Шарф. Парасолька. Плащ. По радiо передали, що тепло видають у кредит. Я повинна зустрiтися з тобою. Вiзьму у борг два тижнi тепла. Не можу без сонця. Не можу без тебе. Чому? Як? Навiщо? (Зимово-весняно-лiтня ностальгiя минула.)
Сьогоднi я якась зла. Нервую. Ти блiдо усмiхаєшя. В очах смуток. Все знаєш (що скоро розлучимось, ти - рахувати теплi днi, я - ховатися вiд самої себе). З першої секунди нашого побачення ненавиджу тебе (скоро прийдуть застуженi сни). Їдемо грiтися.
Ти - моя зрада життю ( душить авiтамiноз). Ти - мої спогади (пурпурове сонце де?). Ти - жовтi очi чорного кота. Мiй смiх (ванiль з корицею). Мiй подих (яблучно-втомлений). Мiй шалено-пекучо-солоно-гiркий сум (хочу втекти). Моя самота.
Вранцi, коли ще темно, п"ю тебе. Ловлю твої холоднi руки, вiдчуваю твiй морозяний запах. Не полишає вiдчуття нiкомунепотрiбностi. Дивно так... Намагаюсь передбачити, що буде з нами далi (точно знаю, що будуть листiвочки, листiвки, листочки)...
Твої листи всюди. Щоденно отримую сiмсот вiсiмдесят дев"ять тисяч. Порожнiх. Падаю п"яна на хололодну брукiвку вiд тiєї порожнечi. Душевної пустки (пастки?). Сатанiю. ( Iталiйська мафiя надсилає своїм ворогам такi ж. Попередження смертi. Передбачення швидкоплинностi життя). Кажеш, що так треба, що час. А я скаженiю вiд того. Скiльки смертей ти зичиш менi? Кому ще надсилаєш порожнi вiтання? Ти не маєш права так чинити!
Божеволiю вiд тiєї гри. Ти - актор. Я - твоє закулiсне життя. На екранi покажуть, що я ненавиджу твої пальцi; що люблю, коли сидиш на пiдвiконнi i плюєшся смутком. Не вiр цьому! Завжди стаю якоюсь спустошеною вiд твоїх розкиданих висловiв. Вiд скуйовджених нервових поглядiв. (Та ти навiжжений!) тiкаю вiд тебе. Ховаюсь пiд рожевою ковдрою. Сплю. Захлинаюся сном. Ти спiваєш колискову безнадiйно хворим голосом (твої легенi завжди чхають). Не можу слухати. Мовчи! Досить... досить гри - стерлися кольори на шаховiй дошцi i вже не видно де чорне, де бiле ( хто ми?)...тiльки листя, листя, листя... Наше прокляття. Воно ховає всi недолiки, залишаючи нас наодинцi з собою.
Чуєш? Залиш мене. Вже байдуже. Йди.
Ти виходиш збирати кошенят. Пити швидкорозчинну каву, яку продають у пiдземцi. Говорити буденнi речi знайомим. Блаженно смiятися. I так - щоранку, щороку, щоразу... слiдкую за твоїми витонченими рухами. Кажуть, що ти жiнка. Та я напевне знаю, що у тебе чоловiча стать. Скидаю з себе одяг. Це чортове порно вже вкотре нас єднає! Ти-я-ти-я-ти-я-ти-я-ти-я-ми! Ми.