Мучить, катує, душу рве, крає,
Серце стискає, запалює гнів
Думка нестерпна, якої не знаю:
"Як ти посмів? Невже ти хотів?"

Сили не маю кричати, благати.
Пустеля у грудях, пустеля в очах.
Я вже казала, що хочу за грати,
Хочу побути, як зранений птах.

Мучиш ти мене щодня, щохвилини.
Нащо ми друзі, а не вороги?
Я би хотіла спокійної днини,
Щоб замолити за тебе гріхи.
19.12.03.