Моє ліжко порожнє, холодне,
Навіть ковдра не гріє вночі.
Нічні марева - то є безодня,
То падіння на гострі мечі.

На підлозі розкидані речі.
Не турбуюся, що де лежить.
І ніхто не обійме за плечі,
Не підкаже, як я маю жить.

Сліз нема навмисне не плачу.
Руки мої тремтять над столом.
І для себе я десь позначу,
Що учора відбувся пролом.