Їм потрiбна була спiвпраця. Ганц розумiв, що працювати з Фрiдрiхом небезпечно, адже три його попереднi напарники вже вiдправилися у своє друге, можливо набагато краще життя.
В братствi Фрiдiрха вважали не дуже врiвноваженою особою. Нарештi Орден Тамплiєрiв змiг вiдродитися у цьому столiттi, число ХХI стало новим днем народження дня Ордену. Колись розсiяний та практично розбитий вiн нарештi змiг вiдродитися. Як сказав новий Магiстр Хосу Руаль, це тiльки завдяки їхньому демону, покровителю Бафомету. Тепер основною метою було вiднайдення Святого Граалю, унiкального артефакту, який Орден "довзолив" викрасти зi своєї схованки у Закарпаттi.ще у ХVII столiттi. Ганц розумiв, що Фрiдрiх першокласний спецiалiстi тiльки разом з ним є шанс на успiх. Пан Шултен вже третiй рiк працював в Iталiї технологом, в Турiнському Iнститутi передових воєнних розробок. Йому йшов вже 42-ий рiк, але життя, на його думку, вiн провiв пристойно. У 42 роки бути директором з продаж технологiй та одночасно майже дургим Магiстром Ордену, адже старому Йорiку вже не довго залишилося... Навiть за декiлька життiв не кожен може досягти цього рiвня! Хоче Руаль повiдомив кожного члена у Захiднiй Європi, щоб спiвпрацювали лише парами. Ганц чудово розумiв для чого це все робиться, адже якщо один з членiв Ордену пiде на зраду, то iнший одразу донесе це до Магiстра задля пiдвищення свого статусу. Але й йому, везунчику, жити тодi зостанеться недовго - який же керiвник бажає, щобна цого фiрмi трапився розкол та чутки?
Водночас Ганцу потрiбен був Фрiдрiх Лейн, адже вiн був одним з найкращих мовознавцiв та археологiв свiту. Фрiдрiх любив багато випити та любив жiнок, проте не це турбувало пана Шултена - свiх своїх попереднiх напарникiв цей дивний археолог вбив власноруч. За правилами Ордену вiн повинен був довести, що це був єдиний можливий вихiд, але найжахливiше те, що усi три рази Фрiдрiх це доводив! Кожен раз один з його партнерiв сам спочатку нападав на археолога, а потiм йому доводилося вже спiлкуватися з янголами... або з демонами, так, це мабудь ймовiрнiше.
Всi цi думки зi швидкiстю блискавки проносилися у головi Ганца в той час, коли вiн стояв у аеропортi Борисполя. Саме тут майбутнi напарники повиннi були зустрiтися щоб продовжити свою мандрiвку до Туреччини. У телефоннiй розмовi Фрiдрiх запропонував розпочати пошук саме звiдти.
Хоча пан Шултен i став майже бiля вiкна, проте за деякий час пiсля вiдбуття лiтака до Брюселя, сонце за його спиною перекрила собою величезна тiнь. Повiльно Ганц почав розвертатися i з кожною секундою його очi все бiльше наповнювалися жахом - перед ним був ведмiдь! Нiколи в своєму життi бiльше вiн не бачив ТАКОЇ людини. Мабуть його тулуб могли б обiйняти тiльки п"ять-шiсть дужих хлопцiв. Спаси мене, Бафомет!
Вони спiвпрацювали вже три мiсяцi. Фрiдрiх був здивований - нарештi нормальний, абсолютно беззаздрiсний чолов"яга. Навiщо йому було шукати Грааль? Адже вiн вже три мiсяцi знаходився в сейфi Приватбанку мiста Києва. Навiщо? Щоб дочекатися смертi пана Руаля i без жодних заперечень отримати мiсце Магiстра. Але йому було сумно. Вже другий рiк його не покидав сум: в нього не було жодної людини, на яку вiн мiг абсолютно покластися, якiй би довiрився на всi 100%. I от, здається, вiн знайшов цю людину. Чого загинули попереднi напарники? Дуже просто - пiсля того, як вони дiзнавалися про таємницю Фрiдрiха, цi покидьки намагалися вбити його. Нi, не для того, щоб повiдомити Магiстра про зраду, а все заради Граалю. Вони хотiли ВОЛОДIТИ ним. Але кожний раз Дух Граалю попереджував Лейна, а цей раз мовчав. Десь мiсяць тому Фрiдрiх розповiв Ганцу про свою Таємницю, але на його подив той сприйняв це абсолютно нормально. I це було дивно. Але вважаючи як вони плiдно спiвпрацюють на цей незначний недолiк вiн майже не звертав уваги. Але з Ганцом вiдбувалося шось дивне: кожен день вiн все бiльше i бiльше хворiв. Отож, сьогоднi Фрiдрiх вирiшив йому допомогти.
- Ганц!
- Чого тобi - долинуло з сусiдньої кiмнати
- Ми летимо до Києва
- Чого це?
- Хочу щоб ти попив з Кубку
- Навiщо?
- Може тобi це допоможе
- Ну добре, якщо ти так хочеш...
Крокiв службовця банку вже не було чутно, в кабiнцi залишилися тiльки двi людини. Аж ось одна з постатей рiзко пiднесла руку до шиї i повiльно почала осiдати на землю. Фрiдрiх вишкирився, але це була його остання посмiшка.
- Пробач друже, - Ганц повiльно потягнувся за Граалем i як тiльки його пальцi торкнулися поверхнi Кубку вiн щосили закричав:
- - Я ВIЛЬНИЙ!!!!!!!! Грудна клiтина луснула i з неї вистромився один палець
Коли прибiгли охоронцi, то побачили тiльки два тiла, а на фонi нiчного неба летiв демон Бафомета..