Подаруй менi квiтку на пам'ять,
Все одно, будь-яку подаруй - 
Хай мене твої пальчики ваблять,
Що тримали цю дивну красу.

Хай мене тої квiточки очi
Приголублять, розрадять нехай,
Коли посеред глупої ночi
Я прокинусь, а поряд - печаль.

Я прокинусь в обiймах печалi,
Я прокинусь, бо снились менi
Твої руки, що квiтку тримали,
Твої очi, що рвуть мої сни.

Якщо ж навiть i квiточки шкода,
Подаруй менi погляд один - 
Спiвчуття щоб не стигло у ньому,
А щоб щастям цей погляд свiтив.

Тодi, може, обiйми послабить
Знавiснiла, безжальна печаль.
Може, очi твої так незграбно
Не болiтимуть вже в моїх снах.

I нехай, те я знаю напевне,
Не з моєї долонi сповна
Твого щастя нап'ються джерела - 
Тiльки б погляду квiтка цвiла.

Подаруй менi квiтку на пам'ять,
Все одно, будь-яку подаруй.