ВІДЬМА

Відьмо моя люба, чим приворожила?
Чим ти, чарівнице, мене опоїла?
Може захопила світлими очами,
Що не дають спати довгими ночами?
Чи заворожила русими косами?..
Не знайти спокою попід небесами.
А зараз ти кажеш, що й гадки не мала,
Що не змірювалась... Тільки серце вкрала.
Ще твоє дихання - приворотне зілля,
Як тебе побачу, у серці безсилля.
Чародійко мила, відпусти на волю,
Дай здобути щастя у широкім полі.
Як не знайду щастя, здобуду могилу,
Тільки б відпустила відьма моя мила.

1992