмувати в даному випадку майже неможливо, i ваше авто несильно ударяє дiвчину. Один знаний адвокат говорить, що деякi аферистки, не бажаючи ризикувати власним здоров'ям, самi штовхають ногою бампер або б"ють рукою по капоту - щоб вийшов характерний звук зiткнення. Водiй, який дивився в iнший бiк, не бачить, що саме сталося. У шоковому станi, упевнений, що збив людину на пiшохiдному переходi, вiн виходить з машини. "Потерпiла" кричить що є сили, мовляв, водiй §§ трохи не вбив. Буквально через декiлька хвилин на мiсцi "аварi§" з"являється карета швидко§ допомоги. Така незвичайна розторопнiсть медикiв пояснюється просто - про§зджали неподалiк, а насправдi, невiдкладна допомога - липова. Швидше за все, вона стояла за найближчим рогом, чекаючи свого виходу в цьому спектаклi. Псевдолiкарi оглядають постраждалу, нiбито констатують трiщину в кiстцi i вiдвозять §§ в лiкарню. А через пару годин водiєвi телефонують i погрожують в'язницею. Розв'язати проблему, звичайно, можна - треба вiддати дiвчинi, яка до того ж працює в юридичнiй фiрмi, всього 1-3 тисячi доларiв.
Лiкар служби швидко§ допомоги, який побажав залишитись невiдомим, розказав, що органiзувати липову бригаду не так i складно. "Зараз бiльшiсть карет створенi на базi автомобiля "Фотон" - чимала кiлькiсть таких машин знаходиться в приватному користуваннi. Зловмисникам залишається тiльки нанести медичну символiку - i швидка готова. За словами лiкаря, є шлях i простiше: можна орендувати на декiлька годин реальний медичний автомобiль, який був зданий на СТО або списаний. У липовiй каретi при§жджають несправжнi лiкарi. Графiк спiвробiтникiв швидко§ розписаний до хвилини, i його змiни викличуть питання у керiвництва служби. Тому в подiбних аферах не можуть брати участь реальнi медики. Але вони, напевно, консультують шахра§в - iнакше б §х дi§ виглядали комiчно", - розповiв медик.
У пiшохiдних шахра§в теж трапляються "проколи". Як, наприклад, в наступнiй iсторi§. Один раз "жертвi ДТП", назвемо його Олег, добряче надавали стусанiв пiсля його падiння хлопцi з навороченого джипа за те, що той "трохи машину не пом"яв". Але вiн продовжував займатись прибутковим ризикованим шахрайством. В сво§й "пiшохiднiй" кар"єрi Олег двiчi перенiс струс мозку, ламав руки i ноги. Але самою його великою помилкою стало те, що дiяв вiн на обмеженiй територi§, в межах одного мiкрорайону. Олега розшукали, упiймали на задвiрках i "просвiтили" з пристрастю. В iншому прикладу, власник невелико§ автомайстернi страждав вiд мало§ кiлькостi замовлень по ремонту авто. У сутiнках ранку чи вечора його пiдлеглий розкидував на трасi дощечки з цвяхами. Виглядало це цiлком природно: хiба мало самоскидiв з вiдходами втрачають в дорозi смiття? Число клiєнтiв в майстернi трохи збiльшилося, але це були лише тi, хто не прихопив в дорогу запасне колесо. Тодi пастку почали влаштовувати в два етапи. Перший прокол шини траплявся, зазвичай, кiлометрах в чотирьох вiд майстернi, а другий прямо у §§ вивiски. Справа пiшла так жваво, що в деякi днi у дверей майстернi вишиковувалася черга. Можливо, шахра§ i зумiли б збагатитися. Але фiнальну точку в цiй аферi поставив мiсцевий кримiнальний авторитет. Випадково вiн двiчi став клiєнтом майстернi i зметикував, що цвяхи на трасi з"являються не без участi §§ дружнього колективу. "Чуєш, мужик, - сказав вiн майстровi, - ти цi речi закiнчуй. Ще раз проколюся, змушу усю трасу язиком вилизати". Тому цей смiливий експеримент довелося згорнути. Але хто поручиться, що i на iнших трасах цвяхи у ваших колесах з"являються не без допомоги зацiкавлених осiб?
Iнодi пiдставнi аварi§ влаштовують не для здирства, а щоб обдурити страхову компанiю - деякi автовласники, таким чином, намагаються за рахунок страховика вiдремонтувати вже iснуючi подряпини, отриманi в результатi нестрахового випадку. Як правило, в подiбних ситуацiях шахрай не скандалить i не погрожує людинi, яка нiбито в'§хала в його машину, а поводиться дуже ввiчливо i спокiйно. "Це є звичайним страховим шахрайством, яке, на жаль, iснує в нашiй кра§нi, - розповiв прес-секретар однiє§ страхово§ компанi§. - Зараз в кожнiй компанi§ створенi спецiальнi служби, якi легко виявляють таких шахра§в".
Але якщо ранiше зустрiчались шахрайства, органiзованi злочинцями, то зараз все бiльше зустрiчається мiлiцiйних шахрайств, тобто, органiзованих самими спiвробiтниками ДАI. Правоохоронцi, зупиняючи вас на дорозi, знають, яке порушення правил дорожнього руху на вас "повiсити" ще до вашо§ появи в полi §х зору. I часто у них це непогано виходить. Правда, водi§ не завжди квапляться "домовитися на мiсцi", а йдуть все-таки до суду. Один iз способiв, коли з "гарних спонукань", а вiрнiше - в прагненнi виконати план по порушникам, iнспектор заочно виписує штраф тим водiям, якi були зупиненi пiд приводом догляду документiв. Замiсть того, щоб просто перевiрити наявнiсть таких, даiшник записує собi усi необхiднi данi, а потiм постфактум оформляє протокол i вписує "сво§х" свiдкiв. За словами знайомого Iвана, вiн §хав по крайнiй лiвiй смузi дороги, але недалеко вiд перехрестя зрозумiв, що з цiє§ смуги можна §хати тiльки налiво. I оскiльки йому потрiбно було прямо, вiн з"§хав в праву смугу. "Хоча я нiчого не порушив, даiшники мене все одно зупинили, - говорить Iван. - Попросили документи для перевiрки, а коли я вiддав §х iнспектору, вiн понiс §х у свiй автомобiль i був вiдсутнiй хвилин 7-10. Потiм повернув менi права i техпаспорт. I сказав приблизно таке: "У мене немає часу, а то б я з тобою розiбрався". А через мiсяць Iвану прийшло повiдомлення з державно§ виконавчо§ служби, що вiн винен 510 гривен - штраф вже з пенею. Виявилось, що спiвробiтники дорожньо-патрульно§ служби (ДПС) склали протокол про те, що Iван правопорушник, i вказали, що вiн вiдмовився його пiдписувати. Засвiдчили цей факт два свiдки, якi невiдомо звiдки взялися. "Дякувати виконавцям, вони мене вислухали i порадили звернутись до суду, щоб оспорити штраф", - продовжує Iван. Але по самим найскромнiшим розрахункам, судова тяжба обiйдеться Iвану в два-три рази дорожче за сам штраф. Звичайно, за умови, що позовну заяву йому напише адвокат, який ходитиме з ним до суду. На це i розраховують спiвробiтники ДПС, складаючи подiбнi протоколи. Багато хто просто заплатить штраф i не стане морочити собi голову з судами, адвокатами.
Останнiм часом винайшли рiзновид "пiшохiдного" шахрайства. Пiшохiд або кидається пiд машину на переходi, або, йдучи по узбiччю i розмовляючи по телефону, робить рiзкий рух у бiк машини (по пiдказцi спiльника по телефону), що рухається в ту саму сторону. Машина зупиняється, а пiшохiд говорить, що не постраждав - усе нормально. Подальший розвиток подiй має два варiанти розвитку подiй. Якщо усе вiдбувається у полi зору даiшникiв - ситуацiя вирiшується на мiсцi. На аргументи водiя про те, що пiшохiд рiзко кинувся пiд автомобiль, чого не можна було передбачити, нiхто не звертає уваги - "потерпiлий" i "свiдки" стверджують зворотне. За певну суму на користь даiшника iнцидент вичерпується. Якщо в околицях iнциденту немає екiпажу ДАI, а водiй не викликає спiвробiтникiв ДПС для оформлення (оскiльки немає потерпiлих) i вiд"§жджає з мiсця ДТП. Потiм у пiшохода таки "виявляються" травми i "свiдки", яких пред"являють водiю. Водiй розумiє, що винен, оскiльки, покинув мiсце ДТП. А далi пiшохiд за допомогою спiвробiтникiв ДАI може на нього тиснути i вимагати грошi в обсягах, пропорцiйних своєму нахабству.
"Спочатку парубок, який мало не кинувся менi пiд колеса, запевнив мене, що не постраждав, - признається киянка Софiя. - А вже до вечора до мене додому пiд'§хав спiвробiтник ДАI, почав кричати, що я зникла з мiсця подi§, але мене все одно знайшли. I натякнув, що я повинна заплатити 2 тисячi доларiв потерпiлому, який знаходиться в лiкарнi, а за цю суму вiн готовий все забути". Софiя звернулася по допомогу до чоловiка сестри, дуже забезпечено§ i впливово§ людини. Коли родич Софi§ зателефонував спiвробiтниковi ДАI по мобiльному телефону, номер якого той залишив, про усi претензi§ вiдразу забули. Бiльше §х нiхто не турбував. Але потрiбно пам"ятати, що не в кожного є такi родичi, тому свою поведiнку потрiбно планувати i аналiзувати.
Зустрiчаються i зовсiм примiтивнi афери. Наприклад, ви §дете вранцi о п"ятiй годинi по трасi. Вас зупиняють даiшники i починають розповiдати, що ви не пропустили пiшохода. Причому на цiй версi§ вони наполягатимуть, навiть, якщо довкола суцiльний лiс i поблизу немає населених пунктiв. Доводити, що нiяких пiшоходiв не було, марно, слухати аргументи водiя нiхто не хоче чути. Потiм, в протоколi, зрозумiло, можна буде знайти i "пiшохода", i "свiдкiв".
"Є таке поняття, як "створення аварiйно§ ситуацi§. Саме у такому правопорушеннi намагалися звинуватити мого клiєнта, - розповiдає директор юридично§ компанi§ , адвокат Венiамiн Прокопович. - Але спровокували iнцидент спiвробiтники ДАI, якi §хали по головнiй дорозi, а водiй на своєму автомобiлi пiд'§хав до перехрестя i зупинився, щоб пропустити транспорт. Але вони несподiвано загальмували, зiмiтували переляк, мовляв, §м здалося, що вiн збирається зробити з ними зiткнення. Далi вони його зупинили i сказали, що була нiбито спровокована аварiйна ситуацiя, i пригрозили тим, що позбавлять водiйських прав. Правда, при цьому натякнули, що конфлiкт можна вирiшити на мiсцi "полюбовно". Зрозумiло, що безкоштовно такi ситуацi§ не вирiшуються. Коли ця людина вiдмовилася з ними домовлятися, iнспектори склали протокол, i справу вiдправили на розгляд до Печерського районного суду столицi". На думку адвоката, усе було пiдлаштовано, оскiльки аварiйною ситуацiєю можна вважати тiльки ту, в результатi яко§ з вини одного водiя iншим доводиться або рiзко гальмувати, або змiнювати напрям руху, щоб уникнути можливого ДТП. В даному випадку загрози службовому автомобiлю ДАI не було. З цiє§ ситуацi§ юристи вийшли вiртуозно. Дослiдивши змiст частини 4 статтi 122 Кодекса про адмiнiстративнi правопорушення, яка iнкримiнувалася клiєнту, з'ясували, що вона передбачає обов'язкову наявнiсть потерпiло§ особи. Тобто, має бути iнший водiй, який постраждав. А працiвники ДАI виступили в цiй iсторi§, з одного боку потерпiлою особою, з iншо§ - органом дiзнання. Закон подiбного не допускає. "Якщо вони вважали себе потерпiлими, то зобов'язанi були викликати iнших працiвникiв Державтоiнспекцi§, щоб вони склали протокол, - говорить адвокат. - Ми за допомогою експертiв склали схему з так званого мiсця подi§, пiдготували усi необхiднi пояснення. Через вiдсутнiсть складу правопорушення справа була припинена, суд ми виграли".
Можна згадати i класику жанру. Кiлька рокiв назад використовувалась така "пiдстава", коли по трасi з знаками заборони обгону дуже повiльно рухається трактор (даiшник заздалегiдь домомвляється з водiєм трактора, щоб той рухався з швидкiстю приблизно 20 кiлометрiв на годину.). Водi§ спiшать, нервують, йдуть на обгiн i ... усмiхайтесь, вас знiмає прихована камера спiвробiтникiв ДАI! I хоча такий метод достатньо старий, але i вiн не втратив своє§ актуальностi i сьогоднi. Правда, ця схема почала видозмiнюватись. Наприклад, перед перехрестям на свiтлофорi сто§ть вантажiвка з включеною "аварiйкою", рух в двi смуги (одна попутна, друга - зустрiчна), об'§хати можна тiльки з ви§здом на зустрiчну. Спалахує зелений - вантажiвка сто§ть, легкова машина об'§жджає з лiвого боку, а вiдразу за перехрестям стоять даiшники. Водiя зупиняють, при цьому один з даiшникiв махає своєю палицею водiєвi вантажiвки, щоб той починав рух. Той вимикає "аварiйку" i §де. Вiдповiдно, виходить, що нiяких перешкод водiй не об"§жджав... Iнспектор пропонує вирiшити питання за 100 грн., iнакше водiй вантажiвки пiдтвердить, що його обiгнали на свiтлофорi, i вони випишуть штраф в 4 рази бiльше. Водiй легковика попросив iнспектора пред"явити документи, але у нього §х не виявилося - показав якусь довiдку без фотографi§. Почувши неладне водiй вмикнув запис вiдео в мобiльному телефонi, пiсля цього водiй вантажiвки злякався i почав кричати, що нiяких свiдчень надавати не буде, вiн §хав, нiчого не бачив i нiхто його не обганяв. Все було зайнято на вiдео. Iнспектор почав вихоплювати з рук телефон i кричати, що розiб"є його. Лайка тривала довгенько. Але "даiшники" написали протокол на 425 грн., а водiй написав, що у спiвробiтника ДАI не було посвiдчення i вiн вимагав хабар. Виписаний протокол не знайшов подальшого втiлення у рiшення суда. Таку iсторiю розповiв менi один знайомий офiцер у вiдставцi, який §хав до приморського мiстечка через невелике село серед степу. Ця iсторiя пiдтверджує, не всi, хто одягнений в форму спiвробiтникiв ДАI, є ними насправдi. Безумовно, що тiльки глибокi знання правил дорожнього руху дозволять водiю перешкодити свавiллю шахра§в у формi. Юрист О. Максимкова розповiла, що по дорозi з Тернополя до Києва про§зджала населений пункт Войтковцi. Там одна суцiльна смуга, ще висить знак обмеження швидкостi - 60 км/год. "Я знаю, що там часто стоять спiвробiтники ДАI, тому §ду повiльно. Мене зупиняють даiшники i кажуть, що я тiльки що порушила правила, перетнула суцiльну осьову. На моє питання: "Хто таке сказав"?, вони вiдповiдають, мовляв, за вами §хав наш наряд - усе бачив. На це я §м просто сказала: "Хлопчики, вибачте, я сама юрист, i такого нахабства не дозволю. Передайте привiт своєму наряду, але нiчого такого не було. Забрала сво§ права i спокiйно по§хала. Наздоганяти вони мене не стали" - з гордiстю розказала досвiдчений юрист.
Iнша ситуацiя сталася з харкiв"янином Петром Соблевим. Вiн повертався близько десято§ години вечора з роботи додому, §хав в лiвiй смузi. I тут буквально на дорогу, на праву смугу вискакує мiлiцiонер i мало не в лобове скло потрапляє жезлом. Сталося все впродовж секунди. Вiн трохи знiтився, ззаду нього §хала машина: гальмувати не можна - вона ударить. Вiн викрутив кермо, вискочив на узбiччя. "Мiлiцiонер вiдскочив кудись у кущi. А потiм почав пред"являти претензi§, що це я, мовляв, витворяю. Але я не розгубився: "А Ви що робите? Вискочили на дорогу в неосвiтленому мiсцi. А якби я Вас збив? Чи рiзко зупинився, створивши аварiйну ситуацiю?" - розповiв Соблев. Права Петровi вiддали. Випадкiв, коли даiшники в темрявi вискакують на дорогу, досить багато. I не виключено, що пiд виглядом даiшникiв можуть бути якiсь шахра§. Одна з центральних газет розповiла, як взимку мати разом з дочкою §хали пiзно увечерi по набережнiй Днiпра в Києвi i несподiвано §х машину зупинив чоловiк у формi спiвробiтника Державтоiнспекцi§. I зажадав вiддати йому усi документи на автомобiль, нiбито потрiбно перевiрити: чи не сто§ть машина на облiку як вкрадена. Коли ж мати поцiкавилася, як вiн перевiрятиме, якщо пiд рукою немає нiяко§ бази, i де його службовий автомобiль, вiн не знайшовся, що вiдповiсти. У результатi вона по§хала, не вiддавши, природно йому нiяких документiв. Але декiлька днiв ходила пiд враженням, оскiльки так i не могла зрозумiти, справжнiй це був даiшник чи "липовий". Таких псевдо мiлiцiонерiв, мабуть, сотнi i не виключено, що який-небудь iнший водiй може стати його потенцiйною жертвою.
А цю iсторiю розказав мiй знайомий з Черкас. Олександр зустрiчався з друзями в одному з кафе областного центру. Почастувавшись, наспiлкувавшись компанiя вирiшила розходитись. Олександр трохи випив, тому вирiшив не сiдати за кермо i зателефонував своєму водiєвi, щоб той при§хав його забрати. А доки чекав, сiв в машину i включив музику. Пiд"§хали даiшники i наполягли, щоб вiн вiдкрив капот, що вiн i зробив. Зажадали показати документи, вiн §м пояснив, що заходячи в кафе, барсетку з документами вiддав водiєвi, той повинен §§ привезти. А коли водiй пiд"§хав i попросив iнспекторiв ДАI представитися, вони вiдмовилися. Один з них пiдiйшов до машини, зiрвав номери, не складаючи нiякого протоколу. А потiм усi троє мiлiцiонерiв сiли в машину i по§хали. Це сталося в суботу, близько дев'ято§ вечора. Далi подiя розвивалися, як в поганому кiно. В понедiлок викликають Олександра в ДАI i просять його пiдписати порожнiй протокол, мовляв, вони його потiм заповнять. I вiн просто заплатить 17 гривень штрафу. Той не захотiв сваритися з правоохоронцями, розсудивши, що йому ще в цьому районi жити, тому невеликий штраф заплатить. Але через тиждень його несподiвано викликали до суду, iнкримiнуючи водiння в станi алкогольного сп'янiння. "Спiвробiтники мiлiцi§ в цiй ситуацi§ самi порушили закон, зiрвавши номери, а потiм ще i в протоколi пiдписалися, як свiдки, тому вiн не мав юридично§ сили". - пояснив Олександру його адвокат. Але суддя не хотiв почути аргументи захисту, процес тривав. Потiм суддя сам признався, що, навiть, карнi справи вiднiмають у нього менше часу. Пiсля шести судових засiдань, пiдписали мирову угоду, визнавши, що обидвi сторони неправi.
Ще один спосiб "Я втратив на трасi або забув на заправцi телефон i не можу його знайти. Чи можете ви подзвонити по номеру 8-067 -.. i попросити повернути телефон за винагороду?" Якщо людина погоджується зателефонувати, то вiдразу ж з"ясовується, що вказаний послiдовником лiтературних геро§в Ильфа i Петрова телефон знаходиться поза зоною досяжностi. Оцiнивши якiсть телефону пiд час дзвiнка на липовий номер, i визнавши його гiдним, шахрай продовжує аферу. Тепер вiн просить пiдказати, де тут можна купити мобiльний телефон, оскiльки йому термiново треба зателефонувати - "бiзнес не чекає". Жертва на§вно намагається допомогти, пояснюючи як про§хати, але через якийсь час шахрай пропонує просто продати йому телефон. "100, добре 200 євро - гiдна цiна"?. Поки "Буратiно" переварює iнформацiю, шахрай дiстає двухсотку зi свого гаманця i тиче §й в руки. Хрускiт купюр для будь-яко§ людини крутить голову, особливо якщо це безробiтний. I справдi - купюра двухсотка, є водянi знаки, шорстка, портрет короновано§ особи з розумним виразом обличчя, усе правильно. А тим часом "Кiт Базилiо" продовжує солодку пiсню - "купиш завтра собi новий апарат, ще i здача залишиться". В бiльшостi випадкiв кiнець афери простий - обдурений громадянин виймає SIM-карту i вiддає шахраєвi свiй мобiльний телефон. Угода завершилася. Шахрай випаровується з мiсця "шахрайства" на сво§й машинi, а задоволена жертва вирячилася на нову, хрустку двухсотку, думаючи, що завтра зможе за не§ купити. I раптом помiчає, що тримає в руках зовсiм не євро, а дуже схожi на них словенськi толари (нацiональна валюта Словенi§). Заспокоюючи себе думкою про те, що Словенiя теж Євросоюз, обдурений громадянин йде в банк в надi§ помiняти готiвку. Там його чекає двi неприємнi новини. По-перше, з 1-го сiчня 2007 року словенський толар повнiстю виведений з грошового обiгу i замiнений на євро. По-друге, згiдно з курсом Нацiонального Банку Словенi§ 31 травня 2006 року 1 американський долар коштував 186 толаров, а 1 євро - 239 толаров. Отже, навiть, якщо б цi грошi можна було помiняти, то цiна угоди дорiвнювала б приблизно 10 гривнам. Якщо ж людина зважилася на сумнiвну угоду, то уважний огляд купюри теж може врятувати вiд втрати свого мобiльного. Хоча заперечення про достовiрнiсть купюр шахрай вiдпрацьовує фразою "ви що, справжнiх грошей не можете вiдрiзнити"?, а якщо заходить мова про те, що "це євро - не зовсiм євро, а словенська валюта", то звучить фраза Словенiя в Євросоюзi - грошi справжнi".
Якщо у вас на колесах машини є ковпаки, то шахра§ можуть застосувати до вас доволi просту аферу. З колес вашо§ машини на заправцi чи бiля супермаркету знiмається ковпак (як правило, iз заднього правого колеса). На задньому крилi своє§ машини шахра§ ганчiркою при несильному притиску протирають дiлянку з лiвого боку. Ви починаєте рух, i через пiвкiлометра вас наздоганяє автомобiль, водiй якого у вiкно показує вам ковпак вiд вашо§ машини. Зупинившись, вам повiдомляють про те, що ви в потоцi руху при змiнi смуги руху прим"яли чужий автомобiль. Навiть, ковпак вiдлетiв. Коли ви кажете, що не помiтили зiткнення, i згоднi викликати спiвробiтникiв ДАI, то вам говорять про ... ваше зникнення з мiсця ДТП. Наздогнали, тому що є пiдтвердження - 3-4 свiдки в машинi "потерпiлого"). А що таке "зник"? Це аж до позбавлення прав керування авто! Кому це потрiбно? Звичайно ж, нiкому. Ви i озирнутися не встигнете, як вас переконають в тому, що ви виннi та готовi сплатити увесь ремонт, причому вiдразу.
Згiдно iз статистикою за останнi роки, в Укра§нi скоротилася кiлькiсть автовикрадань. Примiром, упродовж 2009-го року в цiлому по Укра§нi було викрадено 3845 автомобiлiв. В той час, як в 2008 роцi викрали значно бiльше - 5009 машин. Але, передчасно радiти не варто, адже разом з цим знизився i вiдсоток розкриття автомобiльних крадiжок: 36% в 2009 в порiвняннi з 44,5% в 2008. Висновки очевиднi. По-перше, серед викрадачiв зменшилася кiлькiсть аматорiв. По-друге, вони стали користуватися бiльше хитромудрими методами викрадань. Тому автовласниковi залишається тiльки одне - шукати бiльш витонченi методи захисту свого залiзного коня. Один з таких - ДНК автомобiля. Звучить загадково, але насправдi, йдеться про спецiальну технологiю маркiровки авто, розробленою австралiйською компанiєю DataDot Technology ще в 2000 роцi. Отже, ДНК авто складається з технологi§ механiчно§ маркiровки i бази даних, де кожному унiкальному коду є iнформацiя по промаркiрованому об'єкту (у нашому випадку - машини). Адже окрiм авто, ДНК може захистити будь-який товар - вiд витвору мистецтва до об'єкту авторского права. ДНК являє собою мiкроточку (полиестеровий диск), дiаметром до 1 мм, завтовшки 0,1 мм. Кожна з таких точок вмiщує до 50 рядкiв буквено-цифрово§ iнформацi§ - iндивiдуальний код автомобiля, в якому записана iнформацiя про його офiцiйного власника (як i в ДНК людини про його данi). Iншими словами це називають ПIН (персональний iдентифiкацiйний номер), занесений в спецiальну базу даних. Мiкроточка наноситься на будь-якi поверхнi разом з базовою рiдиною - клейкою речовиною, що є безбарвним полiмером, стiйким до дi§ розчинникiв. Термiн придатностi - бiльше 20 рокiв. На автомобiль наносять вiд 5000 до 10 000 таких мiкроточок в самi рiзнi мiсця - вiд кузова до важкодоступних деталей. Всього зон нанесення близько 200. Неозброєним поглядом побачити мiкроточки неможливо, але озбро§вшисьультрафiолетом, вдасться розгледiти дрiбнi цятки. Це i є ДНК вашого авто. Iдея цiє§ технологi§ не в тому, щоб перешкоджати викраданню, як, скажiмо, сигналiзацiя або елементарний замок, а позбавити сенсу сам процес викрадання. Оскiльки, по заявах компанi§ DataDot, практично неможливо стерти усi 10 000 мiкроточок - на це пiде надто багато часу i зусиль. Тому, викрадання промаркiрованого авто стануть нерентабельним. Щоб злодiй не зазiхнув помилково на такий автомобiль, його обклеюють спецiальними попереджувальними наклейками, якi iнформують про наявнiсть ДНК.
Друга частина технологi§ DataDot - це мiжнародна база даних, де вказаний код (ДНК) автомобiля i його власник. Система вiдстежування налагоджена завдяки спiвпрацi з правоохоронними органами рiзних кра§н. Тому, досить декiлькох хвилин, щоб знайти власника авто за кодом в базi даних навiть, якщо машину виявили за кордоном. Крiм того, код DataDot також є речовим доказом в судi, що допоможе пiдтвердити права на свою власнiсть без зусиль. Що ж до досвiду використання DataDot за кордоном - вiн дуже навiть позитивний i повчальний. Примiром, в Австралi§ викрадення машин скоротилися в 10 разiв за три роки. У США система виходить на загальнонацiональний рiвень. У GM навiть вирiшили маркiрувати сво§ авто прямо на заводi, пiсля чого страховики зменшили внески на автомобiлi концерну, якi мають ДНК. У Росi§ i Укра§нi технологiя DataDot поки що не так популярна, як скажемо в США, Канадi, Великобританi§, Голландi§, Iндонезi§, Малайзi§ або Новiй Зеландi§. Але все ще попереду. Тим паче, що вартiсть послуги в нашiй кра§нi досить доступна i стартує з вiдмiтки в 1000 гривень. А тим часом, укра§нським автомобiлiстам належить ознайомитися з цiєю технологiєю, як, втiм, i укра§нським викрадачам.
В груднi 2008 року ки§вська мiлiцiя затримала 33-рiчну шахрайку, яка збагатилась на суму близько 600 тис. доларiв. Було з"ясовано, що жiнка працювала за досить простою схемою: пропонувала авто "Деу Ланос" за 6 тис. доларiв, насправдi купуючи §х у ки§вському автосалонi за 11 тис. доларiв у кредит. Казочку про дешевi iномарки вона розповсюдила серед сво§х знайомих, деякi з них прийняли все за чисту монету, i з легкiстю знайшли для не§ клiєнтiв. До шахрайки потяглися замовники. Кожний новий замовник ставав учасником транспортно§ фiнансово§ пiрамiди. Реальний автомобiль за такi грошi - нiби казка про доброго чаклуна. Насправдi не один автосалон став жертвою шахрайки. До речi, машини вона передавала у користування по довiреностi, щоб зменшити витрати на послуги нотарiуса. Тому машини, зрозумiло, є власнiстю автосалона до моменту виплати кредиту у повному обсязi. Безсумнiвно, що чеснi покупцi цих авто i не думали ховатись чи зникати. Вони продовжували радiти щастю, але пiсля першо§ несплати частини кредиту працiвники автосалону почали шукати кредитора i автомобiлi. Ось i з"ясувалось, що автомобiлi облiковуються в ДАI на кредиторi, а користуються ними iншi люди. Пiсля розмов з новими власниками машина працiвникам автосалонiв стало зрозумiло, що вони стали жертвами шахрайства. Автосалони запропонували покупцям переоформити кредитнi договори на себе, анулювавши попереднi угоди з шахрайкою.
Взагалi, якщо говорити про передачу машини у власнiсть, то необхiдно звернути увагу, що справжнiм власником автомобiля є його перший власник. А саме той, хто передав авто у користування по довiреностi. А такий розклад надихає шахра§в на рiзного роду злочини. Наприклад, ви продали авто, отримали грошi i надали довiренiсть на 15 рокiв на користування вашим автомобiлем. Виникає кримiнальна ситуацiя з цим автомобiлем (аварiя з загиблими, викрадання майна), а новий "довiрений" власник зникає з мiсця злочину по причинi нанесення ним збитку в значно бiльшому обсязi , чим вартiсть автомобiля. В такому випадку, важко буде довести, що це не ви зникли з мiсця аварi§ чи не брали участi в iншому злочинi. Адже автомобiль де-юре ваш. Або ви придбали по довiреностi автомобiль, заплатили грошi, не оформивши або неправильним чином оформивши розписку про передачу грошей. Нечесний продавець анулює у того ж нотарiуса довiренiсть i вимагатиме повернення йому автомобiля без повернення вам грошей за нього.
Зрозумiло, це далеко не всi схеми подiбних "пiдстав", це лише мала частина, що потрапила в поле зору. Тут важливий сам прецедент, коли в гонитвi за легкою наживою або гарними показниками правоохоронцi все частiше перетворюються на банальних шахра§в. У Укра§нi дiє "порiг тверезостi" - 0,2 г/л (промiле) алкоголю в кровi при проведеннi тесту повiтря, що видихається. Якi прилади використовуються? А чи можна в такий прилад не дути або якось обманути його? I взагалi, навiщо усе це? Почнемо з вiдповiдi на останнє питання. Укра§на є учасником Мiжнародно§ конвенцi§ про дорожнiй рух, прийнято§ в 1968 роцi у Вiднi. Конвенцiя вимагає, щоб в законодавствi кожно§ кра§ни-учасницi була чiтко вказана гранично допустима концентрацiя алкоголю в кровi водiя, причому в дiапазонi вiд 0 до 0,8 промiле. Наявнiсть такого дiапазону пов'язана з тим, що етиловий спирт є в органiзмi кожно§ людини. Навiть у кровi "переконаного непитущого" вмiст алкоголю може досягати 0,1-0,2 промiле - це так званий ендогенний етанол.
Вiн може служити причиною позбавлення прав практично кожно§ людини.
Нашi дорожнi знаки i розмiтка приведенi у вiдповiднiсть з мiжнародними нормами. Але до алкоголю якось руки не доходили. Нам знадобилося 19 рокiв, перш нiж ми змогли розрахувати укра§нську формулу допустимо§ дози алкоголю в кровi. Численнi коментарi до введено§ норми наявностi алкоголю в кровi зводилися лише до одного: допустима доза алкоголю в 0,2 промiле (на 1 л рiдини, що мiститься в органiзмi, доводиться 0,2 г алкоголю) вiдповiдає кухлю свiтлого пива, фужеру вина або стопцi горiлки. I багато водi§в на цьому попалися, здивовано розглядаючи свiдчення даiшних алкотестерiв пiсля вживання "допустимо§" дози. Вони забули про те, що процедура i критерi§ медичного огляду залишилися без змiн.
Не змiнилися i звички ДАI: пiдхмеленi водi§ залишаються найбажанiшими "гостями".
Проста логiка пiдказує, що офiцiйнi промiле в сукупностi iз збiльшеними штрафами повиннi понизити кiлькiсть п"яних за кермом. Проте офiцiйна статистика з логiкою не згодна. Мимоволi виникають питання - чим i як мiряють? На перше з них вiдповiдь прийшла пiсля пiвроку з моменту узаконення допустимо§ дози алкоголю. Наказ МВС Укра§ни Љ 33 вiд 1.02.2010 р. оприлюднив повний список "спецiальних засобiв для проведення огляду водi§в транспортних засобiв з метою визначення стану алкогольного сп"янiння":
1) газоаналiзатор "AlcoQuant 6020";
2) газоаналiзатор "Alcotest 6510";
3) газоаналiзатор "Alcotest 6810";
4) газоаналiзатор "Alcotest 7410 Plus com";
5) пристрiй спецiальне "Алконт 01".
Ось тепер можна грунтовно вiдповiсти i на друге питання - як мiряють або точнiше - як правильно вимiряти, або ще точнiше - як можна вимiряти? Може тут криються секрети нелогiчно§ статистики? Адже огляд, проведений спiвробiтником ДАI за допомогою таких приладiв, має юридичну силу. Але не в усiх випадках, а лише при дотриманнi законно§ процедури. Нагадаю декiлька "процесуальних" моментiв. Сам факт наявностi у iнспектора алкометра зовсiм не означає, що вiн має право зупиняти усiх пiдряд i перевiряти на вмiст алкоголю. У Постановi Уряду Љ1103, що регламентує процедуру, сказано, що перевiрцi пiдлягають водi§, у яких є вiдповiднi ознаки встановленi Мiнохоронздоров'я i МВС. Вони мiстяться в спiльному наказi Љ400/666 вiд 9.09.2009 р.: запах алкоголю з рота, порушення координацi§ рухiв, порушення мови, рiзка змiна забарвлення шкiрних покривiв особи або поведiнка, що не вiдповiдає ситуацi§. Причому причини мають бути вказанi в протоколi, а сам огляд повинен проводитися тiльки у присутностi двох свiдкiв. Спiвробiтник мiлiцi§ свiдком бути не може. Перед початком тесту iнспектор зобов'язаний розповiсти водiєвi про процедуру огляду i порядок використання алкометра. На вимогу водiя спiвробiтник ДАI зобов'язаний надати копi§ свiдоцтва про державну реєстрацiю алкометра i свiдоцтво про його перевiрку. Тестування робиться з дотриманням iнструкцi§ з експлуатацi§ алкометра. Ось про це ми i поговоримо детальнiше, оскiльки саме в iнструкцiях з експлуатацi§ криється вiдповiдь на питання, що хвилює нас, - як дути. Головне, що ви повиннi запам'ятати - обдурити прилад так, щоб вiн показав меншу концентрацiю алкоголю, чим є насправдi, не можна! А ось завищити його показники - випадково або навмисно - можна! Уникнути цього можна, запам'ятавши декiлька простих правил.
1. Перед початком процедури тестування попросiть iнспектора ДАI ознайомити вас з iнструкцiєю з експлуатацi§ алкометра. Як мiнiмум ви повиннi знати допустиму погрiшнiсть i особливостi збереження проби повiтря.
2. Як правило, допустима погрiшнiсть знаходиться в межах Ђ 0,05 промiле. Це означає, що "порiг тверезостi" можна вважати перевищеним тiльки у тому випадку, якщо алкометр зафiксує 0,25 промiле i вище. Стежте за тим, щоб вiдомостi про "паспортну" погрiшнiсть алкометра були занесенi в протокол.
3. Уважно стежте за одиницями вимiрiв. Нормативнi документи дозволяють використання лише однiй з них - промiле (г/л - грам алкоголю на один лiтр рiдини в органiзмi).
4. В iнструкцiях до бiльшостi приладiв вказано, що брати пробу повiтря не можна вiдразу пiсля §жi, палiння або прийому лiкiв - усе це може спричинити збiльшення свiдчень. Переступити порiг тверезостi можна навiть пiсля ковтка кефiру, якщо вiн залишився на слизовiй оболонцi рота. Тому iнспектор, якому наказано притримуватись iнструкцi§ з експлуатацi§ алкометра, вiрогiдно, повинен поцiкавитися, чи давно ви §ли, вживали лiки або палили. I якщо ви вiдповiдаєте, що зовсiм нещодавно, то iнспектор повинен почекати.
5. Дуже обережно вiдностися до ситуацi§, при якiй iнспектор ДАI запрошує вас для проведення тесту сiсти у свiй службовий автомобiль. Взимку вiн мотивує це тим, що прилад має нижнiй порiг працездатностi - п"ять градусiв нижче за нуль. Це дiйсно так. А влiтку вiн буде намагатися знайти iнший привiд. Вся рiч у тому, що усi прилади мають два режими роботи - активний i пасивний. У пасивному режимi алкометр починає всмоктувати навколишнє повiтря. Досить в патрульнiй машинi розлити небагато спиртного - i доказова база гарантована.
6. "Сп'янити" прилад можна i при активнiй пробi - коли водiй дме в алкометр через мундштук. Досить крапнути спиртного всередину мундштука - i пiвпромiле "в навантаження" забезпечено. Причому, навiть, запакований одноразовий мундштук не можна вважати гарантовано чистим - залити спирт всередину упаковки можна за допомогою шприца. Перед тестом кожним алкометром необхiдно зробити контрольну забiр повiтря, i якщо в нiм опиняться пари спирту, прилад заблокується. Попросiть, щоб при контрольному заборi прилад був поряд з вами i з надiтим (!) мундштуком.
7. До алкометру може бути пiдключений друкуючий пристрiй. Роздрук прикладається до протоколу в якостi доказу. Перевiрте дату i час на алкометрi перед проведенням тесту. Стежте за тим, щоб протокол вимiрiв друкувався при вас i в нiм були вказанi той же результат i той же час проби, що висвiчувалися на екранi приладу.
8. Якщо результати тесту вас не влаштовують, або ви вважаєте, що вас намагаються визнати менш тверезими чим ви є, результати перевiрки не визнавайте. Таке право вам дане згаданими нормативними документами. Наполягайте на перевiрцi у нарколога, в цьому є сенс. По-перше, ваша упевненiсть може вiдбити у iнспектора ДАI бажання подальшого спiлкування, навiщо йому втрачати час. По-друге, медики користуються зовсiм iншою методикою перевiрки стану водiя i, на вiдмiну вiд iнспектора ДАI, можуть зробити свiй висновок: є ознаки вживання алкогольних напо§в, проте в станi алкогольного сп'янiння не знаходиться. Адже законодавство карає водi§в не за сам факт вживання алкоголю, будь це у минулому або сьогоднi, а за керування транспортним засобом в станi алкогольного сп'янiння. А рiзниця в цьому є!
9. Звертайте увагу на легiтимнiсть алкометрiв, часто-густо використовуються прилади китайського виробництва, якi не зареєстрованi i не сертифiцированi для використання в Укра§нi. Якщо алкометр не входить в перелiк офiцiйних, вiн не може бути використаний у контрольних замiрах. I якщо вас все-таки примусили "дихнути", то марку алкометра необхiдно обовя"зково вiдобразити в протоколi.
***
Шахрайства трапляються, як правило, в сферi фiнансiв, будiвництва та обслуговування. А якщо подивитись на таку цiкаву професiю як таксист, то враження складається двояке. Вiдомо, що таксисти добре заробляють i багато страждають вiд недобросовiсних клiєнтiв. У iнших ситуацiях вони самi здатнi обвести навколо пальця кого завгодно. Професiя небезпечна - це пiдтверджується великою кiлькiстю iсторiй. Але не варто думати, що всi вони чеснi роботяги i простаки. Одним словом, основна маса таксистiв - це добросовiснi люди. Тому й вони iнодi потрапляють в капкани шахра§в, як самi звичайнi люди. Розкажемо кiлька iсторiй, якi додадуть впевненостi i пасажирам таксi, i самим таксистам у нашому непростому свiтi.
Вiдпочиваючих i тих, хто прибув у вiдрядження у незнайоме мiсто, першими на вокзалах i в аеропортах зустрiчають таксисти, якi пропонують "недорого" довезти до потрiбного мiсця. Саме там слово "таксi" можна почути десятки разiв за кiлька хвилин. Один таксист в хвилину промовляє, мiнiмум, три рази це слово. А §х там ... Читач сам може порахувати при нагодi. Це певна молитва таксистiв до пасажирiв: вибере мене. "Лiтургiя" пiд назвою "таксi" полоняє багатьох гостей i, напевно, деяких вводить в транс. Пасажирський контингент гостей мiста, переважно, не знайомий нi з мiстом , нi з тарифами, тому саме за таких умов можливо здiйснити самий простий вид шахрайства - завищення цiни. Але таксисти не вважають це злочином: двi сторони домовились А цiкаво, як би вони себе повели, коли з ними розплатились б не гривнями, а в такому ж номiналi, тiльки, наприклад, росiйськими рублями. По§здка в таксi, як правило, супроводжується довгими роздумами пасажирiв над тим, чи не дав гаку таксист, щоб отримати бiльше грошей. А у таксиста теж виникають рiзнi думки щодо платоспроможностi клiєнта, його можливих грабiжницьких настро§в. Класика цього жанру шахрайства складається в тому, що цiна по§здки приватного таксиста до необхiдного мiсця спочатку завищується таксистом в 2-2,5 рази, а потiм в ходi домовленностей може знизитись до 1,5 тарифно§ цiни. Чому? Бо приватному таксi потрiбно знову повернутись на вокзал, де знаходиться його мiсце дислокацi§.
На вокзалах чи аеропортах великих мiст, як правило, водi§ чемнi, готовi пiднести багаж. Пiд час руху водiй розкажить вам про iсторiю мiста чи iншi цiкавi речi. В теплих обставинах не зчуєшься, як до§деш до готелю. Коли ж доходить час до розрахунку i в руках у пасажира засяють вiтчизнянi купюри, не виключено, що таксист почне галасувати. "Якi гривнi, ми з вами за долари домовлялись?! Тому потрiбно домовлятись перед посадкою i розраховуватись з водiєм пiсля того, як багаж буде у вас в руках. У таксi деяких кра§н є три режими роботи лiчильника: режим очiкування, денного тарифу i нiчного тарифу. У денний час таксист-шахрай просто вмикає лiчильник на нiчний тариф. I сума за лiчильником (!) набiгає незрiвнянно велика.
Що можна порадити гостям великих мiст? Зараз в iнтернетi iснують сайти мiст, туристичнi портали, довiдники, в яких запросто можна знайти маршрути руху мiського транспорту, телефони зареєстрованих служб таксi. Слiд в обов'язковому порядку узнати розцiнки таксi цього мiста. Тепер ви будете в курсi, яку суму ви витратите за про§зд. I нарештi, в розмовi з таксистом на територi§ iноземно§ держави краще вiдразу домовитися, в якiй валютi слiд розплачуватися. Iнформацiя про мiсто, куди ви §дете, збереже вам кошти i нерви. Не полiнуйтеся, пiдготуйтеся до по§здки, в протилежному випадку, ви заплатите за свою лiнь в подвiйному розмiрi.
Безумовно, таксисти люблять прибавити пару копiйок чи кiлометрiв до реального. Проте, i вони, деколи, стають жертвами шахра§в. Ось одна iсторiя, яку розказали менi знайомi таксисти з Києва. Видна, гарно вдягнена жiнка викликає таксi i §здить по усьому мiсту по магазинах, "шопiнгує". До §§ будинку при§жджають вже з великою сумою на лiчильнику ( це може бути обумовлений розмiр оплати). Говорячи, що усi грошi витратила в магазинах, залишає в заставу найбiльшу i нарядну коробку в машинi i йде додому у пiд"§зд за грошима. Проходить 10 хвилин, а вона не повертається. Пiсля тривалого очiкування водiй, розкривши коробку знаходить там декiлька цеглин. Який код на дверях у пiд"§зд, який поверх i чи живе вона тут, а не в гостях?
А ось iнтернет-повiдомлення, яке облетiло весною 2010 року всю кра§ну. 29-рiчний уродженець Узбекистану, працюючи таксистом, пропонував жителям Сiмферополя, Севастополя i Алушти посприяти в отриманнi водiйських прав, оформленнi техогляду на авто та придбати за дуже низькою цiною машини, заарештованi за борги перед банками. Цiна за проходження техогляду коливалась вiд 600 до 5000 грн. Отримання водiйських прав коштувало 2-3 тисячi гривень. Шахрай збирав грошi i зникав. Тому, не дочекавшись обiцяного, 10 потерпiлих звернулись до мiлiцi§. Сума, отримана шахрайським способом, склала 150000 грн. Тепер зловмисника чекає позбавлення волi до 5 рокiв. Звiдки така безпечнiсть чи тих грошей мiшок? Зрозумiло, коли грошi несуть у державний ощадбанк чи респектабельний офiс. А це,мабуть, "помiчник" бога спустився, щоб вирiшити звичайнi життєвi питання - iншого пiдгрунтя таких вчинкiв складно знайти.
А наступна моя iсторiя вiдрiзняється витонченiстю, i на мiй погляд, викликана простою помстою таксистам .У диспетчерську таксопарку, що займається пасажирськими перевезеннями в режимi таксi надiйшла заявка. Замовник залишив телефон i попросив, щоб водiй перетелефонував. Нiбито для уточнення мiсця виклику. Диспетчер передав прохання клiєнта таксисту. Той зателефонував, i замовник представився майором Китицею, начальником вiддiлу по розслiдуваннi ДТП обласного ДАI. "Даiшник" уточнив, що потрiбно пiд"§хати до будiвлi мiського управлiння ДАI. Потiм щиро вибачився i попрохав таксиста придбати по дорозi пляшку кон"яку з i поповнити рахунок мобiльного телефона через банкiвський термiнал на 100 грн. А то у нього зараз перевiрка, у перевiряючого закiнчились грошi на телефонi, такий собi потаємний хабар, то потрiбно ублажити начальство. Сума виходила десь близько 200 грн. Замовник гарантував стовiдсоткове повернення грошей i обiцяв ще й премiю за клопiт. Як пiзнiше розповiдали аналогiчнi потерпiлi, нiхто з них, навiть, нi на секунду не засумнiвався в тому, що замовник насправдi спiвробiтник мiлiцi§. Шахрай мав непоганi артистичнi здiбностi. Розмовляв командирським голосом, умiло вставляв бюрократичнi обороти в свою мову. Виконавши прохання замовника, таксист пiд"§жджав до обумовленого мiсця в призначений час. "Мiлiцiонер" в цей час телефонував, уточнював номер i колiр машини, просив трохи зачекати, нiбито вiн затримується на нарадi. Таксист чекав, чекав i починав телефонувати на мобiльний телефон замовника. А той ... мовчав або був поза зоною досяжностi. Роздратований таксист заходив до чергового по ДАI. I ... виявлялось, що такий спiвробiтник там нiколи не працював.
Жертвами подiбного шахрайства за короткий термiн стали п"ятеро нижегородських, три курських, двоє елабужских (всi Росiя) таксистiв. З поповненням телефоних рахункiв все зрозумiло, а от без кон"яку пiсля такого фiналу таксисту не обiйтись. Саме так думали росiйськi аферисти. Шахра§ вибрали оригiнальне наповнення афери. В одному випадку це був даiшник, в iншому представник мерi§, податкiвець, обоповець - такi персони асоцiюються з серйознiстю i вiдповiдальнiсю. I, безумовно, заполучити в знайомi когось з силовикiв чи представникiв влади - це супер знайомство для нашого кумiвського життя.
За повiдомленням сайту http://vkurse.ua пiсля розслiдування, проведеного американською Комiсiєю з контролю за роботою таксi i лiмузiнiв за 2009 рiк 88 мiських водi§в таксi обдурили клiєгтiв 500 разiв. Окрiм того, ще 545 таксистiв брали з пасажирiв завищену плату за про§зд. По результатам перевiрки ряд водi§в буде позбавлено вiдповiдно§ лiцензi§, а 49 шахра§в оштрафованi на 5000 доларiв кожен. За даними нью-йорксько§ влади 22 тисячi водi§в лiмузинiв 286 тисяч разiв стягували з клiєнтiв завищену плату за про§зд. Всього ж в мiстi працюють 50 тис.водi§в таксi пiдвищено§ комфортностi. Проте контролери вiдмiтили, що далеко не всi водi§ завищували тариф по власнiй волi. Доведено було, що завищення тарифiв на пряму було пов"язане iз збоями в роботi лiчильникiв таксi. Уникнути покарання змогли тiльки тi, що завищили тариф всього два рази. В салонах таксi планується встановити спецiальнi монiтори, якi контролюватимуть показання лiчильника i кiлькiсть грошей, що стягуються водiями. Для ображених пасажирiв вiдкрита телефона лiнiя 911.
****
У маршрутному таксi зустрiчаються шахра§. Одного разу двоє молодих людей в години пiк зайшли в автобус i розiграли цiлий спектакль. Коли до них пiдiйшов кондуктор, то один пред"явив посвiдчення мiлiцiонера, а iнший розплачувався купюрою вартостi десять гривень. Пiсля того, як кондуктор разом з квитком повернула решту, аферист починав обурюватися, що йому неправильно дали решту: вiн давав 50 гривень, а не 10. У суперечку втручався напарник - "випадковий свiдок" з посвiдченям МВС - i говорив, що бачив, як парубок давав кондукторовi 50 гривень. Практично усi кондуктори повертали необхiднi сорок вiсiм гривень. Все частiше в наших гаряче улюблених маршрутках вiдзначаються випадки шахрайства. Причому зухвалого i неприкритого: усе вiдбувається на очах як мiнiмум дюжини пасажирiв.
У одному з випадкiв шахра§ сiдають за спиною водiя i чекають, коли пасажири, що розмiстилися на заднiх сидiннях, передадуть купюру номiналом 20-50 гривень. Злочинець, неспiшно, передає грошi водiєвi з таким розрахунком, щоб отримати вiд нього здачу. Не повертаючи §§ власниковi, шахрай спокiйно виходить з машини, i розчиняється в натовпi пiшоходiв. Багато пасажирiв, що безтурботно розглядають пейзажi за вiкном, тiльки через декiлька зупинок помiчають, що §х фактично обкрали. Проста i ефективна схема привласнення грошей має i сво§ недолiки. Деякi водi§ вже встигли запам"ятати в обличчя окремих шахра§в, працюючих на §х маршрутах. Зокрема, таким заробiтком промишляє лiтня жiнка цiлком благопристойного виду. Ось тiльки для того, щоб покарати злочинця, недостатньо знати, як вiн виглядає. Та i в мiлiцiю жоден з потерпiлих доки не звертався.
У маршрутi вас може обдурити при пiдрахунку решти. Зазвичай, це практикується уранцi, коли автобуси набитi пiд зав"язку. Один з пасажирiв обов"язково бере на себе обов'язок зiбрати плату за про§зд з усiх i передати §§ водiєвi. Якщо цей "касир" - шахрай, то далi за подiю розгортатимуться по двох можливих сценарiях. У першому випадку водiєвi передається лише частина зiбраного (одна або двi купюри непомiтно ховаються в рукав), коли водiй виявляє недостачу i вимагає повно§ оплати, "касир" або пiддакує i голосно обурюється разом з усiма, або термiново виходить на зупинцi.
У деяких маршрутах працюють справжнi кондуктори, але також iз завдатками непоганих шахра§в. Схема проста: пасажир пiдходить до кондуктора, простягає десять гривен, але замiсть восьми гривень решти i квитка, чує у вiдповiдь: "Яка решта? Ви менi нiчого не давали"! Спробувати щось довести безглуздо - тебе iгнорують. Проте, i з автобуса не викидають за неоплачений про§зд (тiльки згадайте, скiльки виску буває, коли який-небудь молодчик вирiшує прокотитися зупинку безкоштовно!)
Що робити? Щоб не попастися на вудку пасажирiв-шахра§в, намагайтеся передавати грошi водiям самостiйно. Якщо ж цього зробити неможливо, стежте за §х пересуванням по салону маршрутки. А ось боротися з кондукторами-шахраями складнiше. Максимум, що ви можете зробити - поскаржитися водiєвi, якщо вiн не перебуває з першим в змовi. I остання рекомендацiя: готуйте грошi з розрахунку вартостi про§зду! Хто знає, раптом за кермом не шахрай, а грабiжник з послужним кримiнальним стажем.
Як показує практика, в бiльшостi випадкiв хитрощi шахра§в проходять на ура! саме тому, що самi потерпiлi вiдносяться до таких епiзодiв занадто вже легковажно. "Ми - не лохи! Лохи - не ми" - так можна охарактеризувати поведiнку жертви злочинцiв. Так воно i є, поки чергова легковажна людина не виявить обман, ось тiльки тодi робити якiсь дi§ вже досить пiзно. Громадянам слiд пам"ятати, що сьогоднi обманюють не лише на ринках або по мобiльному телефону. Сiдаючи в звичайний автобус або потяг, людина також може стати жертвою шахра§в. Є немало способiв вивудити грошi у "лоха" так, що той навiть i не помiтить.
Найбiльшу загрозу (по кiлькостi скоюваних злочинiв) для громадянина, будь то в транспортi або в магазинi, представляють кишеньковi злодi§. На облiку в мiлiцi§ знаходяться бiльше тисячi "щiпачiв" (так на злодiйському жаргонi кличуть кишенькових справ майстрiв). Насправдi §х набагато бiльше, адже це не тiльки "метри", що вже не раз попалися. Мiлiцiйна фототека вражає великою кiлькiстю благовидних осiб: "професорiв", "полковникiв", "благородних геро§в". I пристрастi цiй, як i любовi, усi вiки покiрнi - вiд 8 до 65 рокiв.
По рiзноманiттю прийомiв крадiжок кишеньковi злодi§ стоять на першому мiсцi у злодiйському свiтi. Передусiм у кожного з них є улюбленi мiсця роботи: в мiському наземному транспортi ("маршрутники"), в метро ("кроти"), на залiзницях ("майданщики"), на ринках ("риночники") i так далi. Далi йде вузька спецiалiзацiя: набiр улюблених прийомiв доводиться до досконалостi. Так, "технарi", або "писаки", за допомогою гостро заточеного предмета ("писки") розрiзають одяг, сумочки. За допомогою пiнцетiв дiстають здобич з найзатишнiших мiсць "хiрурги". "Рибалки" тягають гаманцi з сумок i кишень спецiальними гачками. "Ширмачi" прикривають сво§ дi§ якими-небудь предметами - букетами, плащами через руку.
"Щiпачi" використовують штовханину, а iнодi i самi §§ створюють. Точно вивiреними рухами виштовхують рiзнi предмети "трясуни". Будь-яку дамську сумочку розкриють "грицики". На нижчому ступенi кишенькових злодi§в стоять "верхiвки" i "дубили", що крадуть те, що лежить згори в господарських сумках. Пiдручними у кишенькових злодi§в виступають "отирщики", вiдволiкаючi увагу жертви, а також "пропалицики", яким передають здобич. Професiйний кишеньковий злодiй, щоб не втратити квалiфiкацiю, повинен здiйснювати крадiжки майже щодня. По вiдгуках "козлятникiв" (досвiдченi злодi§, що натаскують новачкiв), краще всього крадiжки вдаються жiнкам, у них чутливiшi пальцi.
Великi фахiвцi, прямо-таки аси кишенькових крадiжок, - дiти 11-13 рокiв, дiючi поодинцi або удвох-утрьох. Не слiдує, проте, думати, що такого кишенькового злодiя вiдрiзняє непривабливий вид, прикмети занедбаностi i батькiвсько§ неуваги. Навпаки, зазвичай кишеньковий дитина-злодiй, як i дорослий злодiй, виглядає цiлком пристойно, добре одягнений i викликає у оточення лише наймилостивiшi почуття. Люди, навiть, не пiдозрюють, що дитина може виявитися злодiєм. Дорослий бачить в нiй безневинну iстоту, вони послабляють увагу. Часто, коли крадiжка вже сталася, потерпiлi не розумiють: як же так, навкруги були тiльки жiнки i дiти?! Ось деякi методи неповнолiтнiх злодi§в.
Малолiтнiй кишеньковий злодiй в години пiк входить в переповнений тролейбус або автобус останнiм. Стоячи на останнiй сходинцi, вiн непомiтно розстiбає сумки пасажирiв, що знаходяться вище, краде гаманцi i на наступнiй зупинцi виходить. Iнший варiант. У громадському транспортi вiн ввiчливо пропонує жiнцi з сумками в руках пройти вперед i сiсти на вiльне мiсце. Жiнка, як правило, розчулена i почуває нiжнiсть до "синочка" (особливо якщо вiн поступається §й сво§м мiсцем), дякує i вiд напливу почуттiв втрачає контроль за сво§ми кишенями i сумками. А "синочок" в цей час вправно обнишпорює §х. Зазвичай в таких випадках один або два спiльники малолiтнього злодiя "стоять на шухерi", контролюючи ситуацiю. Усi вони добре знають законодавство. Якщо §х все ж упiймають, то оперативники зможуть лише покартати i "зауважити" батькам i учителям за "дiяння" пiдопiчних, оскiльки вiдповiдальнiсть за подiбного роду злочину настає з 14 рокiв.
Кишеньковi злодi§ практично завжди є в будь-якому автобусi, тролейбусi, трамва§, вагонi метро. Найбiльш сприятливий час роботи в години пiк - 7-9 годин ранку i увечерi пiсля 16.00. Хоча професiонал може обчистити вашу кишеню i в напiвпорожньому автобусi, коли ви сiдаєте в нього або виходите. "Щiпнути" - секундна справа. Дiють бригадами по три-чотири людини. Створюють тисняву навколо жертви, вiдтирають тих, хто може перешкодити, беруть в кiльце, тут же передають викрадене "вартовому" i миттєво зникають. У чоловiкiв легше i найпростiше "щiпати" з кишень штанiв, в основному заднiх. У жiнок або розстiбають сумочку, або розрiзають §§ половинкою леза безпечно§ бритви або гостро заточенною монетою.
Тому жiнкам в тиснявi краще всього притискати сумочку до грудей, а чоловiкiв - класти грошi i документи у внутрiшню кишеню пiджака. При цьому, потрiбно намагатись нi з ким не обнiматись чи тискатись. Зазвичай, кишеньковi злодi§ вишукують безтурботну або розсiяну людину, а також тих, хто явно засмучений, абстрактний чимось (наприклад, читанням або розмовою), i дiють тодi, коли є легкий доступ до сумки, полiетиленового пакету i тому подiбне. Перед крадiжкою кишеньковий злодiй може вистежувати свою майбутню жертву, навiть, деякий час йти за нею, чекаючи зручного для здiйснення крадiжки моменту. Особливо, якщо злодiй помiтив "товстий" гаманець в кишенi або сумцi потенцiйно§ жертви.
Кишеньковi злодi§ "працюють" i в мiсцях великого скупчення людей, в чергах. В основному жертвами злодi§в стають жiнки, оскольки в §х розпорядженнi, зазвичай, знаходиться грошi з сiмейного бюджету, вони ходять в магазини, на базар, §здять по мiсту в громадському транспортi з великими сумами грошей. Крiм того, тут у кишенькових злодi§в розрахунок: у разi виявлення крадiжки, "проколу" злодiя, жiнка навряд чи зможе його затримати або розправитися з ним. Кишеньковi злодi§ були i є в усiх економiчних формацiях. Тому "щiпачество" iнодi називають третьою прадавньою професiєю. Але сучаснi розуми i в це стародавнє мистецтво внесли щось нове. Ось що розказала у своєму листi Я. Вузенька:
"У багатолюдному вагонi метро менi вдалися сiсти. Навпроти встав парубок в чорнiй вiльнiй куртцi. Лiвою рукою в рукавичцi вiн тримав теку. Правою увесь час дивно розмахував перед моєю особою як п'яний, намагаючись втримати рiвновагу. Спиртним вiд нього не пахло, проте погляд на мiсцi не стояв, нишпорив по вагону. Напевно, наркоман. Раптом моя сумка заворушилася, i я побачила в прорiзi куртки парубка.. ще одну лiву руку. Вона намацувала мiй гаманець. Я миттєво притиснула сумку до себе, пуста рука негайно зникла пiд курткою. А та лiва, що тримала теку, залишалася нерухомою. Не повiрите! Це був майстерно зроблений муляж. Не встигла я опам'ятатися, як злодiй вискочив на першiй же зупинцi. Упiймати його менi не вдалося, тому хотiлося б попередити людей: "Будьте пильнi!". Розрахунок у цього шахрая точний: створює видимiсть, що не небезпечний. Одна рука зайнята текою, iнший постiйно розмахує. Але є ще "третя", яка i викрадає гаманцi".
Якщо ви вiдчуваєте, що до вас в кишеню або в сумочку намагаються залiзти, - боятися не потрiбно. Можна спокiйно сказати щось на зразок: "Погано працюєш, грубо!". Кишеньковi злодi§ не йдуть на справу з ножами, заточками, а тим бiльше з пiстолетами. Самому затримати кишенькового злодiя практично неможливо. Оточення на вашi крики i бровою, на жаль, не поведуть. Єдине виключення, якщо злодюжку схопить за руку мiцний чоловiк з накачаними бiцепсами. Причому в мить, коли викрадений гаманець знаходиться ще в руках злодiя. Та i в цiй ситуацi§ довести крадiжку потiм буде непросто: потрiбнi свiдки. А кому, скажiть, хочеться ходити по мiлiцiям, брати участь в допитах i очних ставках, при§жджати по виклику до суду, а потiм жити в страху, чекаючи кровно§ помсти братви заарештованого?
Декiлька простих правил допоможуть вам уникнути крадiжки:
- не кладiть усi грошi в одне мiсце;
- не довiряйте сво§ грошi пакетам i сумкам, розрiзати якi для кишенькового злодiя проста справа;
- якщо вже поклали грошi в сумку - тримайте §§ в громадському транспортi, в черзi, притиснувши до себе;
- не "свiтiть" грошима в громадських мiсцях.
I найголовнiше - будьте пильнi!
***
Подорожуючи повiтряним транспортом, можна стати жертвою не лише авiакатастрофи, але i шахра§в. Стало традицiєю економити на пасажирах, не виконуючи сво§ обов'язки у разi затримки рейсу. Адже у разi затримки вильоту кожен пасажир має право безкоштовно, за рахунок винно§ авiакомпанi§, отримати мiсце в готелi. При цьому вiд аеропорту до готелю, а також у зворотному напрямi пасажира зобов'язанi доставити безкоштовно. Але насправдi цього не вiдбувається. Пасажири в очiкуваннi вильоту сидять на лавках години, вiдчуваючи при цьому дискомфорт i переживання. Проте, емоцi§ людей - це зекономленi грошi аеропорту. Шахраюють i нечистi на руку працiвники персоналу аеропортiв, без дозволу перебираючи вмiст чужих дорожнiх сумок, зданих пасажирами в багаж. Причому, злодi§ роблять це в аеропорту вильоту, а втрата виявляється тiльки в мiсцi прильоту. Виявити в якому аеропорту "загубили" ваш багаж практично неможливо. Тi громадяни, якi намагаються знайти сво§ речi чи добитися компенсацi§ випробовують на собi усю потужнiсть бюрократично§ системи. Незалежно вiд кра§ни перебування. Складається враження, що питання вiдповiдальностi за збереження багажу пiд час перельоту перекладається на "ту, iншу сторону". Так i тикають аеропорти один на одного. Адже основою для претензi§ пасажира може бути тiльки акт, складений спiвробiтником аеропорту i засвiдчений не менше двома свiдками, що прилетiли тим же рейсом. Якi зачасту вже отримали свiй багаж i роз"§хались хто куди. I що ? Нiчого. Дитина залишається без улюблено§ iграшки, тато без шикарного водолазного костюму, а мама без вечiрнього плаття.
Про те, наскiльки великi небезпеки, якi загрожують пасажировi в аеропорту, розповiв менi один московський журналiст. Усi московськi аеропорти подiленi мiж московськими злочинними угрупуваннями. Два аеропорту Шереметєво багато рокiв тримають "хiмкiнськi" i "долгопрудненськi". Биково - пiд патронажем "люберецьких". У Внуково сидять "солнцевськi". У Домомодедово - змiшане правлiння. Практично в кожному порту є свiй злодiй в законi чи той, що "приглядає за портом". У його функцi§ входить консультацiя аеропортовсько§ братви з усiх питань "розведення" тих ббратчикiв, якi конфлiктують мiж собою, i збiр грошей в загальну касу. Пасажир, який сходить з трапу лiтака в будь-якому столичному аеропорту, тут же потрапляє у поле зору мiсцевих портовських шахра§в. Майже кожному робиться пропозицiя, вiдмовитися вiд яко§ багатьом людям важко. Тi, хто приймає його, втрачають у кращому разi гаманця з усiма вiдпускними, в гiршому - життя.
Королi усiх московських аеропортiв - шулера з Орехово-Зуєва. На кожному московському аеровокзалi "прописанi" стiйкi бригади ореховських "катал", що налiчують до сотнi чоловiк. Всього в портах, на вокзалах i в потягах далекого спрямування працюють близько пiвтисячi картярiв. У Домодедово вони працюють переважно в електричках, в iнших портах - на своєму транспортi. Усiх шулерiв можна роздiлити на професiоналiв старо§ формацi§ i "беззаконникiв" з молодого поколiння. Старi "горiшки" стiйко дотримуються злодiйських традицiй. Вони нiколи не роздягнуть клiєнта до нитки, завжди дадуть йому вiдiграти половину або третину програного. Не чiпають жiнок. Якщо дiзнаються, що клiєнт §де на похорони або з похоронiв, вiдразу повернуть увесь виграш. Молодь оббирає клiєнтiв до нитки. При небажаннi клiєнта платити можуть побити його або викинути на ходу з потягу. Серед "горiшкiв" зустрiчаються катали в третьому поколiннi. У багатьох шахрайство стало спадковим сiмейним бiзнесом. "Ореховськi" народжуються з картами, а помирають у в'язницi", - говорять вони самi про себе.
Чималий дохiд портовськiй братвi приносять i "лохотрони" - встановленi на кожному кроцi автомати, на екранах яких мiсцевi шахра§ влаштовують перегони з клiєнтами. Бiля автоматiв йде постiйна шумна тусовка, когось з "сво§х" гучно вiтаютьь з виграшем, трясуть руку, просять стороннiх "натиснути кнопочку" - розсудити, хто правий. "Натиснута кнопочка", як правило, припаде на усю наявну готiвку, тому пiсля першого, хай i невеликого, виграшу зупинитися клiєнтовi важко. Тому "кнопочку натискати" не варто. А якщо натиснули, пiсля першого ж виграшу вiдкланюйтеся i йдiть геть.
Як бiля залiзничних кас, так i аеропортовських завжди знайдеться пара-трiйка "квиткарiв", якi допоможуть вам придбати квитки, яких немає в касi. Наприклад, в деяких великих аеропортах сусiдньо§ держави "квитковий патент" у мiсцево§ братви вiдкупила одна кавказька громада. Мешканцi пiвдня привнесли в роботу свою кримiнальну специфiку: зробивши за окрему платню квиток, вiддають його клiєнтовi за декiлька хвилин до вильоту, вимагаючи додаткову мзду. Чи додатковi "кошти на бочку" - понад обумовлений, або на рейс запiзнишся. Наша порада - намагайтеся брати квитки заздалегiдь.
Пiдвищеною групою ризику для тих, що прилiтають є i портовськi таксисти - "бомбили". Практично у кожного з них припасене "про всяк випадок" пиво з клофелiном або "бабоукладчик" - "Амаретто" з тiєю ж самою добавкою. Хлиснувши дармового пивця, клiєнт по дорозi з аеропорту може несподiвано заснути, а в себе прийде вже на узбiччi - без речей i грошей. Iнодi "бомбили" вiдкрито i нахабно нападають на клiєнтiв. Для деяких пасажирiв це кiнчається дуже погано: для клiєнтiв-чоловiкiв - травмами, для жiнок - згвалтуванням.
Якщо "бомбили" грабують (бомблять) через те, що не можуть утриматися, коли за §х спиною такий простак сидить, то бандити "гопники" у виглядi "бомбил" грабують професiйно. Вони вишукують "лохiв" в залах зберiгання багажу. Пропонують дешево пiдкинути до мiста. У машинi злодi§ пiдсаджуються до клiєнта з двох сторiн i по дорозi можуть роздягнути до нитки.
Портовськi кишеньковi злодi§ працюють зазвичай бiля кас, в чергах. Зовнi це дуже пристойнi, респектабельнi люди, що не викликають у пасажирiв анiнайменшо§ пiдозри. Виглядає це зовсiм непримiтно. Протискуючись через чергу один злодiй стає спиною до спини жертви. Iнший протискується перед жертвою i в цю мить гостро заточеною монетою, затиснутою мiж вказiвним i середнiм пальцями, робить надрiз на лiвiй сторонi пiджака жертви - у виглядi перевернуто§ букви "г", пiсля чого гаманець сам падає йому в руки. Кишенькових злодi§в дуже важко узяти на мiсцi злочину i довести §х виннiсть. Вони гранично уважнi i обережнi, а монета, нехай навiть заточена, знаряддям злочину не є. Ї§ при щонайменшiй небезпецi злодiй кидком вiдправляє за декiлька метрiв вiд себе.
Наша порада: не тримайте грошi в лiвiй нагруднiй кишенi курток i пiджакiв. Заховайте §х куди-небудь пiд светр, в сорочку. А головне, знайте i пам'ятаєте: будь-хто i кожен, хто пiдiйшов до вас в аеропорту або його околицях з пропозицiєю сво§х послуг, прийшов за вашим гаманцем.
Винахiдливостi шахра§в, замiшанiй, правда, на нахабствi, можна без кiнця дивуватися. Ось iсторiя, яка iлюструє (у котрий раз!) цю iстину. Цю iсторiю повiдав читач однiє§ вiдомо§ газети, гiсть столицi Микола. Вiдвiдування бiотуалету, синi кабiни якого сьогоднi можна зустрiти на кожному розi, обiйшлося дорого. Вiн не лише позбувся частини сво§х грошей, але через шахра§в трохи не потрапив за грати. На контролi Микола, як i належить, заплатив двом молодцям, якi чергують, 2 гривнi. Зробивши свою справу, вiн спробував вийти. Та ба: дверi виявилися зовнi закритими на замок.
На мат Миколи, що доносився з туалету, вiдгукнувся один з тих, якi дивляться за цими самими туалетами. Вiн пояснив, що його напарник кудись вiдiйшов, повiсивши при цьому замок на кабiну, де був вiдвiдувач. Як запевнив чергуючий, Микола так довго знаходиться в пiкантному мiсцi через те, що його колега просто забув про нього. Втiм, вiн i запропонував клiєнтовi альтернативу: Микола в щiлку суне двадцятку, а вiн зробить спробу вiдчинити замок. Гiсть столицi спочатку не погоджувався. Проте стирчати в холодному туалетi набридло, довелося сунути вимагачу двадцять гривень. Через хвилину дверi були вiдкритi. Звiльнений з полону Микола в благородному гнiвi кинувся на кривдника. У колотнечу втрутився стороннiй парубок. Думаючи, що це спiвучасник шахрая, Микола вдарив, виматюкав i його. Виявилось, що це оперативний працiвник, який несе службу в цивiльному .
- Так, парубок, - протягнув черговий вiддiлення мiлiцi§, куди доставили гостя столицi. - Пос..в ти рокiв отак на дванадцять! Стаття 317-а: посягання на життя спiвробiтникiв правоохоронних органiв. Врештi-решт працiвники мiлiцi§ змилувалися, вислухавши усю iсторiю бiотуалету. Посмiявся i просунутий в щелепу опер: тямущий виявився мужик. Загалом, через добу Миколу вiдпустили. На радощах вiн купив мiлiцiонерам коньяк, пiсля чого поспiшив на вокзал, щоб скорiше втекти з негостинно§ столицi.
Всiм знайома ситуацiя в мiжнародних аеропортах. Однi прилiтають, другi вiдлiтають, iншi зустрiчають - проводжають - голова йде колом вiд людського стовпотворiння. Хтось втратив багаж, iнший забув удома грошi або квиток. Трапляється всяке. Знаходяться i добросердi громадяни, готовi допомогти людинi, що потрапила в бiду. Такими виявилися два москвичi, що чекали посадку на авiарейс Москва - Алма-Ата. Вони не змогли вiдмовити молодому, явно розгубленому чоловiковi, який знаходився, здавалося, в зовсiм безвихiднiй ситуацi§. "Ця людина легко входила в довiру до пасажирiв, розповiдаючи жалiсну iсторiю", - розказала спiвробiтниця прес-служби аеропорту Шереметєво Свiтлана Юнакова. А iсторiя була така: улюблена дiвчина чекає в Алма-Атi, треба термiново вилетiти, а грошей на квиток немає. Ось, якби хто-небудь позичив необхiдну суму. За словами Юнаково§, "довiрливi" громадяни не побоювалися бути обдуреними i проявляли спiвчуття, оскiльки §х новий знайомий стверджував, що полетить тим же рейсом, i його зустрiчатимуть з необхiдною сумою грошей. Дивно, але факт. Люди вiддавали близько 13 тисяч рублiв абсолютно незнайомiй людинi! Але коли вони прилiтали в пункт призначення, виявлялося, що "бiдного закоханого" немає в лiтаку, i, вiдповiдно, в аеропорту його нiхто не зустрiчає.
Обдуреним пасажирам довелося звертатися в мiлiцiю. Як пiзнiше з'ясувалося, шахрай тримав свiй промисел не лише в Шереметєво, але i в аеропорту Єкатеринбургу Кольцово.
В цьому мiстi iсторiя була iнша, заздалегiдь заготовлена. Вiн представлявся спортсменом -баскетболiстом. Мовляв, вiдстав вiд групи, що вилетiла на мiжнароднi змагання. I знову ж таки знайшлися добросердi громадяни. 30-рiчний житель Санкт-Петербургу дав "надi§ росiйського баскетболу" вiсiм тисяч рублiв на авiаквиток до Пiвнiчно§ столицi. Вiн особисто простежив за тим, як молода людина купила в касi квиток. Але на реєстрацiю i посадку спортсмен не явився. Виявилось, що вiн благополучно здав квиток, забрав грошi i був такий. Скiлькох вiн встиг обдурити в Кольцово - невiдомо. У мiлiцiю звернувся тiльки один - той самий житель Петербургу. Вiн зробив заяву в мiсцеве лiнiйне вiддiлення мiлiцi§, i шахрая затримали в аеропорту Кольцово, а потiм пiд конвоєм етапували в Москву. За словами Юнаково§, кримiнальну справу направили московським колегам, якi ранiше вже почали розслiдування по фактах шахрайства вiдносно двох москвичiв. Затриманим виявився 23-рiчний житель пiдмосковного села Усадище, який "допомагав" купувати квитки. Зараз вiн надає свiдчення. Молодiй людинi пред"явлено звинувачення за 159-ою статтею УК РФ "Шахрайство". Поки доведено тiльки три епiзоди. "Проте, зважаючи на усi обставини цих кримiнальних справ, пiдслiдному загрожує покарання у виглядi позбавлення волi строком до двох рокiв", - прокоментувала С. Юнакова. Подiбнi аферисти є не лише в Росi§.
Один європейський квитковий шахрай встиг засвiтитися на територi§ Iталi§, Францi§ i Нiмеччини. Вiн теж знайомився з людьми бiля аеропортiв i розповiдав зворушливу iсторiю про те, як запiзнився на лiтак. Грошей немає нi на квиток, нi на готель, нi на §жу. Довiрливi туристи - як правило, саме вони ставали його жертвами - давали, хто 150, хто 200 євро. Як розповiдали потiм потерпiлi, "якщо входиш в контакт з такою людиною, мимоволi починаєш йому довiряти. Вiн умiє переконувати: показує розклад лiтакiв, форми з Western Union (нiбито намагався отримати грошi таким чином), наполегливо випитує тво§ координати, щоб потiм повернути грошi". Одним словом - справжнiй професiонал. Чоловiк показував свiй паспорт на iм'я Йоганна Швайгера, 1953 року народження, громадянина Ново§ Зеландi§. "По паспорту цей дядько i правда з Ново§ Зеландi§. Вiн пояснював, що вирiс на фермi, при§хав сюди, очманiв, у великих мiстах дуже шумно, вiн i розгубився", - розповiв ще один потерпiлий. Грошей, природно, "вихованець ферми" нiкому не повернув. Iнформацi§ про затримання цього шахрая немає. Мабуть, досi колесить по Європi зi своєю слiзною iсторiєю i стриже купони.
***
Вiдкриє душу менi матрос в тiльничку.
Як важко на свiтi жити бiдоласi.
Зiйде на станцi§, i не озирнеться,
Вагончик рушить, перон залишиться.
Не можна залишити без уваги такий великий пласт шахрайства, як залiзничнi афери. Саме в напружених i невiдомих ситуацiях людина часто втрачає iнтуiцiю i уважнiсть. Цим i користуються легкi на руку шахра§. За словами професiйних шахра§в, таких розгублених людей вони бачуть зразу ж. Шахра§ удосконалюють сво§ навички серед добрих i щирих людей, користуючись власним нахабством i вiдсутнiстю, навiть, найменшо§ краплини власно§ совiстi.
У черговiй частинi мiлiцi§ одного великого залiзничного вокзалу розказали про рiзнi випадки, коли потерпiлi залишалися без багажу, грошей або квиткiв. Варто трохи зазiватися, i тут же можна стати живою здобиччю вокзальних злодi§в. Найпримiтивнiший спосiб крадiжки речей розрахований на провiнцiалiв, якi прибувають у великi мiста. Ошаленiвши вiд нових вражень, швидкоплинностi подiй i величностi будiвель, нестримно§ спеки i обпалюючо§ гортань духоти, мiського гармидеру вже втомлений гiсть мiста, нарештi, усаджується в залi очiкування. До вiдходу потягу залишається ще певний час, а речi в камеру схову нести не хочеться: всього на пару годин, та i не безкоштовно. Нерiдко i вiльних мiсць в камерi схову немає. На жарi людина швидко зморюється. Цим i користуються злодi§, що уважно спостерiгають за пероном вокзалу. Сумки вони просто лагiдно i обережно висмикують з-пiд (з) лавки з-за спини вiдпочиваючого, щоб не потривожити солодкий сон власника багажу. Провiнцiалiв на вокзалах "вiдловлює" i спецiальна весела компанiя шахра§в. Ось сидить на лавцi чоловiк, поглядає в сторону буфету. Пом"яте лице пасажира вказує на добре проведений напередоднi вечiр. Поправити своє здоров"я, здається, ще рано i одному це робити не гарно перед людьми. Стандартнi думки в такому станi. Важко, але терпиться. Якийсь чарiвник почув бажання вiд"§зджаючого: поруч присiла весела компанiя. Теж кудись §де з весiлля друга. Швидке знайомство, тепла пропозицiя випити за щастя молодих, славне мiсто i вдалу дорогу. Пляшка на усiх одна, тiльки наш герой чомусь дуже швидко сп"янiв. Приходить вiн в себе, зазвичай, де-небудь на горищi або в пiдвалi, нерiдко в одних трусах. Не виявляється його речей, звичайно, i в камерi схову, особливо, якщо вони були зданi по квитанцi§.
Ще один варiант "вилову" жертв - "полуничка". До мужика, що вiдiрвався вiд сiм'§, на вокзалi пiдсаджується гаряча блондинка або брюнетка iз запаморочливими ногами i бюстом. Пiсля пiвгодини мило§ розмови слiдує пропозицiя: випити за знайомство - гiдно закусити - отримати задоволення у квартирi знайомо§ подруги неподалiк. Фiнал приємного знайомства - той же, що i у попередньому випадку. Спосiб "вимкнення" жертви аналогiчний: в склянку гостя непомiтно пiдсипають клофелiн. Навiть, безневинна пропозицiя випити прямо у вокзальному кафе або просто на лавцi може закiнчитися плачевно. Як тiльки "клiєнт" починає сповзати iз стiльця, з'являються два молодика, якi з словами "Що ж ти, Коля, так нализався?" пiдхоплюють жертву пiд лiктi i вiдводять в якийсь пiдвал. Цiкаво, що в багатьох таких випадках пляшку зазвичай купує сама жертва. Першим випиває новоявлений "друг" або "подруга", щоб приспати пiдозру у §х поганих намiрах. А вiдвернути на мить увагу гостя i пiдсипати йому в цей час в склянку клофелiну - справа для професiоналiв нiкчемна.
Ще один спосiб крадiжки речей на вокзалах пiдготовлений психологiчно тонко. Уявiть, що ваш потяг вирушає через двi-три години, якi ви вирiшили провести в залi очiкування разом з багажем. Незабаром поряд з вами усаджується на лавку солiдна, добре одягнена людина з дорогими валiзами. Декiлька нiчого незначущих слiв - i вiн поглиблюється в читання газети. Через 15-20 хвилин сусiд просить вас доглянути за його валiзами, тому що йому потрiбно сходити в буфет. Повернувшись, вiн дякує i знову поглиблюється в читання. Через 15-20 хвилин йому знову треба вiдiйти - в газетний кiоск (касу, туалет). Знову ввiчливе прохання доглянути за речами, знову вдячнiсть. Поводиться сусiд спокiйно, ненастирно, викликаючи довiру. Тому коли у вас раптом виникає необхiднiсть вiдiйти, ви, у свою чергу, просите його доглянути за речами (не тягнути ж §х з собою в туалет!). Повернувшись, ви не знаходите нi сво§х речей, нi респектабельного сусiда.
Автоматичнi камери схову теж освоєнi шахраями. Ставите ви речi у вiльну ячейку камери схову. Набираєте номер, намагаєтеся кинути жетон, а отвiр для монети чимось забитий. Берете речi, переносите в iншу ячейку, машинально набираєте той же номер, закриваєте, а через лiченi хвилини вашi речi в руках злодi§в. Тому що отвiр першо§ камери забився не випадково, а пасажир, безумовно, не скинув свiй набiр цифр з дверей, якi не змогли зачинитись. Деякi пасажири, щоб запам'ятати комбiнацiю цифр, набирають свiй рiк народження. Шахра§ знають цю слабкiсть i потайно спостерiгають за пасажиром. Оцiнивши приблизно його вiк, пiсля вiдходу, досить швидко визначають заданий шифр. Або ви здали багаж в автоматичну камеру. За пiвгодини до вiдправлення йдете забирати сво§ речi. Та тiльки камера може "зламатися". Ви в панiцi кидаєтеся до обслуговуючого персоналу. А тi у вiдповiдь: "А звiдки ми знаємо, вашi це речi чи нi. Перевiрити потрiбно усе. Зiставити по опису. Пишiть заяву за формою". Але тут виявляється, що i бланкiв немає. Працiвник камери схову неспiшно йде шукати бланки. А потяг чекати не буде. I ви запiзнитеся, якщо не сунете в кишеню вiдповiдального благодiйника купюру, щоб вiн без всяких протоколiв вiдкрив вашукамеру i дозволив забрати вашi речi. I багатьом на§вним буде невтямки, що зламанi одночасно десяток ячейок - це усього лише спланований звичайний вокзальний рекет.
Труднощi з квитками на потяг - це теж золота жила для шахра§в i спекулянтiв. Типова ситуацiя у каси: до пасажира, який нервово щось перебирає в головi, може пiдiйти людина в формi працiвника залiзницi. Питає :"Потрiбно квиток, земляк? Я допоможу. Заступник. начальника вокзалу (касир, комендант) своя людина. Давай грошi". Дивишся, поруч з"явилися ще охочi придбати квитки. I усiм §м людина у формi готова допомогти. Вiдлiчуються хрусткi банкноти, щиро i впевнено вручаються благодiйниковi. Той входить в дверi адмiнiстрацi§ вокзалу... i виходить з iншого боку будiвлi. Пасажири залишаються з носом, без квиткiв i грошей.
Бiля багатьох вокзалiв часто ходять циганки (деякi перефарбованi в блондинок, так що неможливо зрозумiти §х нацiональнiсть), зупиняють людей словами: "Можна у вас запитати, погадати?". Потiм вони чарами заговорюють того, що зупинився. А згодом людина не виявляє нi сво§х грошей, нi коштовностей. Тут не обходиться без елементiв гiпнозу, на який здатнi представники цiє§ нацiональностi. Осво§ли останнiм часом вокзальнi шахра§ i нову спецiальнiсть - пiдсадного. Це свого роду посередник мiж приголомшеним пасажиром, що рiдко буває в мiстах-мегаполiсах, i водiєм особистого автомобiля. Пiдсадний - сама милiсть i послужливiсть для пасажира. Вiн i носiя знайде, а то i сам допоможе пiднести речi. I машину "задешево" упiймає (заздалегiдь домовившись з водiєм про таксу). Для пасажира усе зручно. Але дорого. Цiни у приватникiв в 2-3 рази вище, нiж у таксистiв, якi на вокзалах вимерли як мамонти. Водiй же особистого автомобiля, вiдстебнувши пiдсадному його долю, хвилин двадцять крутить бублик по вулицям столицi, щоб доставити клiєнта на вiдстань в п"ятсот метрiв.
Якщо громадянин таки склав iспит на уважнiсть на залiзничному вокзалi i не став жертвою органiзовано§ злочинно§ групи, то це не значить, що йому можна розслабитись i насолоджуватись у потязi. Саме тут в замкнутому просторi здається безпечно, бо, бiльшiсть вважає, що мало хто наважиться при людях красти речi. Але й тут є цiкавинки для тих, кому подобається читати цю книгу. Ось така iсторiя. На сидiння по-господарському плюхається енергiйна молода людина в кашкетi залiзничника : "Зараз рушимо - чайку гарячого принесу. Здайте квиточки i грошi за бiлизну, а то у нас з напарником сьогоднi роботи багато". Зiбравши квитки i грошi, хлопець квапливо йде. Незабаром потяг рушає. У купе з'являється провiдник:
Квиточки, будь ласка, приготуйте
Як, знову? - не розумiють мешканцi купе. - Але ж §х вже зiбрав ваш напарник!
Який ще напарник?!
Далi слiдує шумний розбiр подi§ iз запрошенням бригадира потягу. Але справа вже зроблена. Здавши в касу вокзалу за четверть цiни "квитки друго§ свiжостi", молода людина в залiзничному кашкетi давно розчинилася в натовпi. Спiвробiтники транспортно§ мiлiцi§ стверджують, що без спiльникiв такого роду аферу провернути важко. Коли залiзничнi квитки придбавались i здавались тiльки за пред'явленням паспорту, то прийнявши §х вiд шахрая, квитковий касир порушував посадову iнструкцiю. А тепер це взагалi стало просто. В касах не вимагають документiв. Не виключено i спiвучасть бригадира потягу, що небезоплатно закриває очi на злочинну дiяльнiсть двiйника. Але довести §х причетнiсть до шахрайства, на жаль, дуже складно. В якостi мiшенi впливу на жертви шахраєм обирається §х безпечнiсть. Нiхто з пасажирiв не звернув уваги, що збирати квитки i плату за лiжко не має сенсу до вiдправлення потягу: хтось спiзнюється, ще не вийшли тi, що проводжають. Аферi сприяв кашкет залiзничника i звичний жаргон провiдникiв.
Найбiльш масовий вид злочинiв в потягах - крадiйство. Вагоннi злодi§ виглядають респектабельно - це професiонали вищого класу, нiж вокзальнi. Бо грабують вони, головним чином, пасажирiв вагонiв СВ, рiдше - купейних. Прекрасно одягненi, з добре пiдвiшеною мовою, вони швидко знайомляться з жертвою, видаючи себе за директора великого пiдприємства, концерну, спiльного пiдприємства. Знову-таки, вiд нього поступає пропозицiя випити за знайомство (за компанiю, на сон прийдешнiй). У хiд йде найчастiше клофелiн. Причому необов'язково iз спиртними напоями. Отруту можуть пiдсипати в напiй, чай чи мiнералку. Обчистивши сусiда, злодiй спокiйно виходить з його речами на черговiй зупинцi. Шахра§ використовують i психофармакологiчнi препарати. Пiсля §х вживання деякi довiрливi попутники потрапляли в лiкарню у важкому станi. Психофармакологiчним препаратом, викраденим з клiнiки, для вiрностi "заряджали" соки, коньяки i мiнералку. Злочинцi дiють витончено. Посилаючись на негiгiєнiчнiсть залiзничного сервiсу, викликаються сполоснути склянки i незабаром приносять §х в крапельках прозоро§ рiдини. У цих крапельках i розчинений одурманюючий препарат. Тако§ мало§ дози цiлком достатньо для важкого отруєння людини. Успiху цього злочинного бiзнесу сприяє безпечнiсть самих пасажирiв. Саме вона є мiшенню впливу. Вираження симпатi§ з боку випадкових попутникiв сприяє аттракцi§. Отже, в потягу (особливо!), на жаль, не всяку увагу до вашо§ персони варто приймати за дружелюбнiсть.
Щоб уникнути подiбних неприємностей в дорозi, будьте обережнi. Слiд не пити з незнайомими людьми i демонструвати §м сво§ заощадження - краще, якщо вони будуть не в гаманцi (у нiм можна тримати невелику суму), а де-небудь подалi. Трапляється, злодi§ "працюють" у зв'язцi з провiдником вагону. Це найнебезпечнiший варiант, оскiльки в цьому випадку уникнути крадiжки дуже важко. Коли пасажир платить за лiжко або чай, вiн мимоволi "засвiчує" вмiст свого гаманця. Про це стає вiдомо злодiєвi потягу. Вночi, коли усi сплять, вiн пускає снодiйний газ в щiлину дверей купе, вiдкриває §§ сво§м ключем i спокiйно збирає данину у сплячих людей. Потiм або виходить на промiжнiй станцi§, або продовжує §хати до кiнцевого пункту - боятися йому нiчого: в обличчя його нiхто не бачив.
Але безтурботних пасажирiв обчищають i вдень. Зазвичай перед прибуттям потягу на необхiдну станцiю спiльники дiлилися на групи i визначали роль кожного. Десятихвилинно§ стоянки потягу вистачало на те, щоб пройти його наскрiзь, не викликаючи пiдозр у провiдникiв i пасажирiв, що залишилися у вагонi. Для успiшного "рейду" дiти злодi§в i самi злодi§ умiло маскувалися: переодягалися в дорожнiй одяг - халати i спортивнi костюми, взувалися в м'яке домашнє взуття. Пiсля того, як пасажири висипали на перон прикупити соки i пирiжки, "котенята" йшли по напiвпорожнiх вагонах, вигрiбаючи по дорозi з кишень, сумок, з-пiд подушок i iнших потаємних мiсць грошi, документи i ювелiрнi прикраси. Дорослi злодi§ стояли "на вартi". I, як правило, улов виявлявся завжди великий.
Фантазiя шахра§в не сто§ть на мiсцi. I до давно практикованих прийомiв крадiйства додаються новi. Наприклад, такий. У потягу, що йде до курортного мiста, купується цiле купе. За два тижнi до вiдправлення шахрайка здає в касу перший квиток, другий - за три днi до вiдходу потягу, третiй, - за декiлька годин. Такi квитки, що здаються в касу з часовими iнтервалами, цiла сiм"я не зможе придбати. Для аферистки дуже важливо, щоб з нею в купе §хали люди, не знайомi один з одним. В дорозi зникнення сво§х грошей i речей виявляють усi пасажири купе, включаючи шахрайку. Люди починають пiдозрювати один одного. Зрозумiло, до справи долучаються правоохороннi органи. Але злодiйка спокiйна: вона вже давно вибрала козла вiдпущення. У одного з пасажирiв при обшуку багажу знаходять деякi речi, що належать сусiдам, серед вилученого знаходить своє золоте кiльце i шахрайка. Але це лише мала дещиця з вкраденого. Великi суми грошей пасажирiв зникли. "Куди ви заховали решту грошей?" - не розумiють обкраденi попутники. Спiйманий на мiсцi злочину "злодiй" в передiнфарктному станi лепече незрозумiле: "Не знаю, я нiчого не брав. Це непорозумiння." Проте факти - рiч уперта. Того, хто попався на крадiжцi знiмають з потягу. Аферистка ж спокiйно до§жджає до своє§ станцi§ i покидає потяг з грошима, якi ховала в iншому вагонi. Тому - можете прислухатись до порад, якi не стануть зайвими в дорозi.
1. Сiдаючи в потяг, завчасно приготуйте грошi на чай, вареники, пиво, морозиво тощо на станцiях з довгими зупинками, а основну суму грошей сховайте в надiйне мiсце, яке ви виберете самостiйно.
2. Знайомлячись з пасажирами в потязi, не надавайте вичерпно§ iнформацi§ про свiй соцiальний i фiнансовий стан. Це збереже вас вiд заздрiсних почуттiв простих громадян, не кажучи про шахра§в. Шахраями не народжуються, ними стають.
3. Виходячи з купе, берiть з собою грошi, документи, ювелiрнi прикраси, мобiльнi телефони. Намагайтеся не тримати усi грошi в одному мiсцi. Не пийте "за знайомство" з випадковими попутниками. Не слiд надовго вiдлучатися з купе, а грошi i документи залишати у верхньому одязi.
4. Не давайте втягнути себе в азартну гру, якою б вона не була безневинною. За оперативними даними, в потягах постiйно дiють бригади карткових шулерiв високого класу. Про те, як вони "працюють", ми розповiмо нижче.
5. Якщо крадiжка або §§ спроба все ж здiйснена, то негайно звертайтеся до провiдника, вiн повинен дiяти вiдповiдно до iнструкцi§. Провiдник вагону повинен зафiксувати точний час повiдомлення про вчинений злочин i доповiсти про подiю бригадировi потягу. Той, в свою чергу, повинен провести теж ряд заходiв, а саме: прибути на мiсце подi§ i уточнити обставини скоєння злочину у потерпiлого, скласти протокол-заяву. Також бригадир потягу має провести роботу з особовим складом провiдникiв i встановити у них, на яких станцiях зупинок виходили пасажири i чи не було серед них громадян, схожих за прикметами з можливими злочинцями. Про вчинений злочин бригадир має повiдомити машинiста потягу i спiвробiтникiв мiлiцi§, що зустрiчають потяг на наступнiй станцi§ зупинки. Машинiст локомотиву повинен передати отримане повiдомлення диспетчеру потягу по радiостанцi§. Диспетчер потягу при отриманнi повiдомлення вiд машинiста зобов'язаний доповiсти про нього в чергову частину мiлiцi§ на станцi§. Спiвробiтники мiлiцi§, зустрiчаючi потяг на станцi§, безпосередньо на мiсцi подi§ записують данi потерпiлого i свiдкiв, далi приступають до оперативного розслiдування.
На жаль, обманюють i провiдники. Наприклад, вони можуть завищувати вартiсть кави, чаю та iнших продуктiв. Московськi провiдники подiлились сво§ми "досягненнями". Так, продаючи власну каву в потязi маршруту Владивосток-Москва, всього за пару по§здок можна виручити до 250-300 доларiв. Не так далеко залишились тi часи, коли брудну бiлизну змочували, клали пiд матрац в службовому купе, а потiм видавали за чисте. А гнiв поодиноких пасажирiв переводили на управлiння залiзницями.
Тiльки наша невимогливiсть, вiдсутнiсть звички вiдстоювати сво§ права дозволяє працiвникам сфери обслуговування обманювати громадян, заробляти на цьому грошi i почувати себе господарями життя. Така ситуацiя - це наслiдок радянського перiоду, коли людина була нiчим, а держава - усiм. "Видавити з себе раба, вiдстояти свою людську гiднiсть" - не така вже проста i далеко не швидка справа.
Шахра§ удосконалюють сво§ способи оббирати людей. Для цього вони розширюють свiй кругозiр, вивчаючи специфiку окремих професiй. Проста розмова з грамотною людиною використовується злодiями для пiдвищення власно§ обiзнаностi в схемах, законi. Але в головах аферистiв законна методика чи звичайний порядок справ стає основою для витонченого шахрайства. Про одного "професора" розповiли росiйськi джерела, який перевтiлився в майора митно§ служби з достатньо високою посадою. Першою його жертвою стала жiнка. Влiтку 2009 року на прохання свого знайомого вона допомогла нашому героєвi з купiвлею залiзничних квиткiв в Пiтер i оплатою готелю. До вiдправлення потягу було декiлька годин, i ця мешканка Петрозаводська запропонувала гостю з Пiвнiчно§ столицi скоротати час у не§ удома. Згадавши про свою посаду в Пiвнiчно-захiдному Управлiннi Карельсько§ митницi, вiн запропонував хазяйцi i §§ чоловiковi придбати iмпортну побутову технiку за низькими цiнами з партi§ конфiскату. Виявилось, що подружжя не вiдмовилося б вiд холодильника i телевiзора однiє§ вiдомо§ фiрми. За технiку вони повиннi були заплатити своєму новому знайомому 45 тисяч росiйських рублiв, що iстотно нижче, нiж в магазинi. Причому грошi "митник" просив заплатити йому пiсля отримання товару, що зайвий раз переконало подружжя в його порядностi. Загалом, вони обмiнялися телефонами i попрощалися. Через декiлька днiв петербуржець зателефонував i, вибачаючись, повiдомив про те, що виникли непередбаченi обставини - потрiбна передплата. 30 тисяч рублiв, яку слiд було переслати через систему грошових переказiв на iм'я його цивiльно§ дружини, що проживає в Ленiнградськiй областi. Та, вiдповiдно, передасть готiвку йому, i тодi усi проблеми будуть вирiшенi. Мешканка Петрозаводська переказала необхiдну суму. "Митник" перетелефонував §й буквально через декiлька хвилин пiсля отримання переказу. Повiдомив, що грошi вже у нього, i клятвено завiрив: негайно ви§жджаю до вас з цим самим конфiскатом. I, пропав. Через два днi схвильована жiнка перетелефонувала йому, але вiн спочатку не вiдповiдав, а потiм i зовсiм вiдiмкнув телефон.
Жертвами цього афериста стали ще декiлька жителiв Петрозаводська. З двома з них вiн познайомився у лiкарнi. Так, важка хвороба скрутила афериста по-справжньому. Але, навiть, в таких скрутних умовах вiн не зрадив собi, i, як тiльки вiдносно став на ноги, знову пустив в хiд iсторiю про митний конфiскат. Цього разу намiрившись обдурити студента, що пiдробляв в лiкарнi медбратом, i одну з пацiєнток, з якими познайомився в палатi. Побачивши у студента старий мобiльник, вiн тут же запропонував йому обзавестися новеньким, та ще i ноутбуком впридачу. За усе це багатство шахрай попросив лише дев'ять тисяч рублiв. Жiнка, яка, як з'ясувалося з розмови, була самотньою i працювала вчителькою в школi, замовила рiзних товарiв i продуктiв на 10 тисяч рублiв. Узявши грошi, хворий, що зцiлився, наступного ж дня утiк з лiкувально§ установи. I, переодягнувшись, прямо попрямував в кафе, де познайомився з ще одним жителем Петрозаводська, який працював сантехнiком. Наш герой спочатку оволодiв його 26 тисячами рублiв. Це за телевiзор, п'ять колiс для машини, холодильник, ноутбук, стiльниковий телефон, ехолот, надувний човен, пилосос i ще купу рiзних речей. Сантехнiк настiльки довiрився псевдомитниковi, що, навiть не отримавши сплачений товар, замовляв усi новi i новi речi. Аферист увiйшов в кураж i запропонував сантехнiку автомобiль "Форд Фокус" за цiною нижче ринковою у декiлька разiв. Та ще i на виплату. Таким чином, витягнув з жертви близько ста тисяч рублiв. Майже усi цi грошi вiн витратив на оплату петрозаводського готелю i ресторани. Затримали шахрая пiсля того, як в мiлiцi§ прийняли заяви вiд декiлькох обдурених ним жителiв мiста. Слiдство тривало майже чотири мiсяцi. Псевдомитник не заперечував, що знайомий з потерпiлими, але наполягав на тому, що нiчого §м не пропонував i грошей вперед не брав. Проте слiдству вдалося зiбрати необхiднi докази. Кримiнальна справа була передана до суду. Нагадуємо, що спiвробiтники митницi не мають нiякого вiдношення до реалiзацi§ конфiскату. Отже, якщо зустрiнете такого митника, знайте: вiн аферист або збуває крадене.
***
Завершуючи тему шахрайств на транспортi розкажу iсторiю, в якiй автор цих рядкiв сам став жертвою аферистiв. Перевезення в Укра§нi, мабуть найкраща органiзована система. Iснують транспортнi портали, де реєструються власники транспорту (перевiзники) i замовники послуг. В режимi реального часу подаютья заявки на транспорт i вантаж. Дуже зручна система. Деколи машину для перевезення можна знайти за кiлька хвилин, при цьому не здiйснивши нi одного телефонного дзвiнка. Самi найкращi враження вiд функцiонування цiє§ системи. До речi, дуже прозоро для учасникiв ринку i дуже легко для податкiвцiв навести елементарний порядок у сплатi податкiв учасниками ринку перевезення.
Так ось така iсторiя. Я розмiстив iнформацiю про вантаж, який хочу привести з Києва до Марiуполя. Вантаж займав 4м i мав вагу 5 тн. Оптимальне рiшення : доставити вантаж у складi збiрного вантажу машиною вантажопiдйомнiстю 20 тн. Собiвартiсть доставки однiє§ тони виходить дорожче , чим доставкою 20 тн на 20-тоннiй машинi. Але iншого виходу немає. Тому на пропозицiю сьогоднi, вiвторок, завантажуємо в Києвi, а завтра в Марiуполi - я моментально згодився, домовившись про оплату по розвантаженню у розмiрi 1700 грн. Оформили вiдповiднi документи (факсокопi§). Я почував себе комфортно. Пощастило з машиною. В середу зранку о 9.00 я телефоную водiю, який iнформує про своє мiсцезнаходження - пару годин до м.Днiпропетровськ . Значить про§хав половину вiдстанi. Їде по графiку. Але через 2,5 години водiй не вiдповiдає на мiй телефоний дзвiнок на його мобiльний. Зразу ж отримую дзвiнок вiд власницi авто, що машина сто§ть, ремонтується. Де саме сто§ть я не питаю, зрозумiло десь бiля Днiпропетровська. О 15.30 водiй вже вiдремонтувався i по§хав далi. Думаю, сьогоднi в середу вже не вийде розвантажити. Хай §де спокiйно- все ж таки дорога справа серйозна.
О 8.30 в четверг машинi залишилось хвилин сорок до ... м.Запорiжжя!!! Власниця мовчить, вимкнув телефон i водiй. Нервознiсть нарощується: де машина ? це кидалово? Питань багато - вiдповiдi жодно§. Я почав збирати довiдки серед знайомих перевiзникiв про цих "швидких" перевiзникiв. Те, що я почув, викликало в мене холодний пiт серед жаркого лiта.Вiявилось, що цей перевiзник має двi машини i три суб"єкта пiдприємництва: два СПД i одне пiдприємство. Наведу найвражаючу iнформацiю про цих аферистiв. Вантаж на один з марiупольських металургiйних комбiнатiв вартiстю 7 мiльйонiв (!) гривень ви§хав у вiвторок з Києва, а в середу телефони водiя, власницi i §§ чоловiка просто вимкнутi, недосяжнi. Водiй вiмкнув телефон i доставив вантаж аж в п"ятницю пiсля обiду. Що можна думати в такому випадку ? Вартiсть мого вантажу набагато менша, але це мо§ грошi. В цей день я довiдався, що на кожному iнформацiйно-транспортному сайтi є чорнi списки замовникiв i перевiзникiв. Обурення мо§ досягли висоти океанських хвиль, коли я прочитав вiдгуки про цього перевiзника. Телефон водiя машини почав вiдповiдати лише о 14.00 в п"ятницю. А 14.30 власниця машини заявила менi, що цiна зростає до 2100 грн i машина розвантажиться тiльки пiсля передплати!!! Отак можна домовлятись i нести вiдповiдальнiсть в нашiй державi. В зв"язку з тим, що вантаж, який довозився в Марiуполь мав попит i на нього чекали ще в четверг, то я був змушений зробити передплату у пiдвищеному розмiрi через клiєнт- банк. Окрiм цього, я ще бiгав по банку зв"язував свого оператора з власницею авто , щоб пiдтвердити операцiю переказу грошей на §§ рахунок. Виявляється власниця назбирала вантажу аж у семи (!) замовникiв з Донецька, Днiпропетровська, Запорiжжя i Марiуполя. Так що перед тим, як укладати угоди необхiдно перевiрити контрагента в чорних списках перевiзникiв чи замовникiв, а також в базi даних на сайтi Державно§ податково§ служби.
I наостанок, кумедна iсторiя з життя. Викликане таксi пiд"§хало до ресторану, з якого вийшов чоловiк i жiнка. Чоловiк проводжав дружину, посадив на заднє сидiння, пообiцяв швидко справитись i повернутись додому. Водiй таксi оцiнив ситуацiю: де можна було розвернутись - по§хав у двiр. Розвернувшись i про§жджаючи знову повз ресторану, побачив того самого чоловiка, який розмахував руками i просив зупинитися. Водiй зупинився , а чолов"яга з мобiльним телефоном в руцi гепнувся на переднє сидiння i урочисто промовив: "Люба ! Я вiдправив свою стару додому, через п"ять хвилин буду в тебе". Можете собi уявити, якi слова полинули з темного заднього сидiння.