Рябоконь Андрей Александрович: другие произведения.

Школьный атлас цветковых растений

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Конкурс фантастических романов "Утро. ХХII век"
Конкурсы романов на Author.Today

Летние Истории на ПродаМане
Peклaмa
Оценка: 5.00*3  Ваша оценка:

  
   Школьный атлас цветковых растений
   (на украинском языке)
  
   Шкiльний атлас квiткових рослин
  
   (фрагмент книги)
  
   ***
  
  Родина Фіалкові
  Фиалковые
  Violaceae
  
  Фіалка Рейхенбаха, або фіалка лісова
  Фиалка лесная или Рейхенбаха, Viola reichenbachiana Jord ex Boreau.
  
  Ця багаторічна рослина - один з найголовніших компонентів флори європейських букових лісів. Її можна побачити й серед чагарників та в мішаних лісах, на узліссях - майже на всій території України, але частіше на Поліссі.
  Одна з прадавніх легенд розповідає, що коли перший чоловік - Адам - потрапив у покарання за межи раю, він йшов та лив сльози, а з тих краплин виростали чарівні квіти - фіалки. Ще одна легенда знайомить нас з іншою "версією походження": фіалка - це дочка Атласа, яка відмовилася підкоритися богу Сонця та перетворилася у квітку в ту мить, коли ховалася у затінку від свого переслідувача.
  Її запашні квітки мають світло-фіолетовий або ліловий колір. Цвітіння починається у квітні, або ще раніше; закінчується на початку літа. Ця, безумовно, декоративна рослина потребує охорони.
  
  
  Усього в нашій країні можна знайти більше тридцяти видів фіалок. Найрозповсюджені - фіалка двоквіткова (Viola biflora), фіалка запашна (Viola odorata), фіалка польова (Viola arvensis) - лікарська рослина, яка часто росте на забур"янених городах та полях; в альпінаріях часто вирощують фіалку жовту (Viola lutea), що походить з Балкан та гір Центральної Європи. Фіалка двоквіткова найчастіше росте в гірських лісах та біля струмків у Карпатах. Цю декоративну рослину можна культивувати на вологих місцях у затінку.
  
  
  
  Родина Чистові
  Ладанниковые
  Cistaceae
  
  Сонцецвіт звичайний, сонянка
  Солнцецвет монетолистный, Helianthemum nummularium (L.) Mill.
  
  Багаторічна рослина 10-40 см заввишки з розлогим стеблом та здерев"янілими нижніми майже лежачими павутинисто-опушеними гілками. Золотисто-жовті квітки по 3-8 у кінцевих китице видних суцвіттях. Цвітіння переважно у травні - липні (може розквітати й влітку).
  
  Росте на крейдяних та вапнякових відслоненнях, узліссях, гірських схилах, пісках переважно в північних степах України та інколи в Криму, Прикарпатті (між Прутом та Днестром). Сонянка - дуже декоративна рослина, її можна вирощувати в альпінаріях.
  
  
  
  Родина Гарбузові
  Тыквенные
  Cucurbitaceae
  
  Переступень білий
  Переступень белый, Bryonia alba L.
  
  Багаторічна трав"яниста ліана з міцним світло-сірим коренем, що має різкий запах. Повзучі стебла здатні перевищувати 3,5 м у довжину. Серцеподібні біля основи листки на довгих черешках, 5-7-лопатеві. Одностатеві квітки зібрані щитками (маточкові) та китицями (тичинкові); віночок жовтувато-блідий. Цвітіння в червні - липні. Ягодоподібний кулястий плід має чорний колір.
  Переступень білий можна знайти серед чагарників, у лісах (навіть біля парканів) переважно в степових та лісостепових районах країни та Криму.
  Рослина лікарська та однодомна, на відміну від близького виду, переступеня дводомного (Bryonia dioica Jacq.), який відзначається меншими розмірами та червоним або жовтим кольором плодів.
  Обидві рослини - хоча вони й найближчі дикі "родичі гарбузові" кавуна, гарбуза та огірків - дуже отруйні.
  
  
  
  Хрестоцвіті, Капустяні
  Крестоцветные или Капустные
  Brassicaceae (Cruciferae)
  
  Сухоребрик лікарський
  Гулявник лекарственный, Sisymbrium officinale (L.) Scop.
  
  Однорічна або дворічна рослина 30-60 см заввишки. Стебло розчепірено-розгалужене. Листки звичайно стругоподібні з нерівномірно-зубчастими частками (верхівкові - списоподібні, цілісні). Маленькі жовті квітки зібрані у видовжених китицях. Плоди - стручки на коротких ніжках - притиснуті до стебла (одна рослина може дати майже 5000 насінин). Цвітіння починається з квітня. Рослини, що розвинулися пізніше, можуть зацвітати до вересня.
  Досить часто можна побачити цей вид на засмічених місцях, у посівах та вздовж доріг по всій країні. Назва рослини підтверджує цілющі властивості цього представника родини хрестоцвітих.
  
  Сухоребрик Льозеліїв
  Гулявник Лезеля, Sisymbrium loselii L.
  
  Ця рослина майже не відрізняється від попередньої. Листки мають переважно зубчастий край, а китиці при плодах видовжуються й утворюють волотисте суцвіття. Стебло жорстковолосисте. Сухоребрик Льозеліїв - теж лікарська, ще й фарбувальна рослина.
  
  
  Жовтушник лакфіолевидний, або лакфіолеподібний
  Желтушник левкойный, Erysimum cheiranthoides L.
  
  Дворічна (інколи однорічна) рослина до 1 м заввишки (але на пісках частіше виростають низенькі й тоненькі екземпляри), опушена притиснутими розгалуженими волосками. Довгасто-ланцетні листки сидячі (але найменші - на черешках). Яскраво-жовті квітки зібрані в густі китицеподібні суцвіття, що робить їх помітними для комах. Цвітіння - з травня до серпня (часто й восени). Стручки (2-4 см) чотиригранні, на майже горизонтальних ніжках.
  Росте жовтушник на полях та біля житла й доріг в більшій частині України, за винятком Криму. Теж лікарська рослина.
  
  
  Суріпиця звичайна
  Сурепка обыкновенная, Barbarea vulgaris R. Br.
  
  Дворічна, інколи багаторічна, рослина 40-60 см заввишки. Розгалужене (угорі) стебло голе, з ліроподібно-перистими листками; верхні листки сидячі, нижні - на черешках. В духмяних золотисто-жовтих квітках, що зібрані у китицеподібне суцвіття, багато нектару. Цвітіння у квітні - травні. Незрілі стручки прямостоячі, дозрілі - відхилені від осі суцвіття.
  Її можна побачити на схилах та пасовищах, луках та полях в більшій частині України - за винятком південних степів та Криму.
  Деякі вчені вважають суріпицю отруйною рослиною, інші - олійною та навіть харчовою. Але всі вони згодні, що це - гарний медонос та, на жаль, злісний бур"ян - одна міцна рослина здатна насіяти навкруги майже 10 000 насінин, ще й з коренів, розрізаних під час орання, виростає численна "бур"яниста малеча".
  
  
  Водяний хрін лісовий
  Жерушник лесной, Rorippa sylvestris (L.) Bess. R. Br.
  
  Багаторічна рослина 20-50 см заввишки, розсіяноопушена або гола, з висхідним борозенчастим стеблом. розгалуженим від основи. Листки перисторозсічені, з великозубчастими сегментами. Золотисто-жовті квіти - в китицях. Цвітіння у травні - серпні. Плід - сплюснутий стручечок.
  Росте на вологих луках, серед верб і тополь, по берегах річок та озер, по всій Україні. Інколи навіть в кримських степах.
  
  
  Водяний хрін австрійський
  Жерушник австрийский, Rorippa austriaca (Crantz) Bess.
  
  Теж багаторічник, що відрізняється від попереднього виду більшими (до 1 м) розмірами й суцільними листками (нижні на черешках з двома вушками, верхні - сидячі). Пелюстки теж яскраво-жовті. Цвітіння у травні - липні.
  Росте на заплавних луках, по берегах річок та боліт майже по всій Україні, крім Полісся.
  
  
  Зубниця бульбиста
  Зубянка клубненосная, Dentaria bulbifera L.
  
  Багаторічна рослина (40-60 см заввишки) з повзучим кореневищем, що вкрите м"ясистими лусками. Стебло має 10-12 листків,
  Блідо-рожеві квіти зібрані у верхівкові китицеподібно-щиткоподібні суцвіття. Цвіте рослина в квітні - травні, але спрямовані косо вгору стручки майже не визрівають; зубниця розмножується переважно чорними цибулинками, що формуються у пазухах суцвіть і верхніх листків.
  Росте в тінистих лісах Закарпаття, Карпат, на Поліссі й в лісостепових районах; інколи у високогір"ї Криму. Рослина декоративна. Потребує охорони.
  
  
  Зубниця п"ятилиста
  Зубянка пятилистная, Dentaria quinquefolia Bieb.
  
  Подібно до попередньої зубниці, багаторічник, але трохи менших розмірів (15-30 см); цибулинок у пазухах листків та суцвіть нема. Лише три листки має рослина, вони зближені в кільця ближче до верхньої частини стебла. Фіолетові квіти розкриваються навесні, у квітні, а в травні цвітіння закінчується. Росте в тих умовах, що й попередній вид. Знайти цю зубницю можна у межах Лівобережного Лісостепу та в Кримських горах, інколи в Поліссі (Київська область) й у Правобережному Лісостепу. Рослина декоративна, потребує охорони.
  У минулому сторіччі в Харківській області було знайдено гібрид цих двох видів, зубниці п"ятилистої та бульбистої.
  
  
  Бурачок пустельний
  Бурачок пустынный, Alyssum desertorum Stapf.
  
  Однорічна рослина 5-20 см заввишки, опушена зірчастими й простими волосками (доволі ефектними, якщо роздивлятися їх у збільшувальне скло), які рятують рослини від збезводнювання; блискучі округлі стручечки позбавленні опушення. Стебло просте або розгалужене, з довгасто-лінійними цілокраїми листками. Цвіте у квітні - червні. Блідо-жовті квітки у китицях, червонуваті чашолистки опадають, коли зріють плоди. Стручечки мають маленьку виїмку.
  Росте по сухих схилах, відслоненнях різних геологічних порід, на полях та у степах, як бур"ян біля доріг по всій Україні; на півночі переважно вздовж залізничних колій. Інколи використовується як декоративна бордюрна рослина.
  
  
  Пужник голий
  Башенница голая, Turritis glabra L.
  
  Однорічник або дворічник 40-120 см заввишки, з прямим, угорі гладеньким, а внизу шорстким, стеблом. Прикореневі листки мають фіолетовий відтінок та здатні зимувати під снігом. Стеблові листки овально-ланцетні, стеблообгортні. Жовтувато-білі квітки у китицеподібнім суцвітті розкриваються у травні, в липні цвітіння припиняється й утворюються плоди - лінійні стручки, притиснуті до осі суцвіття.
  Росте пужник на схилах та пагорбах, галявинах та серед чагарників майже по всій Україні, інколи в Криму.
  
  
  Талабан польовий
  Ярутка полевая, Thlaspi arvense L.
  
  Рослина однорічна, 20-50 см заввишки, гола. Стебло у верхній частині розгалужене. Білі дрібні квіточки цвітуть у травні - червні (та інколи майже до серпня). Плоди - округлоеліптичні ширококрилаті стручечки, 10-18 мм завдовжки, на верхівці глибоковиїмчасті, з коротеньким стовпчиком.
  Росте як бур"ян у посівах, поблизу житла, біля доріг - по всій Україні. Вважається вітамінною, лікарською (застосовується, на відміну від грициків звичайних, тільки у народній медицині), харчовою, ефіроолійною рослиною.
  
  
  
  Родина Вербові
  Ивовые
  Salicaceae
  
  Верба прутовидна
  Ива прутьевидная или корзиночная. Salix viminalis L.
  
  Кущ, інколи невеличке (до 4-5 м) світлолюбне деревце з прутоподібними гілками. Молоді пагони сірувато опушені, інколи голі. Листки лінійні або ланцетно-лінійні, до 20 см завдовжки, з дуже випнутою головною жилкою, зверху зелені, та зісподу білошовковисті. Сережки товсті, пухнасті, майже сидячі. Цвітіння починається в березні, інколи в квітні, після розпускання листків; закінчується у квітні - травні.
  Росте ця верба по берегах річок в Поліссі, Карпатах та Прикарпатті, але нечасто; інколи її можна знайти в лісостепових районах України. Рослина вважається лікарською, медоносною та фітомеліоративною - використовується для закріплення берегів. Ще її лоза - найкраща для тонкого плетива.
  
  Верба біла
  Ива белая, ветла, Salix alba L.
  
  Міцне дерево з широкою округлою кроною, 15-25 м заввишки. Товстий стовбур покритий темно-сірою корою. Молоді пагони й гілки шовковисті й бурі. Листки, до 15 см завдовжки, ланцетні або широколанцетні, загострені, з пилчастим краєм, у молодому стані сріблясто-білі. Загальний відтінок листя здається злегка блакитним. Починає цвітіння в березні або квітні, після появи листків. Приквіткові луски бліді, але звичайно починають "червоніти" й здобувають рудуватий колір.
  Росте по берегах річок, заплавах, у вогких лісах та на вологих луках, по всій Україні; у горах білу вербу можна побачити на висоті 800 метрів над рівнем моря. Ця морозостійка верба є гарною декоративною, лікарською, дубильною, фітомеліоративною та медоносною рослиною. Деревину використовують не тільки у будівництві, але й для виготовлення човнів та різноманітних дрібних виробів.
  
  
  Верба ламка
  Ива ломкая, Salix fragilis L.
  
  Тіньовитривале дерево 10-12 м заввишки (інколи трохи вище) з глибокотріщинуватою сірою корою, що легко знімається цілими шматками. Гілки жовто-бурі або зеленувато-оливкового кольору, біля основи ламкі, що найшло відображення у назві рослини. Листки переважно довгастоланцетні, до 12 см завдовжки, голі, зверху трохи шкірясті. Прилистки великі, напівсерцеподібні, зубчасті. Циліндричні сережки 5-7 см завдовжки. Цвіте в квітні - травні (інколи з березня) одночасно з розпусканням листви (ред. - листків). Росте в тих же умовах, що й попередній вид, а ще доволі часто біля доріг та домівок - по всій країні (за винятком півдня та кримських степів). Цю вербу розводять як декоративну рослину, її гілки підходять для грубого плетіння; це, подібно до попередніх, лікарська, дубильна, фітомеліоративна
  й медоносна рослина.
  
  Дуже часто можна знайти гібриди між двома останніми видами.
  Усього в Україні росте тридцять видів, що належать до роду верба (Salix).
  
  
  
  Родина Грушанкові
  Грушанковые
  Pyrolaceae
  
  Грушанка круглолиста
  Грушанка круглолистная, Pyrola rotundifolia L.
  
  Багаторічна рослина 10-40 см заввишки, з розеткою прикореневих листків та повзучим кореневищем. Квітконосне тупогранчасте стебло має 1-2 піхвових листків та верхівкову китицю з 8-15 запашними білими квітками. Тичинки вигинаються таким чином, що скупчуються під верхніми пелюстками. Цвітіння в червні - липні.
  Росте у лісах, серед чагарників, на Поліссі, в Прикарпатті й Карпатах (місцями до субальпійського поясу); інколи грушанку можна знайти в лісостепових районах України та букових лісах у Кримських горах.
  
  
  Грушанка мала
  Грушанка малая, Pyrola minor L.
  
  Багаторічник трохи менших розмірів (10-20 см), ще відрізняється від попереднього виду прямим - або лише трохи зігнутим - стовпчиком, що "залишається у межах" майже кулястого закритого віночка. Блідо-рожеві квітки зацвітають у червні й цвітуть до липня. Росте в тих же умовах і регіонах, що й попередній вид.
  
  
  Грушанка однобока, ортилія однобока
  Грушанка однобокая, ортилия однобокая,
  Pyrola secunda L., Orthilia secunda (L.) House
  
  Теж багаторічна рослина, що дуже схожа зовні з грушанкою круглолистою, але має більш світле листя (яйцеподібної форми) й однобокі суцвіття, в яких зібрані відносно маленькі зеленуваті квітки. Цвітіння з червня по серпень (інколи завершується у липні).
  Росте у хвойних, мішаних, інколи й листяних лісах Карпат, Полісся, Лісостепу, в горах Криму.
  
  
  Зимолюбка зонтична
  Зимолюбка зонтичная, Chimaphila umbellata (L.) W. Barton
  
  Багаторічник 10-20 см заввишки з довгим повзучим кореневищем та розгалуженим стеблом - голим, подібно до листя. Листки вічнозелені, шкірясті, блискучі, зближені в кільця. Рожеві квітки, трохи пониклі, з подвійною оцвітиною, зібрані в суцвіття - зонтик. Пелюстки по краю війчасті. Плід - куляста коробочка. Цвітіння - в червні й липні. Росте в соснових, мішаних , букових лісах Полісся й Лівобережного Лісостепу, в горах Криму (біля с. Перевальне, Симферопольський район).
  
  
  
  Родина Вересові
  Вересковые
  Ericaceae
  
  Азалія понтійська, рододендрон жовтий
  Рододендрон жёлтый, азалия понтийская. Rhododendron luteum Sweet.
  
  Розлогий кущ 1-2 м заввишки, з прямостоячими гілками, зелено-бурими, опушеними пагонами. Листки, 5-6 см завдовжки, на коротких черешках, мають довгасто-оберненояйцеподібну форму, на зиму опадають. Запашні жовті й оранжеві квітки зібрані в багатоквіткові (по 3-23) зонтикоподібні суцвіття. Неправильно-лійкоподібний віночок - з вузько циліндричною трубочкою та злегка двогубим відгином. Цвітіння в травні, першої половині червня.
  Росте на вологих місцях у підліску переважно дубово-соснових лісів східної частини Західного Полісся (північно-східна частина Ровенської області й північно-західна Житомирської). Рододендрон застосовується у народній медицині (та ветеринарії), але це одночасно й отруйна рослина (наприклад, відомі випадки отруєння листям азалії хатніх тварин). Це технічна, інсектицидна, дубильна рослина, її листки придатні для дублення шкір та фарбування їх у світлі кольори. Ефірну олію, що виготовляється з пелюсток азалії, використовують у парфумерній промисловості. Азалія понтійська - надзвичайно декоративна рослина, особливо під час цвітіння.
  
  
  Андромеда багатолиста
  Подбел многолистный, Andromeda polifolia L.
  
  Кущик 15-40 см заввишки із сланким або висхідним, мало розгалуженим стеблом. Молоді гілки голі, червонувато-бурі. Вічнозелені шкірясті листки (з виразними жилками) на коротких черешках мають довгасто-ланцетну або довгасто-лінійну форму й загорнуті донизу краї. Листки зісподу мають блакитно-білуватий колір від воскової поволоки. Білувато-рожеві пониклі квітки зібрані в щиткоподібні китиці по 2-5, квітконіжки й чашечки червонуваті (віночок, до 8 мм завдовжки, глечикоподібної форми). Цвітіння в травні - червні.
  Росте на вологих місцях у соснових (інколи у дубово-соснових) лісах, на торф"яних болотах півночі Полісся, інколи "острівцями" ( ред. - острівками?) у Прикарпатті, Карпатах. Рослина декоративна, але й отруйна.
  
  
  Мучниця звичайна
  Толокнянка обыкновенная, Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng.
  
  Кущик висотою до 1 м (інколи навіть до 2-х метрів, але частіше 30-50 см), з розгалуженим лежачим стеблом. Шкірясті зимуючи цілокраї листки мають довгасто-оберненояйцеподібну форму, звужені в короткий черешок, на верхівці тупі, зверху блискучі, темно-зелені (зісподу світліші). Білі або блідо-рожеві квітки (віночок глечикоподібний, 5-6.5 мм завдовжки) у пониклих верхівкових китицях. Цвітіння у травні - червні. Червоний плід - кулястий, кістянкоподібний, до 8 мм діаметром.
  Росте на сухих пісках соснових лісів Полісся - розсіяно, "острівцями". Декоративна, дубильна, ще й лікарська рослина - цілющий ефект препаратів з листя мучниці, що застосовуються у медицині й ветеринарії, обумовлений дезінфікуючими та сечогінними властивостями. Місцями рослина потребує охорони.
  
  
  Верес звичайний
  Вереск обыкновенный, Calluna vulgaris (L.) Hill.
  
  Вічнозелений кущик 30-90 см (до 1 м) заввишки, із тонкими розпростертими густооблисненими пагонами. Дрібненькі (1,5-2,5 мм завдовжки) сидячі листки мають коротколінійно-ланцетну форму, біля основи стрілоподібні. Лілово-рожеві, інколи білі, пониклі квітки зібрані по 5-15 в однобоких довгих китицях. Цвітіння починається наприкінці липня й триває майже до жовтня.
  Росте в соснових, інколи дубово-соснових лісах, на полонинах, у лісових та на півночі лісостепових районів України, розсіяно. Інколи утворює суцільні зарості. Це дуже корисна харчова, кормова, медоносна й декоративна рослина; з її суцвіть готують сиропи та різні смачні напої. Вересовий мед знайшов поетичне відображення в легендах і піснях багатьох народів Європи.
  
  
  
  Родина Брусничні
  Брусничные
  Vacciniaceae
  
  Чорниця
  Черника, Vaccinium myrtillus L.
  
  Кущик 10-40 см заввишки, із гостроребристими гілками на розгалуженому стеблі. Листки з країв дрібнопилчасто-зубчасті, опадають на зиму. З рожевим відтінком зеленувато-білі пониклі квітки на коротеньких квітконіжках виходять по одній з листкових пазух. Цвіте чорниця у травні - червні, а в липні достигають чорні з сизуватою поволокою ягоди. Плодами живляться численні тварини, розповсюджуючи насіння; здатна чорниця й до вегетативного розмноження - кореневими паростками.
  Побачити її можна найчастіше у хвойних та мішаних лісах, полонинах Карпат, Полісся, інколи на півночі Лісостепу. Чорниця - дуже цінна лікарська, харчова, технічна й медоносна рослина. Чорничний мед, ароматний і прозорий, має лікувально-дієтичні властивості. Плоди її соковиті й приємні на смак, до того ж містять чисельне різноманіття вітамінів та цукрів - фруктозу і сахарозу.
  
  
  Брусниця
  Брусника, Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror.,Vaccinium vitis-idaea L.
  
  Кущик 8-25 см заввишки, світлолюбна рослина. Шкірясті листки із загнутими краями залишаються на зиму зеленими. Блідо-рожеві та білі квіточки (віночок дзвоникоподібний) у верхівкових 2-16-квіткових китицях. Цвітіння в травні - червні, червоні ягоди достигають у липні.
  Росте у хвойних та мішаних лісах Карпат, Полісся, інколи поблизу в лісостепових районах України. Брусниця - лікарська, харчова й медоносна рослина, її плоди споживають у свіжому, квашеному та замороженому стані (ред. - вигляді?). Потребує охорони.
  
  
  Буяхи, або лохина
  Голубика, Vaccinium uliginosum L.
  
  Кущик від 5-30 до 60-90 см (інколи до 1 м) заввишки. Пагони, на відміну від найближчого родича, чорниці - округлі, з тонкими листками (зісподу сизувато-зелені), що опадають на зиму. Білі або рожеві квітки розташовані по 1-2 у пазухах листків. Віночок яйцеподібно-глечикоподібний. Цвіте у травні - червні, сині плоди із сизуватою поволокою достигають у липні.
  Росте на торф"яних болотах, у соснових та мішаних лісах Карпат, подекуди на півночі Правобережного Полісся, інколи навіть трохи південніше. Корисна харчова й вітамінна, а ще лікарська та медоносна рослина, що заслуговує обережного ставлення і охорони.
  
  
  
  Родина Первоцвітні
  Первоцветные
  Primulaceae
  
  Вербозілля лучне, луговий чай
  Вербейник монетчатый, луговой чай, Lysimachia nummularia L.
  
  Багаторічна рослина 15-30 см заввишки, із лежачим стеблом, що укорінюється у вузлах. Листки біля основи невиразно-серцеподібні, цілокраї, на коротеньких черешках; листорозміщення супротивне. Жовтенькі квітки розташовані поодинці у листкових пазухах. Цвіте в червні - серпні. Плід - куляста коробочка.
  Росте у лісах і на луках, по берегах річок, у лісових та лісостепових районах України. Інколи вербозілля росте просто у воді - в такому випадку його зовнішній вигляд різко змінюється, листки розташовуються у різних плоскостях, а стебла приймають більш-менш вертикальне положення. В народній медицині застосовується настій з листя - від цього, звісно, інша назва рослини, "луговий чай".
  
  
  Вербозілля звичайне
  Вербейник обыкновенный, Lysimachia vulgaris L.
  
  Відрізняється від попереднього виду по-перше м"яковолосистим прямостоячим стеблом, та яйцеподібно-ланцетними листками, що ростуть по 3-4 у кільцях, а ще пірамідально волотистим густим суцвіттям. Цвітіння у червні - серпні.
  Росте на вологих (ред. - вогких) місцях - по річкових берегах, на болотах, у вільшняках майже по всій Україні. Рослина технічна (фарбувальна) і, принаймні, досить декоративна.
  
  
  Курячі очки польові
  Очный цвет пашенный, Anagallis arvensis L.
  
  Однорічна рослина 8-25 см заввишки, із розпростертим стеблом та сидячими квітками. Яскраво-червоні квітки на довгих квітконіжках мовби ростуть із листкових пазух. Цвітіння у квітні - серпні. Плоди - кулясті коробочки, з кожної може висипатися до 700 насінин.
  На півдні та південному заході України можна побачити блакитно-квіткову форму цієї рослини, яку вчені відокремлюють у самостійний вид - Anagallis caerulea Schreb. До речі, наукова назва Anagallis походить від грецького слова "anagelae" - "розсмішити". Й насправді, квіточки мають вельми веселий зовнішній вид.
  Але зовсім невесело прийдеться свійським птахам, якщо вони поклюють насіння курячих очок - вони можуть отруїтися, бо насіння то є ще більша отрута, ніж інші частини рослинки. В невеликих дозах настій трави проявляє цілющі властивості, за його допомогою змінювали тиск крові.
  Рослини з червоними квітками можна знайти біля доріг, житла, на полях, де курячі очки забур"янюють (засмічують?) посіви - по всій території країни.
  
  
  Одинарник європейський
  Седмичник европейский, Trientalis europaea L.
  
  Багаторічник 5-30 см заввишки із ниткоподібними підземними пагонами, що мають на кінцях бульбоподібні потовщення, та дрібними середніми й більшими верхніми листками, які (верхні, по 7) скупчені у кільце. Білі квітки - на довгих квітконіжках, що виходять з пазух верхівкових листків. Оцвітина 7-членна, тичинок теж сім. Цвітіння в травні - червні.
  Росте в лісах, серед чагарників, у Поліссі й Карпатах, інколи в Лісостепу - в Сумській (Конотопський район) та Вінницькій областях, в околицях міста Харкова.
  
  
  
  Родина Мальвові
  Мальвовые
  Malvaceae
  
  Калачики непомітні
  Просвирник незамеченный или пренебрежённый , Malva neglecta Wallr.
  
  Багаторічна рослина, досить маленька на зріст (10-40 см), з блідо-рожевими квітами. Цвіте з червня по вересень.
  Росте спорадично (розсіяно) по всій Україні, на засмічених місцях, біля парканів та вздовж доріг.
  Рослина лікарська, декоративна, кормова, медоносна. Найближчий родич дуже красивих мальв, які часто можна побачити на квітниках в селах та містах нашої країни.
  
  
  
  Родина Молочайні
  Молочайные
  Euphorbiaceae
  
  Переліска багаторічна
  Пролесник многолетний, Mercurialis perennis L.
  
  Багаторічні трави (15-30 см заввишки) із повзучим кореневищем та простим голим циліндричним стеблом (внизу без листя), угорі із зближеними листками. Дрібні одностатеві квітки мають просту зеленувату чашечкоподібну оцвітину. Цвітіння в квітні - травні.
  Росте в лісах та серед чагарників розсіяно по всій Україні, за винятком південних степів і Криму. Рослина отруйна.
  
  
  Молочай сонячний, або соняшний
  Молочай солнцегляд, Euphorbia helioscopia L.
  
  Однорічна рослина 5-35(40) см заввишки, із одиничним голим (або майже голим) стеблом. Стеблові листки з клиноподібною основою, на тупому кінці пилчасті. Вся рослина жовтуватого кольору. Цвіте з червня (часто навіть з квітня) до серпня. Плід - гладенький тригорішок, що містить темне сітчасто-зморшкувате (сітчасто-ямчасте) насіння.
  Росте на відкритих засмічених місцях, біля доріг та на городах, інколи й серед посівів на полях. Його можна знайти переважно в лісових та лісостепових районах України, рідко на Лівобережжі.
  Наукова назва - helioscopia - перекладається як "той, що стежить за сонцем". Але ж ця помилка прийшла до нас із давнього Середньовіччя, суцвіття цієї рослини за Сонцем не повертаються. У тканинах усіх молочаїв є білий каучук - латекс, із неприємним присмаком. Отруйні властивості "соку" молочая знайшли відображення у багатьох європейських мовах, де зустрічаються назви "вовче" або навіть "чортове" молоко (у чеській мові назва молочаю - "млєчник"). Вівці чи молоде теля, яке зазіхне на молочай, можуть позбутися життя. Молочай - отруйна рослина. Відомі навіть випадки, коли людина втрачала зір, якщо білий "сік" потрапляв у очі.
  
  
  Молочай болотний
  Молочай болотный, Euphorbia palustris L.
  
  Цей багаторічник досягає півтораметрової висоти, його можна знайти майже по всій Україні, за винятком високогір"я Криму та Карпат, але найчастіше по заплавних луках, болотах, тальвегах степових балок Лівобережжя. Наприкінці цвітіння (у червні) сизувата рослина починає червоніти. Стебла дудчасті, стеблові листки переважно еліптичні. Головних променів суцвіття звичайно 5-8, починається цвітіння у травні.
  
  Усього в Україні росте 56 представників роду молочай. Майже всі вони дуже отруйні для тварин та людини.
  
  
  Молочай кипарисовидний
  Молочай кипарисовидный, Euphorbia cyparissias L.
  
  Багаторічна рослина 10-40 см заввишки з чисельними голими (інколи в нижній частині присутнє опушення) стеблами, дуже розвинутими безплідними гілочками - більш розвинутими, ніж суцвіття, що мають по 10-15 променів. Верхівкові листки ниткоподібні, стеблові - вузьколінійні. Нектарники широкопівмісяцеві, з коротенькими тупими ріжками. Цвітіння в травні - червні.
  Побачити цю рослину можна вздовж доріг, на степових схилах, відкритих пісках та в соснових лісах, на бахчах та полях майже по всій країні, за винятком Донецького Лісостепу, інколи в Криму.
  Рослина отруйна.
  
  
  
  Родина Тимелеєві
  Волчниковые
  Thymelaeaceae
  
  Вовчі ягоди звичайні, вовче лико
  Волчеягодник обыкновенный, волчье лыко, Daphne mezereum L.
  
  Кущ півтораметрової висоти (або нижче) із нечисленними пагонами, що розгалужені лише вгорі. Молоді гілочки притиснутопухнасті. Короткочерешкові оберненоланцетні листки скупчені на верхівках пагонів. Духмяні світло-рожеві квітки з"являються до розпускання листя, у квітні - першій половині травня. Плід - соковита, м"ясиста, овальна яскраво-червона кістянка.
  /іншим шрифтом: У інших видів можна побачити білі (вовчі ягоди Софії), жовтувато-білі або кремові (вовчі ягоди кримські) й темно-рожеві (вовчі ягоди пахучі) квітки./
  Росте в лісах Правобережного Лісостепу, Карпат, Полісся, інколи у межах Лівобережного Лісостепу. Потребує охорони. Рослина медоносна, лікарська - але тільки в мікродозах, бо всі частини рослин дуже отруйні: 8-10 плодів то є смертельна доза для дорослої людини.
  
  
  
  Родина Білозорові
  Белозоровые
  Parnassiaceae
  
  Білозор болотний
  Белозор болотный, Parnassia palustris L.
  
  Багаторічні трави 10-30 см заввишки. Стебла прямі, нерозгалужені, ребристі. Один-єдиний стебловий листок - стеблообгортний, має глибокосерцеподібну форму. Білі квітки теж одиничні. Напроти кожної пелюстки - витончені (ред.- вишукані, елегантні, граціозні) стамінодії з прозорими блискучими залозами по краю. Це, напевно, колишні безплідні тичинки, що зазнали певних змін протягом тисячоріч еволюції. Їх мета - "під маскою" крапель нектару "запросити" комах на побачення. Нехитра омана діє: комахи садяться на квітку та запилюють її.
  Цвітіння - в липні й серпні, іноді білозір цвіте до вересня.
  Росте по болотах, на вологих лугах Полісся й Карпат, інколи Лісостепу. Рослина медоносна.
  
  
  
  Родина Розові
  Розовые
  Rosaceae
  
  Глід одноматочковий
  Боярышник однопестичный, Crataegus monogyna Jacg.
  
  Деревце або кущ 3-7 м заввишки, із колючими червонувато-коричневими гілками. Кора стовбура буровато-сіра. Листки двоколірні: зверху блискучі темно-зелені, зісподу світлі, з восковою поволокою. На плодючих пагонах листки 3-5-роздільні, на безплідних - 5-7-глибокороздільні. Суцвіття щиткоподібні, з 10-18 білими квіточками. Чашолистки відігнуті донизу. Цвіте у червні.
  Плоди широкоеліпсоїдні, коричневато-червоні. Глід одноматочковий - лікарська, харчова й декоративна рослина.
  Росте на лісових галявинах переважно в Криму. Його можна помилково прийняти за інший глід - і це не дивно, але ж в Україні можна знайти більш ніж тридцять видів цього роду.
  
  Глід п"ятиматочковий
  Боярышник пятистолбиковый, Crataegus pentagyna Waldst et Kit.
  
  Кущ менших розмірів (2-4 м), аніж попередній вид. Листки зелені (зісподу сірувато-зелені), 5-7-глибоколопатеві, мають більш-менш густе опушення. Цвітіння починається наприкінці травня, закінчується в червні.
  Плоди досить маленькі (6-12 мм), майже чорні, із сизуватою поволокою та червонуватою м"якіттю.
  Росте в степових та лісостепових районах (переважно на Лівобережжі) й у Кримських горах. Рослина лікарська, харчова, декоративна, медоносна. Борошно з плодів глоду можна домішувати до хлібо-булочних та кондитерських виробів.
  
  
  Глід український
  Боярышник украинский, Crataegus ucrainica Pojark.
  
  Деревце або кущ тих же розмірів, що й попередній вид. Відрізняється лише темно-червоними плодами з двома кісточками й глибокими зубцями по нижньому краю нижніх бічних лопатей - інколи вони доходять до черешка. Цвітіння - в червні.
  Знайти цей глід можна в лісах, на галявинах Полісся й півночі лісостепових районів України. Плоди використовуються у харчуванні.
  
  
  Ожина сиза, або звичайна
  Ежевика сизая, Rubus caesius L.
  
  Кущ із дугоподібно вигнутими пагонами до півтора метри (або менше), густо вкритими відігнутими й прямими шипиками. Верхівки пагонів, якщо торкаються землі, здатні укорінюватися. Листки трійчасті, з широколанцетними прилистками.
  Великі білі квітки на довгих тонких квітконосах зібрані у негусті щитки. Цвітіння в червні - серпні (інколи з травня). Добре розвинуті плоди - чорні, з сизуватою поволокою - складені з багатьох соковитих кістяночок.
  Звичайно можна побачити ожину сизу по всій території країни, по берегах річок, в ярах, лісах, у садах.
  Утворює гібриди з іншими видами ожини, яких в Україні майже півтора десятка.
  Ожина сиза - лікарська, харчова, фарбувальна, декоративна рослина. Плоди можна споживати свіжими й сушеними, з них готують сиропи, напої; листки додають під час заварювання трав"яного чаю. Ожина - добрий медонос, мед з якого світлий та прозорий, з приємним ароматом.
  
  
  Суниці зелені, полуниці
  Полуница, или земляника зелёная, Fragaria viridis Duch.
  
  Багаторічна рослина 5-20 см заввишки, чашолистки притиснуті до плода, на відміну від суниць лісових листки опушені з обох боків. Листки завжди трійчасті. Рожеві, біло-рожеві плоди (біля 1 см діаметром) мають слабеньке опушення. Сім"янки ледь занурені у м"якуш. Цвітіння в травні - червні. Швидко розмножується вегетативно, "вусами".
  Росте на схилах, у степах, біля узлісь та серед чагарників майже всюди по Україні, інколи в Поліссі й високогір"ї Карпат, Криму. Лікарська, харчова, цінна вітамінна рослина (у плодах - значна кількість вітамінів А, В, С, К, РР). Настій з листя допомагає при лікуванні деяких захворювань нирок. Близькі американські види суниць - віргінські, чілійські - культивуються, їх плоди значно більших (2-3 см у діаметрі) розмірів.
  
  
  Гравілат міський
  Гравилат городской, Geum urbanum L.
  
  Багаторічник 40-60 см заввишки, з м"яковолосистими стеблами. Прикореневі листки ліроподібно-перисті, стеблові - трироздільні або трійчасті. Світло-жовті квітки біля 1 см у діаметрі. Цвітіння з травня (червня) майже до вересня. Плід збірний, з горішкоподібних сім"янок, які чіпляються до шерсті тварин або до одежі людини, й таким чином розноситься на великі відстані.
  Росте у світлих лісах, серед чагарників, часто біля житла, по всій країні. Кореневище містить дубильні й фарбувальні речовини, гравілат вважається лікарською, технічною (для фарбування тканин у червоно-коричневий колір) та харчовою рослиною - підземні частини можна, завдяки вмісту ефірної олії, використовувати як приправу до овочевих страв, а молоді листки, в яких є значна кількість аскорбінової кислоти, можна додавати у зелені борщі та салати.
  
  
  Гравілат річковий
  Гравилат речной. Geum rivale L.
  
  Теж багаторічна рослина, яка відрізняється від попереднього виду більшими пониклими квітками блідо-жовтого кольору з червонуватими жилами. Цвіте в травні - липні. Росте на вогких луках, серед чагарників майже по всій Україні, за винятком степових районів та Криму.
  
  
  Приворотень стрункий, манжетка
  Манжетка изящная, Alchemilla micans Bus., Alchemilla gracilis Opiz
  
  Багаторічна рослина 10-50 см заввишки із повзучим кореневищем та розпростертими або висхідними стеблами. Цвітіння у травні - червні.
  Росте інколи по луках та узліссях в лісостепових районах, Карпатах, Поліссі; зовсім рідко в степових районах. З тридцяти видів приворотня, що можна знайти на території нашої країни, більше половини ростуть у Криму (зокрема приворотень яйли та каменелюбний, сизуватий і приворотень Стівена).
  Латинська назва роду пов"язана з тим, що середньовічні алхіміки вважали цю рослину не тільки цілющою, але й майже чарівною.
  
  
  Вишня кущова, вишня степова
  Вишня кустарниковая, Cerasus fruticosa Pall.
  
  Кущ з довгими ростовими пагонами, не вище півтора метри, на пагонах містяться еліптично-ланцетні листки. Червоні квітки на коротеньких квітконіжках зібрані по 3-4 у зонтикоподібні суцвіття. В червоних соковитих кістянках - гостра кісточка. Плоди достигають у липні. Цвітіння в квітні - травні.
  Росте по схилах у степах, серед чагарників у лісостепових та степових районах, навіть на півдні Полісся. Вважається одним з предків культурних сортів вишні звичайної, підходить для схрещування із численними її сортами.
  
  
  
  Родина Цезальпінієві
  Цезальпиниевые
  Caesalpiniaceae
  
  Гледичія колюча
  Гледичия обыкновенная или трёхколючковая, Gleditsia triacanthos L.
  
  Високе (20-40 м) однодомне дерево з розлогою ажурною кроною та міцними, відносно довгими, розгалуженими чи простими колючками, що розташовані на гілках. Листки зазвичай парноперисті, загострені. Одностатеві квітки зібрані в китиці. Цвітіння в червні, інколи починається у другій половині травня. Плід - довгий (20-40 см) зігнутий та сплюснутий темно-коричневий біб, що звисає на відносно довгій ніжці.
  Батьківщина гледичії колючої, лікарської рослини - Північна Америка. Сьогодні це дуже красиве дерево вирощують у парках майже по всій країні. Її плоди прикрашають осінні букети й флористичні композиції.
  На півдні України інколи можна побачити близьку "родичку" - гледичію каспійську, з тупими на кінці листками, що походить з Ленкорані.
  Обидві рослини - декоративні.
  
  
  Родина Бобові
  Бобовые
  Fabaceae
  (Leguminosae)
  
  Буркун лікарський
  Донник лекарственный, Melilotus officinalis (L.) Pall.
  
  Дворічна рослина до 1 м у висоту, з трійчастими листками та жовтими пониклими квіточками у багатоквіткових пазушних китицях. Біб (3-4 мм) поперечносітчасто-зморшкуватий. Цвітіння у червні - серпні.
  Росте на луках, схилах, лісових галявинах, засмічених місцях, біля доріг, інколи серед посівів по всій території країни. Цінна медоносна, лікарська (застосовувалася при лікуванні астми) й кормова та вітамінна рослина. Молоді листки можна застосовувати як компоненти салатів, додавати до перших страв.
  
  Буркун білий
  Донник белый, Melilotus albus Medik
  
  Дворічна, інколи однорічна рослина до 2 м у висоту. Відрізняється від попереднього виду не стільки розмірами, скільки білими квіточками й подовженими кулеподібними бобами (3-3,5 мм). Цвіте в червні - липні.
  Росте в тих же умовах, звичайно у всій країні. Рослина медоносна й кормова.
  
  
  Конюшина гірська
  Клевер горный, белоголовка, Trifolium montanum L.
  
  Багаторічна рослина 20-70 см заввишки із міцним стрижневим коренем. Стебла прямі або висхідні, нижні листки з довгими черешками, білі квітки зібрані у щільні суцвіття-головки. Цвітіння зазвичай починається у травні, закінчується у серпні.
  Росте по сухих луках, на узліссях світлих лісів майже по всій Україні, за винятком степових районів. Медоносна й кормова рослина.
  
  
  Конюшина повзуча, конюшина біла
  Клевер ползучий, Trifolium repens L.
  
  Теж багаторічник, але менших розмірів (10-30 см) і не тільки білими, але й блідо-рожевими та блідо-жовтими квіточками у негустих кулястих головках. Повзучі пагони мають здатність укорінюватися по вузлах. Цвіте з травня по вересень.
  Росте по луках, схилах, у западинах в степах (тільки у відносно вологих місцях) майже по всій Україні, за винятком високогір"я Карпат. Кормова й медоносна рослина.
  
  
  Конюшина альпійська
  Клевер альпийский, Trifolium alpestre L.
  
  Багаторічник до 60 см заввишки (частіше 20-40 см) з довгими підземними пагонами. Верхні листки на коротеньких черешках, нижні - на довгих. Великі ланцетні прилистки по краях з довгенькими війками, що до середини зрослися з черешками. Пурпурові або темно-червоні сидячі квітки - у верхівкових яйцеподібних головках. Цвітіння у червні - липні.
  Росте на сухих лісових та гірських луках, серед чагарників та в світлих лісах по всій Україні. Кормова рослина.
  
  
  Конюшина лучна
  Клевер луговой, Trifolium pratense L.
  
  Багаторічна рослина тих же розмірів, що й попередній вид. Пагони висхідні, листки й стебла розсіяно опушені. Рожеві, пурпурні або червоні квітки (інколи білі - альбіноси) 13-15 мм завдовжки, сидячі, у верхівкових суцвіттях-голівках. Цвіте у травні - липні, іноді до серпня.
  Росте на лісових луках та біля річок, вздовж доріг по всій країні, але в степових районах екстразонально. Кормова рослина.
  
  
  Конюшина середня
  Клевер средний, Trifolium medium L.
  
  Відрізняється від попереднього виду майже завжди колінчастозігнутим у вузлах стеблом. Квітки яскраво-пурпурові (інколи білі або рожеві). Цвітіння у червні - липні.
  Росте на лісових та гірських луках, серед чагарників, майже по всій країні. Рослина кормова й медоносна.
  Всього в Україні можна знайти майже 40 видів конюшини.
  
  
  Лядвенець рогатий
  Лядвенец рогатый, Lotus corniculatus L.
  
  Багаторічна рослина 10-80 см. Сьогодні цей вид наші вчені розглядають як сукупність п"яти видів рослин - лядвенець кримський, сумнівний, український, польовий та лядвенець Ольги - які трохи відрізняються один від одного. Наприклад, кримський - найнижчий (до 25 см). Лядвенець Ольги має стебла, що піднімаються, або висхідні. У сумнівного стебла майже лежать на землі. Цвітіння з травня до серпня, іноді до вересня (лядвенець Ольги, український та польовий).
  Серед каміння по схилах Дністра та його приток можна знайти лядвенець сумнівний. Кримський лядвенець, природно, росте в Криму. Інші види можна побачити в різних районах майже по всій країні, але польовий зазвичай росте в Поліссі й Карпатах, а український - в степових та лісостепових районах.
  Всі ці види - досить цінні кормові й медоносні.
  
  
  Робінія звичайна, біла акація
  Робиния лжеакация (белая акация), Robinia pseudoacacia L.
  
  Доволі високе (15-25 м) дерево з розлогою кроною та сірою корою з багатьма тріщинками. Листки непарноперисті, складаються з овальних або довгасто-овальних листочків, які закінчуються вістрям. Прилистки мають вигляд колючок. Блідо-рожеві та білі квітки зібрані в негусті пазушні пониклі китиці. Цвіте біла акація у травні - червні.
  Походить робінія звичайна з Америки, в Україні культивується дуже широко, її можна побачити в парках, лісосмугах, вздовж доріг, на вулицях. Цінна медоносна, лікарська, технічна, декоративна рослина. Деревена міцна й добре полірується, завдяки чому придатна для виробництва меблів та інш. Це дерево закріплює схили ярів та береги водойм, отже може використовуватися й у фітомеліоративних цілях.
  Акацієвий мед містить багато фруктози, він прозорий та має тонкий аромат.
  
  
  Астрагал солодколистий
  Астрагал сладколистный, Astragalus glycyphyllos L.
  
  Багаторічна рослина 40-80 см заввишки, негустоопушена або гола, із висхідним розгалуженим стеблом. Непарноперисті листки досить довгі (до 20 см), складаються з цілокраїх листочків. Зеленовато-жовтенькі квіточки зібрані у 3-5-квіткові яйцеподібно-довгасті китиці. Боби до зо мм завдовжки, дугоподібно вигнуті. Цвітіння у червні - серпні.
  Росте у лісах та серед чагарників по всій Україні. Рослина кормова й медоносна.
  В нашій країні можна знайти майже 50 різних видів астрагалу.
  
  
  Горошок плотовий
  Вика заборная, горошек заборный, Vicia sepium L.
  
  Багаторічна рослина 30-60 см завдовжки. Стебло досить тонке. Листки з 10-12 ромбічних (яйцеподібно-ромбічних) листочків, досить широких, завдяки чому його легко впізнати; закінчуються розгалуженим вусиком. Квітки темно-лілові, боби лінійні, чорні. Цвітіння у квітні - травні, інколи до червня. Цікаво, що нектар виділяється не тільки у квіточках, але й на нижній стороні прилистків; мурахи дуже полюбляють ці ласощі.
  Росте горошок плотовий переважно серед чагарників, на узліссях та луках у лісостепових та лісових районах, інколи в степу.
  Кормова й медоносна рослина.
  В Україні можна побачити більше тридцяти представників цього роду, про деякі з них ми вам зараз розповімо.
  
  
  Горошок мишачий
  Вика мышиный горошек, горошек мышиный, Vicia cracca L.
  
  Теж багаторічник із розгалуженими слабкими й виткими стеблами до 1 м завдовжки; опорою служать сусідні рослини, за які він чіпляється своїми вусиками. Листки з 6-10 пар довгастоланцетних загострених листочків, що розташовані в одній плоскості. В густих китицях - до 30-40 лілових квіточек, цвітіння у травні - липні.
  Горошок мишачий звичайно можна знайти на луках, трав"янистих схилах, серед чагарників та на узліссях по всій Україні. Рослина також кормова й медоносна.
  
   ***
   Издателю: могу предоставить весь текст и бОльшую часть иллюстраций для подготовки к выходу в свет "Школьного атласа цветковых растений"
Оценка: 5.00*3  Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com Write_by_Art "И мёртвые пошли. История трёх."(Постапокалипсис) А.Робский "Охотник: Новый мир"(Боевое фэнтези) Wisinkala "Я есть игра! #4 "Ни сегодня! Ни завтра! Никогда!""(Киберпанк) А.Вильде "Эрион"(Постапокалипсис) Ю.Резник "Семь"(Антиутопия) И.Иванова "Большие ожидания"(Научная фантастика) В.Пылаев "Видящий-4. Путь домой"(ЛитРПГ) Р.Цуканов "Серый кукловод. Часть 1"(Киберпанк) А.Вильде "Джеральдина"(Киберпанк) В.Старский ""Темный Мир" Трансформация 2"(Боевая фантастика)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Д.Иванов "Волею богов" С.Бакшеев "В живых не оставлять" В.Алферов "Мгла над миром" В.Неклюдов "Спираль Фибоначчи.Вектор силы"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"