Prapor Peremogi : другие произведения.

Мiг би настати рiк не 2008, а 2010

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    За святковим столом виникла суперечка, виявилося, що багато хто нiчого не знає про те, чому Рiздво святкуємо 7, а також i 8 та 9 сiчня. Нi, про рiзнi календарi знають, певно, всi. А ось про те, чого не знають, я вирiшив розказати читачам, якщо вони ранiше не мали нагоди цим зацiкавитися.
  Мало хто знає, що 7 сiчня за новим стилем чи 25 грудня за старим - аж нiяк не день народження Iсуса Христа. Неспроста в назвi свята використано слово Рiздво (рос.- Рождество), яке не позначає жодну iншу подiю, окрiм цiєї, - факту Божественного приходу на землю Немовляти, Превiчного Бога.
  Немає жодних свiдчень, що iзраїльтяни в часи Христа мали який-небудь звичай, пов"язаний iз вiдзначенням дня народження. А в Святому письмi, як можна легко переконатися за електронними текстами, використовуючи систему пошуку, згадки про днi народження стосуються лише фараона (Буття, 40:20) та Iрода Антипи, коли загинув Iван Хреститель (Мт., 14:6; Мк., 6:21). Мало того, проповiдник каже, що день смертi кращий за день народження (Екл., 7:1).
  А що стосується вiдлiку часу вiд народження Христа (2008 рокiв), то в цьому певна заслуга скiфського монаха Дiонiсiя Малого (Exiguus), який жив наприкiнцi 5 - до середини 6 столiття. Саме вiн за вказiвкою папи Иоана I узявся за вирахування часу святкування Пасхи, а також здiйснив синхронiзацiю римської i християнської iсторiї. За його пiдрахунками, Христос народився через 754 роки пiсля заснування Риму (у часи Христа в Римськiй iмперiї користувалися i календарем "вiд заснування Риму" - поряд iз бiльш використовуваним, запровадженим Юлiєм Цезарем)). Це й поклало початок системi вiдлiку часу "нашої ери", якою користуємося дотепер.
  Коротко до питання про святкування Пасхи. Дiонiсiй Малий отримав завдання продовжити на черговий перiод (95 рокiв) пасхалiю - таблицю днiв святкування Пасхи, адже iснуюча закiнчувался через 6 лiт. Як вiдомо, звичай вiдзначати це свято християни перейняли вiд євреїв - вони святкували її 15 числа мiсяця нiсана (першого весняного мiсяця за єврейським мiсячно-сонячним календарем). У Малiй Азiї послiдовники вчення Христа вiдзначали Пасху разом з євреями, незалежно вiд того, на який день тижня випадало 15 нiсана. А ось найбiльш впливовi Римська та Александрiйська церкви, та й не тiльки вони, вважали, що Пасху слiд святкувати тiльки в недiлю. Але в яку саме? Розходження мiж церквами виливалися в перiод до 5 тижнiв.
  Тiльки перший Нiкейський собор у 325 роцi (нинi Нiкея - це мiсто Iзвiк у Туреччинi) своїм рiшенням усунув протирiччя, зобов"язавши всiх християн святкувати Пасху тiльки в недiлю i тiльки за правилами Александрiйської церкви, чия богословська школа мала найвищий авторитет. Суть правил: Пасха має вiдзначатися в першу недiлю пiсля пасхального повного мiсяця, який визначається за Вiчним мiсячно-сонячним церковним календарем. Докладнiше про це можна прочитати у вiдповiднiй лiтературi.
  Перший варiант пасхалiї, укладений в Александрiї на початку 4 столiття, спирався майже на 40 Євангелiй, якi тодi ще використовувалися. Це ж тiльки в 394 роцi на Карфагенському соборi вирiшили вважати канонiчними тексти лише чотирьох iз них - вiд Матвiя, Марка, Луки та Iвана. Багато iнших вiдомi дотепер i вважаються апокрифiчною лiтературою, забороненою в богослужiннi.
  Александрiйськi богослови вирiшили не ускладнювати розрахункiв для пасхалiй, хоча знали, що сонячний рiк менший вiд сонячного року за юлiанським календарем (за кожнi 128 рокiв час зсувається в сторону зменшення на одну добу). На теперiшнiй час похибка складає 13 дiб, але православна церква вважає початком нового року 14 сiчня.
  Що стосується розрахункiв Дiонiсiя щодо народження Христа, то вiн вирiшив, узгоджуючи наведенi в Євангелiях вiдомостi про Нього з iсторичними фактами, вiддати перевагу настановам Вселенських соборiв i вже запровадженим традицiям християн.
  Iз Євангелiй знаємо, що Iсус народився у Вифлиємi в днi царя Iрода. Знаємо, що Iрод, довiдавшись про народження царя Iудейського, наказав побити всiх немовлят у Вифлиємi вiком менше 2 рокiв. У тi днi вийшло вiд Кесаря Августа велiння зробити перепис по всiй землi. То був перший перепис населення в час правлiння Квiрiнiя Сирiєю. Про вiк Христа говориться: коли починав служiння, мав 30 рокiв. Почав проповiдувати у 15-й рiк правлiння Тиверiя Кесаря, коли Понтiй Пiлат начальствував в Iудеї. Заарештували Iсуса в днi святкування єврейської пасхи, суд вершив Понтiй Пiлат. Як бачимо, дат у Євангелiях нема.
  На деякi дати вказують iсторичнi документи. Йдеться про перепис (майна), дати життя Iрода, прокураторського правлiння Понтiя Пiлата, правлiння iмператора Тiверiя (Тiберiя) та iншi. Однак релiгiєзнавцi давно встановили, що повнiстю узгодити iсторiю з Євангелiями неможливо.
  У часи Дiонiсiя Малого в християн уже не було суперечок, коли вiдзначати головнi свята - Рiздва Христового i Воскресiння, адже святкування Пасхи, як сказано, визначив Нiкейський собор. А Ефеський собор ще в 431 роцi ухвалив рiшення вiдзначати Рiздво Христове 25 грудня, щоб, як вважається, "витiснити вiдзначуване цього дня свято язичницького бога Митри". Iншими словами кажучи, число i мiсяць виявилися названi на сто рокiв ранiше, нiж рiк народження, який i визначив Дiонiсiй. Вiн же вважав, що Воскресiння слiд вiдзначати 25 березня. З цими цими датами пов"язана своя особлива логiка. Пiсля 25 грудня починається збiльшення тривалостi дня пiсля зимового сонцестояння, а пiсля 25 березня день стає довшим за нiч. Ще одне спостереження: в цi днi народжувалися i воскресали iндiйський Будда, єгипетський Гор (бог Сонця) тощо.
  Дiонiсiй Малий прийняв за рiк народження Христа 533-й вiд створення Риму як такий, що дозволив хоч би приблизно узгодити описанi в Євангелiях подiї з iсторичним документами. В той рiк 25 грудня (Рiздво) припало на недiлю. (Вiрогiдно, схожими мiркуваннями керувалися в мусульманському свiтi, за початок своєї ери визначивши 16 липня 622 року, яке припало на п"ятницю - священний для мусульман день).
  У Захiднiй Європi лiточислення, запропоноване Дiонiсiєм, стали запроваджувати вже в 6 столiттi, до 19 ст. воно охопило весь християнський свiт. Пасхальнi таблицi, розробленi в 525 роцi, до 1582 року використовувалися як захiдною (католицькою), так i схiдною (православною) церквами. А православна церква користується ними i зараз.
  Отже, святом Рiздва ми вiдзначаємо не точну в часi iсторичну дату, хоча iсторичнiсть постатi Iсуса Христа не викликає в християнських богословiв жодних сумнiвiв, а святкуємо саму подiю Рiздва Христового. Тропар свята звучить так: "Рiздво Твоє, Христе Боже наш, засвiтило свiтовi свiтло розуму: в ньому бо тi, що зiркам служили, вiд зiрки навчилися поклонятися Тобi, Сонцю правди, i визнавати Тебе, що Ти є Схiд з висоти. Господи, слава Тобi!".
  Можна прочитати, що Дiонiсiй, розраховуючи рiк народження Iсуса, допустив помилку в 2 - 3, а то й бiльше рокiв i нинi мав би бути, може, рiк 2010 "вiд народження Христа". Насправдi йдеться не про помилку, а про свiдоме узгодження позицiй науки i релiгiї. Судячи з того, що нинiшнє лiточислення усiх нас задовольняє, такого погодження досягнуто.
   Пiдготував
  Володимир ЯЩУК.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"