Ти

Твоє обличчя розмите дощем
I забуте весною.
Твої бажання з"являються ще
Вони поруч зi мною

I нашi спогади я зберегла
У своїх долонях
Зiгрiла мрiї, що ти зачинила
В своєму полонi

Вiдчини, вiдпусти i вiддай
Мої зламанi крила
Я зберу пiр"я наших думок,
Що забути не вмiла

По краплинi зберу тi дощi
Що розмили обличчя твоє i моє
По секундi змалюю з душi,
Що для тебе тепер нiчиє