Ти душевний навпроти сидиш, 
Я душевний  навпроти тебе.
Тихо ллється в вечiрню пору
Задушевна розмова така.
Дверi замкненi на три шпiнгалета
На три слова та три замка.
Дуже щiльно засунутi штори
Дзвiнкий звук не злетись з язика.
Промiж нас пiвлiтра "Зубрiвки",
Банка пива у нiжки стола,
Двi чекуньки, прихованi вправно,
Та в заначцi пляшка вина.
Ти вечiрньою дуже порою
Стукати в дверi цi постривай,
Бо нiхто тобi не вiдкриє
За дверима лиш шепiт луна.
Ти iди, ми тебе не чекаємо.
Сидимо ми тут тихо у двох.
Чого стукати? Тут нема нiкого!
Це радiо... Радiо!

/IRuda 2016.03.23/ 
/Переклад. Автора не знаю, але йому вдячнiсть за вiрш/