***

Із далекоі краіни,
Із краіни сонця
Приіхали до нас в гості
Два крутих японця.

На хазяйство колективне
Хочуть подивиться.
З головоб обнялися
Так як в нас годиться.

З головою двохметровим
Почались дебати
Як то краще у хазяйстві
Корів годувати,

Молока щоб більше взяти
З худоби німоі,
Щоб поменьше істи дати
Й повищить удоі.

А японьці ті маленькі.
На все поглядають, 
А голові до плеча
Ледве досягають.

Ходять, витріщивши очі
І відкривши рота.
Те, що дуже іх цікавить, 
Пишуть у блокнота...

Ось голова на бенкеті
Став біля віконця.
Почав гостей частувать
Із краіни сонця.

Налив собі цілу літру
Він вина "Мадера",
Бо що йому стакан вина, 
Як він два центнера.

І сказав: Щоб ви частіше
До нас приіздили.
Випив залпом, а японці
Лише пригубили.

Узяв в руку жменю солі,
Глянув на закуску,
Швидко й густо посолив
І з"ів цілу гуску.

Налив другий раз вина
Та й почав казати:
Щоб ми мали завжди чим
Гостей частувати.

А на столі - що ти хоч -
Печене й варене...
Посолив і швидко з"ів
Порося печене...

Налив третій раз вина, 
Щось сказати дума,
Й ненароком він хлюпнув
Гостю на костюма.

Зразу жменю солі взяв,
Щоб вино відмити -
Хотів гостеві пятно
Нараз посолити.

А голову від вина 
Почало хитати,
І японець затремтів
І почав тікати!

Другий теж собі подумав,
Що погане діло.
Як рвонув,то і за ними
Аж загуркотіло.

Молоді оті японці
Дуже хочуть жити,
Подумали, що то НИМИ
Хочуть закусити!

Й голова не розібрався,
В чому ж вони винні.
- Я іх, - каже, - так стрічав, 
А вони - як свині.

І ще так собі подумав:
Молоде, зелене,
Але чому ти кривилось
Й жмурилось до мене?

Допобачення й спасибі
Мені не сказали...
Думали, що тра платити,
Й тому повтікали?