Притков Павел Александрович: другие произведения.

13

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Конкурс "Мир боевых искусств. Wuxia" Переводы на Amazon!
Конкурсы романов на Author.Today
Конкурс Наследница на ПродаМан

Устали от серых будней?
[Создай аудиокнигу за 15 минут]
Диктор озвучит книги за 42 рубля
Peклaмa
 Ваша оценка:

20:33 Cooks89 20.02.07
                                 ...все залишає.


                                                  "Він лежав на снігу, не міг 
                                                   ворухнутися. Йому відмовляло
                                                   у русі його власне тіло.
                                                   Вперше в жіті він
                                                   почув як воно б'ється...
                                                              .........Серце"
                                                   
                                                      "Зимові метелики"
                                                    



Це буде маленька розповідь, вона не займе у вас багадо часу...Хоча?Ви можете її і не читати.
Незнаю з чього почати...Можливо почну з Кінця, бо кожен, хто читає книжки, завжди хоче 
пізнати, що ховаеться в кінці книжки.Ось я і пропущу декілька сотень сторінок свого життя.
Субота...
Прокинувшись я зрозумів нарешті істину яку залишив нам В.Цой. Одного разу він промовив,
майже не відомі нікому слова:Ночь это время для сна, а на для пьянства. Если ты нарушаеш 
этот зокон-ты будеш казнён. Ось і мене Казнили після вчьорашнього. Просто цікаво виходить.
Коли ми вживаемо алкоголь він призводить до тормозіння усієї нервової системи. У цих
випатках біль повина рухатися по моєму мозку дуже повільно,а разом з больом і мої думки
повині набрати швиткості маленького равлика.Чьомусь не виходить.Мозок в моїй голові
як акселератор,він ніколи не спить і ніколи не відпочиває. Він Працює,він вигадує,він 
створює,він вбиває.Інколи там виникає дуже багато думок, страшних, бритких, жахливих. Я 
так давно хочу їх позбутися,отримати звичайний мозок,звичайного гопа...так я розумію, 
що у Гопа немає мозку, але я саме цього і бажаю. Просто те що знаходиться в мене на шиї,
воно знишює мене...стоп я вже в якихось джунглях...я не те хотів вам розповісти...
Повернуся до розповіді.
Прокинувшись з ранку я зненавидів майже все,окрім однієї людини.Це булу Вона,так Вона і 
ніхто інший. Я відчував щось до неї,але можливо лякався визнати цього.Але не втому річ.
Річ у тому, що сьогодні я цілий день проведу поруч з нею.
Я оклимався від сну і вже приблизно через годинку вирушав на зустріч. На цей дерев'яний 
місток,де у перше ми побачилися. Прийшов я звісно раніше, не за того що боявся запізнитися.
Просто мій годиник нарешті навчився брехати. Я навчився чекати. Навчився Стояти на 
холоді та чекати свій час. Мерзнути та бачити як від холоду мерзне волося, бачити як воно
тріскає під силою давно промерзлих рук. Це чекання, я навчився чекати.
Чекаю... В Плеєрі майже на всю гучність грае пісня Бурзума-Gebrechlichkeit II з альбому
 філософія.Хочу знайти її смисл,суть, але виходить що не потрібно шукати,пісня і є 
смислом.Загаткою,бажаням,тишою. Майже 8хв.
Чекаю...Грає Агата Кристи-Ты уходишь...???До чього це...Незнаю,знову лізуть думки,але 
вони швитко зникають від неї.
-Нарешті ти прийшла!
-так це я. :)
-а, чього запізнилася?
-Та розуміеш, запізнилася на метро.
-ладно,це не так важливо.Йдемо кудись у тепле місце.
-Гаразд.
Я вимикаю плеєр,тим самим вбиваючи пісні "Агати Кристи" в своїх вухах. Вбиваю щоб почути
усі її слова.Виловити кожне слово,щоб потім знову і знову прокручувати їх у своїй голові.
.........................................................................................
-Знаеш я маю щось тобі сказаті,-промовила вона.
-Гаразд, я вислухаю.
Я насторожився з цими словами,чогось злякався,а у чьомусь зрадів.Я думав ось і все мені 
зараз зізнаються у кохані.Подарують свое серце, а  я буду казати звичні для себе слова:
-ні, ти не маєш закохуватися в мене,я не можу тобі таке дозволити.Ти не розуміеш, як 
боляче мене кохати.Я зла людина та депресивна,мене важко кохати. Ти в мені розчаруєшся з 
часом...
Вона попросила зупинитися.Постояти.Я бачив її очі.Вона поцілувала мене,так пристрано і так
щиро...Вона зітхала,наповнювала груди повітрям,тримала а потім через деякий час випукала 
повітря на волю.Хвилювалася. Я не знав що робити,я попросив її не хвилюватися та казати так
як воно є. Знову поцілунок,знову він щирий,але в ньому є щось таке зникаюче...
-розуміеш,-нарешті вимовила вона.-бли як мені важко це казати.
-та кажи, бо вже створила і в мені хвилювання.
-ух...Просто я неможу...неможу себе заставити.Я знаю що блисько 3 місяців тому тобі вже
робили боляче.Тебе вбивали, а тут Я. Ми з тобою лише місяць але я відчуваю що я не можу 
бути з тобою. Ти розуміеш...Пробач,пробач мені. Це не ти це щось в мені...
Знаете після ціх слів вона ще захотіла мене поцілувати.Вона доторкнулася до моїх губ. Але
вони не відповідали. Правда...я втратив всяку довіру, я зненавидів її, я не розумів...
Не розумів навіщо та чьому повино було тоді брехати, дурити давати надію.НАВІЩО???
Навіщо дарувати поцілунки,дарувати себе. ЩО, виходить що та ніч була просто марною.
Ті всі дотики, поцілунки ті очі та обличя. Це все так даремно. Я Кохався з нею не заради
задоволення а заради самого Кохання. Я відавався їй, а виходить що це звичайний Секс?
Тупий,митєвий,неякий,без серця, без душі, просто звічайний секс...Це как тупо...ТАк просто.
Вона продовжвала мене цілувати,просила щоб я обійняв її. Я обіймав, але я так ворожече це
робив. Просто мене ще раз зрадити,гралися мною. Напевто тому в мене немає друзів,я мало кому 
довіряю. Починаю знову це с собі знищювати, і тут знову...
-мовчи...більше нічього не говори.Вибач ТИ мені, я не той. Це в мене думки перетворюють 
життя в смерть. Ти абтеміст а я... Дякую тобі, дякую за тебе. дякую за те що ти хотіла
мені дати. Але я знову помилився...
-я прошу тебе, тільки не роби собі нічього паганого, не дихай більше водою.
Звітки вона тепер знає, що хочу або чього бажаю. Я просто хочу бути сам. В тому світі де
немає людей, де міста знаходятся в спокої, де справі співає тища,там де тільки є я.
(я думав пустити тебе у свій світ,щоб там ми були у двох, і більше нікого. Лише ми...)
Я хочу самотності а не різати себе або вбивати. Тищі для себе та свого мозку.
-Прошу і не слухай там всіляку пагану музику яка тебе доводить до депресії.
-Я слухаю те що потребує мій мозок.
Вона знову цілує мене. Як це гидко. я так хочу сказати: залиш мене, але ні я чьомусь 
видавлюю з себе посміхку.Знову я клоун, знову шут...я втомився від цього. Якщо ТИ існуєш
... прошу дай мені спокій,дай спокій моєму серцю,дАЙ СПОКІЙ. ЗАЛИШТЕ ви мене В моему
Хворому світі,в моєму маленькому самотньому світі...ДАйте...Відпочинок в цілу вічність.
.......................................................................................
Я провів її до маршрутки яка поверне її у свій будинок. Я навіть не обернувся, незахотів.
Я сів на зупиці, і просто все згадував. Згадував всі слова, усі фрази, перевертав усе своє 
життя. Так я сидів майже з дві години, сидів і нехотів не їсти, не пити не спати.
 Через деякий час я вирішив кудись піти. Незнаю киди напевно я йшов,але знаю що йшов на 
нього. НА сапотьного Місяця який дав місце для Понтія Пілата. Тепер і хотів того спокою,
та тієї самотності.
Мене чарував цей місяць,його світло, його таемниця. Таемниця його життя, бо тепер я її 
розумів. Розумів його кохання до неї...розумів...


             Хочу подякувати Вам усім, хто зрозумів, хто зненавидів і хто карав мене.
             Також хочу подякувати тобі Бодя за те, що повернув у творчість BlackMilk,
             ти повернув і мене в життя слів та зізнань. І дякую вам А. та О. я вас 
                                                                 ніколи незабуду.
                     
01:20 Cooks89 27.02.07

 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com А.Ардова "Жена по ошибке"(Любовное фэнтези) Н.Изотова "Последняя попаданка"(Киберпанк) В.Соколов "Мажор 4: Спецназ навсегда"(Боевик) М.Атаманов "Искажающие реальность-6"(ЛитРПГ) В.Каг "Операция "Поймать Тень""(Боевая фантастика) Е.Вострова "Канцелярия счастья: Академия Ненависти и Интриг"(Антиутопия) А.Кочеровский "Утопия 808"(Научная фантастика) В.Старский "Интеллектум"(ЛитРПГ) А.Ригерман "Когда звезды коснутся Земли"(Научная фантастика) А.Верт "Нет сигнала"(Научная фантастика)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
И.Мартин "Время.Ветер.Вода" А.Кейн, И.Саган "Дотянуться до престола" Э.Бланк "Атрионка.Сердце хамелеона" Д.Гельфер "Серые будни богов.Синтетические миры"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"