Сергій з Києва : другие произведения.

Родини-Задніпровські. Дід Гриша, красний козак

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:

  22 січня 1912 року в містечку Брусилів народився мій дід Григорій Харитонович Рода (22.01.1912 - 27.02.2009) - простий робочий християнин вільної України і святої Русі, трудовий і бойовий красний козак-фронтовик з теренів Подніпров'я, Київської Русі-України епохи Старого Союзу, простий і грішний чоловік, вільний по волі Божій, а не царській чи панській як і його діди та прадіди. Царство небесне, добра і вічна пам'ять діду Григорію, так само як і всім його рідним, близьким, друзям, землякам і благодійникам... Боже, бережи козаків! Мати Божа і всі святі, моліть Бога за нас грішних! Господи, помилуй!
  
  Примітка. Сім'я фронтовика Харитона Роди (1881-1974). Присутні на фото - Олена, Григорій, Марія (в дівоцтві Старовойтенко), Іван і Катерина Роди (Рода, Роде). Містечко Брусилів Радомисльського повіту Київської губернії Російської імперії. 1914-1915 рр.
  
  Дід Гриша з медальками. Медальок мало не тому, що він був їх не достоїн, а просто він за ними не ганявся. Народився у містечку Брусилів Київської губернії. Вчився у педтехнікумі у Коростишеві. Працював у Московській області. Служив строкову службу у РСЧА. Вчився у Московському Енергетичному Інституті. Потім був знову мобілізований, побував і на Халхінголі і на Фінській. На фронті сумлінно виконував свою фронтову роботу (артилерист, а потім сапер), хоча на кров і смерть людей (що своїх, що чужих) спокійно дивитися не міг (про війну згадувати не любив, а якщо і згадував - то переважно голод і кров, загибель людей, що були поряд). В 1941 році обороняв у Карелії підступи до Ленінграду, потім на початку 1942 року підірвався на міні і лежав в госпіталі (місяць нічого не чув і не бачив), потім демобілізований по контузії, більше не воював. Згодом документи про перебування у госпіталі десь зникли, з отриманням статусу ветерана війни, учасника бойових дій були проблеми, хоча він і не сильно за цим статусом ганявся. По війні жив і працював на Алтаї (де познайомився з бабою Софією), в Казахстані і Узбекистані (Фергана). Потім на початку 1950х переїхали і оселилися в Києві. Працював по інженерним спеціальностям. Великої кар'єри не зробив, адже в партію з тих чи інших причин вступати не хотів. Разом з тим на роботі з ним консультувалися і його думку цінували. Одним з основних хоббі було винахідництво, у вільний від роботи час мріяв про майбутній розвиток людства в сфері науки і техніки. Мав немало патентів на винаходи і рацпропозиції. Останні 10 років життя прожив на скромну пенсію практично сліпим (мабуть сказались перенесені травми на війні і виробництві). Вів здоровий образ життя, до останніх років життя мав ясну голову і тверезий розум. Любив зустрічатись і спілкуватись з онуками, розповідати їм про свої винаходи. Ось такий він, мій дід Григорій. Простий робочий християнин, український, російський і європейський, радянський трудовий і бойовий козак, добра, вільна, талановита і життєрадісна людина по волі Божій. Царство небесне, добра і вічна пам'ять. Військо Боже - Військо Вічне. Господи, помилуй!
  
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"