Всi днi проводжу в лiжку.
Я хвора.
Читаю одну саму книжку.
Докори.

Дивлюсь у вiкно на дерева.
Каштани.
Чи може я тебе даремно
Чекала?

Думки мої в'ються навколо
Неба.
- "Чи може зробiть укола?"
- "Не треба."

Всi ночi марю та плачу.
Навiщо?
До ранку для мене домовик
Свище.