Рыбаченко Олег Павлович : другие произведения.

Велика ВIйна РосIЇ I ТалIбIв

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Найкращий полк росiйського спецназу "Корона" намагається захопити в Афганiстанi у талiбiв великого, але божевiльного вченого, який створив суперзброю, яка може змусити перемiститися та зникнути будь-що. Три тисячi добiрних спецназiвцiв на чолi з генерал-майором Володимиром Жуковським потрапляє у всесвiт, де вiчно живуть лише дiти не старшi дванадцяти рокiв. I всi спецназiвцi разом зменшилися, ставши хлопчиками, а їх технiка та зброя вийшли з ладу. Тепер потрiбно дбати лише про виживання, а також спонукати професора Олександра Лук'яненка повернути людей назад.
  ВЕЛИКА ВIЙНА РОСIЇ I ТАЛIБIВ
  АННОТАЦIЯ
  Найкращий полк росiйського спецназу "Корона" намагається захопити в Афганiстанi у талiбiв великого, але божевiльного вченого, який створив суперзброю, яка може змусити перемiститися та зникнути будь-що. Три тисячi добiрних спецназiвцiв на чолi з генерал-майором Володимиром Жуковським потрапляє у всесвiт, де вiчно живуть лише дiти не старшi дванадцяти рокiв. I всi спецназiвцi разом зменшилися, ставши хлопчиками, а їх технiка та зброя вийшли з ладу. Тепер потрiбно дбати лише про виживання, а також спонукати професора Олександра Лук'яненка повернути людей назад.
  ПРОЛОГ
  Вiйна iз талiбами стала для Росiї черговим випробуванням. I як з'ясувалося, що Росiя не зовсiм готова до нього. Армiя Таджикистану виявилася слабкою i з низьким бойовим духом. Таджики часто здавались у полон i переходили на бiк талiбiв. Тому Росiї довелося вести вiйну на повну силу, кинувши у бiй значнi потужностi та авiацiї та сухопутних вiйськ.
  Зрозумiло, це спричинило втрати. Якi все зростали. За традицiєю, їх приховували. Пропаганда спiвала пiснi про колосальнi успiхи росiйської авiацiї, i що Росiя за мiсяць зробила бiльше, нiж США за двадцять рокiв.
  I почалося просування росiйських танкiв у глиб територiї Афганiстану.
  Бої ставали все жорстокiшими i кривавiшими.
  Робилися спроби вербувати мiсцеве населення i пiдкуповувати польових командирiв. Iнодi вдавалося iнодi немає. Але вiйна затягувалася. I зростали витрати, i шкода, яку все важче було приховати.
  У Росiї йшли антивоєннi манiфестацiї, наростали протести, вiдбувалися сутички з полiцiєю.
  Наближалися вибори президента, а рейтинг Путiна падає. Що тут робити?
  Тому вiдомостi про те, що у талiбiв розробляє якась невiдома суперзброя виявилася немов манною небесною. I вiдкривався шанс щось цiкаве захопити. I вiдзвiтувати перед начальством та народом.
  У суспiльствi все сильнiше ставали настрої: навiщо ми до Афганiстану влiзли? Що нам до всерединi арабських розбiрок?
  Тим бiльше, як у Сирiї, воювати чужими руками не вийшло. I Iран зовсiм не рвався лiзти до Афганiстану - це отруєна територiя. Як i узбеки, та таджики не виявляли завзяття в боях.
  Тут звичайно ж чутки, що у талiбiв є атомна бомба, або щось ще дужче - на користь росiйському режиму. Виходить, не просто так влiзли в Афганiстан. Звiдти походить потенцiйна загроза. I все це все присiкти на коренi.
  Принаймнi посилений полк добiрного спецназу "Корона", перекинутий у район де перебувати гаданий божевiльний учений iз наказом захопити.
  Три тисячi бiйцiв iз найсучаснiшою зброєю. Особливi автомати з електромагнiтним прискоренням i кулями що мають осердя з обiднього урану. Кращi вертольоти дископодiбних форм з особливими ракетами та шасi на гусеницях та реактивними двигунами. Бойовi транспортери з активною бронею та лазерними гарматами.
  Танки з титану, та ультрасучасних моделей напханих електронiкою.
  Коротше кажучи, цiлий полк - найкращого що є в Росiйськiй армiї та експериментальною зброєю.
  А командує ним генерал-майор Володимир Жуковський герой Росiї.
  Вони мають оперативну iнформацiю, що божевiльний вчений сховався у бункерi. I оточують позицiю.
  Щоправда, моджахедiв навколо не видно... I це викликає пiдозру.
  Проте супутники дають зображення - що мiн немає i все довкола чисте.
  I полк спецназу пiдходить дедалi ближче.
  . РОЗДIЛ Љ1.
  Божевiльний професор Олександр Лук'яненко налаштовував невеликий - розмiрами з лiтрову банку, але втиканий рiзними кнопками та важелями продiл мiжпросторового гiперперемiщення. Це був пристрiй здатний великi, рухливi маси вiйськ змусити зникнути, зникнувши в невiдомо куди.
  Зброя яка за своєю ефективнiстю перевершує ядерну, до того ж чисту. I може накривати великi простори - забираючи лише рухомi з'єднання.
  Олександр тяжко зiтхнув. Оглянув бункер... Портрет Емiра Афганiстану.
  Лiтнiй чоловiк у чалмi та сивою бородою. Як би там не було, цей вождь перевершив своїх попередникiв убитих американцями i зумiв захопити весь Афганiстан - країну за розмiрами i населення чималу.
  Талiби звикли воювати, та шукали вихiд у зовнiшнiй експансiї. А США хотiли зiштовхнути їх iз Росiєю.
  Один iз впливових польових командирiв був куплений ЦРУ i напав на росiйську базу в Таджикистанi. Росiяни вiдповiли. I Путiн мав бажання повоювати, i взяти реванш за поразку СРСР в Афганiстанi.
  Та й талiби, розумiючи, що навряд чи їхнiй режим зможе досягти економiчного благоденства, полiзли в нову бiйню.
  А що США i так їх 20 рокiв бомбила. Ну по бомбить Росiя - нiчого страшного не буде! Населення Афганiстану наближається до сорока мiльйонiв. I це очевидно шматок що Путiну у будь-якому випадку - проковтнути: кишка тонка.
  Тож емiр у золоченiй рамi портрета посмiхається. Мовляв, буде вам невiрнi!
  Олександр Лук'яненко розумiв звичайно, що релiгiйнi фанатики будь-якої митi можуть його лiквiдувати, особливо якщо вiн їм стане непотрiбним.
  Ось сидить пара бородачею з автоматами. Вони його пристрелять, не замислюючись.
  Але Олександр на Росiю дуже злий i хоче їй нашкодити. Йому здається, що росiяни його образили. Насправдi Лук'яненко з дитинства був iзгоєм, його цькували та знущалися однокласники та вчителi. I батьки також не любили.
  Олександр неодноразово лiкувався в психлiкарнi i мав групу з мозками. Не було в нього щастя i в особистому життi. Пробував Лук'яненко себе i в лiтературi, але став посмiховиськом усього iнтернету. Як з нього тiльки не смiялися i не знущалися.
  Коротше кажучи - нiхто не любив, нiхто не поважав, усi вважали божевiльним.
  Але психiчна хвороба часто не заважає, лише сприяє прояву генiальностi.
  I Лук'яненко винаходив i навiть став доктором наук. Але грошей психопату не давали на дослiдження. I вiн запропонував послуги вороговi Росiї - талiбам.
  Тi погодилися. Лук'яненко зумiв примушувати зникати у повiтрi предмети. А потiм пропав цiлий макет важкого танка.
  I це справило враження.
  А тепер росiйськi спецслужби пронюхали та поспiшають Лук'яненка взяти.
  Олександр тупав черевиками по бетону. Тут бойовикiв лише пiвсотнi, i проти трьох тисяч добiрних спецназiвцiв їм не встояти.
  Але, якщо змусити їх усiх разом зникнути i перенестися - не знаю куди?
  У всякому разi, на планетi Земля їх не буде. А це вже великий плюс моджахедам та мiнус Росiї!
  Олександр Лук'яненко пробурмотiв:
  - Зроби Бог - щоб Путiн здох!
  Божевiльний професор люто ненавидiв Володимир Путiна, вважаючи, що той краде у нього удачу! I це, зрозумiло, стало у Лук'яненка просто манiєю.
  Вiн його раз у раз кляв i з приводом, i без приводу. I навiть коли засинав подумки:
  - Путiн здох! Путiн здох! Путiн здох!
  Ось така манiя мала Лук'яненко. Але зараз вiн Росiї люто помститься i три тисячi добiрних воїнiв спецназу, з найкращою у свiтi технiкою зникнуть раз i назавжди!
  Божевiльний професор вийшов на балкон i став наполягати на параметрах свого вбивчого приладiв, що викликає завихрення та перенесення матерiї та простору.
  Володимир Жуковський теж мав занепокоєння. Чи правильно це рушити для удару по жменьцi бойовикiв цiлий добiрний, найкращий полк росiйської армiї? Чи не надто це жирно?
  Тим паче можлива i пастка.
  У генерала Володимира були поганi передчуття. I його iнтуїцiя рiдко обманювала.
  Але наказ є наказом. Тим бiльше, ведеться супутникове спостереження. I лiтають ще безпiлотники.
  Так що все каже - чисто i жодної засiдки немає.
  Але чи варто посилати три тисячi солдатiв кожен iз яких обiйшовся в пару мiльйонiв доларiв - заради того, щоб захопити одного божевiльного професора.
  Але, звичайно ж, елiтний спецназ слiд обкатати. Наприклад, автомати - "Цар". Це не якийсь там морально застарiлий, примiтивний Калашнiков.
   Ця зброя майбутнього у якого куля летить зi швидкiстю п'ять кiлометрiв на секунду. А сама куля з урановим сердечником. Жоден бронежилет не встоїть, i бронетранспортер наскрiзь прошибить. Навiть танк не надто важкий чи його люк пробиває.
  Автомат "Цар" - це звичайно дванадцять режимiв стрiлянини. I навороти комп'ютерiв. Навiть можна iгри на ньому вiдтворювати.
  Але дорога штука стоїть як бойова машина пiхоти.
  Тут багато чого в їхньому полку передового i дорогого. А в країнi справи в економiцi точаться не дуже. I багато манiфестацiй та протестiв. Повно зiткнень iз полiцiєю.
  Якщо Путiн i виграє вибори президента, то за рахунок адмiнiстративного ресурсу, фальсифiкацiй та вiдсутностi сильних конкурентiв. Але в будь-якому разi зi здоров'ям у Володимира Володимировича не має значення, i швидка змiна влади неминуча.
  Тут треба щось виборцевi показати. Вiйна в Афганiстанi вiд початку не була популярною. Багато хто ще пам'ятав, як програв, там провоювавши дев'ять рокiв СРСР. Та й iснувала думка разiв талiби вороги США то Росiї вони друзi.
  Але Путiн наказав взяти Афганiстан пiд контроль. I зробити те, що не змiг СРСР та США. I вiйна все зростала. I основний тягар несла армiя Росiї. Плюс ще бiльшi витрати на вiйну.
  Бажання взяти реванш i показати, що ми найкрутiшi у свiтi. I водночас усвiдомлення непiдйомної маси цiєї ношi.
  Солдати перемiщуються в спецiальних маскувальних костюмах з комп'ютерною графiкою. Але їх все одно можна побачити. Тiльки завмерши вони практичнi невидимi.
  У їхнiй полк вбухали суму не в один мiльярд доларiв. I це, зрозумiло, не дарма. Сила велика. Але ж скiльки цих бандитiв. Ось уже здається, i професора видно.
  Його треба захопити у полон живим.
  Хоча велика спокуса зняти його кулею снайпера.
  Танки таки досить помiтнi. Їхня форма у виглядi пiрамiди, i незважаючи на маскування видно рух.
  Тож швидше за все чокнутий професор їх помiтив.
  Полковник Юрiй Пєтухов, що стояв праворуч вiд генерала, пробурмотiв:
  - А що в нього в руках, може, бомба?
  Генерал вiдповiв:
  - Скоро дiзнаємось! Може, по ньому пальнути паралiзуючою голкою?
  Юрiй заперечив:
  - Зараз вiн сам здасться. Та й раптом упустить i його розiрве!
  Володимир погодився:
  - Пiдiйдемо ближче! Єдине що мене турбує, як би цього чокнутого самi моджахеди не пристрелили!
  Олександр теж завагався. Майнула думка: а може здатися? Дивишся, ще академiком зроблять i за нову зброю героя Росiї дадуть.
  Але тут же вiн уявив собi, як радiтиме Путiн, отримавши сильну зброю, здатну змусити зникнути i ядернi боєголовки.
  I що потiм Путiн завоює весь свiт! I стане величезним iмператором в iсторiї людства!
  Лук'яненко проревiв:
  - Щоб Путiн здох!
  I розлютив прилад гiперперемiщувач на повну мiць.
  Спочатку здавалося, нiчого не вiдбувається. Хiба що фарби стали яскравiшими.
  Володимир Жуковський вiдчув легкий подих теплого вiтерцю собi в обличчя.
  I насупився... Володимиру вже рокiв за сорок. Звичайно, вiйну в Афганiстанi часiв СРСР вiн уже не застав. Але встиг повоювати i в Чечнi, i в Сирiї, i навiть з Грузiєю.
  Досвiд у нього чималий. I iнтуїцiя каже, що тут щось не так.
  I раптом раптом померло свiтло. I так рiзко... Темрява буквально вдарила по очах. I подув в обличчя цього разу крижаний, дуже холодний вiтер.
  Володимир затремтiв. У темрявi стали блискати блискавки... I крижаний холод змiнився моторошним жаром. Неначе ти влетiв на верхню полицю парної.
  Очi стали мимоволi сльозитися. А потiм все швидко, швидко закрутилося дзиґою.
  Олександр Лук'яненко теж вiдчував рiзке кружляння навколо осi. Щось пiшло не так. Мабуть, вiн врубав надмiрну мiць. I його захопило у вир часу...
  Божевiльний професор став вiдчайдушно натискати на кнопки.
  Раптом повiтря стало гранично щiльним, i груди стиснуло.
  На мiзки обвалилася паля i свiдомiсть вiдключилася.
  Володимир Жуковський розплющив очi. Йому рiзануло свiтлом.
  Генерал вилаявся:
  - Ось бiса чортова!
  Полковник Юрiй зазначив:
  - Запах приємний!
  Володимир обережно розплющив очi. I свиснув...
  Вони були в якомусь казково-прекрасному лiсi. На величезних деревах росли великi кольоровi квiти. Лiтали, виблискуючи сусальним золотом метелика та платиною бабки. I самi дерева мали яскраве, соковите листя що давала палiтру всiма кольорами веселки.
  Полковник Юрiй проревiв:
  - Це рай!
  Володимир промовчав i продовжував озиратися. Добiрний полк iз технiкою та вертольотами частково втiк за деревами. Але видно було, що вiн ще тут. Маскування почало пропадати i в оранжевiй та салатовiй травi проступали контури танкiв.
  Та це справдi якесь диво.... Три тисячi бiйцiв iз технiкою перемiстилися до чарiвного лiсу.
  I це серйозно.
  А тут такi метелики гарнi. А квiти, у тому числi у яких рiзнi кольори пелюстки. I гусеницi по гiлках повзають, також такi яскравi, барвистi красивi.
  I плоди зростають на деревах. Типу груш, ананасiв, кокосiв, динь, бананiв та iншого.
  I аромати навколо такi солодкi та приємнi...
  Полковник Пєтухов вторив:
  - Це рай!
  Полковник Роман Злотнiков заперечив:
  - Не суди про фонтан, поки поп'єш iз нього води!
  Генерал Жуковський кивнув:
  - Так! Вертолiт менi! Погляньмо на цей Едем зверху!
  Капiтан Стрєльцова скомандувала:
  - Вертолiт генералу!
  Кiлька секунд тривала пауза, а потiм пролунали вигуки:
  - Мотори затихли. Машини сiли!
  Генерал Жуковський свиснув:
  - Оце рай!
  Жiнка рокiв тридцяти Стрiльцова помiтила:
  - У раю не повинно бути зброї!
  Полковник Пєтухов кивнув:
  - Ми влипли! Добре що зв'язок працює....
  Генерал кивнув головою. I звернув увагу, що щетина обличчя Пєтухова кудись зникла.
  I що просто на очах почали розгладжуватися зморшки.
  А в полковника Злотнiков почав блiднути i зменшуватися шрам на обличчi.
  Та й сиве волосся Романа темнiло прямо на очах.
  Анастасiя Стрельцова, це теж помiтила, пискнувши:
  - Ого! У раю молодшають!
  Анастасiї самi рокiв за сорок, але на вигляд не бiльше тридцяти. I вона дуже комплексує з приводу своєї зовнiшностi. Їй здається, що вона занадто товста, то прищик на обличчi, то зморшка. Хоча Анастасiя швидше за мускулиста, нiж товста. Стрункою вона не здається, але прес у неї плиточками. Анастасiя свiтло-рудої мастi, досить гарна. Ось зараз вона розкрила смартфон та включила голограму. Ось її обличчя крупним планом. Ледве помiтнi зморшки зрiлої жiнки, з мужнiм пiдборiддям i зi шрамом який майже стертий, але на свiтлi помiтний на обличчi.
  Тепер правда крихiтнi сiточки бiля очей розгладжуються, i видно шрам i так майже стертий косметологами зникає. I саме обличчя починає змiнюватись.
  Фiзiономiя зрiлої жiнки, що округляється, i ставати юним, свiжим, милiм обличчям дiвчини. Та так Анастасiя ще красивiша... I в неї звужуються не в мiру, не по-жiночому широкi плечi.
  Юрiй Пєтухов несподiвано вигукнув:
  - Ось чорт...
  Володимир глянув на нього. Автомат, що висiв на животi, немов бурулька став блiднути i танути. Обличчя у Юрiя теж стало набагато молодшим, майже як у пiдлiтка. I в свою чергу стали звужуватись масивнi плечi.
  Генерал свиснув:
  - Ми молодiємо?
  Анастасiя прочирiкала:
  - Це чудесно!
  Юрiй Пєтухов прорепетував:
  - Зброя зникає!
  Автомат остаточно зблiд i зник. Одночасно нiби крижинки стали танути i танки. Що виглядало гротескно, не все було видно, але...
  Анастасiя прочирiкала:
  - Скiльки можна - складiть зброю,
  Подивiться на життя - воно найкраще!
   Юрiй Пєтухов скрикнув, замахнувшись:
  - Ти що дурниця? Ми стаємо беззахисними!
  Володимир зауважив:
  - Спецназiвцi вмiють битися.
  Роман Злотнiков якому було вже за п'ятдесят, але вiн стрiмко молодшав, пискнув:
  - Треба зiбрати всiх бiйцiв та тримати їх разом!
  На цей момент зброя остаточно зникла. I самi солдати стали зменшуватись. Одночасно на початку блiднути та зникати одяг та чоботи, а також шоломи.
  Стрельцова заворкувала:
  - Ой, що ви! Я так не хочу!
  Юрiй Пєтухов, який вже виглядав рокiв на чотирнадцять ревiв:
  - Це щось подiбне до чистилища!
  Роман Злотнiков зазначив:
  - Та всi ми начебто як дiти...
  Володимир Жуковський проспiвав:
  -Не Треба тiльки панiки,
  Ми витязi не ватники!
  Ось одяг остаточно на них зник... Воїни перетворилися на хлопчикiв рокiв дванадцяти, а Стрельцова став дiвчинкою. Згоряючи вiд сорому, вона вiдразу закуталася у великий помаранчевий листок.
  Хлопчаки теж iнтуїтивно почали загортати листя навколо стегон.
  Втiм, особливо одягатися не хотiлося - погода спекотна, а небi одразу чотири свiтила.
  Володимир теж прикрив сором обмотавши навколо стегон лист. I озирнувся. Все навколо стало здаватися ще бiльшим, нiж ранiше. А вiн тепер мускулистий хлопчик з короткою та модною стрижкою. Вся їхня зброя та одяг та технiка зникли. Не було навiть дзеркальця.
  Але окреме листя на деревах мали полiровану поверхню.
  Володимир i кiлька офiцерiв пiдбiгли, щоб подивитися.
  I випустили вигуки. Вони стали хлопчиками i виглядали рокiв на дванадцять однi трохи вище за iншi трохи нижче.
  Володимир теж дивився у дзеркало. Симпатичний, м'язистий, свiтловолосий хлопчик. Схожий на Володимира у дитинствi, але красивiший.
  Iншi хлопчаки теж зберiгши iндивiдуальнiсть набули iдеально правильних рис обличчя, i рельєф мускулатури. Стрєльцова до дзеркала не пiдходила. Зменшившись у розмiрах, вона стала ревти.
  Хоча обличчя в неї було гарної дiвчинки, та її тiло втративши пишнi форми, явно втратила привабливiсть. Втiм, Володимир i так звик триматися в руках i не думати пiд час вiйни про жiнок. Зараз же вiн був шокований, скинувши тридцять з лишком рокiв.
  Правда в тiлi легкiсть, жага до руху i в головi бажання веселитися.
  Дiти вони зазвичай весь час посмiхаються i веселi якщо у них нiчого не болить.
  А ось зараз у тебе дитяче тiло та доросла пам'ять та особистiсть.
  Володимир вiдчував з одного боку страх - вони залишилися без зброї та беззахиснi у невiдомому свiтi, навiть без одягу. А тут може бути приховано серйозних i сильних ворогiв. Та й хижi звiрi можуть жити.
  А iнший був захоплений - вiн повернувся в дитинство i так добре почувається! I наскiльки все навколо яскраве та барвисте, а аромати лоскочуть нiздрi.
  Володимир босий, дитячою ногою провiв помаранчевою травою i вiдчув приємне лоскотання.
  Так тут так добре в таку спеку без одягу. I таке диво наче вiн у раю.
  Роман Злотнiков пiдстрибнув i зазначив:
  - Як добре я почуваюся! Стiльки в менi енергiї та сили!
  Володимир кивнув i помiтив:
  - Так Ромко! Справдi в менi радiсть i тривога! Ось що чекає на нас далi?
  Юрiй Пєтухов впевнено вiдповiв:
  - Житимемо в раю! I це чудово!
  Спецназiвцi, перетворившись на хлопчикiв, гасали i смiялися. Миготiли голi, круглi п'ятки дiтей. Багато з них були зовсiм голенькi, iншi з листя зробили пов'язки на стегнах. Солдати та офiцери втомившись вiд суворої дисциплiни щиро радiли. Щастя переповнювало серця у прекрасному свiтi, коли вони повернулися у дитинство.
  Хлопчики зривали фрукти i жадiбно їх якщо.
  Роман помiтив:
  - Вони можуть по травитися!
  Юрiй логiчно заперечив:
  - А що краще померти з голоду? Менi теж хочеться їсти!
  Володимир згiдно кивнув:
  - Аналiзатор на токсини зник, тож нам доведеться ризикнути! Чи не вмирати з голоду.
  Анастасiя перестала ревти. Вона зiрвала з дерева пару пелюсток i спробувала зробити подобу сукнi. Її волосся стало майже бiлим, i коротше, а босi нiжки злегка засмаглi, так i миготiли.
  Роман помiтив:
  - Ми перестали зменшуватися i застрягли у передпiдлiтковому вiцi. Це звичайно i здорово i не дуже!
  Володимир помiтив iз посмiшкою:
  - Ну, дванадцять рокiв не п'ять! I я сподiваюся, ми ще пiдростемо!
  Юрiй Пєтухов, скелячись пiдморгнув i помiтив:
  - У мене такий радiсний настрiй! Немов велике свято!
  Хлопчик-генерал кивнув:
  - Грають юнi гормони! Фiзично здоровi дiти такi щасливi! Вони постiйно у хорошому настрої!
  Роман тупнув босою, дитячою нiжкою i зазначив:
  - А тут рай та фрукти такi смачнi!
  Дiти зi спецназу вже без сорому ялинки, екзотику. Обережно скуштував i Роман.
  Генерал подумав: чи це вiн? Пам'ять була колишня, i навiть стала ще гострiшою i яскравiшою, i водночас це був i не зовсiм вiн. Зокрема настрiй пiднятий i хочеться смiятися. I тiло дуже легке, немов увi снi. I свiт став ще яскравiшим, нiж був. I таке вiдчуття, що ти наче потрапив до раю.
  Ти хлопчисько? А може бути в раю все i мають бути дiтьми?
  Пам'ятається Iсус казав, що ви повиннi бути як дiти, щоб успадкувати царство небесне.
  Володимир якщо фрукти, дивуючись наскiльки приємний у них смак. I наскiльки вони екзотичнi та прекраснi. I це загалом настiльки виходило здорово.
  Анастасiя теж приступила до їжi. Вона була у сукнi з пелюстком, нагадуй Дюймовочку.
  Згадалася Володимиру та казка про двох дiтей у свiтi комах. Там вони також були серед великих кольорiв. Але тут хоч комахи мирнi.
  Так це виглядає раєм та Едемом.
  Полковник Ромка запитав генерала Вовка:
  - Тут так чарiвно!
  Хлопчик-генерал помiтив:
  - Може, бути все й не так уже й добре...
  Володимир згадав один роман, де злочинцiв вiдправляли у свiт, у якому в повiтрi було розпорошено наркотик i люди впадали в ейфорiю. Це, з одного боку, гуманно, але з iншого.
  А може, i це рай для злочинцiв? Все ж таки вiн Володимир вбивав людей, i навiть катував. Пару разiв траплялося примушував до кохання жiнок. Був випадок, коли вiн особисто хлопчику рокiв тринадцяти злегка пiдсмажив голi п'яти паяльною лампою, щоб здобути iнформацiю. Правда вiн це робив акуратно, щоб не покалiчити.
  Але хлопчик все одно несамовито кричав. Хоча зрештою проговорився.
  Тож у Володимира рильце в гармату.
  Як i в багатьох iнших. Тут спецназ уже мав бойовий досвiд, i новачкiв, що не нюхали пороху небагато.
  Хоча раз пекло таке гарне?
  Володимир пожирав фрукти. Дiти-спецназiвцi кидалися один в одного шкiрками i реготали. Та несолидно це, наче й справдi впали у дитинство.
  Хлопчик-генерал проорав, дзвiнким голосом:
  - Смирно - руки по швах!
  Дiти спецназiвцi машинально завмерли. Але тiльки на пару секунд, а потiм знову кинулися бiгати та смiятися.
  Видно команда дана дитячим голосом, i напiвголим хлопцем їх не вразила!
  Володимир буркнув:
  - Я ваш командир та генерал!
  Анастасiя зауважила:
  - Ти не маєш погонiв! Та й взагалi на цьому свiтi, ти така ж дитина, як i всi!
  Володимир зiтхнувши вiдповiв:
  - Схоже на те! Але має бути хтось старший!
  Юрiй Пєтухов запропонував:
  - Давайте зберемо команду та оберемо собi отамана!
  Анастасiя висловилася:
  - А може, краще королеву! Тут три тисячi хлопчикiв, i лише одна дiвчинка!
  А отже вона й має стати королевою!
  Володимир iз сумнiвом похитав головою:
  - Чоловiк має їх тримати в руках!
  Роман знизав плечима i помiтив:
  - А може, краще взагалi без командира! Житимемо як дикуни або Робiнзони. У цьому раю!
  Анастасiя кивнула:
  - Та це було б круто!
  Юрiй запропонував:
  - Давайте може бути у футбол пограємось?
  Володимир похитав головою:
  - Немає у нас м'яча!
  Дiвчинка помiтила:
  - Можна зi шкiрки зробити!
  Хлопчаки-спецназiвцi боролися на руках i грали в ловитки. Також деякi пробували розвести вогонь тертям i виточити кийки.
  Роман помiтив, посмiхаючись:
  - Може гусеницю засмажемо i поїмо м'ясного?
  Володимир грайливо заспiвав:
  - Всi вважають i зимою, i навеснi,
  Постiйне меню моє м'ясне!
  Анастасiя хихикнула i вiдзначила:
  - З нас так дитинство i пре!
  Юрiй кивнув:
  - Буття визначає свiдомiсть!
  Володимир стукнув кулаком по дереву i гаркнув:
  - Годi! Давайте хлопцi без зайвої дурницi! Я ваш командир! I анархiя не допустима!
  Юрiй та Роман хором вiдповiли:
  - Забудь ким ти був! Тут ми всi рiвнi!
  Анастасiя кивнула i додала:
  - А гусеницю спробуємо, i разом з нею коника.
  . РОЗДIЛ Љ 2.
  В Афганiстанi тривали запеклi бої мiж росiйськими вiйськами та талiбами. Вiйна затягувалась i йшла зi змiнним успiхом.
  А тут ще безслiдно зник цiлий полк найкращого спецназу росiйської армiї.
  Три тисячi солдатiв та офiцерiв на чолi з генералом. I це очевидно дуже неприємна звiстка.
  Яке зрозумiло наказали тримати у найсуворiшому секретi. Але чутки все одно поповзли. Та й приховати втрату цiлого полку практично неможливо.
  I це напередоднi виборiв президента. Коли комунiсти висунули кандидатом молодого губернатора Орловської областi, який швидко став набирати популярностi. Та й народ за чверть столiття втомився, вiд лiтнього вiку, i явно хворого Володимир Путiна. Скiльки можна однiй людинi перебувати на тронi? I, зрозумiло, результат виборiв не такий очевидний як у вiсiмнадцятому.
  А тут ще й вiйна прийшла. I теж не надто успiшна. I багато хто ставив у провину Путiну, що вiн дав можливiсть талiбам змiцнитися в Афганiстанi i не пiдтримав Пiвнiчний Альянс у боротьбi з фундаменталiстами. Та й в економiцi справи не мають значення. Тож подiбний казус iз полком мiг поставити пiд загрозу результати виборiв.
  Полк кинулися шукати всiма вертольотами та лiтаками, та супутниками з космосу.
  Але жодних слiдiв не лишилося. Все безслiдно зникло, нiби його й не було. I це викликало величезну тривогу.
  Чотири дiвчата - офiцери спецназу теж були зайнятi пошуком зниклого полку.
  Ходили чутки про чудо-зброю, що є у талiбiв. I про якогось божевiльного професора. Та й ця зброя мала захопити цей полк. Але можливе його зникнення iз цiєю зброєю i пов'язане. Навiть найiмовiрнiше це саме так!
  Дiвчата-офiцери рушили вглиб Афганiстану.
  Наташа, Зоя, Августина, Свiтлана бiгли, тупаючи босими, витонченими, дiвочими нiжками кам'янистою дорiжкою. Їхнi жорсткi ступнi, легко витримували гостре камiння.
  Вiйницi звичайно ж бiйцi найвищого класу. Коли талiби напали на Таджикистан, Росiя опинилася в дуже важкому становищi. Армiя Рахмонова частково розбiглася, а частково перейшла убiк талiбiв. I росiйська вiйськова база опинилася у повному оточеннi.
  Її заблокували i обрушили нищiвнi удари, ведучи вогонь iз усiх знарядь. I били мiномети, та iншi вбивчi засоби знищення.
  Багато тодi росiйських солдатiв загинуло. I це очевидно виявилося жорстоким i явним прорахунком росiйської влади i особисто Путiна. Адже талiбам дали повну свободу та контроль над Афганiстаном. I пiвнiчний союз був кинутий, i законний уряд Афганiстану. Та й багато чого ще було наламано дров.
  Зокрема, талiби замирилися з Iраном, i в цьому випадку Росiя не могла розраховувати на використання вiйськ своїх союзникiв. I це ще один суттєвий прокол.
  Вiйна стала серйозною та кривавою. I нiяк не вдавалося перемогти.
  Втiм, були плюси. Отримували бойовий досвiд великi сухопутнi з'єднання. Та й Росiя вперше воювала майже поодинцi з сильним ворогом, чого, наприклад, не було в Сирiї. Там воювала цiла коалiцiя i найбiльше бомбардували американцi.
  А тут доводилося битися фактично самотужки, i проти колосальної та фанатичної сили. Але це якраз i розвивало вмiння та стратегiчне мислення.
  Адже саме з сильним ворогом i кується мужнiсть та найкращi якостi душi.
  Не так як у Сирiї, де воювали, як правило, за Росiю iншi, а генерали поспiшали все приписати собi.
  Тут же це стало росiйською вiйною. I черговим, цього разу найсуворiшим випробуванням iз часiв Другої свiтової вiйни.
  Ось дiвчата зiткнулися з моджахедами.
  Наташа дала чергу, i кинула босими пальчиками нiжок гранату, прокричавши:
  - Ми вiдродимо СРСР!
  Зоя ухилившись вiд кулi, зрiзала моджахедiв, випустила їм кишки, i голою, круглою п'ятою пiддавши презент смертi, в'якнула:
  - I буде велика перемога!
  Августина теж дала влучну чергу за душманами. Зрубала їх немов снiп соломи, i кричала:
  - За комунiзм!
  Свiтлана, куляючи по бандитах, i теж босими пальчиками нiжок жбурнувши вбивчу, видала:
  - За рiшучi перемоги!
  Ось так ступила у бiй агресивна четвiрка. I давай вони моджахедiв безпосередньо трощити.
  А з повiтря до душмана луплять росiйськi льотчицi Альбiна та Альвiна.
  I вони по них ракетами стрiляють, використовуючи босi пальчики точених нiжок.
  Войовницi борються в одних лише тоненьких трусиках. I натискають, запускаючи ракети на кнопки джойстика червоними сосками.
  Альбiна заспiвала з ентузiазмом:
  - Ану пiсню нам проспiвай веселий вiтер...
  Альвiна довбанула, натиснувши на кнопку полуничним соском i пискнула:
  - Веселий вiтер!
  Альбiна вистрiлила, натиснувши голою, круглою п'ятою на педаль i прочирикала:
  - Моря та гори ти облазив усе на свiтi!
  Альвiна вистрiлила за допомогою босих пальчикiв нiжок i прочирiкала:
  - I все на свiтi пiсеньки чув!
  Отак ця пара взялася за талiбiв. Вони дiвчата просто рiдкiсної краси та сили. А ракети по моджахедах як луплять. Ось це войовницi - просто супер-високий клас!
  Звичайно, якщо такi жiнки вiзьмуться за душманiв, то проти них не встоїть жодна банда.
  А коли ракети рвуться, то пiднiмаються разом угору цiлi гори землi.
  Альбiна заспiвала iз захопленням, натискаючи на кнопку рубiновим соском:
  - Даний наказ зрiвняти iз землею аул,
  Залпи "Смерчу" запалюють гори!
  Ось це справдi дiвчата. Як вони Талiбан трощать з величезним ентузiазмом.
  Альвiна з натхненням проспiвала, довбаючи моджахедiв за допомогою босих пальчикiв нiжок:
  - Не просто, але пасаран, а нищiвний завдамо удару!
  Отак дiвчата й дiяли з енергiєю пантер.
  Анастасiя Вiдьмакова теж у строю, i ця дiвчина-вiдьма бореться з талiбами.
  Вона дуже гарна та руда Анастасiя Вiдьмакова. I рокiв їй уже чимало, понад сотню. Але виглядає на двадцять. Така чудова вона та гарна. Не старiють вiдьми.
  I вона бореться iз армiєю Талiбан. Туго довелося Росiї. Талiби дуже численнi та фанатичнi. I за ними стоять великi сили - у тому числi й Китай. Тож стрiмко Росiйської армiї.
  Але дiвчата в бiкiнi зазвичай на висотi.
  Анастасiя Вiдьмакова босими пальчиками нiжок натиснула на кнопки джойстика, пiдбиваючи супротивника, i проворкувала:
  - Слава епосi комунiзму!
  Акулiна Орлова теж бореться вiдчайдушно та ефективно. I її червонi соски завжди при справi.
  Дiвчата, втiм, великi майстринi у всьому. Зокрема дуже люблять чоловiкiв. I це їм дуже подобається.
  А пiд час вiйни в Афганiстанi подiбне дуже важливо, для пiдняття своєї карми та аури. Тодi ти стаєш дуже сильною жiнкою, увiбравши в себе енергiю чоловiкiв.
  Акулiна знову йде пiкiрування i посилає ракети за допомогою босих пальчикiв витончених нiжок. Це так здорово їй iде.
  I ось тепер удари по талiбах завдає росiйська авiацiя i робить це стрiмко з великим розмахом.
  Тут є лiтаки величезних розмiрiв iз колосальним розмахом крил типу ТУ-160 та ТУ-260. Це справляє незабутнє враження на моджахедiв.
  Вони пiдпадають пiд удари, спочатку триматися, а потiм розбiгаються.
  Але все одно завдають росiйським вiйськам втрат. Особливо дiючи у засiдцi з-за кута.
  П'ятiрка дiвчат зi спецназу та хлопчик Льошка б'ються на сухопутному лiнкорi - особливий вид надважкого, але водночас рухомого танка.
  Нинi їхня машина на дозаправцi.
  I шiстка - вирiшила трохи пограти у карти. Вшестером гра йде дуже швидко. I карти лiтають iз боку в бiк.
  Оленка кинула туза босими пальчиками нiжок i проворкувала:
  - Ну, все я вийшла!
  Льошка посмiхнувся. Гра справдi i проста, i вимагає вмiння, а також запам'ятовування.
  Той, хто програв, робить десять вiджимань.
  Цього разу вiджиматися довелося Олiмпiадi. Вона найбiльше дiвчисько з п'ятiрки, i дуже мускулиста.
  Вiджимається легко. Але Льошка хлопчик рокiв дванадцяти сiдати їй на спину.
  Що ж так куди цiкавiше. Бiлява дитина впирається голими п'ятами дiвчинi в лопатки широкої спини.
  Олiмпiада посмiхається i вiджалася разiв з двадцять. Її тiло дуже засмагле, а волосся свiтле, i м'язи сильнi.
  Льошка зiскочив зi спини i знову почав роздавати карти. Вони у своєму танку з електродвигуном трощили талiбiв капiтально.
  Льошцi довелося вiджиматися наступного разу самому. Анюта поставила свою босу нiжку на гострi лопатки хлопчика. Льошка вiджимався соп'ятий, дiвчина тиснула. За рахунку десять хлопчик встав, i пограючи плитками преса, видав:
  - Я росiйська не переможений,
  Ще не народжений.
  Хто мiг би мене зламати!
  Пiсля чого пацан знову сiв грати ... Руда Алла лоскотала хлопцевi голу п'яту i помiтила:
  - Скоро ти станеш чоловiком!
  Олексiй з усмiшкою вiдповiв:
  - А тобi що хочеться?
  Вогняна мегера хихикнула:
  - А ми за допомогою магiї, тебе надовго залишимо хлопчиськом!
  Льошка хихикнув у вiдповiдь i вiдповiв:
  - Я хочу вирости та стати офiцером!
  Марiя ця дiвчина iз золотим волоссям, помiтила:
  - Тобi сподобається бути дитиною!
  Але пауза завершилася, i шiстка заповзає в танк. За штатом надважку машину з дюжиною гармат має обслуговувати шiсть осiб.
  Екiпаж спочатку мав би бути жiночим. Але Альошку втiк з дитбудинку, i мандрував усiм СНД. I навiть дiстався Афганiстану.
  Там його й упiймала Алла. I запропонувала стати сином полку.
  Хлопчик погодився. I тепер вiн разом iз дiвками-термiнаторами.
  А як красунi взялися за талiбiв, i молотять моджахедiв iз колосальною, забiйною силою.
  Оленка натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика i проворкувала, скалячи зубки:
  - Слава Росiї i буде у нас комунiзм!
  Анюта енергiйно пiдтвердила, натиснувши на кнопку червоним соском грудей, i вразивши талiбiв ракетами:
  - Хай буде у нас комунiзм!
  Руда Алла, крушивши душманiв, енергiйно видала:
  - Слава славнiй епосi комунiзму!
  I голою п'ятою як натисне. I полетять газовi гранати.
  А ось Марiя полуничним соском натиснула на кнопки джойстика i лупнула блискавками. I моджахедам довелося не солодко.
  I войовниця гаркнула:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  Олiмпiада ця найбiльша з дiвчат, i немов зiткана з канатiв м'язи в'янула:
  - За Батькiвщину велику!
  I пальчиками босих нiжок на кнопки натисне i так по талiбах довбало, з забiйною силою.
  I хлопчик Лєшка теж голою п'ятою натиснув на важiль... I по талiбах довбало електричним розрядом. Вбивчий надважкий танк росiйської армiї у дiї, i не дає талiбам пiти - мелячи їх сотнями!
  А хлопчик рокiв дванадцяти Льошка навiть заспiвав:
  Ми пiонери дiти комунiзму
  Багаття, намет i дзвiнкий горн!
  Нашестя проклятого фашизму -
  На якого чекає лютий розгром!
  
  Що втратили ми в цих битвах?
  А то в боях iз ворогом придбали?
  Ми були ранiше просто свiтла дiти -
  А нинi воїни рiдної землi!
  
  Але Гiтлер зробив крок до нашої столицi,
  Обрушив бомб без рахунку водоспад!
  Ми Вiтчизна навiть неба красивiша -
  Тепер кривавий настав захiд сонця!
  
  Вiдповiмо на агресiю ми жорстко -
  Хоч самi на зрiст та на жаль малi!
  Але меч у руках у тендiтного пiдлiтка -
  Сильнiше, нiж легiони Сатани!
  
  Нехай танкiв пре лавина за лавиною,
  А ми гвинтiвку подiляємо на трьох!
  Нехай полiцаї пiдло цiлять у спину,
  Але Бог Святий покарає їх люто!
  
  Що ми вирiшили? робити справу свiту -
  А для того, на жаль, довелося стрiляти!
  Спокiй i так уже охолонув.
  Буває й насилля благодатi!
  
  З дiвчиськом ми бiжимо босi разом-
  Хоч випав снiг, як вугiлля палить кучугура!
  Але не мають страху, знайте дiти.
  Фашиста втечуть смiливо кулею в труну!
  
  Ось поклали фрiцiв мерзотних роту,
  А iншi труси пруть у бiгу!
  Ми крушимо як косою в бою пiхоту -
  Нам не завада юнi лiта!
  
  Перемога досягнення, буде в травнi,
  Зараз пурга колючий, твердий снiг!
  Хлопчик бос, сестра його боса,
  У лахмiттi дiти зустрiли розквiт!
  
  Звiдки в нас беруться цi сили?
  Терпiти i бiль, i холод, ту потребу!
  Коли товариш змiряв дно могили,
  Коли подруга стогне - я помру!
  
  Христос благословив нас пiонерiв,
  Сказав, Вiтчизна Богом вам дана!
  Ось така найперша вiра,
  Радянська, священна країна!
  Хлопчик спiвав i дiвчата пiдспiвували. Як це гарно виглядало.
  I Наталка теж дала чергу по талiбах. Скосила їх немов серпом пшеницю.
  Кинула босими пальчиками нiжок гранату i прочирикала:
  - Слава росiйським богам!
  Зоя, ламаючи армiю моджахедiв, i вибиваючи кургани трупiв, видала:
  - I нашим героям слава!
  Пiсля чого її гола п'ята, златоволосої кралi пiдкинула вбивчий подарунок смертi.
  А ось руда Августина скосить моджахедiв. Лупанет за допомогою червоного соска з базуки i свиснувши видасть:
  - За нашу Русь Сварога!
  Пiсля чого у бою Свiтлана. Ця дiвчина також великою агресивнiстю вiдрiзняється.
  I вона трощить талiбiв з колосальною люттю. I її босi пальчики нiжок, жбурляють колосальної забiйної сили - подарунок смертi.
  Свiтлана вимовляє:
  - За Вiтчизну наша мати -
  Моджахедiв вбивати!
  Ось це четвiрка в бою, така агресивна та неповторна. I вони як за талiбiв взялися, i йде їхнє тотальне винищення.
  А зверху Альбiна як урiже ракетами. Що ж - це дiвчисько зовсiм не слабке. I як ворогiв трощить.
  Альбiна блондинка та красуня натуральна. I її ракетнi удари з неба просто зносять у рiзнi боки брукiвки. I нiби посилає кит iз фонтану масу палаючої землi та металу. Це дуже круто.
  Альвiна теж босою, точеною нiжкою натисне на кнопку, i як пiсля цього рвоне. I безлiч вбивчих потокiв йде в небо.
  I дiвчина натуральна блондинка реве:
  - За славу Росiї та небес!
  Ось так дiвчата талiбiв трощать. Скiльки цих гарних дiвок на фронтах.
  На Т-95 борються Єлизавета, Катерина, Олена.
  Три дiвчини на росiйському танку дуже гарячi. I посилають у ворога снаряд по снаряд.
  Єлизавета, скелячи зубки, промуркотiла:
  - I нiхто з початку свiту,
  Не бачив такого бенкету!
  Катерина кивнула, розносячи моджахедiв:
  - Перемагаємо Талiбан -
  Нам доля вiд Роду дано!
  Олена, стрiляючи по душманах, видала:
  - Славитись наша країна,
  Чи не переможе Сатана!
  I трiада дiвчат дiє дуже енергiйно. Вони посилають снаряди з великою руйнiвною фугасною дiєю.
  Єлизавета натискає босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика, вибиває супротивника i спiває:
  - Ми живемо на батькiвськiй землi!
  Катерина натиснула червоним соском на кнопку джойстика, пiдбила цiлий взвод моджахедiв i пискнула:
  - Онуки Сварога - славнi дiти!
  Олена довбала, натиснувши голою, круглою п'ятою на кнопку i в'якнула:
  -I летить на крилатому конi.
  I всi дiвчата хором проревiли:
  - Русь у далекi тисячолiття!
  Ось так танк Т-95 показує свою колосальну силу та приголомшливу мiць.
  Ось як трiада дiвчат енергiйно дiє. Войовницi - це вищий пiлотаж, особливо коли вони майже голi.
  Єлизавета дотепно заспiвала, натиснувши на кнопку червоним соском:
  - Смiялася Русь i плакала, i спiвала,
  На всi вiки, на те вона i Русь!
  Ось такi тут бойовi дiвчата... Але ж талiби не жартують.
  Потрапила їм у полон Веронiка. Так дiвчину спочатку роздiлили догола. А потiм стали з великим ентузiазмом пороти. Били її не лише батогом по спинi, а й палицями по босих, круглих п'ятах.
  Веронiка навiть заволала, вiд дикого болю. I її драли батогом та цiпками, до втрати свiдомостi. Потiм посипали рани сiллю. А босi, опухлi вiд побоїв ноги, затиснули в колодку i розпалили пiд ними багаття. I смажили дiвчинi голi п'яти.
  Веронiка кiлька разiв непритомнiла вiд бойового шоку. Її приводили до тями. I заразом пiднесли смолоскип i до грудей, попередньо змастивши її олiєю. I як палали червонi соски дiвчини.
  Веронiку довго катували. Пiдпалили вогнем та лоно Венери... Що вiзьмеш - талiби варвари.
  Насамкiнець Веронiку обмiняли на когось iз польових командирiв. I дiвчина поклялася помститися моджахедам.
  А ось по талiбах молотять ракетами. Сталенiда та Вiкторiя наводять заряди на цiлi.
  I руйнують у трiски гори...
  Сталенiда натиснула босими пальчиками нiжок, на кнопки джойстика i проворкувала:
  - Вiрю весь свiт за нас!
  Вiкторiя натиснула червоним соском на кнопку джойстика i вiдповiла:
  - Та миру на нас наплювати!
  I справдi, свiтовi ЗМI були швидше на боцi талiбiв. I повiдомляли смакуючи подробицi, про варварськi бомбардування яких нiбито пiддавали росiйськi ВПС афганськi мiста.
  Звичайно, було не без цього. Вiйна взагалi мала надзвичайно жорстокий i кривавий характер.
  Сталенiда натиснувши знову рубiновим соском на цiль, пропищала:
  - За Батькiвщину мрiї!
  I зiтхнула... У Росiї вибори проходять президента. Основна боротьба мiж старим i явно нездоровим Володимиром Путiним i молодим губернатором Орловської областi Андрiєм Кличковим. I тут саме комунiст виходить уперед.
  Сталенiда, Вiкторiя та Тамара знову наводять ракети на цiлi. Дiвчата борються в одних лише трусиках. Але це чудово.
  Сталенiда проспiвала:
  - Босонiж, тiльки босонiж,
  Пiд липневий грiм,
  I пiд шум прибою.
  Вiкторiя натиснула голою п'ятою на кнопку i продовжила:
  - Босонiж, тiльки босонiж,
  Танцювати нам дано iз тобою!
  Тамара тут теж босими пальчиками нiжок натиснула i прочирiкала:
  - За Вiтчизну - нашу сестру!
  Ось це дiвча - приголомшливий клас!
  А ось ще дiвчата з Японiї - найманцi-нiндзя. Оце серйозно.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям, взяла i з червоних соскiв запустила блискавку, i спалила масу моджахедiв.
  Потiм провела мечами млин, зрубуючи талiбам голови.
  Пiсля чого її босi пальчики нiжок жбурнули горошинку з вибухiвкою.
  Порвало на частини душманiв, i дiвчина проворкувала:
  - За благо Японiї!
  Дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям, теж довбала по супротивниках iз полуничних соскiв. Войовницi мали з одягу лише тоненькi трусики. А мечi вiдтворили прийом метелик, змушуючи падати голови у чалмах. А потiм босi пальчики дiвочих нiжок запустили бумеранг, зрiзаючи голови талiбам.
  Воїтельки проворкувала:
  - За польоти нiндзя!
  Дiвчина-нiндзя з червоним волоссям випустила з рубiнових соскiв вбивчу силу пульсари смертi. А потiм мечi, подовживши зрубали супостатам голови. А потiм босi пальчики нiжок кинули гострi, вiдточенi диски, що рiжуть голови, наче бритва.
  Войовниця проворкувала:
  - Нашi японськi боги атакують!
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям, теж довбала по ворогах вогняною грудкою, яка вилетiла з малинових соскiв. Пiсля чого проворкувала:
  - Нашi боги супер!
  I її босi пальчики нiжок, жбурнули пакет iз вугiльної вибухiвки, розриваючи на дрiбнi уривки талiбiв.
  I ось мечi знову зносять голови. Ось це дiвчата - найвищого польоту птаха.
  Ось якi найманцi прибули з Японiї. I давай молотити немовби вiдбивною битою талiбiв.
  Алiса та Анжелiка теж ведуть свою вiйну. Вони використовують снайперськi гвинтiвки.
  Палять по моджахедам.
  Алiса за допомогою гвинтiвки вразила супротивника, який намагався дiстати росiйський гелiкоптер "Стiнгером". Пiсля чого прочирiкала:
  - За нашу Вiтчизну, та прийде знову СРСР!
  Анжелiка теж довбанула по супротивнику з великою влучнiстю, збила ворожий лiтак i буркнула:
  - За нашу Ладу!
  Лiтак у талiбiв втiм, лише саморобний аероплан. Вони самi кустарним способом виробляють велику кiлькiсть авiацiї. I б'ються вiдчайдушно.
  Алiса ця блондинка дiвчина б'ється з великим ентузiазмом. Вона войовниця найвищого рiвня.
  I вбиває чергового моджахеду. Ось це красуня-краля. I верещать на всю горлянку:
  - Слава епосi комунiзму!
  Анжелiка ця руда та велика дiвчина в бiкiнi з цим погодилася:
  - Велика слава буде епосi комунiзму!
  I обидвi дiвчата ховаються за скелi. Вони дуже засмаглi та м'язовi красунi. Але при цьому спритнi спритнi.
  Алiса кинула босими пальчиками нiжок убивчої сили на смерть i пискнула:
  - За свiт комунiзму!
  Анжелiка помiтила, стрiляючи:
  - А що маєш на увазi пiд комунiзмом?
  Алiса рiшуче вiдповiла, голою п'ятою пiддавши вибух пакет:
  -Справжнiй рай на землi!
  Анжелiка iз цим охоче погодилася:
  - Ну рай - це й є рай!
  I руда дiвчина босими пальчиками нiжок, жбурнула цiлу зв'язку гранат.
  Отака тут у них агресивна вийшла бравада. А дiвчата на пару працювали. I посилали кулю по кулю.
  Їхнi голi, круглi п'ятки злегка запилилися. I дiвчата сполоснули нiжки в калюжах. I знову стали жбурляти в супротивника босими пальчиками, що приносить знищення.
  Алiса заспiвала з ентузiазмом:
  Безпросвiтний морок спокою,
  Занурив у вир дрiбних бiд...
  Тишу прорви ти полум'я бою,
  Розiрвi мовчання гул перемог!
  Анжелiка агресивно вiдзначила, збивши за допомогою червоного соска чергового злого душмана:
  - До раю подають гарнi дiвчатка, а войовницi потрапляють у Гiперрай!
  Алiса iз цим погодилася:
  - Ми потрапимо туди, куди прагнуть усi патрiоти Вiтчизни!
  Воїтельки виявилися налаштованi на реальну перемогу...
  I ось черговий моджахед, що впав ними пробитий. Ось це дiвчата - очевидно вони ураган.
  Наташа тим часом упiймала мiсцевого командира. Усi чотири дiвчата поставили ватажка на колiна i змусили цiлувати його босi, огрубiлi пiдошви.
  Ватажок це робив покiрно. I це йому навiть подобалося.
  Зоя прочiрiкала:
  - Добре, що тебе взяли в полон жiнка?
  Той пробурчав:
  - Ви справжнi гурiї!
  Августина запропонувала:
  - Може бути тебе пiдiбгати вогником?
  Ватажок по булькал:
  - Не треба!
  Свiтлана, агресивно вискалившись, рикнула:
  - Так кажи, поки ми не розсердилися.
  I генерал руху Талiбан став свiдчити.
  . РОЗДIЛ Љ3.
  Цiлий полк хлопчикiв насолодившись раптовою юнiстю та подарованим раєм, все-таки вишикувався.
  Володимир Жуковський наказав їм будувати житла. Хлопчаки невдоволено ремствували.
  Один iз них пискнув:
  - Ти така сама дитина, як i ми!
  Хлопчик-генерал помiтив:
  - У чужому свiтi потрiбне згуртування та єднiсть! Iнакше нас просто знищать!
  Юрiй Пєтухов додав:
  - Разом ми всi здатнi вижити та перемогти!
  Пiсля чого хлопчик-полковник тупнув босою нiжкою. I у вiдповiдь гул схвалення.
  Тiлами вони очевидно хлопчики рокiв дванадцяти, але пам'ять i особистостi вони цiлком дорослi. Тож вони розумiють, що анархiя нi до чого.
  Будувати правда нема чим. Доводиться споруджувати сокири та молотки та камiння, якi в джунглях теж слiд ще пошукати.
  Миготять босi, дитячi нiжки. Володимиру згадалася "Педагогiчна поема" Макаренка. Там теж дiти були босонiж i напiвголi. Вони в шортиках ходили всю теплу пору року, благо в Українi лiто - благодать.
  Але босонiж доводилося тупотiти ще з весни, i до осенi. I вставати о п'ятiй годинi ранку, багато працюючи.
  Звичайно, сумнiвно, щоб хлопчикам таке подобалося, i вони не збiгали з колонiї.
  А тут стiльки фруктiв на деревах. I така екзотика. I запахи такi бурхливi.
  Володимир почав робити зарядку. Вiн був майже голий, i милувався своїм мускулистим, нехай i хлопчачим тiлом. Як легко рухатися та скiльки в ньому енергiї. I вiн, напевно, гарний хлопчик.
  Володимиру вдалося якось у дитинствi знятися у кiно. Тодi вiн зiграв хлопчика-партизана. Але роль була епiзодична. I майбутнього генерала забули. Але Володимир плавав у рiчцi, i вiдзначили, що у нього дуже красивi м'язи преса.
  Дивно, але у кiношному шляху не оцiнили. Хоча хотiли, щоб вiн знявся в ролi хлопчика-раба у фiльмi про Спартака. Справдi з такою фiгурою, зiграти юного невiльника в пов'язцi на стегнах було б круто.
  Володимир Жуковський важко зiтхнув i заспiвав:
  Спартак великий, доблесний боєць,
  Пiдняв рабiв, вiн проти злого ярма.
  Але ось прийшов величi кiнець -
  Свобода тривала лише частинку митi!
  I глянув на свої дитячi, засмаглi ноги. Подумав, чи варто робити сандалi? Босонiж бiгати куди зручнiше. Тим бiльше, трава тут м'яка i не видно колючок.
  Може, це справдi рай, i вони вже померли? А в раю перетворилися на дiтей? Що це цiлком можливо. I це реальний, неповторний Едем.
  Анастасiя Стрєльцова, єдина дiвчинка, яка залишилася в командi хлопчакiв, пiдiйшла до нього, безшумно ступаючи босими нiжками.
  Вона була в пелюстках квiток i, посмiхаючись, промовила:
  - Ну як генерале, проблеми?
  Володимир вiдповiв:
  - Поки що у нас немає проблем, але скоро вони з'являться.
  Анастасiя логiчно помiтила:
  - Не варто каркати! Можна й наговорити собi неприємностi!
  Хлопчик-генерал згiдно кивнув:
  - Можна, але ми маємо бути пильнi!
  I юний воїн тупнув босою, дитячою нiжкою.
  Хлопчик-полковник Юрко Пєтухов, i хлопчик-полковник Роман Злотнiков пiдiйшли до нього ззаду та вiдзначили хором:
  - Треба сходити у розвiдку!
  Хлопчик-генерал погодився:
  - Мабуть треба! А хто пiде?
  Юрiй Пєтухов зiтхнувши вiдповiв:
  - Напевно, ми вдвох. Хоча можна ще солдатiв взяти.
  Володимир Жуковський зауважив:
  - Пройдемо як стадо мамонтiв?
  Ромка хлопчик-полковник зазначив:
  - Можемо i ми вдвох у розвiдку... Це найкраще! Ми маємо досвiд. I я вiдчуваю, що тут є розумне життя!
  Генерал-хлопчик хотiв вiдповiсти, як раптом почулася казково чудова музика. Вона була настiльки красива i чарiвна, що босi ноги хлопчаки самi пустилися в танець. Вiдчувши подiбний заклик i не в змозi йому чинити опiр, Володимир рушив. Юрка, Ромка, Анастасiя також почали рухатися. Схоже, що i їх зачаровували чудовi звуки, що проникали в самий головний мозок. I позбавляли волi до опору. Хотiлося йти за цими чарiвними звуками, i воля не в змозi цьому чинити опiр.
  Хлопчик-генерал топав, позбавлений волi. Але йому було так добре й радiсно на душi, що дитячi зубки скеляться в посмiшцi. Вовка вийшов на стежку. Сотнi хлопчакiв, тупаючи босими нiжками, шикувалися в колони. Вони всi були радiснi, збудженi та скалили зубки. Хлопчаки були напiвголi, тiльки на стегнах листочки, i у багатьох шкiра почервонiла вiд швидкої засмаги. Втiм, тут променi були нiжнi i не облазили.
  Колишнi спецназiвцi стали дiтьми, i їхнi мордочки буквально сяяли вiд радостi, а босi нiжки машинально марширували, карбуючи крок i витягаючи шкарпетку.
  Володимиру це нагадало пiонерiю. Як у таборi марширують хлопчики пiд барабан. Щоправда, босонiж навiть у тi часи, пiонери ходили не часто - так без взуття це була ознака бiдностi.
  А тут голi, в помаранчевiй травi вимащенi п'яти виблискують. I марширують хлопцi строєм.
  Та це справдi неначе пiонерiя. I вигляд у всiх надмiру веселий.
  Вовка хлопчик-генерал, уловив себе на тому, що вiн начебто все бачить i розумiє, i розумовi процеси не зупинилися. Тим не менш, босi, дитячi ноги туплять самi. Володимир спробував зупинитись, але не мiг, тiло не слухалося його.
  I знову накотила хвиля веселостi, що з горла почувся смiх. Як було дивно добре. Просто принаднiсть i диво.
  Хлопчик-генерал марширував i все здавалося навколо такими яскравими, з повнотою квiтiв i дивовижно барвистим. А заразом такi казковi та буквально чарiвнi звуки мелодiї.
  Вовка несподiвано для себе взяв i заспiвав;
  Часи щасливi настали,
  У минулiй вiйнi, голод, i бiда...
  Ми вже бачимо комунiзму дали,
  Стала враз реальнiстю мрiя!
  
  Ставимо ноги спритно на планети,
  Пiдкорюємо космосу простiр.
  Героїзму подвиги оспiванi -
  Стали вiчно юними з того часу!
  
  У нашому свiтi все має мiсце,
  Навiть у кожному будинку зорелiт.
  I будь-яка дiвчина невiстка,
  Чи зможе правити танк i лiтак!
  
  Все у нас чудово i красиво,
  Вулицi виблискують - чистота.
  Наше знай у щастя колективу,
   Ми битимемося до кiнця!
  Є мрiя творимо свiти граючи,
  Що б хлопець демiург...
  Дiвчина бiжить мiж зiрок боса,
  Окреслили у всесвiтi коло!
  
  Зробили таке ми так лихо,
  Що тепер насправдi мрiя...
  Раз голосно i якiсно тихо,
  Все iнше просто метушня!
  
  Слабких у нашому свiтi не буває,
  Кожен просто воїн-богатир.
  У вiчнiй славi хлопець перебуває -
  Казка - це проза, мабуть!
  
  Все отримаєш, що жартома захочеш,
  I палац, басейни, дiвок темрява...
  Є мiркування сильно сечi,
  Щоб сталося просто врода!
  
  Скелять зуби класнi дiвчата,
  Вони можуть створити вищий клас.
  Голосок красунь дуже дзвiнкий,
  А часом звучить i юний бас.
  
  У чому ми тiльки люди не бували,
  Термокварк, i синтезом прео...
  I рубалися славнi джедаї,
  Чекаючи злiсних на всiх розгром!
  
  У чому гра буває без промаху,
  Якщо ти на вигадку хитрий...
  Дуже лихо ми граємо в шашки,
  Хоч непереможнi й досi!
  
  Ми нi в чому не знаємо поразки,
  Пiдкорили вже галактик темряву.
  Мудре рiшення -
  Перемогти у свiтову вiйну!
  
  Ось тодi ми станемо демiурги,
  Шлях закiнчимо, пiдкоривши весь свiт.
  Буде у рiзних гранях навiть доба,
  Найвiр космiчних планет!
  
  Наш натиск без граней настає,
  У чому причина у славi цих перемог.
  Буде сонце у найяскравiшому травнi,
  I нам також вiчнiсть юних рокiв!
  
  Досягаємо ми такого щастя,
  Що будь-який практично є Бог.
  Розступилася похмура негода-
  I летить до престолiв ладний склад!
  
  Людина вже дорiвнює демiургам,
  Воскресає мертвих теж сам.
  Що здавалося маренням лише на дурнi,
  Стало дiйснiстю славним чудесам!
  
  Ми, звичайно, станемо все Богами,
  I всесвiтiв у владi - легiон...
  Адже удача безумовно з нами,
  I iдей прекрасних - мiльйон!
   Iншi хлопчики-спецназiвцi дружно пiдспiвували. Вони були тепер такi щасливi.
  Ось вони вийшли на широку дорогу, причому явно розумного походження так на лежали зеленi цеглини. Три тисячi хлопчикiв, тепер карбували крок по нiй босими, дитячими нiжками. А попереду йшло двоє тварин скидаючих на верблюдiв, тiльки з рогатими головами, i трьома горбами.
  А на них сидiло пiд два наїзники. Один був у чалмi i був схожий на арабського хлопчика. Може навiть скидався на маленького борошна, а з ним була дiвчинка зi свiтлим волоссям, що спускалося по плечах. Сукня у дiвчинки досить розкiшна i в коштовностях, та й хлопчик одягнений багато. Туфлi у цих дiтей були посипанi камiнчиками, що сяяли як самоцвiти.
  На iншому верблюдi їхали теж невеликi люди, але все в чорному одязi, i в закритих масках обличчях.
  На спинi були бiлi схрещенi мечi.
  Один з них дув у трубу, а iнший натискав на клавiшi iнструменту - скидається на сумiш лютнi та волинки. Саме вiн видавав чудовi звуки, що змушують втрачати розум.
  Трохи попереду теж марширували напiвголi, босi хлопцi. Їх було пiвсотнi, i вони були явно схiдного вигляду, чорнявi i смугленькi. Тiльки один з них був блондином, i в нього сильно сполосована спина, так що хлопчик йшов хитаючись. Хоча теж скалився, як i решта.
  Хлопчику-генералу здалося, що в цьому хлопчику, щось є знайоме.
  Але що? I яке воно має до них вiдношення?
  Насправдi Олександр Лук'яненко i пiвсотнi бойовикiв-талiбiв, якi його охороняють, теж перемiстилися.
  Спочатку моджахеди прийняли це чудове мiсце за рай. Але коли їхня зброя зникла, а самi вони стали дiтьми, то зазнали гiркого розчарування. I зрозумiло взялися професора Сашку, лупити батогами. Вони б його до смертi заспiвали б, якби не почули чудесної музики, що позбавляє волi.
  Понад три тисячi могутнiх бiйцiв було спочатку перетворено на дiтей, а потiм їхню волю паралiзував чарiвний iнструмент.
  I зараз вони йшли нiби покiрне бидло.
  Втiм, голови розумiли, хiба що була дуже велика i безпричинна веселiсть. А ось тiла рухалися немов у трансi. I хлопцi тупотiли собi.
  Олександр Лук'яненко вiдчував, як його переповнює радiсть вiд звукiв, i водночас намагався зiрвати зацiпенiння.
  Щоправда, його змучена батогом спина майже перестала хворiти. I це ще не все. Моджахеди хотiли йому i босi п'яти вогником пiдсмажити, i мiж пальчиками навiть вставили сухе листя. Але на щастя не встигли.
  Полум'я ледь лизнуло хижою мовою дитячу п'яту, i почувши звуки малолiтнiй моджахед випустив з рук смолоскип.
  Так що на дитячiй пiдошвi лише пара маленьких пухирiв утворилося i лише трохи пече. Трохи пiзнiше i довелося б тупотiти на спалених ногах, що дуже навiть було б боляче.
  Олександр Лук'яненко йшов собi, i важко повернувши шию озирнувся. Скiльки хлопчакiв тупає за ними. I бiльшiсть iз свiтлими головками, i червоною вiд засмаги шкiрою. Особи у них гарненькi, європейськi, слов'янськi.
  Втiм, у дитинствi приємнi особи i в афганцiв, тiльки темнi. Хоча, зрозумiло, коли волосся свiтле це красивiше.
  Жаль тiльки тут майже всi хлопчики. А жiнки залишились у старому. Щоправда, тут є дiвчинка. Хлопчик-професор подумав, що тепер уже дитина, i дорослi думки позаду. А значить, вони вже не здатнi на те, що роблять чоловiки.
  Зате, можливо, нiколи не настане старiсть. Хоча цiкаво, звiдки тут беруться дiти? Їх що у капустi знаходять? Чи може бути в цьому свiтi вони з неба валятися? Професор був людиною хоч i психiчно хворою, але розумною i з великою фантазiєю.
  I вiн мав навiть казковий роман, де вiчнi дiти з iншої цивiлiзацiї вирощували потомство в оранжереях. А з iншого всесвiту їм доставляли насiння, в якому були крихiтнi зародки цих дiтей. I щось сталося, i перестало насiння прилiтати.
  I тодi двоє воїнiв - один найкращий солдат Третього Рейху, iнший найкращий воїн Червоної армiї, вирушили рятувати надцивiлiзацiю вiчних дiтей.
  I вони в iншому всесвiтi стали дiвчатами-войовницями i мали класнi пригоди.
  Олександр Лук'яненко любив писати фантастику, але отримав лише скандальну популярнiсть, божевiльного писаки. Але усi його твори були супер.
  Ось одне, наприклад, по АI.
  Ельф Бiф, подорожуючи рiзними свiтами, потрапив у другу свiтову вiйну. I природно вирiшив допомогти нiмцям, так теж був свiтловолосий i гарненький. Крiм того Бiфа ще й приваблювало те, що фашисти були за надлюдини i проти християнства. Так що вiн вступив до Люфтваффа, i став льотчиком. А оскiльки ельфи набагато швидшi, сильнiшi i перевершують багаторазово в реакцiї людей, та ще володiють захисною магiєю, то Бiф став дуже швидко набирати рахунки.
  Його винищувач завдяки магiї став невразливим. А кожен снаряд з авiагармати точно вражав цiль.
  Ну здавалося, що навiть такий видатний ас на хiд вiйни не надто вплине.
  Але Бiф збив двiстi лiтакiв на Середземному морi, змiг побити самого Монтгомерi. I це серйозно. Загинув найталановитiший англiйський генерал. Бiф отримав за Лицарський Хрест Залiзного Хреста з дубовим листям, мечами та дiамантами. Але вiн так швидко набирав рахунки, що вже за мiсяць у нього було за триста збитих лiтакiв. А 20 серпня 1942 року Роммель почав наступ на напрямi Олександрiї.
  Без Монтгомерi все в англiйцiв розладналося. I вони потрапили в пастку Роммеля i були перебитi. Бiф у цей час збив за тиждень бiльше двохсот лiтакiв i вражав наземнi цiлi.
  Гiтлер не встигав писати указу про нагородження. Бiф отримав повторно за триста збитих лiтакiв: Лицарський Хрест Залiзного Хреста з дубовим листям, мечами та дiамантами. За п'ятсот лiтакiв йому вручили Лицарський Хрест Залiзного Хреста iз золотим дубовим листям мечами та дiамантами.
  Вiйська Роммеля захопили Єгипет i вiдразу прорвалися в Iрак, де спалахнуло антибританське повстання. Нiмцi захопили також i Кувейт. Червона армiя атакувала вiйська Роммеля в Iраку, але це спровокувало вступ Туреччини до вiйни проти СРСР. Що гранично ускладнило ситуацiю. I Сталiн був змушений вiдмовити вiд наступу пiд Сталiнградом. Нiмцi змогло на початку грудня таки взяти все мiсто пiд контроль. А Паулюс навiть отримав за це нагороду.
  Червона армiя воювала з турками i загрузла в Закавказзi.
  Крiм феноменального Бiфа, ще вiдзначився i Марсель, який стрiмко набирає рахунки, у тому числi i за рахунок радянських льотчикiв. Марсель за чотириста збитих лiтакiв теж отримав Лицарський Хрест Залiзного Хреста iз золотим дубовим листям мечами та дiамантами.
   А Бiф за сiмсот п'ятдесят збитих лiтакiв удостоївся нагороди: Лицарський Хрест Залiзного Хреста з платиновим дубовим листям мечами та дiамантами. А за тисячу - Зiрка Лицарського Хреста Залiзного Хреста зi срiбним дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Нiмцi змогли утримати свiй фронт у центрi, i навiть вiдбити спробу деблокувати Ленiнград.
  Трохи пiзнiше радянськi вiйська у лютому намагалися наступати пiд Сталiнградом, але нiмцi були готовi i вiдбили всi атаки. А Бiф та Марсель наводили жах на радянську авiацiю та стали буквально легендарними асами.
   А ось 30 травня коли пiдсохли дороги, i нiмцi змогли пiдтягнути новi танки "Пантера" та "Тигр", а також самохiдку "Фердинанд", розпочався новий наступ гiтлерiвцiв уздовж Волги.
  Оголосивши тотальну вiйну у Третьому Рейху бiльш, нiж удвiчi збiльшили випуск озброєнь. Крiм того, пiдводний нiмецький флот сильно дiставав США i Британiю, внаслiдок чого iнтенсивнiсть бомбардувань помiтно знизилася.
  Та й втрати сухопутних вiйськ Вермахту були нижчими, i на заводах виявилося бiльше робiтникiв високої квалiфiкацiї. I це теж дозволило нiмцям додати у випуску озброєння, особливо лiтакiв. I Фокке-Вульф при правильному його використаннi зовсiм непоганий.
  А "Тигр" i зовсiм для Червоної армiї шок та трепет. Нiмцi змогли вiдразу прорвати радянську лiнiю оборони.
  Найнеприємнiше було те, що в Червонiй Армiї не знала перемог, бойовий дух виявився надзвичайно низьким. I багато солдатiв здавалися в полон або дезертирували. Кiлькiсть тих, хто здався в полон, була велика, як i перебiжчикiв.
  Бойовий дух Вермахту ранiше серйозно не битого був високий. А в небi нiмцi взагалi домiнували. США вели себе пасивно, а Британiя зазнала величезної шкоди.
  Крiм того, i лiтакiв випускалося куди бiльше, нiж ранiше.
  Бiф настiльки стрiмко набирав рахунки, що йому вигадувалися все новi нагороди. За двi тисячi лiтакiв, юного ельфа нагородили Зiркою Лицарського Хреста Залiзного хреста iз золотим дубовим листям, мечами та дiамантами. А за три тисячi лiтакiв - Зiркою Лицарського Хреста Залiзного хреста з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами.
  На липень сорок третього року нiмцi вийшли до Каспiйського моря i передавили кисень радянським вiйськам на Кавказi. А потiм продовжили наступ уздовж узбережжя, по рiвнинi.
  Наприкiнцi серпня вони вже були в Дагестанi, пiдiйшли до кордону Азербайджану.
  Пiсля чого розгорнулася жорстока битва за Тбiлiсi. I дуже нерiвнi були сили.
  СРСР вочевидь програвав битву за Кавказ. У вереснi Сталiн намагався наступати у центрi. I його вiйська там знову загрузли. У боях взяла участь "Пантера"-2.
   Ця машина вийшла важкуватою в п'ятдесят три тонни, але краще захищеної особливо в лоб: 100-мiлiметрiв i борту 60, а двигун в 900 кiнських сил багато що компенсував. Плюс ще й гармата 88-мiлiметрiв та довгою ствола в 71 ЕЛ.
  Проти такого танка не просто встояти. Особливо якщо б'ються вiдчайдушнi дiвчата.
  Герда вистрiлила по радянськiй машинi за допомогою босих пальчикiв нiжок i пропищала:
  - Ми крутiшi за всiх!
   Шарлота лупнула по тридцятьчетвiрцi за допомогою голої п'яти i пискнула:
  - З нами Третiй Рейх!
  Христина довбанула за радянськими вiйськами i прочирикала:
  - Я сказала не дрейф!
  Магда босими пальчиками нiжок довбала i видала:
  - Ми є найвищий клас!
  Зрозумiло, атака в центрi була вiдбита з великими втратами для Червоної Армiї.
  А восени та взимку гiтлерiвцi завершили захоплення Кавказу... Пiсля чого становище СРСР стало виключно тяжким.
  А льотчик-суперас Бiф збив чотири тисячi лiтакiв. За що був нагороджений Великою Зiркою Лицарського Хреста Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Марсель теж довiв свою кiлькiсть збитих лiтакiв до тисячi. I отримав також нагороду: Зiрку Лицарського Хреста Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям, мечами та дiамантами.
  А до весни Бiф збив п'ять тисяч лiтакiв, отримав Велику Зiрку Лицарського Хреста Залiзного хреста iз золотим дубовим листям, мечами та дiамантами.
  У травнi 1944 року гiтлерiвцi розпочали новий наступ на позицiї Росiї. Удари наносилися i пiвночi, оминаючи Ленiнграда, i вздовж Волги оминаючи Москви з пiвдня. I це грандiозний наступ. Затискач у подвiйнi клiщi.
  Червона армiя багато в чому втратила бойовий дух, але була сильна.
  Новi танки Т-34-85 та IС-2, були бiльш досконалi та потужнi нiж колишнi. З'явився i потужнiший ЛА-7. Щоправда, його випускали в невеликих кiлькостях. А ЯК-3 у серiю так i не пiшов. А у нiмцiв до кiнця травня вже тисяча найновiших реактивних МЕ-262 iз чотирма 30-мiлiметровими гарматами у строю. I вiн дуже грiзнi новi машини.
  Та й ТА-152 Фокке-Вульфу, що прийшов на змiну, непоганий.
  Основнi нiмецькi танки "Пантера"-2 та "Тигр"-2. На останньому танк двигун в 1000 кiнських, i вiн за ходовими якостями гарний. Тож нiмцi мають технiку в серiї - велику руйнiвну силу. Хоча ще недосконалу. Але готується серiя Е. Але "Маус", наприклад, себе не дуже виявив.
  I ось починається битва ... Спочатку був узятий нiмцям Саратов, потiм i Куйбишев.
  Бiф збив шiсть тисяч лiтакiв i отримав: Велику Зiрку Лицарського Хреста Залiзного Хреста з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Потiм нiмцi опанували й Ульяновський. А до кiнця лiта взяли Казань. Фронт Червоної Армiї обвалився.
  До вересня Бiф збив сiм тисяч лiтакiв i отримав нову нагороду: Зiрка Великого Хреста Лицарського Хреста Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами.
  А в жовтнi нiмцi прорвалися з пiвночi, замкнули кiльце навколо Москви.
  Пiсля чого розпочалася операцiя зi знищення та дроблення Червоної армiї.
  У груднi Бiф збив вiсiм тисяч лiтакiв i отримав Зiрку Великого Хреста Лицарського Хреста Залiзного хреста та золотим дубовим листям мечами та дiамантами.
  А саме на Рiздво 25 грудня 1944 року московський гарнiзон не дивлячись на категоричний наказ Сталiна капiтулював. I фельдмаршал Гот, що взяв столицю , отримав за це Великий Хрест Залiзного Хреста.
  Втiм, поки Сталiн, утiкши в Свердловськ, хотiв продовжувати вiйну. I була ще надiя на союзникiв.
  Нiмцi поки що лише бомбили радянський Сибiр. У них з'явилися потужнi гвинтовi Ю-488, i ТА-400, якi проносилися немов ураган. I несли радянським мiстам смерть та знищення.
  Ельф Бiф продовжував битися в небi та брати участь у бомбардуваннях. I його машина раз у раз працювала, обрушуючи на супротивникiв ударнi потоки колосальної руйнiвної сили.
  Ось у березнi 1945 року кiлькiсть збитих лiтакiв цим легендарним ельфом перевищила дев'ять тисяч. I вiн отримав нагороду: Зiрка Великого Хреста Лицарського хреста з платиновим дубовим листям мечами та дiамантами. I це дуже круто!
  А ось у травнi нiмцi наступають на Урал. Їхнi вiйська стрiмко просуваються. Червона армiя намагається героїчно утриматись. Але в неї нiчого не виходить.
  Гiтлерiвцi у бiй вже кинули новi танки серiї Е. I проти них реально практично неможливо встояти.
  Особливо проти Е-100, який непробивний для радянських гармат з усiх ракурсiв. А його 128-мiлiметрова гармата - смертельна для будь-якої практично бронi.
  I Е-100 навiюють радянським солдатам жах. Крiм того, дезертирство має повальний характер, як i здавання в полон. I це здавання масове.
  Деякi дивiзiї навiть здаються за звуками оркестру. А дехто навпаки бореться до кiнця.
  Але сили нерiвнi, i вже у червнi Свердловськ та Челябiнськ впали. А потiм нiмцi рухалися Сибiром.
  Радянськi мiста вiдчайдушно оборонялися. Особливо Новосибiрськ, де билися навiть дiти.
  I в Середнiй Азiї кипiли жорстокi бої. Але до вересня сорок п'ятого року бiльшiсть СРСР захоплена. Але в жовтнi через морози нiмцi зупинили просування Сибiром. Надто вже розтягнутi виявилися комунiкацiї.
  Ельф Бiф збив десять тисяч лiтакiв i отримав за це Велику Зiрку Великого Хреста Лицарського Хреста зi срiбним дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Потiм все ще йшла вiйна в небi ... До травня 1046 Бiф зумiв збити ще тисячу лiтакiв i отримати: Велику Зiрку Великого Хреста Лицарського Хреста з золотим дубовим листям мечами i дiамантами.
  А потiм почався новий наступ нiмцiв на Далекому Сходi. США та Британiя з Третiм Рейхом вiйну фактично згорнули та боролися з Японiєю. Але самураї героїчно трималися. I виявляли колосальну мужнiсть та героїзм.
  Червона Армiя ослабла числом, але частина евакуйованих заводiв на схiд все ще працювала. I вони постачали на фронт навiть лiтаки.
  Нiмцi вже просувалися майже маршами, але все одно, поки вони дiйшли до Владивостока, їм знадобилося кiлька мiсяцiв. А до кiнця листопада незважаючи на морози, фрицi таки дiйшли до Чукотки.
  Так загинули останнi мiста СРСР.
  Ельф Бiф довiв кiлькiсть збитих лiтакiв до дванадцяти тисяч i отримав нову нагороду: Велику Зiрку Великого Хреста Лицарського Хреста з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами, а також звання фельдмаршала авiацiї. I це справдi його колосальне досягнення.
  Пiсля цього СРСР був окупований. А Сталiна таки зловили. Зi США Гiтлер, який захопив великi територiї, не став бiльше воювати. Вони роздiлили сфери впливу. Третiй Рейх отримав собi Європу, половину Африки-пiвнiч, i французькi Бельгiйськi володiння. А також Близький Схiд та всю територiю СРСР.
  I з нього вистачило... Японiя зберегла свої володiння в Китаї i частково, то не встигли вiдбити США та Британiя.
  Виник двополярний свiт. Третiй Рейх процвiтав та розвивався, нiмцi навiть злiтали на Мiсяць ще 1957 року. Але пiсля смертi Гiтлера в 1960 роцi в ньому виникла смута. Хоча вдалося уникнути розколу. Але новий режим став лiберальнiшим i всi пiдданi Третього Рейху отримали громадянство.
  I так закiнчилася епоха нацiональної нерiвностi.
  Третiй Рейх та Японiя з одного боку i США та Британiя з iншого конкурували один з одним уже у космосi, i йшло пiдкорення Сонячної системи.
  Полiт на Марс у 1974 роцi - першi - це нiмцi, i за рiк на Венеру. Отже, новий свiт по-своєму ще нiчого. А ельф Бiм полетiв до нових свiтiв, у пошуках пригод та нових вiдчуттiв.
  . РОЗДIЛ Љ4
  В Афганiстанi тривали жорстокi бої.
   Знаменита четвiрка бореться бiля селища Близькосхiдний.
  Наташа дає чергу, i кидає босими пальчиками нiжок гранату.
  Розриває афганцiв i пищить:
  - Слава епосi комунiзму!
  Зоя теж стрiляє по супротивнику. Скошує ворогiв, жбурляє босими нiжками вбивчої сили гранати i пищить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  Августина чергою з кулемета скосила шеренгу афганцiв. Кинула голою п'ятою руйнiвну лимонку i гаркнула:
  - За СРСР!
  Свiтлана теж довбанула супротивника, зрiзала масу iсламських воїнiв i пропищала:
  - За свiт комунiзму!
  I теж як шпурне руйнiвної i незмiрної сили презент смертi пальчиками босих нiжок. I капiтально ворогiв порвала.
  Ось це дiвчата просто супер...
  Наташа помiтила, скошуючи наступаючих афганцiв:
  - Прут вони буквально як сарана!
  I дiвчина знову жбурнула в ворога гранату голою п'ятою. I неабияк ворогiв порвала.
  Зоя теж як лупне влучною чергою по iсламських солдатах. Капiтально викосить їх i проворкує:
  - За Росiю!
  I знову босими пальчиками нiжок метне забiйний подарунок смертi.
  Августина ведучи вогонь по супротивнику i буквально скошуючи афганцiв, зрiзуючи їх немов культиватором i пискнула:
  - За Батькiвщину-мати!
  Свiтлана, зрубуючи ворогiв, реально викошуючи воїнiв iсламської iмперiї талiбiв, i вибиваючи їх курганами, видала:
  - За Вiтчизну та новi перемоги!
  I знову як шпурне вбивчої сили гранату пальчиками босих, точених нiжок.
  Дiвчата капiтально розiйшлися. I лупили переважаючi кiлькiстю армiї Талiбану. I наступали великими потоками.
  Воюють на танку та екiпаж Єлизавети.
  Дiвчата тут теж в одному лише бiкiнi та босi. I при цьому чудово воюють. У Афганiстану танки застарiлi та гiршi за якiстю, нiж росiйськi, але їх досить багато.
  Деякi машини умiльцi iсламської iмперiї виготовляли iз дерева. Що треба сказати дуже прогресивно.
  Єлизавета за допомогою босих пальчикiв нiжок робить пострiл i пробиває афганський танк, пiсля чого гарчить:
  - Я найкрутiша баба у свiтi!
  Катерина теж довбає, використовуючи голу п'яту, рознесе супротивника i пискне:
  - За СРСР!
  Олена, недовго думаючи, вистрiлить по противнику. Розiрве його на частини i пискне:
  - За комунiзм!
  Єфросинiї теж як рiже по ворогу. Розiб'є танк афганцiв i в'якне:
  - За Вiтчизну до кiнця!
  I це дiвчата, вони просто супер. Проти таких жодної сили не встоять. I вони войовницi воiстину найкрутiшi та хортнi. I проти них нiхто не зможе виступити.
  I якщо вони стали битися, то це буде просто бiй гiперменок.
  I Єлизавета знову пальне за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискне:
  - За новий СРСР!
  Катерина теж по черзi вистрiлила у супротивника i пискнула:
  - Так, Володимир Путiн керiвник, м'яко кажучи, не дуже!
  I дiвчисько покрутило голою, круглою п'ятою.
  Олена продовжувала молотити афганцiв i прочирикала:
  - За великий комунiзм у СРСР!
  I босими пальчиками нiжок додала саме руйнiвне та вбивче!
  I потiм як лупне дiвчина Єфросинiї. I рознесе ворога i пискне:
  - За Богиню Ладу!
  Ось це їхнiй бойовий наступ.
  I войовниця як стали косити супротивникiв, i як вони їм не давали пощади, винищуючи афганцiв.
  Єлизавета теж стрiльнула по супротивнику, i теж застосувала голу п'яту i проворкувала:
  - За комунiзм у країнi порад!
  I ось вона така бойова та войовнича баба.
  Ось уже й з неба афганцiв молотять.
  Анастасiя Вiдьмакова у бою дуже гаряча. I трощить усiх пiдряд. I в небi збиває афганськi лiтаки та завдає ударiв i по сушi. Ось таке дiвчисько агресивне.
  I вона заспiвала зi смiшком:
  - За Вiтчизну нашу матiр, усiх талiбiв убивати!
  Акулiна Орлова пiдтвердила, вискалив зубки:
  - Справдi, дух є бiс, на СРСР полiз!
  I збила войовниця черговий афганський лiтак.
  Мiрабела Магнiтна, крушивши воїнiв iсламської iмперiї талiбiв у небi та на сушi, при цьому використовуючи босi пальчики нiжок, в'якнула:
  - За нашу Батькiвщину!
  Ось така бойова у небi бореться трiада. I вона молотить афганцiв iз великою iнтенсивнiстю. I ворогiв капiтально збиває.
  Акулiна Орлова на кнопки голою п'ятою i в'янула:
  - За велику нашу країну!
  I як пiдморгне своїм напарницям.
  I знову збиває афганцiв. I це дуже агресивнi у дiвчат заскочки.
  Анастасiя прочирiкала з усмiшкою вискалив зубки, збиваючи афганських льотчикiв:
  - Ми є войовницi, що переможуть будь-яку армiю!
  I знову пiдбила афганську машину.
  I дiвки тут взялися за винищення воїнiв iсламської iмперiї капiтально. I трощать...
  Оленка теж б'ється вiдчайдушно, i показує найвищий пiлотаж. I збиває ворогiв, немов вони макети.
  А талiби все лiзуть та лiзуть. I їх убивають у колосальних кiлькостях.
  Оленка жбурнула босими пальчиками нiжок, щось забiйне i заспiвала:
  - Ми бiлi вовчицi!
  Анюта iз цим погодилася, викошуючи без церемонiй супротивникiв:
  - А ми найкращi у свiтi!
  I теж пiддала гранату голою п'ятою.
  I ось Алла теж стрiляє з кулеметiв. I вибиває масу афганцiв i реве:
  - Слава епосi комунiзму!
  Марiя теж дуже влучно палить афганцями. I вибиває їх капiтально. I також кидає гранати, використовуючи босi пальчики нiжок. I реве:
  - Слава Сварогу!
  Олiмпiада теж б'є по супротивнику з величезною, вбивчою силою. Скошує ворогiв з iсламської iмперiї та пищить:
  - За весь свiт у епосi комунiзму!
  I знову дiвча скеляє зуби i влучно стрiляє по вороговi.
  I Маруся теж по афганцям пише. I червоним соском натискає на кнопку базуки, i вибиває супротивникiв i пищить:
  - За Русь велику!
  Отакi тут дiвчата.
  А ось Мотрена як по афганцям довбає, використовуючи босi пальчики нiжок, трощить супротивника з Талiбану i верещить:
  - За Вiтчизну та свободу до кiнця!
  Ось це дiвки пiшли i як афганцiв молотять - просто жах. I йде буквально тотальне та загальне їх винищення. Мабуть, у афганцiв настали дуже поганi днi.
  Оленка вiдзначила, ведучи вогонь по афганцям та їх скошуючи:
  - Це Батькiвщина моя!
  I голою п'ятою як пiддасть вбивчий подарунок анiгiляцiї.
  Ось це дiвки - просто скажемо супер.
  Анюта агресивно вiдзначила, стрiляючи по афганцям:
  - Слава комунiзму!
  Бойова Алла, ведучи вогонь, i натискаючи червоним соском на кнопки базуки, пискнула:
  - Героям слава!
  I Марiя довбала супротивника вбивчою силою, проворкувала:
  - Найкласнiшiй Батькiвщинi - слава!
  Олiмпiада додав, руйнуючи ворогiв i показуючи пiдвищенi обороти:
  - Найпроцвiтаючiй країнi велика слава!
  Мотрона, довбаючи супротивникiв, i використовуючи босi пальчики нiжок при стрiльбi, взяла i пискнула:
  - I найкрутiшим войовницям слава!
  Маруся, теж строчачи по ворогах, i буквально викошуючи їх, оглушливо проворкувала:
  - I СРСР теж велика слава на вiки!
  I дiвчата хором заспiвали:
  - Буде людям щастя,
  Щастя на вiки...
  У радянської влади -
  Сила велика!
  I войовницi як розсмiються на всю горлянку. I оскалять зубки.
  Оленка з великою посмiшкою вiдзначила:
  - За нашу Батькiвщину ми серце вiддамо!
  Анюта з люттю продовжила:
  - I вистоємо та переможемо!
  Ось такi вони, скажiмо, чудовi дiвчата. I їм дуже подобається боротися на повну силу.
  А ось i Олег Рибаченко, i Маргарита Коршунова у бою.
  Хлопчик та дiвчинка на вигляд дiти рокiв дванадцяти, а насправдi безсмертнi попаданнi так агресивно борються. Що проти них нiчого не встоїть.
  Оленка, скелячи зубки i зрубуючи супротивникiв з Талiбану з посмiшкою проспiвала:
  - За свiтле завтра ми боротимемося!
  Анюта, ведучи вогонь i жбурляючи бомби босими пальчиками нiжок додала:
  - А наш бронепоїзд встиг розiгнатися!
  I руда Алла, пiдскакуючи i звиваючись, додала, пiдморгуючи:
  - Давай цiлуватись!
  Олег Рибаченко провiв мечами млин, зрубуючи голови афганцям i пискнув:
  - Слава нашiй Вiтчизнi!
  I хлопчик босими пальчиками нiжок запустив убивчий подарунок смертi.
  Дiвчинка теж мечами прорубав прийом метелик. Зрiзала супротивника i пискнула:
  - Слава радянському строю!
  I теж босими пальчиками нiжок покине презенти анiгiляцiї, знищуючи ворогiв.
  I дiти, круша супротивника хором заспiвали:
  - Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець Талiбану...
  Яскраво засвiтить сонце,
  Злих усiх ворогiв розшматуємо!
  Дiти в самому дуже крутi бiйцi. А ще вони й свистять, обрушуючи на супротивника цiлу хмару оглушених i одурманених ворон. I це надзвичайно круто.
  Олег Рибаченко, рубаючи афганцiв з посмiшкою, зазначив:
  - З нами юнiсть усiєї планети,
  Наш всесвiтнiй будзагiн!
  I хлопчик голою п'ятою пiддав руйнiвний подарунок смертi.
  Маргарита Магнiтна, руйнуючи iсламських воїнiв, теж прочирiкала, вискалив зубки:
  - Крокує народ усiєю країною в комунiзм!
  I теж як рубанет по iсламських шеренгах. I це треба сказати дуже жорстоко i круто.
  А тим часом талiби захопили у полон хлопчика рокiв чотирнадцяти. Вони його подiли i прив'язали до дерева. Пiсля чого спочатку вiдшмагали, розполосувавши шкiру до кровi.
  Потiм посипали рани пiдлiтка сiллю. Потiм стали смажити вогником i пiдпалили дитинi голi п'яти. I це було так жорстоко. I зрештою закатували
  хлопчика до смертi.
  I знову йдуть жорстокi бої...
  I за позицiями Талiбану б'ють росiйськi штурмовики, використовуючи авiацiю. I тут дубасять афганцiв та ракети. I вони все лiзуть i лiзуть , як жаба на судомами.
  I цiлi кургани трупiв залишають за собою.
  Маргарита з посмiшкою проспiвала:
  - За свiтле завтра ми боротимемося!
  I Олег Рибаченко, рубаючи афганцiв, гаркнув:
  - Зумiли розiбратися!
  I хлопчик знову босими пальчиками нiжок як метне вбивчої сили гранату.
  I цих афганцiв так впевнено й лихо молотять.
  Ось це дiти - справжнi монстри.
  I борються безсмертнi створiння босонiж, i дуже активно трощать супротивникiв.
  А ось у бiй вступає i танк iз НДР.
  Герда та її екiпаж вступають у битву з афганцями.
  I дiвчина стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок i воркує:
  - Слава iдеям комунiзму!
  Шарлотта, яка веде вогонь, слiдом за нею пiдтверджує:
  - Iдеям радянського ладу слава!
  Христина, паля по супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок, верещить:
  - За новi свiтлi iдеали!
  I теж дуже влучно б'є по вороговi.
  I афганцям капiтально дiстається.
  I Магда стрiляє в супротивника, i верещить, скелячи зубки:
  - Слава нашiй Вiтчизнi!
  I теж як лупе за допомогою босих пальчикiв нiжок по вороговi.
  Ось це бойовi скажемо прямо дiвки.
  Герда стрiляючи в супротивника, прочирiкала:
  - За Росiю та перемогу до кiнця!
  I знову лупне, цього разу застосувавши в натисканнi на кнопку джойстика червоний сосок.
  Отакi тут дiвчата. Вони зубастi i iкластi i будь-кого порвати можуть.
  Шарлота взяла i агресивно заспiвала, вискалив зубки:
  - Африка жахлива, так, так. так!
  Африка небезпечна, так, так, так!
  Не ходiть дiвки - до Африки гуляти!
  Христина, вискалив зубки i лупанув по противнику, видала:
  - Не ходiть дiвки босими по темрявi!
  i голою п'ятою як пiддасть по ворогу.
  Ось це баби - усiм бабам баби!
  I афганцiв збивають та знищують, не знаючи жалю.
  Магда, ведучи вогонь по супротивнику, та його буквально змiтаючи, агресивно видала:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I теж як лiпить за допомогою босих пальчикiв нiжок. Ось це дiвчисько.
  Потрiбно сказати, що просто ультра!
  Ось цi дiвчата як взялися за Талiбан, i б'ють вiдбiйними молотками.
  А талiби катували росiйську комсомолку. Спочатку роздiли до гола. Потiм стали лити воду. Спочатку гарячу - окрiп, потiм холодну. Потiм стали лупити розпеченим дротом.
  I це було так жорстоко. А потiм знову тортури та вогник до босих п'ят дiвчини. I дуже її жорстоко помучили. I стали навiщо лити кислоту, що ще болючiше.
  I теж дiвку закатували до смертi.
  I потiм її скелет взяли та покрили позолотою та повiсили на загальний огляд. I це було надзвичайно жорстоко.
  Ось таку мiць демонстрував Талiбан. I спробуй iз такою країною ти потягатись. Адже хочеться мати дiтей дiвчатам. А ним розрiзають животи. I поводяться дуже жорстоко.
  Бої мiж iншим палають немов полум'я пекла.
  Олег Рибаченко, рубаючи супротивникiв, проспiвав:
  - Слава епосi комунiзму!
  I хлопчик знову босими пальчиками нiжок як жбурне вбивчий подарунок смертi
  Маргарита Коршунова, рубаючи афганцiв, пискнула:
  - За СРСР!
  I кине босими пальчиками нiжок, що приносить масову загибель. Та проти таких дiвчат нiкому не встояти.
  Хлопчик i дiвчинка в повному i лютому азартi та бойовому зарядi.
  Олег Рибаченко, рубаючи мечами афганцiв, заспiвав:
  - Занесло, занесло мене,
  Занесло мене!
  Сяду просто на коня,
  I фортуна чекає на мене!
  I хлопчик як розсмiяється, i знову вiзьме i рубане ворога.
  I ось вони разом iз Маргаритою як засвистять. I безлiч оглушених ворон на голови афганцям обрушаться. Ось це скажемо так - прямо здорово.
  Маргарита Коршунова прочирiкала:
  - Я найсильнiша у свiтi, ворогiв знищу у сортирi!
  I пiдморгне напарнику.
  I бiльшi сили афганцiв стали видихатися.
  Олег Рибаченко пiд кiнець натиснув голою п'ятою на рубильник. I вдарив струм, вiдразу ж масу талiбiв-солдат перетворюючи на скелети. I це треба зазначити - забiйно.
  Хлопчик-термiнатор заспiвав:
  -Нехай славиться наша Земля!
  I як засвистить, вискалив зубки.
  Оце пацан. I реально дуже бойовий.
  А тут ще афганцями б'ють радянськi ракети. I капiтально їх вражають. I масу бiйцiв убивають.
  Тамара та Веронiка наводять забiйнi ракети з голками та кульками i що як вибухають. I масу афганцiв одразу ж убивають. I це так жорстоко.
  Дiвчата зараз знаходяться в бункерi, i бетонним плитам топають босими нiжками. I наводять вбивчу силу заряди по вороговi, капiтально винищуючи.
  Ось це дiвки - просто супер.
  Тамара веде вогонь i реве:
  - З нами великий СРСР та його вождь Сталiн!
  Веронiка також пiдтверджує:
  - Надеремо дупу талiбам!
  I теж як випалить по вороговi. I це дуже жорстко зробить. Дiвчата люблять вбивати - ось це дiвки.
  Веронiка якось запитала:
  - Скiльки буде двiчi по два п'ять?
  Тамара зi смiшком вiдповiла:
  - Чотири з половиною!
  I це виявилося дуже дотепна заява.
  Дiвчата тут такi напруженi.
  Наташа та її команда теж стрiляють по афганцям. Масово їх вбивають i ревуть:
  -Славитися нехай комунiзм!
  I язик як покаже!
  А потiм ще й голою п'ятою як вiзьме i пiддасть.
  Ось це дiвка, все дiвкам дiвка.
  I грiзна понад будь-яку мiру.
  Свiтлана люто заспiвала, строчачи по афганцям.
  I в зорянiй висотi, гiрськiй тишi,
  У морськiй хвилi та лютому вогнi,
  I в лютому, i лютому вогнi!
  I тут Зоя веде вiдчайдушний вогонь по супротивнику.
  Ось це дiвча - дуже навiть лихi.
  I Августина трощить ворогiв i реве на всю горлянку:
  - За нашу Батькiвщину, на славу СРСР!
  I тут, звичайно ж, проти такої команди Китаю не встояти.
  А дiвчата, зрозумiло, дуже лихi й майстровi.
  Проти них жодного прийому не пройде.
  Наташа, скошуючи чергову шеренгу афганцiв, проворкувала:
  - Я найсильнiша у свiтi, i всiх замочу вас у сортирi!
  I знову босими пальчиками нiжок жбурне вбивчої сили вибуховий пакет.
  Августина ця дiвчина бойової могутностi, прочирiкала:
  - Слава часом комунiзму!
  I теж пiдморгне своїми смарагдовими очима.
  Свiтлана у бою дуже агресивна. Крушить афганцiв i щебече:
  - Слава часом комунiстичної перемоги!
  Ось це дiвчата...
  I Сталенiда афганцiв без зайвих церемонiй винищує.
  I викошує їх немов у неї реальною є коса з реактивним винищувачем.
  Ось це дiвка, всiм дiвкам дiвка!
  Сталенiда крушила афганцiв i кидаючи босими пальчиками нiжок убивчi подарунки смертi, проворкувала:
  - Слава нашiй Батькiвщинi - СРСР! Путiнської Росiї - нi!
  I знову дiвчина як лупе з дикою силою по супротивнику. Ось вона якась бойова i войовнича.
  Вiкторiя, стрiляючи по ворогах, з посмiшкою вимовляє:
  - Велика слава чекає на СРСР!
  Сталенiда кивнула:
  - Та чекає!
  I ведучи вогонь, задумалася. Чимось це нагадує Вiтчизняну вiйну, хiба що вороговi не вдалося застати СРСР зненацька. I ставка на несподiваний удар себе не виправдала.
  Зате афганцiв так багато. Вони настають, буквально закидаючи росiйськi позицiї трупами. I це їхня шалена i дика тактика. I вони зi своїми втратами не зважають,
  та людей практично не бережуть. Так що спробуй з такими ти солодь.
  Сталенiда кинула гранату голою п'ятою i прочирикала:
  - В iм'я СРСР!
  I показала свої дуже гострi зуби.
  Вiкторiя з нею погодилася:
  - Вождi приходять та йдуть, а СРСР залишається!
  Сталенiда проворкувала з хвилюванням:
  - З нами разом СРСР назавжди!
  Серафима ведучи вогонь по ворогах, як проворкує, i збиваючи ворога, видасть:
  - Ми будемо класичною силою!
  I теж дiвчина як босою нiжкою запустить подарунок повного знищення.
  Вiкторiя проспiвала:
  -Славься країна комунiзму моя!
  Серафима це охоче пiдтвердила:
  - Комунiзм - це свiтло та процвiтання!
  I даючи знову трощити афганцiв.
  Герда теж дуже агресивно бореться. I показує свiй найвищий клас.
  Але проти Герди немає жодних реальних прийомiв.
  Це дiвчина, яка дарує мрiю всiх всесвiтiв.
  I вона як вiзьме та проспiває:
  - Слався моя Земля, i ми в усьому всесвiтi!
  I знову босими пальчиками нiжок красуня як припустить вбивчий подарунок смертi та анiгiляцiї. Ось це скажемо прямо - дiвка що треба.
  Герда розстрiляла весь бойовий комплект, i тепер повертається.
  Знаменита нiмецька четвiрка, перебивши безлiч афганцiв, секретує.
  Ну i ще в карти рiжуться.
  Шарлота тримаючи босими пальчиками нiжок колоду карт, жорстко помiтила:
  - Ось тепер ми ведемо вiйну з талiбами, а коли воювали з росiянами!
  Герда згiдно i енергiйно кивнула:
  - Так був такий час. I ми тодi не змогли перемогти! Христино, ти згодна?
  Христина впевнено заявила, кинувши карту босими пальчиками нiжок:
  - Це чоловiки виннi! Не виявили бiйцiвських якостей!
  Магда пiдтвердила:
  - Та чоловiки! Якби бiльше жiнок билося, то реальнi шанси на успiх у нас були б!
  Герда вiдповiдно кивнула:
  - Боса дiвка, та ще з червоними сосками - це супер!
  Шарлота iз цим логiчно погодилася:
  - Та дiвки босонiж, це щось колосальне!
  I войовницi продовжили кидати карти.
  Сталенiда агресивно помiтила, стрiляючи по афганцям:
  - Ми ворогам конкретно врiжемо!
  I босими пальчиками нiжок дiвчисько як жбурне гранату. I це забiйно.
  Вiкторiя впевнено промовила:
  - Хоч з одного боку Бога i нi, але з iншого Вiн з нами!
  Вiола, навiть черга по афганцям, викосила їх i пiдтвердила:
  - Та з нами Бог! I величезнi сили!
  I дiвчата як розсмiяються i покажуть мову.
  Алiна теж довбає по супротивнику, колосально викосить його i пропищає:
  - Я найбойовiша краля!
  I теж босими пальчиками нiжок як убивчу силу вiзьме та запустить.
  Ось це дiвки, якi люблять убивати. Вони стiльки нелюдської сили.
  Сталенiда з агресiєю проспiвала:
  - Наша сила у комунiзмi,
   Життя i серце вiддамо,
  Ми своїй святiй Вiтчизнi,
  Вистоємо та переможемо!
  Ось така вона була бойове дiвчисько. Скажiмо так - вона просто супер. I навiть войовнича.
  Вiкторiя прочiрiкала:
  - За СРСР у якому мудрий цар!
  I войовниця показала мову, i пiдморгнула супротивникам.
  Ось це дiвчата...
  Оленка теж з ворогами впевнено бореться, i показує неймовiрнi заскочки.
  I при цьому дiвчина реве на всю горлянку:
  - Я є дама супер!
  I скеляє свої дуже перлиннi зубки.
  Анюта стрiляє по вороговi, зминає його забiйною силою, розриває на частини i реве:
  - Я є дiвчина гiпер!
  I її босi пальчики нiжок метають ударний подарунок смертi!
  I бойова Алла теж у битвi. I так вона молотить афганцiв.
  I при цьому дiвчина ще й верещать:
  - Слава часом комунiзму!
  I знову як у ворога щось зовсiм забiйне запустить.
  I масу афганцiв розiрве.
  Марiя, строчачи з воїнiв iсламської iмперiї, взяла i вiдзначила:
  - А кого в лiсi знайдемо
  I як урiже презентом iз кулемета. Ось вона якась бойова i гарна войовниця.
  Олiмпiада стрiляє у супротивника. I робить це дуже влучно.
  I скеля зуби свої, i реве:
  - Слава часом комунiзму!
  Маруся агресивно помiтила, ламаючи ворогiв, i кидаючи босими пальчиками ножiв убивчi гранати:
  - Слава новому генсеку!
  Мотрона лупнула по афганцям i заявила:
  - Аби не гомосеку!
  Оленка, стрiляючи в ворогiв, взяла i прочирiкала:
  - За великий комунiзм!
  I знову як довбає вбивчою чергою по афганцям. Ну, вона i бойова красуня. I в нiй стiльки шарму.
  Анюта, теж стрiляючи в супротивника i викошуючи його, пискнула:
  - За Росiю!
  I голою п'ятою як пiддасть у талiбiв. Ось це дiвчина - просто реально супер.
  Руда Алла трощить ворогiв i реве на все горло:
  - Я є ледi гiпер!
  I босими пальчиками нiжок як закине в супротивника забiйну смерть.
  Ось це вона дiвчина - скажiмо там ультра!
  Дуже гарна Марiя куляючи в ворога, проворкувала:
  - Я є клас мега!
  I знову довбає по ворогу голою, i дуже круглою, рожевого кольору п'ятою.
  Олiмпiада вiдзначила, зрiзуючи афганцiв i нагромаджуючи гору з трупiв воїнiв iсламської iмперiї талiбiв, воркуючи:
  - Я найвищий клас!
  I теж жбурне босими пальчиками нiжок, щось капiтально i неповторно вбивче. Ось це дiвка - усiм дiвкам - дiвка!
  Маруся теж трощить i цвiрiнькає, вбиваючи афганцiв:
  - Я влаштую ворогам розгром! Буде справжнiй дурдом!
  I дiвчина як вiзьме та розсмiяється.
  I червоним соском як натисне на кнопку джойстика. I рубане по супротивниках, чимось таким уже забiйним.
  Мотрона теж стала довбати афганцiв i проворкувала:
  - Слава зорi комунiзму!
  I її гола п'ята як ворогiв усiх замочить. Ось вона якась гарна дiвка. I вони дiвчата скажемо так - класу супер.
  А може й Гiга, а то й ТЕТРА!
  Ось такi дiвчата i вирубую афганцiв капiтально. I це взагалi клас-супер.
  Оленка взяла i заспiвала, скелячи зубки:
  - Я найсильнiша у свiтi! А два плюс два - чотири!
  I як лупне по супротивнику дуже влучно. I рознесе чергового талiбу на трiски.
  I у цiєї дiвчини такi фантазiї. А ось талiби чимось займаються.
  Ось катують дiвчину. I як вони батогами обробляють. I потiм колючим дротом. А далi запалять їй п'яти розпеченим залiзом. I дiвчинi це дуже приємно.
  I їй хочеться бути писаною красунею.
  Оленка заспiвала:
  - За великий комунiзм найкласнiшої СРСР!
  I знову кине гранату босими пальчиками нiжок у супротивника.
  I це справдi класно.
  Анюта, стрiляючи в ворога, теж реве:
  - Який великий комунiзм!
  I влучною чергою скошує афганцiв. Ось це дiвчисько, великої краси.
  I її гола п'ята пiддала, презент анiгiляцiї.
  I руда Алла теж у боях дуже агресивна. I ворогiв як заломить з дикою люттю. I пише собi з колосальною активнiстю.
  I босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчу силу подарунки смертi.
  Ось це дiвчина - просто клас у неї супер!
  Все це дiвоча босонога рати, здатна на дуже великi подвиги.
  Марiя, строчачи по афганцям, вiдзначила:
  -Найбiльша сила - це у нас i вищий клас!
  Пiсля чого войовниця пiдморгнула.
  I червоним соском натиснула на кнопку базуки. I це її найвищий пiлот i реальна побудова суми квадратiв катетiв.
  Олiмпiада, крушивши ворога, проворкувала:
  - За найкращi перемоги у свiтобудовi!
  I босими пальчиками нiжок як запустить презент анiгiляцiї в супротивника. I це дiйсно стає просто як би дiя - понад силу!
  Дiвчата треба сказати надзвичайно бойовi. I якщо вже що зроблять, то буде щастя людям просто на вiки. I в них стiльки радостi та реального космiчного блиску.
  Ось це войовницi - найвищого пiлотажу.
  Маруся, круша афганцiв взяла i в'якнула:
  - Мир вашому дому!
  I знову кинула пальчиками нiжок вбивчий подарунок смертi, розриваючи ворогiв.
  Мотрона теж лупнула по афганських вiйськах. Порвала талiбiв i в'якнула:
  - За найбiльший соцiалiзм на всiй планетi!
  I її очi випустять iскорки.
  I це високий вiдбувається обстрiл позицiй.
  I афганцi несуть колосальну шкоду, але все одно все лiзуть i лiзуть. I вони мають колосальнi людськi ресурси. Якi, як здається, нiколи не закiнчуються.
  I тече все хвилею та суцiльним потоком.
  Оленка з великою усмiшкою в вискалених зубах, заспiвала:
  - Слава епосi комунiзму та росiйських царiв!
  I босими пальчиками нiжок знову жбурнула вбивчий подарунок смертi та руйнування.
  I дiвчина оглушливо скалячи зубки (та можна оскалити зуби i оглушливо!), взяла i прокричала:
  - сильний державний,
  Царюй на славу,
  На славу нам...
  Царюй на страх ворогам,
  Цар Православний,
  Царюй на славу, на славу нам!
  Анюта зi смiшком помiтила:
  - Ти пропустила слова: Боже царя бережи!
  Оленка iз цим охоче погодилася:
  - Та пропустила! Але це, на жаль, данiсть!
  Марiя з посмiшкою дуже класно дiвчини, помiтила:
  - Цар батюшка пiшов, i замiсть нього справа Ленiна!
  Руда Алла прочирiкала, скошуючи афганцiв:
  - Справа Ленiна жива, хоч Ленiн i помер!
  Олiмпiада на це логiчно заперечила:
  - Ленiн безсмертний!
  I пiдморгнула смарагдовими очима.
  Отже видно вiдразу тут чудовi дiвчата, здатнi безпосередньо боротися з Талiбаном. I загалом їхню потужнiсть треба вiдзначити колосальної космiчної сили.
  Маруся з усмiшкою вiдзначила, стрiляючи у ворогiв:
  - Цар повернеться, i Ленiн житиме!
  Мотрона iз цим цiлком погодилася:
  - Звiсно ж буде! Слава Ленiну!
  Оленка з посмiшкою продовжила:
  -I царевi Миколi Другому! Всiм героям велика слава!
  Анюта з цим була цiлком згодна:
  - Всiм героям справдi слава!
  I дiвчата хором заспiвали:
  - Слава Росiї, слава...
  Танки рвуться вперед.
  Вiйська пiд червоним прапором,
  Вiтає росiйський народ!
   . РОЗДIЛ Љ5.
  Хлопчики, що пiдхльостувалися звуками казкової волинки, продовжували марширувати, шльопавши босими, дитячими нiжками по зелених цеглах.
  Навколо ще були барвистi джунглi з квiтами, i безлiч рослин.
  Дорогою до каравана приєдналося ще двоє маленьких людей у чорному та масках. Вони змiнили колишнiх продовживши грати на чарiвному iнструментi людей, що позбавляли людей, що стали хлопчиками, - сили волi.
  Хлопчики шльопали далi. На цьому планетi, або, можливо, всесвiту, не було лiнiї горизонту i весь час святило кiлька сонцiв. А так виглядало все дуже гарно.
  Олександр Лук'яненко, щоб вiдволiктися, пробував знову щось подумки складати. У нього одного зникла ейфорiя, але босi, дитячi ноги продовжували машинально шльопати разом з усiма. I хотiлося явно складати.
  Мiна, на якiй пiдiрвався броненосець "Петропавловськ", пройшла лише на один метр лiворуч. I внаслiдок боєкомплект не детонував. I броненосець лише отримав незначне пошкодження та повернувся до Порт-Артура своїм ходом. Адмiрал Макаров якого сильно вимотав за нiч спадкоємець Кирило Романов, дуже прикро, що не дав наказ тралити мiноносцями воду навколо порту. Ще один корабель також отримав пошкодження вiд хв.
  Але все обiйшлося порiвняно дешево, i за кiлька днiв кораблi можна буде вiдремонтувати.
  Поки що нiчого страшного не сталося. Але могла бути й гiрше, як це сталося у тому всесвiтi, де адмiрал Макаров настiльки безглуздо i безглуздо загинув.
  Але в цьому свiтi йому - гiднiй людинi доля вiдмiряла бiльший термiн.
  Чи зумiє адмiрал Макаров ним скористатися i стати великим флотоводцем, пропорцiйним, наприклад, з Ушаковим? Або все одно навiть неабиякого таланту адмiрала Макарова не вистачить для перемоги над Японiєю. Яка зараз на морi набагато сильнiша. Тим бiльше, ще два броненосцi довелося ремонтувати.
  Втiм, адмiрал Макаров не сумує. А особисто разом iз ремонтними робiтниками зайнявся усуненням пiдлогою кораблiв. Крiм того, ще й новина з Петербурга, що балтiйська ескадра прийде на допомогу, i тодi Росiя матиме явну перевагу.
  Японцi звичайно користуються моментом i намагаються висадити десант ближче до Порт-Артура. Але росiйськi вiйська скориставшись штормом, змогли перебити два полки iмперiї вранiшнього сонця. I закрiпитись.
  Потiм було вiдновлено ударними темпами чотири броненосцi Тихоокеанської ескадри.
  I адмiралу Макарову запропонував командир мiноносця пiдступний план. Оскiльки Того весь час рухається по тому самому маршруту поставити на його шляху зв'язки мiн. Той, що й було зроблено у реальнiй iсторiї, але лише одним мiноносцем. А адмiрал Макаров вiдразу ж оцiнивши iдею наказав використати всi кораблi.
  Але очевидно пустивши для дезiнформацiї чутка, що це просто вчення.
  I що ще битиме китiв.
  Пастка була проста, але ефективна. Тим бiльше що з Порт-Артура нiкого не випускали i японськi шпигуни, нiчого не могли повiдомити своїм.
  I ось результат виявився вражаючим. Вiдразу дюжина великих японських кораблiв пiдiрвалася i почала тонути. Iншi окрили безладну пальбу на всi боки.
  I тут з'явилася ескадра Макарова, яка вже була сильнiша за японську. I почався жорстокий бiй.
  Росiйськi снаряди були бронебiйнi i били точнiше. Кораблi ще сповненi знарядь i матросiв, досить свiжi. А адмiрал Макаров керував з легкого крейсера i дуже вправно. Тим бiльше японцi в панiцi збилися в купу, тим самим полегшуючи завдання росiян. Та й найбiльший флагман країни сонця, що сходить, затонув, а Того ледве з нього врятували. Але цей адмiрал був у прострацiї.
  I бiй перерiс у тотальне побиття японцiв. Лише проста пастка, удар з тилу вирiшили результат вiйни на морi. Сталася Цусiма навпаки, коли японський флот зазнав нищiвної поразки i фактично перестав iснувати. Ось ця битва i поразка самураїв, гучна, iз загибеллю понад дванадцять тисяч матросiв i не рахуючи полонених.
  Росiяни були в особливому ударi i влучно палили.
  Їхнi гармати не знали промахiв i сумнiвiв. А японцi перетворилися на суцiльне стадо.
  Легкiсть росiйської перемоги, призвела до того, що багато хто вважає армiю Японiю нiкуди не придатною. Ну, що взяти з Азiї? Ну i перемогу адмiрала Макарова стали вважати не такою вже й славною. Ну, кого вiн побив?
  Один росiйський солдат стоїть десять японських.
  На додачу i на сушi генерал Куропаткiн повнiстю розгромив, та ще й малою кров'ю японцiв. За що отримав еполети фельдмаршала. I далi переслiдуючи самураїв, очистив вiд них Корею. У бою японцям ще не вистачило боєприпасiв, i вони виявилися безпорадними.
  Мiкадо пiсля цього попросив миру. Росiя зажадала вiд Японiї повернути Курильську гряду, аж до кiстяка i острова Тайвань. Таким чином Японiю загнали до її колишнiх кордонiв.
  I змусили виплатити контрибуцiю мiльярд росiйських, золотих рублiв.
  Росiя оголосила протекторатом Корею i посилила свiй вплив у Манчжурiї. Незабаром i Монголiя увiйшла пiд заступництво Росiї. Почався процес добровiльного приєднання китайських земель та утворення Жовторосiї.
  Звiсно, жодної революцiї та кривавої недiлi. На тронi самодержавний цар Микола Другий, чий авторитет у народi помiтно вирiс.
  А оскiльки не було заворушень, то Росiя, уникнувши спаду часiв революцiї та смути, переживала бурхливий економiчний пiдйом. I таким чином у 1914 роцi пiдiйшла бiльш високо економiчно розвиненою i краще готовою до першої свiтової вiйни. I населення Росiї було бiльше, за рахунок приєднання частини Китаю та Кореї. Та й смертнiсть завдяки кращому економiчному становищу нижче, нiж у реальнiй iсторiї, i прирiст населення бiльший.
  Таким чином, у царської Росiї все сильнiше, нiж без адмiрала Макарова. I флот, зрозумiло, Балтiйський не постраждав. I лiтакiв було випущено бiльше, включаючи i Iллю Муромця i Святогора, i танки Мiсяць-2 пiшли в серiю з кулеметами i на гусеницях швидкого ходу. Царська армiя була дуже сильною.
  Адмiралу Макарову був у 1914 ще шiстдесят п'ять рокiв, i вiн був призначений командувати флотом на Балтицi. I противник у Росiї куди бiльш авторитетнi, нiж Японiя. А саме кайзерiвська Нiмеччина.
  До речi, перемога над самураями поряд iз плюсами мала й мiнуси. Тепер Японiя була готова вступити у вiйну за Нiмеччини. Так що царської Росiї довелося тримати чималi сили на сходi.
  Японцi знову збудували флот i були готовi до реваншу. I це мiнус у розкладi. Плюс ще й Туреччина на боцi Нiмеччини та Австро-Угорщини.
  Таким чином Росiї належало воювати проти чотирьох держав, якщо не брати до уваги ще й Болгарiю, i результат вiйни був не зрозумiлий.
   Втiм, i Нiмеччина веде вiйну на два фронти i основний удар завдає на заходi.
  Бойовi дiї вiд початку Росiї пiшли успiшнiше, нiж у реальної iсторiї. Зокрема через бiльшого населення, i вищого рiвня економiки, армiя мирного часу в Росiї була не пiвтора, а аж три мiльйони, i тисяча полкiв. А отже, можна бiльше вiйськ кинути в битву.
  Плюс ще й наявнiсть бiльшої кiлькостi лiтакiв, що бомбили нiмцiв та їхнiх союзникiв.
  Отже, росiйськi вiйська захопили Схiдну Пруссiю i блокували Кенiгсберг. А спроба Гiнденбург прорватися провалилася. У тому числi й завдяки бомбовим ударам по нiмецьких вiйськах.
  А на морi поки що японцi вичiкують, i адмiрал Макаров бореться з нiмцями.
  Флот у Нiмеччини другий у свiтi пiсля Британiї. Хоча як рахувати. Може, у Росiї i бiльше броненосцiв буде, але вони по трьох морях розосередженi, а у нiмцiв в одному кулаку. Плюс, звичайно ж, є i Британський флот. Але вiн теж по чотирьох океанах розкиданий. I англiйцi допомагати Росiї не поспiшають.
  Отже, балтiйському флоту на чолi з Макаровим доведеться битися в нiмцями поодинцi. Кiнець серпня стоїть тепла, сонячна погода.
  Головний адмiрал та герой японської вiйни на легкому рухливому крейсерi. Це його iнновацiя.
  I те, що екiпаж легкого крейсера складається з одних лише дiвчаток теж.
  Дiвчата всi юнi, стрункi, рухливi та в одному бiкiнi. Миготять босими нiжками та голими, круглими п'ятами.
  На крейсера тiльки одна гармата, зате дванадцятидюймова. I дiвчата нею керують вiртуозно.
  Наташка, трясучи м'язами преса, вигукнула:
  - За нашого славного адмiрала Макарова!
  I голою п'ятою пiддала снаряд. I той легко заштовхнули дiвчата, упираючись босими, гострими нiжками в броньовану палубу.
  Зоя дiвчисько, проштовхуючи гостинець смертi, пискнула:
  - За Миколу другого!
  Августина вiдзначила, пiддавши голим колiном:
  - За Вiтчизну - нашу матiр!
  Свiтлана, тупаючи босими нiжками, додала:
  - Будемо нiмцiв убивати!
  I ось снаряд засунуто в стовбур i дiвчата його наводять на цiль. Попереду чисельний нiмецький флот. Вважається, що нiмецька армiя найсильнiша у свiтi. I що з нею так просто не впорається.
  Але ось випльовує дванадцятидюймовка щось забiйне. I летить - це передовий нiмецький мiноносець. Попадає в центр палуби, i корабель розколюється на двi частини.
  Наталя репетує на все горло:
  - Це супер!
  Зоя пiдтверджує, тупаючи босими нiжками:
  - Це найвищий клас!
  Августина скеляє зубки i додає:
  - Давайте довбати по-новому!
  Свiтлана агресивно помiтила, сяючи очима:
  - I буде конкретне пiдрубування!
  I її мова така спритна.
  Знову дiвчата упираючись голими, круглими п'ятами заганяють снаряд у гармату. Вони дуже агресивно налаштованi на боротьбу iз кайзерiвською Нiмеччиною.
  Макаров схвально киває. Росiйський флот готовий до дуелi на вiдстанi. У нього чудовi гармати та чудовi моряки. Тож нiмцям дiстанеться.
  А ще є у флотi дiвчата та хлопчаки, якi так кайзеровi Вiльгельму зададуть.
  Адмiрал Макаров вiддаючи накази, сказав:
  - Весь вогонь зосередити на кораблi Нiмеччини найближчим!
  I це треба сказати спрацювало. I росiйськi гармати стали трощити крейсер кайзера i той майже вiдразу ж затонув.
  Наташа ж цей майже голенький капiтан першого рангу в бiкiнi прокричала:
  - Врiжемо по вороговi забiйним!
  Зоя, тупаючи босими нiжками, пiдтвердила:
  - Ще як врiжемо!
  I ось знову летить убивчий снаряд iз росiйського крейсера.
  Свiтлана кричить:
  - За Русь та Богиню Ладу!
  Попадає презент смертi до есмiнця i розколює його на двi частини. I знову нiмецький посуд тоне.
  Августина, це руде дiвчисько, чиє мiдно-червоне волосся майорить по гiлцi, немов пролетарський прапор, пiдтверджує:
  - Ми дiвчата найвлучнiшi у свiтi!
  Валентина, ця дiвчина в одних лише трусиках, i з полуничними сосками на засмаглих грудях пiдтверджує:
  - Слава країнi Миколи Другого!
  Вiкторiя дiвчинка з голими нiжками, що засмагли i стали немов шоколаднi, вигукує:
  - I адмiралу великому Макарову слава!
  Наташа, тупаючи босою нiжкою, що дуже витончена i мускулиста, пiдтверджує:
  - I Макарову слава!
  Зоя додає:
  - I царськiй Росiї слава!
  Августина разом з iншими дiвчатами пiдтягує черговий вбивчий снаряд, вищає:
  - I всiм нашим предкам та росiйським богам слава!
  I ось дiвчата напружуючи м'язовi тiла, заганяють важкий подарунок смертi в сильну зброю.
  I ось красунi зарядили дванадцятидюймову гармату. I ось убивчий подарунок смертi був виплюнутий iз зброї. Дiвчата в захватi навiть зашльопали босими, гострими нiжками.
  I перелетiвши снаряд догодить до нiмецької кайзерiвської Нiмеччини броненосець. В результатi влучного попадання навiть такий величезний корабель взяв i розколовся на три частини.
  Дiвчата сплеснули руками i провизжали:
  - За свiтло комунiзму царiв!
  Ось Наташка знову наказує. I дiвчата перебирають босими гострими нiжками. I тягнуть черговий, дуже вбивчий снаряд.
  Августина проспiвала:
  - За ворогом ми довбати дуже сильно!
  Свiтлана додала зi смаком:
  - Наш Макаров адмiрал вождь спортивний!
  Наташа додала, скелячи зубки:
  - Буде все у нас квазарно -
  Кайзер вiн Вiльгельм бездарний!
  I дiвчата, упираючись голими, круглими п'ятами, пiдперлися i перетягли вбивчий подарунок смертi.
  I ось його заштовхали босими нiжками до казенної частини зброї. Зарядили i почали наводити.
  Наташка з натхненням заспiвала:
  Мономах кашкет зняв,
  Почухав макiвку!
  Зоя додала, тупаючи босою нiжкою:
  - Електричний заряд,
  Забиває у гармату!
  I ось летить iз диким ревом посланий дiвчиськом подарунок смертi. I ось снарядом як лупе в самий центр броненосця. I як його капiтально рознесе. Той теж вiзьме i навпiл розколеться. I пустить на всi боки бризки.
  I пiдуть мiхури з фонтанами. I капiтально запалає.
  Дiвчата буквально верещать вiд захоплення. I тупають своїми босими гострими нiжками. Звiсно, з ними можна перемогти навiть грiзну кайзерiвську Нiмеччину.
  Адмiрал Макаров впевнено керує битвою. Його кораблi спритно маневрують i обрушують удари по нiмцях короля Вiльгельма.
  Наташка теж бiжить дуже спритно. Її рожевi, голi п'яти так i миготять, немов чарiвнi i дуже гарнi дiвчиська нiжки. I iнших войовниць теж нижнi кiнцiвки добрi.
  Вони знову заганяють у дуло снаряд. Кайзерiвський флот дещо сумбурно дiє. Його кораблi заважають один одному незважаючи на їх велику кiлькiсть.
  Адмiрал Макаров же задiє свiй флот умiло. Вогонь зосереджують головний флагман. I той пiдпадає пiд удари.
  Окрiм адмiрала на легкому крейсерi лише один чоловiк - хлопчик-юнга Олежка. Вiн на вигляд невеликий, але спритний, i його босi, дитячi п'яти раз у раз миготять.
  Юнга вiдомий ще з часiв росiйсько-японської вiйни. Минуло вже понад десять рокiв, а вiн так i залишився дитиною. Але саме вiн i врятував адмiрала i броненосець "Петропавловськ", тому що вiдвернув матроса вiд штурвалу, i той трохи зсунув кермо, i укус мiни не виявився смертельним.
  Хлопчик застряг у вiцi десяти рокiв, але був таким швидким, що не одна дiвчина не могла за ним наздогнати i дуже сильний.
  Його досi тримали в юнгах, хоч хлопчик, змiг виловити з води одного японського генерала i отримав за це хрест.
  Але оскiльки вiн залишався дитиною, то й формально все ще значився у юнгах.
  Але хлопчик у бою виконував найголовнiшу роботу - давав координати стрiлянини та дiвчата не промахувалися.
  Адмiрал Макаров помiтив:
  -Ай-так, молодець вiчний хлопчик! Потрiбно буде йому орден за це повiсити.
  Анастасiя капiтан першого рангу помiтила:
  - I перевести його до офiцерiв!
  Макаров кивнув:
  - Це само собою!
  I знову слiдує вбивчий пострiл i цього разу нiмецький флагман тоне. I тисячi кайзерiвських матросiв стрибають у воду. Ось - це справдi нищiвний удар.
  Хлопчисько ж зрадiло верещать. Хоча насправдi вiн вiдпрацьовує мiсiю. Доросла людина з двадцять першого столiття має вiдпрацювати подароване росiйськими Богами-демiургами безсмертя. I сто рокiв вiн має побути десятирiчним хлопчиком.
  Служачи тим часом царської Росiї. А тiльки потiм вирости до дванадцяти рокiв. Спочатку стати дитиною знову, здавалося цiкавою iдеєю. Але опинитися в 1904 роцi, без телевiзора, iнтернету, комп'ютера, телефону, смартфона, ноутбука i так далi не так вже й здорово. Особливо якщо ти ще й живеш у казармi, i тебе все вважають хлопчиком iз вiдповiдним ставленням. Правда фiзично ти хлопчик дуже сильний, i куди швидше за звичайну людину, i найголовнiше тебе вбити не можуть - ти вже отримав безсмертя i повинен його вiдпрацювати.
  I яка у тебе влада над однолiтками! Адже дiти поважають i дуже поважають силу i спритнiсть.
  Та й юнгою Олег став завдяки своїм недитячим фiзичним здiбностям.
  У десять рокiв ти ще сопли, i зрозумiло його не дуже хотiли брати навiть юнгою. Але Олег узяв i легко зiгнув цвяхи руками та п'ята. Це вразило капiтана першого рангу, i вiн погодився взяти малолiтнього богатиря на корабель.
  I матроси невдовзi зауважували надзвичайно сильного i швидкого хлопчика, який пiднiмав великi ваги, i боров усiх на руках. Мало того, Олег ще й пiрнав дуже глибоко, довго залишаючись без повiтря, i не боявся холоду. Бiгав босонiж i в шортах за будь-якої погоди i навiть не чхав. I його пальчики босих нiжок були такi чiпкi та спритнi. Хлопчик ними мiг навiть пiднiмати на ланцюзi якiр, або висiти вниз головою.
  А в лютi пацан мiг i дюжину матросiв розкидати, i пiдняти над головою важку зброю.
  Так що Олег заслужив на загальну повагу i це йому подобалося. Вiн залишався нехай i дуже сильним, але хлопцем.
  I ось зараз наводив гармату, упираючи босими, круглими п'ятами об метал.
  I спiвав:
  -Ворогу не здається наш гордий "Варяг", пощади нiхто не бажає!
  Царський флот демонстрував високий пiлотаж. I його снаряди лягали дуже влучно.
  Адмiрал Макаров багато зробив для навчання матросiв та офiцерiв. Його ескадра була сильною. I воїни найвищої якостi.
  Ось броненосцi "Слава", "Суворов", "Бородiно", "Ослябiя", "Олександр Третiй", "Микола перший" - билися дуже ефективно. I стрiляли їхнi екiпажi влучно.
  Але звiсно, так наводити як хлопчик влучник iз двадцять першого столiття вони не могли.
  I дiвчат у такiй кiлькостi на борту вони не мали.
  Олежка, наводячи знаряддя на цiль i упираючись босими, дитячими нiжками, проспiвав:
  - Боже, Царя бережи,
  Сильний державний...
  Царюй на славу,
  На славу нам!
  I Наташа, зробивши пострiл i миготивши голими п'ятами, проворкувала:
  Царюй на страх ворогам,
  Царю Православний...
  I вся босонога команда дiвчат у бiкiнi, хором пiдхопила:
  Царюй на славу, на славу нам!
  I дiвчата знову наводять презенти смертi, дуже вбивчої сили, i топлять кайзерiвськi кораблi, при цьому весело i задерикувато спiваючи:
  - Заради батюшки-царя,
  Я народжу богатиря!
  А коли почнеться бiй -
  Стану бабою-Сатаною!
  . РОЗДIЛ Љ6.
  А в Афганiстанi тривали дуже жорстокi та кривавi бої з моджахедами.
   Вiйна мiж Росiєю та Афганiстаном велася на всiх швидкостях.
  Наташа стрiляла по солдатах iсламської iмперiї, буквально викошуючи їх i спiвала...
  Хай завжди буде сонце,
  Нехай завжди буде небо...
  Нехай завжди буде мама -
  Нехай я завжди буду!
  I дiвчина босими пальчиками нiжок як запустить в афганцiв убивчу гранату. I масу воїнiв iсламської iмперiї порве.
  Зоя теж стрiляє i спiває:
  -Слави, ти слався, ти наша Земля!
  Нашi рiднi лiси та поля!
  В iм'я Всевишнього,
  Ти наша рiдна, свята сiм'я!
  I теж босими пальчиками нiжок як шпурне по талiбах щось таке забiйне.
  Та воїни iсламської iмперiї Талiбан зiштовхнулися iз серйозною проблемою.
  Руда Августина продовжувала викошувати талiбiв i перевiряла, скошуючи їхнi лави:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I як жбурне босими пальчиками нiжок вбивчої сили уяву смертi, розриваючи ворогiв.
  I Свiтлана теж вирiшила додати по ворогам чимось вбивчий i руйнуючим тiла.
  I пiсля чого проворкує:
  - Слава Батькiвщинi моїй!
  I теж кине босими пальчиками нiжок забiйної сили подарунок анiгiляцiї.
  Ось це дiвки - просто жах.
  Вiйницi взялися за Афганiстан i вiд iсламської iмперiї летять трiски.
  Наташа, стрiляючи по афганцям, i скошуючи їх, вiдзначила:
  - Славити Бога ми з Iм'ям Сварога!
  I босими пальчиками нiжок як запустить вбивчий подарунок анiгiляцiї.
  Дiвчата дiйсно показник найвищого пiлотажу.
  Зоя натиснула червоним соском на кнопку базуки, довбала по талiбах i пискнула:
  - За СРСР!
  I Августина теж вiзьме i з iсламських вiйськ довбає. I маску афганцiв рознесе i пропище:
  - Але жити як i ранiше, але жити за Брежнєвом!
  Я нема, я нема, не можу!
  I босими пальчиками нiжок знову запустить щось дуже забiйне. Ось це дiвка.
  I Свiтлана теж у битвi дуже бойова краля. I б'ється вiдчайдушно. I здатна зрiзати масу бойовикiв з iсламської iмперiї Талiбан.
  I дiвчина реве:
  - Слава комунiзму Сварога!
  I решта пiдтверджують:
  - Комунiзму слава!
  Єлизавета стрiляє по супротивнику. I також використовує босi пальчики нiжок. У неї непоганий танк, здатний пробивати супротивникiв наскрiзь. I ця дiвка треба сказати, просто
  класу супер.
  I вона стрiляє, i супостатiв вражає.
  I спiває:
  - У перемозi безсмертних iдей комунiзму,
  Ми бачимо майбутнє нашої країни...
  I червоному прапору нашої Вiтчизни,
  Ми будемо завжди беззавiтно вiрнi!
  Катерина теж веде вогонь по супротивнику, вражає його наскрiзь i пробиває вежi машин. Пiсля чого верещить:
  - Слава комунiзму Лади!
  I також використовує босi пальчики нiжок.
  Олена теж веде вогонь афганцями. Молотить iсламську iмперiю. Вражає її наскрiзь i верещить:
  - Наша справа правильна!
  I Єфросинiї теж по ворогах дуже влучно всаджує. I спiває:
  - В iм'я великих iдей! Буде повалений лиходiй!
  I теж як пiдморгне своїм напарницям.
  I танк Єлизавети як стрибне. I давай афганськi вiйська трощити. I це було дико.
  Дiвчата спiвали та ревiли:
  - Ми найсильнiшi у свiтi!
  I знову дуже влучно стрiляли.
  Ось це були дiвки - що треба!
  I молотили ворогiв-афганцiв хвацько.
  Ось у небi дiвчата також талiбам давали.
  Анастасiя Вiдьмакова, збиваючи лiтаки, перейшла до наземних цiлей. Вона їх трощила i верещала:
  - Ми дiвки бравi, бравi. бравi,
  У нас хлопчаки дуже милi кучерявi!
  Ми їх молотимо гаряче,
  А пiсля плюнемо, через лiве плече!
  Акулiна Орлова, довбаючи супротивникiв, видала:
  - Поки що в дорогу!
  I збила афганцiв босими нiжками.
  Мiрабела Магнiтна теж збивала талiбськi вiйська i перевiряла, вискалив зубки:
  - Перемог буде багато!
  I її голi пальчики нiжок почали рухатися.
  Ось це були дiвки - просто суперклас!
  Оленка та її команда билися з талiбами. I це виглядало дуже харизматично.
  Дiвчата тримали оборону i кидали у наступаючих воїнiв iсламської iмперiї босими пальчиками нiжок презенти знищення.
  Оленка пiддала голою п'ятою презент анiгiляцiї та заспiвала:
  -Алека, вiд щастя сльозу ллє!
  Анюта жбурнула босими пальчиками нiжок презенти смертi i пискнула:
  - Як гуслi душа її спiває!
  Алла теж лупнула натиснувши червоним соском на кнопку базуки i видала:
  - Кап, кап, кап, i синiх очей Оленки, падають сльози на спис!
  Марiя довбала за допомогою босих пальчикiв нiжок i пропищала:
  - Прямо на спис! I мумiє!
  Олiмпiада теж як розсмiяється, i оскалить свої перлиннi зубки.
  Вона дiвчина рiдкiсної краси та чарiвностi.
  При цьому войовниця хихикає i верещить:
  - Слава царям комунiзму!
  I голою п'ятою пiддасть вбивчий подарунок смертi.
  Маруся теж рветься у бiй.
  I строчить афганцями з великою iнтенсивнiстю з кулеметiв. I голою п'ятою кидає подарунки смертi.
  I вимовляє:
  - За великий комунiзм!
  Мотрона теж б'є воїнiв iсламської iмперiї. Викошує їх iз великою iнтенсивнiстю. I вигукує, пiдморгуючи:
  - За визначнi перемоги!
  Оленка агресивно заявляє, скошуючи супротивника:
  - Наша Русь найперша та найбiльша!
  I теж кидає босою нiжкою вбивчий подарунок анiгiляцiї.
  Анюта зi смiшком заявляє, зрiзуючи шеренги афганських солдатiв:
  - Слава Червоної армiї!
  I знову кидає в супротивника, забiйнi подарунки анiгiляцiї.
  I Алла як почне трощити супротивникiв. I теж її босi пальчики нiжок ворогiв капiтально ламають.
  I летить кинутий голими ногами презент смертi.
  I ось Марiя теж у бою дуже бойова дiвчина. I її пострiли дуже влучнi та вражають супротивника з гарантiєю.
  I це дiвка також бойового характеру.
  Стрiляє собi i верещить:
  - Слава епосi комунiзму!
  Олiмпiада стрiляє по супротивнику. Викошує афганцiв i з посмiшкою вимовляє:
  - Нашiй Батькiвщинi слава!
  I знову талiбiв давай молотити.
  I босими пальчиками нiжок метати подарунки смертi у ворогiв.
  Ось такi дiвчата у Червонiй, точнiше Росiйськiй армiї.
  I вони стрiляють по вороговi його безпосередньо вражають.
  Маруся теж веде вогонь по вороговi. I робить це дуже влучно.
  Дiвчина верещить на всю горлянку:
  - Слава КПРС! Слава Кличкову!
  I пiдморгує бузковими очима.
  I знову кидає босими нiжками подарунок знищення. Ось це дiвка - просто супер.
  Маруся краса i майже гола.
  Мотрона теж стрiляє по супротивнику, причому дуже влучно. Попадає в нього i пищить, вискалив зубки:
  - Небо i Земля - кохання моє!
  I теж дiвчина як замочить супротивника за допомогою голої п'ятки нiжок.
  Дiвчата люблять вбивати - ось це дiвки!
  Сталенiда теж проти талiбiв активно бореться.
  I ця дiвчина як випустить по воїнах iсламської iмперiї ракету. I як порве масу смаглявих бородатих солдатiв. Ось це дiвчисько - прямо скажемо що треба.
  Сталенiда проворкувала:
  - За Батькiвщину - СРСР!
  Веронiка теж б'ється iз ворогами вiдчайдушно. I кидає босими пальчиками нiжок убивчi подарунки смертi.
  I при цьому дiвчина верещить:
  - За великий комунiзм!
  Вiкторiя б'ється. Ось вона натиснула голими, засмаглими нiжками на пускову установку i як лупнула по афганцях. Рознесла їх i проворкувала:
  - Вiр моїй Вiтчизнi!
  I Серафима як довбає по супротивнику. Як його вкладе i знищить масу китайцiв, гаркнувши:
  - За Вiтчизну нашу!
  Ось це дiвчата - просто диво якесь.
  Олег Рибаченко цей безсмертний хлопчик теж бореться разом iз дiвчатами. Вiн справжнiй, i найкрутiший у свiтi боєць.
  Хлопчик рубає афганських солдатiв мечами i метає у них презенти за допомогою босих пальчикiв дитячих нiжок.
  I при цьому спiває:
  - Якщо фортеця на дорозi,
  Ворог збудував...
  Треба з тилу оминути
  Взяти її без пострiлу!
  I знову хлопчисько i дiвчисько разом з ним Маргарита як засвистять.
  I ворони, отримавши серцевий напад, падають на голови афганських солдатiв.
  Маргарита Коршунова рубає талiбiв мечами, ця лиха дiвчинка i пищить:
  - Слава царям комунiзму!
  I знову босою нiжкою махне, i голки отруйнi у ворогiв метне.
  Ось це дiти - справжнi монстри.
  Олег Рибаченко, строчачи по супротивниках, як видасть:
  - Аби тiльки була, голова цiла!
  Незабаром ми в Кабулi,
  Ось i всi справи!
  Маргарита це пiдтвердила, винищуючи супротивникiв:
  - Та ми будемо у Кабулi!
  I як вiзьме i голою п'ятою подарунок смертi пiддасть.
  Ось це дiти - справжнi монстри.
  I б'ються наче богатирi юнi. Хоча на вигляд їм рокiв лише дванадцять. Але вони лише виглядають дiтьми.
  Тепер халiф Афганiстану став таким монстром, що їм лякають дiтей. Як ранiше був час, лякали Гiтлером. I це зрозумiло, теж цiкаво та логiчно.
  А афганцi подекуди зумiли вклинитися в таджицьку територiю.
  На те вони афганцi та числом сильнi.
  У захоплених селах вiйська iсламської iмперiї взяли i не довго думаючи вирiшили всiх жiнок i дiтей вiдшмагати i бити палицями по п'ятах, а дорослих чоловiкiв просто замкнути в сарай i спалити. Справдi, вони небезпечнi, а робоча сила афганцям не потрiбна. А жiнок хоч гвалтувати можна. I чоловiкiв взяли всiх заштовхали у хлiв. Хто чинив опiр,
  тих на мiсцi ж i пристрелили. Усiх пiдлiткiв, у яких уже пробивалися вусики, теж разом iз дорослими чоловiками кинули у вогонь. Насправдi, цi вже можуть воювати.
  Взяли талiби та пiдпалили. I чоловiкiв живцем спалили. А хлопчикiв не старше чотирнадцяти i всiх жiнок незалежно вiд вiку, подiли i стали пороти батогом.
  А потiм бамбуковими цiпками бити по п'ятах. Декiлька дiтей молодших i кiлька старих вiд больового шоку вiдкинули копита. Iншi були побитi так що не могли встати.
  I їхнi босi нiжки набрякли.
  Тодi талiби пiдняли їх i погнали багнетами у свiй бiк. Ось це жорстокi тварюки.
  I так розпочинався новий порядок пiд керуванням Талiбану.
  I це ще лише початок.
  У афганцiв багаторазова перевага в пiхотi, але значно слабша авiацiя i менша i гiрша якiсть технiка i важкi озброєння. Багато танкiв талiбiв виготовленi з дерева. I це їм не додає сили.
  Ось Герда на своїй машинi дуже лихо трощить воїнiв iсламської iмперiї. I збиває їх iз великою iнтенсивнiстю. I її гармата працює.
  Герда вразила за допомогою босих пальчикiв нiжок супротивника i прочирiкала:
  - Слава часом комунiзму у нiмцiв!
  Шарлота теж пальнула за допомогою босих нок i пискнула:
  - Героям комунiзму слава!
  Христина взяла i лупнула по противнику, натиснувши на кнопку червоним соском i пискнула:
  - I Батькiвщина нашої слава!
  I Магда як врiже по противнику, використовуючи босi пальчики нiжок i пискне:
  - Нашiй Вiтчизнi роль на вiки!
  I теж по вороговi як врiже.
  I ось це бойовi красунi - класу супер та гiпер.
  Войовницi найширшого профiлю та з бойового тесту.
  Альбiна та Альвiна бойовi льотчицi з НДР теж талiбiв молотять.
  I роблять це з великим ентузiазмом.
  I використовують при цьому босi пальчики нiжок.
  Збиває Альбiна в небi афганський лiтак i верещить:
  - За комунiзм у розвинених країнах!
  Альвiна збила лiтак за допомогою босих пальчикiв нiжок i додала:
  - I в розвиваючий теж!
  Ось це справдi були дiвки - що треба!
  I трощать талiбiв. I ось збиваються афганськi лiтаки у небi.
  А тут переходять на цiлi наземнi.
  З ними i Хельга, теж дуже красива дiвчина-блондинка.
  I лупне по супротивнику.
  I зрiже лiтак босими пальчиками нiжок i проворкує:
  - За великий комунiзм!
  А Альбiна зiб'є афганську машину, змусить її горiти i додасть:
  - За найбiльшi простори!
  I Альвiна як пiдрiже талiбського штурмовика i видасть:
  - За богиню Геру!
  I вiзьме розсмiяється.
  Хельга теж не дуже довго думаючи трощить афганцiв i реве:
  - Славься Вiтчизна наша велика!
  I збиває ворогiв дуже влучно.
  А Наталя та її команда лютують.
  Вони талiбiв бiльшими масами винищують. I при цьому спiвають:
  Ми живемо на батькiвськiй землi,
  Онуки Роду та Лади свiтло дiти!
  - I летить на крилому конi,
  Русь з далеких тисячолiть!
  Зоя теж як лупне у противника за допомогою босих пальчикiв нiжок i в'якне:
  - За Росiю, в якiй правлять росiйськi Боги!
  Августина з усмiшкою додала, крушивши ворогiв. i використовуючи для цього голi п'яти:
  - За СРСР!
  I теж як додасть пострiл натиснувши червоним соском на кнопку базуки.
  I Свiтлана теж ворогiв безпосередньо винищує.
  I також використовує босi пальчики нiжок. I скошує масу афганцiв.
  При цьому спiває:
  - Ми живемо на батькiвськiй Землi,
  Онуки Сварога - славнi дiти!
  Наташ натиснувши рубiновим соском на кнопку базуки та пiдбивши талiбський танк, видала:
  - I летимо на крилатому конi,
  Ми в далекi тисячолiття!
  Зоя зрiзуючи чергами афганцiв. I нагромаджуючи з воїнiв iсламської iмперiї трупи, пискнула:
  - Смiялася Русь,
  I плакала, i спiвала...
  На всi вiки, на те вона Русь!
  Августина строчачи по ворогах, дуже агресивно вiдзначила, кинувши голою п'ятою гранату:
  - Ми будемо найсильнiшими у свiтi!
  I теж як лупить по талiбах. I одразу ж цiлу шеренгу їх скосить.
  I Свiтлана також воїнiв iсламської iмперiї винищує. I босими пальчиками нiжок руйнiвної сили презенти кидає, i спiває:
  - Слава епосi повiр комунiзму,
  Вiрю не буде у нас пацифiзму!
  I полуничний сосок дiвчина натисне кнопку базуки i капiтально рознесе.
  А ось i iншi красунi б'ються.
  Наприклад, Джейн Амстронг. Також треба вiдзначити дуже цiкаве i бойове дiвчисько-красуня.
  Крушить афганцiв, що насiдали, i попискуючи вимовляє:
  - Ось i лiто настане!
  Дiвчина пальнула по талiбах, зрiзала їх i проворкувала:
  - За Вiтчизну та свободу до кiнця!
  Гертруда теж довбала по супротивнику. Збила танк афганцiв i пискнула:
  - За комунiзм великий!
  I Маланья як запустить у ворога щось забiйне. Рознесе його в трiски i пискне:
  - Я йду на траву!
  I Монiка довбає в супротивника чимось убивчим i прочiркає, скалячи зубки:
  - Гляну в ясне небо та зрозумiю, що живу!
  Джейн взяла i проворкувала:
  - У небо дзвiн лунає!
  Гертруда всадила в супротивника i пискнула:
  - Дощ проллє зливою!
  Малання як засобачить у супротивника з вереском:
  - Я йду у своє дитинство!
  Монiка пальнула по афганцям, розбила машину ворога i заспiвала:
  - Лiтнiй дощ за мною!
  Ось це дiвчата - просто супер диво!
  Наташа агресивно вiдзначила, стрiляючи у ворогiв та їжа:
  - Ми великi воїни Сварога!
  I кине босими пальчиками нiжок у супротивника забiйний подарунок смертi.
  Зоя взяла i довбала в супротивника автоматною чергою. Пiдкосила його i пискнула:
  - За Русь Сварога!
  I кинула босими пальчиками нiжок презент анiгiляцiї.
  Августина теж як довбає по противнику. I босими пальчиками нiжок закине забiйний подарунок анiгiляцiї. Розiрве ворога i пискне:
  - За рух до комунiзму!
  I Свiтлана теж по вороговi як шуганет. I жваво ворога погасить. I її гола п'ята вiзьме, i забiйний подарунок смертi знайде. I масу ворогiв пристукне.
  I пiсля чого дiвчина заспiває:
  - Вигляд у нас найбойовiший,
  Я дiвчина стала, дуже крутою!
  Ось такi дiвки - просто супер.
  Наталя дуже по-бойовому себе ставить.
  А ось Олег Рибаченко теж бореться запекло.
  I хлопець рубає афганцiв мечами i пищить:
  - Слава епосi комунiзму!
  I босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчий подарунок смертi.
  Ось це хлопчик - просто супер.
  I Маргарита Коршунова ворогiв капiтально молотить. I босими пальчиками нiжок ворогiв винищує.
  Пiсля чого верещить:
  - Я дiвчинка супер!
  I знову босими пальчиками як запустить у супротивника гострi та отруйнi iгри.
  А потiм дiти як вiзьмуть i засвистять. I маса ворон разом оглушена i падає на ворогiв, їх пробиваючи. I черепи стають дiрявими.
  Ось це скажемо так по-бойовому пiшла розбирання.
  I дiти об'єктивно кажучи бойовi та безсмертнi.
  Олег Рибаченко заспiвав, розрубуючи на частини талiбiв.
  Це було так красиво,
  Людина стала рабом колективу!
  I знову босими пальчиками нiжок хлопчик забiйнi подарунок смертi у ворогiв без особливих церемонiй пошле. Ось це справдi вбивця.
  Олег Рибаченко взяв i заспiвав:
  - Та, та, та, ми веземо з собою кота!
  I знову босими пальчиками нiжок як довбає забiйне по ворогу. I це дуже агресивно.
  Маргарита, крушивши ворогiв, i скошуючи їх влучними пострiлами, видала:
  - Слава епосi росiйського комунiзму!
   I знову шпурнула в супротивника босими пальчиками нiжок забiйний подарунок смертi.
  Ось дiти знову як вiзьмуть i засвистять. I маса ворон впала на голови афганських солдатiв. Ось таке пiшло їхнє тотальне винищення.
  А дiти сповненi ентузiазму та бажання реально побитися.
  Оленка стрiляє по супротивнику i пищить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  I покине босою, точеною нiжкою подарунок смертi.
  Ось це дiвча скажемо так - дуже навiть бойовi.
  Анюта строчить по супротивнику i оглушливо вищить:
  - За нашу велику Батькiвщину.
  I голою п'ятою пiдкине те, що приносить руйнування та смерть.
  I Алла по ворогах гасить чергами. Скошує масу афганцiв, i босими пальчиками нiжок жбурляє гранати i пищить:
  - За новi великi перемоги!
  I теж як ударить убивчою чергою.
  А ось Марiя також ворогiв пiдкошує забiйною косою. I голою п'ятою у ворогiв щось дуже руйнiвне метає. I скеля зубки вимовляє:
  - Росiя це буде чемпiон!
  I Олiмпiада теж противника довбає з великою енергiєю. I обрушить на ворога вбивчий кулак, чи кувалду. I теж застосує босi пальчики нiжок.
  I прореве:
  - За Русь найсвятiшу!
  I вишкiрить зубки в усмiшцi.
  Маруся теж у бойовому становищi i верещить, вискалив iкла:
  - Я вас талiби роздерти!
  I босими пальчиками нiжок як метне найвбивчiший подарунок смертi.
  I Мотрона як по ворогах довбає. I їй вiд цього реально стане погано. I в труну Мотрона масу талiбiв вганяє. I пропищає, вискалив зубки:
  - Я найбойовiша у свiтi!
  I розсмiяється.
  Ось якi тут дiвчата - голосок красунь дзвiнкий.
  Сталенiда теж трощить супротивникiв, винищує афганцiв i реве:
  - За великий сонм росiйських богiв!
  I теж кине босими пальчиками нiжок гранату.
  I розiрве безлiч талiбiв.
  Ось це дiвчата - найвищий клас та супер.
  Веронiка довбає афганцiв i кричить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  I знову її босi пальчики нiжок зрубують талiбську машину.
  Вiкторiя руйнує iсламських солдатiв. Скошує їх немов косою i агресивно скалячись, вимовляє:
  - За Батькiвщину наше безмежне!
  I босими пальчиками нiжок, знову жбурляє подарунок смертi.
  I Серафима теж моджахедiв як лупе. I з базуки виплюне подарунок смертi, натисканням червоним соском на кнопку.
  Ось вона яка - баба бойова.
  I промуркотить:
  - Слава епосi комунiзму!
   I ще б'ються Алiса та Анжелiка. Цi дiвчата снайпери. I стрiляють афганцями з великою вбивчою силою.
  I потрапляють точно в цiль iз колосальною влучнiстю.
  При цьому Алiса реве:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I босими пальчиками нiжок, як вiзьме та запустить подарунок анiгiляцiї, винищуючи афганцiв.
  I Анжелiка теж за iсламською армiєю врiже. I застосує босi пальчики нiжок. А на курок натисне червоним соском грудей i буркне:
  - Слава моєму свiту!
  I теж як зареготає.
  Ось це дiвки, всi дiвки дiвки.
  Алiса агресивно i активно спiває, стрiляючи у противника:
  - Славитись наша земля,
  Усi ми народи - рiдна сiм'я!
  I теж Алiса як жбурне босими пальчиками нiжок вбивчу гранату.
  Анжелiка теж ворогiв молотить. I босими пальчиками нiжок подарунки смертi метає.
  При цьому руда дiвка спiває:
  - Славитись наш СРСР!
  I її гола п'ята кидає вбивчу гранату.
  Ось це дiвки - руда та блондинка.
  у цих дiвчатах стiльки всього й такого особливого, крутого та вiрного.
  Сталенiда ведучи вогонь по супротивнику, i роблячи влучнi пострiли за допомогою босих пальчикiв нiжок, агресивно проворкувала:
  - За Росiю та свободу до кiнця!
  I знову натиснула кнопку за допомогою рубiнового соска грудей.
  Сталiнiда дiвчина дуже хорт i крута. I в нiй стiльки азарту та волi з силою.
  Дiвча проспiла:
  - Сталiн - це слава бойова,
  Сталiн нашої юностi полiт...
  З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Веронiка, стрiляючи по моджахедам i активно винищуючи їх, пискнула:
  З пiснею борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Вiкторiя, ведучи вогонь по талiбським вiйськам, прочирикала:
  - Нам дано величезний крила,
  Смiливiсть нам велика дана...
  Сталiнським колгоспним достатком,
  Славитись радянська країна!
  I дiвчина, жбурнула босою нiжкою вбивчий подарунок смертi.
  Серафима скошуючи без зайвих церемонiй китайцiв, видала:
  Сталiн - це слава бойова,
  Сталiн нашої юностi полiт...
  З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Сталiнiда з усмiшкою пiдхопила, спiваючи:
  - З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  I ось войовницi дiйсно взялися за винищення афганцiв без зайвої пихи та суєти. Вони треба сказати дуже бойовi красунi.
  Сталенiда прочирiкала, вискалив зубки:
  - З пiснею борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Ось такi бойовi тут виявились дiвчата.
  Веронiка з усмiшкою зазначила:
  - Буде наша перемога на священнiй вiйнi.
  I показала мову.
  Ось так тут дiвчата - просто найвищий i найкрутiший у них смак.
  Вiкторiя вiдзначила, пiдморгуючи дiвчатам:
  - Це наш останнiй i рiшучий бiй!
  I знову як лупе по супротивнику.
  I врiже босими пальчиками нiжок.
  Ось це дiвча - просто молодцi.
  I дiвчата, якi так люблять реально битися.
  Сталенiда прошипiла:
  - I Талiбану бути тривiально у трунi!
  Вiкторiя iз цим погодилася:
  - Так бути! I цей верховний халiф куди небезпечнiший за Гiтлера!
  Веронiка iз цим погодилася:
  - Та в нього значно бiльше солдатiв!
  Серафима зло вiдзначила, скошуючи чергами моджахедiв:
  - Числом хоче взяти!
  Сталенiда впевнено сказала:
  - Брешеш не вiзьмеш!
  I блиснула перлинними зубками.
  Пiсля чого кинула босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату руйнування.
  Вiкторiя з усмiшкою вiдзначила, вискалив зубки:
  - Слава комунiзму!
  I знову кинула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок смертi.
  Веронiка лупнула по супротивнику i перевiряла:
  - Слава комунiзму та нашiй партiї!
  Серафима зазначила:
  - I справi Ленiна слава!
  I надiслала у ворога подарунок анiгiляцiї.
  I отак вони розiйшлися цi дiвчата. I так талiбiв молотять.
  Оленка, скошуючи афганських солдатiв з люттю вiдзначила:
  - За найвищi досягнення комунiзму!
  I знову летить кинута босими пальчиками нiжок граната.
  I ось Анюта дуже агресивно дiє проти ворога.
  I косить ворогiв iз забiйним натиском. Зрiзає їх немов серпом. I верещить:
  - На славу СРСР!
  Бойова Алла талiбiв молотить i верещить:
  - В iм'я Перуна!
  I теж босими пальчиками нiжок у противника вбивчi презенти покине.
  Агресивна Марiя вiдзначила, скошуючи противникiв:
  - Заради управлiння СРСР!
  I теж босими пальчиками нiжок як пiддасть забiйний подарунок смертi.
  I Олiмпiада як вiзьме по ворогах врiже i пискне:
  - За Батькiвщину до найвищої перемоги!
  I теж її босi нiжки як вiдправлять забiйний подарунок анiгiляцiї.
  Ось це дiвчина - просто скажемо так - ультра!
  I Мотрона взялася за моджахедiв i давай їх вбивати. I дiяла iз колосальним натиском.
  I войовниця при цьому спiвала:
  - Нас тисне ярмо орди!
  I Маруся, довбаючи супротивникiв i скошуючи їх неначе забiйною косою, в'якнула:
  - Нас тисне ярмо басурман!
  I Олiмпiада, зрубуючи талiбську нечисть, пискнула:
  - Але в наших жилах кипить,
  Оленка, стрiляючи в супротивника, додала:
  - Небо слов'ян!
  I Анюта з посмiшкою перевiряла:
  - I вiд морських берегiв,
  До крижаної Колими!
  Руда Алла впевнено додала:
  -Все це наша Земля,
  Все це ми!
  Марiя, стрiляючи у супротивникiв, додала:
  - Все це ми!
  I кидком босих пальчикiв нiжок розкидала, масу талiбiв.
  Ось це бойовi дiвчата. I в них натиск скажемо так - супер.
  Оленка вiдзначила, посмiюючись у кулак:
  - Слава епосi комунiзму!
  Анюта додала зi смiшком:
  - Ленiну слава!
  Алла, стрiляючи по моджахедах, видала:
  - Пiонери там i тут,
  Пiсню Ленiну спiвають!
  I кинула босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату.
  Ось така ця бойова дiвчина Марiя. I трощить талiбiв з колосальним натиском.
  I їх буквально змiтає мiтлою.
  Марiя, строчачи по ворогах, пискнула:
  - Ми пiонерки - доньки комунiзму!
  I знову як шпурне у ворога, велику порцiю вибухiвки.
  Олiмпiада вiдзначила, зрiзаючи супротивника, наче серпом траву:
  - Я войовниця класу супер!
  I її босi, точенi нiжки як довбали в талiбiв, колосальним i руйнiвним.
  Ось це дiвки. Просто скажемо вони супер.
  Оленка вiдзначила:
  - Ми пiонерки та Ленiну пiснi спiваємо!
  Анюта поправила:
  - Нi ми комсомолки! I спiваємо пiснi Сталiну!
  Алла агресивно вiдзначила, стрiляючи у супротивника:
  -Ми зумiємо добити ворога,
  I буде свято куркуля!
  I Марiя стрiляючи в супротивника, скошуючи ворога i багато афганцiв було замочено.
  Дiвчина пропищала, вискалившись:
  - За Росiю та космос!
  Олiмпiада оглушливо розсмiялася i пiдморгнула:
  - За нашу Батькiвщину велику!
  I босими пальчиками нiжок як шпурне вбивчої сили подаруночок смертi.
  Маруся хихикнула, i агресивно вiдзначила:
  - За перемогу над Талiбаном.
  Мотрона хихикнула з апломбом:
  - СРСР Слава! I слава КПРС!
  I як покаже мову!
  Ось це дiвчата крутi.
  I Олег Рибаченко талiбiв мечами молотить i реве:
  - За великий СРСР!
  I босими пальчиками нiжок хлопчик як шугане по супротивнику.
  I прочiркає:
  - Слава епосi комунiзму!
  Маргарита рубає афганцiв i верещить:
  - За нашу Батькiвщину!
  I босими пальчиками нiжок, дiвчинка як запустить отруйнi голки. I горло моджахедам вони встромляться.
  I дiвчинка спiває:
  - Мiй великий комунiзм буде з нами!
  I дiти знову як засвистять i тисячi непритомних ворон протаранили афганцям черепа.
   . РОЗДIЛ Љ7.
  Олександр Лук'яненко та iншi полоненi хлопцi крокують собi дорогою.
  Шлях далекий. Дiти-раби, втративши волю пiд звуки музики, рухаються автоматично.
  Поки що навколо лише зрiдка зустрiчається щось вiдмiнне вiд джунглiв. Наприклад, пара веж iз лучниками. Але цi лучники також дiти. Хлопчикам-рабам дали вiдпочити лише пiвгодини, i напоїли.
  Пiсля чого знову рушили. Тiльки музиканти у волинки змiнилися. А дiвчинка з хлопчиком, що пересiли у вiзок, i заснули.
  А юнi невiльники брели собi. I божевiльний професор продовжив подумки проганяти розповiдь у головi;
  Пiсля загибелi флагмана та великих втрат нiмцi стали вiдступати. Їхнi кораблi, зберiгаючи видимiсть порядку подалися назад. I росiйськi посудини палили тепер навздогiн.
  А бiй практично було виграно, хоча Балтiйської ескадрi протистояв майже весь флот Кайзерiвської Нiмеччини. А це другий, або майже другий флот у свiтi.
  Може i росiйський флот вже став чисельнiшим за нiмецький, але вiн роздроблений по чотирьох океанах, а тут Нiмеччина мала майже всi свої сили.
  I програвала генiю Макарова.
  Дiвчина, тупаючи босими нiжками, сильно метушилися. Їхнiй крейсер, не зменшуючи ходу рухався, за нiмцями. I хлопчик Олег Рибаченко наводив, упираючись дитячими нiжками в залiзо гармату на цiль. I ось гримнуло снарядом вiд вiчної дитини.
  I ще один нiмецьких броненосець розколовся. I це треба сказати - досягнення здорове.
  Наташка проспiвала, граючи м'язами преса:
  - Великий злiт, вирушай у похiд!
  Зоя дiвчинка з красивою фiгурою та золотим волоссям, зазначила:
  - Роблю я повний розворот!
  Войовницi тут i справдi - супер крали!
  Августина тупнула босою нiжкою по металу i прочирикала:
  - За великого адмiрала!
  Олег свого часу бився з японцями. З ними трапилася фактично лише одна велика битва, завдяки простiй, але вiртуозно виконанiй пастцi.
  Ось тодi хлопчик пiдносив снаряди, але умовив, щоб i йому дали вистрiлити. I як пальнув, що розколовся тодi японський крейсер. Це визнали випадковiстю, але хлопця все-таки нагородили.
  I Олег Рибаченко став збирати нагороди.
  Цього разу вiн уже мiг розраховувати на щось серйознiше. Наприклад, на золотий Георгiївський хрест iз бантом. I це поки що найвища нагорода в царськiй армiї для рядового солдата, а поки що юнгi-артилериста.
  Та й дiвчата нагороди теж, напевно, отримають.
  Ось як росiйський нiмецький флот наздоганяє. I буквально розстрiлює супротивника на ходу.
  Свiтлана заспiвала, скелячи зубки, i пiдморгуючи:
  - Нехай росiйський сокiл злетить у пiднебессi,
  Я вiрю, Росiя з царями воскресне!
  Наташа з натхненням заспiвала:
  - Росiя воскресне! Росiя воскресне!
  I знову дiвчата як босими нiжками упруться i довбануть. I знесуть ще один броненосець.
  Нiмцям на море дали красунi дуже лихо. I флот кайзера втiкав довго. I його штовхали, штовхали, i штовхали.
  Iшла гра в наздоганяння.
  Зоя ця дiвчина в бiкiнi, тремтячи голими нiжками, ревела:
  - За Вiтчизну та свободу до кiнця!
  Августина, тупаючи босою нiжкою, додала:
  - Змушуючи в унiсон стукати серця.
  Зрозумiло на морi кайзерiвську Нiмеччину трощили. Але й сушi нiмцям Вiльгельма дiставалося по перше число. I вони так агресивно по своїх рогах отримували. I з неба їх бомбили грiзнi "Iлля Муромцi" та "Святогор" - найпотужнiшi лiтаки у свiтi. I на сушi кромсали танки "Мiсяць"-2.
  Єлизавета та Катерина удвох їхали на цьому невеликому танку, i вели вогонь iз двох кулеметiв в однiй осi.
  Танк розвивав на шосе швидкiсть до сорока кiлометрiв на годину, а рокадою їхав у двадцять п'ять кiлометрiв. I це давало йому можливiсть успiшно маневрувати, разом iз грiзною росiйською кiннотою.
  Уникнувши революцiї та смути, царська iмперiя мала бiльш високi показники промислового виробництва та змогла освоїти серiйне виробництво танка Прохорова, найпершої у свiтi машини подiбного роду.
  Мiнусом танка була його тонкувата, тiльки проти куль броня. Але плюсом можна назвати похилу форму розташування сталевих листiв i частi рикошети.
  Так Мiсяць-2 зовсiм не беззахисний як це можна подумати на перший погляд.
  I його невеликi розмiри роблять його порiвняно дешевим у виробництвi.
  Вiйна з нiмцями носить поки що маневрений характер. Ще немає застиглих лiнiй фронту, i тому легкi та рухливi танки дуже доречнi. Тим бiльше, поки їх немає жодної країни у свiтi.
  Єлизавета стрiляє, натиснувши голою дiвочою п'ятою на гашетки i реве:
  - За велику Росiю!
  Катерина веде вогонь по супротивнику, i агресивно зауважує:
  - За царя Миколу Другого!
  Цар справдi популярний у народi. Кривавої недiлi не сталося, Росiя перемогла Японiю, i зараз впевнено б'є нiмцiв.
  Царська армiя справдi сильна, i з високим бойовим духом.
  Зарплати теж зростають i становище робiтникiв покращується.
  Незадовго до вiйни на честь трьохсотлiття династiї Романiв цар Микола Другий милостиво скоротив робочий день до десяти з половиною годин. А передсвятковi днi та суботу до восьми. Плюс ще до восьмої години було скорочено робочого дня жiнка та особам до двадцяти одного року та збiльшено пенсiї.
  Тож народ царем-батюшкою задоволений. Лише мала частина iнтелiгенцiї хоче парламенту та полiтичних реформ.
  Поки що є й помiщики, але вони з селянами ладнають. Отже, зовнiшня велич Росiї - компенсує обмеженiсть свобод.
  У Православ'ї втiм деякi змiни теж вiдбуваються. Зокрема врожайнi роки, i широке впровадження тракторiв, i мiнеральних добрив, зрошення та мелiорацiя вирiшили проблему з хлiбом та м'ясом. Зарплата зросла, а цiни стабiльнi - адже рубль iз золотим забезпеченням.
  I Православна церква скасувала пост перед Рiздвом та пом'якшила iншi обмеження в їжi. I це було сприйнято загалом позитивно. Багато євреїв i мусульман охоче приймали Православ'я, яке стало легшим i простiше.
  Також у царськiй Росiї знизилася смертнiсть вiд простудних захворювань, особливо у дiтей. I це також пiдвищило авторитет влади.
  Отже, царська Росiя на пiдйомi, i вiйна йде успiшно. Брусилов проти австрiйцiв дiяв успiшнiше, нiж у реальнiй iсторiї, i Перемишль був узятий вiдразу уникнувши його облоги i втрат.
  Постачання царської армiї було хорошим, i вiйська впевнено просувалися, а заодно була i чисельна перевага. Тож найоптимiстичнiшi прогнози збувалися.
  Нiмецький флот зазнав великих втрат i пiшов пошарпаний.
  А росiйська ескадра розпочала бомбардування Кенiгсберга.
  Наташа та її команда теж брали у цьому участь.
  Дiвчата лупили з гармат i спiвали:
  -I в зорянiй висотi, i гiрськiй тишi,
  У морськiй хвилi та лютому вогнi!
  I лютому, i лютому вогнi!
  Зоя та iншi дiвчата пiдтягли, упираючись босими п'ятами, забiйний снаряд i прочирикала:
  - За новi рубежi царату!
  I знаряддя як узяло i довбало. Описав по високiй дузi полiт. I гримнувши так, що вгору пiдняло цiлу нiмецьку батарею.
  Августина з посмiшкою проспiвала:
  - Цар наш - це слава бойова,
  Цар наш - це молодiсть полiт!
  З пенi борючись i перемагаючи,
  Микола нас у комунiзм веде!
  Свiтлана впевнено пiдтвердила, пальнув iз дрiбнiшої зброї.
  - Микола нас у комунiзм веде!
  I так ось дiвчата розхиталися, просто жах несусвiтний.
  I стрiляють зiзнатися дуже влучно i навiть убивчо. Та проти таких нiкому не встояти.
  Наташа вiдзначила зi смiшком, скелячи зубки, коли вгору злетiла ще одна батарея кайзера:
  - Музика грає, барабани б'ють,
  Короля Нiмеччини на цвинтарi везуть!
  Зоя агресивно вiдзначила, пiдморгуючи своїми блакитними очима:
  - Ми переможемо я це твердо знаю,
  Гуляти дiвчатам по просторих полях.
  I бути планетi враз квiтучим раєм,
  Виховувати нащадкiв благородних!
  I дiвчисько пiдморгнула своїм босоногим напарницям. Тi дружно свиснули.
  I це дуже веселi дiвчата.
  А ударна потужнiсть гармати у дванадцять дюймiв працювала. I трощила супротивником iз кайзерiвської Нiмеччини.
  Обстрiл ескадри Макарова, а потiм штурм за допомогою кiлькох сотень легких танкiв "Мiсяць", яким для живучостi повiсили ще додаткову броню i їх вже гармати не брали. I Куропаткiн хоч i старуватий, але ще орел, i герой штурму Кенiгсберга. Смiливий накат росiйських вiйськ та переконлива перемога.
  Падiння Кенiгсберга викликало у нiмцiв шок. Навiть пiсля провокацiї вступ у вiйну Туреччини їм не допомiг. А сама Нiмеччина була ще бита на Марнi. I вiдкотилася вiд Парижа.
  Становище Австро-Угорщини стало критичним. Слов'яни в її лавах, дезертирували та здавалися сотнями тисяч. А iншi вiйська з нiмцiв та угорцiв гинули пiд ударами.
  Царська армiя набагато перевершувала числом. Були битi й нiмцi пiд час спроби удару на Варшаву. Їх перекинули переважаючi росiйськi сили.
  I погнали на Захiд.
  Нiмцi вiдступали i подалися на сходi, обваливши фронт. На пiвдень було термiново кинуто шiсть нiмецьких корпусiв, але вже пiзно.
  Росiяни вже взяли Кракiв та оточили Будапешт. А тут ще й Болгарiя, яку намагалися схилити до себе нiмцi, оголосила вiйну Туреччини.
  I ще гiрше виявилося, коли, почувши, що нiмцям капут на Австро-Угорщину напала Iталiя. I що найнеприємнiше, скривджена росiйськими Японiя, атакувала нiмецькi володiння у Тихому океанi.
  Щоправда, вона трохи запiзнилася, так бiльша частина нiмецьких колонiй вже була захоплена адмiралом Колчаком, який дуже успiшно командував Тихоокеанською ескадрою.
  Так що Японiя знову залишилася з носом, оголосивши вiйну Нiмеччинi та з великим запiзненням.
  Зате не вiдкрила другий фронт iз Росiєю.
  Нiмцi почали перекидати вiйська на схiд. Але вже союзники скористалися ослабленням нiмцiв i перейшли у наступ у Бельгiї.
  I стали прориватися наперед.
  Ситуацiю ускладнило i те, що Австро-Угорщина фактично розпалася i не чинила серйозного опору. I нiмцi вводили свої вiйська в бiй частинами i зазнавали поразки за поразкою.
  Танк "Мiсяць"-2 виявився дуже вдалим. Його маневри по тилах нiмцям мали руйнiвну силу. А царська кавалерiя була найкращою у свiтi.
  I все керувалося на диво вмiло i були мiнiмум плутанини. Царська армiя наступала та брала мiсто за мiстом.
  Ось уже Куропаткiн пiдiйшов до Одера, а Брусилов взагалi прорвався до Вiдня.
  I Австро-Угорщина капiтулювала.
  Нiмцi ж на Одер спробували органiзувати бiльш-менш мiцну оборону. Але це їм не надто вдавалося.
  А на заходi союзники взяли Брюссель - чергове неабияке досягнення коалiцiї.
  Тут кайзер Вiльгельм зрозумiв, що його безнадiйне становище i попросив свiту.
  I 25 листопада 1914 року бойовi дiї припинилися на росiйсько-нiмецькому фронтi. Саме росiйськi вiйська вже оточували Берлiн.
  На морi теж було ще кiлька битв, добиваючи флот кайзера.
  Вiйна завершилася за кiлька мiсяцiв. Але ще поки що не розбита Туреччина.
  I на неї i перейшли росiйськi вiйська.
  А Олег Рибаченко перелiт iз Балтики на аеропланi. I з огляду на його феноменальну влучнiсть, хлопчика поставили бiля дванадцятидюймової зброї броненосця "Потьомкiн".
  У цiй iсторiї бунту матросiв не сталося. I броненосець замiсть сумної слави бунтаря заслужив собi ратну славу.
  Османська ескадра звичайно ж не подружжя нiмецької за всiма показниками.
  Хлопчик навiть на морi встиг лише кiлька разiв вистрiлити, топаючи турецькi судна.
  А потiм уже було переслiдування.
  I зухвала висадка десанту у Стамбулi.
  Окрiм Олега Рибаченка на сушу висадилися й дiвчата.
  Наташа, Зоя, Августина, Свiтлана бiгли на туром мелькаючи босими, круглими п'ятами.
  I строчили по османах.
  Хлопчик мав у руках двi штурмовi гвинтiвки, i влучно стрiляючи, проспiвав:
  - Пiонер усiх готом,
  Усiх втопимо як котiв!
  Наташка з люттю пiдтвердила ведучи вогонь:
  - Зрозумiло втопимо!
  I її гола п'ята пiдкинула презент смертi. Ось це дiвки були - просто ходяча руйнацiя.
  Зоя в спiвучiй манерi, пробиваючи наскрiзь туркiв, вiдзначила:
  - З нами Бог!
  Августина, зрiзаючи туркiв, вiдзначила:
  - I цей Бог Бiлий!
  Свiтлана, пробиваючи ударом босої ноги, щелепу осману, буркнула:
  - Наш Бог найбiлiший у свiтi!
  Наташа, строчачи по турках, висловилася:
  - Все це наша земля, все це ми!
  I кинула босими пальчиками нiжок ще одну руйнiвну силу гранату.
  Зоя, строчачи по османах, видала:
  - За Русь-матiнку!
  I босими пальчиками нiжок, знову жбурне щось забiйне.
  Потiм Августина довбанула, чимось руйнiвним, натиснувши червоним соском на кнопку саморобної базуки, i пискнула:
  - За Вiтчизну, нашу матiр!
  I Свiтлана додала, трощачи супротивника, i рубанув мечами:
  - За священну Батькiвщину!
  I дiвчина показала свою мову.
  Ось це справдi була надзвичайно бойова команда. Проти якої ворогам не встояти.
  I впав Стамбул, i Туреччина капiтулювала ще до Нового року.
  Олег Рибаченко отримав погони капiтана третього рангу, що хлопчика рокiв iз десяти на вигляд непогано. До речi, вiн був таким як сам у рокiв десять, а реально вiн великий пацан, i виглядав не таким карликом. Майже у ньому було пiвтора метри. Точнiше метр сорок п'ять сантиметрiв.
  Враховуючи, що ще не було поколiння акселератiв, Олег Рибаченко мiг зiйти i за пiдлiтка. I тому офiцера йому дали. А також пiсля закiнчення вiйни, вiн особисто з руки iмператора Миколи другого отримав Георгiївський хрест iз золота та з дiамантами та з бантом. I це була найвища на той момент i нова солдатська нагорода.
  Олег Рибаченко був просто щасливим. Така в нього була чудова та крута перемога.
  Царська Росiя та союзники подiлили Туреччину. I вона зникла з карти свiту.
  Мала Азiя, пiвнiч i центр Iраку, протоки та Стамбул вiдiйшли до Росiї. Трохи здобула турецької землi на Балканах та Болгарiя. Сирiя вiдiйшла до Францiї. Палестина i частина Саудiвської Аравiї до Британiї, як i пiвдень Iраку, який англiйцi встигли захопити.
  Таким чином Британiя стала сильнiшою за колонiї, забравши собi й нiмецькi.
  Росiя одержала вiд нiмцiв Клайпедську область, Познань, Данциг, частину земель бiля Одера. I плюс ще й репарацiї.
  Найбiльше Росiя отримала вiд Австро-Угорщини. Кракiв та землi увiйшли до царства польського, Галичини та Буковина до Росiї. Чехословаччина та Угорщина стали царствами на чолi з Миколою Другим i теж у Росiї. Виникла також Югославiя - формально незалежна, але васал Росiї. Румунiя також погодилася на заступництво Росiї, в обмiн на Трансiльванiю.
  Незалежна Австрiя стала дуже маленькою. I дещо змогла отримати й Iталiя.
  Францiя повернула собi, що ранiше у неї забрала Нiмеччина, як i Данiя.
  Плюс ще частина нiмецьких земель була тимчасово окупована.
  Усi отримали багато. Росiя забрала колонiї нiмцiв у Тихому океанi, крiм кiлькох островiв, переданих Японiї. Намiбiя стала англiйською колонiєю, точнiше частиною домiнiону ПАР.
  Усiх це влаштувало. Найбiльше суперечок було щодо репарацiй. Росiя вимагала собi велику частку.
  Так-сяк i тут було досягнуто компромiсу.
  Настав час миру. Але малi вiйни все ще велися. Зокрема Росiя, Британiя та Францiя вирiшили подiлити спочатку Саудiвську Аравiю, яка й так була усiчена.
  Вiйна там була короткою та легкою.
  Олег Рибаченко та дiвчата правда деякий час бiгали босонiж пустелею та ловили шейха - ватажка опору.
  Коли впiймали, пiсля швидкоплинного бою дiвчини, змусили його цiлувати босi п'яти.
  Згодом вiйна з Iраном. Росiя та Британiя подiлили i цю країну. Теж це була дуже цiкава iдея.
  Олег Рибаченко та Наташа з командою дiвчат атакували Iран.
  Хлопчик рубав мечами, зносячи голови персам i сказав:
  - Слава епосi великої зорi!
  Наташа вiдзначила, скелячи зубки, i трясучи червоними сосками:
  - Слава царевi Миколi Другому!
  Зоя, рубаючи персiв, i босими пальчиками нiжок жбурляючи гранати, пропищала:
  - Слава Батькiвщинi нашiй!
  I гола, кругла п'ята дiвчини жбурнула горошинку смертi.
  Августина довбанула, натиснувши рубiновим соском нам кнопку базуки i в'якнула:
  - Слава Брусилову!
  Свiтлана, жбурнувши босими пальчиками нiжок важку гранату, i агресивно скалячись, проворкувала:
  - За Велику Ладу!
  Дiвчата взялися за iранську армiю капiтально.
  А тут ще в бiй пiшли танки.
  Цього разу важкiший танк сконструйований сином Менделєєва з гарматами.
  Олена, Єлизавета, Катерина та Єфросинiя їдуть на цьому танку.
  I дiвчата розумiють босонiж i в бiкiнi.
  Їдуть собi i спiвають:
  - Росiйська горiлка, що ти наробила,
  Росiйська горiлка - ти мене згубила!
  Росiйська горiлка, на обiд оселедцi!
  Гарна у веселощi - важка на похмiлля!
  А з неба ще й Альбiна голою п'ятою на педаль натисне та на голови армiї шаха ще бомби скине й "Iллi Муромця"-3. I тут нiкому не встояти.
  Диво Iран розгромили граючи.
  I теж подiлили узявши собi пiвнiч, центр та частину узбережжя. Пiсля чого Росiя нарештi отримала довгоочiкуваний вихiд до Iндiйського океану.
  Але ще iсторiя iз вiйнами не закiнчилася.
  . РОЗДIЛ Љ8.
  Епiчна битва з Талiбаном тривала. I ось атакують талiби росiйськi вiйська за всiма периметрами.
  А Росiйська Армiя вiдбиває їх наступ. I триває жорстока битва.
  Наташа дає чергу i кидає босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату. Розриває супротивникiв i реве:
  - Слава епосi росiйських богiв!
  Зоя теж з ворогами бореться бiльш нiж упевнено. Скошує супротивникiв i реве:
  - В iм'я Великої Росiї!
  I теж босими пальчиками нiжок запустить подарунок смертi.
  Ось так цi дiвчата дуже хвацько за справу взялися.
  Августина теж ведучи дуже влучний вогонь по супротивнику, i жбурляючи гранати босими пальчиками нiжок, гаркнула:
  -За великий СРСР!
  I Свiтлана бореться з моджахедами, вибиваючи їх шеренгами, реве:
  - За круту Русь!
  I голою п'ятою пiддасть вбивчий подарунок смертi.
  Ось це команда дiвчат народжених убивати талiбiв. I не лише талiбiв.
  Наташа хихикнула i стрiляючи по моджахеда, взяла i в'якнула:
  - Слава СРСР!
  I босими пальчиками нiжок як запустить вбивчий.
  Зоя, продовжуючи стрiляти по воїнах iсламської iмперiї, агресивно видала:
  - Слава нашiй армiї!
  I голими нiжками жбурне руйнiвне.
  I Августина як лупе по афганцях i проворкує:
  - Нашiй Батькiвщинi слава!
  I босими пальчиками нiжок запустить знищення.
  Свiтлана теж трощить ворогiв, вибиває їх з люттю i верещить:
  - За священний комунiзм СРСР!
  Ось такi дiвчата боротимуться на совiсть. I б'ються, i перемагають.
  Оленка боролася дуже посилено i кидала босими пальчиками нiжок убивчi подарунки.
  I дiвчина проворкувала:
  - За комунiзм!
  Анюта дуже красиво стрiляла в супротивника, i голою п'ятою вразила талiбiв i пискнула:
  - За Росiю комунiзму!
  Ось Алла боролася дуже скромно i активно. I босi пальчики нiжок запустили iз убивчою силою.
  Дiвчина рикнула:
  - За комунiзм СРСР!
  Дiвчина Марiя взяла i дала чергу, скосила афганцiв i ринула:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  I босими пальчиками нiжок запустила вбивчу силу.
  Олiмпiада теж дала влучну чергу i скосила безлiч ворогiв. I проворкувала дiвчина, жбурнувши босими пальчиками нiжок i в'якнула:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  Маруся бореться з дикою люттю кiшки i стрiляє по афганцям. I масово їх нищить.
  I реве дiвчина:
  - Це дуже круто!
  Мотрона дуже точно б'є по моджахедам, i скошує як колоски. Ось це дiвка.
  I реве собi з накатом:
  - За Дуже добрий комунiзм!
  Сталенiда теж боролася з дикою люттю i зрiзала з вiйськ Талiбан. Отака вона бойова баба.
  I писала по противнику дуже влучно.
  Сталенiда спiвала:
  - Слава епосi комунiзму!
  Ось такi виявилися тут бойовi дiвчата. I дуже гарнi та бойовi.
  Войовниця дала по супротивниковi чергу. Скосила масу афганських вiйськ i пискнула. За Росiю та свободу
  до кiнця.
  Веронiка, стрiляючи по талiбах, довбала їх ракетами i пищала:
  - Слава комунiзму!
  Вiкторiя, ведучи вогонь з мужнiх i героїчних воїнiв Аллаха прочирикала:
  - За Вiтчизну!
  Ось це дiвчата - самий сiк i краса. Дуже навiть гарнi та бойовi дiвки. I в них величезна сила. I такi бойовi дiвчата
  i трощать, i молотять, руйнуючи афганцiв.
  Серафима теж писала по ворогу, вибиваючи талiбiв з дикою силою.
  I дiвчина метала у противника босими пальчиками нiжок убивчi подарунки смертi.
  Ось це дiвки - просто супер.
  Оленка строчила афганцями, i дуже агресивно ворогiв скошувала.
  Войовниця проворкувала, зрiзуючи воїнiв iсламської iмперiї.
   I ревла:
  - За Вiтчизну - нашу матiр!
  Анюта дуже активно строчить з ворогами i скошуючи ворогiв iз її силою. I босими пальчиками нiжок метнула забiйну та колосальну силу.
  I дiвчина прочирiкала:
  - Слава комунiзму!
  I яскраво-червоним соском наша за кнопку базуки i пiдпалила танк.
  Ось бойова Алла трощить супротивника з великою люттю. I стрiляє, i мочить винищуючи моджахедiв.
  Ось це дiвчата дуже гарнi та бойовi стали героями.
  Бойова Алла в країнi довбає з дикою люттю.
  Ось це вiйськовий шлях у дiвчат. Якi стали навiть бойовi. I дуже агресивно трощили талiбiв.
  Бойова Марiя дуже трощила з дикою силою, i зрiзала всiх немов бритвою.
  I босими пальчиками нiжок дiвчисько кидали гранати руйнування. I безлiч ворогiв порвала дiвчина.
  Ось знову у бою вже Олiмпiада. I знову трощить моджахедiв. I знову босими пальчиками нiжок шпурнула з убивством та руйнуванням.
  I буде це брутально i дуже агресивно.
  I Олiмпiада почала воювати i голою п'ятою пiддала руйнування та тотальну смерть.
  Ось така бойова дiвчина-богатир Олiмпiада ця. Ось це бойова дiвка.
  I Маруся трощила афганцiв, з великою люттю. I викошувала їх iз дикою вiдвагою.
  I полуничним соском взяла та направила вбивчу силу.
  I маса моджахедiв у трунi.
  Оленка заявила, стрiляючи в ворога, i верещала:
  - За найсильнiший комунiзм свiту!
  Анюта, строчачи по афганцям i агресивно вiдзначила:
  - Ось знову ми на конi бiлому!
  Ось бойова Алла знову у жорсткому бою. I дiвчина руда знову строчить по моджахеда, i верещать на всю горлянку.
  I їх безпосередньо винищує.
  i верещать на всю горлянку.
  I дiвчина строчить немов кулемет.
  I Марiя дiє з усiєї дикої сили. I стрiляє афганцями дуже влучно. I скошує ворогiв дуже точно - кожна куля у око.
  I реве:
  - За Русь Сварога!
  Олiмпiада дуже жорстоко дiяла i вбивала супротивникiв i скошувала моджахедiв. I дуже бойова дiвка-богатир. Ось це дiвчата - просто супер.
  I проти них нiхто не вцiлiє.
  Олiмпiада ворогiв капiтально косить. I вибиває афганцiв босими пальчиками нiжок жбурляючи вбивчi подарунки смертi. Олiмпiада - це звичайно дiвка дуже навiть
  крута i сама у свiтi бойова з усiх.
  Ну i довбає ж по моджахедам, i викосить їх мечем.
  I дiвчина вiзьме i заспiває:
  - Я є красуня класу Гiпер!
  Ось це дiвчата такi гарнi i дуже бойовi. Вони колосального ступеня азарт i сила на диво.
  Маруся стрiляє по афганцям i пищить:
  - За епоху комунiзму!
  I теж босими пальчиками нiжок як по моджахеда довбає. Ось це дiвка - просто супер.
  Мотрона по ворогах з убивчою силою за допомогою червоного соска грудей з базуки врiже. I це справдi її гiперсила.
  I войовниця пискне:
  - За великий комунiзм!
  Ось це дiвчата, якi борються за СРСР та показують чудеса героїзму. Немає проти таких дiвчат, жодному вороговi не встояти. Навiть такому чисельному, як талiби. Хоч вони й здатнi трупами до Москви закидати.
  Сталенiда бореться з переважаючими силами супротивника. I теж як натисне на кнопку базуки полуничним соском i пискне:
  - Я войовниця класу супер!
  I пiдморгне своїм приятелям.
  Веронiка, теж афганцiв агресивно трощить, i не дає їм пощади. I йде капiтальне винищення.
  Дiвчина дуже бойова i у нiй феноменальна космiчна сила.
  А у Сталенiди що смiливо трощить моджахедiв цiєї сили ще бiльше. Ось це скажемо так, прямо дiвки.
  Вiкторiя довбає афганцiв з великою активнiстю, вражає їх i реве:
  - Я дiвчина класу гiпер!
  I Серафима молотить моджахедiв з азартом мегери, скошує їх, i верещить:
  - Я красуня рiвня ультра!
  Альбiна та Альвiна в небi афганцiв трощать. I з ними Хельга. Як вони активно взялися за жовтих. I винищують капiтально.
  Альбiна босими пальчиками нiжок збила талiбську машину i пискнула:
  - За НДР! Нехай знову повернеться до нiмцiв комунiзм!
  Альвiна теж збила лiтак iсламської iмперiї i в'янула:
  - За найбiльшi вершини комунiзму!
  I Хельга в небi за допомогою босих пальчикiв нiжок накрила танк Талiбану i прочирiкала:
  - За перемоги вище за дах!
  Ось так i билися бойовi та гарнi дiвчата.
  Анастасiя Вiдьмакова теж з неба трощила моджахедiв i спiвала:
  - Славитись нехай комунiзм!
  I босими пальчиками нiжок кидав по супротивниках з лiтака бомби.
  I Акулiна Орлова теж молотила афганцiв i спiвала:
  - Слава Вiтчизнi нашiй.
  I скидала на ворога важкi та вбивчi бомби.
  Ось це бойовi були скажемо прямо дiвчата.
  Мiрабела Магнiтна трощила супротивникiв з колосальним ступенем iнтенсивностi i верещала:
  - За великий та могутнiй комунiзм!
  I знову дiвчинка пiдморгувала своїми бузковими очима.
  Ось це були дiвки.
  Анастасiя Вiдьмакова молотила афганцями i пробивала їх, завивши:
  - Моє нове кредо - всiх перемагати!
  I теж як застосує босi пальчики нiжок.
  Акулiна Орлова молотила супротивникiв. Скошувала їх немов гребiнцем, i верещала:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I як пiддасть голою п'ятою.
  I Мiрабела Магнiтна ворогiв збиває зi своєю колосальною силою i верещить:
  - Я дiвчина звiстка супер!
  I червоним соском як натисне на кнопку.
  Ось це дiвча - просто супер i гiпер.
  Альвiна трощила талiбiв i верещала з великою силою:
  - За комунiзм!
  I голими п'ятами як на педалi натисне. Ось це дiвка просто супер.
  I Альбiна по афганцям, як лупанет. I влаштує їм капiтальний гiпер.
  I безлiч ворогiв разом вiзьме i покладе.
  I зробить це все босими пальчиками нiжок.
  I заспiває:
  - Я найкласнiша дiвчина у свiтi!
  Хельга також молотить талiбiв. Їх колосально та активно винищує. Але потiм босими пальцями нiжок ракету наведе, i афганських дзот рознесе.
  А це взагалi супер.
  I дiвчина смiється...
  А ось Єлизавета на своєму танку, як за моджахедiв, вiзьметься i влаштує їм повний розгром. I масу талiбiв замочить досконалою разом.
  I вежi з танкiв Талiбану вiдриває.
  Єлизавета дiвчина, яка є найвищим класом супермен. I босими пальчиками нiжок ворогiв ламає. I буквально їх закопує у землю.
  Ось як ця Єлизавет - просто Гiпер.
  I її танк як по моджахеда та довбає.
  Взагалi не дiвчина, а щось супер активне та бойове.
  А Катерина, як афганцiв, молотить. У неї сила i спритнiсть неймовiрнi. I за допомогою босих пальчикiв нiжок винищує солдатiв iсламської iмперiї.
  Ось це дiвка i стiльки афганцiв уже замочила.
  I взяла, i заспiвала:
  - Я є ультра!
  I Олена ворогiв капiтально молотить. Показує їм свiй клас супер, i реве:
  - Я Гiпер!
  I босими пальчиками нiжок як довбає по китайцях. Ось це дiвка.
  I Єфросинiї бiйцiв Афганiстану винищує в дуже агресивнiй манерi. I стрiляє, використовуючи босi пальчики нiжок дуже точно.
  I при цьому ще й муркоче:
  - За Вiтчизну та Росiю, буде наш Сварог месiя!
  Дiвчата скажемо прямо так - воїни честi.
  Єлизавета, ведучи вогонь по афганцям, помiтила:
  - Менi взагалi якось бiльше до вподоби росiйськi Боги!
  Катерина пальнула голою п'яткою давлячи на кнопку, знесли талiбський танк i пискнула:
  - I менi теж росiйськi боги бiльше подобаються! Насправдi навiщо нам Iсус, обрiзаний на восьмий день?
  Олена пискнула з люттю:
  - Менi соромно за князя Володимира!
  Єлизавета iз цим погодилася:
  - I має бути соромно!
  Олена iз цим погодилася:
  - Звичайно ж соромно, щоби росiяни поклонялися єврейським святим!
  Катерина взяла i гаркнула:
  - У нас мають бути росiйськi святi та боги!
  Єлизавета з цим погодилася, скелячи зубки:
  - Так повиннi!
  I пiдморгнула супротивниковi.
  Єфросинiя енергiйно вiдзначила, лупнув з гармати по моджахедам:
  - Ми переможемо iсламську iмперiю...
  I знову Єлизавета як лупне по супротивнику забiйно.
  Герда також бореться дуже вправно. Вражає моджахедiв з убивчою силою i верещить:
  - За комунiзм великий!
  i така вона войовнича та знаменита краля!
  Шарлота теж трощить талiбiв i вищить, скелячи зубки:
  - Це супер!
  i така бойова дiвчина класу мега!
  Христина теж босими пальчиками нiжок по афганцям довбає. I їх безпосередньо переб'є.
  I вiзьме, i провоє:
  - Я арiйка номер один!
  I Магда по афганцям лупне, i масу їх переб'є i прошипить:
  - За СРСР та НДР!
  I пiдморгне свої сапфiровими очима. Ось це дiвка - просто гiпер!
  Немає з дiвчатами класу супер i гiпер не впоратися з талiбами.
  А вони дiвчата такi войовничi.
  I ще спiвають з азартом:
  - А кого в бою знайдемо,
  А кого в бою знайдемо...
  З тим жартувати не стане,
  На частини розiрвемо!
  I войовницi як розривуться. Ось це дiвки.
  I вони ще й босi нiжки пхали в рила полоненим талiбським солдатам. I змушували їх цiлувати їхнi голi круглi п'ята.
  Ось це дiвчата у бiкiнi.
  А ось талiби катували комсомолку. Скрутили їй руки ззаду, i пiднялися на дибу. I пiдняли вгору. I вивернули дiвчину на деревi. I пiдняли її вище. А потiм взяли та вiдпустили.
  I дiвчина впала. Бiля самої трави взяла й зависла. I завмерла. А моджахеди злiсно розреготалися. Потiм дiвчину знову взяли i пiдняли вище, до верхiвки дерева.
  А потiм знову її вiдпустили. Дiвчина впала i знову зависла бiля самого дна. I мотузка натяглася, а красуня завила вiд болю. i її знову стали скидати вище.
  Затягли на саму гору. Пiдкинули добре, дали трохи провисiти. I потiм знову з дикою люттю вiдпустили. I дiвчина знову впала i в неї виверталися.
  суглоби. I взагалi вона була зовсiм гола. i як їй було боляче.
  потiм її знову пiдняли вчетверте i добряче струсили. Пiсля чого закрiпили на щiльнiй гiлцi та стали розтягувати. Прикрiпили до босих нiг дiвчина колодку,
  i стали на неї вiшати гирi. Повiсили талiби спочатку з одного боку пудову гирю, а потiм з другого. Потiм стали бити дiвчину батогом. Лупили так що лопнула шкiра.
  А потiм на рани комсомолки стали сипати сiль. А потiм взяли i пустили в хiд розпечений дрiт. I били дiвчину з хворою мiццю. Потiм афганськi кати змастили дiвчинi босi пiдошви ноги i запалили пiд нею жаровню. I давай без зайвих церемонiй красуню палити. I потiм дiвчинi кати з Талiбану змастили й груди. I пiсля
  чого запали вогонь на її грудях. I стали дiвчину капiтально курити.
  I смажать войовницю моджахеди та груди їй та п'яти. А потiм змастили дупу i пiднесли смолоскип до сiдниць. I стали дiвчину капiтально курити. А потiм вогонь торкнувся її лона. Волоски, що покривають грот Венери, разом обвуглилися. Ось це дiвчина - просто супер. I такi її тортури чекали.
  Афганськi кати палили дiвчисько i груди, i дупу, i лоно, i пiдошви босих нiжок. I смажили її капiтально. Потiм талiбський кат взяв розпечений прут i недовго думаючи засунув дiвчинi в анальний отвiр. I як вона заволає вiд дикого болю.
  Ось це було так їй боляче. I цi дiвчата такi пустотливi та красивi. Але дiвчину катували афганцi тяжко. I такi гарнi войовницi. I їх смажать войовницю капiтально.
  I ось дiвчину взяли її кати i стали лопати розпеченими щипцями її довгi витонченi пальчики. I це так боляче. Кати ламали дiвчинi пальчики з мiзинчика.
  I зламали у неї буквально все. А потiм у комсомолки стали лопати та ребра. I заразом розпеченi щипцi вп'ялися в груди. I стало червоне вiд жару залiзо крутити i червонi соски. I дiвчинi вiдiрвали груди. I це так жорстоко було i боляче.
  Отакi тут були й тортури.
  Герда ведучи вогонь по моджахедам зауважила:
  - Слава комунiзму!
  Шарлотта дуже агресивно вiдзначила з диявольською силою. I пропищала:
  - За Батькiвщину!
  I босими пальчиками нiжок довбає по супротивнику.
  Ось це дiвка. I така войовнича.
  Христина взяла i довбала по талiбах босими пальчиками нiжок i пискнула:
  - Слава епосi росiйських богiв!
  Магда також врiзала афганцями використовуючи босi пальчики нiжок i проворкувала:
  - За нашу Батькiвщину!
  I ось такi дiвчата дуже класнi.
  Герда стрiляючи у супротивникiв iз Афганiстану видала:
  - За великий комунiзм Нiмеччини.
  Ось це дiвчата - це такi бойовi красунi.
  Герда весело вiдповiла, строчачи по моджахедам:
  - Я є дiвчина просто супер.
  I Шарлота агресивно вiдзначила, кулячи у противника:
  - Слава арiйському комунiзму!
  I використовуючи босi пальчики нiжок, проворкувала:
  - За велику Вiтчизну!
  Крiстiна теж упала по супротивнику з великою влучнiстю, зазначила:
  - За Росiю та Нiмеччину в дружбi!
  Магда теж лупнула по моджахеда i пискнула:
  - Слався наша епоха!
  I знову напарницям пiдморгне.
  Ось тут такi дiвчата.
  I Джейн Амстронг почала лупити по талiбах з гармати.
  Дiвчина була дуже вродлива.
  Джейн лупнула супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  - Слава Батькiвщинi!
  От i Гертруда як урiже вiдчайдушно по ворогах, i їх капiтально накриє, i рознесе.
  I проворкує:
  - За Британiю!
  I Маланья як довбає по ворогу i зробить йому харакiрi, i перевiрить:
  - За англiйськi перемоги!
  Монiка теж влiпить по ворогам за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  - За радянськi перемоги!
  I Тамара i Сульфiя борються з талiбами та вбивають бородатих воїнiв, що наповзає хвилею.
  I цi дiвчата спiвають:
  - Буде людям щастя,
  Щастя на вiки...
  У росiйської влади -
  Сила велика!
  Тамара дала чергу i пальнула босими пальчиками нiжок i проворкувала:
  - За мою думку про комунiзм!
  Сульфiя теж по супротивнику довбає, масу талiбiв замочить i пискне:
  - Про Росiю замовимо слово!
  I обидвi дiвчата як зареготають.
  Тамара дала чергу. Скосила масу афганцiв i перевiряла:
  - За найкращу силу Вiтчизни!
  Сульфiя теж по ворогу капiтально врiже i проворкує:
  - За комунiзм червоного кольору в СРСР!
  I пiдморгне сапфiровими очима.
  Ось це дiвчата - просто найвищий клас та полiт.
  А ось ще б'ються Алiса та Анжелiка.
  Блондинка та руда краля.
  Вони дiвчата сильнi та стрiляють iз снайперських гвинтiвок.
  I при цьому спiвають собi:
  - Слава СРСР! Усiм покажемо приклад!
  Алiса пальнула по ворогу зi снайперської гвинтiвки. Вистрiлила за допомогою босих пальчикiв нiжок, та
  пропищала:
  - Слава моїй країнi!
  Анжелiка теж як довбане по супротивнику, за допомогою босих пальчикiв нiжок жбурне гранату i пропищить:
  - За Русь найбiльшу.
  I своїми очима смарагдовими пiдморгне.
  Ось це дiвчата - просто вищий пiлот. I так афганцiв трощать. Ось вони бойовi та найкрутiшi та найрозумнiшi у свiтi.
  Алiса прочiрiкала, пiдморгуючи:
  - Слава часом КПРС!
  Анжелiка iз цим охоче погодилася:
  - Героям СРСР - велика слава!
  I знову кинула босими пальчиками нiжок у ворога гранату вбивчої сили.
  Ось вона баба звичайної похибки у надзвичайнiй зовнiшностi.
  Алiса взяла i прочирiкала:
  - В iм'я безсмертних iдей комунiзму!
  I кинула босими пальчиками нiжок презент убивчої сили.
  Анжелiка теж взяла i лупнула по супротивнику.
  Зрiзала його нiби наждаком i пискнула:
  - За Русь та росiйських Богiв!
  Ось це були баби дуже бойовi та крутi.
  Алiса, стрiляючи у ворога, взяла i босими пальчиками нiжок запустила в супротивника презент анiгiляцiї.
  I це було дуже крутим ходом.
  Анжелiка теж довбала супротивника, буквально винищуючи його та демонструючи колосальну мiць. I награючи вимовляла з посмiшкою:
  - Це колосальний захiд!
  I її босi пальчики запустили послання смертi та знищення!
  Ось це була дiвка - просто гiперклас.
  Алiса взяла i ревла на все горло:
  - Я найсильнiша i найкрутiша у всесвiтi!
  Анжелiка голими пiдошвами запустила цiлу бочку вибухiвки i пискнула:
  - А я в мегавсесвiтi!
  Ось це дiвчата дуже красивi.
  Алiса вiдзначила, стрiляючи у ворогiв:
  - Вiра у комунiзм велика!
  I кидаючи босими пальчиками нiжок убивчi гранати.
  I Анжелiка стрiляє по моджахедам i реве:
  - Наша вiра дуже велика!
  I босими пальчиками нiжок метне руйнiвною силою гранату.
  I войовницi взялися за супротивника i так цих талiбiв куролесили... I нi в казцi сказати, нi пером описати.
  Алiса цiлком логiчно помiтила, ведучи вогонь iз снайперської гвинтiвки та збиваючи талiбський штурмовик.
  Алiса взяла i прочирiкала:
  - Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму.
  I засяє Сонце -
  Шлях осяявши комунiзму!
  I знову дiвчина босими пальчиками нiжок як вiзьме та запустить щось надзвичайно вбивче.
  Проти моджахедiв борються i добровольцi з Японiї. Зокрема дiвчата-нiндзя комунiстичних переконань.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям рубала млином афганцiв i посiкла їх.
  Потiм кинула босими пальчиками нiжок горошинки руйнування i пискнули:
  - За комунiзм у Японiї!
  Дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям теж провела мечами прийом метелик. Зрубала масу моджахедiв. I потiм її босi нiжки
  взяли й жбурнули сили гранату.
  Пiсля чого дiвчина перевiряла:
  - Слава СРСР та Японiї!
  Дiвчина-нiндзя з червоним волоссям теж взяла i рубала афганських солдатiв на розмах. I кинула босими пальчиками нiжок,
  щось вбивче на презент. I перевiряла:
  - Слава Росiї та СРСР!
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям, провела прийом бочка. I як врiзала талiбським солдатам, зрiзаючи їм голови. Потiм шпурнула
  босою точеною нiжкою вбивчу руйнацiю i пискнула:
  - Слава Червоної армiї!
  I всi чотири дiвчата-нiндзя голими п'ятами пiдкинули горошинки руйнування i вибили цiлих батальйон афганцiв з танками. Ось це дiвча - просто ультра!
  Ось це краса - дiвчата реально дуже крутi.
  Олег Рибаченко теж рубає моджахедiв мечами. I разом з ним дiвчинка Маргарита.
  Цi безсмертнi дiти просто скажемо супер.
  I трощать ворогiв безпосередньо. Оце скажемо там i дiти!
  А потiм хлопчик i дiвчинка як засвистять. I ворони отримавши вiд дитячого свисту серцевий напад падають униз. I їхнi дзьоби пробивають черепи талiбам.
  Ось це дiти - руйнiвники всього i вся.
  Олег Рибаченко заспiвав:
  - слався наш народ радянський,
  Слався партiя моя...
  Наша спiлка сердець всiх дитячих,
  Ми всi дружна сiм'я!
  Маргарита Магнiтна, круша супостатiв енергiйно видала:
  - Славитись наша космiчна Русь!
  I дiвчинка босими пальчиками нiжок як запустить у ворога щось зовсiм забiйне.
  Олег Рибаченко, рубаючи талiбiв проспiвав:
  - Маргарита, вiкно вiдчинене,
  Маргарита, ти ж не забула,
  Як це все було!
  Ось це хлопчик такий крутий i войовничий. Ось це є пацан-термiнатор.
  Ось такi тут дiти дуже крутi та бойовi.
  Треба вiдзначити, що дiвчата дуже непростi.
  Алiса також веде вогонь по талiбах. I спiває собi пiд нiс:
  - Раз два три чотири п'ять! Вийшов зайчик погуляти!
  I дiвчина знову пальнула з великою влучнiстю.
  Анжелiка дуже спритно стрiляла. I робила потужнi пострiли з противника.
  А як червоним соском натисне i з базуки вiзьме i лупне.
  I войовниця так i стрiляла по супротивнику дуже влучно.
  Анжелiка взяла i проворкувала:
  - Славитись наша комунiстична партiя!
  I знову як довбає з великою влучнiстю по противнику. I знову падає талiбський лiтак.
  I Алiса теж вистрiлила з дуже точно, i штурмовик iсламської iмперiї спалахнув.
  Ось такi дiвчата.
  Анжелiка вiдзначила зi смiшком:
  -СРСР чудова країна в якiй усi народи дружна сiм'я!
  Алiса знову пальнула, збиваючи вiдразу трьох моджахедiв одним пострiлом i вiдповiла:
  - За велику партiю Росiї!
  I дiвчата дружно розреготалися. Вони загалом войовницi найрiзноманiтнiшi за поглядами.
  Але всi дiвчата носять у серцi iдею комунiзму. I хочуть, щоби був реальний рай на планетi Земля. I це було б дуже красиво.
  Анжелiка вiдзначила, стрiляючи по ворогах iз великою точнiстю, та пробиваючи черепи.
  - Комунiзм нiколи не складе крила i не вповзе в раковину!
  Алiса iз цим погодилася:
  - Нiколи комунiзм не складе крила! Наша iдеологiя - це побудувати щастя на планетi земля!
  I обидвi дiвчата як закричать:
  - Слава Росiї! Слава! Бiжать дiвки босики вперед.
  Дивiзiя баб босоногих... Вiтає росiйський народ!
  I войовницi показують агресивне та сексуальне захоплення.
  Алiса перевiрила, вискалив зубки i пискнувши:
  - За СРСР усi разом виступаємо!
  I войовниця знову лупнула по ворогах.
  Анжелiка теж стрiляла у супротивника, i шипала йому голови. I проворкувала:
  - Слава Вiтчизнi нашiй!
  I войовниця, була вкрай бойовою та рудою.
  А її волосся на вiтрi, ця мiдно-червона шевелюра майорить, мов пролетарський прапор.
  Ось це дiвчини дуже гарна та сексуальна.
  I стiльки моджахедiв уже закопала...
  Працюють i ще дiвчата.
  Ось Вiола та Домiнiка по афганцям стрiляють.
  Дiвчата палять з базуки по танках та азiатськiй пiхотi.
  Ось Вiола пальнули, використовуючи червоний сосок для натискання на кнопку базуки, i випустивши реактивну ракету.
  I безлiч афганцiв було розiрвано.
  Вiола знову заспiвала:
  - Вiрю у комунiзм великий!
  I Домiнiка теж по моджахеда курить конкретно. I їх величезними масами вибиває.
  При цьому дiвчата та босими пальчиками нiжок гранати метне.
  I червоним соском на кнопку базуки натисне ворогiв кардинально винищуючи.
  Ось це дiвчата, такi красунi. А як вони виглядають чудово, коли в одних лише трусиках борються. I войовницi найвищого класу.
  Вiола зазначила, знову пальнув по вороговi за допомогою полуничного соска:
  - Люблю я воювати! Адже це здорово!
  Домiнiка хихiкнула i вiдзначила:
  - А з чоловiками що погано?
  Вiола розсмiялася i вiдповiдi, кинувши в супротивника босими пальчиками нiжок гранату i пискнула:
  - Звичайно нормально! А деякими просто чарiвнiсть!
  Ось такi тут дуже навiть бойовi та гарнi дiвчата.
  Домiнiка зазначила:
  - Довго ж йтиме ця вiйна?
  Вiола знову пальнула по моджахедам використовуючи малиновий сосок i пискнула:
  - Я гадаю, що довго!
  Домiнiка взяла i заспiвала:
  - Вирує у всесвiтi вiйна,
  Крушити вбивати без причин...
  Зiрвався з ланцюга Сатана -
  I загибель прийшла разом iз ним!
  
  I хто зупинить потiк,
  Кривавих розлючених рiк.
  Промiнь лазера всадить у скроню,
  I в спалаху зникла людина!
  Вiола доповнила, кидаючи босими пальчиками нiжок гранату:
  I таке свавiлля
  Заповнив собою свiтобудову...
  Людства сумна доля -
  Терпiти бiль, страждання!
  Ось це дiвчата, такi класнi спiвачки.
  I Олег Рибаченко рубає афганцiв мечами.
  Хлопчик кидає босими пальчиками нiжок убивчої сили презенти смертi та спiває.
  Син же землi у вiдповiдь скаже нi
  Я рабом нiколи не залишусь...
  Вiрю буде свободи свiтанок,
  Зцiлить вiтер свiжу рану!
  
  За Вiтчизну священну в лайку,
  Сам Великий Сварог закликає...
  Пiднiмися витязь доблесний рано,
  Темрява пiде розквiтнуть троянди травня!
  Ось такий це хлопчик герой...
  А дiвчинка Маргарита, ламаючи мечами моджахедiв i жбурляючи босими пальчиками нiжок гранати додає:
  А пульсацiя серця та вен,
  Сльози наших дiтей, матерiв...
  Кажуть, ми хочемо змiн,
  Скинути ярмо жорстоких ланцюгiв!
  I дiти знову як засвистять. I воронi вiзьмуть i непритомнiють, втративши свiдомiсть. I буквально таранять черепи багатьом сотням моджахедiв.
   . РОЗДIЛ Љ9.
  Поки хода колони хлопчикiв-рабiв тривала. Вони брели монотонно, через музику чарiвної волинки, не вiдчуваючи втоми.
  Олександр Лук'яненко продовжував писати на ходу;
  Царська Росiя переживала бурхливий економiчний пiдйом. А свiт був майже повнiстю подiлений мiж великими державами, якi поки що не планували один з одним воювати, а просто перетравлювали новопридбане.
  Однiєю з останнiх поки що незалежних країн, залишався Афганiстан. Англiя в 1918 почала там вiйну, але вона пiшла невдало. I царська Росiя вирiшила цей край включити до складу великої iмперiї. Заодно, щоб отримати спiльний кордон з Iндiєю, на який кидали жадiбнi погляди чиновники Миколи Другого.
  Поки що нiхто не хотiв поступатися. Олег Рибаченко та команда дiвчат та корабля переправилися на сушу, щоб там воювати з армiєю Афганського короля.
  Вони хотiли нових орденiв та слави. Крiм того телевiзорiв i комп'ютерiв поки що немає, i з розваг гiрше, нiж у двадцять першому столiттi. Хiба що в цирк сходити, чи до театру. Навiть у кiно фiльми поки що нiмi та чорно-бiлi.
  А ось цирк схожий, i не дуже вiдрiзняється вiд сучасного. Але щодня туди ходити не будеш.
  А ось вiйна - це цiкава розвага. Особливо, коли ти безсмертний i тебе убити не можуть.
  Зрозумiло, Олег Рибаченко дуже радий вирушити пiдкорювати Афганiстан. I дiвчата теж хочуть битися. А наступна вiйна поки що не скоро.
  Нiмеччину роззброїли, а Британiя та Францiя поки що на рожен не лiзуть. Так що з ними зчепитися великого бажання царя Миколи поки немає.
  З можливих напрямiв експансiї Росiї - ще й Китай, який поки що не зовсiм подiлений мiж сильними державами.
  Там уже освiчена - Жовторосiя, i її хотiлося б розширити на майже весь Китай. Що, втiм, поки що виглядає як мрiя.
  Але з огляду на силу царської Росiї - мрiя цiлком реальна. А поки що до Афганiстану.
  Хлопчик i батальйон дiвчат у бiкiнi бiжать босонiж гiрськими кручами.
  Ось вони вступають у бiй iз моджахедами.
  Олег Рибаченко дає чергу з автомата, i босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчу силу гранату.
  Падають розiрванi моджахеди. А хлопчик кричить:
  - На славу батюшки-царя, народилися хоробрими не дарма!
  Наташа теж веде вогонь i босими пальчиками нiжок метає лимонку, пiсля чого репетує:
  - За Русь-Матушку!
  Зоя, стрiляючи по воїнах шаха, i викошуючи їх мiтлою, пiддала голою п'ятою презент смертi i пискнула:
  - За росiйську Богиню Ладу!
  Августина строчачи по супротивнику зi штурмової гвинтiвки, новiтнього калiбру, i теж використовуючи босi пальчики нiжок, прогарчала:
  - За нашу ударну мiць!
  Свiтлана - ця дiвчини без забобонiв iз шевелюрою кольору весняного снiгу та великою фантазiєю, кинула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок смертi та пискнула:
  - За великi iдеї царського комунiзму!
  Олег Рибаченко, який мав i минуле життя неабияке, i вже в цьому столiттi прожив рокiв п'ятнадцять у дитячому, безсмертному тiлi.
  - А чи сумiсний комунiзм iз царем?
  Наташа логiчно помiтила, кинувши босими пальчиками нiжок подарунок смертi i розриваючи афганцiв:
  - Все неможливе можливе - знаю точно!
  Зоя, скошуючи солдатiв шаха, i строчачи по ворогу з ручного пiстолет-кулемета, буркнула:
  - У душi прагнемо своєю пристрастю непорочною!
  Августина чиє мiдно-червоне волосся майорiло, немов бойовий, пролетарський прапор, прочирикала:
  - Слава нашiй Батькiвщинi та її чудесам!
  I пiсля цього кинула босими пальчиками нiжок дуже вбивчий подарунок смертi.
  Свiтлана, викошуючи афганцiв i нагромаджуючи гори з трупiв, з натхнення проворкувала:
  - В iм'я матiнки-Росiї!
  I її гола, кругла, рожева п'ята як пiддасть колосальної сили руйнування та знищення.
  Ось це дiвчата у бiкiнi взялися за армiю шаха i проти них жодна мiць у свiтi не встоїть.
  А ось войовницi їдуть на двох новiтнiх танках "Мiсяць"-4.
  Машини з чотирма кулеметами кожна, i бiльш досконалими двигунами, що дозволяли їм розвивати швидкiсть шiстдесят кiлометрiв на шосе, i сорок при рокадi. А броня була товщi та кращої якостi, нiж на колишнiх моделях.
  Зрозумiло Єлизавета та Олена були майже голi, i босi. I керували машиною дуже впевнено.
  Єлизавета, ведучи вогонь iз кулеметiв, прочирикала:
  - Микола великий мiсiя - найбiльший цар царiв!
  Катерина, розносячи воїнiв шаха, заспiвала:
  -Мiж зiрок тривожно б'ється пульс Землi,
  Поля кришталь виблискують - оросили ...
  Я бережу спокiй рiдної родини -
  Служа всiм серцем - матерi-Росiї!
  I дiвчисько натисне на педаль голою, круглою п'ятою.
  Ось це дiвчата - просто супер.
  Олена та Єфросинiя теж б'ються вiдчайдушно. I проти цих дiвчат нiкому не встояти.
  Олена як лупне по супротивнику за допомогою босих пальчикiв, точених нiжок i проворкує:
  - Слава комунiзму часом!
  Єфросинiя, довбавши по вiйськах шаха за допомогою голої, дiвочої п'яти, i в'якнула:
  - Слава всiм найпрекраснiшим царям!
  I дiвчата хором проспiвали, тупаючи босими нiжками:
  - Слава Росiї, слава,
  Танки рвуться вперед.
  Дiвчата майже без одягу,
  Вiтає росiйський народ!
  Ось так на двох танках iз кулеметами войовницi розiйшлися не на жарт. I трощили афганцiв капiтально.
  А тут ще й з повiтря, як стали насiдати бойовi лiтаки. У тому числi i "Добриня Микитович" iз шiстьма двигунами, i рекордним бомбовим навантаженням.
  I Анастасiя Вiдьмакова голою, круглою, рожевою п'ятою на педаль натисне.
  I з утроби бомбардувальника як вiзьмуть i виваляться вбивчi та руйнiвнi бомби.
  А Анастасiя вiзьме та заспiває:
  - Немає прекраснiшої за Батькiвщину-Росiю,
  За неї бiйся i не лякайся.
  У свiтобудовi дiвчаток немає красивiше -
  Всесвiту факел свiтла Русь!
  Акулiна Орлова, рядок з моджахедiв шаха з кулеметiв "Добринi Микитовича", додала:
  - Для Батькiвщини прекраснiше немає слiв,
  Притиснувши до грудей триколiрний прапор перемоги.
  Будь витязь росiйський ти боях готовий
  Жити за мрiю, що подарували дiди!
  Мiрабела Магнiтна лупнула по афганських вiйськах. I скосила їх масою.
  I теж довбала з вогнемета. I випалила масу душманiв, спалив їх вщент.
   Пiсля чого проспiвала:
  - Ми найсильнiшi у свiтi,
  Ворогiв усiх замочимо у сортирi!
  I дiвчина показала мову. I пiдморгнула напарницям.
  Ось там лiтаки царської Росiї молотять моджахедiв. I скидають бомби та напалм.
  Непогано борються i танки важчi, але з гарною прохiднiстю та потужними моторами. Зокрема новiтнiй НР-2 вагою п'ятдесят тонн, який трощить ворога. НР - перекладатись - "Микола Романов".
  Це перша експериментальна модель танка з двома фугасними гарматами та шiстьма кулеметами.
  I як вiн трощить афганськi вiйська короля.
  I дiвчата при цьому скалять зубки всерединi танка i регочуть.
  Оленка робить пострiл за допомогою босих пальчикiв нiжок i верещить на всю горлянку:
  - Слава батюшку-царю!
  Iншi дiвчата кричать:
  - Слава!
  I їхнiй танк збiгає по кручах.
  А за ними миготять голими п'яточками мчать дiвчата в одних трусиках i їх рубiновi соски виблискують на сонцi.
  Ось це дiвчата - майже зовсiм оголенi, i їхнi груди такi апетитнi.
  Анюта босими пальчиками нiжок наводить кулемети i трощить афганцiв, попискуючи i ревучи.
  - За Росiю нашу матiр!
  I рухається танк, i душить душманiв. Ось там дiвчата дуже лихi.
  Алла реве в азартi:
  - А в бiй атакують дiвчата лихi,
  За нами Росiя, за нами Росiя!
  Ось це дiвчисько таке руде i круте.
  Марiя теж молотить вiйськами короля i пищить:
  - В iм'я святої Русi!
  Олiмпiада заводиться i трощить ворогiв iз силою. I голою п'ятою по ворогу як рушить.
  I летить снаряд iз убивчою амплiтудою...
  Армiя афганського короля частково знищена, а частково розбiглася.
  I тупаючи босими нiжками дiвчата увiйшли в Кабул. I ось вони далi рухаються Афганiстаном.
  Олег Рибаченко переслiдує супротивника. Разом iз вiчною дiвчинкою Маргаритою Коршуновою вони наздогнали армiю шейха.
  I ось хлопчик i дiвчинка рубають шаблями. I рубають моджахедiв з усiєю своєю люттю.
  Хлопчик жбурнув босими пальчиками нiжок горошинку, i розiрвав дюжину солдатiв шейха.
  I ревнув:
  - Цар наш Микола,
  Ширше рота не роззявай!
  Маргарита дуже агресивно дiє. Проводить млин. Босими пальчиками нiжок жбурляє горошинку i реве:
  - За царський комунiзм!
  А потiм дiти вiзьмуть i хором як засвистять. I ворони буквально оглушенi й сиплються наче дощ на голови афганцям. I це дуже круто.
  Олег Рибаченко рубає ворогiв i реве:
  - За iдеї комунiзму та трiумф вважай за царизм!
  I знову як накинеться на супротивника.
  I мечi хлопчика ворога рубають наче капусту.
  Ось його дивовижна атака.
  I знову свист з непритомним воронами.
  Поки що вони ведуть у рахунку. I навiть їхня перевага наростає.
  Маргарита попискує i реве:
  - Слава росiйським богатирям!
  I голою п'ятою дiвчинка покинула подарунок анiгiляцiї.
  Ось така вона бойова красуня.
  Хоча ще й дитина. А колись була дорослою i навiть лiтньою жiнкою. Але теж купила собi безсмертя та здобула вiчну юнiсть. Щоправда, поки на сто рокiв вона дiвчинка. А потiм правда може й зрости. А поки що вона служить у росiйськiй армiї. I теж супермен.
  А оскiльки, на вiдмiну вiд Олега Рибаченка, ця письменниця комп'ютерними iграми не захоплювалася, то їй набагато легше. Ось воювати подобається звичайно.
  Безсмертнi дiти друзiв. Дивно якось бути дорослими, навiть мати чимало рокiв i стати зовсiм юними.
  I мислення стало бiльш дитячим, хоча пам'ять та особистiсть повнiстю збереглися.
  I це треба сказати дуже здорово.
  Маргарита та Олег голими, дитячими п'ятами жбурляють вибуховий пакет, i розносять шейха на шматки. I з оточенням його покiнчено. Потiм рубають мечами ворогiв. I це їхнє дуже бойове хрещення. А потiм знову як засвистять.
  Ворони падають на голови моджахедiв i пробивають їм без жодних проблем черепа.
  Олег реве, зрiзуючи супротивникiв:
  - Маргарита - вiкно вiдчинене!
  I знову рубає млин, зрубуючи останнi голови.
  Ось росiйськi вiйська зайняли Кандагар. Охочих воювати з непереможною армiєю царя Миколи Другого стає дедалi менше.
  Ось уже iншi мiста здаються без бою. Або майже без бою.
  Лише горами ще дiють окремi банди.
  Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова якраз стали полювати на подiбну банду.
  Хлопчик i дiвчинка рубали вiдважних воїнiв Аллаха. I дiяли з усiєю неймовiрною зухвалiстю.
  Безсмертна дитина шпурнула голою п'ятою гранату, розiрвала супротивникiв i пискнула:
  - За новий СРСР!
  Маргарита, розмахуючи мечами та вiдрубуючи голови, просипала:
  - За новi рубежi!
  I боса п'ята дiвчинки кинула колосальну руйнацiю, розриваючи ворогiв.
  I ось дiти знову свистять i на голови моджахедiв падають численнi, приголомшенi ворони.
  I ця банда знищена. Все зроблено дуже хвацько.
  Афганiстан нiби захоплений... Ще кiлька дрiбних банд було безсмертними дiтьми знищено.
  За це вони отримали грошi та новi чини. Народ Афганiстану вирiшив скоритися новому царевi. I поки що їм жилося зовсiм непогано.
  Майже вiдразу стала будуватися залiзниця до Iндiї.
  Британiя здобула собi суто символiчний шматок Афганiстану, але оголосила про свою перемогу.
  А Олег Рибаченко та Маргарита переїхали до Манчжурiї. Там поки що спокiйно.
  Але трохи на пiвдень спалахнуло повстання комунiстiв. I спроба привести владу червоних у Китаї.
  Офiцiйний уряд Пiднебесної iмперiї звернувся по допомогу до царської Росiї.
  А повстання все ширилося i ширилося. I вiйська Червоної Армiї навiть опанували Пекiн.
  Росiйська армiя рушила у наступ. З моря насувався флот на чолi з
  Колчаком. А вiн гiдний наступник адмiрала Макарова. I впевнено трощить Червону Армiю Китаю.
  I дiвчата з моря ведуть вогонь i випускають велику, вбивчу силу снаряди.
  I голi, круглi п'ята дiвчаток миготять. I вони стрiляють iз знарядь крейсерiв та лiнкорiв.
  Бiгають войовницi стрiмко. Бойова Ганна дає накази. I спрацьовує артилерiя.
  Веронiка - ця дiвчина морський офiцер теж вiддає команди, будучи лише у трусиках та з тонкою смужкою тканини на грудях.
  I за її командою знаряддя шiстнадцять дюймiв спрацьовують. I розривають порти Пекiна.
  Олег Рибаченко, як завжди, у бою... Вiн такий миленький, мускулистий хлопчик у шортах. I рубає китайськi вiйська з ентузiазмом. Ось це жорстокi проходять бої.
  Маргарита теж бореться iз великою ефективнiстю. I рубає мечами вiдважних воїнiв пiднебесної iмперiї.
  Дiвчинка, борючись iз супротивником i махаючи мечами, вiд чого злiтають голови, заспiвала;
  Росiя найбiльша з країн,
  Чудова велика Вiтчизна...
  Товариш Сталiн - це iдеал,
  Збудуємо незабаром щастя комунiзму!
  
  Поки що у нас, однак рiд царiв,
  Романови Росiєю керують...
  Батькiвщини супротивника розбий,
  Нехай трiумфує Авель, а не Каїн!
  
  Хай буде Микола великий цар,
  Успiшним у битвах i звершеннях.
  Ти за Росiю орди перемагай,
  Так буде про державу думка!
  
  За Миколу я дам пiдписку,
  Не допущу образи самодержцю...
  Нехай з неба ллється на людей напалм,
  Не втрачу повiрте я надiю!
  
  Ми росiйськi великi орли,
  Здатний пiдкорити простiр всесвiту.
  Скромнi i водночас повiр гордi,
  Своєю силою в боротьбi незмiнною!
  
  Дiвчата i хлопчики все одно,
  Дуже вiдважно витязi б'ються.
  Росiя ти велика давно -
  Не треба нам у досадi знайте дутися!
  
  Навколо дiвчат легiон ворогiв,
  Але хоробро вони злiсних винищують.
  У нас цiлком вистачає куркулiв,
  Ми завоюємо собi мiсце у раї!
  
  Нехай наша частка буде високою,
  I стане Русь нечувано багатою.
  Ти не дивися на дiвчат зверхньо,
  Вони стрункi i зовсiм не горбатi!
  
  В iм'я нашої Батькiвщини зiрка,
  Нехай комунiзму яскраво засяє...
  Здiйсниться велика мрiя,
  Природа буде у нескiнченному травнi!
  
  Все дуже пишним кольором розквiтне,
  Все буде дуже яскравим, чистим...
  Перемогу вiдкриємо безмежний рахунок,
  В iм'я вiрте прапор комунiзму!
  
  Якi люди правлять на землi,
  Тi для Батькiвщини дорожчi...
  Хоча часом ховається в темрявi,
  Чи здатнi мiцно врiзати ми по пицi!
  
  Люблю я Бiлобога та Христа,
  I Ладу, i Марiю почитаю.
  Любов до Росiї як кристал чиста,
  За неї борюся i дерзаю!
  
  В iм'я Роду, заради всiх людей,
  Ходiмо ми якщо треба Голгофу.
  Зникне в пеклi шалений лиходiй,
  I супостати вiрю скоро здохнуть!
  
  Чим Русь прекрасна i знаю i сильна
  Що в нiй хоробри дiвчата та хлопчаки?
  Нехай атакує в силi Сатана,
  У нас пiдуть чудовi справи!
  
  Не вiрте, хто ховає нашу Русь,
  Вони розумом ви знаєте недалекi...
  А ти дерись i просто не лякайся,
  I надуючи в лайцi хоробро щоки!
  
  Вiйницi смiливi повiр,
  Хоробрий, вiдважнi у танцi величнi.
  Iнодi нас атакує злiсний звiр,
  Але нi сильнiше росiйської знайте слави!
  
  Ось наша Батькiвщина зараз уже цвiте,
  Таким повiрте пишним Рода кольором.
  Перемогу вiдкрили безмежний рахунок,
  I героїзму подвиги оспiванi!
  . РОЗДIЛ Љ 10.
  Дiвчата досить успiшно боролися з талiбськими вiйськами.
  Наташа писала по наступаючим воїнам iсламської iмперiї, та ще використовуючи босi пальчики нiжок.
  Вона проворкувала:
  - За Вiтчизну нашу велику!
  Зоя, довбаючи супротивникiв за допомогою яскраво-червоних соскiв грудей, натискаючи на кнопки базуки, видала:
  - За щастя людей на Землi!
  А руда Августина строчачи по талiбах, агресивно вiдзначила:
  - За найбiльший комунiзм на планетi Земля!
  I теж вiзьме i босими пальчиками нiжок убивчий подарунок смертi жбурне.
  Свiтлана дуже влучно стрiляючи по супротивнику i вражаючи ворога точно в цiль. I застосувавши голу п'яту, пискнула:
  - За Батькiвщину, що над усiм свiтом!
  Четвiрка дiвчат молотила талiбiв дуже хвацько. I вражала їх до смертi.
  I при цьому дiвчата ревли у всi ковтки:
  - Слава епосi комунiзму!
  I давай афганцiв молотити ще iнтенсивнiше.
  Наташа дуже дотепно вiдзначила, строчачи по супротивнику:
  - Славиться наша Земля,
  Щастя летить над планетою.
  Усi ми рiдна сiм'я,
  Пiснi народу оспiванi!
  Ось це дiвчата - найвищий у них пiлотаж у всьому.
  А як вони трощать талiбiв - чудо.
  I войовницi просто супер.
  Зоя, стрiляючи по афганцям, прочирикала:
  - Щастя Вiтчизни у дiвчатках!
  Августина iз цим погодилася:
  - Звичайно ж у дiвчатках - особливо з волоссям рудого кольору!
  Свiтлана довбала по талiбах i пискнула:
  - I це буде чудово!
  I знову по воїнах iсламської iмперiї як лупанет. Оце скажемо так дiвка!
  Але б'ються й iншi красунi.
  Ось i Оленка бореться.
  I її команда дiвчат у бiкiнi.
  Вони жбурляють у противника подарунки смертi, за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  I пищать:
  Краватка квiткою славним червоним розквiтла,
  Незабаром дiвчатам вступати до комсомолу!
  Оленка жбурнула в супротивника босими пальчиками нiжок вбивчий подарунок смертi,
  i взяла, i пропищала:
  - Вiрю комунiзму жити!
  Анюта теж писала по талiбських вiйськах. I активно дiяла, i її босi пальчики нiжок метали дуже жорсткi презенти смертi.
  Дiвчина перевiряла:
  - Наш свiт буде комунiстичним!
  I руда Алла строчила афганцями. I робила це надзвичайно влучно. I викошувала вiйська Талiбану з великою iнтенсивнiстю, слово це робила серпом. I войовниця вiдчайдушно
  жбурляла гранати босими пальчиками нiжок i прочирикала:
  - За новi перемоги комунiзму!
  I знову дiвчина як розсмiяється i пропищає.
  Бойова Марiя теж ворогiв скошувала. I цiлi кургани трупiв iз талiбiв зводилися. При цьому дiвчина використала i червонi соски грудей, натискаючи нею на
  кнопку базуки.
  I збивала афганських солдатiв, а ось реактивний снаряд пiдбив танк.
  Олiмпiада також агресивно винищує талiбiв.
  Її голi пiдошви жбурляють разом цiлу бочку вибухiвки.
  Олiмпiада реве:
  - За великий комунiзм,
  Тiльки вгору нi кроку вниз!
  Маруся також строчить по противнику. I робить це надзвичайно влучно. I вибиває багато талiбських солдатiв. I при цьому дiвчина спiває:
  - Слава країнi комунiзму,
  У розкошi червоних прапорiв...
  Ми перемiг фашистiв,
  Свiт вiд пожежi врятовано!
  I знову босими пальчиками нiжок метне вбивчий подаруночок смертi.
  Ось тут такi дiвчата.
  Мотрона теж стрiляє по афганцям, i б'є їх дуже влучно. I верещить:
  - Вiрю буде свiт святого комунiзму!
  Ось це дiвчата цiлий їхнiй батальйон, босоногих i майже голих. I такi дiвчата симпатичнi та дуже сексуальнi.
  Сталенiда вбиває талiбiв i реве на всю горлянку:
  - Славиться наша Вiтчизна свята -
  Будемо рости ми вiд краю до краю!
  Ось це дiвчина-комсомолка. А потiм вона як натисне полуничним соском. I ворог безпосередньо вражений.
  Веронiка вела дуже влучний вогонь афганцями, проворкувала:
  - Слався моя Вiтчизна!
  Вiкторiя, точно i правильно потрапляючи до супротивника, проворкувала:
  - За могутнiй комунiзм!
  I кинула босими пальчиками нiжок забiйний подарунок смертi.
  Серафима, строчачи по ворогах, дуже логiчно помiтила:
  - Наша сила зростає!
  I шпурнула босими пальчиками нiжок надзвичайно забiйний подарунок смертi.
  Сталенiда агресивно помiтила, скошуючи афганцiв:
  - Я найсильнiша у метаннi гранат?
  Оленка вiдповiла iз сумнiвом:
  - Усi ми в цiй справi сильнi!
  I теж як метне вбивчi презенти смертi.
  Анюта, строчачи по талiбах, цiлком логiчно помiтила:
  - Ми у ратнiй справi дуже сильнi! I в цьому наше щастя!
  I теж голою п'ятою пiдкине руйнiвну мiць.
  Руда Алла, стрiляючи в супротивникiв, i скошуючи їх, логiчно зауважила:
  - Слава не приходить лiнивим!
  I як жбурне в ворога босими пальчиками нiжок, щось зовсiм забiйне.
  Бойова Марiя теж лупнула в ворога дуже влучно. I скосила масу афганцiв. I босими пальчиками нiжок, як запустить у супротивника руйнування.
  А потiм вiзьме i полуничним соском на ворога натисне.
  Ось це войовниче дiвчисько.
  Олiмпiада теж довбає талiбiв. Робить це з активнiстю i реве:
  - Слава часом комунiзму!
  I теж стрiляє за допомогою рубiнового соска. I це дуже жорсткий її перебiг. Ось це дiвчина - просто чистий супер!
  Маруся, ведучи вогонь афганцями, вiдзначила:
  - Скiльки можна славити комунiзм?
  Олiмпiада прогарчала:
  - До останньої краплi кровi!
  I знову дiвчина босими пальчиками нiжок жбурнула вбивчої сили гранату.
  Мотрона, рядок по талiбах цiлком логiчно i дотепно вiдзначила:
  - Буде на священнiй вiйнi наша перемога!
  I знову дiвчина жбурне босими пальчиками нiжок подарунок анiгiляцiї.
  Ось це справдi дiвчисько найвищого класу.
  Але це бойовi буднi дiвчат.
  Коли настала перерва, i пауза у боях войовницi трохи пограли у карти.
  Оленка вiдзначила з посмiшкою:
  - Це не вiйна з нiмцями. Тих було менше за нас. А цi афганцi просто течуть смаглявою рiчкою.
  Анюта згiдно кивнула:
  - Та з нiмцями було все-таки куди легше. Тут нас практично закидають трупами.
  Руда Алла зi смiшком вiдзначила, кинувши босими пальчиками нiжок туз:
  -Зате технiка у ворога слабша, нiж у нас. Крiм того, противника смiливий, але дурний. А ми i смiливi, i розумнi.
  Марiя зi смiшком помiтила, строчачи по ворогу з убивчою силою, i його буквально скошуючи - нехай навiть у думках:
  - Битва сувора, але ми реально не здамося!
  Олiмпiада логiчно та розважливо помiтила:
  - Це все розмови та демагогiя. Ось саме було б непогано захопити ватажка талiбiв. Тодi й кiнець вiйнi!
  Маруся засумнiвалася, кидаючи карту:
  - Це навряд чи. Там його оточення нiтрохи не краще. Воювати з талiбами доведеться довго й завзято.
  Мотрона зiтхнувши додала:
  - Поки здоровий глузд у всiх не переможе!
  Оленка вiдповiдно кивнула:
  - Так залишається розраховувати тiльки на здоровий глузд. Усiх афганцiв не вб'єш, бо їх дуже багато. А вiйна може надовго затягтись.
  I дiвчата невесело засмiялися.
  Та вже влiзли у вiйну з iмперiєю Талiбан.
  Натомiсть у небi льотчицi борються вiдчайдушно. Ось наприклад Альвiна та Альбiна та Хельга. Дiвчата борються i афганською авiацiєю у небi.
  А вона там фанерна.
  Або б'ють по наземних цiлях.
  Альвiна взяла i збила талiбський лiтак у небi, за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  - Це буде моя перемога!
  Альбiна пiдрiзала винищувач Талiбана, спритно його приголомшила, скосила босими пальчиками нiжок i в'якнула:
  - За нашу Батькiвщину!
  Хельга лупнула по афганському танку i проворкувала:
  - Де комунiзм там i наша Батькiвщина!
  Ось це войовницi, якi справжнiй ураган та феноменальна космiчна сила та руйнування.
  I разом i творення.
  Альбiна трощить лiтаки Талiбану. Вони сильно вiдстають вiд росiйських, багато хто зроблений кустарним способом. Але Талiбан намагається взяти кiлькiстю. I пресує дуже навiть
  капiтально.
  Але дiвчата афганцiв безпосередньо збивають. I роблять це надзвичайно влучно. Наче вони конкретнi монстри.
  Альвiна теж збиває талiбiв босими пальчиками нiжок i спiває:
  - Комунiзм не просто iдея,
  Я вiд щастя дiвчинки нiмiю!
  I войовниця знову довбає iз забiйною силою лiтаки iсламської iмперiї.
  А потiм переходить i на цiлi наземнi.
  Справдi, зв'язатися з афганцями небезпечно. Це i країнам могутня i з величезним населенням. У них багато пiхоти, i вони її кидають у бiй. Жiнки треба сказати в Росiї та
  Нiмеччини бойовi.
  Але наскiльки сильний противник кiлькiстю.
  Хельга, борючись iз супротивником, i влучно ворогiв вражаючи, вiдзначила:
  - Я дiвчина, яка є реальною мрiєю i для всiх краса.
  I знову зiб'є супротивника, використовуючи босi пальчики витончених нiжок.
  Ось це скажемо конкретне дiвчисько.
  Нi з такими красунями не впоратись ворогам.
  Єлизавета на танку б'ється з афганцями.
  I це дуже непросто. Але вона перемагає та ворогiв безпосередньо збиває.
  I реве на всю горлянку:
  - Слава часом комунiзму СРСР!
  Катерина, теж ведучи вогонь, логiчно зауважила:
  - У нас буде перемога!
  Олена також довбанула по супротивнику, пробила афганський танк i в'якнула:
  - Я є красуня супер!
  Єфросинiя теж пальнула по талiбах i пискнула:
  - За нашу Батькiвщину!
  Ось так ця четвiрка - чотири Є, за ворогiв iз Третього Рейху так взялася. I давай китайцiв трощити. Проти подiбних дiвчат, талiби, навiть з їхньою дикою
  чисельнiстю - слабкi.
  Єлизавета була дiвчинкою вкрай бойовою та агресивною. I любила чоловiкiв. Особливо коли вони гарнi та свiтловолосi.
  Єлизавета заспiвала, стрiляючи в супротивника босими пальчиками нiжок:
  - За Вiтчизну та перемогу до кiнця!
  Олена, ведучи вогонь по афганцям, i зрiзуючи їх наче наждаком, пискнула:
  - За комунiзм!
  I дiвчина застосувала босi пальчики нiжок.
  Катерина, строчачи по талiбах, взяла i видала:
  - За Батькiвщину!
  I теж босi пальчики нiжок пустить у хiд.
  Єфросинiя теж молотить супротивника, використовуючи босi пальчики нiжок i верещить:
  - За iдейний комунiзм!
  Ось це четвiрка. Як вони ворогiв трощать, i винищують. Чи не дiвчата, а генерали. I так вибивають ворогiв, що страшно стає.
  Це дiвчата високого польоту та пiлотажу.
  Єлизавета вiдзначила, хихикнувши:
  - Нашi здiбностi дуже великi!
  Та це дiвчата на сушi... А ось i у небi.
  Анастасiя Вiдьмакова збиває афганський лiтак за допомогою босих пальчикiв нiжок. I верещить:
  - За великi iдеї!
  Ось i Акулiна Орлова завдає удару по талiбах за допомогою босих пальчикiв нiжок, i пищить:
  - За комунiзм у всьому свiтi!
  I Мирабела Магнiтна довбає вiйська iсламської iмперiї i верещать:
  - Слава Вiтчизнi нашiй!
  Ось це дiвчата-льотчицi вони просто принаднiсть i супер. У них стiльки всього гарного та чудового. У всьому свiтi такi дiвчата були на конi та стали легендою.
  А Талiбани їх шанували за валькiрiй та призначали за їхнi голови високi нагороди.
  Анастасiя Вiдьмакова з повiтря накрила афганський танк i проворкувала:
  - Слава СРСР непереможному!
  Акулiна Орлова довбанула зi своїх позицiй, по талiбськiй пiхотi i буркнула:
  - Слава нашiй Великiй Батькiвщинi!
  Мiрабела Магнiтна, довбаючи незлiченну ворожу армiю пiднебесної iмперiї, ринула:
  - Слава КПРС!
  Анастасiя Вiдьмака збивши черговий афганський лiтак, пискнула:
  - КПРС-СС!
  Акулiна сердито помiтила, прикрикнувши на Мiрабела:
  - Не смiй так жартувати!
  I дiвчина вразила великий, iз дерева танк талiбiв.
  Анастасiя Вiдьмакова хихикнула i вiдповiла:
  - Це жарт, лише жарт!
  Мiрабела голою п'ятою збила афганську машину i пискнула:
  - Не можна з комунiзмом жартувати!
  Ось такi дiвчата вже отримали за вiйну у Талiбамi золотi зiрки героїв Росiї. Ось такi вони бойовi дiвчата.
  А ще бореться i Герда iз Нiмеччини зi своїм екiпажем.
  Ось це дiвки - просто клас ультра!
  Герда стрiляє по супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок i пищить:
  - За Батькiвщину!
  Шарлота теж веде вогонь афганцями i пищить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  I теж палить використовуючи босi пальчики нiжок.
  Христина теж вражає талiбiв босими пальчиками нiжок, i верещить:
  - За Русь та епоху комунiзму!
  Магда б'є по афганцях, зрубує їх i верещать на все горло:
  - За Батькiвщину вiд краю до краю!
  Ось це дiвчата на танку. I це їхня агресивнiсть i повна сила, i велич бiйцiв.
  Ось це гарнi дiвчата.
  А як б'ються войовницi з Японiї?
  Дiвчина синя нiндзя вiзьме i млин проведе мечами, голови афганцям срубає. А потiм босими пальчиками нiжок запустить
  голки отруйнi, якi масу талiбiв пронизують.
  Пiсля чого заспiває:
  - На славу нашої Японiї!
  Дiвчина жовта нiндзя рубає голови афганським солдатам, i заразом босими пальчиками нiжок кидає горошинки руйнування i пищить:
  - В iм'я Батькiвщини!
  Дiвчина червона нiндзя розсiкає талiбам мечами на частини i верещить:
  - Слава часом комунiзму!
  Дiвчина бiла нiндзя рубає голови вiйськам iсламської iмперiї, розтинає їх i верещить:
  - За комунiзм найбiльший Японiї!
  I знову кине босими пальчиками нiжок убивчi горошинки смертi.
  Ось це дiвчата ... I вони зрозумiло в одному бiкiнi. I так б'ються. А якщо ще й плюнуть, то взагалi настає повний завал.
  Дiвчина синя нiндзя перевiряла, рубаючи афганськi голови:
  - Ми войовницi - ультра та понад!
  I голою п'ятою жбурне саморобний вибуховий пакет. I стiльки руйнувань це робить.
  Ось це дiвчата - просто скажемо гiпер!
  А ось борються Джейн Амстронг.
  Красива дiвчина без зайвих проблем рубає афганцями з танка.
  I робить це з великою агресивною силою.
  Джейн iз задоволенням вимовляє:
  - Слава комунiзму!
  I знову стрiляє в талiби.
  От i Гертруда пальнула, i дуже влучно. Пiсля чого про булькала:
  - Слава комунiзму!
  I звичайно теж використовувала босi пальчики нiжок.
  I ось взяла i лупнула дiвчина Маланья.
  I зробила вона це надзвичайно влучно. Пробила супротивника i пискнула:
  - За СРСР!
  I теж застосувала босi пальчики нiжок.
  А ось як довбанула Монiка. I теж зробила це дуже точно. Розбила афганську машину i пробурчала:
  - За великi iдеї свiту!
  Ось такi вони дiвчата - найвищий у всесвiтi пiлотаж.
  Джейн, правда вистрiливши натиснувши голою п'ятою, вiдзначила:
  - Та ну щодо всесвiту це вже перебiр!
  Гертруда зi смiшком вiдзначила:
  - Команда Герди не гiрша за нашу!
  I знову вiзьме i по супротивнику пальне голою нiжкою.
  Маланья, довбаючи ворогiв з великою влучнiстю, вiдзначила:
  - За велику Росiю!
  Монiка, скошуючи афганцiв iз колосальною швидкiстю, вякнула:
  - За Велику Британiю теж!
  Джейн iз цим погодилася:
  - Британiя велика країна, i ми повернемо собi всi колонiї!
  Гертруда зi смiшком, i давлячи босими пальчиками нiжок на кнопки, пискнула:
  - За Батькiвщину вперед!
  Малання теж як довбане босими пальчиками нiжок i проворкує:
  - За Британiю велику!
  Монiка теж врiже по афганцям i в'якне:
  - За найкращу у свiтi армiю Англiї!
  Ось це дiвчата - просто найвищий пiлотаж на танках.
  Ось це союзницi...
  А борються проти талiбiв i Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова. Безсмертнi дiти прийшли на допомогу Росiї, тому що афганцiв дуже багато. I слiд їх хоч
  трохи поредити. Тим бiльше, у Талiбанi чоловiкiв бiльше нiж жiнок. I вбивати їх морально легко.
  Олег Рибаченко провiв мечами млин зрубуючи афганцiв та їхнi голови, а потiм прочирикав:
  - Слава часом комунiзму!
  I босими пальчиками нiжок хлопчик як запустить по талiбах щось убивче.
  Маргарита Коршунова теж рубала по афганцям, зрiзала з немов серпом, i проворкувала:
  - Слава Батькiвщинi!
  I босими пальчиками нiжок жбурнула горошинки з вибухiвкою.
  I розiрвала безлiч талiбських солдатiв.
  Пiсля чого безсмертнi дiти як вiзьмуть i засвистять у всi губи. I маса оглушених ворон, як посиплеться на голови афганським солдатам, пробиваючи їх.
  I це справляє сильне враження.
  Ось це хлопцi - класу супер та ультра!
  Олег Рибаченко знову рубав це вiчний хлопчик талiбiв i пискнув:
  -За великий комунiзм!
  I босими пальчиками безсмертна дитина запустить руйнацiю.
  Маргарита Коршунова знову рубанула афганцiв, розсiкла їх i босими пальчиками нiжок пiддала подарунок смертi i вдарила:
  - За Вiтчизну нашу!
  I ось дiти знову свистять i масу ворон, що отримали серцевий напад, на голову афганських бiйцiв обрушуються.
  Талiби очевидно дуже хоробри. Але їхнє керiвництво на чолi зi старим або не зовсiм ще старим Хайбатулла Ахундзада
   вiдверто з'їхало з глузду.
  Тож лiзуть уперед воїни пiднебесної iмперiї вiдчайдушно.
  А на захоплених територiях творять дику жорстокiсть.
  Ось зокрема пiйманою комсомолку пiднялися на дибу, i стали її розтягуватися. Закували босi нiжки дiвчини у колодку та повiсили гирi. А потiм стали
  палити п'яти розпеченим залiзом. I потiм пороли дiвчину батогом, потiм били колючим, розпеченим дротом. I це було так боляче. I потiм красунi
  взяли та зламали пальчики на босих ногах. I потiм їй i смолоскипами палили груди, i розпеченими щипцями дiвчинi вирвали нiздрi. I як тiльки талiби над комсомолкою не знущалися, закатувавши її до смертi.
  А тортури тривали. У захоплених селах, обов'язково всiх i дiтей та дорослих били цiпками по босих п'ятах. Ось дiтей били палицями по босих п'ятах, особливо
  жорстоко. I цього не було нi грама пощади.
  Ось якi тiльки тортури не застосовувалися.
  Ось iз талiбами б'ється i Тамара...
  Теж войовниця бойового класу.
  I на афганцiв що лiзуть, справжньою приливною хвилею обрушуються дедалi новi ракети.
  Тамара та Домiнiка наводять на афганцiв пусковi установки.
  I натискають на кнопки босими пальчиками нiжок.
  А Домiнiка навiть застосувала червоний сосок.
  I прочирiкала, вискалив зубки:
  - Я є дiвчина супер!
  Вiола та Аврора, теж довбають талiбiв iз пускових установок.
  I роблять це з великою точнiстю. При цьому спiваючи:
  - Слався наш комунiзм, слався!
  Ми знищимо фашизм!
  Вiола, натиснувши червоним соском на кнопку джойстика, вiдправивши по афганцям ракету, помiтила:
  - Ми воюємо з талiбами, а вони комунiсти!
  Аврора зi смiшком вiдповiла, посилаючи в супротивника заряди голою п'ятою:
  - Збочений комунiзм, або iсламiзм гiрший за збочений фашизм!
  Вiола розсмiялася, знову пустила у ворога презент смертi за допомогою босих пальчикiв нiжок i вiдзначила:
  - А фашизму не збоченого не буває! Це саме збочення!
  Аврора, пославши в супротивника презент червоним соском вiдзначила:
  - Ось комунiзм буває цiлком збоченим! Навiть за Сталiна багато зайвого народу перевели i перебили!
  Вiола у вiдповiдь, знову пославши в афганцiв ракету проспiвала:
  У важку годину нас надихнув,
  Зробивши волю мiцнiшою, стали...
  Вiд чуми позбавив свiт
  Дорогий товаришу Сталiн!
  
  У багатьох образах мiряв,
  У всесвiтi нескiнченної...
  Шлях нам вiрний ти вiдкрив
  Вказавши його на вiчно!
  Ось це дiвчата з голими, засмаглими ногами.
  Оленка, стрiляючи по талiбах i тряся грудьми з червоними сосками, вiдзначила:
  - Комунiзму бути!
  I жбурнула босими пальчиками нiжок дуже вбивчий подарунок смертi.
  Анюта дала чергу по афганцям, скосила їх, i проворкувала:
  - За великi перемоги дiвчат!
  I червоним соском як на кнопку базуки натисне.
  Ось такi дiвчата - просто молодцi.
  I китайцiв викошують з великим, а може й величезним ентузiазмом.
  Руда Алла громячи талiбiв, в'якнула:
  - За Батькiвщину та нашу матiр!
  I як жбурне в супротивника босими пальчиками нiжок забiйний подарунок анiгiляцiї.
  А потiм довбає i Марiя, теж використовуючи босi пальчики нiжок. I розiрве масу афганцiв.
  Пiсля чого проворкує:
  - Слава ерi комунiзму!
  Олiмпiада, стрiляючи по афганцям задерикувато i весело вiдзначила:
  - За нового лiдера комунiстiв!
  I дiвчина знову жбурнула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок загибелi, та руйнування.
  I ось це дiвчата - просто гiпер.
  I такi вони войовничi.
  Маруся, довбаючи супротивникiв i запускаючи у ворога презенти смертi босими ногами, пискнула:
  - За найгучнiшi перемоги Вiтчизни!
  Мотрона, строчачи по талiбах i проворкувала:
  - За Батькiвщину що вище за будь-який дах!
  I знову дiвчина стрiльне по афганцям iз базуки, натиснувши на кнопку полуничним соском.
  Ось це дiвчисько - найвищий iз усiх класiв.
  Ось так дiвчата за Талiбан взялися i проворкували:
  - Батькiвщина велике таїнство,
  Твоїй вiрнiй мудрiй, славнiй честi...
  Будемо ми змiцнювати твою єднiсть -
  назавжди з Вiтчизною будемо разом!
  Сталенiда стрiляючи по афганцям, дуже агресивно та позитивно була налаштована. I босими пальчиками нiжок як жбурне
  презент смертi. I розiрве безлiч воякiв iсламської iмперiї. Войовниця вона найвищого класу.
  Сталенiда з посмiшкою проспiвала:
  - Славиться нехай комунiзм,
  Мао тебе знищимо...
  Тiльки ми вгору, а не вниз.
  Двiнем бандита по пицi!
  Ось така вона войовниче дiвчисько. I так цих афганцiв чортових трощить. I з нею нiщо не порозумiється.
  Веронiка, борючись iз талiбами, видала:
  - За перемогу комунiстичних iдей у всьому свiтi!
  Вiкторiя, строчачи по воїнах iсламської iмперiї, i кидаючи босими пальчиками нiжок гранати, пискнула:
  - За Росiю та свободу до кiнця!
  I знову кинула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок анiгiляцiї.
  Серафима громила афганцiв, з великою легкiстю викошуючи талiбiв, i кидала босими пальчиками нiжок подарунки смертi.
  Пiсля чого проворкувала:
  - За iдеї святого комунiзму!
  Сталенiда строячи по афганцям, жорстко помiтила:
  - Коли чуєш слово святий - одразу ж вiддає це фальшом та брехнею!
  Веронiка хихикнула i вiдзначила:
  - Та Володимир не святий!
  Сталенiда кидали босою нiжкою гранату в талiбiв i пискнула:
  - Та у нас президент не з визначних!
  Веронiка, скелячи хитки, i строчачи по афганцям, проспiвала:
  - Повiрте дiдька, повiрте дiдька, повiрте дiдька,
  Але жити як i ранiше! Але жити за Брежнєвом! Я нема!
  Нема! Не можу!
  Вiкторiя зi смiшком вiдзначила, строчачи по афганцям:
  -Це все буде добре!
  Веронiка iз цим погодилася:
  - Ми обов'язково переможемо!
  Сталенiда погодилася:
  -А Ми не можемо програти! Тому що ми росiяни! А росiяни така нацiя, що навiть увесь час програючи, ось вiзьмуть i з люттю неймовiрною переможуть!
  Вiкторiя кивнула:
  - Це як боксер, який чотирнадцять раундiв програватиме, а от у п'ятнадцятому вiзьме i рiшуче та переможе!
  Веронiка засмiялася, вискалив зубки:
  - Та це цiлком можливо! Ну, переможе так переможе!
  Серафима агресивно помiтила, вискалив зубки:
  - Ми будемо найсильнiшими у свiтi та всiх переможемо!
  I босими пальчиками нiжок знову запустить у супротивника унiкальний подарунок смертi.
  Ось це дiвчата - найвищого пiлотажу.
  З таким дiвчатам я думаю будь-хто може головою рушити, або у нього зiрве кришку з петель.
  Сталенiда трощила талiбiв i спiвала:
  - Ми найсильнiшi у свiтi,
  Талiбов замочимо в сортирi.
  не вiрить Москва знай сльозам,
  Халiфу дамо по мiзках!
  Ось така вона Сталенiда чудова дiвчина. Яку можна назвати - просто гiпер та супер.
  З такими дiвчатами можна смiливо дивитися у майбутнє. Нехай талiбiв майже мiльярд, i у них, на вiдмiну вiд Росiї, чоловiкiв куди бiльше, нiж жiнок.
  I люблять талiби воювати.
  Але не дуже вмiють.
  Лiнiя фронту виникла рвана. Де талiби вклинилися, де вiйська ОБКБ чи Росiї.
  Немає нi в кого великої переваги.
  Сталенiда строчачи по афганцям взяла i пропищала, скелячи зубки i пiдморгуючи:
  - За Батькiвщину до кiнця!
  Вiкторiя пискнула з дикою люттю:
  - Президенту-дракону даєш тотальну смерть!
  Веронiка iз цим погодилася:
  - Президенту-дракону смерть через Тумба-юмбе!
  А американцi, звичайно ж, готовi допомогти талiбiв. Навiть продати Талiбану зброю у кредит. I це жорстока полiтика США. Отак i пресують Росiйську Армiю.
  Але поки що в нiй є дiвчата-героїнi, то Росiю не здолати.
  Ось Алiса та Анжелiка борються. Такi бойовi та класнi кралi. I молотять афганцiв з люттю та силою.
  Алiса вистрiлила iз снайперської гвинтiвки, пробила талiба. I жбурнула босими пальчиками
  ножi вбивчий подарунок смертi, пискнувши:
  - За Батькiвщину СРСР!
  Ось така вона бойове дiвчисько. У нiй повно i сили та агресiї.
  Анжелiка здорова та руда войовниця. Так лупе по талiбах. Виб'є їхню колосальну масу. I прореве:
  - Слава новим комсомолкам!
  I як розсмiяється.
  Алiса стрiляючи по афганцям, i влучно вражаючи їх, логiчно зауважила:
  - Ми здатнi перемогти будь-яку орду!
  I Алiса пальнула з базуки використовуючи червоний сосок грудей.
  Ось це дiвчина - яка показує капiтальний клас.
  Анжелiка теж як довбане по супротивнику, i скосить масу талiбiв i в'якне:
  - За Батькiвщину!
  Ось це баби - такi агресивнi та здатнi скажемо так на дуже багато.
  Алiса з усмiшкою помiтила, скошуючи ворогiв:
  - Вiтчизна наша мати, будемо жовтих вбивати!
  Анжелiка вiдзначила з дикою люттю круша афганцiв:
  - Ми комунiсти станемо все у свiтi сильнiшим!
  I босими пальчиками нiжок як вiзьме i гранату iз зарядом толу метне.
  Отак дiвчата розбушувалися.
  I руйнують ворогiв iз колосальною силою.
  Наташа, стрiляючи по афганцям, i натиснувши червоним соском на кнопку базуки, вiдзначила:
  - Для Росiї немає такої проблеми, як чисельнiсть ворогiв!
  Зоя, строчачи по афганцям, погодилася:
  - Ми зможемо будь-яку рать ворога здолати!
  Бойова дiвчина Августина, строчачи за талiбськими вiйськами, довбанула з базуки за допомогою полуничного соска i вякнула:
  - Я красуня смертi!
  I Свiтлана як по афганцям довбає. I босими пальчиками нiжок по моджахеда припустить i в'якне:
  - За СРСР у новому свiтi!
  Наташа знову лупнула, застосувавши рубиновий сосок для натискання по кнопцi. I це було чудово. I навiть дуже агресивно.
  Наташа зi смiшком вiдзначила:
  - Ми вважай, можемо i вмiємо все!
  Зоя заперечила з посмiшкою:
  - А не всi! Халiфа зловити не можемо!
  Наташа зiтхнувши помiтила, строчачи по ворогу голою п'ятою:
  - Спiймаємо i Халiфа! Та вiн старий, скоро й сам здохне!
  Зоя розсмiялася i вiдповiла:
  - Може прийти iнший, ще шаленiший!
  Августина зрiзуючи афганцiв, якi наповзали великою масою, i теж влiпила за допомогою малинового соска з базуки i пискнула:
  - Все буде добре дiвча! Я в цьому певна!
  I додала, пiддавши босий п'ят презент смертi i розриваючи талiбiв.
  - Зло зовсiм не безкiнечне!
  Свiтлана логiчно вiдзначила, скошуючи наступаючий бiйцiв Талiбана:
  - Наша країна стане бiльш славною та сучасною!
  I теж як по афганцям вiзьме i довбає.
  I це її агресивне розумiння та колосальна сила.
  Дiвчата, зрозумiло, можуть дуже багато, коли злi i ще бiльше, коли добрi.
  Альбiна та Альвiна в небi б'ються дуже жорстко.
  Збиває Альбiна лiтак афганських ВПС i проворкує:
  - За нас богиня Лада!
  Альвiна збила талiбський штурмовик i вiдзначила:
  - Богиня Лада - Божество з великої лiтери!
  Ось це справдi дiвчата що треба. I надзвичайно крутi.
  i Хельга зi штурмовика все довбає афганцiв на сушi. I вона войовниця дуже бойового польоту. I так спритно зiрвала влучним влучення вежу з талiбського танка.
  Ось це дiвчина...
  I проворкує:
  - За побудову комунiзму у всьому свiтi!
  Альбiна зазначила, пiдбиваючи моджахедiв, з великою точнiстю поразки:
  - За найкращi радянськi уми!
  I теж як пiдрiже афганську машину.
  Ось це дiвча - найвищого мабуть, вони розряду.
  Альвiна громячи талiбiв логiчно вiдзначила:
  - Ми можемо все - i це всiм покажемо!
  I збила чергову афганську бандуру.
  Дiвчата це те, що є найвищий клас.
  Але i хлопчик може бути дуже непоганим бiйцем.
  Особливо, якщо це безсмертний хлопчик.
  Ось Олег Рибаченко з великим ентузiазмом заспiвав:
  - Слався Батькiвщина комунiзму,
  Любимо тебе ми рiдна країна...
  Ми знищимо загони фашизму,
  Хоч атакує нас Сатана!
  I хлопчисько знову мечами по талiбах лупне. А потiм проведе вiяловий млин. I босими пальчиками нiжок як вiзьме i жбурне дуже забiйний подарунок смертi
  супротивнику.
  Ось це пацан - просто скажемо хлопчик - супер!
  Маргарита Коршунова рубаючи афганцiв, що насiдали, i кидаючи в противника презенти смертi босими пальчиками нiжок, пискнула:
  - За росiйськi рубежi за Кабулом!
  Олег Рибаченко, рубаючи супротивника, енергiйно кивнув:
  - Будуть ще нашi рубежi за Кабулом. Але ворог сильний особливо числом!
  Маргарита Коршунова iз цим погодилася:
  - Дуже сильний ворог! Але ми все одно переможемо!
  I босими пальчиками нiжок як запустить забiйний подарунок смертi.
  Олег Рибаченко, строчачи з моджахедiв, цiлком рацiонально зазначив:
  - Буде наша армiя у Кабулi!
  Маргарита Коршунова погодилася:
  - Сподiваюся буде! Якщо ми самi при цьому не спливемо кров'ю!
  Хлопчик-термiнатор упевнено вiдповiв:
  - Наша перемога неминуча!
  Дiвчинка-войовниця, кинувши босою нiжкою лимонку погодилася:
  - Я в це вiрю! Дуже вiрю!
  I як войовниця вiзьме та розсмiяється.
  А потiм безсмертнi дiти як вiзьмуть i дружно засвистять. Їх свистi багато тисяч ворон непритомнiв. I вони, втративши свiдомiсть, падають на
  афганцiв i пробивають їм черепи.
  I просвердлюють солдатам iсламської iмперiї верхiвки. I заганяють супостатiв у труну.
  Маргарита пiсля свисту зi смiшком вiдзначила:
  - Ми з тобою просто як солов'ї розбiйники!
  Олег Рибаченко згiдно кивнув:
  - Та прямо як соловейки!
  I хлопчик розреготався.
  I знову безсмертнi дiти як засвистять. I дуже боляче воронам стало. Вони втрачають свiдомiсть i падають униз, наче крапельки дощу. I масу афганцiв взяли та прибили.
  Пiсля чого дiти хором проспiвали:
  - Чорний воїн у виглядi смертi,
  Жертву чекає опiвночi...
  Найвiрнiше вiрте,
  Ми впораємо вас у землю!
  Ось це справдi дiти - що треба! I це бойова крутiсть.
  Олег Рибаченко двома мечами змахнув, зрубав голови одразу сiмом афганським солдатам, i заспiвав:
  - Силачом славу недарма,
  Сiмох одним ударом!
  Маргарита Коршунова, розрубуючи моджахедiв, вiдзначила:
  - Ми будемо першими i на Марсi, i взагалi скрiзь!
  Олег Рибаченко, знову рубанувши талiбiв, зазначив:
  - Будемо першими скрiзь!
  I боса дитяча нiжка хлопчика рокiв дванадцяти кинула забiйну силу гранату.
  Ось так дiти, що отримали вiд росiйських Богiв у подарунок безсмертя, вiдчайдушно i хоробро б'ються. I дiють iз колосальною енергiєю.
  . РОЗДIЛ Љ 11.
  Дорогою став хлопчиком, божевiльний професор Олександр Лук'яненко тупаючи дитячими босими нiжками, продовжував складати;
  Процес завоювання Китаю - це довгий, велика країна i дуже густо заселена. I бої там точаться з великою iнтенсивнiстю.
  Олег Рибаченко рубає мечами китайцiв. Потiм жбурляє в них босими, дитячими нiжками горошинки з саморобною вибухiвкою та спiває:
  - Батькiвщина моя -
  Правлять у нiй царi,
  Дружня сiм'я,
  Злих розiрви!
  Маргарита Коршунова теж трощить вiйська пiднебесної iмперiї. I проводить мечами млин. I босими пальчиками нiжок кидає горошинки смертi.
  Дiвчинка спiває:
  -Слава комунiзму, слава....
  Танки рвуться вперед.
  Дивiзiї в червоних сорочках
  Вiтає росiйський народ!
  I безсмертнi дiти як засвистять. Ворони отримують серцевi напади i приголомшенi падають на голови китайцям. Ось це скажемо так - дiти-термiнатори. I пробивають ворони дзьобами черепа воїнам пiднебесної iмперiї.
  А тут ще за китайцiв взялися й iншi дiвчата.
  Ось Наташка їх рубає мечами, i яскраво-червоним соском натискає на кнопку базуки, випльовуючи снаряд. I маса китайцiв пiдлiтає нагору.
  I Наташка спiває, на всю горлянку:
  - Слава часом комунiзму,
  Буде кiнець пацифiзму!
  I дiвчина босими пальчиками нiжок, як запустить убивчу гранату, розриваючи супротивникiв.
  Зоя теж бореться з великим ентузiазмом. I рубає китайцiв мечами без зайвих проблем.
  I босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчу силу гранати. Ось це дiвчисько - просто супер.
  Потiм полуничним соском грудей як запустить руйнiвний подарунок смертi.
  I маса китайцiв пiдлетiла нагору.
  Зоя взяла i заспiвала:
  - В iм'я iдей комунiзму,
  Ми бачимо майбутнє царської держави...
  I червоному прапору, нашiй Вiтчизни,
  Ми будемо завжди нескiнченно вiрнi!
  Августина теж рубає китайцiв. Вона дiвчина просто скажемо класу супер.
  Руда дiвчина кинула голою п'ятою забiйну гранату, розiрвала масу супротивникiв i пропищала:
  - За Росiю - нашу матiр!
  I рубiновим соском грудей натиснула кнопку базуки. I виплюнула вбивчу силу ракету. I стiльки китайцiв взяло i разом порвалося.
  Ось це дiвча.
  Свiтлана теж трощила ворогiв. I рубала вiйська пiднебесної iмперiї мечами. I кидала подарунки смертi босими пальчиками нiжок. А насамкiнець як малиновим соском викине вбивчий снаряд смертi.
  I заспiває:
  - Батькiвщина моя - мiста та мила,
  Батькiвщина моя - царська країна!
  Ось це дiвчата - найвидатнiший у них клас та можливостi. Проти таких ось дiвчат не встояти.
  I вони так рубають цих китайцiв без жалостi та сумнiвiв.
  Аврора теж тут бореться, i дiвчата строчить по китайцях з автомата. Ось це красуня.
  I теж яскраво-червоним соском натискає на кнопку гранатомета. I випускає вбивчу ракету. I безлiч противникiв разом рве i розриває на дрiбнi частини.
  Пiсля чого Аврора заспiвала:
  - За найбiльший комунiзм,
  Тiльки вгору нi кроку вниз!
  Ось це дiвчата - це дуже круто та агресивно.
  Мiрабела Магнiтна бомбардує по супротивнику з повiтря. Вона використовує бiплан-штурмовик. I як за китайцями врiже.
  I б'є їх без жалю. I пише з кулеметiв дуже красиво укладаючи китайцiв штабелями. I це вона робить дуже жваво. Голою п'ятою натисне на педаль. I безлiч бомб як обрушиться на китайцiв.
  Мiрабела проспiвала, скелячи зубки:
  - Я найсильнiша у свiтi,
  I двiчi по два не є чотири!
  Акулiна Орлова теж з повiтря китайцями молотить. I робить це дуже вдало. I трощить вiйська пiднебесної iмперiї.
  I ось натиснула червоним соском грудей на кнопку, i ось летить у китайцiв, їх розриваючи бойова ракета.
  Акулiна взяла i заспiвала:
  - Слава великим серцям,
  Будемо трощити всiх ворогiв до кiнця!
  Анастасiя Вiдьмакова теж громила китайцiв i робила це з величезним ентузiазмом.
  Ось це дiвчина Анастасiя - просто супер!
  I босими пальчиками нiжок спрямовує на ворога, щось забiйне.
  I ось дiвчина рубiновим соском натиснула на кнопку, i падають на китайцiв бомби. I дуже агресивно вона виступає.
  I трощить цих китайцiв убивчою силою.
  Анастасiя проспiвала:
  - Будемо всiх ми розривати,
  За Росiю нашу матiр!
  Ось знову дiвчата борються з колосальною люттю. Ось це бойовий трiумвiрат.
  I у небi їм немає рiвних. Але повiтряних боїв замало - китайська авiацiя слабка.
  Акулiна Орлова трощила китайцiв на сушi, i пускала розривнi снаряди та спiвала:
  - Раз, два, три - китайцiв розiрви!
  Буде славний бенкет -
  Ми завоюємо свiт!
  Ось це бої суворi та жорстокi.
  Ось бореться на танку екiпаж Єлизавети. Ось це дiвчина та її команда i вони знову в бiкiнi.
  Ось Єлизавета босими пальчиками нiжок натиснула на кнопки джойстика i проворкувала:
  - Слава царевi Миколi Другому!
  Катерина теж пальнула, натиснувши червоним соском i вражаючи китайцiв, i дотепно проворкувала:
  - Слава суперадмiралу Макарову!
  Олена довбала по ворогу. Розiрвала масу китайцiв за допомогою кулеметiв i в'янула:
  - За комунiзм царiв!
  Єфросинiя писала по супротивнику, i викошувала воїнiв пiднебесної iмперiї, i спiвала:
  - Слава Русi та Бiлому Богу!
  Ось такi вони бойовi дiвчата на моторному та сильному танку. I трощила їхня команда китайську рать.
  Єлизавета дотепно помiтила, i трощила супротивникiв, в'якнула:
  Справжнiй цар не той, хто в коронi, а хто не капелюх розумом i хваткою не розтяпа!
  Олена агресивно вiдзначила i люто заявила:
  - Хто має порожню голову, носячи корону, той типовий капелюх, без царя в головi!
  Катерина теж довбала, по китайцях, розiрвала два дюжини солдатiв пiднебесної iмперiї i промовила:
  - Прошляпивши країну - диктатор може зберегти корону на головi, але обов'язково втратить обличчя!
  Єфросинiя крушила китайцiв влучними пострiлами, i буквально їх скошувала нагрiбаючи гори трупiв.
  I при цьому сказала:
  - Краще втратити голову в доблестi, нiж залишитися з носом у боягузтвi!
  Отак дiвчата розбушувалися. I при цьому вони майже зовсiм голi, i босi, i дуже засмаглi, зi свiтлим волоссям.
  Єлизавета, стрiляючи, заявила:
  - Якщо без царя в головi, то будеш капелюхом що завжди залишається з носом!
  Катерина, ведучи влучний вогонь по супротивнику, i вибиваючи масово китайцiв, буркнула:
  - Хто втрачає почуття реальностi, залишається з носом без мрiї!
  Олена агресивно вiдзначила, строчачи по ворогах, i босими пальчиками нiжок натискаючи на кнопки, i проворкувала:
  - Жiноча нiжка, коли боса, взує будь-якого чоловiка по гланди, i залишить без штанiв оголюючи своє тiло!
  Єфросинiя, довбаючи супротивникiв i вбиваючи китайцiв з шаленою силою, агресивно помiтила:
  - Втративши совiсть у пошуках золотих гiр, можна залишити ворога з носом, але в самого за душею не залишиться й ламаного гроша!
  Дiвчата билися вiдчайдушно та смiливо.
  Єлизавета пiдбила пiдсумок, розбивши снарядом китайську гаубицю:
  - Коли в тобi в серцi Бог, а в головi цар, ти є людиною з великої лiтери!
  Вiйницi боролися i на iнших фронтах.
  Оленка строчила з кулемета по китайцях. Викошувала їх немов пшеницю i завивала:
  - За великого царя,
  Господа завдяки!
  I босими пальчиками нiжок дiвчинка як шпурне вбивчої сили гранату.
  Анюта, строчачи по противнику, i голою, круглою п'ятою пiддавши презент смертi, видала:
  - Слава епосi комунiзму! Чи буде з нами цар Микола!
  I дiвчина рушила китайському генералу в пiдборiддя лiктем i перевiрила:
  - За велику Русь Сварога!
  Бойова Алла трощила китайських солдатiв, викошувала їх немов серпом i в'якнула:
  - За Вiтчизну - нашу матiр!
  I її босi пальчики нiжок кинули сильно забiйний подарунок анiгiляцiї.
  Марiя теж трощить ворогiв з диким апломбом. I строчить з автоматiв, при цьому спiваючи:
  - Наша Батькiвщина - наша мати!
  Хоче дiвчина героєм стати!
  I босими пальчиками нiжок дiвчинка як жбурне руйнiвний подарунок смертi.
  А потiм як натисне на кнопку базуки, своїм червоним соском.
  Олiмпiада змiнює китайцiв на порошок. Строчить по них iз автомата. I спiває:
  - Ми на тобi, як на вiйнi,
  А на вiйнi, як на тобi!
  I босi пальчики нiжок дiвчини кинули вибуховий пакет. Розiрвало масу китайцiв у попiл.
  
  Олiмпiада також пальнула за допомогою полуничного соска i перевiряла:
  - За мир, за дружбу, за травень!
  Оленка помiтила з смiхом:
  - А потiм тобi травень?
  Анюта, строчачи по китайцях, пискнула:
  Лiто, ах лiто, лiто зоряне будь зi мною!
  Алла довбала по супротивнику, розiрвала трохи китайських солдатiв i прочирикала:
  - За царську iмперiю!
  I її волосся наче палаюча пожежа, здатна спалити Рим. Ось це дiвчисько.
  П'ятiрка змiнює свою позицiю. I строчить по вороговi з посиленим дiапазоном.
  I потiм дiвчата якраз врубають з електричних проводiв, i струм пiшов,
  по ворогам. I китайцiв заiскрило.
  А дiвчата як голими п'ятами вiзьмуть i блиснуть. I знову вiзьмуться за китайську, доблесну армiю. А китайцi сильнi та хоробри. Це доблесний, численний народ.
  Але за ними Веронiка та Вiкторiя лупнули з лiтака ракетами. I розiрвали багато китайцiв. Дiвчата бойовi, в одному бiкiнi та босi. I голими п'ятами довбають по ворогу, натискаючи на кнопки.
  Акулiна Орлова теж довбає китайцiв, без будь-якого жалю крушивши ворогiв.
  Акулiна босими пальчиками натиснула на кнопки джойстика i взяла довбанула по китайцях, розiрвала їх i прочирiкала:
  - Слава батюшку-царю!
  Анастасiя Вiдьмакова пiдтвердила:
  - Царю без умовно слава!
  Мiрабела Магнiтна пiддала голою п'ятою подарунок знищення та перевiряла:
  - I за адмiрала Макарова вип'ємо!
  I її червоний сосок оголився, i дiвчина взяла i натиснула кнопку. I полетiли до китайцiв ракети. I розiрвали багато воїнiв пiднебесної iмперiї.
  Ось це дiвки.
  А тут ще за китайцiв взялися дiвчата-нiндзя з Японiї. I войовницi зрозумiло, в одному бiкiнi та нiжки босi.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям взяла i мечами китайцiв рубала. I знесла голови. I пiсля того босими пальчиками нiжок шпурнула горошинку руйнування. I знову воїни пiднебесної iмперiї з вiдiрваними кiнцiвками полетiли у рiзнi боки.
  Войовниця заспiвала:
  - Слава Японiї! Слава!
  Дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям з ворогами б'ється. I рубає їх без жалостi мечами. I її босi, витонченi дiвчачi пальчики метають щось руйнiвне. I буквально розривають тiла на частини. I войовниця спiває:
  - Слава Японiї, слава!
  Рвуться танки вперед,
  Дiвчата, не знаючи страху -
  Вiтає - росiйський народ!
  Дiвчина-нiндзя з червоним волоссям теж рубає китайцiв. Вона войовниця дуже агресивна. I розтинає супротивникiв до кiнця. I знову пальчики такi гострi, спокусливi босих нiжок жбурляють бумеранги, якi зносять голови, немов бритвою волоски.
  I войовниця спiває:
  - Русь царя ж Михайла,
  Свiтобудова пiдкорила!
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям, провела мечами, зносячи голови китайцями. I ця дiвчина у бiкiнi виявилася писаною красунею. I її мечi просто супер. I босi пальчики нiжок теж кинули отруйнi голки, пробиваючи горло воїнам пiднебесної iмперiї.
  Дiвчина-нiндзя заспiвала:
  - Японський воїн смертi не боїться,
  Нас смерть на полi бою не лякає...
  За Русь святу буде битися нiндзя
  I навiть помираючи - переможе!
  Ось це дiвчата такi майже голенькi та красивi, i нiжки у них спокушають чоловiкiв.
  А ось у бiй знову йде, точнiше бiжить Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова. Знову дiти борються з дикою люттю та шаленством.
  Ось хлопчик змахує мечами та зрiзає з плечей китайцiв голови.
  Олег проворкував, i босими пальчиками нiжок кинув хлопчик горошинки руйнування. Порвав ворогiв на частини та заспiвав:
  Слава комунiзму, що будує Микола,
  Самий великий i мудрий цар!
  Дiвчинка, ця колишня письменниця Маргарита Коршунова, зрубуючи голови китайцям, проворкувала:
  - За Росiю та царя Миколи!
  I босими пальчиками нiжок юна войовниця як вiзьме та метне бумеранг. I той як пролетить, i зрiже голови китайським солдатам. Ось це дiвчинка.
  Маргарита взяла i заспiвала:
  Немає прекраснiшої за Батькiвщину-Росiю,
  У всесвiтi найкраща країна...
  Зiрки небо у перли зрошували,
  Зводять навiть хитрий вигляд з розуму!
  Пiсля чого безсмертнi дiти взяли та засвистели у всi ковтки. I ось взяли ворони, отримали серцевi напади, i занепавши стали падати. I пробивати голови китайцям.
  Ось це дiти, вони просто монстри та супер....
  I знову давай рубати ворогiв. I такi тут бойовi та вiдважнi дiвки що супер, ось пiшла Наталка в атаку.
  Дiвчисько взяла i довбанула з автоматiв, i прочирикала:
  - За комунiзм царя Миколи!
  Зоя пiдтвердила, пiдкинувши голою п'ятою вибуховий пакет iз вибухiвкою.
  I войовниця заспiвала:
  - За великого царя,
  Батюшку-государя!
  Августина розсiкала ворогiв без жодної слабкостi та жалю. I руда войовниця взяла i босими пальчиками нiжок шпурнула щось дуже забiйне та руйнiвне. I дуже вбивчо дiяла дуже круто.
  Августина провела млин i пискнула:
  - За Росiю та перемогу до кiнця!
  Свiтлана провела мечами дуже агресивний млин мечами. Зрубала ворогам голови, склавши їх у курган. I босими пальчиками нiжок взяла i кинула вбивчий подарунок смертi.
  I ревла:
  - За царський комунiзм!
  I дiвчата знову голими, круглими п'ятами як долбануть забiйними горошинками знищення.
  I знову проспiвають:
  Миколай ти цар-месiя,
  Незабаром ти всесильний!
  . РОЗДIЛ Љ 12.
   Дiвчата продовжували битися з численним Талiбаном.
  Наташа стрiляє по вiйськах iсламської iмперiї i кидає босими пальчиками нiжок гранату. Пiсля чого реве:
  - За великий комунiзм!
  Зоя, ведучи вогонь по афганським вiйськам, i скошуючи вiйська вправної iмперiї, в'якнула:
  - За СРСР великий!
  Августина стрiляючи в супротивника, i давай кидати босими пальчиками нiжок презенти смертi, i буркотiла:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  Свiтлана агресивно вiдзначила, строчачи по талiбах, i кидаючи босими нiжками забiйний подарунок анiгiляцiї:
  - За комунiстичну силу!
  Наташа стрiляє в ворога дуже влучно. I босими пальчиками нiжок як запустить руйнування. I проб'є супротивника.
   I масу талiбiв викосить i пискне:
  - За СРСР комунiзму!
  I знову пiдморгне.
  Зоя теж цвяхить по супротивнику i скошує його. I босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчу силу гранату розриваючи моджахедiв.
  Пiсля чого пропищала:
  -Гiмн нашiй Батькiвщинi СРСР!
  Августина проворкувала, скалячи зубки, i шпурнувши босою ногою подарунок смертi:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  Свiтлана, борючись з талiбами, i строчачи по вороговi вбивчим, пискнула:
  - За великий комунiзм!
  I дiвчата впевнено билися. Ось такi вони красунi.
  Олег Рибаченко б'ється разом iз ними. Хлопчик на вигляд рокiв дванадцяти, зрозумiло, вiдчайдушний пацан.
  I вiн босими пальчиками нiжок як запустить по афганцях забiйне.
  Пiсля чого прореве:
  -За iдеї комунiзму СРСР!
  Маргарита Коршунова теж войовниця, бойова та крута.
  Вона винищує моджахедiв i реве:
  - За комунiзм у СРСР!
  Ось така вона бойова стерва. I змiтає талiбiв кидаючи босими пальчиками нiжок гранати. I верещать:
  - Вiтчизна наша мати!
  I ось безсмертнi дiти як засвистять. I тисячi ворон обрушуватимуться на голови моджахедiв. I це дуже здорово i круто, як на голову собi самому
  кинути кавун.
  Наташа, хихикаючи та стрiляючи, видала:
  - За великий космос!
  Зоя з нею погодилася:
  - За найбiльший космос у всесвiтi!
  Августина вiдзначила, скелячи зубки i насвистуючи:
  - Все буде дуже класно дiвча - ми переможемо!
  Свiтлана вiдзначила, вискалив зубки, i кинувши у противника вбивчої сили гранату:
  - Звичайно все буде хокей!
  Сталенiда тим часом писала по афганцям i прогарчала:
  - Ми будемо найбiльшими на свiтi,
  Бог зробив ставку на вiдчайдушних хлопцiв...
  Нас немає крутiше навiть на великiй планетi.
  Веронiка, руйнуючи супротивника - пiдхопила:
  - Злiсного монстра убий!
  Вiкторiя кинула босою нiжкою гранату, розриваючи китайцiв i пискнула:
  - Злiсного монстра убий!
  Ангелiна, строчачи по ворогу i викошуючи ворогiв цiлими шеренгами - пискнула:
  - Знову тут ллється кров рiкою!
  Наташа дотепно додала, вибиваючи ворогiв:
  - Противник твiй на вигляд крутий!
  Сталенiда влучним кидком босої нiжки перевернула танк i в'якнула:
  - Але не пiддайся ти йому!
  Веронiка довбанула, натиснувши червоним соском на кнопку базуки i видала:
  - Зло монстра - поверни в темряву!
  I войовницi хором заспiвали, зшиваючи афганцiв сотнями:
  - Якщо людина ти, а не боягузлива воша,
  Зоряного монстра ти смiливо вб'єш!
  I знову дiвчата показують язики. Та вони воiстину найхоробрiшi з хоробрих.
  Вiкторiя пiддав голою, круглою п'ятою вибуховий пакет i в'якнула:
  - На священнiй вiйнi - буде наша перемога!
  Сталенiда зазначила:
  - I не просто перемога, а перемога нищiвна!
  Альбiна тим часом бореться з армiєю Талiбану у повiтрi. Дiвчина демонструє найвищий пiлот.
  I збиває лiтаки супротивника, з великим ентузiазмом. При цьому Альбiна спiває:
  - Є в нас ракети, лiтаки,
  Наймiцнiший росiйський у свiтi дух...
  За штурвалом найкращi пiлоти -
  Буде ворог розгромленi в порох i пух!
  I знову як засвистить. А потiм за допомогою босих нiжок чергову машину супротивника зiб'ємо. Проведе прийом п'яна дiжка.
  Альвiна теж бореться з армiєю Талiбану. Вiн дiвчисько бойове i дуже агресивне. Ось, наприклад, як її фiрмовий прийом - драбинка?
  Це погодитеся теж просто диво!
  Альвiна прошипiла:
  - Ми своєї перемоги не проґавимо!
  Альбiна погодилася з напарницею:
  - Звичайно нiчого не пропустимо!
  Хельга теж бореться iз великим вiдчаєм. Ось це така войовнича дiвчина. Хельга бiльше б'є по наземних цiлях. Вона дiвчинка дуже нищiвна
  ударами.
  А ось i Анастасiя бореться. Войовниця, яка є суперветераном. Що вона тiльки не робила. Ось це войовниця.
  Вона в небi робить агресивний розворот, i збиває супротивникiв немов бабок сачком. I це, зрозумiло, надзвичайно круто.
  Ось дiвчинка пiкiрує i талiбський танк спалахує, наче багаття вiд iскри. I знову пожежi та руйнування.
  Анастасiя проспiвала:
  - Напевно дiвчатам знай дано,
  В реальнiсть втiлити все марення кiно.
  А що на свiт не психлiкарня -
  Народжує найкраще у свiтi свiтло!
  Акулiна Орлова, строчачи по супротивниках, i збиваючи афганськi лiтаки, резюмувала:
  - У свiтi все вiдносно, i Бог не ангел, i Диявол не чорт!
  Анастасiя, рядок по ворогах заперечила:
  - Ну, Бог, може й не ангел, а де щось добре вiд Диявола?
  Акулiна знизала плечима i вiдповiла:
  - Може, саме завдяки Сатанi ми з'їли заборонений плiд, i стали куди розумнiшими! Навчилися, зокрема, винаходити!
  Мiрабела Магнiтна збила черговий лiтак супротивника i кивнула:
  - Справдi навчилися неабияк винаходити! I це круто!
  Анастасiя заспiвала, вискалив зубки:
  - Ми зрубуємо ворогiв без залишку,
  Буде знову наш дикий натиск...
  Брошен виклик - у польотi рукавичка,
  А супротивник лише дурний слон!
  Акулiна Орлова, збиваючи талiбiв, пiдтвердила:
  - Це справдi гарна вiйна!
  I голою п'ятою вiдправила у ворога черговий убивчий подарунок смертi.
  Анастасiя помiтила, вибиваючи супротивникiв:
  - Вiйна не буває доброю,
  Ось перемога може бути чудовою!
  Мiрабела взяла i прогарчала:
  - Чекає на нас велика перемога,
  Адже ми найкрасивiшi...
  Нами пишаються й дiди.
  Святкую дiвки успiх!
  Акулiна Орлова вiдзначила, вискалив зуби:
  - У менi вирує шалена пожежа,
  Гасити який безперечно пiзно -
  Вклавши всю силу лютi в удар -
  Поправивши небо, що похитнув зiрки!
  Анастасiя Вiдьмакова, збиваючи черговий лiтак армiї Талiбану, зазначила:
  - У мене просто шалений темперамент!
  Ось такi дiвчата просто молодцi.
  Але й Наташа у бою як монстр. Ось їхня четвiрка атакувала супротивникiв. I влаштувала їм фiгуральне побиття. Ось це Наташка - просто дiвчина класу супер.
  А її гола п'ята надсилає гранату. I безлiч талiбiв разом розiрвано.
  Наталя спiває:
  Карабас Барабас,
  Нагострив на дiвча око...
  Пообiдаю зараз,
  але бути битою не для нас!
  Зоя пiдтвердила, скошуючи чергову шеренгу супротивникiв:
  - Це справдi не для нас!
  I гола, кругла п'ята дiвчини, знову посилає презент руйнiвної сили.
  Августина вiдзначила, пiдморгуючи, i плюнув, так що половина батальйону противника згорiла:
  - Нi Карабас, нi баба Яга нас не зупинять!
  Свiтлана агресивно зазначила:
  - Нам нiколи не зупиниться i не розслабитися!
  Наташа, скосивши чергову шеренгу, перевернула, кинувши босими пальчиками нiжок подарунок смертi танк i в'якнула:
  - Ми будемо у столицi ворога!
  Зоя застрочила по супротивнику, неабияк його скосила i погодилася:
  - Звiсно ж будемо!
  Войовницi тут дуже хоробрi, але зрозумiло, не тiльки це.
  Вони ще й героїнi - класу - супер!
  Августина довбаючи супротивникiв, зазначила:
  - Сила наша велика,
  Розшматуємо пiвня!
  I її гола п'ята як вiзьме та пiдкине черговий подарунок смертi.
  Свiтлана зi смiшком помiтила:
  - Найбiльше ми вмiємо смiятися,
  I ви повiрте - завжди можемо битися!
  Наташа, скосивши чергову афганську шеренгу, вiдзначила:
  - А битися взагалi недобре!
  Августина помiтила, скелячи зубки:
  - А що взагалi добре?
  I її гола п'ята пiдкинула вбивчу горошинку смертi.
  Зоя логiчно помiтила, скошуючи талiбiв:
  - Добре, коли йде справа творення!
  Руда дiвчина, яка винищує ворогiв СРСР, кивнула:
  - Iз цим не можна не погодитися!
  Свiтлана зазначила, знову вискалив зубки:
  -Так це вiрно, але часом доводиться i проливати кров!
  Дiвчата є рiзнi. Ось i Єлизавета з її екiпажем у чотири Е, на танку трощить китайцiв.
  Дiвчата, зрозумiло, б'ються в одному бiкiнi та босонiж.
  Єлизавета пальнула по супротивнику i пискнула:
  - Слава нашiй Батькiвщинi - СРСР!
  Катерина теж довбанула по супротивнику i пискнула:
  - Усiм нашим героям велика слава!
  I пiддала снаряд голою п'ятою.
  Олена пальнула по супротивнику, рознесла талiбський танк i пропищала:
  - Хай буде сила з нами!
  Єфросинiя помiтила, давлячи босими, гострими нiжками на педалi:
  - З нами завжди космiчна та феноменальна сила!
  Єлизавета заспiвала:
  - Нас виростив Ленiн на славу народу,
  I Сталiн великий нам шлях осяяв...
  На праву справу вiн пiдняв народи -
  На працi та на подвиг вiн нас надихнув!
  I ось вiд її голої п'яти летить такий убивчий снаряд. I вежу з афганського танка зриває.
  Та четвiрка крута. I проти неї нiяка сила встояти не в змозi.
  Єлизавета вiдзначила, вискалив зубки:
  - Ми великi феномени,
  Чи не лякають змiни!
  I дiвчата смiються.
  Ось ще й Оленка з моджахедами б'ється. Ось це дiвчина - майстер-клас. I не якийсь там Карабас. Якщо вже вiзьметься - то вiзьметься.
  Дiвчина строчить по афганських вiйськ з автомата.
  А потiм червоним соском грудей, як вiзьме i натисне кнопку базуки.
  Пiсля чого прочiркає:
  - Ось яка я дiвчина крута,
  I можу здолати вiд краю до краю!
  Анюта теж стрiляє по моджахедам i пищить:
  - Я найсильнiша у свiтi, i буде саме банзай!
  I її гола, рожева п'ята як пошле забiйний подарунок смертi.
  Ось це дiвчата - найвищий клас. Якщо тiльки не брати до уваги, що є рiвень i богинь.
  Руда Алла вiдзначила, строчачи по ворогу з великою влучнiстю:
  - Я якщо щось зроблю, то буде на всi сто!
  I ось її рубiновий сосок натисне кнопку базуки. Ось такi дiвчата завжди в цiнi та здатнi творити чудеса.
  Але цього, певна рiч, мало.
  Ось треба ще й мати вмiння. Що у цих красунь - цiлком вище даху!
  Це дiвчата, що зможуть зупинити на скаку не тiльки коня.
  А бiй продовжується.
  От i Марiя цвяхить по моджахедах. I робить це iз жахливою влучнiстю. I, зрозумiло, її босi п'яти, як завжди на висотi.
  I дiвчина iз золотим волоссям спiває:
  - Буде свiтло прославлене назавжди,
  Та здiйсниться моя мрiя!
  Олiмпiада теж бореться, надсилаючи вбивчi подарунки знищення.
  I при цьому ще й спiває:
  - Ми будемо у славi назавжди!
  I кидає забiйної сили гранати.
  Маруся теж пише по талiбах i пищить:
  - Слава комунiзму!
  I її боса нiжка, як щось чудове i запустить, з великою руйнацiєю.
  Мотрона дуже потужно стала довбати супротивника i пищати:
  - За велику Русь!
  I знову вiд її голої п'яти летить, подарунок руйнування.
  I ось дiвчата всiєю командою, всiх бригадою, босоногих красунь у бiкiнi, заспiвали;
  Ми дiвчата гордi Сварога,
  Смiливi, вiдважнi бiйцi...
  Служимо правильно ми в Iм'я Роду,
  Нехай пишаються дiди та батьки!
  
  У комсомол вступали гордо ми,
  Сталiну давали смiливо клятву...
  Ми дiвчата просто орли,
  Збираючи в лайцi щедро жнива!
  
  Людям на фашистiв наступати,
  Перемагаючи орди басурманiв...
  Адже непереможний росiйських рать,
  Потужного у битвi Iвана!
  
  Вiрте з нами Лада назавжди,
  Їй клянемося ми у великiй вiрi...
  Нехай здiйсниться повiра мрiя,
  Менше люди забобонiв!
  
  Нiколи не знайте слова боягуз,
  Будемо ми воїни смiливiшими...
  Росiйський, українець, бiлорус,
  Станемо ми всього повiр потужнiшим!
  
  Вiрю в боротьбi перемагатимемо,
  Рать ворогiв, звичайно, переможе...
  Хоч часом нас атакує тати,
  З нами битися - дурна витiвка!
  
  Нi не вiрте - баби не слабкi,
  Адже чоловiки теж не поганi...
  Хоч часом ростуть у боях труни,
  I дiвчата по снiгу босi!
  
  Не подумай дiвчини не в брову,
  Прямо в око засадять iз кулемета.
  Буде у нас свiтле кохання,
  Знати не будемо ми у боях зльоту!
  
  Слава комунiзму панове,
  Цiй свiтлiй, доблеснiй iдеї...
  Вiдбиться у сказi орда,
  Тiльки не несiть ахiнею!
  
  Ролi свiтла росiйськi бiйцi,
  Славнi в битвах i лайках.
  Нехай пишаються дiвками бiйцi,
  Не отримає ворог вiд росiйської данини!
  
  У свiтi незабаром буде благодать,
  Пiд п'ятою не будемо у дракона...
  Не звикли нашi хлопцi чекати,
  I вороговi не уникнути розгрому!
  
  Вiрю щастя буде на вiки,
  Знай дiвчат не знайти вам крутiше...
  Щоб не знали люди дурня,
  Ми розвiємо над планетою хмари!
  
  Скоро в свiтобудовi буде свiтло,
  Осяє приємним щастям Лада...
  Зустрiнемо ми граючи свiтанок,
  Нам уперед до перемоги брати треба!
  
  Захоплює нас великий спад,
  Стане Русь потужнiшою та красивiшою...
  За Вiтчизну битися я хотiв,
  Заради щастя матерi-Росiї!
  
  Захоплення ми Землi несемо,
  Все хочемо в прагнення сталостi.
  I планету вiд лиха врятуємо,
  Нехай свiтла щастя царство!
  
  Ось якi люди мудрецi,
  Щоб зробити радiсть у всесвiтi...
  Щось спорудили ковалi,
  Своєю силою в боротьбi не зрадою!
  
  Нi в Росiї люди не худоби,
  Нiколи не ляг пiд олiгархiв...
  I не буде зайвої суєти,
  Нам не потрiбнi постiйнi ахи!
  
  Бог Сварог i розум у людей,
  Зроблять щасливою свiтобудову...
  Нас не переможе повiр лиходiй,
  Справа наша праця та творення!
  Дiвчата заспiвали дуже здорово, i масу винищили моджахедiв.
  Ось це красунi - просто супер.
  Наташа, стрiляючи по бiйцях злої iмперiї, пискнула:
  - I ми теж будемо супер!
  Зоя iз цим цiлком погодилася:
  - Та без жодних сумнiвiв будемо!
  Августина проспiвала:
  Ми дiвчата не простi,
  З iм'ям Сварога...
  Та знай у мороз боси,
  пiд захистом бога!
  Свiтлана запропонувала, пiдморгнувши подругам:
  - Може, заспiваємо?
  Наташа кивнула i пiдтвердила:
  - Та заспiваємо!
  I дiвчата заспiвали;
  Велика країна СРСР
  Яка всiх крутiша у свiтобудовi...
  Сталося мiльйон рахуй проблем,
  Але наша справа праця та творення!
  
  Повiрте ворог країну не переможе,
  Яка всiх красивiша i сильнiша...
  Ми виставимо надiйний щит,
  I будемо нарештi повiр розумнiшим...
  
  Та дядько Сер вирiшив допомогти,
  Фашистам пiсля змiни в Рейху влади...
  I оновилася у нацистiв мiць,
  Ворог хоче СРСР порвати на частини!
  
  Тепер серйозно битися стало нам,
  З фашистами, що сильнi лихi...
  але завдамо удару пiд дих ворогам,
  На славу нашої матерi Росiї!
  
  Нi знайте росiйську просто не зламати,
  Вмiємо, любимо хоробро ми битися.
  Ось надумав вермахт нас атакувати,
  Але може тiльки впасти не вiджатися!
  
  У Росiї кожен воїн iз ясел,
  Дитина тягне руки до пiстолета.
  Нехай буде дуже розумним чародiй,
  Який створив цю планету!
  
  Для Гiтлера на зуб не взяти Москву,
  Вiн дуже мiцно отримав по рилу.
  Навiщо полiз на Русь вiн не зрозумiю,
  Йому слабо забити мечем бацилу!
  
  Та пiд Москвою ворог трiпання отримав,
  Йому дiвчата босою п'ятою дали...
  Ти видно фюрер просто дебiл
  Як зазiхнув у комунiзму дали!
  
  Ось пiонери з пiснями йдуть,
  В атаку з барабанним рвуться боєм.
  Хай буде фюреру зараз капут,
  А ми поженемо фрiцiв полоненим строєм!
  
  Хлопчик п'ятою босою на кучугуру,
  Без страху в наступi ступає...
  Фашистiв вжене скоро знає в труну,
  А троянди розквiтнуть у променистому травнi!
  
  I буде скоро Гiтлеру кают,
  вiн у труну увiйде. а ним наступник п'яний...
  Посадимо скоро фюрера на гак,
  хоча часом важкий пряник!
  
  Ми створимо прекрасний росiйський свiт,
  В якому правитиме Русь повiрте...
  Таке написати не смiв Шекспiр,
  Хоч атакують Русь iз напором чорти!
  
  Жорстокий видно Сатани натиск,
  Йому союзник колишнiй допомагає...
  Недарма лунає дiвок стогiн,
  Не буде мiсця видно незабаром у раї!
  
  Так дядько Сер змiнив маршрут,
  I танки, лiтаки шле фашистам...
  У своєму прагненнi дуже юнiт крут,
  Щоб у труну увiгнати бiльше комунiстiв!
  
  Ось стало гiрше, хоч i Сталiнград,
  Пом'яв неабияк всi боки фашистам...
  такий виник нестримний розклад,
  пiд цим небом, безумовно, чистим!
  
  Ну що ж робити - дiвкам не з руки,
  Вiд фюрера орди в боях ховатися...
  I не личить дiвчатам чоботи,
  Вони завжди повiр умiють битися!
  
  Для дiвчат морози не страшнi,
  Вони коли билися пiд Москвою,
  Були майже голi та боси,
  Гранату кинувши голою ногою!
  
  так що ти ж фашист хотiв,
  Ну думав чорти враз тобi допоможуть...
  I насаджував неосяжне беззаконня,
  А дiвчата лише з дикою злобою стогнуть!
  
  Iдуть цiлком кривавi бої,
  Дiвчатам знай у вiк повiр не здатися...
  У нас не будуть на рахунках нулi,
  I потужний РПГ покладений у ранцi!
  
  Войовницi - це краса,
  За них готова битися сама Лада.
  У них голубiв священний чистота,
  Хай буде просто найвища нагорода!
  
  Нехай вiрю, що прийде Бог Сил Сварог,
  I мертвi у битвi воскреснуть...
  I затрубить мисливець у славний рiг,
  I виграш буде найчеснiший!
  
  Не буде бiльше горя на Землi,
  I сльози гiркi тодi засохнуть...
  Ми будемо жити в єдинiй знай сiм'ї-
  А злi чорти просто здохнуть!
  
  Хлопчаки-пiонери смiливо в бiй,
  по снiгу хлопцi босi мчать.
  Я вiрю вiчно буду Русь з тобою,
  Хоч часом розбитi стануть блюдця!
  
  Бог Iсус воскресить усi,
  I правитиме разом iз Бiлим Богом...
  Пiднiмемо на Вiтчизну смiливо щит,
  Служити Росiї буде славним обов'язком!
  
  Та чорт пiдступний, просто хитрий,
  Його цiлком зрозумiлi бажання.
  Вiн щупальця до Москви зараз постер,
  I чекають на Вiтчизну злi випробування!
  
  Але з нами Лада та Господь Перун,
  I Ленiн, Сталiн, i наймудрiший Троцький...
  Який видно армiю зiгнув,
  А найголовнiший соловейок Висоцький!
  
  Коротше буде сонм святих Богiв,
  Ми переможемо у битву супостату...
  I скинемо масу мiцних кулакiв,
  На славу найбiльшого солдата!
  
  Дiвчата в атаку босонiж,
  Бiжать i не боятися знай морозу.
  Не тягнуть у битву їх вважай силомiць,
  Знай червона сяє у свiтлi троянда!
  
  Коротше за свою Батькiвщину бiйцi,
  Як безкорисливi гордi служитi...
  нехай пишаються дiди та батьки,
  А з неба ви дарiв за грiш не чекайте!
  . РОЗДIЛ Љ 13.
  Вiйна з Китаєм тривала.
  Дiвчата пiдтягли новi, потужнiшi бомбардувальники. I Анастасiя Вiдьмакова почала обрушувати на китайцiв потужнi удари авiацiї.
  Войовниця заспiвала, натискаючи босими пальчиками нiжок на кнопки:
  Буде людям щастя,
  Щастя на вiки...
  Миколи влади -
  Сила велика!
  Акулiна Орлова, строчачи по супротивниках, i викошуючи китайцiв, агресивно перевiряла:
  - За славу iдей комунiзму!
  Мiрабела Магнiтна посилаючи зверху бомби i вбиваючи китайцiв, додала:
  - Буде слава у цьому життi!
  Отак дiвчата з повiтря на пiднебесну iмперiю наступають. I знищують доблесних солдатiв китайської армiї.
  Оленка теж бореться. Лупить дiвчина з автомата. Викошує китайцiв i пищить:
  - Слава часом комунiзму!
  I босими пальчиками нiжок, як пошле подарунок смертi у ворога.
  Анюта стрiляє по китайцях, i дуже влучно. Викошує їх i вимовляє зi смаком:
  - Буде радiсть у всесвiтi!
  I голою, круглою п'ятою, як пiдкине горошинку смертi.
  I бойова Алла бореться з диким розлюченiстю. I її мечi проводять млин та зрубують китайцям голови. Дiвчина люто вимовляє, скелячи зубки:
  - Нашiй Росiї ми принесемо кохання!
  I дiвчисько босими пальчиками нiжок жбурне щось агресивне та руйнiвне.
  Бойова Марiя знову бореться. I її мечi такi гострi i навiть дуже вбивчi. I рiжуть тiло, наче розпечене залiзо масло.
  Дiвчина iз золотим волоссям, агресивно вимовляє, розтинаючи китайцiв, на частини:
  - Русь-матiнка з нами навiки!
  Б'ється i Олiмпiада. Дуже велика вона та мускулиста дiвчина. Як взялася за китайцiв, i давай рубати їх, неначе пшеницю косою. Ось це дiвка, ну така велика i агресивна.
  I теж голою п'ятою, як пiддасть бомбу. I масу супротивникiв разом порве.
  А тут ще й Наташка б'ється. Дiвчина тримає в руках вогнемет. I лупне по супротивнику.
  Пiшов струмiнь полум'я китайцями. I їхню цiлу сотню за раз спалить. Ось це дiвчисько.
  А на кнопку вогнемета натисне червоним соском жiночих грудей.
  I так це все виливається.
  А ще дiвчина босими пальчиками нiжок жбурляє агресивну силу лимонки.
  Войовниця заспiвала:
  - За Русь святу - Вiтчизнi слава!
  Зоя теж бореться з дикою силою пантери. Її полуничнi соски натискають на кнопки та викидають електричнi розряди з автомата. Пiсля чого дiвчина прочирiкала:
  - За нашi новi перемоги!
  I босими пальчиками нiжок кидає щось абсолютно вбивче. Ось це дiвчина - медова блондинка.
  Августина борючись iз ворогами, i скошуючи їх немов косою, посилаючи кулю за кулею, i вганяючи в труну, проворкувала:
  - За великi здобутки!
  I босими пальчиками нiжок шпурнула вбивчий подарунок колосальної сили.
  А потiм дiвчина як натисне на кнопку зброї рубiновим соском грудей, i розiрве цiлий батальйон ворогiв.
  А ось i Свiтлана у бою дiвка грiзна. Дуже агресивно ворогiв обробляє.
  I босими пальчиками нiжок гострi, i тонкi диски посилає у противникiв.
  I малиновими сосками груди по ворогах як урiже, i їх капiтально винищить. Стiльки трупiв та знищених китайцiв.
  Пiсля чого Свiтлана проворкувала:
  - За Росiю та перемогу до кiнця!
  Ось це дiвчата найвищого пiлотажу. I ворогам вони влаштували фiгуральне винищення. I на них усi сиплють вогнянi та електричнi пластiвцi.
  Алiса та Анжелiка працюють зi снайперськими гвинтiвками. Дiвчата ледве встигають стрiляти та перезаражувати.
  Китайцiв дуже багато. I їх так просто не переклацувати. I вони напирають жовтою, нескiнченною хвилею.
  Алiса пальнула, пробивши генерала i прочирiкала:
  - Скiльки ж у нас роботи!
  Анжелiка теж влучно вистрiлила i погодилася:
  - Дуже багато, але на нас чекає перемога!
  I руда дияволиця босими пальчиками нiжок запустила вбивчий подарунок смертi.
  Алiса знову вистрiлила, збила лiтальний апарат Китаю. Дiвчина була налаштована на те, щоби рiшуче перемагати.
  Ось у неї були свої проблеми та комплекси.
  Алiса знову вистрiлила, причому досить влучно i проворкувала, скелячи зубки:
  - Ми покажемо приклад!
  I її очi блиснули блискавками.
  Ось це справдi дiвчата розряду просто супер.
  I ось Алiса як вистрiлить i одразу трьох китайцiв пробила одна куля.
  I дiвчисько-блондинка босими пальчиками нiжок вiзьме та шпурне вбивчої сили гранату знищення.
  Ось це дiвчата що розряду просто супер.
  Аврора тим часом довбала з гаубицi. Порвала цiлий взвод китайцiв i в'янула:
  - Не маю я на рахунок на свiй сумнiв!
  I дiвчина-красуня взяла i яскраво-червоним соском грудей натиснула на кнопку. I знову забiйний снаряд великого калiбру летить у ворога.
  Аврора взяла i заспiвала:
  У мене на ворога,
  Сила є i натиск.
  Але я в шкурi бика
  От i звiстка розмова!
  Її напарниця Агрипiна, скелячи зубки i крушiння китайцiв, що насiдали, з посмiшкою видала:
  - Гей тореро тримайся, Починаємо розбiг ...
  
  Афродiта дiвчина з золотим волоссям i теж у бiкiнi i боса прочирiкала, скелячи зубки:
  - Бережи своє життя,
  Царю звiрiв людина!
  Агрипiна червоним соском своїх повних грудей натиснула на кнопку забiйної зброї i прочирiкала:
  - Ми лупимо влучно,
  Ми лупимо влучно -
  I цiль близька!
  Афродiта ця дiвчина писана красуня теж рубiновим соском грудей як натисне на кнопку, i довбає по противнику, i оглушливо смiючись i скелячи зубки.
  - Останнi сили,
  Останнi сили -
  Круша у ворога!
  Аврора хихикнула, i кинула в ворога, за допомогою полуничного соска грудей. А потiм додала босими пальчиками нiжок.
  I кинулася в полiт бойова ракета.
  Дiвчина прочiрiкала:
  Лiкують трибуни,
  Радiють трибуни...
  I ось атакують,
  Галактику гуни!
  Справдi, це вже виглядає смiшно, до крайностi.
  I ось у бiй iде танк Єлизавети. I на ньому чотири дiвчини у бiкiнi. I дiвчата борються вiдчайдушно.
  Єлизавета пальнула по китайцях за допомогою босих пальчикiв нiжок i прочирикала:
  - В iм'я великої Русi!
  Катерина теж як рiже по воїнам пiднебесної iмперiї. Як викосить їх у величезних кiлькостях, i проворкує, скелячи зубки:
  - Слава росiйським Богам!
  I дiвчина знову натисне босою, круглою п'ятою на кнопки, що стирчать. Ось це дiвки у бiкiнi. Вони скажемо так - просто супермени-самки. Ось спробуй проти таких встояти. Вони мають феноменальну, космiчну силу.
  Олена як рiже по воїнам пiднебесної iмперiї. Вiзьме та гроздить по ворогах. А потiм червоним соском натисне на кнопку джойстика, i перевiрить:
  - Слава комунiзму росiйських царiв!
  I голою п'ятою врiже по ворогу.
  Єфросинiї теж у боях крута. I по ворогу довбає, з величезним азартом.
  I виб'є масу китайцiв, i проворкує:
  - Слава епосi комунiзму Богiв!
  I тут вона теж рубiновий сосок застосує. I босими пальчиками нiжок на кнопочки натисне. I розiрве безлiч китайських солдатiв.
  Ось це дiвча - агресивнi у них заскоки. I четвiрка на танку вiзьме i довбає по вороговi снарядами.
  I у них велика, феноменальна сила.
  Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова теж мечами так активно та ефективно працюють, наче це пропелери вертольотiв.
  Хлопчик кинув босими пальчиками нiжок шматочок антиматерiї. Знищив цiлий батальйон китайцiв i проворкував:
  - За велич государiв!
  Пiсля чого його мечi провели млин, сiчаючи голови китайцям.
  Маргарита Коршунова рубала ворогiв. Зсiкала їм голови, i скеля зубки вимовляла:
  - На славу царського СРСР!
  I знову голою, круглою, дитячою п'ятою як пiддасть руйнiвний подаруночок знищення.
  Потiм безсмертнi дiти взяли та засвистiли. I повалилися приголомшенi свистом ворони, пробиваючи черепи китайським солдатам.
  Маргарита прочирiкала:
  Iдеї комунiзму,
  Крутiше пацифiзму!
  Оце дiти-монстри. Вони найкрутiшi та агресивнiшi у свiтi. Оце дiти-термiнатори.
  Олег Рибаченко строчив по вороговi, i рубав мечами. А потiм вiзьме i довбає з вогнемета. I стiльки китайцiв разом згорить. I воїни-дiти на самому пiку.
  Хлопчик узяв i заспiвав:
  - Слава Росiї, слава...
  Танки клепає держава!
  I хлопчик рокiв дванадцяти на вигляд, взяв i босою п'ятою пiддав гранату руйнування, i масу розiрвав китайських солдатiв.
  Юний воїн був сповнений сил та енергiї. I як знищувала солдатiв пiднебесної iмперiї вiчна дитина. У ньому просто феноменальна, позамежна сила.
  Олег узяв i заспiвав:
  Вдаримо сильнiше,
  Потягнемо дружнiше!
  Ми вiдродимо СРСР,
  Покажемо свiтовi всiм приклад!
  I хлопчик як плюне вогником, i цiлий батальйон китайцiв разом згорiв. I ревнув:
  - I щоб не було проблем!
  Маргарита дотепно вiдзначила, зрiзуючи ворогiв немов лезом бритви i проворкувала:
  - За велику Русь,
  Ти бiйся i не лякайся!
  I босими пальчиками нiжок дiвчинка як запустить вбивчу горошинку тотальної загибелi.
  Наташа знову рубала китайцiв з шаленством i люттю.
  Стiльки жовтих воїнiв завалилося зi зрубаними головами.
  Ось це дiвчата - якi дуже крутi та бойовi.
  Наташка спочатку провела прийом мечами - метелик-махаон. А потiм взяла в руки вогнемет i як натисне червоним соском на кнопку. I немов фонтан зi спини кита, вивернеться полум'я, що обвугує китайцiв до кiсток.
  Дiвчина з блакитним волоссям проспiвала:
  - За Вiтчизну - нашу матiр!
  Зоя взяла i теж мечами як вiзьме та рубане. I босими пальчиками нiжок взяла, i жбурнула леза бритви. I замочила масу китайцiв.
  Потiм Зоя натиснула малиновим соском на кнопку вогнемета i як випалить ворога з колосальним апломбом.
  Зоя взяла i заспiвала:
  Слава часу царiв,
  Цвях бунтiвнику забий!
  I дiвчина давай м'язами преса грати.
  Августина дуже гарна баба. I її волосся майорiло в повiтрi, наче пролетарський прапор.
  I дiвчина босими пальчиками нiжок як вiзьме та метне бумеранг знищення.
  А потiм узяла i рубiновим соском груди як надiти на кнопку гранатомета.
  I проворкувала:
  - За Батькiвщину прекрасне!
  I босими пальчиками нiжок вiзьме i знову жбурне щось надзвичайно вбивче.
  Свiтлана взяла i теж пальнула, натиснувши полуничним соском на кнопку, вiд чого вилетiла мiна. Вона описала дугу i довбала по китайських вiйськах.
  А потiм дiвчина босими пальчиками нiжок взяла i жбурнула кульки з нiтроглiцерином. I розiрвала масу супротивникiв.
  Пiсля чого проворкувала:
  - За Мати Богiв Ладу!
  Ось це дiвчата, i вони разом як своїми цицьками на кнопки натиснуть, що вiдразу цiлий китайський полк iз танками злетiв розiрваний нагору.
  Ось це дiвчата.
  А тут ще за китайцiв взялися льотчицi Агата та Адала. Такi ось бойовi та агресивнi дiвчата зi стрункими, мускулистими тiлами, та босими витонченими нiжками. Причому обидвi красунi натуральнi блондинки та просто супер дiвчата.
  I вiзьме Агата та босими пальчиками нiжок вiзьме, i випустить iз лiтака ракету. I вiзьме i противника рознесе на шматки смертi.
  Агата дiє агресивно. I її червоний соскок натиснув на кнопку. I
   Ось дiвчина довбала i заспiвала:
  Перервалась нитка,
  Нам загрожує зла смерть.
  Але дiвкам жити -
  А супостатам померти!
  Адала взяла i теж довбала по китайцях за допомогою босих пальчикiв нiжок. А потiм, як її рубиновий сосок натисне на кнопки i полетять по позицiях воїнiв пiднебесної iмперiї реактивнi снаряди.
  Войовниця прочирiкала, ламаючи ворогiв:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  Ось це дiвчата, якi босими нiжками творять чудеса.
  А ось, наприклад, Юлiана потрапила в полон. Її скрутили ззаду руки супостати.
  I повели босонiж спочатку по травi. А потiм по пiску... А потiм спецiально розкидали багаття i розсипали вугiлля. I дiвчина голими пiдошвами ступала по червоних камiннях, що горiли.
  На щастя, у Юлiани вiд постiйного ходiння босонiж огрубiли пiдошви i стали мозолистими. Тому їй це не так боляче. I дiвчина крокує, гордо скинувши голову.
  Її торс оголений, м'язи дiвчата мiцнi, i лише тоненькi трусики на стегнах. I засмагла, золотисто-оливкова шкiра. А волосся довге, густе, мiдно-червоне.
  Бачачи, що ходiння босонiж по вугiллям не викликає у дiвчинки крикiв i стогонiв, китайцi її пiдняли на дибу. Заломили руки i стали пiднiмати нагору. Спочатку її пiдняли до самої стелi. Потiм вiдпустили мотузку. Дiвчина впала. Бiля самої пiдлоги мотузок натягнувся. Пекельний бiль пронизав дiвчинку вiд верхiвки до босих п'ят.
  Юлiана закричала, але тут же закусила губу. I стиснула мiцнiше зуби.
  Китайцi засмiялися. I знову почали її пiднiмати нагору. Це було катування струсом.
  Юлiана мовчала. Тiльки її голi, засмаглi, мускулистi нiжки сiпалися i гасали в повiтрi.
  Дiвча пiдняли знову до самої стелi. А потiм вiдпустили мотузку. Засмагле, майже шоколадне тiло дiвчини впало вниз. Знову дикий бiль i здавлений крик красунi рудої мастi.
  Кати хихикають i скалять зуби. Ось вони такi скажемо прямо крутi.
  А ось дiвчину за сигналом головного ката знову почали пiднiмати нагору. Все вище та вище. I мотузка натяглася.
  Ось дiвчисько завмерло бiля самої стелi. Потiм знову вже вкотре вiдпустили мотузку. I дiвчина звалилася вниз... I знову крик розпачливої красунi.
  Так це справдi страждання. Видно трьох струсiв здалося достатньо. I тепер дiвчинцi одягли на босi нiжки важкi дубовi колодки. М'язисте, засмагле тiло красунi натяглося, i м'язи проступили куди рiзкiше.
  Потiм за сигналом старшого ката стали на гаки вiшати гирi. I тiло Юлiани, голе i сильне, почало розтягуватися сильнiше. I проступив пiт, i оливкова шкiра заблищала, наче змащена олiєю.
  Дiвчина з Росiї знову застогнала ... Але знову вкотре стиснула мiцнiше зуби. I постаралася втримати болiсний стогiн i крики, що виривалися з горла.
  Старший кат iз Китаю жорстко вимовив:
  - Досить! А тепер змастiть їй п'яти та приготуйте жаровню.
  Струменi дiстали глечик з оливковою олiєю. I почали акуратно змащувати пiдошви Юлiани. Видно, було чоловiк приємно мацати босi, витонченi нiжки дуже гарної дiвчини. I це справдi величезна насолода.
  Дiвчина через бiль у розтягнутих зв'язках, i вивернутих руках, i плечах, вiдчувала невиразне почуття сорому вiд дотикiв катiв.
  Але в жодному разi вона намагалася не кричати i не стогнати.
  Закiнчивши змащувати, босi, рожевi, огрубiлi, але не втратили витонченої форми пiдошви, дiвчата кати стали складати пiд п'ятами тонкi дрова.
  Це традицiйне катування вогнем, iз засмаженням п'ят. Ось як пiрати в "Островi скарбiв", хотiли юнге Джиму Хоккiнсу босi, хлопчачi п'яти. Видно, це справдi дуже боляче.
  Ось багаття склали, i пiдсипали трохи сiрки, щоб краще горiло, i капнули солярки.
  Старший кат усмiхнувся... Юлiана якiй i так було боляче здригнулася вiд страху. I вiдразу скрикнула вiд дикого болю. Та це й справдi дуже неприємно.
  Ось катувальник пiднiс смолоскип i запалив полум'я пiд босими, точеними нiжками гарної, з рудим, пишним, кучерявим волоссям дiвчини.
  Вогонь запалав на деякiй вiдстанi вiд дiвочих пiдошв.
  Спочатку Юлiана вiдчула лише приємне тепло, вона майже весь час боролася боса, i її ступнi були дуже жорсткi, вкритi мозолистою кiркою.
  Але вони все одно живi. I через деякий час, голi пiдошви дiвча стало припiкати. Юлiана стиснула зуби з великою силою. I все одно виривався з грудей дiвчини болiсний стогiн.
  Старший кат наказав:
  - А тепер додайте їй батога!
  Мучитель витяг iз дiжки з водою вербовий прут. Спочатку махнув їм у повiтрi. Той пролетiв зi свистом.
  I ось кат з усього розмаху як врiзав дiвчинцi по спинi. Шкiра кольору шоколадки або трохи свiтлiша, луснула, i полилася кров.
  Старший кат вигукнув:
  - Легше сiчi! Чи не запори до смертi!
  Мучитель бив, широко при цьому розставивши ноги. Удари сипалися.
  А двоє iнших катiв пiдкладали в багаття пiд босими ногами дiвча тонкi, сухi, просоченi спиртом дровини. Полум'я лизало - голi, круглi, рожевi, i водночас мозолистi п'яти дiвчата.
  Це був потрiйний бiль: розтяжка на дибi, батiг i вогонь пiд босими нiжками дiвча.
  Але Юлiана зiбравши всю свою мужнiсть примудрялася стримати гучнi крики, вiд нестерпного болю. I терпiла як справжня дочка Росiї та справжня героїня.
  Кати працювали. Один сопiв лупцював дiвчину по спинi, яка покривалася саднами i кровоточила. Потiм переносив удари i на сiдницi дiвча.
  Двоє iнших стежили за багаттям, щоб полум'я смажило змащенi олiєю п'яти красунi.
  Старший катувальник, схоже, був незадоволений. Справдi, жертва навiть не стогне. Наче її жорстоке катування не бере. А це удар по самолюбству катiв.
  Командир катувальникiв наказав:
  - А тепер i груди їй змастiть!
  Катам така iдея сподобалася. Вони капнули собi на долонi оливкової олiї. Розмазали його по лапах, i стали хапати i щипати дiвчинi голi груди.
  Юлiана була гола, i так висiла собi. А їй мацали червонi соски.
  А кати посмiхалися.
  Дiвчинi було дуже соромно i бридко вiд дотикiв грубих i волохатих катiв. I вона почервонiла вiд гнiву та сорому.
  А кати її мацали i змащували цицьки, причому густо. Вiд грубих дотикiв чоловiкiв, груди у дiвчини набрякли i затвердiли. Юлiана прокричала:
  - Та будьте ви проклятi!
  Кати у вiдповiдь тiльки посмiхалися i химерно скалилися. Але груди вже змащенi далi нiкуди i доводиться свої лапи неохоче прибирати.
  Пiсля чого муки пiднесли до голих грудей дiвчата смолоскипи. Тi запалали i полум'я торкнулося червоних соск оголених грудей дiвчинки.
  Юлiана заволала вiд дикого, невимовного болю.
  Але потiм знову страшним зусиллям волi стиснула перлиннi зубки. I замовкла. Хоча дихала тяжко.
  Тепер кати смажили їй i пiдошви, i груди, розтягли тiло дибки, вивертаючи суглоби i били батогом.
  Та дiвчина мовчала. Вона виявляла величезну мужнiсть та героїзм.
  Кати працювали. Тримали то наближаючи до оголених грудей, то видаляючи смолоскип. Лупили батогом, по спинi та сiдницях, роздмухували вогонь пiд голими пiдошвами дiвчинки.
  Коротше кажучи, працювали на совiсть. Але у дiвчини-героїнi воля виявилася сильнiшою, i вона могла стримати стогони та крики.
  Старший кат невдоволено клацнув язиком i наказав:
  - А тепер змастiть їй маслом лоно!
  Кати виявили готовнiсть до муки. I енергiйно кинулися мазати оголене лоно дiвчинцi. Їхнi жадiбнi, липкi вiд олiї пальця залазили красунi мiж нiг. I це було дуже бридко i жорстоко.
  Юлiана вiдчула в собi нудоту i явну огиду. А пальцi все лапали i лапали дiвчинцi лоно, i залазили все глибше й глибше. I так це все виявилося бридко.
  Юлiана прокричала:
  - Мою душу вам не зламати!
  Кати змастили їй густе лоно, i продовжували мацати мiж ногами. Але старший кат крикнув на них. I вiн забрали руки.
  I натомiсть взяли i пiднесли запалений факел до лону. Вогонь лизнув найчутливiший дiамант жiночностi у дiвчинки.
  Юлiана скрикнула i засмикала. I їй було так боляче. Так нестерпно болiсно, що стогiн виривався через мiцно стиснутi щелепи дiвчата.
  I вона смикалася що все посилювало муки.
  Старший кат наказав:
  - Ви їй ще й сiдницi змастiть.
  Кати охоче кинулися мазати гарну, пружну дупу дiвчинi. Вони це робили з ентузiазмом i жаром. Заодно лили на руки олiю.
  Юлiанi було i боляче i гидко. Але вогонь трохи вiдсунули вiд її лона, i дiвчинi стало легше. Юлiана стиснула зуби, тож навiть закапала вiд напруги з ясна кров. I мовчала.
  Кати змащували їй сiдницi, що вони навiть заблищали.
  А потiм пiднесли до них i лон по смолоскипу, з жарким полум'ям. I воно як запалає, i лизне нiжну шкiрку.
  Особливо боляче, коли палять лоно. Ось уже в промежинi волосики обвуглилися. I це так боляче i болiсно, i як ще Юлiана таке пекельне, нестерпне борошно терпить.
  Старший кат наказав:
  - А тепер лупiть їй розпеченим, сталевим батогом!
  Професiонал своєї справи витяг iз камiна червоних вiд жару прут. I почав лупити вже розпеченим залiзом по голiй, засмаглiй, i без того вже пораненiй спинi дiвчинки.
  Юлiана застогнала, i їй було так боляче, що свiдомiсть каламутилася. I їй дуже хотiлося вiдключитися i знепритомнiти. Але як на зло вона усвiдомлювала себе в нестерпних муках, i дуже дико страждала.
  I ось вона вiдчувала, що ось-ось розгорнеться i волатиме на всю горлянку.
  I щоб хоч трохи приглушити страждання дiвчина заспiвала;
  День Перемоги, як вiн був вiд нас далекий,
  Як у вогнищi згаслий куточок.
  Були версти, обгорiлi, в пилюцi. -
  Цей день ми наближали, як могли.
  Приспiв:
  Цей День Перемоги
  Порохом пропах
  Це свято
  З сивиною на скронях.
  Це радiсть
  Зi сльозами на очах.
  День Перемоги!
  День Перемоги!
  День Перемоги!
  Днi та ночi у мартенiвських печей
  Не змикала наша Батькiвщина очей.
  Днi та ночi битву важку вели -
  Цей день ми наближали як могли.
  Приспiв:
  Доброго дня, мамо, повернулися ми не всi...
  Босонiж би пробiгтися по росi!
  Пол-Европи пройшли, повземлi, -
  Цей день ми наближали як могли.
  . РОЗДIЛ Љ 14.
  В Афганiстанi дiвчата теж спiвали та танцювали, винищуючи моджахедiв.
  Ось так дiвчата цiлу поему разом вигадали. I безлiч талiбiв разом покосили. I це було справдi їхнє надзвичайне досягнення.
  Ось це баби - особливо коли жбурляють подарунки смертi босими нiжками.
  А ось б'ється i Герда зi своїм екiпажем.
  Дiвчина стрiляє по супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок, пiдбиває танк i реве:
  - Слава дiвчатам-пантерам!
  Шарлотта стрiляє за нею. Пiдбиває моджахеда i пищить:
  - За Вiтчизну спiльну для всiх!
  Лупанула i Христина, вразила ворога i пискнула:
  -Слава сильним хлопцям!
  Герда з iронiєю запитала:
  - А слабкi куди подiнуться?
  Христина буркнула:
  - Нехай невдаха плаче -
  Заздрить негiдник!
  Магда також довбанула по супротивнику, збила афганську машину i пискнула:
  - За новi рубежi, без кiнця!
  Ось це дiвчата, якi теж героїнi, хай i по-своєму.
  Ось стали тиснути талiбiв без жодних церемонiй та сумнiвiв гусеницями. А що з них вiзьмеш? Чортiвки - одне слово!
  А б'ються Алiса та Анжелiка. Такi красивi та дуже сексуальнi дiвчата.
  Стрiляють влучно i часто потрапляють. Ось це войовницi - просто супер. Що не пострiл - то прямо в лоба.
  Алiса строчить зi снайперської гвинтiвки i спiває:
  - Слався рiдний комунiзм на вiки,
  Буде у дiвчат зi сталi рука!
  Анжелiка, влучно стрiляючи, вiдзначила:
  - Звiсно ж буде!
  i як жбурне босими пальчиками нiжок гранату.
  Алiса, ведучи вогонь, вiдзначила:
  -Чи правда, що нас сильнiше, немає нiкого?
  Руда дiвчина богатир Анжелiка вiдзначила:
  - Я не те, що коня -
  Слона можу зупинити на скаку!
  I як покаже дiвчисько свiй бiцепс. А вiн у неї наче гора.
  Алiса прочирiкала:
  - За владу порад ми пiдемо,
  I всiх ворогiв у пiсок зметемо!
  А ось i Наташа знову зi своєю командою афганцiв трощить. Використовуються елементи магiї.
  Войовницi тут великої смiливостi та хоробростi. Проти них нiкому не встояти.
  Наташа заспiвала, жбурнувши босою нiжкою.
  - Диявольська наша сила!
  Зоя дала чергу, скосила шеренгу моджахедiв i пискнула:
  - За великi перемоги СРСР!
  Лупанула по супротивнику i Августина. Рознесла з базуки талiбський танк i пропищала:
  - Ось буде вiчно Русь, сяяти як сонце!
  Свiтлана теж по ворогу, як довбає, за допомогою голої п'яти i в'якне:
  - За комунiзм ще за нашого життя!
  Наташа, строчачи по вороговi проспiвала:
  - Велич росiйську визнає планета,
  Ударом меча розтрощили фашизм...
  Нас люблять i цiнують усi нацiї свiту
  Збудуємо ми незабаром святий комунiзм!
  Зоя пiдтвердила з пiснею, строчачи по противникам:
  - Славься По-батьковi наше вiльне,
  Дружби народiв опора на вiки...
  Сила законна, воля вiльна.
  Адже за єднiсть проста людина!
  Августина посмiхнулася та вiдзначила:
  - Проста людина природно, за єднiсть? А влада?
  Свiтлана яскраво-червоним соском натиснула на кнопку базуки, вразивши ворожий танк i прочирiкала:
  - Влада не просте слово,
  Вище вона закону...
  Все на колiна велить впасти-
  Це влада!
  Наташа вимовила з iронiєю:
  - Та влада жорстока... Але ж ми її самi будуємо!
  Зоя з натхненням вимовила:
  - Слава комунiзму!
  I дiвчата хором взяли та заспiвали, пишучи на ходу;
   Слава країнi, що цвiте у висотi,
  Слава великої священної Росiї...
  Нi не бувати у вiчностi тишi
  Зiрки поля перли зрошили!
  
  З нами великий Всевишнiй Сварог,
  Син Всемогутнього грiзного Роду...
  Що в бiй цей Воїн допомiг,
  Потрiбно уславити росiйського Бога!
  
  Немає у дiвчат сумнiвiв повiр,
  Люто дiвки орду атакують...
  Буде роздертий скажений звiр,
  А ворог отримає в носi частку!
  
  Нi, не намагайтеся ви росiйських зламати,
  Ворог не поставить нас на колiна.
  Ми здолаємо тебе злiсний тять,
  З нами великий дiдусь Ленiн!
  
  Нi нiколи не пiддатися ворогам,
  Дiвки босi билися пiд Москвою.
  Ми не покажемо слабкiсть i сором,
  Порозумiємося з великим Сатаною!
  
  Так Бог закiнчити битви свої,
  I рознести орди Вермахта лихо...
  Щоб не мали в результатi нулi,
  Щоб не було на цвинтарi тихо!
  
  Дай дiвчатам ви волю бiйцi,
  Тож фашистам таке влаштують...
  Гордитимуться нами батьки,
  Нас як корiв супостат не подоїть!
  
  Правильно, що незабаром настане весна,
  Колосся в полях золотиться...
  Вiрю здiйснитися наша мрiя,
  Якщо доведеться за правду битися!
  
  Бог це означає всi люди любов,
  Вiрна мiцна, в радостi вiчна.
  Хоч проливається бурхлива кров,
  Часто буває дiвчисько безтурботне!
  
  Ми журимося в битву ворога,
  Справи щось таке повiтряне...
  Хоч над свiтами вирує гроза,
  I настає затемнення душне!
  
  Нi люди будуть до труни стояти,
  I не поступляться фашистам жодної крапельки...
  Ви запишiть хлопчаки в зошит,
  I наточiть для лайки всi шабельки!
  
  Так вiрно, буде без меж свiтанок,
  Кожному радiсть повiрте дiстанеться...
  Ми вiдкриває iнший повiр свiтло-
  У височину рука у дiвчинки тягнеться!
  
  Зможемо ми зможемо таке повiр'я,
  Те, що, про що мрiяти ж не смiємо...
  Ми бачимо ясно найсвiтлiшу мету,
  Нi несiть бiйцi ахiнею!
  
  А треба полетимо жартом на Марс,
  Вiдкриємо там поля рахуй рубiнiв...
  I зарядимо фашистам прямо в око,
  Парят над нами орди херувимiв!
  
  Та славитися радянська країна,
  Що подарувала комунiзм народам...
  Вона на вiки Родом нам дана -
  За Батькiвщину, за щастя, за волю!
  
  У Росiї кожен воїн iз ясел,
  Немовля тягне ручку до пiстолета.
  Тому ти тремтiш лиходiю,
  Ми закликаємо нелюда до вiдповiдi!
  
  Та наша буде дружна сiм'я,
  Що комунiзм побудує у свiтобудовi...
  Ми будемо знати вiрнi друзi,
  А нашою справою - стане творення!
  
  Адже комунiзм надовго Родом дано,
  Щоб у щастя були дорослi та дiти...
  Ще читає хлопчик за складами,
  Але полум'я демiурга в очах свiтить!
  
  Хай буде радiсть людям назавжди,
  Що разом б'ються за справи Сварога?
  Побачимо скоро Волги берега,
  I будемо ми в почесному мiсцi Бога!
  
  Так Русь ворогам Вiтчизни не зламати,
  Вона мiцнiшою буде навiть сталi...
  Росiя ти рiдна дiтям мати,
  А наш батько повiрте мудрому Сталiну!
  
  Немає для Вiтчизни повiр перешкод,
  Воно йде вперед без зупинки.
  Отримає король пекла скоро мат,
  Хоч у нього в руках татуювання!
  
  За Батькiвщину ми серце вiддамо,
  Пiднiмемося всiх гiр повiрте вище...
  У нас дiвчат дуже багато сил,
  Деколи навiть зносить дахи!
  
  За Русь пiдписку теж хлопчик дав,
  Сказав, що люто боротиметься...
  А його очах блискучий метал,
  I РПГ захований мiцно в ранцi!
  
  Так що не будемо дурня валяти,
  А краще все стiною дружно станемо...
  Iспити складаючи лише на п'ять,
  Щоб правив Авель, а не злий Каїн!
  
  Коротше буде щастя для людей,
  I влада Сварога над священним свiтом...
  Фашистiв ти граючи розбий,
  Хай буде Лада щастям та кумиром!
  Дiвчата заспiвали чудову пiсеньку. I пiсля чого розреготалися. Ну i зубки у них наче перли.
  Оленка теж бореться iз моджахедами.
  I дiвчина демонструє рiвень - просто супер.
  I босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчу силу гранати.
  I при цьому красуня ще строчить iз кулеметiв.
  Блондинка наспiвує:
  - Катастрофи, катаклiзми...
  Наче ми не знаємо Бога!
  I театр цього життя -
  Вжене в труну дiвчат до термiну!
  Анюта проворкувала, вискалив зубки:
  - За СРСР!
  I кине босими пальчиками нiжок ще один подарунок анiгiляцiї.
  Ось i Алла бореться з великою люттю. Така дiвчина реально бойова. I голою п'ятою пiдкине забiйний подарунок смертi.
  I прореве:
  - За комунiзм найсвятiшого рiвня!
  Пiсля чого дiвчина покаже мову.
  Марiя також бореться з великим вiдчаєм. I б'ється немов справжнiй богатир у спiдницi та бiкiнi. I її голi нiжки знову кидають подарунок анiгiляцiї.
  Марiя проворкувала:
  - Слава часом комунiзму!
  Олiмпiада про булькала, вискалив пику, i голими пiдошвами пославши гостинець смертi:
  - Нашим часам комунiзму слава!
  Маруся вiдзначила, скошуючи афганцiв, i провiзжавши:
  - За Русь та свободу слава!
  Мотрона, скосивши чергову шеренгу, в'янула:
  - За перемоги на священнiй вiйнi!
  I теж як гаркне...
  Дiвчата хором проспiвали, пишучи на ходу:
  Вище зiрок ми злетимо над планетою,
  Яскраве сонце свiтитиме...
  Героїзм комсомолок оспiваний,
  Перетворює мисливця на дичину!
  
  Стане час лихий,
  Де сяє над свiтом гроза...
  Яблучко ж цвiте наливне,
  Настає, звiсно, весна!
  
  Буде ера повiр комунiзму,
  Де будь-яка людина демiург.
  Змиємо з обличчя пляма ми фашизму,
  Якщо треба пропасти i плуг!
  
  Стануть росiйськi боги над свiтом,
  Принесуть людям радiсть та смiх...
  ми помажемо волосики митром,
  Щоб був у славнiй справi успiх!
  
  Так Росiя країна свiтова,
  Комунiзм свята країна...
  Побiгла дiвчина боса,
  Вона Родом наречена дана!
  
  Так любите красунi Росiю,
  Що створила з каменю метал...
  Стануть люди повiрте щасливiше,
  Нехай iз неба i ллється напалм!
  
  Не шукайте ви щастя без Роду,
  Вiн подарує назавжди кохання...
  Пiд п'ятою у бiй Сварога,
  Проливається нелюд кров!
  
  Немає прекраснiшої країни велетнiв,
  У нiй є ельфи та гноми у строю.
  Ми на вiки з Вiтчизною єдинi,
  Переможемо у будь-якому знайте бою!
  
  Так чого людина така сумна,
  Ти ж силу Сварога пiзнав...
  Викликають пристойнi почуття,
  Наша Лада кохання iдеал!
  
  Стане краще всесвiту повiрте-
  Якщо правити почне комунiзм...
  Ми Сварога щасливi дiти
  Розкидаємо на кварки фашизм!
  
  Скоро стане Земля променистою,
  Незабаром буде великий успiх.
  А Ярило зiйде сонцем славний,
  i обдарує сяйвом усiх!
  
  За Батькiвщину вип'ємо хлопцi,
  Щоб вiчно Русi процвiтати...
  Щоб була нескiнченною зарплата -
  Про яку не соромно мрiяти!
  
  Нехай пiднiметься Русь над всесвiтом,
  i покаже всiм Божий оскал...
  Своєю силою в битвах нетлiнної,
  Ми розкриємо найхитрiший обман!
  
  Скоро сонце засвiтить яскравiше,
  Стане космос, як внутрiшнiй двiр.
  Так палите багаття ви по жаркiй,
  Нагострiть зi сталi сокиру!
  
  I тодi з пiснею Лади великої,
  Що народила могутнiх Богiв...
  Ми зможемо зрубати плем'я диких,
  Православних iз мечами синiв!
  I цi войовницi як розсмiяються...
  I голими п'ятами синхронно пiдкинуть убивчi подарунки смертi!
  Ось це дiвчата, особливо коли взяли в руки вогнемети i натиснули на кнопки червоними сосками. I послали в супротивника вогнянi, дуже пекучi струменi, вiд яких усе обвуглилося.
  Дiвчина хором кричали:
  Велич росiйських визнає планета,
  Ударом меча розтрощили фашизм.
  Нас люблять i цiнують усi нацiї свiту,
  Крокує народ усiх країною в комунiзм!
  Оленка довбанула з базуки, натиснувши на кнопку червоним соском. I вилетить убивчий подарунок смертi i розiрве моджахедiв.
  Дiвчина заспiвала:
  Сталiна, Сталiна, ми хочемо Сталiна,
  Щоб зламати нас не змогли.
  Устань господар iз Землi.
  Анюта жбурнула босими пальчиками нiжок гранату. Потiм натиснула на кнопку рубiновим соском i прочирiкала:
  Сталiн, Сталiна, дiвчата втомилися,
  Стогiн йде по всiй землi.
  Де ж ти господар?
  Де ж ти де!
  Руда Алла, луплячи по супротивнику, проворкувала, скелячи зубки:
  - Де ж ти де!
  I теж її гола п'ята як пiдкине презент анiгiляцiї. А з полуничного соска вилетить блискавка.
  I довбає по моджахедах. Ось це дiвчата - просто суперклас!
  Марiя дiвчина з золотим волоссям, теж довбала з усiєю лютiстю босими пальчиками нiжок.
  I дасть чергу за талiбами. I знову натисне малиновим соском. I дiвчисько дуже круте.
  I прочирiкала:
  - За комунiзм!
  Олiмпiада агресивно впливає на ворога. I босими пальчиками нiжок як запустить бумеранг.
  I зрiже голови моджахедам. Пiсля чого як заспiває:
  - За великий комунiзм,
  Тiльки нагору, нi кроку вниз!
  Маруся теж як по моджахедах врiже i проспiває:
  - Слався Бог Сварог,
  Усiх талiбiв у рiг!
  I її босi пальчики нiжок шпурнули в ворога лимонку. А потiм вона своїм червоним соском, як припалить супротивника.
  Мотрона строчить по вороговi, i теж її гола п'ята як у витрату ворога пустить.
  I дiвчина прореве:
  - А то я залаю, а то я завию,
  А то я когось з'їм!
  Оленка взяла шестиствольний мiномет. Пiдняла його разом iз Анютою. I як вiзьме i довбає, по моджахедам. Дiвча навiть босими п'ятами в'їхали в землю вiд вiддачi.
  I прочирикали:
  Сталiн - це слава бойова,
  Сталiн нашої юностi полiт...
  З пiснями борючись i перемагаючи,
  Дiвчина босонiж в Едем йде!
  Ось тут дiвчата звичайно треба вiддати їм належне. Як лупнуть, то цiлий батально моджахедiв зносять.
  Альбiна i Альвiна давай лупити по ворогу ракетами з повiтря. I закручувати їх спiраллю.
  Альбiна натиснула голою п'ятою на педаль, i прочирiкала:
  - За Вiтчизну, нашу матiр!
  I потiм червоним соском як натисне на кнопку.
  Альвiна теж дiє дуже агресивно. I босими пальчиками нiжок посилає до супротивника ракети. I рубiновими сосками на кнопки тисне. I робить це у посиленому режимi.
  Альвiна проспiвала:
  - У нашiй суперечцi виграти не можна,
  Диктатуру вiрю скоро скинемо...
  Переможемо дракона ми дощу,
  Буде ворог у битвах вiдкинутий!
  Ось це дiвки - просто супер та вищий клас!
  Ось це дiвчата-льотчицi. Б'ються босонiж i в бiкiнi. А навiщо дiвчаткам одяг? Вона їм лише заважає!
  Альбiна прочирiкала:
  Про це дiвчинi босий,
  Не забуду нiколи.
  Вона з важкою косою,
  I наче яскрава зiрка!
  I знову красуня так i натисне голою, круглою п'ятою.
  Таку дiвчину й справдi жодного чорта не вiзьме. Ось вона така красуня.
  I обидвi блондинки як заспiвають:
  - За Батькiвщину бiйся i дерзай,
  Тодi збудуєш у всесвiтi рай!
  Ось це дiвчата - найвищий клас. Вони мабуть є продуктом класу супер.
  А ось Єлизавета як довбає по супротивнику, з убивчою силою. I рознесе його на шматки.
  I її танк так працює. Розвертає вежу i б'є вбивчим снарядом.
  Катерина як натисне голою п'ятою на важiль i в'якне:
  - Я найгрiзнiша у свiтi!
  Олена теж на кнопку натисне червоним соском грудей i перевiрить:
  - На славу комунiзму!
  Єфросинiя пропищала:
  - За великi здобутки.
  Ось це справдi дiвки що треба. I стiльки у них темпераменту.
  I так їде та стрiляє. I кулемети строчать по вороговi. Так таку машину так просто не зупиниш.
  Єлизавета прошипiла:
  - А довкола як на парад,
  Моджахеда скинемо в пекло!
  I знову летить посланий натисканням полуничного соска снаряд. Ось це дiвчата - самого суперкласу!
  Анжелiка та Алiса також iз снайперських гвинтiвок працюють.
  Алiса збиває лiтак. Потiм босими пальчиками своєї витонченої, засмаглої нiжки кидає гранату i пищить:
  - За Росiю та свободу до кiнця!
  Анжелiка теж пробила однiєю кулею, трьох моджахедiв i про булькала:
  - Офiцери, Росiяни.
  I її гола п'ята як пiдкине вбивчий подарунок смертi.
  Алiса продовжуючи вести вогонь, взяла та видала, вразивши супротивника на мотоциклi:
  - Нехай свобода засяє....
  I її босi пальчики нiжок, як запустять тотальну руйнацiю.
  Анжелiка теж вiзьме i пальне з довгого стовбура, випустивши подаруночок смертi i прокриче:
  - Змушуючи в унiсон стукати серця!
  Ось це дiвчата - найвищий клас та супер!
  Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова як вiзьмуть i теж мечами по моджахедах рубануть.
  А потiм хлопчик i дiвчинка стали свистiти. I приголомшенi ворони посипалися на голови талiбам. Ось це винищення пiшло тотальне.
  I дiти хором заспiвали:
  Будемо ми битися в Афганiстанi,
  Злiсних талiбiв повiр переможемо...
  Щось пливе в диму туманi,
  I знай над нами ширяє херувим!
  . РОЗДIЛ Љ 15.
  А в Китаї точилася велика вiйна....
  Наташа та її команда вiдбивали атаку незлiченної армiї пiднебесної iмперiї. Вiдважно перли китайцi - нацiя воїнiв.
  I дiвчата строчили по них iз кулеметiв. I буквально скошували цiлi шеренги.
  Наташа, ведучи вогонь з автомата i шпурнувши босою, точеною, засмаглою нiжкою гранату, заспiвала:
  - За великий комунiзм,
  Ти стрiляй не ставай!
  Зоя теж лупнула черга. Потiм рубала мечами, збиваючи китайськi голови i пискнула:
  - За новий рубiж!
  I босi пальчики нiжок знову запустили щось вбивче.
  А потiм дiвчина червоним соском натисне на кнопку базуки.
  Августина як довбане з гранатомета. I теж привела спусковий гачок рубiновим соском.
  Дiвчина взяла та голою п'ятою пiдкинула гранату. I розiрвала безлiч китайцiв.
  I потiм заспiвала:
  Космосу простори,
  Смертi покривало.
  Ми рiвняємо гори -
  Хижно засмоктало!
  I Августина облизнула губи, згадавши як вона енергiйно працює язиком, заради задоволення та смаку.
  Свiтлана взяла i довбання з реактивної пускової установки натиснувши полуничним соском на кнопку. I це було так здорово.
  I дiвчата проворкувала:
  - За великий царський комунiзм!
  Пiсля чого чотири дiвчини як дружно плюнуть... Тисяча китайського солдата було збито вiд струсу з нiг.
  Ось це дiвки - найвищий пiлотаж.
  Наталя взяла i прочiрiкала, а за нею заспiвали хором всi iншi дiвчата;
  Русь велика країна,
  Комунiзму вищої проби,
  Лада Родом нам дана,
  Рубить меч клинком Сварога!
  
  Ми дiвчата попереду,
  Атакують комсомолки.
  I iншого немає шляху,
  Голосок гуляє дзвiнкий!
  
  Супостатiв переможемо,
  Заради матiнки-Росiї...
  Адже над нами херувим,
  Бiлий Бог прийде месiя!
  
  Створення країни,
  Нашою буде вище сонця...
  Адже народ по всiй Землi,
  За свободу хоробро б'ється!
  
  Батькiвщина ти наша мати,
  Найбiльша Росiя,
  Вовк намагався розтерзати-
  Стали дiвчата гарнiшими!
  
  Може зробити ми такою,
  Все сюрприз цiлком веселий.
  Врiже босою ногою,
  Дiвчина iз силою комсомолу!
  
  Не загубить Чорний Бог,
  Адже вiн теж Син знай Рода...
  I його є пест Сварог,
  Переможемо рахуй з порога!
  
  Дiвки люблять босонiж,
  По кучугурах хоробро мчать ...
  Не впiймаєш лань силомiць,
  РПГ ми носимо у ранцi!
  
  Якщо дiвчина кохаючи,
  Спокусила хитро хлопця.
  Це робила жартома,
  Чи не послати його на псарню!
  
  Бiлих Бог - великий Бог,
  Створення у свiтобудовi ...
  I дракон зараз здох,
  Буде нове творiння!
  
  Русь велика країна,
  У нiй дiвчата завжди босi.
  Атакує Сатана,
  I дiвчаток видно коси!
  
  Ну, а вiчний Бог Сварог,
  Що творив перед Родом Землю...
  Зможе всiх зiгнути враз у рiг,
  Заради нових поколiнь!
  
  Вождь Великий Iсус,
  Теж Син повiрте Роду...
  Викинемо звичайно туз,
  Буде чудова погода!
  
  А потiм пiде гра,
  Тiєї якої нема крутiше.
  Ми такi фраєри,
  Розiгнали просто хмари!
  
  Бог наш Всемогутнiй Рiд,
  Зробить планету яскравою.
  Дасть нам усiм здоров'я у борг,
  Щоб вийшло солодше!
  
  Заради Господа-Христа,
  Ми всi милi вiдмотаємо.
  Богородиця чиста,
  Авель живий - переможений Каїн!
  
  Ось настав веселий день,
  Став Господь всесвiту генiй...
  I обрiс травою пень,
  Заради свiтла поколiнь!
  
  Ось дiвчата босонiж,
  Знову швидко побiгли.
  У їхнiх грудях не силiкон,
  Комунiзму видно дали!
  
  Захотiлося дiвкам знай,
  Усiх чоловiкiв побити ногами.
  Щоб був iз жiнка рай,
  Чи не топтали чоботами!
  
  Ну коротше вже кiнець,
  Незабаром буде супостатам...
  У красунi молодик,
  Атакують знай солдати!
  
  Ось коли закiнчено бiй,
  I Сварог мечi пiднiме...
  Буду Рiд навiк з тобою,
  Заради матiнки Росiї!
  Отак дiвчата цих китайцiв i винищують, i спiвають.
  А ось ще й Сталенiда у бою i розмахує мечами. Та її груди приставленi спецiальнi з магiї батареї що блискавки викидають. I по китайцях як довбануть.
  Сталенiда взяла i заспiвала:
  - Блискавка, блискавка, блискавка,
  Наша рiдна, боса сiм'я!
  Веронiка ж iз гранатомета вдарить ось це баба - найвищий клас.
  А язик у неї такий довгий.
  Причому при стрiльбi з гранатомета дiвчина натискає червоним соском на кнопку. Оце круто i здорово.
  Веронiка взяла та заспiвала:
  - Я найкрутiша дiвка у свiтi,
  А двiчi двi не чотири!
  I голою п'ятою дiвчисько як вiзьме та пiддасть гранату. Ось вона якась бойова.
  Вiкторiя теж трощить ворогiв. I її соски рубiновi при справi. I її босi пальчики нiжок, як застосують щось дуже руйнiвне, що ворогiв буквально знищує.
  Вiкторiя взяла i заспiвала:
  Я вас зарiжу, всiх перерiжу,
  Я вас зарiжу! Я вас зарiжу!
  I ось її гола п'ята взяла та пiддала по ворогам. Ось це дiвчата-красунi.
  А ось з неба Анастасiя Вiдьмакова завдає нищiвного удару. Теж дiвки в одному бiкiнi i верещить вiд задоволення.
  При цьому красуня сiпається i знову спiває:
  Все вище i вище, i вище
  Стрiмкий злiт наших птахiв.
  I в кожному пропелерi дихає.
  Спокiй наших кордонiв!
  I ось ця вiдьма повiтря як вiзьме i червоним, немов перестигла полуниця соском натисне на кнопку. I одразу дюжина ракет як лупе по китайцях.
  Анастасiя взяла i прочирiкала:
  - Всiх рознесемо з усiєю силою!
  Акулiна Орлова знову у бою. I така вона класна красуня. I її нiжки босi, витонченi, засмаглi i такi спокусливi тиснуть на педалi сипле на супостата бомби.
  Ось це дiвчата з волоссям кольору сусального золота.
  А Анастасiя Вiдьмакова - руда i немов полум'я.
  А Мiрабела Магнiтна має волосся теж наче веснянi кульбаби.
  I теж як вiзьме i врiже, натиснувши соском якi сяє як рубiн. Ось це дiвчина - сама руйнацiя.
  I ось вона взяла i по ворогу випустила цiлу хмару отруйних голок. Натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки викидаючи подарунки смертi.
  Пiсля чого про булькала:
  - Я найсильнiша у свiтi,
  Крушу супостатiв в ефiрi!
  I дiвчина як вискалює свої перлиннi зубки. Ось це справдi у дiвчинки вищий пiлотаж, i волосся сяє як куполи Православних церков.
  I вона, наприклад, може i щось вигадливiше вивернути.
  А Анастасiя Вiдьмакова взяла та використовуючи босi пальчики нiжок, вiдправила по супротивнику цiлий кубик отруйного скла. Вiн як рвоне, i вп'ється незлiченнi тiла китайцiв. I розiрве їх у дрiбнi шматочки.
  Руда войовниця заспiвала:
  - Вбивство, вбивство халтурить безбожно,
  I вночi, i вдень байдуже!
  I знову по ворогах з лiтакiв таке забiйне та руйнiвно вiзьме та врiже.
  I дiвчата з повiтря показують пекельнi проблеми i вищу ланку руйнування.
  Олег Рибаченко цей вiчно юний попаданець, схожий на хлопчика рокiв дванадцяти як вiзьме та засвистить.
  Ворони, отримавши серцевий напад, непритомнiють i опиняються в завалi. Їхнi гострi голови пробивають черепи китайцям. Ось це справдi жорстокий бiй.
  Хлопчик робить мечами прийом - козирна дама i в десятка китайцiв злетiли голови.
  Олег Рибаченко, розсiкаючи ворогiв навпiл, та кидаючи босими пальчиками дитячих нiжок горошинки знищення, пищить:
  - Слава часом комунiзму,
  Винищимо ярмо пацифiзму!
  Маргарита Коршунова, провiвши мечами прийом трефовий туз, зрубала голови i прочирiкала:
  - Слава росiйським Богам!
  I босi нiжки дiвчинки, взяли i шпурнули в ворога горошинку руйнування та знищення.
  I Маргарита взяла i заспiвала:
  - За комунiзм великий,
  Зупинимо навал дикий!
  Ось це дiвчисько колосального рiвня.
  I войовницi теж насiдають.
  Оленка як розмахалася мечами. I рубає. А потiм вiзьме чiпкими пальчиками за ручку гранати. I як по вороговi жбурне. I велика кiлькiсть китайцiв порве.
  Оленка взяла i заспiвала:
  Бiй iде святий i правий,
  Девки босi в темрявi.
  Свiтлий бiй не заради слави -
  Заради життя на Землi!
  I дiвчисько як розсмiяється.
  Анюта теж противникiв iз величезним азартом знищує. I ось її груди оголилися. I взяла i червоним соском як натисне на кнопку джойстика.
  I ось полети в ворога мiни.
  Отак розправляються з ворогами дiвчата. А вони такi босi, такi сексуальнi та сильнi.
  Анюта взяла i заспiвала:
  - Слава Богу Iсусу,
  Людство своєю кров'ю врятувало...
  Не пiддайтеся люди ви спокусi,
  Дав священний людям свiй наказ!
  Руда, бойова Алла агресивно вiдзначила:
  - Бог - це лише iлюзiя!
  Пiсля чого взяла i рубiновим соском натиснула на гачок. I як вiд цього вивернулося шалене полум'я.
  Алла вiдзначила, скелячи зубки i спiваючи:
  - Без Бога щасливою,
  Цiлком можна стати...
  Вiзьмiть чоловiка -
  Багаче в лiжко!
  I так пiсля цього пасажу дияволиця рудої мастi засмiється.
  Так це дiвчина, яка здатна на все. I дуже любить чоловiкiв. I особливо їй до смаку працювати язиком. Вона так це все любить.
  Марiя також з армiєю Китаю бореться. I робить це з величезною люттю.
  Дiвчина з волоссям кольору сусального золота взяла i пальнула з пiстолетiв-кулеметiв отруйними голками.
  Зрiзала масу китайцiв i пропищала:
  - Бiлi конi, бiлi конi,
  Нас не наздоженуть! Нас не наздоженуть!
  I ось Марiя взяла i босими пальчиками нiжок запустила вбивчий подарунок руйнування.
  А потiм видала:
  - Диявол тут,
  Диявол там...
  Життя та смерть-
  Суцiльний обман!
  Олiмпiада, строчачи з китайцiв, вiдзначила:
  - А що є iстина?
  I теж взяла i сильними голими ногами пiдкинула дiжку з вибухiвкою.
  Та покотилася i рвонула. I цiлий батально-пiднебеснiй iмперiї пiдлетiв високо в небо.
  Олiмпiада взяла i лупнула знову. I теж використовувала при цьому червоний, як велика полуниця сосок.
  I войовниця заспiвала:
  Менi б у небо, менi б у небо!
  Босонiж i багато снiгу!
  Оленка вiдзначила зi смiшком:
  - Диявол, диявол, диявол спаси,
  Хтось, хтось вiрус принiс.
  Дай нам, дай нам у руки мечi,
  Не поможе навiть Христос!
  Олiмпiада взяла в руки шланг i з нього надiслала струмiнь пiнистого бензину. Вiн спалахнув, мов вогнемет. I ось струмiнь полум'я як обрушиться на китайцiв. I давай їх спалювати.
  I Олiмпiада проспiвала:
  - Що за творець,
  Рай чи пекло.
  Усiх вбиває -
  Твоя отрута!
  I войовниця взяла i пекельними очима пiдморгнула. Натякаючи на епiдемiю коронавiрусу в двадцять першому столiттi. I ця пекельна епiдемiя всiх задовбала. I постало питання: навiщо Боговi це потрiбно?
  Але зараз iншi часи та дiвчата просто воюють iз китайцями.
  Маруся взяла в руки потужну гранату, вiдштовхнулася своїми голими, мускулистими нiжками i проворкувала:
  - За космiчнi змiни!
  Мотрона пiдхопила, скелячи зубки, i шпурляючи щось великої i вельми руйнiвної сили:
  - Змiн потребують нашi серця,
  Змiн - вимагають нашi очi!
  Оленка, ведучи вогонь по китайцях i жбурляючи босими нiжками гранати пiдхопила з величезним азартом:
  - У нашому смiху та наших сльозах,
  I пульсацiї вен!
  Змiн, ми чекаємо на змiни!
  Анюта агресивно вiдзначила, скошуючи противникiв, i натиснувши полуничним соском грудей на кнопку:
  - Вся країна перебудовою обiйнята,
  У нашiй країнi - розщеплюється атом!
  Руда Алла крушила ворога, за допомогою босих пальчикiв нiжок, i соскiв блискучий наче рубiни, пiдтримала порив:
  Знай пульсацiя серця та вен,
  Сльози наших дiтей-матерiв.
  Марiя довбала в супротивника, чимось дуже вбивчим i додала, вискалив зубки:
  - Говорять ми хочемо змiн,
  Скине ярмо дракона ланцюгiв!
  Олiмпiада активно пiдтвердила. Дiвчата при цьому взяла та босими пiдошвами вiдштовхнула бомбу з пiдривником, яка пролетiла в повiтрi та провизжала:
  - Iгу дракона кiнець!
  I ось дiвчата знову в азартi та бойовому трансi.
  Олiмпiада, строчачи по ворогах з кулемета, який випускав презенти великих калiбрiв, вiдзначила:
  -Вiд злого дракона,
  Рiд Землю позбавив...
  I тiнь небосхилу-
  Вiн людям залишив!
  Оленка агресивно заявила, жорстоко ламаючи ворогiв, з агресивними замашками:
  - Я стану абсолютною чемпiонкою свiту,
  I пригну прямо в Тихий океан!
  Ось це дiвчата зi своїми пекельними процесорами.
  I босi нiжки красунь кидають щось надзвичайно агресивне, що веде до смертi.
  Анюта помiтила, натиснувши червоним соском на кнопку мiномета, i трощила китайцiв i реве:
  - За великi розмiри, що є у чоловiкiв!
  Ось це дiвчата дуже гарнi та розумiють, що означає сильнi чоловiки. З ними весело та додається енергiя.
  Оленка дуже красиво дiє, i завдає нищiвних ударiв своїми босими нiжками.
  I летять знову iз великою силою гранати.
  Войовницi б'ються. А збоку проїжджає вогнеметний танк. Вiн випускає струмiнь несамовитого вогню. Вона палахкотить, i всiх мертве спалює. I ллються рiчки наче вивергається полум'я з вулкана.
  Пройшов великий танк. I залишив по собi масу обвуглених трупiв.
  Бойова Алла взяла i просвистiла:
  - Весело, весело, зустрiнемо новий рiк!
  Пiсля цього її боса, витончена нiжка знову жбурнула подарунок загибелi колосальної, руйнiвної сили. I розiрвала безлiч китайцiв.
  Над дiвчатами пролетiли лiтаки Альбiни та Альвiни. Цi дiвчата стали бити по воїнах пiднебесної iмперiї ракетами.
  Альбiна натиснула червоним соском грудей на кнопку. Знесла скинутою бомбою цiлий китайський батальйон i прочирикала:
  - Я найкрутiша баба у свiтi!
  Альвiна теж по ворогах ракетою довбає, використовуючи рубиновий сосок грудей i пропищує:
  - Слава часом комунiзму!
  I знову пошле щось забiйне, використовуючи босу п'яту. Ось це дiвчина - дуже гарна блондинка.
  А на сушi Марiя - дiвчина з волоссям кольору сусального золота, взяла i теж соском кольору стиглої полуницi як натисне, i випустить мiни по супротивниках з великою, руйнiвною мiццю.
  Пiсля чого дiвчина взяла i заспiвала:
  - Я сама у свiтi крута,
  Хожу по кучугурах боса!
  I дiвчисько взяло i показало мову. Войовниця стала всiх крутiшими i потужнiшими.
  Марiя взяла i знову голою, круглою п'ятою запустила щось руйнiвне.
  Вiдразу кiлька горошинок вибухнуло.
  I рознесло цiлий батальйон солдатiв пiднебесної iмперiї. Ось це справдi надзвичайно круто.
  Марiя взяла i заспiвала:
  - Приїжджай до мене голий хлопчик Алiк,
  Привози хлопчикiв - теж голих!
  I як войовниця розсмiяється та покаже мову, а потiм як плюне.
  А ось Олiмпiада взяла i також як плюнет. I вогник вiзьме i пролетить iз її пащi. I спалить масу китайцiв. Ось це дiвчисько - просто скажемо баба супер.
  А потiм її голi, сильнi ноги взяли та пiдкинули бочку з нiтроглiцерином.
  I та, як рвоне... I вибух буде руйнуванням вельми колосальним. I наче хтось кинув невелику атомну бомбу.
  Ось скiльки тут дiвчат, i вони ревуть нiби дикi й неприборканi.
  Ось у бою ще Ольга зi своїм вогнеметом. I дiвчисько бiжить, миготивши голими, круглими п'ятами.
  I палить китайцiв, палить з жорстко ...
  Ось вони теж кати. Намагалися дiвчину Серафиму. Її звичайно ж для початку роздiли i зовсiм голу обшукали.
  Лапи брудних чоловiкiв лiзли дiвчинцi в iнтимнi мiсця. I мацали їй груди, лоскотали п'яти.
  Залазили в рот, залазили в анальний отвiр пальцями. А потiм Серафимi сунули в дупу i дупу.
  Дiвчина заволала вiд болю та приниження. I це було так гидко.
  А її продовжували мацати.
  А потiм взяли та посадили на спецiальне сiдло. I залiзнi голки вп'ялися красунi в пiхву. I вона як заскрипить зубами i завиє вiд болю.
  Її розтягли. I поставили з одного боку гирю, повiсивши за гачок. I з iншого боку, теж кати прикрутили гирю. Ось це було так дорого щодо заподiяння болю.
  I дiвчина стогнала та ревла. I їй було нестерпно боляче. I ось дiвчисько знову стали бити батогом.
  I вона сидить у сiдлi. Голки їй лоно колють, до нiг гирi прикрученi. А на спину звалився батiг. Точнiше навiть два батога - лупили сильнi кати з Китаю.
  А тут ще до правої ноги, пiднесли смолоскип i полум'я лизнуло круглу, рожеву дiвочу п'яту. А потiм до лiвої нiжки пiднесли кати смолоскип. I вогонь босу п'яту теж лизнув, але вже з iншого боку.
  I дiвчина знову заволала з дикою люттю. Її били в два батога, смажили босi нiжки, i одночасно лупили батогом. Але цього катам iз Китаю було видно мало.
  I вони стали змащувати брудними лапами дiвчинцi груди. I лапали її з великою агресивнiстю. I дiвчина стогнала вiд болю i вiдчувала собi нiби жук якого розбирають на запчастини.
  Але ось її груди затвердiли вiд грубих дотикiв катiв i набрякли. I стало дiвчинi набагато краще. I ось знову смолоскипи пiдносять до оголеного погруддя красунi. I давай його палити.
  Дiвча вiд пекельного болю як завило в дикому нестямi. I дiвчата дуже красивi i дуже сексуальнi, коли порють i катують.
  А тут їй i лоно колють, i босi, витонченi нiжки смажать, i гирями розтягують, i груди ще палять.
  I тiльки зараз головний кат став ставити запитання. А дiвчина мовчить. Точнiше не те щоб мовчить, але її крики в окремi слова не складаються. Вона просто виє.
  За наказом головного ката з жаровнi витягли сталевi прути з гострими зiрочками.
  Вони палали червоним кольором вiд жару.
  I стали лупцювати дiвчину по спинi, без жодної остраху i з нелюдською люттю.
  Ось як це було по-пекельному боляче. Недарма це кати китайськi.
  Але це їм здалося мало. На голову дiвчата ще насунули вiнок з колючих лозин. Додав страждань.
  Олег Рибаченко продовжуючи боротися, i кидати босими пальчиками дитячих нiжок горошинки смертi, прочiрикал:
  - Чекає на перемогу, чекає на перемогу,
  Тих, хто прагне кайдани розбити...
  Чекає на перемогу, чекає на перемогу -
  Ми зумiємо зло, темряву перемогти!
  Маргарита Коршунова продовжуючи рубати китайцiв проворкувала, провiвши мечами метелика:
  - Слався великий, святий комунiзм,
  Зробимо свiт щасливiшим.
  Ми знищимо поганий пацифiзм,
  Заради великої, священної Росiї!
  Пiсля чого дiвчинка взяла i босими пальчиками нiжок запустила дюжину отруйних голок, вражаючи супротивника. I це було так весело.
  Олег Рибаченко взяв i як засвистiв, розмахуючи мечами. I тисячi ворон, що злетiлися на полi лайки, посипалися на голови китайським солдатам.
  Хлопчик-термiнатор заспiвав:
  - Заради росiйського Сварога,
  Створимо ще трохи!
  I знову босi пальчики нiжок хлопчаки як вiзьмуть i вбивчий подарунок смертi метнув. I такої сили зi шматочком антиматерiї, що цiлий китайський полк згорiв у полум'ї анiгiляцiї. I пацан, який одночасно i супермен - проспiвав:
  Росiя священна наша держава,
  У нiй Рiд Всемогутнiй побудував Едем ...
  Могутня воля, i безмежна слава,
  Не будемо знати скоро проблем!
  . РОЗДIЛ Љ 16.
  Бiжуть чотири красивi дiвчата у бiкiнi: Наташа, Зоя, Августина, Свiтлана.
  Ось вони вiдважно вступають у бiй iз моджахедами.
  Наташа палить по вiйськах Iсламської iмперiї Талiбан з пiдствольника, пiдбиває в борт танк i вигукує:
  - Батькiвщина нас не забуде!
  Пiсля чого її боса нiжка кидає до талiбських воїнiв гранату. Чується крик i писк, безлiч розiрваних бiйцiв iсламської iмперiї. I одному генераловi армiї Мао вiдiрвало руку.
  Зоя, яка теж писала по талiбах iз подивом вiдзначила:
  - Годинник платиновий!
  Августина жбурнувши в солдатiв iсламської iмперiї босими пальчиками нiжок гранату, кивнула:
  - А ще казали, що Мао жебрак!
  Свiтлана, рядок по талiбах видала, пiдморгнувши i голою, круглою, рожевою п'ятою, пiддавши вибух-пакет, з вибухiвкою:
  - Головне багатство у душi!
  I маса талiбських солдатiв виявилася розiрваною. Це була грандiозна битва двох колосальних армiй.
  Наташа впала на живiт... Над нею пролетiв штурмовик. Дiвчина обернулася i лупнула в його хвiст. Вразила машину. Та задимилася i лишила за собою пишний шлейф.
  Так це вражаюче застосування нового комплексу "Голка". Вiн палить нiби розпечений метал олiю.
  Зоя теж лупнула по iншому талiбському штурмовику. Вразила його в корпус, пiсля чого заспiвала:
  - Нiколи ми не здамося вороговi,
  Я супостатiв пiд стовбури пiдстригу!
  I дiвчина босими нiжками охопила в'язку гранат. А потiм як з великою спритнiстю жбурне у ворога.
  I чергова самохiдка iсламської iмперiї перевернеться.
  Видно, що черепаха з потужною гарматою крутить розбитими катками, а гусеницi луснули.
  Зоя вiдзначила з посмiшкою:
  - Ми зробимо все розкiшно!
  Августина теж вiдчайдушно б'ється. Вона схоплюється i бiжить на талiбiв, стрiляючи. I її мiдно-червоне волосся майорить як бойовий прапор. Вражаюча грацiя у дiвчинки.
  Руда бестiя спiває:
  - Зробимо свiт гарним,
  I звернемося до польоту...
  Нашої радянської Росiї,
  Армiя грiзних приб'є!
  Свiтлана, агресивно стрiляючи в супротивникiв i скошуючи їх немов косою траву, також кинула гранату босими, чiпкими пальчиками i пискнула:
  - За полiт до вершин!
  Четвiрка дiвчат працювала. I стрiляла, i лупила супротивникiв iз великим вiдчаєм та фiгуральним натиском.
  Крiм них боролися й iншi дiвчата. На новiтньому Т-72 виїхав екiпаж Єлизавети.
  Дiвчата, зрозумiло, в одному бiкiнi та босi. Вони ведуть свою машину.
  А талiбськi танки наповзають. В основному це копiя з Т-54, не надто небезпечна машина.
  Єлизавета командує, а Катерина, упершись босими, круглими, дiвочими п'ятами наводить зброю.
  I вже якщо лупе - то врiже капiтально.
  Ось виплюнуть iз ствола важкий снаряд, i з великої дистанцiї вражає талiбський танк.
  Олена, яка подала снаряд, вигукує:
  - Це колосально!
  Водiй Єфросинiя пiдтверджує:
  - Безперечно так!
  I її голi, мозолистi пiдошви тиснуть на педалi. Танк рiзко пришвидшується. Потiм знову сповiльнюється. I слiдує забiйний пострiл.
  Екiпаж чотири Е на висотi.
  Їхнiй танк знову починає рухатися, а довгий стовбур повертається. Знову палить забiйна гармата. На момент появи Т-72 найкращий танк свiту. I, зрозумiло, вiн своє показує.
  Єлизавета, ведучи вогонь, i вражаючи супротивникiв, зауважує:
  - Ми є справжнi патрiотки СРСР!
  Катерина рiшуче заявила:
  - Усi патрiоти Радянського Союзу!
  I пальнула, натиснувши на кнопку, головою, рожевою п'ятою.
  Та тут дiвчата не з тих, що щи лаптем сьорбають. Їхнiй танк знову в русi.
  З дистанцiї йому талiбськi снаряди не страшнi. I вони вражають ворога з п'яти, шести кiлометрiв.
  Ось це дiвчата - що треба. Вони сила гнiву i полум'я пристрастi. А також упевненiсть у перемозi.
  Єлизавета дивиться через прицiл. Афганських машин небагато. Але є ще й американськi проданi iсламської iмперiї в кредит. Данi машини теж слабшi за росiйську. I у них вище силует, через що куди легше потрапити.
  Катерина вицiлила та вразила китайську машину американського виробництва. I з одного пострiлу зiрвала вежу.
  Ось як вона борзо б'є.
  Олена-радистка та заряджальна пiдтвердила:
  - Так тримати!
  I знову вилiтає вбивчий для афганцiв снаряд. Дiвчата у всiй красi.
  Ну, це танк.
  А ось бiжать, миготаючи рожевими п'ята дiвчата в бiкiнi до лiтакiв.
  Так готовi штурмовi винищувачi до бою.
  Анастасiя Вiдьмакова застрибує до найближчого лiтака. I впирається у педалi голими пiдошвами.
  Потiм машина плавно злiтає.
  Войовниця рудої мастi, з iдеальною фiгуркою:
  -Радiсть, в Господi сила моя,
  Радiсть, у Господi з силою цiнуючи!
  I посмiхається перлинними зубками. Володимир Путiн, звичайно ж, правитель не з великих. Але в даному випадку вiн веде вiйну, порiвнянну з Великою Вiтчизняною.
  Афганцi насiдають та вклинюються в росiйську територiю.
  Ось боре медова блондинка - Акулiна Орлова. Теж дiвчисько що треба.
  I знову в бiкiнi та боса. Вона дуже гарна та засмагла.
  Коли вона бiжить до лiтака чоловiки задивляються. А хлопчаки, що прислуговують, пiдбiгають i цiлу витонченi слiди її босих нiжок.
  Ось це дiвчисько.
  Акулiна пурхає i влiтає у штурмовик. Вiн дуже плавно, i водночас стрiмко вiдривається.
  Акулiна заспiвала:
  - Бачу в небi синю межу,
  Iз шумом набираю висоту!
  I ось її штурмовик бачить у небi першу мету - афганський аероплан.
  Дiвча, недовго думаючи збиває його з авiацiйних гармат, луплячи з великої дистанцiї.
  Пiсля чого блондинка-термiнатор заспiвала:
  - Я найвлучнiша у свiтi,
  Прославилася у цьому ефiрi!
  Акулiна хихикнула... Промайнули спогади, як полоненi цiлували її босi нiжки, голi, запиленi пiдошви.
  Та це було кумедно. I талiби повзали на колiнах цiлуючи босi нiжки росiйськiй дiвчинi.
  Мiрабела Магнiтна теж бiжить до лiтака. Її ноги такi засмаглi, мускулистi, голi та витонченi.
  А якi чудовi плиточки преса. Це просто диво.
  Мiрабела це войовниця, яка просто демонструє найвищий клас поведiнки та водночас зразок краси.
  А її волосся виблискує наче сусальне золото. А тiло ледве прикрите бiкiнi.
  А якi витонченi слiди залишають її босi, точенi нiжки. Це чудова дiвчина.
  На неї можна довго не вiдриваючись милуватися.
  Ось вона надавала на педалi голими пiдошвами i штурмовик-винищувач плавно вiдiрвався вiд злiтної смуги.
  Мiрабела зi смiшком проспiвала:
  - Тут для слабких мiсця нема,
  Ми зустрiчатимемо свiтанок!
  Ось уже всi три дiвчини в повiтрi, а значить для Талiбану настав чорний годинник.
  Анастасiя Вiдьмакова посилає вбивчу силу снаряд, афганським танком i пробиває його наскрiзь. Пiсля цього вимовляє:
  - За комунiзм!
  Акулiна Орлова теж бореться iз великим успiхом. Ось її пущено ракету, яка рознесла самохiдку. Дiвчина верещить:
  - За велич планети та за славу жовтня!
   I знову вона посилає до супротивника щось надзвичайно вбивче.
  Мiрабела Магнiтна влучно б'є в супротивника, i спiває:
  - Раз, два, три... Ворогiв усiх розiрви! I голову талiбу вiдiрви!
  Трiумвiрат б'ється дуже вмiло та вiдчайдушно. Дiвчата тут такi, скажiмо, прямо красунi.
  I їхнi штурмовики скачуть небом i це дуже здорово. I мало того вони та лiтаки Талiбану збивають.
  Ось це красунi писанi. Немає iмперiї моджахедiв не поздоровиться. Ось один пострiл, i аж три афганськi лiтаки разом збито.
  Анастасiя Вiдьмакова, скелячи зубки i привiтно посмiхаючись, натиснула голою, рожевою п'ятою на кнопку.
  Збила машину i пискнула:
  - Це мiй капiтальний запит!
  Акулiна Орлова пiдтвердила, збиваючи супротивника:
  - I дзвiн швидше в нiс!
  Дiвчата тут розперезалися неймовiрно. I знову пара афганських винищувачiв збита. Ось це їхня найвища професiя. Дiвчина колосальної тут сили.
  I ось Анастасiя вразила бункер iз талiбським генералом. I той пiдлетiв у повiтря.
  Як пiднялася земля i запалала вiд удару дiвчат. I це ще лише початок.
  Воюють i снайпери-самки.
  Алiса та Анжелiка зi своїми гвинтiвками. Вони полюють на талiбських солдатiв i влучно стрiляють.
  Цiлують насамперед у офiцерiв.
  Дiвчата теж вважають за краще боротися в одному лише бiкiнi. Вони вiдважнi та дуже гарнi.
  Теж Алiса блондинка, а Анжелiка - руда.
  Стрiляють вони по черзi i вражають влучно.
  Алiса збила талiбського полковника влучною кулею i запитала руду напарницю:
  - Як ти думаєш чорнi дiрки бувають насправдi чи це лише гiпотеза?
  Анжелiка теж зрiзала влучним пострiлом чергового афганського офiцера та вiдповiла:
  - Знайшла момент, щоб ставити такi питання!
  Алiса зiтхнувши вiдповiла:
  - На жаль, кращого часу не знайшлося!
  I дiвчисько кинула босими пальчиками нiжок маленьку гранату. Дюжина талiбiв виявилася розiрваною.
  Анжелiка вiдповiла, знову пальнув:
  - Думаю, на врожайнiсть зернових чорнi дiрки не впливають!
  Алiса iз цим погодилася:
  - Думаю я теж - хоч ...
  Руда бестiя кинула голою п'ятою подарунок анiгiляцiї, знову розбиваючи супротивникiв i видала:
  - За комунiзм на Венерi!
  Алiса додала:
  - I на Марсi теж!
  Обидвi дiвчата стрiляють влучно. I дуже вони фiгуристi та мускулистi.
  Наприклад, коли впiймали в полон талiбу, змусили його цiлувати запорошенi пiдошви. Так воїн iсламської iмперiї Талiбан так перехвилювався, що буквально вiдкинув копита.
  Алiса вiдповiла з подихом:
  - Шкода його!
  Анжелiка погодилася:
  - Ця вiйна нам зовсiм не потрiбна!
  Алiса додала:
  - I Талiбан теж!
  Руда бестiя дотепно помiтила:
  - З окулярами з Китаю, така я крута!
  Войовницi й справдi дуже веселi.
  Вони стiльки яскравого шарму.
  Алiса знову кинула презент смертi голою, круглою п'ятою i проворкувала:
  - За новi перемоги!
  Анжелiка теж запустила в ворога руйнування, застосувавши босу нiжку i в'якнула:
  - За Вiтчизну!
  Ось так цi дiвчата розiйшлися... Снайперськi рушницi працювали з повною вiддачею.
  Оленка також билася, захищаючи вiд талiбiв мiсто. Всюди були руїни i нагромаджувалися руїни.
  Дiвчина дала чергу солдатам iсламської iмперiї Талiбан, скосила їх цiлу шеренгу.
  А потiм Оленка кинула босими пальчиками нiжок гранату, розкидавши китайцiв i пискнувши:
  - За Iллю Муромця!
  Анюта теж писала по солдатам Афганської iмперiї Талiбан. I всаджувала дуже влучно. Що не куля, то попадання.
  I падають пробитi талiби, слово штабелями.
  А дiвчина ще голою, рожевою, круглою п'ятою горошинку смертi кине i заспiває.
  - Слава СРСР! Нема у нас проблем!
  I знову влучна черга, i купа трупiв.
  Алла теж у бою. Зрiзає солдатiв Афганської iмперiї Талiбан. Така вже вiн промениста дiвчина. Вибиває талiбiв наче тавро голкою. При цьому спiває:
  - I в гiрськiй висотi, зорянiй тишi,
  У морськiй хвилi та лютому вогнi!
  I лютому, i лютому вогнi!
  I ось її босi пальчики нiжок знову жбурляють убивчий i руйнiвний подарунок смертi.
  Дiвчата тут дуже гарнi, i все у бiкiнi. А такi фiгуристi та мускулистi.
  Марiя також бореться. Вибиває масу талiбiв, скошує їх з великою легкiстю i спiває:
  - Життя тiльки мить - мiж минулим та майбутнiм,
  Життя лише мить - за нього i тримайся...
  Хто з чоловiкiв може хвалитися тулубом,
  А у дiвчинки думка - закрути!
  I її боса нiжка знову як метне колосальної руйнiвної сили подарунок анiгiляцiї.
  Ось це справдi дiвки - просто вищий клас та пiлотаж найвидатнiших пiлотiв.
  А як їхнi босi нiжки витонченi, i спокусливi.
  Олiмпiада також бореться з величезним натхненням. I косить без церемонiй ворогiв. Вона їх цiлими шеренгами знищує.
  А потiм босi пальчики нiжок чудової красунi метають подарунки тотальної анiгiляцiї.
  Пiсля чого Олiмпiада проспiвала:
  - Нi не потьмянiє пильний,
  Погляд комсомолки чистий.
  Голос народу дзвiнкий,
  I струмок променистий!
  
  Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму-
  I засяє сонце -
  Шлях осяявши комунiзму!
  I знову боса п'ята пiдкидає одразу цiлу зв'язку гранат.
  Ось це дiвчата. Вони стiльки краси. А талiби йдуть уперед наче хвиля цунамi. Їх дуже багато i вони буквально закидають росiйськi позицiї трупами. I так агресивно лiзуть.
  Вiйська Афганської iмперiї Талiбан намагаються захопити весь свiт. I в цьому випадку Росiю.
  Маруся стрiляє в талiби. Її босi пальчики нiжок метають лимонку з уламками. I знову летять у рiзнi боки голки. Прошивають воїнiв Iсламської iмперiї Талiбан.
  Моджахеди дуже хоробри, i дiвчата строчачи за ними ледве встигають мiняти стрiчку. Їх буквально закидають трупами.
  Маруся з посмiшкою проспiвала:
  - Сталiн живе у моєму серцi,
  Щоб ми не знали печалi.
  У космос вiдчинили дверцята -
  Зiрки над нами виблискували!
  I знову боса, точена нiжка дiвчини кидає велику вбивчу силу гранату.
  Ось це красуня.
  Мотрона теж веде вогонь по супротивнику, i вельми мiтки. Вона скошує ворогiв i кидає босими пальчиками нiжок убивчої сили гранати. Розриває супостатiв i пищить:
  - Комсомол не просто вiк,
  Комсомол - моя доля!
  I знову дiвчина робить влучний пострiл. I падає убитий талiбський генерал.
  Оленка спiває, круша моджахедiв:
  - Союз непорушний республiк вiльний,
  Згуртувала не груба сила, не страх.
  А добра воля людей освiчених,
  А дружба, свiтло, розум та смiливiсть у мрiях!
  I вкотре босi пальчики точених, засмаглих нiжок дiвчата кидають убивчої та руйнiвної сили гранату.
  I маса талiбiв вирушає до праотцiв.
  Шпурнула голою п'ятою презент смертi та Анюта.
  Афганський танк перекинувся. I його розбитi ковзанки покотилися полем.
  Випалена трава, маса трупiв на нiй.
  Анюта з посмiшкою проспiвала:
  - З талiбом вирує вiйна,
  Вiйна без особливих причин.
  Зiрвався з ланцюга Сатана -
  I загибель прийшла разом iз ним!
  Алла теж писала воїнам Афганської iмперiї Талiбан, причому дуже влучно. I руда дiвчина босими пальчиками нiжок запустила шматок пластиду.
  I два дюжини афганцiв виявилися пiдкинутi в повiтря i там спалахнули.
  Алла заспiвала:
  - Безсмертну славу пiзнали у битвах,
  Народ наш великий у боях як орел.
  Чимало я знаю пройде поколiнь,
  I воїн Росiї - велич знайшов!
  Пiсля чого Алла знову кинула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок анiгiляцiї.
  Марiя, строчачи по талiбах, вiдзначила:
  - Це найвищий наш клас!
  I взяла жбурнула босими пальчиками нiжок, руйнiвний подарунок анiгiляцiї.
  Пiсля чого дiвчина з жовтим волоссям, заспiвала:
  - Граната, граната, забiйна граната,
  Китайцiв чекає - найкрутiша розплата!
  Олiмпiада агресивно вiдзначила, скошуючи талiбiв, скошуючи немов коса траву. I кидаючи босими пальчиками черговий подарунок анiгiляцiї, дiвчинка видала:
  - Це все буде дуже круто!
  Маруся, скошуючи ворогiв, i кидаючи босими пальчиками нiжок убивчi подарунки смертi, пискнула:
  - За великi змiни!
  Мотрона вибиваючи афганцiв, i голою п'ятою пiддавши презент пекельної смертi, видала:
  - За реальний комунiзм у СРСР!
  Ось такi дiвчата з голими ногами i босими круглими п'ятами талiбiв пресують.
  А ось Веронiка та Тамара наводять на вiйська Афганської iмперiї ракети. I тi запускаються iз гуркотом, руйнуючи позицiї Талiбану. Оце битва.
  Веронiка i Тамара миготять босими, рожевими п'ята, i тиснуть на кнопки джойстикiв.
  Веронiка запустили руйнування та пропищала:
  - За новi перемоги СРСР!
  Тамара ламала ворогiв, випускаючи подарунки знищення, i в'янула, босими пальчиками натиснувши на кнопку:
  - Оце велика партiя свiту!
  Дiвчата розсмiялися та показали мови.
  Вiкторiя теж босими пальчиками своїх дуже гарних та спокусливих нiжок натискає на кнопки джойстика.
  I розбиває дзоти та доти ворога з Iсламської iмперiї Талiбан. Ось це дiвчата, якi несуть у собi заряд анiгiляцiї.
  Веронiка провела долонею по плитках преса i перевiряла:
  - За возз'єднання планети та всього свiту!
  Ось i Сталенiда у бою. Вона дiвчинка що здатна битися з несамовитою люттю.
  I ось її груди ходять ходуном. Ось це дiвка. I язик у неї такий червоний.
  I ось летить забiйної сили на смерть.
  Сталенiда з пекельною посмiшкою спiває:
  - Чи стане свiт чистiшим i красивiшим,
  Заради нашої Батькiвщини-Росiї...
  Настає в лютi Афган -
  Я мечем по пицi йому дам!
  Веронiка iз цим погодилася:
  - Росiя зобов'язана здолати Талiбан!
  Ось дiвчата бiжать до атаки. I їхнi нiжки дуже спокусливi, i з великою красою миготять.
  Воюють тут i добровольцi з Нiмеччини. Ось зокрема танковий екiпаж Герди.
  Дiвчата-нiмкеня теж босонiж i в бiкiнi.
  Руда Шарлота натискає босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика i вражає танк супротивника.
  Пiсля цього вимовляє:
  - Захистимо Нiмеччину на далеких рубежах.
  Герда теж стрiляє, використовуючи босi пальчики нiжок, ненависному противнику i пищить:
  - За бiле братерство!
  Христина теж б'ється дуже смiливо. I використовує свої босi пальчики нiжок дуже продуктивно.
  Зi стовбура танка, вилiтають презенти смертi. Вони трощать i спалюють все навколо себе.
  I це дуже вбивчий та руйнiвний танк.
  Христина проспiвала:
  - Наш комунiзм у великiй славi,
  Пiднiмемо вище червоних прапор!
  I голою п'ятою дiвчина натисне на кнопки.
  Магда теж веде влучний вогонь. Вражає супротивника з великою точнiстю, вiдриває снарядами вежi i верещить:
  - За Батькiвщину - нашу матiр!
  I теж її босi пальчики нiжок при дiлi.
  Ось це дiвча - сама лава вулкана - кров з молоком. I як вони трощать моджахедiв, не даючи їм нi роздиху нi найменшої поблажки.
  Герда прочирiкала, пославши снаряд за допомогою босих пальчикiв нiжок у танк противника:
  - Це дивно!
  Для дiвчат немає реальних проблем.
  А ось ще за афганцiв знову взялися красунi-нiндзя iз Японiї.
  Вони якщо вже стали трощити, то роблять це великим смаком та розмахом.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям рубала двома мечами по талiбах, провiвши млин i проворкувала:
  - За великi здобутки Японiї!
  I її гола п'ята пiдкинула кульку з колосальною силою руйнування та знищення.
  Дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям, провела прийом клинками метелика, i в'якнула:
  - За найбiльшi перемоги!
  I її босi пальчиками нiжок жбурнули горошинку анiгiляцiї, порвавши пару дюжин афганцiв.
  Дiвчина-нiндзя з червоним волоссям, теж рубала мечами, злiва направо i навскiс.
  Пiсля чого проворкувала:
  - За космiчну Японiю!
  I голою п'ятою дiвчинка пiдкинула пакет iз вугiльною вибухiвкою, i як рознесе ворога.
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям, провела прийом, бочка з цвяхами, зносячи голови талiбам i пискнула:
  - За величезну пiднебесну iмперiю!
  I босими пальчиками нiжок кине отруйнi голки, що пробивають смаглявих воїнiв наскрiзь.
  Ось така четвiрка дiвчат-нiндзя виявилася агресивною i рубала Афганськi голови з великим ентузiазмом.
  Билися в небi та льотчицi найвищого класу.
  Зокрема, Альбiна та Альвiна.
  Це такi чарiвнi блондинки. Вони запускають у ворога авiацiйнi снаряди.
  Альбiна пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок. Збила одразу десяток афганських лiтакiв i проворкувала:
  - За Батькiвщину великої епохи!
  Альвiна зрiзала супротивника, i пiдбивши вiдразу дюжину талiбських машин, простим натисканням голої п'яти, видала:
  - За найбiльшу Русь та СРСР!
  Ось це дiвчисько - найбiльшого класу, реально супер. I її напарниця просто гiпер.
  Дiвчата, зрозумiло, заводного порядку та найбiльшої мудростi.
  А ось ще й Маргарита на мотоциклi їде та стрiляє по талiбах.
  А разом iз нею i Вiола.
  Дiвчата викошують воїнiв Афганської iмперiї Талiбан.
  Вiола кидає з коляски за допомогою босих пальчикiв нiжок бомбу i реве:
  - За Батькiвщину, за Путiна!
  Маргарита теж пiдкинула голою, з витонченим вигином пiдошви нiжкою презент руйнування i в'янула:
  - За перемогу великi комунiзму!
  I обидвi дiвчата як зареготають. I дають чергу цiлу шеренгу китайцiв, що зрiзала.
  А ось Оля та Надiя на бойовiй машинi пiхоти їдуть. Теж ведуть пальбу дуже влучно вiдразу з дюжини кулеметiв. I так китайцiв вiдчайдушно та вмiло викошують.
  Оце баби. I, зрозумiло, теж в одному бiкiнi червоного кольору, засмаглi та босi.
  Їхнi нiжки в русi i посилають в афганцiв заряди руйнування та загибелi. Ось це дiвча - просто супер!
  Оля проворкувала, скелячи зубки:
  - Комунiзму бути у всьому свiтi!
  Надiя з цим охоче погодилася, скошуючи воїнiв Афганської iмперiї Талiбан i давлячи п'ятою на педалi.
  - Ми вiрнi справi Ленiна!
  Войовницi на БМП, звичайно ж, дуже хорти i сильнi.
  А ось i Валентина, i Лариса теж по талiбах довбають iз дельтаплану.
  I скидають бомби за допомогою босих пальчикiв нiжок. Знищують ворогiв з Афганської iмперiї дуже хвацько.
  Валентина, ведучи вогонь по ненависному супротивнику, гаркнула:
  - За Вiтчизну - нашу матiр!
  Лариса, зрiзаючи моджахедiв натиснувши голою, дуже красивою та естетичною рожевою п'ятою, пискнула:
  - Вибиватимемо талiбський дух!
  Анна та Ангелiна теж тут за Талiбов взялися. Дiвчата застосували пiдземний танк. I це серйозно.
  Машинка невелика, але ефективна.
  Анна пальнула по супротивнику, скосила масу талiбiв i прочирiкала, давлячи на кнопки босими пальчиками нiжок:
  - За перемоги епохи червоної країни!
  Ангелiна, скошуючи супротивникiв, i виринувши танком, iз землi, провизжала, скалячи зубки:
  - Комунiзм безсмертний!
  I знову її гола, пружна п'ята, надiслала подарунок руйнування.
  . РОЗДIЛ Љ 17.
  Ось нарештi полонених полк спецназiвцiв, що став дiтьми, остаточно вимотався. I хлопчаки отримали порцiю їжi та завалилися у сон.
  I їм снилося щось особливе...
  Мурзилка, Чебурашка та Крокодил Гена летiли у суперпоїздi до Сузiр'я Велика Ведмедиця. Разом iз ними пiдскакував крiслом золотий клубочок.
  Задзвенiв комп-браслет i виникла голограма симпатичної мордочки дiвчинки. Вона засмiялася i пискнула:
  - Ну, як льотчики? Мабуть, нудно вам у каютi?
  Мурзилка заперечив:
  - Можна в польотi та пограти! У нас навiть є у що!
  Крокодил Гена пiдтвердив:
  - Так у Гiпернетi стiльки iгор! Хоч залийся!
  Чебурашка запропонував:
  - Можна навiть вiдразу вп'ятеро зiграти!
  Золотий клубочок заперечив:
  - П'ять на два не дiлитися! Так будуть сили нерiвнi!
  Дiвчинка хихикнула i запропонувала:
  - А давайте як у джунглях - кожен сам за себе!
  Крокодил Гена погодився:
  - Краще справдi - кожен сам за себе!
  Чебурашка запропонував свiй варiант:
  - Може, спробуємо стратегiю... П'ять будiвельникiв i тисячi рiзних ресурсiв, з яких зросте колосальних розмiрiв армiя!
  Мурзилка кивнув на знак згоди:
  - Це було б дуже класно!
  Клубочок пiдскочив i заспiвав:
  - Час фортуни -
  Настав час пограти.
  Час удачi
  Намагайтеся цю годину не втратити!
  Дiвчинка хихикнула, i прочiрiкала:
  - На священнiй вiйнi - буде наша перемога!
  I ось п'ятiрка взяла та пiрнула в матрицю Гiпернета. Занурилася туди з головою.
  I ось справдi повне вiдтворення реальностi. П'ять гарних, засмаглих, м'язистих дiвчат в одному бiкiнi з молотками вже стоять у повнiй бойовiй готовностi. Поруч лежить цiла купа з ресурсами по тисячi: камiння, залiза, мiдi, вугiлля, нафти, дерева, золота.
  I з цього потрiбно створити нову цивiлiзацiю, цiлу iмперiю.
  Мурзилка вiддає команду. I миготивши босими, рожевими п'ятами дiвчата бiжать будувати громадський центр iз виробництва iнших дiвчат-працiвниць.
  Що бiльше робочої сили, то швидше пiде решта виробництва. На самому початку ресурсiв дуже не вистачає. А потiм по ходу вiйну буде їх стiльки, що буквально стане нiкуди подiти.
  Ось дiвчата розпочинають будiвництво громадського центру, енергiйно працюючи iнструментами.
  Мурзилка свиснув... Озирнувся. I зробив огляд карти. Частина видна, але частина увi снi. Потрiбно побудувати млин i освоїти рудники з ресурсами. Тут роботи край не розпочатий. Доведеться iшачить без жодних пауз. Наразi ще просто, дiвчата будують центр. Очевидно, їх сильнi, рельєфнi м'язи. Руху сильних тiл. I руки та ноги, все у них гармонiйно та красиво.
  А волосся таке свiтле, а шкiра навпаки шоколадна. Чудовi дiвчата-працiвницi.
  Мурзилка заспiвав:
  - Вдаримо сильнiше,
  Потягнемо дружнє....
  Дiвча - це комсомол,
  I чекає на нас розгром,
  I банду вермахту вiдправимо ми на злам!
  Ось громадський центр збудовано. Тепер дiвчата миготливi рожевими, круглими п'ятами кинулися будувати ринок. А всерединi громадського центру пiшло виробництво нових робiтниць. Поки що без електрики це йде повiльно. I на кожну робiтницю витрачається небагато ресурсiв i насамперед продовольства.
  Мурзилка подумав, а чи не використовувати код шахрая? Тодi пiде дедалi швидше? Але тодi й iншi гравцi код шахрая застосують. Ну гаразд спробуємо зберегти чеснiсть. Ось ринок будується. А тут вилазить iз утроби шоста дiвчина. Ну, нехай вона будує млин. Їжа дуже важлива. I поки що ресурсiв справдi не вистачає...
  Тут лунає сигнал... Дiвчинка якої нудно так повiльно будувати застосувала код шахрая. I одразу кiлькiсть ресурсiв пiдскочила до ста тисяч одиниць. I заразом дiвчата-юнiти стали швидше будувати.
  Мурзилка теж набрав на клавiатурi: манни. I рiзко зросли показники.
  Ринок виник моментально i дiвчата кинулися будує iнший громадський центр.
  А одна та електростанцiю, щоб прискорити виробництво. Ну що це хороша iдея.
  Будiвництво йде швидше i ось новий центр споруджено, i можна будувати ще електростанцiю та центр. Ще одна дiвчина бiжить, миготивши босими, витонченими п'ятами, щоб звести будiвлю з вiдтворення робiтниць трохи ближче до свердловин.
  Та робота пiшла... Електростанцiя готова. I видно, наскiльки прискорилося виробництво. Ось стали дiвчата вилазити з ворiт швидше. Стали будувати новий центр, електростанцiю та першу казарму. I це чудово.
  М'язистi блондинки в бiкiнi та їх кiлькiсть швидко зростає.
  Мурзилка заспiвав:
  -Дiвчата бувають рiзнi,
  Синi, бiлi, червонi.
  Але всiм однаково хочеться,
  Стати сильним як пророчиця!
  I ось знову центр зведено й електростанцiю. Вже й iнший ближче до свердловин центр вiдтворення робiтниць готовий. I дiвчата звiдти вже вистрибують, мелькаючи голими, засмаглими нiжками.
  Мурзилко дав команду будувати академiю наук. I це очевидно найсильнiший хiд.
  Млин уже збудований, i поля колосаються.
  Iз казарми виходять першi дiвчата-солдати. Вони у формi та витончених чобiтках на вiдмiну вiд босоногих робiтниць. Солдати теж можуть будувати, але вдвiчi повiльнiше. Поки що до вiйни далеко i можна зайнятися мирним творенням.
  Швидко будують та академiю. До неї пiдбiгають все новi дiвчата-працiвницi мелькаючи босими, круглими, рожевими п'ятами.
  Будiвництво йде весело та з пiснями. Дiвчата дуже красивi, i усмiшки у них перлиннi та такi променистi.
  Ось академiя вже готова. Можна, включити першу опцiю - прополювання полiв, що пiдвищує врожайнiсть та видобуток продовольства.
  А дiвчата кинуто частину будувати ще одну електростанцiю та громадський центр. А ще частина будує вiйськову академiю. I це прямо скажемо - дуже добре, коли можна буде покращувати вiйська.
   Мурзилка також став вiдправляти нових дiвчат до iнших мiсць карти. Вони бiжать туди i миготять їхнi босi, дуже гарнi, iдеально правильної форми нiжки.
  Солдати також будують новi центри. Вони дiвчата навiть чобiтки пiд час роботи скинули - щоб було спритнiше.
  Заодно i заплативши ресурси починаєш модернiзацiю електростанцiй, пiднiмаючи вироблення електрики.
  Окрiм також уже будуються i першi шахти. У тому числi i з видобутку золота.
  Так триває активна робота.
  Далi Мурзилка кинув пару дiвчат будувати монетне подвiр'я. Це подвоїть виробництво золота. Що у перспективi велике досягнення.
  Ось перша шахта готова, i дiвчата спiшно будують i новий громадський центр, щоб якомога бiльше набрати робiтниць.
  Ще одна дiвчина бiжить далi, щоби бiльше свердловин розкрити. Робота має бути велика.
  А ось i вiйськова академiя готова. Можна покращити влучнiсть пiхоти.
  А дiвчат кидають на будiвництво першого автозаводу. Пiсля чого вони зможуть швидше розповзатися безкрайньою картою i забирати пiд контроль новi територiї.
  Мурзилка бачачи, як працюють енергiйно дiвчата i як у них навiть блищать тiла вiд поту.
  -Затятий будзагiн,
  Лютий будзагiн.
  Бiльше ми Жовтень,
  В серцi вогнi палають!
  Дiвчат стає дедалi бiльше. Деякi з них тiкають працювати на поля.
  А ось i перша будується тартак. I це ефективно. Ось i зрошення полiв пущено в академiї наук у хiд. I це також пiднiмає продуктивнiсть. I що скоро iз ресурсами проблем не буде!
  Мурзилка поки що не будував вiйськових заводiв. Але штампував новi громадськi осередки.
  Бiльше робiтниць, бiльше ресурсiв. I йде випуск красунь.
  Дiвчата та з казарми вилазять без перерви. I теж кидаються на будiвництво.
  Ось уже автомобiльний завод готовий. I розпочинають випуск машин. I гуде все.
  А ось у монетному дворi чергова проходить прогiн. I також це надзвичайно ефективно.
  У шахти входять все новi дiвчата. I зростає їхня глибина. Працюють красунi лопатами. Водночас i видобуток постiйно зростає.
  Дiвчинка через голограму звернулася до Мурзилки:
  - Ну, як у тебе будується?
  Жовте, пухнасте звiрятко вiдповiв:
  - Досить добре!
  Дiвчинка-пустунка заспiвала:
  - Добре! Все буде добре! Я це знаю!
  Усiх убиваю!
  Ось уже дiвчата сiдають на автомобiлi та роз'їжджаються по картi.
  Мурзилка наказав будувати перший завод iз виробництва артилерiї. Робота знову вирує.
  Ось ще йде прогiн у академiї наук, тепер мелiорацiя землi. I також ще прокачують електростанцiї.
  I виробництво зростає. Дiвчата особливо першi стали потiти сильнiше, i блищать немов змащенi маслом.
  Мурзилка став будувати нову академiю наук, щоб швидше покращувати.
  Дiвча стає все бiльше, i бiльше ... I це добре. Деякi з них залишаються без роботи та їх термiново вiдправляють на поля та шахти. Можна й будiвельну академiю швидкими темпами зводити. Тодi i обладнання з'явиться, i швидше за споруди зводяться.
  Дiвчата знову бiжать на будiвництво, i їх босi, точенi нiжки знову миготять.
  Мурзилка жартома заспiвав:
  - Ах якi нiжки,
  Як хорошi...
  Ти не бiйся крихта -
  Телефон запиши!
  Мурзилка взагалi мультяшка вже вiкова. Вiн ще за часiв Сталiна з'явився, i пережив свiтанок за Хрущова. Пiсля розпаду СРСР Мурзилка був забутий. Але все добре повертається.
  Адже мультяшки безсмертнi, як i люди, якi стали дiтьми.
  Ось зараз збудовано нову академiю наук. I ти включаєш прогiн, що покращує здоров'я юнiтiв, щоб будували i працювали ще швидше.
  А на другий прогiн сiльськогосподарського iнвентарю. I знову продовольство додається.
  У вiйськовiй академiї пiдняли скорострiльнiсть пiхоти. На цiлих двадцять п'ять вiдсоткiв.
  Що ж... Можна вже й другу казарму збудувати. А iз заводу вже першi гармати з витонченими дiвчатами-стрiлками виповзають.
  Ну, звичайно ж, артилерiя потрiбна. Але ще й танковий завод не завадить мати.
  А танк це така рiч на вiйнi цiнна. Особливо якщо має багато кулеметiв.
  Ось уже новi громадськi центри будуються на вiдстанi, i з вибiгають дiвчата. Освоюють новi шахти. I будують все новi та новi електростанцiї. При цьому покращуючи колишнi.
  Ось на вiддалi став будується i авiазавод. Що ж, лiтаки теж потрiбнi. А ньому i злiтно-посадкова смуга з аеродромами.
  Виробництво зростає. Ось Мурзилка включив до академiї наук прогiн виплавки металу. I на п'ятдесят вiдсоткiв має пiдскочити виробництво залiза та золота. I ще можна й нафти додати видобутку до iншої академiї.
  Та нафту це слабка ланка, а скоро її знадобиться багато. Хоча для видобутку нафти i не потрiбно ставити дiвчаток, а досить пробурити свердловину. А потiм вкласти ресурси та її поглибити.
  Непогано ще й шахти поглиблювати, заганяючи в них нових дiвчат. I все бiльше i бiльше видобувається ресурсiв, i йде розповзання картою.
  Можна i вже й крани пускати в хiд i новi заводи будувати.
  Ось перших танк виповз. Акуратнiше з ним щоб поля не потоптали i юнiтiв не придушив.
  До речi, чи потрiбна кiннота?
  Про всяк випадок i кiнний завод можна збудувати. У новiй академiї наук можна покращити iнвентар для лiсорубiв. I це видобуток дерева пiднiмає.
  I мiнеральнi добрива прогнати, щоби виробництво у сiльському господарствi прогнати.
  Робота йде ... Можна пiхоту оснастити бронежилетами. I це пiднiмає живучiсть, а також удосконалити запори.
  Ну це поки що вiйна йде. Ось i перший винищувач у небi. I вiн охороняє позицiї iз повiтря.
  Мурзилка заспiвав iз захопленням:
  - Лiто - сонце свiтить високо,
  Лiто - до урокiв далеко!
  Лiто - буде з медом молоко!
  I ось уже пiднiмається в небо першим бомбардувальник iз двома моторами.
  Теж зможе якщо що по бомбити.
   А ось i перший танк тяжкої моделi вилiз. Потужна машина, щоправда, не дуже швидка. Але можна взяти i прогiн зробити i тодi танки стануть куди швидше.
  Мурзилка веде стратегiю твердою рукою. Ось прогiн видобутку золота i залiза ще на п'ятдесят вiдсоткiв. I це додаткова ефективнiсть.
  Мультяшка проспiвала:
  - Золотом, золотом, золотом.
  Чистим без обману!
  Повноважним золотом-
  Набивай кишенi!
  Ну гаразд, поки що немає вiйни, i можна розвивати економiку. Ось, наприклад, збудувати церкву. Вона теж прискорює роботу всiх споруд i пiдвищує врожайнiсть. Та й без церкви та храму якось не по-людськи виходить.
  I дiвчина, мелькаючи босими, круглими, рожевими п'ятами, бiжать будувати культовi будiвлi.
  Ось на вiйськовому авiазаводi в небо прямує i перший чотиримоторний бомбардувальник. Вiн дорожчий, але куди бiльше несе бомб, i його важче збити. До речi, можна пiдняти живучiсть машин, прогнавши, наприклад, якiсть бронi у вiйськовiй академiї.
  Грошей та iнших ресурсiв стає дедалi бiльше. Ось, наприклад, засiб вiд гризунiв пiднiмає врожайнiсть на сто вiдсоткiв. А це вже дещо. Тут уже iз продовольством проблем не буде. Тим бiльше що млинiв можна налаштувати багато, та й робiтниць наштампувати у колосальних кiлькостях. Дiвчат-рабинь дедалi бiльше стає. Вони дедалi швидше працюють, особливо з будiвельною технiкою. Тож можна з оптимiзмом дивитися у майбутнє.
  Заодно ще й танки пiшли, наприклад, вогнеметнi. А це проти пiхоти просто супер! I вже можна робити i самохiдки. Вони з озброєння потужнiшi i дешевшi, i штампуються швидше. Щоправда вежi не обертаються, але це не надто велике лихо.
  Ось, наприклад, у вiйськовiй академiї можна прогнати прокат i швидкiсть будiвництва танкiв зростає ще на тридцять вiдсоткiв. I це вiдчутно, оскiльки танк - це найефективнiший засiб прориву.
  Заодно й броню посилити не завадило б. Але в однiй академiї зараз тiльки дослiдження проводитися. I треба ще щось додати. I працювати з усiм вiдповiдальнiстю.
  Але нiчого, новi вiйськовi академiї вже побудованi i жени ти швидше. Ось, наприклад, i в академiї наук запущений у серiю культиватор. I ще бiльше випуск продовольства пiднявся. Ресурси зростають у геометричнiй прогресiї!
  Мурзилка також прискорив виробництво та робочу силу. Прогнав i випуск електрики, щоб швидше все працювало. Мабуть, вiн мультяшка великої проби.
  I йде робота з колосальним прискоренням. I знову дiвчата бiгають.
  А ось мiж крокодилом Геном та Чебурашкою вже почалися першi сутички iз винищувачами.
  Втiм, поки вирiшено було вiйну не починати. А накопичити бiльше сил i ресурсiв, яких на картi необмежену кiлькiсть. Особливо продовольства.
  Ось включаєш прогiн коштiв проти комах, i це вже майже двiстi вiдсоткiв приросту їжi. А отже, вже можна її продавати на зовнiшньому ринку. I купити чогось дефiцитнiшого. Наприклад, дерева чи нафти.
  Втiм, чомусь нафти не додати через академiю наук. Наприклад, спосiб видобутку iз сланцiв? Це також колосальний прирiст. I робота знову кипить iз новою силою.
  А дiвчата на вантажiвках та автомобiлях роз'їжджають картою. Все новi та новi землi освоюючи. I це називається прогресом.
  Тут уже не додаси i не забереш.
  Мурзилка стежить за виробництвом. I будує новi танковi заводи. Справдi, казарми будувати на додаток немає сенсу. Пiхота пiд танками поляже.
  I це буде справдi - трупами закидати. Щоправда, можна виробляти в казармах i дiвчат-мiнометникiв, i з вогнеметами. Мiнометники теж можуть танк пошкодити та подряпати.
  Та й звичайна пiхота здатна машину задати гранатами. Але якщо танком багато вони пiхотинцiв тривiально стрiляють iз кулеметiв не пiд пустять.
  Тож у будь-якому разi - танк - це Бог вiйни!
  А ось ще й сучаснiший вид озброєнь - балiстичнi ракети.
  Заводи правда дорожчi i сама зброя недешева, але може бити на великi дистанцiї.
  Мурзилка навiть з ентузiазмом заспiвав:
  Є у нас ракети, лiтаки,
  Найсильнiший у мультяшок дух.
  За штурвалом найкращi пiлоти,
  Буде ворог розгромлений на порох i пух!
  I ось, звичайно ж, швидко будується ракетний завод. I нова зброя пiде у серiю. Також можна прокачати i шахти, поглибивши їх i додавши робiтникiв, причому не тiльки робiтникiв, а й iнвентар оновивши i зробивши механiзацiю рудникiв. I це круто.
  А ще крутiше, якщо видiлити великi ресурси на генну модифiкацiю, пiдняти випуск продовольства ще на п'ятсот вiдсоткiв! I тодi вже їжею хоч залийся!
  Мурзилка веде стратегiю твердою рукою. Знову робить вiйськовi новацiї. Наприклад, нову автоматичну гвинтiвку, пiднiмаючи скорострiльнiсть на п'ятдесят вiдсоткiв пiхоти.
  I оптичний прицiл, що подвоює влучнiсть. Щоправда, тут питання, а навiщо пiхота, якщо головна ставка на танки?
  Тут очевидно питання питанням. Але Мурзилка розумiє, що вже натиснув i скасовувати соромно. А вiйна була їсти та буде з пiхотою.
  I нiхто в iсторiї людства одними танками не воював. А поки що можна буде посилити машини. Пiдняти, наприклад, скорострiльнiсть i кулеметiв, i точнiсть гармат.
  Заодно також i гаубицi потрiбнi.
  Мурзилка розумiє, що потрiбне все. Ось, наприклад, двигун газотурбiнний, настiльки вiн пiдсилить танк.
  А урановi добавки до бронi?
  А якщо допустимо в академiї наук прогнати i бензопилу? I як рiзко зросте видобуток деревини.
  Втiм, лiсiв на картi багато i дiвчат-працiвниць теж. I штампуються вони вже десятками тисяч. Тож i з деревом немає проблем. I все навпаки докоряє i наростає.
  Мурзилка навiть увiмкнув радника з економiки. Так само вже мова захворiла надавати накази. Нехай iде за планом.
  Щоправда, економiчний радник став будувати новi казарми, мовляв, як без пiхоти?
  I заразом, зрозумiло, кiннi заводи. Хоча якщо є танк, то навiщо кiннота.
  Кавалерiя виглядає безнадiйно застарiлою. Хоча виглядає гарно. Тим паче кiннi офiцери.
  А ось ще й бомбардувальники потужнiшi iз шiстьма моторами. Теж не цукор.
  Несуть по п'ятнадцять тонн бомб, i можуть заливати все напалмом. Проти такої сили будь-яка броня може рятувати. Або танки нового поколiння та обтiчної форми.
  Ресурсiв уже вистачає на все. I танки можна, ще прискорити, пiднявши платню робiтникам. А потiм поставивши у виробництво лiнiї з роботами.
  I кiлькiсть технiки зростає.
  I лiтакiв дедалi бiльше...
  А дiвчат-працiвниць рахунок пiшов на сотнi тисяч.
  Було все п'ять людей, а тепер виникла цiла iмперiя, яка треба вiдзначити, продовжує зростати i прискорювати бiг юнiтiв.
  Дiвчинка-принцеса прошипiла зi злiстю:
  - Набридло вже будувати! Час воювати!
  Крокодил Гена кивнув через голограму:
  - Та вже ми й так налаштували до бiса! Скiльки можна бачити!
  Чебурашка у вiдповiдь проспiвав:
  - Руйнування - це пристрасть,
  Все одно яка влада...
  Влада завжди пила чужу кров!
  Мурзилка логiчно додав:
  - Але до свiту я маю любов!
  Золотий клубочок пiдскочив i промуркотiв:
  - Давайте хлопцi покажемо клас на вiйнi!
  Сказано зроблено. I залишивши економiку електронним радникам, мультяшки i дiвчинка стали кидати один на одного вiйська.
  Першими вступили в битву очевидно винищувачi та лiтаки-розвiдники.
  I це звичайно ж битва епiчна.
  Далi помчали легкi машини пiхоти та транспортери. А за ними перли танки та кавалерiя.
  Мурзилка, зрозумiло, ще й продовжував вiддавати накази академiям. Ось найiстотнiший - прискорити всiх юнiтiв. А це вимагає великої кiлькостi i золота та продовольства.
  Але ефект не малий. У небi ще бомбардувальники та штурмовики борються.
  I як конкретно врiжуть один одного. А на лiтаках льотчицi. Воюють вони босонiж i в бiкiнi.
  Але при цьому дiвчата що треба. I в них стiльки шарму. I б'ються вони майстерно маневруючи.
  Дiвчинка-принцеса заспiвала:
  -Льотчики-пiлоти, бомби-лiтаки,
  Нiс ти ворог зовсiм не задирай.
  Найкрасивiшi росiйськi пiлоти
  Ми збудуємо вiрю скоро рай!
  Бої показали, що сили всiх п'яти армiй майже симетричнi. Хiба що Чебурашка мав бiльше за пiхоту, а Гена кавалерiї. А у дiвчинки найбiльше виявилося лiтакiв.
  I битва закрутилася. Кожен воював сам за себе. I втрати з усiх бокiв були колосальнi. Але штампувалися все новi й новi сили. Йшло виробництво на всiх швидкостях.
  Мурзилка вiдзначив iз посмiшкою:
  - Ось так втрачається поняття про цiннiсть людського життя!
  Дiвчинка кивнула:
  - Згодна я - це жорстоко!
  Крокодил Гена вiдповiв, скелячи великi зуби:
  - Але ж вони не живi. Тож чи варто тут списи ламати?
  Юна на вигляд пустунка логiчно помiтила:
  - А живе i не живе поняття вiдносне! Подивися, як дiвчата й мають почуття!
  Дiйсно з'явилися двi дiвчини на винищувачах класу аси. I давай ламати ворога.
  Альбiна натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки, побила лiтак супротивника i проворкувала:
  - Слава нашим крилатим орлам!
  Альвiна дотепно заявила, руйнуючи ворогiв у повiтрi:
  - Моя колосальна сила - жартома пiдкорила пiвсвiту!
  Альбiна знову пальнула, збиваючи бомбардувальник ракетою, i натиснувши при цьому на кнопку голою п'ятою:
  - Лише пiвсвiту? А чому не весь?
  Альвiна зробила влучний пострiл, за допомогою босих пальчикiв нiжок, i цiлком логiчно зазначив:
  - У нас мiлiтаристський смак,
  Але ж планета не кавун!
  Альбiна хихикнула i вiдзначила з усмiшкою:
  - А я думала, що планета Земля пласка!
  Альвiна погодилася:
  - Звичайно, плоска! Весь всесвiт для нас плоский. Адже ми у свiтi матрицi, приреченi вбивати!
  Альбiна збила ще лiтак i заспiвала:
  - Навiть матрицi потрiбен гострий меч зi стрiлою,
  Бiльше кровi пролийте у кошмарнiй грi.
  Убивай, убивай - приз тодi буде твiй -
  I впаде навколiшки весь рiд на Землi!
  Дiвчинка-гравець показав це крокодиловi Гена i з єднiстю запитала:
  - Хiба вони не живi?
  Зелена мультяшка скалясь вiдповiла:
  - Все у свiтi вiдносно i Бог не ангел, i Диявол не чорт!
  Мурзилка заперечив:
  - Наш свiт непоганий i веселий,
   З чого це Бог-Творець не янгол?
  Крокодил Гена знизав плечима i помiтив:
  - Та в двадцять першому столiттi, були всякi гидоти типу коронавiрусу, яких косив людей, немов чума в середнi вiки. А ти думаєш, що Бог такий пiсля цього ангел?
  Мурзилка логiчно зауважив:
  - Не було тiнi, не знали б свiтла. Не було б болю не пiзнали б радостi насолоди... I коронавiрус зрештою перемогла наука та вiрус СНIДу. Бог - це насамперед людський розум. А розум у людини i є найсильнiшим у всесвiтi!
  Крокодил Гена кивнув:
  - З цим я згоден! I ми ж творiння людського розуму!
  Дiвчинка проспiвала, скелячи мордочка:
  Боже мiй до чого ти прекрасний i чистий,
  Вiрю я, що Твоя правота нескiнченна.
  Через розум людей буде вiчне життя,
  Якщо цiлi в них до кiнця людянi!
  Мурзилка кивнув, увiмкнувши чергову опцiю вiйськової академiї, а саме ремонт танкiв та лiтакiв у польових умовах i зауважив:
  - Мiркування у нас високi, а ось займаємося ми - тим, чим личить займатися лише дiтям до шiстнадцяти рокiв.
  Дiвчинка заперечила:
  - Нi! Подiбнi стратегiї чудово розвивають iнтелект!
  Чебурашка погодився:
  - Що наше життя - гра!
  . РОЗДIЛ Љ 18.
  Дiвчата вели героїчну вiйну проти Талiбану.
  Наталя взяла i провела мечами млин. Зрубала моджахедам голови, потiм жбурнула босими пальчиками нiжок гранату i пропищала:
  - За велику Мати Богiв Ладу!
  Зоя, строчачи з автоматiв по супротивниках, i зрубуючи їм башки мечами, проворкувала:
  - За Сварога!
  I її боса, витончена нiжка жбурнула вбивчої сили руйнiвної сили гранату.
  Бойова Августина бореться iз новою силою. I її мiдно-червоне волосся майорить за вiтром, наче прапор Ленiна.
  Войовниця кидає босими пальчиками нiжок убивчої сили лимонку i верещить:
  - Слава епосi Ярила!
  Пiсля чого з її червоного соска як лупне блискавкою.
  Свiтлана теж б'ється, зрубує талiбiв, i голою п'ятою пiдкидає бумеранг, промовляючи:
  - За київську Русь!
  I її мечi наче лопатi млина. Ось це дiвка - просто диво.
  Войовницi тут найвищого класу.
  Вiчний хлопчик Олег Рибаченко рубає супостатiв мечами, i жбурляє в них убивчу силу лимонку. Пiсля цього вимовляє:
  
  - За велику Русь!
  Маргарита Коршунова продовжує рубати ворогiв. I дiвчинка проводить мечами млин. I потiм її босi пальчики нiжок, як жбурнуть ударне руйнування.
  Дiвчинка-войовниця проворкувала:
  - За росiйських богiв у СРСР!
  Пiсля чого безсмертнi дiти як вiзьмуть i засвистять.
  I тисячi ворон отримавши серцевий напад зомлiли, пробиваючи моджахедам черепа до смертi.
  Хлопчик i дiвчинка заспiвали:
  - За свiтле завтра ми боротимемося,
  Давай цiлуватись!
  Пiсля чого дiти взяли i голими п'ятами жбурнули дрiт iз розрядом. I цiла шеренга талiбiв заблищала. I їхнє м'ясо злiзло з кiсток i обвуглилося.
  Ось що означає дiти монстри!
  А ось з неба Анастасiя Вiдьмакова армiю Талiбана трощить. Ось наскiльки ця вiдьма сексуальна та еротична. Вона дiвчисько вiчна i юна хоча воювала ще в громадянську вiйну. Але, будучи вiдьмою, не старiє.
  Анастасiя гарна, юна дiвчина в одному лише бiкiнi.
  I босими пальчиками нiжок натискає на кнопки збиваючи супротивника i верещить на всю горлянку:
  - Слава епосi росiйських Богiв!
  Акулiна Орлова, агресивно скелячись i пiдморгуючи, посилаючи в супротивникiв руйнiвної сили заряди, проворкувала:
  - За святий комунiзм!
  I вiзьме i як натисне на кнопку червоним соском грудей.
  А потiм i її гола п'ята у дiї, у повнiй руйнацiї ворогiв.
  Акулiна заспiвала:
  Череп вночi як кинджал блискаючи,
  Показав, що править Сатана.
  I невинних жертв змiй ковтаючи,
  Зводить свiтобудову з розуму!
  Мiрабела Магнiтна теж бореться з ентузiазмом. Вона використовує в бою рубiновий сосок, i посилає на ворога подарунки смертi.
  При цьому спiває:
  - Слава епосi космiчних сил,
  Ми пiдкоримо - вiрю незабаром увесь свiт!
  I теж використовуючи босi пальчики нiжок, вiдправляє до моджахедiв убивчий подарунок смертi.
  Ось це дiвчисько - найвищого польоту вiн птах. Хоча й iншi красунi аж нiяк не гiршi.
  Анастасiя Вiдьмакова з ентузiазмом заспiвала:
  - Диявол тут, Диявол там,
  Де дракон - суцiльний обман!
  Ось це дiвчата - класу супер!
  I гола п'ята дiвчинки взяла i натиснула з великою силою на кнопки джойстика. I пiшла суцiльна руйнацiя.
  Отакi тут льотчицi. Кидають презент анiгiляцiї з утроби. I одразу тисяча бiйцiв Талiбану з одного разу випарувалася.
  Акулiна Орлова з ентузiазмом проспiвала:
  - Пiд священним прапором свободи -
  У свiтi, дружбi, щастя та коханнi...
  У яскравий промiнь зливаються народи,
  Щоб темряву розвiяти попереду!
  I дiвчина знову босими пальчиками нiжок, як натисне на кнопки джойстика i надiшле вбивче i руйнiвне.
  Мiрабела вiдзначила, скеляючи перлиннi зубки:
  - Ми мирнi люди, але наш реактивний,
  Великий бронепоїзд встиг розiгнатися.
  Не будемо дiвчата в лiжку пасивнi,
  Не лише з хлопцями мають цiлуватися!
  I дiвчина знову пальне за допомогою босих пальчикiв нiжок по ворогу.
  Пiсля чого дiвчата хором, прооруть:
  - Смерть дракона дощу!
  Ось це справдi крали найвищу пробу...
  Єлизавета веде вогонь тим часом з танка, i верещать на всю горлянку:
  - Я найсильнiша у свiтi,
  Зможу свiтобудову попрати.
  А що буде скоро в ефiрi
  Не знають тата i матiр!
  I дiвчина як натисне на кнопку джойстика своїм червоним соском. I знаряддя вiзьме i довбає.
  Виплюне снаряд iз убивчою силою. Той пролетить та буквально опише дугу.
  Катерина теж лупнула, використовуючи босi пальчики, своїх витончених i спокусливих нiжок i заспiвала:
  - Ми скоро в бiй пiдемо,
  За владу порад...
  I знаю не помремо,
  У боротьбi за це!
  I ось дiвчина знову стрiльнула, але в цьому випадку натиснувши рубiновим соском.
  Ось це дiвчата - просто класу супер. Проти них нiкому не встояти.
  Олена теж як пальне, давлячи голою, круглою, рожевою п'ятою i спiваючи:
  Безмовним натовпом стоїть народ,
  Ведуть на страту дiвчисько у грубому рубищi.
  Вчора був трон, сьогоднi ешафот,
  За що народу ви губите принцесу!
  
  Ах королi, королi, королi...
  Видно, дiвчисько з косами.
  Втiм, принцесу зламати не змогли,
  Хоч по снiгу вона боса,
  
  Ох королi, королi, королi,
  Прапори та труби переможнi.
  Дiвчинi п'яти босi припалили,
  В холод вона наче бiдна!
  
  I нехай твердить якийсь iдiот,
  Принцесам життя легко йде i весело.
  Вона боса по снiгу йде,
  Така ось нелегка професiя!
  
  Ах королi, королi, королi,
  Свiтло та надiйна народна...
  Нинi принцеса зовсiм на мiлинi,
  Пугало як городнє...
  
  Ох королi, королi, королi,
  Подвиги вашi державнi...
  Якщо ворога здолати не змогли,
  Значить, зовсiм ви безславнi!
  
  Принцесу жорстко дуже порає батiг,
  Потiм її на дибу жорстко пiдняли.
  Їй вирок голою померти,
  А кiстки просвердлити наскрiзь усi свердлами!
  
  Ах королi, королi, королi,
  Люди тепер не вiльнi.
  Видно, щоб вигнати лиходiїв iз землi,
  Надто вже ви благороднi!
  
  Ох королi, королi, королi...
  Враз полетiли голову!
  Хоч блакитнi, по сутi - нулi,
  Яскраво пролили ви кривушки!
  Єфросинiя теж пальнула, використовуючи для натискання на кнопку сосок оголених грудей, що скидається на перестиглу полуницю.
  I прочирiкала:
  - Час спокути майже вже настає,
  Королеву босу ведуть на ешафот!
  Ось це дiвчата - просто супер!
  Оленка теж б'ється. Дiвчисько не тiльки мечами рубає. Але червоними, як свiжi троянди сосками грудей натискає на гармошку.
  I та викидає отруйнi голки, вражаючи моджахедiв.
  Войовниця взяла та заспiвала:
  - Королева, ах королева,
  Ну, чого ти захотiла!
  Анюта лупнула в супротивника, теж натиснувши полуничним соском на кнопку i прочирикала:
  - Покохала принца в травнi,
  А тепер ходжу боса!
  I дiвчина голою п'ятою як пiддасть презент анiгiляцiї.
  Оленка прочирикала, скелячи зуби, що бiлiша за снiг у новорiчну нiч:
  - Я проста росiйська дiвчина,
  По морозу тiльки босонiж.
  У мене коротка спiдниця,
  Нареченому по пицi кулаком!
  I войовницi знову червоним соском як натисне. Лупанет iз гармошки блискавкою.
  Ось i руда Алла дiє дуже агресивно. А якi у неї груди. Така як двi динi, причому дуже стиглi. А вiнчають це рубiни соскiв. I цим сосками дiвчина тисне i по китайцях б'є.
  Причому спiваючи:
  - Слава Вiтчизнi, слава -
  Дракона рубатимемо...
  Дiвча порвала сорочку,
  А груди прикривають лише нитку!
  Ось це справдi дiвчата найвищого класу.
  Марiя теж прагне боротися. Вона дуже вродлива дiвчина. I в неї волосся кольору сусального золота i злегка в'ється. I вона така бойова.
  Ось взяла i босими пальчиками нiжок кинула бумеранг, сiчаючи супостатам голови.
  А потiм узяла i соском кольору суницi довбанула в ворога, i розiрвала дюжину солдатiв на частини.
  Пiсля чого проспiвала:
  - Я найсексуальнiша дiвчина у свiтi,
  Дракона замочимо у смердючому сортирi!
  Ось так вона дiвчина - найвищого класу.
  Олiмпiада - дiвчина-богатир i волоссям кольору перестиглої пшеницi, взяла i босими, сильними нiжками кинула в ворога щось надзвичайно забiйне.
  Розiрвала масу моджахедiв i проворкувала, скелячи зубки:
  -Я Дiвчисько сили велетня,
  Ще крутiше - знаю стала!
  I ось її сосок немов перестиглий помiдор як натисне на кнопку вогнемета i ллється потiк агресивного полум'я. I давай все спалювати наче обвугливая до смертi.
  Олiмпiада проспiвала:
  - Вогонь батарея,
  Вогонь батареї.
  Цвiте орхiдея,
  В оргазмi млiя!
  Маруся пiдтягла на дротi мiну. Затягла її пiд танк талiбiв. Пiдiрвала супротивника i прочирiкала:
  - За СРСР!
  Пiсля чого лупнула з базуки натиснувши на кнопку соском кольору стиглого маку i прочирiкала:
  - Маки, маки, маки - червонi маки,
  Гiрка пам'ять землi.
  Невже вам сняться атаки,
  Невже вам сняться атаки?
  Дiвчата мчати в атаку з босої ноги!
  Мотрона, теж борючись, i круша афганцiв вiдзначила:
  - Немає мене сильнiшого!
  I босими пальчиками нiжок, метнула лезо, розпоривши горлянку.
  Пiсля чого проспiвала:
  - Один два три -
  Дракона розiрви!
  I дiвчата вiзьмуть i розреготаються. У них стiльки сили та азарту.
  Дiвчина кинула в супротивника подарунок смертi босими пальчиками нiжок i перевiряла з люттю:
  - Диявол тут, Диявол там,
  Де дракон - суцiльний обман!
  Ось у цих дiвчат всякої енергiї повно.
  I вони хором взяли i заспiвали, скелячи зубки;
  Ми комсомолки - доньки комунiзму,
  Воюємо з ворогами як орли...
  Iнодi летять оскали реваншизму,
  Взимку ноги у дiвчат боси!
  
  Хочемо ми врiзати фюреру по мордi,
  У нас сили бiльше немов у слона.
  Досягаємо успiху i в коханнi i в спортi,
  Хоч атакує в лютi орда!
  
  Нiхто повiр дiвчат не зупинить,
  Адже наша сила - як сталевий кулак.
  Ми зможемо навiть армiю загробити,
  I мiцно врiжемо Гiтлеру в п'ятак!
  
  Прийде епоха вiрю комунiзму,
  I дасть нам силу нескiнченний Рiд...
  Не пошкодуємо заради Лади життя,
  Вiтчизна вiрю скоро розквiтне!
  
  Б'ються дiвчата та хлопцi,
  Iде в атаку босий пiонер.
  Крушимо ворогом ми лихо з автомата,
  Показуючи доблестi приклад!
  
  Дракон дощу нас грубо атакує,
  Але дiвчата смiливо його б'ємо.
  Виб'ємо слузi пекла вiрю зуби,
  Плешивого на частини розiрвемо!
  
  У Росiї немає мiсця знаю слабким,
  Отримаємо скоро все чого хочемо,
  В iм'я променистої держави,
  Над нами золотокрилий херувим!
  
  Велика буде дружба у народiв,
  Якi б'ються iз силою знай...
  За Батькiвщину, за щастя, за волю,
  I буде у всесвiтi незабаром рай!
  
  Дiвчисько по морозу пре боса,
  Навiщо їй взуття, якщо Лади дух...
  Вiтчизна вся вiд краю до краю,
  Орел хлопчик, не пташеня-пiвня!
  
  Над свiтом яскраве сонце сяє,
  В якому золотi теплi променi...
  Прийде перемога у вiтрi ласки травня,
  I не говори пустушка - промовчи!
  
  Ми дiвки - просто дочки Сварога,
  Який Землю з Родом створював...
  I подарував воякам свободу,
  Вiдродивши вселенський iдеал!
  
  У Росiї для дiвчат просторе мiсце,
  Вони в мороз бiкiнi лише одягнувши...
  Ти комсомолка Перуну наречена,
  Повiр не буде в лютi проблем!
  
  В iм'я Iсуса та Сварога,
  Марiї, Лади матерi Богiв...
  Билися заради Сталiна i Бога-
  I заради найкращих iз синiв!
  
  Ми не забудемо подвиг Iсуса,
  Який заради росiян йшов на хрест.
  I показав велике мистецтво,
  Коли на третiй день у коханнi воскрес!
  
  Перун вiн Бог великий громовержець,
  Пускає веселки променисте свiтло.
  Служити ми демiургам чесно,
  Щоб подвиг стане витязiв оспiваний!
  
  У дiвчат груди сяють кольором маку,
  Соски її як прапор жовтня...
  А десь гавкає злiсний собака,
  Але ми вовчицi просто не дарма!
  
  Вiдбили натиск фрицiв пiд Москвою,
  Хоч Гiтлер був пiдступний i хитрий.
  У союзi фюрер видно iз Сатаною,
  Трава м'якша влiтку, нiж килим!
  
  А ось узимку по снiгу дiвки боси,
  Навiщо їм взуття, шуби та кожух.
  Не страшнi комсомолкам знай морози,
  У них, мабуть, найгрiзнiший дух!
  
  У чому наша сила - люди заводнi,
  Краще станемо лютих богiв.
  А люди ви повiрте не поганi,
  Чи здатнi скинути безлiч кайданiв!
  
  У коханнi дiвчата найкрутiшi,
  У них мiж iншим скажений пасаж.
  Дiвчата по снiгу бiжать босi,
  Фiгурами поставивши жадiбно мат!
  
  На славу комунiзму свiтить сонце,
  На славу комунiзму Русь цвiте...
  I волосся у дiвчинки густо в'ється,
  Перемогу вiдкрили безумовний рахунок!
  
  Пiд Сталiнградом вермахт ми трощили,
  I показали просто найвищий клас...
  На славу нашої Батькiвщини Росiї,
  Дiвча рушить п'ятою голою в око!
  
  Ти стережись боротися з дiвкою босою,
  Вiн гарна, наче вiл сильна.
  Як перли розлетiлися разом оси,
  I врiзала пiд дих вороговi нога!
  
  Ну що ти зможеш зробити нашим дiвкам,
  У них удар повiр тичок слона.
  I Русь стоїть вiд вiку до столiття,
  Безкрайня велика країна!
  
  Навiщо потрiбнi дiвчаткам росiйським хлопцi,
  Щоб народжувати в потiк богатирiв.
  I попадуть вороги повiр на псарню,
  Отримає в морду шалений лиходiй!
  
  В iм'я Iсуса та Сварога,
  Де Бiлий Бог створив всесвiту грань,
  З'їмо перед битвою хiд-дога,
  Щоб були сили перед боєм рано!
  
  Потiм вiзьмемо i врiжемо супостату,
  Пiд дих дiвочих, босою ногою.
  Щоб було стрiмко пiсля лайки кату,
  А якщо що - додамо кочергою!
  
  Що Сталiнград не вийшов,
  Дiвчата там пiддали сильний бiй.
  Хоча трохи знай красi прикро,
  Не зняв її бiй "Плебой"!
  
  Ми всi дiвчата може - це знайте,
  Великi, крутi, як яйце.
  Коли малювали лише на партi,
  А нинi смикнемо прямо за обручку!
  
  Не пощадимо у битву навiть життя,
  I вiрю, що увiйдемо до Берлiна жартома...
  Незабаром знаю жити при комунiзмi,
  Отримаємо вихори снiжнi крутячи!
  
  Дiвча любить бiгати тiльки босий,
  Їй п'яти солодко холодить кучугура.
  Лiтають по морозу снiгу оси,
  Войовниця фюрера у труну!
  
  Коротше переможемо я твердо знаю,
  Зумiємо зробити свiт у всьому всесвiтi...
  Цвiсти на вiки свiтобудови краю,
  Своєю силою у битвах незмiнною!
  
  Коли прийдуть Сварог iз Христом-Володарем,
  Всi мертвi у коханнi воскреснуть Рода...
  За скiнчиться орди смерч дикої смертi,
  I буде у вiчнiй радостi природа!
  
  Тодi вселитись у серце люду Лада,
  Все буде в нескiнченностi гарнi.
  Отримає кожен воїни знай нагороду,
  Ми росiяни у боях непереможнi!
  I пiд таку поему дiвчата трощили та винищували моджахедiв тисячами. Ось це дiвча - що люблять i вмiють вбивати.
  Що ж дiвча просто супер. I босi їхнi нiжки метають гострi та отруйнi голки.
  Та проти подiбних дiвчат навiть скибочка розпечена до червона i прикладена до голої, круглої п'яти безсилий. Ось це дiвчата - рiвня гiпер!
  Олег Рибаченко продовжує боротися. Цей вiчний хлопчик - просто герой.
  I його босi пальчики дитячих нiжок кинули горошинку руйнування.
  Вона впала пiд ковзанку танка i його перевернула.
  Юний воїн заспiвала:
  - Смiялася Русь i плакала, i спiвала,
  А жiнка вiд бiгу схудла!
  Маргарита Коршунова - ця вiчна дiвчинка теж взяла i босими пальчиками нiжок кинула горошинку знищення.
  Вона розiрвала масу моджахедiв i прочирiкала:
  - Слава Вiтчизнi безкрайнiй,
  I комунiзм уже не далекий!
  I ось нескiнченнi дiти взяли та просвистели. I велика маса ворон була оглушена i занепала в непритомнiсть. I вони падали вниз, i дiрявили без проблем талiбськi голови.
  Маргарита заспiвала:
  Щоб не проблем,
  Щоб бути душею чистою.
  Чи не квитки МММ,
  А ковток води променистої!
  I дiвчисько взяло i показало мову.
  А ось бореться i Герда на танку. Дiвчина вона, зрозумiло, з-помiж дуже бойових i красивих - натуральна блондинка.
  I, зрозумiло, дуже любить чоловiкiв.
  Ось Герда пальнула по супротивнику натиснувши на кнопки джойстика босими пальчиками нiжок i прочирiкала:
  - Все йде за планом!
  Шарлота оголила, стягнувши бюстгальтер груди. I червоним соском натиснула на кнопку джойстика.
  I ось лупнули кулемети на танку i давай викошувати супротивникiв. Дiвча рудої мастi були дуже задоволенi.
  Вона прочирiкала:
  - План хлопцi - це план,
  Вiн схожий на брехню!
  Христина теж вистрiлила, застосувавши голу, круглу п'яту i проворкувала:
  - Я сильнiша за рису лисого!
  Довбанула i Магда - дiвчина iз золотистим волоссям. I, звичайно, використовуючи рубиновий сосок.
  I прочирiкала:
  - А сильнiша риса волохатого!
  I ось потужний двигун заробив, i обтiчної форми танк взяв i рiзко прискорився. Справдi, якщо вже дiвчина розiйшлися, то мало нiкому не здасться.
  Втiм, усi дiвчата-воїни - це найвищий клас.
  Ось Альбiна та Альвiна борються в небi. Вони дiвчата найкривавiшого порядку. I водночас дуже гарнi та сексуальнi.
  Вони зi своїх штурмовикiв луплять афганцями. Войовницi найвражаючого класу.
  Альбiна взяла i заспiвала, скелячи зубки, i показуючи мову:
  - Божевiльний будинок у вогнi,
  Санаторiй душ...
  Ми покiрнi Сатанi,
  I святих сяють лики!
  I дiвчина взяла i натиснула червоним соском на кнопку. Спрацювала руйнiвна сила.
  I вона дуже жорстко i агресивно спрацювала, коли запустилися реактивнi ракети.
  I дiвчина-блондинка заспiвала:
  - Дай Бог слiпим очi вiдкрити,
  I спини випрямити горбатим.
  Дай Бог бути Богом хоч трохи,
  Але бути не можна трохи розiп'ятим!
  Альвiна агресивно вiдзначила, зi смiшком:
  - Не дуже складно!
  I дiвчина послала ракети, натиснувши на кнопку рубiновим соском. I її дiя була супер.
  Альбiна знову пальнула, використовуючи босi пальчики нiжок, i прочирiкала, скалячи зубки:
  - Дiвчаток сьогоднi не вгамувати,
  Дiвчата хочуть потанцювати!
  Альвiна теж лупнула, i її голi нiжки, з дуже гарною шоколадною засмагою, теж при дiлi й войовниця прочирикала:
  А потiм до ранку зорi,
  Чути, як спiвають пiсню про кохання!
  Штурмовики ж б'ють з неба дуже жорстко. I не дають нiкому жодної пощади.
  А ось i Сталенiда у бою. Теж стрiляє по супротивнику дуже влучно.
  I звичайно використовує червонi соски грудей. Дiвча зрозумiло - суперкласу.
  Сталенiда проспiвала:
  - Бачиш у небi затемнення,
  Грiзний символ...
  Страшне пекло знамення-
  Зграї космiчної виття!
  I дiвчина знову лупнула, використовуючи босi пальчики нiжок. Ось це дiвчисько - який у неї рiвень.
  Вiкторiя довбала по супротивнику з дикою шаленою силою. Розiрвала ворога, i прочирикала:
  - За великий комунiзм!
  I дiвчинка застосувала свiй сосок оголених грудей, який такий апетитний немов полуниця в райському саду.
  Таку дiвчину, зрозумiло, хочеться цiлувати i пестити.
  А потiм дiвчина i босою, точеною нiжкою махнула. А яка її нiжка витончена, засмагла, сексуальна i апетитна.
  I на неї хочуть чоловiки пiднятися натовпом.
  Веронiка теж бореться з дикою та невтомною агресiєю. Войовниця, яка такою нескiнченно i найвищою силою має.
  I дiвчинка взяла i червоним соском натисне на пусковий гачок. I ось мчить реактивний подарунок знищення.
  А войовниця просто гiпер.
  I ось знову мчить те, що приносить тоталiтарну руйнацiю.
  Веронiка прочiрiкала:
  Якщо кволий - одразу в труну,
  Зберегти здоров'я щоб...
  Застосовуйте люди - про,
  Обтирання, затирання!
  I дiвчата всi три заспiвали хором:
  Немає прекраснiшої за Батькiвщину-Росiю,
  За неї бiйся i не лякайся.
  А блондинок наших гарних немає,
  Всесвiту смолоскип свiтла Русь!
  Ось це справдi розкрутка йде капiтальна.
  Вiола теж б'ється зi своєю дзвiницi. Вона дiвчина просто слiпучої комплекцiї.
  I, зрозумiло, надзвичайно лиха.
  А її краса просто чи скажемо бiльш химерно - тривiально божественна.
  Вiола взяла i босими пальчиками нiжок шпурнула горошинку руйнування.
  I вiдлетiли десятьох порваних на частин людей.
  Вiола проспiвала:
  - По кривiй бiжать дорiжцi,
  Босi дiвчата нiжки.
  Набридло корову доїти,
  Хочу щастя своє подразнити!
  Тореадора теж бореться. Вона дiвчинка, яку нiхто слабкою чи дурною не назве.
  Войовниця взяла та дала чергу за противниками. Без зайвих церемонiй їх викосила.
  I потiм як натисне червоним соском грудей i випустить чергову ракету. I розiрве на дрiбнi уривки взвод супостатiв.
  Тореадора пропищала:
  - Занесло, занесло кудись,
  Занесло мене!
  Вiола теж лупнула за допомогою рубiнового соска по ворогах, величезної iмперiї Талiбан i прочирiкала:
  - Заборгувала дiвчина,
  I прийшла пеня!
  Пiсля чого дiвчисько взяло i показав свiй довгий язик.
  Нiколетта пiдняла потужний мiномет iз вiсьма стволами, i ще їй допомогли Вiола та Тореадора.
  Всi троє дiвчат уперлися босими, точеними нiжками в траву. I як довбануть мiнами.
  При цьому вони синхронно натиснули на кнопки, оголеними, полуничними сосками грудей.
  I заспiвали:
  Люди прошу вас, тихiше, тихiше...
  Вiйни нехай згинуть у темрявi!
  Лелека на даху, радiсть пiд дахом,
  Мир на Землi!
  Лелека на даху, щастя пiд дахом,
  Мир на Землi!
  I дiвчата знову тупнув босими, дуже сильними нiжками. Ось у них стiльки азарту та сили.
  Ольга також з базуки вистрiлила, i теж оголеними грудьми, давлячи червоним соском.
  Пiсля чого проспiвала:
  - Хай буде разом Русь та Бiла Русь,
  Адже наша вiра помисли єдинi...
  За Батькiвщину бiйся i не лякайся,
  З Росiєю Бог i ми непереможнi!
  I Ольга босими пальчиками нiжок взяла та шпурнула подарунок анiгiляцiї.
  Таку дiвчинку реально нiхто не зупинить, i нiщо не переможе.
  Ось таких дiвчат любить земля.
  Джейн Амстронг теж бореться зi своїм екiпажем. Лупить цей незлiченний Талiбан.
  Дiвчина-аристократка взяла i пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок по вороговi. Пiсля чого проспiвала:
  - Славна країна Британiя,
  Знай вона володарка морiв.
  Здобули ми великi знання,
  Супостата в лайцi ти розбий!
  I дiвчина взяла i рубиновим соском взяла та натиснула на кнопку. Джойстик спрацював. I летить iз колосальною руйнiвною силою вбивчий снаряд.
  Долбануло осколково-фугасним, розриваючи людей на шматки.
  Гертруда ця гарна, росла i мускулiста дiвчина, теж була лише в одних трусиках. Вона лупнула за допомогою червоних соскiв грудей. I теж як iз ракетницi рознесло ворога.
  Гертруда прочирiкала:
  - А на вiйнi, як на вiйнi,
  Дiвчата бачать хлопця увi снi!
  I розсмiяється своїм дотепним жартом.
  Монiка помiтила, натискаючи голими п'ятами на педалi, i дотепно заявила зi смiшком:
  - Найкраще жiнка взує чоловiка босою ногою!
  I войовниця розреготається.
  Маланья заявила, пiдморгуючи своїм напарницям:
  - Тiльки кiлька хвилин,
  Тiльки кiлька хвилин.
  З хлопцем-богом тривала вся бесiда,
  Як скажи тебе звуть,
  Як скажи тебе звуть!
  I пацан реве як бик - перемога!
  Джейн Амстронг, ведучи вогонь, помiтила, жмуривши брови:
  - Забавно ви перебрехали радянську пiсню!
  Малання кивнула i зубки свої перлиннi вишкiрила, пiсля чого взяла i видала:
  - рiзноманiтний брехнi прийом,
  Протирiчають почуття...
  I ми святий її кличемо,
  I обзиваємо мерзенної!
  I весь екiпаж хором заспiвав:
  Секс недарма у всiх королiвства,
  Любили за всiх часiв...
  Адже без сексу не цiкаво,
  Без партнера нiч надто довжина!
  . РОЗДIЛ Љ 19.
  Тепер у стратегiї вирувала вiйна. Iшло взаємне, тотальне винищення.
  Горiли лiтаки та танки.
  Чебурашка запропонував Крокодилу Генi:
  - Може, поєднаємось зелений?
  Мультяшка заперечила:
  - Нi! Ти чув правила - кожен сам за себе!
  Мурзилка логiчно зауважив:
  - Так наша гра триватиме вiчно!
  Дiвчинка заперечила, тупнувши босою нiжкою:
  - Нiчого немає вiчного, навiть мультяшок радiсно чи пiзно забувають або вони йдуть iз моди!
  Золотий клубочок проспiвав:
  - Мода, мода, мода,
  До чого ти довела...
  Навiть бабуся Мотрена,
  ТБ пропила!
  I вся п'ятiрка засмiялася. I це надзвичайно спритнi мультяшки та дiвчинка-хулiганка.
  А танки з рiзних бокiв наповзають. I мчить кавалерiя, i пре пiхота.
  Частина дiвчат бiжить в атаку босонiж. Вони миготять рожевими круглими п'ята. Так куди спритнiше i практичнiше.
  Ось такi ось тут iгри з дiвчатами.
  А у небi карти перемiщуються лiтаки. I їхню велику кiлькiсть.
  I все новi авiацiйнi заводи будуються. I через вiйськову академiю можна прогнати i ще бiльше прискорити виробництво бомбардувальникiв усiх моделей, i штурмовикiв, винищувачiв, i легких розвiдникiв.
  Та тут назрiває колосальна мiць. I це вражає.
  Вони цi лiтаки, наче рої комах розлiтаються i жалять. Виглядає все надзвичайно ефектно. Або може бути навiть ефективним. Але однi машини стикаються з iншими.
  Дiвчинка-хулiганка логiчно помiтила, зробивши перестановку частин:
  - Тут сили та можливостi у всiх рiвнi. Тож вiйна може затягтися до нескiнченностi!
  Чебурашка згiдно кивнув:
  - Та це не зовсiм правильна гра. Може, щось iнше спробуємо?
  Крокодил Гена запропонував:
  - Може, в танки пограємось?
  Мурзилка знизав жовтими плечима i помiтив:
  - Можна провести танкову дуель i пiд час гри!
  Зелена мультяшка погодилася:
  - Спробуємо! Я випущу свою машину з екiпажем героїнь!
  Жовта мультяшка погодилася:
  - А я свою! Але щоби шанси були хоч рiвнi, але не зовсiм симетричнi!
  Дiвчатка хихикнула i вiдзначила:
  - Коли хтось сильнiший, то супротивник просто тривiально мочить того, хто слабший. А ось за рiвностi - вирiшити результат бою може будь-яка випадковiсть!
  Крокодил Гена запропонував:
  - На вибiр танки часiв Другої свiтової вiйни. З тих, що були в серiї.
  Мурзилка заперечив:
  - Це вже набридло! Найкраще танки часiв двадцять першого столiття! Це ще цiкавiше!
  Дiвчинка вiдповiдно кивнула:
  - Правильно! А то дивитися як б'ються "Тигр"-2 та IС-2 не найпродуктивнiша iдея! Тим бiльше, тигр у будь-якому випадку явно сильнiший!
  Мультяшки полiзли до архiву озброєнь. В областi танкобудування пройшла еволюцiя у двадцять першому столiттi до машини з однiєю людиною. Або зовсiм без людини з керуванням через радiо. Тут, до речi, i екiпаж не потрiбен.
  Крокодил Гена та Мурзилка можуть одразу один з одним боротися, без жодних посередникiв.
  Ось i вибiр двох танкiв: американський "Орлан"-10 та росiйський "Орел"-7.
  Обидвi машини мали форму пiрамiди i приблизну рiвнiсть характеристик. I їхня броня багатошарова, а гармата плазмова.
  Гена та Мурзилка тепер танками керували самi.
  А керування вiйною передали радникам. Тож бої безпосередньо протiкали.
  Дiвчинка демонстративно позiхнула, прикривши рот долонькою:
  - Так не дуже цiкаво! Може, спробувати щось стрiмкiше.
  Золотий клубочок запропонував:
  - Вiдгадай загадку: висота стовпа десять метрiв. По ньому повзе гусениця. За половину доби вона пiднiмається на шiсть метрiв, а за iншу спускається на п'ять. Скiльки їй потрiбно часу, щоб дiстатися до найвищої вершини!
  Дiвчинка хихикнула i вiдповiла:
  - Ну, це зовсiм для тупих. Тут вiдповiдь тривiальна - десять дiб!
  Клубочок захихотiв, i навiть застрибав:
  - Ого! Який математичний розум. А як ти до цього здогадалася?
  Дiвчинка смiливо вiдповiла:
  - Я вiд шести метрiв забрала п'ять i отримала один. I один помножила на десять i дiстала десять дiб!
  Клубочок хихикнув i помiтив:
  - Ось воно сучасне поколiння - двох слiв не може зв'язати! Точнiше трьох цифр скласти!
  Дiвчинка зневажливо пирхнула i пропищала:
  - Клубок ти хлопець хоч куди,
  Здатний справою знищити...
  Але це правда дурниця -
  Ти ж двох слiв зв'язати не можеш!
  Чебурашка радiсно вiдповiв:
  - Гусiницi треба четверо з половиною доби, щоб дiстатися вершини стовпа!
  Клубочок прочiрiкал:
  - Ось ти вухатий вгадав правильно. А ось iнша загадка.
  Дiвчинка хихикнула:
  - Ось уже у клубочка вiдьми загадки!
  Клубочок пропищав:
  - Що робив слон, коли прийшов Наполеон?
  Дiвчинка хихикнула i вiдзначила:
  - Тут може бути безлiч варiантiв. Наприклад, стояв осторонь, щоб його не викололи багнетами!
  Клубочок тоненько захихотiв i заспiвав:
  Ми всi дивимося в Наполеони,
  Людей звичайних мiльйони!
  Чебурашка вiдповiв iз безневинним виглядом:
  - Слон травку жував!
  Клубочок здивувався:
  - А чого ти це взяв?
  Чебурашка рiшуче заявила:
  - Тому що ти сказав: що робив слон, як прийшов на поле вiн!
  Золотий клубочок примхливо заявив:
  -Зрозумiло ... Ти всi дитячi загадки знаєш!
  Чебурашка кивнув:
  - Я ж дитяча мультяшка!
  Дiвчинка сердито вiдповiла:
  - Ми смiятися i дружитимемо!
  Тим часом танки на чолi з Мурзилкою та Геною вже загорiлися, отримавши влучення. I детонував бойовий комплект.
  Золотий клубочок зазначив:
  - Ну, i що цiкавого? Тiльки винищують одне одного!
  Гена та Мурзилка проревiли:
  - Танки на снiданок, танки на обiд,
  Танки на вечерю ось i весь секрет!
  I клацнули обидва звiрки зубками. Вони чудовi мультяшки з почуттям гумору.
  Чебурашка дотепно заявив:
  - Вiйна - це школа життя, яке краще прогуляти!
  Дiвчинка хихикнула i вiдповiла:
  - Я пограти на вiйськову тему дуже люблю!
  Крокодил Гена та Мурзилка знову повернулися до стратегiї. Тепер вiйна йшла у стабiльному варiантi. Тобто у динамiчнiй рiвновазi.
  Тiльки дiвчата з пiхоти бiжать, миготивши голими, круглими, рожевими п'ятами.
  I зiткнення красунь, включаючи удари багнетами. I колють вони одне одного.
  I животи в дiвчат розриваються.
  Це вже не так цiкаво, як гидко ...
  Дiвчинка, скелячи свої зубки, якi виблискувати стали немов алмази, дзвiнко прочiрикала:
  - Я хочу бути найсильнiшою у всесвiтi, щоб у морду врiзати мiцною кочергою!
  Чебурашка хихикнув i зазначив:
  - Це навiть трохи смiшно!
  Дiвчинка агресивно вiдзначила:
  - Тобi смiшно,
  А менi прикро...
  Тобi гiвно,
  А менi повидло!
  Крокодил Гена помiтив:
  - I повидло буває рiзне. Ось вiд одного конкретно дах зносить!
  Чебурашка пропищав:
  - Зриває дах iз петель!
  Тим часом у бiй стали вступати ще бiльшi танки. Вони будувалися повiльнiше i коштували дорожче, зате величезнi i їх так просто не вiзьмеш. I вони наповзають наче брили.
  Клубочок проспiвав:
  - Вибувай замок з коморою,
  Зметемо одним ударом!
  Рух сухопутних лiнкорiв виглядає жахливо. Але, зрозумiло, їх зустрiчають такi ж сильнi сухопутнi лiнкори. I йде обмiн ударами, i струс бронi.
  Чебурашка проспiвав:
  - Величезна строката дошка,
  На нiй гудуть мотори.
  Живi рухаються вiйська,
  I танки, i лiнкори!
  Вiйська всiх п'яти iмперiй знову збиваються i роблять взаємне та тотальне знищення.
  Мурзилка навiть з ентузiазмом, махаючи жовтими, волохатими лапами, проспiвав:
  Над нещасною планетою зависла,
  Злiсних монстрiв кипляча пiтьма.
  Окупант свою сокиру ненависну -
  Заточив i рубай голову!
  Дiвчинка-хулiганка з люттю пiдхопила:
  - Людина вона, однак, не пiшака,
  I не завжди ходити пiд ярмом ...
  Перетворити злих ворогiв на головешки,
  Чи стане новим владикою свiтiв!
  Потужнi танки пруть. Мiж ними проносяться бiльш легкi та спритнi машини. I мчать дiвчата на мотоциклах. I войовницi тиснуть босими, круглими п'ятами на педалi. Ось це бойова скажемо зграя дiвчат. I дiвчат просто не порахувати. Усi новi та новi заводи будуються. I стiльки потужних машин наповзає. I ось видно скiльки лiтакiв летить i крутитися наче дзиґа.
  I ось у небi летять реактивнi бомбардувальники. Вони хочуть лупити i їхнiй настрiй безсумнiвно агресивний. I бажання завдати поразки ворогам безумовно велике.
  Дiвчата-льотчицi, зрозумiло, у бiкiнi i посилають один одному повiтрянi поцiлунки.
  Вони вiдтворенi на комп'ютерах, але все одно чудовi. I дуже гарнi.
  Босими гострими нiжками натискають на педалi. I при цьому не забувають наспiвувати:
  - Мчимо в небо, мчимо в небо,
  Я дiвчисько знай гетера!
  Ось це баби, якi взагалi можна сказати - супер. I трощать у небi численнi лiтаки.
  Ось мiж собою борються двi дiвчини: Альбiна та Альвiна. Вони обидвi дiвчата-блондинки. I такi вони скажемо красунi i водночас легкi.
  Альбiна взяла i проревела:
  - За комунiзм у новому столiттi!
  Альвiна енергiйно пiдтвердила:
  - I в новому та майбутньому!
  Дiвчата стали посилати один одного потоки авiацiйних снарядiв. I сипали один на одного горошинки знищення.
  А потiм взяли дiвчата та запустили одна в одну ракети. Тi, залишаючи за собою бузковi шлейфи, раптово зiткнулися. Точнiше не раптово, а цiлком закономiрно. I так, взяло й грюкнуло.
  Немов наднова зiрка спалахнула i запалала всiма кольорами веселки.
  Ось це як смiшно виглядає.
  А ось тепер Чебурашка може висловити смiливу думку:
  - Це так негуманно! Гинуть живi люди!
  Крокодил Гена взяв i заспiвав:
  - Тьмянiє аксельбант вiд мирного життя,
  У неробство злиняв i колiр прапорiв.
  Дiвчинка з ентузiазмом пiдхопила, човгаючи своїми маленькими, дитячими, босими нiжками:
  -А той, хто говорить про гуманiзм,
  Шпигун, шпигун, шпигун!
  Клубочок пiдтримав цей пасаж:
  Коли снаряди рвуться вдень та вночi,
  Швидше йдуть чини та ордени!
  I вся п'ятiрка хором заревла, пiдстрибуючи i здригаючись:
  Нехай над свiтом люто гуркоче,
  Вiйна, вiйна, вiйна, вiйна!
  Ось у бiй пiшли важкi вогнеметнi танки. Вони посилають величезну, вбивчу силу струменя полум'я. I вогонь пiднiмається на сотнi метрiв у вiртуальному просторi, погрожуючи язиками, злизати небо.
  Мурзилка знову будує новi заводи i авiацiйними гарматами, ракетами, i вiдтворенням танкiв. I нарощує все у колосальних оборотах.
  Ось тепер шахти та копалень дуже багато. Їх поглибили i загнали багато робiтниць. Тож видобуток ресурсiв зрiс у колосальних кiлькостях.
  Отже, випуск озброєнь i не думає зупинятися. Навпаки, вiн усе вищий i вищий.
  Мурзилка помiтив, що дiвчата не втомлюються. Це очевидно дуже здорово. I їхнi босi, засмаглi нiжки миготять не зупиняючись.
  I не вiдчувається в мускулистих, рельєфних, дiвочих тiлах жодної втоми.
  Дiвчата вражають своєю працьовитiстю. Особливо на полях, де вони метушаться. А в грi ти робиш прогiн - вiчного вегетативного перiоду. I вже все - стало крутiше i поля безперервно дають колосальних розмiрiв урожаї.
  Але поки що на твої танки, противник кидає танки свої. На лiтаки летять iншi. А проти ракет - з'являється ПРО. I тут це нескiнченнi перегони. I ось уже гоночнi автомобiлi у бiй рвуться. I розганяються до бiльших швидкостей. I за допомогою вибухiвки без зайвих церемонiй таранять позицiї. I вже будують стiни та вежi. Зводять гаубицi колосальних розмiрiв та калiбрiв. А також встановлюють зенiтки, пiдводячи їх все ближче i ближче до лiнiї фронту.
  Чебурашка заворушив вушками i прочирикав:
  - Наша мультяшна iмперiя найсильнiша у всесвiтi!
  Дiвчинка-хулiганка заперечила:
  - Нi! Це моя iмперiя найсильнiша i не тiльки у всесвiтi та мега-всесвiтi!
  Крокодил Гена зневажливо пирхнув:
  - Ти як завжди перебiльшуєш!
  Золотий клубочок тут iз писком запропонував:
  - Може, перейдемо тривiально до атомного вiку?
  Крокодил Гена похитав головою:
  - Терпiти не можу ядерну зброю!
  Мурзилка iз цим погодився:
  - Атомна бомба - це варварство!
  Дiвчинка-хулiганка знову тупнула, босою, дитячою нiжкою i заспiвала:
  Чуєте громовi гуркiти,
  Це не гроза не ураган -
  Це вихрем атомним обiйнятий...
  Стогне океан, стогне океан!
  Це стогне, це стогне -
  Тихий океан!
  Чебурашка примхливо заперечив:
  - А чому тихий? Може бути, навпаки, буйний?
  Мурзилка вишкiрив мордочку i заспiвав:
  На вождя не доставило,
  Щоб бити без дурнiв.
  Справжнiх буйних мало
  От i немає ватажкiв!
  Дiвчинка-хулiганка тупнула босою, точеною нiжкою i ревла:
  - Я найбiльша у свiтi,
  Ворогiв замочу всiх у сортирi.
  Не вiрю я Гени сльозам,
  I врiжу тобi крокодил по мiзках!
  Крокодил Гена заревiв:
  - Ти що, кульки за ролики в тебе заїхали!
  Дiвчинка агресивно пискнула:
  - Не ти, по-перше, а ви. А по-друге, до жiнки треба звертатися з поклоном!
  Мурзилка кивнув:
  - У людей у головi вiчне дитинство! Так що не заводь Гена!
  Чебурашка зi смiшком вiдзначив, спiваючи:
  - А чому, чому, чому був крокодил зелений?
  А тому, тому, бо був вiн закоханий у життя!
  Тим часом фронт проти золотого клубочка почав прогинатися. Видно, тиснути стали сильнiшими. I плюс ще Мурзилка та дiвчинка стали дiяти синхронно. I дуже агресивно пресуючи в одному напрямi.
  I тут танки пiшли в однiй упряжцi.
  Клубочок загорлав:
  - Це не чесно! Кожен сам за себе!
  Дiвчинка iз цим погодилася:
  - Кожен сам за себе!
  I пiсля цього показала мову. I пiдморгнула сапфiровими очима.
  Мурзилка у вiдповiдь заспiвав:
  - Будь-хто, хто людина воїном народжена,
  Так повелося з часiв Адама, Єви...
  Коли проблем без рахунку мiльйон,
  Вирiшу мечем насущнi проблеми!
  Крокодил Гена зазначив:
  - Набридає така гра. Може бути iсторичну стратегiю спробуємо? Наприклад, кожну свою державу нехай заснує. Наприклад, Стародавнiй Рим проти iмперiї Олександра Македонського?
  Дiвчинка у вiдповiдь заспiвала:
  Мономах кашкет зняв,
  Почухав макiвку.
  Електричний заряд,
  Заганяє у гармату!
  Мурзилка пiдтвердив:
  - Оце справдi вищий клас. Це коли армiя Юлiя Цезаря в атаку йдуть замiсть слонiв танки! А ще краще навiть сухопутнi лiнкори!
  Крокодил Гена зiтхнув ... Йому вже набридла гра, в якiй тривiально йде взаємне винищення сил. I безлiч солдатiв гине. I рахунок знищених юнiтiв iде на мiльйони. Тут уже в пору заревiти немов вовк.
  I зелений алiгатор заспiвав:
  Воювати з ворогом погана штука,
  Нiкому не на свiтi не зрозумiти...
  До чого це велике борошно.
  Ах немислимо велике борошно,
  Дивно велике борошно...
  Без кiнця юнiтiв винищувати!
  Дiвчинка-хулiганка погодилася:
  - Щоб було цiкаво, слiд порушити динамiчну рiвновагу. Ось наприклад, так званий другий закон термодинамiки, насправдi у масштабах всесвiту не працює. Та й наука навчилася його оминати!
  Тим часом з'явилися новi танки, з бiльшими нахилами бронi та нижчими силуетами.
  Вони насувалися нiби лавина пiд час виверження вулкана. I все буквально гуркотiло.
  I вилiтали новi, вбивчi снаряди.
  Крокодил Гена помiтив:
  - Усi новi танки, i повно проблем!
  Дiвчинка iз захопленням проспiвала:
  - Хоч не вирiшити нам усiх проблем,
  Не вирiшити всiх проблем.
  Але стане радiснiше всiм,
  Веселiше стане всiм!
  Мурзилка тупнув жовтою лапою i проревiв:
  - Якби не було зими,
  У мiстах та селах...
  Нiколи не знали ми
  Цих веселих днiв!
  Дiвчинка в пику цьому заспiвала:
  Я так хочу, щоб лiто не закiнчувалося,
  Щоб воно за мною мчало,
  У моїй дiвки слiд,
  Щоб любити зовсiм не пiзно,
  Дивовижнi зiрки,
  Дарували свiтло!
  Мурзилка запропонував:
  - Може, ввiмкнемо зиму. I нехай у грi пiде снiг!
  Дiвчинка заперечила:
  - Тодi одразу випуск продовольства припиниться. I його доведеться закуповувати. Може, щось оригiнальнiше придумаєш?
  Чебурашка запропонував:
  - Давайте у карти зiграємо?
  Дiвчинка-хулiганка зневажливо пирхнула:
  - Це примiтивно! Давайте краще, зiграємо.
  Крокодил Гена кивнув:
  - У шахи! Я дуже люблю грати у шахи!
  Чебурашка хихикнув:
  - Особливо самому iз собою!
  Гена заперечив:
  - Я ще у школi грав iз пiонерами! Ось Чебурашка грав у шахи iз пiонерами?
  Мультяшка з великими вушками промовила:
  - Та грав... У домiно!
  Дiвчинка, вискалив зубки, прочiрiкала:
  - Ми грали у домiно,
  Вийшло, як у кiно!
  I знову виникла пауза. П'ятiрка включилася у гру. Тут були спроби вирiшити хiд вiйна тактично. Але танки, пiхота та авiацiя сходилися та ув'язали у взаємнiй анiгiляцiї. I втрати зазнали дуже вiдчутних. I гинули полицi та дивiзiї, а на їхнє мiсце створювалися новi.
  Вiйська лiзуть i лiзуть. I пiхота як скоситься, наче лезом бритви. Що виглядало смертоносним. Але як би при цьому навмисне. I це виводило iз себе.
  Проте фронт ставав дедалi бiльш звивистим. Втрати тут реально великi, зате заповнюванi.
  Дiвчинка знову подала голос:
  У мене велика думка,
  Ми влаштуємо винищення!
  I дiвчинка взяла i надула щоки i засвистить... Прямо маленький соловейок розбiйник.
  Крокодил Гена зазначив:
  - Це дуже смiшно!
  Дiвчинка заперечила:
  - Нi! Зовсiм не смiшно!
  Мурзилка нагадав:
  - Це гра iз симетричними можливостями. Ось, наприклад, є iгри асиметричнi. Наприклад, вiйна Японiї проти США. Тут правда формат один проти одного. Але можна вибрати рiзнi країни i буде все дуже асиметричним.
  Дiвчинка з натхненням заспiвала:
  - Америка, Америка, Америка,
  Багато в нiй лiсiв, полiв та рiчок.
  Америка, Америка, Америка -
  Де так вiльно дихає людина!
  Мурзилка iз цим погодився:
  - Америка дуже багато зробила для Науково-технiчного прогресу. Крiм того, американцi дуже любили скидати тиранiв!
  Чебурашка хихикнув i помiтив:
  - Дивлячись, як ще тиранiв... Втiм, так у них була така iдея - нести демократiю та свободу свiту. Але справжня свобода можлива лише коли є цар у головi!
  Дiвчинка iз цим погодилася:
  - Хочеш, здолати самодержавство - май царя в головi!
  Мурзилка заявив iз посмiшкою:
  - Тiльки цар у головi подарує свободу вiд самодержавної деспотiї!
  Крокодил Гена зазначив, скеля гострi та довгi зуби:
  - З царем у головi не завжди одягнеш корону, зате напевно не прошляпиш голову!
  Чебурашка дотепно додав:
  - Найжорстокiший деспот - голова, у якiй немає царя!
  Золотий клубочок погодився:
  - Царя на тронi важко прогодувати, але без царя в головi - наче опухнеш з голоду!
  Дiвчинка теж дуже дотепно заявила:
  - Буває розуму - палата, а царя в головi все одно немає!
  Мурзилка iз цим погодився:
  - Якщо немає у головi царя, то навiть парламент знань не допоможе!
  Крокодил Гена дотепно додав:
  - Найхитрiший парламентар не обведе навколо пальця, того, хто має царя в головi i тримає думки в кулаку!
  Чебурашка логiчно сказав:
  - Хто обирає вовка на престол у палацi, отримає собаче життя у будцi!
  Золотий клубочок кивнув:
  - Пустиш у владу свиню, вовком витимеш вiд прикростi!
  Дiвчинка помiтила з усмiшкою:
  - Коли полiтик свиня - виборець не отримає жирних шматкiв!
  Мурзилка теж вiдзначив iз посмiшкою:
  - Буде правитель свинi, народу стане не жирно!
  Крокодил Гена погодився:
  - Поступаючи по-свинськи, полiтикани собi виривають жирнi шматки!
  Чебурашка заявив:
  - Хоча полiтика брудна справа, не обов'язково бути у нiй свинею!
  Золотий клубочок погодився:
  - Поступаючи по-свинськи у полiтиканiв виходить надто жирно!
  Дiвчинка iз цим охоче погодилася:
  - Полiтик тому лютий вовк, що чинить по-свинськи!
  Мурзилка дотепно помiтив:
  - Бажаючи стати левом, полiтик ллє по лисячому хвосту, i пiдкладає свиню з пiдлiстю шакала!
  Крокодил Гена погодився:
  - Шакал прагне урвати жирнi шматки, використовуючи свинськi методи!
  Чебурашка охоче пiдтвердив:
  - Полiтик, який багато говорить про братерство, - вважає виборцiв братами-кроликами!
  Золотий клубочок погодився з цим:
  - У полiтицi лише одна рiдня: кермовi лисички-сестрички та виборцi брати-кролики!
  Дiвчинка погодилася i тупнула босою нiжкою:
  - Полiтик - це лисиця, яка на вiдмiну вiд втiшного звiра до кроликiв-виборцiв пiдкрадається, створюючи якнайбiльше шуму!
  Мурзилка дотепно помiтив:
  - Полiтик теж хижак, але свою жертву виборця знаходить, намагаючись бути якомога помiтнiшим!
  Крокодил Гена пiдтвердив:
  - Звiр пiдкрадається до своєї жертви безшумно хапаючи кiгтями, полiтик пiднiмаючи галас ловить здобич довгим язиком!
  . РОЗДIЛ Љ 20.
  Жорстока вiйна з Талiбаном продовжується.
  Дiвчата б'ються, використовуючи рiзного виду озброєння.
  Наташа взяла i пальнула, використовуючи червоний сосок грудей, i проревела:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I босими пальчиками нiжок жбурнула вбивчої сили гранату, яка порвала масу моджахедiв.
  Зоя теж довбанула по супротивнику, використовуючи малиновий сосок грудей i проворкувала:
  - Нi - це я найсильнiша у свiтi!
  I теж її босi пальчики нiжок запустили анiгiляцiйну силу смертi, розриваючи воїнiв iсламської iмперiї Талiбан.
  Августина також пальнула за допомогою рубiнового соска. Вразила танк i прочирiкала:
  - За комунiзм країни порад!
  I кинула голою, круглою п'ятою вбивчої сили гранату.
  Свiтлана теж вистрiлила у супротивника за допомогою полуничного соска. Завдала йому колосальної шкоди i пискнула:
  - За Вiтчизну до кiнця!
  I жбурнула подарунок анiгiляцiї, що розриває моджахедiв на частини за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  Ось це дiвча - просто супер!
  Войовницi були найвищого класу.
  Олег Рибаченко це безсмертний хлопчик теж взяв, пiдняв вогнемет i лупнув по супротивнику. I вогонь взяв i випалив масу афганських солдатiв
  Вiчний хлопчик кинув босими пальчиками дитячих нiжок убивчої сили гранату i заспiвав:
  - Слався Вiтчизни святий комунiзм!
  Ми знищимо злiсний фашизм!
  Маргарита Коршунова - це безсмертна дiвчинка, яка, коли була дорослою, теж взяла i босими пальчиками нiжок жбурнула подарунок смертi вбивчої сили. I стiльки ворогiв разом порвала.
  I пропищала, скелячи зубки:
  - За могутнi сили країни,
  Переможемо легiон Сатани!
  I гола п'ята дитини знову пiдкине руйнiвну силу горошинку.
  Пiсля чого дiти-термiнатори взяв i як засвистять. I тисячi ворон повалилися на голови воїнам Талiбану.
  Дiти хором проспiвали:
  - Слава епосi повiр комунiзму,
  Не буде пишно садок цвiсти.
  Не визнаємо iдеал пацифiзму,
  Чи зможе Вiтчизну в лайцi врятувати!
  I вiчна пара взяла i як засвистить. I ворони отримали серцевий напад, i зомлiли, пробиваючи черепа талiбським солдатам.
  Ось це справдi бiй що треба.
  Оленка теж бореться зi своєю командою. Дiвчата дуже красивi та жвавi. I що вони тiльки не вмiють.
  Оленка метнула кинджал босими пальчиками нiжок. Той пролетiв i п'ятьох вiдрiзав голови. Ось це справдi вийшло вкрай круто.
  Дiвчина пропищала:
  - За святу Русь!
  Анюта довбати по моджахедах. I натиснувши на кнопку червоним соском, розриваючи масу воїнiв пiднебесної iмперiї i прочирiкала:
  - За Сварога! Ми у пошанi у людей, пiд захистом Бога!
  I її гола, кругла п'ята як по моджахедах довбає.
  Пiсля чого дiвчисько перекрутилося в сальто.
  Руда Алла вiдчайдушно б'ється. Її мiдно-червоне волосся майорить у повiтрi, мов пролетарський прапор. Дiвча заспiвала, вискалив зубки i цвiрiнькаючи:
  - Слава - це добре, поразка погана!
  I дiвчина босими пальчиками нiжок жбурнула подарунок знищення, порвала масу моджахедiв i проспiвала:
  - За Росiю та свободу до кiнця!
  I руда войовниця додала:
  - I Українi матерi Росiї слава!
  Марiя агресивно помiтила, строчачи по супротивнику i роблячи це дуже влучно, проспiвавши:
  - Ми найсильнiшi у свiтi,
  Ми - дiти великої Росiї!
  I дiвчинка знову босими пальчиками нiжок як метне забiйної сили подарунок анiгiляцiї.
  А у дiвчини волосся кольору сусального золота. I така гарна дiвчина просто супер. I ось дiвчина рубiновим соском натиснула на кнопку, збила машину супротивника, i пропищала:
  - За велику Росiю!
  А потiм, кинула голою п'ятою вибуховий пакет i додала:
  - I за велику Україну!
  Олiмпiада дiяла також вкрай агресивно. I її полуничнi соски натиснули на кнопки базуки i рознесли масу талiбських солдатiв.
  Пiсля чого дiвчина пропищала:
  - За мою Батькiвщину - СРСР!
  I босi пальчики великих, але витончених нiжок дiвчини-богатиря кинули руйнiвну бомбу.
  Войовниця пропищала:
  - Будуватимемо мiста на Марсi, i заводи на Меркурiї!
  Маруся показала мову i прочирикала:
  -I на Юпiтерi будуть мiста - я в це вiрю!
  I дiвчина взяла та босими пальчиками нiжок запустила горошинку з анiгiляцiйною частинкою.
  I як рвоне, i цiлий батальйон Талiбану пiдкине...
  I дiвчина полуничним соском як довбає чимось надзвичайно руйнiвним.
  Мотрона теж як вiзьме i довбає по моджахеда за допомогою рубiнового соска. I полетить убивчої сили подаруночок смертi.
  Дiвчина взяла i прочiрiкала:
  - За Вiтчизну - нашу матiр!
  I потiм її босi пальчики нiжок взяли i горошинку пiдкинули, i порвали масу воїнiв iмперiї Талiбан.
  Ось так дiвчата б'ються... Повзе великий танк iз вогнеметами. I вiн спалює масу пiхоту.
  Єлизавета наспiвує, скелячи зубки:
  - Ми самi у свiтi крутi,
  У дiвчат нiжки босi!
  I вiд дiвчинки натискає червоним соском на кнопку, блискучого як ебонiт джойстика.
  Єлизавета хихикнула i видала:
  Два на два чотири,
  Два на два чотири...
  Це всiм вiдомо,
  В цiлому свiтi!
  Катерина натиснула на пусковий гачок босими пальчиками нiжок. Пiдбила супротивника i пропищала:
  - За великi змiни!
  Єлизавета помiтила з посмiшкою:
  - I змiни будуть на краще!
  Олена лупнула за допомогою рубiнового соска, спритно натиснувши на кнопку i вiдзначила:
  - Але пульсацiя серця та вен,
  Сльози наших дiтей, матерiв...
  Кажуть, ми хочемо змiн,
  Скинути ярмо важких ланцюгiв!
  Єфросинiї, даючи босими пальчиками нiжок на педалi, цiлком логiчно вiдзначила:
  - Ось кажемо, за змiни, за змiни. А якi змiни?
  Єлизавета логiчно вiдповiла:
  - Зрозумiло за змiни на краще!
  Катерина з посмiшкою запитала:
  - А якщо все гаразд?
  Єлизавета впевнено заявила:
  - А коли все було добре! Скiльки рокiв уже йде вiйна, i кiнця-краю її не видно!
  I дiвчинка знову пальнула, використовуючи червоний сосок грудей. Ось це дiвчисько дуже супер!
  Олена теж пальнула за допомогою голої, рожевої, круглої п'яти та рознесла черговий танк супротивника.
  I дiвчина заспiвала:
  - Слава росiйським богам!
  Єфросинiя теж пальнула, її сосок був немов стигла, соковита полуниця, i прошипiла:
  - У вiйнi буде перемога! Усi вiйни рано чи пiзно закiнчувалися!
  Єлизавета iз цим погодилася:
  - Хай буде й цiй вiйнi кiнець. Але чи зможемо ми перемогти?
  Катерина знову пальнула, використовуючи червоний сосок i проворкувала:
  - Найiмовiрнiший результат вiйни - нiчия!
  Єлизавета агресивно пробурчала:
  - Нi! Нiчиї не буде! Ми дiйдемо до кiнця!
  Катерина знову пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок i прочирикала:
  - На священнiй вiйнi буде наша перемога! Прапор iмперський вперед - слава загиблим героям!
  I дiвчата хором, трясучись на повнi груди, заспiвали:
  - Нас нiхто не зупинить,
  Нас нiчого не переможе!
  I знову лупнули, використовуючи голi, рожевi, круглi п'яти, пропищавши:
  - Нас нiщо не зупинить,
  Нас нiхто не переможе!
  I дiвчата вiзьму i випустять новi потоки лютого вогню.
  А в небi теж дiвчата борються. Якi гарнi войовницi, коли в одному бiкiнi. Або навiть знiмають лiфчики. I їхнi оголенi соски, як завжди, при дiлi.
  Анастасiя Вiдьмакова, довбаючи супротивникiв у небi та обрушивши удари i на сухопутнi частини пропищала:
  - За священний комунiзм країни порад!
  Акулiна Орлова, ведучи вогонь по супротивнику, i натиснувши кнопку червоним соском, i дуже агресивно вiдзначила:
  - Йде вiйна на знищення!
  I босими пальчиками нiжок дiвчинка взяла i лупнула воїнам могутньої iмперiї. I пропищала:
  - Нам люди рiдної Землi,
  Миритися не пiзно.
  У торнадо вiйни,
  Є я i вони,
  I це серйозно!
  Мiрабела Магнiтна продовжуючи збивати супротивникiв, i використовуючи для цього рубiновi соски, в'якнула:
  - Вирує у всесвiтi вiйна,
  Вiйна без розумних причин.
  У серцях у людей Сатана,
  Загинуло багато чоловiкiв!
  Анастасiя Вiдьмакова дуже рацiонально вiдзначила, довбавши по ворогу за допомогою полуничного соска i пискнула:
  - Просто що Бог створив,
  Благодать на людський рiд пролилася ...
  Нам великий Сварог подарував -
  Душу, розум, сердечну ласку!
  Акулiна Орлова зi смiшком вiдповiла, теж пальнув використовуючи сосок кольору гранованого рубiна:
  - Так Сварог це може! Це великий творець планети Земля!
  Тут Мiрабела Магнiтна - ця дiвчина iз золотим волоссям, запитала, скелячи зубки:
  - А чому люди старiють i особливо жiнки, якщо є такий могутнiй i мудрий Творець, як Сварог?
  Анастасiя пальнула, за допомогою босих пальчикiв нiжок i вiдповiла:
  - Я ще царя Миколи Другого пам'ятаю i навiть вiн менi цукерку дав. А хiба мiй вiк даси, дивлячись на мою фiгурку?
  Акулiна Орлова, натиснувши голою п'ятою, вiдзначила вискалив зубки, i випустивши руйнiвний подарунок смертi:
  - Дивлячись на твоє обличчя, теж вiк не даси!
  Мiрабела Магнiтна кивнула, зiтхнувши вiдмiтивши:
  - Росiйськi Боги хоч обраним дають безсмертя та вiчну юнiсть. А ось що можна сказати про християн?
  Анастасiя Вiдьмакова у вiдповiдь, лупнула ракетами, натиснувши на кнопку полуничним соском i заспiвала:
  - На небесному на престолi,
  Цар всесвiту сидiв...
  За своєю Всевишньою волею,
  Христос нами керував!
  
  На хрестi розiп'яли Бога,
  Iсус молить Отця...
  Щоб не судив нас суворо -
  Грiх пробачив нам до кiнця!
  Мiрабела Магнiтна кивнула, теж надiслала реактивнi презенти смертi, натиснувши голою, круглою п'ятою i вдарила:
  - Ти добре спiваєш! Але чи сумiснi Росiйськi Боги та Христос?
  Анастасiя Вiдьмакова знизала плечима, послала босими пальчиками нiжок авiацiйний снаряд i пискнула:
  -А сумiсний мед та молоко? Вони рiзнi, але добре поєднуються один з одним!
  Мiрабела Магнiтна з цим погодилася, пославши ракету своїм соском кольору стиглого тюльпану:
  - Звiсно, це добре! I навiть по космiчному!
  I дiвчата хором заспiвали, продовжуючи вести вогонь за допомогою босих пальчикiв нiжок i червоних соскiв:
  Земля в iлюмiнаторi,
  Земля в iлюмiнаторi,
  Земля в iлюмiнаторi - видно!
  Як син сумує за матiр,
  Як син сумує за матiр...
  Сумуємо ми про Землю, вона одна!
  А зiрки тим не менш,
  А зiрки тим не менш...
  Трохи ближче, але всi також холоднi,
  I як годинник затемнення, i як годинник затемнення.
  Чекаємо на свiтло i земнi бачимо сни!
  I дiвчата знову натиснули червоними, як маки сосками на кнопки, послали вбивче i заспiвали знову;
  I снитися нам не рокiт космодрому,
  Не ця крижана синява.
  А снитися нам трава, трава бiля дому.
  Зелена, зелена трава!
  Дiвчата розiбралися з моджахедами дуже круто.
  I мови у них теж довгi та рухливi. I вони ними вмiють працювати.
  Сталенiда теж у бою агресивна... I теж як пальне дуже влучно.
  I теж застосувавши полуничний сосок. I це дуже гарно.
  Сталенiда проспiвала:
  Це поле орали Сварога сини,
  Будемо мiцно трощити супостатiв.
  Шлях Росiї, на жаль, вiд вiйни до вiйни,
  Але безсмертнi нашi крутi хлопцi!
  Веронiка теж довбанула за допомогою свого червоного як пелюстка троянди соска, по супротивнику, пропищала:
  - За мої крутi успiхи!
  Вiкторiя теж застосувала при стрiльбi свої повнi, як стиглi динi груди i поправила:
  - За нашi успiхи!
  Сталенiда кивнула, кинула босими пальчиками нiжок бумеранг, який у польотi зрiзав кiлька голiв i вiдзначила:
  - Нашi успiхи будуть я вiрю колосальнi!
  Валентина, яка лупила по талiбах, давлячи на кнопку автоматичного кулемета соском кольору суницi, вiдзначила:
  - В егоїзмi все лихо!
  Сталенiда ведучи вогонь по супротивнику, i знову кинувши босими пальчиками нiжок, на цей раз отруйнi голки, вiдзначила:
  - Так егоїзм - це погано!
  Веронiка натиснула на кнопку вогнемета червоним соском, спалила цiлий взвод китайцiв i пискнула:
  - Але на жаль - егоїзм не винищимо!
  Вiкторiя долбану по супротивнику, за допомогою голої, круглої, рожевої п'яти i прочирiкала:
  - Але ж i ми не слабкi! Буде у нас перемога та свято на вiки!
  Валентина, стрiляючи по моджахедах, i викошуючи їх немов косою, взяла i агресивно видала:
  -Слава ерi комунiзму та царя Сварога!
  Сталенiда знову лупнула за допомогою червоного соска i вiдзначила:
  - Комунiзму слава!
  Веронiка з посмiшкою запитала:
  - А що таке комунiзм?
  Вiкторiя агресивно рикнула, послала презент смертi, соском кольору стиглої вишнi i пискнула:
  - Комунiзм - це рай!
  I дiвчата взяли та заспiвали:
  - Усiх порвемо на частини,
  Оце життя, ось це щастя!
  Герда б'ється на рухомому танку. Вона дiвчинка дуже красива та агресивна. I танк рухається та палає. У ньому багато великої руйнiвної сили.
  Герда пальнула за допомогою босих пальчикiв точених нiжок i прочирикала:
  -За великий порядок у свiтi!
  Шарлота теж лупнула по ворогу, за допомогою червоного соска, натиснувши їм на кнопку i проворкувавши:
  - Слава Вiтчизнi.
  I Христина дiвчинка пальнула, цього разу за допомогою голої, круглої, рожевої п'яти.
  I проворкувала:
  - За найвищий комунiзм!
  Магда також довбала по ворогу i заспiвала:
  - Велич нiмцiв пiзнала планета,
  Ударом меча перемогли фашизм.
  Нас люблять i цiнують усi нацiї свiту,
  Крокує народ усiєю країною в комунiзм!
  Танк рухався i обсипав усiх снарядами, i сипалися свинцевим дощем кулi.
  Герда дотепно вiдзначила, знову пальнув за допомогою рубiнового соска грудей:
  - Наша перемога неминуча - не пiде повiр надiя!
  Шарлотта пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок i погодилася:
  - Нi, не пiде!
  Дiвчина на танку важко зiтхнула.
  В iншому мiсцi в засiдцi Алiса та Анжелiка вишукують цiлi.
  Алiса згадала як вона потрапила, ще будучи дiвчинкою у в'язницю. I там її били гумовими кийками по голих п'ятах. Дiвчинка Алiса пiдписала тодi зiзнання. I вирушила до дитячої, трудової колонiї. Але пробула там недовго.
  У колонiї дiвчаток стригли наголо i змушували працювати босонiж навiть у холодну погоду. I Алiса загартувалась. А Анжелiка народилася в Сибiру, i взуття взагалi не знала, i по кучугурi голими п'ятами бiгала, залишаючи вiдбитки.
  Тож i цi дiвчата особливi та непереможнi.
  Алiса вистрiлила, натиснувши червоним соском грудей на курок i проворкуючи, скелячи зубки:
  - Слава епосi росiйських Богiв!
  I кинула босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату. Яка порвала масу солдатiв Талiбану.
  Анжелiка теж вистрiлила i досить влучно. Пробила супротивника i пропищала:
  - За величезнi досягнення думки!
  I знову натиснула на кнопку рубiновим соском. Вразила супротивника у смертельному азартi.
  А потiм босими пальчиками нiжок жбурнула анiгiляцiйний подарунок смертi i пискнула:
  - За велику Богиню та Мати Богiв Ладу!
  Алiса вистрiлила дуже влучно i вразила точним попаданням талiбського генерала i прочирiкала:
  - За Бога Сварога!
  I пiсля цього дiвчина знову кинула босими пальчиками нiжок вбивчий подаруночок смертi. Ось це Алiса - просто дiвчисько супер.
  У колонiї вона працювала добре. Її навiть перестали голити наголо i дозволили вiдростити шевелюру iз золотистим, кучерявим волоссям. I така гарна дiвчина у дитячiй, трудовiй колонiї виросла. Вона виявилася просто богинею.
  I це так гарно. А її босi нiжки залишали на снiгу такi спокусливi слiди. Що навiть охорона на них займалася рукоблуддям.
  Ось це була Алiса.
  Недарма, мабуть, таке iм'я, як Алiса, викликає особливi асоцiацiї. З яким нiчого не зрiвнятися. А Алiса - взагалi красуня просто супер та гiпер!
  I її босi пальчики нiжок знову кидають убивчу силу гранату i розривають усiх на частини.
  Алiса з посмiшкою проспiвала;
  Навiщо ж людям голова,
  Тупiше не буває.
  Не рубають головою дрова,
  Цвяхiв не забивають!
  Анжелiка теж взяла i пальнула, натиснувши на курок червоним соском, пробивши противника. Шпурнула босими пальчиками нiжок пару подарункiв смертi i заспiвала:
  - Нехай в одних вона порожня,
  Iншим її морочать.
  Але кожен видно недарма,
  Втрачати її не хоче!
  I обидвi дiвчини продовжуючи стрiляти по моджахедах, i посилати босими пальчиками нiжок презенти смертi, заспiвали;
  Не треба голову втрачати,
  Не варто поспiшати.
  Не треба голову втрачати,
  А раптом та знадобиться!
  Пальнули дiвчата по вороговi використовуючи свої соски рубiновi i завили:
  Ти запиши собi у зошит,
  На кожну сторiнку...
  Не треба голову втрачати,
  Не треба губити голову!
  Не треба губити голову!
  А треба гадiв убивати!
  I дiвча пiдкинули гранати голими, круглими п'ятами. Ось це дiвчата - просто супер.
  А ось i Нiколетта теж бореться. Ось це дуже красиве дiвчисько, просто воно супер.
  Нiколетта взяла i заспiвала, натиснувши на кнопку базуки своїм червоним соском, i надiславши подаруночок знищення.
  Дiвчина прочiрiкала:
  - Слава часом комунiзму!
  I додала:
  У перемозi безсмертних iдей комунiзму
  Ми бачимо майбутнє нашої країни.
  I червоному прапору, свiтлiй Вiтчизни,
  Ми завжди будемо безмежно вiрнi!
  Нiколетта пiсля цих слiв показала мову. I її рубiновий сосок знову як пальне з величезної руйнiвної сили.
  I Нiколетта босими пальчиками нiжок взяла та кинула вбивчої сили гранату, розiрвала масу моджахедiв та проворкувала:
  - Крiзь грози сяяло нам сонце свободи,
  Крiзь бурi та шторми ми разом i йшли...
  Нехай же єдиними стануть народи -
  Нехай разом будуть усi країни Землi!
  Вiола теж боролася з величезною люттю. Вона вела з вогнемету, натискаючи на кнопку червоним соском i спiваючи:
  - Славись По батьковi, наше вiльне,
  Дружби народiв опора навiки,
  Сила законна, воля народна,
  Адже за єднiсть проста людина!
  Тореадора теж вела вогонь по моджахедах. При цьому вона використовувала шланг, з якого вилiтали пластiвцi вогню, якi буквально все спалювали вщент.
  Дiвчина тупнула босою, точеною нiжкою i прочiрiкала:
  - Слава епосi комунiзму, новому Ленiну слава!
  Ангелiна та Аврора теж розгорнули потужний вогнемет, i взяли, лупнули струменем полум'я.
  I полився вогонь... Вiн буквально спалював талiбiв.
  Ангелiна вперлася босими нiжками i ведучи пальбу прочирiкала:
  - Слава СРСР!
  I дiвчина знову натиснула червоним соском на кнопку вогнемета. I знову спалахнуло....
  Аврора теж врiзала по моджахедах. Спалила масу талiбських солдатiв i проворкувала:
  - За новi рубежi!
  I босими пальчиками нiжок шпурнула вбивчий подарунок смертi. I знову натиснув на кнопку рубiновим соском грудей. Пiсля чого прочiрiкала, скелячи зубки:
  - Слава КПРС!
  Ангелiна пiдморгнула, голою п'ятою пiдкинула горошинку смертi i прочирикала:
  - КПРС - СС! КПРС - СС!
  I знову натискає на кнопку полуничним соском грудей.
  Ганна та Ольга гарнi дiвчата в одних лише вузьких трусиках.
  Вони взяли та пiдняли важку ракетну установку. I упираючись босими, гострими нiжками, взяли i довбали.
  Ганна прочирiкала, натиснувши червоним соском на кнопку:
  - Слава росiйським Богам!
  I босими пальчиками нiжок, дiвчинка жбурнула вбивчої сили гранату.
  Ольга босими пальчиками нiжок запустила забiйний указ смертi, буквально розриваючи моджахедiв.
  Ольга заспiвала:
  - Ах Пушкiн ти дивак не правий,
  У бою позiхати нам не перестало.
  Палає танка рваний бак,
  Зганяючи всiх людей з дивана!
  I дiвчинка взяла i босими нiжок жбурнула новий дуже вбивчий подарунок анiгiляцiї.
  I потiм рубiновим соском натиснула на кнопку, надсилаючи агресивний подарунок знищення.
  Пiсля чого дiвчата хором проспiвали:
  - А на вiйнi, а на вiйнi,
  Дiвчата бачать хлопця увi снi!
  Його охота поганяти,
  На частини хлопця розшматувати!
  I войовницi проревiли:
  - Тиснiть дiвки ногами чоловiкiв,
  Не повинен господарювати хлопець.
  Чоловiк як кiнь повинен орати,
  А дiвчат сенс - вбивати!
  I знову дiвчата червоними сосками грудей як натиснуть на кнопки анiгiляцiї.
  Проти таких красунь сам чорт не встоїть.
  I мови у дiвчат пустотливi. Вони нiби льодяники солодкi, лижуть пульсуючi нефритовi стрижнi.
  Анна та Ольга проспiвали:
  - Усiх чоловiкiв порвемо на частини,
  Це буде у нашiй владi!
  От i красунi дiвчата-нiндзя борються.
  Вони скинули лiфчики i зараз в одних лише трусиках.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям взяла i рубала мечами, зрубуючи голови талiбам.
  Потiм з червоних соскiв грудей як випустить по ворогу блискавки. Якi спалюють масу моджахедiв.
  А потiм босими пальчиками нiжок, як метне вбивчий подаруночок смертi i заспiває:
  - Я ж жалюгiдна комашка - супернiндзя-черепашка! Розiрву як промокашку!
  Дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям, теж провела мечами прийом метелик.
  Зрiзала голови багатьом талiбам.
  Потiм iз малинових соскiв груди лупнула блискавками. Спалила цiлий батальйон i прочирикала:
  - Я найсильнiша дiвчина у свiтi!
  I босими пальчиками нiжок жбурнула забiйної сили голки з отрутою.
  Ось у бою i дiвчина-нiндзя з червоним волоссям. Її мечi крутяться наче лопатi вертольота. I зрубують моджахедiв без жалостi.
  Войовниця вогнянi пульсари випустила з рубiнових соскiв груди. Спалила масу супротивникiв.
  Потiм голою п'ятою пiдкинула вибуховий пакет з вугiлля, i розiрвала пару танкiв.
  Пiсля чого проспiвала:
  - Будуватимемо мiста,
  Нiндзя-дiвка назавжди!
  Ось це справдi дiвчата що треба. Вони стiльки лютi i азарту, i бойового настрою.
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям, теж рубала мечами, наче лопатями млина, зрiзала голови i заспiвала:
  - За Японiю ми боротимемося,
  Я дуже люблю цiлуватися!
  I з полуничних соскiв дiвчата полетiли променi анiгiляцiї. Якi буквально у попiл звертали афганцiв.
  А войовниця ще й босими пальчиками нiжок, кинула вiдразу кiлька бумерангiв, зрiзаючи ворогам голови, пiсля чого заспiвала:
  - Слава епосi японських богiв!
  I дiвчата-термiнатори разом заспiвали:
  - Яскравi дiвок соски, червонi дiвок соски,
  Нехай усi чоловiки просто здохнуть вiд туги!
  I знову лунають приголомшливi смiшки, i скалять красунi зуби.
  Ось це дiвки - просто супер!
  I люблять їхнi язики солодку роботу.
  Ось вони вiзьмуть i як плюнуть, одразу цiлий батальйон з одного розмаху покладуть.
  Пiсля чого дiвчата з країни Вранiшнього Сонця проревуть:
  Нас атаки не лякають,
  Злих покладемо всiх пiдряд!
  Ось у бою та екiпаж Джейн Амстронг.
  Дiвча дуже гарне. Взяла та скинула з себе лiфчик. I червоним соском грудей взяла та натиснула на кнопку.
  Ось вилетiв потiк пекучого полум'я. I спалив сотню моджахедiв. Ось це дiвчата - лихого азарту.
  Джейн взяла i заспiвала:
  - Червона, червона кров,
  За годину це просто земля,
  Через два на нiй квiти та трава,
  Через три вона знову жива!
  Гертруда довбала по супротивнику за допомогою червоного соска. Рознесла супротивника i пискнула:
  - I палає зiркою на iм'я сонце!
  I пiсля чого її гола, кругла п'ята як натисне на педаль iз убивчою силою.
  Ось це дiвчата - просто монстри.
  I ось вони вiзьмуть i як заспiвають:
  - Слався Британiя, синi моря,
  Ми не будемо рабами нiколи!
  Малання теж вiзьме i полуничним соском на кнопку натисне. I вразить супротивника з великою вбивчою силою.
  Пiсля чого прооре:
  - За Британiю та її королеву!
  Монiка довбала, натиснувши на кнопку малиновим соском i заперечила:
  - А до чого тут королева - головне народ!
  I за допомогою босих пальчикiв нiжок знову взяла i пальнула. Ось це дiвчина - просто супер!
  I танк собi пре i великою вбивчою силою. У ньому дiвчата найагресивнiшого пориву.
  Малання проревела:
  - Наш народ, наш народ,
  Вiн голий, голий, голий -
  Голий наш народ!
  Олег Рибаченко продовжує боротися з величезним запеклiстю. I у хлопчика мечi рубають наче зрiзають волосся леза бритви.
  I хлопчик босими пальчиками дитячих нiжок жбурляє подарунок руйнування.
  I спiває:
  - Ми боремося з ворогом,
  З iм'ям Сварога.
  Я не буду дурнем,
  Сином ставши у Бога!
  Маргарита агресивно вiдзначила, рубаючи мечами моджахедiв. I дiвчинка босими пальчиками нiжок жбурнула тонкi леза бритви i почала рiзати шиї афганцям.
  Пiсля дiвчинки проспiвала:
  - Маргарита - вiкно вiдчинене!
  I взяла, i показала мову! Ось це дiвчина - просто войовниця супер!
  I її нiхто не зупинить та не переможе.
  Вона якщо вже зареве, то зареве.
  I дiти-термiнатори в унiсон засвистiли, i хмари ворон почав непритомнiти, пробиваючи черепи талiбським солдатам.
  Ось це дiти просто чудовиськи.
  Олег Рибаченко заспiвав:
  - На священнiй на вiйнi,
  Життя солдата не в цiнi.
  Заради батюшки-царя,
  Гинем ми не дарма!
  Маргарита знову кинула босими пальчиками точених нiжок голки з отрутою, i прочирикала:
  - Перемагаємо ми не дарма!
  I знову дiвчинка як свисне ... I це виявилося надзвичайно круто i рiзко.
   Дiти виявилися просто у захватi. I нiжки у них босi, i такi спритнi, крутiшi за мавпочок.
  Юнi воїни заспiвали з люттю;
  На просторах Батькiвщини чудової,
  Гартуючись у битвi та працi...
  Ми склали радiсну пiсню -
  Про великого друга i вождя!
  Пiсля чого знову дiвчисько i хлопчик як засвистять в унiсон, i знову тисячi приголомшених птахiв обрушаться на голови афганцiв.
  Ось це дiвчата - найвищий клас, i хлопчик не гiрший...
  Наталя теж рубає мечами. З червоних соскiв почала випускати блискавки, i при цьому наспiвувати:
  - Коловрат, Євпатiй Коловрат,
  Захисник Вiтчизни, Перунов солдат!
  I босими пальчиками дiвочих нiжок як запустить, явно щось надзвичайно забiйне.
  Зоя, крушивши талiбiв з несамовитою люттю, теж стала з малинових соскiв випускати презенти агресивної смертi. I при цьому наспiвувати:
  - Коловрат, Євпатiй Коловрат,
  Героїв Русi - збирає на сполох!
  I її босi пальчики нiжок знову запускають, навiть руйнiвнi подарунок знищення.
  Руда Августина також бореться з люттю. Вона посилає до супротивника один подарунок смертi за iншим. I з її рубiнових соскiв вилилися потоки несамовитої енергiї.
  Августина взяла i заспiвала:
  Воїни темряви, мабуть, сильнi,
  Зло править свiтом, не знаючи числа!
  I босi пальчики нiжок войовницi рудої мастi запустили надзвичайне руйнування.
  Свiтлана рубала китайцiв, без жалю. Кромсала їх на частини. I босими пальчиками нiжок жбурляла горошинки з вибухiвкою.
  А потiм iз полуничних соскiв як лупе по противнику, чимось дуже забiйним.
  Розiрве ворога на частини та проспiває:
  - Але вам сини Сатани,
  Не подолати силу Христа!
  Ось це справдi дiвчисько, яке здатне перемогти будь-яке зло.
  Войовницi треба сказати, мабуть, найсильнiшi у свiтi.
  Олег Рибаченко, рубаючи моджахедiв, проспiвав:
  У свiтi спека та снiгопад,
  Мир i бiдний, i багатий.
  Атакує наш загiн,
  Супостата прямо в пекло!
  Маргарита жбурнула босими пальчиками нiжок шматочок антиматерiї, порвала масу ворогiв i пискнула:
  I знову продовжується бiй,
  Кипить гiперплазми пожежа.
  I Ленiн такий молодий,
  Завдає променями удару!
  Пiсля цього дiвчина взяла i показала саме мову. А вiн у неї зiзнатися дуже довгий.
  А дiти-воїни дуже крутi.
  Адала та Агата борються на двомiснiй самохiдцi. Вони трощать ворогiв, розривають їх на частини.
  Адала натискає червоним соском грудей на кнопку джойстика, розриває масу китайцiв i пищить:
  - За велику Русь!
  Агата теж довбане по супротивнику, розкришить його на частини, порве в криваве мiсиво i в'якне:
  - За Київську Русь!
  I теж натисне кнопку джойстика своїм рубiновим соском!
  Пiсля чого дiвчата вiзьмуть i проспiвають:
  - Вчили разом у школi,
  I пам'ятаємо напам'ять...
  Як били дзвiницi,
  Про Київську Русь!
  
  I пам'ятають Православнi,
  Кого ти не спитай...
  Як були днi тi славнi,
  Хрещення Руси!
  I Наталя з її командою пiдхопила;
  Гей слов'яни, гей слов'яни,
  Москалi та кияни...
  Чи нам свами Батькiвщину дiлити!
  Не жалко вiдправлю хлопця,
  Свого рахуй на псарню...
  Краще я його любитиму!
  Ось так розiйшлися дiвчата, i зрозумiло, що Талiбану точно проти таких не встояти.
  . РОЗДIЛ Љ 21
  Ось знову хлопчакiв розбудили i збудували, пiд звуки волинки. Дали пополоскати рот водою та помити руки. Злегка нагодували... I знову погнали.
  Божевiльний професор Лук'яненко, який був у тiлi хлопчика-раба рокiв дванадцяти на вигляд, знову став писати.
  Гiтлер тривiально не став повертати четверту танкову армiю на Кавказ. I тому фашисти змогли взяти Сталiнград вiдразу. Ще трохи ранiше до цього Японiя виграла битву пiд Мiдвей i захопила Гавайський Архiпелаг повнiстю домiнуючи в Тихому океанi.
  Роммель теж не став робити паузи пiсля падiння Толбука, i не даючи осiсти англiйцям в оборонi повнiстю розгромив їх в Єгиптi. Мало того, вiйська Роммеля змогли захопити i Iрак i з Кувейтом за пiдтримки мiсцевого населення.
  Сталiн спробував вiдбити Iрак, але у вiйну вступила за Третього Рейху та Туреччина. I внаслiдок чого СРСР потрапив пiд подвiйний удар. Який потiм став i потрiйним Далекому Сходi вiдкрила другий фронт i Японiя.
  Користуючись моментом, нiмцi вийшли до Каспiйського моря та вiдрiзали Кавказ по сушi.
  Внаслiдок чого хiд вiйни змiнився. СРСР змушений був частину сил кинути утримання Далекого Сходу вiд японцiв. I нiмцi вели наступ без проблем. Турки взяли з ходу Єреван, Батумi, iншi мiста i проривали наскрiзь оборону.
  Наступали i нiмцi, i японцi. Самураї змогли застати зненацька радянських флот у Владивостоку i без церемонiй його потопили. I захопили бiльшу частину Монголiї.
  Гiтлерiвцi до нового року захопили Кавказ цiлком, включаючи Баку.
  Це була гучна перемога i нищiвний удар по СРСР. Сталiн психовав, але нiчого не мiг вдiяти.
  Взимку було затишшя. Тiльки була спроба розблокування Ленiнграда, але невдала. Нiмцi пiдтягли додатковi сили та змогли вiдбити атаку.
  У березнi пробували наступати в центрi, але атака була знову вiдбита.
  Наприкiнцi травня нiмцi заповнивши вiйська за рахунок тотальної мобiлiзацiї, пiдтягнувши потужнiшi та сучаснiшi танки: "Пантера", "Тигр", "Лев" та самохiдку "Фердинанд". I почали наступ за схожим напрямком з боку Ржева i пiвнiчної частини фронту, намагаючись утворити котел.
  Одночасно гiтлерiвцi поперли i Саратов. Вели наступ зi Сталiнграда.
  У бою з'явився "Лев" дуже потужний танк вагою дев'яносто тонн. Дана машина мала лобову броню корпусу сто п'ятдесят сантиметрiв, а бортiв у вiсiмдесят два мiлiметри пiд нахилами як "Пантера". Цей був i зовнi схожий на "Пантеру", тiльки бiльше зi 105-мiлiметровою гарматою в 70 ЕЛ довгою калiбру.
  Дуже сильно було захищено чоло корпусу - 240-мiлiметрiв пiд нахилами.
  Танк "Лев" мав потужнiший двигун у тисячу кiнських сил, i швидкiсть близько тридцяти п'яти кiлометрiв на годину.
  Загалом машина не цiлком вдала, але в лоб захищена дуже сильно.
  Найбiльше у практичному планi - гарний "Тигр". "Пантера" хоч i швидше, але слабка бортовою бронею всього 40 мiлiметрiв i її беруть навiть сорокап'ятки.
  Загалом нiмцi дуже сильнi. Вони змогли уникнути великих втрат у сорок другому роцi, i їхня армiя численна i кiлькiсть дивiзiй разом з iноземними лише у вермахтi перевищила триста п'ятдесят. Плюс ще й вiйська сателiтiв.
  Iспанiя та Португалiя вiдкрито вступили у вiйну на сторонi Третього Рейху.
  I нiмецькi вiйська взяли Гiбралтар i почали просуватися Африкою.
  Iталiя провела додатковi мобiлiзацiї та направила бiльше вiйськ. Туреччина також мобiлiзувалася, як i араби. А зi сходу напирала Японiя.
  Третiй Рейх був i числом пiхоти i поступався технiкою. У повiтрi нiмцi також мали багато лiтакiв. З'явився МЕ-309, який не має собi рiвних у озброєннi i Фокке-Вульф iз шiстьма авiагарматами.
  Нiмецькi аси домiнували.
  Особливо Марсель. За триста збитих лiтакiв вiн отримає повторно Лицарський Хрест Залiзного Хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами. А за п'ятсот йому було вручено першу нагороду даного рiвня Лицарський Хрест Залiзного Хреста i золотим дубовим листям мечами, i дiамантами.
  Марсель потрапив на схiдний фронт i там бився, як Сатана.
  Сталiн призначив за голову нагороду в сто тисяч золотих рублiв. I була вiйна.
  Нiмцi, зрозумiло, змогли прорвати радянську оборону i взяли Саратов i, з'єднали котел, на пiвнiч вiд Ржева.
  У Боях особливо вiдзначився танковий екiпаж Герди.
  Босонога блондинка пальнула з гармати "Пантера" за допомогою червоного соска грудей i проворкувала:
  - Ми вiзьмемо Москву!
  Шарлота теж лупнула за допомогою малинового соска, пробила машину радянських сил i прочирiкала:
  - Ми всiх переможемо!
  Христина дала по ворогу розрядом, натиснувши рубiновим соском на кнопку i проворкувала:
  - За святу Русь!
  Магда як вiзьме i лупне по радянському танку, вiдiрве в нього вежу, i прочiркає:
  - За могутню силу!
  Ось це дiвчата як провоювали i дуже агресивно.
  Оце крутi баби.
  Наприкiнцi липня почався наступ нiмцiв на Москву. Водночас на пiвднi гiтлерiвцi штурмували Куйбишева.
  Там розгорнулися жорстокi бої.
  Сили, зрозумiло, нерiвнi, але Куйбишев добре укрiплений. Треба сказати, як i Москва сильно укрiплена, як пiдступи до неї. У всякому разi, потужнi укрiпленi смуги там, i їжаки, i траншеї, i цiлi потужнi укрiпленi райони.
  Нiмцi кинули в атаку - сто п'ятдесят дивiзiй. Багато з них iноземнi та невеликi забiйної сили.
  У боях взяли участь i першi "Тигри"-2, i танк "Маус". Бої показали, що перший танк ще непоганий, але "Маус" дуже важкий, i його непросто перевозити.
  Проте пiдбити такий танк зовсiм непросто. I нiмцi вклинювалися на оборону Червоної армiї.
  Фашистам було дуже важко. Але вони сильнi i числом, i технiкою.
  Були застосованi першi бомбардувальники Ю-288. Така машина дуже сильна та швидкiсна, несла в собi до шести тонн бомб.
  Нiмцi мали силу... Марсель за сiмсот п'ятдесят збитих лiтакiв отримав унiкальну нагороду: Лицарський Хрест Залiзного хреста з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами. I став справжньою, суперлегендою.
  У небi нiмцi впевнено домiнували, а зi сходу наставала Японiя.
  Самураї все перли та перли. I їхня авiацiя бомбила. США та Британiя вели себе пасивно. I дiяли з оглядом.
  Японiя використовувала у боях значнi сили. I вiн напирали...
  У серпнi нiмцi взяли мiсто Калiнiн пiдiйшли до Можайської, найукрiпленiшої лiнiї оборони.
  Водночас бої розгорнулися i за Тулу. До Москви залишилася сотня кiлометрiв.
  Веронiка, Оксана та Наташа разом з iншими дiвчатами йшли з оточення. Батальйон дiвчат отримав наказ вiдiйти в тил, тому що у войовниць практично не було протитанкових коштiв. Сталенiда Павлiвна мала досвiд вiйни, служачи добровольцем в Iспанiї. Крiм досвiду решти вiйни. I розумiла, що проти танкiв серiї великих кiшок червоним вiйськам не встояти. Дiвчата, втiм, пiдбили кiлька транспортерiв, та й самi зазнали втрат.
  Наразi батальйон розосередився i вiдступав.
  Веронiка, Оксана та Наташа, скинувши чобiтки, вiдходили босi, та у легких блузках. До вiдображення важких танкових колон радянськi вiйська не готовi. А пробити танк Е-50 просто нема чим. Єдиний шанс - це пошкодити гусеницi. Але у цiєї машини ковзанки розташовуються на окремих вiзках, i вивести їх з ладу дуже складно.
  Дiвчата рухалися на схiд лiсами та малими групами. Вони виглядали дуже зворушливо. Закатали штани, i в одних лише легких сорочках. Довге, свiтле, злегка кучеряве волосся розпустилося. Босi нiжки приємно лоскоче трава, i iнодi трапляються й шишечки. Все виглядає вкрай еротично. Груди просвiчують через тонкi сорочки.
  Веронiка, загребаючи босою нiжкою траву, у досадi вимовляє:
  - Ось чортiвня - тiльки почалася вiйна, а вже доводиться вiдступати!
  Оксана, чиє свiтле волосся, було злегка рудуватим, скелячи зубками, вiдповiдає:
  - А особливих iлюзiй i не мала! Гiтлер завоював майже весь свiт ... Спробуй з такою плетеною ти впорайся!
  Наташа струснула бiлою шевелюрою i видала:
  - Усi хочуть сподобатися... Важко з ними впоратися! Вiрною бути не дуже легко!
  Веронiка кивнула. Її волосся таке золотисте i красиве. Вона чудова.
  А ось їх наздогнала Вiкторiя. Зовсiм руде дiвчисько. Волосся наче пожежа. I такi пекучi. Повiяв вiтер i, здається, це майорить пролетарський прапор, така палаюча шевелюра.
  Вiкторiя зняла з себе сорочку та оголила торс. Її груди були повнi, соски червонi, наче маки. Красива войовниця. I її сильному, тренованому тiлу йде оголення.
  Наташа хихикнула i теж оголила торс, помiтивши:
  - А гарнi у нас тiла... Ми просто Амазонки!
  Веронiка, похитала головою:
  - Чи не надто це радикально - оголювати груди! Потрiбно дотримуватися правил пристойностi!
  Вiкторiя похитала головою, i струснула рудими кучерями.
  - У комунiстичному суспiльствi - правила моралi, поняття вiдносне. - Дiвчина струсила голими грудьми, її червонi соски дуже привабливо блищали. - А бути голою не грiх. Точнiше поняття грiха попiвське, а наше кредо - свобода вiд буржуазної моралi!
  Наташа пiдтвердила, трясучись пишним, i пружним бюстом:
  - Ближче до природи! Ближче до природного! I нагота природна!
  Оксана теж усмiхнулася i оголила торс. Насправдi, в лiтню спеку як приємно, коли груди голi. I їх обдуває вiтерець. Красива дiвчина i нагота йде. Усi дiвчата спортивнi, з фiгурками, голi тiла войовниць дуже гармонiйно виглядають.
  Красивi дiвчата крокують стежкою. Вони такi чудовi i дуже привабливi.
  Веронiка прочiрiкала, хитнувши головою:
  - Але ж так зовсiм не естетично!
  Вiкторiя негативно труснула головою:
  - Нi! У нас чудовi тiла! I ми голi виглядаємо просто чудово!
  Наташа кивнула, i пiдскакуючи, промовила:
  - Добре був голяка... Ось Iллiч iз рушницею прийшов!
  Оксана погладила собi груди i пискнула:
  - Справдi, мiй погруддя це супер!
  Вiкторiя захоплено заспiвала:
  - Ох, дiвчатка, а ми нальотчицi! Гаманцi, гаманцi, i гаманцi! Ми бачили долари - гори золотi!
  Наташа, трясучись оголеними грудьми, з посмiшкою проспiвала:
  - Ранiше були голi, босi, поганi!
  I вся четвiрка дружно розреготалася. Дiвчата шльопали босими нiжками, задирали голi п'яти. Красивi войовницi. За плечима у них рюкзаки та автомати ППШ. Симпатичнi войовницi, дуже чудовi.
  Веронiка вкрадливо промовила:
  - Перед Богом, ми всi рiвнi... I доведеться вiдповiдати за розпусту!
  Наташа хихикнула i вiдповiла з усiєю рiшучiстю:
  - Бога немає! Це казка!
  Вiкторiя, трясучись своїми оголеними, засмаглими грудьми, захоплено вигукнула:
  - Бога придумали сильнi цього свiту, щоб тримати народ у покорi!
  Веронiка негативно мотнула свiй золотистою головою:
  - А хто тодi створив всесвiт?
  Вiкторiя хихикнула i вiдповiла:
  - Всесвiт сам росте, неначе листя на деревi. Вони виростають iз нiчого. Коли в далекiй нескiнченностi почало рости з нуля дерево у всесвiтi, i з того часу з'явилося безлiч свiтобудов.
  Наташа хихикнула i показала мову, помiтивши:
  - Гаряче! Може i штани знiмемо?
  Вiкторiя пiдтримала iдею:
  - Це чудово вигадано!
  I дiвчата всi три дружно звiльнилися вiд штанiв, залишившись в одних трусиках. А якi у них сильнi та мускулистi тiла. Просто чудовi, i вищий пiлотаж.
  Оксана заспiвала iз захопленням:
  - У таргана вусики, у дiвки голої трусики!
  Одна лише Веронiка залишилася iз закоченими штанами, i сорочкою. Вона вiдповiла з докором:
  - Погано ось так голяка! А раптом нас побачать!
  Наташа хихикнула i вiдповiла:
  - А хай навiть i бачать! Я люблю збуджувати чоловiкiв!
  Вiкторiя хихикнула, потрясся майже голими стегнами, вiдповiла:
  - Чоловiки - це смiття - просто мерзота!
  I вдаривши свiжий грибок босою нiжкою, додала:
  - До чого ж все ж таки приємно на жеребцi взяти i покататися!
  Оксана з усмiшкою помiтила:
  - Коли, вони пестять тебе це приємно... Особливо якщо чоловiки молодi, гарнi...
  Наталя нагадала дiвчатам:
  - Пам'ятаєте, ми хлопця зловили. Чудовий пацан, i, напевно, у нього досконалiсть не по роках велика!
  Вiкторiя облизнулася i вимовила з пожадливiстю в голосi:
  - Як це було б чудово перевiрити!
  Веронiка з обуренням гаркнула:
  - Якi гидоти ви кажете! Не можна так знущатися з почуттiв людей! Тим бiльше, коли йдеться нехай про нiмецького, але хлопчика!
  Оксана хихикнула i вiдповiла:
  - Ти нас вибач, але на душi так паскудно...
  Наталя охоче пiдтвердила:
  - Нiмцi наступають, i хочеться помрiяти про щось хороше! Наприклад, про хлопцiв!
  Вiкторiя зi смiшком запропонувала:
  - А що, якщо справдi половити чоловiкiв? Це було так чудово!
  Веронiка жорстко вiдповiла:
  - Жiнок прикрашає скромнiсть, а не зухвале приставання!
  Вiкторiя заперечливо мотнула своєю вогняною головою. Плеснула босими нiжками i гаркнула:
  - Нi! Саме немає бiльшого задоволення, самiй вибрати мужика i затягнути в лiжко. - Руда дияволиця труснула, мiдно-червоними кучерями, i продовжила. - Ось саме перепхатись у кущах заради задоволення, а не йти пiд вiнець.
  Веронiка суворо промовила:
  - Секс без причини - ознака дурня! - I додала. - Це суперечить нормам комунiстичної моралi!
  Вiкторiя не погодилася:
  - Сам Ленiн говорив - дружини мають бути спiльнi!
  Наташа хихикнула i помiтила:
  - Ну, я не сказати, щоб так кидалася на мужикiв, але грати активну роль - приємно! Якщо ти сама подiбне вибираєш за ким ударити! Але в нашiй частинi цього не доходить.
  Вiкторiя вiдповiдно кивнула:
  - Та у нас однi дiвки... Але можна перебратися через огорожу! - Дiвчина прочiркала з великим задоволенням. - Мужики, мужики... Завзято повзають на пузi нашi мужики!
  Веронiка заперечливо хитнула головою:
  - Нi, Ленiн нiколи такого не казав!
  Наташа вигукнула, протестуючи:
  - Нi, саме це Володимир Iллiч i сказав! За комунiзму i буде все спiльне, включаючи дружин!
  Вiкторiя хихикнула, i пробурмотiла:
  - Жiнки - це добре... Чоловiки ще краще! Ех, потрапити б у полон, щоб там зґвалтували цiлою ротою.
  Дiвчата хором розсмiялися. А Вiкторiя, скелячись, додала:
  - А потiм побили прикладами! А п'яти пiдпалили б м'яким вогником та присипали корбiтом!
  Наташа вдарила босою ногою шишечку i проворкувала:
  - П'ятам приємно, коли по них б'ють бамбуком! Ось у Китаї дiвчат i хлопчикiв лупили палицями по босих пiдошвах. I це їм подобалося!
  Вiкторiя зi смаком проспiвала:
  - Якi тортури в Голлiвудi! Однi лише кати, а не люди!
  Веронiка дотепно помiтила:
  - Ось потрапите в пекло... Будуть вам i тортури, i п'яти не лише бамбуком, а й розпеченим залiзом припалять!
  Наташа заспiвала, стискаючи мiцно кулаки:
  - Чорний ворон бiля сусiднiх ворiт!
  Вiкторiя, трясучи голими цицьками, з червоними сосками продовжила:
  -Люлька, наручники, порваний рот!
  Оксана, чиї груди теж оголенi, i трясучись стегнами, вiдповiла:
  - Скiльки разiв пiсля бiйки моя голова!
  Веронiка пiдтримала порив, тупаючи босими нiжками:
  - З переповненої плахи летiла кудись....
  Наташа з люттю заревiла, трясучись оголеними грудьми:
  - Де Батькiвщина! Хай кричать потвора!
  Вiкторiя, шльопала i верещала, крутячи стегнами, ледь прикритими прозорими трусиками:
  - А вона нам подобається, хай i не красуня!
  Оксана прошипiла, дригаючи, голими засмаглими колiнами:
  - Сволоти довiрлива!
  Веронiка зiтхнувши помiтила:
  - Ми радянськi прикордонницi. А ведемо розмову, нiби пiдзабiрнi повiї. Хiба так можна...
  Вiкторiя у вiдповiдь заспiвала:
  - Дякую вам Сталiн-вождь! За дурнi, пустi очi! За те, що ми як воша i жити не можна!
  Наташа погрозила рудiй дияволицi кулаком:
  - Ну, ти так не хорт! Потрапиш у особливий вiддiл!
  Вiкторiя впевнено промовила:
  - Скоро нiмцi прийдуть до Москви... I вже Сталiна повезуть у клiтцi!
  Оксана хихикнула i заперечила:
  - Думаєш, результат вiйни вирiшено наперед?
  Вiкторiя цiлком серйозно вiдповiла:
  - А як же iнакше? Гiтлер майже до половини свiту пiд окупацiєю, плюс ще й Японiя з її колонiями. - Дiвка сердито тупнула витонченою, босою нiжкою. - А у нас навiть пристойних танкiв нема! Серiя КВ - це пародiя на машини. Т-34 явно дрiбнуватий. А нормального танка не створено! I снаряди бронебiйнi гiршi за нiмецькi будуть!
  Наташа важко зiтхнула, i пробулькала:
  - З цим доводиться погодитись! На жаль, нашi танки ще такi недосконалi. А КВ? Так вони ламаються.
  Дiвчата замовкли, i їхня грайливiсть впала.
  Справдi, вже першi години вiйни показали, що i Т-34-76 не зовсiм надiйну коробку передач має, а серiя КВ тим бiльше. I що паскудно, чим важчий танк, тим слабше вiн пристосований до перемiщень. А 200-мiлiметрiв лобової бронi не достатньо, щоб тримати снаряди навiть 88-мiлiметрової гармати "Пантери"-2, а не те, що "Тигр"-3.
   Як несподiвано з'ясувалося нiмецькi машини на порядок сильнiшi у лобовому бронюваннi та вмiннi тримати удар. А радянська технiка явно пасує.
  Так з'явилася "Пантера"-2 машина, яка не має собi рiвних i давай всiх трощити. Не зможеш такий танк зупинити.
  Наприкiнцi вересня нiмцi стали оточувати Москву. Вони її капiтально обклали.
  Осiнь видала суха i тепла, i на початку жовтня гiтлерiвцi вже стали стискати клiщi, погрожуючи замкнути кiльце оточення полонiв до Москви.
  Льотчик Марсель отримав за тисячу збитих лiтакiв особливу нагороду Зiрку Лицарського Хреста Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами.
  I це круто.
  I iншi машини були тепер у бою.
   У боях вiдзначився танковий екiпаж Герди. Дiвчата билися на "Пантерi"-2. Ця машина мала вузьку вежу, нижчий силует, i лобовий захист, який можна порiвняти з "Тигром"-2 при меншiй на вiсiмнадцять тонн вазi при рiвному двигунi в 900 кiнських сил. I значить краще ходовими якостями. Америка використала високий "Шерман". Цей танк мiг пробити нiмця тiльки в борт, i уражався з дистанцiї в три з половиною кiлометри.
  "Пантера"-2 поступово витiсняючи звичайну "Пантеру". Але поки що й остання машина зовсiм непогана. Її броня в лоб цiлком здатна тримати снаряд бiльш раннiх моделей "Шерманiв", а новi типи, можуть пробити тiльки поблизу. А сама гармата у "Пантери" в 75-мiлiметрiв бере радянську машину з двох кiлометрiв, i бiльш швидка, нiж 88-мiлiметрова, що куди вже краще на практицi. Правда "Пантера"-2 у лоб взагалi непробивна навiть для САУ в США з 90-мiлiметровими гарматами, i це, звичайно ж, практично.
  Герда наводить на цiль за допомогою босих пальчикiв нiжок та стрiляє. Пiсля чого верещить:
  - За велич планети у всьому свiтi!
  Шарлота теж веде вогонь, влучно б'є по радянських вiйськах i реве на все горло:
  - Слава нашим успiхам!
  Христина, ведучи вогонь по супротивнику босими пальчиками нiжок, i збиваючи його влучними снарядами, скелячи зубки, вимовляє:
  - Третьому Рейху слава!
  Магда теж палить за допомогою босих пальчикiв нiжок, i iз захопленням вимовляє, пiдморгуючи подругам:
  - За арiйськi iдеї та їхню перемогу!
  Воїнки на танку працюють, i "Тридцятьчетвiрки" проти них не тягнуть. А танки IС-1 ще гiршi. Важкий КВ-16 намагається просунутися, проти нiмецьких елементiв. Але i його пробиває своїм далекобiйним знаряддям дiвчинки. I вiд радянського танка залишаються однi уривки, як детонує бойовий комплект.
  На простий "Пантерi" бореться екiпаж Джейн Амстронг. Ця вiдважна дiвчина з Британiї впевнено набирає рахунки.
  Грiнґета стрiляючи по росiянах, за допомогою босих пальчикiв нiжок, пищить:
  - Слава епосi Британiї! Слава!
  Монiка, теж попискуючи, посилає презенти смертi, босими пальчиками нiжок i пищить:
  - Прав Британiя, безкраї моря, ми рабами не будемо нiколи!
  Малання теж по черзi вистрiлила з гармати "Пантери", пробила "Тридцятьчетвiрку" i прочирикала:
  - За комунiзм королiвський!
  I дiвчата у захватi. I так хвацько Червону Армiю б'ють.
  Ось уже гiтлерiвцi на пiвднi, за пiдтримки мiсцевого населення, захопили Пензу. Пройшли разом iз японцями озеро Байкал перешийок i на Камчатцi ведуть бої.
  Там теж борються красунi на танку "Тигр"-2, Агата, Адала, Ангелiна, Андрiана. Чотири дiвчата як молотять супротивника зi своєї вбивчої машини. "Тигр"-2 випльовує презенти смертi та трощить радянськi частини.
  Агата стрiляючи за допомогою босих пальчикiв нiжок, реве:
  - За Третiй Рейх! I пiдморгує.
  Адала теж як вистрiлить, натиснувши червоним соском, так i пропище:
  - За арiйськi прапори!
  Дiвчата дiють iз колосальною агресивнiстю.
  I ось уже нiмецькi вiйська вступають до Туркменiстану. I у листопадi 1943 року беруть столицю Ашгабад.
  Проходить штурм iз застосуванням технiки. Потужнi "Штурмтiгри" викидають реактивнi бомби вагою в триста кiлограмiв. I руйнують будинки разом iз вiйськами Росiї.
  Чується виття сирени. I вiйсько Гiтлера демонструє найвищий пiлотаж у руйнуваннi.
  Дiвчина-нiмкеня Єва прочирiкала:
  - Буде захiд iз витратою!
  На лiтаку ТА-152 бореться Хельга. Вона скидає авiацiйнi снаряди на наземнi цiлi, вражаючи тридцятьчетвiрки та кевешки. I завиває собi:
  - Я арiйська войовниця, i буду дiвчиськом класу супер!
  I ось черговий радянський танк нею вражений точно в цiль. Дiвчина треба сказати бойова i крутiше за неї тiльки яйця.
  Гертруда теж посилає вбивчу силу розряд, за допомогою босих пальчикiв нiжок, зi свого вбивчого штурмовика вражає супротивника i верещить:
  - Слава iдеям арiйського комунiзму!
  Бойовi тут войовницi, як вони всi розбирають.
  Ось у груднi 1943 року нiмцi вже майже повнiстю захопили Москву та вступили вiйськами, на територiю областi Горьки та Казанi. У боях взяли участь та САУ Е-10. Ця самохiдка була чудова, i випущена вiдразу у двох модифiкацiях. Перша вагою в десять тонн iз товщиною лобової бронi у 60-мiлiметрiв, бортовою у 30-мiлiметрiв, i двигуном у чотириста кiнських сил. Мiнiмальна висота машини в 1,3 метра i всього два члени екiпажу, з гарматою 75-мiлiметрiв i 48 ЕЛ довжина ствола, дуже рухлива. I важча САУ-15, вага шiстнадцять тонн, лобова броня в 82-мiлiметри пiд великим нахилом, бортова 52 - мiлiметра, а гармата i в 75-мiлiметрiв i 70 ЕЛ довжина ствола як у "Пантери", а двигун у 550 ло .
  Новi самохiдки цiлком влаштовували нiмецьких вiйськових ходовими якостями та своїм озброєнням.
  На Е-15 билися двi дiвчини: Фрiда та Каїсса. Вони з гармати робили по двадцять пострiлiв за хвилину. Такi ось гарнi й у бiкiнi дiвчата.
  Фрiда пальнула по танку IС-1, пробила його лобову броню i проворкувала:
  - За арiйськi iдеї!
  I босими пальчиками нiжок натиснула на кнопки одного з перших в армiї Третього Рейху джойстикiв.
  Лупанула i Каїса за допомогою босих пальчикiв нiжок, вражаючи супротивника з колосальною влучнiстю. I проворкувала:
  - Слава арiйському братству!
  Бойова така ось дiвчина. З колосальним натиском i честолюбством.
  I збирають войовницi жнива, з активнiстю шакалiв.
  Але особливо цiкаво помучити дiвчатам бранцiв, це їхня найагресивнiша i найулюбленiша забава.
  Фрiда помiтила з вискалом зубiв:
  - Досить жити за законами,
  Даним Адамом та Євою...
  Клячу, iсторiй заженемо,
  Лiвий, лiвий, лiвий!
  Каїса агресивно пiдтвердила:
  - Лiвий, лiвий, лiвий!
  I теж натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика, i влучно вразила супротивника.
  Фрiци билися... Альбiна та Альвiна вже перевищили кожна по п'ятсот збитих лiтакiв. Такi ось войовничi дiвчата виявилися. I далеко пiшли у своєму уявленнi про войовничiсть.
  Альбiна, збиваючи росiйський лiтак, за допомогою босих пальчикiв нiжок, сказала:
  - За Пруссiю святу!
  Альвiна, зносячи росiйську машину, теж використовуючи босi пальчики нiжок, гаркнула:
  - За Батькiвщину велику!
  Неповторно бойовi тут дiвчата i вибивають ворогiв дуже хльостко.
  Ось уже новий рiк настав... Москва в кiльцi блокади все ще тримається.
  Невелика пауза до березня 1944 року.
  А навеснi трохи потеплiшало i бойовi дiї поновилися з новою силою.
  У боях взяв участь i "Лев"-2, це перший серiйний танк у якому нiмцi використовували розташування двигуна та трансмiсiї разом та спереду танка - одним блоком. А вежу посунули назад. Вийшла машина зручнiша, з низьким силуетом та вузькою вежею. Лев-2 значно втратив у вазi, i додав захисту чола за рахунок бiльшого нахилу бронi. Цей танк за вагою став легшим за "Тигра"-2, а значить рухливiше з потужним озброєнням.
  На повну силу в Третьому Рейху проходило конструювання нового основного танк Е-50. Машина пережила ряд змiн: встановлення вузької та меншої вежi. Змiна ходової частини на бiльш легку та просту у виробництвi та ремонтi, а також iз кращою прохiднiстю. Розташування двигуна та трансмiсiї разом i поперек, а коробки передач на моторi. Висота танка знизилася менше двох метрiв. I ця машина важила при товщинi бронi "Тигра"-2 лише сорок п'ять тонн. При цьому у неї був двигун потужнiший до 1200 кiнських сил, i сильнiше озброєння 88-мiлiметрова гармата з довжиною ствола в 100 ЕЛ, i пiдвищеної руйнiвної сили та точностi.
  Цей танк пiд назвою "Пантера"-3 мав пiти у серiю. А його гармата була забезпечена гiдростабiлiзатором. Такий танк мав стати основним середнiм танком. А ще йшла технологiя Е-75. Ця машина була ще краще захищена: 250-мiлiметрiв лобова броня i 170-мiлiметрiв бортова, з ще бiльш потужною i бронебiйною гарматою 105-мiлiметрiв i 100 ЕЛ калiбр. Вагу планувалося утримати в межах сiмдесяти тонн, i поставити двигун у 1500 кiнських сил, щоб зберегти рухливiсть. Цей танк мав стати основним важким танком у Третьому Рейху. I його планувалося назвати: Тигр-3. Це танки нового поколiння, i вже для майбутнiх вiйн iз США.
  У Сибiру реальнi бої розгорнулися лише влiтку 1944 року, коли розгорнулися останнi битви з Росiєю.
  У небi воювали й нiмецькi винищувачi реактивної проби. НЕ-162 бiльш легкий, простий у виробництвi та маневрений, пройшов з успiхом бойове хрещення.
   З'явився i МЕ-1010 з крилами, що змiнювали стрiловиднiсть. Але його недолiком виявились високi вимоги до квалiфiкацiї льотчикiв. I замiсть нього в серiю надали перевагу ТА-183.
  Великi надiї пов'язувалися з досконалiшим МЕ-262 Х, який вiдрiзнявся великою понад 1100 кiлометрами швидкiстю, п'ятьма авiагарматами та кращою маневренiстю зi стрiлоподiбними крилами.
  У липнi першi два лiтаки цiєї модифiкацiї отримали Альбiна та Альвiна.
  На той час нiмцi вже оточували Челябiнськ i Свердловськ. Радянськi вiйська сотнями тисяч здавались у полон.
  Альбiна з повiтря стрiляла по росiйських танках, пробивала їм дахи та ревiла:
  - Слава арiйським мрiям!
  Альвiна збиваючи льотчикiв СРСР, i вiдправляючи їх на той свiт, за допомогою босих пальчикiв нiжок, верещала:
  - За Пруссiю Велику!
  Ось це дiвчисько таке бойове, i танки теж збиває активно.
  Герда та її танковий екiпаж на висотi. Вже обстрiлюють околицi Свердловська.
  Герда пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок i перевiряла:
  - Комунiзм збудувати можна?
  Шарлота голою п'ятою натиснувши на педаль, i руйнуючи росiян, i додала:
  - Можна i треба!
  Христина, стрiляючи в супротивникiв з великою влучнiстю, i стрiляючи босими нiжками, пискнула:
  - За нашу Вiтчизну!
  Магда, ведучи вогонь по супротивнику, i розриваючи радянськi гармати, вдарила:
  - За нашу матiр!
  Дiвчата розстрiляли всi снаряди... I поки що їм поповнювали бойовий комплект розговорилися.
  Герда вiдмiтила зi злiстю:
  - Всi iмперiї рано чи пiзно занепадали. Вiрю я з нашою подiбною не статися!
  Шарлота iз цим не зовсiм погодилася:
  - А де гарантiя, що пiсля Гiтлера не почнеться боротьба за владу, i Третiй Рейх не розпадеться?
  Христина помiтила, цiлком логiчно:
  - Головне - це iдеологiя... Вона робить нас сильними!
  Магда пiдтвердила, тупнувши босою нiжкою:
  - I єдиними!
  Шарлота рацiонально вiдзначила:
  - Але все одно один боротиметься за владу, а потiм другий, а за ним третiй. Як у Римськiй iмперiї, коли спочатку вбили Юлiя Цезаря, а потiм перервалася династiя Августа. I в Римськiй iмперiї настала пора колосальних розбiжностей та розколу.
  Герда iз цим погодилася:
  - Та iмператори стали змiнюватися наче рукавички, i Римська iмперiя пiшла до краху. Створити всесвiтнє не вдалося!
  Христина помiтила з усмiшкою:
  - Потрiбна система ротацiї влади! Така система, яка б гарантувала нам стабiльний розвиток i вiдсутнiсть небезпечної боротьби за владу!
  Шарлотта знизала плечима i вiдзначила:
  - Тiльки католицька церква змогла зберегти бiльш-менш стабiльну систему влади без розколiв та розпадiв, i жоднi антипапи цьому не змогли завадити.
  Магда вiдзначила з посмiшкою:
  - Але ж правда! Католики уникли розколу за майже двi тисячi рокiв... Хоч iнодi траплялися перевороти, i Римських пап убивали або брали в полон. Це говорить про щось стабiльне та мiцне в системi Ватикану.
  Герда помiтила з усмiшкою:
  - Сподiватимемося, що генiальнiсть фюрера пiдкаже нам вихiд, i ми не роздiлимо суддю Стародавнього Риму!
  Пiсля того як впали Свердловськ та Челябiнськ, Сталiн припинив безнадiйний опiр.
  I пiдписав 2 вересня 1944 угоду про беззастережну капiтуляцiю. СРСР погодився на окупацiю ще зайнятих районiв i вiдмови вiд суверенiтету.
  Нiмеччина та її сателiти отримали величезну територiю пiд контроль.
  Але залишилася ще проблема iз Британiєю.
  Нiмцi розпочали наступ в Африцi. Водночас реактивна авiацiя та ракети ФАУ обрушилися на метрополiю.
  Британiя захистити колонiю не могла. I швидко втратила контроль над Африкою.
  А у липнi 1945 року помер Черчiлль. I нове керiвництво Британiї попросило миру на будь-яких умовах.
  Гiтлер зажадав капiтуляцiї. Британiя вiдмовилася. I нiмецькi вiйська не довго думаючи висадили десант.
  А у серпнi Англiя була захоплена. А за нею й Iрландiя.
  США без англiйцiв не хотiли воювати. А атомну бомбу зробити їм не виходило.
  Гiтлер хотiв би повоювати, але дiстати США через океан важко. Коротше кажучи, вирiшили укласти мир. Але Америка мала платити Третьому Рейху данину.
  Крiм того, нiмцi отримали право на бази в Латинськiй Америцi та забрали собi Панамський перешийок. I це виявилося чудово.
  Гiтлер отримав усе, що хотiв... Але йому не сидiлося. Зокрема Японiя собi урвала надто багато.
  Не чекаючи на створення самураями атомної бомби, фюрер 20 квiтня 1953 року напав на самураїв.
  Бiльше не можна було зволiкати. Вiйна пiшла з великою технологiчною перевагою Третього Рейху. Але японцiв багато i вони колонiальнi дивiзiї. Крiм того, Японiя теж швидко розвивається, i може подолати вiдсталiсть.
  Нiмцi кинули в бiй лiтаючi тарiлки та пiрамiдальнi танки. I вони мали бiльш досконалi автомати, i пiдземнi самохiдки. I безлiч всього iншого.
  Японiя билася завзято, але поступово грала. Нiмцi навiть взяли в полон iмператора.
  Майже два роки тривала ця жорстока вiйна. I завершилася ядерним бомбардуванням Токiо та окупацiєю Країни Вранiшнього Сонця.
  Гiтлер захопив майже весь свiт, але залишалася США. I в США є ядерна зброя та балiстичнi ракети доставки.
  I ось у Третьому Рейху йшла робота над створенням антиядерної зброї.
  I ось воно було нарештi готове.
  I 20 квiтня 1959 року розпочалася вiйна мiж США та Третiм Рейхом. Остання вiйна iсторiя людства.
  I США програли в одну хвiртку...
  8 Березня 1960 капiтулював гарнiзон Нью-Йорка. А наступного дня i Вашингтона.
  Америка вочевидь програвала вiйну. У боях з'явився останнiй американський танк iз важкої серiї. Озброєний 155-мiлiметровою довгоствольною гарматою, i трьохсот десяти мiлiметровою лобовою бронею, з нерухомою вежею, це стало свого роду САУ вагою сто двадцять п'ять тонн вагою.
  Американцi нарештi змогли здати машину, що в лоб тримала снаряди нiмецьких гармат, i могла пробити будь-який гiтлерiвський танк. Але її оминули з бортiв. I пiдбили. А iншу таку машину розбомбили з повiтря.
  20 березня 1960 року помер Ейзенхауер. А 22 березня його наступник Кеннедi капiтулював перед Третiм Рейхом.
  I ось завершилася iсторiя воєн. I Третiй Рейх захопив увесь свiт. I нове настало життя.
  . РОЗДIЛ Љ 22.
  Вiйна йде нiби нескiнченною колiєю.
  Наташа та її команда щоб вiдпочити вiд битв вирiшили трохи пограти у шахи.
  Августина та Свiтлана з одного боку, а Наталя та Зоя з iншого.
  Дiвчина з синiм волоссям рушила вперед королiвську пiшаку. Августина обрала у вiдповiдь Сицилiянський захист.
  Пiшла вже iнша гра. Руда войовниця застосувала варiант Дракона, де слон у чорних займає велику дiагональ i тисне на позицiю бiлих, короля, що ховається на ферзовому фланзi.
  Дуже цiкавi тут позицiї виходять. Бiлi можуть зачепитися в атацi за висунуту перед слоном чорну пiшака.
  Наташа та Августина спочатку грали швидко. Але потiм почали довго думати. Вважали варiанти. Августина пожертвувала якiсть за пiшака. Але атака не вдалася.
  Але потiм Наташа трохи помилилася i позiхнула постать за пiшака. Її становище стало важким. Але дiвчина з синiм волоссям захищалася дуже вперто. Партiя тривала вже восьму годину. I поки що Августинi не вдавалося виграти.
  Потiм гра перервалася. В атаку знову пiшли талiби. I це, зрозумiло, серйозно.
  Гудять танки та ревуть мотори.
  Наталка натиснула червоним соском грудей на кнопку базуки, i випустила вбивчу гранату.
  Пробила ворожий танк у борт. Пiсля чого дiвчина заревiла:
  - Оголошую шах!
  I босими пальчиками нiжок знову шпурнула велику вбивчу силу гранату.
  Зоя агресивно вiдзначила, скелячи зубки i ведучи вогонь за допомогою малинового соска по ворогу:
  - А матувати ще краще!
  I дiвчина знову кинула босими пальчиками нiжок, руйнiвної сили бомбу.
  I ревла, скелячи зубки:
  - Я вас замотую!
  Августина лупнула автоматною чергою по моджахедах. Потiм рубiновим соском грудей взяла i натиснула кнопку гранатомета. Розбила машину супротивника i прочирiкала:
  - За вищу шану!
  I босими пальчиками нiжок взяла i шпурнула у супротивника вбивчої сили подаруночок смертi.
   Свiтлана взяла i як довбає по ворогу за допомогою полуничного соска грудей. Проб'є ворожий танк i в'якне:
  - Слава комунiзму та раю!
  I босими пальчиками нiжок вiзьме i вибуховим пакетом, загасить проклятого ворога.
  Ось це дiвчата - просто супер. У них стiльки бойового запалу та пекельної сили.
  Олег Рибаченко, цей вiчний хлопчик, на вигляд рокiв з дванадцяти. Дуже гарний пацан з рельєфними м'язами, i лише шортах.
  Вкидає босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату, пiсля чого як прореве:
  - За Батькiвщину та Сталiна!
  Маргарита дуже крута войовниця. Хоча на вигляд лише дiвчинка рокiв дванадцяти.
  I вона теж босими пальчиками нiжок взяла i жбурнула горошинку, розриваючи вiдважних моджахедiв.
  Пiсля чого дiвчинка заспiвала:
  - За Батькiвщину без Сталiна!
  Пiсля чого безсмертнi дiти взяли i засвистiли на всi губи. I ворони були приголомшенi й посипалися наче град на голови афганцям. I пробивали їм черепи.
  Лопалися голови немов кавуни, коли їх таранили дзьоби, що втратили свiдомiсть вiд свисту ворон.
  Ось це дiти попрацювали.
  Анастасiя Вiдьмакова теж у бою... I її босi пальчики нiжок на кнопки дуже давлять.
  Дiвчина, яка була лише в одних трусиках, взяла i яскраво-червоним соском грудей натиснула на кнопку джойстика. Вразила ракетою талiбський танк i проворкувала:
  - За великi перемоги СРСР!
  Акулiна Орлова боролася в одному бiкiнi. Вона дiвчина з волоссям, яке на зразок снiгу, трохи присипаного золотом. Тобто мадам дуже красива.
  I ось її витонченi босi нiжки натискають на педаль. I падають на голови афганцям маленькi бомби. I вони неабияк вражають супротивника, пробиваючи вежi та дахи самохiдок.
  Акулiна взяла i заспiвала:
  У небо дзвiн лунає,
  Дощ проллє зливою.
  Я йду у своє дитинство,
  Лiтнiй дощ за мною!
  I войовниця знову пальнула, використовуючи рубiновi соски своєї повної як динi грудей. Ось це дiвчина з таким красивим волоссям, i спокусливими, засмаглими, витонченими нiжками.
  Мiрабела Магнiтна теж бореться з великим ентузiазмом i колосальною агресiєю.
  Дiвчина за допомогою полуничного соска пальнула у супротивника. Рознесла талiбський танк i проворкувала:
  - Слава росiйським Богам!
  Ось це дiвчисько Мiрабела дуже гарне. I вона босими пальчиками нiжок взяла i перевела на супротивника вбивчий подарунок смертi. I моджахедам було дуже стрiмко.
  А ось войовниця Хельга також довбає по ворогу з повiтря. При цьому вона застосувала, свiй яскраво-червоний, кольору маку сосок. I у ворога полетiли вбивчi ракети.
  Вони буквально рознесли на уламки бункер. Ось це справдi дiвчата класу супер.
  Дiвчина пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок пропищала, скелячи зубки, блискучi наче перли.
  I войовниця з ентузiазмом проспiвала:
  Було багато важких днiв,
  Дiвчина як соловейка.
  Пiдвела, не думаючи пiдсумки,
  Не б'йтесь хлопцi з нею,
  Не б'йтесь хлопцi з нею,
  А iнакше обламає роги!
  Ось це дiвчата - просто супервоїнки.
  Всi чотири дiвчата з ентузiазмом заспiвали:
  Велика Росiя - безкраї поля,
  Нехай мiж зiрок горить земля свята.
  Я вiрю почуття серця не тане -
  Ми захистимо кордон вiд краю до краю!
  
  Хай буде в нашому домi комунiзм,
  Який породив товариш Ленiн...
  I знищений злiсний ворог фашизм,
  В iм'я найбiльших поколiнь!
  
  Адже Батькiвщина в серцях у нас одна,
  I в майбутньому на безлiч галактик...
  Нехай славиться у вiках моя країна,
  Вiтчизна ти не просто солодкий фантик!
  
  Нехай моя Батькiвщина цвiте,
  Ми здолаємо вiрю Чингiсхана...
  Перемогу вiдкриємо безмежний рахунок-
  На славу знаю росiйського Iвана!
  
  Ми воїни-дiвчата такi сильнi,
  Що супостат нас здолати не може...
  Ми дочки Сварога та сини,
  Чи здатнi врiзати фюреру по бешихi!
  
  За нас Богиня Лада вiрю я,
  Яка богiв народила багато...
  Всi люди - це дружна сiм'я,
  Яка у серця знаю Рода!
  
  I всемогутнiй Росiйський Iсус,
  У великому Православ'ї народився...
  Звичайно, демiург зовсiм не боягуз,
  Серед людей Всевишнiй оселився!
  
  На славу Всемогутнього Христа,
  Мечi свої ми гострi пiднiмемо...
  З монголами боротися до кiнця,
  Щоб не прийшла на Русь орда Батия!
  
  Та з нами нескiнченний у силi Рiд,
  Який творить свiтобудову...
  I Вiн таке зробити просто змiг,
  Що просто вражає нам свiдомiсть!
  
  Ми люди - це космосу простiр,
  Здатнi до пiдкорення всесвiту.
  Хоч нагострив орди Батина сокира,
  Русь iз силою Роду у боротьбi незмiнною!
  
  Дiвчата дуже люблять босонiж,
  По крижаних кучугурах жваво мчати...
  I довбануть монголу кулаком,
  Щоб не смiв з Вiтчизною розiбратися!
  
  Вiтчизни прекраснiше не знайти,
  Хоч атакують Русь кошмарною зграєю.
  Дiвчинцi рокiв не бiльше двадцяти,
  Вона вже рубала самураїв!
  
  Прекрасна та класна вона,
  Дiвчина що трощить жартома монголiв...
  Нехай атакує Землю Сатана
  Ми зламаємо ворога сталевим розгромом!
  
  Ось я махнула босою ногою,
  I п'ятою голою тицьнула у пiдборiддя...
   Дiвчинкою стала я такою крутою,
  Не потрiбно в цiй справi самоволок!
  
  Мечi мої миготять як перо,
  I рубають монгольську рать так лихо...
  Хай буде мiцним у мене весло,
  Супротивник знищений буде дико!
  
  Та наша Русь - прекраснiше не знайти,
  Велика, як сонце над планетою.
  Ми зможемо собi щастя знай знайти,
  I героїзму подвиги оспiванi!
  
  Росiя промениста країна,
  Що подарувала комунiзм народам...
  Вона навiки Родом нам дана,
  За Батькiвщину, за щастя, за волю!
  
  Вiтчизна - славимо Господа Христа,
  Марiя з Ладою нехай будуть єдинi...
  Товариш Сталiн замiнив батька
  Ми росiяни у боях непереможнi!
  
  Народу свiту - люблять росiйський шлях,
  Єдинi ми повiрте люди серцем.
  Нас кулаком повiрте не зiгнути,
  Вiдкриємо незабаром у космос знаю дверцята!
  
  Ногою босою вступимо ми на Марс,
  Венеру скоро в доблестi освоїмо.
  Все буде просто вищий клас,
  I стане людина будь-яким героєм!
  
  Так Iсус звичайно супермен,
  З Зварогом мiсцi Русь з колiн пiднiме...
  Не буде у хлопцiв рахуй проблем,
  Прославимо Рода в безкiнечнiсть Iм'я!
  Ось такi вони бойовi та неповторнi спiвачки.
  А ось екiпаж Єлизавети б'ється дуже вiдчайдушно.
  Дiвчина пальнула по ворогу за допомогою спритних пальчикiв нiжок i проворкувала:
  - Слава Богам Вiзантiї,
  Дiвчата просто босi!
  I знову лупнула за допомогою червоного, палаючого немов вугiлля соска. Ось це дiвчата найвищого та колосального класу.
  Катерина теж лупнула по супротивнику за допомогою полуничного соска грудей, що нiби динi.
  Потiм додала голою, круглою, огрубiлою п'ятою, проворкувавши:
  - Слава росiйським богам, i нехай здохне дракон дощу!
  Олена, ведучи дуже влучний вогонь по супротивнику, вражаючи моджахедiв за допомогою босих пальчикiв точених нiжок, в'якнула:
  - За велич нового лiдера Росiї нам не потрiбен дракон дощу!
  I знову натисне на кнопку рубiновим соском.
  Єфросинiя з цим погодилася, довбаючи супротивника i попискуючи, ворушачи довгим язичком, прочирiкала:
  - Ми переможемо ворога хоч вiн i в бiльшостi,
  У дiвчини сто палиць на спинi!
  I войовниця застосує сосок, що сяє немов бутончик троянди. I її босi, точенi нiжки як застосують колосальну мiць руйнування.
  I маса талiбiв разом завалилася.
  Ось так танк їде i ламає вiйська великої та сильної iмперiї Талiбан. Проти дiвчат-воїнiв нiхто не встоїть. Навiть якщо вони не в танку, а просто у своїх вузеньких, чорних та червоних трусиках. Такi дiвчата дуже потужнi та класнi повнi агресiї. I босi пальчики нiжок, досить довгi, витонченi та рухливi, застосовують на супостатiв вплив колосальної руйнiвної сили.
  Оленка теж б'ється з величезним азартом. Її натиск, i оголенi груди з сосками наче бутони тюльпанiв каже сама за себе. Ось це дiвчисько - самий смак. I в нiй стiльки оперативної кмiтливостi, феноменальної, космiчної сили. А може не лише космiчної, а й земної.
  Оленка лупнула, по вороговi, застосувавши сосок грудей, кольору пролетарського прапора i заспiвала:
  - Росiйськi Боги - Боги вiйни!
  I кинула в ворога з Талiбану босими пальчиками нiжок презенти анiгiляцiї.
  Анюта теж бореться. Дiвчина сповнена сил та ентузiазму. У нiй є i нiжнiсть, i сили. Немов сталь, покрита гумою. I ось дiвчинка взяла i натиснула червоним соском на кнопку, випустивши вогняний потiк на талiбських солдатiв.
  Войовниця заспiвала:
  - Друг завжди мене зможе врятувати,
  Не розлити водою жартують усi навколо.
  А агресора зможемо врятувати,
  I для нас Сварог найкращий друг!
  I дiвчина босими пальчиками нiжок шпурнула колосальної руйнiвної сили клубок анiгiляцiї.
  Руда, i вельми агресивна, войовниця Алла, взяла i пропищала, вискалив свої гострi, i блискучi наче алмази зуби:
  - Але пасаране! Китай нас не пiдкорить!
  I красуня натиснула рубiновим соском грудей на кнопку джойстика. I вона взяла i лупнула з вивертом.
  А потiм її босi пальчики точених нiжок взяли i жбурнули забiйний бумеранг. Той пролетiв i кiлька голiв зрiзав.
  Алла взяла i прочирiкала:
  - Ми вороговi в очi спочатку подивимося,
  А потiм його засмажимо i з'їмо!
  Пiсля чого дiвчинка взяла i показала мову. А язичок у дiвчини рудої мастi дуже довгий i спритний. Вiн їм дуже смачне та ароматне, а також пульсуюче любить лизати.
  Войовниця супер i проспiвала:
  - У шаленiй iмперiї не буває дитинства!
  Та жiнки будь-яке застосовують засiб!
  I ось її гола п'ята пiдкинула гранату.
  Марiя теж б'ється з дуже великим натиском. Вона дiвчинка найвищого класу та серiї.
  Воювати їй уже доводилося неодноразово... Вiдзначилася дiвчина i невеликою розповiддю з альтернативної iсторiї... Коли все йде iнакше, хоча змiнилося порiвняно з реальнiстю зовсiм трохи.
  Наполеон обрав альтернативний план вiйни iз Росiєю. Вiн пiшов на Київ та розбив там росiйськi вiйська. I створив марiонеткову Малоросiю. Далi була вiйна та приєднання Бiлорусiї та Литви до герцогства Польського, яке було перейменовано на королiвство. Австрiя теж здобула трохи територiї України. Росiя, зазнавши поразки, стала другорядною державою. В 1815 Наполеон почав похiд на Туреччину.
  Розбив османiв i взяв Константинополь. Грецiя здобула незалежнiсть, Боснiя та Герцеговина увiйшли до складу великої Iталiї, на престол який би поставлений син Наполеона Бонапарта. Румунiю включили до складу Австрiї, чим iмператор був у спорiдненостi з Наполеоном. Болгарiя та Сербiя здобули незалежнiсть, як Албанiя, але стали васалами Францiї.
  А Грецiя - васалом формально незалежної Великої Iталiї.
  У Туреччинi залишилася фактично на Балканах лише столиця Стамбул iз невеликим шматочком землi.
  Втiм, на цьому вiйни не закiнчились. Наполеон почав вторгнення в Марокко та Алжир. Але Британський флот заважав французам. Вiйна з Англiєю тривала. Але генiальному Наполеону вдалося взяти Гiбралтар i розбити англiйцiв своїми переважаючими силами на сушi.
  Пiсля чого французи перегородили протоку та змогли захопити всю пiвнiч Африки, включаючи i Єгипет, i Судан. У ходi боїв у французiв з'явилися першi у свiтi пiдводнi човни. Англiя стала нести величезну шкоду.
  У Наполеона пiд контролем уся Європа та частина Росiї. I Великобританiя їй не суперник.
  Поступово французи долали англiйцiв. Вони будували бiльше кораблiв маючи населення та ресурсiв у рази значнiшi. Зрештою 1931 року Наполеон висадився i в Британiї, i розвивши її вiйська, взяв Лондон.
  Британiя здалася... На неї була накладена величезна данина i всi колонiї знову стали французькими.
  Наполеон став уже надто старим, i посилав на лайку своїх генералiв.
  Францiя воювала зi США та в Латинськiй Америцi, щоб утримати численнi колонiї.
  Наполеон, проживши рокiв сiмдесят, що так мало для великого генiя, i за мiрками дев'ятнадцятого столiття помер 1839 року. Його син Наполеон другий - не схожий на батька високий блондин у двадцять вiсiм рокiв успадковував трон. I, зрозумiло, продовжив вiйни. Поки що загалом у колонiях.
  Крiм того, Наполеон Другий мав деякi цiкавi iдеї. Зокрема, вiн провiв референдум та об'єднав Францiю, Iталiю та Австрiю в одну державу.
  I це теж непогано... I у Пруссiї поставили на престол свого родича.
  А Рiччю Посполитою правив позашлюбний син Наполеона та польської панни Валенсiї.
  Вiйська Наполеона Другого врештi-решт добили США i захопили Америку i пiвнiчну, i пiвденну цiлком. Потiм була захоплена й Африка. Йшла експансiя в Iндiю та Китай.
  1860 року була вiйна з Росiєю. Цього разу Москва та Санкт-Петербург були взятi. Пройшов референдум, i Росiя до Тихого океану увiйшла до Рiч Посполиту. А потiм i Рiч Посполита злилася iз Францiєю. Далi була вже вiйна в Китаї i висадка в Австралiї ... Наполеон Друге правило до 1883 поки не помер в сiмдесят два роки, завоювавши майже весь свiт.
  На престол зiйшов його онук Наполеон Третiй. У цьому монарху нарештi завершилися останнi вiйни, захопленням Японiї, Фiлiппiн, iнших кiстякiв i земель Азiї, i навiть Нової Зеландiї.
  Закiнчилося формування всесвiтньої iмперiї... Наполеон Третiй став завершувачем iсторiї воєн.
  I тепер у людства була одна дорога до космосу.
  У 1917 роцi перша людина злетiла до космосу. А 1922 року вiдбувся полiт на Мiсяць. А 1930 року на Марс.
  Людство пiдкорювало космос... До кiнця ХХ столiття людськi поселення були вже на всiх планетах Сонячної Системи.
  I 2020 року розпочалася перша мiжзоряна експедицiя. Вiдразу сiм зорельотiв стартувало до зiрки Сiрiус, у якої оберталося кiлька планет. I одна з них була придатною для життя.
  Було вiдкрито нову епоху мiжзоряної експансiї.
  I вираз - їхати до Москви через Київ, набуло нового сенсу.
  Марiя, зрозумiло, невеликий розповiдь накидала у зошит. А тепер як пальне по противнику за допомогою червоного соска, i рознесла ворожий танк.
  I заспiвала:
  - За космiчнi перемоги!
  Могутня Олiмпiада трощила талiбських солдатiв. I викошувала ворогiв.
  I босими пальчиками нiжок запустила цiлу зв'язку граната.
  Пiсля чого натиснула рубiновим соском по ворогу i в'якнула, скелячи зубки:
  - За комунiзм космiчної сили!
  Мотрона теж б'ється з величезним вiдчаєм, але й водночас iз агресiєю.
  I її полуничнi соски натискають на кнопки базуки i вистрiлюють руйнiвною ракетою.
  Мотрона проспiвала, скелячи зубки:
  - Я не жалюгiдна козичка, рву ворогiв як промокашку!
  Маруся продовжує стрiляти по супротивнику, з оглушливою силою та люттю.
  I натискає теж вугiллям грудей. I теж її босi пальчики нiжок роблять щось надзвичайно анiгiляцiйне.
  Маруся буркнула:
  - За святу Русь!
  Якi тут дiвчата - космiчної саги, про зорянi вiкiнги...
  Дiвчина теж невеличкий оповiдач накидала пiд час бою, босими пальчиками нiжок;
  Король Карл Дванадцятий уникнув загибелi пiд час вiйни в Норвегiї, i навiть завмиривши з Петром Першим примудрився цю країну завоювати. I Швецiя трохи вирушила вiд поразки. У 1740 роцi пiд час регентства Леопольдiвни, Карл Дванадцятий знову напав... I змiг, користуючись тим, що Бiрон скинутий, i Росiї хаос i бардак, взяв i Вибiр, i Санкт-Петербург.
  Втiм, росiйська армiя пiсля початкових невдач вiдновилася i спромоглася вiдбити столицю Росiї назад. Швецiя змогла утримати лише Виборг.
  Але перебiг iсторiї дещо змiнився. Iван шостий не був повалений, тому що переворот зiрвався. I зберiг свiй престол. Карл дванадцятий помер сiмдесят рокiв у 1752 роцi проправивши п'ятдесят п'ять рокiв. I його правлiння виявилося найнасиченiшим в iсторiї.
   Пiсля паузи 1757 року Росiя вела вiйну з Пруссiєю. На це завдяки тому, що на тронi був вже повнолiтнiй Iван Шостий вiйна завершилася повним розгромом Пруссiї та арештом Фрiдрiха Другого. I це виявилося величезним досягненням Росiї. Потiм Росiя приєднала себе Польщу, точнiше Рiч Посполиту, i завдала поразки Туреччини. З iмперiї Османа було двi вiйни. I друга закiнчилася взяттям Константинополя та повним завоюванням Османської iмперiї. Царська Росiя багато здобула перемог - дiйшовши до Iндiї i захопивши ще й Пiвнiч Африки. Потiм Суворов захопив i всю Європу, разом iз революцiйною Францiєю.
  Лише одна Британiя намагалася чинити опiр. Але генiальний Нельсон розбив її бiльш генiальним i удачливим Ушаковим. I пiшла висадка десанту iз взяттям Лондона.
  Вся Європа була пiдкорена... Потiм була вже у дев'ятнадцятому столiттi похiд до Африки. Дуже успiшний i захоплення Iндiї. А потiм росiйськi вiйська вже вторглися i захопили Канаду i дiйшли до США.
  У 1815 року у вiцi сiмдесяти п'яти рокiв Iван Шостий - найбiльший - помер. Його правлiння було найдовшим серед бiльш-менш значущих країн iсторiї людства. Цiлих сiмдесят п'ять рокiв при владi. Щоправда, треба сказати, що термiн правлiння був номiнальним, через регентство. Але те саме можна сказати i про Людовiка Чотирнадцятого.
  I Iван шостий, який був у реальнiй iсторiї царем-невдахою, який закiнчив своє життя в ув'язненнi, альтернативно став найбiльшим правителем в iсторiї планети Земля.
  Новим царем став його син - Петро Третiй. Цей монарх продовжив завойовницьку полiтику батька. I завершив захоплення Китаю. Росiя також перемогла i США, пiдкоривши цю територiю. I вже за Олександра Першого була завойована i Латинська Армiя з Японiєю. А Олександр Другий завершив завоювання останнiх країн свiту, включно з Австралiєю.
  Так знову виникла всесвiтня iмперiя.
  Все начебто добре, але в iмперiї самодержавство та крiпацтво. I спроба царiв загальмувати прогрес. Що, зрештою, неможливо. I в 1953 роцi перша людина в цьому випадку принц Олексiй полетiв у космос.
  А 1967 року злiтали вперше i на Мiсяць. I це слiд вiдзначити дуже здорово.
  Оскiльки полiт на Марс вiдбувся вже 1988 року. Що ж краще, нiж було в реальнiй iсторiї...
  Поступово царi стали придiляти космосу бiльше уваги. Вiдбулися польоти на Венеру та подалi...
  Новий цар Георгiй Перший також у 2020 роцi вирiшив уперше в iсторiї Росiї провести вибори до Держдуми та заснувати конституцiю.
  Новий вiдносно молодий монарх навiть накидав серiю крилатих афоризмiв;
   Дума як цирк потребує еквiлiбристики!
  Кохання - це почуття подiбне до флейти, тiльки музика куди солодша!
  Полiтики часто лисицi та нiколи леви, тому полiтиканство - не царська справа!
   Пацан без бiйки - гiрше за собаку!
  Чеснiсть - рiдкiсна якiсть для полiтикiв, особливо при пiдрахунку пiдсумкiв голосування!
  У пульсацiї серця та вен ми хочемо змiн ... тiльки не старiння!
  Юнiсть безцiнна як золото, тiльки тьмянiє згодом швидше!
  Юнiсть сприяє вiдкриттям, як свiжий бриз вiтрила!
  Молодiсть на вiдмiну вiд вина, з роками втрачає цiннiсть, але набуває фортецi!
  Роботiв у фантазiях породила людська лiнь, але втiлила надлюдську працьовитiсть!
  Чим бiльше командирiв, тим менше порядку, тим менше, тим бiльше втрат!
   Дитинство як грошi при iнфляцiї, тим цiннiше, тим швидше i з нею розлучаєшся!
  Дубовi генерали, плодять дерев'янi труни!
  Генерал схожий на дiжку, особливо порожнечею!
  Коли генерали дуби, процвiтає дрiмуче невiгластво!
  Розум i фантазiя, як чоловiк i дружина, тiльки медовий мiсяць по-справжньому солодкий, коли прихильна теща реальностi!
  Кiлькiсть орденiв який завжди пропорцiйно доблестi, але завжди вiдбиває прихильнiсть вищого!
  Нафта справдi чорне золото, отруює природу, очорнюється серця, затуманює розум!
  Нафта це як чорна кров диявола - отруює, i тiло i душу!
  Розум це паличка-виручалочка в розумних руках, i кийок м'ясника в лапах iдiота!
   Легше злiпити снiговика в жерлi вулкана, що вивергає, нiж знайти вiдкриття, не використане у вiйськових цiлях!
  Вiдкриття для вiйни, рiвносильне закриття багатьох дверей мирного життя!
  Хочеш уникнути бiйки - хитай м'язи, хочеш уникнути вiйни - нарощуй армiю!
  Дипломатiю полегшує тягар вiйськових витрат, переговори - важкi кулаки!
  Не обiцяй мiсяць з неба, доведеться по собачiй вити коли народ прийде робити попит!
  Серця вимагають помсти, але нiчого лукавiшого i злiшого за людське серце - так нехай розум подарує прощення!
   Щоб був урожай, треба садити цiлий рiк дармоїдiв!
  Посадивши один раз ледаря, можна цiлий рiк мати врожай!
  Червона мова може оббiлити чорну репутацiю, але не прикрасить життя безбарвного на мiркування!
  Чудеса науки, нас позбавляють нудьги, чудеса прогресу дуже цiкавi!
  Головне диво науки не вражає, а нагороджує!
  Наука не вовк, але йде лiсом, якщо немає вчених овець пастуха вiдповiдальностi!
  Старт не повинен бути жвавим, пригальмуєш до фiнiка, але повiльнiсть спочатку заморозить кiнець!
  Початок подiбно до дебюту в партiї, слiд розвиватися швидше, але не рухати, не обмiрковуючи пiшака!
  Iдеальний полiтик як кiнь у роботi, але не осел у порадах!
  Кохання це, звичайно ж, почуття прекрасне, тiльки коли не належить до спиртного!
  Багато кухарiв псують кашу, заливаючи в тiсто кисле молоко!
  Полiтик це художник, тiльки бруднить не полотно, а себе!
  Усi можуть королi, але майже нiчого не бажають для народу монархи!
  Тiльки той король, хто за народ горою!
  У свiтi є лише двi речi непiдвладнi Творцю: людськi почуття, i людська дурiсть, особливо коли почуваюся розумниками!
  Не має значення хто президент, важливо хто в тебе цар у головi!
  Вiйна, не мiсце для роздумiв, епоха смертi та божевiлля!
  З розуму божеволiють лише тих, у кого розум не за розумом!
  Автомобiль не просто засiб пересування, а розкiш, на яку скупляться лише дурнi!
  Самий марнотратний вид економiї, поскупитися на престиж!
  Ми iнодi програвали, iнодi гинули, але нiколи росiяни не ставали навколiшки!
  Майстернiсть замiнює кiлькiсть, кiлькiсть може лише фальшиво пiдробити майстернiсть!
  - У здоровому тiлi, i дух амбала - а слабкiсть тiла - душа злиняла!
  Кров блищить як золото, але iржавiє вiд неї душi з металу!
  Навiть золото iржавiє, якщо з нього не вiдлито серце!
  Катування це не розвага, а важка праця зi сфери обслуговування, в якому жалiсть до клiєнта згубна для тебе самого!
  Душа багатiя патрiотична, не бiльше нiж у золотої монети, де беруть там i липне!
  Золото жовте як колiр зради, м'яке, як воля пристосуванця, важке, як совiсть зрадника!
  Бiль як теща, нав'язливий, неприємний, хочеться позбутися, але... без нього не одружишся з перемогою!
  Коли ворог не здається, його знищують, а коли не здає - перемогу приносить кмiтливiсть!
  Чи не бiда, якщо здохнуть суки ворога, бiда якщо нашi кобелi, собi мозок покоробили!
  У бою легко, коли навчання не мука, а з користю розвага!
  Навiть у словах Христа його слуги шукають те, що служить безбожному свавiллю!
  Велика шафа шумно впаде, а гучна слава дiстається тому, хто її звалив!
  Коли майстерна маска, нам не потрiбна вiдмазка!
  Найчастiше червонi рiчки, ллються через червонi промови, i чорнi вчинки!
  - Кому судилося бути заколотим, не слiд тремтiти по мотузцi!
   Як завжди вийшло, а краще не хотiли!
  Смерть заслуговує на кращу частку, нiж життя, тому що її тривалiсть, залишає на вибiр незрiвнянно бiльше частин! -
   Гарантiї дають гарантованi збирачi!
   Монета iз золота м'яка, але смертоноснiша за кулю, вона вражає точно в серцi i виносить мiзки!
  Технiка це бог вiйни - а диверсант її атеїст!
  Бог створив всесвiт за шiсть днiв, а людина за хвилинну рукотворну слабкiсть розплачується всю вiчнiсть!
  Увiйшли до вовни, але не повернулися з канаткою!
  Бiжи, але не тiкай, стрiляй, але не вiдстрiлюйся, бий, але не вiдбивайся i головне пий, але не впивайся!
  Мертвого осла вуха нiкому не потрiбнi, але ось слух живої лисицi - дар для тих, хто не потребує заради досягнення мети в iшаках!
  Взяв свiй розум, назавжди залишишся босяком!
  Вiйна це повiтря для легенiв, але тiльки вперемiш iз бiнарним газом!
  Якщо ворог не хоче здаватися i не вмiє програвати, змусимо лунати i вiдучимо вигравати!
  Поганi люди люблять чорну магiю, добрi нелюди бiлу!
  Вбивати на вiйнi важко по процесу, гидко по сприйняттю, зате як здорово за пiдсумком! Значить вiйна, приносить здоров'я душi, загартування тiлу i чистку гаманця!
  Часом вiйна здорово наповнює гаманцi, причому прямо пропорцiйно до повноти пролитої кровi, i порожнечi продажного серця!
  Борг перед Вiтчизною, червоний платежем безкорисливої вiдданостi!
  Вiйна випробування розумним, загартування сильним, розвага дурням! -
  Бути посмiховиськом не весело, змушувати пускати сльози iнших не нудно!
  Добрий правитель як нудотний мед, спочатку розлижуть потiм розплюють!
  А злий правитель, наче полин спочатку розплюють, а потiм розтопчуть!
  Так золото м'яке, але легко кується непробивний щит!
  Якiсть завжди перевершує кiлькiсть - навiть океан перлової кашi не перешкода сокирi!
  Зло повне сил, коли добро знесилено страхом!
  Жарт хороший до мiсця, ложка до обiду, а допомога до бiди!
  Пощастити може раз, два - без умiння удача йде!
  Хто не Лев Толстой, той лiтературний босяк!
  . РОЗДIЛ Љ 23.
  Продовжували ходити на торг босi, майже голi хлопчики-раби. Їхнi голi п'яти тупотiли по великому гравiю, i покривалися подряпинами i вже утворювалися мозолi. I хлопчикам було боляче, i босi пiдошви сильно свербiли i свербiли.
  Хлопчик-раб Лук'яненко намагався щось вигадувати;
   Гiтлер i Сталiн особисто зустрiлися у листопадi 1940 року i змогли залагодити спiрнi питання. Особиста зустрiч закiнчилася укладанням мiж двома диктаторами стратегiчного вiйськового союзу проти Британiї.
   Сталiн погодився не претендувати на Європейську сферу впливу Гiтлера. Гiтлер у свою чергу поступився Сталiну Iндiєю, Пакистаном, i бiльшою частиною Iрану, але отримав собi Близький схiд i Африку. Крiм того, Китай i частина Iндокитаю дiлили Японiя та СРСР.
   Загалом особиста зустрiч дозволила домовитися обом диктаторам та запобiгти вiйнi. СРСР почав наступ на Iран та Iндiю. А Гiтлер перекидав вiйська до Африки. Пiсля укладання вiйськового союзу з Росiєю, Франко зрозумiвши, що Британiї не встояти проти такої сили, як вiдразу СРСР, Iталiя, Третiй Рейх та Японiя, дав згоду на штурм Гiбралтару.
   Нiмцi взяли не зовсiм готову до оборони фортецю вiдразу. Було розгромлено i базу англiйцiв на Мальтi, i висаджено десант. Iталiя уникла поразки у Грецiї завдяки удару нiмецьких та турецьких вiйськ.
   А ось англiйцi були битi...
   Потiм нiмцi, перекинувши значнi сили, захопили i Єгипет. Маючи сто п'ятдесят дивiзiй для вiйни з СРСР, Гiтлер їх кинув на захоплення Близького Сходу та Африки. Англiйцi були слабкi, а колонiальнi вiйська не дуже хотiли i битися.
   Фюрер за сорок перший рiк захопив i Близький Схiд та бiльшу частину Африки. Сталiн зайняв i Iндiю, i майже весь Iран, i Пакистан, i частину Бiрми з Бангладежу.
   Японiя атакувала Америку у Перу-Харбор. I вiйна розширювалася... Гiтлер оголосив вiйну США. Сталiн наступного року також вступив у вiйну з Америкою.
   За весну сорок другого року нiмцi завершили захоплення Африки. Їм заважали не так англiйськi вiйська, якi i кiлькiстю i якiстю поступалися Вермахту, як розтягнутiсть комунiкацiй, i вiдсутнiсть зручних дорiг на Чорному континентi.
   Британiя зазнавала все бiльших i великих втрат вiд нiмецького, а потiм i радянського пiдводного флоту. Вступ у вiйну Америки допомагало мало.
   Японiя також била американцiв.
   Морський флот Британiї танув...
   У вереснi 1942 почалася в Англiї висадка десанту. Здебiльшого це були нiмецькi, але й радянськi вiйська брали участь. Англiйцi билися вiдчайдушно. У боях взяли участь новi радянськi танки КВ-3, КВ-5 i останнiй КВ-4, а також Т-34, КВ-2, i численнi плаваючi машини. А нiмцiв iз найновiших танкiв встиг лише Т-6 або "Тигр". I то лише кiлька машин, що спiшно виготовленi на заводах.
   Гiтлер був неприємно вражений силою радянських танкiв. У нього вони явно слабшi.
   Непоганий був нiмецький бомбардувальник Ю-188, i ДО-217, якi задовiльно показали, i МЕ-109 i Фокке-Вульф. Але це так собi. ПЕ-8 теж виявився дуже гарним. Загалом радянськi танки сильнi та важкi.
   У Третьому Рейху поки що тiльки розробляється серiя: "Пантера", "Тигр"-2, "Лев" та "Маус".
   Британiя протрималася лише п'ятнадцять днiв. Пiсля цього Лондонський гарнiзон капiтулював. Ще шiсть днiв бої ще тривали у Шотландiї. I потiм чотири днi англiйцi чинили опiр в Iрландiї.
   Англiя впала. I наступнi бої вже розгорнулися проти США. Але до Америки ще треба дiстатися. Для чого потрiбно багато транспортних суден i контроль над морем. Гiтлер нарощував сили i спочатку ще листопадi 1942 року захопив Iсландiї.
   Далi через Гренландiю його вiйська рушили до Канади. А японцi висадилися у Панамi. А ще нiмцi перекидали сили через Аргентину, i Бразилiю, що вступила в союз з Третiм Рейхом.
   А Сталiн вирiшив атакувати через Аляску. Бої в Британiї показали, що надважкi танки недостатньо ефективнi. I радянськi конструктори стали розробляти компактнiшу серiю IС, замiсть КВ. Радянськi вiйська почали наступ на Аляску, через Чукотку в травнi 1943 року, i це було непогано.
   Танкiв правда в СРСР дуже багато, i вони значно сильнiшi за американськi "Шермани" i "Гранти". Непогана була i нiмецька "Пантера", яка загалом сподобалася вiйськовим, хiба що часто ламалася, зате добре захищена в лоб, i непогано озброєна.
   Нiмцi без особливих зусиль створили плацдарм у Канадi та його розширювали. У небi з'явилися МЕ-309 та потужнiшi бомбардувальники Ю-288. I точилася швидка розробка реактивної авiацiї.
   А нiмецький льотчик Марсель став недосяжним феноменом, збиваючи лiтаки англiйцiв та американцiв сотнями. За сто п'ятдесят лiтакiв Марсель отримав Лицарський Хрест Залiзного Хреста зi срiбним дубовим листям, мечами та дiамантами.
   За триста орден Нiмецького орла iз дiамантами. За чотири Лицарський Хрест Залiзного Хреста iз золотим дубовим листям мечами та дiамантами, а за п'ятсот Великий Хрест залiзного хреста.
   I трощив вiн цих американцiв, ставши недосяжним феноменом. Коли досяг цифри в сiмсот п'ятдесят лiтакiв отримав нову нагороду: Лицарський Хрест Залiзного хреста з платиновим дубовим листям мечами та дiамантами.
   В Америцi Марсель став справжньою легендою i про нього квапливо знiмали фiльми.
   Через труднощi з перекидання вiйськ та проблем iз постачанням, вiйна зi США затягнулася.
   Американцi не дуже енергiйно билися за Канаду та Аляску i її зайняли нiмецькi, радянськi та iншi вiйська без особливих зусиль.
   Але в Америку вторгнення почалося лише в червнi 1944 року. СРСР перекинув новi потужнiшi середнi танки Т-34-85 який краще пробивали американськi танки, i ефективнiший i менш важкий як серiя КВ, ИС-2. Останнiй танк був непоганою машиною прориву завдяки потужнiй гарматi та чотирьом кулеметам, i щодо гарного захисту бортiв.
   У США лише кiлька модернiзували "Шерман" встановивши потужнiшу гармату в 76-мiлiметрiв, здатну пробивати середнi танки противника. Роботи над "Першингом" затяглися... Щоправда, "Шерманов" було дуже багато.
   Нiмцi теж не стояли на мiсцi. "Пантера"-2 вийшла у них дещо бiльш досконалою, завдяки запозиченню у росiйських розташування двигуна та трансмiсiї одним блоком, що дозволило знизити висоту танка.
   Та й вежа стала вже й меншою, а двигун потужнiшим. В результатi нiмецький танк мав лобову броню вежi в 150-мiлiметрiв з нахилами, лоб корпусу в 120-мiлiметрiв з нахилом в 45-градусiв i шiстдесят борту. I гармата 88-мiлiметрiв 71 ЕЛ, здатна пробивати "Шермани" з трьох з половиною кiлометрiв. Плюс вага танка всього в сорок сiм тонн при двигунi 900 кiнських сил.
   Якщо не брати до уваги слабку бортову броню, але все ж таки вже достатньої щоб тримати пострiли американських базук, то "Пантера"-2 стала за сукупнiстю характеристик кращим танком Другої свiтової вiйни, переплюнувши i радянськi КВ, i IС-2 ще недостатньо досконалий.
   "Тигр"-2 випускався малими серiями, тому що вiн майже не мав плюсiв у бронюваннi, а в ходових якостi поступався значно, та й перевозити його було важко.
   Звичайний "Тигр" теж зняли з виробництва... I "Пантера"-2 стала основним танком Вермахту. I вже в СРСР стали з побоюванням дивитися на технiку Нiмеччини.
   У небi в серiю пiшов МЕ-262, але його надiйнiсть була недостатньою, а бойовi якостi теж не повнiстю розкрилися. I поки що нiмцi робили ставку на МЕ-309 та ТА-152. Останнiй гвинтовий винищувач-бомбардувальник виявився дуже вдалим та ефективним. МЕ-309 незважаючи на високу швидкiсть i потужне озброєння мав проблеми з горизонтальною маневренiстю.
   ХЕ-162 виявився бiльш простим i дешевим реактивним винищувачем, але найважчим в управлiннi, доступним лише льотчикам високого класу.
   Тому його випускали не так багато, як могли б.
   Втiм, такий лiтак дуже пiдходив для стилю Хаффмана, що став другим льотчиком посла Марселя i отримав Лицарський хрест Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям, мечами i дiамантами як другий льотчик, що перевищив триста збитих лiтакiв.
   Радянськi льотчики теж набирали рахунки, але скромнiшi за нiмецькi. Видiлився Покришкiн.
   Вiйна пiшла влiтку 1944 року для Америки байдуже. У Третього Рейху i штурмова гвинтiвка виявилася кращою i трощила вiйська американцiв. I Червона армiя напирала. Американцi програвали. Ось у серпнi впала Фiладельфiя. У листопадi 1844 року радянськi та нiмецькi вiйська вже пiдiйшли з пiвночi до Вашингтона та Нью-Йорка. Вперше на фронтi з'явилися американськi "Першинги" та "Свiтлячки". Вони перевершили радянську Т-34-85 i були небезпечнi для IС-2, але все одно програвали "Пантера"-2, що стала найкращим танком Другої свiтової вiйни.
   Пiд Вашингтоном американцi билися героїчно. Але все одно радянсько-нiмецькi вiйська до кiнця грудня завершили оточення столицi США, а до п'ятнадцятого сiчня i Вашингтон i Нью-Йорк впали.
   Америка ще деякий час чинила опiр .... Бої йшли також у Мексицi, де наступали нiмцi та японцi.
   9 травня 1845 року залишки американських сил капiтулювали. Вiйна могла i ранiше скiнчиться, але мiж японцями та нiмцями настали серйознi розбiжностi. I це затягнуло конфлiкт.
   Пiсля капiтуляцiї США виникла пауза... Але нова вiйна була неминуча. Японiя хотiла собi забагато. Половину Америки маючи значно скромнiший внесок у перемогу, i всю Латинську Америку. Сталiн теж наїхав на японцiв, вимагаючи повернути пiвденний Сахалiн, який самураї отримали незаконно.
   Коротше кажучи, 20 квiтня 1947 року спалахнула нова вiйна. Мiж Японiєю та її колонiями з одного боку, i проти Третього Рейху та союзниками та СРСР з iншого. I це серйозно.
   Звичайно, СРСР i Третiй Рейх у технiчному вiдношеннi японцiв сильнiшi. У СРСР з'явилися танки Т-54 та IС-7, у нiмцiв серiя Е, навiть першi пiрамiдальнi розробки. Сильнiшою була коалiцiя бiлих соцiалiстiв i в повiтрi. Особливо сильними виявилися лiтаючi тарiлки Третього Рейху абсолютно невразливi для стрiлецької зброї.
   Вiйна тривала лише чотири з половиною мiсяцi i закiнчилася розгромом та капiтуляцiєю Японiї 3 вересня 1947 року.
   СРСР отримав собi пiвденний Сахалiн, Курильську гряду, третину самої Японiї, половину Китаю та Корею, Гавайський Архiпелаг, та ще щось. Iншi володiння захопив Третiй Рейх.
   Пiсля чого Сталiн та Гiтлер знову зустрiлися i знову пiдтвердили свою дружбу.
   I остаточно додiлили свiт... Сталiн помер 5 березня 1953 року, але встиг залишити письмовий заповiт про передачу влади Лаврентiї Берiї. Той став вождем пiсля Сталiна та зберiг баланс сил.
   Гiтлер проводив помiрнiшу полiтику, навiть масових знищень євреїв не було, але владу свою змiцнив. Штучним шляхом було отримано нащадкiв Гiтлера. 20 квiтня 1959 року пройшов референдум про створення всесвiтньої iмперiї та заснування монархiї. I було визначено порядок успадкування.
   Тому коли Гiтлер помер у березнi 1963 року в один день зi Сталiним, але через десять рокiв, це не викликало великої смути i боротьби за владу. I в свiтi було лише двi iмперiї Радянська та Нiмецька. I вони мали ядерну зброю, тож основна увага переключилася на космiчну експансiю. Вже 1959 року нiмцi розпочали полiт на Марс. А на Мiсяць злiтали ще ранiше.
   А й СРСР 1961 року вiдправив чоловiк до Марса. Так йшла iсторiя... До кiнця ХХ столiття виникли поселення людей на планетах Сонячної системи.
   А 2020 року розпочався перший полiт людства до зiрки Сiрiус навколо якої оберталися придатнi для освоєння людьми планети. Пiсля смертi Берiї успадковував його син Серго. А в Третьому Рейху вже проводилися смiливi дослiди з омолодження органiзмом. Так син Гiтлера Вольф перший мав рокiв на тридцять i мiг правити ще дуже довго.
   Таким виявився новий свiт... А коронавiрус задавили в зародку, не давши зарази поширитись.
  Твiр Лук'яненка виявився коротким, i вiн встиг ще одну розповiдь на шляху сварганити подумки.
   Потяг разом iз царем Олександром Третiм уникнув катастрофи пiд Харковом, i iмператор Росiї не отримав смертельних ушкоджень внутрiшнiх органiв. Внаслiдок цього життя Олександра Третього тривало, i вiн у сорок дев'ять не помер. Трохи приростивши територiї iмперiї на пiвднi Середньої Азiї, iмператор звернув свiй погляд на Далекий Схiд. Будувався Транссиб, i росiйськi проникли в Маньчжурiю, ударними темпами збудували Порт-Артур.
   Стали посилювати свiй вплив у Кореї. I це призвело до першої великої вiйни в царство Олександра Третього з Японiєю. Царська Росiя дещо краще була до неї готова. У Балтицi кораблi побудували роком ранiше, зокрема i броненосець " Слава " , а Китай грошей вiд Росiї не отримав. I не змiг їх зрадити японцям. I флот Японiї виявився на шiсть кораблiв слабшим.
   Проте самураї все-таки розпочали вiйну. Росiя швидко зростала економiчно i зволiкати не було.
   Хотiлося вiйни та Олександру Третьому. Населення Росiї швидко збiльшувалося. Народжуванiсть залишалася високою, а смертнiсть завдяки жорстким заходам сильного царя скорочувалася. Земельнi надiли селян дрiбнiли. Потрiбнi були новi землi. Та царевi хотiлося вiйськової слави. Миротворцем бути добре, але завойовником краще. Олександр Третiй хотiв увiйти в iсторiю великим.
   Але вiйна в Європi справа надто ризикована, а ось чому б не отримав слави у битвi з Японiєю. Тим паче росiйськi генерали - найкращi у свiтi, а солдати тим бiльше.
   Початок вiйни для Росiї був не дуже вдалим. Три броненосцi отримали пошкодження, затонув пiсля героїчного бою крейсер "Варяг" та канонерка "Кореєць".
   Але потiм пiшло все краще. Адмiрал Макаров не загинув, то отримав вiд iмператора велику владу, i змiг просто не пустити Кирила Романов у Порт-Артур. I його не було на броненосцi "Петропавловськ".
   Далi хоча Куропаткiн i вiдступив, цар його вiдразу ж i змiстив. Облога Порт-Артура була недовгою i Брусилов його деблокував.
   Росiйський флот дiяв успiшнiше, нiж у реальнiй iсторiї. Та й з Балтики ескадра Рiздвяного i вийшла ранiше, i прибула ранiше й у сильнiшому складi. Тож японцiв на морi розбили. I на сушi теж...
   I вiйськовi дiї перенеслися на метрополiю.
   Лише втручання Англiї та Америки врятувало Японiю вiд окупацiї. Але японцi були змушенi вiддати Росiї Тайвань, всю Курильську гряду i заплатити мiльярд золотих рублiв контрибуцiї. Росiя змiцнилася у Кореї, Манчжурiї та Монголiї.
   Виникла Жовторосiя з китайських областей, що добровiльно приєдналися до Росiї. Не було нi революцiї, нi Держдуми. Царська iмперiя процвiтала, i досягла бiльших успiхiв в економiцi нiж у реальнiй iсторiї. З'явилися i першi у свiтi легкi росiйськi танки, важкi чотиримоторнi бомбардувальники. I населення Росiї зокрема за рахунок Китаю стало великим.
   Проте перша свiтова вiйна почалася, як i в реальнiй iсторiї 1914 року 1 серпня. I це була жорстока битва.
   Царська армiя була бiльш численною, нiж у реальнiй iсторiї, та краще технiчно оснащеною. I економiка в Росiї сильнiша, i ВПК, i фiнанси та авторитет царя вищий.
   I Олександр Третiй прийняв Росiю iз сохою, але тепер у неї були i лiтаки з чотирма моторами, i танки, i навiть ракети. З'явилися проекти i важких танкiв особливо Менделєєва, i лiтакiв iз шiстьма моторами. I ще багато чого.
   Iз самого початку хiд першої свiтової вiйни був iншим. Росiйськi вiйська перемогли у схiднiй Пруссiї i взяли Перемишль вiдразу. Розбили нiмцiв i здобули великих перемог на всiх фронтах. Вiйна виявилася коротшою нiж у реальнiй iсторiї i йшла майже в одну ворона. Через пiвроку 23 лютого 1915 Нiмеччина капiтулювала. А Австро-Угорщина ще ранiше.
   А за два тижнi здалася i Туреччина. I це було круто.
   Цар Олександр Третiй добився гучних перемог i став великим царем.
   Росiя та союзники справили подiл трофеїв. Австро-Угорщина та iмперiя Османа зникли з полiтичної карти свiтiв. Бiльшiсть iмперiї Османа включаючи Стамбул увiйшла до складу Росiї. Пiвдень Iраку отримала Британiя, а також пiвдень Палестини, i часто Саудiвської Аравiї. Сирiя та Мала Азiя, Стамбул, протоки, пiвнiч та центр Iраку, пiвнiч Палестини стали росiйськими губернiями.
   Росiя також отримала собi Галичину та Кракiв. А також Чеське та Словацьке королiвство та Угорське. Лише Австрiя зберегла незалежнiсть. Трансiльванiя вiдiйшла до Румунiї. Виникла Югославiя, як королiвство у складi Росiї, включене добровiльно.
   Також Нiмеччина втратила частину територiї, включаючи Клайпеду, Познань та Данциг. Хоча Схiдну Пруссiю зберегла. Нiмецькi колонiї у Тихому океанi захопила Росiя. А в Африцi - Британiя. Францiя та Данiя повернули захоплене нiмцями при Бiсмарку. Плюс її великi репарацiї. Тож усi були задоволеними.
   Але i пiсля цього передiл свiту ще трохи продовжувався. Росiя та Британiя роздiлили Саудiвську Аравiю та Iран. А потiм i Афганiстан iз Росiєю, завершивши майже повнiстю роздiл свiту. Тiльки ще в Китаї йшли вiйни та експансiя з рiзних бокiв.
   Олександр Третiй прожив вiсiмдесят рокiв i помер лише 1925 року, залишивши iмперiю багатою i процвiтаючою своєму синовi Миколi Другому. Олександр Третiй став найуспiшнiшим росiйським царем, та її царство було другим за тривалiстю пiсля Iвана грiзного i дуже славетним. А сам Олександр Третiй став довгоживучим з правителiв в iсторiї Росiї.
   Таким чином, iсторiя цього монарха виявилася успiшною. Микола Другий продовжував експансiю у Китаї. I виграв пiд час Великої Депресiї вiйну з Японiєю, її повнiстю окупував i включив до складу Росiї. Микола Другий помер 1938 року. I його престол зайняв спадкоємець Олексiй другий. Цього разу вiн був здоровим, так Олександр вибрав своєму синовi Миколi найкращу дружину.
   Гiтлер прийшов до влади у Нiмеччинi, але йому не дали вiдродити мiць вермахту. I лише Муссолiнi трохи повоював, захопивши останню незалежну країну в Африцi - Ефiопiю.
   Гiтлер зумiв лише з дозволу Росiї об'єднатися з Австрiєю, i пiдняти нiмецьку економiку. Але обiйшлося його правлiння без воєн. Поки що у 1958 роцi фюрер не помер. Пiсля чого в Нiмеччинi почалася поступова демократизацiя та повернулася багато партiйної системи.
   В Iталiї пiсля смертi Муссолiнi успадковував його син, але також частково вiдновили демократiю i багатопартiйнiсть.
   I на Росiї потроху ставало бiльше свободи. Але найголовнiше це космiчна експансiя. Польоти в космос, на Мiсяць та iншi системи.
   Свiт став бiльш стабiльним та багатим. I росiйський рубль витiснив англiйський фунт, ставши головною свiтовою валютою.
   Колонiальна система не розпалася, а змiцнилася. I в Африцi i Азiї було бiльше порядку i менше голоду i воєн.
   Iслам став мирнiшим, втративши радикалiзм. Люди вiдвiдали ще у ХХ столiттi всi планети Сонячної системи. I в 2021 роцi почалася перша спiльна з Росiйсько-американська експедицiя iз зiркою Сiрiус. I так люди отримали щось мирнiше, стабiльнiше, мiцнiше.
  . ЕПIЛОГ
  Хлопчики все бiльше трьох тисяч юних невiльникiв, нарештi досягли мiсця призначення.
  Навколо стояли вежi з охороною. Деякi солдати мали навiть якiсь гармати, у тому числi з дюжиною маленьких стволiв. Тим не менш, Володимир Жуковський звернув увагу, що воїни були невеликого зросту. I тi, хто не носив шоломiв, були хлопчиками та дiвчатками не старшими за дванадцять рокiв.
  Тут також були дiти. Але це дiти наглядачi.
  Хлопчикiв почали роздiляти. Босi дiти в одних плавках розходилися. I на руки вiшали ланцюги, якi, проте, не заважали працювати.
  Потiм хлопчакiв обдали зi шланга водою. I добре помили, навiть бризнули на них шампуня.
  Дiвчатка в тунiках стали перевiряти хлопчакам голови, видно на предмет вошей. Пацани нахиляли шевелюри. У деяких були пiдозри, i ним пiдходили хлопчаки з бритвами, i без мила, але досить спритно зрiзали шевелюру юних рабiв.
  Голили, втiм, вибiрково. Володимир вiдчув, як його голову обмацують.
  Дiвчата були босонiж, засмаглi, але зi свiтлими довгими. Тунiки бiлi, але тканина досить груба. Швидше за все, вони такi ж рабинi, як i хлопчики. Але коли вони гладять тобi голову, це приємно. Ось вони помацали плечi i досить свиснули.
  Пiсля чого пiдiйшли у шкiряних шортах, такi ж босоногi хлопчаки, i закрiпили на руках ланцюги. Це неприємно. Причому ланцюг не заважав рухатися, це типу вiзитної картки раба.
  Юним невiльникам також видали плавки, єдиний одяг у каменоломнях. I це ще лише початок.
  Найнеприємнiша процедура таврування... Але оскiльки рабiв пригнали багато, а клеймо було одне таврувати їх вирiшили частинами.
  По одному їх заводили в кузню, i припiкали груди невеликим шматком розпеченого залiза, що боляче.
  Хлопчикiв знову обгортали водою i заводили до примiщення. Володимир Жуковський навiть стиснув зуби. Чулися приглушенi вигуки хлопчикiв.
  Ось Романа Злотникова це хлопчика зi свiтлим волоссям, рокiв дванадцяти завели до примiщення. Пахло паленим м'ясом i маслом... Двоє мiцних мускулистих i досить високих хлопчакiв пiдхопили Романа за руки.
  I ще один хлопець у маску дiстав iз камiна щипцями шестикiнцеву зiрку - клеймо невiльника.
  Роман мимоволi смикнувся. Її дитяче обличчя перекосилося. Кат швидким рухом встромив у голi груди хлопчики розпечену зiрку. Бiль вдарив по мiзках Романа. Юний полковник стиснув зуби, i зумiв стримати крики. Хоча так боляче.... Але пекельний бiль трохи стих. Кат капнув на груди олiї з невiдомих плодiв i полегшало.
  Хлопчикам стали на груди тавро - символ рабства.
  До Володимира Жуковського не дiйшло... Йому сказали, що таврують пiзнiше...
  Що ж це теж здорово.
  А поки що хлопчикiв почали розводити по роботах. Зрозумiло, важким на копальнях. I пiдхльостуючи батогами.
  Ось бiля входу в копальнi, висiв на дибi хлопчик. Вiн був зовсiм голий, i весь покритий червоними смугами вiд батогiв i батiг. А нiжки юного раба вкрилися також i пухирями. Кат у масцi пiднiс до його босих п'ят факел. Хлопчика на дибi знову сiпнувся, скрикнув i затих.
  Володимир Жуковський похмуро кивнув... I тяжко зiтхнув. Подумав, що i його ось там можуть пiдвестися на дибу. I, напевно, це дуже боляче, коли смажать п'яти. Або викручують руки, i суглоби одержують колосальне навантаження вiд тiла.
  Мiж iншим, був епiзод, коли росiйськi солдати катували афганського хлопчика. Також йому босi п'яти припалили паяльною лампою. I хлопчик щось кричав на всю горлянку. Жорстокий епiзод, але треба було отримати вiд молодого зв'язкового iнформацiю.
  Ось вони вже у шахтi. Тут досить ясно. Смолоскипи свiтять яскраво i не чадять.
  Ось їх пiдводять до iнструментiв. Дають кирки та молоти, а також кошики.
  Це чимось нагадує фiльм, де був Iндiано Джонсон. Як, наприклад, хлопчики дiвчинки працювали в шахтi. Та тут є й дiвчатка, але вони є в iнших шахтах. А трудяться хлопчики в одних лише чорних плавках. Тiла молодих рабiв спiтнiлi i м'язовi.
  Хлопчики пiдсмаженi, але не виглядають виснаженими. Шкiра засмагла. Як видно, частина рудника знаходиться на поверхнi. I рабiв iнодi виводять працювати на гору. Тому вони не блiдi i здорового вигляду.
  Їжа теж проста, але збалансована, хлопчики виглядають наче культуристи на змаганнях.
  Володимир у руках тримає кирку i тупає босими, дитячими нiжками на каменi. Трохи делiкатно. Пiдошви ще недостатньо грубi i мозолi ще формуються. I тому садять i сверблять.
  Потiм хлопчикiв збудували, i вони стали довбати камiння. Так щоб цiлий кошик набити щебеню. А потiм вiднести до вагонеток, де їх штовхають iншi, майже голi хлопчаки.
  Рабська частка. Праця важка i монотонна. Та не цього вони чекали вiд цього свiту.
  Володимир довбає камiння чисто машинально. Подумав, що в Стародавньому Римi також хлопчаки вколювали наглядачiв, що пiдганяли батогами.
  В даному випадку в ролi наглядачiв хлопчаки в чоботях i масках, i дiвчата у шкiряних сукнях та сандалях. I в руках у них батоги.
  Але, зрозумiло, наглядачiв значно менше, нiж рабiв. I вони б'ють не так вже й часто.
  Хлопчики працюють... Пiсля тривалого переходу вже вiдчувається втома, особливо в ногах. Але руки свiжiшi, тiльки спина сильно садить. I це явно неприємно.
  Володимир тяжко зiтхнув. Тут вони дiти, i рабство може тривати не одне столiття. А столiття провести рабом у каменоломнях - це просто жах!
  Так хочеться вiд цього розривається на весь голос. Насправдi сотнi рокiв працювати, при свiтлi смолоскипiв i пiд ударами батога.
  Володимиру Жуковському раптом стало соромно за свою слабкiсть, особливо коли зi щоки скотилася сльоза.
  I юний тiлом генерал, узяв i заспiвав, не зважаючи на удари батога
  дiвчинки-наглядачки;
  Я колись був крутий генералом,
  Еполети носив на парад.
  Але раптом життя знай у колi пекла,
  Вийшов не сильний розклад!
  
  Я тепер напiвголий хлопчик,
  Босоногий i маленький раб.
  Виявився знай просто дурненька,
  I тебе як клешнi тисне краб!
  
  Але я хлопчиком став не боячись,
  У дитинство знову повернуться...
  Не несiть ви всi ахiнею,
  Тримає мiцно руками весло!
  
  Закували раба мiцно в ланцюзi,
  У руки скибочка швидше пашi.
  Ми поставили рiзнi цiлi,
  Так що просто пацан не грiши!
  
  Доводилося битися в Афганi,
  Воював також хлопець у Чечнi.
  Не зламали бiйця мусульмани,
  Якщо треба - б'ємося скрiзь!
  
  А тепер я раб-хлопчик голодний,
  У напрузi виступив пiт.
  I на вигляд дуже юнi роки,
  Немов править всесвiту Пол Пот!
  
  Нiчого я працюю лихо,
  Згадуючи тих хоробрих бiйцiв.
  Що в Європi все зробили тихо,
  Заради дружин та гiдних батькiв!
  
  Нi не станемо пiд гнiтом згинатися,
  Хоч супротивник, звичайно, жорстокий.
  Можуть, росiяни люто битися,
  Хоч часом потрапляє у скроню!
  
  Наша воля в кулак тисячотонний,
  I обрушить зi сталi удар.
  I пiдуть по землi чорної хвилi,
  Показавши незламний дар!
  
  Ось Росiя країна велетнiв,
  Править у нiй, славний Рiд i Сварог.
  Всi народи Вiтчизни єдинi,
  Щоб дракона пекла смiття здох!
  
  Наша вiра, велика вiра,
  Лада сильна Русь береже...
  А дiвчинка така гетера,
  Всiх чоловiкiв знай жартома розб'є!
  
  Чорний Бог теж хлопець не промах,
  Агресивний, але духом такий добрий.
  Не видасть хлопчик-раб iз батогом стогiну,
  Сам зажене супротивник у труну!
  
  Найсильнiший наш воїн повiрте,
  У ньому могутнiсть росiйських Богiв.
  Дуже сильнi у радостi дiти,
  I не треба нам дурниць слiв!
  
  Всi ми можемо зруйнувати, побудувати,
  Перемогти тих, хто пре в лоб на Русь...
  Дуже хорт, швидкi конi,
  Ти бiйся вiдважно не лякайся!
  
  I чого хоче дiвчина свiту,
  Щоб хлопець був хоробрим бiйцем.
  Створила в iм'я кумира,
  Щоб рушив ворога кулаком!
  
  Ось тодi скинемо ярмо знай рабства,
  I дракона полицi переможемо...
  Ми отримаємо у битву багатства,
  I над нами ширяє херувим!
  
  Так що хлопчик майже оголений,
  Кого батогом наглядачi б'ють...
  Стане дуже в боях обдарований,
  Буде фюрер просто капут!
  
  I прийде Бога Сварог Всемогутнiй,
  Знищить все чорне зло.
  I розвiє на Батькiвщинi хмари,
  Щоб завжди хлопцевi щастило!
  
  I дiйдемо ми до самого краю
  Все Всесвiту, де зiрок без кiнця ...
  Пiдкоримо свiтобудову гра,
  Заради Роду - святого Отця!
  ДАЛI БУДЕ
  
  
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"