Життя таке, що нiколи не знаєш куди воно тебе приведе. Сьогоднi падає дощ i одночасно свiтить сонце, це нормальна погода для Нiмеччини в цей час, а вдома на Укра§нi мабуть свiтить сонце. Мо§ думки про моє життя не покидають мене ,чому воно таке жорстоке i добре одночасно як погода .Я сиджу сама в чужому кра§ i згадую своє життя, яке в мо§ тридцять рокiв багате на подi§ чорнi i бiлi.
Одного разу я познайомилась з одним чоловiком через чудо 21 столiття - Iнтернет, який порадив написати книжку про моє життя .Менi стало смiшно, адже Вiталiй сказав це серйозно. Зараз, коли я намагаюсь позбутися любовi яка розбила моє серце повнiстю - ця iдея з мемуарами не здається смiшною. Also-це на нiмецькiй мовi означає - од же, я пiсля ревних слiз вирiшила використати мiй нетбук не тiльки для музики i фотографiй, а й для написання цiє§ iсторi§. Зараз простiше письменникам адже ми живемо у цифровому столiттi, такi речi як мобiльний телефон, комп'ютер, фотокамера стали звичним явищем для людей якi прижились в суспiльствi. Дехто не уявляє свого життя без цих речей якi заповнюють порожнечу в душi. Менi вони допомагають не зiйти з розуму тут в нiмецькому клубi, в який мене привело моє не зрозумiле життя i проблеми безробiття в Укра§нi.
I так ....з чого почати, адже в мо§й головi з'явилось багато думок i спогадiв. В цей момент я повинна привести себе в порядок вiдповiдно до моє§ роботи i чемно чекати на клiєнта. Як менi це все осточортiло i сто§ть поперек в горлi - цi клiєнти, якi самi не знають чого хочуть i кожнiй iншiй дiвчинi розказують те саме що й тобi, ця фальшива любов яку деколи не вiдрiзниш вiд справжньо§. Я хочу справжньо§ велико§ любовi для яко§ нiчого не страшно, яку показують в серiалах. Напевно вона i буває в серiалах i романах. В життi я чула тiльки один раз про таке вiд одного з мо§х друзiв - клiєнтiв. При зустрiчi вiн розказував про свою дружину, яка паралiзована пiсля iнсульту i з якою вiн живе понад 30 рокiв, як про ту що створена саме для нього i вiн нiколи не жалiв що зустрiв §§. До сих пiр вiн щиро кохає §§, i намагається полегшити життя у §§ становищi. Слухаючи його я заздрю цiй жiнцi адже за словами Вiталiя я на не§ схожа тiльки менi менше пощастило з чоловiками. Я не можу стримати слiз згадуючи всi мо§ рани на серцi. Один з них тiльки що зайшов в мою кiмнату i сказав свою звичайну фразу: olga alles cla?(переклад) i зовсiм не звернув увагу на мiй настрiй i мо§ сльози. Це моя любов по нiмецькi, нi поцiлунку нi обiймiв хоча на початку був дуже нiжний i уважний. Зараз менi здається, що вiн любить залежних вiд нього дiвчат .Такою я була коли при§хала сюди перший раз, майже рiк тому. Не розумiла нiмецько§ мови, соромилась танцювати i робила те що менi казали. Штефан любить жiнок розумних i гарних одночасно, i хоче щоб вони йому пiдкорялися. Це не реально. Вiн один з тих хто не може любити по справжньому. Цей мiй "службовий роман" став для мене останнiм поштовхом щоб змiнити своє життя кардинально.
Як це зробити? Як почати все з початку? Як використати свiй досвiд? Життя покаже........
Вiн по§хав, а я знову сиджу сама. Анiта пiшла до дому, Матiас також заклопотаний у сво§х справах.
Я не маю бажання навiть сходити в душ, а в будь який момент можуть подзвонити в дверi. Ще й цей переполох з податковою. Сказав шеф це маленький контроль. Тiльки для мене це небезпечно, я працюю тут нелегально. В клубi моя реклама, i в Iнтернетi також. Вже обiд. Треба щось по§сти, може настрiй покращає. Але навряд .... На одинцi не смачно. Ще недавно з Штефаном ми разом готували §жу, снiдали, обiдали i вечеряли. Зараз я це роблю сама, деколи з Анiтою. Менi його бракує. Скоро при§де моя подруга Маша. Штефан на не§ чекає, бо вона йому нагадує мене на початку нашого знайомства. Вiн не розумiє, чому Маша не заскочила до нього в лiжко, як це зробила я. Вона iнша, не така на§вна i знає про мо§ почуття до нього. Їй не зрозумiло чому вiн до не§ залицяється а менi говорить про любов. Для нього це нормально: секс без любовi i грошей. Его§ст хвалько i Дон Жуан. А ще недавно був для мене сонечком i найкращим в свiтi .Про мене всi забули. У всiх важливi справи: Надя (Моя подруга) пере§жджає на нове мiсце i немає часу вiдписати sms, яку я §й вчора написала. Вiталiй також мовчить, його теж можна зрозумiти, а всi рiднi чекають на мiй дзвiнок. Ось i нiмцi посходились. Штефан готується до "партi" яке органiзовує що середи в своєму будинку в Iльмiнао для сво§х друзiв i до яких мене забув вписати. Анiта з Матiасом вирiшили зробити генеральне прибирання на кухнi а я залишилась на одинцi. На одинцi зi сво§ми думками, комп'ютером i музикою. Моя улюблена музика це пiснi останнього романтика Валерiя Меладзе, i деякi iншi вiд яких душа хоче спiвати i плакати одночасно. Ця музика допомагає менi згадувати моє життя i запитувати що я роблю не так, чому совiсть не мучить а серце болить... Чому? Невже нiчого не можна змiнити, невже це моя доля буди одинокою жiнкою. I в той час, коли мене бажають багато чоловiкiв i готовi платити за годину моє§ любовi.
Я не хочу так, я хочу назад у дитинство, у моє дитинство безневинних забав, щирих мрiй i надiй що все буде так назавжди. В кожно§ людини ця пора рiзна, як i все життя. Тепер я знаю що менi бiльше пощастило нiж дiтям яких покинули батьки. В мене вони були хоч i не iдеальнi але люблячi, двi молодших сестри i велика родина яка збиралась разом на свята.
Моє дитинство не було казковим, але це розумiєш згодом, коли починаєш усвiдомлювати життя. В мiй час не було тако§ класово§ рiзницi. Мо§ батьки були простими робочими. У батька були проблеми з алкоголем з якими вiн час вiд часу боровся а потiм знов здавався. Я погано пам'ятаю батька в моєму дитинствi через постiйне лiкування вiд алкогольно§ залежностi. Знаю що вiн був добрим i нас любив коли приходив до дому пiсля лiкування, а потiм знов здавався в полон зеленому змiю. Напевно тому я до сих пiр не можу терпiти п'яних чоловiкiв. Я не могла тодi, уявити що це моя карма - мати чоловiка пияка.
Сьогоднi новий день i я не знаю, що вiд нього чекати. В ночi ми з Штефаном посварились i дуже серйозно . Це напевно кiнець казочки яку, як виявилось, я вигадала собi. Поживемо побачимо. Вiн настiльки не передбачувана людина що може статися що завгодно. Вчорашнiй день закiнчився краще а нiж почався. До обiду було скучно, всi займались сво§ми справами. Я була сам на сам iз сво§ми думками, а пiсля обiду вирiшила приєднатися до Матiаса i Анiти - вони займалися прибиранням кухнi, я ж взялась за пилосос, вiн не шкодить манiкюру. Прийшов Гельмут, останнiм часом вiн почав менi на нерви дiяти негативно. Посидiв, посмiявся i не отримавши халявного стриптизу через прибирання i мо§ жiночi днi пiшов до дому. Правда вiн деколи платить за танець, але частiше нi. Гельмут вважає що друзям шефа можна посидiти i безплатно. I я знову прийшла в свою кiмнату. Не встигла написати пару слiв як прийшов "Пiнокiо" так Анiта називає Штефана. Принiс ковбаски, гриль - якi залишились пiсля вечiрки. Вони смачнi тiльки дуже перченi. Минула десята година вечора, а ще не було жодного клiєнта. Хоч не було в мене бажання працювати все ж таки потрiбно. Роздався дзвiнок. Почався робочий вечiр. Прийшов якийсь милий чоловiк i запитав про шефа. Пройшов з нами в клуб i взяв пиво. Через декiлька хвилин знову дзвiнок в дверi i зайшли троє чоловiкiв арабсько§ зовнiшностi. З ними був Джонi про якого багато раз розповiдали всi. Прийшла моя черга з ними познайомитись. Вони були здивованi коли я обмiняла мiй халат на мiнi i в'язаний бiсером топiк. Взяли пиво i для мене пiколо. Потiм ще одне. Ми познайомились i я зрадiла коли почула росiйську мову. У цих краях вона для мене стала рiдною. Один з них запропонував пiв години любовi i ми пiднялись на верх в кiмнату. Поки вiн роздягався я привела себе в порядок. Тут працюєш i пiд час жiночих днiв. Для цього нiмцi придумали спецiальнi губки. Тридцять хвилин любовi пройшли не так як хотiлось. Доки я прийняла душ цi хлопцi пiшли. Залишився тiльки Джонi. Випив ще пива i менi ще одне пiколо принесли по його замовленню. Захотiв i вiн "велико§ любовi" на 30 хвилин. З одного боку добре спiлкуватись на однiй мовi, а з iншого я ще раз переконалась, що моя Мама i Анiта правду кажуть, що всi чоловiки "пiнокiо". Рiзниця мiж чоловiками i цим казковим героєм лише та, що в них iнший орган росте коли вони брешуть. Коли всi розiйшлися Штефан сказав що завтра зранку буде торт який вiн замовив у сусiдки. Взагалi то я думала що це подарунок, але вiн сказав платити. Мене це дуже образило. Не суть в грошах а в тiм що коли я, у свiй час, подарувала йому лосьйон пiсля голiння то i думки не мала брати з нього грошi, а вiн пошкодував менi торта. Пiсля запитання чому вiн говорив що любить мене, а тут пожалкував для мене три євро почула у вiдповiдь, що не говорив менi про любов, менi причулось я не правильно його зрозумiла. Ще добавив, якщо сам заплатить, то i §сти буде сам i завтра я сама по§ду робити переказ. Зрозумiло я сказала, що можу справитись i без нього, i спати не боюсь сама. Вiн щось пробурмотiв у вiдповiдь i вiдвернувся в iншу сторону. Зранку мовчки пiшов.
Так почався новий день. Як не дивно менi стало легше чомусь на серцi i воно перестало болiти неначе витягнули скалку. Я встала. Пiшла на кухню зробила каву i тост. Анiта ще спала. Потiм в душ. Одягнула робочий одяг, поправила макiяж i спустилась в клуб повна натхнення до роботи. Анiта побачила мене веселу i запитала що сталось. Я думала не говорити але не втрималась i похвалилась нашою сваркою. Про розрив стосункiв я розказала, а про любов до нього розказувати соромилась. Про нашi стосунки знали лише мо§ найближчi друзi. А з його сторони всi думали що це просто дружба. Анiта подiлилась цiєю новиною з Матiасом. Цей справжнiй нiмець, не показав своє§ реакцi§ на новину, а Анiта зрадiла. Шеф дивився на мене i думав заплачу я чи нi . Нi, не дочекаєтесь!!! Менi набридло плакати. треба працювати, адже вдома мене чекає справжня любов, яку нiхто не забере вiд мене без моє§ згоди. Це та любов заради яко§ варто жити i багато чим пожертвувати. Це мо§ дiти.
Робочий день у четвер почався рано. Перший клiєнт прийшов десь бiля 12 00. Старший дядько, який скучив за жiночою ласкою. Не довго вiн затримався i поспiшив на роботу, через п'ять хвилин прийшов мiй знайомий. Вирiшив перед по§здкою у Берлiн набратись енергi§ для роботи. Гарячий мужчина . Пiсля години блаженства вiн признався, що три рази за годину кiнчав, ще в молодостi, а це було двадцять рокiв тому. Не встиг вiн вийти з клубу, як прийшов ще один постiйний клiєнт. Приємно коли тебе бажають любити не один раз i готовi на тебе чекати. Пiсля обiду було тихо. А в вечерi десь бiля 21-о§ години знову пролунав дзвiнок. На порозi стояв бородатий чоловiк рокiв шести десяти п'яти. Анiта вiдписувала листи на пропозицi§ клiєнтiв з аукцiону, де виставили мо§ фото.Щось менi це нагадує...
Мiй клiєнт пройшов в кiмнату, роздягнувся i чемно чекав на мене поки я займалась сво§ми жiночими проблемами в туалетi. В кiмнатi, яка додає романтики, вiн розглядав мене неначе фiгуру Венери Мiлосько§. В мене був хороший настрiй i я була дуже нiжна з ним. Пiсля природнього завершення цiє§ любовi Ганс запитав мене чи я завжди така. Признаюсь чесно я порушую правила моє§ роботи. Дiвчатам моє§ професi§ не дозволено цiлуватись в губи i мати оргазм з клiєнтами. На мiй розсуд, це дурнi правила. Пiсля нього ще був один клiєнт i я вже була уся виснажена. Була пiзня година. При§хав Штефан i дав Анiтi для мене формуляр для переказу грошей, якi я повинна зробити на наступний день. Анiта допомогла заповнити i я пiшла спати. Штефан не прийшов до мене. Ну i добре, я не боюсь сама спати, в мене є вiрний Ангел хоронитель.
Ранок п'ятницi. Мiй будильник закричав як завжди о сьомiй. Я його виключила i почала прислухатися до крокiв. В мою кiмнату нiхто не зайшов. Напевно Штефан пiшов снiдати. Задрiмавши я не почула коли по§хала його машина з пiд мого вiкна. Пробудилась, глянула на годинник . Було пiв десято§, значить серйозно говорив що я сама по§ду в мiсто. Я швидко зiбралась i спустилась в низ. Анiта спить а Матiас ще не при§хав. Значиться §ду автобусом. Вийшла на вулицю i пiшла на зупинку дивитися розклад руху. Найближчий рейс через 30 хвилин. Що робити? Повернутись в клуб? Без ключiв не зайдеш. Я §х не взяла, щоб не кричали на мене. Вирiшила пiти в магазин. Збiг обставин завжди мене дивував, але коли я виходила з магазину при§хав Штефан i не побачив мене. Моя гордiсть не дозволила менi самiй пiдiйти до нього i я пiшла на зупинку. Якщо вiн хотiв мене завезти в мiсто можна було сказати зранку. Я подзвонила Анiтi i сказала що §ду автобусом. Через п'ять хвилин при§хав Матiас i побачивши мене сказав що я по§ду з ним. В цей час вийшов з клубу Штефан i побачивши мене крикнув, щоб я йшла на автобус. Iдiот! I це все пiсля того, що мiж нами було. Мене це дуже образило, але я послухала шефа. Настрiй був зiпсований на цiлий день. Швидко зробивши сво§ справи ми з Матiасом повернулися до клубу. Повна образи я сидiла разом з Анiтою i обговорювали те що сталося. Нiхто не розумiє чому Штефан себе так поводить. До години третьо§ було тихо. Першим клiєнтом я була здивована i не дуже задоволена. Це був маленького росту чоловiк з певними дивностями. Вiн з тих хто любить не традицiйний секс. Перший раз я з ним познайомилась в липнi. Ми тодi погудiли на 540 євро. Для нiмця це пiв мiнiмально§ зарплати. Три пляшки шампанського, два пiколо, танцi i пiвтора години любовi зi мною i годину з Машкою. Це було моє перше алкогольне отруєння в клубi. Шеф тодi мене похвалив i подякував за хорошу роботу. Сьогоднi вiн взяв знову шампанське пiсля того як я подарувала йому укра§нськi копiйки для колекцi§. Втрьох ми випили цю пляшку i ми пiшли сiли на зашторений диванчик. Поговорили i замовили пiколо а пiсля ще одну пляшку шампанського. Що правда це не справжнє шампанське, воно має менше алкоголю. Роздягши мене до пояса вiн милувався мо§м маленьким бюстом. Не допивши ми пiднялись на годину в кiмнату. Охмелiвши вiд напиткiв я була активна i дала йому повну свободу. Неспiшно вiн мене пестив, потiм я його i так годину часу з поцiлунками, обiймами i не довгим входженням в мене. Пролунав дзвiнок означаючи що час закiнчився. Мiй кавалер одiвся i сказав що через годину прийде знову. Провiвши його я повернулась в клуб. Там було шумно. Анiта з шефом i мiсцевим м'ясником веселились. Кай був захмелiвший вiд пива i трошки замучений робочим тижнем. Анiта також охмелiла вiд допитого шампанського i почала танцювати з Каєм, потiм i мене потягнули. Не дуже я мала бажання веселитись але все ж таки спробувала. Звучала весiльна нiмецька музика. Я вловлювала слова якi дуже хочу почути знову вiд мого студента. Чомусь я почала сумувати за ним i намагатись зрозумiти що я зробила не так. Танцюючи з цим повно§ комплекцi§ нiмцем я згадала наш перший танець з Штефаном. Згадала нашi романтичнi забави пiсля опiвночi, нашi поцiлунки i хвилини блаженства прямо там де знаходились. Це могла бути сцена, диван перед телевiзором, стiл на кухнi. або лiжко в клубi чи в кiмнатi. Чогось тодi нам не хотiлось спати. Це лише спогади, а реальнiсть абсолютно протилежна i зараз я танцюю з клiєнтом i слова кохання чую не вiд того що хочеться. Допоки ми танцювали Анiта приготувала салат. Я вирiшила приготувати рибу з картоплею. Кай допомiг. Коли все готувалось прийшов знову мiй кавалер 150 см заввишки. Побачивши його Кай потягнув мене на верх в кiмнату. Це треба побачити на власнi очi. Один мого росту i вагою 90кг, цей карапуз i я мiж ними. Година з Каєм пройшла швидко i по стандартному сценарiю. Дивно, я Кая знаю вiд першого мого при§зду, а користуватись мо§ми послугами вiн почав коли я була з Машкою. Ї§ вiн першу взяв пiсля поради Матiаса.
Повернувшись в клуб ми побачили нових гостей. Це були Анiтина колiжанка з iншого клубу, де вони працювали разом i §§ друг. Вся компанiя сидiла за круглим столом i розпивали напо§. Я швидко збiгала на кухню пiдкрiпилась §жею, яка вже остигла i приєдналась до них, тiльки я вiдказалась вiд шампанського. Через не довгий час прийшла моя скалка в серцi з друзями. Одного я знала а iнший дуже був схожий на нiмця який привiз мене сюди. Я подумала що це його син, але помилилась. Мiй маленький ромео побачив мою негативну реакцiю на нових гостей i запропонував пiднятись на гору . Вiн ж мене чекав бiльше нiж годину. Вибiр не великий i я погодилась. Швидкий душ i ми в кiмнатi. Як не смiшно, але я не пам'ятаю його iменi. Мiй рятiвник бачив що я змучена i дозволив менi розслабитись. Я була близька до оргазму. Пiсля його оргазму вiн зробив менi розслаблюючий масаж, щоб я вiддихнула. Година закiнчилась i ми неспiшно почали одягатись. Вiн спустився вниз i Анiта його провела до дверей поки я перевдягалась. Повернувшись в клуб я була ошелешена. Клiєнтiв побiльшало i всi знайомi обличчя. В сусiдньому закладi грала жива музика, якiйсь рок. Глядачiв там було менше нiж в нас. Всi дружно сидiли i смiялись з п'яного Кая. Мене попросили потанцювати. Побачивши одного з них мене не треба було довго просити. Це Штефан, але не мiй а мiсцевий, який приходить що п'ятницi пiсля одинадцято§ вечора напiдпитку i без грошей. Штефан "студент" давав кредит Штефану "дураку" i мене це завжди бiсило. Вiн молодий i має проблеми з головою. Наскiльки менi вiдомо вiн не може випустити сiмя нi з одною дiвчиною. Єдина яка цього досягла це була Машка i не раз. Це була визначна подiя з яко§ ми довго смiялись. Я цього не досягла а вiн все одно приходить до мене. Цього разу мене врятувала вiд нього Анiта i вiн не вдоволений пiшов геть. Танцi продовжувались i я змiнила одяг. Одягнула бiлизну з пухнастими мордочками на грудях i мо§й ...... Ви зрозумiли де? Мiй Штефан не задоволено подивився на мене i вийшов. Бiльше його не бачили в нашiй компанi§. Веселились до друго§ години ночi особливо Кай напiвсонний. Всi змучились крiм Анiти i почали розходитись. Менi видали зарплату , провели гостей i чомусь хлопець який був похожий на Удо, якось я розповiм про нього, повернувся назад . Взяв пиво i дивився на мене iнтересними очима. Не зважаючи на всiх я пiшла спати. Одна!
Пiсля денних подiй я не могла заснути. Ще й Анiта добавила нервiв. Видавши менi зарплату я хотiла помiняти дрiбнi купюри на одну , а вона почала кричати що я §й плутаю касу. Я промовчала i пiшла з тими купюрами, знаю по життю що з п'яними сперечатися безглуздо. Їй передi мною Матiас зiпсував нерви, через кредит для Кая. Прийшовши до кiмнати, де не було мого Штефана я по привичцi подивилась в вiкно на його машину. Вона стояла там, а його нема бiля мене. Заснула не швидко i пробудилась через шум в ваннiй кiмнатi. Це був вiн. I знов не зайшов. Задрiмавши, менi знов приснився якийсь не приємний сон.
Вже Субота. Так швидко пройшов тиждень. Ще тиждень тому я була вдома з мо§ми "кiндерами". В найменшого з них сьогоднi День народження. Три роки тому народився мiй Дениско. Пiд час моє§ вiдсутностi за мо§ми малими доглядає моя Мама разом iз батьком двох молодших. На радостях я набрала номер телефону Мами i подзвонила щоб привiтати моє "мишенятко". Поговорила з Мамою, передала поцiлунок iмениннику i побiгла похвалилась Анiтi. Вона вже проснулась i щось не в гуморi Привiтала мене i пiшла пити каву. Я ж поспiшила до магазину закупатись продуктами. Повернувшись ми поснiдали i пiсля того як я повернула Анiтi грошi якi вона вiддала менi помилково вчора, моя рятiвниця змiнила вираз обличчя. Просто за пляшку шампанського нам належать проценти. Ми разом пили ось i гонорар пополам. Напхавши пуза ми розiйшлись по сво§м справам. Я надумала зробити салат олiв'є i поприбрати в клубi. Цiєю роботою не довго я займалась. Для мене це привична домашня робота. Щось тихо. Анiта за комп'ютером займається мо§ми торгами. Матiас вдома, а Штефан §з своєю сiм'єю святкують в Iльмiнао. Його батько, мама i сестра з дочкою при§хали iз Берлiна. Вони живуть годину §зди вiд столицi. Минулого разу менi пощастило там побувати. Правда випадково. Через брак iнформацi§ про автобус до Ерфорда ми з Машкою по§хали до Берлiна. Штефан зустрiв нас вночi i забрав до дому переночувати. Зранку поснiдали, зробили маленьку екскурсiю по його рiдному селi i по§хали сюди. Тут за 500км нас вже чекав шеф. Одже, сидимо ми з Анiтою тут без чоловiчо§ компанi§, маємо настрiй напитись до чортикiв тiльки нам не хватає наглостi, адже Матiас нас вб'є завтра. Вирiшили ми не ризикувати i я взялась до моє§ книжки. Пiсля дзвiнка з Iталi§ вiд мого хорошого клiєта i друга в мене з'явилось натхнення. Анiта посмiялась з мене i попробувала почитати що я написала. Їй це не вдалось, вона забула кирилицю яку вчила в школi. Вона взагалi то нормальна жiнка. Має троє дорослих синiв . Ранiше, ще на початку iснування цього клубу вона тут працювала як i я. Зараз вона допомагає молодим i зеленим. Як на свiй вiк вона є трiшки не така. як звичайнi жiнки. Це все ця професiя. Невже я теж стану такою. Вона тiлом постарiла а душею нi, i §§ бажання не спiвпадають з можливостями. Анiта старша вiд моє§ Мами на 3 роки i тут менi частково замiняє §§, а частково подружку.
Моя Мама прожила з мо§м Татом 15 рокiв i нас фактично виховувала сама. Вона виросла в багатодiтнiй сiм'§ як i Тато. Закiнчивши школу Мама пiшла на роботу i одночасно допомагала сво§й мамi виховувати молодших братiв i сестру . Це був Радянський Союз i моя баба також §х виховувала сама на вiдмiну вiд татово§ мами. Я погано пам'ятаю часи Союзу, але знаю точно, що було не солодко.
Працювала вона в комбiнатi громадського харчування - робочою. Спочатку в ресторанi а потiм в пивному барi. Як вона познайомилась з Тато я не пам'ятаю, хоч Мама i розказувала. Пам'ятаю що Тато був романтичним i галантним кавалером. Через рiк пiсля одруження народилась я. Через пiвтора роки пiсля мене народилась сестра Леся. Через чотири роки сестра Катя. Завдяки §й Маму не забрали на лiквiдацiю Чорнобильсько§ катастрофи. Мама працювала за двох i старалась забезпечити нас необхiдним. Вона пожертвувала сво§м особистим життям за ради нас ,тому що з татом це було як в казцi про попелюшку тiльки без "хепiенду".
I так, сидимо ми з Анiтою скучаємо. Я ще один раз похвалилась Днем Народження сина i моя пiдстаркувата колiжанка запропонувала випити по п'ятдесят грам шнапсу за його здоров'я. Потiм ще п'ятдесят грам укра§нсько§ горiлки i я прийнялась знов за свою книгу. Не встигла написати абзацу як прийшов Матiас iз своєю дружиною Габi. Як на нiмкеню пiсля сорока рокiв, вона має гарний вигляд. Тримає марку вiдповiдно до статусу дружини власника партi клубу La Bella. Наш бармен - Анiта вiдкрила ще двi пляшки пiколо i призналась шефу про нашi п'ятдесят грам горiлки. Мене ця §хня чеснiсть деколи дивує, а деколи нервує. В них дивне почуття гумору. Матiас принiс новину про нову працiвницю з Польщi, допоки не при§де моя колiжанка. Ну, що ж єдине радує, що я зможу попрактикуватись в польськiй мовi. Шеф побачив моє кисле обличчя i почав корчити мiмiку. В нього це смiшно виходить, природжений клоун.
Була вже одинадцята година вечора, а клiєнтiв нуль. Продзвенiв дзвiнок. Вiн сьогоднi вiддихав i Анiта поспiшила до дверей. Догори по сходах пiднявся молодий хлопець. Я його вже бачила, вiн приходив до Машi. Вибiр в нього сьогоднi не великий. Ми пiднялись на верх в дзеркальну кiмнату. Не всi клiєнти вибирають цю кiмнату. Цей хлопець роздягся i я була ошелешена його розмiром. Вiн почав мене нiжно пестити i цiлувати стоячи бiля лiжка i повiльно почав опускатись все нижче i нижче. Цiлувати там Нiмецькi чоловiки полюбляють. I менi приємнi цi пестощi. Опустившись на наше ложе кохання ми змiнили позу на 69-ту. Мiй партнер був збуджений i я теж набиралась бажання. Хвилини ласки i його прутень плавно увiйшов в мене. Я його вiдчула глибоко в мо§й владi. Плавнi рухи надавали море насолоди. Неспiшно помiнялись мiсцями i я вже була верхи на ньому. Поза "всадницi" ще бiльше додала збудження i вiн тихо стогнав вiд насолоди. Мо§ поцiлунки пестили його молоде тiло. Ще одна мить i вiн увiйшов в мене з заду. В цей момент я вiдчула сильнiше розмiр чоловiчо§ гордостi. Декiлька поштовхiв i вiдчуття екстазу розiрвали тишу в кiмнатi. Доповнювали блаженство нашi iгри - дзеркала в кiмнатi. Можливiсть пiдглядати за партнером додає менi азарту для сексуальних забав i фантазiй.
Позбувшись природних наслiдкiв, ми спокiйно лежали i гладили одне другого. Час ще був i ми могли понiжитись та не довго це тривало. Вже була пiзня година i втома давала про себе знати. Прийшов час прощатися i мiй робочий час закiнчився. Провiвши пiзнього гостя я закрила нашi грати i погасила свiтло. Сьогоднi я виконувала обов'язок Штефана. Вiн ночує в своєму будинку разом з родиною. Попрощавшись з Анiтою я прийшла в свою кiмнату i сльоза затрималась в мене на щоцi. З кожним днем менi все бiльше його бракує i моє порожнє лiжко не те що я бажаю. Я хочу знову вiдчути його нiжнi руки в мене на сiдницях i тихi соннi подихи бiля мого вуха. Попросивши Бога спокiйно§ ночi я заснула.
Зранку в Недiлю не почувши звичного шуму в коридорi я не пiднiмалась з лiжка i тiльки пiсля почутого знайомого шуму пiд мо§м вiкном я встала i побачила його. Падав дощ i мiй Штефан швидко поговорив з сво§м другом i поспiшив у примiщення. Анiта прибiгла i повiдомила що в клубi знаходиться батько Штефана. Пан Бернт привiтався зi мною i запитав мене як справи. Моя вiдповiдь була коротка, хоч душа i прагнула поскаржитись на його сина. Я поспiшила по каву i не побачила коли зайшов винуватець мо§х сердечних мук. Вiн проiгнорував мене i швидко поспiлкувавшись з Анiтою разом з батьком пiшов. Невже це все ? Невже вiн нiчого не вiдчуває до мене? Цi думки мене не покидають, хоч як я не намагаюсь §х позбавитись. Мiй шпiон Анiта напевно зауважує мiй сум за ним бо деколи цiкаво на мене дивиться. Я намагаюсь приховати сво§ почуття i §й говорю, що скучила за дiтьми. Моє серце дiйсно розривається на двi частини. З одного боку дiти, якi залишились в дома i менi не вистарчає §хнього безкiнечного щебетання, а з iншо§ це доросле дитя.
Недiля тут в Нiмечченi є сiмейний день i гостi в нас в цей день не часте явище. Кожний займався сво§ми справами. Я була в сво§й кiмнатi Анiта в бюро за комп'ютером . Я через деякий час приєдналась до не§ i попросилась за §§ комп'ютер щоб подивитись свою пошту. Неохоче вона менi поступилась мiсцем бо не могла вiдiрватись вiд гри. Моя поштова скринька трiщала по швам. Повiдомлень було багато з усiх сайтiв де я зареєстрована. Найбiльше було з "Мамби" i "Рашин купiд". Я швидко передивилась i вiдписала декому з друзiв. Мiй вiзит в Iнтернет перервав телефонний дзвiнок вiд подружки Марi§. Вона §де до мене з двома подружками. Оля нормальна, а Лiля не зовсiм. Прохання ви§хати по них до Польщi не сподобалося Матiасу. Я його розумiю. Йому не потрiбнi клопоти з полiцiєю ще й невiдомо заради чого i кого.
Пiсля всiх дискусiй Шеф зустрiв гостю, яка буде працювати в нас до при§зду Марi§. Вона при§хала з сво§м шефом з мiста Швайнфурт. Всiм було цiкаво хто вона така i що собою являє. На наш подив зайшла жiночка сорока рокiв з великим бюстом i повненькими бедрами. Єва, так звали нашу нову знайому, була приємно здивована зустрiчi, особливо коли я почала говорити ламаною польською мовою. Вона погано говорить Нiмецькою i дуже переживала як приймуть i з ким прийдеться працювати. Пiсля того як нашi боси попрощались ми почали знайомитись. Матiас був також був здивований нашою бесiдою. Вiн не думав що я можу вiльно спiлкуватись з Полькою. Анiта, як справжня Нiмкеня, насторожено за нами спостерiгала. Вивiдавши всю iнформацiю, ми пiднялись наверх i я показала §й кiмнати де вона може жити. Видала постiль а Матiас принiс чисту бiлизну. Хвилин через десять, Єва спустилась в клуб на каву i ми продовжили спiлкування. Я була за перекладача для Анiти. Вона розказала що в нас тут працювали Полячки. Двi були спокiйнi, а одна навiжена. В принципi Поляки з Нiмцями не дружать як Укра§нцi з москалями. Через деякий час я зробила для гостi екскурсiю по клубi. В нас є що показати. Їй дуже сподобалось, адже там де вона працювала було не так шикарно. Визнаю що Матiас має шикарний смак.
Коли я при§хала сюди вперше в мене була така ж реакцiя. На початку я думала що всюди так, але нi. Зовнi клуб не дуже великий. Грати, як в замку, двi сходинки i великi дверi по бокам на стiнах фото дiвчат а в верху на фасадi емблема клубу яка подiбна на королiвську. Дзвiнок на дверях з надписом "La bella" i заходиш в фоє. Прямо на тебе дивиться наш страж в рицарських обладунках. Коли пiдняти маску йому то побачиш себе в майбутньому. Якщо чесно то там череп приклеєний. З лiво§ сторони зелена скляна стiна з картинами, на них оголенi дiвчата купаються. Це вхiд в сауну. Стiни зробленi з каменя як в справжньому замку. I доповнює цю красу маленький фонтанчик в тому ж стилi. На право сходи в клуб, зелений мраморний напис, серпантин. На стiнах висять фото улюблених дiвчат клубу, якi ранiше працювали тут. Фото оголених дiвчат в рiзних сексуальних позах. При входi в клуб, фото молодого Матiаса на тронi i напис "Don Granowe", iнше фото Шеф в стародавньому костюмi придворного i з ним його друг Фольк. Вiн фотограф. Є ще два фото, якi я довго розглядала щоб §х зрозумiти. Це є жiноча принада в розрiзаному яблуку, а iнше фото - головна жiнка Нiмеччини, це §хнiй канцлер Ангела Меркель i пiд ним напис. Вiн спонукає клiєнтiв затримуватись в клубi на довший час. Сходи пiднiмаються на верх i з них видно вулицю тому що стiна вздовж сходово§ клiтки з зовнi дзеркальна, а з внутрiшньо§, вiкно на три поверхи. На нiч воно зашторюється зеленими плюшевими шторами якi тако§ ж величини як вiкно. Зайшовши в клуб колiр змiнюється в очах на рожевий i червоний. По сторонам за шторами великi лiжка i диван зi столиком. Там клiєнти можуть усамiтнитись з дiвчатами. По переду барна стойка з високими стiльчиками, свiчами i гарним бутафорним натюрмортом. Мiж цим з правого боку сцена з великим напiвкруглим дзеркалом. Сцена складається з двох частин. одна кругла з м'якою, сiрого кольору подушкою i вона крутиться, а iнша має форму трапецi§ по краям не§ колони, а по сторонам дзеркала стоять двi бiлих пальми i на самому дзеркалi символ бога кохання Амура. Навпроти великий круглий стiл § м'який диванчик. Диванчики, крiсла i сцена мають червону плюшеву оббивку. Маленька гримерка i пульт управлiння музикою i свiтломузикою над сценою надають цьому клубу ще бiльшо§ шикарностi. Пiднявшись на третiй поверх з право§ сторони, мо§ апартаменти. В цю кiмнату з бiло сiрими шпалерами я увiйшла перший раз i полюбила §§. Велике рожеве лiжко а над ним дзеркало, чорна шафа з дзеркальними дверима i бiлi комоди - це всi мо§ меблi. Бiля дверей мiй робочий стiл, а три вiкна додають можливiсть побачити що вiдбувається на вулицi. Тут я пишу про своє життя. В спiльному коридорчику ще є туалет i бiде, а за другими дверима душова. На цьому поверху ще є три кiмнати для дiвчат i всi мають рiзний iнтер'єр. Через п'ять метрiв вiд мене по лiвiй сторонi - бюро. Там комп'ютер i iншi документи як i заведено. Бiля бюро кiмната Штефана. Зараз вона самотня, а ранiше я була в нiй найщасливiша з разом мо§м студентом. Навпроти кiмната для роботи . Вона простора з великим лiжком i статуями жiнок. Кiмната свiтлого тону, а на стiнах намальованi колони i небо. Складається враження що ми знаходимось на великому балконi. На лiжку сiрого кольору покривало, а бiля нього маленька металева етажерка для дрiбних речей. I доповнюю цю гармонiю два крiсла в стилi ренесанс. Дальше по коридору сто§ть не велика барна стойка i м'яка частина. Там же сто§ть телевiзор. Це улюблене мiсце Штефана. Пiсля бару двi сходинки в низ i дверi в iншу кiмнату. Над дверима причеплений свiтлофор i вiн свiтить як справжнiй, тiльки колiр сам вибираєш. На право друга кiмната для роботи, моя улюблена. Вона вся дзеркальна в помаранчевих тонах. Два великих лiжка кругло§ форми i мiж ними пальма до стелi. Коли я тут в Лютому i Березнi була одна це все було нашим з Штефаном гнiздечком. Вiн зранку §хав до роботи а залишалась тут працювати. Я тут була хазяйкою. Матiас при§жджав час вiд часу i Штефан прибiгав подивитись чи в мене все добре. Ввечерi, як чемний чоловiк, вiн при§жджав i ми разом готували вечерю, i вечеряли у маленькому сiмейному колi. I це було дуже смачно i приємно.
Показавши все Євi ми з Анiтою випили по п'ятдесят грам моє§ горiлки за дружбу народiв. Для кращого сну я ще потанцювала i так не дочекавшись клiєнтiв ми пiшли по кiмнатах. Так закiнчився цей тиждень, попереду новий i що вiн менi принесе можна тiльки гадати.
Понедiлок завжди важкий день. Так кажуть в народi. Для мене вiн був справдi важким i не передбачуваним. Почалось все з телефонного дзвiнка Марi§. Вона повiдомила що вона не §де до мене, тому що посварилась з родичами i нема кого залишити з дитиною, а Оля i Лiля без не§ не по§дуть невiдомо куди. Матiасу ця новина не сподобалась, адже менi прийдеться на наступний тиждень знову працювати однiй. Потрiбнi дiвчата термiново. Єва також §де до дому в цю що прийде суботу. Вдома вона має родину i маленький магазин одягу. Торгiвля в ньому не добре йде i вона пiдзаробляє в Нiмеччинi в пуфах. Це маленькi клуби куди в основному приходять для сексу. В нас же, ще можна робити вечiрки з танцями.
Вже обiд прийшов, а клiєнти неначе ви§хали з нашого регiону. Для не§ це було дивно, чому нiхто навiть на пиво не заходить сюди. В нас було багато часу для бесiд i власних iнтересiв. Я §й розказувала про себе i вона про своє життя. Анiта сидiла бiля нас i намагалась щось зрозумiти з нашо§ незрозумiло§ для не§ мови. В школi багато хто з Нiмцiв вивчав росiйську i тепер трiшки §§ розумiють, але польська мова для них, як для мене арабська. В цей час Анiта нагадувала мене коли я сиджу в §хнiй компанi§ i намагаюсь зрозумiти щось.
Так до нас нiхто i не зайшов за хвилинкою щастя. Штефан також не при§хав з Берлiна. Бiля дванадцято§ години ночi всi пiшли спати з думкою, чому сьогоднi не було роботи. Для мене це не було важливо, я думала про Нього. Думка про те, що вiн не мiг так жорстоко обманути i зiграти злий жарт з мо§м серцем не покидала мене. Це єдине про що я думала вiд коли ми посварилися. Самотня я пiшла в свою кiмнату, де на мене чекав тiльки мiй нетбук. Включивши музику я роздумувала про свою нещасну любов i намагалась знайти вихiд iз цього становища. Є два варiанти, це знайти замiну, або зробити перший крок до примирення. Так я i заснула.
Ранок вiд вечора розумнiший. В ночi менi приснився жах, але я його хоч забула, а все рiвно зранку мала замучений вигляд. Моя сусiдка встала пiзнiше i ми з Анiтою поснiдали самi. Єва приготувала собi пластiвцi з кефiром i Анiта перестала смiятись з моє§ вiвсянки. Вона не вживає тако§ §жi. В нiмцiв зазвичай на снiданок кава i велика канапка. Ще можуть бути яйця варенi вкруту. Потрiбно було побачити мою реакцiю на §хнiй снiданок перший раз. За круглим столом в клубi Штефан поставив п'ять великих тарiлок з ножем i вилкою, посерединi стояли масло, варення, сiль, перець, булочки овально§ форми, нарiзана цибуля, якась ковбаса i тарiлка з сирим фаршем. Доповненням був термос з кавою, цукор i молоко. Моєму подиву не було меж, коли вони розрiзали булочки, наложили на них фарш i посипали цибулею i приправами. Дещо iнше вiдчував мiй шлунок. Пiсля скандалу, який був в Лютому вони перестали §сти сирий фарш. В якогось фермера виявили не дозволенi добавки до корму. Я довго смiялась коли вперше побачила на тарiлцi в Штефана овочi. Вiн завжди з мене смiявся ,що я §х вживаю. I моя вiдповiдь не затрималась. Зараз Штефан рiдко снiдає зi мною, завжди зранку бiжить до дому в Iльмiноу. Вiн там робить ремонт. Сьогоднi вiн снiдає з батьками.
Пiсля снiданку всi зайнялись сво§ми справами. Телефонний дзвiнок подружки порушив наш спокiй. Вона повiдомила, що сьогоднi ви§жджає з ще двома дiвчатами з Укра§ни. Треба §х зустрiти. Це не просто зробити з багатьох причин. Невiдомо в яке мiсто будуть бiлети. Сюди в Ерфурт бувають проблеми з мiсцями, тому що пiсля закiнчення сезону вiдпусток, всi Польськi i Укра§нськi заробiтчани повертаються в кра§ни Євросоюзу до роботи. Ще й Штефан невiдомо де, а в Матiаса болить нога i не може сидiти довго за кермом. Я попросила Машку повiдомити мене зранку куди вони прибувають i коли.
Пiсля всiх телефонних дискусiй ми почули бажаний дзвiнок в дверi. Вiдчинивши дверi побачила мого постiйного клiєнта Я на нього чекала, але вiн щось забарився. В час мого перебування тут в Липнi вiн прийшов в недiлю зранку. Це взагалi то дуже рiдкiсне явище - клiєнти в недiлю зранку. Колiжанка тодi вiдкрила, тому що я була в душi. Мiй мокрий вигляд йому сподобався i ми разом посмiялись. Цього разу його зустрiла з посмiшкою i вiн запитав чому я завжди весела. Знав би вiн, що його зараз чекає. Провiвши гостя до кiмнати, по дорозi похвалилася своєю майбутньою по§здкою, i швидко побiгла в душ. Коли я повернулась в цього симпатичного блондина сталось Dejavy (дежавю) - я знову була мокра, i його посмiшка добавила радостi в кiмнатi. Нiжнi поцiлунки i пестощi чоловiчих рук - це гарний початок дня. Пiв години пройшли швидко з цим приємним мужчиною. Задоволення на його обличчi було помiтно не озброєним оком i це дає натхнення для роботи в цiй найдревнiшiй професi§.
Моя польська колега скучала на одинцi. А може i нi. Вона читає книгу про вампiра невдаху. Дуже смiшно було коли пiд час читання книжки вона вiдкрила вiкно. Цвинтар пiд вiкном добавив адреналiну i реалiстичностi до цiє§ iсторi§. Одного разу пiсля смачного обiду ми з Євою розпитали Анiту про це мiсце. Вона розповiла що колись тут була церква пiсля цього - кiнотеатр, а тепер партi клуб. Будiвлю змiнювали а мiсця поховань залишались. В загальному Нiмцi - ате§сти, але на вiдмiну вiд наших релiгiйних людей не зруйнували цвинтар для парковки, або дороги. В деяких дiвчат якi тут працювали були проблеми через таке сусiдство. Особливо Румунки, адже Дракула - румунський мiф.
В мою вiдсутнiсть весною через проблеми з вiзою тут працювала одна дiвчина з цiє§ кра§ни. Мiй студент закрутив роман з нею, але на моє щастя Лолiта виявилась забобонна i Штефан не змiг §§ втримати в клубi. Цей роман став ще однiєю причиною для мо§х слiз.
Мо§ сльози стали помiтнi полячцi i скориставшись нашим взаєморозумiнням по мовах я розповiла про свою бiду-любов до Штефана. Вона не могла зрозумiти мене адже те що вона чула не збiгалось з реальнiстю i порадила менi зробити перший крок до примирення. Я §§ послухалась i ввечерi написала йому повiдомлення на телефон. З мо§м знанням мови багато не напишеш i тому взявши книжку словник нiмецький я надрукувала: "Привiт. Пробач мене будь ласка, я дуже тебе люблю i не хочу спати сама!" Через декiлька хвилин мiй телефон подав признаки iснування. Моя перша думка яка з'явилась - "яка сволота щось вiд мене хоче так пiзно", але на мiй подив це був номер Штефана. Моє серце мало не виприснуло з грудей i я не могла нажати кнопку вiдповiдi. Незнаючi, яко§ вiдповiдi вiд нього чекати, мо§ руки занiмiли але все ж я пiдняла слухавку. Почутий голос мого мучителя привiв мене до тями. Вiн сказав, що зараз в Берлiнi i при§де через два дня до мене. Цей радiсний голос з ноткою щастя був для мене найкращим подарунком в цей день. Пiднявшись на крила я полетiла до Єви в кiмнату щоб похвалитись. Моє обличчя сiяло i вона не розумiла що вiдбувається. Вислухавши мене порадiла i побажала, щоб ця радiсть тривала завжди. З цього моменту я почала рахувати хвилини до нашо§ зустрiчi i з такими думками пiшла спати.
Ранок був прекрасним, тому що зустрiч з мо§м Штефаном стала ще ближче, але вiн тривав не довго. Дзвiнок телефонний вiд Машки зiпсував мою радiсть. Новина була не дуже радiсна - вона з подружками взяли бiлети до Берлiна i §х потрiбно зустрiти. Ця новина не сподобалась шефу. Вечiрнiй дзвiнок змiнив напрям подiй на 180 градусiв. Маша повiдомила iнформацiю про жорсткий контроль на Нiмецькiй границi, а так як в §§ колiжанки Лiлi не шенгенська вiза, то вони нiкуди не §дуть, хiба що §х зустрiнуть в польському мiстi Вроцлав. Така iдея не пiдлягала обговоренню i була негайно вiдхилена Матiасом. Коли я це повiдомляла подружкам яких сама ж просила при§хати, то уявляла себе лiкарем який ставить невтiшний дiагноз пацiєнту якого перед тим обнадiяв на все хороше. Почуття були паршивi. Вияснивши причину контролю границi всi вирiшили здати бiлети i почекати пару днiв. А причина була напрочуд унiкальна - в Ерфурд i в Берлiн прибував на 3 днi Папа Римський. Такого збiгу обставин годi уявити. Пiсля всiх дискусiй я спокiйно собi працювала i чекала на зустрiч з мо§м сонечком i думала що дiвчата вернулись до дому. Але не завжди буває як собi думаєш. Погане передчуття чомусь не покидало мене, i воно мене не пiдмануло.
Роботи в цей тиждень не було чомусь i це напружувало обстановку, тому що як не крути, а я сюди при§хала на роботу. В Єви залишалося небагато часу до вiд'§зду i вона знервувалась через тишу в клубi. Їй було не зрозумiло чому нiхто не приходить, бо в тих мiсцях де вона працювала ранiше, завжди було людно. На перших порах в мене теж були такi думки - чому нема вiдвiдувачiв? Тепер менi все зрозумiло. Справа в тому що Нiмцi народ спокiйний, як не дивно це звучить якщо згадати iсторiю, але факт є факт. Основна частка населення - " працюють, працюють i ще раз працюють", а гулякiв у них не багато на вiдмiну вiд слов'янських народiв. Тому арiйська нацiя так швидко вiдновилась пiсля програно§ вiйни, а переможцi до сих пiр тiльки святкують перемогу. В клуб вони ходять для жiночо§ ласки, а пити пиво дешевше вдома, тому тут тихо, бо це є нiмецьке село, а в мiстечку студенти. Вони теж не гуляки. В Нiмеччинi є також заклади для розваг власники яких росiяни або поляки, або навiть арабських нацiональностей, i тому там все як в них вдома - все що шкiдливе та дешеве. Там i клiєнтiв багато, таких яких я оминаю - не знаєш чого вiд нього сподiватись.
В "паузах" мiж роботою моя компаньйонка розповiдала про себе i уважно вислуховувала мене. Вона розповiдала про Польщу i роботу в Нiмеччинi, мо§ ж розповiдi дивували спiвбесiдницю. Особливо про те, що вiдбувається в нас в Укра§нi. Єва володiла зовсiм iншою iнформацiєю про нас Укра§нцiв . На початку запитувала чому ми не хочемо вступати в Євро Союз i НАТО. Пiсля мо§х розповiдей все стало зрозумiло для не§ i запитання змiнилося на - " а як ми виживаємо?".
В компанi§ з Євою i Анiтою швидко пройшов час i наступив той день зустрiчi з мо§м "Сонечком". Нiмкеня не могла зрозумiти моє§ спонтанно§ i без причинно§ радостi , а Єва радiла за мене. Радiсть захмарилась пiсля мого дзвiнка до Марi§. Ї§ укра§нський номер був заблокований оператором , а це означало що вона за кордоном, але друга спроба зв'язатися з нею увiнчалося успiхом. Це був дзвiнок на польський номер. О Мамо! Вони перебувають в Польщi - в дешевому готелi без грошей , голоднi i злi. В мене почалась панiка i куча запитань . Думка як допомогти стала моєю iдеєю "фiкс". Без Штефана i Матiаса це було не реально. Один в дорозi, а iнший хворий i його це не дуже цiкавило. Пропозицiю переказу грошей дiвчата вiдхилили бо забагато гонору мають. Вирiшили самi вирiшувати сво§ проблеми. Я попросила повiдомити рiшення. Чесно кажучи менi шкода було Олю i Машу , тому що Лiля сама створила собi проблему. Через §§ вiзу було ризиковано §хати.
З Марiєю ми знайомi з студентських часiв пiд час навчання в ПТУ. Проживши разом в однiй кiмнатi два роки в нас було багато спiльного, тай життя у нас склалося схоже. Рiзниця лише в кiлькостi дiтей i ще в вiдносинах до чоловiкiв. Вона розчарована в них i закрила своє серце вiд цих створiнь. Я ще не настiльки закрилась i все ще вiрю в казочку про Попелюшку. Iнколи i Маша згадує про любов та вогник в §§ серцi легко загасити - одним неправильний подих i вона гасне, як §§ улюбленi свiчки. Ця тендiтна дiвчина романтик i нiжна як троянда тiльки без шипiв. В училищi вона була спокiйна i трудолюбива сiльська дiвчина. В той час коли перед тобою все життя - надiєшся, що все буде добре, як в дитячих мрiях , та життя рiч жорстока. Нещасливий досвiд сiмейного життя, поневiряння по свiтi за заробiтком, щоб прогодувати дочку, важка фiзична праця, яку не оцiнюють належно, для Марi§ стали тягарем, який перетворив §§ на замкнену у собi i ображену на всiх маленьку его§стку. Вона добра i спiвчутлива подруга, тiльки цей не потрiбний гонор все псує. В §§ головi однi думки про тiло, про косметику, одяг i вiдпочинок фiзичний. Їй здається, що це §й замiнить красу i спокiй душевний. Матерiальна любов ще нiколи не стала радiстю для душi. Щасливими очi Марi§ можна побачити тiльки коли вона разом зi своєю дочкою. У цей момент я впiзнаю ту Машу, з якою проживала у гуртожитку. Всю свою душу вiддає донцi i цим ще бiльше спустошує себе, адже для того щоб давати любов §§ потрiбно звiдкись черпати.
Олю i Лiлю я знаю погано, ми не так давно познайомились, але мене дивує як вони виживають у цьому свiтi. Не замiжнi, без дiтей та й з вищими освiтами займаються такою професiєю. Оля спокiйна i любить читати романи. Лагiдна i добродушна вона спiвмешкає з озлобленою i непосидючою самовпевненою Лiлею. Я не часто з ними зустрiчаюсь тому що я не можу витримувати негативно§ аури вiд цiє§ дiвчини, i коли Маша повiдомила , що Лiля теж §де, менi стало страшно за мого Штефана. Вiд двох з них я не чекаю зради, а третя не пропустить шансу отримати нiмецького хлопця. Це б було для мене недопустиме, хоч кiнцевий результат менi вiдомий. Для нього це було б наступною iнтрижкою, яка б швидко закiнчилась.
Через всi баталi§ з цiєю iсторiєю я i не зауважила коли прийшов вечiр. За вiкном почувся знайомий шум, i моє серце почало прискорено битись - "невже це вiн?" Чомусь я не можу зрушитись з мiсця i побiгти до нього. Мене переповнюють почуття страху i радостi одночасно. Страх тому, що не знаю що вiн скаже при зустрiчi, хоч по телефону голос був веселий. Щастя - вiн тут i мо§ муки самотностi закiнчаться. Ще хвилина i голос внизу примусив мене прискорено дихати, та чомусь вiн не заходить до моє§ кiмнати. Невже я його погано зрозумiла i ми не помирилися. Ще одна мить i стало тихо i я не побачила моє§ омрiяно§ усмiшки. Мiй телефон часто ставав рятiвником i в на цей раз також не пiдвiв. Почутi, поспiшнi слова стали як ковток повiтря для мене. Штефан сказав, що зараз прийде i запитав, чи можна спати у мо§й кiмнатi. Здогадайтесь яка була моя вiдповiдь.
Зустрiвшись з Євою в клубi я сяяла вiд щастя i звичайно §й було цiкаво як пройшла наше примирення i вiдповiдь була для цiє§ дами дивиною, адже я ще не бачила мого коханого. Зiбравшись всi разом, ми поводилися спокiйно без емоцiй, якi притаманнi в такiй ситуацi§. Це була зустрiч звичайних друзiв, i це не сподобалось мо§й компаньйонцi, бо вона чекала палких обiймiв i поцiлункiв мiж нами. Посидiвши пару хвилин за столом з Матiасом, Штефаном i Анiтою я пiшла в кiмнату щоб приготувати лiжко для мого "медведика". Шеф з замiсником також не могли зрозумiти раптово§ перемiни наших емоцiй, тому що останнiй тиждень був поганий настрiй в мене, i Штефан теж був злий i нервовий. Цiє§ не зрозумiло§ поведiнки свого сина не мiг збагнути i пан Бернт. Дочекавшись кiнця робочого дня всi пiшли по сво§м кiмнатам. Моє сонечко збiгало в душ i з згорненим одягом i обгорнений рушником зайшов в мою кiмнату, i запитав чи можна тут спати. Вираз його обличчя був неначе в мого Дениска коли вiн зробить капость i потiм пiдлещується щоб не отримати на "горiхи". Звичайно, що вiдмови не було, адже я мрiяла про це довгих 4 днi. Якщо ви сподiваєтесь, що зараз буде описана сцена гарячо§ ночi кохання , то я вас засмучу, пiсля декiлькох хвилин лестощiв - ми тихо спали пригорнувшись один до другого. В вiдсутнiсть Штефана я сплю з його подарунком - маленьким плюшевим ведмедиком - "Штефаном", в червонiй сорочцi i на ньому мо§ улюбленi слова: "я люблю тебе як ти є" на нiмецькiй мовi. Пiсля нашо§ сварки я повернула "Штефана" молодшого, а потiм передумала i забрала знов, тому що вiн став нiкому не потрiбний як i я. Сьогоднi в моєму великому лiжку мирно спав мiй великий i нiжний.
Спiльний снiданок не склався тому що цей вiчний трудяга побiг по справам. Взагалi то, як на хлопця тридцяти двох рокiв вiн мало вiдпочиває на вiдмiну його ровесникам у нас на Укра§нi. Це одна з причин чому я його люблю i до чого я його ревную. Нiколи б не подумала що можна ревнувати не до жiнки але факт є факт. Штефан йде рано i приходить пiзно, повечеряє i мрiє про лiжко щоб поспати. Будiвництво справа фiзично виснажлива i сил на iншi фiзичнi вправи не хватає. Хоч мiй перший чоловiк теж працював в цiй сферi, але для сексу завжди знаходив час i сили, а ж занадто часто.
Сво§ першi статевi стосунки пам'ятають напевно всi, адже це є один з переломних моментiв в життi кожного. В одних вiн щасливий, в iнших несподiваний, буває i трагiчний. Для мене це було очiкуваним i бажаним. Це сталося вдома у моє§ баби прямо пiд носом у мами. Першим в мене був хлопець з яким я зустрiчалась майже рiк i в нас були плани на одруження пiсля того, як я закiнчу навчання. Менi тодi було сiмнадцять i тiльки отримала атестат з школи. Ми пробували здiйснити швидше, але нiчого не виходило, тому що менi було дуже боляче, i йому теж. В цей день було свято молодi i Володя вже прийшов напiдпитку до мене i ми пiшли на дискотеку. Повернувшись до дому зайшли в вiтальню i там на пiдлозi все сталося. Спочатку було боляче, а потiм почула якесь занiмiння i не хватку повiтря. Задоволення я не вiдчула. Зараз з кожним новим партнером я вiдчуваю рiзнi почуття. Це напевно тому, що я знаю що менi подобається, а що нi. Буває задоволення, а буває i невдача але цей перший раз завжди не повторний i унiкальний. Це як про борщ говорять, що кожна господиня готує по рiзному за сво§м рецептом i все ж таки смак не буває однаковим.
З мо§м студентом перший раз найпрекраснiший i неповторний. Сталося все на третiй день пiсля знайомства. Пiсля всiх органiзацiйних питань ми сидiли в клубi i чекали на перших клiєнтiв. Колiжанцi було страшно, тому що це перша практика в цiй професi§, а менi було страшно через мову. Штефан був за няньку охорону i перекладача. Перший день було тихо, нiхто не дзвонив i не приходив. Наталя пробувала вчити мову, а мене посадили перед телевiзором привикати до не§. Мiй охоронець сидiв бiля мене i почав пробувати мене поцiлувати. Невпевнено вiн прихилився до мене i дивився на мою реакцiю. Не отримавши вiдмови поцiлував нiжно в губи. Тако§ насолоди я не чекала i не хотiла, щоб вона закiнчилась, але цiкавiсть моє§ колiжанки нам завадила. Вона бачила, що наш наставник придiляє зайву увагу до мене i вирiшила допомогти позбутись §§. В цiй професi§ не можна думати тiльки про грошi - це негативно впливає на психiку i спустошує серце. Наталя цього не знала i дивувалась чому я не скажу, що за все потрiбно платити. Для мене ж, було безцiнне задоволення вiд його поцiлункiв i нiжних рук.
Спустившись на кухню iсторiя продовжилася. Забувши за чим прийшли i скориставшись самотнiстю нашi поцiлунки стали довшими i палкiшими . Я не розумiла чому не можу вiдмовити i тану в його обiймах. Цi юнацькi пестощi доводили мене до екстазу i надавали неймовiрно§ кiлькостi адреналiну. Та як в тому анекдотi завжди хтось заважав нам дiйти до кiнця i переривали на самому цiкавому мiсцi. Все це вiдбувалося вдень. Клуб великий, а усамiтнитись не змогли. Працювати теж потрiбно було i Наталя бiгала за Штефаном по допомогу з телефонними розмовами , тому що вона розмовляє англiйською та не всi тi хто дзвонив теж знали §§. Це був телефон клубу i нам потрiбно було надавати iнформацiю про себе. Така честь випала не менi.
З такими пригодами пройшов наш другий день тут. Спала я в кiмнатi куди нас поселили i де я мешкаю до сих пiр .
Наступний день почався з нiжного поцiлунку в коридорi, солодкий присмак якого не зникав з мо§х губ, потiм спiльний снiданок приготовлений Штефаном i постiйнi зустрiчi наших поглядiв з iскрою бажання чогось прекрасного. Постiйнi пошуки моменту усамiтнитись i насолодитись одне другим , сильне бажання дiйти до логiчного завершення затуманювало розум i ми поводились як божевiльнi на диванчику перед телевiзором. Ще бiльшого азарту надавало усвiдомлення що нас можуть застукати. Ми сидiли там i що митi моє вивчення нiмецько§ мови переривали практичнi заняття любов'ю. Цi поєднання жартiв з пестощами мене ще бiльше збуджували.
Та знову не вдача - продзвенiв дзвiнок i повiдомив що нам потрiбно працювати. Це був мiй перший клiєнт. На порозi стояв дядько в окулярах i з бородою ,та ще й кашкет задом на перед розвернутий. Серце мало не сховалось десь в низу з переполоху, але коли Томас заговорив росiйською, воно повернулось на своє мiсце. Цей привiтний чоловiк став мо§м першим i улюбленим клiєнтом i до сих пiр приходить до мене регулярно i головне, що вiн є викладач в iнститутi де навчається мiй вiчний студент. Штефан трiшки ревнує до Томаса, але не можна порiвнювати дружбу з коханням.
Повернувшись до мого Ромео я була трiшки втомлена, та це не завадило продовжити знайомство. Ще бiльшо§ пiкантностi надавало те, що я не знаю його мови, а Штефан дуже погано знає росiйську, та правду кажуть , що для любовi немає границь. Менi не були потрiбнi слова, достатньо було погляду цих дивних очей, якi пильно розглядали моє тiло через окуляри.
Швидко пройшов день i цей вечiр став для мене початком цiє§ iсторi§, про муку мого серця. Пiсля закiнчення робочого дня Наталя пiшла спати i ми залишились на одинцi. Цi хвилини божевiлля i пристрастi здавалися безкiнечними. Його поцiлунки i пестощi мо§х грудей, плавний спуск все нижче i нижче, примушували мене вiддатися повнiстю, без протистояння та сумнiвiв. Цi вуста взяли моє тiло в полон i нещадно облюбовували кожну клiтинку. Мить коли ми стали одним єдиним була найбiльшим блаженством i здавалося не закiнчиться нiколи. Штефан цiлував мо§ губи i не зупиняючи плавнi рухи нiжними поштовхами все глибше проникав в моє лоно. Лагiднi руки пiдтримували мене i пригортали до молодого тiла. Пристраснi подихи здавалося доносяться в iнший кiнець примiщення. Диван не великий i тому вiн стояв на колiнах передi мною на пiдлозi, таким чином вiн заволодiв мною цiлком. Напевне, що iншого моменту побачити цього гордого i самовпевненого юнака на колiнах - не буде. Та тут вiн був в мо§й владi, як i я в його.
Неспiшнi лестощi i бажання продовжити цю мить було спiльне i помiнявши позу ми опинились разом на нашому ложе. Я вже була у повнiй владi юного тiла покритого нiжним волосяним покривом. Його обiйми примушували мене пiдкорятися i рухатися в такт пiд музику наших задоволених подихiв. Через мить прозвучали стогони i Штефан ще мiцнiше пригорнув мене до себе. Тепло вiд почуттiв зiгрiвало нас. Небажання втратити його пригортало i утримувало нашi тiла в тiсних обiймах одне одного. Це було як у книжковому романi про божевiльну i пристрасну любов. Час зупинився для нас там на цьому диванчику , який на ту мить став свiдком нашого кохання. Сповненi щастям, як дiти якi отримали довгоочiкуваний подарунок, ми пiшли спати. Попрощались довгим, пристрасним поцiлунком i розiйшлись по сво§х кiмнатах. Такi вечори повторювались кожний день i через три днi Штефан поцупив постiль з моє§ кiмнати та попросив спати у його лiжку. Засинати i пробуджуватись з солодом вiд коханих вуст стало для мене найкращим подарунком вiд цiє§ пригоди. Нiжнi обiйми його сильних рук , нескiнченi поцiлунки вiд яких моє тiло тремтiло i збуджувалось, тепло молодого чоловiчого тiла стали мо§м блаженством кожно§ ночi...
Пiсля нашого тихого примирення ми зранку попрощались i так почалась п'ятниця. Штефан побiг до своє§ "iнвестицi§"- будинок де живуть квартиранти. Я ж спустилась поснiдати i зустрiлась з незадоволеним поглядом Анiти . Ї§ перша фраза була саркастична i не приємна .Вона запитала чи гарний був секс. Вiдповiдь не дуже §й сподобалась тому що я сказала ,що не було нiчого. Для цiє§ дивно§ ледi не зрозумiло, як це можливо: вiдсутнiсть статевих стосункiв в цього Дон Жуана зi мною. Чесно скажу, що мене це також дивує, але моя привичка до всiх ставитись з розумiнням стає вирiшенням цього не порозумiння. Одного разу я попробувала це роз'яснити з цим впертим студентом i у вiдповiдь почула дивну фразу - "Ти маєш клiєнтiв для сексу!" Таке не часто почуєш вiд чоловiка який признається у чистiй любовi. Така змiна в наших сексуальних стосунках це одна з негативних сторiн цiє§ роботи. Хоча вiн має рацiю, тому що iснує таке поняття як привичка, яка охолоджує почуття фiзичнi i нема тих якi були на початку . Це присутнє в багатьох сiм'ях тому i процвiтає найдревнiша професiя . Якщо довго залишатися разом без переривiв тодi починає набридати одне i теж саме, як однакова страва кожно§ вечерi. Залишається тiльки любов, повага, поняття - сiм'я i дiти, а задоволення фiзичного шукають на сторонi, По своєму досвiду можу сказати, що багато чоловiкiв зраджують фiзично, але зраджувати душею не бажають . Вони люблять сво§х дружин i поважають, i нiколи не думали §х покидати, та як сказала одного разу моя молодша сестра - "наше тiло найбiльша Божа кара для людей."
Пiсля снiданку почалась моя робота i свiжi проблеми. Сьогоднi в вечiр має прийти мiй "покупець" з iнтернет аукцiону . Це повинно виглядати як нормальне побачення i ми придумали цiлу iсторiю чому я знаходжусь в такiм закладi. В пригодi стала iсторiя з книжкою, яку я пишу. Цей чоловiк призначив зустрiч о 19 00 i за умовами аукцiону штраф платить той хто не з'явиться. По переписцi було вiдомо що в Уве проблеми з зайвою вагою, i на зустрiч вiн прийде з букетом квiтiв, i шампанським. За саму ж зустрiч вiн має платити як за годину мого часу, по тарифам клубу. Така була домовленiсть. Всiм цим займалась Анiта , а моя роль була зiграти письменницю дослiдницю.
Цiлий день було спокiйно хоча i була п'ятниця. Для Єви це був перед остатнiй день роботи тут i ще один невдалий. Настрiй в не§ був поганий, але вона не виказувала цього i весь час ми говорили про все на свiтi - про полiтику , про Штефана , про нiмцiв i §хнiй стиль життя. Ми Слов'яни суттєво вiдрiзняємося вiд Арiйських нацiй i не завжди можемо порозумiтися.
Так пройшов день, тiльки забiг на 20 хвилин якийсь юнак до Єви i о 18-iй вечора я почала готуватися до зустрiчi з цим чоловiком i "з проблемою зайво§ ваги". Моя завбачливiсть не одноразово допомагала менi, i в цей момент також, тому що одяг, який я використовую в клубi не пiдходить для цiє§ зустрiчi. Цей факт тривожив Анiту, а я не могла вибрати що одягати. Справа в тому що сподiвання кудись пiти з мо§м Штефаном примусили мене взяти вечiрнє плаття i не одне. Вiд цього зажди моя валiза переповнена.
Примiрявши плаття рожеве з пишною нижньою частиною i вiдкритою спиною, яке не сподобалося мо§й наставницi, я вибрала чорне приталене з довгим рукавом i фiгурною горловиною. Це було краще, тому що воно оздоблене красивою бiло - рожевою бiсерною вишивкою. В ньому я виглядала шикарною, серйозною жiнкою.
Привiвши себе в порядок, а це значить: манiкюр, педикюр, макiяж i всi iншi процедури про якi багато чоловiкiв не мають уяви, я з нетерпiнням чекала на цього загадкового гостя. В головi кружляли думки про нашу розмову з ним i мрi§ про все iнше, що мене чекало . Настрiй був хороший тому що я знала, що в вечерi при§де моя радiсть, як завжди замучений важкою працею.
Минула призначена година, а гiсть не з'явився, i менi це не сподобалося, та Анiта прибiгла i попередила, що вiн запiзнюється на пiв години через те що йому треба здалека §хати. Цiкавий цей аукцiон! Спочатку виставляють сво§ фото дiвчата , потiм переписка з потенцiйними "покупцями", домовленiсть про зустрiч , а ж тодi повiдомляєш адрес. Це ще повезло цьому чоловiковi, тому що я могла жити в iншому напрямку цiє§ частини Нiмеччини, а так лише сто двадцять кiлометрiв вiдстанi мiж нами. Цi хвилини пройшли з думками про його вагу. Ви не дивуйтесь, але це не просте завдання - не звертати увагу на зайвi кiлограми, хоча це менi на задоволення. Так, так ! По простiй причинi - такi люди обмеженi в рухливостi i дуже нiжнi. Для мене статевi стосунки з чоловiком важко§ вагово§ категорi§ не вперше. Взагалi є люди якi полюбляють пишних партнерiв по сексу. Особливо це представники арабсько§ культури. В моменти цих роздумiв я згадала сво§х двох любовникiв одного з яких деякий час любила. Це були Удо i Ростiк.
Удо якого вже згадувала - це Нiмець пiдприємець невдаха, який спробував Укра§нського бiзнесу. Завдяки йому я потрапила сюди. Мiй шеф i вiн були друзями до нашого при§зду. З цим дивним чоловiком познайомилась по дорозi до дому. В цей вечiр падав дощ i я щоб не мерзнути чекаючи на мою маршрутку, вирiшила зупинити машину до сусiднього села. Махнувши рукою я зупинила машину марки BMV з не Укра§нськими номерами. Моя перша думка була не сiдати в цю машину , але вiдчинивши дверцята я почула росiйську мову i мiй страх пропав в цей момент. По дорозi ми познайомились по ближче i цей веселий дядько пiдвiз мене до дому. Майже кожного разу це вiдбувається за звичним сценарiєм i ця зустрiч не стала винятком. Чомусь всi пропонують зустрiтися ще раз i пiти на каву, а це закiнчується самi догадуєтесь чим!!! Потiм рiзнi пропозицi§ допомоги i довго§ дружби мене вже не дивують. Хоч я завжди до цього вiдношусь з гумором та це не заважає випробовувати долю. На цей раз я не прогадала i вiн дiйсно допомiг як i обiцяв. Обмiнявшись номерами телефонiв ми час вiд часу зустрiчались в нього на квартирi у Львовi i в процесi цього спiлкування ми домовились про роботу в Нiмеччинi. Практику в статевих стосунках з чоловiком з зайвою вагою я мала ще з часiв першого розводу i початку моє§ роботи в сферi секс iндустрi§. Це був Ростiк. З цим хлопцем я познайомилась на роботi. Роботою це важко назвати, але все ж таки це найдревнiша професiя. Моя сором'язливiсть iнколи мене саму дивує , особливо при такiй роботi , але я нiчого не можу вдiяти. Нормальна поведiнка для дiвчат легко§ поведiнки - це пропонувати себе, ще й чим бiльшу цiну виставляти . Я ж завжди стояла одна i робила вигляд що кудись §ду. В принципi так i було, тому що постiйно стояти на одному мiсцi i повертатися туди постiйно було небезпечно. В день знайомства з Ростиславом я стояла на зупинцi осторонь вiд натовпу . Бiля мене завжди зупинялись машини з певною метою, але я сiдала не до всiх. Це залежало вiд мо§ iнту§цi§ , яка фактично нiколи мене не пiдводила, а також вiд мо§х особистих правил безпеки. Машина сiрого кольору марки Opel не викликала в мене поганих передчуттiв , i це веселе i симпатичне обличчя молодика також сподобалося . Вiн запитав мене куди я §ду i чому стою осторонь всiх. Моя вiдповiдь була звичною в такiй ситуацi§. Я сказала що §ду в Золочiв i сiла в машину. Це було йому не зовсiм по дорозi та вiн через кiлька хвилин зрозумiв що я нiкуди не §ду, i запропонував прокататися кудись на природу. Та спочатку за§хав в сусiднє село по справах. Секс в машинi має сво§ плюси i також мiнуси. Плюс в тому що це пiкантне мiсце додає сво§ нотку в вiдчуттях, а мiнус в тому що з партнером повно§ комплекцi§ бракує мiсця. Ростiк це не Дюймовочка! Та все ж трiшки фантазi§ i бажання тодi все можливо. Чесно кажучи майже всi пишнi партнери мене задовольняли в сексi , як кажуть в народi "любимого тiла не буває багато". Познайомившись ми обмiнялися номерами телефонiв, як за звичай, i так почалася так наша дружба.
Зустрiчi проходили завжди в його машинi, але з кожним наступним разом це все ставало цiкавiше i виходило за рамки норми . Я почала постiйно чекати на нього i скучати бо вiн вiдносився до мене, як до нормально§ дiвчини . Бiзнес яким займався Ростiк пов'язувався з виготовленням взуття i всi працiвники працювали вдома. По тiй причинi життя цього хлопця проходило в машинi. Вiн постiйно катався по сусiднiх селах Львова забезпечуючи працiвникiв роботою. Потiм готову продукцiю вiдвозив на ринок реалiзаторам i було таке що я супроводжувала його в цих по§здках а потiм i в вiдрядженнях. Що правда це не було дуже далеко лише мiсто Хмельницький i його славний ринок. Ми познайомилися пiзньо§ осенi i вже падав снiг, i тому нашi по§здки завжди були з ноткою екстрiму. По дорозi в це мiсто ми спокiйно §хали слухаючи музику i обговорюючи життя. Там на мiсцi поки Ростiк займався сво§ми справами я встигала пробiгтися по базарi i потратити грошi. Дорога до дому завжди була важка i довга. По перше була пiзня година ночi ще й слизько. Але до села Озерна ми ще спiшили, а пiсля нон стопу в вiдомiй столовiй цього села, та смачно§ i дуже ситно§ вечерi, дорога до Львова ставала ще бiльшою мукою i здавалося що не закiнчиться нiколи. Боротися з сном голодним легше. Менi то що, я могла спати, а йому треба було рулити. Одного разу я йому запропонувала вихiд з ситуацi§. Коли мене перемагав сон, Ростiк кричав щоб я не спала, бо вiн теж засне i тодi буде не смiшно. Я ж в вiдповiдь запропонувала помiнятися мiсцями. Це було б цiкаве рiшення двох бажань. Моє навчитися водити машину а для цього автолюбителя боротьба зi сном тому що через страх за своє життя важко спати.
Зустрiч Нового року , День Св. Валентина i iншi свята ми проводили разом. В цей час я жила у Львовi i часу менi хватало на мо§ особистi справи. Все було гарно, крiм настанов на порядне життя. Потiм заява про звичайну дружбу i спiльну працю. Я стала ще одним реалiзатором його продукцi§. Правду кажуть про несумiснiсть роботи i любовi. Це важко дається. Почалися сцени ревнощiв i дорiкання через роботу. А також найбiльшою завадою стали мо§ дiти, якi на час зустрiчi жили з сво§м батьком . Минула зима i я забрала дiтей вiд колишнього чоловiка, подала заяву на офiцiйне розлучення i вiльного часу поменшало.
Ростiк по знаку гороскопа Риби i з мо§м знаком союз важкий. Я любила його, але дорiкання i постiйнi зауваження в сторону неважливих речей мене засмучували. В мене були проблеми зi здоров'ям i також з гардеробом i не було грошей на вирiшення §х. Допомагати з цим вiн не спiшив, в принципi був не скупий, але i не щедрий. Лiтом моя мама надумала по§хати в Польщу на роботу i менi потрiбна була робота вдома. Швидкi курси заготовлення верху взуття i я отримала нову роботу. Цей молодий самовпевнений бiзнесмен купив швейну машину i я стала в ряди його ремiсникiв.
Все було б добре ,як би не рiзниця мiж сiльським i мiським стилем i темпом життя. Як ведеться в селi в нас було господарство i зрозумiло без чоловiчо§ сили обслуговувати це все важко. Плюс двоє дiтей i мiй молодий вiк. Менi тодi було 24 роки. Цiлими днями бiганина по присадибнiй дiлянцi, догляд за дiтьми, свiйськими тваринами i птицею не залишала часу на шиття. До заготовки взуття я приступала коли всi спали i займалась цим до п'ято§ ранку. За мiсяць часу я втратила всi зайвi кiлограми, якi набрала в перiод життя в мiстi i ще й почала втрачати сили i здоров'я яке залишилось. Ростiк це помiчав i замiсть допомоги почав дорiкати тим, що я не встигаю, а також ще i мо§ми по§здками до мого знайомого, який став в ходi подiй батьком мо§х двох менших дiтей. Сам ж вiн з часом заявив, що ми не можемо бути разом через моє минуле життя, i що в нього iнша дiвчина, а також вiн не хоче бути батьком чужих дiтей.
Мама повернулась швидко з заробiткiв, але легше менi не стало працювати. Моє життя стало знову поганим сном, i короткi хвилини радостi спiлкування з дiтьми i друзями були для мене, як ковтки води в пустинi. Пiсля проблем з розлученням, а також осiнньо-польових робiт мiй органiзм здався. Дiагноз був не втiшний для моє§ професi§ . Це був поширений остеохондроз i защемлення нерва. Тодi я вже зустрiчалася з сво§м другим чоловiком i мо§ по§здки на вихiднi до нього не сподобалися нi шефу, нi родинi. Пiд час загострення хвороби я була з ним i не могла повернутися до роботи вчасно. Ростiк, як вiдповiдальний шеф, попробував мене вилiкувати i повiз до яко§сь масажистки. Пiсля цього менi стало ще гiрше. Та й постiйнi скандали вдома через Валерiя не надавали натхнення до роботи. Це ще бiльше нагнiтало обстановку мiж мною i Ростиславом. Моє терпiння скiнчилося i я забравши дiтей пiшла жити до чоловiка який на той час був найближче до мого серця. Це ж звичайно не сподобалося, тепер вже моєму працедавцю i ми розiйшлися. За деякий час я його бачила випадково на вулицi але не спiлкувалась з ним . Менi було образливо, через те що вiн не повiрив менi в тяжку хвилину i покинув мене як друг.
З цими сумними спогадами я стою бiля вiкна i виглядаю свого гостя. На площадцi з'явився мужчина середнiх рокiв i в руках нiс портфель i букет квiтiв. Вiн пильно оглядав будiвлi i невпевнено наближався до дверей клубу. Моєму подиву не було меж адже вiн не спiвпадав з описом зовнiшнiх даних. Не довго думаючи я побiгла в низ до дверей. Вiдкривши §х цей чоловiк здивовано посмiхнувся i спитав чи я є Ольга.
Звичайно що це я! Швидко зiбравши думки я запросила гостя на третiй поверх до маленького бару бiля телевiзора. Зручно сiли на диванчику i почали знайомитися. При нормальнiй обстановцi це звичайна справа для мене, але це не та ситуацiя. Мою участь ускладнювала iсторiя яку ми вигадали для Уве пiсля дискусi§ з Штефаном. Йому не сподобалась ця iдея з аукцiоном i попросив не казати реальну причину мого перебування тут. Взагалi то пiсля мо§х спостережень я бачу, що моє сонечко панiкер ,але я не люблю спорити коли нема в тому потреби. В пригодi менi стала книжка. Складно було почати розмову, але пiсля бокалу шампанського розмова зав'язалась . Мiй кавалер був здивований не менше чим я , тому що вiн очiкував зустрiтися з студенткою, а зустрiвся з дивною письменницею , бiзнесменом i мамою чотирьох дiтей, яка любить пригоди . Саме так я вiдрекомендувалась йому. Також в пояснення чому я в нiчному клубi прийшлось сказати, що тут працює моя подруга i по справам моє фiрми я спiвпрацюю з власником цiє§ установи . В деякiй мiрi це була правда , адже в мене дiйсно фiрма яка спецiалiзується на пiдборi персоналу, i справдi пишу книжку, але поки що це все для прикриття реально§ роботи i для розваги. Та ця маленька омана вiдома не для всiх, особливо податковiй службi двох кра§н i прикордонному контролю.
Моя звичка постiйно жартувати допомагала i при цiй дивнiй зустрiчi. З мо§м знанням мови нiчого бiльше не залишалось як взяти книжку i сказати, що я люблю такi романтичнi пригоди i §х описую в сво§й книжцi. Це не звично для мене, адже завжди спочатку отримуєш подяку за хвилини нiжностi, а тут все по iншому. Це нагадувало побачення як в фiльмах тiльки з прискоренням. Пiсля третього бокалу "газ бульки" прийшла пора до поцiлунку, а поступово i до обiймiв i взаємних нiжностей. Менi це подобалось, але чогось не хватало. Це було не щиро з мого боку, адже я думала про мого студента i порiвнювала сво§ вiдчуття. Все ж таки з справжньою любов'ю приємнiшi вiдчуття i бiльше задоволення. Та все ж цей високий , мужньо§ статури лiкар - ортопед володiв нiжними руками, якi завжди мене брали в полон. Лагiднi чоловiчi руки якi пестять тебе i трепетнi поцiлунки завжди будуть моєю слабинкою.
Моя цiкавiсть зростала все бiльше i ми перейшли в дзеркальну кiмнату.
Все вiдбувалось як по сценарiю: не швидке, поступове роздягання одне одного , не спiшнi поцiлунки якi розповсюджувались по всьому тiлу i примушували глибше дихати. Хвилини збiгали швидко i бажання вiдчути чоловiчу силу переповнювало мене , i через коротку мить гладь простирадла порушилась i знову поцiлунки та вже "французкi". Взаємнi лестощi iнтимних частин тiла змушували порушувати тишину кiмнати тихими стогонами . Уве з обережнiстю i пристрастю одночасно насолоджувався мо§ми принадами, i дозволяв робити все що я бажаю з його гордiстю. А це справдi була вона . Таким не кожний чоловiк може похвалитися. Менi перехоплювало дух коли я уявляла, що це все належить менi хоч i на деякий час. Ця мить була неперевершена. Цей "богатир" нiжно i беззаперечно здався в полон мо§й "принцесi". Вони стали єдиним цiлим i наповнювали одне одного енергiєю, яка розходилась по всьому тiлу i примушувала його тремтiти вiд блаженства . Ми насолоджувалися цими хвилинами як останнiми i намагалися вiддати всю ласку i пристрасть одне одному. Завжди цей перший раз є неповторний. Ти вивчаєш свого партнера ,кожний рух ,кожний сантиметр його тiла i смакуєш цю новизну.
Декiлька раз змiнивши позу i мить коли я вiдчула мо§ улюбленi звуки швидко наблизилась. Мене завжди збуджувало коли пiд час оргазму вивiльняєш всi емоцi§ якi переповнюють твоє єство. Коли все закiнчується тихо враження складається, що нiчого i не було. Втомленi гiмнастичними вправами ще якусь мить ми лежали на лiжку i спокiйно пестили одне одного. Нiхто нiкуди не спiшить , та ще й шампанське чекало недопите. Ще багато тем для розмов залишилось. Швидкий душ i знову смакуємо напиток i я намагаюсь розказати побiльше цiкавого. Що правда це важко вдається через мою нiмецьку i тодi я пожалiла що мало часу придiляю для вивчення §§. Одне запитання яке мене цiкавило все ж таки пролунало. Мене цiкавило чи ми ще зустрiнемося. I вiдповiдь буда позитивна. В цiй роботi я завжди стараюся мати постiйних партнерiв, це i безпечнiше i приємнiше коли до тебе приходять знову. Значить ти чогось вартуєш.
Попрощавшись з гостем я знайшла свою винагороду скручену в букетi квiтiв. Це була сума про яку домовилась Анiта. Спустившись в низ я побачила три обличчя сповненi цiкавостi i нетерпiння . Вiддавши грошi я почала §х годувати новинами. На мене посипались запитання вiд мо§х компаньйонок що, як i коли, а особливо чи прийде знову. Видавши всю iнформацiю я знову побiгла у свою кiмнату до мо§х особистих справ одна з яких все розказати своєму комп'ютеру.
Я слухаю музику i складаю сво§ думки i почуття у фрази, i чекаю на знайомий звук мотору машини. Я завжди вiдрiзняю звуки машини мого трудяги студента вiд iнших. Зовсiм забула про всi проблеми з подружками i з тишиною в клубi. В Єви сьогоднi знову не було роботи , а завтра вона §де до дому.
Перше вересня . перший клас, перша вчителька i першi запитання про те що буде дальше. Я завжди хотiла знати на перед що вiдбувається i що чекати дальше, це звичайна дитяча цiкавiсть. Зараз в дорослому життi ця цiкавiсть залишилась зi мною i мрi§ дитячi приходять в гостi i тодi сльози псують макiяж. Моя перша зачiска була зроблена Мамою. Довге волосся роздiлене на двоє i зав'язанi два великих банта. якi тодi здавались самими нарядними. Якась велика дiвчина також в формi як в мене i з такими ж бантами взяла мене за одну руку а друга затерпла вiд великого букета осiннiх квiтiв, якi мама гарно прибрала для першо§ своє§ школярки. Кудись ведуть разом з iншими дiтьми яких бачу вперше, тiльки впiзнаю одну бiляву дiвчинку з веснянками. Це ж моя сусiдка Мирося з якою познайомилась рiк тому i щодня гасали по площадцi бiля пам'ятника невiдомому солдату. Привели на велику площадку де було багато дiтей рiзного вiку i всi з квiтами. Це все нове i цiкаве i з нетерпiнням чекаю сюрпризу. А ось i вiн ....... Буквар. Ця iсторiя кожному знайома i вона повторяється кожний рiк з нами ,з нашими рiдними i друзями i з §хнiми близькими. Це початок нового етапу нашо§ подорожi по свiтi.