Рябоконь Андрей Александрович : другие произведения.

Школьный атлас цветковых растений

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
Оценка: 5.00*3  Ваша оценка:

  
   Школьный атлас цветковых растений
   (на украинском языке)
  
   Шкiльний атлас квiткових рослин
  
   (фрагмент книги)
  
   ***
  
  Родина Фiалковi
  Фиалковые
  Violaceae
  
  Фiалка Рейхенбаха, або фiалка лiсова
  Фиалка лесная или Рейхенбаха, Viola reichenbachiana Jord ex Boreau.
  
  Ця багаторiчна рослина - один з найголовнiших компонентiв флори європейських букових лiсiв. Її можна побачити й серед чагарникiв та в мiшаних лiсах, на узлiссях - майже на всiй територiї України, але частiше на Полiссi.
  Одна з прадавнiх легенд розповiдає, що коли перший чоловiк - Адам - потрапив у покарання за межи раю, вiн йшов та лив сльози, а з тих краплин виростали чарiвнi квiти - фiалки. Ще одна легенда знайомить нас з iншою "версiєю походження": фiалка - це дочка Атласа, яка вiдмовилася пiдкоритися богу Сонця та перетворилася у квiтку в ту мить, коли ховалася у затiнку вiд свого переслiдувача.
  Її запашнi квiтки мають свiтло-фiолетовий або лiловий колiр. Цвiтiння починається у квiтнi, або ще ранiше; закiнчується на початку лiта. Ця, безумовно, декоративна рослина потребує охорони.
  
  
  Усього в нашiй країнi можна знайти бiльше тридцяти видiв фiалок. Найрозповсюдженi - фiалка двоквiткова (Viola biflora), фiалка запашна (Viola odorata), фiалка польова (Viola arvensis) - лiкарська рослина, яка часто росте на забур"янених городах та полях; в альпiнарiях часто вирощують фiалку жовту (Viola lutea), що походить з Балкан та гiр Центральної Європи. Фiалка двоквiткова найчастiше росте в гiрських лiсах та бiля струмкiв у Карпатах. Цю декоративну рослину можна культивувати на вологих мiсцях у затiнку.
  
  
  
  Родина Чистовi
  Ладанниковые
  Cistaceae
  
  Сонцецвiт звичайний, сонянка
  Солнцецвет монетолистный, Helianthemum nummularium (L.) Mill.
  
  Багаторiчна рослина 10-40 см заввишки з розлогим стеблом та здерев"янiлими нижнiми майже лежачими павутинисто-опушеними гiлками. Золотисто-жовтi квiтки по 3-8 у кiнцевих китице видних суцвiттях. Цвiтiння переважно у травнi - липнi (може розквiтати й влiтку).
  
  Росте на крейдяних та вапнякових вiдслоненнях, узлiссях, гiрських схилах, пiсках переважно в пiвнiчних степах України та iнколи в Криму, Прикарпаттi (мiж Прутом та Днестром). Сонянка - дуже декоративна рослина, її можна вирощувати в альпiнарiях.
  
  
  
  Родина Гарбузовi
  Тыквенные
  Cucurbitaceae
  
  Переступень бiлий
  Переступень белый, Bryonia alba L.
  
  Багаторiчна трав"яниста лiана з мiцним свiтло-сiрим коренем, що має рiзкий запах. Повзучi стебла здатнi перевищувати 3,5 м у довжину. Серцеподiбнi бiля основи листки на довгих черешках, 5-7-лопатевi. Одностатевi квiтки зiбранi щитками (маточковi) та китицями (тичинковi); вiночок жовтувато-блiдий. Цвiтiння в червнi - липнi. Ягодоподiбний кулястий плiд має чорний колiр.
  Переступень бiлий можна знайти серед чагарникiв, у лiсах (навiть бiля парканiв) переважно в степових та лiсостепових районах країни та Криму.
  Рослина лiкарська та однодомна, на вiдмiну вiд близького виду, переступеня дводомного (Bryonia dioica Jacq.), який вiдзначається меншими розмiрами та червоним або жовтим кольором плодiв.
  Обидвi рослини - хоча вони й найближчi дикi "родичi гарбузовi" кавуна, гарбуза та огiркiв - дуже отруйнi.
  
  
  
  Хрестоцвiтi, Капустянi
  Крестоцветные или Капустные
  Brassicaceae (Cruciferae)
  
  Сухоребрик лiкарський
  Гулявник лекарственный, Sisymbrium officinale (L.) Scop.
  
  Однорiчна або дворiчна рослина 30-60 см заввишки. Стебло розчепiрено-розгалужене. Листки звичайно стругоподiбнi з нерiвномiрно-зубчастими частками (верхiвковi - списоподiбнi, цiлiснi). Маленькi жовтi квiтки зiбранi у видовжених китицях. Плоди - стручки на коротких нiжках - притиснутi до стебла (одна рослина може дати майже 5000 насiнин). Цвiтiння починається з квiтня. Рослини, що розвинулися пiзнiше, можуть зацвiтати до вересня.
  Досить часто можна побачити цей вид на засмiчених мiсцях, у посiвах та вздовж дорiг по всiй країнi. Назва рослини пiдтверджує цiлющi властивостi цього представника родини хрестоцвiтих.
  
  Сухоребрик Льозелiїв
  Гулявник Лезеля, Sisymbrium loselii L.
  
  Ця рослина майже не вiдрiзняється вiд попередньої. Листки мають переважно зубчастий край, а китицi при плодах видовжуються й утворюють волотисте суцвiття. Стебло жорстковолосисте. Сухоребрик Льозелiїв - теж лiкарська, ще й фарбувальна рослина.
  
  
  Жовтушник лакфiолевидний, або лакфiолеподiбний
  Желтушник левкойный, Erysimum cheiranthoides L.
  
  Дворiчна (iнколи однорiчна) рослина до 1 м заввишки (але на пiсках частiше виростають низенькi й тоненькi екземпляри), опушена притиснутими розгалуженими волосками. Довгасто-ланцетнi листки сидячi (але найменшi - на черешках). Яскраво-жовтi квiтки зiбранi в густi китицеподiбнi суцвiття, що робить їх помiтними для комах. Цвiтiння - з травня до серпня (часто й восени). Стручки (2-4 см) чотириграннi, на майже горизонтальних нiжках.
  Росте жовтушник на полях та бiля житла й дорiг в бiльшiй частинi України, за винятком Криму. Теж лiкарська рослина.
  
  
  Сурiпиця звичайна
  Сурепка обыкновенная, Barbarea vulgaris R. Br.
  
  Дворiчна, iнколи багаторiчна, рослина 40-60 см заввишки. Розгалужене (угорi) стебло голе, з лiроподiбно-перистими листками; верхнi листки сидячi, нижнi - на черешках. В духмяних золотисто-жовтих квiтках, що зiбранi у китицеподiбне суцвiття, багато нектару. Цвiтiння у квiтнi - травнi. Незрiлi стручки прямостоячi, дозрiлi - вiдхиленi вiд осi суцвiття.
  Її можна побачити на схилах та пасовищах, луках та полях в бiльшiй частинi України - за винятком пiвденних степiв та Криму.
  Деякi вченi вважають сурiпицю отруйною рослиною, iншi - олiйною та навiть харчовою. Але всi вони згоднi, що це - гарний медонос та, на жаль, злiсний бур"ян - одна мiцна рослина здатна насiяти навкруги майже 10 000 насiнин, ще й з коренiв, розрiзаних пiд час орання, виростає численна "бур"яниста малеча".
  
  
  Водяний хрiн лiсовий
  Жерушник лесной, Rorippa sylvestris (L.) Bess. R. Br.
  
  Багаторiчна рослина 20-50 см заввишки, розсiяноопушена або гола, з висхiдним борозенчастим стеблом. розгалуженим вiд основи. Листки перисторозсiченi, з великозубчастими сегментами. Золотисто-жовтi квiти - в китицях. Цвiтiння у травнi - серпнi. Плiд - сплюснутий стручечок.
  Росте на вологих луках, серед верб i тополь, по берегах рiчок та озер, по всiй Українi. Iнколи навiть в кримських степах.
  
  
  Водяний хрiн австрiйський
  Жерушник австрийский, Rorippa austriaca (Crantz) Bess.
  
  Теж багаторiчник, що вiдрiзняється вiд попереднього виду бiльшими (до 1 м) розмiрами й суцiльними листками (нижнi на черешках з двома вушками, верхнi - сидячi). Пелюстки теж яскраво-жовтi. Цвiтiння у травнi - липнi.
  Росте на заплавних луках, по берегах рiчок та болiт майже по всiй Українi, крiм Полiсся.
  
  
  Зубниця бульбиста
  Зубянка клубненосная, Dentaria bulbifera L.
  
  Багаторiчна рослина (40-60 см заввишки) з повзучим кореневищем, що вкрите м"ясистими лусками. Стебло має 10-12 листкiв,
  Блiдо-рожевi квiти зiбранi у верхiвковi китицеподiбно-щиткоподiбнi суцвiття. Цвiте рослина в квiтнi - травнi, але спрямованi косо вгору стручки майже не визрiвають; зубниця розмножується переважно чорними цибулинками, що формуються у пазухах суцвiть i верхнiх листкiв.
  Росте в тiнистих лiсах Закарпаття, Карпат, на Полiссi й в лiсостепових районах; iнколи у високогiр"ї Криму. Рослина декоративна. Потребує охорони.
  
  
  Зубниця п"ятилиста
  Зубянка пятилистная, Dentaria quinquefolia Bieb.
  
  Подiбно до попередньої зубницi, багаторiчник, але трохи менших розмiрiв (15-30 см); цибулинок у пазухах листкiв та суцвiть нема. Лише три листки має рослина, вони зближенi в кiльця ближче до верхньої частини стебла. Фiолетовi квiти розкриваються навеснi, у квiтнi, а в травнi цвiтiння закiнчується. Росте в тих умовах, що й попереднiй вид. Знайти цю зубницю можна у межах Лiвобережного Лiсостепу та в Кримських горах, iнколи в Полiссi (Київська область) й у Правобережному Лiсостепу. Рослина декоративна, потребує охорони.
  У минулому сторiччi в Харкiвськiй областi було знайдено гiбрид цих двох видiв, зубницi п"ятилистої та бульбистої.
  
  
  Бурачок пустельний
  Бурачок пустынный, Alyssum desertorum Stapf.
  
  Однорiчна рослина 5-20 см заввишки, опушена зiрчастими й простими волосками (доволi ефектними, якщо роздивлятися їх у збiльшувальне скло), якi рятують рослини вiд збезводнювання; блискучi округлi стручечки позбавленнi опушення. Стебло просте або розгалужене, з довгасто-лiнiйними цiлокраїми листками. Цвiте у квiтнi - червнi. Блiдо-жовтi квiтки у китицях, червонуватi чашолистки опадають, коли зрiють плоди. Стручечки мають маленьку виїмку.
  Росте по сухих схилах, вiдслоненнях рiзних геологiчних порiд, на полях та у степах, як бур"ян бiля дорiг по всiй Українi; на пiвночi переважно вздовж залiзничних колiй. Iнколи використовується як декоративна бордюрна рослина.
  
  
  Пужник голий
  Башенница голая, Turritis glabra L.
  
  Однорiчник або дворiчник 40-120 см заввишки, з прямим, угорi гладеньким, а внизу шорстким, стеблом. Прикореневi листки мають фiолетовий вiдтiнок та здатнi зимувати пiд снiгом. Стебловi листки овально-ланцетнi, стеблообгортнi. Жовтувато-бiлi квiтки у китицеподiбнiм суцвiттi розкриваються у травнi, в липнi цвiтiння припиняється й утворюються плоди - лiнiйнi стручки, притиснутi до осi суцвiття.
  Росте пужник на схилах та пагорбах, галявинах та серед чагарникiв майже по всiй Українi, iнколи в Криму.
  
  
  Талабан польовий
  Ярутка полевая, Thlaspi arvense L.
  
  Рослина однорiчна, 20-50 см заввишки, гола. Стебло у верхнiй частинi розгалужене. Бiлi дрiбнi квiточки цвiтуть у травнi - червнi (та iнколи майже до серпня). Плоди - округлоелiптичнi ширококрилатi стручечки, 10-18 мм завдовжки, на верхiвцi глибоковиїмчастi, з коротеньким стовпчиком.
  Росте як бур"ян у посiвах, поблизу житла, бiля дорiг - по всiй Українi. Вважається вiтамiнною, лiкарською (застосовується, на вiдмiну вiд грицикiв звичайних, тiльки у народнiй медицинi), харчовою, ефiроолiйною рослиною.
  
  
  
  Родина Вербовi
  Ивовые
  Salicaceae
  
  Верба прутовидна
  Ива прутьевидная или корзиночная. Salix viminalis L.
  
  Кущ, iнколи невеличке (до 4-5 м) свiтлолюбне деревце з прутоподiбними гiлками. Молодi пагони сiрувато опушенi, iнколи голi. Листки лiнiйнi або ланцетно-лiнiйнi, до 20 см завдовжки, з дуже випнутою головною жилкою, зверху зеленi, та зiсподу бiлошовковистi. Сережки товстi, пухнастi, майже сидячi. Цвiтiння починається в березнi, iнколи в квiтнi, пiсля розпускання листкiв; закiнчується у квiтнi - травнi.
  Росте ця верба по берегах рiчок в Полiссi, Карпатах та Прикарпаттi, але нечасто; iнколи її можна знайти в лiсостепових районах України. Рослина вважається лiкарською, медоносною та фiтомелiоративною - використовується для закрiплення берегiв. Ще її лоза - найкраща для тонкого плетива.
  
  Верба бiла
  Ива белая, ветла, Salix alba L.
  
  Мiцне дерево з широкою округлою кроною, 15-25 м заввишки. Товстий стовбур покритий темно-сiрою корою. Молодi пагони й гiлки шовковистi й бурi. Листки, до 15 см завдовжки, ланцетнi або широколанцетнi, загостренi, з пилчастим краєм, у молодому станi срiблясто-бiлi. Загальний вiдтiнок листя здається злегка блакитним. Починає цвiтiння в березнi або квiтнi, пiсля появи листкiв. Приквiтковi луски блiдi, але звичайно починають "червонiти" й здобувають рудуватий колiр.
  Росте по берегах рiчок, заплавах, у вогких лiсах та на вологих луках, по всiй Українi; у горах бiлу вербу можна побачити на висотi 800 метрiв над рiвнем моря. Ця морозостiйка верба є гарною декоративною, лiкарською, дубильною, фiтомелiоративною та медоносною рослиною. Деревину використовують не тiльки у будiвництвi, але й для виготовлення човнiв та рiзноманiтних дрiбних виробiв.
  
  
  Верба ламка
  Ива ломкая, Salix fragilis L.
  
  Тiньовитривале дерево 10-12 м заввишки (iнколи трохи вище) з глибокотрiщинуватою сiрою корою, що легко знiмається цiлими шматками. Гiлки жовто-бурi або зеленувато-оливкового кольору, бiля основи ламкi, що найшло вiдображення у назвi рослини. Листки переважно довгастоланцетнi, до 12 см завдовжки, голi, зверху трохи шкiрястi. Прилистки великi, напiвсерцеподiбнi, зубчастi. Цилiндричнi сережки 5-7 см завдовжки. Цвiте в квiтнi - травнi (iнколи з березня) одночасно з розпусканням листви (ред. - листкiв). Росте в тих же умовах, що й попереднiй вид, а ще доволi часто бiля дорiг та домiвок - по всiй країнi (за винятком пiвдня та кримських степiв). Цю вербу розводять як декоративну рослину, її гiлки пiдходять для грубого плетiння; це, подiбно до попереднiх, лiкарська, дубильна, фiтомелiоративна
  й медоносна рослина.
  
  Дуже часто можна знайти гiбриди мiж двома останнiми видами.
  Усього в Українi росте тридцять видiв, що належать до роду верба (Salix).
  
  
  
  Родина Грушанковi
  Грушанковые
  Pyrolaceae
  
  Грушанка круглолиста
  Грушанка круглолистная, Pyrola rotundifolia L.
  
  Багаторiчна рослина 10-40 см заввишки, з розеткою прикореневих листкiв та повзучим кореневищем. Квiтконосне тупогранчасте стебло має 1-2 пiхвових листкiв та верхiвкову китицю з 8-15 запашними бiлими квiтками. Тичинки вигинаються таким чином, що скупчуються пiд верхнiми пелюстками. Цвiтiння в червнi - липнi.
  Росте у лiсах, серед чагарникiв, на Полiссi, в Прикарпаттi й Карпатах (мiсцями до субальпiйського поясу); iнколи грушанку можна знайти в лiсостепових районах України та букових лiсах у Кримських горах.
  
  
  Грушанка мала
  Грушанка малая, Pyrola minor L.
  
  Багаторiчник трохи менших розмiрiв (10-20 см), ще вiдрiзняється вiд попереднього виду прямим - або лише трохи зiгнутим - стовпчиком, що "залишається у межах" майже кулястого закритого вiночка. Блiдо-рожевi квiтки зацвiтають у червнi й цвiтуть до липня. Росте в тих же умовах i регiонах, що й попереднiй вид.
  
  
  Грушанка однобока, ортилiя однобока
  Грушанка однобокая, ортилия однобокая,
  Pyrola secunda L., Orthilia secunda (L.) House
  
  Теж багаторiчна рослина, що дуже схожа зовнi з грушанкою круглолистою, але має бiльш свiтле листя (яйцеподiбної форми) й однобокi суцвiття, в яких зiбранi вiдносно маленькi зеленуватi квiтки. Цвiтiння з червня по серпень (iнколи завершується у липнi).
  Росте у хвойних, мiшаних, iнколи й листяних лiсах Карпат, Полiсся, Лiсостепу, в горах Криму.
  
  
  Зимолюбка зонтична
  Зимолюбка зонтичная, Chimaphila umbellata (L.) W. Barton
  
  Багаторiчник 10-20 см заввишки з довгим повзучим кореневищем та розгалуженим стеблом - голим, подiбно до листя. Листки вiчнозеленi, шкiрястi, блискучi, зближенi в кiльця. Рожевi квiтки, трохи пониклi, з подвiйною оцвiтиною, зiбранi в суцвiття - зонтик. Пелюстки по краю вiйчастi. Плiд - куляста коробочка. Цвiтiння - в червнi й липнi. Росте в соснових, мiшаних , букових лiсах Полiсся й Лiвобережного Лiсостепу, в горах Криму (бiля с. Перевальне, Симферопольський район).
  
  
  
  Родина Вересовi
  Вересковые
  Ericaceae
  
  Азалiя понтiйська, рододендрон жовтий
  Рододендрон жёлтый, азалия понтийская. Rhododendron luteum Sweet.
  
  Розлогий кущ 1-2 м заввишки, з прямостоячими гiлками, зелено-бурими, опушеними пагонами. Листки, 5-6 см завдовжки, на коротких черешках, мають довгасто-оберненояйцеподiбну форму, на зиму опадають. Запашнi жовтi й оранжевi квiтки зiбранi в багатоквiтковi (по 3-23) зонтикоподiбнi суцвiття. Неправильно-лiйкоподiбний вiночок - з вузько цилiндричною трубочкою та злегка двогубим вiдгином. Цвiтiння в травнi, першої половинi червня.
  Росте на вологих мiсцях у пiдлiску переважно дубово-соснових лiсiв схiдної частини Захiдного Полiсся (пiвнiчно-схiдна частина Ровенської областi й пiвнiчно-захiдна Житомирської). Рододендрон застосовується у народнiй медицинi (та ветеринарiї), але це одночасно й отруйна рослина (наприклад, вiдомi випадки отруєння листям азалiї хатнiх тварин). Це технiчна, iнсектицидна, дубильна рослина, її листки придатнi для дублення шкiр та фарбування їх у свiтлi кольори. Ефiрну олiю, що виготовляється з пелюсток азалiї, використовують у парфумернiй промисловостi. Азалiя понтiйська - надзвичайно декоративна рослина, особливо пiд час цвiтiння.
  
  
  Андромеда багатолиста
  Подбел многолистный, Andromeda polifolia L.
  
  Кущик 15-40 см заввишки iз сланким або висхiдним, мало розгалуженим стеблом. Молодi гiлки голi, червонувато-бурi. Вiчнозеленi шкiрястi листки (з виразними жилками) на коротких черешках мають довгасто-ланцетну або довгасто-лiнiйну форму й загорнутi донизу краї. Листки зiсподу мають блакитно-бiлуватий колiр вiд воскової поволоки. Бiлувато-рожевi пониклi квiтки зiбранi в щиткоподiбнi китицi по 2-5, квiтконiжки й чашечки червонуватi (вiночок, до 8 мм завдовжки, глечикоподiбної форми). Цвiтiння в травнi - червнi.
  Росте на вологих мiсцях у соснових (iнколи у дубово-соснових) лiсах, на торф"яних болотах пiвночi Полiсся, iнколи "острiвцями" ( ред. - острiвками?) у Прикарпаттi, Карпатах. Рослина декоративна, але й отруйна.
  
  
  Мучниця звичайна
  Толокнянка обыкновенная, Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng.
  
  Кущик висотою до 1 м (iнколи навiть до 2-х метрiв, але частiше 30-50 см), з розгалуженим лежачим стеблом. Шкiрястi зимуючи цiлокраї листки мають довгасто-оберненояйцеподiбну форму, звуженi в короткий черешок, на верхiвцi тупi, зверху блискучi, темно-зеленi (зiсподу свiтлiшi). Бiлi або блiдо-рожевi квiтки (вiночок глечикоподiбний, 5-6.5 мм завдовжки) у пониклих верхiвкових китицях. Цвiтiння у травнi - червнi. Червоний плiд - кулястий, кiстянкоподiбний, до 8 мм дiаметром.
  Росте на сухих пiсках соснових лiсiв Полiсся - розсiяно, "острiвцями". Декоративна, дубильна, ще й лiкарська рослина - цiлющий ефект препаратiв з листя мучницi, що застосовуються у медицинi й ветеринарiї, обумовлений дезiнфiкуючими та сечогiнними властивостями. Мiсцями рослина потребує охорони.
  
  
  Верес звичайний
  Вереск обыкновенный, Calluna vulgaris (L.) Hill.
  
  Вiчнозелений кущик 30-90 см (до 1 м) заввишки, iз тонкими розпростертими густооблисненими пагонами. Дрiбненькi (1,5-2,5 мм завдовжки) сидячi листки мають коротколiнiйно-ланцетну форму, бiля основи стрiлоподiбнi. Лiлово-рожевi, iнколи бiлi, пониклi квiтки зiбранi по 5-15 в однобоких довгих китицях. Цвiтiння починається наприкiнцi липня й триває майже до жовтня.
  Росте в соснових, iнколи дубово-соснових лiсах, на полонинах, у лiсових та на пiвночi лiсостепових районiв України, розсiяно. Iнколи утворює суцiльнi заростi. Це дуже корисна харчова, кормова, медоносна й декоративна рослина; з її суцвiть готують сиропи та рiзнi смачнi напої. Вересовий мед знайшов поетичне вiдображення в легендах i пiснях багатьох народiв Європи.
  
  
  
  Родина Брусничнi
  Брусничные
  Vacciniaceae
  
  Чорниця
  Черника, Vaccinium myrtillus L.
  
  Кущик 10-40 см заввишки, iз гостроребристими гiлками на розгалуженому стеблi. Листки з країв дрiбнопилчасто-зубчастi, опадають на зиму. З рожевим вiдтiнком зеленувато-бiлi пониклi квiтки на коротеньких квiтконiжках виходять по однiй з листкових пазух. Цвiте чорниця у травнi - червнi, а в липнi достигають чорнi з сизуватою поволокою ягоди. Плодами живляться численнi тварини, розповсюджуючи насiння; здатна чорниця й до вегетативного розмноження - кореневими паростками.
  Побачити її можна найчастiше у хвойних та мiшаних лiсах, полонинах Карпат, Полiсся, iнколи на пiвночi Лiсостепу. Чорниця - дуже цiнна лiкарська, харчова, технiчна й медоносна рослина. Чорничний мед, ароматний i прозорий, має лiкувально-дiєтичнi властивостi. Плоди її соковитi й приємнi на смак, до того ж мiстять чисельне рiзноманiття вiтамiнiв та цукрiв - фруктозу i сахарозу.
  
  
  Брусниця
  Брусника, Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror.,Vaccinium vitis-idaea L.
  
  Кущик 8-25 см заввишки, свiтлолюбна рослина. Шкiрястi листки iз загнутими краями залишаються на зиму зеленими. Блiдо-рожевi та бiлi квiточки (вiночок дзвоникоподiбний) у верхiвкових 2-16-квiткових китицях. Цвiтiння в травнi - червнi, червонi ягоди достигають у липнi.
  Росте у хвойних та мiшаних лiсах Карпат, Полiсся, iнколи поблизу в лiсостепових районах України. Брусниця - лiкарська, харчова й медоносна рослина, її плоди споживають у свiжому, квашеному та замороженому станi (ред. - виглядi?). Потребує охорони.
  
  
  Буяхи, або лохина
  Голубика, Vaccinium uliginosum L.
  
  Кущик вiд 5-30 до 60-90 см (iнколи до 1 м) заввишки. Пагони, на вiдмiну вiд найближчого родича, чорницi - округлi, з тонкими листками (зiсподу сизувато-зеленi), що опадають на зиму. Бiлi або рожевi квiтки розташованi по 1-2 у пазухах листкiв. Вiночок яйцеподiбно-глечикоподiбний. Цвiте у травнi - червнi, синi плоди iз сизуватою поволокою достигають у липнi.
  Росте на торф"яних болотах, у соснових та мiшаних лiсах Карпат, подекуди на пiвночi Правобережного Полiсся, iнколи навiть трохи пiвденнiше. Корисна харчова й вiтамiнна, а ще лiкарська та медоносна рослина, що заслуговує обережного ставлення i охорони.
  
  
  
  Родина Первоцвiтнi
  Первоцветные
  Primulaceae
  
  Вербозiлля лучне, луговий чай
  Вербейник монетчатый, луговой чай, Lysimachia nummularia L.
  
  Багаторiчна рослина 15-30 см заввишки, iз лежачим стеблом, що укорiнюється у вузлах. Листки бiля основи невиразно-серцеподiбнi, цiлокраї, на коротеньких черешках; листорозмiщення супротивне. Жовтенькi квiтки розташованi поодинцi у листкових пазухах. Цвiте в червнi - серпнi. Плiд - куляста коробочка.
  Росте у лiсах i на луках, по берегах рiчок, у лiсових та лiсостепових районах України. Iнколи вербозiлля росте просто у водi - в такому випадку його зовнiшнiй вигляд рiзко змiнюється, листки розташовуються у рiзних плоскостях, а стебла приймають бiльш-менш вертикальне положення. В народнiй медицинi застосовується настiй з листя - вiд цього, звiсно, iнша назва рослини, "луговий чай".
  
  
  Вербозiлля звичайне
  Вербейник обыкновенный, Lysimachia vulgaris L.
  
  Вiдрiзняється вiд попереднього виду по-перше м"яковолосистим прямостоячим стеблом, та яйцеподiбно-ланцетними листками, що ростуть по 3-4 у кiльцях, а ще пiрамiдально волотистим густим суцвiттям. Цвiтiння у червнi - серпнi.
  Росте на вологих (ред. - вогких) мiсцях - по рiчкових берегах, на болотах, у вiльшняках майже по всiй Українi. Рослина технiчна (фарбувальна) i, принаймнi, досить декоративна.
  
  
  Курячi очки польовi
  Очный цвет пашенный, Anagallis arvensis L.
  
  Однорiчна рослина 8-25 см заввишки, iз розпростертим стеблом та сидячими квiтками. Яскраво-червонi квiтки на довгих квiтконiжках мовби ростуть iз листкових пазух. Цвiтiння у квiтнi - серпнi. Плоди - кулястi коробочки, з кожної може висипатися до 700 насiнин.
  На пiвднi та пiвденному заходi України можна побачити блакитно-квiткову форму цiєї рослини, яку вченi вiдокремлюють у самостiйний вид - Anagallis caerulea Schreb. До речi, наукова назва Anagallis походить вiд грецького слова "anagelae" - "розсмiшити". Й насправдi, квiточки мають вельми веселий зовнiшнiй вид.
  Але зовсiм невесело прийдеться свiйським птахам, якщо вони поклюють насiння курячих очок - вони можуть отруїтися, бо насiння то є ще бiльша отрута, нiж iншi частини рослинки. В невеликих дозах настiй трави проявляє цiлющi властивостi, за його допомогою змiнювали тиск кровi.
  Рослини з червоними квiтками можна знайти бiля дорiг, житла, на полях, де курячi очки забур"янюють (засмiчують?) посiви - по всiй територiї країни.
  
  
  Одинарник європейський
  Седмичник европейский, Trientalis europaea L.
  
  Багаторiчник 5-30 см заввишки iз ниткоподiбними пiдземними пагонами, що мають на кiнцях бульбоподiбнi потовщення, та дрiбними середнiми й бiльшими верхнiми листками, якi (верхнi, по 7) скупченi у кiльце. Бiлi квiтки - на довгих квiтконiжках, що виходять з пазух верхiвкових листкiв. Оцвiтина 7-членна, тичинок теж сiм. Цвiтiння в травнi - червнi.
  Росте в лiсах, серед чагарникiв, у Полiссi й Карпатах, iнколи в Лiсостепу - в Сумськiй (Конотопський район) та Вiнницькiй областях, в околицях мiста Харкова.
  
  
  
  Родина Мальвовi
  Мальвовые
  Malvaceae
  
  Калачики непомiтнi
  Просвирник незамеченный или пренебрежённый , Malva neglecta Wallr.
  
  Багаторiчна рослина, досить маленька на зрiст (10-40 см), з блiдо-рожевими квiтами. Цвiте з червня по вересень.
  Росте спорадично (розсiяно) по всiй Українi, на засмiчених мiсцях, бiля парканiв та вздовж дорiг.
  Рослина лiкарська, декоративна, кормова, медоносна. Найближчий родич дуже красивих мальв, якi часто можна побачити на квiтниках в селах та мiстах нашої країни.
  
  
  
  Родина Молочайнi
  Молочайные
  Euphorbiaceae
  
  Перелiска багаторiчна
  Пролесник многолетний, Mercurialis perennis L.
  
  Багаторiчнi трави (15-30 см заввишки) iз повзучим кореневищем та простим голим цилiндричним стеблом (внизу без листя), угорi iз зближеними листками. Дрiбнi одностатевi квiтки мають просту зеленувату чашечкоподiбну оцвiтину. Цвiтiння в квiтнi - травнi.
  Росте в лiсах та серед чагарникiв розсiяно по всiй Українi, за винятком пiвденних степiв i Криму. Рослина отруйна.
  
  
  Молочай сонячний, або соняшний
  Молочай солнцегляд, Euphorbia helioscopia L.
  
  Однорiчна рослина 5-35(40) см заввишки, iз одиничним голим (або майже голим) стеблом. Стебловi листки з клиноподiбною основою, на тупому кiнцi пилчастi. Вся рослина жовтуватого кольору. Цвiте з червня (часто навiть з квiтня) до серпня. Плiд - гладенький тригорiшок, що мiстить темне сiтчасто-зморшкувате (сiтчасто-ямчасте) насiння.
  Росте на вiдкритих засмiчених мiсцях, бiля дорiг та на городах, iнколи й серед посiвiв на полях. Його можна знайти переважно в лiсових та лiсостепових районах України, рiдко на Лiвобережжi.
  Наукова назва - helioscopia - перекладається як "той, що стежить за сонцем". Але ж ця помилка прийшла до нас iз давнього Середньовiччя, суцвiття цiєї рослини за Сонцем не повертаються. У тканинах усiх молочаїв є бiлий каучук - латекс, iз неприємним присмаком. Отруйнi властивостi "соку" молочая знайшли вiдображення у багатьох європейських мовах, де зустрiчаються назви "вовче" або навiть "чортове" молоко (у чеськiй мовi назва молочаю - "млєчник"). Вiвцi чи молоде теля, яке зазiхне на молочай, можуть позбутися життя. Молочай - отруйна рослина. Вiдомi навiть випадки, коли людина втрачала зiр, якщо бiлий "сiк" потрапляв у очi.
  
  
  Молочай болотний
  Молочай болотный, Euphorbia palustris L.
  
  Цей багаторiчник досягає пiвтораметрової висоти, його можна знайти майже по всiй Українi, за винятком високогiр"я Криму та Карпат, але найчастiше по заплавних луках, болотах, тальвегах степових балок Лiвобережжя. Наприкiнцi цвiтiння (у червнi) сизувата рослина починає червонiти. Стебла дудчастi, стебловi листки переважно елiптичнi. Головних променiв суцвiття звичайно 5-8, починається цвiтiння у травнi.
  
  Усього в Українi росте 56 представникiв роду молочай. Майже всi вони дуже отруйнi для тварин та людини.
  
  
  Молочай кипарисовидний
  Молочай кипарисовидный, Euphorbia cyparissias L.
  
  Багаторiчна рослина 10-40 см заввишки з чисельними голими (iнколи в нижнiй частинi присутнє опушення) стеблами, дуже розвинутими безплiдними гiлочками - бiльш розвинутими, нiж суцвiття, що мають по 10-15 променiв. Верхiвковi листки ниткоподiбнi, стебловi - вузьколiнiйнi. Нектарники широкопiвмiсяцевi, з коротенькими тупими рiжками. Цвiтiння в травнi - червнi.
  Побачити цю рослину можна вздовж дорiг, на степових схилах, вiдкритих пiсках та в соснових лiсах, на бахчах та полях майже по всiй країнi, за винятком Донецького Лiсостепу, iнколи в Криму.
  Рослина отруйна.
  
  
  
  Родина Тимелеєвi
  Волчниковые
  Thymelaeaceae
  
  Вовчi ягоди звичайнi, вовче лико
  Волчеягодник обыкновенный, волчье лыко, Daphne mezereum L.
  
  Кущ пiвтораметрової висоти (або нижче) iз нечисленними пагонами, що розгалуженi лише вгорi. Молодi гiлочки притиснутопухнастi. Короткочерешковi оберненоланцетнi листки скупченi на верхiвках пагонiв. Духмянi свiтло-рожевi квiтки з"являються до розпускання листя, у квiтнi - першiй половинi травня. Плiд - соковита, м"ясиста, овальна яскраво-червона кiстянка.
  /iншим шрифтом: У iнших видiв можна побачити бiлi (вовчi ягоди Софiї), жовтувато-бiлi або кремовi (вовчi ягоди кримськi) й темно-рожевi (вовчi ягоди пахучi) квiтки./
  Росте в лiсах Правобережного Лiсостепу, Карпат, Полiсся, iнколи у межах Лiвобережного Лiсостепу. Потребує охорони. Рослина медоносна, лiкарська - але тiльки в мiкродозах, бо всi частини рослин дуже отруйнi: 8-10 плодiв то є смертельна доза для дорослої людини.
  
  
  
  Родина Бiлозоровi
  Белозоровые
  Parnassiaceae
  
  Бiлозор болотний
  Белозор болотный, Parnassia palustris L.
  
  Багаторiчнi трави 10-30 см заввишки. Стебла прямi, нерозгалуженi, ребристi. Один-єдиний стебловий листок - стеблообгортний, має глибокосерцеподiбну форму. Бiлi квiтки теж одиничнi. Напроти кожної пелюстки - витонченi (ред.- вишуканi, елегантнi, грацiознi) стамiнодiї з прозорими блискучими залозами по краю. Це, напевно, колишнi безплiднi тичинки, що зазнали певних змiн протягом тисячорiч еволюцiї. Їх мета - "пiд маскою" крапель нектару "запросити" комах на побачення. Нехитра омана дiє: комахи садяться на квiтку та запилюють її.
  Цвiтiння - в липнi й серпнi, iнодi бiлозiр цвiте до вересня.
  Росте по болотах, на вологих лугах Полiсся й Карпат, iнколи Лiсостепу. Рослина медоносна.
  
  
  
  Родина Розовi
  Розовые
  Rosaceae
  
  Глiд одноматочковий
  Боярышник однопестичный, Crataegus monogyna Jacg.
  
  Деревце або кущ 3-7 м заввишки, iз колючими червонувато-коричневими гiлками. Кора стовбура буровато-сiра. Листки двоколiрнi: зверху блискучi темно-зеленi, зiсподу свiтлi, з восковою поволокою. На плодючих пагонах листки 3-5-роздiльнi, на безплiдних - 5-7-глибокороздiльнi. Суцвiття щиткоподiбнi, з 10-18 бiлими квiточками. Чашолистки вiдiгнутi донизу. Цвiте у червнi.
  Плоди широкоелiпсоїднi, коричневато-червонi. Глiд одноматочковий - лiкарська, харчова й декоративна рослина.
  Росте на лiсових галявинах переважно в Криму. Його можна помилково прийняти за iнший глiд - i це не дивно, але ж в Українi можна знайти бiльш нiж тридцять видiв цього роду.
  
  Глiд п"ятиматочковий
  Боярышник пятистолбиковый, Crataegus pentagyna Waldst et Kit.
  
  Кущ менших розмiрiв (2-4 м), анiж попереднiй вид. Листки зеленi (зiсподу сiрувато-зеленi), 5-7-глибоколопатевi, мають бiльш-менш густе опушення. Цвiтiння починається наприкiнцi травня, закiнчується в червнi.
  Плоди досить маленькi (6-12 мм), майже чорнi, iз сизуватою поволокою та червонуватою м"якiттю.
  Росте в степових та лiсостепових районах (переважно на Лiвобережжi) й у Кримських горах. Рослина лiкарська, харчова, декоративна, медоносна. Борошно з плодiв глоду можна домiшувати до хлiбо-булочних та кондитерських виробiв.
  
  
  Глiд український
  Боярышник украинский, Crataegus ucrainica Pojark.
  
  Деревце або кущ тих же розмiрiв, що й попереднiй вид. Вiдрiзняється лише темно-червоними плодами з двома кiсточками й глибокими зубцями по нижньому краю нижнiх бiчних лопатей - iнколи вони доходять до черешка. Цвiтiння - в червнi.
  Знайти цей глiд можна в лiсах, на галявинах Полiсся й пiвночi лiсостепових районiв України. Плоди використовуються у харчуваннi.
  
  
  Ожина сиза, або звичайна
  Ежевика сизая, Rubus caesius L.
  
  Кущ iз дугоподiбно вигнутими пагонами до пiвтора метри (або менше), густо вкритими вiдiгнутими й прямими шипиками. Верхiвки пагонiв, якщо торкаються землi, здатнi укорiнюватися. Листки трiйчастi, з широколанцетними прилистками.
  Великi бiлi квiтки на довгих тонких квiтконосах зiбранi у негустi щитки. Цвiтiння в червнi - серпнi (iнколи з травня). Добре розвинутi плоди - чорнi, з сизуватою поволокою - складенi з багатьох соковитих кiстяночок.
  Звичайно можна побачити ожину сизу по всiй територiї країни, по берегах рiчок, в ярах, лiсах, у садах.
  Утворює гiбриди з iншими видами ожини, яких в Українi майже пiвтора десятка.
  Ожина сиза - лiкарська, харчова, фарбувальна, декоративна рослина. Плоди можна споживати свiжими й сушеними, з них готують сиропи, напої; листки додають пiд час заварювання трав"яного чаю. Ожина - добрий медонос, мед з якого свiтлий та прозорий, з приємним ароматом.
  
  
  Суницi зеленi, полуницi
  Полуница, или земляника зелёная, Fragaria viridis Duch.
  
  Багаторiчна рослина 5-20 см заввишки, чашолистки притиснутi до плода, на вiдмiну вiд суниць лiсових листки опушенi з обох бокiв. Листки завжди трiйчастi. Рожевi, бiло-рожевi плоди (бiля 1 см дiаметром) мають слабеньке опушення. Сiм"янки ледь зануренi у м"якуш. Цвiтiння в травнi - червнi. Швидко розмножується вегетативно, "вусами".
  Росте на схилах, у степах, бiля узлiсь та серед чагарникiв майже всюди по Українi, iнколи в Полiссi й високогiр"ї Карпат, Криму. Лiкарська, харчова, цiнна вiтамiнна рослина (у плодах - значна кiлькiсть вiтамiнiв А, В, С, К, РР). Настiй з листя допомагає при лiкуваннi деяких захворювань нирок. Близькi американськi види суниць - вiргiнськi, чiлiйськi - культивуються, їх плоди значно бiльших (2-3 см у дiаметрi) розмiрiв.
  
  
  Гравiлат мiський
  Гравилат городской, Geum urbanum L.
  
  Багаторiчник 40-60 см заввишки, з м"яковолосистими стеблами. Прикореневi листки лiроподiбно-перистi, стебловi - трироздiльнi або трiйчастi. Свiтло-жовтi квiтки бiля 1 см у дiаметрi. Цвiтiння з травня (червня) майже до вересня. Плiд збiрний, з горiшкоподiбних сiм"янок, якi чiпляються до шерстi тварин або до одежi людини, й таким чином розноситься на великi вiдстанi.
  Росте у свiтлих лiсах, серед чагарникiв, часто бiля житла, по всiй країнi. Кореневище мiстить дубильнi й фарбувальнi речовини, гравiлат вважається лiкарською, технiчною (для фарбування тканин у червоно-коричневий колiр) та харчовою рослиною - пiдземнi частини можна, завдяки вмiсту ефiрної олiї, використовувати як приправу до овочевих страв, а молодi листки, в яких є значна кiлькiсть аскорбiнової кислоти, можна додавати у зеленi борщi та салати.
  
  
  Гравiлат рiчковий
  Гравилат речной. Geum rivale L.
  
  Теж багаторiчна рослина, яка вiдрiзняється вiд попереднього виду бiльшими пониклими квiтками блiдо-жовтого кольору з червонуватими жилами. Цвiте в травнi - липнi. Росте на вогких луках, серед чагарникiв майже по всiй Українi, за винятком степових районiв та Криму.
  
  
  Приворотень стрункий, манжетка
  Манжетка изящная, Alchemilla micans Bus., Alchemilla gracilis Opiz
  
  Багаторiчна рослина 10-50 см заввишки iз повзучим кореневищем та розпростертими або висхiдними стеблами. Цвiтiння у травнi - червнi.
  Росте iнколи по луках та узлiссях в лiсостепових районах, Карпатах, Полiссi; зовсiм рiдко в степових районах. З тридцяти видiв приворотня, що можна знайти на територiї нашої країни, бiльше половини ростуть у Криму (зокрема приворотень яйли та каменелюбний, сизуватий i приворотень Стiвена).
  Латинська назва роду пов"язана з тим, що середньовiчнi алхiмiки вважали цю рослину не тiльки цiлющою, але й майже чарiвною.
  
  
  Вишня кущова, вишня степова
  Вишня кустарниковая, Cerasus fruticosa Pall.
  
  Кущ з довгими ростовими пагонами, не вище пiвтора метри, на пагонах мiстяться елiптично-ланцетнi листки. Червонi квiтки на коротеньких квiтконiжках зiбранi по 3-4 у зонтикоподiбнi суцвiття. В червоних соковитих кiстянках - гостра кiсточка. Плоди достигають у липнi. Цвiтiння в квiтнi - травнi.
  Росте по схилах у степах, серед чагарникiв у лiсостепових та степових районах, навiть на пiвднi Полiсся. Вважається одним з предкiв культурних сортiв вишнi звичайної, пiдходить для схрещування iз численними її сортами.
  
  
  
  Родина Цезальпiнiєвi
  Цезальпиниевые
  Caesalpiniaceae
  
  Гледичiя колюча
  Гледичия обыкновенная или трёхколючковая, Gleditsia triacanthos L.
  
  Високе (20-40 м) однодомне дерево з розлогою ажурною кроною та мiцними, вiдносно довгими, розгалуженими чи простими колючками, що розташованi на гiлках. Листки зазвичай парноперистi, загостренi. Одностатевi квiтки зiбранi в китицi. Цвiтiння в червнi, iнколи починається у другiй половинi травня. Плiд - довгий (20-40 см) зiгнутий та сплюснутий темно-коричневий бiб, що звисає на вiдносно довгiй нiжцi.
  Батькiвщина гледичiї колючої, лiкарської рослини - Пiвнiчна Америка. Сьогоднi це дуже красиве дерево вирощують у парках майже по всiй країнi. Її плоди прикрашають осiннi букети й флористичнi композицiї.
  На пiвднi України iнколи можна побачити близьку "родичку" - гледичiю каспiйську, з тупими на кiнцi листками, що походить з Ленкоранi.
  Обидвi рослини - декоративнi.
  
  
  Родина Бобовi
  Бобовые
  Fabaceae
  (Leguminosae)
  
  Буркун лiкарський
  Донник лекарственный, Melilotus officinalis (L.) Pall.
  
  Дворiчна рослина до 1 м у висоту, з трiйчастими листками та жовтими пониклими квiточками у багатоквiткових пазушних китицях. Бiб (3-4 мм) поперечносiтчасто-зморшкуватий. Цвiтiння у червнi - серпнi.
  Росте на луках, схилах, лiсових галявинах, засмiчених мiсцях, бiля дорiг, iнколи серед посiвiв по всiй територiї країни. Цiнна медоносна, лiкарська (застосовувалася при лiкуваннi астми) й кормова та вiтамiнна рослина. Молодi листки можна застосовувати як компоненти салатiв, додавати до перших страв.
  
  Буркун бiлий
  Донник белый, Melilotus albus Medik
  
  Дворiчна, iнколи однорiчна рослина до 2 м у висоту. Вiдрiзняється вiд попереднього виду не стiльки розмiрами, скiльки бiлими квiточками й подовженими кулеподiбними бобами (3-3,5 мм). Цвiте в червнi - липнi.
  Росте в тих же умовах, звичайно у всiй країнi. Рослина медоносна й кормова.
  
  
  Конюшина гiрська
  Клевер горный, белоголовка, Trifolium montanum L.
  
  Багаторiчна рослина 20-70 см заввишки iз мiцним стрижневим коренем. Стебла прямi або висхiднi, нижнi листки з довгими черешками, бiлi квiтки зiбранi у щiльнi суцвiття-головки. Цвiтiння зазвичай починається у травнi, закiнчується у серпнi.
  Росте по сухих луках, на узлiссях свiтлих лiсiв майже по всiй Українi, за винятком степових районiв. Медоносна й кормова рослина.
  
  
  Конюшина повзуча, конюшина бiла
  Клевер ползучий, Trifolium repens L.
  
  Теж багаторiчник, але менших розмiрiв (10-30 см) i не тiльки бiлими, але й блiдо-рожевими та блiдо-жовтими квiточками у негустих кулястих головках. Повзучi пагони мають здатнiсть укорiнюватися по вузлах. Цвiте з травня по вересень.
  Росте по луках, схилах, у западинах в степах (тiльки у вiдносно вологих мiсцях) майже по всiй Українi, за винятком високогiр"я Карпат. Кормова й медоносна рослина.
  
  
  Конюшина альпiйська
  Клевер альпийский, Trifolium alpestre L.
  
  Багаторiчник до 60 см заввишки (частiше 20-40 см) з довгими пiдземними пагонами. Верхнi листки на коротеньких черешках, нижнi - на довгих. Великi ланцетнi прилистки по краях з довгенькими вiйками, що до середини зрослися з черешками. Пурпуровi або темно-червонi сидячi квiтки - у верхiвкових яйцеподiбних головках. Цвiтiння у червнi - липнi.
  Росте на сухих лiсових та гiрських луках, серед чагарникiв та в свiтлих лiсах по всiй Українi. Кормова рослина.
  
  
  Конюшина лучна
  Клевер луговой, Trifolium pratense L.
  
  Багаторiчна рослина тих же розмiрiв, що й попереднiй вид. Пагони висхiднi, листки й стебла розсiяно опушенi. Рожевi, пурпурнi або червонi квiтки (iнколи бiлi - альбiноси) 13-15 мм завдовжки, сидячi, у верхiвкових суцвiттях-голiвках. Цвiте у травнi - липнi, iнодi до серпня.
  Росте на лiсових луках та бiля рiчок, вздовж дорiг по всiй країнi, але в степових районах екстразонально. Кормова рослина.
  
  
  Конюшина середня
  Клевер средний, Trifolium medium L.
  
  Вiдрiзняється вiд попереднього виду майже завжди колiнчастозiгнутим у вузлах стеблом. Квiтки яскраво-пурпуровi (iнколи бiлi або рожевi). Цвiтiння у червнi - липнi.
  Росте на лiсових та гiрських луках, серед чагарникiв, майже по всiй країнi. Рослина кормова й медоносна.
  Всього в Українi можна знайти майже 40 видiв конюшини.
  
  
  Лядвенець рогатий
  Лядвенец рогатый, Lotus corniculatus L.
  
  Багаторiчна рослина 10-80 см. Сьогоднi цей вид нашi вченi розглядають як сукупнiсть п"яти видiв рослин - лядвенець кримський, сумнiвний, український, польовий та лядвенець Ольги - якi трохи вiдрiзняються один вiд одного. Наприклад, кримський - найнижчий (до 25 см). Лядвенець Ольги має стебла, що пiднiмаються, або висхiднi. У сумнiвного стебла майже лежать на землi. Цвiтiння з травня до серпня, iнодi до вересня (лядвенець Ольги, український та польовий).
  Серед камiння по схилах Днiстра та його приток можна знайти лядвенець сумнiвний. Кримський лядвенець, природно, росте в Криму. Iншi види можна побачити в рiзних районах майже по всiй країнi, але польовий зазвичай росте в Полiссi й Карпатах, а український - в степових та лiсостепових районах.
  Всi цi види - досить цiннi кормовi й медоноснi.
  
  
  Робiнiя звичайна, бiла акацiя
  Робиния лжеакация (белая акация), Robinia pseudoacacia L.
  
  Доволi високе (15-25 м) дерево з розлогою кроною та сiрою корою з багатьма трiщинками. Листки непарноперистi, складаються з овальних або довгасто-овальних листочкiв, якi закiнчуються вiстрям. Прилистки мають вигляд колючок. Блiдо-рожевi та бiлi квiтки зiбранi в негустi пазушнi пониклi китицi. Цвiте бiла акацiя у травнi - червнi.
  Походить робiнiя звичайна з Америки, в Українi культивується дуже широко, її можна побачити в парках, лiсосмугах, вздовж дорiг, на вулицях. Цiнна медоносна, лiкарська, технiчна, декоративна рослина. Деревена мiцна й добре полiрується, завдяки чому придатна для виробництва меблiв та iнш. Це дерево закрiплює схили ярiв та береги водойм, отже може використовуватися й у фiтомелiоративних цiлях.
  Акацiєвий мед мiстить багато фруктози, вiн прозорий та має тонкий аромат.
  
  
  Астрагал солодколистий
  Астрагал сладколистный, Astragalus glycyphyllos L.
  
  Багаторiчна рослина 40-80 см заввишки, негустоопушена або гола, iз висхiдним розгалуженим стеблом. Непарноперистi листки досить довгi (до 20 см), складаються з цiлокраїх листочкiв. Зеленовато-жовтенькi квiточки зiбранi у 3-5-квiтковi яйцеподiбно-довгастi китицi. Боби до зо мм завдовжки, дугоподiбно вигнутi. Цвiтiння у червнi - серпнi.
  Росте у лiсах та серед чагарникiв по всiй Українi. Рослина кормова й медоносна.
  В нашiй країнi можна знайти майже 50 рiзних видiв астрагалу.
  
  
  Горошок плотовий
  Вика заборная, горошек заборный, Vicia sepium L.
  
  Багаторiчна рослина 30-60 см завдовжки. Стебло досить тонке. Листки з 10-12 ромбiчних (яйцеподiбно-ромбiчних) листочкiв, досить широких, завдяки чому його легко впiзнати; закiнчуються розгалуженим вусиком. Квiтки темно-лiловi, боби лiнiйнi, чорнi. Цвiтiння у квiтнi - травнi, iнколи до червня. Цiкаво, що нектар видiляється не тiльки у квiточках, але й на нижнiй сторонi прилисткiв; мурахи дуже полюбляють цi ласощi.
  Росте горошок плотовий переважно серед чагарникiв, на узлiссях та луках у лiсостепових та лiсових районах, iнколи в степу.
  Кормова й медоносна рослина.
  В Українi можна побачити бiльше тридцяти представникiв цього роду, про деякi з них ми вам зараз розповiмо.
  
  
  Горошок мишачий
  Вика мышиный горошек, горошек мышиный, Vicia cracca L.
  
  Теж багаторiчник iз розгалуженими слабкими й виткими стеблами до 1 м завдовжки; опорою служать сусiднi рослини, за якi вiн чiпляється своїми вусиками. Листки з 6-10 пар довгастоланцетних загострених листочкiв, що розташованi в однiй плоскостi. В густих китицях - до 30-40 лiлових квiточек, цвiтiння у травнi - липнi.
  Горошок мишачий звичайно можна знайти на луках, трав"янистих схилах, серед чагарникiв та на узлiссях по всiй Українi. Рослина також кормова й медоносна.
  
   ***
   Издателю: могу предоставить весь текст и бОльшую часть иллюстраций для подготовки к выходу в свет "Школьного атласа цветковых растений"
Оценка: 5.00*3  Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"