Аннотация: Прости, великий Чорноволе, Що ми тебе не вберегли, Ми Україні дали волю, Життя і долю - не змогли
Прости, великий Чорноволе,
Що ми тебе не вберегли,
Ми Україні дали волю,
Життя і долю - не змогли;
Манкурти, нехристі, чужинці
Для себе грошики кують,
і діточкам, коханкам, жінці
місця тепленькі роздають;
Та ще й глузують: ми не знаєм,
Як виживає сей народ,
Народ голодний вимирає,
Вони ж свій водять хоровод;
...
Пан В*ячеслав і був той Данко, -
Хоч легендарний та живий,
Кохав Вкраїну, наче жінку,
Та інші плани плекав Вій:
Вони зійшлися в чистім полі -
Тепер у збіжжі - обабіч,
Він сам хотів такої долі:
Мов зірка він летів в ту ніч;
Він був Художник - з тих, що справа,
Так жив!.. - захоплювало дух:
Пророком буть - невдячна справа, -
Та не собі ж, бо він був - РУХ!..
Так він живий був: помилявся,
Переживав, - колись аж млів, -
Коли на РУХ хтось зазіхався -
Не так, як Батько то хотів;
Хотіли й хочуть ще багато
(Бо РУХ - не тільки знак життя),
До них ще б розум та завзяття,
Та вміння власне - каяття:
Оце би люди оцінили,
І все простили, - як йому:
Десятки тисяч голосили,
Його ховаючи труну:
- На кого ж ти..., - волала жінка, -
Кидаєш?!.. - Ти ж не так хотів...
І квітів холм, - мов гурт сніжинок
В "Тарасів березень" злетів;
Ми водночас осиротіли, -
Так що ж тепер - усім в труну?
Вкраїну вовкам оголтілим,
Хитрим лисицям, що Він пнув?!..
Віл одинокий в чистім полі -
Чи Ти шукаєш край Землі?
Прости, - Тебе не вберегли,
А Ти шукаєш всім нам волі?!..
......
Вогні досвітні в чистім полі -
Благослови нас, Чорний Воле!
Ред. 2002
(уривки)