Мазур Виктор Васильевич: другие произведения.

Обман на каждом шагу - медицина

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Литературные конкурсы на Litnet. Переходи и читай!
Конкурсы романов на Author.Today

Конкурс фантрассказа Блэк-Джек-20
Peклaмa
 Ваша оценка:


Розділ третій. Невідомі сторінки медицини.

Деякі ліки небезпечніші самих хвороб.

Сенека

Якщо проти яко§-небудь хвороби

є багато засобів, то це означає,

що хвороба невиліковна.

Антон Чехов

   Ця частина книги, як і інші висвітлить шахрайські оборудки. Проте оборудки, про які піде мова -- це, в першу чергу, пікантна інформація до серйозних роздумів. Оборудки планетарного масштабу почались в далекому 18 столітті. Саме тоді почав ставати на ноги інтернаціональний капітал. Активні міграційні процеси у світі дали можливість познайомитись людству з досягненнями інших народів у різних сферах технологічного і суспільного життя. Активне освоєння Америки, азіатського континенту, Інді§ показало перевагу європейсько§ науки і техніки над іншими цивілізаціями, менш розвинутими. Як тільки європейці, переважно злоді§ і шахра§, які тікали від покарання, зрозуміли, що і на нових землях можна безкарно наживатись на чужій біді на підставі малограмотності аборигенів, так процес збагачення одних, зубожіння інших набрав великих обертів. Саме європейці познайомившись з різними травами, які використовувались місцевим населенням як ліки або ритуальне зілля, зробили з нього зброю масового знищення. Згадаймо середньовічну інквізицію, коли грамотну знахарку, що допомагала людям одужувати, розглядали як відьму. Людей, які володіють небезпечними знаннями і умінням, здавна поважали і/або побоювалися. В середні віки існувало уявлення, що жінка стає відьмою, уклавши договір з дияволом. Відьмам приписувалися участь в Шабашах на лисих горах (основний - Вальпургієва ніч), злягання з демонами в образі чоловіків (Інкуби), принесення в жертву немовлят, щоб уникнути настання Кінця Світу. Подібний забобон привів до сплеску з кінця XV - до середини XVII вв. масових переслідувань і страт жінок, що вважалися відьмами. Цей період в Західній Європі увійшов до історіографі§ під назвою Полювання на відьом. Написаний германськими інквізиторами Г. Інститорисом і Я. Шпренгером в 1486 році трактат "Молот відьом" послужив одним з приводів для масових судових процесів над так званими відьмами. Відьмовські процеси не обмежувалися інквізицією і відбувалися в Європі не лише в католицьких, але і в протестантських державах, а також в американських колоніях Англі§ (Салемські відьми). Дійсно, хто володіє великими знаннями, той може управляти народами, світом. Тому міжнародний капітал, який блискавично зростав на рабській праці і знищенні інших культур, приділяв велику увагу всяким психотропним і іншим медичним препаратам поневолених народів, щоб мати безмежну владу над сво§ми рабами, робітниками, службовцями і громадянами. Найважливіше, що є у людини -- це життя, здорове життя. Бо без здоров'я людина просто потихеньку або швидко, але помирає. Той, хто контролює здоров'я громадян в кра§ні чи світі, той господар §х життя. Охорона і профілактика свого здоров'я є основою довголіття, власне і щасливого життя. Як на мене, то саме в системі охорони здоров'я і виробництві ліків існує незримий та тотальний контроль, практично, над усім світом. Цей контроль здійснюють ті, хто розділив планету по сферам впливу і перетворив §§ на сво§ особисті глобальні маєтки. Мільярди людей стали заручниками міжнародного капіталу, який нас годує, лікує і поглинає. Чим і навіщо? Пропоную спрогнозувати подальший розвиток подій на ринку праці, продуктів харчування і медичних препаратів. Населення зростає, природні катаклізми зменшують урожа§ і ... як гриби зростають аптеки. Тому що давно доведено, що медицина лікує наслідки хвороби, а не §§ причини. Тому, чим більше людину лікують, тим більша вірогідність стати ще хворобливішим. А тимчасове поліпшення стану здоров'я не завжди є результатом ді§ ліків. Одужання організму може настати внаслідок згуртування власних внутрішніх сил, отримання енергетично§ допомоги паралельного світу чи сил Космосу. Подана нижче інформація ніяк не претендує на однозначне трактування. Але ця інформація претендує називатися правдивою. Тому вірити чи не вірити в незримі шахрайства глобального капіталу -- це справа кожного читача. В будь-якому випадку, читач зможе перевірити цю інформацію самостійно. Якщо з'явиться бажання і вистачить натхнення. Проте в щоденному сум'ятті і метушні кожна людина має спробувати знайти час, щоб замислитись не тільки над якістю життя, але й над сенсом власного життя.
  
  

***

   Будь-хто, починаючий неупереджене вивчення історі§ щеплення, не може не звернути уваги на те, скільки найогиднішо§ брехні і підлогів було замішано в справі щеплення з самих його витоків, щоб довести недоказоване. Спершу візьмемо хоч би основоположника щеплень англійця Едварда Дженнера - людину, усе життя яко§ було просякнуте найодвертішою і при цьому примітивною брехнею. Видавши спостереження племінника за сво§ власні і використовуючи особисті зв'язки, в 1787 р. він отримав жаданий титул F.R.S. (Fellow of the Royal Society - член Королівського товариства). Неважливо, що деякі спостереження юного племінника над життям зозуль виявилися плодом чисто§ і невитіювато§ дитячо§ вигадки, і Дженнеру довелося терміново відкликати вже подані "наукові" спостереження з Королівського товариства і терміново §х переробляти. Чи можуть такі дрібниці зупинити сьогоднішнього ученого? Докторський титул (MD) Дженнера був зовсім не результатом багаторічного вивчення медицини і наступного складного іспиту, як було прийнято в ті часи. Він був придбаний в 1792 р. в шотландському університеті Сент-Эндрюс за 15 гіней і два рекомендаційні листи від друзів-лікарів. Насправді, Дженнер був усього лише малоосвіченим хірургом і аптекарем, що ніколи не вивчав медицину у рамках академічно§ установи. Дженнер мав свого прищепного попередника, англійського фермера Бенджаміна Джасті (близько 1736-1816), який за 22 роки до "першовідкривача" прищепив швацькою голкою коров'ячу віспу дружині (чому та майже не померла) і дітям. Це було відомо і Дженнеру, і його сучасникам. Проте, Дженнер всюди заявляв, що пріоритет належить саме йому, і нікому іншому; у результаті саме "M.D., F.R.S" ., а не безвісний фермер, вшановуватиметься як рятівник людства. Дженнеровська робота "Дослідження причин і ді§ Variolae Vaccinae, хворобі, виявленій в деяких західних графствах Англі§, зокрема, Глостершире, і відомою як коров'яча віспа", в якій він намагався довести користь коров'ячо§ віспи для захисту від віспи натурально§, була йому повернена Королівським товариством. Причина повернення - робота не має рішуче ніяких наукових підстав - і це за більш ніж скромними критеріями рівня науки кінця 18-го століття! Дженнер прекрасно знав і в 1802 р., коли випрошував гроші у англійського парламенту за своє "відкриття", і в 1807 р., коли отримував додаткову нагороду від нього ж, що коров'яча віспа, навіть, якщо вірити в те, що вона на якийсь час і захищає від віспи натурально§, довічного імунітету до не§ не дає. До 1807 р. вже було немало публікацій про те, що ніщо не заважає натуральній віспі вражати прищеплених так само успішно, як і неприщеплених, не кажучи вже про різносортні хвороби після щеплення. Можна відмітити книги докторів Мозлі (1804р), Роулі (1805р, третє видання в 1806р) і Сквіррела (1805р), а також хірурга Голдсона (1804р), в яких вони на численних прикладах показували повну даремність і одночасну небезпеку щеплень коров'ячо§ віспи. Якби тільки люди хоч коли-небудь навчилися керуватися не емоціями, а здоровим глуздом і досвідом - скількох нещасть змогло б уникнути людство! Але у результаті, на хвилі безпідставного ентузіазму, англійські законодавці дали Дженнеру 30 тис. фунтів стерлінгів - декілька мільйонів в перерахунку на сьогодні - за відкриття засобу, що забезпечує довічну несприйнятність до натурально§ віспи. Пізніше, ще за життя Дженнера, було оголошено, що щеплення коров'ячо§ віспи недостатнє для постійного захисту, і його необхідно багаторазово повторювати, і при цьому без гаранті§, що цей захист у результаті буде дієвим. Як думає читач, чи повернув Дженнер хоч би пенні з тіє§ фантастично§ суми, яку йому дав парламент? Здогадайтеся. Англійський епідеміолог і історик медицини професор Чарльз Крейтон, творець капітально§ "Історі§ епідемій в Британі§", охарактеризував Дженнера, як людину порожню і пихату, хитру, пожадливу і хвалькувату, яка ніколи не говорила чесно і прямо.
   Брехня, підлоги і відвертий плагіат праць свого колеги з Марселя, професора Пьера-Жака Антуана Бешана, прикрашають життя наступного за старшинством в прищепному ареопагу - французького хіміка Лу§ Пастера, що придумав прищепний засіб від хвороби, передачу яко§ від тварин людині він так і не зміг довести, - сказ, і що створив на цьому гігантський бізнес, підтриманий державою. Лу§ Пастер не був медиком за освітою. Спочатку (1822-1847рр. він був хіміком і біологом. В 1857р. Лу§ Пастер, визнаний зараз як великий жрець медицини, проводив досліди тільки по хімі§ і фізиці. В дійсності, цей чоловік був "генієм підтасовки статистичних даних, брехні і хабарництва, про що з трибун Академі§ наук Франці§§ в 1883 році заявили його колеги Рукс і Чемберленд. Експеримент Лу§ Пастер, заснований на теорі§ ослаблених мікробних культур, буквально через кілька місяців після його проведення отримав повне фіаско в Італі§, Аргентині, Росі§, Германі§. Вже на той час існувала профанація мас щодо реальних статистичних даних експериментів. Але офіційні особи підтримували лише пастерівські результати, визнаючи §х достовірними. Хоча вже на той час не один уряд Європи вимагав компенсаці§ за збитки, отримані в результаті дослідів Лу§ Пастера.
   Ще один науковець Роберт Кох так ніколи і не визнав, що свій туберкулін (у значно погіршеному і небезпечному для пацієнтів варіанті) він просто і нехитро запозичив у гомеопатів. Важко сказати, чи знав із самого початку і доктор Джонас Солк про фальсифікацію польових випробувань його вбивчо§ поліовакцини в США, результатом чого стали сотні випадків захворювання поліоміеолітом і смерті від нього, але ні слова засудження "справжнього ученого" і "рятівника світу від поліомієліту" так ніколи вимовлено і не було. Ймовірно, він був занадто зайнятий війною зі сво§м злим ворогом, ненависним конкурентом по прищепному поліоміелітному цеху - доктором Альбертом Себіним, який запропонував живу поліовакцину. Це лише деякі з тих ганебних фактів, на які така багата історія щеплень. Щоб дізнатися про очікуюче нас майбутнє, нам часто варто тільки заглянути в минуле... Далі наведемо детальний хронологічний нарис історі§ розвитку вакцинаці§, складений Валом Валеріаном. Джерелом більшо§ частини інформаці§ є книга Елеонори Макбін (Eleanora McBean) "Отруєні голки: Заборонені факти про вакцинацію". Слово вакцинація пішло від "vacca" - корова по-латині). Нарис Вала Валеріана складений до 1993 року, продовження і доповнення історичного нарису, викладеного нижче, зробив автор ціє§ книги з різних джерел інформаці§.

***

   1100 рік - перші спогади про щеплення від оспи в Кита§.
   1712 - перший запис про щеплення проти натурально§ віспи у Франці§.
1717 - після повернення з Туреччини, де у той час активно проводилися експерименти з інокуляцією, леді Мері Монтегю починає практику інокуляцій проти натурально§ віспи в Англі§.
1721 - в Сполучених Штатах Америки священик на ім'я Коттон Метер пробує ввести грубу форму вакцинаці§ від віспи - нанесення гною з висипань на шкірі хворих на подряпини у здорових людей. Близько 220 чоловік піддалися цій процедурі впродовж перших шести місяців експерименту. Тільки шестеро не мали очевидно§ реакці§. Метер став об'єктом жорстко§ критики за рекомендацію цього методу (Бостон, Массачутес).
   1721 - щеплення від оспи вводиться в Великобритані§.
   1722 - в Уельсі доктор Райт відзивається про прищеплення від віспи на Британських островах як про "стародавній метод". 99-річний житель Уельсу стверджував, що щеплення були відомі і використовувалися упродовж усього його життя, і його мати розповідала, що і при ній це була звичайна практика, і що вона сама захворіла віспою за допомогою подібно§ "інокуляці§".
   1723 - перший запис про імунізацію проти віспи в Ірланді§, коли в Дубліні лікар прищепив 25 чоловік. Троє померли, і від прищеплення незабаром відмовилися.
   1724 - перший запис про прищеплення від віспи в Німеччині. Незабаром, через череду смертей щеплення перестали користуватися популярністю. Через довгі роки лікарі таки змогли знову ввести §х в практику.
   1740 - епідемія віспи в Берліні.
   1754 - прищеплення проти віспи введене в Римі. Ця практика незабаром була зупинена через ряд смертельних випадків після щеплень. Пізніше медичні працівники знову успішно введуть щеплення в практику.
   1763 - епідемія віспи у Франці§ знищує значну частину населення. Епідемію негайно приписали інокуляці§ і та була заборонена французьким урядом на п'ять років.
   1768 - медикам Франці§ вдається відновити практику прищеплення проти віспи.
   1778 - данські лікарі за наказом короля відкривають в Дані§ два прищепні центри.
   1768 - Російська імператриця Катерина ІІ прищепила оспу собі та майбутньому імператору Павлу. Для цього з Англі§ викликали доктора Дімсталя. Щеплення природньо§ віспи було проведено способом "від руки до руки". Таке щеплення було небезпечне, але вакцини на той час не існувало. "Віспяний" матеріал для Катерини ІІ взяли у семирічного хлопчика Данилова, який потім отримав від імператриці дворянське звання і прізвище "Оспенный" (російською) за одними історичнми даними. За іншими даними цей хлопчик став кадетом морського корпусу Басовим.
   1778 - в Італі§ неаполітанські медсестри прищеплюють немовлят без відома батьків.
1790 - Едвард Дженнер купує за 15 фунтів стерлингів наукове звання доктора медицини в університеті Сент-Эндрюс (Шотландія).
   1791 - Едвард Дженнер прищеплює свого 18-місячного сина свинячою віспою. У 1798 році він прищеплює його коров'ячою віспою. Син помер від туберкульозу в 21 рік.
1796 - Едвард Дженнер завойовує довіру в Глостерширі (Англія) своєю прищепною теорією. Він прищеплює 8-річного хлопчика гноєм і зробить це всього 20 разів. Хлопчик помер від туберкульозу в 20 років.
   1800 - Бенджамін Уотерхауз з Гарвардського університету вводить в практику щеплення в Массачутесі.
   1801 - починаються перші широкомасштабні експерименти з вакцинами.
1802 - британський уряд виділяє 10 000 фунтів Едварду Дженнеру для продовження експериментів з противіспяною вакциною.
   1807 - британський уряд видає Едварду Дженнеру ще 20 000 фунтів на експерименти з противіспяною вакциною. Теорія "довічного імунітету", що забезпечується вакциною, знехтувана, і схвалена концепція "ревакцинаці§". Дженнер приховує інформацію про реальну кількість смертей, яка перевершує кількість збережених життів.
   1809 - влада Массачусетса заохочує сво§ міста забезпечувати жителів вакцинами коров'ячо§ віспи.
   1810 - "Лондон медикал об сервер" (т. 6, 1810) публікує подробиці "535 випадків віспи після щеплень, 97 летальних результатів і 150 серйозних побічних ефектів після щеплень, з них десять - у лікарів.
   1831 - епідемія натурально§ віспи у Вюртемберзі (Німеччина), при цьому 995 прищеплених людей помирають.
   1831 - в м.Марсель (Франція) 2000 прищеплених людей уражено віспою.
   1838 - епідемія віспи в Англі§.
   1853 - епідемія віспи в Англі§.
   1853 - в Англі§ ухвалений закон про примусову вакцинацію. З 1853-го по 1860-й роки були щеплені 75% новонароджених і більше 90% населення.
   1853 - хлороформ уперше використаний в Англі§ як анестезик.
   1855 - застосування щеплень в Массачусетсі стають обов'язковими. Це закріплюється відповідним законом і стає неодмінною умовою для прийняття дитини в школу. Закон ухвалюється як такий, що зможе "захистити дітей від оспи".
   1857 - в Англі§ відмова від щеплень карається штрафами. Починається епідемія віспи, що триває аж до 1859 року. Більше 14 000 чоловік помирають.
   1860 - "Британська енциклопедія" (8-е видавництво) визнається, що "ніщо так не шкодить щепленням і не робить суспільство байдужим до §х застосування, як думка, що піддаватися ревакцинаці§ знадобиться кожні 10-15 років". Пізніше, в 11-ому виданні енциклопеді§, політика зміниться: "Бажано, щоб вакцинація повторювалася в 7-10 років і через проміжки часу упродовж життя".
   1863 - друга велика епідемія віспи в Англі§ триває аж до 1865 року. Помирають 20 000 чоловік.
   1867 - закон про вакцинацію 1867 року в Англі§ викликає протест населення і збільшує число антиприщепних груп. Він зобов'язує прищеплювати дитину впродовж перших 90 днів його життя. Тих, які відмовляються від щеплень переслідують чиновники і штрафують, аж до досягнення дитиною 14 років. Закон був ухвалений на підставі завірень офіційно§ медицини в безпеці противіспяних вакцин.
   1870 - Лу§ Пастер виготовив першу живу бактеріальну вакцину (проти курячо§ холери).
   1870 - третя велика епідемія віспи в Англі§, яка продовжилася аж до 1872 року. Більше 44 800 чоловік померло.
   1871 - в Бірмінгемі (Англія) з 1871 по 1874 роки зареєстровано 7 706 випадків захворювання віспою. Серед хворих 6 795 чоловік було раніше щеплено.
1871 - в Баварі§ (Німеччина) вакцинація обов'язкова. З 30 472 випадків захворювання віспою 29 429 зафіксовано у зщеплених.
   1871 - починається пандемія віспи, яка забирає життя 8 мільйонів чоловік по всьому світу.
1871 - зібраний особливий комітет Таємно§ ради Великобритані§ для вивчення Закону про вакцинацію 1867 року, оскільки 97,5% померлих від віспи людей були раніше щеплені від не§.
1872 - Японія вводить обов'язкову противіспяну вакцинацію. За 20 років зареєстровано 165 000 випадків захворювання віспою.
   1872 - в Англі§ 87% новонароджених прищеплюють від віспи. Більше 19 000 помирають в Англі§ і Уельсі (дивіться ще 1925 рік).
   1880 - починається противіспяна вакцинація в Сполучених Штатах.
   1884 - Луі Пастер виготовив першу живу вірусну вакцину (від сказу).
   1884 - в Англі§ доктора Чарльза Крейтона просять написати статтю про вакцинацію в "Британську енциклопедію". Вивчивши результати багатьох міжнародних досліджень, він дійшов висновку, що вакцинація є "вульгарним забобоном". Пізніше Крейтон напише дві книги: "Віспа і вакцинний сифіліс" і "Дженнер і щеплення. Дивна глава в історі§ медицини".
1884 - в Англі§ більше 1700 дітей, прищеплених від віспи, помирають від сифілісу.
1884 - доктор Собатта, лікар німецько§ армі§, докладає про результати віспощеплення Німецькій комісі§ з вакцинаці§, яка згодом опублікує дані, що доводять, що ревакцинація не діє. Смерті від вакцинаці§, зазвичай, приховуються лікарями.
   1885 - Л.Пастер вперше використав вакцину проти сказу на людині.
   1886 - в Японі§ починається семирічний період, впродовж якого було зроблено 25 474 370 вакцинацій і ревакцинацій, 66% усього населення Японі§. За цей період зареєстровано 165 774 випадків захворювань віспою з 28 979 смертельними результатами.
   1885 - в Сполучених Штатах починається програма масово§ вакцинаці§ від сказу.
1887 - в Англі§ доктор Едгар М. Крукшенк, професор патологі§ і бактеріологі§ Королівського коледжу, на прохання британського уряду досліджує спалах натурально§ віспи в Уілтширі. Результати його роботи були викладені в двох томах "Історі§ і патологі§ вакцинаці§", в яких він стверджує, що "заслуги, що приписуються щепленням, повинні належати поліпшенню санітарі§".
   1888 - в Парижі відкривається Інститут бактеріологі§ для експериментів над тваринами і виробництва вакцин і сироваток. По його прикладу відкриваються інститути по усьому світу.
   1888 - бактеріологічний інститут Одеси (Укра§на) пробує сво§ сили в створенні вакцини від сибірсько§ виразки. Щеплено більше 4500 овець, 3700 з них помирають від щеплення.
1889 - в Англі§ призначається Королівська комісія для розгляду деяких аспектів вакцинаці§. Комісія засідатиме упродовж 7 років і опублікує шість доповідей, підсумковий - в 1896 році. Результатом його стане Закон про вакцинацію 1898 року.
   1895 - починається програма по вакцинаці§ від дифтері§. За період з 1895 по 1907 роки в 63 249 випадків захворювання дифтерією. Для лікування використовувався антитоксин. Більше 8 900 чоловік померло (смертність - 14%). За той же час з 11 716 пацієнтів, в лікуванні яких антитоксин не застосовувався, померли 703 людини (смертність - 6%).
   1896 - створені вакцини проти черевного тифу, холери і чуми.
   1898 - в Англі§ ухвалений Закон про вакцинацію. До 1898 року більше 600 рад в Англі§ узяли на себе зобов'язання не нав'язувати закон. Закон 1898 року уперше містив параграф про "міркування совісті", хоча жодно§ заяви такого роду не було схвалено чиновниками.
1900 - смертність від кору складає 13 на 100 000.
   1902 - департамент охорони здоров'я Чікаго викладає своє "прищепне кредо", яке полягає в тому, що "справжні щеплення, які повторюються до тих пір, поки не перестануть "братися", завжди запобігають віспі. Ніщо інше на це не здатне". Стратегію негайно підхоплюють американські військові.
   1909 - газета "Нью-Йорк прес" від 26 січня 1909 року публікує доповідь В. Б. Кларка, в якому стверджується, що "рак був практично невідомий до тих пір, поки не почалася вакцинація коров'ячою віспою. Я бачив 200 випадків захворювання раком, жодного - у неприщеплених людей". Накопичуються наукові дані, які демонструють, що за використанням вакцин з людською лімфою незабаром слідують сифіліс, проказа і туберкульоз. При використанні телячо§ лімфи з'являються туберкульоз і рак.
   1909 - Сміт відкрив спосіб інактиваці§ дифтерійного анатоксина.
   1909 - в Європі описані клінічні особливості хвороби Лайма.
   1909 - підприємство Calmet і Guerin винайшли БЦЖ, перша жива бактерійна вакцина для людини.
   1919 - щеплення проти дифтері§ в Техасі викликають ускладнення у 60 чоловік. Помирають 10.
   1924 - щеплення проти дифтері§ вбивають 25 чоловік в Бриджуотере (Коннектікут) і 20 в Конкорді (Нью-Хэмпшир).
   1925 - в Англі§ прищеплюють від віспи менше 50% немовлят. Зареєстровано 6 смертей. 1925 - в Сполучених Штатах почалася програма масових щеплень проти туберкульозу.
   1926 - початок використання вакцини проти коклюшу на людині.
   1927 - натуральна віспа в Англі§ практично зникає. Смертність серед неприщеплених хворих наполовину менше, ніж серед прищеплених.
   1927 - початок використання вакцини проти правця ("стовбняк" -російська, від автора) на людині.
   1933 - данський дослідник Торвальд Мадсен виявив, що протикоклюшна вакцина може без всяких ознак вбивати немовлят - синдром випадково§ дитячо§ смертності (СВДС). Він повідомив, що двоє дітей, прищеплених безпосередньо після народження, померли через декілька хвилин.
   1933 - в доповіді американських дослідників говориться про те, що діти реагують на протикоклюшну вакцину лихоманкою, судомами і гострою судинною недостатністю.
1933 - в Сполучених Штатах починаються програми вакцинаці§ проти жовто§ лихоманки.
   1933 - обов'язкова імунізація починається в Женеві.
   1936 - створена вакцина проти гриппу.
   1936 - протикоклюшна вакцина з'являється в Сполучених Штатах. Незабаром після цього у дітей реєструється аутизм (психічне захворювання, що характеризується нездатністю спілкуватися і встановлювати контакти з іншими людьми; часто супроводжується зниженням розумових здібностей).
   1936 - вакцина проти дифтері§ викликає ускладнення у 75 пацієнтів у Франці§.
1938 - п'ятдесят вісім британських лікарів підписують в Гернсипойнті відозву проти примусово§ імунізаці§, посилаючись на фактичне зникнення дифтері§ в Швеці§, кра§ні без щеплень від ціє§ хвороби.
   1938 - в Угорщині вводиться обов'язкова імунізація. До 1940 року випадків захворювання дифтерією стає більше на 35%.
   1939 - обов'язкова вакцинація в Німеччині збільшує число випадків дифтері§ до 150 000.
   1939 - створена вакцина проти кліщового енцефаліту.
   1940 - Німеччина вводить обов'язкову масову імунізацію дітей. В результаті до 1945 року випадки захворювання дифтерією зросли з 40 000 до 250 000.
   1941 - Люіс Зауер з Еванстона (Ілінойс), затятий прибічник масових щеплень, повідомляє, що тільки у 27% з групи 89 дітей виявлено "захисні антитіла" при вакцинаці§ у віці трьох місяців або раніше. Зауэр стверджує, що протикоклюшну вакцину слід вводити "не раніше, ніж в сім місяців", оскільки "більшість немовлят ще не мають достатньо§ сили, щоб створити відповідний імунітет, коли §х прищеплюють так рано".
1943 - американський дослідник вакцин Перл Кендрик повідомляє, що додавання солей металу, судячи з усього, підвищує здатність протикоклюшно§ вакцини робити антитіла (сіль металу в даному випадку є адъювантом, тобто стимулятором). Деякі з використаних солей - алюмінієві. Перл Кендрик - дослідник, яка стверджувала, що протикоклюшну вакцину слід комбінувати з протидифтерійною. Пізніше була додана протиправцева вакцина, і так створена огидлива вакцина DPT (АКДС).
   1943 - в Сполучених Штатах починається програма загально§ імунізаці§ проти грипу.
1943 - епідемія поліоміеліту в США вбиває 1 200 дітей і робить каліками ще більше.
1943 - після того, як нацисти нав'язують щеплення в окупованій Франці§, число випадків дифтері§ зростає до 47 000. У сусідній Норвегі§, яка відмовилася від щеплень, зареєстровано 50 випадків захворювання дифтерією.
   1947 - в госпіталі Брукліна Метью Броді дає детальний опис двох випадків ураження мозку дітей прищеплених від коклюша, що привели до смерті.
   1947 - британська медична дослідницька рада починає перевірку 50 000 дітей, прищеплених від коклюшу. Усі діти, які проходили перевірку, старше 14 місяців (не новонароджені). У восьми спостерігалися судоми впродовж 72 годин після вакцинаці§, у 34 - впродовж 28 днів після вакцинаці§. Британські лікарі заперечують зв'язок між вакциною і судомами, заявляючи, що перевірка виявилася успішною, і починають прищеплювати усіх дітей в Британі§. Не дивлячись на те, що ніяких перевірок не проводилися на дітях до 14 місяців (новонароджених і грудних), Сполучені Штати Америки ведуть дослідження, визнаючи доведеним, що вакцина безпечна для новонароджених у віці від 6 тижнів. Випробування тривають до 1957 року.
1948 - Рендольф До. Байерс і Фредерік Д. Молл з медичного факультету Гарвардського університету публікують статтю, що описує дітей, які отримали ураження головного мозку внаслідок вакцинаці§ проти коклюшу. Ці дані, опубліковані в журналі "Педіатрія", були першим доказом того, що вакцина дає серйозні неврологічні ускладнення у дітей. Дослідники вивчили в Дитячому госпіталі Бостона 15 дітей з сильною реакцією на щеплення впродовж наступних 72 годин. Усі діти були нормальні до ін'єкці§, ні у кого раніше не було судом. Одна дитина після вакцинаці§ стала сліпою, глухою і безпорадною через спастичний параліч. З 15 дітей двоє померли і у дев'ятерох була уражена нервова система. Лікарі були невдоволені цими результатами, але не зробили нічого, щоб зупинити застосування DPT (АКДС).
   1948 - в Англі§ проведені дослідження трьох груп школярів з кістковими дефектами. Дві групи були з тих областей, де вода практично не містила фтору. Третя група була з міста Лаунтона, де в природних джерелах містився 1 міліграм фториду на літр води (така кількість була визнана "безпечним" Міністерством охорони здоров'я США). Рентгенівські знімки показали, що 20% випадків з перших двох груп мали легкі неспецифічні викривлення хребта. У третій групі, що вживала воду з фторидом, у 64% були виявлені дефекти хребта і ушкодження були важчими.
   1948 - 2498 випадків поліоміеліту в Північній Кароліні .
   1948 - на конференці§ Американсько§ медично§ асоціаці§, присвячено§ вакцинаці§ від коклюшу, Люіс Зауер представляє цікаві результати спостережень. Він звертає увагу на те, що "неврологічні ушкодження від коклюшно§ вакцини такі ж, як і від самого коклюшу (що логічно, тому як у вакцині використовуються бактері§)". Згідно Зауеру, "стандартна профілактична доза протикоклюшного щеплення, судячи з усього, викликає ланцюг реакцій нервово§ системи і в деяких випадках безповоротні патологічні зміни в мозку. Такі ж дані отримані у важких випадках коклюшу". Іншими словами, вакцина викликає захворювання.
   1949 - Enders з колегами виділили поліовірус.
   1949 - відділ біологічних стандартів Міністерства охорони здоров'я США встановлює тест для оцінки ефективності коклюшно§ вакцини і модифікує його в 1953 році, щоб визначити силу вакцини. Незважаючи на це, коклюшна вакцина, яка оголошена "безпечною", як і раніше призводить до мікроушкоджень головного мозку.
1951 - створена вакцина проти бруцельозу.
   1952 - починається розробка вакцини проти поліоміеліту. Десятки мільйонів доз виготовляються з вірусу, вирощеного на клітинах мавп, заражених SV - 40 (мавпячий вірус N 40).
   1953 - у Франці§, Чілі, Австрі§, Голланді§ і скандинавських кра§нах спостерігається позитивна кореляція використання протикоклюшно§ вакцини з випадками аутизму. США ігнорують ці дані.
   1953 - шведи проводять дослідження коклюшно§ вакцини. Ганна Л. Аннель, шведський науковий співробітник, пише велику роботу по коклюшу, яка містить інформацію про те, що "протикоклюшна вакцина, можливо, викликає самі різні види ускладнень на головному мозку, які можуть бути кіркові, підкіркові і периферичні". Енцефаліт, що розвивається після щеплення, як відомо, викликає такі ж порушення і поразки. Аннель також вказує, що "в останні десятиліття деякі дитячі епідемічні захворювання, зокрема кір, демонструють зростаючу схильність вражати центральну нервову систему (ЦНС). З 1920-х років були опубліковані повідомлення про величезну кількість випадків поразки ЦНС.
   1954 - Enders виділив вірус кору
   1954 - поліовакцину Солка починають використовувати серед школярів Філадельфі§.
1954 - фармацевтична компанія "Парк-Девіс" об'єднує в одну DPT (АКДС) і поліовакцину. Нова комбінація названа "Квадріджен" .
   1954 - в США починається програма масових щеплень проти поліоміеліту.
1954 - в Массачусетсі кількість захворювань поліоміелітом, спровокованих вакцинацією, збільшується десятиразово.
   1954 - Томас Гакл Веллер, Джон Франклін Ендерс і Фредерік Чапмен Роббінс були нагороджені Нобелівською премією з фізіологі§ і медицини за роботу по штучному вирощування вірусів поліоміеліту в пробірці.
   1955 - інспектори Громадсько§ охорони здоров'я штату Джорджія зустрічаються в Атланті (травень 1955) для обговорення проблем програми вакцинаці§ Солка. Науковий співробітник Служби громадсько§ охорони здоров'я США повідомляє присутніх, що "він не уповноважений розкривати, що сталося, оскільки це може поставити під загрозу інвестиці§ фармацевтичних компаній в программу вакцинаці§".
   1955 - незважаючи на нестримно частішаючі випадки поствакціонального поліоміеліту, Американська медична асоціація (АМА), Національна організація по боротьбі з дитячим епідемічним паралічем (NFIP) і Міністерство охорони здоров'я США заявляють про 40-50% зниження числа випадків хвороби.
   1955 - штат Айдахо зупиняє програму щеплень вакциною Солка 1 липня 1955 року. 12 липня його приклад наслідує штат Юта.
   1955 - 18 квітня 1955 року газета "Бостон геральд" публікує на головній смузі статтю з заголовком "Фармацевтичні фірми розраховують на велику виручку від вакцини Солка", в якій повідомляється таке: "Представник компані§ "Парк-Девіс", яка робить 50% вакцин Солка, розповів нам, що "тепер, коли вакцина Солка визнана безпечною, ми можемо повернути ті мільйони доларів, що ми інвестували в §§ розробку, і отримати прибуток. Наша компанія планує заробити більше 10 мільйонів доларів на вакцині Солка в 1955 році".
   1955 - конференція Американсько§ медично§ асоціаці§ в Атлантік-Сіті (Нью-Джерсі). 19 червня 1955 року в "Журналі Американсько§ медично§ асоціаці§" була опублікована стаття Джеймса До. Сполдінга, що освітлював цю подію. "Національна організація по боротьбі з дитячим паралічем (NFIP) і Міністерство охорони здоров'я в питаннях, що стосуються програм вакцинаці§ проти поліоміеліту, дотримуються політики секретності і введення в оману. Рядові лікарі не були допущені до вивчення важливо§ інформаці§, що відноситься до проблем з вакциною Солка. У Міністерстві охорони здоров'я США існує консультативна група, що майже цілком складається з учених, одержуючих гроші від NFIP, яка докладає усі зусилля, щоб програма тривала навіть після того, як вакцина Солка була визнана небезпечною". Пізніше Сполдінг напише: "NFIP тримає в секреті той факт, що живий вірус був виявлений в чотирьох з шести ймовірно "закінчених і безпечних" партіях вакцини.
   1955 - в США знову використовують вакцину Солка. Випадки поліоміеліту в США швидко частішають.
   1955 - з'являються відомості про те, що лікарі з Національних інститутів здоров'я уникають прищеплення власних дітей вакциною Солка. Після експериментів над 1200 мавпами вони заявляють, що вакцина Солка небезпечна і даремна як засіб для запобігання захворюванню.
1955 - повідомляється, що відколи була розпочата вакцинація в 1954 р., у Вермонті число випадків захворювання поліоміелітом зросло на 266%.
   1955 - В Род-Айленді число випадків захворювання поліоміелітом зросло на 454% з моменту початку вакцинаці§ в 1954 році.
   1955 - Массачусетський технологічний інститут повідомляє про зростання числа випадків захворювання поліоміелітом на 642% з моменту початку вакцинаці§ в 1954 р. Було щеплено 130 000 дітей. У відповідь на цю інформацію NFIP заявила, що причиною збільшення кількості випадків захворювання поліоміелітом став той факт, що "в тих місцях не було жодно§ прищеплено§ дитини". Массачусетс забороняє продаж вакцини Солка.
1955 - доктор Грехем В. Уілсон, керівник Британсько§ санітарно-гігієнічно§ лабораторі§, який знав про випробування вакцини Солка Національним інститутом охорони здоров'я США, заявив: "Я не уявляю, яким чином яка-небудь вакцина, виготовлена методом Солка, може бути визнана безпечною".
   1955 - головний хірург США Шил на закритій конференці§ Американсько§ медично§ асоціаці§ признався, що "поліовакцина Солка трудомістка у виготовленні і жодна партія не може бути визнана безпечною для введення дітям". Незважаючи на цей факт, людям говорять, що вакцина безпечна. Уряд проголошує плани: прищепити 57 мільйонів чоловік до серпня 1955 року.
   1955 - ліцензована інактивована поліомиелітна вакцина.
   1956 - сімнадцять штатів США відмовляються використовувати поліовакцину Солка, яку поставляє уряд .
   1956 - уряд США виділяє 53,6 мільйонів доларів в якості "підтримки штатів на забезпечення безкоштовною вакциною людей у віці до 20 років".
1956 - керівник Служби охорони здоров'я штату Айдахо Петерсон заявляє, що поліоміеліт вражає тільки щеплених дітей в тих районах, де випадків поліоміеліту не було з попередньо§ осені. У 90% випадків параліч виникає в руці, в яку вводили вакцину.
   1956 - Міністерство охорони здоров'я США оголошує про 168 випадків поліоміеліту і 6 смертельних випадків серед вакцинованих. На повідомлення про реакці§ на вакцину Солка накладається цензура.
   1956 - Себін розробляє оральну поліовакцину (ОПВ).
   1957 - створена АКДС-вакцина (дифтерія + правець + коклюш).
   1957 - губернатор Каліфорні§ Найт просить у законодавців штату 3 мільйони доларів для забезпечення вакциною Солка населення у віці до 40 років. Газети пишуть, що корпоративні прибутки від вакцини Солка перевищать 5 мільярдів доларів (6 лютого 1957 року). Губернатор Найт відмічає, що в Каліфорні§ 4 мільйони чоловік у віці до 40 років, і підписує законопроект.
   1957 - програми протикоклюшно§ вакцинаці§ існують в усіх розвинених кра§нах, серед них лідируючу позицію займають США. Вакцина впроваджується як "безпечна".
1958 - у світовій літературі вже налічуються повідомлення про 107 випадків важко§ реакці§ на коклюшну вакцину (93 з них в США). У лікарні Фаунтин в Лондоні доктор Дж. М. Берг ретельно вивчив 107 історій хвороби і виявив, що в 31 з них є ознаки безповоротних ушкоджень головного мозку. Берг звертає увагу на небезпеку розумово§ відсталості як наслідок щеплення коклюшно§ вакцини і підкреслює, що "будь-який натяк на можливість неврологічно§ реакці§ на протикоклюшне щеплення має бути абсолютним протипоказанням до подальшо§ вакцинаці§". Медичний істеблішмент США ігнорує і приховує цю інформацію. Американські лікарі дотримуються позиці§, що завдана шкода мала і незрівняна з "відсутністю "серйозних" реакцій серед прищеплених дітей". Ніяко§ інформаці§, що підтверджує це твердження, відтоді не знайдено.
   1958 - задоволений позов в 147 000 доларів проти компані§ "Каттер Лебореторис" (Каліфорнія) за вироблену нею вакцину Солка, використання яко§ привело до інвалідності двох дітей. "Каттер Лебс" була єдиним виробником вакцин, які не представляли фонд Рокфеллера.
1959 - національний інститут здоров'я схвалює ліцензування вакцини "Квадріджен", що містить коклюшну, дифтерійну, правцеву і поліоміелітну вакцини для вакцинаці§ дітей. Нова комбінована вакцина виявилася високореактивною і відкликана з ринку в 1968 р., після того, як батьки стали подавати до судів позови проти компані§ "Парк-Девіс" за нанесену цією вакциною шкоду.
   1959 - доктор Альберт Себін створює оральну живу поліовакцину (ОЖП).
   1960 - "Британський медичний журнал" публікує статтю шведського дослідника вакцин Юстуса Штрома, в якій говориться про те, що неврологічних ускладнень від коклюшу менше, ніж від коклюшно§ вакцини. Штром також звертає увагу, що "коклюш змінився і став легшим захворюванням, що ставить під питання необхідність масових щеплень проти нього".
1961 - старший шкільний медичний працівник з Північно§ Англі§ Дж. М. Гупер виявив, що батьки починають відмовлятися від повторних імунізацій проти коклюшу, грунтуючись на попередній важкій реакці§ на щеплення. У дітей спостерігалися шок (непритомний стан), блювота і нестримні крики. Ніхто не звернув уваги на ці попередження.
   1961 - проводиться компанія по імунізаці§ поліовакциною Себіна.
   1961 - отримана лінія людських дипло§дних клітин. В ядрах соматичних клітин (тобто клітин тіла) міститься повний подвійний набір хромосом. В ньому кожна хросома має свого гомологічного "партнера". Такий набір хромосом називають дипло§дним і позначають "2n".
   1963 - у дітей, прищеплених вакциною убито§ корови між 1963 і 1967 роками, виявляють синдром атипового кору. Дослідження припустили, що реакція дитячого організму на вірус "дикого" кору видозмінився, і що важкість та тривалість симптомів свідчить про енцефалопатію (ушкодження головного мозку).
   1963 - ліцензована вакцина проти кору. Ліцензована тривалентна оральна поліоміелітна вакцина (ОПВ).
   1966 - Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила програму викорінювання віспи.
   1967 - в США починається програма загально§ вакцинаці§ від епідемічного паротиту (свинки).
   1969 - спалах дифтері§ в Чикаго. Управління охорони здоров'я Чикаго повідомляє, що 37,5% хворих були повністю вакциновані і у них був імунітет.
   1970 - завдяки все більш і більш м'якому протіканню коклюшу, дитячі смерті від природного зараження в Швеці§ припинилися. Смерті, пов'язані з вакциною, тривали. У 1970 році Швеція припиняє протикоклюшну вакцинацію.
   1970 - початок вакцинаці§ проти краснухи.
   1970 - департамент охорони здоров'я і освіти (HEW) США повідомляє, що "у 26% дітей, прищеплених від краснухи у рамках програми національних досліджень, виявлені артралгія (біль в суглобах) і артрит (запалення суглобів). Багато хто потребує медичного спостереження, і деякі були госпіталізовані".
   1970 - дослідження Піттмана показало, що коклюшна вакцина може викликати гіпоглікемію внаслідок посиленого вироблення інсуліну (при ін'єкці§ DPT). Дані були підкріплені спостереженнями Ганника, Коєна, Геннесена і Кваста в Західній Німеччині в 1978 році. Результат: коклюшна і DPT-вакцини можуть викликати діабет.
1971 - створена тривалентна вакцина проти кору-паротиту-краснухи.
   1972 - створена вакцина проти менінгіту.
   1973 - учений-генетик, лауреат нобелівсько§ премі§ Чар Гоф на Гарвардській конференці§ категорично виступав "проти ігор в рекомбінантну ДНК", небезпечну і не реабілітовуючу себе, оскільки поведінка рекомбінантно§ ДНК в організмі непередбачувана. "Виникає проблема безповоротності того, що передбачається зробити, бо не можна відкликати назад нову форму життя", - стверджував він. Генетики, отримавши в руки ДНК, придбали свою "атомну бомбу", здатну з часом зруйнувати усю імунну і генетичну систему людського організму. Фактично це новий вид збро§ - біологічно§.
   1974 - в Британі§ опублікована стаття Куленкампфа, Шварцмана і Уілсона, присвячена ретроспективному аналізу 36 випадків неврологічних захворювань в госпіталі Хворих дітей (Hospital for Sick Children) в Лондоні з 1961 по 1972 роки. Усі випадки імовірно були пов'язані з щепленням DPT (АКДС). Четверо повністю видужали, 2 померли і 30 залишилися c затримкою розумового розвитку або з нападами судом.
   1974 - британський дослідник Джордж Дік встановив, що щорічно відбуваються 80 випадків важких неврологічних ускладнень від коклюшно§ вакцини. Понад 33% з числа цих дітей помирають, а інші 33% залишаються з ушкодженнями головного мозку. Дік заявляє, що не впевнений в користі вакцини.
   1975 - Японія припиняє використання коклюшно§ вакцини, після того, як повідомлення про поствакцинальні смертельні випадки отримують розголос.
   1975 - в місті Старий Лайм (штат Коннектікут, США) зареєстрований цілий ряд випадків хвороби Лайма. Збудник хвороби Лайма -- бактеріальна інфекція спірохет роду Borrelia, особливо виду "Borrelia burgdorferi", який розноситься кліщами.
1976 - в листі Британсько§ асоціаці§ батьків дітей, постраждалих від вакцинаці§, опублікованому в "Британському медичному журналі" в лютому 1976 року, говориться: "Два роки тому ми стали отримувати детальну інформацію від батьків про серйозні наслідки різних щеплень, від яких страждають §х діти. У 65% випадків реакці§ йшли за тривакциною. На сьогоднішній момент в цій групі 182 дитина. Усі вони страждають від важких ушкоджень головного мозку, деякі паралізовані і п'ятеро померло в останні півтора роки. Приблизно 60% реакцій (генералізовані судоми, шок, крики) з'являються в перші 3 дні, і усе - впродовж 12 днів після щеплення".
1976 - доктор Джонас Солк, творець поліовакцини, повідомляє, що згідно з аналізами вакцина з живим вірусом, що використовується з 1960-х років, основна, якщо не єдина причина захворювань поліоміелітом з 1961 року.
   1976 - більше 500 чоловік, прищеплених від грипу, паралізовано через синдром Гійена-Барре.
   1976 - створена кон'югірована вакцина проти пневмококка.
   1977 - Джонас і Даррел Солк попереджають, що вакцини з живими вірусами викликають ті ж захворювання.
   1977 - останній випадок зараження віспою природнім шляхом зареєстрували в Сомалі.
   1978 - останній випадок випадкового зараження віспою в лабораторі§.
   1979 - експерти Всесвітньо§ організаці§ охорони здоровя (ВООЗ) визнали цю хворобу остаточно ліквідованою.
   1979 - ВООЗ виділено ротавірусну інфекцію. Для цього захворювання властивий гострий початок, помірно виражені симптоми гастроентериту або ентериту, часте поєднання кишкового і респіраторного синдромів в початковому періоді хвороби.
   1980 - рішення про ліквідацію віспи було затверджено на асамбле§ ВООЗ. Вакцинація проти ціє§ хвороби в усьому світі була припинена у 1979-1980 роках.
1981 - формальдегід - поширений компонент вакцин. У штабі Управління охорони праці і здоров'я США (OSHA) директор відділу ідентифікаці§ канцерогенів Пітер Інфант звернув увагу, що "Вісник останніх даних" (CIB) по формальдегіду є "важливою документальною оцінкою здатності формальдегіду викликати рак". Вище керівництво OSHA було в замішанні від істини, що відкрилася, і спробувало позбавитися від Інфанта. 27 липня він написав доктору Джону Хіггінсону, начальникові Міжнародного агентства досліджень в області ракових захворювань (IARC), про свою незгоду з рішенням IARC умовчати про канцерогенну природу речовини.
   1981 - Британія проводить національне дослідження дитячо§ енцефалопаті§ і виявляє характерну взаємозалежність межу протикоклюшною вакцинацією і серйозними неврологічними захворюваннями, що виникають впродовж 7 днів після щеплення. У США Управління контролю харчових продуктів і ліків (FDA) обмежує збір статистичних даних 48-а годинами після щеплення з метою замаскувати інформацію про шкоду щеплень і усунути дані про смертність і порушення, що виникають пізніше за цей період.
1981 - "Медичний журнал Ново§ Англі§" публікує 26 листопада цього року ці дослідження, які показують, що протиправцева вакцина стає причиною падіння рівня Т-лімфоцитів нижче норми, зі значним зниженням опісля двох тижнів після щеплення. Такі ж зміни рівня Т-лімфоцитів спостерігається у жертв СНІДУ.
   1981 - Початок вакцинаці§ проти гепатиту В.
   1981 - створена ацеллюлярна вакцина проти коклюшу.
   1982 - на 34-й конференці§ Американсько§ академі§ неврологі§ повідомляють ці дослідження, які будуть пізніше опубліковані в журналі "Неврологія", що свідчать про те, що з 103 немовлят, померлих від синдрому випадково§ дитячо§ смерті (СВДС), 66% перед смертю були щеплені DPT (АКДС). З них 6,5% померли впродовж 12 годин після ін'єкці§, 13% - впродовж 24 годин, 26% - впродовж 3 днів, 37% - впродовж першого тижня, 61% - впродовж двох тижнів і 70% - впродовж трьох тижнів. Також було виявлено, що СВДС має пік частоти двічі - у віці 2 і 4 місяці, тобто в той час, коли немовлят вакцинують DPT (АКДС). Дослідження було проведене на медичному факультеті університету в Ріно, штат Невада, доктором Уильямом Торчем (примітка: пізніше Японія ухвалила закон, який забороняє вакцинацію дітей до двох років. Результатом стало те, що в Японі§ більше не було випадків СВДС).
   1983 - медики Бельман, Рос і Міллер публікують дослідження 269 випадків дитячих судом, що пдтверджує позицію істеблішменту, що "вакцини DPT не є причиною дитячих судом, але можуть ініціювати §х початок у тих дітей, кому "було призначено" мати судоми".
   1984 - створена вакцина проти вітряно§ віспи.
   1984 - Британська науково-дослідна епідеміологічна лабораторія публікує дослідження, присвячене коклюшній вакцині, в якому говориться: "З тіє§ миті, як зменшилася кількість щеплень від коклюшу, число людей, що поступили в лікарні, і смертність від коклюшу несподівано знизилися".
   1985 - помічник міністра охорони здоров'я Едвард Брандт-молодший, доктор медицини, свідчив перед комітетом сенату США: "Щорічно у 35 000 дітей з'являються неврологічні ускладнення, викликані вакциною DPT". 3 травня 1985 року побачила світло книга "DPT : постріл в темряві" про щеплення DPT (АКДС), яка розкриває таємну змову між урядовими установами, медичним істеблішментом і фармацевтичною промисловістю.
   1986 - ліцензування першо§ рекомбінантно§ вакцини (гепатит В).
   1986 - 1300 випадків захворювання коклюшем в Канзасі. Більше 1100 хворих було вакциновано.
1988 - два наукові дослідження виявили, що вакцина проти краснухи, що з'явилася в 1979 році, викликає синдром хронічно§ втоми - імунне порушення, відкрите в 1982 році.
1988 - доктор медицини Роберт С. Мендельсон публікує матеріал, в якому згадує доктора Джона Сіла з Національного інституту алергі§ і інфекційних захворювань, який вважає, що "будь-яка і кожна з грипозних вакцин здатна викликати синдром Гієна-Барре".
1988 - в США нова "кон'югірована" вакцина від гемофільно§ інфекці§ типу Б (Hib) схвалена до застосування дітям у віці від 18 місяців.
   1988 - дослідження виявило, що 25% з вакцинованих від краснухи людей упродовж п'яти років не показують наявності імунітету. У Вайомінгу 73% захворювань виникло у прищеплених дітей.
   1988 - газета "Вашингтон пост" заявляє, що усі випадки захворювання поліоміелітом з 1979 року викликані вакциною.
   1990 - консультативний комітет з проблем вакцинаці§ Міністерства охорони здоров'я США (ACIP) і Американська академія педіатрі§ визнали пронизливий крик після протикоклюшного щеплення абсолютним протипоказанням до подальшо§ вакцинаці§ від коклюшу.
1990 - педіатр-невролог доктор Джон Г. Менкес, заслужений професор у відставці Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, повідомляє про 46 дітей, що мали побічні неврологічні реакці§ впродовж 72 годин після ін'єкці§ вакцини DPT (АКДС). У більш ніж 87% спостерігалися судорожні припадки, двоє померли, більшість тих, хто вижили стали розумово відсталими, 72% страждають епілепсією.
   Англійський венеролог Джеймс Сіл (повідомляє Г. Данілін в монографі§ "Поєдинок з СНІДОМ", Москва, 1991 р., стор. 23) стверджує, що вірус СНІДУ отриманий розробниками бактеріологічно§ збро§ за допомогою генно§ інженері§. Віруси гепатиту "В", "С", як і вірус СНІДУ, вражають імунну систему людини і з'явилися за часом також в другій половині XX століття. До цього виявлявся тільки вірус інфекційного гепатиту "А", що передається виключно контактно, - побутовим шляхом і який вражає тільки печінку. Зараження вірусом "В", "С", і СНІДОМ відбувається статевим шляхом і через кров. Їх явна ідентичність дозволяє стверджувати, що віруси гепатиту "В", "С", як і вірус СНІДУ, отримані генною інженерією в якості бактеріологічно§ збро§. Так вважають багато учених
   1990 - ліцензування першо§ полісахаридно§ кон'югатно§ вакцини (гемофільна інфекція типу b).
   1991 - операція "Буря в пустелі". Американських військовослужбовців прищеплюють експериментальними вакцинами проти бактеріологічних збудників хвороби. Впродовж наступних місяців тисячі солдатів захворіли раком, який був викликаний дією вірусу. Захворювання, назване "синдромом війни у Персидській затоці". Уряд заперечує свою причетність і відповідальність. Більше 8 000 солдатів було щеплено від ботулізму, більше 15 0000 - від сибірсько§ виразки і усі 50 0000 отримали пірідостигмін, експериментальну нервово-паралітичну органічну речовину. Усі використані медикаменти були експериментальними.
1991 - консультативний комітет з імунізаційно§ практики Міністерства охорони здоров'я США (ACIP) складає нові рекомендаці§, які виключають більшість протипоказань до коклюшно§ вакцини. Фактично, це було результатом відмови у визнанні і ретельного приховання більшості реакцій на тій основі, що "немає ніяких доказів ушкодження головного мозку вакциною". Позицію засновану на декількох дослідженнях, які фінансували виробники вакцин і проведеними у кінці 1980-х років особами, що визначали політичний курс вакцинаці§, такими як доктор Джеймс Черрі і доктор Едвард Мортімер. Ці люди сиділи в ACIP, а також були оплачуваними консультантами американських виробників коклюшно§ вакцини. Результатом цього стали упередженими і дефектними дослідження, метою яких було довести, що немає "ніякого зв'язку і ніяких наслідків" між коклюшною вакциною і безповоротними ушкодженнями головного мозку. Центр контролю захворювань США і Американська академія педіатрі§ визначають політику США відносно вакцинаці§. Усе це, незважаючи на десятки років досвіду, який приводить до протилежних висновків (прим.: ця політика базувалася на злочинній халатності, здирстві і змові).
   1991 - "Кон'югірована" вакцина від гемофільно§ інфекці§ типу Б (Hib), запропонована в 1988 році, дозволена для використання у немовлят у віці двох місяців. Вона стає обов'язковою в 44 штатах США.
   1991 - центр контролю захворювань США починає процес перетворення щеплення проти гепатиту Б в обов'язкову для усіх немовлят. Багато дітей піддаються багатократному прищепленню з самого народження.
   1991 - друга конференція з імунізаці§ в Канберрі (Австралія). Доктор Вієра Шайбнерова виступає з доповіддю про те, що "вакцинація - це єдина найпоширеніша і сама невідворотна причина дитячих смертей".
   1991 - Міністерство охорони здоров'я США рекомендує проводити перше щеплення (АКДС) у віці двох місяців, з наступними ревакцинаціями в 4, 6 і 18 місяців, а також між 4 і 6 роками. В той же час Європа, Швеція і деякі інші кра§ни зазвичай "чекають" досягнення дитиною 6 місяців, "оскільки утворення антитіл проходить краще у дітей, чия імунна система розвиненіша".
   1991 -- епідемія холери досягла кра§н Латинсько§ Америки, в яких холера не було більше ста років. Хвороба швидко поширилася по Латинській Америці, і в тому ж році в 16 кра§нах Північно§ і Південно§ Америки було зареєстровано близько 400 000 випадків захворювання і більше 4 000 смертельних випадків.
   1992 - з 1988 по 1992 рр. більше 249 мільйонів доларів було виплачено у зв'язку з сотнями смертей і травмами, заподіяними обов'язковими щепленнями. Тисячі справ досі знаходяться на розгляді в судах. Безповоротні ушкодження від щеплень включають проблеми з навчанням, епілепсію, розумову відсталість, параліч тощо. Багато рішень про виплати по смертельним випадкам, пов'язаним з коклюшною вакциною, спочатку помилково класифікували подію як синдром випадково§ дитячо§ смерті (СВДС).
   1992 - у Бангладеші з'явилася нова сірогрупа (генетична похідна біотипу EI Tor), яка здатна викликати велику епідемію. Ця сірогрупа, позначена V. cholerae 0139 Bengal, нині виявлена в 11 кра§нах. За новою сірогрупою також потрібний посилений епіднадзор. У зв'язку з тим, що даних для оцінки цих подій немає, не можна унеможливлювати виникнення ново§ пандемі§. Так, наприклад, біотип EI Tor був уперше ізольований як авірулентний штам в 1905 р., а згодом придбав достатню вірулентність і став причиною пандемі§ 1992 року.
   1993 - більше 25% усіх випадків кору трапляються у дітей до року. Центр контролю захворювань США зв'язує це із зростаючим числом матерів, прищеплених між 1960 і 1980 роками. Коли природний імунітет замінюється вакцинацією, імунітет до кору не може передатися немовлятам.
   1993 - епідемія коклюшу в Массачусетсі. Захворіли 218 школярів, 96% з яких були прищеплені від коклюшу.
   1994 - викорінювання поліоміеліту в Америці.
   1995 - ліцензування вакцини проти вітряно§ віспи.
   1996 - ліцензування безклітинно§ вакцини проти коклюшу.
   1997 - рекомендація використання послідовно§ схеми імунізаці§ проти поліоміеліту.
   1998 - створення вакцини проти ротавірусно§ інфекці§. Через 19 років після виділення інфекці§.
1998 - створена вакцина проти борреліоза (хвороба Лайма), який поширений у
Північній Америці та Європі. Друга за швидкітю зростання інфекційна хвороба в США після СНІДу.
2000 - припинення використання живо§ поліомелітно§ вакцини в США.
2000 - створення вакцини проти пневмококово§ інфекці§ для дітей.
   2009 жовтень - початок масово§ вакцинаці§ в США і ОАЕ від " свинячого" грипу.
   2009 жовтень - листопад - істерична, неефективна боротьба укра§нського уряду проти "курячого" грипу. Але про це ми зупинимося пізніше. В якості недавніх історичних фактів пропонуємо деякі заголовки Інтернет видань за останні роки.
   1. Спецслужби США побоюються генетиків-любителів - вони можуть створювати небезпечні патогени // NEWSru.ua // Світ // 12 травня 2009 р.
   2. Китаю загрожує епідемія легенево§ чуми // NEWSru.ua // Світ // 2 серпня 2009 р.
3. Моцарта вбив не Сальєрі, а бактеріальна інфекція, вважають нідерландські науковці
// NEWSru.ua // Культура // 18 серпня 2009 р.
   4. Гейтс закликає не економити на вивченні малярі§. За три роки може з'явитися вакцина // NEWSru.ua // Світ // 26 cічня 2010 р.
   5. МОСКВА, 23 грудня 2010р - РІА Новини. Ситуація з поширенням холери на Га§ті, де від цього захворювання померли вже більше 2,5 тисяч чоловік, може вилитися у світову пандемію холери, вважає головний державний санітарний лікар РФ Геннадій Онищенко.
   За його словами, за останніми даними в Га§ті було госпіталізовано 58 тисяч чоловік з діагнозом холера, 335 випадків і 27 госпіталізацій зафіксовані в Домінікані.
   6. "Глобальний план стримування стійкості до артемізиніну був розроблений Глобальною програмою ВООЗ по боротьбі з малярією при проведенні консультацій більш ніж з 100 експертами по малярі§ з Партнерства по знищенню малярі§. Фінансування було забезпечене Фондом Біла і Мелінди Гейтс.
   http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2011
   Уважний читач помітив, що поступово на планету приходять все нові і нові захворювання. Ось і зараз ми на порозі пандемі§ холери, яка почалась на Га§ті, внаслідок нищівного землетрусу (220 тисяч чоловік загинуло) і повно§ байдужості світово§ спільноти. Епідемія холери почалася на північному сході Га§ті у кінці жовтня 2010 року. Після землетрусу в січні 2010 року в кра§ні встановились господарський безлад, відсутність можливості отримати заробіток, антисанітарія, суспільний хаос. В таких умовах, безумовно, поширення будь-яко§ інфекці§ набере блискавично§ швидкості. Станом на 24.01.2011 року на Га§ті померло близько 3900 чоловік. Сусідня домініканська влада посилила контроль на кордонах з Га§ті, щоб зупинити поширення холери. Крім того, уряд Домінікансько§ Республіки оголосив про виділення на боротьбу із захворюванням 32 мільйонів доларів. Проте і там зафіксовано 189 випадків захворювання і один смертельний випадок громадянина, який тимчасово перебував в цій кра§ні на лікуванні.
   Для самостійного визначення проблеми епідемі§ наводжу інформацію з туристичного сайту http://dominicanlife.info/holera.html, на якому залишили повідомлення громадяни СНД, що перебували там напередодні оголошення масово§ епідемі§ холери в Га§ті. Відвідувач сайту Марина 16.12.2010 - 00:05 залишає таке повідомлення: "Ми повернулись з Домінікансько§ Республіки в середині листопада - все спокійно! Американські і Канадські літаки прилітают туда набитими туристами - у них паніки нема, тим паче, що кордон з Га§ті охороняють американські миротворці!"
   Max пише: (16.12.2010 - 00:05) "Меньше дивіться новини і не панікуйте. Летіть туди, безумовно! Верогідніть захворіти МІНІМАЛЬНА! А саме, серед убогого місцевого населення Га§ті завжди всяко§ зарази було багато. ЗАВЖДИ БУЛА! І ніколи це не заважало туристам прекрасно відпочивати в Домінікані. Просто зарад влада Га§ті вирішила пропіаритися і залучити американських грошей: щоб краще давали "на развиток охорони здоров'я" - а ЗМІ і довольні, що є причина поскандалити, а вы "холера, холера"
   З Домінікани пише: (16.12.2010 - 00:08) "Так потрібно ще згадати, хто саме озвучив холеру в Домінікані - пан Оніщенко! (міністр охорони здоров'я Росі§ - від автора). Вас це ні на які думки не наводить? Безумовно, американці - вони нізащо не по§дуть туди, де погано! Краще з гігієною - і все. До речі, в Інді§ холера, на мою думку, ніколи не закінчується. Холерний вібріон - збудник холери, гине в кислому середовищі. Наші відряджені в Індію люди знають - день потрібно починати з 30- 50 грамів віскі. А в Домінікані з цим нема ніяких проблем! Якщо бо§тесь - збризгуйте салати соком лайму".
   Маринка пише: (23.12.2010 - 03:10) "Тільки в неділю повернулась з домінікани. §здили без туристично§ путівки, по§здили по всій кра§ні, нема холери. Ви, взагалі, відкрийте вікіпедію і почитайте, що таке холера, як вона передаєтся і які заходи профілактики. Це хвороба убогих , у яких нема можливості вживати нормальну воду и не мають елементарних засобів гігієн, через погане харчування іммунітет ослаблений. Тому вони і інфікуються. Ситому туристу, який буде проживати у нормальному готелі, який не буде спілкуватися з га§тянськими робочими боятися нема чого. Впевнено §дьте не беріть до уваги новини з жовто§ преси, якій головне придумати цікавий сюжет на пустому місті."
   Холера - гостра кишкова інфекція, що викликається бактеріями виду Vibrio cholerae. Холерний вібріон мешкає у брудній воді і брудній §жі. Поширюється, як правило, у формі епідемій, провокуючи швидку втрату організмом рідини і обезводнення різного ступеню, аж до смертельного випадку. Холерні вібріони знаходять і в Азі§, і в Африці.Знайшли §§ в червні-липні 2011 року і в Маріуполі у безхатченків. Це хвороба бруду. А бруд там, де убогість і відсутність можливості отримати медичну допомогу.
   Цей хронологічний нарис кожний читач зможе продовжити після того, як прочитає книгу. А тепер разом з читачем проаналізуємо недавні "епідемі§" різних грипів. "Світова спільнота була введена в оману Всесвітньою організацією охорони здоров'я, яка перебільшила рівень загрози "свинячого грипу" в інтересах фармацевтів", - підозрює ПАРЕ. Між тим, боротьба зі свинячим грипом вже обійшлася урядам і організаціям охорони здоров'я в $18 млрд. Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЕ) підозрює, що загроза "свинячого грипу" була сфальсифікована медиками і не заслуговувала статус епідемі§, будучи усього лише грипом середнього рівня. Між тим, фармацевтична промисловість мала усі шанси істотно збагатитися на паніці, викликаній "свинячим гриппом". Проте Всесвітня організація охорони здоров'я і представники фармацевтично§ промисловості відкидають усі звинувачення.
   Доповідач з цього питання Пол Флінн (Paul Flynn, Великобританія, група соціалістів) на засіданні ПАРЕ відмітив, що ці публічні слухання викликані бажанням "зрозуміти, як приймаються рішення відносно епідемі§ - приймаються вони самими кращими дослідниками на основі доказів або ж під впливом інших інтересів", натякаючи, що галас навколо "свинячого грипу" був піднятий в інтересах фармацевтів. "Це - основа нашого невдоволення", - підкреслив він. Як заявив Вольфганг Водарг (Wolfgang Wodarg, Німеччина, група соціалістів) у сво§й доповіді, ключову роль в ухваленні рішень по епідемі§ зіграла саме ВООЗ. Депутат стверджує, що зміна ВООЗ визначення "епідемі§", яке було зроблено в травні минулого року, дозволило "трансформувати грип середнього рівня в епідемію, що поширюється по всьому світу. Це дозволило фармацевтичній промисловості перетворити можливість на дзвінку монету за допомогою контрактів, які, переважно, були секретними". Депутат привів дані, що на боротьбу з епідемією було витрачено близько $18 млрд по всьому світу. "Мільйони людей були щеплені без будь-яких підстав. І ще не відомо, чи має вакцина позитивний ефект, оскільки ще не була клінічно протестована. На мій погляд, ВООЗ зробила незрозумілі заходи, які не можуть бути виправдані науковими доказами. Рада Європи повина провести розслідування відносно того, як ВООЗ може здійснювати такого роду небезпечні кроки", - заявив він.
   Природно, що представники ВООЗ і фармацевтів усі звинувачення відкидають. Так, спеціальний радник генерального директора ВООЗ з питань епідемі§ грипу Кэйдзі Фукуда (Keiji Fukuda) апелював до історі§ з епідемією грипу в 1918 році, яка поглинула 20 млн чоловік. За його словами, ця епідемія також почалася з хвиль середнього рівня. "Новий вірус поширився з безпрецедентною швидкістю, досяг 120 кра§н і територій впродовж 8 тижнів", - нагадав він, завіривши, що реакція ВООЗ на цей вірус "не була під впливом фармацевтично§ промисловості". Представник європейського виробника вакцини Люк Хессел (Luc Hessel) категорично відкинув звинувачення і сказав, що "промисловість зробила те, про що §§ просили". Проте не все так просто, як здається. Директор центру епідемій університету Мюнстера Ульріх Кейл (Ulrich Keil) заявив, що вірус H1N1, в просторіччі іменований "свинячим грипом", - "це не новий вірус, але такий, про який нам відомо давно". "Він був доставлений в США солдатами з В'єтнаму, так званий азіатський свинячий грип. Я прошу переглянути оголошення епідемі§, зроблене ВООЗ. Ми є свідками гігантського неправильного витрачання ресурсів для захисту здоров'я суспільства. Уряди і недержавна громадська охорона здоров'я втрачають величезні суми грошей, інвестуючи в боротьбу з епідеміологічними захворюваннями, які базуються на непереконливих доказах", - заявив Ульріх Кейл.
   Епідемія 1918 року не була викликана вірусом грипу. Страх перед епідемією грипу заснований на даних про епідемію грипу в 1918 і 1919 рр., коли померло 20 мільйонів чоловік. Нині ця епідемія має велике значення для уряду США і ЗМІ, щоб постійно надавати §§ як доказ того, що і сьогодні може статися подібна епідемія грипу, і, таким чином, будуючи свою політику на цій епідемі§. Але які докази ми маємо, що ці люди померли від грипу? На сайті уряду США повідомляється, що в 1918 р. учені ще не розбиралися у вірусах (http:// 1918.pandemicflu.gov/the_pandemic/04.htm). Вірус грипу був відкритий тільки в 1933 р. Але де відсутня ланка, що сполучає відкриття вірусу грипу і епідемію 1918 року? Цілком очевидно, що світ скоро побачить наукові статті, документи, результати лабораторних досліджень, які б нам вказали на недостатню ланку. Але і досі немає нічого схожого. Тим часом вчені з Університету Емори в Атланті опублікували дані про своє відкриття: епідемію 1918 року викликав НЕ ВІРУС ГРИПУ. Люди швидше за все помирали від бактерійно§ інфекці§, тако§ як пневмококк.
   Згідно з дослідженнями доктора Дена Даффі, смертельні випадки в 1918 році були викликані частим прийомом лікарських засобів, таких як каломель, що використовувалась для лікування сепсису. Сепсис, якщо іншими словами - інфекція (http://www.whale.to/m/duffy.html). Каломель - ртутний препарат (хлориста ртуть). Два незалежні джерела говорять в принципі одне і те ж: цілком розумно припустити, що більшість людей померли під час епідемі§ грипу в результаті інфікування стрептококом, або ж унаслідок того, що §х лікували, використовуючи отруйну ртуть. У той же самий час, якщо у людини виявляли симптоми, схожі на симптоми грипу, §х лікували за допомогою хлорметила, який в 1918 році входив до складу сиропу від кашлю. Хлорметил також використовується як холодагент і розчинник, він є нейротоксином з такими побічними ефектами, як сонливість і кома (http://en.wikipedia.org/wiki/Methyl chloride).
Суть вищесказаного в тому, що в 1918 році люди гинули не від вірусу грипу. Більшість з них хворіли на грип. Це неприємна хвороба, але смертельних випадків у наш час нікчемна кількість. У 1918 році епідемія грипу мала не вірусне, а бактерійне походження (що у наш час легко лікується). Ще однією причиною було лікування отруйними ртутними препаратами. Немає НІЯКИХ доказів, що свинячий грип заразливий. Вірус не був ізольований і не було доведено, що він викликає захворювання. Як могло статися, що 20 мільйонів чоловік загинули у той час від хвороби, яка нині не представляє небезпеки? Проста відповідь буде і найлогічнішою. Зовсім не грип, а щось інше викликало загибель велико§ кількості людей.
   Ще в далекому 1976 році була проведена велика афера на американських громадянах. Єдиним загиблим від свинячого грипу в тому році став солдат з Нью-Джерсі, і це був єдиний "підтверджений" випадок. Всього через один цей випадок, а також через ще пару сотень чоловік, які мали схожі з грипом симптоми, почалася широка кампанія прищеплення проти свинячого грипу, яка була ініційована президентом Джеральдом Фордом (можливо, для створення іміджу захисника наці§), ціною в 135 мільйонів доларів (приблизно 500 мільйонів доларів сьогодні). Джозеф Меркола і Пем Кіллін у сво§й книзі "Великий обман - пташиний грипп" пишуть: Доктор Дж. Ентоні Моріс, який раніше працював в Міністерстві охорони здоров'я, освіти і соціального забезпечення, і директор вірусного відділу у ФБР був звільнений після того, як розкритикував вакцину проти свинячого грипу. Він вказав, що не може бути надійно§ вакцини проти грипу, тому що ніколи не було випадків свинячого грипу у людей, на яких можна було б протестувати цю вакцину. Як може Центр контролю захворювань обійти брак достовірних доказів, що свинячий грип існує? На сайті Центру не опубліковано жодного наукового дослідження на підтримку його заяв.
   У 1976 р. щепленню був завданий майже смертельний удар, коли з'явилися повідомлення про те, що воно (щеплення) викликає синдром Гієна-Барре - аутоіммунне захворювання нервово§ системи, що характеризується нетвердою ходою, втратою чутливості і втратою контролю над м'язами. Тоді масова прищепна кампанія була організована урядом США, і 45 мільйонів американців отримали щеплення проти свинячого грипу. Чотири тисячі з них заявили про збиток на загальну суму у розмірі 3,5 мільярдів доларів, нанесеному §м Дядьком Семом, у зв'язку з наслідками цього щеплення. "Левова частка скарг, приблизно дві третини, припала на ураження нервово§ системи або навіть смертельні результати, імовірно викликані щепленням від гриппу".
   Статистичні дослідження підтверджують причинний зв'язок між щепленням і синдромом Гієна-Барре. Того року в Огайо рівень захворюваності синдромом Гієна-Барре був 13,3 чоловік на 1 мільйон прищеплених проти грипу, тоді як на мільйон нещеплених - 2,6 (Marks & Halpin, 1980). Наступні дослідження показали збільшення захворюваністі синдромом Гієна-Барре в двох інших штатах впродовж перших 6 тижнів після отримання щеплення проти грипу. Рівень захворюваності цим синдромом був 8,6 чоловік на мільйон прищеплених в Мічігані і 9,7 на мільйон прищеплених в Міннесоті . Ця історія, що дістала назву "Катастрофи свинячого грипу", відбила бажання у докторів призначати це щеплення і сильно підірвала віру публіки в прищепні кампані§ проти грипу. Навіть після того, як сотню людей паралізувало, а багато хто помер в результаті програми вакцинаці§ 1976 року, ніхто так і не зміг виділити вірус свинячого гриппу. Сьогодні не можуть виділити той самий вірус. Виділений вірус вимагає не лише аналізу ДНК, але і доказів, що ДНК може інфікувати, самовідтворюватися, передаватися між видами, а також викликати симптоми, схожі з симптомами грипу. Цього не було зроблено і ніколи не буде зроблено, тому що заразливого свинячого грипу не існує.
   У відповідність із Законом про національну безпеку в США, жодному незалежному ученому не було дозволено побачити оригінальний штам вірусу свинячого грипу, після того як він був виділений і розпізнаний. Отже, у вчених немає незалежного підтвердження того, що цей вірус взагалі існує, і вони вимушені покладатися на газетні повідомлення в якості доказу. Незалежний дослідник пандемічних хвороб Джим Вест отримав цю інформацію від Роберта Вебстера, директора Центру спільно§ співпраці по вивченню екологі§ грипу у тварин і птахів, у відповідь на запит інформаці§ про первинну точну характеристику початкового штаму вірусу H5N1. Цей штам є базисом для усіх наступних досліджень, які претендують на опис вірусу пташиного грипу.
   Корпорація "Новавекс", яка знаходиться в м.Бетесде в штаті Меріленд, робить генетично модифіковані рекомбінанти пташиного, свинячого і іспанського вірусів грипу, H5N1 і H1N1, які майже ідентичні безпрецедентному мексиканському вірусу, що нині поширюється, як стверджується, по територі§ США. (http://www.youtube.com/watch?v=GBeKB7aKzOs
   Поширення "свинячого грипу" почалося навесні 2009 року в Мексиці і США, потім вірус нестримно поширився по всьому світу. У Росі§ перші випадки захворювання "свинячим гриппом" були діагностовані в травні 2009 року, а справжня паніка серед росіян почалася восени, коли було зафіксовано декілька смертельних випадків ціє§ хвороби. Громадяни атакували аптеки, скуповуючи захисні медичні маски і противірусні засоби, у відповідь аптечні мережі негайно підвищили ціни на ці товари. Уряд оголосив про розробку вакцини від вірусу H1N1, пізніше почалася масова вакцинація. Крім того, наглядові органи почали рейди аптеками, які завищують ціни.
   Приводимо точку зору Рендолла Нойштедтера -- лікаря східно§ медицин, гомеопата, автора популярних книг "The Vaccine Guide: Risks and Benefits for Children and Adults" и "The Holistic Baby Guide". Він практикує в Редвуд-Сіті (Каліфорнія) і має сайт -- www.cure-guide.com . "Усі знають про грип і вакцини проти грипу. Але люди не знають, що щеплення проти грипу практично даремні для запобігання грипу, вони самі призводять до грипу, а ураження нервово§ системи, що викликаються ними, нерідко вимагають від організму роки на відновлення. Інші народи сміються, коли бачуть пристрасне захоплення американців щепленням проти грипу. Це і справді було б смішно, коли б не шкода, яка наноситься цим щепленням. Історія вакцини проти грипу - це ланцюг провалів, які крокують один за другим. Візьмемо приклад. Бажаєте знати, як відбираються віруси для створення вакцини наступного року? Відповідь можна відшукати у фільмі 1930-х рр. про шанхайські злодійства. Учені вбивають в Азі§ мігруючих качок, культивують §х віруси і на §х основі готують вакцину наступного року. Тому що вони можуть простежити зв'язок між вірусами птахів і свиней і епідемією грипу у людей наступного року. Можливо, ці безплідні припущення і є причиною, що вакцинні віруси не мають нічого спільного з циркулюючими вірусами. Згідно із звітом Центру контролю і попередження захворювань (CDC) (США) по сезону 1994-95 рр., 87% відсотків вірусів грипу типу A і 76% вірусів типу B не були схожі з вірусами вакцини того року. А в сезон 1992-93 рр. 84% зразків вірусу типу A, який переважав тоді, не були схожі з вірусом вакцини" - розказав Рендолл Нойштедтер .
   Згідно з інформацією Центру контролю і попередження захворювань, список найбільш частих побічних ефектів щеплення проти гриппу виглядає так: лихоманка, розбитість, м'язові болі, головний біль. Вам це нічого не нагадує? Центр контролю захворювань з гордістю констатує, що для літніх людей, які живуть поза будинками престарілих, щеплення на 30-70% ефективніше в попередженні госпіталізацій через грип і пневмонію. Проте Департамент охорони здоров'я і соціальних послуг в США виявив, що під час сезону захворюваності грипом госпіталізуються менш, ніж 1% літніх людей незалежно є чи нема в них щеплення проти грипу. Незалежно від того, чи було зроблено щеплення чи ні, 99% літніх видужують від грипу без госпіталізаці§.
Неефективність щеплень проти грипу у літніх людей чомусь змусила Центр контролю захворювань рекомендувати, починаючи з 2000 р., щеплення для усіх у віці старше 50 років. Пояснюють це тим, що третина американців має чинники ризику хронічних хвороб, які призводять до підвищено§ смертності від грипу. Щеплення призначалось літнім людям, але саме в цій віковій групі його неефективність доведенна спеціалістами. Згідно з Центром контролю захворювань ефективність щеплення для тих, хто живе в будинках престарілих рівна 30-40% (CDC, 2001b). Інші дослідження показали ще нижчу ефективність щеплення - від 0 до 36% (в середньому біля 21%). Щорічні щеплення проти грипу рекомендуються тим, що страждають від астми і інших захворювань легенево§ і серцево-судинно§ систем. Проте саме ці люди найчастіше страждають від побічних аутоіммунних ефектів щеплення.
   Наступна мішень прибутково§ прищепно§ кампані§ - діти. Сьогодні щеплення рекомендується для дітей старше 6 місяців, які мають проблеми із здоров'ям, але не рекомендується для здорових дітей. Експерти інформують батьків дітей у віці від 6-и місяців до 2-х років про те, "що §х діти в групі ризику по серйозних ускладненнях грипу, і §м (батькам) дозволено зробити індивідуальний свідомий вибір відносно щеплення для §х дітей" (Neuzil et al., 2001). Ця заява була зроблена Мері Гріффін - тою самою, що була залучена у фальсифіковане дослідження, згідно з яким коклюшна вакцина звільнялася від відповідальності за завдання шкоди нервовій системі. Вона також є оплачуваним консультантом одного з найбільших виробників ліків, "Берроуз Уелкам"
Дитячий ринок - наступна велика надія вакцинаторів. Робоча група почала в 1998 р. дослідження з метою не лише підтримати, але і "рекомендувати" вакцину проти грипу для маленьких дітей.
   Подальшим важливим етапом процесу вакцинаці§ буде введення в практику живо§ інтраназально§ грипозно§ вакцини, тобто, розпиленою безпосередньо в ніс. Вона чекає своє§ години, щоб стати знаряддям великого калібру в арсеналі іншо§ збро§, націлено§ на наших дітей. Ця вакцина вже випробовувалася на маленьких дітях і була визнана на 93% ефективною в попередженні грипу у дітей у віці від одного року до 6 років (Belshe et al., 1998). Без відповіді залишилися питання, пов'язані з живою вакциною і можливостю передачі з нею інших, небезпечніших вірусів. Не вивчено питання можливості прискореного розмноження ослабленого вірусу у індивідуумів з порушеною функцією імунно§ системи і можливості бактерійно§ суперінфекці§ у разі, якщо живий вірус зруйнує слизову оболочку носа (Subbarao 2000р).
   Однією з найбільш дивних речей в сазі про щеплення проти грипу є рекомендація Центру контролю і попередження захворювань усім вагітним отримувати щеплення в другому або третьому триместрі вагітності. Це бентежить, навіть, лікарів, оскільки вакцина залишається в категорі§ препаратів З (невідомий ризик для вагітності). Поки що не проводилося адекватних досліджень, які доводять безпеку щеплення для матері і плоду. Єдине дослідження побічних ефектів щеплення під час вагітності було проведенo в 1970-х рр. (Heinonen et al., 1973; Sumaya & Gibbs, 1979). Деякі вакцини все ще містять ртуть в якості консерванта, незважаючи на вказівку Управління контролю харчових продуктів і ліків (FDA) видалити ртуть з усіх ліків. Згідно з Центром контролю захворювань, найбільш вразливі до ді§ метиловано§ ртуті плоди і діти у віці до 14 років.
У статті, опублікованій в "Американському журналі епідеміологі§" в 1999 р., стверджується, що "чутливість до нейротоксичного впливу метиловано§ ртуті найбільш висока на останніх місяцях вагітності" (Grandjean et al., 1999). Яким чином члени комітету Центру контролю захворювань визначили, що щеплення проти грипу безпечне для вагітних? Вони і не визначали. Всупереч сво§м власним рекомендаціям, комітет заявляє, що "потрібно додаткові дані для того, щоб підтвердити безпеку щеплення під час вагітності" ((CDC, 2001b).
   Чи може "свинячий" грип бути викликаний плутаниною у вакцинах?
Щодня ми піддаємося ді§ сторонньо§ тканини тваринного походження: ми §мо курку, яйця, рибу, сир і так далі. Досі ці тканини не викликали у нас хвороби і не інфікували нас, тому що наша травна система утилізує і асимілює сторонні тканини.
Як може ДНК свині потрапити двом дітям з Каліфорні§, які вважаються зараженими "свинячим" грипом? Одне - єдине пояснення цьому - наявність парті§ заражено§ вакцини. Вакцина від грипу вже містить "вірус H1N1" (http://en.wikipedia.org/wiki/ 2009_H1N1_flu_outbreak). Вірус H1N1 дуже близький до вірусу "свинячого" грипу, так що, навіть, в лабораторіях часто не можуть пояснити різницю між штамами цих двох вірусів. У світлі даних, наданих лабораторіями, які вивчають віруси, буде обгрунтованим припустити, що новий вірус H1N1 "випадково" прослизнув в партію вакцин від грипу. Інше вірогідне пояснення - в неточності тестів: плутають вірус H1N1, який міститься у вакцині від грипу, з штамом вірусу "свинячого" гриппу. А уряд США робить з цього поспішні висновки. Добре відомо, що в 1960-х роках мільйони людей отримали поліовакцини, заражені мавп'ячим вірусом SV40, який викликав рак у деяких людей, які вакцинувались (http://www.sv 40foundation.org). ДНК людини і свині мамають схожу структуру. Цілком можливо, що "свинячі гени" - це помилкова інтерпретація подібних людських генів, але є цінністю для пропаганди вакцинаці§.
   Між пташиним грипом, коров'ячим сказом і свинячим гриппом можна побачити і такий зв'язок. У 2006 році, коли в Туреччині стався спалах пташиного грипу, за два тижні було винищено 350 тисяч птахів. Такі поді§ знищують сільські продовольчі ресурси для людей з малими прибутками. Спалах пташиного грипу в Туреччині так і не був підтверджений. Замість цього були проведені два види популярних лабораторних дослідження на віруси, а саме антитіла і ПЦР (полімеразна ланцюгова реакція). Обидва дослідження абсолютно нікчемні для встановлення яко§-небудь ролі вірусів в хворобі і смертельному випадку. Вони просто показують, що людина або тварина в якийсь момент були хворі. А у Єгипті було винищено 300 тисяч свиней через страх перед "свинячим" грипом. Чи можуть ці епідемі§ бути просто прикриттям для знищення невеликих ферм, для винищення здорових свиней, курчат і корів, яких споживають по всьому світу? І для того, щоб захистити промисловість від відповідальності за забруднення довкілля, тоді як ростуть прибутки від продажу грипозних вакцин і медикаментів?
   Галас, істерія, нагнітання страху ні на йоту не відповідають рівню істинно§ "невідкладності" боротьби з всякими епідеміями. Всього декілька сотень людей мають симптоми, схожі з симптомами грипу, а ЗМІ, ВООЗ, уряди великих держав змушують нас повірити, що люди мруть, як мухи від цього "смертельного" вірусу, який дуже швидко вбиває і поширюється, не знаючи перешкод. Поки що усе це дуже далеко від реальності.
Справжній стан справ такий, що затіяна гра для тих, хто виграє, провівши нові закони і заробивши гроші на медичних препаратах. Уряди упиваються своєю новою владою ізолювати людей, яких визнають хворими. Це означає, що люди будуть замкнуті в спеціальних установах або у кращому разі у себе удома. Ув'язнені без причини, просто за хворобу, яка не є заразливою і, навіть, не існує. Вони будуть вилучені із суспільного життя, не маючи права впливати на розвиток подій в кра§ні. Це означає, що великі суми бюджетних грошей осядуть на рахунках приватних структур, близьких до тих, хто приймає рішення про початок різних "епідемій". Іншими словами, ми живемо у інформаційному світі, де нічого боятися, окрім епідемій, створених урядом і ЗМІ.
  

***
"Пандемія" грипу чи епідемія "пандемічного" грипу в Укра§ні.

   "В Укра§ні немає епідемі§ свинячого грипу. Є звичайна епідемія сезоного щорічного грипу. Але в результаті збочення фактів в Укра§ні оголошена епідемія абсолютно іншо§ хвороби. Всього за один день під цим приводом уряд вирішив витратити декілька мільярдів гривен", - повідомляло укра§нське видання в кінці жовтня 2009 року. 30 жовтня, в інформаційних агенціях з'явилися перші повідомлення про те, що від грипу і ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція) в західних областях Укра§ни за останні 11 днів померли 30 або 34 людини (по різних версіях). Всього хворих до 30 жовтня було 40 тисяч чоловік. Допустимо, це багато. На дворі стояв листопад - вогкість, холод. І чомусь не приводиться статистика минулих років. Немає даних для порівняння. А значить, можна говорити все, що завгодно. Так і вийшло. Того ж дня заговорили про епідемію "свинячого" грипу і атипово§ пневмоні§ в Укра§ні.
   Із слів міністра охорони здоров'я Укра§ни Василя Князевича (жовтень 2009 року): "На жаль, ми повинні констатувати, що в Укра§ні фактично почалася епідемія каліфорнійського грипу A/H1N1. Ми розглядаємо можливість оголошення карантину не лише в західних областях, але і по всій кра§ні, оскільки вірус поширюється надзвичайно швидко". Цікаво: на основі яких даних Князевич оголосив епідемію "свинячого" грипу? Він не привів ніяко§ статистики, окрім загально§ кількості хворих від ГРВІ і грипу. "Епідемічний поріг" в Укра§ні не тільки не був подоланий, але й не був офіційно оприлюднений. Адже на той час було відомо ще і таке: В Укра§ні офіційно підтверджено два випадки свинячого грипу. 5 червня 2009 року приватна лабораторія в Лондоні підтвердила захворювання грипом А/H1N1 у укра§нця, прибулого з Парижу. Після лікування пацієнт відправився додому, в Чернівці. Окрім того, у кінці вересня у чоловіка, який прибув з Кіровоградсько§ області в Ки§в і був госпіталізований з діагнозом "пневмонія", підтверджена приналежність виділеного штаму вірусу грипу до типу А/Н1 N1.
   Разом, 40 тисяч застуджених, 30 померлих від загальних простудних і вірусних захворювань плюс ДВА!!! підтверджені випадки А/H1N1. Хіба епідемія починається після двох підтверджених хворих? 30 жовтня виявилось, що хворих А/H1N1 не два, а цілих три. Мінохорониздоров'я підтвердив, що лише один випадок смерті з 30-и має діагноз "свинячий" грип. Окреме питання, яким чином визначені ці діагнози. 26.10.2009р голова парламентського Комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва розповіла, що в Укра§ну у рамках гуманітарно§ допомоги від США завезено 200 тестових комплектів. Але до них бракує особливих деталей ("праймерів"), які потрібні безпосередньо для ідентифікаці§ "свинячого гриппу". Виходить, його цей грип визначили на звичайному мікроскопі? 30 жовтня прем'єр-міністр Ю.Тимошенко заявила, що в Укра§ні лабораторно підтверджено 11 випадків захворювання гриппом А/H1N1.
   Знову питання - 11 чоловік це епідемічний поріг для кра§ни з населенням 46 мільйонів чоловік? Пізніше в понеділок стало відомо про 22 хворих. Всього за два дні. 2 листопада 2009р з'явилася така новина: "До теперішнього часу в Укра§ні зафіксовано 67 смертельних результатів від захворювань грипом і ГРВІ,- повідомив перший заступник міністра охорони здоров'я на брифінгу в понеділок. Всього зареєстровано 255 тисяч хворих ГРВІ і грипом, 15 тисяч з яких знаходяться в стаціонарі, у тому числі 170 чоловік - у відділенні інтенсивно§ терапі§. При цьому офіційно підтверджено 22 випадки захворювання грипом А/H1N1". А через дві години в той ж день Ю. Тимошенко назвала іншу цифру - 14 хворих, при цьому вона підкреслила, що число інфікованих "свинячим гриппом" за станом на понеділок не змінилося.
І 2, і 3, і 11, і 14, і 22 - усі ці числа говорять лише про те, що міністр і його перший заступник придумали епідемію "свинячого гриппу". Висмоктали §§ з стерильного медичного пальця. А прем'єр-міністр і президент підтримали §х в цьому починанні.
   Нарешті, пік маразму. Тоді ж 30 жовтня Ю.Тимошенко заговорила про можливість масово§ вакцинаці§. "Рішення про масову вакцинацію не прийняте, оскільки учені ще радяться і остаточно не визначилися в §§ доцільності", - сказала вона. Так, можливо, є епідемія. Але не "свинячого гриппу", а звичайного. Чи ГРВІ. Що, знову ж таки, цілком нормально для осені. В ті дні Мінохорониздоров'я давав статистику, яку неможливо порівняти з попередніми роками, щоб зрозуміти, наскільки збільшилася кількість хворих, який насправді рівень смертності. При цьому, кажучи про пневмонію, навіть сама прем'єр-міністр визнає, що "динаміка в порівнянні з попереднім роком приблизно така ж. Але кількість смертних випадків на 20% нижча".
   "Уряд виділяє 0,5 мільярдів гривен для того, щоб закупити усі необхідні лікарські засоби", - сказала Тимошенко, відкриваючи ранкове засідання уряду 30.10. 2009р. Трохи пізніше того ж дня, на зустрічі з керівниками західних областей, вона назвала вже в шість разів більшу цифру - 3 мільярди. "Це в два рази більше, ніж необхідний об'єм ліків. На ці 3 мільярди гривен будуть куплені ліки, маски, медичне устаткування, в областях будуть створені спеціальні лабораторі§, будуть створені спеціальні урядові групи, які працюватимуть в областях", - сказала тодішній прем'єр. Правда, через годину 3 мільярди виправили на 500 мільйонів. Чи звучала цифра 3 мільярди, вже ніхто не може точно згадати. Оскільки того ж дня цифру в 500 мільйонів гривен розтиражували багато телеканалів і друкованих ЗМІ. При цьому Тимошенко не уточнила, з яких джерел уряд планує виділити ці кошти. Нагадаємо, що на той час у Кабміну взагалі не було грошей, і він брав у борг під 30% річних. Теоретично, це означає, що гроші міг надрукувати Нацбанк. І, звичайно ж, він не міг відмовити. Адже справа "врятування" громадян надто серйозна.
   30 жовтня 2009р настав вирішальний момент. Того дня почали говорити всі - Мінохоронздоров'я, прем'єр, президент, голова Ради національно безпеки і оборони. Усі кинулися піаритися на гучній інформаці§. Тут вже і у людей спрацювала глибинна пам'ять. Все, що вони почули за два роки, вилилося в психоз. Тут же виникли черги в аптеках і розмови про необхідність витратити 500 мільйонів, 3 мільярди і 5,5 мільярдів.
   Дуже дивний факт - швидкість, з якою тодішній уряд і президент відреагували на нібито виниклу епідемію. Про "епідемію" стало відомо 30 жовтня. І того ж дня були прийняті усі ключові рішення. Як тільки стало відомо про хвороби, в.о. міністра фінансів Ігор Уманський і прем'єр Ю.Тимошенко сказали, що готові дати гроші на боротьбу з хворобою. Треба лише знати, скільки. І ось диво! Вже 30.10.2009р вони вже знали, скільки треба! Це саме по собі дивно. При нашій бюрократі§ і безгосподарності, збір інформаці§ від лікарень і аптек зайняв би мінімум тиждень. За один день офіційну інформацію могли зібрати тільки в двох випадках: або §§ було заготовлено заздалегідь, або вона придумана взагалі.
   Вже 2 листопада питання грошей отримало цікаве продовження. Президент В.Ющенко запропонував дофінансувати підвищення соціальних стандартів за рахунок таємничого джерела - "економі§ на обслуговуванні внутрішнього боргу".
Того ж дня Тимошенко подала в Раду поправки до бюджету 2009 року. У них вона запропонувала профінансувати виділення грошей на боротьбу з "свинячим гриппом" за рахунок того ж джерела - "економі§ на обслуговуванні внутрішнього боргу". Тоді мова йшла про виділення 5,5 мільярдів гривен. Уряд планував в 2009 році витратити на обслуговування держборгу 10 мільярдів гривен. Але фактично витратив близько 4,5 мільярда. Тому що дав грошей Міжнародний валютний фонд та й ще на рекапіталізацію витрачено значно менше, чим очікувалося. Звичайно, цих грошей не було в дійсності. У будь-якому випадку, §х повинен був "надрукувати" Нацбанк. Тому мали бути дуже вагомі причини, щоб В.Стельмах (голова Нацбанку - автор) не зміг відмовити Тимошенко. І виявилось, що для цього існували усі передумови. Тільки здається, що до 30 жовтня Укра§на жила без "свинячого гриппу".
   3 листопада 2009 року глава уряду Юлія Тимошенко заявила, що в Укра§ні в результаті епідемі§ грипу і гострих респіраторних захворювань померла 71 людина. Вона повідомила також, що кількість хворих на грип в кра§ні складає понад 19 тисяч, а загальна кількість хворих на грип та ГРВІ - 255 тисяч 516 людей. При цьому варто звернути увагу на загальновідому статистику. Щороку в світі від різних мутацій грипу помирають півмільйона чоловік. Це приблизно 1 400 тисяч чоловік в день.Та ж ситуація по пневмоні§. Від простого запалення легенів у всьому світі щороку помирають тільки 2 мільйони дітей. Напевно, ще стільки ж дорослих, тому що застуджуються усі і в будь-якому віці. З ціє§ точки зору, 70 померлих в Укра§ні, при тому, що кожна з цих смертей, вибачте, - горе для близьких, невелика цифра. Адже згідно з даними регіональних бюро Всесвітньо§ організаці§ охорони здоров'я, загальна кількість лабораторно підтверджених випадків захворювання людей, викликаних вірусом А/H1N1, у світі складає 407 тисяч 677, у тому числі 4 тисяч 877 - смертельних випадків. Хіба це був привід говорити про смертельну загрозу для Укра§ни?
   На початку листопада 2009 року Міністерство надзвичайних сил оголосило, що з метою забезпечення виконання завдань щодо попередження і подолання поширення епідемі§ проведені розрахунки та визначені сили для надання допомоги у забезпеченні сталого функціонування органів влади, важливих об'єктів економіки, систем життєзабезпечення тощо. Як запевняло міністерство, що його територіальними органами організовано чергування оперативних групп і ситуація перебуває під постійним контролем МНС.
   6 листопада 2009 року кількість людей, померлих від епідемі§ грипу та гострих респіраторних захворювань в Укра§ні, зросла до 109 осіб. Такі дані офіційно оприлюднило Міністерство охорони здоров'я. За інформацією МОЗ, захворіли на грип і ГРВІ вже понад 762 тисячі укра§нців, із них 33 979 осіб госпіталізовані. Перевищено епідемічний поріг у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській, Рівненській, Волинській та Вінницькій областях. В цих регіонах захворіли 415 тисяч 196 осіб, із них госпіталізовані - 20 тисяч 947, померли - 103 людини. Зокрема, у Вінницькій області від грипу та ГРВІ померли двоє людей; у Львівській області - 45; у Тернопільській - 17; в Івано-Франківській - 15; у Чернівецькій - 10; у Волинській - 4; у Хмельницькій - 4; у Рівненській - 4; у Закарпатській - 2.
   9 листопада 2009 року на зустрічі із Президентом держави. керівник місі§ ВООЗ в Укра§ні Юкка Пуккіла спрогнозував нову більш потужну і значно тривалішу хвилю епідемі§ грипу А/H1N1 для Укра§ни. За словами Юкки Пуккіли, нинішня епідемія в Укра§ні вже пройшла свій пік, впродовж не§ в державі проявилася проблема з лабораторним виявленням свинячого грипу. Він відзначив важливість досвіду Укра§ни в реагуванні на "свинячий" грип для інших держав. Тоді ж  Віктор Ющенко, Президент Укра§ни заявив:"Загальна динаміка в Укра§ні є досить позитивною (...) Укра§на має винести уроки з епідемі§ гриппу".  
   "Епідемія грипу у всеукра§нському масштабі очікується до середини грудня. Вона може захопити Новий рік і закінчитися в січні, - про це повідомила завідуюча відділом респіраторних і вірусних інфекцій НДІ епідеміологі§ та інфекційних хвороб Алла Мироненко. А офіційний представник ВООЗ Грегорі Гертль в ефірі Першого каналу. "Якщо говорити про торішній штам - AH1N1 - то він цього року, ймовірно, не спричинить масових захворювань. Втім, ми очікуємо традиційного сезонного грипу, і інфекці§ спричинить або той самий AH1N1, або ж вірус Н3N2", - сказав він. Коментуючи обвинувачення комісі§ з охорони здоров'я ПАРЄ в необґрунтованому роздуванні паніки навколо грипу, Гертль відповів, що торік пандемія "свинячого" грипу була. "Безумовно, пандемія була. Торішній вірус - це був вірус, який виявили вперше, і далеко не всі, якщо взагалі хто-небудь, мали імунітет проти нього. Поширився він буквально за кілька тижнів по всьому світу. Тому він мав всі ознаки пандемічного вірусу", - розповів представник ВООЗ. Також він прокоментував обвинувачення "Британського медичного журналу" ВООЗ у корупці§ й фінансових зв'язках з фармацевтичними компаніями. "З жодною організацією не було ніяко§ змови. А ті, хто вважають, що така змова була, просто погано інформовані", - заявив він. На завершення представник ВООЗ підкреслив, що найкращим способом запобігти захворюванню грипом є вакцинація, особливо це стосується груп ризику.
   Проаналізувавши новини в інтернеті, можна було чекати, що ліки купуватимуться у британсько§ фірми "GlaxoSmithKline PLC". Але в реальності, виявилось, що виграла інша фармацевтична компанія. 30 жовтня секретар РНБО Р.Богатирьова (до речі медик за фахом) заявила, що Укра§на звернеться за гуманітарною допомогою до кра§н, у яких є препарати, чутливі до вірусу A/H1N1. Серед усього іншого, до складу гуманітарно§ допомоги повинен був входити препарат "Таміфлю". Цей препарат рекомендує ВООЗ для боротьби з "свинячим гриппом". За словами заступника міністра охорони здоров'я, за рекомендацією ВООЗ, "якщо в регіоні зареєстрований хоч би один випадок захворювання грипом A/H1N1, то спосіб лікування має стати єдиним для усіх хворих ОРЗ".
   "Таміфлю" - препарат швейцарсько§ компані§ "F. Hoffmann - La Roche LTD". І саме цій компані§ найближчим часом потекли сотні мільйонів з Укра§ни. "Таміфлю", а не інші ліки від звичайного грипу, вже намагались виписувати усім вагітним жінкам, які живуть на заході Укра§ни і мали дурість звернутися по допомогу до лікарів після дрібного чиху.
Виникає питання: чому в Укра§ні, де немає епідемі§ "свинячого гриппу", вагітних напихають саме цим препаратом? Вище ми подавали думку, що вакцина є причиною хвороби, а, іноді, смерті. Виробники самі вказали небезпечні побічні ефекти при вживанні препарату "Тамифлю" - нудота, блювота, діарея, головні болі, млявість, кашель. Виходить, що вживання цього препарату призначають за принципом: поломіть собі руку аби не болів зуб.
   Докази ефективності препарату "Таміфлю" виробництва швейцарсько§ фармацевтично§ компані§ "F. Hoffmann - La Roche LTD" (далі "Roche") як засобу для профілактики запалення легенів при грипі відсутні! Такого висновку дійшла авторитетна міжнародна незалежна група учених Cochrane Collaboration. Наявні у розпорядженні фахівців відомості про "Таміфлю" (або озельтамівір) мізерні: відомо лише, що його використовують виключно при перших симптомах грипу. Але навіть в цих випадках дієвість препарату сумнівна, стверджують експерти, що систематично займаються аналізом ефективності медикаментів. "Даних, що підтверджують здатність цього протигрипозного засобу запобігти таким важким ускладненням, як запалення легенів, немає", - пояснює британський епідеміолог Том Джефферсон, який провів в Римі дослідження для Cochrane Collaboration. Відомо, що хворі грипом пацієнти помирають, як правило, не від його вірусів, а від небезпечних легких патогенних бактерій, викликаючи запалення легень. А ці бактері§, потрапляють в організм саме завдяки вірусам грипу.
   В центрі уваги громадськості "Таміфлю" опинився в 2006 році, коли у світі наростав страх перед перетворенням збудника пташиного грипу на вірус, який може виявитися смертельним також для людини і поширитися по усій планеті. Приборкати пандемію повинні були "Таміфлю" і "Реленза" - єдині розроблені специфічні медикаменти проти грипу. Популярності "Таміфлю" сприяла передусім наукова робота, написана в 2003 році під керівництвом Лорана Кайзера, керівника Центрально§ вірусологічно§ лабораторі§ в Університетській клініці Женеви. У рамках ціє§ роботи група Кайзера проаналізувала результати 10 досліджень ефективності препарату, проведених безпосередньо його виробником таміфлю - компанією Roche. Кайзер, зокрема, дійшов висновку, що у пацієнтів, вживаючих "Таміфлю" на початку захворювання, важкі ускладнення грипу спостерігаються значно рідше. Після цього фармацевти і менеджери системи охорони здоров'ящо почали просувати на широкий ринок "Таміфлю", завжди посилалися на висновки Кайзера. Коли під час епідемі§ пташиного грипу, багато кра§н, в т.ч. і Укра§на, закуповували протигрипозні засоби, ця робота служила рекомендацією для купівлі препарату "Таміфлю".
   Том Джефферсон і його колеги, уперше проводячи оцінку досліджень різних протигрипозних медикаментів в 2006 році, повірили висновкам Лорана Кайзера. У 2009 році вони отримали від британського Національного інституту досліджень в області охорони здоров'я замовлення на проведення ново§ перевірки ефективності таких препаратів. В цей же час §м прийшло повідомлення з Японі§. "Педіатр з Осаки Кейдзі Хаяші заявив, що ми повірили сумнівним даним", - говорить Джефферсон. "Автори цього оглядового матеріалу, окрім Лорана Кайзера, - четверо службовців компані§ Roche і оплачуваний нею консультант. Лише 2 з 10 досліджень були опубліковані в наукових журналах. Чому? Тому що згідно з іншими 8 роботами ефективність "Таміфлю" не перевищує ефективності плацебо",- писав Хаяши. Фахівці Cochrane Collaboration віднеслися до ціє§ інформаці§ серйозно і вирішили дізнатися про "Таміфлю" більше, ніж можна знайти в матеріалах, представлених його виробником. Для цього вченим були потрібні об'єктивні, не інтерпретовані результати досліджень. Вони звернулися до Лорана Кайзера, але він переадресував §х безпосередньо до Roche. Проте компанія погодилася надати експертам Cochrane Collaboration можливість ознайомиться зі сво§ми протоколами виключно в обмін на... §х гарантію зберігати мовчання. Ці умови були для Тома Джефферсона неприйнятними, і в грудні 2009 року він і його колеги опублікували матеріал в British Medical Journal про відсутність об'єктивних даних. Одночасно вчені провели нову експертну оцінку ефективності "Таміфлю", для чого розглянули виключно повністю опубліковані дослідження. Їх висновок співпав з інформацією Кейдзі Хаяші: "Таміфлю" запобігає ускладненням грипу з боку дихальних шляхів не краще, ніж плацебо.
   Компанія Roche відреагувала на цю публікацію несподівано швидко, повідомляє Tages - Anzeiger. "Детальні звіти про дослідження незабаром будуть представлені на одному із захищених паролем сайтів для наукових досліджень", - пообіцяв Джеймс Сміт, медичний куратор виробництва "Таміфлю" компані§ Roche, в письмовій відповіді на статтю в British Medical Journal. "Ми чекаємо відповіді досі", - говорить професор медицини Кріс Дель Мари з Квинсленда (Австралія), співавтор дослідження Джефферсона (вересень 2010). Незабаром після обіцянки він дійсно отримав пароль для доступу на сайт Roche : "Але там була викладена лише чверть даних з 10 досліджень Кайзера". Учені припускають, що від них приховують інформацію.
   Колегія Рахунково§ палати Верховно§ Ради у відповідності до рішення парламенту розглянула питання використання бюджетних коштів під час так звано§ епідемі§ "свинячого" грипу. Не будемо вибірково подавати цитати, а запропонуємо текст звіту, ухваленого 29.04.2010 року на засіданні ціє§ колегі§ в цілому:
   "Восени 2009 року наша кра§на пережила тривожні дні епідемі§ нового пандемічного грипу, який викликав штам вірусу A/H1N1/Каліфорнія/04/09. Для недопущення розповсюдження і подолання поширення цього вірусу територією Укра§ни Міністерству охорони здоров'я було позапланово додатково передбачено з держбюджету 1,1 млрд. гривень. Колегія Рахунково§ палати розглянула результати аудиту використання цих коштів і дійшла висновку, що МОЗ як головний орган реалізаці§ державно§ політики у сфері охорони здоров'я не забезпечило ані належно§ підготовки галузі до ситуаці§ з пандемічним грипом, ані обгрунтованого спрямування коштів на організацію боротьби з епідемією. Міністерство своєчасно не сформувало стратегі§ забезпечення кра§ни антивірусними препаратами, не визначило обсягів §х необхідного запасу та критері§в застосування у період пандемі§. Так само МОЗ не зуміло дати вчасну і точну оцінку готовності лікувальних закладів та державно§ санітарно-епідемічно§ служби до поширення пандемічного вірусу грипу. Все це унеможливило правильне визначення обсягу необхідних коштів державного бюджету та предмету витрат на заходи з боротьби з грипом, у результаті чого суспільство наразилося на серйозні соціально-психологічні проблеми.
   Починаючи з квітня 2009 року, коли ВООЗ попередила світ про загрозу пандемі§ грипу, МОЗ затверджувало плани заходів (§х виявилося аж чотири, однак жоден так і не виконано повністю), створювало робочі групи та комісі§, складало переліки необхідних до закупівлі медикаментів та обладнання, вносячи до них численні зміни аж до спаду епідемічно§ напруги.
   Проте спалах захворювань на грип і тяжкі ускладнення застали кра§ну зненацька. Управлінський хаос призвів до того, що переважна більшість закуплених ліків надійшла до медичних закладів вже під час нормалізовано§ епідемічно§ ситуаці§. Закупівля обладнання для лабораторій та лікарень була "організована" міністерством так, що доставка апаратури до медзакладів тривала аж до березня 2010 року, а деяке устаткування й досі перебуває на митниці. До того ж можливості подальшого його використання у практичній медицині були "на перспективу", а не для вирішення протиепідемічних завдань. Аудитом встановлено, що невикористаними залишилися понад 90 відсотків закуплених препаратів та виробів медичного призначення. Вірус пандемічного грипу порядкував в Укра§ні сам собою, а кошти витрачалися абсолютно окремо від епідемі§.
   Перевіркою встановлено, що чимало угод про постачання ліків укладено на тривалий час. З порушенням діючих норм у період епідемічного загострення тодішній уряд запровадив лояльні умови поставки в Укра§ну вантажів гуманітарно§ допомоги. Це призвело до завезення на нашу територію ліків на 17 млн. грн., які не зареєстровані в Укра§ні, та майже на 22 млн. грн. - з критичним терміном придатності, які не використано, а тому на §хню утилізацію ще доведеться витрачати державні кошти. МОЗ діяло, з одного боку, без чіткого підходу до організаці§ роботи із запобігання і лікування грипу, з іншого - виходячи з важкого сценарію пандемі§, хоча ВООЗ ще у червні 2009 року інформувала, що різкого зростання числа важких та летальних інфекцій не очікується. І справді, в Укра§ні щороку реєструвалося 7-8 млн. випадків захворювань на грип і ГРВІ. У 2009 таких випадків було зареєстровано 9 млн., проте ріст показника пов'язують з активним поширенням інформаці§ про загрозу пандемі§ і збільшенням кількості звернень хворих до лікувальних закладів.
   Загалом, з виділених на подолання епідемі§ 1,6 млрд. грн. було освоєно 738 млн. грн., з яких майже половина використана з порушеннями чинного законодавства і неефективно. МОЗ фактично зробило усе, щоб мільярд, який у непростий фінансовий для кра§ни час було винайдено у бюджеті, у тому числі в резервному фонді, розминувся з епідемією пандемічного гриппу". (!!!)
   Ще у кінці 90-х по південній Укра§ні прокотилася епідемія холери. 2 роки підряд лікарі знаходили трупи бомжів, оголошували про знайдену у них холеру і "вибивали" під боротьбу з хворобою фінансування. Майже щомісячно лікарі оголошували про перемогу над епідемією, і будь-яка інформація про холеру зникала. Самі медпрацівники подейкували, що таким чином чиновники обласних управлінь охорони здоров'я заробляли гроші в умовах, коли медицина хронічно недофінансувалася. Пізніше в 2008-2009рр ця схема була використана в масштабах усіє§ кра§ни.
   З 2007 року в Укра§ні і світі постійно ведеться інформаційна кампанія, яка повинна була привчити населення до двох думок. Перша - що ця хвороба існує. Друга - що вона дуже небезпечна. Кампанія працювала за принципом закону епідемі§. Потік інформаці§ накопичувався, але декілька новин в день на одну і ту ж тему не можна було проаналізувати. Тому новини працювали на створення такого собі інформаційного тривожного фону.
   Основні висновки "пандемі§ свинячого грипу" в Укра§ні. Епідемія "свинячого гриппу" придумана. Під не§ уряд намагався витратити мільярди гривень.
Тому прем'єр, президент, глава СНБО і, природно, Мінохорониздоров'я всіляко стимулювали тему епідемі§. Їх підтримувало багато людей - від міжнародних чиновників і бізнесменів до простих людей, що піддалися масовому психозу. Висновок головний: усе вище описане не означає, що хвороби не було. Була, але вона інша - щорічний звичайний грип. Тому щорічно потрібно захищатись від інфекці§. І не тільки грипу, але і інших інфекційних хвороб. Для цього потрібно вести здоровий образ життя, не допускати ослаблення імунітету, дотримуватись особисто§ гігієни і елементарних засобів захисту. Купуючи маску або препарат "Таміфлю" пам'ятайте, що в цей момент на вас заробляють мільярди.
  

***

   Після провалів "епідеміологічних" шахрайств у всьому світі заговорили про заківленність керівництва ВООЗ в отриманні фармацевтичними компаніями мільярдних прибутків. Шокуюча інформація про глобальні афери і нефективність нишніх медичних препаратів в боротьбі з звичайними хворобами навело прогресивне людство згадати народну медицину. Саме традиці§, методи медицини народів світу виявились готові протистояти всяким епідеміям, хворобам сьогодення, пов'язаних з швидким, енергозатратним, галасливим життям міст, неякісним харчуванням тощо. Проблема хворого поступово стала проблемою тільки хворого і він почав самостійно вивчати народні методи оздоровлення. Такі ді§ прогресивно§ людини є прикладом для інших. Самооздоровлення травами, настоями при нагляді відповідних спеціалістів набуває популярності на всіх континентах. Люди використовують, як і в давні часи, місцеві рослини, бо в окремо взятому регіоні людина пристосована до своє§ поруч існуючо§ природи. Поширення популярності використання гомеопатних препаратів, вироблених місцевими виробниками з місцевих трав, зменшує прибутки світових фармацевтичних лідерів. А це не в §х планах. Тому ВООЗ поступово звертає свою увагу на народну медицину, як джерело ефективних способів лікування і профілактики. Однозначно стверджувати, що саме така мета у ВООЗ, не стану. Не буду наводити народні методи рецепти, які існують в світі, дам можливість читачу оцінити ді§ ВООЗ по відношенню до народно§ медицини.
   7 грудня 2010 року в Токіо (Японія) - ВООЗ, уперше за весь час свого існування, на своєму засіданні прийняла рішення розробити класифікацію в області народно§ медицини, яка стане основою для об'єктивно§ оцінки §§ переваг. На думку спеціалістів ВООЗ, проект із створення Міжнародно§ класифікаці§ в області народно§ медицини сприятиме формуванню бази фактичних даних в області народно§ медицини - створенню термінологій і класифікацій для діагностики і заходів втручання.
   "Ми визнаємо той факт, що використання народно§ медицини широко поширене. Для багатьох людей, особливо в Західній частині Тихого океану, Південно-східно§ Азі§, Африці і Латинській Америці, народна медицина є основним джерелом медично§ допомоги, - заявила доктор Марі-Поль Кіні, помічник Генерального директора ВООЗ по інноваціях, інформаці§, фактичних даних і наукових дослідженнях. - В інших частинах світу, особливо в Європі і Північній Америці, зростають масштаби використання ліків з рослинно§ сировини, акупунктури і інших практичних методик народно§ медицини. Але при цьому відсутні глобальні методики по класифікаці§ і термінологі§ в області народно§ медицини". А чи важливо кияну чи японцю, як назвуть глобалісти, §х рідну трав'яну настійку чи мазь ? Наприклад, що є спільного між японською софорою і укра§нською акацією? Це дуже схожі рослини за будовою і лікувальними властивостями. Більше читач може дізнатись в Інтернеті. Важливо для ВООЗ знати народні рецепти, які потім можна модифікувати в препарати контролю за масами.
   Міжнародну класифікацію в області народно§ медицини планують зробити інтерактивною на базі Інтернет-ресурсів, яка дозволить користувачам з усіх кра§н документувати терміни і поняття, використовувані в народній медицині. Відкритим питанням залишається достовірність наведених рецептів та безкоштовно§ доступності до ціє§ бази даних. "Деякі кра§ни створили національні стандарти для класифікаці§ в області народно§ медицини, але міжнародно§ платформи, яка дозволила б погоджувати дані для клінічного, епідеміологічного і статистичного використання, немає. Така інформація потрібна для того, щоб лікарі, наукові дослідники і особи, що формують політику (виділено автором), могли проводити усебічний моніторинг за безпекою, ефективністю, використанням, витратами і тенденціями в області охорони здоров'я," - відмітила доктор Кіні. Класифікація буде спочатку сфокусована на практичних методиках народно§ медицини Китаю, Японі§ і Республіки Корея, які пройшли багато змін і поширилися по всьому світу. Потрібно трохи почекати і звичайна укра§нська горілчана настійка з каштанів для лікування артеріального тиску і сердцево-судиних хвороб буде запатентована якоюсь швейцарською фармацевтичною компанією. Потім прості громадяни будуть збагачувати цю компанію, купуючи §§ медичний препарат під назвою, наприклад, "Каштанілок".

***

   Всесвітня Організація Охорони здоров'я в 2004 р. ухвалила резолюцію, в якій проголосила радикальне збільшення безпеки лікування сво§м пріоритетним завданням. У цій резолюці§ особливий акцент зроблений на правах хворого знати усе про своє захворювання, методах його лікування і на необхідності отримання інформовано§ згоди хворого на лікування. У зв'язку з цим, необхідно враховувати, що інформована згода припускає явне роз'яснення пацієнтові відмінностей між "аналогами" лікарських засобів. Проте тільки 60% лікарів обізнані з резолюцією ВООЗ. Проблема аналогічних (далі генеричних) препаратів надзвичайно актуальна для кра§н колишнього союзу. По-перше, тому що саме в цих кра§нах - найбільша частка генериків на фармацевтичному ринку світу. Деякі оригінальні лікарські засоби мають величезну кількість генериків. Так, у вольтарену - 120 генеричних "копій", що вже суперечить міжнародній практиці. Прийнятна західна практика на фармацевтичному ринку - це присутність 4-5 генериків, якість яких досконально перевірена при реєстраці§ препаратів. По-друге, тому що генерики, вироблені в Укра§ні, у більшості сво§й, -- невисоко§ якості. Так, в сусідній Росі§ на високому урядовому рівні визнають, що разом з лісовою і рибною галузями, фармацевтична є самими криміналізованими в економіці кра§ни. Адже в фармгалузі і контрафакту повно, а , якщо це не контрафакт, то якість все одно низька.
   Так чим же генеричний препарат відрізняється від оригінального? Оригінальний лікарський препарат - це уперше синтезований, який пройшов повний цикл доклінічних і клінічних досліджень лікарських засобів, захищений патентом на термін до 20 років. Тільки після закінчення терміну ді§ патенту можливе відтворення лікарських засобів будь-якою фармацевтичною компанією: створюється генерик. Таким чином, генерик повинен з'являтися значно пізніше за оригінальний препарат. Проте вже на цьому етапі мають місце порушення. Наприклад, патент на оригінальний азитроміцин з'явився в Росі§ тільки в 2007 р. (!!), а в РФ вже зареєстровано не менше 14 генериків.
   Термін "генерик" виник в 70-і роки XX століття, коли вважалося, що препарати-аналоги потрібно називати родовим (генеричним) ім'ям, на відміну від оригінального лікарського засобу, яке продавалося під спеціальним торговим найменуванням. Сенс цього правила полягав в тому, що воно полегшувало розпізнавання оригінальних ліків серед препаратів-аналогів. Нині генерики часто мають власні назви, що не дозволяє розрізнити генерики і оригінал. Наприклад, оригінальний препарат диклофенаку називається вольтарен (новартис), а генерики, які теоретично повинні називатися родовим (генеричним) ім'ям диклофенак, мають найрізноманітніші найменування.
   Як правило, основними ознаками генерика мають бути:
   - відсутність патентного захисту;
   - порівняно низька ціна;
   - призначення і продаж під непатентованим найменуванням;
   - майже повна відповідність оригінальному продукту по складу (допоміжні речовини можуть бути іншими);
   - відповідність фармакологійним вимогам;
   - виробництво в умовах GMP (належна виробнича практика і чистота умов виробництва).
   А в дійсності ці вимоги виконуються відсотків на 10-15.
   Згідно з міжнародним стандартом генерик - це лікарський продукт з доведеною фармацевтичною, біологічною і терапевтичною еквівалентностью з оригіналом. Проведення експертизи матеріалів щодо додаткових випробувань лікарських засобів покладено на державне підприємство "Державний фармакологічний центр" МОЗ Укра§ни. Фармацевтична еквівалентність припускає зміст одних і тих же активних субстанцій в однаковій кількості і в однаковій лікарській формі, відповідність вимогам одних і тих же або схожих стандартів. Фармацевтично альтернативними є ліки, що містять однаковий терапевтичний компонент, представлений у вигляді різних солей, ефірів або комплексів, або в різних дозах. Біоеквівалентні лікарські препарати - це фармацевтично еквівалентні або фармацевтично альтернативні препарати, що мають порівнянну біодоступність, вивчену в схожих експериментальних умовах. Під біодоступністю розуміється швидкість і доля всмоктування активного інгредієнта або активного компонента ліків, які починають діяти в місці застосування. По суті, біоеквівалентність - це еквівалентність швидкості і міри всмоктування оригінала і генерика в однакових дозах по концентраці§ в рідинах і тканинах організму. Тест проводиться за участю 20 здорових добровольців, які одноразово приймають одну дозу досліджує мого генерика (для пролонгованого препарату - 5 діб прийому). Потім після декількох періодів напіввиведення приймають аналогічну дозу оригінального препарату. Природно, біоеквівалентність - це не гарантія, а припущення терапевтично§ еквівалентності і безпеки препарату. Якщо генерик дозволений до застосування в інших кра§нах, він реєструється за спрощеною схемою (без визначення біоеквівалентності). Тільки генерики нових виробників досліджуються на біоеквівалентність.
   Доля медичних препаратів іноземного походження, які проходять дослідження на біоеквівалентність при реєстраці§ складає в середньому 2-5%. Тому що прийнято довіряти експертизам на біоеквівалентість, проведених в інших кра§нах. Таким чином, при реєстраці§ іноземних генериків беруться до уваги експертизи, які надаються фармацевтичними компаніями. Така "довірливість" дорого обходиться пацієнтам. На думку директора Державного фармакологічного центру МЗ Укра§ни В. Т. Чумака "жоден з 150 наявних на ринку Укра§ни препаратів диклофенаку за сво§ми фармакокінетичними властивостями не відповідає вольтарену."
   Терапевтично еквівалентними лікарські препарати можуть вважатися тільки у тому випадку, якщо вони фармацевтично еквівалентні і можна чекати, що вони матимуть однаковий клінічний ефект і однаковий профіль безпеки при введенні пацієнтам відповідно до вказівок в інструкці§ препарату. Генерик терапевтично еквівалентний іншому препарату, якщо він містить ту ж активну субстанцію, і за результатами клінічних досліджень має таку ж ефективність і безпеку, як і оригінальний препарат, чия ефективність і безпека встановлені раніше. Відсутність досліджень на терапевтичну еквівалентність при реєстраці§ генериків має численні негативні наслідки. Так, в добре відомому дослідженні протиепілептичних препаратів було показано, що перехід з оригінального лікарського засобу Тегретолу на генерик приводив в 70% випадків до негативних наслідків, а в 30% випадків до значного підвищення частоти нападів (!).
   Цікавими є чинники формування вартості оригінальних лікарських засобів і генериків. 80% вартості оригінального лікарського засобу складає вартість досліджень ефективності і безпеки препарату, а 20% вартості - це вартість синтезу лікарсько§ речовини. Процес створення оригінальних ліків дуже тривалий і дорогий. Спочатку створюється молекула, потім вона оцінюється в дослідженнях на клітинах і тканинах, потім на тваринах. Після цього проводиться три етапи §§ клінічних досліджень на здорових добровольцях і пацієнтах. Після завершення цих клінічних досліджень лікарський засіб проходить реєстрацію. Дослідження оригінального засобу триває і після реєстраці§. Проводяться з дотриманням правил GCP так звані постреєстраційні дослідження. Відомо, що тільки 1 з 5 000 молекул доходить до ринку у вигляді лікарських засобів. Цей шлях триває 12-15 років і "коштує" від 800 млн. до 1 млрд. доларів. Прибутковими є тільки один-два зі знову створених лікарських засобів. Таким чином, перевагами оригінальних лікарських засобів є доведена ефективність, безпека, інноваційність, відтворюваність ефекту, суворий контроль якості.
   Процес створення генерика відбувається абсолютно інакше. Відсутні три етапи клінічних досліджень, перед реєстрацією проводиться тільки дослідження біоеквівалентності. 50% собівартості складає вартість активно§ субстанці§. Для того, щоб знизити вартість, фармацевтичні компані§ змінюють методи синтезу або шукають можливість придбання більш дешевих субстанцій. Придбання активно§ субстанці§ у компаній, які спеціалізуються на §§ виробництві, є загальноприйнятною практикою. Частенько активна субстанція отримується в кра§нах, малодоступних для контролю: Китай, Індія, В'єтнам. Постачання субстанцій відбуваються через велику кількість посередників, інформація про місце виробництва субстанцій, як правило, не публікується і готовий продукт рекламується, як виготовлений у високорозвиненій кра§ні. Якість наповнювачів теж має велике значення: будь-яка зміна у складі допоміжних речовин або оболонки можуть істотно змінити якість препарату, його біодоступність, привести до токсичних або алергічних явищ. У тому, що генерики відрізняються від оригіналу складом допоміжних речовин, можна легко переконатися, вивчивши дані фармацевтичних довідників. Таким чином, джерелами низько§ вартості генеричних лікарських засобів є відсутність клінічних досліджень, відсутність порівняльних досліджень з оригіналом, відсутність вивчення профілю безпеки.
   Чи можуть генерики низько§ якості вплинути на здоров'я наці§? Так, можуть. Наприклад, застосування генеричних антибіотиків призводить до хронізаці§ захворювань, стійкості бактерій, вірусів і грибів до антимікробних препаратів, росту інвалідності і смертності. Недотримання міжнародних вимог до генериків приводить до величезних втрат громадян від "вигідно§" ціни внаслідок перевитрат на повторні госпіталізаці§, великі дози ліків і лікування побічних ефектів.
   Як вирішується проблема генеричних препаратів у розвинених кра§нах? Передусім це суворий контроль якості на кожному етапі шляху від виробника до пацієнта . Крім того, в розвинених кра§нах має місце негативне відношення до біоеквівалентності, як до єдиного способу оцінки рівнозначності ліків. Для того, щоб вважати генерик якісним, потрібне проведення клінічних досліджень на терапевтичну еквівалентність. Дуже важливе те, щоб лікар мав повноцінну інформацію не тільки про те, який лікарський засіб є оригінальним препаратом, а також про якість генеричних препаратів. У США генерики розділені на групи "А" і "В". Код "А" надається генерикам, що пройшли клінічні дослідження на терапевтичну еквівалентність і мають відмінності біоеквівалентності від оригінального лікарського засобу не більше 3-4%. Генерики з кодом "А" можуть бути заміною оригінальному препарату за фінан­совими міркуваннями. Код "В" надається генерикам, що не пройшли клінічні випробування на терапевтичну еквівалентність. Генерик з кодом "В" не може бути автоматичною заміною оригінальному препарату або іншому генерику з кодом "А". Відомості про статус лікарських засобів - загальнодоступні і містяться в довіднику "Orange Book". У аптеці розвинено§ кра§ни провізор зобовязаний відпустити хворому препарат тільки з тією торговельною назвою, яку призначив лікар, без пропозиці§ замінити його іншим препаратом.
   Як розв'язати проблему генериків у нашій державі? Звичайно, найбільш кардинальним рішенням є приведення законодавства у відповідність до законодавства цивілізованих кра§н. Поки цього не сталося, можливо оцінювати якість генериків за деякими дуже істотними критеріями. По-перше, на думку експертів, якість генерика цілком задовільна, якщо лікарський засіб зареєстрований в кра§нах з розвиненою контрольно-дозвільною системою, до яких відносяться члени PIC - PI C/S - "Конвенці§ і схеми співпраці по фармацевтичних інспекціях" (старі члени Євросоюзу, США, Японія, Канада, Австралія, Австрія, Швейцарія, Норвегія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Сінгапур). Важливе саме місце реєстраці§, а не виробництва ліків. По-друге, генерик має гідну якість, якщо компанія-виробник довела терапевтичну еквівалентність генерика оригінальному препарату в постреєстраційних доведених і контрольованих дослідженнях. По-третє, має бути упевненість, що при виробництві генерика дотримуються правила GMP.
   Якщо лікар хоче якісно лікувати, а пацієнт отримувати належну медичну допомогу, то швидше за все має призначатись оригінальний препарат за наявності тако§ можливості або має бути вибраний якісний генерик при неможливості призначення оригінального препарату з фінансових міркувань. Чи може практикучий лікар займатися оцінкою якості генериків? Звичайно не може, хоча багато лікарів намагаються це робити. Проте, це не входить в завдання лікаря, який повинен мати на робочому столі джерело достовірно§ інформаці§ про лікарські засоби: який препарат є оригінальним, а який генеричним; який генерик відноситься до групи "А" і є якісним, а який до групи "В" і не може бути заміною оригінальному лікарському засобу і якіснішому генерику. Тоді практикучий лікар спокійно призначатиме той засіб, який вважає потрібним для цього хворого. Крім того, в цьому випадку лікар повинен мати гарантію, що пацієнт в аптеці отримає саме той лікарський засіб (з тим торговельним найменуванням), який виписаний у рецепті. У нашій кра§ні, на жаль, допускають видачу рецептів непатентованих ліків, оскільки на фармацевтичному ринку є величезна кількість генеричних лікарських засобів дуже різно§ якості. Лікар є особою, яка юридично відповідає за якість лікування пацієнта, і має бути упевнений, що пацієнт отримає саме той лікарський засіб, який він призначив хворому.
   Що робити пацієнтові? Почати ставити правильні питання лікареві і державі, а також перестати економити на здоров'§. Добре відомо, що населення нашо§ кра§ни на біологічно активні добавки витрачає в 5-10 разів більше грошей, ніж на ліки. Але, напевно, найбільше питань з приводу того, чому лікар не має інформаці§ про те, яке торговельне найменування відповідає оригінальному препарату, а яке генеричному. Чому в кра§ні відсутній довідник лікарських засобів, де є така інформація? Відповідальність за недостатню інформованість лікаря несе держава, яка повинна забезпечувати усі категорі§ населення неупередженою і доведеною інформацією відносно лікарських засобів. Повноцінний лікарський засіб - це лікарський продукт плюс повноцінна інформація про нього. Безумовно, найбільш простим рішенням проблеми з точки зору практичного лікаря був би допуск на фармацевтичний ринок кра§ни тільки якісних генеричних ліків.
  

***

   ..."Екстрасхуднення на 10 кілограмів за тиждень без дієти!", "суперпігулки від целюліту і артрозу", "суперсистема омолоджування без операцій - наші пігулки зроблять вашу шкіру, волосся, нігті ідеальними!" - це тисячна частина зухвало§ реклами деяких "диво-препаратів", яка заполонила екрани телевізорів і газет. Як і будь-яка реклама, реклама таких препаратів не є повноцінною для прийняття рішення щодо §х застосування. Як правило, реклама несе в собі найкращі і найвигідніші умови чи характеристики. Реклама хоч є рушієм торгівлі, але, водночас, вона може призвезти і до плачевних наслідків. Чи то МММ, чи то "Еліта-центр"? Спробуємо розібратись в ефективності застосування біологічно активних добавок або БАД. Тільки-но з'явившись на укра§нському ринку біологічно активні добавки стали такою ж невід'ємною частиною нашого життя, як невідомі нам колись чіпси і попкорн. І викликали цілу низку суперечок, які не припиняються і досі.
   Першою, хто запропонував систему контролю за вагою, стала міжнародна компанія "Herbalife International" (далі Гербалайф). Ще в далекому 1980 році §§ засновник Марк Хьюз запропонував світовому товариству цілу низку біологічно-активних препаратів, які допомагали зменшувати і контролювати вагу, відновлювати фізичні сили тощо. Проте, до ціє§ продукці§ необхідно ставитись упереджено і ретельно вивчати як показання до застосування, так і протизастосування. Але завжди необхідно знати і памятати причини власного захворювання. БАДи не є лікарськими препаратами! Вони можуть додавати до організму людини певні поживні речовини. Але я не буду рекламувати досягнення фахівців БАДів. Зупинюся над тим, про що не люблять говорити дистриб'ютери ціє§ продукці§. А саме, про недоліки або брак інформаці§. Так, в деяких препаратах є кофе§н, який не всім, але багатьом протипоказаний. Тому що може викликати посилення обміного процесу, тахикардію, екстрасістолію (аритмію серця). Багато видів аритмій - це порушення калієво-натрієвого балансу і дефіцит в організмі магнію. Саме БАДи і пропонують поповнити фізіологічну норму організму того чи іншого мінералу. До речі, вказані вище мінерали у великій кількості є в кабачках, чорній редьці, куразі, шипшині, меді і багатьох інших народних "рятівниках". Відзначимо, що деякі препарати Гербалайфу містили і ефедрин, великі дози якого можуть викликати галюцінаці§. Їх своєчасно вилучили з виробництва. Саме протипоказання і побічні явища БАДів є інформацією, яка надається в мізерній кількості або й зовсім не надається. Наприклад, той же ефедрин, до якого б він препарату не входив, категорично протипоказаний людям страдаючим безсонням і з особливою обережністю людям з захворюванням на сахарний діабет.
   Зазвичай, реклама стверджує, ніби чудодійний засіб зроблений по традиційних народних рецептах з натуральних компонентів. Тут же відомі люди барвисто розповідають легенди про та§нства окультно§ медицини екзотичних кра§н - як стародавні китайці зцілялися корою дерева, африканські племена - рідкісною морською водоростю, ацтеки - гірською травичкою і т. д. Що ж насправді є цими новомодними пігулками, нібито здатними зробити будь-кого і кожного здоровим і красивим без всяких лікарень, лікарів, рецептів?
   Біологічно активні добавки (БАДи) - це комплекс вітамінів і мінералів, щось середнє між §жею і ліками. По ефективності ді§ вони в принципі не можуть змагатися з ліками, хоча реклама часто запевняє в зворотному. Біодобавки вже давно ввійшли в сферу лікарських засобів. І, навіть, намагаються з ними конкурувати, складаючи велику частину асортименту аптек. Ситуацію посилює агресивна реклама про чудодійні і частенько неіснуючі властивості біодобавок. Для тих, хто §х купує, це обертається не лише втратою грошей, але і здоров'я. На пам'яті лікарів немало випадків, коли, повіривши переконливій рекламі, людина переставала пити ліки. І запускала серйозне захворювання. Проте на БАДах набагато легше і простіше "заробити гроші", чим на пігулках. Створити добавку легше і дешевше. Суворому державному фармацевтичному контролю БАДи не підлягають (бо не є ліками - в США, наприклад, БАДи називаються "Харчовими добавками" і відносяться до дієтичних продуктів). Основна маса БАДів поширюється не через торговельні полиці, а мережевим методом (активна реклама в ЗМІ плюс армія коробейників). Виробники купаються в грошах, а що мають довірливі клієнти?
   Особливу тривогу у фахівців викликає продукція, поширювана "з рук в руки", по так званим MLM -ним мережам (багаторівневий маркетинг). Уся нелегальна частина ринку біодобавок поширюється саме так. Перевірити, що саме отримують громадяни, в цьому випадку практично неможливо. Відомі факти, коли під виглядом БАДів не пов'язані ніякими зобов'язаннями мережевики продавали, по суті, лікарські препарати (до складу яких входять гормони, нестеро§дні протизапальні препарати, психотропні речовини) або просто дорогі "пустушки", примітивний сурогат, що не приносить ніяко§ користі.
   У прагненні нагріти руки недобросовісні розповсюджувачі не гидуються ніякими методами і засобами. Не так давно в Лігу захисників пацієнтів Росі§ зателефонувала літня жінка. Вона придбала по оголошенню біодобавку від атеросклерозу. Витратила половину заощаджень. Через місяць в §§ квартирі пролунав дзвінок. Представившись медичним консультантом фірми, ввічливий чоловічий голос настійно радив купити ще одну порцію чудо-препарата. Інакше у не§ станеться... інфаркт.
   Поширення БАДів вводить в оману пацієнтів і розбещує лікарів. Нерідко поширенням добавок займаються самі медики. Серед тих, хто сьогодні рекламує так звані аптечні БАДи, зустрічаються, навіть академіки. При цьому багато ескулапів щиро вірять в те, що біологічно активні добавки є лікарськими засобами. Є серед медиків і ті, для кого поширення БАДів стало непоганим доважком до заробітку. За даними товариства доказово§ медицини, деякі лікарі заробляють до 100 гривень з кожного виписаного рецепту.
   Поширення БАДів - колосальний ринок по відмиванню грошей. По своєму розмаху сьогоднішній ринок БАДів порівнянний з обертом лікарських засобів і тільки за офіційними даними складає близько 1 мільярда доларів в рік. При цьому собівартість біологічно активно§ продукці§ в рази відрізняється від §х роздрібно§ ціни.
  

***

   БАДи по складу і ді§ діляться на дві групи. Перша група - внутріцевтики - амінокислоти, мікроелементи, вітаміни, які потрібні людині для нормально§ життєдіяльності. Ми можемо отримати §х з §жею або у вигляді готово§ пігулки. Нестача вітамінів і мікроелементів може привести до послаблення імунітету і серйозних захворювань, втім, надлишок - теж. Наприклад, при зниженій концентраці§ селену в організмі розвивається рак, а при надлишку починаються запаморочення, з'являються висип, нежить, розм'якшуються нігті.
   Друга група - пари-фармацевтики (дослівний переклад -- "майже ліки"). Це речовини, здатні регулювати різні процеси в організмі. Здоровій людині вони не потрібні, §х застосовують для профілактики хвороб або як допоміжне лікування. Компоненти, які містяться в парафармацевтиках, використовуються і в справжніх ліках. Різниця в тому, що у БАДах дози активних речовин мають бути мінімальні, щоб не викликати побічних ефектів. Проте, §х краще не ковтати самостійно, а заздалегідь проконсультуватися у лікаря. Міжнародна конфедерація товариств споживачів провела тести двох найбільш поширених видів БАДів - засоби для профілактики різних недуг і "пігулки для схуднення". Загальний висновок однозначний: БАДи - дієвий засіб для... вибивання грошей з клієнта, якщо ж говорити про медичний ефект, то результати від застосування цих засобів нікчемні. Серед профілактичних загальнозміцнюючих БАДів третина перевірених препаратів виявилася взагалі пустушками.
   Найбільшою популярністю серед тих, що мріють схуднути товстунів, користуються "спалювачі жиру". Реклама обіцяє - прийняв пігулку і §ш скільки хочеш, все одно схуднеш. Коштують вони недешево (багато коробейників спеціально підкреслюють - мовляв, засіб дуже дорогий, для "серйозних" людей). Причому гроші потрібно викладати довго - мінімальний курс розрахований на 2-3 місяці. Багато пігулок для схуднення містять шкідливі для здоров'я речовини. Як показала одна з перевірок російського ринку, з 37 видів пігулок для схуднення, що вільно продаються в Росі§, 22 види містять психотропні і сильнодіючі речовини. Як відмічають фахівці комітету з контролю за наркотиками, такі пігулки не повинні відпускатися без спеціальних рецептів. Крім того, в деяких видах пігулок для схуднення були виявлені речовини, які взагалі заборонені до вживання, оскільки належать до категорі§ наркотиків.
   Бажання наших громадян скинути зайву вагу і залишитися при цьому здоровими згубне. Виробництво і споживання БАД з кожним роком росте у всьому світі і Укра§на серед інших кра§н - не виключення. Але БАД - це не §жа і не ліки. БАД (спеціальні концентрати) отримують з рослинно§, тваринно§ або мінерально§ сировини як хімічними, так і біотехнологічними способами. До речі, на заході БАД в аптеках не продаються. Їх можна придбати у будь-якому супермаркеті разом з продуктами харчування. Як розповіли фахівці відділу реєстраці§ лікарських засобів в Державному фармакологічному комітеті Укра§ни, нині з боку комітету БАД ніяк не контролюються, на відміну від лікарських препаратів, які вимагають обов'язкових клінічних досліджень перед запуском §х у виробництво. Для реєстраці§ ново§ БАД ще минулого року було досить експертно-гігієнічного висновку Укра§нського інституту екогігієни і токсикологі§ ім. Л. Ведмедя.
   "Тепер, - розповідає директор центру реєстрів державно§ санітарно-епідемічно§ служби Укра§ни Олександр Худенко, - інститут цими питаннями не займається. Такий висновок давався на певні БАДи терміном рівно на один рік. Сьогодні при Міністерстві охорони здоров'я існує спеціальна структура, яка займається процедурою реєстраці§ БАД. Виробники біодобавок, як і виробники лікарських засобів, повинні мати ліцензію на відповідну діяльність. Різниця полягає в технологіях, а також у вимогах до якості продукці§. До біодобавок ці вимоги незрівнянно нижчі. Біодобавки, згідно з буквою закону, лише §жа", - говорить фахівець. Багатьом відомі випадки, коли беруться, приміром, висівки, водорості, петрушка і усе це красиво упаковуються з етикеткою БАД. При цьому написи свідчать, що БАД очищає і зміцнює організм, підвищує розумову і фізичну активність. Але усе має свою цінність, і терапевтичну у тому числі. Сама назва БАД вже говорить про те, що ця добавка не може бути індиферентна, вона повинна якимсь чином діяти. Тільки ось ціна такому продукту - дві гривні за кілограм, а не сто гривен за стограмову упаковку. Але така невідповідність ціни на БАД до §х істинно§ лікувально§ цінності чомусь не зупиняє наших громадян у бажанні витратити сво§ кошти.
   Через відсутність належних досліджень, спрямованих на вивчення впливу тіє§ або іншо§ біодобавки на людський організм, не можна говорити про §х безпеку. Державна реєстрація, вважають фахівці, ціє§ проблеми не вирішує. БАДи сертифікуються у нас, що називається, позаочі, на основі представлено§ документаці§, в якій виробник може вказувати ту інформацію, яку визнає потрібною.
   Сьогодні в аптеках можна купити усе що завгодно. В цілому контроль за біологічно активними добавками сьогодні істотно посилився. На думку експерта відділу маркетингу одніє§ з компаній, що спеціалізується на продажі БАДів російського виробництва, люди сьогодні самі шукають добавки, оскільки не хочуть лікуватися традиційними ліками на основі синтезованих хімічних речовин. Виробникам БАД це на руку. І, дійсно, сьогодні полиці аптек наповнені БАДами на будь-який смак - як імпортні, так і вітчизняного виробництва. В одній із столичних аптек §х нарахували більше двохсот найменувань. Тільки пивних дріжджів більше двадцяти найменувань. Добавок стає багато ще і тому, що там, де препарат не вдалося зареєструвати як лікарський засіб, він виходить на споживчий ринок як БАД. Зупинити або загальмувати цей процес дуже складно. Купівельний попит на добавки стабільно високий. Влітку усі чомусь хочуть схуднути і купують добавки в наді§ позбавитися від зайвих кілограмів, а також целюліту. Мені здається, що є здоровіші способи позбавитися від кілограмів, чим вживання БАД.
  

***

   Дійсно, якщо говорити про БАД, то далеко не усі фахівці сходяться на думці про відносну безпеку, а тим більше універсальність цих засобів. Люди повинні пам'ятати, що БАД аж ніяк не є ліками. Застосовувати §х треба далеко не завжди, навіть в профілактичних цілях. Худнути за допомогою біодобавок ризиковано. Відомо, що у світі кожен п'ятий чоловік і кожна четверта жінка страждають від ожиріння. Близько половини жінок з надмірною вагою дотримуються найрізноманітніших дієт і приймають всілякі лікарські і нелікарські препарати. Бажання схуднути за допомогою лікарських препаратів, а тим більше БАД, несе певний ризик, стверджують медики. Перш ніж придбати добавку, необхідно знайти на §§ етикетці реєстраційне посвідчення, уточнити склад. При прийомі БАД можуть виникнути неприємні ситуаці§, наприклад, розвиток алергічних реакцій. Добавки, діючі, наприклад, на центр насичення, здатні підняти тиск, викликати серцебиття, безсоння. Обов'язковим компонентом практично усіх добавок для схуднення є речовина бромелайн. Це рослинний фермент, яким особливо багаті ананаси, і він традиційно вважається "вбивцею" підшкірних жирових відкладень. А тим часом сам бромелайн на жир взагалі ніяк не впливає. Цей фермент дозволяє краще переварювати §жу, нормалізує обмін речовин, сприяє засвоєнню білків, тобто побічно бореться із зайвою вагою.
   У фаховій літературі описані побічні ефекти багатьох популярних харчових біологічно активних добавок. При дослідженні 260 традиційних азіатських ліків учені виявили, що чверть з них містять у великій кількості токсичні метали і маловідомі компоненти, що посилюють дію препарату. Добре відомі гінкго білоба і женьшень при безконтрольному прийомі можуть підвищувати ризик кровотеч під час операцій. Експерти підкреслюють, що нерідко біологічно активні добавки стають особливо небезпечними при вживанні §х разом з різними лікарськими засобами. Пацієнти не завжди попереджають лікаря про те, що самостійно приймають БАДи. Екстракти з відомих рослин дуже відрізняються сво§ми властивостями при отриманні §х, наприклад, з коренів або листя. Так, одне з біохімічних досліджень виявило відмінність в активності женьшеню в двох різних препаратах більш ніж в 200 разів. Маловивченою залишається дія БАД на вагітних і плід.
   За повідомленнями сайту http://www.grandex.ru громадянка Ізра§лю вимагає від Herbalife International і §§ ізра§льсько§ дочірньо§ компані§, Herbalife Israel, відшкодування збитку здоров'ю, заподіяного вживанням продуктів компані§. Сума позову - 2,5 мільйона шекелів (близько 686 тисяч доларів). 54-річна Малі Нір говорить, що продукти каліфорнійського гіганта мережевого маркетингу підірвали §§ здоров'я і зруйнували §§ життя. Нір стверджує, що результатом вживання Herbalife стала хронічна хвороба печінки, лікування яко§ в майбутньому може привести до необхідності §§ трансплантаці§. Нір стверджує, що вона ніколи не попереджалася компанією про те, що продукти компані§ можуть бути небезпечні для §§ здоров'я. Вона почала вживати Herbalife в 1998 році, і навіть стала розповсюджувачем цього продукту. У 2001 році з'явилися перші ознаки хвороби, коли вона почала відчувати напади втоми і запаморочення. Лікарі виявили у не§ серйозне захворювання печінки.
   Після цього Нір припинила прийом Herbalife, що привело до поліпшення §§ стану, проте лікарі встановили у не§ діагноз: цироз печінки. До позову прикладена думка лікаря лікарні Хадасса в Єрусалимі, який пише про те, що в спеціальній літературі згадки про те, що продукти, подібні Herbalife можуть бути причиною захворювань печінки з'явилися ще в 90-х роках. Крім того, до справи прикладені описи ще 12 випадків серйозних захворювань печінки людей, які вживали Herbalife.
  -- Притягнути до відповідальності недобросовісних виробників і розповсюджувачів біодобавок практично неможливо.У тому, що це так, правозахисники переконувалися неодноразово. Відстоюючи права потерпілих, в Лізі захисників пацієнтів пришли до висновку: наша судова і правоохоронна система до подібного роду справам не готова. Хоча те, чим займаються багато розповсюджувачів БАДів, за словами експертів, по суті, є шахрайством, підпадаючи під ст. 190 Кримінального Кодексу "Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)". Практично не працює у нас і стаття 238 КК "Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення" і ст. 167 Кодексу Укра§ни про адміністративні правопорушення "випуск (у тому числі з ремонту) або реалізація продукці§, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством Укра§ни)". Яка тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста мінімальних розмірів заробітно§ плати. Правову практику в цій області у нас в кра§ні тільки належить сформувати.
   Медичні експерти, фахівці народно§ медицини, пацієнти все голосніше говорять про необхідність заборонити продаж БАДів через аптеки, призначення БАДів лікарями, вилучити з інструкцій по застосуванню і реклами БАДів всякі згадки про те, що вони мають лікарські властивості, а вказати, що вони вживаються одночасно з §жею. А тому і реалізовувати БАДи через продуктові магазини, які мають відповідні дозволи на роздрібну торгівлю. Останнє дозволить притягти до відповідальності недобросовісних розповсюджувачів всяких небезпечних БАДів.
   До речі, на сьогодні в Росі§ зареєстровані близько 6 тисяч БАДів. При цьому близько половини усіх БАДів, циркулюючих на територі§ нашо§ Укра§ни, не мають необхідного сертифікату і потрапляють до нас в основному з Китаю і Та§ланду. Нині медицині відомі більше 26 000 діагнозів, більше півмільйона лікарських засобів, постійно придумують нові... З'являються нові спеціальності у лікарів. А здоров'я все менше, захворювання молодіють, тривалість життя падає обернено пропорційно до росту доходів фармкомпаній.... Але браве пострадянське населення продовжує свято вірити державі, телевізору і мислить радянськими стереотипами: "якщо продається в аптеці - значить перевірене; якщо лікар сказав, означає правда." Необхідно змінювати сво§ застарілі звички довіряти всім, іноді, намагайтесь мислити і самостійно приймати правильне рішення.
  

***


   Ще одна медична царина, розуміння яко§ не дає однозначного твердження. Відповісти на питання про шкідливість ультразвукового дослідження (УЗД) досить складно. Існують різні думки із цього приводу. Хоча достовірних даних про шкідливу дію УЗД на плід і майбутню маму немає, але багато хто є супротивниками подібних досліджень. Учені не знають, напевно, що саме відбувається при ді§ ультразвукових хвиль на організм дитини, як вони впливають на зростаючі клітини і чи не ушкоджують §х при обстеженні. Деякі дослідження показали, що на клітинному рівні відбуваються мікроскопічні зміни. Досліди, проведені на тваринах, доводять: опромінення ультразвуком призводить до затримки росту зародка. Дослідження, проведені в лабораторі§ хвилево§ генетики П. П. Гаряєвим, продемонстрували, що ультразвук впливає на геном і здатний привести до мутацій. Окрім досліджень, що показують небезпеку УЗД, є і досліди, які цього не довели.
   Визначити точну дію ультразвуку на організм можуть лише великомасштабні дослідження. Звичайно, якщо шкідливість явища не доведена, це ще не означає його корисності. Не є новиною для вчених і те, що ультразвук здатний ушкоджувати і, навіть руйнувати живі клітини. Але ж йдеться про тривале і інтенсивне УЗД. А доза акушерського обстеження в сотні і тисячі разів менша за ту, що ушкоджує. І потім, за майже 50-річну історію застосування УЗД ще не було помічено скільки-небудь серйозно§ шкоди для дитини. За відчуттями дію УЗД на крихітку порівнюють з дрижанням землі від потягу, який рухається поруч. Малюк ніби відчуває трясіння. Але ж зрозуміло, що довести це неможливо. Можливо саме такі відчуття і викликають сплеск рухово§ активності плоду під час дослідження. Часто можна чути думки бабусь-матерів, що раніше народжували без УЗД і усе було нормально.
   Вирішуючи чи робити УЗД і скільки разів, замислюючись про користь і шкоду, передусім керуйтеся здоровим глуздом. Незважаючи на усю корисність ціє§ процедури в плані інформативності, не варто перестаратися. УЗД повинно проводитися 3 рази за вагітність в плановому порядку, допускаються випадки екстреного УЗ-дослідження або планового контролю при схильності до певних захворювань. Не варто піддаватися УЗД на самих ранніх термінах вагітності. Інформація не буде досить повною і більше того, в цей період відбувається основне формування усіх органів і структур плоду, тому, навіть, таке втручання небажане.
  

***

   Цікаву інформацію про УЗД повідомили на сайті http://www.islamqa.com/ar/ref/ 12118. Один дослідник вимірював реакцію слухового нерва дитини при ультразвуковому дослідженні. І виявилось, що слуховий нерв дитини отримує найсильніше роздратування, яке стосовно доросло§ людини порівнянно з відчуттями, коли над вашою головою зависає працюючий вертоліт. Ось приклад, щоб було зрозуміло, що випробовує дитина, знаходячись в утробі матері, коли §й роблять УЗД. Звуковий тиск УЗД в децибелах порівнянний з шумом літака. Можливі ускладнення від УЗД на організм людини (в т.ч. при обстеженні у позаутробному розвитку).
   1. Набряк мозку і смерть.
   2. Розлад зору і дихання.
   3. Крововиливи.
   4. Пригнічення, пригноблення імунно§ системи організму.
   5. Погіршення самопочуття.
   6. Приведення в пасивний стан при повному придушенні всякого опору.
   7. Ультрозвуком можна потайно уразити центри життєзабезпечення, розташоване в головному мозку або навіть розрізати черепну коробку навпіл.
   8. Можна уразити внутрішні органи.
   9. Впливає на розумові структури і нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення, розлад зору і дихання, конвульсі§, а іноді і відключення свідомості.
   10. "Прожарення", тобто прогрівання високою температурою обраних ділянок головного мозку добре сфокусованим ультразвуком інший раз застосовується для вилучення з пам'яті якихось небажаних спогадів.
   11. Також використовується при обробці за програмою "зомбі", але це вдається лише при експлуатаці§ відмінно підготовленого персоналу і спеціально§ засекречено§ апаратури.
   12. Тонкі ефекти неврологічного ушкодження, пов'язаного з ультразвуком, обумовлювали збільшення випадків ліворукості (індикатор мозкових порушень, якщо це не обумовлено спадковістю) у хлопчиків.
   13. Мовні затримки (особливо у хлопчиків).
   14. Порушення розвитку нервово§ системи у дітей, такі як дислексия, епілепсія, розумова відсталість і шизофренія, при цьому ушкодження мозкових клітин тим більше, чим довше впливав ультразвук.
   15. Факт підвищення температури ембріонально§ тканини (тим паче, що майбутня мати не може навіть відчувати цього) не викликав би тривогу, коли б не ці дослідження, згідно з якими підвищення температури може викликати значне ушкодження центрально§ нервово§ системи зародка, який розвивається.
   16. Ускладнює проблему той факт, що ультразвук по-різному нагріває кістку, м'яз, м'яку тканину і амніотичну рідину. Далі, оскільки кістки твердіють, вони поглинають і зберігають більше тепла. Під час третього триместра череп дитини може нагрітися в 50 разів швидше, ніж тканина, що оточує його, піддаючи частини мозку, які прилягають близько до черепа, вторинному нагріванню, здатного тривати і після того, як ультразвукове дослідження закінчиться.
   17. Дія ультразвуку на плід може призводити саме до стану внутрішньоматочно§ затримки розвитку плоду.
   18. "Ніколи не застосовуйте ультразвук: він руйнує діастази і може викликати внутрішньочерепний крововилив" (доктор Залманов).
   19. Ультразвукові хвилі здатні ушкоджувати генетичний апарат живих клітин і, навіть фізично знищувати §х.
   20. Дослідження виявило підвищений відсоток передракових мутацій у ембріонів: діти, що піддалися в утробі ультразвуковому дослідженню, захворювали лейкемією і іншими видами раку частіше, ніж ті, хто його уникнув.
   21. Ультразвук затримує ріст зародка і зменшує відтворюваність.
   22. Ультразвук може ушкоджувати генетичний апарат. Самим вражаючим було наступне дослідження. Приготували новий препарат ДНК в новій кюветі, але помістили §§ на місце старо§. Несподівано препарат "пронизливо зазвучав", неначе його теж обробили ультразвуком. Після численних перевірок учені дійшли вражаючого висновку: ультразвук "образив" молекули ДНК, і вони це "запам'ятали". Молекули випробували сильне потрясіння, після якого довго опам'ятовувалися і, нарешті, виробили хвилевий фантом болю і страху, який залишився на місці такого жахливого для них експерименту. Під дією цього фантома і інші молекули ДНК пережили схоже потрясіння і теж "закричали від жаху". Наші дослідження показали, що ультразвук може бути надзвичайно шкідливий для живих систем.Чого тільки дослідники не робили, щоб зняти спотворюючий фантомний ефект ДНК новою, але на місці озвучування все одно виникали аномальні хвилеві структypи. Ця хвилева матриця зберігалася і формувала нові збо§ в спадкових програмах. Страшно навіть подумати, що подібний ефект виникає в людських клітинах після ультразвуково§ діагностики. Ультразвук міг спотворити §х хвилевий геном.
   Шведські учені заявляють (сайт http://www.liveinternet.ru), що за результатами дослідження семи тисяч чоловіків, матері яких в період вагітності проходили ультразвукове обстеження, вони виявили деякі відхилення в розвитку мозку обстежених чоловіків. Йдеться не про патологічні зміни, а про почастішання випадків ліворукості : серед цього контингенту шульг було на третину більше, ніж серед тих, чи§ матері не проходили ультразвукового обстеження під час вагітності. В той же час, відзначається, що доки немає чітких даних про те, що виявлені відмінності сталися саме за рахунок частих УЗД. Проте, дані примушують замислитися по-новому про те, що методи дослідження, які ще недавно здавалися абсолютно безпечними і такими, що несуть з собою лише позитивну дію на проходження вагітності, можуть виявитися несподівано не такими безпечними, як цього хотілося б.
   Адже збільшення на третину випадків ліворукості свідчить про те, що при УЗД торкнувся мозок одного з 50 плодів чоловічо§ статі. Йдеться про хлопчиків, тому що відомо, що мозок хлопчиків розвивається дещо довше, ніж дівчаток, а тому і схильний до великих небезпек, особливо в другій половині вагітності. Із цього приводу є, як мінімум, два міркування. По-перше, ризик доки не доведений, оскільки кожна вагітна в сучасних умовах проводить багато різноманітних досліджень, кожне з яких ПОТЕНЦІЙНО може вплинути на стан §§ здоров'я і розвиток плоду. Можна, навіть уявити собі, що аналіз крові шляхом проколу пальця здатний викликати короткочасний обмежений шок, який, не впливаючи на організм доросло§ жінки, викликає деякі порушення у плоду. Уявити можна, а ось довести...Таким чином, потрібні не статистичні висновки, а експериментальне підтвердження ді§ ультразвуку на мозок. Крім того, кількість випадків, коли саме УЗД дозволило врятувати життя і матері, і плоду, зберегти вагітність або вчасно попередити народження дуже хворо§ дитини незліченно більше, ніж число додаткових шульг. Так що вигоди УЗД доведені, а недоліки сумнівні. Друге. Для того, щоб можна було статистично достовірно говорити про вплив на людину чого б то не було, потрібний досить великий проміжок часу. Наприклад, нові лікарські засоби не пускають на ринок, поки не буде підтвердження §х безпеки впродовж 5-10 років. Адже дослідження були проведені у дітей, які народилися в 70-х роках, тобто проходили обстеження на апаратурі найпершого покоління. Зараз працюють ультразвукові сканери третього покоління, які мають інший діапазон випромінювання, меншу потужність сигналу і масу інших удосконалень, що знижують навантаження на організм матері і плід.
   Тому неправильно переносити дані 70-х років в двадцять перше століття. Потрібні нові дослідження, щоб підтвердити або (швидше за все) спростувати негативний вплив УЗД на мозок плоду. Здавалося б, це нагадує біг по кругу: є метод дослідження, його перевіряють, а доки йде перевірка - з'являється новий метод - і так по кругу. Але насправді, це природний кругообіг, адже не можна ж автоматично переносити показники одного процесу на інший, нехай навіть і того ж порядку.
   З третього боку, будь-які ліки або дослідження можуть йти на користь або в шкоду - справа тільки в дозі. Змі§на отрута в рані - одна справа, а в мазі проти радикуліту - зовсім інше. Рентгенівське дослідження проводиться мільярдам людей щорічно, хоча усі знають, що опромінення може бути смертельно небезпечним. І саме тому існують норми опромінення, частота проходження рентгенологічних досліджень, флюорографі§, рентгенотерапі§. Так само і УЗД: є свідчення для проведення досліджень, коли явна користь безперечно переважує сумнівну шкоду. Ось і слід дотримуватися ціє§ періодичності - від одного дослідження за час вагітності до того числа, яке виправдовується інтересами здоровя жінки і §§ дитини. Крім того, і лікарям, і самим жінкам варто стежити за тим, яка апаратура використовується при УЗД - стара, допотопна або сучасна, з пониженим навантаженням, певним діапазоном випромінювання і так далі.
   Можливо, найближчим часом або трохи пізніше будуть розроблені ретельно зважені рекомендаці§ по кількості і термінам використання УЗД під час вагітності. Але доки це не сталося, дійте раціонально: якщо потрібно - робіть дослідження.

***

   Про шкоду УЗД на ранніх термінах вагітності говорять інші фахівці. На сайті http://uzi 12.narod.ru/ вони стверджують, що до дванадцятого тижня плід тільки формується, повноцінний розвиток починається потім. У цей період лікарі раджуть ретельніше приділяти увагу здоров'ю матері, поскільки плід на ранніх термінах вагітності найбільш чутливий до всякого роду впливів, які на пізніших термінах можуть проходити безболісно. На думку фахівців дія УЗД відноситься саме до такого класу дій.
   Клітини головного мозку дитини в період раннього розвитку (до 12 тижня) дуже чутливі (і до ультразвуку теж). Усім відомо, що прояв на ранніх термінах (третій місяць) вірусу Херпеса (застуда на обличчі) з досить високою вірогідністю призводить до даунізму, тобто дитина після цього народжується з синдромом Дауна. Таким чином ясно, що у головного мозку в цей період особлива сприйнятливість, і усілякі зловживання, що походять від недбалого поводження з цим фактом, з якоюсь вірогідністю можуть призвести до тих або інших "вроджених" вад головного мозку (зокрема, Херпес являється далеко не 100%-ою причиною синдрому Дауна). Нижче наводиться статистика захворювань головного мозку, викликаних процедурами УЗД на ранніх термінах вагітності за формою: відсоток відносно§ вірогідності захворювання - специфікація захворювання. Відносна вірогідність в нашому випадку - це вірогідність того, що дитина, що народилася з відповідною хворобою, отримала свою хворобу через дію УЗД.
   3% -синдром Дауна;
   20% -запалення головного мозку;
   25% -пухлина головного мозку.
   Насправді 1 з 800 дітей має вроджені вади головного мозку (деякі з них лікуються, а деякі - на зразок синдрому Дауна - ні), і половина з цих дітей має сво§ проблеми через дію УЗД на ранніх термінах вагітності.
   Взагалі кажучи, термін "переривання вагітності" означає аборт. Зміст цього параграфа цілком відповідає його заголовку. УЗД на ранніх термінах (5-12 тижнів) чинить згубну дію на клітини плаценти матері. Плацента - захисна оболонка плоду - може зруйнуватися, що приведе до викидня. Абсолютна вірогідність такого результату при обстеженні за допомогою УЗД на терміні 5-12 тижнів складає 5%. Абсолютна вірогідність - це вірогідність відповідного (смертельного) результату відносно усіх результатів ді§ УЗД на ранніх термінах вагітності. УЗД на ранніх термінах (8-10 тиждень) вагітності украй негативно впливає на шкіру плоду. Клітини шкіри руйнуються, і дуже скоро відбувається відторгнення плоду організмом матері. Внаслідок - викидень до 12 тижня з вірогідністю 25% (ця вірогідність також абсолютна). Абсолютна вірогідність викидня після обстеження УЗД на ранніх термінах вагітності дуже висока; це приблизно 1 з обстежених 500 дітей.
   В сумі відносна вірогідність згубно§ ді§ УЗД на ранніх термінах вагітності дуже висока - вона перевищує 50%. Це означає, що приблизно кожна друга дитина, яка має те або інше відхилення в розвитку, обстежувалась за допомогою УЗД у віці до 12 тижнів і отримала сво§ проблеми саме внаслідок ді§ УЗД. Це досить великий відсоток, щоб схопитися за голову, серце або ще за що-небудь! Матері просто гублять сво§х малюків, піддаючи §х обстеженню УЗД на ранніх стадіях розвитку. Щоб уникнути ціє§ жахливо§ вірогідності, фахівці настійно рекомендують матерям здійснювати перше обстеження сво§х малюків за допомогою УЗД не раніше 14 тижня вагітності.
  

***


   Висвітлюючи тему шахрайства в медицині автор намагається розширити коло сво§х читачів шляхом розгляду різноманітних питань, наскільки б пікантними вони не були. І, якщо ми говоримо про здоровя людства, то необхідно говорити про всі аспекти життя. Навіть, інтимні. Автор не претендує на лаври фахівця у викладенні подано§ нижче інформаці§. Але питання здоров'я жінки, як основи майбутнього життя, є актуальним серед всіх народів у різні часи. Коротенько розглянемо інформацію про використання жінками протизаплідних пігулок і спіралі.
   За словами доктора медицин Антуана Лисця штучне призупинення природнього процесу, який зумовив Бог дочкам Адама -- без сумніву шкідливо. Якщо ми запобігаємо цьому за допомогою пігулок, то це без сумніву шкідливо. Але насправді усе набагато гірше, ніж ми можемо собі уявити, і це те, що вони (пігулки) є причиною руйнування утроб і можуть викликати нервові розлади. Цього слід сторонитися. Пігулки проти зачаття складаються з штучних гормонів, які здорову жінку перетворюють на хвору. Пігулки роблять організм жінки більш схильним до захворювань раку шкіри, грудей і матки, до крововиливів в мозок і інфарктів. Жінки частіше стають більш доступними до інфекційних захворювань, оскільки гормони пігулок схожі з так званими кортикостеро§дами. Пігулки вражають зоровий нерв, печінку і викликають порушення процесу згущення крові. Такі жінки часто хворіють на запалення вен, а згусток з вени переноситься потоком крові і може викликати емболію легенів, мозку і тому подібне.
   Пігулки хоч і заваджують процесу дозрівання і виходу яйцеклітини, проте часто, все-таки, відбувається овуляція - (від латинсько§. ovum - яйце) - вихід зріло§, здатно§ до запліднення яйцеклітини з фолікула яєчника в черевну порожнину. При використанні перших пігулок, які виробляли у кінці 60-х років, овуляція відбувалася приблизно в 2-10% циклів. Отже, якщо було продано 100 упаковок, то дозрівання і вихід яйцеклітини відбувалися при прийомі від 2 до 10 упаковок пігулок. Пігулки, що випускаються нині, містять, в порівнянні з попередніми, значно менше гормонів, так що овуляція відбувається ще частіше.
   Пігулка ушкоджує слиз в шийці матки, і вона стає важкопрохідною для сперматозо§дів. Проте, встановлено, що сперматозо§дам вдається проникнути до яйцеклітини і крізь цей пошкоджений слиз. Таким чином, і при використанні будь-яко§ кількості пігулок часто може статися зачаття. Тоді вступають в дію наступні два убивчі ефекти пігулок :
   - пігулки ушкоджують слизову оболонку матки - вона стоншується, кількість залоз і §жі для плоду (глікоген) зменшується, і він гине від голоду;
   - так званий "трубковий чинник": пігулки порушують рухливість яйцепроводів, так що дівчинка або хлопчик, зачаті в яйцепроводі, не можуть частенько потрапити в матку в час, найбільш сприятливий для впровадження §х в оболонку матки, внаслідок чого гинуть.
   Оскільки зачаття відбувається ще за два тижні до менструаці§, а пігулка позбавляє дитину життя найчастіше саме в цей період, у жінки з'являється кровотеча, так що вона і не помічає, що була вагітна, хоча насправді була. Але позбавити життя дитини будь-якого віку після запліднення - однаковий злочин. Пігулка, як і усі інші абортивні і протизаплідні засоби, стала зброєю в антирелігійній, антижиттєвій, антимедичній і антинародній діяльності. Від не§ і від інших подібних засобів хімічна (фармацевтична) промисловість отримує великий прибуток.
   Потрібно підкреслити, що пігулки не є лікувальним засобом для жінок з нерегулярними місячними циклами. Нерегулярність циклу найчастіше не є ознакою хвороби. Менструація може запізнюватися тому, що цього місяця з яко§-небудь психічно§ або фізично§ причини затрималася овуляція. Прийом пігулок не усуває причину нерегулярності циклу і не призводить до поліпшення стану, а кровотеча, яка з'являється з припиненням прийому пігулок, не є справжньою менструацією. Стан речей після пігулок залишиться тим самим, до того ж, пігулки призводять до численних згаданих вище і незгадуваних небажаних наслідків.

***

   Ще один протизаплідний метод, яке винайшло людство близько 4000 років тому - це спіраль або ВМС (внутрішньоматочний засіб) - це невелике пристосування з пластику з міддю, що вводиться в порожнину матки. ВМС - досить ефективний метод захисту від небажано§ вагітності, хоча його ефективність дещо нижча, ніж у протизаплідних пігулок. Термін використання різних спіралей варіюється від 3-х до 5 років. Внутрішньоматочна спіраль діє таким чином: гальмує просування сперматозо§дів в порожнину матки, зменшує термін життя яйцеклітини, перешкоджають прикріпленню запліднено§ яйцеклітини до порожнини матки.
   Перш, ніж приймати рішення про використання спіралі, обов'язково треба проконсультуватися з лікарем-гінекологом, тільки він зможе сказати, чи підходить жінці цей метод. Наприклад, внутрішньоматочну спіраль рекомендують використати тільки у тому разі, якщо у жінки є один статевий партнер. Річ не лише в тому, що спіраль не оберігає від захворювань, які передаються статевим шляхом. Застосування спіралі може збільшувати ризик запальних захворювань жіночих статевих органів. Наявність більш ніж одного статевого партнера підвищує ризик зараження захворюваннями, що передаються статевим шляхом, тому якщо у жінки немає постійного партнера або §х декілька, використання спіралі украй небажане.
   Bідомо, що у жінки, яка носить спіраль, збільшується менструальна кровотеча, і менструаці§ можуть наставати двічі в місяць, що призводить до нестачіу заліза в організмі. Залізо - це один з найважливіших мінералів, яких потребує наш організм. У деяких жінок, коли вони встановлюють спіраль, розвивається анемія, і §х менструаці§ стають довше, внаслідок чого жінка втрачає багато крові і запасів заліза зі свого організму. Також доведено, що у багатьох жінок після використання спіралі, в матці з'являються інфекці§.
   Внутрішньоматочна спіраль діє таким чином: гальмує просування сперматозо§дів в порожнину матки, зменшує термін життя яйцеклітини, перешкоджає прикріпленню запліднено§ яйцеклітини до порожнини матки. Спосіб ді§ спіралі - абортивний! Річ у тому, що за наявності спіралі зачаття, все ж таки, відбувається, в середньому, навіть, кілька разів в році, як це показують ранні тести на вагітність. Проте, спіраль не допускає імплантаці§ дитини в матку, так що вона помирає частіше всього у віці 7-10 днів.
   Іноді в процесі боротьби за життя дитині вдається впровадитися в матку, і у матері немає менструаці§. Спіраль намагається відторгнути дитину з матки і після його впровадження. Необхідно підкреслити, що і у такому разі не можна робити аборт! Слід також знати, що спіраль не викликає народження дефектно§ дитини. Спіраль є чужорідним тілом, яке викликає реакцію організму. Матка може запалитися і інфікуватися, а інфекція частенько поширюється на яйцепроводи і, навіть усю черевину. На яйцепроводах утворюються нарости, які часто призводять до постійного безпліддя або ж до позаматкових вагітностей. Запалення, що охоплюють черевину, викликають гнійний перитоніт. У таких випадках легко відбувається зараження крові (сепсис), що може привести до загибелі жінки. Внаслідок нагноєння матки, багатьох молодих жінок оперували і видаляли матку з придатками, так що жінки ставали інвалідами. Спіраль викликає біль, сильні кровотечі і анемію. Із-за недокрів'я жінки стають блідими і дратівливими, втрачають здатність зосереджуватись, швидко втомлюються і часто можуть знепритомнювати.
   Протипоказанням може бути і наявність захворювань органів малого тазу, патологі§ шийки і матки (наприклад, за наявності ерозі§ шийки матки використання ВМС не бажане, оскільки вусики ВМС можуть робити вплив на ерозію). Вважається, що ВМС краще не використовувати жінкам, які не народжують, оскільки ВМС можуть збільшувати ризик запальних захворювань жіночих статевих органів. Запалення, у свою чергу, може впливати надалі на здатність жінки до дітородіння. Спіралі рекомендують жінкам, що не народжують, тільки, коли ризик небажано§ вагітності дуже високий, а інші методи контрацепці§ не підходять. Якщо ж жінка здорова і §й не протипоказані інші способи контрацепці§, то застосування ВМС небажане.
   У США більшість заводів, що виготовляли спіраль, збанкрутіли, оскільки вимушені були відшкодувати жінкам збитки через шкідливі наслідки (наприклад, спіраль протикала матку (перфорацію). Проте, і зараз є ще декілька заводів, що експортують спіралі в слаборозвинені кра§ни.
   Як ви могли помітити з вищесказаного, існують засоби, помилково названі "протизаплідними", при вживанні яких зачаття відбувається, але при цьому дитину позбавляють життя. Зазвичай, в перші дні після зачаття. Таким способом відбирають життя у тако§ кількості ненароджених дітей, як і тих, хто був позбавлений життя "хірургічним" абортом. Нещодавно було також встановлено, що і спермицидні засоби, можуть смертельно впливати на дитину на стаді§ зачаття. Використання спермицидів небажано. Головний сперміцид - ноноксинол-9. Він не лише рве мембрану сперматозо§дів, але і чинить ушкоджуючу дію на ніжну слизову оболонку піхви і шийки матки, сприяє проникненню вірусних інфекцій в організм жінки. Західне товариство від нього відмовилося, тому потоки продажів перенаправилися в Укра§ну і Росію.
  

 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com М.Олав "Охота на инфанту "(Боевое фэнтези) Ю.Резник "Семь"(Киберпанк) А.Эванс "Дракон не отдаст свое сокровище"(Любовное фэнтези) В.Чернованова "Попала! или Жена для тирана"(Любовное фэнтези) Д.Сугралинов "Дисгардиум 6. Демонические игры"(ЛитРПГ) И.Головань "Десять тысяч стилей. Книга третья"(Уся (Wuxia)) Н.Александр "Сага о неудачнике 2"(ЛитРПГ) Э.Холгер "Избранница владыки Тьмы"(Любовное фэнтези) А.Ефремов "История Бессмертного-4. Конец эпохи"(ЛитРПГ) А.Робский "Блогер неудачник: Адаптация "(Боевое фэнтези)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Колечко для наследницы", Т.Пикулина, С.Пикулина "Семь миров.Импульс", С.Лысак "Наследник Барбароссы"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"