Окнеразан Анела. Пiсня

ПIСНЯ

Минають днi, роки, столiття,

Менi цiкаво, що в них є?!

Чи пiсня дивна кругосвiтня,

Яка бере мене в свiти?

Свiти красивi i не дуже,

Бо ворожнеча та iде,

Але стараюся якнайдужче,

Йти далi! Не зупинити їй мене!!

I ось у мить я в Давнiм Римi,

Де пiсня теж звучить ясна,
А в Грецiї та Єрусалимi,

Вона звучить, вона жива!!

I так у кожнiй, у мiсцинi,

Вiдлуння пiснi йде, бiжить,

Як кожна прожита година,

Вiд болю й правди вона тремтить.

Тремтить, бо знає, ця дорога,

Багато зазнає нещасть,

I кривд, i болю, i недолi,

Але не вмре вона, так i знай!

I ось сиджу я в днi спокiйнi,

I згадую про тi часи,

Якi в книжках i з уст людини,

Пливуть в пiснях у цi часи.

Оставить комментарий © Copyright Окнеразан Анела (Kery.love@yandex.ru) Размещен: 18/08/2013, изменен: 18/08/2013. 1k. Статистика. Стихотворение: Поэзия		Ваша оценка:

Пiсня