Притков Павел Александрович : другие произведения.

13

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
 Ваша оценка:
  
   НIЧ ДЛЯ БОГIВ
  
   "-Пробач.
   -За що?
   -За те, що Я завжди
   хочу вмерти та за те,
   що Я бачу все лише в
   ЧОРНОМУ...
   ...знаєш, мої сни настiльки
   реальнi..."
   З т. "Щоденник Машинiста".
  
  
   Весна.Чудова пора ,пора кохання ,пора коли роздягаються дiвчата щоб привiтати сонце,пора
  скажених собак та котiв ,що поповняють свiй рiд пiт тим же теплим сонцем.
  Ось таке чудове весняне сонячне промiння завiтало у чудову молодiжну кiмнату(опис трiшки
  нижче),та почало будити молодого хлопця ,який почав ховатися вiд промiння, неначе кажан,
  при цьому застосовуючи нецензурнi слова.
  Кiмната???
   Як для нього, ця кiмната була iдеальною, але для iнших ,формалiв, вона була занадто неприєм-
  ною та огидною. Ви навiть неуявляєте собi ,як можна жити у кiмнатi де всi стiни пофарбова-
  нi у чорний колiр, де окрiм старого компютера ,розкиданих дискiв ,плакатiв гуртiв:
  "NIRVANA","SYSTEM OF A DOWN","SEPULTURA","КИНО",IRON MAIDEN" та задрипаного лiжка
  нiчого формального знайти було неможливо.Що до дискiв ,то серед них можна було найти майже
  всi старi рок-команди та дещо з сучасних незавжди зрозумiлих гуртiв.
  Наш герой,доречi його звати Сашко ,вiдносився до незрозумiлих людей у планi музики.Багато
  хто критикував його за те ,що вiн мiг однаково вiдноситися до таких гуртiв: "КИНО","Nirvana",
  "SYSTEM OF A DOWN" та "ЧЁРНЫЙ КОФЕ" ,що доречi були для нього найкращими. Зовнiшнiсть його
  була стандартною ,як для неформалiв ,тобто це старi давно задрипанi та обтертi чорнi джинси,
  завжди один i той самий чорний реглан з бiлою зiркою бiля серця та чорна обдерта шкiряна
  куртка ,що на його думку вiдображала його незрозумiле для iнших спаскуджене життя.Сам вiн
  був високий кароокий брюнет ,що мав незанадто довгий хаєр. Тобто ненормальна та нездорова на
  психiку людина.
   Всю цю НЕкрасу могло лише потурбувати дзвiнок у дверы, що неначе прокльон долинав до
  вух Сашка.Через декiлька секунд до музики дзвiнка додалося ще удари стiлами об дверi
  та незрозумiлi слова, що наказували власнику квартири вiдчинити дверi гiстю.
   Гупання та мелодiя закiнчилася пiля того ,як Сашко вiдчинив дверi.На порозi вiн побачив
  свого старого та надiйного друга на iм"я Дмитро ,але чомусь усi звали його Демон.
  Вiн також належив до НЕформальних людей ,але його НЕформальнiсть проявлялася у готичнiй
  музицi та схильнiстю до жертвоприношень ,якi робилися для його богiв.Саме сьогоднi мав
  пройти ритуал для розмови з богами, де окрiм них ще повинна була бути незаймана дiвчина ,
  яка слугувала лише для зацiкавлення богiв у розмовi.
  Довго шукати дiвчину їм не довелось ,бо така дiвчина була завжди поряд з ними.Звали її
  Лiлу.Лiлу була найцiкавiшою серед iнших дiвчат ,що мешкали в маленькому мiстечку де й прожи-
  вали й нашi герої.
  2.
  -О, нарештi ти прокинувся ,-промовив Демон - я вже думав ти давно здох.
  -Чувак, на твою радiсть поки що нi,-промовив Сашко - я чудово розумiю ,що вчора було
  забагато пива ,але друже, вiд такого може вмерти лише дебiл.
  - Угу ,бачу я якому дебiлу пощастило, краще давай скорiше збирайся ,а то вже 11:30 i у
  нас багато ще невиконаних справ.
  Взагалi неяких серйозних справ не було окрiм..,але нетерпiння Демона змушувало його швидше
  наблизитися до ...
  - Добре, давай заходь .
   Час завжди летить швитко. Iнколи ти не встигаєш за ним, коли чимось зайнятий. Коли складаєш
  речi ти метушишся та бiгаєш ,як навiжений з однiєї кiмнати в iншу. Ти намагаєшся при цьому
  хоч якось встигнути.Така бiда й неоминула наших героїв .Скаладання речей для ретуалу
  затяглося на декiлька годин i десь бiля 13:30 друзi покинули квартиру Сашка.Тепер шлях
  їхнiй був направлений до хатинки де жила Лiлу.
  3.
  -Сашко ,а ти не думав над тим ,що ми можемо зробити щось не те i все пiде не поплану?-запитав
  Демон.
  -Звiсно думав над тим що може статися i що буде далi ,але ти поки викинь це все з
  голови.-дав вiдповiдь Сашко.
  -Згадай те ,що сталося минулого разу.Пам"ятаєш як нам вiдмовив у розмовi Ленон i куди
  вiн нас послав?
  -Цiкаво-цiкаво? Ти хочеш сказати ,що розмова з Куртом може не вдатися?
  -Саме так.
  -Дивись ,а то наврочиш.
  -Все гараз, проїхали з темою....Чуєш ,а Лiлу точно вдома ,а то ми її не попередили про нашi
  плани i взагалi може вона вiдмовится вiд нашої iдеї.
  -Демон, ти якийсь незрозумiлий сьогоднi? Може ти не виспався? Якщо так -то дивись, там смiтник,
  можеш бiля нього поспати поки вiн незайнятий.
  -НI-НI-НI!Я добре виспався ,просто я чимось дуже схвильований.
  -Добре .
  Так вони йшли ще кiлька хвилин поки не натрапили на хатину де жила Лiлу.
  4.
  Бiля будинку стояла жiнка приблизно 39 рокiв ,що слугувала матiр"ю для Лiлу.Взагалi, Лiлу була
  повна сирота. Жила вона у своєї тiтки Катi. Вона була доброю з Лiлу ,навiть коли її кинув чо-
  ловiк, з якоюсь лярвою. Т.Катя всерiвно вiдносилась до ЛIлу ,як до своєї дитини ,якої нiколи
  не мала.
  -Добрий день т.Катю ,а Лiлу вдома?- як завжди ввiчливо запитав Демон.
  -Так Дмитрику, вона дома ,зараз я її покличу.-так само ввiчливо дала вiдповiдь панi.-Але
  зачекай я бачу ви з рюкзаками та з кульками .Чи не збираєтесь ви знову на нiчний пiкнiк?
  -Добре ,що ви запитали ,а то ми не знали як у вас випросити Лiлу.-до розмови пiдключився
  Сашко.
  -Сашко, випрошувати Лiлу в мене не потрiбно,але скажу ,що погоджуюсь, звiсно якщо вана захоче
  пiти з вами.
  -Лiлу!Дети там?!!Лiлу, йди сюди ,до тебе прийшли Дмитро та Сашко!Йди сюди швидше!- почала
  кричати т.Катя.
  Через певний час до хлопцiв вибiгла невисока красива дiвчина приблизно 15 рокiв.То була
  Лiлу - дiвчина з родзинкою.
  -Привiт хлопцi,-прикрасним ельфiйським голосом промовила Лiлу - ви знову збираєтесь на
  ретуал?Чи в гостi?Якщо в гостi, то я на вас чекала ...
  -е-е-е. Лiл ,а ти часом зайнята чимось у вечерi?-несподiвано перервав її Демон.
  - Нi ,але перебивати нечемно. I взгагалi, я ще з самого ранку дзвонила до вас щоб запросити
  на перегляд чотирьох годинного фiльму про гурт"PANTERA"!!!!!!
  -Лiлу тiльки не починай сердитися.Ми обов"язково подивимося твiй фiльм, якщо...
  -Якщо?-запитала Лiлу.
  -Якщо ти ,-вже продожував Сашко,-пiдеш з нами до гори ритуалiв(насправдi то не була справжня
  гора ,але достатньо добре мiсце для вiдводу очей).
  -Я згодна ,але ви повиннi виконати мої вимоги щодо фiльму i тодi....
  Тепер усе було вирiшено: вирiшено куди дiти лишнi години,вирiшено з Лiлу, вирiшено...
  5?
  Як вже казали, Час завжди цiкавий ,вiн завжди чимось вражає.Якщо брати взагалi, то Час є
  матерiєю яка повинна обов"язково мати свiй початок i кiнець. Час має лише двi властивостi це:
  рухатися та зупинятися .Iншi його властивостi є вiдлунням двох основних, навiть подорожi у
  Часi можливi лише тодi коли захоче сам Час, тобто у певному мiсцi та в певний Час.Взагалi
  iнколи усвiдомляєш, що ти є нiщо iнше як ще один продукт системи, а неяк її звено, так
  само з Часом - тобi дано лише пiдкорюватися йому, а не керувати їм .
  6.
  -Знаєш Лiлу, ти якась фанатка Фiл Ансельмо,-пiсля 4-х годинного перегляду, ледь прокинувшись,
  промовив Демон.-Знаєш Лiлу, ти спроможна пiдсадити людину на ту музику, яку сама обожнюєш.
  -Нi, просто ...А де Сашко ???-з незрозумiлим поглядом запитала вона у Демона.
  -Незнаю-незнаю ,можливо вiн якось вислизнув..?
  Демон не помилився у своєму рiшеннi. Сашко непомiтно вислизнув з обiймiв Лiлу та вийшов на
  двiр.
  Саме там i знайшла його Лiл.Вiн стояв бiля криницi i невiдриваючи очей дивився на Сонце.
  Лiлу чомусь не хотiла його кликати. Можливо лише за того ,що не хотiла його турбувати,а
  можливо, хотiла хоча б кiлька хвилин просто насолоджуватись їм. Вона не розумiла
  чому вiн, невiдриваючи погляду, дивився на сiдаюче Сонце i не помiтила того ,як сама захопилася
  ним.Вона зрозумiла ,що бiльше нiколи не вiдчує вранiшнього теплого промiння,що вже нiколи
  не зможе закрити очi рукою вiд Сонячного свiтла, як вона робила ранiше .I її охопив страх,
  страх того ,що це її прощання з ним i усiм свiтлим ...
  
  -е-е-е. А що ви робите? Ви якiсь божевiльнi!?!?!?-перебив їхне прощання Демон.
  -Саме так, ми всi божевiльнi i ти у тому числi.-вiдповiв Сашко.
  -Що справдi?
  -Так Демон.
  -I президент?
  -I президент ,хоча до чого вiн???
  -А-а-а??? Так це класно!
  -Все, досить! Вже починає болiти голова,-до розмови пiдключилася Лiлу,-краще давайте збиратися.
   I тут починається типiчна для усiх подорожей метушня.Iнколи це кумедно, в тому числi
  i цей випадок.Хто знав ,що Демон є з тих людей ,що вмiє рiзати собi носа за допомогою
  звичайного листа бумаги та клею. Вiн так добре приклеював його язик до пiдборiддя при тому,
  що пiсля цього загаткового фокусу прийшлося змивати клей за допомогою "великого" "ОЦЕТОНУ",
  який опiкаючи йому язик, проявляв схожiсть з фiльмом "Придурки".Взагалi
  "Придурки" були тим фiльмом ,який вплинув на розвиток психiки та вiдношення самих
  до себе у садомазо та повного пофiгiзму у вчинках цих янголських дiтлахах ,якi ,доречi, вже
  остаточно "спакованi" вирушили у дорогу.
  7.
  Маршрут до мiсця призначення вони вибрали швидко .Цей шлях пролягав через старе переповнене
  кладовище ,яке лякало людей навiть при сонячному свiтлi.Переповненим воно було через те що,
  мало невелику територiю та приблизно 200 -рiчний стаж .Iнколи бувало так ,що новi
  трупи ховали на мiсцях де вже давно чиїсь залишки знайшли свiй вiчний спокiй.До того ж
  кладовище знаходилося на дiлянцi невеликого мiшаного лiсу i цим ще бiльше жахало.
  На вiдмiну вiд iнших людей для наших героїв не вiдвiдати це мiсце те ж саме , що й для
  вiруючого не вiдвiдати у недiлю церкву та не помолитися своєму богу.Якщо чесно, то кожен
  з них боявся ходити по ньому в ночi. Їх лякало як i всiх iнших вiд кладовища ,але вони
  отримували якесь задоволення вiд прогулянки.Кожен раз коли вони його вiдвiдували у них
  виникав такий самий срах ,як i першого разу коли вони вступили на його територiю.
  -О,Fuck я на когось наступив!?!?!?-промовив Сашко.
  -Тихше ,а то прокинутся мертвi,-шепотом промовила Лiл.
  -ТА МЕНI ПОх.й їхнiй сон !!!!
  -Та тихше.Ти хочеш щоб нас пропасли ,а потiм посадили за вандалiзм.-пiдключився Демон.
  -Стулiть обоє писки ,сюди хтось йде!-заявила Лiлу.
  Прислухавшись Сашко та Демон почули звуки важкої ходи живої iстоти,i в мить утворилася повна
  тиша.Жодних звукiв. Навiть голоса птиць не було чути.Iнколи їм здавалося ,що все навколо
  вимерло. Почувши цi кроки ,навiть їхнi серця, якi почали битися у метроритм з кроками
  створювали культ крокiв.
  Страх почав набирати оберту.Найбiльше вони перелякалися коли звук цих крокiв почав наближатися
  до їхнього мiсця сховища.
  -Здається друже тобi потрiбно менше пити i бiльше спати,-промовив сам до себе охоронець покою
  мерцiв,-Все! креще пiду просплюся ,ато вже починають з"являтися ознаки галюценацiй.
  Поступово звук крокiв почав зникати ,з кроками й страх почав вiдступати вiд наших героїв.
  -Все, потрiбно з вiдси звалювати.-Нарушивши спокiй, промовив Демон.
  -Так чувак, ти маєш рацiю,- вiдповiв Сашко,- зараз найдемо вихiд i направимось до кiнцевої
  зупинки.
  8?
  Ви нiколи не думали ,що Час знущаєтся над вами та вашим життям, прискорюючи себе. Та iнколи вiн
  навпаки, зупиняється у вичiкуваннi чогось.Iнколи вiн зупиняється на стiльки ,що крок секундної
  стрiлки може тривати майже вiчнiсть.За цю "майже вiчнiсть" твоя голова здатна осмислити
  близько 1000 думок одночасно, якi обмiрковуються зi швидкiстю свiтла. Вона не може
  зупинити цей процес ,вона посто немає можливостей, вмiнь та потягу до сметi .Так, лише твоя
  смерть може зупинити цей поцес та усю цю плутанину з життям ,що триває у твоїй головi i саме
  Смерть зможе зiграти з тобою в кубики де нагородою є не життя ,а тiльки смерть ,яка врятує
  тебе вiд Часу.Iнколи ти повинен вирiшувати: обирати тобi смерть або життя.I коли
  ти обираєш смерть, тобi залишається лише зробити крок у прiрву, де ти вiдчуєш себе вiльним вiд
  Часу та його нагляду i культу.
  9.
  Ну от i настав цей час. Вони нарештi прийшли. Їхнi кроки були схожi на першi кроки Мойсея на
  землi обiтованнiй: такi обережнi i такi тихi. Гора вже чекала їх. Вони обережно i майже без
  слiв обiйшли її. Коли вони пiднялися то побачили ту саму картину як i
  завжди, але вiтчували вже iнше щось, таке що може їх вбити або добряче налякати.Все це
  вони з упевнiстю вiдчували у повiтрi який вони вдихали: у гiлках дерев, що неначе намагалися
  iх зупинити,у мiсяцi,зорях та землi ,але їх нiчого не зупиняло вони були мужнiми. Вони
  намагалися зберiгати повний спокiй, як душевний так i розмовний. Хоч їхнi кроки i були обережними,
  але це не був прояв їхнього страху. Майже без слiв вони розпалили вогнище та почали вже розложувати
  тi речi якi потрiнi їм до ритуалу.Десь в даленi вони чули як хтось п"яним голосом кричить щось
  таке що неможливо розiбрати, або як недалеко проїжджає машина, а за нею ще одна i так далi, але
  i це їх нелякало i невiдволiкало вiд їхнiх справ. Вони вже пiдготували себе на розмову з видатною
  людиною.
   Все вже готово.Сашко починає читати заклинання для визивання духiв померлих i в кiнцi вiн має
  вимовити iм"я Курта Кобейна, але тут вiн робить свою фатальну помилку: вiн збивається, кашляючи,
  i промовлює Кат Ковема...На це iм"я земля пiд ними здригнулася i з неї почав вириватися густий
  сiрий дим.З появою цього диму вони почули грубий майже Сатанiчний голос, який промовив щось
  незрозумiлою мовою.Те що вiн промовив заставило зупинити Час.Все навко завмерло в однiй секундi.
  Вогнище, трава, вiтер, Мiсяц та зорi в одну секунду зупинили свiй рух,але свiдомiсть трьох
  молодих людей все ж таки не зупинилася.
   Вони хотiли вирватися i втiкти звiдси, але жодний м"яз їхнiх тiл не хотiв працювати. У їх виникало
  безлiч запитань,але вiдповiдi вони немали.
   На землi, навколо них, утворилося коло, яке мало червоне забарвненя, з якого вилiтати прозорi
  привиди.Вони почали кружляти над ними, утворюючи форму цилiндра.Цi привиди танцювали танок якому
  рiвних нема.Кожен з цих привидiв мав своє обличя.Серед них можна було побачити i видатних людей минулих
  рокiв: безлiч диктаторiв та президентiв, музикантiв, художникiв та письменникiв.Дехто з них дуже
  близько пiдлiтав до живих, але кожен мав на метi лише одне.
   До Лiлу пiдлiтiла одна з таких душ.Вона обдивилася Лiл з усiх бокiв i наблизилася до її облича.
  Погляд привида був холодним, вiн пронзав її холодом страху та Смертi. I в мить привид пройшов через
  тiло Лiл та вирвав з неї, єдине цiнне, що в неї було, її душу. Бездушнi очi Лiл стали прозорими та
  мертвими. В них вже не можна було вiдчути якусь краплину Життя.
   Майже так само,але бiльш грубiше, ще один привит вирвав душу з Сашка.I на черзi вже був Демон...
  
  10.
   Увесь переляканий та спiтнiлий Демон прокинувся вiд сну.Це був його останнiй сон, сон в якому вiн побачив
  свою майбутню Смерть. I на цей раз вiн не повiрив сну, хоч i знав що має йти на гору де вiдбудеться
  ритуал......................................11..............12...................00.................
  
  
  00:55 Cooks 06.05.06
  
  
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"