Менi чомусь здається, що ти тепер один.
Що не шукаєш неба, не чуєш плин годин.
Менi чомусь здається, ти сам собi чужий,
Ти уповiльнив думки i виринув iз мрiй.

Я чую, що ти хочеш, щоб сльози потекли,
Щоб задрижали плечi i впали кайдани.
Я бачу, як ти стогнеш i прагнеш до життя, 
Але тепер ти привид, i воля не твоя.

Менi чомусь здається, що залишив менi
Ти прагнення до свiту, за що гориш в огнi.
Менi чомусь здається, що залишила я 
Тобi свою частину неволi до життя.
08.05.03