Ня: другие произведения.

перечень вопросов зач Го1

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Конкурс 'Мир боевых искусств.Wuxia' Переводы на Amazon
Конкурсы романов на Author.Today

Конкурс фантрассказа Блэк-Джек-20
Peклaмa
 Ваша оценка:


   ПЕРЕЧЕНЬ
   Вопросов, выносимых на зачет по дисциплине: "Гражданская оборона"
  
  
      -- Система гражданской оборона Украины.
      --   Цивільний захист здійснюється з метою забезпечення безпеки і захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей і довкілля від надзвичайних ситуацій, пожеж і подолання їх небезпечних наслідків в мирний час і в особливий період.
      --    Цивільний захист ґрунтується на наступних принципах:
      --    - гарантування і забезпечення державою громадянам конституційного права на захист їх життя, здоров'я і власності, а юридичним особам - права на безпечне функціонування;
      --    - відповідальності за недотримання законодавства з питань цивільного захисту;
      --    - комплексного підходу до рішення завдань цивільного захисту;
      --    - пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження здоров'я людей;
      --    - максимально можливого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків;
      --    - добровільності при залученні людей до здійснення заходів цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для їх життя і здоров'я;
      --    - безперервного (постійного) моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій;
      --    - виправданого ризику і відповідальності керівників сил ЦЗ під час проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт;
      --    - гласності, вільного, відповідно до законодавства, доступу населення до інформації у сфері цивільного захисту;
      --    - особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку.
      --    Основними завданнями і заходами у сфері ЦЗ є:
      --    - запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
      --    - захист населення і територій від надзвичайних ситуацій;
      --    - ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків;
      --    - створення і підтримка в постійній готовності системи оповіщення;
      --    - планування заходів ЦЗ на мирний час і особливий період;
      --    - створення сил ЦЗ і забезпечення їх постійної готовності до запобігання НС і ліквідації їх наслідків;
      --    - створення, збереження і раціональне використання матеріальних і фінансових резервів, необхідних для потреб ЦЗ;
      --    - організація і здійснення життєзабезпечення постраждалого населення;
      --    - забезпечення техногенної безпеки;
      --    - забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення в районах виникнення НС;
      --    - надання оперативної допомоги населенню у разі виникнення надзвичайних подій;
      --    - надання невідкладної психологічної, медичної і іншій допомоги потерпілим у разі надзвичайних ситуацій;
      --    - здійснення заходів соціального захисту населення, постраждалого в результаті НС;
      --    - підготовка і підвищення кваліфікації керівного складу органів управління і сил ЦЗ, навчання населення діям в НС;
      --    - здійснення державного нагляду (контролю) у сфері ЦЗ;
      --    - здійснення державної експертизи, сертифікації, стандартизації, ліцензування у сфері ЦЗ;
      --    - здійснення постійного спостереження і лабораторного контролю за станом довкілля;
      --    - міжнародна співпраця у сфері ЦЗ.
  
   2. Единая система гражданской защиты.
   Єдина державна система цивільного захисту (ЕДСЦЗ) створюється з метою об'єднання дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, підлеглих ним сил для забезпечення реалізації заходів державної політики у сфері ЦЗ в мирний час і в особливий період.
   Єдину державну систему цивільного захисту складають:
   - органи управління ЕДСЦЗ;
   - сили, призначені для виконання завдань цивільного захисту;
   - фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів;
   - системи зв'язку, оповіщення і інформаційного забезпечення;
   - система моніторингу техногенної і природної безпеки і прогнозування надзвичайних ситуацій;
   - система навчання кадрів, керівного складу і фахівців у сфері ЦЗ, навчання населення діям в НС;
   - система наукового забезпечення заходів ЦЗ.
   Організаційна структура ЕДСЦЗ складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем, що мають державний, регіональний, місцевий і об'єктовий рівні.
   Функціональні підсистеми створюються центральними органами виконавчої влади по напрямах діяльності. На регіональному, місцевому і об'єктовому рівнях створюються ланки функціональних підсистем. Кожен рівень функціональних підсистем має усі елементи ЕДСЦЗ, окрім системи навчання кадрів.
   Територіальні підсистеми створюються місцевими органами виконавчої влади. На місцевому і об'єктовому рівнях створюються ланки територіальних підсистем. Кожен рівень територіальних підсистем має усі елементи ЕДСЦЗ, окрім системи навчання кадрів з питань ЦЗ і системи наукового забезпечення заходів цивільного захисту.
  
  
  
      -- Закон Украины "О защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера". (см ЗУ о защ насел и терр при чс)
  
      -- Общая характеристика и классификация химически опасных веществ.
  
   Опасное химическое вещество (ОХВ) -- токсичные химические вещества, применяемые в промышленности и в сельском хозяйстве, которые при разливе или выбросе загрязняют окружающую среду и могут привести к гибели или поражению людей, животных и растений.
   Классификация
   Опасные химические вещества принято разделять на:
  -- Аварийно химически опасные вещества (АХОВ), более известные как сильнодействующие ядовитые вещества (СДЯВ);
  -- Боевые отравляющие вещества;
  -- Вещества, вызывающие преимущественно хронические заболевания.
   0x01 graphic
  
В соответствии с ГОСТ 12.1.007-76 (99) "Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", по степени воздействия на организм человека ОХВ разделяются на 4 класса опасности:
   Наименование
   Норма для класса опасности
   показателя
   1-го
   2-го
   3-го
   4-го
   Предельно допустимая концентрация (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны, мг/куб.м
   Менее 0,1
   0,1-1,0
   1,1-10,0
   Более 10,0
   Средняя смертельная доза при введении в желудок, мг/кг
   Менее 15
   15-150
   151-5000
   Более 5000
   Средняя смертельная доза при нанесении на кожу, мг/кг
   Менее 100
   100-500
   501-2500
   Более 2500
   Средняя смертельная концентрация в воздухе, мг/куб.м
   Менее 500
   500-5000
   5001-50000
   Более 50000
   Коэффициент возможности ингаляционного отравления (КВИО)
   Более 300
   300-30
   29-3
   Менее 3
   Зона острого действия
   Менее 6,0
   6,0-18,0
   18,1-54,0
   Более 54,0
   Зона хронического действия
   Более 10,0
   10,0-5,0
   4,9-2,5
   Менее 2,5
  -- 1 класс, чрезвычайно опасные;
  -- 2 класс, высокоопасные;
  -- 3 класс, умеренноопасные;
  -- 4 класс, малоопасные.
  
В соответствии с федеральным законом от 20.06.1997 г. N116-ФЗ "О промышленной безопасности опасных производственных объектов" ОХВ классифицируются следующим образом:
   Показатель
   Высокотоксичные вещества
   Токсичные вещества
   Вещества, представляющие опасность для природной среды
   Средняя смертельная доза при введении в желудок, мг/кг
   не более 15
   15-200
  
   Средняя смертельная доза при нанесении на кожу, мг/кг
   не более 50
   50-400
  
   Средняя смертельная концентрация в воздухе, мг/куб.м
   не более 0,5
   0,5-2
  
   Средняя смертельная доза при ингаляционном воздействии на рыбу в течение 96 часов, мг/л
  
  
   не более 10
   Средняя концентрация яда, вызывающая определенный эффект при воздействии на дафнии в течение 48 часов, мг/л
  
  
   не более 10
   Средняя ингибирующая концентрация при воздействии на водоросли в течение 72 часов, мг/л
  
  
   не более 10
  
      -- Токсичное действие опасных веществ на организм человека и методы оказания помощи. (см токс действ ядов вв)
       2 Особенности воздействия токсических веществ на организм человека
       Основными путями проникновения токсичных веществ в организм человека являются дыхательные пути, кожа, органы пищеварения Важнейшими из них считаются дыхательные пути Всасываясь слизистой оболочкой дыхательных пу яхив, токсичные вещества попадают в кровоток, минуя печень, которая выполняет в организме роль механического и биохимического барьера Токсичные вещества, хорошо растворимые в жирах и липоидов, легко проник ют в организм через неповрежденную кожу Всасываясь сквозь кожу иногда в больших количествах, такие вещества могут вызвать опасные отравления, чем при вдыхании ядовитого пара или пыли К таким токс ичних веществам относятся бензин, бензол, тетраэтилсвинец, керосин и ита ін.[Author ID0: at ]
       В органы пищеварения токсичные вещества попадают через загрязненные руки при курении, питании Они всасываются слизистой оболочкой ЖКТ, проникают в печень, где происходит зао держка этих веществ и обратное выделение их с желчью в ЖКТ, а также частичная нейтрализация Действие токсических веществ зависит от их физического состояния Так, например, соединения трехвалентного мышьяка ядовитые, чем пятивалентного самых опасных ядами являются находящиеся в высокодисперсном состоянии Цинк в твердом состоянии безвреден, а в парообразном высоко-дисперсной он может стать при ляются так называемой литейной лихорадки Комбинированное действие токсических веществ может привести к усилению токсичности каждого из них (например, при одновременном действии СО и Н2Sі Н2S).[Author ID0: at ]
       Степень отравления зависит от условий труда Высокая температура помещения увеличивает испаряемость ядов (ртуть, бензин, тетраэтилсвинец), усиливает их токсический эффект Значительное мышечное напряжение приво одить к увеличению объема дыхания, способствует большему проникновению яда в дыхательные пути Поэтому человек, покоится, отравляется медленнее, чем та, что выполняет тяжелую физическую робототу.[Author ID0: at ]
       Действие токсических веществ зависит от индивидуальных особенностей организма большей степени подвержены отравления старики, подростки, лица, организм которых ослаблен каким-либо заболеванием (грипп, бронхи т., туберкулезом и тин) Нередко встречающееся явление сенсибилизации - повышенной чувствительности отдельных лиц в некоторые ядов В таких случаях пребывания на данном производстве становится невозможнымливим.[Author ID0: at ]
       По характеру возникновения и длительности протекания различают острые и хронические отравления Острые отравления возникают при действии на организм токсических веществ большой концентрации течение небольшого пром мижку времени, хронические - характеризуются более или менее устойчивыми заболеваниями, которые возникают после длительного воздействия малых доз яда, постепенно накапливается в организме, или суммируются изменения, вы званы ядом Пострадавшим оказывают первую помощь и проводят стационарное лечениеня.[Author ID0: at ]
       При острых профессиональных заболеваний больного немедленно изолируют от вредного воздействия токсичных веществ, снимают загрязненную одежду, с помощью искусственно вызванного рвота удаляют токсическое вещество, которое а проникла в организм, дают противоядий.[Author ID0: at ]
       53 Предельно концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны[Author ID0: at ]
       Чем выше концентрация токсичных веществ в воздухе рабочего помещения, тем сильнее их воздействие на организм человека предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны являются такие и концентрации, которые при ежедневной (кроме выходных) труда в течение смены и в течение всего трудового стажа не вызывают у работников заболеваний или отклонений в состоянии здоровья как в период работы, так и в дальнейшей жизни настоящего и последующего поколенийь.[Author ID0: at ]
       Предельно концентрации в воздухе рабочей зоны некоторых вредных веществ и пыли, которые выделяются в производственных помещениях предприятий гражданской авиации, приведены в табл 51, а в кабинах ВС - в и АБЛ 52 [17, 79 79].[Author ID0: at ]
       В профилактике острых и хронических производственных отравлений важное значение имеет систематический контроль за состоянием воздушной среды на предприятиях и соблюдения ПДК ядовитых газов, паров, пыли в воздух ре помещен.[Author ID0: at ]
       Таблица 51[Author ID0: at ]
       Предельно концентрации в воздухе рабочей зоны некоторых вредных веществ[Author ID0: at ]
       Показатель
       пдк
       мг / м
       Класс опасности
       Агрегатное состояние
       Особенности влияния на
       организм
      
       Азота оксиды (в пересчете на N02)
       5
       3
       п
       О
      
      
      
      
      
      
      
       Ангидрид сернистый
       10
       3
       п[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Анилин[Author ID0: at ]
       0,1[Author ID0: at ]
       2[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Ацетон[Author ID0: at ]
       200[Author ID0: at ]
       4[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Бензин (растворитель топливный)[Author ID0: at ]
       100[Author ID0: at ]
       4[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       О[Author ID0: at ]
      
       Бериллий и его соединения (в[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       пересчете на Вс)[Author ID0: at ]
       0,001[Author ID0: at ]
       1[Author ID0: at ]
       а[Author ID0: at ]
       К, А[Author ID0: at ]
      
       Водород мышьяковистой[Author ID0: at ]
       0,1[Author ID0: at ]
       1[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       Г[Author ID0: at ]
      
       Дихлорэтан[Author ID0: at ]
       10[Author ID0: at ]
       2[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Керосин (в пересчете на С)[Author ID0: at ]
       300[Author ID0: at ]
       4[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Кислота серная[Author ID0: at ]
       1[Author ID0: at ]
       2[Author ID0: at ]
       а[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Кобальт[Author ID0: at ]
       0,5[Author ID0: at ]
       2[Author ID0: at ]
       а[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Оксид кобальта[Author ID0: at ]
       0,5[Author ID0: at ]
       2[Author ID0: at ]
       а[Author ID0: at ]
       А[Author ID0: at ]
      
       Масла минеральные (нефтяные)[Author ID0: at ]
       5[Author ID0: at ]
       3[Author ID0: at ]
       а[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Никель, никеля оксиды, сульфиды и смеси соединений никеля[Author ID0: at ]
       (фейнштейн, никелевый концентрат и агломерат, обратный пыль очистных устройств[Author ID0: at ]
       (по Ni))[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       [Author ID0: at ]
       0,05[Author ID0: at ]
       1[Author ID0: at ]
       а[Author ID0: at ]
       К, А[Author ID0: at ]
      
       Пыль растительного и животного[Author ID0: at ]
       происхождения с примесью диокcиду кремния от 2 до 10%[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       [Author ID0: at ]
       4[Author ID0: at ]
       4[Author ID0: at ]
       а[Author ID0: at ]
       А, Ф[Author ID0: at ]
      
       Ртуть металлическая[Author ID0: at ]
       0,01 /[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       [Author ID0: at ]
       0,005[Author ID0: at ]
       1[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Свинец и его неорганические[Author ID0: at ]
       0,01 /[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       соединения (за Рв)[Author ID0: at ]
       0,005[Author ID0: at ]
       1[Author ID0: at ]
       а[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Спирт метиловый[Author ID0: at ]
       5[Author ID0: at ]
       3[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Титан четыреххлористый (по НО)[Author ID0: at ]
       1[Author ID0: at ]
       2[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       Оксид углерода *[Author ID0: at ]
       20[Author ID0: at ]
       4[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       Г[Author ID0: at ]
      
       Углерод четыреххлористый[Author ID0: at ]
       20[Author ID0: at ]
       2[Author ID0: at ]
       п[Author ID0: at ]
       [Author ID0: at ]
      
       * При длительности работы в атмосфере, содержащей окись углерода, не более 1 ч[Author ID0: at ]
       Примечания:[Author ID0: at ]
       1 Мали буквы означают агрегатное состояние веществ: п - пара и (или) газы, а - аэрозоли[Author ID0: at ]
       2 Знак \"\" означает, что нужен специальный защита кожи и глаз[Author ID0: at ]
       3 Большие буквы означают: О - вещества с остронаправленного механизмом действия, требующие автоматического контроля за их содержанием; Г - вещества с остронаправленного механизмом действия, требующие авто аттического контроля за их наличием, А вещества, которые способны вызвать аллергические заболевания в производственных условиях К - канцерогены; Ф - аэрозоли преимущественно фиброгенного диї.[Author ID0: at ]
       Содержание двуокиси углерода в воздухе рабочей зоны кабин не должно превышать 0,3% По мере внедрения новых горюче-смазочных материалов перечень вредных веществ, указанных в табл 52, можно дополнять ты после разработки для них ПДК и методов их определенияння.[Author ID0: at ]
       Для кабин экипажей ВС устанавливают оптимальные нормы подачи наружного воздуха - не менее 24 кг / ч на одного человека при кратности воздухообмена не менее 1,5 за 1 ч[Author ID0: at ]
       Для пассажирских кабин (салонов) ПС устанавливают допустимые нормы подачи наружного воздуха - не менее 15 кг / ч на одного человека при кратности воздухообмена 3 за И ч[Author ID0: at ]
       контроля за содержанием вредных веществ в воздухе рабочей зоны должна соответствовать требованиям стандартов Для контроля воздушной среды применяют лабораторные методы и методы быстрого анализа: е экспресс, индикационные и другие Лабораторные методы определения вредных веществ в воздухе (фотометрический, люминесцентный, полярографический, спектроскопический, хроматографический) дают точные результаты, ал е на их проведение расходуется много временису.[Author ID0: at ]
       В основе экспрессных методов лежат реакции, быстро протекают, меняя цвет реагирующих веществ Эти методы позволяют быстро и точно определять концентрацию веществ в воздухе рабочей зоны Для ихньог го проведения применяют небольшие объемы высокочувствительной поглощающей жидкости или твердого вещества (носителя), насыщенной индикатором Как твердые носители применяют селикагели или фарфоровый порошок При Этому м трубку заполняют индикатором, осадженим на силикагеле и пропускают через нее определенный объем исследуемого воздуха По длине окрашенного столбика индикаторной трубки (по сравнению со шкалой) приходят к выводу о содержании вредных веществ в воздухевітрі.[Author ID0: at ]
       Таблица 52[Author ID0: at ]
       Перечень вредных веществ в воздухе рабочей зоны кабин воздушных судов[Author ID0: at ]
       Показатели
       ПДК, мг/м3
       Класс опасности
      
       Азота оксиды (в пересчете на Ж 2)
       5
       2
      
       Акролеин
       0,2
       2
      
       альдегид кротоновый
       0,5
       2
      
       альдегид масляный
       5
       3
      
       альдегид пропионовый
       5
       3
      
       Ангидрид сернистый
       10
       3
      
       Адетальдегид
       5
       3
      
       Аэрозоль и пара минеральных масел
       10
       3
      
       Аэрозоль и пара синтетических масел
       2
       3
      
       Бензол
       5
       2
      
       Диоктиловий эфир себациновои кислоты
       10
       3
      
       Керосин (в пересчете на С)
       300
       4
      
       Кислота акриловая
       5
       3
      
       Кислота валериановая
       5
       3
      
       Кислота капроновая
       5
       3
      
       Кислота масляная
       10
       3
      
       Кислота муравьиная
       1
       2
      
       Кислота пропионовая
       20
       4
      
       Кислота уксусная
       5
       3
      
       Ксилол
       50
       3
      
       Кетоны (в пересчете на метил етилкетон)
       200
       4
      
       Озон
       0,1
       1
      
       Спирт бутиловый
       10
       3
      
       Спирт н-октиловий
       10
       3
      
       Спирт пропиловый
       10
       3
      
       Толуол
       50
       3
      
       Трикрезилфосфат, содержащий более
      
      
      
       3% ортоизомерив
       0,1
       1
      
       Трикрезилфосфат, который содержит меньше
      
      
      
       3% ортоизомерив
       0,5
       2
      
       Оксид углерода
       20
       4
      
       Углеводороды алифостични, насыщенные
      
      
      
       С1 - С10 (в пересчете на С)
       300
       4
      
       Фенол
       0,3
       2
      
       Формальдегид
       0,5
       2
      
       Примечание Знак \"\" означает, что вещество опасно при поступлении через кожу[Author ID0: at ]
       Для отбора проб воздуха используют универсальный газоанализатор, с помощью которого, используя различные индикаторные порошки, быстро определяют концентрации ряда токсических веществ: сероводорода, х хлора, аммиака, диоксида азота, пары бензина, бензола, толуола, ксилола, этилового эфира и т ин.[Author ID0: at ]
       Если в воздухе будет обнаружено наличие токсичных веществ (ртути, цианистых соединений и др.) принимают срочные меры: включают аварийную вентиляцию, осуществляют нейтрализацию загрязненного участка, приме овують средства индивидуальной защиты и т др. В этом случае пользуются индикационные методами анализа, с помощью которых можно быстро выполнять качественные определения Например, наличие в воздухе государь ководню даже в незначительных количествах (следы) можно быстро определить с помощью бумаги, предварительно насыщенного уксуснокислым свинцом, который при этом черныерніє.[Author ID0: at ]
       Причинами производственных отравлений являются различные дефекты технологических процессов, оборудования, санитарно-технических устройств и средств индивидуальной защиты, нарушение правил личной гигиены и требований безопасности п рабо.[Author ID0: at ]
       Меры по обеспечения безопасности труда при контакте с вредными веществами предусматривают:[Author ID0: at ]
       - замену вредных веществ в производстве наименее вредными, способов сухой переработки материалов, пылящих, - мокрой;[Author ID0: at ]
       - выпуск конечных продуктов в формах, не выделяют пыли;[Author ID0: at ]
       - замену нагрева электрическим, твердого и жидкого топлива - газообразным;[Author ID0: at ]
       - ограничение содержания примесей вредных веществ в исходных и конечных продуктах;[Author ID0: at ]
       - применение прогрессивной технологии производства (замкнутый цикл, автоматизация, комплексная механизация, дистанционное управление, непрерывность процессов производства, автоматизированный контроль процессе ей и операций), исключающей контакт человека с вредными веществами[Author ID0: at ]
       - выбор соответствующего производственного оборудования и коммуникаций, которые не допускают выделения вредных веществ в воздух рабочей зоны в количествах, превышающих ПДК при нормальном проведения технологичног го процесса, а также правильной эксплуатации санитарно-технического оборудования и устройств отопления, вентиляции, водопровода и канализации; рациональное планирование промышленных площадок, зданий и пр имищень, применение специальных систем по улавливанию и утилизации вредных веществ, рекуперацию вредных веществ и очистки от них технологических выбросов, нейтрализацию отходов производства, пром тельных и сточных вод, применение средств дегазации, активных и пассивных средств предотвращения взрывов, контроль за содержанием вредных веществ в воздухе рабочей зоны в соответствии с требованиями стандартов[Author ID0: at ]
       - введение в стандарты или технические условия на сырье, продукты и материалы токсикологических характеристик вредных веществ;[Author ID0: at ]
       - ввод данных токсикологических характеристик вредных веществ в технологические регламенты;[Author ID0: at ]
       - применение средств индивидуальной защиты работников;[Author ID0: at ]
       - специальную подготовку и инструктаж обслуживающего;[Author ID0: at ]
       - проведение предварительных и периодических медицинских осмотров лиц, имеющих контакт с вредными веществами;[Author ID0: at ]
       - разработку медицинских противопоказаний для работы с конкретными вредными веществами, инструкций по оказанию доврачебной и неотложной помощи пострадавшим при отравлении[Author ID0: at ]
      
      
        -- Биологические факторы опасностей.
      
       Биологическими[Author ID0: at ] (греч.bios - жизнь) называются опасности, происходящие от живых объектов, которые делятся на макро - и микроорганизмы. Все объекты живого мира условно делятся на несколько царств: а, именно:
    - микроорганизмы;
    - грибы;
    - растения;
    - животные.

    [Author ID0: at ]Микроорганизмы[Author ID0: at ] - это мельчайшие существа, выполняющие полезную роль в круговороте веществ в природе, используемые в пищевой и микробиологической промышленности. Микроорганизмы изучает микробиология. Некоторые виды микроорганизмов являются болезнетворными (патогенными). Они вызывают болезни растений, животных, человека. Массовое распространение инфекционных заболеваний человека (малярия, тиф, холера, чума, туберкулез и др.) называется эпидемией или пандемией. Широкое распространение заразных болезней животных называется эпизоотией, а растений - эпифитотией. Микроорганизмы делятся на:
    - бактерии;
    - вирусы;
    - риккетсии и др.
    [Author ID0: at ]
    [Author ID0: at ]
    Вирусные заболевания[Author ID0: at ]: оспа, бешенство, грипп, корь, свинка, гепатит и др.

    [Author ID0: at ]
    Бактериальные заболевания[Author ID0: at ]: чума, туберкулез, холера, столбняк, дизентерия и др.[Author ID0: at ]

    Размножаются клетки делением.
    При решении вопроса о том, какое количество бактерий в воде можно считать безопасным, учтена рекомендация Р.Коха: 100 микробов в 1мл.
    Вторым показателем является количество кишечных палочек: не более 3 палочек в 1л воды. Этот показатель называется коли-индекс и коли-титр.

    [Author ID0: at ]Защита[Author ID0: at ] от патогенных микроорганизмов осуществляется медико-санитарными средствами. Переносчиками микробов являются насекомые и грызуны. Борьба с насекомыми называется дезинсекцией, с грызунами - дератизацией.



    [Author ID0: at ]Грибы[Author ID0: at ] - группа низших растений, лишенных хлорофилла и питающихся готовыми органическими веществами. Наука о грибах - микология. Некоторые грибы ядовиты и опасны для человека.
    Некоторые растения также представляют опасность для человека:
    - чилибиха;
    - белена;
    - конопля;
    - крапива;
    - мак и др.
    [Author ID0: at ]
      
      
      
        -- Чрезвычайные ситуации мирного и военного времени.
       ЧРЕЗВЫЧАЙНАЯ СИТУАЦИЯ - это обстановка на определенной террито­рии, сложившаяся в результате аварии, опасного природного явления, катастрофы, стихийного или иного бедствия, которые могут повлечь за собой человече­ские жертвы, ущерб здоровью людей или окружающей природной среде (ОПС), значительные материальные потери и нарушения условий жизнедеятельности людей [15,23].

    ЧС могут быть классифицированы (систематизированы) по значительному числу признаков, описывающих эти сложные явления с различных характерных сторон их природы и свойств [1,11,4]. Однако для практических целей в МЧС РФ приняты лишь две классификации ЧС (рис. 1,2,3) - основанные на положениях ГОСТ (комплекс государственных стандартов РФ " Безопасность в ЧС" - ГОСТ Р 22) и согласно постановлению Правительства РФ от 13.09.1996г., N1094 [24,3,4,9]. Такие классификации наи­более полно раскрывают сущность и характер базовых явлений, складывающихся при ЧС. Рассмотрим эти классификации ЧС.


    Чрезвычайные ситуации
    0x08 graphic
    0x08 graphic

    I. По характеру

    I. По масштабам
    0x08 graphic
    0x08 graphic

    Военные
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic

    В результате применения средств ядерного поражения

    В результате применения средств бактер. поражения

    В результате применения средств химического оружия

    В результате применения спец. средств поражения
    0x08 graphic
    0x08 graphic

    Локальные
    0x08 graphic

    Местные
    0x08 graphic

    Территориальные
    0x08 graphic

    Региональные
    0x08 graphic

    Федеральные
    0x08 graphic

    Трансграничные


    0x08 graphic




    Промышленные (пром., радиац., хим., биол, гидроопасные объекты)



    0x08 graphic


    Техногенные
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic

    По месту возникновения

    По характеру поражающих факторов
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic

    Транспортные (ж/д, авиац., трубопр., водн., транспорт, ДТП, в подземном сооруж.)
    0x08 graphic

    Радиоакт., химич., биологич. зараж.; пожар, взрыв, загрязнение водной пов.


    Биолого-социальные
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic

    Эпидемии

    По масштабу, ущербу, опасности


    Эпизоотии
    0x08 graphic


    Эпифитотии

    0x08 graphic
    0x08 graphic

    Опасные геологические явления и процессы
    0x08 graphic

    Землетр., вулкан, обвал, оползень, карст, просадка грунта


    Опасные гидрологические явления и процессы

    Наводн., затор, зажор, лавина, цунами, сель, русл. эрозия, штормовой нагон воды



    0x08 graphic
    0x08 graphic

    Опасные метеорологические явления и процессы
    0x08 graphic

    Ветер, вихрь, шквал, шторм, ураган, смерч, циклон, тайфун, снегопад, метель, дождь, снег, ливень, град, гроза, туман, гололед, засуха, заморозок, пыльная буря, суховей



    0x08 graphic
    0x08 graphic



    0x08 graphic

    Природные пожары
    0x08 graphic

    Ландшафтный, лесной, степной, торфяной

    Рис. 1. Классификация чрезвычайных ситуаций

    Техногенного характера

    Природного происхождения

    Биолого-социального характера

    - транспортные аварии (катастрофы);

    - пожары, взрывы;

    - аварии с выбросом (угрозой выброса) аварийно химически опасных веществ (АХОВ);

    - аварии с выбросом (угрозой выброса) радиоактивных веществ (РВ);

    - аварии с выбросом (угрозой выброса) биологически опасных веществ (БОВ);

    - внезапное обрушение сооружений;

    - аварии на электроэнергетических системах;

    - аварии на коммунальных системах жизнеобеспечения;

    - аварии на промышленных очистных системах;

    - гидродинамические аварии.

    - геологические опасные явления;

    - метеорологические опасные явления;

    - гидрологические опасные явления;

    - природные пожары.

    - ЧС, связанные с изменением состояния литосферы - суши (почвы, недр, ландшафта);

    - ЧС, связанные с изменением состава и свойств атмосферы (воздушной среды);

    - ЧС, связанные с изменением состояния гидросферы (водной среды);

    - ЧС, связанные с изменением состояния биосферы (растений, животных);

    - инфекционная заболеваемость.


    Чрезвычайные ситуации
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic
    0x08 graphic



    Рис.2. Общая классификация ЧС

    I. Классификация ЧС, основанная на положениях ГОСТа [6]

    В соответствии с ней все ЧС делят на 4 группы, которые включают типы и виды ЧС (рис.1,2). Основу этой классификации составляет общая классификация ЧС [10], ранее широко применяемая в МЧС РФ (рис.2). В данной классификации ЧС (рис. 1) по характеру (происхождению) ЧС состоят из следующих групп: ЧС техногенного характера; ЧС природного происхождения; ЧС биолого-социального характера, ЧС военного характера. Следует сказать, что в эту классификацию (рис.1) входит и классификация ЧС согласно постановлению Правительства РФ (1996г.) [24].

    ^ 1. Типы ЧС техногенного характера (по месту возникновения и характеру поражающих факторов): транспортные аварии (катастрофы); пожары


    и взрывы; аварии (катастрофы) с выбросом аварийно химически опасных веществ (АХОВ); аварии (катастрофы) с выбросом радиоактивных веществ (РВ), биологически опасных веществ (БОВ); внезапное обрушение сооружений; аварии на электро- и энергетических системах (ЭЭС), коммунальных системах жизне­обеспечения; аварии на промышленных очистных сооружениях; гидродинамиче­ские аварии.

    ^ 2. Типы ЧС природного происхождения: геологические, метеорологичес-кие и гидрологические опасные явления; природные пожары.

    3. Типы ЧС биолого-социального характера состоят из ЧС, связанных с изменением состояния литосферы -- суши (почвы, недр, ланд­шафта); состава и свойств атмосферы (воздушной среды); состояния гидросферы (водной среды); состояния биосферы и инфекционной заболеваемости людей, жи­вотных, растений.

    При этом для оценки масштаба опасности заболеваний людей, животных, растений используются понятия [15,7,3,4] эпидемия, эпизоотия, эпифитотия (рис.1).

    Эпидемия - широкое распространение инфекционных заболеваний людей, значительно превышающее обычно регистрируемый на данной территории уровень заболеваемости.

    Эпизоотия - одна из форм заболеваемости животных, которая характеризуется широким распространением инфекционных заболеваний в хозяйстве района, области, в стране.

    Эпифитотия - распространение инфекционных болезней растений на значительные территории в течение определенного времени.

    ^ 4. Типы ЧС военного характера определяют ЧС, возникающие при использовании ССП: ядерного, химического, бактериологического (биологического) и обычных средств поражения.

    Виды же ЧС, входящих в указанные типы тех или иных групп ЧС, будут на­званы ниже при рассмотрении последующих вопросов.
      
      
        -- Общая классификация ЧС.
      
       Чрезвычайные ситуации (ЧС) мирного времени могут классифицироваться по оценке и масштабу возможных последствий (количеству людей, пострадавших в этих  ситуациях, людей, у которых оказались нарушены условия жизнедеятельности, размера материального ущерба, а также границ зон распространения поражающих факторов ЧС) и подразделяются, согласно Постановлению Правительства РФ от 13.09.96г. N 1094 "Положение о классификации ЧС природного и техногенного характера" на локальные, местные, территориальные, региональные, федеральные и трансграничные.
       К локальной относится ЧС, в результате которой пострадало не более 10 человек, нарушены условия жизнедеятельности не более 100 человек, либо материальный ущерб составляет не более 1 тыс. минимальных размеров оплаты труда на день возникновения ЧС и зона чрезвычайной ситуации не выходит за пределы территории объекта производственного или социального назначения.
       К местной относится ЧС, в результате которой пострадало от 10 до 50 человек, либо нарушены условия жизнедеятельности свыше 100, но не более 300 человек, либо материальный ущерб составляет свыше 1 тысячу,  но не более 5 тысяч  минимальных  размеров оплаты труда на день ЧС,  и зона ЧС не выходит за пределы населенного пункта, города, района.
       К территориальной относится ЧС, в результате которой пострадало от 50 до 500 человек, либо нарушены условия жизнедеятельности от 300 до 500 человек, либо материальный ущерб составляет свыше 5 тыс., но не более 0,5 миллионов  минимальных  размеров оплаты труда на день ЧС, и зона ЧС  не выходит за пределы субъекта РФ.
       К региональной относится ЧС, в результате которой пострадало от 50 до 500 человек, нарушены условия жизнедеятельности свыше 500, но не более 1000 человек, либо материальный ущерб составляет свыше 0,5 миллионов, но не более 5 миллионов минимальных размеров  оплаты труда на день ЧС и зона ЧС охватывает территорию двух субъектов РФ.
       К федеральной относится ЧС, в результате которой пострадало свыше 500 человек, нарушены условия жизнедеятельности свыше 1000 человек, либо материальный  ущерб составил более 5 миллионов  минимальных  размеров оплаты на день ЧС и зона ЧС выходит за пределы более двух субъектов РФ.
       К трансграничной относится ЧС, поражающие факторы которой выходят за пределы РФ, либо ЧС, которая произошла за рубежом и затрагивает территорию РФ.
       Классификация ЧС по характеру:
        
       1. Природные
       Опасные геологические явления и процессы
       Землетрясение, вулканический обвал, оползень, карстовая просадка грунта.
       Опасные гидрологические явления
       Наводнение, затор, зажор, лавина, цунами, сель,, русловая эрозия, штормовой нагон воды.
       Опасные метеорологические про­цессы и явления
       Ветер, вихрь, шквал, шторм, ураган, смерч, циклон, тайфун, снегопад, метель, дождь, снег, ливень, град, гроза, туман,  гололед, засуха, заморозок, пыльная буря,  суховей.
       Природные пожары
       Ландшафтный, лесной, степной, торфяной пожар.
       2. Техногенные

    По месту возникновения

       Промышленные (на промышленных, радиационно-опасных, химически опасных, биологически опасных, гидро­опасных объектах).
       Транспортные (железнодорожные, авиация, трубопроводы, дорожно- транспортные происшествия, на водном транспорте, в подземном тоннеле и т.д.).
        
      

    По характеру поражающих факторов

       Радиоактивные,  химические, биологические,  пожар,  взрыв, загрязнение водной поверхности.
       3. Биолого-социальные
       Эпидемии Эпизоотии Эпифитотии
       по масштабу, по ущербу, по опасности
       4. Военные
       В результате применения:                                        
        -  средств ядерного поражения,
        - химического оружия,
        - средств бактериологического поражения,
        - специальных средств поражения
      
      
        -- Структура классификации ЧС в Украине.
      
        В законодательстве Украины обусловлены "Общие признаки градации ЧС соответствующему уровню по критериям размера причиненных или ожидаемых экономических убытков". Определены граничные общие признаки по которым ЧС может быть отнесена к тому или иному уровню реагирования и является отправной точкой деятельности системы повседневного управления и органов постоянного управления по реагированию на ЧС.
          Выделяется шесть позиций отраслей или направлений жизнедеятельности, для каждой из которых определены общие признаки отнесения ЧС к какому-либо уровню реагирования:
          - сельское хозяйство;
          - лесное хозяйство;
          - рекреационные, заповедные территории; объекты особого природоохранного значения;
          - водоемы;
          - материальные объекты инфраструктуры, промышленности транспорта, жилищно-коммунального хозяйства;
          - население (персонал предприятий и учреждений, жители жилых домов, пассажиры транспортных средств и т.д.)
          Учитывая, что Положением о ЕСГЗ предусматривается ее деятельность на четырех уровнях - общегосударственном, региональном, местном, объектовом и управление системой осуществляется по соответствующим уровням Положением о Классификации ЧС в Украине определены четыре уровня чрезвычайных ситуаций:
          - ЧС общегосударственного уровня;
          - ЧС регионального уровня;
          - ЧС местного уровня;
          - ЧС объектового уровня.
          К общегосударственному уровню относятся ЧС, развивающиеся на территории двух и более областей, АРК, Киева, Севастополя или угрожающие трансграничным распространением, а также в случаях, когда для их ликвидации необходимы материальные и технические ресурсы в объемах, превышающих собственные возможности отдельной области (АРК, Киева, Севастополя), но не менее одного процента расходов, соответствующего бюджета.
          К региональному уровню относятся ЧС, возникающие на территории двух и более административных районах (городов областного подчинения) области, АРК, г.г. Киева, Севастополя или угрожающие распространением на территорию соседних областей Украины, а также в случае, когда для их ликвидации необходимы материальные и технические ресурсы в объемах, превышающих собственные возможности отдельного района (города областного подчинения), но не менее одного процента объема расходов, соответствующего бюджета.
          К местному уровню относятся ЧС выходящие за пределы потенциального объекта, угрожающие расширением ситуации и ее вторичных факторов на окружающую среду, соседние населенные пункты, инженерные сооружения, а также в случаях, когда для их ликвидации необходимы материальные и технические ресурсы в объемах, не превышающих собственные возможности потенциально опасных объектов, но не менее одного процента объема расходов соответствующего бюджета. К местному уровню относятся также ЧС, возникающие на объектах жилищно-коммунальной сферы и других объектах, не входящих к утвержденным перечням потенциально опасных объектов.
          К объектовому уровню относятся все ЧС не попадающие под вышеперечисленные определения.
          Исходя из причин происхождения аварийных событий, которые могут привести к ЧС на территории Украины различают:
          - ЧС техногенного характера - транспортные аварии (катастрофы), пожары, взрывы на взрывоопасных объектах или их угроза, аварии с выбросами (угрозой выброса) опасных химических, радиоактивных, биологических веществ, внезапное разрушение сооружений и построек, аварии на инженерных сетях и сооружениях жизнеобеспечения, гидродинамические аварии на дамбах, плотинах и т.п.
          - ЧС природного характера - опасные геологические, метрологические, гидрологические, морские и пресноводные явления, деградация грунтов и недр, природные пожары, изменения состояния воздушного бассейна, инфекционная заболеваемость людей, сельскохозяйственных животных, массовое поражение сельскохозяйственных растений вредителям и болезнями, изменение состояния водных ресурсов биосферы и т.п.;
          - ЧС социально-политического характера, связанные с противоправными действиями террористического и антиконституционного направления: осуществление или реальная угроза террористического акта (вооруженное нападение, захват и удержание важных объектов, ядерных установок и материалов, систем связи и телекоммуникаций, нападение или покушение на экипаж воздушного или морского судна), похищение (попытка похищения) или уничтожение суден, захват заложников, установка взрывных устройств в общественных местах, похищение или захват оружия, обнаружение застаревших боеприпасов и т. п.
          - ЧС военного характера, связанные с последствиями применения оружия массового поражения и обычных средств поражения, во время которых возникают вторичные факторы поражения населения, вследствие разрушения атомных и гидроэлектростанций, складов и хранилищ, радиоактивных и токсичных веществ и т.п.
      
      
        -- Особенности чрезвычайных ситуаций военного времени.
       Чрезвычайная ситуация военного характера - обстановка на определённой территории, вызванная военными (террористическими) действиями, которая может повлечь или повлекла за собой человеческие жертвы, ущерб здоровью людей или окружающей среде, значительные материальные потери и нарушение условий жизнедеятельности людей.
       Источниками чрезвычайных ситуаций военного характера будут являться опасности, возникающие при ведении военных действий или вследствие этих действий.
       Опасности военного времени имеют характерные, присущие только им особенности:
        -- Специально организуются и потому имеют более сложный характер, чем природные и техногенные.
        -- Планируется наиболее эффективное применение оружия.
        -- Развитие средств нападения (воздействия) опережает развитие средств защиты.
        -- Отсутствие средств защиты от высокотехнологичных воздействий.
        -- Эволюция военных (террористических) действий ведёт ко всё большей вовлечённости в них и уязвимости гражданского населения и невоенных объектов.
      
       11. Критические состояния человека и факторы, которые могут их вызывать.
      
       12. Средства коллективной защиты персонала на производстве.
      
       Средства коллективной защиты - средства защиты, конструктивно и функционально связанные с производственным процессом, производственным оборудованием, помещением, зданием, сооружением, производственной площадкой.
    В зависимости от назначения бывают:
    - средства нормализации воздушной среды производственных помещений и рабочих мест, локализации вредных факторов, отопления, вентиляции;
    - средства нормализации освещения помещений и рабочих мест (источники света, осветительные приборы и т.д.);
    - средства защиты от ионизирующих излучений (оградительные, герметизирующие устройства, знаки безопасности и т.д.);
    - средства защиты от инфракрасных излучений (оградительные; герметизирующие, теплоизолирующие устройства и т.д.);
    - средства защиты от ультрафиолетовых и электромагнитных излучений (оградительные, для вентиляции воздуха, дистанционного управления и т.д.);
    - средства защиты от лазерного излучения (ограждение, знаки безопасности);
    - средства защиты от шума и ультразвука (ограждение, глушители шума);
    - средства защиты от вибрации (виброизолирующие, виброгасящие, вибропоглощающие устройства и т.д.);
    - средства защиты от поражения электротоком (ограждения, сигнализация, изолирующие устройства, заземление, зануление и т.д.);
    - средства защиты от высоких и низких температур (ограждения, термоизолирующие устройства, обогрев и охлаждение);
    - средства защиты от воздействия механических факторов (ограждение, предохранительные и тормозные устройства, знаки безопасности);
    - средства защиты от воздействия химических факторов (устройства для герметизации, вентиляции и очистки воздуха, дистанционного управления и т.д.).
    - средства защиты от воздействия биологических факторов (ограждение, вентиляция, знаки безопасности и т.д.)
    Коллективные средства защиты делятся на: оградительные, предохранительные, тормозные устройства, устройства автоматического контроля и сигнализации, дистанционного управления, знаки безопасности.
    Оградительные устройства предназначены для предотвращения случайного попадания человека в опасную зону. Применяются для изоляции движущихся частей машин, зон обработки станков, прессов, ударных элементов машин от рабочей зоны. Устройства подразделяются на стационарные, подвижные и переносные.
    Предохранительные устройства используют для автоматического отключения машин и оборудования при отклонении от нормального режима работы или при попадании человека в опасную зону. Эти устройства могут быть блокирующими и ограничительными. Блокирующие устройства по принципу действия бывают: электромеханические, фотоэлектрические, электромагнитные, радиационные, механические.
    Широко используются тормозные устройства, которые можно подразделить на колодочные, дисковые, конические и клиновые. Чаще всего используют колодочные и дисковые тормоза. Тормозные системы могут быть ручные, ножные, полуавтоматические и автоматические.
    Для обеспечения безопасной и надежной работы оборудования очень важны информационные, предупреждающие, аварийные устройства автоматического контроля и сигнализации. Устройства контроля - это приборы для измерения давлений, температуры, статических и динамических нагрузок, характеризующих работу машин и оборудования. Системы сигнализации бывают: звуковыми, световыми, цветовыми, знаковыми, комбинированными.
    Для защиты от поражения электрическим током применяются различные технические меры. Это - малые напряжения; электрическое разделение сети; контроль и профилактика повреждения изоляции; защита от случайного прикосновения к токоведущим частям; защитное заземление; защитное отключение; индивидуальные средства защиты.
      
       13. Средства индивидуальной защиты персонала.
      
       Средства индивидуальной защиты -- средства, которые используются работниками для защиты от вредных и опасных факторов производственного процесса, а также для защиты от загрязнения. СИЗ применяются в тех случаях, когда безопасность выполнения работ не может быть полностью обеспечена организацией производства, конструкцией оборудования, средствами коллективной защиты.
    Обеспечение работников средствами индивидуальной защиты должно соответствовать Типовым отраслевым нормам бесплатной выдачи рабочим и служащим специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты, утв. постановлением Минтруда России от 25.12.97 N 66. [2]
    В зависимости от назначения выделяют:
    - изолирующие костюмы -- пневмокостюмы; гидроизолирующие костюмы; скафандры;
    - средства защиты органов дыхания -- противогазы; респираторы; пневмошлемы; пневмомаски;
    - специальную одежду -- комбинезоны, полукомбинезоны; куртки; брюки; костюмы; халаты; плащи; полушубки, тулупы; фартуки; жилеты; нарукавники.
    - специальную обувь -- сапоги, ботфорты, полусапожки, ботинки, полуботинки, туфли, галоши, боты, бахилы;
    - средства защиты рук -- рукавицы, перчатки;
    - средства защиты головы -- каски; шлемы, подшлемники; шапки, береты, шляпы;
    - средства защиты лица -- защитные маски; защитные щитки;
    - средства защиты органов слуха -- противошумные шлемы; наушники; вкладыши;
    - средства защиты глаз -- защитные очки;
    - предохранительные приспособления -- пояса предохранительные; диэлектрические коврики; ручные захваты; манипуляторы; наколенники, налокотники, наплечники;
    - защитные, дерматологические средства -- моющие средства; пасты; кремы; мази.
    Использование СИЗ должно обеспечивать максимальную безопасность, а неудобства, связанные с их применением, должны быть сведены к минимуму.
      
       14. Радиационная безопасность, способы и средства защиты от ионизирующего излучения.
      
       Радиационная защита -- комплекс мероприятий, направленный на защиту живых организмов от ионизирующего излучения, а также, изыскание способов ослабления поражающего действия ионизирующих излучений; одно из направлений радиобиологии.
      
       Толщина слоя заданного материала, уменьшающая уровень радиации в два раза, называется слоем половинного ослабления. Соотношение уровня радиации до и после защиты называется коэффициентом защиты.
       С увеличением толщины слоя противорадиационной защиты количество пропущенной радиации падает экспоненциально. Так, если слой половинного ослабления слежавшегося грунта составляет 9,1 см, то насыпь толщиной 91 см (типичная насыпь над противорадиационным убежищем) уменьшит количество радиации в 210, или 1024 раза.
       В таблице ниже указан слой половинного ослабления гамма-излучения некоторых материалов[1]:

    Материал защиты

    Слой половинного ослабления, см

    Плотность, г/смЁ

    Масса 1 см« слоя половинного ослабления

       свинец
       1.8
       11.3
       20
       бетон
       6.1
       3.33
       20
       сталь
       2.5
       7.86
       20
       слежавшийся грунт
       9.1
       1.99
       18
       вода
       18
       1.00
       18
       древесина
       29
       0.56
       16
       обедненный уран
       0.2
       19.1
       3.9
       воздух
       15000
       0.0012
       18
       Химическая защита от радиации
       Основная статья: Химическая защита от радиации
       Химическая защита от ионизирующего излучения -- это ослабление результата воздействия излучения на организм при условии введения в него химических веществ, называемых радиопротекторами.
      
       15. Мероприятия относительно защиты населения от химически опасных веществ.
      
          - організацію безперервного контролю, виявлення і оцінку радіаційної і хімічної обстановки в районах розміщення радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів;
          - завчасне накопичення і підтримка в готовності засобів індивідуального захисту; приладів дозиметричного і хімічного контролю; засобів фармакологічного протирадіаційного захисту;
          - розробку і застосування при необхідності режимів радіаційного і хімічного захисту населення і функціонування об'єктів економіки і інфраструктури в умовах забрудненості (зараженості) місцевості;
          - своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення і оцінки масштабів і наслідків аварій на РНО і ХНО;
          - створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів дозиметричного і хімічного контролю;
          - надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів;
          - завчасне пристосування об'єктів комунально-побутового обслуговування і інших об'єктів господарювання для проведення санітарної обробки людей і спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;
          - розробку загальних критеріїв, методів і методик спостережень за оцінкою радіаційної і хімічної обстановки;
          - створення і використання на РНО і ХНО систем контролю обстановки і локальних систем оповіщення;
          - навчання населення використанню засобів індивідуального захисту і правилам поведінки на забрудненій (зараженій) території.
      
       16. Биологическая защита.
      
       Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних, спеціальних санітарних протиепідемічних (профілактичних), протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів.
          Біологічний захист передбачає:
          - своєчасне виявлення осередка біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію;
          - прогнозування масштабів і медико-санітарних наслідків біологічного зараження, розробку і введення своєчасних протиепідемічних і профілактичних заходів;
          - своєчасне використання засобів індивідуального і колективного захисту;
          - введення обмежувальних заходів, обсервації і карантину;
          - здійснення дезінфекційних заходів у осередку зараження;
          - проведення санітарної обробки людей, знезараження тварин і т. п.;
          - проведення екстреної неспецифічної і специфічної профілактики біологічного зараження людей;
          - надання невідкладної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами;
          - дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного і протиепіфітотичного режиму установами, підприємствами і організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, і населенням.
         
      
       17. Особенности поведения человека в зоне заражения.
      
       Правила поведения и действия населения в зонах радиоактивного заражения
       При наземном ядерном взрыве в результате быстрого подъема вверх его светящейся области, а затем и радиоактивного облака, в которое она превращается в процессе остывания, образуются мощные восходящие потоки воздуха, захватывающие с земли огромное количество частиц грунта. Значительная часть этих частиц вовлекается в облако взрыва, перемешивается с его радиоактивными продуктами и становится их носителями.
       Кроме того, некоторые химические элементы (натрий, марганец и др.), входящие в состав грунта, под воздействием нейтронов, излучаемых при взрыве, приобретают так называемую наведенную радиоактивность, что приводит к повышению степени радиоактивности частиц, вовлеченных в облако взрыва.
       Эти активированные частицы с течением времени начинают выпадать (осаждаться) из облака взрыва на землю (воду), в результате чего местность как в районе взрыва, так и по направлению перемещения облака подвергается радиоактивному заражению. Размеры (ширина и глубина) полосы местности, зараженной радиоактивными веществами (радиоактивного следа), зависят от мощности ядерного взрыва, рельефа местности, характера грунта и метеорологических условий, при которых был произведен взрыв.
       Распад осевших на землю радиоактивных веществ сопровождается излучениями, вредное воздействие которых на людей и животных, находящихся на зараженной территории, вызывает так называемую лучевую болезнь. Степень опасности длительного пребывания людей и животных на зараженной местности, в результате их внешнего облучения, а также степень воздействия излучений на развитие и состояние сельскохозяйственных культур характеризуется дозами радиации от момента выпадения радиоактивных веществ на местность до их полного распада.
       Для измерения дозы принята единица -- рентген.
       Степень радиоактивного заражения местности в каждой ее точке характеризуется уровнем радиации. Уровень радиации характеризует интенсивность излучения, т.е. величину дозы излучения в единицу времени. Уровень радиации измеряют в рентгенах в час (р/ч).
       Так как радиоактивные излучения органами чувств человека не ощущаются, люди, находящиеся на больших расстояниях от места ядерного взрыва, могут оказаться в зоне радиоактивного заражения и подвергаться вредному воздействию этих излучений, не подозревая об этом. Чтобы этого не случилось, на штабы гражданской обороны возлагается задача своевременно оповещать население об угрозе радиоактивного заражения местности.
       Местность считается зараженной при уровне радиации 0,5 р/ч и выше.
       Заражение местности по следу движения облака имеет неравномерный характер. По мере удаления от места взрыва степень заражения понижается; заражение уменьшается и с удалением от оси следа к его боковым границам.
       Характерной особенностью радиоактивного заражения является быстрый спад уровня радиации с течением времени за счет непрерывного распада радиоактивных веществ. Так, через 7 часов после наземного ядерного взрыва уровень радиации на местности уменьшается в 10 раз, через сутки -- примерно в 40 раз, через 49 часов -- в 100 раз.
       Чтобы ослабить или исключить воздействие на людей радиоактивных излучений и, следовательно, сохранить их жизнедеятельность, нужно знать правила поведения и действия на зараженной местности. Следует помнить, что по сравнению с открытой местностью доза облучения значительно снижается различными укрытиями, зданиями и сооружениями. Так, например, при нахождении в одноэтажном деревянном доме доза облучения снижается в 2 раза, в подвале такого дома -- в 7 раз, в открытой щели -- в 3 раза, в перекрытой щели -- в 50 раз, в одноэтажном каменном доме -- в 10 раз, в подвале каменного дома: одноэтажного - в 40 раз, трех-пятиэтажного -- в 400 раз.
       В связи с тем что для снижения высокого уровня радиации до безопасного требуется определенное время, в начале заражения во всех случаях нужно находиться в укрытиях, а когда радиация снизится до безопасных уровней, разрешается переходить в жилые помещения.
       Поэтому после подачи сигнала "Радиоактивное заражение" население должно укрыться в убежищах и укрытиях, а в дальнейшем действовать по указанию штабов гражданской обороны. Они информируют о радиационной обстановке и дают распоряжения как действовать, т.е. устанавливают защитные режимы в зависимости от того, в какой зоне заражения и на каком участке зоны окажется данный населенный пункт.
       Зараженный участок местности по степени опасности для людей и животных условно делится на 3 зоны: умеренного, сильного и опасного заражения.
       В зоне уверенного заражения (зона А) доза радиации за время полного распада радиоактивных веществ равна 40 р на внешней и 400 р на внутренней границе зоны; уровни радиации через 1 час после взрыва соответственно 8 и 80 р/ч. В этой зоне в укрытиях нужно находиться несколько часов, а на участках, близких к внутренней границе, -- до одних суток, после чего можно перейти в обычное помещение (жилой дом). Из дома можно выходить в первые сутки не более чем на четыре часа; при этом в сухую и ветреную погоду или при движении по пыльной дороге необходимо надевать индивидуальные средства защиты.
       В зоне сильного заражения (зона Б) доза радиации за время полного распада радиоактивных веществ на внешней границе равна 400 р, на внутренней -- 1200 р; уровни радиации через 1 час после взрыва соответственно 80 и 240 р/ч.
       В этой зоне в укрытии необходимо находиться от одних до трех суток; в последующем обязательно пребывание в обычном помещении до четырех суток, выходить из которого можно не более чем на 3-4 часа в сутки. При выходе из дома следует пользоваться индивидуальными средствами защиты от радиоактивной пыли.
       В зоне опасного заражения (зона В) доза радиации за время полного распада радиоактивных веществ на внешней границе равна -- 1200 р, а в середине зоны -- несколько тысяч. Уровни радиации через 1 час после взрыва могут составлять от 240 р/ч и более.
       В этой зоне необходимо находиться в укрытиях трое и более суток, после чего можно перейти в обычное жилое помещение и находиться в нем не менее четырех суток; выходить из жилого помещения следует только при крайней необходимости и на непродолжительное время (не более чем на четыре часа в сутки).
       В случае, если время обязательного пребывания в защитных сооружениях штабом гражданской обороны по каким-либо причинам не объявлено, то население обязано вести себя как в зоне опасного заражения и строго выполнять установленные правила поведения.
       При радиоактивном заражении местности в ряде случаев возникает необходимость эвакуировать людей в незараженные или слабозараженные районы.
       Обычно эвакуация осуществляется из зоны опасного радиоактивного заражения, так как длительное (в течение многих суток) пребывание людей в защитных сооружениях связано с большими трудностями как физическими, так и психологическими.
       Однако эвакуацию из этой зоны можно производить не ранее чем через трое суток после начала заражения, так как за это время уровни радиации на местности значительно снизятся, что позволит избежать опасного облучения людей во время посадки на транспорт и следования в незараженный район. Люди, подлежащие эвакуации, заблаговременно оповещаются об этом с тем, чтобы они могли подготовиться к переезду. Также заблаговременно подготавливается транспорт. До выезда эвакуируемые должны находиться в убежищах и укрытиях.
       Посадка и вывоз должны быть проведены быстро, чтобы люди подверглись наименьшему облучению.
       На зараженной радиоактивными веществами местности необходимо строго соблюдать режим, установленный органами гражданской обороны. На такой местности нельзя пить, курить, принимать пищу, снимать средства защиты, прикасаться к предметам, двигаться по высокой траве и густому кустарнику. После пребывания на зараженной местности при входе в жилые и производственные помещения необходимо предварительно очистить одежду и обувь от радиоактивной пыли. Категорически запрещается употреблять в пищу открыто хранившиеся продукты и пользоваться водой из открытых водоемов.
       Глубина проникновения радиоактивной пыли в незащищенные продукты колеблется в широких пределах: в зерно -- до 3 см, в муку -- 0,5-1 см, в сахарный песок -- 1,5-2 см, в пшено и гречневую крупу -- до 1 см, в соль до 0,5 см. Радиоактивные частицы прочно прилипают к поверхности овощей, фруктов, ягод, а также к мясу. Радиоактивная пыль, попавшая в открытые водоемы и колодцы, оседает на дно и частично растворяется в воде. Поэтому для приготовления пищи пригодны только продукты, которые хранились в погребах, подпольях, а также в холодильниках, кухонных столах, шкафах, в закрытой стеклянной и эмалированной посуде и были обернуты в различные материалы. Вода для питья и приготовления пищи пригодна -- только из водопровода и защищенных колодцев, а зимой - из водоемов, покрытых толстым слоем льда.
       Зараженные продукты питания и вода перед употреблением подвергаются дезактивации. Поскольку радиоактивному заражению подвергаются лишь верхние слои продовольствия и поверхность тары, способы дезактивации зависят от вида продуктов и способов их упаковки
       . Продукты, хранящиеся в герметичной (металлической и стеклянной) таре, надежно защищены от заражения и могут быть использованы для питания после обеззараживания тары. Тару для обеззараживания протирают влажной ветошью, щетками, обмывают водой или водным раствором моющих средств. К числу простейших моющих растворов относятся растворы синтетических веществ, применяемые для стирки белья (типа "Новость", "Сульфанол"). В теплом состоянии эффективность этих растворов повышается. Жировая смазка с металлических консервных банок или с металлических крышек стеклянных банок предварительно должна быть удалена растворителями (керосин, бензин) или горячей водой с содой.
       Продукты, находящиеся в негерметичной таре (мясные и молочные концентраты, сливочное масло, маргарин, твердые жиры, сыры), дезактивируют путем снятия зараженного слоя (ножом, скребком, тонкой проволокой) толщиной не менее 2-3 мм.
       Незатаренные пищевые продукты (мясо и мясопродукты, колбасные изделия, копчености) дезактивируются промывкой струей воды. В случае необходимости с них снимают зараженный слой толщиной 0,5-1 см.
       Радиоактивные вещества с таких продуктов, как рыба, овощи, фрукты, удаляются также многократным смыванием струей воды или срезанием верхнего слоя.
       Находящиеся в зараженной таре сухие сыпучие продукты (крупу, сахар, муку) дезактивируют пересыпанием в чистую тару. Чтобы не было пыли, зараженную тару предварительно увлажняют водой. Если эти продукты хранились открыто, то с них снимают верхний слой толщиной 2-3 см.
       Картофель, морковь и другие корнеплоды будут годны к употреблению в пищу, если их тщательно вымыть, очистить и сварить.
       Молоко, зараженное радиоактивными веществами, следует переработать в масло, творог и, спустя некоторое время (после спада радиоактивности до допустимых норм), употреблять в пищу.
       Жидкие продукты (в том числе растительное масло) дезактивируют отстаиванием или фильтрацией. Отстаивание длится 3-5 суток, после чего верхний слой сливают и продукт употребляют в пищу. Воду в домашних условиях дезактивируют фильтрацией и отстаиванием.
       Фильтрация обеспечивает надежную дезактивацию воды. Для этой цели
    применяются различные фильтры, наиболее распространенными из которых
    являются тканево-угольные. Чтобы профильтровать воду, в бачок или
    бочку с краном насыпают слой гравия и песка, на него кладут в тканевом
    мешке угольный фильтр, через который и пропускают воду. Обеззараженную
    воду можно также получить, отрыв в 2-3 метрах от берега водоема яму, в
    которую просачивается вода, при этом вода фильтруется слоем грунта и становится пригодной для питья.
       Отстаивание воды является более простым способом дезактивации, однако при этом не обеспечивается надежная очистка от растворенных в ней радиоактивных веществ. При отстаивании зараженную воду наливают в емкости и дают ей отстояться в течение 12-15 часов. Когда частицы радиоактивных веществ осядут на дно, верхний слой воды осторожно с помощью сифона сливают в чистую посуду.
       Вода в колодцах дезактивируется путем многократного ее
    откачивания и удаления грунта со дна колодца. Одновременно сруб
    колодца обмывается водой. Дезактивируется также и прилегающий к
    колодцу участок в радиусе 15-20 м. Для этого снимается поверхностный
    слой на глубину 5-10 см, а вместо него насыпается чистый песок.
    После дезактивации, продукты питания нужно обязательно проверить на полноту дезактивации с помощью дозиметрических приборов -- радиометров. Контроль осуществляется специальными лабораториями ГО и санитарно-эпидемиологическими станциями. Если при контроле будет установлено, что заражение превышает допустимые нормы, то дезактивация повторяется.
       После пребывания в очаге радиоактивного заражения на одежде людей, их обуви, индивидуальных средствах защиты и на открытых участках тела могут оказаться радиоактивные вещества, которые нужно как можно скорее удалить. С этой целью проводится частичная санитарная обработка, суть которой состоит в механическом удалении радиоактивных веществ с открытых участков тела, со слизистых оболочек глаз, носа, полости рта, с одежды, обуви и надетых индивидуальных средств защиты. Частичная санитарная обработка может проводиться как непосредственно в зоне радиоактивного заражения (перед входом в защитные сооружения), так и после выхода из зоны заражения.
      
       18. Защита продуктов питания и воды в бытовых условиях.
      
         Захист продуктів харчування і води в домашніх умовах. У домашніх умовах продукти харчування і запаси води повинні зберігатися в посуді, що герметично закривається, або в захисній упаковці.
          Найбільш безпечні консервовані продукти, а також загорнуті в пергамент, целофан і щільний папір. Загорнуті продукти рекомендується зберігати в буфетах, шафах, ящиках і в домашніх холодильниках. Для захисту продуктів харчування можна використовувати скляні і глиняні банки, різний домашній посуд, мішки з прогумованої тканини або поліетиленових плівок, дерев'яні або фанерні ящики, викладені зсередини щільним папером.
          М'ясні продукти, риба, масло треба зберігати в холодильниках, бідонах або бочках з кришками, що щільно приганяють.
          Вершкове масло і інші жири повинні поміщатися в скляні або металеві банки з кришками, що щільно закриваються.
          Хліб, сухарі і кондитерські вироби захищаються поліетиленовими пакетами, плівками, пергаментом і тому подібне
          Крупи, борошняні і інші сипкі продукти слід зберігати в поліетиленових пакетах, згортках з щільного паперу, в мішках, а також ящиках і коробках, що мають щільні кришки, викладених зсередини картоном, плівковими матеріалами або клейонкою.
          Картоплю, капусту і інші свіжі овочі треба поміщати в дерев'яні або фанерні ящики, що вистилають зсередини щільним папером, целофаном, поліетиленовою плівкою або клейонкою і укривати брезентом або іншою щільною тканиною. Овочі переважно містити в підпіллі, льосі або коморі, обладнаних відповідним чином. Для цього в цих приміщеннях необхідно ретельно закласти усі щілини, а рами дверей і вікон щільно приганяти. Віддушина в льосі або підпіллі повинна мати зсередини засувку, що щільно закривається, а зовні, на рамі дрібну металеву сітку для захисту від гризунів.
          Для захисту рідких продуктів використовуються посуд з кришками, що добре приганяють, посудини з притертими пробками термоси, бідони, банки, пляшки. Запаси питної води слід тримати в герметизованому скляному або металевому посуді (термосі, бідоні, графині або банках з притертими пробками). Цю воду бажано щодня замінювати свіжою.
      
      
       19. Организация гражданской обороны в современных условиях.
      
       правление гражданской обороной - это целенаправленная деятельность начальников, штабов и служб по поддержанию постоянной готовности подчиненных им органов и сил, организации их действий и направлению усилий на успешное выполнение задач для защиты населения и народного хозяйства в военное время. Задачи управления: поддержание высокого политико-морального состояния личного состава органов управления и сил гражданской обороны; сбор, обработка и оценка данных об обстановке; принятие (уточнение) решения; доведение задач до подчиненных; организация и поддержание взаимодействия; всестороннее обеспечение проводимых мероприятий, подготовка формирований к предстоящим действиям; организация и поддержание непрерывной и устойчивой связи в ходе ведения гражданской обороны; постоянный контроль за готовностью органов и сил и выполнением поставленных задач.
       В современных условиях к управлению предъявляются следующие требования: высокая постоянная готовность всей системы управления, твердость, гибкость, непрерывность, высокое качество и оперативность в работе, скрытность. Суть высокой постоянной готовности заключается в том, чтобы вся система управления буквально с первых минут после получения сигналов тревоги смогла обеспечить успешное выполнение задач в любой сложной обстановке.
       Штаб гражданской обороны объекта - основной орган управления. На него возлагаются сложные задачи и в первую очередь - поддержание повседневной готовности гражданской обороны объекта (служб, формирований) к выполнению предстоящих задач.
       От начальника штаба зависит слаженная и согласованная работа штаба, всех служб, командиров отрядов, команд и групп, личного состава формирований.
       При организации управления устанавливаются: порядок сбора, обработки и анализа информации штабом и службами ГО объекта; какие данные в какой форме и когда докладываются начальнику ГО и начальнику штаба ГО объекта; какие данные и в какие сроки выдаются штабу ГО, службам, начальникам ГО цехов и командирам формирований; сроки и порядок докладов об обстановке и представления донесений в вышестоящий штаб, осуществление информации сил гражданской обороны; порядок несения дежурства на пункте управления, порядок работы узла связи, вычислительного центра и использования их должностными лицами для текущей работы; порядок контроля и оказания помощи подчиненным; общий распорядок дня на пункте управления, в том числе приема пищи, отдыха, бытовые вопросы; мероприятия по соблюдению скрытого управления.
       Для обеспечения устойчивого управления ГО на объекте создается пункт управления. Он, как правило, оборудуется в защитных сооружениях. Пункт управления должен быть оснащен современными техническими средствами связи и обеспечивать благоприятные условия для нормальной работы руководящего состава объекта. В нем должны быть подготовлены удобные места для работы с техническими средствами управления, места для отдыха, приема пищи, оказания медицинской помощи. На пункте управления ГО объекта обычно размещаются: начальник ГО, его заместители, начальник штаба со своим аппаратом, начальники служб, работники связи и обслуживания.
       Для эффективного управления ГО на объекте создается система связи, которая включаете радио и проводные средства связи, подвижные и сигнальные средства. Система связи является основным средством управления и должна обеспечить быструю и достоверную передачу, в первую очередь командной информации, а также донесений и сообщений о состоянии гражданской обороны. Она организуется в соответствии с решением начальника (командира), указанием начальника штаба и распоряжением по связи вышестоящего штаба. Непосредственную ответственность за ее организацию несет начальник штаба ГО объекта (службы, формирования).
       Радиосредства - основные средства связи, так как они обеспечивают надежное управление мероприятиями ГО. С помощью радио можно в относительно короткое время установить связь практически на любое расстояние и на любой местности, обеспечить передачу информации одновременно большому числу корреспондентов. На объектах применяются, как правило, радиостанции ультракоротковолнового диапазона (УКВ), а в отдельных случаях - и коротковолнового диапазона (КБ). Не утратила свое значение и проводная связь. Она не заменима в стационарных условиях объекта, в районе расположения формирования и при проведении СНАВР.
       Даже при наличии достаточного количества современных средств радио и проводной связи современное управление невозможно без подвижных и сигнальных средств, они используются во всех звеньях управления и во всякой обстановке.
       Связь организуется со старшим начальником, подчиненными силами и средствами, соседями, а также взаимодействующими органами и силами.
       Характерная черта современного этапа управления - всестороннее использование организационной техники, к которой относятся: средства добывания информации (промышленная телевизионная установка, которая позволяет вести наблюдения за производственной деятельностью в цехах, на складах, производственных участках, приборы радиационной и химической разведки и т.д.); средства обработки информации и производства оперативных и инженерно-технических расчетов (клавишные вычислительные машины, электронно-вычислительные машины и т. д.); средства документирования и размножения документов (диктофоны, магнитофоны, пишущие машинки, копировальные (печатные) аппараты, чертежные приборы и устройства), канцелярские принадлежности, различные линейки, шаблоны, трафареты, наборы типовых записей, условных знаков, а также типовые формы.
       В настоящее время на объектах широко применяются автоматизированные системы управления производством (АСУП), одной из подсистем которой должна быть гражданская оборона. Применение автоматизированных систем в управлении гражданской обороной вносит резкие изменения в методы работы и организационную структуру органов управления: высвободит часть оперативных работников, выполнявших трудоемкую работу, отпадает необходимость разрабатывать и отправлять письменные донесения и сводки. Исчезнет необходимость во внутренней информации, устраняется параллелизм и дублирование в сборе данных обстановки и т. д.
      
      
       20. Основные положения международного права по вопросам защиты людей.
      
       Сучасне міжнародне гуманітарне право (МГП) можна визначити таким чином: МГП - це сукупність принципів і норм міжнародного публічного права, що застосовується під час озброєних конфліктів і мають наступні цілі:
          а) захищати цивільних осіб і військовослужбовців, що вийшли з ладу, і забезпечувати гуманне поводження з ними (право Женеви),
          б) обмежувати і навіть забороняти певні методи і засоби ведення бою, щоб попередити невибіркове насильство і зайві страждання (право Гааги).
          Міжнародне гуманітарне право передбачає відмінність між міжнародними і неміжнародними озброєними конфліктами.
      
      
       21. Гражданская защита Украины.
      
       Цивільний захист здійснюється з метою забезпечення безпеки і захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей і довкілля від надзвичайних ситуацій, пожеж і подолання їх небезпечних наслідків в мирний час і в особливий період.
          Цивільний захист ґрунтується на наступних принципах:
          - гарантування і забезпечення державою громадянам конституційного права на захист їх життя, здоров'я і власності, а юридичним особам - права на безпечне функціонування;
          - відповідальності за недотримання законодавства з питань цивільного захисту;
          - комплексного підходу до рішення завдань цивільного захисту;
          - пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження здоров'я людей;
          - максимально можливого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків;
          - добровільності при залученні людей до здійснення заходів цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для їх життя і здоров'я;
          - безперервного (постійного) моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій;
          - виправданого ризику і відповідальності керівників сил ЦЗ під час проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт;
          - гласності, вільного, відповідно до законодавства, доступу населення до інформації у сфері цивільного захисту;
          - особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку.
      
      
       22. Единая система гражданской защиты.
      
       Єдина державна система цивільного захисту (ЕДСЦЗ) створюється з метою об'єднання дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, підлеглих ним сил для забезпечення реалізації заходів державної політики у сфері ЦЗ в мирний час і в особливий період.
       Єдину державну систему цивільного захисту складають:
       - органи управління ЕДСЦЗ;
       - сили, призначені для виконання завдань цивільного захисту;
       - фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів;
       - системи зв'язку, оповіщення і інформаційного забезпечення;
       - система моніторингу техногенної і природної безпеки і прогнозування надзвичайних ситуацій;
       - система навчання кадрів, керівного складу і фахівців у сфері ЦЗ, навчання населення діям в НС;
       - система наукового забезпечення заходів ЦЗ.
       Організаційна структура ЕДСЦЗ складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем, що мають державний, регіональний, місцевий і об'єктовий рівні.
       Функціональні підсистеми створюються центральними органами виконавчої влади по напрямах діяльності. На регіональному, місцевому і об'єктовому рівнях створюються ланки функціональних підсистем. Кожен рівень функціональних підсистем має усі елементи ЕДСЦЗ, окрім системи навчання кадрів.
       Територіальні підсистеми створюються місцевими органами виконавчої влади. На місцевому і об'єктовому рівнях створюються ланки територіальних підсистем. Кожен рівень територіальних підсистем має усі елементи ЕДСЦЗ, окрім системи навчання кадрів з питань ЦЗ і системи наукового забезпечення заходів цивільного захисту.
      
      
       23. Организация Гражданской обороны на объектах хозяйственной деятельности.
      
          Об'єкт економіки - це підприємства (державні і приватні), установи і організації, учбові заклади та ін. На всіх об'єктах ЦЗ організовується з метою завчасної підготовки їх до захисту від наслідків НС, зниження витрат, створення умов для підвищення стійкості об'єктів і своєчасного проведення АРІНР.
          Відповідальність за організацію і стан ЦЗ несе начальник ЦЗ об'єкту - керівник підприємства, установи і організації.
          Начальник ЦЗ об'єкту підкоряється відповідним посадовцям міністерства (відомства), в підпорядкуванні якого знаходиться об'єкт, а також начальникові ЦЗ міста (району), на території якого він розташований.
          На об'єктах з чисельністю працюючих 3 тисячі чоловік у складі їх адміністрацій створюються підрозділи повсякденного управління із питань ЦЗ. На об'єктах з чисельністю робітників від 200 до 3 тис. чоловік призначаються спеціальні штатні особи з питань ЦЗ. На об'єктах економіки, з чисельністю працівників до 200 чоловік, призначаються спеціальні особи з питань ЦЗ, що працюють на умовах сумісниці з основною посадою.
          До складу керівництва ЦЗ об'єкту також входять керівники громадських організацій.
          На об'єкті залежно від характеру його виробничої діяльності створюються наступні служби ЦЗ - оповіщення і зв'язку; медична; радіаційного і хімічного захисту; охорони громадського порядку; протипожежна; енергопостачання і світломаскування; аварійно-технічна; сховищ і укриттів; транспортна; матеріально-технічного постачання та ін. На них покладається виконання спеціальних заходів і забезпечення дій формувань при проведенні АРІНР.
          Служба оповіщення і зв'язку створюється на базі вузла зв'язку об'єкту (диспетчерського зв'язку, електроцеху). На службу покладається організація своєчасного оповіщення керівного складу, робітників і службовців, населення про загрозу. Крім того, служба усуває аварії в мережах і спорудах зв'язку, що знаходяться в осередках ураження, районах лиха.
          Медична служба організовується на базі медсанчастини (поліклініки) об'єкту. Начальник служби - головлікар. Служба забезпечує комплектацію, навчання і підтримку в готовності медичних формувань; накопичення запасів медичного майна і медичних засобів індивідуального захисту; медичну розвідку і санітарно - епідеміологічне попередження.
          Надає медичну допомогу ураженим і евакуював їх до лікувальних установ, здійснює медичне забезпечення робітників, службовців і членів їх сімей в місцях розміщення евакуйованих.
          Служба радіаційного і хімічного захисту розробляє і проводить заходи по захисту людей, харчоблоків, складів продуктів від дії радіоактивних і отруйних речовин; створює і навчає формування і установи радіаційного і хімічного захисту; здійснює контроль за складом засобів індивідуального захисту і спеціальної техніки. Проводить радіаційну і хімічну розвідку, реалізує контроль за опроміненням і зараженням особового складу, проводить заходи по ліквідації радіоактивного і хімічного зараження.
          Служба охорони громадського порядку створюється на базі підрозділів охорони і народних дружин. Вона забезпечує надійну охорону об'єкту; підтримує громадський порядок в районах лих і під час проведення АРІНР.
          Служба енергопостачання і світломаскування створюється на базі відділу головного енергетика. Начальник служби - головний енергетик об'єкту. Служба розробляє заходи по забезпеченню безперебійного постачання газом, теплом, електроенергією об'єкту. Оснащує вразливі ділянки енергетичних мереж різного роду системами і засобами захисту.
          Аварійно-технічна служба організовується на базі виробничого, технічного відділів або відділу головного механіка. Вона розробляє і здійснює заходи по захисту обладнання, підвищення стійкості основних споруд, спеціальних інженерних мереж і комунікацій; проводить невідкладні роботи по розбору завалів, локалізації і ліквідації аварій на комунікаціях і спорудженнях об'єкту.
          Служба сховищ і укриттів створюється на базі відділу капітального будівництва, житлово-комунального відділу, будівельних бригад (цехів). Вона займається розробкою розрахунків укриття робітників, службовців і населення; забезпеченням готовності сховищ і укриттів, за правильністю їх експлуатації; організацією будівництва захисних споруд.
          Транспортна служба створюється на базі транспортного цеху (гаража). Вона розробляє і здійснює заходи по забезпеченню перевезення евакуйованих; організовує перевезення сил і засобів до осередку ураження (у районах лих); готує транспорт для перевезення людей; евакуації потерпілих і інших цілей ЦЗ; проводить роботи по знезараженню транспорту.
          Служба матеріально-технічного постачання створюється на базі відділу матеріально-технічного постачання об'єкта. Вона розробляє план матеріально-технічного постачання; своєчасно забезпечує формування усіма видами оснащення і продовольства; організовує ремонт техніки і різного майна, його підвезення до ділянок (місць) робіт, збереження і облік; забезпечує продуктами і предметами першої необхідності персонал, як на об'єкті, так і в місцях розселення (евакуації).
      
      
       24. Организация защиты населения.
       Защита населения от чрезвычайных ситуаций -- это совокупность взаимоувязанных по времени, ресурсам и месту проведения мероприятий РСЧС, направленных на предотвращение или предельное снижение потерь населения и угрозы его жизни и здоровью от поражающих факторов и воздействий источников чрезвычайных ситуаций.
       Необходимость подготовки и осуществления мероприятий по защите населения от чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера обусловливается:
      -- риском для человека подвергнуться воздействию поражающих факторов стихийных бедствий, аварий, природных и техногенных катастроф;
      -- предоставленным законодательством правом людей на защиту жизни, здоровья и личного имущества в случае возникновения чрезвычайных ситуаций.
       Мероприятия защиты населения являются составной частью предупредительных мер и мер по ликвидации чрезвычайных ситуаций и, следовательно, выполняются как в превентивном (предупредительном), так и оперативном порядке с учетом возможных опасностей и угроз. При этом учитываются особенности расселения людей, природно-климатические и другие местные условия, а также экономические возможности по подготовке и реализации защитных мероприятий.
       Мероприятия по подготовке страны к защите населения проводятся по территориально-производственному принципу. Они осуществляются не только в связи с возможными чрезвычайными ситуациями природного и техногенного характера, но и в предвидении опасностей, возникающих при ведении военных действий или вследствие их, поскольку значительная часть этих мероприятий эффективна как в мирное, так и военное время.
       Меры по защите населения от чрезвычайных ситуаций осуществляются силами и средствами предприятий, учреждений, организаций, органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации, на территории которых возможна или сложилась чрезвычайная ситуация.
       Комплекс мероприятий по защите населения включает:
      -- оповещение населения об опасности, его информирование о порядке действий в сложившихся чрезвычайных условиях;
      -- эвакуационные мероприятия;
      -- меры по инженерной защите населения;
      -- меры радиационной и химической защиты;
      -- медицинские мероприятия;
      -- подготовку населения в области защиты от чрезвычайных ситуаций.
      
      
       25. Принципы защиты населения и территорий в случае угрозы и возникновения чрезвычайных ситуаций.
      
       Статья 4. Основные принципы в сфере защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера
       Защита населения и территорий от чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера осуществляется на принципах:
       приоритетности задач, направленных на спасение жизни и сохранение здоровья людей и окружающей среды;
       безусловного предпочтения рациональной и превентивной безопасности;
       свободного доступа населения к информации о защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера;
       личной ответственности и заботы граждан о собственной безопасности, неукоснительного соблюдения ими правил поведения и действий в чрезвычайных ситуациях техногенного и природного характера;
       ответственности в пределах своих полномочий должностных лиц за соблюдение требований настоящего Закона;
       обязательности заблаговременной реализации мер, направленных на предупреждение возникновения чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера и минимизацию их отрицательных психосоциальных последствий;
       учета экономических, природных и других особенностей территорий и степени реальной опасности возникновения чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера;
       максимально возможного, эффективного и комплексного использования имеющихся сил и средств, предназначенных для предупреждения чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера и реагирования на них.
      
      
       26. Оповещение и информирование.
      
       3.1. Оповіщення і інформування
         
          Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інформування населення про них забезпечуються шляхом:
         -- завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;
         -- використання телекомунікаційних мереж загального користування, відомчих телекомунікаційних мереж, а також телекомунікаційних мереж підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і підпорядкування (у тому числі радіо, дротяному, мобільному і супутниковому зв'язку), мереж загальнодержавного і місцевого радіомовлення і телебачення і інших технічних засобів передачі інформації;
         -- організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на потенційно небезпечних об'єктах і об'єктах підвищеної небезпеки;
         -- організаційно-технічної інтеграції територіальних систем централізованого оповіщення і систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій і оповіщення населення у разі їх виникнення;
         -- створення і підтримки в робочому стані автоматизованих систем контролю за станом техногенної безпеки об'єктів підвищеної небезпеки і оповіщення населення у разі загрози і виникнення надзвичайних ситуацій;
         -- встановлення і підтримки в постійної готовності в містах, інших населених пунктах, а також місцях масового перебування людей, сигнально-гучномовних пристроїв і електронних інформаційних табло.
          Відповідальність за встановлення сигнально-гучномовних пристроїв і електронних інформаційних табло покладається на місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організацій, незалежно від форми власності і підпорядкування.
          Інформація у сфері цивільного захисту є гласною і відкритою, якщо інше не передбачене законодавством. Органи виконавчої влади зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну і достовірну інформацію про стан цивільного захисту, про виникнення надзвичайних ситуацій, методи і способи захисту від них.
          Керівники потенційно небезпечних об'єктів (підприємств) зобов'язані надавати інформацію про своє підприємство і його сферу діяльності; небезпечних речовинах наявних на нім; можливий ризик при аваріях, включаючи вплив на людей і природне довкілля; спосіб інформування населення у разі аварії і правила його поведінки і так далі.
      
      
       27. Наблюдение и лабораторный контроль.
      
         3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
         
          Мережа спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) створюється для своєчасного здійснення заходів цивільного захисту, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями. МСЛК створюється на базі загальнодержавної і територіальних систем спостереження і лабораторного контролю з включенням в них існуючих сил і засобів.
          Терміни і визначення:
          Спостереження - спосіб розвідки, що забезпечує своєчасне виявлення зараженості (забрудненості) об'єктів довкілля, продовольства, харчової і фуражної сировини, питної води РР, ОР, ХНР, БЗ за допомогою технічних засобів.
          Лабораторний контроль - виявлення в пробах об'єктів довкілля, продовольстві, харчовій і фуражній сировині, питній воді, клінічному матеріалі шуканого агента.
          Індикація - комплекс заходів, що дозволяє підтвердити факт зараження (забруднення) РР, ОР, ХНР, БЗ і визначити їх вид.
          Метою спостереження і лабораторного контролю є:
          - своєчасне виявлення, індикація, опрацювання і передача інформації відносно радіоактивного, хімічного, біологічного зараження (забруднення) питної води, харчової і фуражної сировини, продовольства, об'єктів довкілля (повітря, ґрунту, води відкритих водоймищ, рослинності та ін.) при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в надзвичайний період;
          - вживання екстрених заходів по захисту населення від радіоактивних (РР), хімічно небезпечних речовин (ХНР), біологічних засобів (БЗ) - збудників інфекційних захворювань.
          Основними завданнями МСЛК є:
          - збір, обробка і видача даних по радіаційній, хімічній, бактеріологічній (біологічній) обстановці при виконанні заходів цивільного захисту і ліквідації надзвичайних ситуацій, обумовлених аваріями, катастрофами і стихійними лихами;
          - створення банку даних про прогнозовану і реальну РХБ обстановку;
          - розробка пропозицій для ухвалення рішень по захисту населення;
          - проведення обстежень і лабораторних експертиз радіоактивного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) забруднення довкілля;
          - створення і забезпечення готовності органів управління, сил і засобів, необхідних для виконання завдань, поставлених перед МСЛК.
          З метою здійснення перерахованих завдань проводяться наступні заходи:
          - вимір потужності доз радіоактивного випромінювання на місцевості і території контрольованих об'єктів;
          - визначення питомої і об'ємної активності радіонуклідів в пробах продовольства, харчової сировини, води і харчової продукції; ґрунту, рослин, кормів, мінеральних і органічних добрив, пестицидів;
          - встановлення наявності і проведення попередньої ідентифікації ОР і ХНР в атмосферному повітрі і на місцевості; на території сільськогосподарських угідь і воді відкритих водоймищ, а також в питній воді, продовольстві, харчовій сировині і кормі;
          - встановлення факту зараження тварин і птахів РР, ОР і ХНР і здійснення їх індикації;
          - проведення санітарно-епідеміологічного спостереження;
          - дослідження проб, відібраних з об'єктів довкілля, продовольства, питної води і харчової сировини на зараженість відомими збудниками;
          - встановлення наявності в довкіллі збудників інфекційних захворювань людей при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в особливий період;
          - проведення ветеринарного спостереження на об'єктах сільського господарства;
          - встановлення наявності збудників інфекційних захворювань тварин і птахів при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в особливий період;
          - встановлення виду збудників хвороб рослин при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в особливий період в пробах сільськогосподарських культур і насаджень.
          МСЛК повинна працювати в режимах повсякденного функціонування, підвищеної готовності і надзвичайної ситуації, виконуючи завдання передбачені нормативними документами. Екстрена інформація про виявлення в атмосфері, ґрунті, воді, продуктах харчування, харчовій і фуражній сировині РР, ХНР в кількостях, що значно перевищують фонові значення або ГДК, а також ОР і БЗ; про масові спалахи особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин; про випадки високого забруднення довкілля негайно передається установами МСЛК у вищестоящі інстанції.
          Свої завдання мережа спостереження і лабораторного контролю вирішує в тісній взаємодії з іншими службами.
         
      
      
       28. Инженерная защита населения.
      
         3.3.1. Інженерний захист населення
         
          Одним з основних способів захисту населення при надзвичайних ситуаціях, а також у разі виникнення небезпек під час військових дій являється його укриття в захисних спорудах цивільного захисту. Для забезпечення укриття населення завчасно створюється необхідний фонд захисних споруд цивільного захисту. Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:
          а) комплексного освоєння підземного простору міст і інших населених пунктів для взаємоузгодженого розміщення в нім споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для захисту населення;
          б) пристосування підвальних і інших поглиблених приміщень, приміщень цокольних і наземних поверхів існуючих будівель та тих, що будуються;
          в) будівництва поглиблених сховищ і протирадіаційних укриттів, окремо розташованих від об'єктів виробничого призначення;
          г) масового будівництва в особливий період швидкопобудованих і простих сховищ і укриттів;
          д) обстеження, узяття на облік і пристосування тих підземних гірських і інших виробок і природних порожнин, що відповідають вимогам захисту людей.
          До захисних споруд цивільного захисту відносяться:
          - сховища;
          - протирадіаційні укриття;
          - прості укриття.
          Укриттю в сховищах підлягають:
          - працівники найбільшої робочої зміни об'єктів, розміщених за межами зон можливих сильних руйнувань, і віднесених до категорії особливої важливості;
          - працівники найбільшої робочої зміни підприємств, що продовжують свою діяльність у військовий час, а також робочої зміни чергового і лінійного персоналу підприємств, що забезпечують життєдіяльність міст і об'єктів;
          - персонал атомних електростанцій і працівники підприємств, які забезпечують функціонування цих станцій;
          - нетранспортабельні хворі, а також медичний і обслуговуючий персонал лікувальних закладів, що не підлягають евакуації або, які не можуть бути евакуйовані в безпечні місця, у разі виникнення надзвичайних ситуацій і/або під час військових дій.
          Захист іншого працюючого і непрацюючого населення, що проживає в містах, яке не підлягає евакуації, або яке не може бути евакуйоване в безпечні місця здійснюється у фонді захисних споруд.
          Утримання захисних споруд цивільного захисту здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, на балансі яких вони знаходяться. Захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися в мирний час для господарських, культурних і побутових потреб. Приватизація (відчуження) захисних споруджень цивільного захисту, відповідно до законодавства, забороняється.
         
      
      
       29. Организация эвакуационных мероприятий.
      
          Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації рішення про проведення евакуації населення приймають:
          - на загальнодержавному рівні - Кабінет Міністрів України;
          - на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, глава обласної держадміністрації;
          - на місцевому рівні - голова Київської і Севастопольської міської держадміністрації, голова районної держадміністрації;
          - на об'єктовому рівні - керівник об'єкту.
          Загальна евакуація проводиться шляхом вивезення основної частини населення з міст і небезпечних районів усіма видами наявних транспортних засобів на відповідній адміністративній території і виведення найбільш витривалої його частини пішки.
          Часткова евакуація проводиться з використанням транспортних засобів, експлуатованих по діючих графіках. Для прискорення евакуації за рішенням керівника відповідного органу виконавчої влади притягуються додаткові транспортні кошти.
          Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації здійснюється з використанням усіх систем оповіщення, мережі зв'язку, засобів радіомовлення і телебачення із залученням у разі потреби сил і засобів органів МВС.
          За кожним підприємством, установою, організацією, об'єктом закріплюється район або пункт розміщення. У разі, коли евакуйоване населення неможливо розмістити в безпечному районі своєї області, частина його може розміщуватися в сусідній області за погодженням цього питання з керівником виконавчої влади цієї області. Органи виконавчої влади, на території яких планується розміщувати евакуйоване населення забезпечують його розселення.
          Для евакуації населення із зон радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій визначається не менше як два райони для розміщення евакуйованого населення в протилежних напрямах, з урахуванням переважаючого для цієї місцевості напряму вітру.
          У разі хімічного зараження, виникнення повені, катастрофічного затоплення, масових пожеж евакуація здійснюється в безпечні райони поблизу місць виникнення надзвичайної ситуації.
      
      
       30. Медицинская защита населения.
      
       Заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги потерпілим і їх лікування, забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій повинні передбачати:
          - планування і використання сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від відомчої приналежності, форм власності і господарювання;
          - розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості додаткових лікувальних закладів і формувань Державної служби медицини катастроф;
          - завчасне застосування профілактичних медичних препаратів і санітарних протиепідемічних заходів;
          - контроль за безпекою і якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерелами водопостачання;
          - завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;
          - накопичення медичних засобів захисту, медичного і спеціального майна і техніки;
          - контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною і епідемічною ситуацією, за місцями поховання біологічних матеріалів, заражених активними формами бактерій;
          - підготовку і перепідготовку медичного персоналу за поданням невідкладної медичної допомоги;
          - навчання населення способам надання першої медичної допомоги і правилам дотримання особистої і громадської гігієни.
          Гарантовано забезпечуються лікуванням і психологічним відновленням в санаторно-курортних закладах, при яких створені центри медико-психологічної реабілітації:
          - постраждале населення, а також особи, які притягувалися до виконання аварійно-рятувальних робіт, за рішенням Державної служби медицини катастроф і/або медико-соціальних експертних комісій;
          - неповнолітні, потерпілі в результаті надзвичайних ситуацій, дорожньо-транспортних подій, а також у яких в результаті надзвичайної ситуації, дорожньо-транспортної події, загинув один або обидва батька.
          Центри медико-психологічної реабілітації створюються при санаторно-курортних закладах незалежно від їх організаційно-правової форми діяльності.
         
      
       31. Радиационно-химическая защита населения в чрезвычайных ситуациях.
      
         Складовою частиною загального комплексу заходів по захисту населення від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру являються заходи радіаційного і хімічного захисту. Важливість яких обумовлена наявністю в країні значної кількості небезпечних радіаційних і хімічних об'єктів.
          Радіаційний і хімічний захист населення включає:
          - організацію безперервного контролю, виявлення і оцінку радіаційної і хімічної обстановки в районах розміщення радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів;
          - завчасне накопичення і підтримка в готовності засобів індивідуального захисту; приладів дозиметричного і хімічного контролю; засобів фармакологічного протирадіаційного захисту;
          - розробку і застосування при необхідності режимів радіаційного і хімічного захисту населення і функціонування об'єктів економіки і інфраструктури в умовах забрудненості (зараженості) місцевості;
          - своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення і оцінки масштабів і наслідків аварій на РНО і ХНО;
          - створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів дозиметричного і хімічного контролю;
          - надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів;
          - завчасне пристосування об'єктів комунально-побутового обслуговування і інших об'єктів господарювання для проведення санітарної обробки людей і спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;
          - розробку загальних критеріїв, методів і методик спостережень за оцінкою радіаційної і хімічної обстановки;
          - створення і використання на РНО і ХНО систем контролю обстановки і локальних систем оповіщення;
          - навчання населення використанню засобів індивідуального захисту і правилам поведінки на забрудненій (зараженій) території.
          До основних заходів по захисту населення від радіаційної дії під час радіаційної аварії відносяться:
          - виявлення факту радіаційної аварії і оповіщення про неї;
          - виявлення радіаційної обстановки в районі аварії;
          - організація радіаційного контролю;
          - встановлення і підтримка режиму радіаційної безпеки;
          - проведення при необхідності на ранній стадії аварії йодної профілактики населення, персоналу аварійного об'єкту, учасників ліквідації наслідків аварії;
          - забезпечення населення, персоналу аварійного об'єкту, учасників ліквідації наслідків аварії засобами індивідуального захисту;
          - укриття населення, що опинилося в зоні аварії, в сховищах і укриттях;
          - санітарна обробка населення, персоналу аварійного об'єкту, учасників ліквідації наслідків аварії;
          - дезактивація аварійного об'єкту, об'єктів виробничого, соціального, житлового призначення, території, сільськогосподарських угідь, транспорту, інших технічних засобів, засобів індивідуального захисту, майна, продовольства і води;
          - евакуація або відселення громадян з небезпечних зон.
          Основними заходами хімічного захисту, здійснюваними у разі виникнення хімічної аварії, являються:
          - виявлення факту хімічної аварії і оповіщення про неї;
          - виявлення хімічної обстановки в зоні хімічної аварії;
          - дотримання режимів поведінки на зараженій території, норм і правил хімічної безпеки;
          - забезпечення населення, персоналу аварійного об'єкту, учасників ліквідації наслідків хімічної аварії засобами індивідуального захисту органів дихання і шкіри;
          - евакуація населення при необхідності із зони аварії і зон можливого хімічного зараження;
          - укриття населення і персоналу в сховищах, що забезпечують захист від ХНР;
          - оперативне застосування антидотів і засобів обробки шкірних покривів;
          - санітарна обробка населення, персоналу аварійного об'єкту, учасників ліквідації наслідків аварії;
          - дегазація аварійного об'єкта, об'єктів виробничого, соціального, житлового призначення, території, технічних засобів, засобів захисту, одягу і іншого майна.
      
      
        -- Средства индивидуальной защиты от ХОВ.
      
       Для захисту формувань ГЗ, робітників, службовців і іншого населення від РР, ОР, БЗ застосовуються засоби радіаційного і хімічного захисту, до яких відносяться цивільні протигази, засоби захисту шкіри, промислові протигази і респіратори, прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю; військові прилади хімічної розвідки; спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки; ватно-марлеві пов'язки.
      
       33. Оценка радиационной обстановки в чрезвычайных ситуациях.
       34. Ионизирующие излучения. Дозы и уровни облучения.
       35. Радиационно-опасные объекты.
       36. Оценка инженерной обстановки.
       37. Прогнозирование и оценка пожарной обстановки на объектах.
       38. Классификация ХОВ по степени влияния на организм человека.
       39. Прогнозирование и оценка химической обстановки при авариях на ХОО.
       40. Ликвидация последствий чрезвычайных ситуаций.
       41. Аварийно-спасательные и другие неотложные работы при ликвидации ЧС.
       42. Жизнеобеспечение населения в чрезвычайных ситуациях.
       43. Защита сельскохозяйственных животных.
       44. Защита запасов продовольствия в чрезвычайных ситуациях.
       45. Специальная обработка.
       46. Мероприятия относительно обеспечения безопасности техносферы.
       47. Мероприятия относительно улучшения экологической обстановки и рационального природопользования.
      
      
       48. Совершенствование систем управления, информационного обеспечения и накопления резервов.
      
      
       49. Рациональное размещение потенциально опасных производств.
      
       Раціональне розміщення потенційне небезпечних виробництв. В Україні приблизно в п'ятдесяти містах, де проживає близько 18 мільйонів чоловік (приблизно 39 % населення країни), розміщено до 50 % хімічно небезпечних об'єктів (більше 5,5 тисяч). Крім того, ці міста є центрами тяжіння населення (у пошуках робочих місць і навчання), що ще більше підвищує щільність населення. Це такі міста як Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Львів, Запоріжжя і інші великі центри. В обласних містах України зосереджено до 30% потенційно небезпечних виробництв і проживає більше 15 мільйонів чоловік, тоді як площа їх складає лише 2 % території України, з урахуванням передмість. В країні об'єктивно склалася територіальна диференціація потенційної небезпеки, як по техногенних, так і природним негативним проявам. Шляхи вирішення цієї проблеми представляються наступними:
          - вдосконалення законодавчої і нормативної бази по зміні об'єктів підвищеної небезпеки у бік жорсткіших вимог по безпеці;
          - закриття і реконструкція підприємств із застарілою технологією і що виробили терміни експлуатації;
          - введення в містобудівні норми і правила жорстких вимог функціонування промислових зон в міській смузі і за її межами.
      
       50. Национальная и региональная системы мониторинга окружающей среды.
      
      
       Створення національної і регіональних систем моніторингу довкілля. Державна система моніторингу довкілля - це система спостереження, збору, обробки, передачі, зберігання і аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування її зміни і розробки науково-обгрунтованих рекомендацій для ухвалення рішень по попередженню негативних змін стану довкілля і дотримання вимог екологічної безпеки. Система моніторингу є частиною національної системи інформаційної інфраструктури, пов'язаної по завданнях і цілях з аналогічними системами інших держав. Система моніторингу спрямована на:
          - підвищення рівня інформації про екологічний стан довкілля;
          - підвищення оперативності і якості інформаційного обслуговування усіх зацікавлених фізичних і юридичних осіб;
          - сприяння розвитку міжнародної співпраці у сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки.
          Основними завданнями суб'єктів моніторингу є:
          - довгострокове систематичне спостереження за станом довкілля;
          - аналіз екологічного стану довкілля;
          - інформаційно-аналітична підтримка прийнятих рішень у сфері охорони довкілля;
          - інформаційне обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення країни і міжнародних організацій;
          - розробка науково обґрунтованих рекомендацій для ухвалення управлінських рішень.
      

 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com Т.Сергей "Эра подземелий 3"(ЛитРПГ) М.Весенняя, "Отбор императора. Заноза в академии"(Любовное фэнтези) А.Кутищев "Мультикласс "Союз оступившихся""(ЛитРПГ) Е.Вострова "Канцелярия счастья: Академия Ненависти и Интриг"(Антиутопия) А.Вильде "Эрион"(Постапокалипсис) К.Федоров "Имперское наследство. Вольный стрелок"(Боевая фантастика) А.Тополян "Проклятый мастер "(Боевик) Д.Сугралинов "Дисгардиум 6. Демонические игры"(ЛитРПГ) К.Джи "Дитя сферы"(Научная фантастика) М.Юрий "Небесный Трон 4"(Уся (Wuxia))
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Институт фавориток" Д.Смекалин "Счастливчик" И.Шевченко "Остров невиновных" С.Бакшеев "Отчаянный шаг"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"