Аннотация: Сергiй Вiталiйович Горопаха з Радивилова на Рiвненщинi працював секретарем Посольства України в Iраку, нинi - в Посольствi України у Сербiї.
Йому щойно 27 рокiв, тож уся дипломатична кар"єра чекає нашого земляка ще в майбутньому.
Сергiй народився i виростав у Радивиловi, сумлiнно й наполегливо навчався у мiськiй школi Љ2, закiнчив її зi срiбною медаллю. I вирiшив присвятити себе питанням мiжнародних вiдносин. Поступив на вiдповiдний факультет Львiвського унiверситету iменi Iвана Франка - варто зазначити, на платну форму навчання. Дуже вже хотiлося хлопцевi освоювати облюбовану справу, хоча для сiм"ї таке навчання обходилося ой як недешево - на особливо престижнi спецiальностi вузи не соромляться заломлювати шаленi розцiнки, а факультет мiжнародних вiдносин належить саме до "вибраних". Батьки, що називається, мусили економити на найбiльш необхiдному, аби допомогти синовi в його становленнi.
I Сергiй старався оправдовувати надiї. Заповзятливо вивчав англiйську, нiмецьку, шведську i чеську мови, вникав у тонкощi мiжнародної дипломатiї, збагачувався знаннями з iсторiї i культурологiї багатьох країн. Займався науково-дослiдницькою роботою. Коли пiсля четвертого курсу його студентська група з 30 чоловiк потрапила на практику в Мiнiстерство закордонних справ України, за її результатами тiльки йому, Сергiєвi Горопасi, та однiй дiвчинi запропонували написати заяви для зарахування у резерв кадрiв мiнiстерства.
Дипломну роботу вiн захистив на тему вiдносин України з країнами ЄЕС. Пiсля закiнчення унiверситету вирiшив продовжувати навчання у магiстратурi. А з лiта 2002 року став працювати в Мiнiстерствi закордонних справ у Києвi. У лютому наступного року йому запропонували роботу в новоствореному Посольствi України в Iраку, а вже через мiсяць тут розпочали бойовi дiї США та їх союзники, країну захльоснула хвиля громадянської вiйни. Ще через мiсяць наше посольство в Багдадi пограбували невiдомi особи. Почастiшали напади на працiвникiв дипломатичних мiсiй, були захоплення заручникiв (у тому числi громадян України), якi працювали в Iраку за контрактом.
За цих обставин Сергiй Горопаха вiдразу вiдчув неспокiйну атмосферу роботи дипломатичного корпусу. Аби унеможливити провокацiї, працiвникам посольства з квiтня заборонили без вiдповiдної потреби i погодження покидати його територiю, обнесену колючим дротом, яку охороняв український спецпiдроздiл. Iз серпня в Iраку з"явилися українськi миротворцi - у складi мiсiї ООН (перебували там до кiнця 2005 року). У таких умовах Сергiй Вiталiйович пропрацював два роки.
З батьками нинi, з Сербiї, регулярно спiлкується через Iнтернет у реальному часi, бачачи їх вживу на екранi свого комп"ютера, а вони бачать його. У Бєлградi вже бiльше року працює секретарем Посольства України. А з Багдада мiг тiльки листуватися через Iнтернет, надсилаючи електронною поштою i фотознiмки.
Слiд зауважити, що мати, Ганна Михайлiвна, - вчителька iсторiї, нинi вона - заступник директора Радивилiвського загальноосвiтнього лiцею з науково-методичної роботи; батько, Вiталiй Михайлович, тривалий час був головним механiком на комбiнатi хлiбопродуктiв. Є в Сергiя i старший брат Олександр, вiн - заступник головного бухгалтера ТзОВ "Радивилiвмолоко".
Звiсно, приїздить Сергiй i у вiдпустки, навiть з охопленого вiйною Iраку прилiтав - вiйськово-транспортним лiтаком до Львова. А до Бєлграда цього лiта запросив у гостi батькiв, i вони разом гарно вiдпочили на березi екзотичного Адрiатичного моря.
Сергiй любить спорт, у Багдадi зустрiчався у товариському матчi з футболу мiж командами посольств України i Росiйської Федерацiї, добре знається на комп"ютернiй технiцi, впевнено водить машину, грає на гiтарi i гарно спiває. Крiм уже освоєних мов, тепер узявся вивчити i вивчив сербську.
Пiсля такої школи перебування в двох країнах Сергiй Горопаха в скорому часi, очевидно, повернеться в Київ, у мiнiстерство, де йому присвоять вiдповiдний дипломатичний ранг. Попереду чекає нова цiкава робота.