Ще намає жовтого визерунку
на листях, ще навколо все зеленiє.
Але осiнь - то просто бункер,
який давить, спаплюжує мрiї
про заврашнiй день, про майбутнє...
бо майбутнє - то мряка та холод,
де надiя практично вiдсутня,
де всереденi й зовнi - все голе.
I забувши розваги лiтнi
на промiжок осенi та зими,
потiм прокинутись десь у квiтнi
з радiсним криком: "Я ще живий!"