Лабiльнiсть - нестiйкiсть органiзму проти змiн внутрiшнього i зовнiшнього середовища.
Ландшафтна екологiя, екологiя ландшафтiв - роздiл ЕКОЛОГIЇ, що дослiджує природнi складовi ландшафту - iснуючi або/та потенцiйно потенцiально можливi. Термiн вживається для напрямiв: 1) вивчення структури й функцiонування природних комплексiв на топологiчному рiвнi, 2) вивчення ландшафтiв шляхом аналiзу екологiчних вiдношень мiж рослиннiстю й середовищем, 3) вивчення взаємодiї складових частин природного комплексу i впливу суспiльства на природнi складовi ландшафтiв шляхом аналiзу балансiв речовин й енергiї. Див. Геоекологiя.
ланцюгИ
Ланцюги трофiчнi, ланцюги живлення - ряд бiологiчних видiв або груп видiв, пов"язаних мiж собою харчовими вiдносинами, що створює певну послiдовнiсть у передачi речовини й енергiї; кожна попередня ланка є певною мiрою поживою для наступної. Трофiчнi ланцюги вiдображають основнi етапи бiогенного кругообiгу речовин у природi, об"єднують види в угруповання, є однiєю з характеристик взаємопристосованостi органiзмiв у природi.
Подiляються на ланцюги розкладу (детритнi) й ланцюги поїдання. Ланцюги поїдання охоплюють зеленi рослини, рослиноїдних тварин i хижакiв, якi поїдають рослиноїдних. Детритнi охоплюють мертву органiчну речовину, детритофагiв та хижакiв, якi живляться детритофагами.
Здебiльшого в екосистемах наявнi трофiчнi ланцюги поїдання й детритнi не iзольованi один вiд одного, а, тiсно переплiтаючись, утворюють трофiчну сiтку.
латЕнтний
Латентний перiод -вiдрiзок часу вiд початку дiї фактора до реакцiї у вiдповiдь на цю дiю (тобто, вiдповiдної реакцiї).
Латентний стан - стан живих органiзмiв, при якому обмiн речовин знижений до мiнiмуму.
Латентнi особини - тi, що перебувають у станi спокою у формi ДIАСПОР, або зачаткiв; напр., у формi цибулин, спор, насiння.
леротОп
Леротоп - однотипно забрудненi дiлянки, тобто дiлянки з однаковими (одноманiтними) характером i рiвнем забруднення.
летАльнi
Летальнi умови - екстремальнi умови, якi здатнi викликати повне порушення найважливiших бiологiчних функцiй органiзму, що й спричиняє його загибель.
листопАднi
Листопаднi рослини - тi, що скидають листки з настанням холодного чи посушливого перiоду. Це корисне пристосування, яке склалося за мiльйони рокiв еволюцiї, охороняє рослини вiд надмiрного висихання пiд час холоду чи посухи.
лiАни
Лiани - рослини, що нездатнi самостiйно зберiгати вертикальне положення стебла (завдяки меншої кiлькостi механiчних клiтин, меншому розвитку механiчних тканин) i використовують для опори iншi рослини, скелi та подiбнi елементи рельєфу, будiвлi тощо. Здатнiсть пiднiматись уздовж опори забезпечує їм успiх у боротьбi за свiтло при малiй витратi пластичних речовин на побудову свого власного стебла. Див. Виткi рослини.
лIзис
Лiзис - розчинення клiтин, руйнування клiтинної структури тканин пiд впливом дiї ферментiв, бактерiолiзинiв, антибiотикiв та iн. агентiв (напр., кислот, лугiв), яким притаманна лiрична дiя.
лiмiтУючi
Лiмiтуючi фактори - надмiр або нестача якогось фактора, що обмежує можливiсть нормального iснування (повноцiнного життя - росту й розмноження) бiологiчного виду чи окремої популяцiї. Лiмiтуючи ми факторами виступають iнколи свiтло, тепло, хiмiчнi речовини, вода, найчастiше забруднення середовища.
лiсИстiсть
Лiсистiсть - вiдношення покритої лiсом площi до загальної площi всього району (що дослiджується), областi, краю, виражене у вiдсотках (процентах).
лiсовI
Лiсовi екосистеми - найбiльш складнi й високопродуктивнi екосистеми, в яких домiнують високi мезофiльнi хвойнi та широколистянi дерева, що утворюють складнi консорти.
лiсогоспОдарський
Лiсогосподарський напрям рекультивацiї земель - створення рiзноманiтних лiсових насаджень на порушених землях.
лiтньозелЕнi
Лiтньозеленi рослини - дерева, кущi й трав"янистi багаторiчники (багаторiчнi рослини), якi зберiгають листя лише протягом лiтнього перiоду, а на час несприятливого зимового перiоду скидають його, що є пристосуванням для максимального зменшення випаровування води взимку. Це, як правило, листянi дерева й кущi помiрних широт, майже усi трав"янистi рослини, що ростуть у цих клiматичних умовах (за винятком, напр., копитняка чи копитеня європейського), i деякi хвойнi, напр., модрина (її хвоя обпадає на зиму).
лiтомезофIти
Лiтомезофiти - рослини, якi живуть (iснують) на кам"янистих субстратах в умовах середнього зволоження.
лiтОпис
Лiтопис природи - перелiк строкiв настання сезонних явищ природи у певнiй мiсцевостi; напр., плодоношення чи квiтiння певної групи рослин. Лiтопис природи обов"язково ведеться у державних заповiдниках.
лiторАль
Лiтораль - 1) берегова зона водойми, де можуть рости вищi водянi рослини; 2) екологiчна зона моря чи океану, яка займає прибережну зону мiлководдя, що затоплюється пiд час припливiв та висихає пiд час вiдпливiв.
лiторАльна
Лiторальна фауна - тварини, якi населяють ЛIТОРАЛЬ; їх особливiстю є пристосованiсть до перiодичного перебування на повiтрi, температурних коливань та коливань солоностi, дiї прямого сонячного промiння та до механiчних впливiв; напр., численнi види молюскiв, губок i ракоподiбних.
Лiторальна флора - рослинний свiт ЛIТОРАЛI - бурi, червонi, зеленi й синьозеленi водоростi, прикрiпленi до грунту, i частина квiткових рослин.
лiтосфЕра
Лiтосфера - верхня тверда оболонка планети, яка сягає у глибину до 70 км; на сушi її поверхня являє собою область розвитку екосистеми сушi.
лiтофIли
Лiтофiли - зазвичай нерухомi або малорухомi морськi тварини, здатнi поступово руйнувати гiрськi породи й кораловi рифи механiчно або за допомогою хiмiчних видiлень.
лiтофIти
Лiтофiти, петрофiти - рослини, якi живуть (iснують) на кам"янистих субстратах (напр., скелях, кам"янистих вiдслоненнях), здатнi поступово руйнувати гiрськi породи хiмiчними видiленнями. До лiтофiтiв належать, зокрема, бiльшiсть мохiв та лишайникiв, деякi вищi рослини.
М
МАБ (ЛIБ), програма "Людина i бiосфера" - мiжнародна програма ЮНЕСКО, спрямована у напрямку вирiшення ряду екологiчних питань, сформульованих у виглядi окремих пiдпрограм чи проектiв. У головному проекти цiєї програми стосуються впливу людства на екосистеми планети й, навпаки, впливу екосистем на людину. МАБ прийнята у 1970 роцi, роботи розпочатi наступного, 1971 р.
макрогеохОра
Макрогеохора - найбiльша одиниця природного середовища топологiчної розмiрностi, яка одночасно може розглядатися як регiон. За об"ємом вiдповiдає природному округу в багатьох схемах районування.
Макроелементи в органiзмi - хiмiчнi елементи, що мiстяться у рослинних i тваринних органiзмах у доволi значних кiлькостях - вiд кiлькох десяткiв процентiв до сотих часток процента. До М. належать азот, вуглець, кисень, водень, фосфор, кальцiй, калiй, кремнiй, магнiй, сiрка, хлор, натрiй.
Див. Мiкроелементи.
макроклIмат
Макроклiмат - клiмат значних географiчних просторiв - вiд ландшафту й географiчного району до поверхнi планети в цiлому.
макроконсумЕнти
Макроконсументи - гетеротрофнi органiзми (рослини чи тварини), якi поїдають iншi органiзми або частки органiчної речовини, створеної iншими органiзмами.
макрорельЄф
Макрорельєф - великi форми рельєфу (напр., плоскогiр"я, рiвнина, гiрський хребет), елементи якого в горизонтальному напрямку займають вiд 200 м до 10-и км, а у вертикальному - вiд кiлькох до сотень метрiв. Елементи макрорельєфу позначаються на картах масштабу 1:50 000 та 1:100 000. Див. Мегарельєф i Мезорельєф.
маразмIни
Маразмiни - одна з груп бiолiнiв, органiчнi речовини, що видiляються мiкроорганiзмами й пригнiчують вищi рослини; їх досить багато у лiсовiй пiдстiлцi, верхнiх шарах грунту.
мегабiосфЕра
Мегабiосфера - шари гiдросфери й атмосфери, а також частина лiтосфери, де є живi органiзми.
мегапОлiс
Мегаполiс - велика мiська агломерацiя; кiлькiсть населення бiльше одного мiльйона мешканцiв, може дорiвнювати близько 10-и млн. мешканцiв.
мегарельЄф
Мегарельєф - форма рельєфу, горизонтальнi розмiри елементiв якого вимiрюються десятками й сотнями кiлометрiв, а вертикальнi - вiдповiдно, сотнями й тисячами метрiв; напр., Карпатськi й Кавказькi гори. Елементи мегарельєфу позначаються на картах масштабу 1:1 000 000, 1:5 000 000. Див. Мезорельєф.
мегатЕрмнi
Мегатермнi рослини, мегатермофiти - рослини з високою термофiльнiстю, якi мають потребу у вiдносно високих температурах протягом усього свого життя; напр., мегатермними є майже всi тропiчнi рослини, а також деякi рослини пустель i напiвпустель помiрних широт i субтропiкiв.
мегафанерофIти
Мегафанерофiти - життєва форма рослин, до якої належать дерева висотою до 30 м з бруньками вiдновлення, розташованими високо над землею. Див. Фанерофiти.
медiопАтiя
Медiопатiя - непрямий вплив органiзмiв один на одного через змiну цими органiзмами бiотичного середовища, напр., шляхом видiлення продуктiв життєдiяльностi.
межА
Межа екосистеми - перехiдна смуга, у межах якої змiнюється спiввiдношення екологiчних компонентiв, факторiв середовища та видового складу БIОТИ.
мезогалофIти
Мезогалофiти - рослини, якi займають промiжне положення щодо параметру засолення грунту.
мезогiгрофIли
Мезогiгрофiли - тварини, якi живуть у мiсцях iз зниженою порiвняно з гiгрофiлами, або пiдвищеною порiвняно з мезофiлами, вологiстю.
мезогiгрофIти
Мезогiгрофiти - рослини, якi займають промiжне мiсце мiж гiгрофiтами й мезофiтами щодо вологостi середовища iснування.
мезогiдрофIти
Мезогiдрофiти - рослини, що здатнi iснувати у мiсцезростаннях з бiльш зволоженими умовами середовища, нiж мезофiти, але менш вологих, нiж гiдрофiти.
мезоклIмат
Мезоклiмат - клiматичнi умови мiсцевостi (зокрема лiсу, долини, дiлянки степу, мiста) чи великої складової частини географiчного ландшафту, що характеризується даними спостережень однiєї метеорологiчної станцiї.
мезоксерофIти
Мезоксерофiти - рослини, пристосованi до бiльш сухих умов, нiж мезофiти, але бiльш зволожених, нiж ксерофiти.
мезоксилофIти
Мезоксилофiти - рослини, якi ростуть на кислих грунтах в умовах середнього зволоження.
мезорельЄф
Мезорельєф - форма рельєфу, горизонтальнi розмiри елементiв якого вiд 20 до приблизно 100-150 метрiв, а вертикальнi - вiд одного до 20-и метрiв; напр., мiжгривнi зниження, гриви, яри, пiщанi горби незначних розмiрiв. Елементи мезорельєфу позначаються на картах масштабу 1:5000 та 1:10000. Див. Мiкрорельєф та Макрорельєф.
мезосапрОби
Мезосапроби - рослиннi й твариннi органiзми, що живуть у водоймах iз середньою забрудненiстю органiчними речовинами. Їх кiлькiсть є показником забрудненостi води; своєю життєдiяльнiстю вони сприяють її очищенню.
мезосфЕра
Мезосфера - шар атмосфери (над СТРАТОСФЕРОЮ та пiд ТЕРМОСФЕРОЮ), на висотi вiд 50 до 80-85 км, який характеризується зниженням температури приблизно з 0 градусiв (за шкалою Цельсiя) на висотi 50 км до - 90 градусiв на висотi близько 80 км.
мезотЕрми
Мезотерми - органiзми, якi вiддають перевагу помiрним температурам середовища.
мезотрОфи
Мезотрофи - органiзми з помiрними вимогами щодо поживних речовин, зокрема до речовин мiнеральних.
мезотрОфнi
Мезотрофнi рослини - помiрно вибагливi до вмiсту поживних речовин у субстратi, зокрема до вмiсту зольних речовин. Займають промiжне положення мiж евтрофними та олiготрофними рослинами; напр., бiльшiсть видiв ялини.
мезофанерофIти
Мезофанерофiти - життєва форма рослин, до якої належать дерева середньої висоти.
мезофIли
Мезофiли - тварини, якi внаслiдок еволюцiйного розвитку пристосувалися до життя в умовах середньої вологостi повiтря i грунту - напр., горностай, полiвка-економка, та iн.
мезофIльнi
Мезофiльнi органiзми - тi, що живуть в умовах помiрної вологостi.
мезофIти
Мезофiти - екологiчна група рослин, що пристосованi до iснування (життя) в умовах середнього зволоження. Займають промiжне положення мiж гiгрофiтами та ксерофiтами. До них належать бiльшiсть листяних дерев, лiсовi й лучнi трав"янистi рослини, бур"яни та бiльшiсть культурних рослин.
мелiоратИвнi
Мелiоративнi рослини - рослини, якi своїм впливом полiпшують умови середовища, сприяючи вiдновленню й полiпшенню родючостi грунтiв, ефективно впливаючи на процеси ґрунтоутворення тощо; напр., багаторiчнi бобовi трав"янистi рослини.
мелiорАцiя
Мелiорацiя - сукупнiсть бiологiчних, технiчних, господарських та iн. заходiв, спрямованих на полiпшення земель або взагалi на полiпшення навколишнього середовища.
Мертвий покрив - шар залишкiв вiдмерлих частин рослин на поверхнi грунту в степу, лiсi, на луках.
метабiОз
Метабiоз - форма взаємин мiж мiкроорганiзмами, коли однi з них пiдготовляють умови, потрiбнi для наступної дiї iнших мiкроорганiзмiв. У результатi М. мiкроорганiзмiв вiдбувається швидкий i повний розклад органiчних залишкiв. Метабiоз дуже поширений у природi, вiн вiдiграє досить важливу роль у бiологiчному кругообiгу речовин.
метаболIзм
Метаболiзм - обмiн енергiї та речовин у живих органiзмах, сукупнiсть процесiв асимiляцiї й дисимiляцiї.
метаболIти
Метаболiти - речовини, що утворюються у результатi обмiну речовин, а також усi речовини, якi входять до складу органiзму та беруть участь у процесах обмiну.
метаморфОз
Метаморфоз - змiна будови й форми органiв у процесi еволюцiйного iсторичного розвитку внаслiдок їх пристосування до виконання рiзних функцiй. Напр., у рослин досить часто можна побачити видозмiну листкiв на колючки або вусики.
У тварин метаморфоз проявляється у рiзкiй змiнi будови i способу життя; напр., пуголовка на жабу, а для комах - гусеницi на лялечку, лялечки на метелика.
Метатермiзм - схильнiсть органiзмiв вiддавати перевагу порiвняно високим температурам.
метатрОфнi
Метатрофнi бактерiї, гетеротрофнi бактерiї - група бактерiй, якi живляться органiчними речовинами; беруть участь у розкладi рослинних решток, викликають гниття трупiв, рiзноманiтнi бродiння.
Метод боротьби агротехнiчний - стосується боротьби зi шкiдниками та бур"янами - знищення або попередження зростання чисельностi небажаних у сiльському господарствi видiв за допомогою особливої агротехнiки; напр., створення полiвидових угруповань.
Метод боротьби бiологiчний - стосується боротьби зi шкiдниками та бур"янами - заходи, спрямованi на скорочення чисельностi небажаних у сiльському господарствi органiзмiв за допомогою iнших видiв (напр., хижакiв, паразитiв) або шляхом стерилiзацiї самцiв.
Метод боротьби фiзичний - стосується боротьби зi шкiдниками - знищення шкiдникiв штучними фiзичними факторами, зокрема радiацiєю, вiбрацiєю та ультразвуком.
Метод боротьби хiмiчний - стосується боротьби зi шкiдниками та бур"янами - застосування пестицидiв (хiмiчних речовин).
механохОрiя
Механохорiя - спосiб розповсюдження насiння, коли стиглi плоди швидко розкриваються, розкидаючи при цьому насiння; напр., у жовтої акацiї (стулки дозрiлих бобiв при розкриваннi скручуються, внаслiдок чого насiння розкидається на всi боки), огiрка-пирскача, квасеницi, розрив-трави.
Механохори - рослини, яким властива МЕХАНОХОРIЯ.
мiгрАцiя
Мiграцiя речовин - перемiщення елементiв у земнiй корi й у межах екосистем. Вiдбувається як у процесах кругообiгу речовин, так i поза ними; напр., пiд час ґрунтоутворення.
Мiграцiя рослин - розселення видiв з центрiв їх виникнення й постiйного iснування у новi регiони. Вiдбувається шляхом перенесення ДIАСПОР (зокрема насiння, плодiв, спор) водою, вiтром, тваринами та людиною.
Мiграцiя тварин - перiодичне переселення на бiльш-менш значнi вiдстанi. Розрiзняють регулярнi й нерегулярнi мiграцiї тварин: регулярнi зумовлюються перiодичною змiною умов iснування у мiсцi перебування тварин або проходження ними певних стадiй життєвого циклу (яскраво розповiв про цi мiграцiї у своїх "Прерiях Арктики" видатний вчений та письменник Сетон-Томпсон); нерегулярнi вiдбуваються пiд впливом певних причин, загрозливих для iснування тварин (напр., пожежi, великої посухи). Мiграцiї спостерiгаються у представникiв майже всiх класiв тварин.
Мiжвидова боротьба - боротьба за iснування мiж органiзмами рiзних бiологiчних видiв.
мiкобiОнт
Мiкобiонт - грибковий компонент (один з двох компонентiв, нарiвнi з водоростями) у складi лишайникiв.
мiкорИза
Мiкориза - форма тривалого спiвжиття (що бiльш-менш вiдповiдає характеру симбiозу) грибiв iз вищими рослинами. Розрiзняють ектотрофну мiкоризу (при якiй мiцелiй гриба обплiтає кiнцевi вiдгалуження коренiв, утворюючи на них так званi мiкоризнi чохли; напр., у багатьох чагарникових i деревних рослин) та ендотрофну (коли мiцелiй поширюється в тканинах рослини-хазяїна, зокрема у корiннi); ендотрофна мiкориза характерна для багатьох вересових та орхiдей.
мiкотрОфнi
Мiкотрофнi рослини, мiкотрофи - тi рослини, якi нормально ростуть i розвиваються лише при наявностi мiкоризного контакту з грибами, за допомогою яких рослини одержують поживнi речовини. Типовi мiкотрофи - хвойнi, майже всi орхiдеї, пшениця i кукурудза, бук, дуб, граб, ячмiнь.
мiкотрОфнiсть
Мiкотрофнiсть - живлення вищих рослин за допомогою мiкоризних грибiв.
мiкофлОра
Мiкофлора - сукупнiсть видiв грибiв, якi населяють певну територiю; взагалi мiкофлора планети - сукупнiсть усiх видiв грибiв земної кулi.
Мiкроелементи в органiзмах - хiмiчнi елементи, що мiстяться в органiзмах у вiдносно малих кiлькостях - у тисячних i менших частках вiдсотка. Бiльшiсть мiкроелементiв - метали. В тканинах рiзних органiзмiв виявлено близько 70 мiкроелементiв - залiзо, магнiй, хром, мiдь, цинк, молiбден та iн.
Майже всi мiкроелементи є абсолютно необхiдними для нормальної життєдiяльностi живих органiзмiв, бо М. входять до складу рiзноманiтних бiологiчно активних сполук органiзму: напр., залiзо - до гемоглобiну й деяких пiгментiв. Мiкроелементи вiдiграють важливу роль у регулюваннi процесiв обмiну речовин. Нестача (чи, навпаки, пiдвищений вмiст) деяких М. у водi та харчових продуктах призводить, як правило, до виникнення захворювань, iнколи дуже тяжких. Результати опрацювання проблеми бiологiчної ролi мiкроелементiв, що було розпочате академiком В.I.Вернадським (у 1891 роцi), застосовуються у тваринництвi, рослинництвi, медицинi.
мiкроклIмат
Мiкроклiмат - клiмат приземного шару атмосферу, зумовлений характером земної поверхнi, зокрема рельєфом.
мiкроорганIзми
Мiкроорганiзми - рослиннi й твариннi органiзми, якi можна побачити лише пiд мiкроскопом; напр., плiсеневi гриби, вiруси, бактерiї та iн.
Поширенi у водi, грунтi, органiчних рештках, кишечнику тварин i людини. Мiкроорганiзми беруть активну участь у кругообiгу речовин; розкладаючи твариннi й рослиннi рештки, вони здiйснюють мiнералiзацiю органiчних речовин, є фактором родючостi грунту i продуктивностi водойм.