Наш Ярослав, і він же син Миколи,
Із роду славних Ратників Волині,
З дитинства осягнув потребу школи -
Тож серед учнів - з юних літ донині.
Навчає - і вдається те на славу.
Та й вчиться сам - у тому є принада.
За все це вдячна пану Ярославу
Учнівська обдарована громада.
Поїздки, відпочинок, турпоходи
Припали до вподоби педагогам.
Бо серед нас є той, хто звіку-зроду
Душа компанії і в скруті - запомога.
Які розваги без його гітари
І без його зворушливого співу.
Ну, а дотепність аж промінить чари
Бурлескно-травестійного розливу.
Рибину зловить - юшка закипіла...
Гриби шукати - також не проблеми.
І на сопілку задуднить уміло,
Й згадає пані Рузю "по-польськєму".
Ця календарно-обрядова ода
Звістує нашу шану і визнання.
Творіть! Дерзайте! А лиха знегода
Нехай собі ся всохне на тараню.