Аннотация: I знову на сценi - коти, мабуть, тому що надворi весна:)
Стрибнув промiнчик сонця
До нашого вiконця -
I Мурчик, наче мостик
Вже нависа над ним:
"Няв-няв, ти, певно, мишка.
Пiдкрадусь тишком-нишком,
Вхоплю твiй жовтий хвостик,
А потiм, мабуть, з'їм..."
Промiнчик посмiхнувся,
Пiдскочив, повернувся:
"Не мишка я, а зайчик -
Вiд сонечка шматок.
Якщо такий хоробрий -
Пiймай-но мене, спробуй!.."
Вже не сумує Мурчик,
Бо в нього є дружок!