Аннотация: Вспомнился Лесь Поддеревянский, вспомнился хентай и родилось это. Просто шутка юмора у меня такая. НА УКРАИНСКОМ!
Спальня. На великому лiжку вiн та вона. Вони вже без одягу i далеко вiдiйшли вiд етапу звичайних поцiлункiв. Вiн вже проклав з них дорiжку вiд її вуст по шийцi i до низу.
Вiн: - Ой, який смачний у тебе вареник!
Вона: - Ти що, голодний? Давай нагодую!
Вiн: - Та то я хтiв тобi комплiмент зробити! Тобто гарна ти усюди!
Вона: - А чого вареник? Ти точно не голодний?
Вiн: - Та точно! Давай краще продовжу! - Повертається до ласк, але на цей раз робить це мовчки.
Деякий час згодом Вона, вже важко дишачi: - Я бiльше не можу! Може досить тих облизувань?
Вiн: - О, то ти хочеш, щоб я вставив в тебе мою ковбаску?
Вона: - Ти точно не голодний? А то, то вареник, то ковбаска...
Вiн: - Та точно! То я просто хочу по гарному все зробити, як в тому кiно!
Вона: - Ааа! То встав тодi у мене свою мисливську сардельку! Ввiйди в мене, як Україна до Європи!
Вiн: - То ти вже не хочеш?
Вона: - Чого? Я просто пiдтримала тебе i роблю як в отому фiльмi!
Вiн: - Так Україна же ж не ввiйшла ще? I хiба в мене такий маленький?
Вона: - Я ж мовчала про вареник! I ладно, не так сказала. Ввiйди в мене як Америка в Iрак: швидко, сильно, з вибухами!
Вiн: - О то ти так хотiла сказати? Гарно виходе!
Нарештi Вiн входить i починає рухатись.
Трохи згодом Вона: - Що? I все? Я казала з вибухами, та не так же ж швидко!
Вiн продовжуючи рухи: - Я ж ще не закiнчив! Я ж бюджетник i насолоджуюсь малим, але по повнiй!
Вона: - Хто повна? Ти хочеш сказати, що я товста?
Вiн: - Насолоджуюсь я по повнiй! Заллю тебе по вуха своїм кремом з свого банана!
Вона: - А ти точно не хочеш їсти?
Вiн (задумавшись): - Та ти знаєш... напевно хочу...
Вона: - Давай я тебе погодую, а потiм продовжимо.
Вiн: - На повний шлунок?
Вона: - Ну тодi заснемо, а завтра ти знову прийдеш!
Вiн: - Так i вчора ж так само було... Менi б додому хоч передягтися...