Рыбаченко Олег Павлович : другие произведения.

СталIн-ПутIн У ЗасадI

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Колишнiй президент Росiї Володимир Путiн все ще перебуває у тiлi Сталiна. Йде лiто 1949 року. Гiтлер напав i завоював союзну Туреччину, прагнучи захопити та включити до складу Третього Рейху всi незалежнi держави. А в iнших свiтобудовах йде вiйна Росiї та Османської Iмперiї!!!
  СТАЛIН-ПУТIН У ЗАСАДI !
  АННОТАЦIЯ
  Колишнiй президент Росiї Володимир Путiн все ще перебуває у тiлi Сталiна. Йде лiто 1949 року. Гiтлер напав i завоював союзну Туреччину, прагнучи
  захопити та включити до складу Третього Рейху всi незалежнi держави. А в iнших свiтобудовах йде вiйна Росiї та Османської
  Iмперiї.
  Наша чудова країна Росiя,
  У нiй повно лiсiв, полiв i рiк.
  I Сварог такої країни месiя,
  Чи стане незабаром мудрою людина!
  
  Путiн теж у Сталiна вселився,
  У цьому тiлi свiт собi знайшов...
  Ну, а Гiтлер просто розлютився,
  Вiн стерв'ятник бiльше не орел!
  
  Путiн це новий, видно Сталiн,
  Може стане щастя на кровi.
  А Вiтчизна наше мiцнiше стали,
  Будемо у плюсi i пiдуть нулi!
  
  Що хочемо ми дуже смiливо зробити,
  Що бажаємо люди довести...
  Приготував Ленiн собi змiну,
  Накидавши вступ у зошит!
  
  Хоч вiйна пiшла не за каноном,
  Багато було кровi, горя, слiз.
  Але молиться росiйська на iкону,
  Його Бог Iсус Христос!
  
  Нi не буде радостi повiрте,
  Якщо свiт у серцях не збережемо...
  Будуть у щастя дорослi та дiти,
  I сяє златом херувим!
  
  Дрiбниц повiрте не буває,
  Все має важливiсть ти повiр...
  Де перемагає злiсний Каїн,
  Ну, а десь атакує звiр!
  
  Людина має теж серце,
  Його роль боротиметься i рятуватиме...
  Прочинимо, на щастя, люди дверцята,
  I у нас могутньою стала рать!
  
  Буде щастя хоч i багато каламутi,
  Тому що Русь моя цвiте...
  Перейшов в iнший свiт нинi Путiн,
  Вiдкриваючи новий у боротьбi рахунок!
  . РОЗДIЛ ?1.
  Настало лiто 1949 року. Воно було спекотним i попадає в Сталiна президент Росiї Путiн вирiшив вiдпочити в Сибiру, де не так вже й спекотно влiтку. Але дуже свiже повiтря.
  Гiтлер захопив Латинську Америку i зважаючи на все, збирається напасти на Туреччину. Насправдi турки намагалися вести себе надто самостiйно, i фюрер цього не хотiв
  терпiти. I налаштувався на поневолення Османської iмперiї. I взагалi фашисти хочуть унiфiкувати весь свiт та провести його германiзацiю. I це їхня нова полiтика.
  Крiм того, у Третьому Рейху планувалися й польоти на Мiсяць.
  Насправдi ресурсiв вистачає. Сам Сталiн-Путiн поки що сидiв смирно. СРСР зализував рани та вiдновлював зруйноване. Навiть пiшли на безпрецедентний хiд, дозволили багатоженство
  потрiбно вiдновлювати населення, а чоловiкiв не вистачає.
  I це слiд робити з великою енергiєю. А її якраз i немає. Зi здоров'ям у Сталiна-Путiна не має значення. Йому скоро сiмдесят, а може навiть сiмдесят один.
  А спосiб життя не найздоровiший. Iнодi i пiсля влучення в нього душi Путiна Сталiн димив i випивав. Плюс такi позамежнi навантаження керування та стреси.
  Тут ти здоровим не будеш. Та й генетика у тiла не дуже - батько алкоголiк. Так що тут ще дивно, що Сталiн у реальнiй iсторiї до тисяча дев'ятсот п'ятдесят третього року дотяг. А мiг загнутись i ранiше.
  I ось тепер керуй країною пiсля фактично програної вiйни та втрати багатьох територiй. Тiльки в Японiї i за допомогою Третього Рейху вдалося вiдвоювати пiвденний
  Сахалiн та Курильську гряду. А зараз ситуацiя не найкраща.
  Хоча й панує нестiйкий свiт. I країна поступово вiдновлюється.
  На дворi середина липня i лiто щойно перевалило макiвку i стоять найспекотнiшi днi.
  Настрiй, коли не сповнений сил та енергiї, зрозумiло, не мажорний.
  Але провести зустрiч iз чиновниками треба.
  Зокрема, iз Яковлєвим. Як його новий реактивний винищувач? Чи зможе вiн конкурувати iз системами гiтлерiвцiв. Чи справа безнадiйна?
  Конструктор Яковлєв, начебто молодий, але постарiлий i втомлений, увiйшов у будиночок Сталiна.
  Привiтався з генералiсимусом. Сталiну-Путiну таки привласнили звання генералiсiмусу.
  Пiсля цього зiтхнувши:
  - Так, великий лiтак ЯК-23 вже готовий, але до нiмецьких зразкiв йому далеко!
  Сталiн-Путiн люто рикнув:
  - А я вiд тебе iншого не чекав! Що ти можеш слабий?
  Яковлєв скривджено сказав:
  -Ну Що можу, те й можу!
  Сталiн-Путiн зазначив:
  - Ну гаразд ... Що з вас вiзьмеш. Доробляйте те, що вже є!
  Яковлєв помiтив:
  - Непоганi розробки у нас гелiкоптерiв є. Може, вони будуть не гiршi за нiмецькi?
  Йосип-Володимир рикнув:
  - Добре нiчого нового немає, питимемо чай!
  Дiвчата в коротких спiдницях та з босими нiжками принесли пряникiв, тiстечок та чаю.
  Сталiн-Путiн наказав:
  - Три з вас залишаться i будуть пити чайки з нами.
  Дiвчата покiрно кивнули.
  Будинок Сталiна у Сибiру був оточений охороною, але в стiнах розвiсили портрети. Як росiйських царiв, i полководцiв, i художникiв знаменитих. Так було спокiйнiше.
  Ось у кабiнетi Сталiна-Путiн Олександр Суворов висить. I цей полководець, зрозумiло, вражаючий. I Дмитро Донський, i Петро Перший. А що у Петра Першого
  теж були невдачi. Але їх подолав i зумiв узяти нагору. Проживи б Петро Перший довше, можливо, стала б Росiя всесвiтньою iмперiєю. Хоча хто живе вiчно?
  Ось i Сталiн-Путiн вiдчуває, що це тiло незабаром припинить земне iснування. ну i чи варто з цього робити трагедiю? Душа залишається i це треба сказати первинно,
  а тiло вторинне.
  I що тодi на Володимира Путiна чекає? Те свiтло? Чи знову вiн буде влучати i вже в iнше тiло? I кого призначити своїм наступником?
  Здоровий глузд пiдказує, що найкраще б роль наступника пiдiйшов би Лаврентiй Палич Берiя. Вiн на двадцять рокiв молодший за Сталiна, i є главою таємної полiцiї.
  Берiя мiг би утримати СРСР i продовжити колишнiй курс до комунiзму. I це було б логiчно. Ще дуже талановитим є Вознесенський. Цей хлопець i справдi
  здатний багато на що. На дуже багато.
  I тодi СРСР пiднiметься на бiльшу висоту. Точнiше, вiн уже був на висотi. Буде взято реванш за поразку у Другiй свiтовiй вiйнi. I СРСР стане єдиною всесвiтньою
  iмперiєю.
  А чи Гiтлер хоче напасти на Туреччину? Його мета, щоб у мене бiльше не було незалежних країн, нехай навiть дружнiх Нiмеччини? Що ж i горе буде Гiтлеру.
  Думає вiн, що планету може проковтнути.
  У них мiлiтаристський смак, але ж планета не кавун!
  Сталiн-Путiн висловив упевненiсть, що все скiнчиться для СРСР добре.
  Яковлєв пив чай iз пряниками та тiстечками. I тихо промовив:
  - Є деякi iдеї... Наприклад, використовувати пiд час будiвництва лiтакiв пластмасу.
  Йосип-Володимир вiдповiдно кивнув:
  - Та це iдея супер! I тут же одужав.
  - Пластмасу зараз виробляти дорожче i важче нiж дюраль. I вона не має мiцностi!
  Яковлєв зазначив:
  - Є iдеї, як пiдняти мiцнiсть пластмаси, про великий. I вони будуть реалiзованi!
  Сталiн-Путiн кивнув:
  - Я тобi звичайно ж вiрю! Але людина припускає, а Бог має в своєму розпорядженнi!
  Заступник мiнiстра Яковлєв зло заявив:
  - Якби Бог iснував, то вiн би не допустив би перемоги Третього Рейху, над майже всiм свiтом!
  Сталiн-Путiн погодився:
  - Цiлком можливо! Але на жаль, ми маємо це - Третiй Рейх перемагає! I у Гiтлера немовби вiдкрило друге, а то й третє дихання! Не розумiю чому, але фашистам тепер
  все вдається!
  Яковлєв кивнув:
  - Та великий! Так вiдбувається, але iз цим треба щось робити!
  Сталiн-Путiн проревiв:
  Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму.
  I засяє сонце -
  Шлях осяявши комунiзму!
  Яковлєв вiдповiдно кивнув:
  - Засяє Сонце, шлях осяявши комунiзму!
  Володимир-Йосиф логiчно зауважив:
  - Ну такого Бога як у Бiблiї звичайно ж, швидше за все, i немає. Але Бог як творець свiтобудов цiлком може iснувати. Iнакше як пояснити появу всесвiту?
  Яковлєв зазначив з посмiшкою:
  - А що стало першопричиною Бога?
  Сталiн-Путiн зазначив:
  - Незбагненна загадка свiтобудови!
  Заступник мiнiстра зазначив:
  - А чому Бог припускає зло?
  Сталiн-Путiн знизав плечима i помiтив:
  - Може, на це є важливi причини?
  Яковлєв зiтхнув i помiтив:
  - Фашизм свiтом майже перемiг. Тiльки ми ще можемо протистояти йому!
  Сталiн-Путiн iз цим погодився:
  - Да можемо! I я певен зможемо протиставити цьому божевiлля!
  Заступник мiнiстра зауважив:
  - У цьому божевiллi є система!
  Сталiн-Путiн погодився:
  - Систему є практично у всьому!
  Яковлєв зiтхнув:
  - Без системи не буде успiху!
  Сталiн-Путiн iз жартом проспiвав:
  - А якщо знову програє голота,
  Тут не система, тут не система.
  тут не система винна, а доля!
  Яковлєв вiдповiдно кивнув i пискнув:
  - Доля-iндичка, а життя - копiйка!
  Йосип-Володимир iз зiтханням додав:
  -У Бiблiї, i особливо у Старому Завiтi Господь Бог жорстокий. Хоча найгiрше що у свiтi є це старiсть!
  Яковлєв iз цим погодився:
  - Та великий! Ось я начебто не старий роками, але вiдчуваю, що рокiв десять тому був реально кращим!
  Сталiн-Путiн кивнув i зазначив:
  - I я рокiв десять тому був набагато кращим! Втiм, не будемо про сумне!
  Заступник мiнiстра зазначив, рiшуче стиснувши кулак:
  - Не старiють душею ветерани!
  Сталiн-Путiн iз цим погодився:
  - Та вони душею не старiють! А ми з тобою?
  Яковлєв рiшуче заявив:
  -А Ми великий будемо на бiлому конi!
  Володимир-Йосиф згiдно кивнув:
  - Хай будемо! На бiлому та жвавому конi! Хоча коли i в якiй якостi знають лише вищi сила.
  Дiвчина Наташка - Соколовська зауважила:
  - Не турбуйтесь товаришу Сталiну! Перемога над вермахтом прийде! Тим бiльше, це вже буде остання вiйна. Пiсля того, як СРСР завоює Третiй Рейх люди не будуть нiколи вбивати
  один одного.
  Сталiн-Путiн погодився:
  - Вiрю я, що буде такий свiт, у якому люди один одного вбивати не будуть! А поки що чаю вистачить - несiть вина.
  I вождь засмiявся. Ех насправдi, може швидше добити це в'яле тiло i вселитися в щось молодше? Це було б здорово. Ех добре бути юним та здоровим.
  I скакати як хлопчик. А може взагалi стати хлопчиком.
  Ех багато б вiн дав, щоб опинитися в тiлi пiдлiтка. А так у Сталiна-Путiна вже й фiзичних сил, кохатися з жiнками немає. Та слабшає диктатор i старiє.
  Та й у минулому життi Путiну вже було шiстдесят дев'ять i скоро сiмдесят. Не дуже жваво в такому вiцi пострибаєш. I у хокей вже грав не вiн, а двiйник.
  Хоча це й приховували. Ех вiдчути себе в молодому, а тим бiльше в юному тiлi, коли ти переповнений гормонами i в тебе мурахи в штанах. А то дивишся на дiвчат, i вони тобi
  не дуже й потрiбнi.
  Просто пожираєш їх очима, а чоловiча досконалiсть i не встає.
  Сталiн-Путiн проспiвав:
  - У битвi змiїне жало прокинулося,
  Де ж моя дуже бурхлива молодiсть?
  Яковлєв вiдзначив iз усмiшкою:
  - Ви ще ого-го-го товаришу Сталiну!
  Володимир-Йосиф вiдмахнувся:
  - Та я не дуже! Ну нiчого у разi форс-мажору є ще Берiя!
  Яковлєв згiдно з пiдтвердив:
  - Та Лаврентiй Палич багато може - вiн iз когорти великих керiвникiв!
  Сталiн-Путiн зiтхнув:
  -Ну, добре Гiтлер теж виявився набагато сильнiшим, нiж ми думали. Ну що ж? По вершнику та кiнь!
  Заступник мiнiстра подивився, як дiвчата ставлять келихи iз червоним вином. Взяв склянку собi до рук i трохи пригубив. На смак вино було кисло-солодким та досить приємним.
  Друга свiтова вiйна пiшла пiд диктування Третього Рейху i це аксiома. Щось фашистам вдавалося буквально все. Або майже все. Ну Москву вони вiдразу не взяли.
  I висадка у Британiї у сороковому роцi не вiдбулася. Хоча фашисти вже могли цiлком захопити i Англiю, i Шотландiю, i Iрландiю. А багато колонiй пiдкорилися б
  нового пронiмецького уряду.
  Втiм, звичайно ж, Сталiну не слiд було укладати перемир'я з Третiм Рейхом i дозволити йому добити Британiю, а потiм i США. Це був величезний прорахунок Сталiна.
  Але видно йому хотiлося розгрому Америки, всупереч хай навiть здоровому глузду. Адже зламах хребет США, Гiтлер упреться багнетом у спину Росiї. I це серйозно.
  Яковлєв зi зiтханням, а вони й справдi зi Сталiним надто багато зiтхають, зауважив:
  -Так товаришу Сталiн, скiльки можливостей ми прогаяли! А як казав Михайло Мойсейович Ботвинник - у поганому становищi - всi ходи поганi!
  Сталiн-Путiн поправив Яковлєва:
  - А чому це казав? Михайло Мойсейович живий, i зараз ми ведемо переговори про його матч на першiсть свiту з Альохiна.
  Яковлєв вiдповiдно кивнув:
  - Це гарна iдея!
  Альохiн опинився в зонi нiмецької окупацiї та брав участь у турнiрах, що проводилися нацистами. Вiн також провiв матч на першiсть свiту з Кересом та виграв його. Так що бувай
  Альохiн чемпiон свiту. Хоча рокiв йому вже чимало. Втiм, вiн перемiг i Кереса i Файна, якi були його набагато молодшими. Тож Альохiна не можна недооцiнювати. Пити вiн
  кинув i намагався займатися спортом, тримаючи форму. I тому, на вiдмiну вiд реальної iсторiї, ще не помер. А поки що залишався чемпiоном свiту, видно навiть збираючись перемогти
  колишнiй рекорд тривалостi чемпiонства, що ранiше належав Ласкеру. Та шахи гра цiкава. Але Сталiн грав у них рiдко. I не дуже вiн був гравець, але
  йому, певна рiч, пiддавалися. Сам Володимир Путiн шахами не захоплювався. Хоча знав ходи та правила. Але зiграв за все колишнє життя лише кiлька разiв. I це, зрозумiло, не те.
  Але, звичайно ж, думка вiдвезти шахову корону в СРСР була спокусливою. Окрiм Михайла Мойсейовича Ботвинника, на роль суперника Альохiна претендували i Смислов, i Бронштейн.
  Останнiй був дуже молодий, i його матч iз Альохiним мiг би стати рекордним у рiзницi за вiком. I це теж велика спокуса.
  Сталiн-Путiн кивнув:
  - Цьому матчу бути! Ми запропонуємо рекордний призовий фонд!
  Яковлєв iз цим погодився:
  - Та запропонуємо, о великий!
  Володимир-Йосип проспiвав:
  Я Сталiн великий,
  Я Сталiн могутнiй,
  Я Сталiн гарний,
  Ну може бути трохи лiнивий!
  Заступник мiнiстра авiацiї заперечив:
  - О нi товаришу Сталiну! Ви сама досконалiсть у працьовитостi!
  Сталiн-Путiн проревiв:
  - Я найбiльший диктатор свiту, i Гiтлера ми порвемо на частини!
  Яковлєв iз цим погодився:
  - Гiтлер у лiсi знайдемо,
  Гiтлера у лiсi знайдемо...
  З ним жартувати не станемо -
  На частини розiрвемо!
  На частини розiрвемо!
  I заступник мiнiстра люто продовжив:
  - На частини розiрвемо!
  Сталiн-путiн iз цим погодився:
  - Та ще як розiрвемо!
  I колишнiй президент Росiї заспiвав:
  - Ех фюрер, ти фюрер, ти фюрер цап,
  Навiщо на Росiю полiз ти осел...
  Отримаєш вiд нас ти саме у п'ятак,
  Нарвешся на мiцний солдатський кулак1
  Яковлєв з усмiшкою вiдповiв:
  - Ви сама чарiвнiсть про мiй Сталiн!
  Вождь СРСР кивнув:
  - Та я сама чарiвнiсть i просто супер!
  Заступник Мiнiстра доповнив:
  - I ви ще й гiпер!
  Сталiн-Путiн згiдно кивнув:
  - Я i гiпер я та супер! Але поки що Третiй Рейх не переможений.
  Настала пауза. Колишнiй президент Росiї глянув на портрет Олександра Суворова. Цей полководець умiв перемагати, поступаючись числом. Правда його талант не дуже цiнували
  царi. От якби Наполеон Бонапарт прожив сiмдесят рокiв i жодного разу не зазнав би поразки. Якої могутностi досягла б Францiя. Може, навiть свiтового панування.
  Хоча це, звичайно, тема. У всякому разi, найгучнiшi перемоги Суворова над французами нiчого реально Росiї не дали. А най легендарнiший перехiд через Альпи у Швейцарiї,
  власне, був поразкою. Росiя зазнала величезних збиткiв у силi, i не втримала перемогу. Взагалi Суворов був унiкальний талант, та ще й везучий, але через недалекогляднiсть царiв,
  а також через не дуже швидку кар'єру до кiнця не розкрився. I користь Росiї була не така велика, яка могла б бути. А от якби у Наполеона було б везiння Сурова, то
  до сiмдесяти рокiв Наполеон мiг би завоювати Землi. До Китаю, а то й Китай. Можливо, встигли б i США перебратися. Та великий талант виявився не цiлком затребуваним.
  А Гiтлер? Ну чому вiн такий щасливий! Майже весь свiт завоював i продовжує атакувати. I коли фюрер зупиниться, чи його нарештi зупинять?
  Путiну вiд усього це було прикро та прикро.
  Сам Володимир Володимирович був щасливим. Але в двадцять першому столiттi не приємно захоплювати чужi територiї та включати їх до свого складу. Один Крим скiльки викликав протистояння.
  I ще там пощастило, що обiйшлося без стрiлянини. Сам Путiн дивувався як таке вийшло - точно у казцi. Та й фортуна йому та весь Пiвденний Схiд України подарувала. Але Путiн
  не прийняв дарунку. Ось так пiшло везiння одному з правителiв Росiї не до мiсця, i не вчасно. Якби пощастило Миколi б Другому, то вiддача була значно бiльшою.
  Китай мiг стати Росiйською губернiєю, i тодi царська iмперiя отримала б таке велике населення, що стала б сухопутною армiєю непереможною. Та тодi Росiя втратила
  шанс обзавестися таким населенням, що її вже нiхто не змiг би здолати, за жодного розкладу. Адже потрiбно було для перемоги над Японiєю, i завоюванням Китаю, фортунi
  просто зберегти життя адмiралi Макарову. I це було, та було цiлком достатньо, щоб Миколi Другому стати Миколою Великим!
  На жаль стiльки можливостей упустили з невдачi. А Путiну удача щедро давала дари. Один теракт 11 вересня 2001 року чого вартий. I якi дари. Дуже рiдкiснi та щедрi.
  Так ймовiрнiсть такого теракту, як 11 вересня 2001 року, майже дорiвнює нулю, та й будiвлi хмарочосiв не повиннi були вiд пожеж обвалитися. I це важко пояснити
  законами фiзики. Та маса була везiння...
  А толку - ну нiякого! Все одно Росiя як колос на глиняних ногах. I в цьому є й вина особисто Путiна. Наприклад, коли в Бiлорусiї була буря, треба було Лукашенку
  змусити об'єднатися iз Росiєю в одну державу. А Володимир Путiн цього не зробив. I ще взяв i у березнi 2022 року помер! I прогаяв такий чудовий шанс на аншлюс.
  Та фортуна Володимира Путiна дуже щедро обдаровувала. Але не дуже i лiдер пiдходив для дарiв, i саме час. У двадцять першому столiттi територiальнi захоплення зустрiчають
  загальне засудження. А на початку ХХ столiття, ще були країни повнi динамiки, i анексiї слiдували одна за одною. I в серединi ХХ столiття скiльки Гiтлер нахопив.
  I ще продовжує хапати. На Туреччину наволоч полiз. Це треба до такого здогадатися. Ну нiчого ось створять у Росiї суперзброю i Гiтлер затанцює, наче нiндзя-черепашка.
  Яковлєв з розгубленою усмiшкою помiтив:
  - Ви про щось думаєте, про великий?
  Сталiн-Путiн зазначив:
  - Я думаю, що фортуна часто надiляє везiнням недостойних!
  Заступник мiнiстра кивнув:
  - Якщо ви про Гiтлера, то це правда!
  Вождь СРСР прогарчав:
  - Не тiльки про Гiтлера! Був би Микола Другий щасливiшим, не був i Гiтлера!
  Яковлєв кивнув:
  -З цим згоден я! Але був Микола Другий щасливiшим, то не було б i Сталiна!
  Володимир-Йосиф кивнув:
  -I теж вiрно! Але може бути i на краще, якби Сталiна не було б!
  Яковлєв кивнув:
  - Все у свiтi вiдносно! I Бог не ангел, i Диявол не чорт!
  Сталiн-Путiн iз цим погодився:
  -Та все вiдносно! I справдi Бог не ангел. А щодо Диявола я не знаю! На мiй погляд - хрiн редьки не солодший!
  Заступник мiнiстра кивнув:
  - Так великий. I Бог, i Чорт щастя людству не дадуть! I люди можуть розраховувати лише на себе! А всi релiгiї - це казки!
  Сталiн-Путiн логiчно зауважив:
  -Казка брехня, але в нiй натяк - добрим молодцям урок!
  Яковлєв iз зiтханням погодився:
  - Та натяк. Але що може дати Християнство - полюби свого ворога?
  Сталiн-Путiн логiчно заявив:
  - Полюби ворога? Але ж це метафора!
  Яковлєв поправив:
  -Швидше гiпербола!
  Вождь СРСР наголосив:
  -Гiперболу? Про це круто!
  I знову настала пауза. Сталiн-Путiн подумав, що звичайно ж вiн припустився помилки, коли опустив вiд себе Третiй Рейх i дав йому добити Британiю. Але тут уже що зроблено, то
  зроблено. I без США воювати це зовсiм не те... Але у свiтi багато є рiзних гидотiв. I не лише вiйна. А взагалi Путiну звичайно ж пощастило, що його не посадили разом з
  Собчаком. Спасибi Чубайсу та Бородiну. Вiн не думав, що зможе так високо пiдвестися. I навiть потрясти свiт. Та так крутиться колесо удачi. Але iмперiя Путiна не є стiйкою.
  Як до речi, i iмперiя Петра Першого. Пiсля смертi великого царя настав перiод смути. i появи не дуже легiтимних царiв та цариць. I це, втiм, не завадило зростанню iмперiї.
  Хоч iз царями й не щастило. Ось у Британiї взагалi королiв та королiв обмежили у реальнiй владi, а вона як поширилася. Але настав перiод i занепад Британiї. Усi iмперiї падали.
  Впала й радянська iмперiя. I справа не лише у Горбачовi. Хоча й у Горбачовi теж. Не почни вiн демократизацiю, не дай стiльки свободи - СРСР би не розвалився.
  За Путiна Росiя стала пiднiматися. Хоча це пiднесення i вiдносне. Останнi п'ятнадцять рокiв путiнського правлiння частка Росiї у свiтовiй економiцi лише знижувалася.
  Та й взагалi якось уже й фортуна, що так обласкала Путiна Росiї, не допомагала вийти з економiчної ями. Хоча Путiну продовжувало вести. Навальний дав привiд зачепити,
  пiд кримiнальну статтю Адже хочеш бути реальною опозицiєю - забудь про бiзнес - була б людина, а справу сфабрикують. Навальний був Путiну єдиною реальною опозицiєю.
  I його посадили, i як усе вдало спiвпало. Притруїли, коли умовний термiн майже скiнчився. Iншi опозицiйнi також вдалi. Наприклад, Жириновський абсолютно кишеньковий полiтик
  i за владу навiть iз Єльциним по-справжньому не боровся. I теж досить сильний, щоб його iншi з полiтичної нiшi не витiснили. Рогозiн теж був смирним, став хортнути
  розiгнали "Батькiвщину", але Рогозiн боятися не став i змирився. Потiм навiть високу посаду отримав. Хоча, звичайно, були в ньому сумнiви. Дуже вдалий опозицiонер та Зюганов.
  У ньому все найгiрше, що є у комунiстiв - включаючи лисину, i неприємну фiзiономiю кнура. Але все одно його комунiсти так i не прибрали, хоча вiн зовсiм не боєць.
  Зюганов навiть прiзвище має неприємне на Зю, i консервативний, ханжа, нудний, i не вiдрiзняється веселощами та гумором. Вiдверто слабкий лiдер, але не настiльки слабкий, щоб його
  самi комунiсти повалили. Такi у Путiна були суперники. А Миронов це взагалi клон Єдиної Росiї i трохи лiвiше на словах. Так усе успiшно складалося. I Грудiнiн так
  безглуздо на виборах президента Росiї пiдставився. I Скiпаля так вдало напередоднi виборiв притруїли, та ще й вiн не помер. А пожежа в Кемерово сталася одразу пiсля виборiв.
  А якби вiн був до виборiв - два-три вiдсотки голосiв пiшли б Путiну в мiнус. Та так усе вiдбувалося. I Грудiн такий уже запеклих полiтик, пiдставився iз закордонними
  вкладами, i дозволив вiн розпочати цiлком правдоподiбну кампанiю. I Путiну пощастило, що почалася вiйна в Чечнi. Без неї вiн би нiхто не виграв би вибори. А вибухи
  у Москвi та Волгодонську зробили цю вiйну популярною. I ось що цiкаво - ФСБ лопухнулося, теракти промайнуло, а Володимир Путiн вiд цього виграв. Нехай любила Путiна фортуна,
  мабуть, як нiкого з iнших полiтикiв та правителiв Росiї. Тiльки час уже був такий, що важко щось завоювати, та й не дуже хотiлося. За Путiна завоювали
  Чечню i вона стала чорною дiркою. Багато мiльярдiв поглинув Крим, а скiльки коштуватиме Сирiя? Так можна i без штанiв лишитися.
  От заради чого завойовувати. Може тому Путiн i не став анексувати i Донбас, i Бiлорусь. I може i не має рацiї... А може, й має рацiю... Тут усе спiрно. I чи зумiє
  Михайло Мiшустiн бути його гiдним наступником.
  У Мiшустiна iм'я Михайло: як у Горбачова. I це мiнус... I народився Михайло Мiшустiн 3 березня... А Михайло Горбачов 2 березня. Та зловiсний збiг. Знак Риба як у Горбачова.
  Та чи не стане Михайло Мiшустiн другим Горбачовим? I ще у Мiшустiна та прiзвище на М. Прочитай як МММ... Теж зловiсне. I вiн по батьковi єврей, а по матерi вiрмен i лисий
  як Горбачов.
  Який розвалив СРСР, а Мiшустiн здатний розвалити i Росiю. I на кого вiн залишив Росiю? Зловiсний цей хлопець-перець Мiшустiн. I одне iм'я Мишка та 3 березня дата народження,
  чого вартi.
  Сталiн-Путiн з важким зiтханням перекинув у себе склянку - на кого вiн залишив країну? I чим це може скiнчитися? Може, буде ще гiрше? I набагато гiрше...
  Яковлєв, бачачи, як задумався вождь, помiтив:
  - Не сумуйте великий. Наш шульга зможе створити зброю перемоги. Всупереч похмурому тевтонському генiю!
  Сталiн-Путiн жорстко заявив:
  - Я знаю, що ми створимо всупереч похмурому тевтонському генiю, що завгодно!
  I набрав телефон Берiї...
  Лаврентiй Палич доповiв, що в планi кримiналу ситуацiя в країнi дуже тривожна. I що багато солдатiв та офiцерiв пiсля демобiлiзацiї пiшли в бандитизм. I справи не дуже...
  Але мiнiстерство внутрiшнiх справ бореться i бореться героїчно.
  Сталiн-Путiн зазначив:
  - Патронiв не шкодувати, та й без зайвих жертв!
  Берiя цiлком логiчно зауважив:
  - Це тимчасово! Звикне народ до мирного життя i стане все набагато кращим!
  Сталiн-Путiн сердито вiдповiв:
  - Нам треба ще довго зализувати рани. I, сподiваюся, не скоро буде нова вiйна...
  Тут вождь подумав, що, може, вiн i до нової вiйни не доживе. I що вже доведеться вести її iншим. Тому ж Лаврентiю Паличу ... I вiд цього не пiднiмається настрiй.
  Берiя помiтив на мовчання вождя:
  - Працювати багато доведеться! Але ми сподiваємося впораємось i всiх ворогiв переможемо! I це буде наша колосальна непереможна перемога!
  Сталiн-Путiн жорстко кивнув:
  - Та це буде наша чимала та крута перемога!
  I поклав люльку. У країнi розруха i дуже важко, але народ намагається, i працюють всi, включаючи i школярiв. А що за життя шкiльне, де щодня контрольне.
  Сталiн-Путiн зателефонував Вознесенському i далi йому кiлька порад.
  Але не надто розумних... I вiдчув утому.
  Хотiлося спати.
  I Сталiн-Путiн пiшов на диван. Лiг на нього i поринув у сон.
  Йому снилося, що вiн став хлопчиком рокiв дванадцяти. I в пiонерськiй краватцi вiн iде босонiж гострими каменями гiрської дороги. I його дитячi ступнi так огрубiли, що майже
  не вiдчувають гостроти камiння. Вiн йде швидко, i iнодi переходить навiть на бiг. Йому потрiбно донести листа вiд одного командира партизанського загону в горах Грузiї
  до iншого. I тут хлопчик ловить собi на думцi, що вiн носить пiонерську краватку. I за це фашисти вiзьмуть i розiпнуть на п'ятикутнiй зiрцi. I що будуть бити пялками по
  п'ят... I тут хлопчик раптом побачив себе прив'язаним до лави. I йому i справдi б'ють палицями по голих, круглих, дитячих п'ятах, i це так боляче...
  Вовка заскулив i заспiвав:
  - Це буде так добре, що стане ще кращим!
  Хоча ця фраза була безглуздою. А дубова п'ята б'є хлопчика по босих, огрубiлих п'ятах. I бiль пронизує, i вiддається у потилицi. I при цьому ти ще й збудження
  вiдчуваєш, i в тебе перед очима миготять дiвчата.
  А за хвилину Сталiн-Путiн знову бiжить по дорiжцi в горах. I її вiдчуває, як гудуть i сiдають пiсля ударiв палицями, босi, дитячi п'яти. та й ти знову бiжиш собi.
  I почуваєшся легко та радiсно.
  Оце юнiсть. Як добре бути хлопчиком? I наскiльки це краще i простiше i красивiше, нiж бути старим.
  Ось Володимиру Володимировичу Путiну влада заридла. Та вiн i Росiєю правил фактично понад двадцять рокiв. I СРСР теж править чимало з 30 травня 1942 року.
  I втомився вiд цього психологiчно i фiзично. I наскiльки краще бути простим, босоногим хлопчиком-пiонером, нiж правителем жорстоко зруйнованої вiйною країнi.
  Так це дуже важко.
  А так приємно босими нiжками по гострих камiнчиках, шльопати, коли пiдошва огрубiла вiд постiйного ходiння босонiж. Адже на Кавказi зими м'якi та загартований хлопчик.
  може обходитися без взуття практично цiлий рiк. I нiжцi дитячi майже не мерзнути в зиму, швидко звикаючи до труднощiв та перепадiв температури.
  Сталiн-Путiн i вiн же пiонер заспiвав, для бадьоростi, i щоб хоч трохи продовжити вiдчуття такого прекрасного сну, коли ти звичайний, здоровий, босоногий хлопчик.
  I тобi так хочеться жити i дихати на повнi груди;
  Союз непорушний республiк вiльних
  Згуртувала навiки Велика Русь.
  Хай живе створений волею народiв
  Єдиний, могутнiй Радянський Союз!
  
  Приспiв:
  Славься, Батькiвщина наша вiльна,
  Дружби народiв надiйний оплот!
  Прапор радянський, прапор народний
  Нехай веде вiд перемоги до перемоги!
  
  Крiзь грози сяяло нам сонце свободи,
  I Ленiн великий нам шлях осяяв.
  Нас виростив Сталiн - на вiрнiсть народу
  На працю та на подвиги нас надихнув.
  
  Приспiв:
  Славься, Батькiвщина наша вiльна,
  Щастя народiв надiйний оплот!
  Прапор радянський, прапор народний
  Нехай веде вiд перемоги до перемоги!
  
  Ми армiю нашу вирощували в битвах,
  Загарбникiв пiдлих з дороги зметемо!
  Ми в битвах вирiшуємо долю поколiнь,
  Ми до слави Вiтчизну свою поведемо!
  
  Приспiв:
  Славься, Батькiвщина наша вiльна,
  Слави народiв надiйний оплот!
  Прапор радянський, прапор народний
  Нехай веде вiд перемоги до перемоги!
  . РОЗДIЛ ? 2
  А тим часом у Росiї розвивалася передвиборча президентська кампанiя. I вона мала дуже напружений характер. Одних офiцiйних кандидатiв у президенти
  було зареєстровано п'ятдесят вiсiм людей. I це найжорстокiша конкуренцiя. I при цьому справжнiсiнька i барвиста боротьба, рiвної якої ранiше в Росiї ще не було.
  I звичайно ж, достаток кандидатiв у президенти грало на руку партiї влади, так багато кухарiв псували кашу, i багато кандидатiв у президенти заважали один одному.
  Михайло Мiшустiн вийшов на перше мiсце у рейтингу кандидатiв у президенти, i сам виконував обов'язки президента. Але шансiв на перемогу у першому турi у нього практично не
  було. Тож вибори обiцяли бути у два тури веселi.
  I їх результат, зрозумiло, не дуже передбачуваний.
  Хоча свiтовi ЗМI активно агiтували за Михайла Мiшустiна. I його основний конкурент був не надто вже популярним. Андрiй Кличков, на якого зробили ставку комунiсти
  це вже не такий свiжий кiнь. I на нього у пресi постiйно з'являвся компромат. I постiйно обливали Андрiя Кличкова брудом. I особливо старався Володимир Жириновський.
  I це було по-бойовому.
  Андрiй Кличков не дуже був добрий вже в очах i Заходу, i народу. Тим бiльше, Михайло Мiшустiн дав бiльше свободи. Особливо курцям, i п'яницям.
  Вже можна було на вулицi та пиво пити. I курити, де завгодно... I спиртне продавалося тепер цiлодобово. I еротика по телебаченню йшла будь-коли.
  Ставало дедалi бiльше свободи. I ув'язнених iз в'язниць майже всiх випустили. А жiнок i неповнолiтнiх взагалi.
  Закон про захист дiтей про шкiдливу iнформацiю значно пом'якшився. А закон Дiми Яковлєва скасовано.
  I взагалi зi США настав перiод дружби та миру. Знову все змiнилося на краще.
  I багато хто згадав що Мiшустiн теж Михайло, як i Горбачiв i до того ж лисий. I народилися вони майже в один день iз Горбачовим, що виглядало дуже символiчно.
  Так Мишко Горбачов був найулюбленiшим правителем Росiї на Заходi. I Михайло Мiшустiн взяв i нагородив Михайла Горбачова дiамантовою зiркою ордена "Перемога". I це було
  дуже круто.
  Ось це Михайло Горбачов. Знову став героєм у пошанi. I його нагороджують. А що хтось проти Михайла Сергiйовича? Тепер його називають великим реформатором i представником
  царства свободи.
  I що ж Михайло Мiшустiн пiднiмається нагору.
  Усi свiтовi ЗМI на нього працюють. I це дуже по-бойовому.
  Михайло Мiшустiн з усмiшкою промовив:
  - Слава великому реформатору Горбачову!
  А комунiстiв капiтально притиснули. Згадали їм i заворушення пiсля виборiв до Держдуми. Насправдi, не дадуть виграти комунiстам. I голосування вiдбувається за кiлька днiв.
  I в цьому у Михайла Мiшустiна фора.
  Щоправда, є й мiнуси у нового вождя. А саме велике черевце, а лисина на головi. I це треба сказати дуже сумно.
  Михайло Мiшустiн помiтив з усмiшкою:
  - Це зовсiм не мажорно!
  I розсмiяється...
  I ось новий указ... Iменем Єльцина назвали Єкатеринбург. Теж кiстка на адресу лiбералiв та захiдникiв. Справдi, це ж Батькiвщина Єльцина. I загалом очiкувалося що тепер
  у Росiї буде iнша влада i змiн вимагають серця та очi.
  Михайло Мiшустiн зазначив:
  - Буде у вас i свобода, i багатство!
  I офiцiйно оголосив, що перша мета - це пiдвищення добробуту народу, i що вiн не збирається через iмперськi амбiцiї пiдсаджувати економiку. I що iз Заходом вони ворогами
  не будуть.
  I Володимир Жириновський став першим спiвати дифiрамби на користь США. I це його визначна iдея.
  Михайло Мiшустiн багато змiнив. На честь Нємцова назвали центральну площу Нижньому Новгородi. I це тiльки початок. I робилося все з великим настроєм.
  Втiм, Михайло Мiшустiн загравав i з язичниками-нацiоналiстами. У Москвi будувалися храми Сварога, Лади та Бiлобога. Зокрема Рiдновiр'я отримувало статус державної релiгiї.
  Або майже державною.
  У конституцiю вносилася поправка, що у будь-якому разi залишається свiтським державою, i вiддiленням церкви вiд влади. I що в Росiї не можна встановлювати, або
  нав'язувати ту чи iншу релiгiю чи навпаки її забороняти. З чотирнадцяти рокiв право голосувати отримували всi громадяни Росiї, у тому числi й ув'язненi, що перебувають у мiсцях.
  позбавлення волi за вироком суду. Так також закрiплювався i посада вiце-президента Росiї. Який у разi смертi чи припинення повноважень чинного президента сам
  стає президентом. Також скорочувався термiн повноважень Держдуми до чотирьох рокiв та президента до п'яти, i залишалися два термiни. Крiм того, балотуватися у президенти
  можна було б з 30 до 70 рокiв включно на дату виборiв. I це було суттєвим обмеженням влади. Також Держдума отримувала право вiдправляти двома третинами голосiв у
  вiдставку окремих мiнiстрiв i виносити простою бiльшiстю вотум недовiри окремим мiнiстрам. Причому якщо Держдума це робить двiчi протягом трьох мiсяцiв, то толi
  президент вiдправляє у вiдставку мiнiстра чи розпускає Держдуму. Отже, формально парламент отримав додатковi повноваження.
  До Ради Федерацiй також було внесено змiни. Один член Ради Федерацiй обирався всенародно вiд кожного суб'єкта федерацiї, а один призначався президентом iз правом вiдкликання.
  Також губернаторам дозволялося тепер обиратися з двадцяти одного року, як i членам Ради Федерацiй, а Держдуму з вiсiмнадцяти рокiв. Також i конституцiї забирався
  заборона мати закордоннi рахунки та власнiсть за кордоном. Справдi, iноземцi не вороги i нехай чиновники мають за кордоном власнiсть та рахунки.
  Також забиралася i заборона на подвiйне громадянство. У президенти можна було балотуватися громадянам Росiї, якi постiйно проживали у Росiї п'ять рокiв, i не заборонялося
  мати подвiйне громадянство або бути ранiше громадянами iнших країн. I це було ходом до демократизацiї та бiльшої вiдкритостi Росiї для свiту. Михайло Мiшустiн навiть
  став все частiше ганити Володимира Путiна за те, що той розвiв ксенофобiю i зробив iноземцiв ворогами.
  I що нинi покiйний Володимир Володимирович Путiн неправий, i що треба з усiма дружити, i що Захiд нiколи не був ворогом. I що полiтика Володимира Путiна загалом
  ущербна i вiн взагалi головний винуватець холодної вiйни. I цим кололи... Михайло Мiшустiн винiс на референдум разом iз виборами президента цiлу низку конституцiйних поправок.
  Одна з них забороняла обнулення термiнiв при прийняттi нової конституцiї та проведення референдумiв щодо продовження термiнiв повноважень президента Росiї. Далi були iншi поправки.
  Зокрема вiдновлювався прiоритет мiжнародних судiв над росiйськими судами, i заборонялося суддям конституцiйного суду бути старшим за сiмдесят рокiв. Також їх кiлькiсть
  знову збiльшувалося до дев'ятнадцяти чоловiк. Також вводилося ще й те, що колишнiй президент отримував пенсiю довiчно у кiлькостi повної платнi чинного президента.
  з усiма доплатами i залишався довiчним сенатом. Плюс у разi смертi дружина президента чи дiти могли отримувати вiсiмдесят вiдсоткiв його платнi, а онуки - п'ятдесят вiдсоткiв.
  I це теж закрiплювалося у конституцiї. Також члени Ради Федерацiї та Держдуми, якi обиралися бiльше трьох строкiв, отримували право на довiчну доплату до пенсiї та скарги.
  у розмiрi окладу федерального мiнiстра.
  I це очевидно, депутати Держдуми i сенатори сприйняли позитивно. Губернаторам дозволялося обиратися не бiльше нiж на три термiни i не бiльше нiж на п'ять рокiв.
  I не старше сiмдесяти п'яти рокiв на момент виборiв. I це також розумне обмеження. Також Держдума отримала право вручати державнi нагороди не менш як двома третинами голосiв, i не
  понад п'ять на рiк. I також свого роду подарунок парламенту. Крiм того, у конституцiї закрiплювалося, що пiсля припинення повноважень депутата Держдуми та Ради Федерацiй,
  ще десять рокiв дiє iмунiтет, i потрiбно у Держдуми та Ради Федерацiй запитувати дозвiл на позбавлення недоторканностi. Щоправда, права президента знiмати вже обраних
  губернатор теж був обмежений. Для цього потрiбно тепер висновок президiї Верховного суду про наявнiсть серйозних правопорушень та рахункiв.
  I, звичайно ж, губернатори таке сприйняли позитивно. I те саме хиталося i мерiв. Отже, президент уже не мiг просто так встоювати падiння губернаторiв.
  А виконувати обов'язки губернатора до виборiв можна було не бiльше як пiвроку. Це було явним прогресом та демократизацiєю.
  Михайло Мiшустiн також у конституцiю внiс поправку, згiдно з якою Росiя зобов'язалася нiколи не застосовувати ядерну зброю першою, право поважати територiальну цiлiснiсть.
  iнших країн.
  Далi в конституцiю була внесена правда, що крiм iмпiчменту двома третинами вiд Держдуми та Ради Федерацiй, президента можуть усунути i на референдумi простою бiльшiстю.
  А для проведення референдуму потрiбно зiбрати два з половиною мiльйони пiдписiв за тридцять дiб. При цьому парламент i президент не мають права обмежувати питання, що виносяться на
  референдум крiм термiнiв продовження своїх повноважень, але не заборонено проводити референдум щодо дострокового припинення повноважень органiв влади.
  Референдум може оголосити президент, Держдума двома третинами голосiв, рада федерацiй двома третинами голосiв або обидвi палати разом простим бiльшiсть. А також iнiцiативна
  група громадян що збере за тридцять дiб два з половиною мiльйони пiдписiв, та заборона законами обмежувати права народу на референдум. I це також демократично.
  А не так Єдина Росiя, що всi закони вихолостила.
  До конституцiї було внесено i спецiальне виправлення, що поняття сiм'я: чоловiк i жiнка, не перешкоджають укладенню шлюбiв та нетрадицiйних форм. Також у конституцiю,
  було внесено виправлення, що забороняє страту. I це теж спричинило схвалення на Заходi.
  Загалом Михайло Мiшустiн опинився на подвiр'ї i тепер на нього, як свого часу на Єльцина працювали всi ЗМI, Протестантськi громади теж здобули бiльше свободи та прав.
  Особливе питання було зi Свiдками Єгови. Чи готовi вони закликати паству голосувати за Михайла Мiшустiна, в обмiн на вiдмiну заборони з дiяльностi.
  Ну керiвництво Сторожової вежi прийняло рiшення - вони закликатимуть паству голосувати за Михайла Мiшустiна в обмiн на легалiзацiю та повернення власностi Свiдкам Єгови.
  Михайло Мiшустiн заявив, що Росiя у релiгiї найвiльнiша країна у свiтi!
  А серед кандидатiв у президенти проходили теледебати. I вони показали, яке це стадо мамонтiв. I, звичайно, не обiйшлося без скандалiв. Навальний i Жириновський друг
  друговi хлюпали соком. Тобто цирк та смiття. А Михайло Мiшустiн на тлi цього балагану продовжував набирати очки. Вiн був немов новий Горбачов, якого полюбив увесь свiт.
  I робилася вся полiтика тепер у бiлих рукавичках. I це було красиво та апломбом.
  Михайло Мiшустiн також запропонував вступити до НАТО Росiї разом iз Китаєм та Iндiєю. I це було сприйнято загалом на ура! Особливо китайцями. У КНР теж розпочалося народне
  рух. Там вимагали всенародних виборiв президента та демократизацiї. I китайцi хотiли змiн. Їм теж нудно в тоталiтарному суспiльствi та полювання смiятися над своїми
  недорого i архаїчними вождями.
  Тож i в Китаї не спокiйно. А в Росiї вибори президента вiдбуваються дуже весело та енергiйно. I в них звучить гучна музика, i низка скандалiв. Андрiя Кличкова - кандидата
  вiд комунiстiв звинуватили у зґвалтуваннi недосконалої дiвчинки. Доказiв, звичайно ж, немає, але дiвчинка рокiв чотирнадцяти дала iнтерв'ю. I тiнь на кандидата кинуто.
  I ще якась тiнь - хто не повiрить невиннiй дитинi? А ще й рахунки за кордоном у кандидата у комунiстiв знайшлися. I знову скандали. I дуже брудна проходить полiтика.
  А iншi кандидати у президенти не є небезпечними. Тож можна пiднiматися i вище. Михайло Мiшустiн не бог весь якийсь хокеїст. Але грає чисто без помарок.
  Хоча з таким животом кататися на ковзанах важко. I це навiть не кумедно. Михайло Мiшустiн звичайно ж красою та чарiвнiстю не блищить. I це суттєвий мiнус.
  Але є адмiнiстративний ресурс i практично необмеженi можливостi фальсифiкацiї. I це серйозна заявка на перемогу.
  Також Михайло Мiшустiн дозволив торгувати алкоголем у газетних кiосках, i цигарками у тому числi. I це практично. I реклама сигарет та алкоголю вiдновилася на телебаченнi.
  I знову пiшла iдея тотальної волi. I вiдновлення доцiльностi та нових перемог. У тому числi слiдує i поправка до кримiнального кодексу. Вiдповiдно до якої не можна обирати
  запобiжним заходом утримання пiд вартою за злочини за якi передбачено не бiльше десяти рокiв ув'язнення. I сам кримiнальний кодекс був пом'якшений, особливо за економiчнi
  злочини. А багато статей було декримiналiзовано. I знову амнiстiя, i визволення низки ув'язнених. I всi, хто отримав строк до десяти рокiв, включно вирушили на
  свободу. А рештi термiн ув'язнення було скорочено на десять рокiв. I це ще лише початок. Звiльнили також усiх пенсiонерiв. А жiнок та дiтей за амнiстiєю вiдправили
  на свободу ще ранiше. I це дуже круто.
  Михайло Мiшустiн знову зустрiвся iз Зеленським. Переговори проходили у веселiй атмосферi. Вони пили дороге вино i закушували чорною iкрою.
  Зеленський зауважив:
  - А швидко донбаськi сепаратисти присмирiли!
  Мiшустiн згiдно кивнув:
  -Я їм ясно дав зрозумiти, що жодної пiдтримки вони не отримають. I вони зрозумiли, що проти української армiї їм не встояти. Тим бiльше, за пiдтримки НАТО.
  Президент України випив червоного вина та закусив чорною iкрою:
  -А як щодо Криму?
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї заявив:
  - Можна оформити як поступку Росiї за грошову компенсацiю у двiстi п'ятдесят мiльярдiв доларiв. Десяту частину ми виплатимо готiвкою, а решту
  пiдуть у залiк як п'ятдесятивiдсоткова знижка за нафту i газ, що ми поставлятимемо на Україну. Вас це влаштує?
  Зеленський вiдповiв iз посмiшкою:
  -Мене особисто це влаштує, але у ради можуть виникнути питання. Там крикунiв вистачає!
  Михайло Мiшустiн вiдповiв:
  - Кого пiдмажемо, кому орден дамо i помиримося!
  Президент Росiї без п'яти хвилин кивнув i додав.
  - Ми з Україною дружитимемо завжди!
  Зеленський згiдно кивнув:
  - Ми друзi навiки! Але чи не завадить нам Кличков?
  Михайло Мiшустiн пiдморгнув:
  - А ми його капiтально обгадали! Бач, як ми з нього педофiла-ґвалтiвника зробили!
  Президент України кивнув:
  - Тодi його слiд заарештувати!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї кивнув:
  - Обов'язково заарештуємо! А поки що весь свiт спостерiгає, забавний передвиборний балаган.
  Зеленський згiдно кивнув:
  - I у нас неабиякий балаган. Ну нiчого економiка у зростаннi, i скоро будемо в Євросоюзi!
  Михайло Мiшустiн заявив iз посмiшкою:
  - I ми теж увiйдемо до Євросоюзу! У нас буде нова та вiдмiнна дружба.
  Президент України весело заспiвав:
  - Буде людям щастя! Щастя на вiки!
  Капiталу влади! Сила велика!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї вiдповiдно кивнув:
  -Ми капiталiсти один з одним чудово можемо домовитися. I навiщо нам боротися один з одним!
  Зеленський цiлком логiчно зауважив:
  - Та й наша дружба, замiшана на меркантильних iнтересах наймiцнiша!
  Михайло Мiшустiн енергiйно заявив:
  - Звичайно ми не цiлком свого часу дружили, але тепер будемо на вiки у вiчно дружбi капiталу!
  Президент України знову зачерпнув золотою, посипаною дiамантами ложкою чорної iкри. Жадiбно її злапав, i сказав:
  - Гарна чорна iкра! Думаю, ми капiтально потоваришуємо!
  Михайло Мiшустiн iз цим частково погодився:
  - Та наша дружба буде такою - як титан! Якого не бере жодна iржа!
  I ось це дуже красиво, коли стали перед двома правителями танцювати босоногi та засмаглi дiвчата. I це справдi дуже красиво.
  Зеленський взяв i заспiвав:
  - Дiвчата бувають рiзнi,
  Синi, жовтi. червонi...
  I всiм однаково хочеться,
  У щось заморочитися!
  I це так красиво i дуже багато виглядало. I справдi просто все виглядає супер.
  I дiвчина теж босонiж дуже сексуальнi. I їхнi лички такi милi та красивi. I в них стiльки всього слiпуче прекрасного. Ай-так дiвчата, та й сексуальнi.
  I зрозумiло Мiшустiн i Зеленський разом сходили до лазнi. I там з ними були дуже гарнi та професiйно навченi дiвчата. I як це було здорово та класно.
  Все це було дуже круто та красиво, i по-справжньому та жорстко!
  Пiсля зустрiчi iз Зеленським, Михайло Мiшустiн пiдписав указ, пiдвищення зарплати та пенсiй у Росiї. I про значне захоплення допомоги на дiтей, i ще десять тисяч доларiв
  усiм, хто офiцiйно укладає шлюб. З поверненням цих грошей iз вiдсотками у разi розлучення. I це є прогресивним. I одружуватися треба заохочувати чоловiкiв до жiнок з дiтьми.
  I це дуже красиво робилося.
  Мiшустiн зберiг i теплi стосунки з Китаєм. I це було дуже сильним ходом. Хоча у росiйських ЗМI дедалi частiше критикувався Китай та згадувалися права людини.
  Мовляв у Китаї жорстокi закони та боротьба з корупцiєю носить характер скорiше зведення рахункiв, нiж наведенням порядку. I в Китаї народу все бiльше хотiлося дуже битися з владою.
  I бажання свободи має все змiсти та призвести до перемоги демократiї!
  Зеленський агресивно зауважив:
  - Бiлi країни мають бути єдиними!
  Народилася i думка про прогресивне християнство. I що треба, щоб i в небi була демократiя. I це iдеї цiлком серйознi. Мовляв, насправдi чому не ввести,
  та на небi парламент. I прийняти з його допомогою справедливi закони: щоб люди не хворiли та не старiли, i так далi - на благо людства.
  Мовляв, дiйсно, чому Бог про благо людства не турбується? Хiба люди не вартi щастя? Зрозумiло, дуже гiднi! I слава людинi!
  Михайло Мiшустiн нагородив релiгiйних дiячiв, у тому числi й протестантських конфесiй. I це було щедро...
  Але це ще не все.
  Виконувач обов'язкiв президента зустрiвся зi Свiтланою Тихановською. I це справдi дуже гарна дiвчина.
  Михайло Мiшустiн її запросив до свого палацу.
  Бив у небо фонтан iз золотої статуї дракона.
  I ось у крiслах посiдали вони.
  Прекрасна жiнка i лисий, неприємної зовнiшностi цар Росiї.
  Михайло Мiшустiн iз посмiшкою заявив:
  - Я радий вiтати законного президента Бiлорусiї!
  Свiтлана iз посмiшкою заявила:
  - А я рада вiтати майбутнього президента Росiї!
  Михайло Мiшустiн кивнув:
  - Наша дружба Бiлорусiї та Росiї мiцнiтиме i перебуватиме на пiдйомi!
  Молода жiнка заявила:
  -Так ми будемо дружити з Росiєю, i це буде справжнє братство!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї, зауважив:
  - Нам все одно хто президент Бiлорусiї, головне, щоб нашi народи були братнi та дружили! У майбутньому Україна приєднається до нашого союзу. А потiм i вся СНД увiйде
  у Євросоюз.
  Свiтлана Тихановська iз цим погодилася:
  - Усi країни свiту прагнутимуть дружби i зближення, i свiтової полiтичної глобалiзацiєю. Щоб усi країни були єдинi та зникли б мiж ними кордони. I буде
  у майбутньому капiталiзм iз людським обличчям!
  Михайло Мiшустiн випив келих вина i проревiв:
  - Весь свiт насильства ми розриємо,
  Вщент, а потiм...
  Ми новий, новий свiт збудуємо,
  I в ньому не буде знай проблем!
  I вони разом зi Свiтланою цокалися келихами. I це була щедра п'янка.
  I Бiлорусь, i Росiя домовилися, що буде одна спiльна рубльова зона.
  Мiшустiн зазначив:
  - Я на вiдмiну вiд Путiна з диктаторами обiйматися i цiлуватися не маю намiру!
  Свiтлана Тихановська зазначила:
  -Росiя та США, та їхнi союзники боротимуться за свободу та демократiю у всьому свiтi!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї Мiшустiн проорав:
  - Слава свободi та демократiї у всьому свiтi!
  Свiтлана енергiйно пiдтвердила:
  - Росiї та Бiлорусiї - слава!
  Ось це були войовницi класу супер!
  I правителi класу гiпер!
  I потiм можна зi Свiтланою та лазню сходити та попаритися. А що на те й велика дружба Росiї та Бiлорусiї та Євросоюзу!
  Михайло Мiшустiн енергiйно набирав очки, i його рейтинг пiднiмався i йшов у наступ.
  Великий цар Росiї для булькал:
  - Великi росiйських визнає планета,
  Ударом меча розтрощили фашизм...
  Нас люблять i цiнують усi нацiї свiту,
  Крокує народ усiєю країною в комунiзм!
  Та й нова iдея - капiталiзм та комунiзм єдинi. I Росiя, минаючи стадiю соцiалiзму, прямо з капiталiзму пiде в комунiзм!
  Принаймнi Михайло Мiшустiн у неї навiть вiрить i прислухається. I це по-бойовому.
  А передвиборча кампанiя триває. Номiнально вона демократична, але, зрозумiло, велика кiлькiсть кандидатiв просто не встигають висвiтлити свої програми. I це породжує проблеми.
  Михайло Мiшустiн дуже навiть по-бойовому виступає i має фора у всьому.
  I впевнене лiдерство у всiх соцопитуваннях. I новi iдеї. Наприклад, ордени материнства для жiнок. Бронзовий за чотири дитини, срiбний шiсть, i золотий за вiсiм.
  I зрозумiло за кожну державу платить величезнi грошi. Ну за ордени та дiтей матерям платитимуть довiчно - так що плодiться та розмножуйтесь. I це активна
  демографiчна полiтика.
  Мовляв час надерти i дупу Китаю. Що Росiї слiд своє населення за двадцять рокiв потроїти, що додасть їй додаткової ваги у всьому свiтi. I що такi будуть плани
  у нового Наполеона
  Михайло Мiшустiн як то кажуть - людина дуже навiть бойова. I його задерикуватий настрiй передається й iншим. I ось новi реформи... Наприклад, гарна iдея платити
  батькам грошi, якщо їхнi дiти вiдвiдують спортивнi секцiї. I це заради здорового способу життя.
  I чого ще не робив Мiшустiн. Зокрема, вирiшив оголосити вихiдний день щоп'ятницi протягом разу на мiсяць. I це на догоду вже мусульман. I зрозумiло, на
  Байран також був встановлений вихiдний. Хоча в особистiй зустрiчi з патрiархом Михайло Мiшустiн висловив занепокоєння експансiєю Iсламу. I запропонував реформи у православ'ї.
  Ось чому б попа не обрити бороди та не пiдстригти волосся? Хiба це була б погана iдея?
  Патрiарх зазначив, що це навряд чи хоч щось дасть. Iншi пропозицiї Михайла Мiшустiна було скасувати пости, i спростити порятунок. Зокрема, пости все одно
  не дотримуються, особливо Рiздвяний i лише вiдлякують людей вiд Православ'я.
  Михайло Мiшустiн зазначив, що зростання вiдсотка мусульманського населення в Росiї, чреватий спалахами екстремiзму, i тероризму, а може, чимось i гiршим. I потрiбне Православ'я
  зробити бiльш легким та привабливим. У тому числi i скасуванням поста. I плюс, зрозумiло, мають бути й iншi реформи. Зокрема щодо Християнського раю.
  Тут потрiбно вчення щоб теж були гареми, палаци, розкiшнi бенкети та невiльницi та невiльники. I взагалi треба вчити що рай - це рай де всi мрiї збуваються.
  А то не дуже людину зi свiту приваблює, якщо вона буде лише безстатевим ангелом. I звичайно треба також залякувати пеклом. I не надто розумiти.
  А навпаки, зробити Православ'я простiше, зрозумiлiше i привабливiше. Як i пекло спростити - як мiсце вiчних мук та озеро, що кипить вогнем та сiркою, де дуже боляче.
  I не треба розумiти i щось складне вигадувати. I що рятує лише церкву Православну треба вчити, i зрозумiло вiрою та плюс справи.
  Але головне - це вiра. Якщо ти православний та хрещений, то ти вже врятований. Тiльки якщо ти великий грiшник тебе трохи в пеклi мучать. Так ось така виходить релiгiя.
  Вже куди простiше та зрозумiлiше.
  Михайло Мiшустiн запропонував у такий спосiб реформувати Православ'я.
  Патрiарх Кирило зазначив, що незважаючи на зовнiшню привабливiсть такої iдеї, подiбне може новi проблеми породити. Хоча, звичайно ж, Православ'ю не вистачає
  просто ти.
  Торкнулося питання i Трiйцi. Мiшустiн запропонував варiант:
  - Якщо замiсть незрозумiлого вчення про Трiйцю, вчити що Бог тiльки Один, i це Бог-Батько. А Iсус первiсток творiння, що цiлком за Бiблiєю!
  Патрiарх Кирило заперечив:
  - Трiйця - це фундаментальне вчення Християн. Вiд нього не можна просто вiдмовитися. I взагалi реформи мають бути обережними!
  Мiшустiн зазначив:
  - Без реформ не можна! Православ'я втрачає свої позицiї! I пiсля коронавiрусу скептик про християнство лише посилився. Ось безбожний Китай з мiнiмальними втратами
  епiдемiї вийшов!
  Патрiарх Кирило зiтхнув i зазначив:
  - Злi i неправеднi процвiтатимуть!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї зазначив:
  - Нехай будуть! А що за Бог, якi допускає це? Якщо Бог може запобiгти лиху i допускає його, то що за це за Бог?
  Патрiарх Кирило знизав плечима i вiдповiв:
  - Ну ти бачиш чадо - Бог чомусь допускає зло! А чим це пояснити? Справдi, незбагненна загадка. I клiмат на планетi Земля явно псуватиметься!
  Михайло Мiшустiн прогарчав:
  - Та псується! I за це хтось та вiдповiсть своєю головою!
  I було видно наскiльки виконуючий обов'язки президента сердитий!
  А вибори наближалися. I це, зрозумiло, серйозно. Видно, було як закiнчуються останнi днi до першого туру. Немає з одного туру Мiшустiну навiть з урахуванням адмiнiстративного
  ресурсу не перемогти, хоча фальсифiкацiї очiкуються масовi. Але все одно боротьба має бути сувора. Михайло Мiшустiн дав таємну установку, щоб у другий тур вивели
  Володимир Вольфович Жириновський. I навiть вирiшив допомогти одiозному головi ЛДПР. А саме взяв та нагородив його орденом Андрiя Первозванного i це було дуже навiть
  сильним та несподiваним ходом. Володимир Жириновський взагалi полетiв у небеса. I тут нiчого не можна було вдiяти. У другий тур теж треба знати, кого виводити.
  А ще Михайло Мiшустiн пообiцяв, що Росiя протягом чотирьох рокiв здiйснить полiт на Мiсяць. I це вже буде точно!
  А за десять рокiв вiдбудеться полiт на Марс. I це теж iз гарантiєю сто вiдсоткiв. Але не так це просто здiйснити Михайлу Мiшустiну. Проте амбiцiї наполеонiвськi.
  I ще один указ Сталiна орденом Андрiя Первозванного нагородили.
  I це дуже круте рiшення. Хоча лiберали i були незадоволенi. Ось це справдi круто.
  А дата виборiв у червнi 2022 року наближалася, i це дуже цiкавi передвиборчi перегони, якi невiдомо чим закiнчаться.
  Точнiше перше мiсце вiдомо: Михайло Мiшустiн. А ось хто вийде у другий тур - загадка!
  I вже полiтика Михайла Мiшустiна видно - вона на долонi. А ось що чекати вiд решти?
  Народ загалом наступником Путiна задоволений. Зарплата перевищила тисячу доларiв на мiсяць, досягнувши рекордного рiвня.
  Цiни та курс долара стабiльнi. Можна купувати алкоголь у будь-який час, i навiть послати за пляшкою свого синочка. Можна не соромлячись курити та пити пиво, де завгодно.
  За марихуану не садять. Гомiки отримали свободу та право на одностатевi шлюби. I геї, i лесбiянки задоволенi. Можна i матюком на телебаченнi лаятися: це свобода.
  I по телевiзору стали показувати еротику та м'яке порно. Насправдi свободи побiльшало. I особливо молодь Михайла Мiшустiна любила. У будь-якому кiоску i в будь-яке
  час купуй пиво.
  Народ втомлених вiд деспотiї Володимира Путiна з радiстю сприймав волю Михайла Мiшустiна. I йому це вдавалося дедалi бiльше.
  Отже, всi соцопитування робили його явним фаворитом. Навiть кiлька кандидатiв у президенти взяли та зняли свої особи на користь Михайла Мiшустiна. I це треба сказати чудово.
  I його вже так i називали: Михайло Другий!
  Народ, що скучив за свободою, трiумфував. I йому хотiлося, щоб свободи ставало дедалi бiльше. I люди нарештi розпрямили спини, i Росiя справдi ставала
  державою реальної демократiї та прав людини.
  Жити стало краще! Жити стало веселiше!
  I Михайло Мiшустiн разом iз усiєю країною впевнено пiдiйшов у першому турi виборiв. I далi очiкувалися переможнi зведення, трiумфу виконує обов'язки президента Росiї.
   РОЗДIЛ ?3.
  СРСР поки що переживав не найкращi часи. Але по всiй країнi розгорнулися грандiознi забудови. Дiвчата шукали дуже активно i працювали немов майстринi.
  Войовниця Наташа пiсля важкого робочого дня та укладання рейок знайшла в собi сили, босими пальчиками нiжок налаштувати розповiдь.
  Роммель не зробив паузи пiсля взяття Толбука i продовжив наступ, не даючи англiйцям засiсти в оборонi. I в результатi йому вдалося здобути вражаючу перемогу.
  Єгипет став пiдконтрольною вермахту територiєю. Мало того Роммель форсованим кроком увiрвався в Iрак, захопивши i Багдад i Кувейт. Сталiн розумiється на прохання Черчiлля
  зреагував i посунув свої вiйська до Iраку. Але призвело до того, що у вiйну за Нiмеччини вступила i Туреччина. Ситуацiю посилило i те, що до цього Японiя виграла у
  США битву при Мiдвей. I рiшуче захопила iнiцiативу в Тихому океанi. I японцi вiдразу змогли захопити i гавайських Архiпелаг. I це дало їм володiння повною
  та безумовною iнiцiативою на морi. Мало того, самураї вирiшили, що можна i на СРСР напасти. Америка не море бита. А значить, руки у японцiв розв'язанi на Далекому Сходi.
  I цiлком можна взяти i запресувати радянську армiю... I 1 вересня 1942 року самураї атакували Владивосток, i позицiї радянських вiйськ у Сибiру. I це було нищiвним
  ударом.
  Гiтлерiвцi правда не змогли вiдразу взяти Сталiнград i загрузли в боях. Проте Туреччина атакувала в Закавказзi. Та й японцi вiдвернули значнi сили СРСР.
  До кiнця грудня нiмцi таки Сталiнград взяли i закрiпилися на Волзi. I потiм почали готувати новий наступ. Поповнивши армiю тотальною мобiлiзацiєю i наштамповавши
   нових танкiв: "Пантера", "Тигр", "Лев", нiмцi рушили свої вiйська в наступ. Основний удар завдавав уздовж Вовки у напрямку Каспiйського моря. Наступ
  почалося 15 травня, i з самого початку зустрiлася з жорстким опором Червоної Армiї. Радянськi вiйська накопали окопи i були готовi вiдбити могутнього ворога.
  Але нiмцi, зрозумiло, сильнi i їх нова технiка.
  Герда та її екiпаж билися на танку "Лев". Ця машина мала вагу в дев'яносто тонн, лобову броню корпусу в 150-мiлiметрiв пiд нахилом в сорок п'ять градусiв, а бортову в
  100-мм i теж з нахилами. I ще гармату в 105-мiлiметрiв та довжиною ствола в 70 ЕЛ. А лоб вежi загалом 240-мiлiметрiв iз нахилами. Танк "Лев" таким чином
  був непогано захищений, але його маса дев'яносто тонн висока. Щоправда двигун у 1000 кiнських сил забезпечував задовiльнi ходовi якостi. Цей танк був
  непробивнi з бортiв для бiльшостi радянських протитанкових засобiв. А в лоба його взагалi радянськi гармати не брали. Дуже добрий захист мав "Лев". I його форма була з нахилами бронi, у тому числi i з бортiв.
  Бiльшiсть ресурсiв Третього Рейху, i фактично повне припинення бомбардувань заводiв Нiмеччини дозволили цей танк запустити в серiю, i зробити його цiлком
  вiдповiдним для запитiв вiйськових. А сама гармата була, мабуть, навiть надмiрною. Хiба що скорострiльнiсть у неї була не дуже п'ять пострiлiв за хвилину. Але вона з великою
  дистанцiї брала усi радянськi машини.
  Герда їхала на цьому танку попереду iнших машин. Так вiн був найкраще захищений. Танк "Маус" до серiйного виробництва ще не готовий. Другий iз захисту машиною виявився
  тiльки "Фердiнанд". Але ця самохiдка трохи застарiла.
  Але "Лев" йде на радянськi позицiї i снаряди вiд нього вiдскакують, мов горох.
  Герда пальнула по росiйських гарматах, за допомогою босих пальчикiв нiжок i сказала:
  - Ось як у нас оборонна мiць!
  Шарлота хихикнула i вiдзначила:
  - А чого росiяни хотiли? Це похмурий тевтонський генiй!
  Христина з усмiшкою додала:
  - Це буде наша величезна перемога!
  Магда натиснула голою п'ятою на педаль i погодилася:
  - Нам належить правити на вiки!
  I дiвчина приголомшливо розреготалися... I це було загалом по-бойовому i досить круто.
  Танк "Лев" йшов уперед i стрiляв.
  Герда ведучи вогонь, вiдзначила:
  -Ось це потужнiсть, що пробивається!
  I дiвчина труснула босою, точеною нiжкою.
  Шарлота теж вела вогонь i дiяла дуже влучно. Якщо потрапить, то реально рознесе.
  Руда войовниця пригадала як вона трощила ворога. I кохалася з чоловiками. I це було так класно до запаморочення. Особливо якщо пустити в хiд язик.
  Вiдчути пульсуючий нефритовий стрижень у ротi.
  Шарлотта з посмiшкою проспiвала:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  Крiстiна, ведучи вогонь по супротивнику з кулеметiв, в'якнула:
  - За найбiльший комунiзм!
  I як дiвчина вiзьме та розсмiяється.
  Магда теж як запище:
  - Я войовниця космiчної швидкостi!
  Удар дiвчаток нищiвний. Гiтлерiвцi першого ж дня глибоко вклинилися у позицiї радянської армiї. Дуже вже у них мiцнi клини та лiтаки-штурмовики грiзнi.
  Потужний Фокке-Вульф трощить радянськi позицiї з повiтря. I його забiйна сила велика. I потужнi авiацiйнi гармати та броня. Оце машина. Справжнiй жах для радянських
  позицiй, та ще й швидкiсна. Не те що IЛ-2. Та ледве набирає висоту.
  Альбiна та Альвiна та Хельга нiмецькi льотчицi прагнуть дати рiшучий бiй. I вони давай на Фокке-Вульф радянськi позицiї обробляти. Ось так вони трощать, i збиваються
  танки. I лiтаки також.
  Альбiна з напором проспiвала:
  - Я найсильнiша у свiтi,
  Ворогiв замочу у сортирi!
  I як зiб'є радянський лiтак. I це чудова краля. I дуже навiть у нiй бойовi та агресивнi якостi.
  А Альвiна не гiрша i теж радянськi позицiї дуже хвацько обстрiлює. Бойова вона краля - не скажеш, що слабка. Та нi Альвiна так лихо ворогiв збивається немов сама
  є дiвчина супер.
  I якщо вже зiб'є, то лiтак безпосередньо вщент.
  I войовниця солодкозвучно спiває:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I двiчi є два не чотири!
  I Хельга спiває за нею i радянськi позицiї обстрiлює.
  Але вiйна вiйною, а справа.
  Нiмцi просувалися вздовж Волги. Їх броньований кулак сильний, а побудова - клин. I цьому протиставити було важкувато. СРСР воював на три фронти, i сил не вистачало.
  А ворог фактичний не вiдчував тиску iз Заходу i впевнено насiдав. Крiм того, i у Червоної Армiї, яка майже не має перемог моральний дух, падав. Дезертирiв i в реальному
  iсторiї чимало, а альтернативне ще бiльше. I тут як кажуть, просто не порозумiтися з монстрами. Та влипла Червона Армiя по самi гланди. Та й по ленд-лiнз майже нiчого
  не постачалося - самим союзникам не вистачало. I це також суттєво. I особливо в авiацiї, де в реальнiй iсторiї бiльше половини алюмiнiю йшло ленд-лiнзами. Так що
  американцi не помагали. А нiмцi у небi Червону армiю капiтально притиснули. Особливо важко було СРСР, коли з'явився легендарний ас Марсель. Це перший льотчик, який
  збив сто п'ятдесят лiтакiв. Потiм би за триста лiтакiв повторно нагороджений Лицарським Хрестом Залiзного Хреста зi срiбним дубовим листям мечами дiамантами.
  А також отримав i орден Нiмецького орла iз Дiамантами. А за п'ятсот лiтакiв Лицарських хрест Залiзного Хреста iз золотим дубовим листям мечами та дiамантами.
  Ставши першим нагородженим подiбною високою нагородою.
  Марсель був дуже небезпечний ас, i кидався в пекло бою. I це справжнiй феномен. Радянськi льотчики його боялися. I англiйськi також. Та це було дуже круто з таким
  як вiн боротиметься. Марсель як кажуть i у вогнi не горiв i у водi не тонув. I для Червоної Армiї був жахливим кошмаром.
  Сталiн навiть за його голову призначив нагороду у мiльйон радянських карбованцiв. I це було дуже твердим ходом. А проти арiйських вiйськ не встояти.
  Через мiсяць наполегливих боїв гiтлерiвцi вийшли до Каспiйського моря та дельти Волги. Розгорнулися жорстокi бої за Астрахань. А Кавказ був вiдрiзаний морем вiд основного континенту.
  Сталiн вiдчував, що програє... I запропонував Гiтлеру свiт за будь-яких умов.
  Фюрер погодився. За умови, що СРСР вiддасть Кавказ, вже захоплене нiмцями, i навiть Ленiнград, Карельський пiвострiв i Архангельськ. I плюс її СРСР платитиме
  Третьому Рейху репарацiї та передасть бiльшу частину своєї технiки та вiйськового обладнання.
  Незважаючи на надмiрнiсть умов, Сталiн погодився. СРСР також був змушений поступитися i Японiї вже захоплене Примор'я, Монголiю, частину Казахстану, Камчатку та Магадан,
  i теж платити данину.
  Сталiн пiшов на фактичну капiтуляцiю. Але зберiг Москву та власну шкуру. Гiтлер в цiлому був задоволений вiйною на сходi, хоча i вiдзначав дуже великi втрати.
  пiвтора мiльйона лише вбитими. I що цiна завоювань виявилася неймовiрно високою.
  А друга свiтова вiйна все ще тривала. Фашисти рушили Iндiю, яку Японцi не встигли захопити й у Африку. Та вiйна зi Сходу перемiстилася на Захiд.
  Третiй Рейх мав потужний i постiйно зростаючий пiдводний флот i в тому числi з'явилися швидкiснi субмарини на перекисi водню. У серiю пiшла i "Пантера"-2 iз потужним
  озброєнням, пристойною лобовою бронею у поєднаннi з не надто великою вагою та потужним у дев'ятсот кiнських сил двигуном. I це серйозно. Танк "Пантера"-2 за своїми бойовими
  якостям у вiдсутностi собi рiвних. Жодна машина союзникiв не могла встояти проти нiмецької гармати калiбру 88-мiлiметрiв ЕЛ 71, а лобова броня "Пантери"-2 навпаки не пробивалася
  протитанковими засобами супротивника. I це непоганий ергономiцi та хороших ходових якостях.
  Єдине слабке мiсце "Пантери"-2 це бортова броня всього 60-мiлiметрiв пiд нахилами. Але це завдяки швидкостi та маневреностi не настiльки суттєво.
  Отже, що поки що нiмцi мають перевагу. А що в англiйцiв? А нiмецький найновiший автомат МР-44 найкращий у свiтi.
  Так пiшло захоплення колонiй та повiтряний наступ. На рахунок ракет ФАУ, це питання спiрне, але їх, зрозумiло, теж розробляли i запустили в серiю. Добре ресурсiв вистачало.
  I реактивну авiацiю теж у серiйне виробництво запустили. Лондон зазнавав обстрiлiв... До лiта 1944 року Британiя втратила i Африку, i Азiю, i навiть нiмцi разом.
  з японцями захопили Австралiю отже тепер вермахт виношував плани висадки десанту в метрополiї.
  У фашистiв з'явилися десантнi модулi на танки. Крiм того, пройшов успiшно випробування танк "Маус"-2 пiдводного призначення. I ще багато чого. I субмарини англiйськi
  як лютували жорстоко.
  Так що Гiтлера так легко зрозумiло не здолати. А ось Британiю забити дуже навiть можуть.
  Сталiн тут теж не мiг нiчого вдiяти. Не влазити ж у вiйну з ворогом. А фрицi зiбрали потужнi сили... Висадку десанту планували спочатку на червень.
  Але лiнкор "Бiсмарк", збудований замiсть колишнього потопленого, ще не був готовий до експлуатацiї. Будувалися у Третьому Рейху та авiаносцi. Тож збиралася колосальна
  армiї на воду. Але це все потребувало часу. Навiть якщо й враховувати хвалену нiмецьку органiзованiсть та порядок.
  Ось уже в липнi пiшли масованi обстрiли ракетами ФАУ-1 та ФАК-2 та разом iз бомбардувальниками реактивними. I це треба сказати дуже жорстока поножовщина.
  Лондон був дуже зруйнований. I пiдводнi човни Третього Рейху дiставали. У бомбардуваннях також взяв долi ТА-400 потужнi шестимоторний лiтак, i Ю-488, перший
  серiйний чотири моторний бомбардувальник.
  I це такi нищiвнi удари по Британiї, що несуть цiлi квартали. Нiхто не встоїть. А в серпнi почалася висадка десанту та iнших переважаючих сил.
  Англiйцi були деморалiзованi i майже не чинили опору, вiйськам їх вiдчутно перевершували i кiлькiстю i головне якiстю.
  На Пантерi-2 воювала бойова Герда. Вона збивала один танк противника за iншим i спiвала:
  - Буде у свiтi комунiзм,
  Раз два три чотири п'ять!
  Атакує вас фашизм,
  Вийшла Герда пострiляти!
  А зверху ще й дiвчата iз голими нiжками пресують. А Марсель отримав за сiмсот п'ятдесят збитих лiтакiв унiкальний орден: Лицарський Хрест Залiзного хреста
  платиновим дубовим листям мечами та дiамантами. I це дуже круто.
  Британiя капiтулювала.
  I це дуже гучна перемога Третього Рейху.
  Пiсля падiння Британiї стало зрозумiло, що наступна жертва - це США. I що такого розгрому вороговi не уникнути.
  Американцi на чолi з Рузвельтом прищемили хвiст. Тим бiльше, наступнi вибори виграв республiканець, який став наймолодшим з обраних президентiв Америки.
  I вiн запропонував Гiтлеру свiт... Фюрер же цю пропозицiю вiдхилив, заявивши, що Нiмеччину влаштує лише беззастережна капiтуляцiя США. I нiмцi рушили на Iсландiї
  провiвши операцiю "Iкар" i далi на Гренландiю та Канаду. Почалося захоплення територiй.
  Ще нiмцi створили плацдарм i в Аргентинi, i стали насувати свої полицi i звiдти. I далi на Бразилiю та Венесуелу. Iшов похiд фашистських полчищ, та й ще японцi лiзли.
  I теж їхнi сили були значнi.
  Та проти них США не встояти. I йшов затискач Америки в клiщi. У серiйному виробництвi з'явилися танки Е. Вони досконалiшi, нiж колишнi моделi. Танк Е-50 став
  Пантера-3, з набагато товстою бронею, особливо по бортах. Сам танк за вагою досяг шiстдесяти п'яти тонн, зате лобова броня в 250-мiлiметрiв, а бортова в 170, що
  при двигунi 1200 кiнських сил забезпечувало хорошi ходовi якостi. Гармата була 88-мiлiметрiв в 100 ЕЛ, що пробиває всi американськi танки з великої дистанцiї.
  Збiльшувати калiбр вважали не доцiльним. Ось така грiзна "Пантера"-3 i стала основним нiмецьким танкам, що випускаються. А США з'явився тiльки з нового "Першингу" i то
  його мощi не вистачало щоб пробити "Пантеру-3" навiть у борт чи корму. I тiльки у нового Надпершiнг могли бути шанси це зробити поблизу, i в борт.
  Нiмцi трощили США з великою люттю. I буквально бомбардували в трiски. Тож у Америки не було шансiв на перемогу. I вона програвала...
  Герда стрiляючи їх гармати танка "Пантера"-3 агресивно ревiла:
  - Я найкрутiша баба у свiтi!
  I вела вогонь за допомогою босих пальчикiв нiжок. I це була дiвка дуже сексуальна. I її мова дуже спритна.
  Герда пальнула за допомогою голої п'яти i пискнула:
  - Ну як вiд гвинта!
  I як розсмiяється пiсля цього.
  Ось це вона бойове дiвчисько - просто супер!
  Шарлота теж як по ворогах пальне. I масу супротивникiв рознесе i промуркотить:
  - Я дiвка супер!
  I пiдморгне сапфiровими очима. Ось це дiвчисько - просто гiпер!
  I Крiстiана як по американцях рушить. I як їх притисне.
   I проворкує:
  - Я є дiвчина найагресивнiшого польоту.
  I Магда також дiє активно i з натиском. I збиває танки супротивникiв, їжа:
  - За нашу Батькiвщину велику!
  Ось це дiвча - скажемо так - класу гiпер!
  I всiх, хто потрапить - розтопчуть.
  А тим часом в окупованих районах СРСР гiтлерiвцi кермують та педалять. Андрiйко потрапив у полон. Його впiймали за доносом полiцая Рогатого. I почалося. Капiтан СС Краусе
  спочатку з хлопчиком рокiв тринадцяти розмовляв добре. Але хлопчисько спритно уникав пасток i будував iз себе безневинного ягняти. Тодi Краузе наказу висiкти батогом
   Андрiю. З хлопчика зiрвали сорочку i стали бити. А потiм ще й черевики зiрвали та били босими п'ятами. З того часу Андрiйку почали катувати. Хлопчик пiд ударами стогнав
  плакав, але нiчого не казав. Навiть коли до голих пiдошв дитячих нiг доклали широкi смуги червоного вiд жару залiза. I хлопчик скрикнув знепритомнiвши.
  Його також здригали на дибу i робили струс. I знову пороли цього разу дротом. Змучений тортурами та допитами Андрiйко виявився живучим. I змiг, коли повели
  його вiшати дiйти до мiсця страти на скалiчених та обпалених ногах. З ним разом повiсили ще двох босоногих жiнок. вiшати Андрiю вели лише в одних трусиках, i все
  бачили жителi та численнi слiди вiд батогiв, дроту, опiки на грудях хлопчака. Свiтле волосся Андрiйко обрило i видно стало на майже голому черепi шишки та забої.
  Вiн iшов iз плакатом, де написано - я партизан.
  Потiм його поставили на ящик. Двi жiнки були повiшенi першими. Вони були лише в сорочках. А хлопцю накинули на тоненьку шию петлю. Андрiйко згадав як
  полiцаї гасили про його дитячi груди цигарки i здригнувся.
  Ось петля затяглася i тупий чобiт фашиста вибив з-пiд нiг пiонера ящик. Андрiйко вiдчув, що задихається. Перед його очима помчали рiзного роду видiння.
  Такi яскравi та барвистi. Але ось щось трапилося... I Андрiйко прокинувся. Його на ношах несли партизани. Хлопчик спочатку подумав, що це iнше свiтло. Але тут дiзнався
  дядьку Макара i про булькав:
  - За комунiзм Мак!
  Той вiдповiв упевненим тоном:
  - Буде ще комунiзм!
  Але все йшло в США не за правилами .... I 30 сiчня 1946 року США капiтулювали перед Вермахтом. Щоправда, до цього моменту гiтлерiвцi дiйшли до Вашингтона i ситуацiя стала.
  практично безнадiйною.
  Настав перiод, правда, не надто довгий свiту.
  20 квiтня 1953 року розпочалася нова вiйна мiж Третiм Рейхом та Японiєю. Третiй Рейх хотiв вiдiбрати в Японiї її колонiї i її пiдкорити. Новий вождь СРСР на той момент
  був Лаврентiй Палич Берiя. I вiн запропонував Гiтлеру участь у вiйнi проти самураїв. Гiтлер погодився, i СРСР мiг повернути свої, ранiше втраченi у вiйнi з Японiєю землi,
  а також отримати Пiвденних Сахалiн та Курильську гряду. I це точно.
  Так розпочалася нова велика вiйна. I тепер Третiй Рейх та Росiя були разом проти Японiї з її численними колонiями. I пiшла вже така вiйна.
  Оленка та її екiпаж билися на IС-7, трощили самураїв i спiвали:
  -Слава нашiй Батькiвщинi СРСР!
  Усi ми покажемо великий приклад!
  I Оленка як пальне по супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок. I її пострiл - це просто супер.
  Анюта теж стрiляє за допомогою голої п'яти i верещить:
  - Я дiвчина гiпер!
  I Алла ця руда чортовка як лупе, i проворкує:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I теж босi пальчики нiжок застосує.
  I Марiя також б'ється у бою. I знову-таки застосує при стрiльбi свiй червоний сосок грудей i пискне:
  - Я крутiший за всiх на планетi Земля!
  I заодно Свiтлана як вiзьме i шарахне по супротивнику i пискне:
  - За Вiтчизну та свободу!
  I теж застосує полуничний сосок грудей.
  Ось це дiвки - просто диво. I їх капiтальний азарт. I нищiвна мiць.
  Оленка прочирикала:
  - Бачу чорт iде горбатий,
  Я йому мiж очей лопатою!
  I дiвчисько як розсмiяється, вискалив зубки. Так вона скажемо прямо войовниця супер. I ще бойова понад будь-яку мiру. Ось це дiвка.
  Японцiв пiдтискують по всiх азимутах капiтально. I це їхня явна перевага i прагнення до перемоги.
  Альбiна та Альвiна в небi кружляють, i самураїв трощать. I при цьому спiвають:
  - Ми найсильнiшi у свiтi дiвчата,
  I нас так бояться будь-якi хлопцi!
  I Альбiна збиває лiтак супротивника за допомогою босих пальчикiв нiжок. Ось це дiвка, просто ультра!
  Альвiна натиснувши червоним соском скосила масу самураїв i пискнула:
  - Я є войовниця - гiпер!
  А Марсель зовсiм поза конкуренцiєю. Вiн стiльки лiтакiв вiн збив. За тисячу отримав - Зiрку Лицарського Хреста Залiзного Хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами.
  А за двi тисячi отримав - Зiрку Лицарського Хреста Залiзного Хреста iз золотим дубовим листям, мечами та дiамантами. А за три тисячi вже була Зiрка Лицарського Хреста
  Залiзного Хреста з платиновим дубовим листям - мечами та дiамантами. I це дуже круто.
  Японiя теж не витримала напруги за рiк завойована подвiйним ударом з усiх бокiв. I вийшло все дивовижно.
  СРСР повернув собi втрачене Сходi i змiг трохи розпрямити спину.
  А Гiтлер залишався диктатором. Третiй Рейх пiдкоривши собi всю планету в 1959 провiв референдум, де Адольф Гiтлер отримав статус всесвiтнього iмператора.
  I повна унiфiкацiя. 20 квiтня 1960 року стартував перший в iсторiї людства пiлотований полiт на Марс. А коли Гiтлер помер у березнi 1961, то його спадкоємцем став
  отриманий шляхом штучного заплiднення принц Вольф. I вирiшив добити останню суверенну країну планети Земля, саме СРСР пiд керiвництвом Берiї.
  I розпочалася нова, велика вiйна.
  Вiйна, що могла стати останньою в iсторiї людства.
  Нiмеччина напала на СРСР 20 квiтня 1962 року i це була агресiя. А до Москви всього лише кiлометрiв iз двiстi. Як тут встояти проти армiй з усього свiту?
  I гiтлерiвцi рушили в обхiд радянської столицi, ламаючи потужнi, укрiпленi рубежi. I їх зустрiли буквально усi мобiлiзованi сили.
  I розгорнулася жорстока i нещадна битва.
  Але у нiмцiв вiйськ удесятеро бiльше, i вони беруть буквально кiлькiстю. I спробуй такi сили взяти.
  Наташа бореться з гiтлерiвцями i спiває:
  - Раз, два, три - ворогiв усiх розiрви!
  I босими пальчиками нiжок як убивчої сили гранату жбурне.
  Зоя теж бореться iз фашистами. I босими пальчиками нiжок кидає презенти анiгiляцiї.
  I при цьому вищить:
  - Усiх ворогiв замочимо!
  Августина теж б'ється. Зминає супротивникiв влучними пострiлами. Буквально руйнує їх i спiває:
  - Вiрю настане епоха комунiзму!
  Свiтлана теж викошує супротивникiв. Кидає голою п'ятою забiйну гранату i пищить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  Ось це дiвки - прямо скажемо - кривавi дiвки!
  Наташа, строчачи по противнику, i вибиваючи з нього жар, пискнула:
  - Слава нашiй Батькiвщинi СРСР!
  Зоя, луплячи ворогiв, пiдтвердила:
  - Нашим героям слава!
  I голою п'ятою дiвчина знову кине гранату куди вже забiйнiше i сильнiше.
  Ось це дiвки - найвищий та найкрасивiший у свiтi клас.
  Бойова Августина помiтила, крушивши ворогiв, i вибиваючи їх цiлими шеренгами:
  - Слава епосi комунiзму!
  I руда мегера як пiдморгне, своїми пекельними очима.
  Агресивна Свiтлана заявила, викошуючи ворогiв забiйними презентами смертi:
  - Наша епоха i є комунiзм!
  I теж голою п'ятою руйнування пiдкине.
  Ось це дiвки - просто диво якесь.
  Ось як за фашистiв вiзьмуться i не зупиниш.
  А в небi Вiдьмакова бореться. Вона ця дiвчина просто дикий жах якийсь. То фашистiв молотить, що спуску нiкому не дасть. Ось це дiвка Анастасiя Вiдьмакова - самий
  найвищий свiтовий пiлотаж.
  I войовниця як прокукаркає:
  - Я найбойовiша i найсильнiша у свiтi!
  Акулiна Орлова, теж дiвчина, що звикла битися в одних трусиках, перевiряла:
  - Ми всiх ворогiв переможемо!
  I голою п'ятою вiдправить презент смертi та пискне:
  - А потiм смажимо i з'їмо!
  Мiрабела Магнiтна б'є ворогiв у повiтрi i верещить на всю горлянку:
  - Ми всiх у свiтi сильнiшi!
  I червоним соском як натисне на кнопку, всiх розбиваючи. Ось це дiвки - все дiвкам, дiвки.
  Наталя теж б'ється з ворогом активно. I всi її влучення дуже точнi. I не промахується красуня.
  I войовниця верещать:
  - Слава епосi комунiзму!
  I знову показує мову. Нi вона бойова дiвчина.
  I войовницi буквально ревуть вiд обурення та болю.
  I їхнiй накат на фашистiв дуже бойовий. I гранично агресивний.
  А тут ще й Оленка на IС-15 приспiла.
  Ну i куди фашистам вiд цього подiтися? А Оленка - це баба бойова.
  I як вистрiлить по супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискне:
  - За СРСР!
  I пiсля цього вiзьме i розсмiяється. Ось це дiвка - просто скажемо дiвка - супер!
  I знову по ворогах дiвчата стрiляють i дуже точно потрапляють.
  А їхнi нiжки босi, та п'ятки голi. А самi вони баби дуже чудовi. У них стiльки сили та смаку до перемоги.
  Анюта, стрiляючи босою нiжкою, вiдзначила:
  - Наша мiць усiх сильнiша!
  I Алла знову як по супротивнику з гармати врiже i провiзить:
  - За новi перемоги СРСР!
  I Марiя теж довбає в ворога влучно. Проб'є броню танка i пискне:
  - За комунiзм!
  I Олiмпiада голою п'ятою снаряд направить, гiтлерiвцiв рознесе i булькає:
  - За Русь святу!
  I ось вони цi дiвчата на IС-15 безпосередньо фашистiв трощать. Така у них сила, а дiвчата босi, i голi в одних лише трусиках. Ось це дiвки - просто скажемо супер!
  Оленка помiтила з усмiшкою:
  - Я найсильнiша i найкрасивiша у свiтi!
  Анюта, стрiляючи у фашистiв, заперечила:
  - А я чим гiрший?
  Бойова Алла вiдзначила, строчачи по гiтлерiвцям:
  - Я найбойове дiвчисько!
  I як блисне очима.
  Ось це дiвчата класнi.
  I голими п'ятами як натиснуть, що нiкому мало не здасться.
  I Марiя взяла i прокудахтала:
  - Я найкрутiша дiвка у свiтi!
  I Олiмпiада це пiдтвердила:
  - Усiх замочу ворогiв у сортирi!
  I дiвчата давай знову реготати. Оце красунi, i такi скажемо прямо бойовi крали. I в них стiльки сказу та сили. Ось це дiвчата - просто ультра та понад!
  Наташа Соколовська перевiряла:
  - Хочу орлом лiтати з тобою над свiтом,
  Гориш ти наче яскрава зiрка...
  Ти стала для мене кохання кумиром -
  З тобою я не розлучусь нiколи!
  I пiсля цього дiвчина як покаже свiй довгий язичок.
  I з любов'ю красуня їм пульсуючi, нефритовi стрижнi полиже. I це скажемо прямо - дуже здорово.
  Ну, а в цiлому йде обмiн ударами i маса вбивства.
  Гiтлерiвцi таки оточили Москву i взяли її в кiльце. I продовжили свiй наступ до Уралу. I це дуже логiчно. А вони загалом такi бойовi крали.
  I хто їх зможе зупинити.
  Але в горах Уралу почали робити бойовi роботи. I це серйознi воїни, яких практично неможливо пробити.
  Тож фашисти натрапили на бойових термiнаторiв. I вже гiтлерiвцiв стали капiтально i з величезним азартом бити. I пiшла iсторiя з другого кола.
  А що можна зробити проти бойових роботiв?
  I ось блокаду з Москви було знято, i радянськi бойовi роботи рушили до Берлiна. I кожен їхнiй крок переможний.
  Так Лаврентiй Палич Берiя зумiв на шарашцi зiбрати найкращих учених i дуже багато чого вони змогли досягти. I це дуже круто. Коли вченi працюють пiд дулами автоматiв,
  i видають вiдкриття, щоб їх не били та не морили голодом.
  А робота пiд конвоєм є дуже ефективною.
   РОЗДIЛ ?4.
  Олексiй Рибаченко продовжував зi своєю малолiтньою бандою промишляти в Одесi. Група з хлопчикiв i дiвчаток час вiд часу робила набiги на багатi будинки та дачi
  Одеса. I водночас вони спiвпрацювали й iз партизанами.
  Хлопчика Сережку фашисти впiймали. I поголили наголо, добре випороли. Але так вiн був лише дитина, i його зловили на кишеньковому крадiжцi, то вiшати не стали, а всього
  лише вiдправили до дитячого, трудового табору. Хлопчик змiг по дорозi втекти. Точнiше йому та iншим хлопцям допомогли партизани. I це вже непогано i краще, нiж зазвичай.
  Заодно Олексiй Рибаченко зробив у загальному зошити малюнок фантастичного роману;
  1 травня 1969 року пiсля сутичок на островi Далекий Китай оголосив вiйну СРСР. Так розпочалася найбiльша битва двох соцiалiстичних держав. Обидвi сторони зчепилися у смертельний
  клубок. I йшла найжорстокiша канонада жовтої та червоної iмперiї.
  Мао Цзедун був уже старий i побоювався, що не встигне стати найбiльшим полководцем у свiтовiй iсторiї. Все-таки вже сiмдесят п'ять рокiв i треба реально побитися iз сильним суперником.
  I, зрозумiло, перемога над СРСР могла дати Китаю величезну фору та великi територiї. Мао розумiв, що СРСР не вистачить сил, що захопити густонаселений Китай.
  Тож ймовiрнiсть роздiлити долю Гiтлера невисока.
  А ось перевершити Чингiсхана i дiйти до Москви! Саме цього й хотiлося Мао Цзедуну. Вiн хотiв свiтового панування i спочатку перемогти СРСР. I на вiдмiну
  вiд Гiтлера у Мао Цзедуна майже мiльярд населення, з якого бiльшiсть чоловiка, i не тiльки вiдсутнiй другий фронт, а й навпаки США та НАТО та їхнi союзники готовi
  допомогти постачанням озброєнь та постачанням.
  Тож можна розпочинати велику вiйну. У якiй нiчого страшного навiть загине половина китайцiв. Що ж до ядерної зброї, то якраз була
  спалах на сонцi i всi ядернi арсенали разом вiдключилися. I тепер i цей фактор уже не зiграє.
  Так що Китай кидає свої, чималi сили в наступ.
  Особливо багато у китайцiв пiхоти, правда значна частина її озброєна гвинтiвками. Але це теж дуже серйозно.
  У СРСР при владi Леонiд Iллiч Брежнєв. Теж генсек не з найкращих. Але поки що прем'єр Косигiн, а це кадр непоганий i поки що, ще фiзично здоровий i не старий. I Леонiд Iллiч
  ще не впав у маразм. Є ще керiвництво i Суслов, i Андропов. Тож поки що радянська влада не деградувала. I здатна боротися. А комунiстична система не
  зайшла в глухий кут.
  Тож ще не все втрачено. I вiйна пiшла з наповзанням на радянськi позицiї китайської пiхоти.
  Знаменита четвiрка бореться бiля селища Далекосхiдний.
  Наташа дає чергу, i кидає босими пальчиками нiжок гранату.
  Розриває китайцiв i пищить:
  - Слава епосi комунiзму!
  Зоя теж стрiляє по супротивнику. Скошує ворогiв, жбурляє босими нiжками вбивчої сили гранати i пищить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  Августина чергою з кулемета скосила шеренгу китайцiв. Кинула голою п'ятою руйнiвну лимонку i гаркнула:
  - За СРСР!
  Свiтлана теж довбанула супротивника, зрiзала масу жовтих воїнiв i пропищала:
  - За свiт комунiзму!
  I теж як шпурне руйнiвної i незмiрної сили презент смертi пальчиками босих нiжок. I капiтально ворогiв порвала.
  Ось це дiвчата просто супер...
  Наташа помiтила, скошуючи наступаючих китайцiв:
  - Прут вони буквально як сарана!
  I дiвчина знову жбурнула в ворога гранату голою п'ятою. I неабияк ворогiв порвала.
  Зоя теж як лупне влучною чергою по жовтих солдатах. Капiтально викосить їх i проворкує:
  - За Росiю!
  I знову босими пальчиками нiжок метне забiйний подарунок смертi.
  Августина ведучи вогонь по супротивнику i буквально скошуючи китайцiв, зрiзуючи їх немов культиватором i пискнула:
  - За Батькiвщину-мати!
  Свiтлана, зрубуючи ворогiв, реально викошуючи воїнiв пiднебесної iмперiї, i вибиваючи їх курганами, видала:
  - За Вiтчизну та новi перемоги!
  I знову як шпурне вбивчої сили гранату пальчиками босих, точених нiжок.
  Дiвчата капiтально розiйшлися. I лупили переважаючi кiлькостi армiї Китаю. I наступали великими потоками.
  Воюють на танку та екiпаж Єлизавети.
  Дiвчата тут теж в одному лише бiкiнi та босi. I при цьому чудово воюють. У Китаю танки застарiлi й гiршi за якiстю нiж радянськi, але їх досить багато.
  Деякi машини умiльцi пiднебесної iмперiї виготовляли iз дерева. Що треба сказати дуже прогресивно.
  Єлизавета за допомогою босих пальчикiв нiжок робить пострiл i пробиває китайський танк, пiсля чого гарчить:
  - Я найкрутiша баба у свiтi!
  Катерина теж довбає, використовуючи голу п'яту, рознесе супротивника i пискне:
  - За СРСР!
  Олена, недовго думаючи, вистрiлить по противнику. Розiрве його на частини i пискне:
  - За комунiзм!
  Єфросинiї теж як врiже по ворога. Розiб'є танк китайцiв i в'якне:
  - За Вiтчизну до кiнця!
  I це дiвчата, вони просто супер. Проти таких жодної сили не встоять. I вони войовницi воiстину найкрутiшi та хортнi. I проти них нiхто не зможе виступити.
  I якщо вони стали битися, це буде просто бiй гипеменок.
  I Єлизавета знову пальне за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискне:
  - За новий СРСР!
  Катерина теж по черзi вистрiлила у супротивника i пискнула:
  - Так Брежнєв керiвник, м'яко кажучи, не дуже!
  I дiвчисько покрутило голою, круглою п'ятою.
  Олена продовжувала молотити китайцiв i прочирикала:
  - За великий комунiзм у СРСР!
  I босими пальчиками нiжок додала саме руйнiвне та вбивче!
  I потiм як лупне дiвчина Єфросинiї. I рознесе ворога i пискне:
  - За Богиню Ладу!
  Ось це їхнiй бойовий наступ.
  I войовниця як стали косити супротивникiв, i як вони їм не давали пощади, винищуючи китайцiв.
  Єлизавета теж стрiльнула по супротивнику, i теж застосувала голу п'яту i проворкувала:
  - За комунiзм у країнi порад!
  I ось вона така бойова та войовнича баба.
  Ось уже й з неба китайцiв молотять.
  Анастасiя Вiдьмакова у бою дуже гаряча. I трощить усiх пiдряд. I в небi збиває китайськi лiтаки та завдає ударiв i по сушi. Ось таке дiвчисько агресивне.
  I вона заспiвала зi смiшком:
  - За Вiтчизну нашу матiр, усiх китайцiв убивати!
  Акулiна Орлова пiдтвердила, вискалив зубки:
  - Насправдi Мао бiс, на СРСР полiз!
  I збила войовниця черговий китайський лiтак.
  Мiрабела Магнiтна, крушивши воїнiв пiднебесної iмперiї в небi та на сушi, при цьому використовуючи босi пальчики нiжок, в'якнула:
  - За нашу Батькiвщину!
  Ось така бойова у небi бореться трiада. I вона молотить китайцiв iз великою iнтенсивнiстю. I ворогiв капiтально збиває.
  Акулiна Орлова на кнопки голою п'ятою i в'янула:
  - За велику нашу країну!
  I як пiдморгне своїм напарницям.
  I знову збиває китайцiв. I це дуже агресивнi у дiвчат заскочки.
  Анастасiя прочирiкала з усмiшкою вискалив зубки, збиваючи китайських льотчикiв:
  - Ми є войовницi, що переможуть будь-яку армiю!
  I знову пiдбила китайську машину.
  I дiвки тут взялися за винищення воїнiв пiднебесної iмперiї капiтально. I трощать...
  Оленка теж б'ється вiдчайдушно, i показує найвищий пiлотаж. I збиває ворогiв, немов вони макети.
  А китайцi все лiзуть та лiзуть. I їх убивають у колосальних кiлькостях.
  Оленка жбурнула босими пальчиками нiжок, щось забiйне i заспiвала:
  - Ми бiлi вовчицi!
  Анюта iз цим погодилася, викошуючи без церемонiй супротивникiв:
  - А ми найкращi у свiтi!
  I теж пiддала гранату голою п'ятою.
  I ось Алла теж стрiляє з кулеметiв. I вибиває масу китайцiв i реве:
  - Слава епосi комунiзму!
  Марiя теж дуже влучно палить по китайцях. I вибиває їх капiтально. I також кидає гранати, використовуючи босi пальчики нiжок. I реве:
  - Слава Сварогу!
  Олiмпiада теж б'є по супротивнику з величезною, вбивчою силою. Скошує ворогiв iз пiднебесної iмперiї та пищить:
  - За весь свiт в епосi комунiзму!
  I знову дiвча скеляє зуби i влучно стрiляє по вороговi.
  I Маруся теж по китайцях строчить. I червоним соском натискає на кнопку базуки, i вибиває супротивникiв i пищить:
  - За Русь велику!
  Отакi тут дiвчата.
  А ось Мотрона як по китайцях довбає, використовуючи босi пальчики нiжок, трощить супротивника з Китаю i верещать:
  - За Вiтчизну та свободу до кiнця!
  Ось це дiвки пiшли i як китайцiв молотять - просто жах. I йде буквально тотальне та загальне їх винищення. Видно, у китайцiв настали дуже поганi днi.
  Оленка вiдзначила, ведучи вогонь по китайцях та їх скошуючи:
  - Це Батькiвщина моя!
  I голою п'ятою як пiддасть вбивчий подарунок анiгiляцiї.
  Ось це дiвки - просто скажемо супер.
  Анюта агресивно вiдзначила, стрiляючи по китайцям:
  - Слава комунiзму!
  Бойова Алла, ведучи вогонь, i натискаючи червоним соском на кнопки базуки, пискнула:
  - Героям слава!
  I Марiя довбала супротивника вбивчою силою, проворкувала:
  - Найкласнiшiй Батькiвщинi - слава!
  Олiмпiада додав, руйнуючи ворогiв i показуючи пiдвищенi обороти:
  - Найпроцвiтаючiй країнi велика слава!
  Мотрона, довбаючи супротивникiв, i використовуючи босi пальчики нiжок при стрiльбi, взяла i пискнула:
  - I найкрутiшим войовницям слава!
  Маруся, теж строчачи по ворогах, i буквально викошуючи їх, оглушливо проворкувала:
  - I СРСР теж велика слава на вiки!
  I дiвчата хором заспiвали:
  - Буде людям щастя,
  Щастя на вiки...
  У радянської влади -
  Сила велика!
  I войовницi як розсмiються на всю горлянку. I оскалять зубки.
  Оленка з великою посмiшкою вiдзначила:
  - За нашу Батькiвщину ми серце вiддамо!
  Анюта з люттю продовжила:
  - I вистоємо та переможемо!
  Ось такi вони, скажiмо, чудовi дiвчата. I їм дуже подобається боротися на повну силу.
  А ось i Олег Рибаченко, i Маргарита Коршунова у бою.
  Хлопчик та дiвчинка на вигляд дiти рокiв дванадцяти, а насправдi безсмертнi попаданнi так агресивно борються. Що проти них нiчого не встоїть.
  Оленка, скелячи зубки та зрубуючи супротивникiв з Китаю з посмiшкою пропела:
  - За свiтле завтра ми боротимемося!
  Анюта, ведучи вогонь i жбурляючи бомби босими пальчиками нiжок додала:
  - А наш бронепоїзд встиг розiгнатися!
  I руда Алла, пiдскакуючи i звиваючись, додала, пiдморгуючи:
  - Давай цiлуватись!
  Олег Рибаченко провiв мечами млин, зрубуючи голови китайцям i пискнув:
  - Слава нашiй Вiтчизнi!
  I хлопчик босими пальчиками нiжок запустив убивчий подарунок смертi.
  Дiвчинка теж мечами прорубав прийом метелик. Зрiзала супротивника i пискнула:
  - Слава радянському строю!
  I теж босими пальчиками нiжок покине презенти анiгiляцiї, знищуючи ворогiв.
  I дiти, крушивши супротивника, хором заспiвали:
  - Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець Китаю...
  Яскраво засвiтить сонце,
  Злих усiх ворогiв розшматуємо!
  Дiти в самому дуже крутi бiйцi. А ще вони й свистять, обрушуючи на супротивника цiлу хмару оглушених i одурманених ворон. I це надзвичайно круто.
  Олег Рибаченко, рубаючи китайцiв з посмiшкою, зазначив:
  - З нами юнiсть усiєї планети,
  Наш всесвiтнiй будзагiн!
  I хлопчик голою п'ятою пiддав руйнiвний подарунок смертi.
  Маргарита Магнiтна, руйнуючи жовтих воїнiв, теж прочирiкала, вискалив зубки:
  - Крокує народ усiєю країною в комунiзм!
  I теж як рубанет за китайськими шеренгами. I це треба сказати дуже жорстоко i круто.
  Тим часом китайцi захопили в полон хлопчика рокiв чотирнадцяти. Вони його подiли i прив'язали до дерева. Пiсля чого спочатку вiдшмагали, розполосувавши шкiру до кровi.
  Потiм посипали рани пiдлiтка сiллю. Потiм стали смажити вогником i пiдпалили дитинi п'яти. I це було так жорстоко. I зрештою закатували
  хлопчика до смертi.
  I знову йдуть жорстокi бої...
  I за позицiями Китаю б'ють радянськi штурмовики, використовуючи авiацiю. I тут дубасять китайцiв та ракети. А вони всi лiзуть i лiзуть, мов жаба на корч.
  I цiлi кургани трупiв залишають за собою.
  Маргарита з посмiшкою проспiвала:
  - За свiтле завтра ми боротимемося!
  I Олег Рибаченко, рубаючи китайцiв, гаркнув:
  - Зумiли розiбратися!
  I хлопчик знову босими пальчиками нiжок як метне вбивчої сили гранату.
  I цих китайцiв так впевнено i хвацько молотять.
  Ось це дiти - справжнi монстри.
  I борються безсмертнi створiння босонiж, i дуже активно трощать супротивникiв.
  А ось у бiй вступає i танк iз НДР.
  Герда та її екiпаж вступають у битву з китайцями.
  I дiвчина стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок i воркує:
  - Слава iдеям комунiзму!
  Шарлотта, яка веде вогонь, слiдом за нею пiдтверджує:
  - Iдеям радянського ладу слава!
  Христина, паля по супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок, верещить:
  - За новi свiтлi iдеали!
  I теж дуже влучно б'є по вороговi.
  I китайцям капiтально дiстається.
  I Магда стрiляє в супротивника, i верещить, скелячи зубки:
  - Слава нашiй Вiтчизнi!
  I теж як лупе за допомогою босих пальчикiв нiжок по вороговi.
  Ось це бойовi скажемо прямо дiвки.
  Герда стрiляючи в супротивника, прочирiкала:
  - За Росiю та перемогу до кiнця!
  I знову лупне, цього разу застосувавши в натисканнi на кнопку джойстика червоний сосок.
  Отакi тут дiвчата. Вони зубастi i iкластi i будь-кого порвати можуть.
  Шарлота взяла i агресивно заспiвала, вискалив зубки:
  - Африка жахлива, так, так. так!
  Африка небезпечна, так, так, так!
  Не ходiть дiвки - до Африки гуляти!
  Христина, вискалив зубки i лупанув по противнику, видала:
  - Не ходiть жовки босими по темрявi!
  i голою п'ятою як пiддасть по ворогу.
  Ось це баби - усiм бабам баби!
  I китайцiв збивають та знищують, не знаючи жалю.
  Магда, ведучи вогонь по супротивнику, та його буквально змiтаючи, агресивно видала:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I теж як лiпить за допомогою босих пальчикiв нiжок. Ось це дiвчисько.
  Потрiбно сказати, що просто ультра!
  Ось цi дiвчата як взялися за Китай, i луплять вiдбiйними молотками.
  А китайцi катували комсомолку. Спочатку роздiли до гола. Потiм стали лити воду. Спочатку гарячу - окрiп, потiм холодну. Потiм стали лупити розпеченим дротом.
  I це було так жорстоко. А потiм знову тортури та вогник до босих п'ят дiвчини. I дуже її жорстоко помучили. I стали навiщо лити кислоту, що ще болючiше.
  I теж дiвку закатували до смертi.
  I потiм її скелет взяли та покрили позолотою та повiсили на загальний огляд. I це було надзвичайно жорстоко.
  Ось таку мiць демонстрував Китай. I спробуй iз такою країною ти потягатись. Адже хочеться мати дiтей дiвчатам. А ним розрiзають животи. I поводяться дуже жорстоко.
  Бої мiж iншим палають немов полум'я пекла.
  Олег Рибаченко, рубаючи супротивникiв, проспiвав:
  - Слава епосi комунiзму!
  I хлопчик знову босими пальчиками нiжок як жбурне вбивчий подарунок смертi
  Маргарита Коршунова, рубаючи китайцiв, пискнула:
  - За СРСР!
  I кине босими пальчиками нiжок, що приносить масову загибель. Та проти таких дiвчат нiкому не встояти.
  Хлопчик i дiвчинка в повному i лютому азартi та бойовому зарядi.
  Олег Рибаченко, рубаючи мечами китайцiв, проспiвав:
  - Занесло, занесло мене,
  Занесло мене!
  Сяду просто на коня,
  I фортуна чекає на мене!
  I хлопчик як розсмiяється, i знову вiзьме i рубане ворога.
  I ось вони разом iз Маргаритою як засвистять. I безлiч оглушених ворон на голови китайцям обрушаться. Ось це скажемо так - прямо здорово.
  Маргарита Коршунова прочирiкала:
  - Я найсильнiша у свiтi, ворогiв знищу у сортирi!
  I пiдморгне напарнику.
  I сильнiшi сили китайцiв стали видихатися.
  Олег Рибаченко пiд кiнець натиснув голою п'ятою на рубильник. I вдарив струм, вiдразу ж масу китайських солдатiв перетворюючи на скелети. I це треба зазначити - забiйно.
  Хлопчик-термiнатор заспiвав:
  -Нехай славиться наша Земля!
  I як засвистить, вискалив зубки.
  Оце пацан. I реально дуже бойовий.
  А тут ще китайцями б'ють радянськi ракети. I капiтально їх вражають. I масу бiйцiв убивають.
  Тамара та Веронiка наводять забiйнi ракети з голками та кульками i що як вибухають. I масу китайцiв одразу ж убивають. I це так жорстоко.
  Дiвчата зараз знаходяться в бункерi, i бетонним плитам топають босими нiжками. I наводять вбивчу силу заряди по вороговi, капiтально винищуючи.
  Ось це дiвки - просто супер.
  Тамара веде вогонь i реве:
  - З нами великий СРСР та його вождь Брежнєв!
  Веронiка також пiдтверджує:
  - Надеремо дупу Мао!
  I теж як випалить по вороговi. I це дуже жорстко зробить. Дiвчата люблять вбивати - ось це дiвки.
  Веронiка якось запитала:
  - Скiльки буде двiчi по два п'ять?
  Тамара зi смiшком вiдповiла:
  - Чотири з половиною!
  I це виявилося дуже дотепна заява.
  Дiвчата тут такi напруженi.
  Наташа та її команда теж стрiляють по китайцях. Масово їх вбивають i ревуть:
  -Славитися нехай комунiзм!
  I язик як покаже!
  А потiм ще й голою п'ятою як вiзьме i пiддасть.
  Ось це дiвка, все дiвкам дiвка.
  I грiзна понад будь-яку мiру.
  Свiтлана люто заспiвала, строчачи по китайцях.
  I в зорянiй висотi, гiрськiй тишi,
  У морськiй хвилi та лютому вогнi,
  I в лютому, i лютому вогнi!
  I тут Зоя веде вiдчайдушний вогонь по супротивнику.
  Ось це дiвча - дуже навiть лихi.
  I Августина трощить ворогiв i реве на всю горлянку:
  - За нашу Батькiвщину, на славу СРСР!
  I тут, звичайно ж, проти такої команди Китаю не встояти.
  А дiвчата, зрозумiло, дуже лихi й майстровi.
  Проти них жодного прийому не пройде.
  Наташа, скошуючи чергову шеренгу китайцiв, проворкувала:
  - Я найсильнiша у свiтi, i всiх замочу вас у сортирi!
  I знову босими пальчиками нiжок жбурне вбивчої сили вибуховий пакет.
  Августина ця дiвчина бойової могутностi, прочирiкала:
  - Слава часом комунiзму!
  I теж пiдморгне своїми смарагдовими очима.
  Свiтлана у бою дуже агресивна. Крушить китайцiв i щебече:
  - Слава часом комунiстичної перемоги!
  Ось це дiвчата...
  I Сталенiда китайцiв без зайвих церемонiй винищує.
  I викошує їх немов у неї реальною є коса з реактивним винищувачем.
  Ось це дiвка, всiм дiвкам дiвка!
  Сталенiда крушивши китайцiв i кидаючи босими пальчиками нiжок убивчi подарунки смертi, проворкувала:
  - Слава нашiй Батькiвщинi - СРСР!
  I знову дiвчина як лупе з дикою силою по супротивнику. Ось вона якась бойова i войовнича.
  Вiкторiя, стрiляючи по ворогах, з посмiшкою вимовляє:
  - Велика слава чекає на СРСР!
  Сталенiда кивнула:
  - Та чекає!
  I ведучи вогонь, задумалася. Чимось це нагадує Вiтчизняну вiйну, хiба що вороговi не вдалося застати СРСР зненацька. I ставка на несподiваний удар себе не виправдала.
  Зате китайцiв так багато. Вони настають, буквально закидаючи радянськi позицiї трупами. I це їхня шалена i дика тактика. I вони зi своїми втратами не зважають,
  та людей практично не бережуть. Так що спробуй з такими ти солодь.
  Сталенiда кинула гранату голою п'ятою i прочирикала:
  - В iм'я СРСР!
  I показала свої дуже гострi зуби.
  Вiкторiя з нею погодилася:
  - Вождi приходять та йдуть, а СРСР залишається!
  Сталенiда проворкувала з хвилюванням:
  - З нами разом СРСР назавжди!
  Серафима, ведучи вогонь по ворогах, як проворкує, i збиваючи ворога, видасть:
  - Ми будемо класичною силою!
  I теж дiвчина як босою нiжкою запустить подарунок повного знищення.
  Вiкторiя проспiвала:
  -Славься країна комунiзму моя!
  Серафима це охоче пiдтвердила:
  - Комунiзм - це свiтло та процвiтання!
  I даючи знову трощити китайцiв.
  Герда теж дуже агресивно бореться. I показує свiй найвищий клас.
  Але проти Герди немає жодних реальних прийомiв.
  Це дiвчина, яка дарує мрiю всiх всесвiтiв.
  I вона як вiзьме та проспiває:
  - Слався моя Земля, i ми в усьому всесвiтi!
  I знову босими пальчиками нiжок красуня як припустить вбивчий подарунок смертi та анiгiляцiї. Ось це скажемо прямо - дiвка що треба.
  Герда розстрiляла весь бойовий комплект, i тепер повертається.
  Знаменита нiмецька четвiрка, перебивши безлiч китайцiв секретує.
  Ну i ще в карти рiжуться.
  Шарлота тримаючи босими пальчиками нiжок колоду карт, жорстко помiтила:
  - Ось тепер ми ведемо вiйну iз жовтими, а коли воювали з росiянами!
  Герда згiдно i енергiйно кивнула:
  - Так був такий час. I ми тодi не змогли перемогти! Христино, ти згодна?
  Христина впевнено заявила, кинувши карту босими пальчиками нiжок:
  - Це чоловiки виннi! Не виявили бiйцiвських якостей!
  Магда пiдтвердила:
  - Та чоловiки! Якби бiльше жiнок билося, то реальнi шанси на успiх у нас були б!
  Герда вiдповiдно кивнула:
  - Боса дiвка, та ще з червоними сосками - це супер!
  Шарлота iз цим логiчно погодилася:
  - Та дiвки босонiж, це щось колосальне!
  I войовницi продовжили кидати карти.
  Сталенiда агресивно помiтила, стрiляючи по китайцях:
  - Ми ворогам конкретно врiжемо!
  I босими пальчиками нiжок дiвчисько як жбурне гранату. I це забiйно.
  Вiкторiя впевнено промовила:
  - Хоч з одного боку Бога i нi, але з iншого Вiн з нами!
  Вiола, навiть черга по китайцях, викосила їх i пiдтвердила:
  - Та з нами Бог! I величезнi сили!
  I дiвчата як розсмiяються i покажуть мову.
  Алiна теж довбає по супротивнику, колосально викосить його i пропищає:
  - Я найбойовiша краля!
  I теж босими пальчиками нiжок як убивчу силу вiзьме та запустить.
  Ось це дiвки, якi люблять убивати. Вони стiльки нелюдської сили.
  Сталенiда з агресiєю проспiвала:
  - Наша сила у комунiзмi,
   Життя i серце вiддамо,
  Ми своїй святiй вiтчизнi,
  Вистоємо та переможемо!
  Ось така вона була бойове дiвчисько. Скажiмо так - вона просто супер. I навiть войовнича.
  Вiкторiя прочiрiкала:
  - За СРСР, у якому мудрий цар!
  I войовниця показала мову, i пiдморгнула супротивникам.
  Ось це дiвчата...
  Оленка теж з ворогами впевнено бореться, i показує неймовiрнi заскочки.
  I при цьому дiвчина реве на всю горлянку:
  - Я є дама супер!
  I скеляє свої дуже перлиннi зубки.
  Анюта стрiляє по вороговi, зминає його забiйною силою, розриває на частини i реве:
  - Я є дiвчина гiпер!
  I її босi пальчики нiжок метають ударний подарунок смертi!
  I бойова Алла теж у битвi. I так вона молотить китайцiв.
  I при цьому дiвчина ще й верещать:
  - Слава часом комунiзму!
  I знову як у ворога щось зовсiм забiйне запустить.
  I масу китайцiв розiрве.
  Марiя, строчачи по воїнам пiднебесної iмперiї, взяла i вiдзначила:
  - А кого в лiсi знайдемо
  I як урiже презентом iз кулемета. Ось вона якась бойова i гарна войовниця.
  Олiмпiада стрiляє у супротивника. I робить це дуже влучно.
  I скеля зуби свої, i реве:
  - Слава часом комунiзму!
  Маруся агресивно помiтила, ламаючи ворогiв, i кидаючи босими пальчиками ножiв убивчi гранати:
  - Слава новому генсеку!
  Мотрона лупнула по китайцях i заявила:
  - Аби не гомосеку!
  Оленка, стрiляючи в ворогiв, взяла i прочирiкала:
  - За великий комунiзм!
  I знову як довбає вбивчою чергою по китайцях. Ну, вона i бойова красуня. I в нiй стiльки шарму.
  Анюта, теж стрiляючи в супротивника i викошуючи його, пискнула:
  - За Росiю!
  I голою п'ятою як пiддасть у китайцiв. Ось це дiвчина - просто реально супер.
  Руда Алла трощить ворогiв i реве на все горло:
  - Я є ледi гiпер!
  I босими пальчиками нiжок як закине в супротивника забiйну смерть.
  Ось це вона дiвчина - скажiмо там ультра!
  Дуже гарна Марiя куляючи в ворога, проворкувала:
  - Я є клас мега!
  I знову довбає по ворогу голою, i дуже круглою, рожевого кольору п'ятою.
  Олiмпiада вiдзначила, зрiзаючи китайцiв i нагромаджуючи гору з трупiв воїнiв пiднебесної iмперiї, воркуючи:
  - Я найвищий клас!
  I теж жбурне босими пальчиками нiжок, щось капiтально i неповторно вбивче. Ось це дiвка - усiм дiвкам - дiвка!
  Маруся теж трощить i цвiрiнькає, вбиваючи китайцiв:
  - Я влаштую ворогам розгром! Буде справжнiй дурдом!
  I дiвчина як вiзьме та розсмiяється.
  I червоним соском як натисне на кнопку джойстика. I рубане по супротивниках, чимось таким уже забiйним.
  Мотрона теж стала довбати китайцiв i проворкувала:
  - Слава зорi комунiзму!
  I її гола п'ята як ворогiв усiх замочить. Ось вона якась гарна дiвка. I вони дiвчата скажемо так - класу супер.
  А може й Гiга, а то й ТЕТРА!
  Отакi дiвчата й вирубують китайцiв капiтально. I це взагалi клас-супер.
  Оленка взяла i заспiвала, скелячи зубки:
  - Я найсильнiша у свiтi! А два плюс два - чотири!
  I як лупне по супротивнику дуже влучно. I рознесе чергового китайця на трiски.
  I у цiєї дiвчини такi фантазiї. А ось китайцi чимось займаються.
  Ось катують дiвчину. I як вони батогами обробляють. I потiм колючим дротом. А далi запалять їй п'яти розпеченим залiзом. I дiвчинi це дуже приємно.
  I їй хочеться бути писаною красунею.
  Оленка заспiвала:
  - За великий комунiзм найкласнiшої СРСР!
  I знову кине гранату босими пальчиками нiжок у супротивника.
  I це справдi класно.
  Анюта, стрiляючи в ворога, теж реве:
  - Який великий комунiзм!
  I влучною чергою скошує китайцiв. Ось це дiвчисько, великої краси.
  I її гола п'ята пiддала, презент анiгiляцiї.
  I руда Алла теж у боях дуже агресивна. I ворогiв як заломить з дикою люттю. I пише собi з колосальною активнiстю.
  I босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчу силу подарунки смертi.
  Ось це дiвчина - просто клас у неї супер!
  Все це дiвоча босонога рати, здатна на дуже великi подвиги.
  Марiя, строчачи по китайцях, вiдзначила:
  -Найбiльша сила - це у нас i вищий клас!
  Пiсля чого войовниця пiдморгнула.
  I червоним соском натиснула на кнопку базуки. I це її найвищий пiлот i реальна побудова суми квадратiв катетiв.
  Олiмпiада, крушивши ворога, проворкувала:
  - За найкращi перемоги у свiтобудовi!
  I босими пальчиками нiжок як запустить презент анiгiляцiї в супротивника. I це дiйсно стає просто як би дiя - понад силу!
  Дiвчата треба сказати надзвичайно бойовi. I якщо вже що зроблять, то буде щастя людям просто на вiки. I в них стiльки радостi та реального космiчного блиску.
  Ось це войовницi - найвищого пiлотажу.
  Маруся, круша китайцiв взяла i в'якнула:
  - Мир вашому дому!
  I знову кинула пальчиками нiжок вбивчий подарунок смертi, розриваючи ворогiв.
  Мотрона теж лупнула по китайських вiйськах. Порвала китайцiв i в'якнула:
  - За найбiльший соцiалiзм на всiй планетi!
  I її очi випустять iскорки.
  I це високий вiдбувається обстрiл позицiй.
  I китайцi несуть колосальну шкоду, але все одно все лiзуть i лiзуть. I вони мають колосальнi людськi ресурси. Якi, здається, нiколи не закiнчуються.
  I тече все хвилею та суцiльним потоком.
  Оленка з великою усмiшкою в вискалених зубах, заспiвала:
  - Слава епосi комунiзму та росiйських царiв!
  I босими пальчиками нiжок знову жбурнула вбивчий подарунок смертi та руйнування.
  I дiвчина оглушливо скалячи зубки (та можна оскалити зуби i оглушливо!), взяла i прокричала:
  - сильний державний,
  Царюй на славу,
  На славу нам...
  Царюй на страх ворогам,
  Цар Православний,
  Царюй на славу, на славу нам!
  Анюта зi смiшком помiтила:
  - Ти пропустила слова: Боже царя бережи!
  Оленка iз цим охоче погодилася:
  - Та пропустила! Але це, на жаль, данiсть!
  Марiя з посмiшкою дуже класно дiвчини, помiтила:
  - Цар батюшка пiшов, i замiсть нього справа Ленiна!
  Руда Алла прочирiкала, скошуючи китайцiв:
  - Справа Ленiна жива, хоч Ленiн i помер!
  Олiмпiада на це логiчно заперечила:
  - Ленiн безсмертний!
  I пiдморгнула смарагдовими очима.
  Так що видно вiдразу тут чудовi дiвчата, здатнi безпосередньо боротися з Китаєм. I загалом їхню потужнiсть треба вiдзначити колосальної космiчної сили.
  Маруся з усмiшкою вiдзначила, стрiляючи у ворогiв:
  - Цар повернеться, i Ленiн житиме!
  Мотрона iз цим цiлком погодилася:
  - Звiсно ж буде! Слава Ленiну!
  Оленка з посмiшкою продовжила:
  -I царевi Миколi Другому! Всiм героям велика слава!
  Анюта з цим була цiлком згодна:
  - Всiм героям справдi слава!
  I дiвчата хором заспiвали:
  - Слава Росiї, слава...
  танки рвуться вперед.
  Вiйська пiд червоним прапором,
  Вiтає росiйський народ!
  . РОЗДIЛ ?5.
  Дарина Рибаченко ця боса дiвчинка у тюремнiй сукнi знову була переведена на чергову роботу. Поки що їй так i не вдалося зв'язатися з партизанами та пiдпiльниками.
  I їй доводилося й надалi працювати на фашистiв. Цього разу вони стали рити великий канал вiд Дунаю до Днiпра. Справа безумовно корисна, тiльки її плодами тепер користувалися
  окупанти.
  А Дарина худенька, майже чорна вiд засмаги та бруду дiвчинка з бiлим волоссям, гарувала й шугала в таборi для невiльникiв. З нею поруч працювали хлопчики та дiвчатка.
  Вони були теж у смугастих пiжамах i до морозiв босi.
  Дарина рила землю лопатою. Вколювала машинально, i в її головi пролiтали цiкавi iсторiї. Хоч i не надто веселi.
  Альвiна прокинулася... Жорсткi дерев'янi нари, на яких вона лежала своїм голим тiлом, зiгрiлися, i були вiдполiрованi i просякнутi дiвочим потом. I солом'яна подушка пiд головою. Зверху дошки i сопить дiвчисько-ув'язнене.
  Навколо нари, i дiвчата, накритi дерюгами. Колонiя для неповнолiтнiх для бiлих у штатi Техас. Тут старша група: дiвчата рокiв сiмнадцяти.
  Барак номер два.
  Альвiрi виповнилося тiльки сiмнадцять i їй залишилося провести в колонiї всього рiк. Потiм її або видадуть замiж, звiльнивши, або переведуть у дорослу в'язницю.
  Дiвчина у колонiї вже п'ять рокiв. Вона ще пам'ятає домiвку i своїх батькiв, вiдносно ситне та щасливе життя.
  А тут важка робота та мiзерна їжа. А весь одяг смугасте плаття з номером, прямо на голе тiло. Нижня бiлизна дiвчатам-ув'язненим не належить.
  Взуття вони теж не носять. У Техасi досить теплi зими, але босi нiжки мерзнуть у прохолоду. Хоча снiг буває за всю зиму не випаде.
  Навеснi та восени добре, влiтку спекотно.
  Звучить сирена та дiвчата схоплюються. Вони рiзнi за зростанням, але досить високi. Худенькi, але жилавi вiд постiйної важкої роботи.
  Босi пiдошви дiвчат огрубiлi та мозолистi стукають по кам'янiй пiдлозi. Помешкання досить холодне, а надворi середина сiчня. Горять лампи у стелi даючи
  синювате свiтло. Вiд чого грати на вiкнах здаються ще товстiшими та зловiснiшими. Спати пiд ковдрами холодно i дiвчата за нiч здригнулися i трясуться. Добре що
  лiжка в камерi в три яруси i красунь багато, вони зiгрiвають примiщення, яке потрiбно топити, тiльки за мiнусової температури.
  Альвiра вiдчуває огрубiлими пiдошвами холод каменю i шльопає нiжками. Хочеться рухатися та працювати. Хоч руки у дiвчини й так мозолiсти.
  З'являється наглядачка. Єхидно, посмiхаючись, товста жiнка натягує гумовi рукавички. Це означає, що перш нiж їх вiдведуть на снiданок, буде шмон. З нею ще iнша жiнка, трохи тонша i вища.
  Вони вiдпускають єхиднi штучки дiвчатам. Щупають швидко та професiйно. Проводять руками по волоссю, вимагають вiдкрити рота i обов'язково лiзуть пальцями у пiхву i заднiй прохiд.
  I так дiвчат двiчi на день вранцi та ввечерi шмонають обов'язково.
  Коли Альвiра надiйшла вперше, то була просто шокована. Бiдолашне дiвчисько подiли, i наглядачка лiзла їй у рот, перевiряла вуха та нiздрi. Коли захотiла
  подивитися мiж нiг, то Альвiра почала кричати i битися в iстерицi. Її мiцно схопили i тримали три високi тiтки. А iнша, велика i чорна засунула їй лапу в нiжне лоно.
  I порвала плевну незаймана. Вiд чого полилася кров i було так боляче. Альвiра навiть зомлiла вiд фiзичних страждань i сорому. Так вона втратила цноту,
  будучи ще дитиною. А потiм їй ще колупали в задньому проходi. Що теж дуже боляче та принизливо, соромно та страшно.
  Альвiра була звичайною i навiть слухняною дiвчинкою, i потрапила до в'язницi випадково. Через собаку, який на нього загавкав. А полiцiя взяла та оформила, що вона переносила наркотики.
  Суд був швидкий та неправедний. Їй дали двадцять рокiв за перевезення наркотикiв, з правом визволення у вiсiмнадцять рокiв. I нiчого, зрозумiло, не знайшли, навiть слiдiв.
  I ось вона у колонiї для малолiткiв. Тут дiвчаток вiд десяти до сiмнадцяти, i по сусiдству хлопчики не старшi за тринадцять. У Техасi кримiнальна вiдповiдальнiсть iз десяти рокiв.
  Але iнодi трапляються ув'язненi та молодшi. Кому не встановлено точний вiк, а кого замiсть дитячого будинку забрали прямо до колонiї-малолiтки. Бараки сортують дiтей за вiком.
  Альвiру лише вчора перевели до старшого барака. Це означає, що їй залишилося мучитися лише рiк. А ось її бiдний молодший брат. Йому лише рокiв десять, сидiти як мiнiмум до вiсiмнадцяти.
  I теж хлопчика посадили нi за що... Штат Техас славиться найсуворiшими законами в США, особливо до малолiткiв. Тут уже можна i за прогул до школи, десять в'язниць отримати дитинi.
  Ось черга пiдходить в Альвiрi. Як це гидко, коли руки, якi щойно пхали та iнтимнi мiсцi дiвчат, тобi лiзуть у рот. Здається, ось-ось вирве. Коли твердий,
  як дерево палець входить у пiхву, глибоко встромляється, виникає сильне бажання помочитися. Але пустити струмiнь небезпечно, будуть по-звiрячому полiцейськi. Так кiлька
  чоловiкiв у формi дивляться, як принижують дiвчат. I тримати напоготовi посмiхаючись кийки.
  Насилують дiвчат правда дуже рiдко - тому що в Техасi надто жорстоке покарання за таке неповнолiтнє. Зате iз задоволенням б'ють, що можна робити цiлком
  законно за найменшу провину. Особливо люблять бити по босих п'ятах, це i боляче i не залишає слiдiв.
  Двi жiнки працюють грубо, але швидко. По пiвсотнi дiвчат припадатиме на кожну з них.
  Босi, огрубiлi пiдошви дiвчат шльопають по каменях. Вони дiвчата звикли недосипати i до тяжкої роботи. Красивi, як завжди, красива у жiнок юнiсть. Ноги майже до стегон,
  Залишились голими.
  Дiвчата йдуть до дверей. На них чекає миття рук, чищення зубiв та снiданок. Убогий, простий, але вистачає для життя. Хлопчикiв взагалi годують так, щоб вони не померли з голоду, але
  не набирали ваги, i були худенькими, пiдсмаженими, щоб свiтилося кожне реберце.
  Альвiра та iншi дiвчата у тюремних сукнях спускаються сходами, вона теж забрана ґратами. Всюди запори та злi полiцейськi. Ось вони у ваннiй кiмнатi.
  Миються холодною водою, полощуть собi рота. У сiчнi холодно, але все одно плюсова температура. Нi топлять, нi грiють.
  Босими нiжками човгають собi дiвчата. Ельвiра пам'ятала, що спочатку ходити босонiж був дуже болiсно. Всi дитячi пiдошви у неї порiзалися i вкрилися мозолями.
  Але потiм нiжки швидко огрубiли. I стало набагато легше. Зараз через мозолi, вони майже не вiдчувають холоду чи шпильки дорiг.
  Дiвчина милася холодною водою. Пiсля роботи ввечерi покладається душ. Вiн теж хоч i крижаний, але бадьорить юне тiло. Вони звикла до важкої та тривалої роботи тiлесно.
  Дiвчатам дали на їжу лише двi хвилини, i ось вони марширують на польовi роботи. Дiвча пiдганяють полiцейськi з кийками. Вони стежать за тим, щоб дiвчата чiтко друкували
  крок i ступали в ногу. Хоча потiм їм це треба. Ось поряд марширує колона хлопчикiв. Вони у смугастих майках та шортах з номерками. Її брат зi стриженою голою головкою.
  Як вiн схуд Пiтер за кiлька мiсяцiв перебування в дитячiй в'язницi. Одна шкiра та кiстки. та нiжки такi стали тонкi. I хлопчики тут усi стриженi худi, однi похмурi,
  iншi з навмисною, змученою напiвусмiшкою. Коли виповнюється чотирнадцять хлопчакiв переводять в iнше мiсце, для бiльш дорослої в'язницi. I це створює додатковi проблеми.
  Коли в загонi однi маленькi хлопчики, вони хоч не гвалтують один одного. А коли вже стануть пiдлiтками. То поводяться малолiтнi бандити наче дикi мавпи.
  I старшiй колонiї дуже важко уникнути сексуального насильства. А тут вони працюють i трохи ще й навчаються. Зрозумiло, сидiти за партою легше, нiж iшачити в полi. А робота
  там є цiлий рiк. Якщо чогось i немає, то просто змушують пiдлiткiв i дiвчат ходити i збирати камiння. Працюють у дитячiй, трудовiй колонiї Техасу та в недiлю.
  Тiльки до обiду молитва зi стоянням на колiнах.
  Босi ноги дiтей, топчуть ґрунт. По дорозi хлопцi замiли. Видно, було що спiвати їм подобається, кричать намагаються. Ось вони пiдходять до поля та приступають до роботи.
  Дiвчата проходять трохи далi. У них руки мозолистi вiд мотикiв. I зараз треба грести землю. За п'ять рокiв Альвiна звикла до фiзичного навантаження та вибирає рiвний темп.
  Такий щоб полiцейськi не обiгрiли кийком, i в той же час, щоб зберегти бiльше сил. Шукатимуть дiвчата чотирнадцята година. А хлопчики дванадцята - двi години пiде на навчання.
  При плюсуючи ще годину на дорогу, далi їжа та душ. Корять всього два рази на добу i обмаль. Але дiвчата таки не виглядають сильно виснаженими. Вони робiтники конячки.
  Ноги майже до стегон оголенi. I Альвiна милується ними. Вiдчувається збудження вiд рухiв голих, засмаглих кiнцiвок дiвчат. Iнодi в душi дiвчата пестяться один одного.
  Iнодi кохаються з полiцейськими в обмiн на сигарети, вiскi, сендвiчi або ковбасу. Альвiна сама пробувала з полiцейським, благо не незаймана. так звичайно було нiчого
  i навiть, мабуть, приємно. Але вони занадто часто вимагають у рот. Говорять, що так їм дружини дають. А для Альвiн це так гидко. Навiть вирвало, коли вона спробувала,
  задля зайвого вихiдного та пляшки вiскi.
  Та полiцейськi хтивi та злi козли. Наглядачки люблять теж мацати дiвчат. Втiм, i хлопчикiв також. Хоча їх рiдше... Поскубти того чи iншого хлопця вони можуть.
  Iнодi за сигари, спиртне, їжу, вихiдний змушують у себе лизати. Неприємнi стерви. Буває, хоч рiдко й полiцейськi чоловiки ґвалтують хлопчикiв. Так це в'язниця в самому
  жорстокий штат Техасу. Правда не так це часто буває - все ж таки покарання за це дуже суворi. Вони ж неповнолiтнi. Але буває, звичайно ж, таке.
  Альвiна працює мотикою, досить мляво, щоб витримати чотирнадцять годин потрiбного колупання. Тiльки на обiд буде половина години вiдпочинку. I спина, i ноги, i руки стануть колом.
  Але тiло загартоване, юне i вже бiль тупий вiд рухiв i терпимий. На самому початку ув'язнення було ще гiрше, справжнiй жах. Коли ниє вiд болю кожна кiсточка, жилка, клiтина тiла.
  Але коли ти кiлька днiв так переборєш - бiль притупляється. I потiм ставати терпимою та звичною.
  Iнша справа, що морально нудно. I хоче буквально нити вiд туги.
  Альбiна зiтхнула. Багато дiвчат навiть шкодують, що полiцейськi так рiдко лiпляться, боячись покарань. Краще справдi переспати iз чоловiком, нiж так iшачити.
  I це справдi просто важко i фiзично, i морально.
  А Пiтер - зовсiм ще дитина рокiв iз десять. Вiн дуже страждає i фiзично, i нудьгує. Як йому хоче побiгати, пограти у футбол, почитати цiкаву книгу, подивитися телевiзор,
  вiдвiдати кiнотеатр. Або навiть спробувати таке диво, як iгрова приставка. А зараз вiн просто працює, наче раби у Стародавньому Римi. I це дуже болiсно для дитини.
  Пiтер у цей момент працював мотикою. Його долонi вже стали мозолистими, босi ноги хлопчика ступають сирою, холодною землею. Пiтер згадує маминi обiди. Тут його годують
  тiльки кашею та трохи риби до неї. До кiнця дня дитина стає дуже голодною. I їсти так хочеться. А дитяче тiло страшенно ломить вiд втоми. А поряд хлопчики. Його новi друзi,
  якi теж шукають як в'ючнi тварини. Але пацанам доводиться терпiти. Пiтер згадав як при пробудженнi з мацають наглядачки. I як залазять i в рот руками в рукавичках,
   i в дупу, i мацають корiнь життя. Як це гидко, i хочеться блювати i принизливо.
  Хлопчаки по вiдношенню до друга пустують, але рiдко. Сил не вистачає пiсля важкої роботи. Але все одно iнодi можуть i цигаркою босу п'яту припекти, або ще щось витворити.
  У старших зонах i зовсiм ґвалтують причому часто один одного. Це Америка. Та й тут таке трапляється. У тринадцять рокiв є свої акселерати. Який можуть i мати хлопчика
  молодший або слабший.
  Пiтер одразу при вступi до в'язницi ще до суду був обритий наголо. Потiм його фотографували в профiль, анфас, пiдлозi боком i ззаду. Потiм сфотографували й голого
  з усiх сторiн. Далi вимiряли, зважували, а потiм принесли фарбу. I запропонували пограти на роялi. Зняли вiдбитки пальцiв не лише з рук, а й босих нiг хлопчаки
  та з губ. I це було особливо коли губи мазали i принизливо та гидко. Потiм його обшукували двi тiтки. Вони оглянули вуха, нiздрi, ковпалися в ротi i навiть вимiряли.
  температуру. Потiм натиснули лапами на пупок i мацали живiт та груди. Але найнеприємнiше, коли довгий палець у рукавичцi полiз у дупу. I грубо колупався там.
  А потiм ще й мацали хоботок, грубо тиснули на яєчка. I це було i боляче, i соромно, i страшно.
  Помацали пiд час обшуку та пiдошви. А потiм хлопця вiдповiли до душi. Вимили спочатку гарячою, а потiм холодною водою. А потiм знову гарячою, а далi холодною.
  I видали ще мокрому хлопцевi тюремну пiжаму з номером. I повели коридорами в камеру. Полiцейський визначив його до дитячого вiддiлення для хлопчикiв до чотирнадцяти рокiв.
  Пiтер пiсля скрупульозного обшуку та тюремних процедур був нiби оглушений i обдурений. Задниця досi хворiла, вiд довгого i товстого пальця, дуже великої чорношкiрої, тiтки
  наглядачки. Такого приниження вiн нiколи не вiдчував. Та й у ротi ще залишався смак гуми, як її обмацували. I мало було зуби не вирвали.
  I як нудило, коли лапа наглядачки давило на небо. Досить грубо жiнки-тюремницi мацали i мiж пальчиками босих, дитячих нiжок.
  Пiтер йшов кам'яними плитами. Вони були теплими, гладкими i це заспокоювало хлопця. I ось хлопчика пiдвели до товстих, сталевих дверей. Зняли в нього наручники та вштовхнули
  рiзко вдаривши кийком пiд зад.
  Пiсля чого хлопчина влетiв у камеру. Там були дiти рiзного вiку, не старшi чотирнадцяти, але деяким на вигляд було лише п'ять рокiв. Усi стриженi, худi, в
  смугастих пiжамах з номерами i босi.
  Двоє старших хлопцiв пiднялося назустрiч. Вони оглянули новенького i хихикнув спитали:
  - Щупали тебе наглядачки?
  Пiтер жорстко вiдповiв:
  - Вони повiї!
  Хлопчики рокiв тринадцяти стриженi i не такi худi як решта рикнули:
  - А ти не повiя?
  Пiтер упевнено заявив:
  - Я чоловiк, а не повiя!
  Великий хлопчик ударив його в груди. Пiтер упав, але одразу ж схопився i кинувся на свого супротивника. Той зустрiв його кулаком. Але Пiтер згрупувавшись зумiв вiзавi
  повалити. I почав його вiдчайдушно молотити.
  Той скинув Пiтера та налетiв на нього сам. Але напарник прокричав:
  -Досить! Очевидно, що це не чмо. Хлопцем буде жити!
  Пiтера вiдставили у спокої. Точнiше поставили ще кiлька запитань. Потiм почали грати у карти на щелбани. У слiдчому iзоляторi було нудно. Годували мiзерно, але зате роботи
  тiльки помсти дворик. А в дитячiй колонiї працюють хлопчики до чотирнадцятої години. I не вiльний час. А в СIЗО крiм гри в карти розважалися i саморобними
  шахами, i в мiста. А деякi старшi хлопцi навiть дрочили на суперечку. Пiтер був шокований. Але чого тiльки пацани не роблять вiд нудьги. А хто кiнчав першим той
  отримував зайву пайку.
  Пiтер у слiдчому iзоляторi навчився багатьом блатним словам та поняттям. Йому навiть зробили пару невинних наколок. Незважаючи на частi, i скрупульознi шмони хлопцi
  якось проносили i шприци, i туш, i фарбу.
  Та це в'язниця. Деякi наглядачки навiть спокушали хлопчакiв, вибираючи старших i гарненьких. Проносили цигарки, їжу, спиртне, а то й траву.
  Та в Техасi люблять порушувати закони, незважаючи на всю суворiсть правосуддя. Одна з них мацала Пiтера. Це було i гидко, i водночас приємно. Потiм вона
  засунула хлопчику шоколадку. Пiтер подiлився з iншими хлопцями. Загалом дiти бiльш-менш ладнали один з одним. У них був общак та їжа.
  У слiдчому iзоляторi ще життя було непоганим. Навiть iнодi пiсля душа водили дивитись телевiзор. I це також маленька радiсть. Раз на два тижнi хлопчикiв збривали
  пiд нульовку. I це було їхнє чергове приниження. Але й дитячої трудової колонiї хлопчакiв стригли раз на два тижнi наголо. А ось роботи багато.
  У найпершi днi дуже болiло все тiло, кожна клiтинка, жилочка, м'яз маленького тiла дитини. А ночами снилися моторошнi кошмари. Але потiм бiль охопило
  вся iстота i притупилося. Так що м'язи худенького тiла лише тупо ниють. Особливо тяжко спочатку, а потiм м'язи розiгрiваються i стає набагато легшим.
  Хлопчик зараз розмiрено, не вiдстаючи i не випереджаючи iнших, ворушить мотикою. Не викладайся та не ламайся. I все буде добре.
  Босi нiжки дiтей на сирому та холодному грунтi. Хлопчики тут працюють, їхнi круглi п'яти чорнi вiд бруду. Дивляться на них суворi полiцейськi та наглядачки.
  Пiтер згадав про одну казку. Про дiвчинку, яка шукала свого названого братика Кая. Вона вийшла шукати у червоних, дорогих черевиках. Але потiм подумала, що зiб'є
  гарне взуття та зняла їх. Весною ще земля не прогрiлася i йти босонiж холоднувато. Зате цей холод змушує крокувати дiвчинцi швидше.
  Ось вона йде собi, шукаючи братика i весело спiває:
  По ньому лiтав янголець пiвнiчний,
  Дивувався як багато панує у нас зла...
  Ти випий водички мiцною...
  Тодi не прийде Сатана.
  Герда йшла спочатку м'якою травою, її босим нiжкам було досить комфортно. Потiм вона перейшла на кам'янисту дорогу. I тут же вiдчула, як її дитячi ступнi,
  знiжилися за зиму, i стали м'якшими. I що йти кам'янистою дорогою виявилося дуже важко. I незабаром голi ступнi дiвчинки запалали. Але Герда стиснула
  зуби i все одно йшла. I вирiшила берегти черевички за всяку цiну, щоб у них здатися Каю у всiй красi. Герда так йшла, i босi пiдошви палали все сильнiше й болiсно
  нили iкри. Нарештi вона увiйшла до села, i постукала до найближчого дому. Дiвчинку пустила господиня, але велiла принести води та розтопити пiч. Потiм далi їй трохи поїсти
  i поклала в сiнях.
  Другого дня Герда отримала снiданок. Попрацювала по дому i знову рушила далi шукати свого брата. То була не казка, i тому дiвчинка не зустрiчала
  старих чарiвниць з квiтником, де вiчне лiто. I їй не траплялися на шляху ворони, що говорять i вченi. Вона просто йшла Європою серед звичайних людей. Благо весна в
  Цього року була рання та тепла, i зiйшов снiг досить швидко. А Герда вступила на територiю Нiмеччини. Дiвчинка не знала, де її братик Кай i рухалася по натхнення.
  Її дитячi нiжки грубiли прямо на очах, i пiдошви стали мозолистими i твердими. Так що Герда вже не потребувала черевикiв. I ось вiн навiть взяла та продала
  їх щоб купити лiки хворiй дитинi. Справдi, вона хороша i без черевикiв. А хлопчик рокiв трьох помирає вiд голоду та хвороб. I такого собi Герда нiколи не пробачить.
  Герда, зробивши добру справу, дуже пiдбадьорилася. Вона крокувала, далi човгаючи босими, маленькими, засмаглими нiжками. Її молодий органiзм швидко звик до навантажень.
  Так що вона не так i сильно втомлювалася. А бiлява, босонога дiвчинка в запорошенiй сукнi викликала у людей спiвчуття i їй подавали їжу та питво, а iнодi й мiднi грошi.
  Одна жалiслива жiнка навiть подарувала їй черевички. Але було тепло, i босi нiжки дiвчинки так огрубiли, але в черевиках було тiльки гiрше йти i Герда їх знову подала.
  Дорогою вона пристала до циган. Тi навчили її парi карткових фокусiв, трохи жонглювати та ворожити. Правда останнє бiльше скидалося на шарлатанство, але вгадували
  циганки напрочуд часто.
  Герда розлучилася з ним, так її пишне волосся занадто свiтле, i вона не схожа на чорнявих циганських дiтей, i полiцейськi стали чiпитися, пiдозрюючи що Герду
  просто вкрали. Хоча з циганами було весело та доволi ситно. Самi циганки та їхнi дiти теж босоногi, i спритнi.
  Герда дiйшла Берлiна. Це була почесна столиця вже досить великої Нiмеччини. А вона така жебрака i обiрвана. Дiвчинку навiть заарештували та привели до дiлянки.
  Вчинили допит. Герда вiдповiла їм чесно i без таємницi. Тодi її вiдправили до в'язницi. Переодягли в сукню в смужку i видали дерев'янi черевички та постригли наголо свiтлi
  волосся. Потiм був швидкий i неправедний суд. Гердi дали двадцять п'ять рокiв каторги за бродяжництво, крадiжку, жебракування та незаконне перетинання кордону
  кайзерiвської Нiмеччини. I вiдправили її працювати на поля. Дiвчинка, проте, змогла втекти. I пристала до бродячої групи, видаючи себе за хлопчика. Втеча теж стала можливою
  завдяки випадковостi. Хоча дiвчаток постiйно обшукували наглядачки i мацали, i залазили на всi мiсця, Герда примудрилася пронести заточення. I вiдкрила замок на ланцюгу,
  якої її приковували на нiч. Її цигани також навчив такому трюку, як шпилькою вiдчинити замок. I вона примудрилася втекти. Та й момент був вдалий, якраз
  колишнiй сторожовий пес околiв, а нового не встигли привести. Тож Герда втекла. Потiм вкрала одяг хлопчика, i позбулася смугастої тюремної сукнi та дерев'яних черевикiв, якi страшенно натирали ноги. Та дiвчинка на полi працювали босонiж, але ще й марширували строєм та неодмiнно взутi у каторжнi колодки.
  Хоча вже була осiнь, але Герда вважала за краще йти боса. I в цирковiй групi її стрижену i худу, по-дитячому незграбну прийняли за хлопчика. I лише коли вдарили морози,
  Герда начепила чесно заробленi театральними виступами чобiтки. Але ледве стало теплiше i задзюрчали струмки дiвчинка знову повiсила чобiтки за плече i босонiжкою рушила в дорогу. Вона шукала свого братика Кая спочатку в Бельгiї, а потiм у Голландiї. Так багато було рiк i каналiв. Герда видавала себе за хлопця.
  I це викликало додатковi проблеми. Щоб отримати їжу, доводилося працювати важче, нiж зазвичай буває у дiвчаток. I дрова колоти доводилося, i ящики та цегли носити.
  I багато що робити iнше. Хлопчику взагалi життя важче, нiж дiвчинцi. I Кая, зрозумiло, знайти не вдавалося. Свiт дуже великий, i його й за сто рокiв не обминеш.
  I рiзних мiст та сiл у свiтi багато. I що шукати Кая наослiп?
  Герда важко зiтхала... I попрямувала до Францiї. Вона пам'ятала, що саме там мешкає i легендарний Дюма, i генiальний Жуль Верн. Можливо, цей винахiдник зможе
  знайти її названого братика? Герда крокувала кам'янистою дорогою, її ступнi стали дуже мозолистими, а м'язи наче сталь. I хоча свiтле волосся i вiдросло, її
  все одно брали за хлопчика. Навiть риси дитячого обличчя стали рiзкiшими, жорсткiшими, як у сильного хлопця. I крок кам'янистою дорогою рiшучий i стройовий.
  Герда загартувалась у випробуваннях. Їй доводилося битися з хлопчиками i отримувати синцi. Вони її теж приймали за хлопчика i дiвчинцi неабияк дiставалося.
  Але вона вже йде французькими дорогами. Її босi нiжки легкi, шлунок звичний харчуватися нерегулярно, i тiло загартувалося i пристосувалося, як, наприклад,
  швидко вiдбувається адаптацiя у дитинствi.
  Герда зупинилася у селi. Зайшла у двiр багатший. Її прийняли за мiцного хлопця. Господар прикрикнув:
  - Якщо хочеш пожерти шмаркач попрацюй!
  I засунув Герда сокиру. Дiвчинка взяла його в руки i почала рубати дрова. Вона це робила звично та вмiло. I працювала з ентузiазмом. Її босi нiжки мiцно
  упиралися в землю.
  Дiвчинка навiть заспiвала:
  -Вдаримо сильнiше, потягнемо дружнiше,
  Ану з пiснею вперед, адже з нами трудовий народ!
  I ось вона дорубала дрова, склала в стопку. Отримала у вiдповiдь коровай хлiба та шматочок сала, та цибулину. I засунула в сумку i пiшла далi, курячи босими, огрубiлими п'ятами.
  Вона була дiвчиною з чоловiчою рисою характеру. I йшла все далi i далi... Вже була осiнь, ще досить тепла у Францiї. I дiвчинка рухалася до Парижа.
  Чи допоможе генiальний Жуль Верн чи легендарний Дюма. А десь ще Творив i Ганс Християн Андерсен. I вiн також дуже багато складав казок. Тiльки це була Герда не з казки, а з реальностi i можна сказати прототип. Як би прототип у Дартаньяна, i справжнiсiнький Дартаньян. Хоча з iншими персонажами складнiше.
  Герда в одне iз селищ заспiвала веселу пiсеньку;
   Пам'ятаю, як зараз лик променисто свiтлий,
   Погляд пронизав мене серце вiстрям кинджала!
   Я згоряв у потоках вогняного вiтру,
   Ти у вiдповiдь лише промовчала!
  Приспiв.
   Голос твiй, до чого вiн прекрасний i чистий.
   Вiрю я у водоспад твоїх ласк нескiнченний!
   Без тебе не потрiбне менi вiчне життя,
   I тепер освiтлюватиме мене промiнь вiчний!
  
   Ти богиня безкрайнього кохання,
  Океан повний чудового свiтла!
   Крижанi кайдани жартома розiрви,
   Без тебе не побачу свiтанку!
  
   Сонцем у висотi обличчя твоє сяє,
   У всесвiтi не знайти фiгур прекраснiше!
  Почуття пристрастi - ураганом накриває,
   Бути з тобою надовго - це щастя!
  
   Бiль у душi моїй вирує бурхливим штормом,
   I багаття в грудях безжально палає!
  Я люблю тебе, у вiдповiдь дивишся гордо,
   Лiд в уламки серце розбиває!
  
  Мiж вогнiв у безкрайньому зоряному океанi,
   Ми з тобою орлами в небi ширяли!
   I твої уста рубинами сяють,
   Щось нiжно з пристрастю говорили!
  
  Та це вона так дуже гарно заспiвала. Зiбрала купу мiдних та срiбних монет, кинутих публiкою.
  I рушила далi, тупаючи босими, точеними нiжками. I дiвчинцi здавалося весело.
  Як можна заробляти непоганi грошi?
   Герда мала дуже добрий голос i зупиняючись у селищi спiвала. Їй кидали монети, i дiвчинка пiдбирала їх босими нiжками. I пiдкидала нагору. При цьому смiялася.
  Дiвчинку, яку приймали за хлопчика, зустрiли з полюванням. I вона так дiйшла до Парижа, маючи солiдний мiшечок з монетами. Дiвча думала, що в разi чого зможе
  викупити свого брата iз в'язницi. I заплатити викуп.
  I ось вона вступила до Парижа. I величезне мiсто справило враження. Особливо Ейфелева вежа. Та й гарнi якiсь будинки в Парижi та кам'янi. I вулицi чисто помiтнi.
  Вже була пiзня осiнь та полив дощ. I ранку вдарив заморозок. I босi нiжки дiвчинка крокували iнею i залишали маленькi i витонченi слiди. I це гарно, виглядало.
  Герда мимоволi залюбувалася на свої красивi, дуже правильнi форми слiди. Та вони в неї наче орнамент, i дiвчинка почала ходити з боку в бiк, залишаючи дивний
  малюнок. Герда почала малювати за допомогою босих нiжок, щось фасмогоричне. I тут її гукнули. Дiвчинка обернулася. Перед нею був чоловiк у цилiндрi у сюртуку.
  Вже досить лiтнiй iз добрим поглядом.
  Герда обернулася i запитала:
  - Здрастуйте - ви хто дiдусь?
  Чоловiк з усмiшкою вiдповiв:
  - Я Вiктор Гюго!
  Герда тупнула босою нiжкою i прочирикала:
  - Ого! Я чула, це ви написали про Гавроша!
  Лiтнiй чоловiк помiтив:
  - Ти дуже начитана для босонога дiвчинки!
  Герда знiяковiла:
  - Дiвчата? Хiба я не хлопчик?
  Гюго з усмiшкою вiдповiв:
  -Я бачу, що ти дiвчинка у костюмi хлопчика!
  Герда свиснула i прочирiкала:
  - Ну гаразд... Вгадали. Може, ви знаєте де мiй названий братик Кай?
  Гюго з усмiшкою кивнув:
  - Пiшли до мене вип'ємо чаю. Я особистiсть творча i може допоможу знайти тобi братика Кая, якщо ти про нього докладнiше розповiси.
  . РОЗДIЛ ?6.
  Почалася вiйна проти Туреччини. вторгнення 1 серпня 1949 року. Це знаменно дата першої свiтової вiйни. Через тридцять п'ять рокiв. Фрiдрiх-Володимир Рибаченко-Бiсмарк,
  знову у строю. Йому, зрозумiло, хочеться взяти участь у вiйнi. Хоча, певна рiч, i деякi цiкавi розваги є й у цьому свiтi. Зокрема, знiмаються
  кольоровi фiльми i з'явилися типу стерео. I телевiзори у кольорi вже є. Прогрес у Третьому Рейху розвивається дуже швидко. i при цьому ще й технiка прогресує.
  Фрiдрiх-Володимир на своєму реактивному лiтаку МЕ-462 став обстрiлювати турецькi позицiї.
  Вiн пiдбив одразу одинадцять танкiв, i бiльше тридцяти гармат, i збив дванадцять застарiлих лiтакiв супротивника. I це у перший же вилiт. Потiм хлопчик-термiнатор продовжив трощити ворога.
  Перший день був дуже насиченим. Нiмцi трощили туркiв i пресували їхню армiю. Вiйна була у темпi блiцкриг. I зрозумiло, що турки Вермахту не є суперниками. Ось ще не встигли
  як слiд помолотити, як вони здаються. I це треба вiдзначити дуже серйозно i жорстоко.
  Фрiдрiх-Володимир, як завжди, феноменально не промахувався. I йому вдалося збити вiсiмдесят три лiтаки, бiльше сотнi танкiв i чотирьох сотень п'ятдесяти гармат, плюс ще й вiсiмнадцять самохiдок,
  та вантажiвки.
  Турецька авiацiя була слабкою i застарiлою i її трощили нiмцi граючи. I їхнi вiйська вже вночi з першого до другого серпня увiйшли до Стамбула. I це було серйозно.
  Фрiдрiх-Володимир та ще цiлий день провiв на ногах постiйно вражаючи турецькi частини та повiтряний флот.
  Але потiм хлопчик все-таки видихнувся i заснув прямо на матрацi, що був постелений на злiтно-посадковiй смузi. i йому снилося.
  Жив один хлопчик-принц Альберт. I в нього був багатий двiр, чудовi батьки, що керували процвiтаючою, i дуже багатою державою. I у хлопчика було
  абсолютно все, що мати за часiв пiзнього середньовiччя. Зрозумiло, у нього телевiзора та комп'ютера не було, але багато було iнших розваг.
  Ось, наприклад, принц дуже любив лицарськi турнiри. Їх проводили правда за новими правилами, щоб максимально убезпечити учасникiв, i до калiцтв i тим бiльше
  вбивства доходило рiдко.
  Принц i сам брав участь у турнiрах, хоча йому було лише тринадцять рокiв, i про диво завжди перемагав старших i дорослiших суперникiв.
  Ось i зараз хлопчик одягнув особливi обладунки з м'якими прокладками та литi з титану - який i мiцний, i легкий одночасно, i перевiряв спис.
  З ним тепер має битися син сусiднього короля. Приблизно його зростання, i вiку найяснiший хлопчик.
  Наставник повiдомив принцу, що потрiбно не вдарити в бруд обличчям i перемогти.
  Принц гордовито сказав:
  -Я готовий! Я перемагав великих та великих чоловiкiв! Що менi якийсь ровесник!
  Наставник зiтхнув:
  - Не приховуватиму принц. Тобi пiддавалися!
  Принц люто пискнув:
  - Що? Як ти смiєш таке казати!
  Наставник тихо промовив:
  - У всякому разi, цей хлопчик так само, як i ти у своєму королiвствi перемагав великих i дорослих чоловiкiв! I також чемпiон!
  Принц тупнув ногою по травi i заявив:
  - Ну гаразд, якщо треба його перемогти, я виграю неодмiнно!
  I хлопчик подався тренуватися. I посилено готувався до поєдинку.
  Але наступного дня наступив поєдинок. I два принцi мали зiйтися один з одним.
  Поєдинок повинен був продовжуватися доти, доки один хлопчик не виб'є iншого з сiдла. Принц Альберт був свiтловолосий, а його противник Людовик мав руде волосся.
  Обидва хлопцi одягли обладунки i посiдали на своїх невеликих розмiрах, але жвавих коней. Альберт заспiвав впевненим тоном:
  - I навiть ворог хрипiв часом,
  Приховуючи страх, що король!
  Що я король?
  I хлопчаки вдарили шпорами своїх коней з бокiв. I помчали один одному назустрiч. Хлопчики були приблизно однiєї ваги i однаково тренованi. Тому зiткнувшись
  в обох зiгнулися еластичнi списи. I вони роз'їхалися, не заподiявши пошкоджень одне одному.
  Альбер помiтив:
  - Вiн сильнiший, нiж я думав!
  Хлопчик Людовiк з досадою зазначив:
  - Та впертий пацан!
  I ось обидва принцi знову з'їхалися i зiткнулися. Почувся скрегiт вiд ударiв пробкою по титанових латах. I знову жоден не поступився iншому. Хлопчики лаялися,
  i зло подивилися одне на одного.
  Альберт мрiйливо промовив:
  - Смажити б тобi п'яти!
  Людовiк помiтив:
  - Я тобi завоюю i пiднявсь на дибу!
  Хлопчики й справдi були злi та лютi.
  Ось вони зiйшлися i зiткнулися втретє. I це була потiха. Скiльки кровi разом пролилося. Точнiше тiльки в уявi найсвятiших пацанiв. На справи вони так
  один одного i не вибили. Роз'їхалися, щоб зiйтися знову. I це нагадувало вперте протистояння титанiв.
  Принцеса Маргарита, сестра Людовiка, помiтила:
  - Якось безглуздо хлопчикам ось так бодайся. Може, вони краще на мечах?
  Пацани з'їжджалися без толку ще десять разiв, i капiтально видихнулися. Пiсля чого була оголошена перерва на обiд та вiдпочинок. Хлопчики були й надалi готовi до подвигiв та боротьби за перемогу.
  Альберт був похмурим, йому так i не вдалося вибити супротивника з сiдла. Адже до цього завжди вдавалося. I це зрозумiло, викликало почуття найсильнiшої досади.
  Хлопчик їв золотою ложкою та виделкою, i люто поглядав навколо себе. Раптом вiн побачив дiвчинку. Вона була бiлява i в ошатнiй розкiшнiй сукнi немов казкова принцеса. I що дивно, бачив її лише Альберт, а решта наче не помiчали.
  Дiвчинка пiдiйшла до хлопчика i з усмiшкою його спитала:
  - Не можеш здолати ворога?
  Альберт люто рикнув:
  - Так! Вiн надзвичайно завзятий!
  Дiвчинка посмiхнулася i вiдповiла:
  - Можна отримати дар непереможного воїна! I вигравати усi турнiрнi сутички!
  Альберт пожвавiшав i пробурчав:
  - Це як?
  Дiвчинка кивнула:
  - А так ... Але треба натомiсть погодитися, наприклад продати душу!
  Хлопчик енергiйно та негативно замотав головою:
  - Нi душу я не продам!
  Дiвчинка кивнула головою i вiдповiла:
  - Молодець! Продати душу може тiльки той, хто має, а хто її має, той не продасть!
  Альберт з посмiшкою промовив:
  - Я можу дати золото! Багато золота!
  Дiвчинка знизала плечима:
  - Менi не потрiбне людське золото! Я можу його робити цiлi гори. Але якщо ти не хочеш продавати душу, то продай своє тiло!
  Альберт з подивом запитав:
  - Тiло? А це як?
  Дiвчинка-Сатана вiдповiла:
  - А от! Ти пiдпишеш кров'ю договiр, що замiсть дара перемагати в турнiрах, вiддаєш своє смертне тiло Дияволу у вiчне користування!
  Хлопчик знизав плечима i помiтив:
  - Смертне у вiчне користування?
  Дiвчинка вiдповiдно кивнула:
  - Саме так! I тобi вiд цього велика вигода - ти нiколи не постарiєш!
  Принц посмiхнувся:
  - Ось як! Тодi пiдписую!
  Дiвчинка-Сатана простягла пергамент iз печаткою, де було написано умову Диявола та мiдну голку.
  Хлопчисько вколов себе в палець i капнув кров'ю на золоте перо. Пiсля чого вивiв пiдпис. Таку червону i красиву царську особу.
  Дiвчинка блиснула очима i прочирикала:
  - Тепер ти мiй!
  I перед очима Альберта все як закружляло, i перевернулося.
  Хлопчик не встиг i оком моргнути як опинився в пустелi. Iшов караван i вели пов'язаних мотузкою дiтей-рабiв. Альберт вiдчув бiль у зв'язаних руках, i печiння в босих
  дитячi пiдошви, i сильну втому в тiлi. Плюс ще й горло пересохло вiд спраги. I сiдло шкiру. Альберт глянув на себе. Як вiн змiнився? Замiсть розкiшної
  i багатого одягу голе тiло, в одних лише плавках. Альберт здивувався тому, як вiн схуд i засмаг до чорноти. Тiло хлопчика висохло, i вiн став бiльше схожий на
  мумiю. Босi пiдошви стали дуже грубими та мозолистими, але все одно вiдчували пекучий жар пустелi. Альберт ще хвилину тому колишнiй знатним принцом перетворився на
  хлопчик-раб. I вiн згадав... Ось уже багато днiв полонених хлопчакiв ведуть пустелею, на невiльничий ринок. I вони голоднi i мученi жагою бредуть, i гарячi пiски
  пустелi обпалюють їхнi босi нiжки.
  Альберт бачить, як у переходi схудло його нещодавнє настiльки гарне i мускулисте тiло. I ребра стирчать пiд тонкою, знежиреною, шоколадною та запорошеною шкiрою, наче
  кошик. А на спинi i боках видно i садять свiжi слiди батiгу i вже загоєнi. Хлопчик вiдчув у собi сильний сором i приниження - його особу найяснiшої кровi смугували батогами, наче якогось простолюдина. I хлопчик-принц зневажливо пирхнув. I отримав батогом по спинi. Що обпалило хлопця i болем, i приниженням.
  Альбер лаявся i отримав знову батогом по ребрах. Хлопчика найяснiший кров'ю переповнював гнiв, але водночас i захлеснув сильний страх. Принц зрозумiв, що
  Сатана, що прийняв вигляд красивої i ошатної дiвчинки, отримав владу над його тiлом. I що тепер вiн назавжди раб Диявола. I ось перше випробування - ти невiльник.
  Принц зiщулився вiд страху i додав кроку. Рухав далi пустелею. I поряд з ним крокували хлопчики або трохи старшi або трошки молодшi за нього. Принц став рабом.
  I тепер його життя змiнилося на гiрший бiк. Причому радикально на гiрше.
  Хлопчик зiтхнув i брiв разом iз караваном. Йому згадався Фауст Ґете. Там теж Сатана спокусив професора продати душу. Але замiсть Фауст отримав i молодiсть i
  прекрасну дiвчину Маргариту, i багатством i, шана, влада. А що вiн отримав Альберт? Зараз майже голий крокує зi зв'язаними руками пiд батогом наглядача?
  I це що так?
  Альберт зажурився, натрудженi переходом м'язи, особливо iкри нулi, а ще розжарився пiсок припiкаючи босi пiдошви дитячих нiг через кiрку мозолiв. Та це жах.
  Плюс тобi мучать: слабо i тупо голод, i куди болючiша спрага. Щоб вiдволiктися вiд неприємних вiдчуттiв, Альберт спробував помiркувати. Сатана це найпрекраснiший, найрозумнiший i найдосконалiший ангел. Якщо це так, то йому щось Альберта потрiбне? I зрозумiло, що найдосконалiшому ангелу у всесвiтi не потрiбно золота, або
  якась влада має королiв. Єдине, що Люцифер цiнує - це влада над душами. Але що йому дасть влада над тiлом Альберта.
  Адже не просто так Сатана пiдписав договiр. Якась мета у нього є. Щоправда, якщо взяти Фауста, то що потрiбно вiд нього Люциферу? Душа? Але бiльшiсть людей
   i так йде в пекло та у владу Сатани. Зрозумiло, що тiльки цього дуже мало.
  Може, Люцифер хотiв пограти, i перевiрити, коли людина захоче сказати: зупинись мить - ти чудово! Але в цьому випадку Альберт переживає страшну мить.
  Хоча, коли б'ють голенького, гарного хлопчика батогом, це може бути комусь i цiкаво. але хiба найдосконалiшому ангеловi потрiбно це? Принц уже цiлувався
  з дiвчатами i виявляв iнтерес до протилежної статi, але не любив жiнок як дорослий. Але вже увi снi вони йому були. I це було дуже цiкаво.
  Альберт зiтхнув... У чотирнадцять рокiв йому вже стали б шукати наречену, i це було б чудово. Вiн змiг би зробити найкращий i гарячий вибiр.
  Альберт зiтхнув. Спереду його голi, худi, пошматованi батогом i ззаду теж. I вигляд у них змучений та втомлений. Альберт подумав, що далi?
  I ось нарештi привал. Їм дали трохи попити, поїсти i знову погнали вже до заходу сонця.
  Альберт пiсля того, як поїв i попив, вiдчував у собi бажання поспати. А доводилося крокувати пустелею. I замiсть нiжних обiймiв Маргарити його шмагає жорстока батiг.
  Хлопчик iшов i думав. Ну, який вiн все-таки iдiот, що погодився на угоду з Сатаною. Вiв же найщасливiший i найбагатший для свого часу спосiб життя.
  Мав все, що може побажати хлопчик. I тут так пiдставився.
  Альберт згадав, що попереджали, нiби Сатана ворог роду людського i вiд нього доброго не чекай! I що дуже безглуздо пiддаватися на його обiцянки. А ось тепер ти
  був принц, а став хлопцем-рабом. I тут дуже навiть тобi стрiмко.
  Альберт був схильний вовком вити i час вiд часу його обпалював батiг. Справдi, що вiн одержав? Адже вiн i був хлопчиком, а тепер опинився в рабствi.
  Так вiн i дiйшов до того зайшло сонце. I рабам дозволили знову поїсти, попити, i пiти спати. I це дуже цiкаве проведення часу.
  Альбер лiг на пiсок поруч iз iншим напiвголим хлопчиком. Згорнувся калачиком i заснув. I йому снилося...
  Ось вiн бере участь у турнiку бiйцiв разом з Айвенго та Рiчардом Левине Серце. Це дуже бойова команда.
  Альберт на своєму бiлому скакунi. Вiн хлопчик, а довкола дорослi, великi лицарi. Деякi навiть насмiхаються над дитиною. Але Альбер упевнений у собi.
  Ось звучить гонг та перший бiй.
  Проти нього барон фон Бабеф. Такий великий, товстий, справжнiй бик i на щитi у нього бик iз рогами. Вiн як мiнiмум утричi важчий за Альберта.
  Хлопчик кивнув i пропищав:
  - Чим бiльше шафа, тим голоснiше вона падає!
  Барон фон Бабеф як прореве:
  - Я роздавлю щеняти!
  I ось вони сходяться. У противника Альберта, кiнь величезний вороний.
  Хлопчик тримає свiй щит. Ось противник завдає удару, i Альберт злегка зсувається убiк. I важкий спис зiсковзує зi щита. А хлопчик-принц вражає
  супротивника прямо в забрало i той падає.
  Альберт смiється i спiває:
  - Падайте ниць, ниць, ниць,
  Вам це право надано!
  Перед королем, падайте ниць,
  У сльоту та бруд все одно!
  Перший супротивник був битий. Потiм з'явився наступний. Ним був граф Болевентура. Вiн теж дуже могутнiй воїн i досить спритний.
  Альберт посмiхнувся i помiтив:
  -Славься Отчизна моя,
  Усi ми рiдна сiм'я!
  I ось хлопчик поскакав на супротивника. I граф Болевентура помчав на хлопця.
  Альберт промуркотiв:
  - Люто рвуться в битву атлети,
  Кожен у перемогу вiрить...
  А ми вiдтепер разом iз Дияволом при цьому,
  I нам будь-який бар'єр є по плече!
  Ось вони зiйшлися разом iз графом Болевентурою. I знову хлопчисько змiстився убiк, змусивши зiсковзнути спис, i як урiже своєю зброєю прямо в горло. I пихатий граф як полетить.
  I другий бiй пацан виграв.
  Наступний суперник герцог де Гiз. Теж дуже сильний i потужний боєць. Причому уславлений у численних турнiрах та змаганнях. I де тiльки герцог де Гiз i не брав участь i чого не показував. Та це ворог серйозний.
  Хлопчик Альберт навiть у захватi заспiвав:
  - I бачу я серйозного,
  Увi снi Iвана Грозного...
  Земля в Сибiру роздана,
  Тобi Рiдна Русь!
  Тут Альберт упiймав себе на словi - до чого Рiдна Русь? Яке воно має до нього вiдношення?
  Хлопчик загалом налаштований по-бойовому.
  I ось вони обоє посiдали на коней. Принц на бiлого, а противник на червоно-рудого. I вони помчали один одному назустрiч.
  Альберт здавався зовсiм маленьким на тлi цього рудого велетня.
  Хлопчик агресивно висловився:
  - Маленька змiйка - найотруйнiша!
  I ось герцог де Гiз чиє спис було довше спробував ударити хлопця по корпусу обладункiв, а не цiлити в щит. Хоча це й було за правилами. Але Альберт спритно ухилився.
  Взяв i пiдпiрнув пiд спис. Потiм з усього розмаху як рушив супротивниковi в забрало, ще посиливши рух корпусом. Герцог де Гiз вiд сильного удару буквально впав.
  Хлопчик прочирикав:
  - Слава славним лицарям!
  А де Гiза потягли з поля бою. Його кiнь, зброя та зброя дiставалися переможцю.
  Альберт проспiвав:
  Ми соколами дивимося
  Орлами паримо...
  Ми у водi не тонемо,
  У вогнi не горимо!
  I в бою не стогнемо,
  Над нами херувiмо!
  Хлопчик справдi виявився дуже чудовим бiйцем, здатним багато на що.
  I ось його наступний суперник: сам лицар Левине Серце. Браво можна привiтати себе iз таким конкурентом. I що це буде бiй що треба.
  Альберт у радостi заспiвав:
  Весь свiт у нас у руках,
  Ми зiрки континентiв...
  Розбили по кутах -
  Проклятих конкурентiв!
  Хлопчик i справдi немов бойовий i пiвень пiвень. Адже це сам Король Лев Рiчард Левине Серце.
  Альберт прогарчав:
  - Якщо ти лев, то зареви,
  З нами перемоги всiєї матiнки-Землi!
  Щоб було весело в компанiї такий,
  Що кожен хлопчик людина крута!
  Альберт трохи перед боєм перекусив. Йому принесли смаженого гусака з гарнiром, i невеликий бiсквiтний тортик у виглядi трикутника. Так що хлопцевi довелося гарненько
  поїсти. Поруч iз ним сидiла принцеса i все питала про те, якi Альберт робив подвиги. Хлопчик охоче розповiдав, прибрiхуючи.
  - Ось я зiйшовся iз семиголовим драконом. I ми почали рубатися. Я йому зрубую голову. Вона падає, i тут же замiсть однiєї зрубаної голови виростають двi!
  Дiвчинка-принцеса свиснула:
  - Ось тi на! А як такого дракона можна взагалi перемогти, якщо у нього голови тiльки збiльшуються?
  Альберт впевнено вiдповiв:
  - А ти зрубай голову, i присип рану супротивника сiллю! I тодi вже зрубана голова не виросте!
  Юна принцеса проворкувала:
  - Який ти розумний!
  Принц напихався i сказав:
  - Ну чому, я Спiноза розуму!
  Пiсля обiду хлопчик вирушив стайню. Начепив на себе обладунки i знову схопився на коня.
  Принц випромiнював упевненiсть у перемозi, i спрагу до бiйки.
  Хлопчик значно поступався у зростаннi i вазi Рiчарду Левине Серце. Тим бiльше, що король Англiї був дуже фiзично сильний - ламав пiдкови. I проти такого богатиря
  спробуй ти встояти.
  Але хлопчик налаштований на боротьбу. I це його заводило. Хлопчиковi хотiлося раптом вiдчути, як його цiлує в губи принцеса i наскiльки це солодко i приємно.
  Ось вони вийшли на ристалище. I за сигналом гонгу почали зближуватися.
  Альберт проспiвав:
  - Та-та-та-та! Стукають копита,
  Тра-та-та-та! Вдарив лучемет...
  Армiя французiв на голову розбита,
  А армiю Iспанiї нiхто не розiб'є!
  I ось вони зблизилися. Рiчард Левине серце важкий списом постарався супротивника кольнути. Але Альберт ухилився i вдарив ворога в забрало. Але на цей Рiчард Левине
  серце, хоч насилу, але змiг утриматися в сiдлi. Хоча здавалося, що цей прийом непереборний. I обидва вершники роз'їхалися, а суддi зафiксували перший бiй - нiчия.
  Рiчард Левине серце гаркнув:
  - А вiн спритний чортеня!
  Граф Балiстро зазначив:
  -А ви вашу величнiсть сховайте в списi голку з отрутою!
  Рiчард Левине серце заперечив:
  - Це пiдло, а я благородний король, i крiм того марно, цього чортяка не потрапити!
  Граф Балiстро вклонився:
  - Як знаєте вашу величнiсть!
  Альберто тим часом готувався до другого заходу. I тут перед ним з'явилася дуже красива з золотистим волоссям у розкiшнiй сукнi, дiвчинка-Сатана.
  Вона блиснула перлинними зубками i проворкувала:
  - Ну, що мiй любий хлопчику, тобi подобається перемагати?
  Тут Альберт згадав i просипiв:
  - А ти з мене раба зробила!
  Дiвчинка вiдповiла з посмiшкою:
  - Кожному своє! Твоє тiло, тепер у моїй владi!
  Альберт гаркнув:
  -Обман!
  Дiвчинка вiдзначила, тупнувши нiжкою в дорогоцiнному черевичку:
  - Все чесно! Тепер ти перемагаєш на будь-яких турнiрах!
  Альберт подивився на гарну златоволосу дiвчинку. Невже це сам Сатана? Але Люцифер ангел, i не має людського тiла будучи духом. Тому може приймати
  будь-який вигляд, у тому числi i красиву безневинну на вигляд дитину. Так це вражає.
  Дiвчинка-Сатана кивнула:
  -Бiйся, а що стосується твого тiла ... Залежить все, що в життi є вiд пiднебесної висоти ... Але наша честь, але наша честь вiд нас одних залежить!
  Альберт кивнув i помчав у бiй.
  Ось вони знову з'їхалися з великим майстром турнiрних боїв Рiчардом Левине Серце. I це був жорстокий бiй. Рiчард набрав максимальну швидкiсть, намагаючись
  скинути зухвалого молодика, точнiше дитину. Альберт був зiбраний i готовий. Ухилившись вiд м'ясоїдного удару списом короля, хлопчик рушив своєю зброєю прямо по шиї.
  I могутнiй Рiчард Левине серце вперше в iсторiї турнiрних боїв вилетiв iз сiдла. Удар по горлу дуже чутливий i забiйний виявився.
  Глашатай оголосив переможцем Альберта. Так великий король середнiх вiкiв i справжня легенда, рiзних баланд i казок, герой хрестових походiв, виявився повалений
  лише хлопчиком рокiв, тринадцяти у якого навiть не пробивалися вусики, i щойно вiн починав поглядати на дiвчаток.
  Така велика сенсацiя поєдинку.
  Втiм, це ще не кiнець. У фiналi найцiкавiший бiй iз самим Айвенго. Хоча Айвенго вже двадцять п'ять рокiв, вiн виглядає молодшим i в нього майже не росте борода i
  вуса. Вiд чого вiн худенький i невисокий скидається на пiдлiтка. Його перевага у зростаннi та вазi над Альбертом невеликою. Хоча зрозумiло, що чоловiк рокiв двадцяти п'яти,
  буде бiльше пiдлiтка рокiв тринадцяти у будь-якому разi.
  Принц Альбер бачив, як Айвенго перемагав бiльш високих i важких лицарiв, нiж вiн сам. I розумiв, що це найнебезпечнiший противник. З яким битися буде непросто.
  Але в будь-якому разi чекає фiнал, i хто переможе, той отримає цiнний приз. Хоча чи багато користi вiд призу, отриманого увi снi?
  до принца Альберта знову прийшла дiвчинка-Сатана. Вона струснула золотими кучерями i вiдповiла:
  -Не бiйся! Скоро ти прокинешся i знову опинишся хлопчиком-рабом! Але якщо ти читав Бiблiю, то знаєш, що Всевишнiй пiддав своїх слуг жорстокому випробуванню.
  I тобi доведеться подолати труднощi, щоб змiцнiти i загартуватися душею та тiлом!
  Альбер кивнув з усмiшкою:
  - Хоч тiло без душi, не тiло, але як слабка душа без тiла!
   I хлопчик-принц засмiявся, вискалив зубки.
  I ось вони вийшли на ристалище - ця бойова пара. Уславлений Айвенго, i висхiдна зiрок турнiрiв: принц Альберт. I ось вони тендiтний чоловiк i звичайних розмiрiв для
  тринадцяти рокiв хлопчик сходяться разом. Кiнь у Айвенго гарний i теж бiлий, як i Альберт. I це здорово, коли два спритнi i технiчнi воїни збираються битися
  за лицарськими правилами.
  I ось звучить гонг i сходяться два видатнi бiйцi. Скачуть назустрiч один одному. I трясуть списами. I ось вони збилися. Айвенго спритний, i зумiв потрапити зi щит Альберту.
  Правда спис зiсковзнув. А Альберт цiлив у забрало, але також не влучив. I це не дуже вдало йому вийшло. Айвенго в останнiй момент прибрав голову, i спис
  ковзнуло шоломом.
  Ось перший раунд завершився внiчию. I знову на конях роз'їхалися лицарi у рiзнi боки. П'ять хвилин паузи, i вони знову з'їжджаються. I скачуть iз великою енергiєю та силою.
  Альберт тепер бачив, що його вiзавi має високу швидкiсть i спритнiсть. I його швидкiсть буде гарною пiдмогою.
  Ось вони сходяться знову. Цього разу Айвенго цiлив у забрало, але Альберт ухилився i потрапив списом у центр щита. Вiд удару спис зламався, але Айвенго примудрився встояти
  у сiдлi. Тож поєдинок знову обернувся нiчиєю.
  Обидва лицарi роз'їхалися в рiзнi боки. Тут Альберту знову прийшла дiвчинка-Сатана. Вона була гарною та веселою. Дiвчинка-Люцифер проворкувала:
  - Ну, що ти мiй хлопчик готовий до бою?
  Альберт жартома заспiвав:
  Солдат завжди здоровий,
  Солдат на все готовий...
  I пил як iз килимiв,
  Ми вибиваємо з дорiг,
  I не зупиниться,
  I не змiнити ноги...
  Сяють нашi обличчя -
  Виблискують чоботи!
  Дiвчинка-Сатана кивнула:
  - Та ти я бачу готовий! I цiлком здоровий!
  Альберт з посмiшкою прочiрiкал:
  -Я боротися має намiр вiдчайдушно!
  Дiвчинка-Сатана вiдповiла з посмiшкою:
  -Ти Вiдважний боєць! Ну i третiй бiй стане вирiшальним!
  Ось обидва бiйцi знову на ристалищi. I готовi з'їжджатися одне з одним. Альберт, налаштовуючись, заспiвав:
  - Хто звик за перемогу боротися,
  З нами разом нехай заспiває...
  Хто веселий той смiється...
  Хто хоче, той доб'ється,
  Хто шукає той завжди знайде!
  I ось вони стали з'їжджатися, пiдхльостуючи коней. I їхнi списи ворушилися в ходi. Альберт цього разу вигадав хитрiсть. I дозволивши противнику рушити себе в забрало, хлопчик
  Тiльки в останнiй момент ухилився, як ударить списом в ногу Айвенго. Той скрикнув i полетiв з коня вперед, догори дригом. I знову звучить урочисте - перемога!
  I ось принца Альберта оголошують переможцем. I вручають йому приз: золотого коня. Хлопчик бере його собi, а вiн важкий, не пiдняти одного. Чотири мускулистi дiвчата-селянки пiдхопили скакуна. I понесли його на плечах.
  Альберт проспiвав:
  - Хлопчик-каратист,
  Ти отримаєш приз!
  I тут з'явилася дiвчинка-Сатана та кивнула:
  - Давно я мрiяла про такого жеребця iз чистого золота!
  Альберт здивувався:
  - А хiба ви потребуєте золота!?
  Дiвчинка-Сатана з усмiшкою вiдповiла:
  - Звичайно ж нi! Але цей кiнь зроблено лицарськими майстрами i в ньому особлива магiчна енергiя. А цiннi магiчнi артефакти потрiбнi навiть найдосконалiшому i найпрекраснiшому.
  янголовi у всесвiтi!
  Хлопчик-принц кивнув:
  - Я перестану бути рабом?
  Дiвчинка-Сатана заперечливо хитнула головою:
  - Поки немає! Ти ще не вiдпрацював свiй дар! Але погодься, що Чингiсхан був колись рабом!
  Юна красуня тупнула каблучком. Кiнь зник. А принц Альберт не встиг моргнути оком, як... прокинувся!
  Знову вiн лише босоногий хлопчик в одних плавках. Якому дають на снiданок порцiю бурди та запрягають разом з iншими хлопчиками у вiз. Цього разу один з
  верблюдiв упав, i дiтей вирiшили заодно змусити тягти вiзок.
  Знайшли нове борошно, тягаючи вантаж, i пiдганяючи хлопцiв батогами. Альберт тягнув вiзок немов бичок плужок. I почував себе зовсiм не мажорно. Його настрiй був похмурим.
  Хлопчик щоб пiдбадьоритися проспiвав:
  На волосинi доля твоя,
  Вороги сповненi вiдваги...
  Але слава Богу є друзi,
  Але слава Богу є друзi...
  I слава Богу у друзiв,
  Є шпаги!
  Коли твiй друг у кровi,
  Вiд жертва є кохання...
  Ти зможеш стати йому,
  Подiбнiстю батька...
  Але iншому не клич,
  Ти боягуза i брехуна!
  Хлопчик почував себе дуже захоплено i по-бойовому, пiсля такої пiснi. I штовхав з енергiєю вiзок, упираючись босими, дитячими нiжками в розпечений пiсок, i почував себе немов справжнiм лицарем з ордену Зiрки.
  . РОЗДIЛ ?7.
  Дiвчата працювали в полi, вколювали i шугали немов добровiльнi рабинi. А у вiльний час просто складали цiкавi розповiдi.
  Ось, наприклад, Оленка вирiшила вигадати вiйну з Китаєм з майбутнього. Точнiше не написала. Це тривiально наснилося, коли впала зовсiм розбита втомою, на стог
  сiна.
  20 квiтня 1953 року, стартував в iмперiї Третього Рейху перший у свiтi пiлотований полiт на Марс. Це просто супер явище. Сталiн уже помер i його замiнив Берiя.
  Лаврентiй Палич як намiсник Росiї стояв поряд iз Гiтлером. Фюрер почав лисiти i сивiти i вигляд його трохи втомлений. Але поки що начебто здоровий.
  Берiя знає, що Гiтлер має бiльше сотнi синiв, отриманих шляхом штучного заплiднення. Спадкоємцi є, але їм по дев'ять-вiсiм рокiв. Так що якщо Гiтлер загнеться,
  то може в Третьому Рейху спалахнути i боротьба влади. Всесвiтня iмперiя мiцнiє i спаяна залiзною дисциплiною. Але перегризтися можуть капiтально.
  Гiтлер, втiм, рухається досить енергiйно i начебто не сильно здав.
  Вiдбувається старт першого пiлотованого польоту до Марса. Сталiн помер у березнi i до цього не дожив. Тепер замiсть нього Берiя. Теж хитрий та пiдступний суб'єкт.
  Гiтлер випромiнює впевненiсть i говорить про свої колосальнi досягнення. А також успiхи Третього Рейху.
  Планета Земля i справдi нагадує велике будiвництво, де маса продукцiї виробляється у дедалi бiльшому кiлькостi. Вже збудовано залiзницю до Чукотки.
  Пiд землею риється тунель пiд Аляску, i це також робиться з колосальним розмахом.
  Йде озеленення Сахари, будуються дороги в Африцi. Вже завершується копання тунелю вiд Каспiю до Iндiйського океану. Роють канали i з Сибiру до Середньої Азiї.
  Будують новi мiста в Сибiру, є проекти утеплення клiмату. Гiтлер зумiв всю планету запрягти в єдину упряжку. I стало всiм куди краще.
  Чорнi дiстали роботу i в Африцi покiнчено з голодом. Рiзного роду повстання та бунти майже припинилися. Стало жити все краще i краще.
  Берiя навiть подумав, що розпад Третього Рейху знову привiт до хаосу та бардаку у всьому свiтi. А так встановився порядок, майже немає партизанської вiйни, i нiмцi нiкого не чiпають,
  навiть євреїв i слава Боговi.
  Дiйсно виграючи вiйни, Гiтлер не був таким злим як за часiв поразок i загалом обмежився лише тим, що змусив євреїв носити шестикiнцеву зiрку.
  А потiм багато вчених iз євреїв стали працювати на Третiй Рейх. I ставлення тирана пом'якшилося...
  Але при цьому Гiтлер таки мав садистськi заскочки.
  Наприклад, одним iз улюблених його видiв розваг були гладiаторськi бої. I ось, ясна рiч, їх влаштували на день народження фюрера. I ще на запуск пари ракет з екiпажами,
  до Марса.
  Гiтлер i його оточення посiдали на ложi. Ось прямо перед ними поле за бронесклом. Починається поєдинок.
  Вибiгає троє хлопчикiв на вигляд рокiв дванадцяти-тринадцяти. Вони з короткими мечами та щитами, i в одних червоних плавках, голенькi та босi. Кланяються фюреру.
  I стають у бойову позу.
  Потiм вибiгає проти них дiвчина у короткiй спiдницi та з оголеним торсом. Вона досить досвiдчена i дуже м'язова красуня. Гiтлер упiзнав її i крикнула:
  -Адала! Покажи їм!
  Дiвчина теж босонiж i майже оголена в її руках шабля i кинджал. Вона на голову вища за хлопчакiв. Тi видно ще новачки, але їх троє. Забавний двобiй, змiшаних пар.
  Звiринець робить ставки...
  Гiтлер, зрозумiло, ставить Адалу. Вона мускулиста i спритна. Але й хлопчаки мiцнi та загартованi тяжкою роботою. Але видно поспiхом навченi...
  Звучить гонг... Бiйцi сходяться.
  Хлопчики миготять голими п'ятами. Пробують атакувати. Махають мечами. Дiвчина парирує шаблею i вiдступає. Вона знає, що хочуть фюрер та його оточення конкурентного бою.
  I тому не поспiшати... Маше мечем, i робить випади.
  Гiтлер жадiбно дивиться на її голi ноги та хлопчикiв.
  Одним з улюблених видiв розваг Адольфа це здригати пiонерiв на дибi i припiкати їм босi, круглi п'ята, насолоджуючись тим, як хлопчаки стогнуть. Зрозумiло i
  дiвчатам смажити пiдошви нiжок приємно.
  Гiтлер катував хлопчикiв та дiвчат по черзi. Набридає мучити дiвчат за хлопчикiв i навпаки. Особливо подобалося фашисту номер один мучити свiтловолосих дiтей.
  Їм мазали ступнi оливковою олiєю, i Гiтлер їх терзав. Iнодi розпеченим залiзом, iнодi смолоскипом i свiчкою, iнодi газовим пальником. I це подобалося кату.
  Iнодi фюрер палив та iншi частини тiла. Часто жертву Адольф катував неодноразово. i робив це i щоб вибити iнформацiю що цiкаво, або просто насолодитися
  Звичайно, краще, коли жертви гарнi, м'язовi, свiтловолосi...
  Зазвичай фюреру привозили з усiх планети, хлопчикiв, дiвчаток, дiвчат, для катувань у складi спiйманих пiдпiльникiв та партизанiв. Все-таки ще вилазки вiдбувалися хоч дедалi рiдше.
  Гiтлер мучив жертви, i пестив одночасно жiнок. I це його збуджувало. Дуже любив фюрер катувати босi нiжки дiтей та жiнок. Дорослих чоловiкiв Садист номер один не катував,
  вони волохати й смердючi йому не подобалися. Максимум хлопчикiв рокiв не старше шiстнадцяти, i жiнок не старше тридцяти п'яти рокiв. Таких, щоб були красивими. I зазвичай Гiтлер,
  намагався їх при тортурах не надто калiчити i спотворювати.
  Фюрер i кат i естет... Намагаючись жертви, вiн розряджався i не настiльки жорстокий був у зовнiшньому управлiннi. У Росiї порядок пiдтримував Сталiн, що став гауляйтером i при збереженнi автономiї,
  але у складi Третього Рейху. А тепер пiсля нього та Лаврентiй Берiя гауляйтер. Вiн тримає там лад...
  На планетi загалом встановився порядок. Хоча повстання, звичайно ж, трапляються, але рiдко. Третiй Рейх дуже сильний i особливо рвуться проти нього повставати, розумiючи, жорстоку розправу.
  Та й жити стає пiд жорстким, але добре органiзованим нiмецьким керуванням краще. Хвалений нiмецький порядок у масштабах планети приносить свої плоди. Це як Римська iмперiя,
  так жорстока, але водночас i прогресивна.
  I хоч Гiтлер любить кров i тортури, проте його управлiння та система має i плюси, тим бiльше маючи i ресурси, i вчених усiєї планети Земля. I так швидко вiдбувається полiт на Марс.
  Але водночас фюрер смажить хлопчикам та дiвчатами п'ята, балдея вiд чужого болю.
  Ось зараз один iз хлопчикiв падає отримав розсiчення. Червона кров капає. Шкiра засмагла у хлопчика, а волосся свiтле. Може, навiть подумав Гiтлер та фарбованi.
  Бiльшiсть євреїв чорнi волоссям, i їх пiдфарбовували знаючи, як обожнює фюрер бiле волосся та блакитнi очi.
  Єва Браун постарiла, i фюрер завiв собi молодшу i красивiшу коханку. Точнiше навiть кiлька коханок. Сил звичайно ж у фюрера не так багато. Але спати, коли тебе
  оточують оголенi, мускулистi дiвчата дуже приємно.
  Адала поранила ще одного хлопчика. Той упав, але змiг пiдвестися. Лилася кров та босi, витонченi слiди залишали хлопчики. Фюрер подумав, що у чоловiкiв, коли вони дiти, нiжки дуже непоганi.
  Але з вiком вони стають волохатими i дуже неприємними i їхня форма часто грубiє, i запах неприємний. З вiком i жiночi ноги теж часто втрачають свiжiсть та форму.
  Iнодi ноги у жiнок можуть бути понiвеченi взуттям або спочатку бути грубуватою форми. А в цьому планi фюрер любив, коли пальчики рiвнi та витонченi, i самi нiжки засмаглi.
  I, зрозумiло, не худi, а з мускулатурою. Неприємно, коли ноги тонкi як сiрники, або жирнi. Хлопцiв що працюють у каменоломнях годують зараз непогано.
  Нiмцi мають пiд контролем достатньо землi, i їхня культура землеробства висока, як i органiзованiсть. Так що з їжею проблем вже навiть в Африцi немає... А може навiть наступити,
  надлишок товарiв.
  Хлопчик падає вiд удару, i вже вiн серйозно поранений, навiть не може пiднятися. I Адалу трохи подряпало. I з неї капає кров. Хлопчику припiкають розпеченим залiзом п'яту,
  той скрикує. I реве вiд болю. Але знову падає... Адала добиває хлопчика ударом по головi. Все одно фюрер хлопчикiв майже нiколи не милує. Ось жiнок вiн часто щадить.
  Хоча iнодi жiнкам Гiтлер пальчики босих нiжок щипцями ламає. Та й хлопчикам пальчики, що на ногах любить ламати, ще при цьому розжаривши щипцi. Правда Гiтлер зазвичай намагається
  зламати кiстки так, щоб вони зросталися.
  Ось тяжко поранений падає i другий хлопчик. Йому теж припiкають босу п'яту розпеченим залiзом. I це дуже боляче. Хлопчик схоплюється i знову кидається на Адалу.
  Дiвчина-гладiатор скеляє зубки i верещить:
  - За нашу Вiтчизну!
  I знову рубає, i хлопчик, що вже закiнчується, отримує удар по шиї. I падає, захлинаючись кров'ю. Поєдинок продовжується. Залишився останнiй пацан. Вiн бачить, що проти досвiдченої
  Дiвчата з рельєфними м'язами у нього шансiв немає. Починає задкувати. Але йому мiж лопаток встромляється смолоскип. I хлопчик скрикує. I намагається атакувати Адалу.
  Хлопчик у повному розпачi.
  Дiвчина-гладiатор знову атакує супротивника. Робить обманний рух i б'є молодого гладiатора рукояткою меча по головi. Хлопчик падає, вiдключившись.
  Адала ставить свою босу нiжку пацану на груди i буркує:
  - За перемоги над ворогом!
  I дивиться на трибуни. Дiвчина чекає на сигнал - милують хлопчика чи нi. Навiть у разi помилування доля дитини незавидна. Швидше за все, Гiтлер його катуватиме.
  Фюрер, втiм, цього разу не схиляє милувати та опускає палець униз. Дiвчина заколює переможеного. У прислужники у масках за традицiєю припiкають дитячу п'яту. А потiм
  А потiм нанизують супротивника на гак i тягнуть пацана за ребро. Убитих гладiаторiв зазвичай згодовують хижакам.
  Адалi Гiтлер кидає квiтку, i та кланяється. Iде, залишаючи босi, витонченi, дiвочi слiди.
  Знову лунає сигнал... Цього разу першим виходить на арену лев. Що ж поєдинки iз тваринами завжди цiкавi. А лева зупинити не так вже й просто. Втiм,
  дивлячись яка зброя. Ось виходять на арену хлопчики. Теж у плавках, мускулистi, пiдсмаженi. Вони озброєнi тризубцями. Чотири роки дванадцяти, один чотирнадцяти-п'ятнадцяти.
  У того хлопця що старше не тiльки тризуб, а й мережа.
  Гiтлер зауважує:
  - Гарний хлопчик, свiтленький... Жаль такого?
  Борман вiдповiв:
  - Вiн iз Африки мiй фюрер. Волосся пофарбувала, а шкiру зробило свiтлiшим! Трохи пiдправили носа. А то це негр!
  Гiтлер кивнув:
  - Я цього лева знаю! Вiн людожер i дуже небезпечний!
  Лев насправдi вiдносно молодий i великий, i iкла в нього сильнi.
  Бiй тварина почала пiсля гонгу. Хлопчики виставили тризуби. Старший спробував кинути мережу. Вона налетiла на лева, але її швидко скинув.
  Отримав удар тризубом.
  Але збив хлопця i полоснув iклами по животу.
  Хлопчик захлинувся кров'ю. Але решта кинулась колоти звiра. Але шкуру левову прошити дуже складно. Тим бiльше, тризубцi не дуже гострi.
  Гiтлер хихикнув. Йому подобалося також пороти хлопчакiв батогом, а потiм посипати сiллю. А це треба зiзнатися боляче.
  А коли жiнок порють теж їм боляче.
  Ось лев схопив хлопця за голу нiжку i перекусив її. Хлопчик оглушливо заволав. I ось стало все так жорстоко.
  Гiтлер запитав Шпеєра:
  -А як проходять випробування танка "Пантера"-5?
  Iмперський мiнiстр вiдповiв:
  -Досить успiшно мiй фюрер! В даному випадку цей танк розвиватиме швидкiсть понад сто кiлометрiв на годину, i пересуватиметься дуже стрiмко з вiдмiнною лобовою бронею.
  Гiтлер iз захопленням свиснув:
  - Танк у формi пiрамiди себе успiшно показав. А тепер буде ще крутiше!
  Ось лев знову кидався на хлопчакiв i розпоров одного з них. Звiр гарчав i кусався. Найстарший хлопець пробував його дiстати тризубом. Але той лише подряпав шкiру.
  Фюрер ревнув:
  -Моя сила в кулаку!
  I знову атакував лев хлопця, пробивши лапою йому мускулистий живiт. Ось уже чотири хлопчики буквально роздертi монстром. Той, хто старший намагається контратакувати.
  Але поки що без успiху.
  Фюрер хихiкнув... Йому згадалося як хвацько нiмцi розгромили СРСР, без особливо серйозної технiки. Червона армiя мала найкращi танки, але це їй не особливо допомогло.
  Навпаки, пройшов блiцкриг. I новi смiливi перемоги. А найсильнiший ворог виявився США. Але тепер так просто Третiй Рейх, що контролює весь свiт не вiзьмеш.
  Останнiй хлопчик-пiдлiток намагався втекти, але йому в груди вдарили смолоскипом, i вiн упав. Лев накинувся на мiцного хлопця i вирвав у нього шматочок бока.
  Потiм почав терзати поваленого пiдлiтка. I рвати його став на дрiбнi шматки.
  Червона кров усюди бризкалася i текла... Це було наче танець оргiї смертi.
  Гiтлер помiтив iз посмiшкою:
  - Ось так помирають хлопчаки. I це жорстоко та немилосердно!
  Iмперський мiнiстр погодився:
  -Нiмилосердно!
  Пiсля цього бою фюрер переключив увагу на старт космiчних кораблiв. Вони злетiли в повiтря, i поки що йшло нормально. I в них використовувалися новiтнi двигуни.
  Так, полiт на Марс був великим досягненням Третього Рейху. Але до Червоної планети ще треба долетiти. Загалом проведено велику роботу. I здобутки колосальнi.
  Гiтлер дуже розраховував, що у майбутньому до складу Третього Рейху увiйдуть усi населенi свiти всесвiту. Хоча подiбне й уявлялося казкою.
  Гiтлер переговорив iз космонавтами: чотири дiвчини там i двоє чоловiкiв. Пiсля чого прогарчав:
  -Ну-но вiд гвинта!
  Полiт тривав... А гладiаторськi бої теж протiкали. На це билися красивi дiвчата. Три войовницi проти трьох. Вони були в одних трусиках i з оголеними грудьми.
  У першої трiади, що вибiгла, були плавки червонi, а у другої зеленi.
  Пролунав гонг. Дiвчата стали битися... У них були мечi та круглi щитки. Посипалися iскри вiд мечiв... Миготiли голi, кругленькi п'ятки красунь.
  Гiтлер спитав у Гiммлера:
  - Партизанський рух великий?
  Голова таємної полiцiї похитав головою:
  -Немає мiй фюрер!
  Гiтлер кивнув iз посмiшкою:
  -Це добре! Але слiд не втрачати пильностi!
  Гiммлер висловив думку:
  -Час працює на нас. Скоро вся планета забуде своє минуле, i здаватиметься, що Третiй Рейх - вiчний!
  Фюрер кивнув:
  - Нехай забудуть епоху роздробленого свiту! I ми будемо єдиними назавжди!
  Глава таємної полiцiї зауважив:
  - Все буде добре про великий!
  Гiтлер випив трохи соку з кiлькох фруктiв. Його настрiй був пiднятий. Незабаром у космосi також розвиватимуться свастики.
  На Мiсяцi вже будуватиметься поселення i це буде надзвичайно круто.
  Дiвчата борються, але майже не завдають один одному поранень. I це їхнiй бойовий шарм. Вони так б'ються, i показують агресивну силу пiлотаж. Бойовi дiвчата i водночас
  обережнi. I нiжки у них такi гарнi та дуже босi.
  Гiтлер, дивлячись на бiй, помiтив:
  - Є дiвчата добрi бiйцi та лiжка пристойнi!
  Фюрер згадав, як вiн такiй дiвчинi ламав пальчики на ногах. Це було красиво та Адольфу приємно. Спочатку пальчики йдуть туго. Потрiбне зусилля, щоб їх зламати. А босi нiжки
  затиснутi в колодки. I на них ще вiшаєш гирки, щоби розтягнути. I войовницi так витягуються. I їхнi тiла блищать вiд поту, i тремтять.
  Гiтлер дуже любить тортури дiвчат та хлопчикiв. Любив муки. Йому ще у дитинствi подобалося читати маркiза де Сада. Якi там катування та класнi тортури - справжнiй садизм!
  Ось зараз дiвчата борються i їхнi засмаглi тiла починають блищати вiд поту. I це так виходить гарно. I дiвчата такi засмаглi i босi, i голi, а соски грудей немовби
  бутони троянд.
  Гiтлеру їх хочеться полизати та обсипати поцiлунками. Ось це дiвки - як їх не хочеться вбивати, але зате полювання помучити i потерзати! Гiтлер дуже любить катувати гарне i гармонiйне.
  От би зробити весь свiт iз одних юних дiвчат та хлопчикiв? Це було б погодьтеся дуже здорово!
  Фюрер навiть насвистує з азартом i через нiздрi.
  Вiн обожнює тортури i це його втiха i насолода. Розумiв толк у тортурах та катуваннi маркiз де Сад! Цей видатний письменник i король еротики на планетi Земля. I подiбне буде круто.
  Фюрер дивився на бiй дiвчат i пестив руками одну з дiвчат. Одночасно Гiтлер спiвав:
  -Я всю планету пiдкорив,
  Я Бог i чорт i херувiм!
  I як пiдморгне це чортiв правитель планети Земля. Як би там не було на Землi порядок нехай i встановлений драконiвськими методами i йде космiчна експансiя.
  Гiтлер взяв i ревiв:
  - Давайте ви баби живiшi! А то щось нудно!
  I дiвчат стали стимулювати, штовхаючи запаленими смолоскипами до спини. А вогонь палав дуже спекотно. А гiтлерiвцi ревли наче мавпи, що побачили солодке. Фюрер насвистував:
  -Врiжу я вам у бiк, врiжу я вам у Бок!
  I як розсмiяється цей бойовий вождь.
  I водночас велике чудовисько перевершило i Чингiсхана, i Олександра Македонського, i Тамерлана i Наполеона разом узятих. Завойовник i тиран, жорстокий i водночас
  здатний i бачити. Гiтлер порiвнював Третiй рейх iз Стародавнiм Римом. Римляни були жорстокi, але вони мали Римське правничий та сувора справедливiсть. I певною мiрою Римська iмперiя
  була прогресивним явищем. А Гiтлерiвцi заохочували науку i захопивши уми всiєї планети, запрягаючи їх у єдину упряжку, творили чудеса. I це, певна рiч, породжувало вiддачу.
  Як говорив Чингiсхан - великий правитель i має бути жорстоким.
  Фюрер зумiв залiзом та кров'ю об'єднати людство та повiв його новим шляхом. З кiнцевою метою створення Всесвiтньої iмперiї. I фюрер також мрiяв про те, щоб хоча б його одного.
  зробили б безсмертним!
  Та то була блакитна мрiя фашиста номер один! Ну, а поки що в космос...
  Дiвчата стали битися енергiйнiше, полилася кров. А пiд їхнi босi нiжки кидали вугiлля. Дiвчата наступали на них голими пiдошвами та скрикували. I одночасно смiялися i
  скеляли зубки.
  Дiвчата такi хорти i дуже гарнi.
  Гiтлер ревнув:
  -Колiть один одного!
  Ось одна з дiвчат впала, знепритомнiвши... До її босої п'яти пiднесли розжарений метал i припалили. Дiвчина скрикнула i рiзко схопилася. Але стояла невпевнено,
  її хитало. Дiвча знову отримала рану i впала. I їй знову голу подушку посмажили червоним вiд жару залiзом.
  Бої тут кипiли дуже агресивнi та дiвчата цiлком спортивнi. Просто можна сказати - супер! I в них шалений азарт.
  Гiтлер облизнув губи i заспiвав:
  -Сильний мiй друг на iм'я Самбо!
  Любитиму дiвчат так славно!
  Фюрер дуже бойової породи малий... А ось Герiнг цей боров реве:
  - Слава нашої iмперiї!
  I як зареготає цей шматок жиру. А Гiтлеру теж досить весело. Змiг вiн свого часу обдурити Сталiна i застати хитрого грузина зненацька! I як тодi посипалася
  Червона армiя. I якi були здобутi славнi перемоги. Москва була оточена i впала. А зима видалася напрочуд теплою i навiть жодного разу не випав снiг. Так нiмцi й дiйшли до Уралу.
  А далi захопили i Iндiю майже вiдразу. I це було круте досягнення.
  Тепер Третiй Рейх має термоядерну зброю. I ось його два зорельоти вийшли на навколоземну орбiту. I летять собi до Марса. I полiт на Марс iз космонавтом буде найбiльшим
  досягненням iсторiя людства.
  Вже троє дiвчат завалися пораненi, а двi тiснили вцiлiлу. Фюрер несподiвано вiдчув у собi приплив милосердя i жбурнув бiлу хустку - зупиняючи бiй. Дiвчата розiйшлися.
  А трьох поранених, але ще живих поклали на ношi... I це було своєрiдним гуманiзмом.
  Звучить знову сигнал... Вибiгають на арену п'ятеро хлопчикiв. Теж у плавках, смугастого кольору та з довгими мечами. Рокiв їм по тринадцять-чотирнадцять, досить мускулистi.
  Вони вклоняються фюреру до землi. Крiм мечiв, у них нiчого немає. Свiтловолосi пiд смак фюрера, який любить блондинiв-хлопчикiв. I готовi прийняти будь-який виклик.
  А проти них цього разу супротивник небезпечний i незручний... У цьому випадку носорiг. А проти такого монстра практично немає шансiв i у бiльш досвiдчених бiйцiв.
  Гiтлер помiтив:
  - Нерiвний бiй виходить!
  Гiммлер зазначив:
  - Коли Нiмеччина починала в тридцять дев'ятому роцi маючи всього шiсть дивiзiй з легких танкiв проти всього свiту, сили теж здавались нерiвними та безнадiйними. А таки ми перемогли!
  Гiтлер кивнув:
  - Перемогли та завоювали весь свiт!
  I як розсмiяється.
  I глянув на як стрiмко кинувся на хлопцiв голодний та агресивний носорiг. I подумав, що краще виставити хлопцiв двадцять. Найдовше б бiй продовжився б.
  Ось одного хлопчика збив i почав топтати. Адже таку шкуру мечами не вiзьмеш. З носорогом людинi битися самогубно. А хлопцi. Вони гарнi та мускулистi.
  Фюрер вiдчув у собi тугу. Скiльки народу вiн уже занапастив? Порахувати, мабуть, важко! I цього йому пробачить Бог? Якщо, звичайно ж, Вiн є? Втiм, якщо Бог припустив
  перемогу Третього Рейху у свiтових масштабах, значить, Вiн фюрера любить! Справдi, не вiд ненавистi ж Бог дозволив йому захопити весь свiт! Так що можна на дуже багато чого
  замахуватися.
  Носорiг тупцював хлопчакiв. I пiддягав їх рогом. То була жорстока битва в самi ворота. Пiдлiтки мечами все одно не могли пробити таку товсту та мiцну шкуру.
  I це бiй, у якому шансiв у хлопцiв практично не було.
  Роздертим хлопчикам, втiм, все одно припiкали розжареним залiзом п'яти. Фюрер подумав, як приємно дитячу п'яту припекти розпеченим залiзом. I це реально пожвавлює
  всi думки та почуття.
  Гiтлер навiть завiвся, спiваючи:
  - Я грiзний хлопець i завжди в ударi!
  I як покаже мову! Справдi, бойовий фашист вийшов... I дуже бойовий...
  Фюрер проспiвав, скелячи зуби:
  - Я ласкавий i нiжний звiр,
  Усiх задушу зараз повiр!
  Я лагiдний i нiжний звiр!
  I Гiтлер як пiдморгне своїм вiзавi...
  Ось i останнiй хлопчик затоптаний... У душi тирана виник жаль. Пiдлiтки просто виконали свiй обов'язок i такi юнi та здоровi загинули. Адже це жорстоко ... Можна сказати,
  навiть дуже жорстоко.
  Фюрер тяжко зiтхнув... Мабуть, свого часу i Наполеону Бонапарту було так незручно i часом паскудно на душi. Коли вiдбувалося стiльки звiрств та вбивств. I все заради великої мети.
  Але Наполеон виявився лише кривавим невдахою. I все, що мiг провалив. А що можна сказати про Гiтлера? Насправдi фюрер виявився значно успiшнiшим у своїх захопленнях.
  I зумiв досягти олiмпу.
  Знову гладiаторський бiй... Цього разу тривало десять хлопчикiв проти десяти. Причому, свiтловолосi протистояли негринятам... Бiй очiкувався непередбачуваним та цiкавим.
  Пацанам була рокiв тринадцять-дванадцять на вигляд. Всi мускулистi i дуже засмаженi. На них приємно дивитись. Чорнi воїни у червоних плавках, та їхнi юнi вiзавi у синiх.
  I зрозумiло, у всiх мечi та кинджали. Тiльки у чорношкiрих хлопчикiв мечi кривi, а у свiтленьких - прямi. I це цiлком бойовi загони.
  Гiммлер зазначив:
  -Хлопчаки що треба! В даному випадку хтось переможе невiдомо навiть нам!
  Гiтлер кивнув своєю чубком:
  - Ну, так навiть краще! Нехай покажуть непередбачуваний бiй!
  Представники звiринцю робили ставки.
  Фюрер поставив на свiтлiших... Бiльшiсть його оточення теж симпатизував хлопчикам iз бронзовою вiд засмаги шкiрою.
  Почався неабиякий бiй. Хлопчаки рубали один одного мечами та кололи кинджалами. I це було досить жорстоко та показово агресивно. У них була маса енергiї та азарту.
  Пiдлiтки рипiли зубами i готовi були один одного кусати. Гiтлер дивився цього разу на бiй iз цiкавiстю. Кололи дiти один одного сильно. I три хлопчики впали вiдразу.
  I їм припалили голi, круглi п'ятки розпеченим залiзом. I юнi воїни знову схопилися, щоб потiм знову отримати i бути припiкати. I ось уже першi вбитi.
  Хлопчаки падали сколотi та порiзанi. Щитiв у них не було, однi кинджали та мечi. I це дуже виходило смертельно. I дуже багато лилося кровi.
  Гiтлер проворкував:
  - За майбутнi перемоги!
  Шпеєр помiтив, поглинаючи коктейль:
  -У нас i минулi вони непоганi!
  Фюрер кивнув... Був час, коли був жебраком бродягою, який пiдробляв написанням картин та ескiзiв. А тепер вiн правитель Землi. Треба провести референдум i заснувати монархiю.
  I разом iз нею правила престолонаслiдування. I тодi влада його стане непорушною.
  Втiм, закони вже й так ухвалено. Але треба щоб сини стали принцами, i цесаревича було визначено заздалегiдь, щоб уникнути колiзiй. Ось Сталiна замiнив Берiя. Цiлком гiдний наступник.
  Гiтлер iншого не хотiв... Але цього мало.
  Тепер у фюрера значно бiльше планiв та амбiцiй. Захопити весь всесвiт мрiє Третiй Рейх i це буде досягнуто. У всякому разi, фюрер у це вiрить...
  У життi спочатку Гiтлер вважав себе невдахою. Але видно з початку першої свiтової вiйни фюрер якось пiшов у гору. Та не зробив вiйськової кар'єри, дослужившись лише до єфрейтора.
  Зате отримав чотири ордени, i не був покалiчений у ходi вiйни. Ну i живий залишився, без калiцтв, що вже плюс. I iспанка Гiтлера минула, i зiр пiсля отруєння газом вiдновився.
  Загалом для свого вiку - шiстдесят чотири роки фюрер вiдносно здоровий. I ще може правити... Гiтлер планував прожити як мiнiмум, поки його син не стане достатньо дорослим,
  щоб правити iмперiєю.
  Але й тодi бажання вмирати у фюрера не було. Але добре це поки що тiльки плани та розмови. А поки що в нього одна думка, долетiти до Марса, i там поставити прапор зi свастикою.
  Втiм, є iншi думки.
  Наприклад, щодо релiгiї... Проблему церкви треба вирiшувати. У Третьому Рейху вже є нова нацистська церква на зло християнству. У нiй, правда, немає чiткої доктрини.
  I це непокоїть фюрера. Потрiбно, щоб нова релiгiя була проста, зрозумiла та приваблива. Особисто фюрер хотiв зробити її типу Iсламу. Тiльки замiсть Магомета поставити себе.
  Це, певна рiч, непогана iдея. Ну i звичайно ж без намазу та рамадана якi обтяжують вiруючий. I їж, що хочеш. Справдi свинина - для нiмця це просто супер!
  Фюрер обмiрковував, щоб був новий релiгiйний культ. Але поки що обходилося i так... Усi священики були пiдкоренi нацистам, i нiхто не заперечував проти культу фюрера.
  Проте, безсумнiвно, для мiцностi iмперiї у нiй потрiбна єдина релiгiя. Без хитромудрої Трiйцi, i щоб Бог був Один. А його посланець та печатка всiх пророкiв - Адольф Гiтлер!
  Ось це справдi буде вiра - усiм вiрам вiра! I Ватикан уже закликає католикiв молитися Боговi та Гiтлеру. Та й православнi церкви тим паче. I протестанти...
  I навiть Свiдки Єгови, коли став вибiр вклонитися фюреру чи згорiти в печi - вибрали життя! Вмирати нiхто не хоче!
  Ось уже видно, що свiтловолосi хлопчаки таки взяли нагору! Добили чорношкiрого...
  Фюрер особисто кинув їм букет квiтiв, i прогорлав на все горло:
  - Молодцi!
  Пiсля чого Адольф Гiтлер заспiвав:
  Нехай рiчки кровi,
  Течуть по землi...
  Нехай стогнуть вiд болю
  Пожежi скрiзь!
  Нехай смерть пожирає,
  Жнива людських тiл...
  Планета страждає
  Панує свавiлля!
  I знай тiльки пекло,
  Править лютий бал,
  Такий результат,
  Палає напалм!
  I почет дружно аплодував експромту фюрера. А тиран розпорядився пiдготувати двох хлопчикiв, якi перемогли, йому для тортур. Втiм, Гiтлер дав слово, що вiн їх мучить,
  але не покалiчить. I залишити жити...
  I знову дзвiнок, пов'язаний iз польотом на Марс, космонавти бачать землю вже розмiрами з вiдро i летять до Марса. Також новi гладiаторськi бої.
  Цього разу з дiвчатами.
  . РОЗДIЛ ?8.
  Олександр Рибаченко цей чудовий хлопчик зi своєю бандою дуже практично обчистив будинок нiмецького генерала. Хлопчики та дiвчата провели все чисто та акуратно.
  Хлопчик Олександр Рибаченко взяв i навiв дуже потужний, але розмiром iз сiрникову коробку випромiнювач, i собаки забилися в страху всередину будки. I це було досить
  таки боляче для тварин.
  А дiти-злодiя проникли через вiкно до примiщення. I недовго думаючи винесли звiдти майже все цiнне. I вони тягли за собою мiшечки з вантажем.
  Молодцi, коротше кажучи дiти - дуже багато виявилися здатнi.
  I в печерку Одеських катакомбiв. Там можна спокiйно приховати здобич.
  А Олександр Рибаченко взяли пiд час вiдпочинку у спiльний зошит собi накидав;
  Вiйна мiж СРСР та Китаєм тривала...
  Наташа стрiляла по солдатах жовтої iмперiї, буквально викошуючи їх i спiвала...
  Хай завжди буде сонце,
  Нехай завжди буде небо...
  Нехай завжди буде мама -
  Нехай я завжди буду!
  I дiвчина босими пальчиками нiжок як запустить у китайцiв убивчу гранату. I масу воїнiв пiднебесної iмперiї порве.
  Зоя теж стрiляє i спiває:
  -Слави, ти слався, ти наша Земля!
  Нашi рiднi лiси та поля!
  В iм'я Всевишнього,
  Ти наша рiдна, свята сiм'я!
  I теж босими пальчиками нiжок як шпурне по китайцях щось таке забiйне.
  Та воїни пiднебесної iмперiї зiштовхнулися iз серйозною проблемою.
  Руда Августина продовжувала викошувати китайцiв i перевiряла, скошуючи їхнi лави:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I як жбурне босими пальчиками нiжок вбивчої сили уяву смертi, розриваючи ворогiв.
  I Свiтлана теж додати по ворогам чимось вбивчий i руйнуючим тiла.
  I пiсля чого проворкує:
  - Слава Батькiвщинi моїй!
  I теж кине босими пальчиками нiжок забiйної сили подарунок анiгiляцiї.
  Ось це дiвки - просто жах.
  Войовницi взялися за Китай i вiд пiднебесної iмперiї летять трiски.
  Наташа, стрiляючи по китайцях, i скошуючи їх, вiдзначила:
  - Славити Бога ми з Iм'ям Сварога!
  I босими пальчиками нiжок як запустить вбивчий подарунок анiгiляцiї.
  Дiвчата дiйсно показник найвищого пiлотажу.
  Зоя натиснула червоним соском на кнопку базуки, довбала по китайцях i пискнула:
  - За СРСР!
  I Августина теж вiзьме i по жовтих вiйськах довбає. I масу китайцiв рознесе та пропищує:
  - Але жити як i ранiше, але жити за Брежнєвом!
  Я нема, я нема, не можу!
  I босими пальчиками нiжок знову запустить щось дуже забiйне. Ось це дiвка.
  I Свiтлана теж у битвi дуже бойова краля. I б'ється вiдчайдушно. I здатна зрiзати масу бойовикiв, що наступають, з Пiднебесної iмперiї.
  I дiвчина реве:
  - Слава комунiзму Сварога!
  I решта пiдтверджують:
  - Комунiзму слава!
  Єлизавета стрiляє по супротивнику. I також використовує босi пальчики нiжок. У неї непоганий танк, здатний пробивати супротивникiв наскрiзь. I ця дiвка треба сказати просто класу супер.
  I вона стрiляє, i супостатiв вражає.
  I спiває:
  - У перемозi безсмертних iдей комунiзму,
  Ми бачимо майбутнє нашої країни...
  I червоному прапору нашої Вiтчизни,
  Ми будемо завжди беззавiтно вiрнi!
  Катерина теж веде вогонь по супротивнику, вражає його наскрiзь i пробиває вежi машин. Пiсля чого верещить:
  - Слава комунiзму Лади!
  I також використовує босi пальчики нiжок.
  Олена теж веде вогонь китайцями. Молотить пiднебесну iмперiю. Вражає її наскрiзь i верещить:
  - Наша справа правильна!
  I Єфросинiї теж по ворогах дуже влучно всаджує. I спiває:
  - В iм'я великих iдей! Буде повалений лиходiй!
  I теж як пiдморгне своїм напарницям.
  I танк Єлизавети як стрибне. I давай китайськi вiйська трощити. I це було дико.
  Дiвчата спiвали та ревiли:
  - Ми найсильнiшi у свiтi!
  I знову дуже влучно стрiляли.
  Ось це були дiвки - що треба!
  I молотили ворогiв-китайцiв хвацько.
  Ось у небi дiвчата теж давали китайцям.
  Анастасiя Вiдьмакова, збиваючи лiтаки, перейшла до наземних цiлей. Вона їх трощила i верещала:
  - Ми дiвки бравi, бравi. бравi,
  У нас хлопчаки дуже милi кучерявi!
  Ми їх молотимо гаряче,
  А пiсля плюнемо, через лiве плече!
  Акулiна Орлова, довбаючи супротивникiв, видала:
  - Поки що в дорогу!
  I збила китайцiв босими нiжками.
  Мiрабела Магнiтна теж збивала китайськi вiйська i перевiряла, вискалив зубки:
  - Перемог буде багато!
  I її голi пальчики нiжок почали рухатися.
  Ось це були дiвки - просто суперклас!
  Оленка та її команда билися з китайцями. I це виглядало дуже харизматично.
  Дiвчата тримали оборону i кидали у наступаючих воїнiв пiднебесної iмперiї босими пальчиками нiжок презенти знищення.
  Оленка пiддала голою п'ятою презент анiгiляцiї та заспiвала:
  -Алека, вiд щастя сльозу ллє!
  Анюта жбурнула босими пальчиками нiжок презенти смертi i пискнула:
  - Як гуслi душа її спiває!
  Алла теж лупнула, натиснувши червоним соском на кнопку базуки i видала:
  - Кап, кап, кап, i синiх очей Оленки, падають сльози на спис!
  Марiя довбала за допомогою босих пальчикiв нiжок i пропищала:
  - Прямо на спис! I мумiє!
  Олiмпiада теж як розсмiяється, i оскалить свої перлиннi зубки.
  Вона дiвчина рiдкiсної краси та чарiвностi.
  При цьому войовниця хихикає i верещить:
  - Слава царям комунiзму!
  I голою п'ятою пiддасть вбивчий подарунок смертi.
  Маруся теж рветься у бiй.
  I строчить по китайцях з великою iнтенсивнiстю з кулеметiв. I голою п'ятою кидає подарунки смертi.
  I вимовляє:
  - За великий комунiзм!
  Мотрона теж б'є воїнiв пiднебесної iмперiї. Викошує їх iз великою iнтенсивнiстю. I вигукує, пiдморгуючи:
  - За визначнi перемоги!
  Оленка агресивно заявляє, скошуючи супротивника:
  - Наша Русь найперша та найбiльша!
  I теж кидає босою нiжкою вбивчий подарунок анiгiляцiї.
  Анюта зi смiшком заявляє, зрiзаючи шеренги китайських солдатiв:
  - Слава Червоної армiї!
  I знову кидає в супротивника, забiйнi подарунки анiгiляцiї.
  I Алла як почне трощити супротивникiв. I теж її босi пальчики нiжок ворогiв капiтально ламають.
  I летить кинутий голими ногами презент смертi.
  I ось Марiя теж у бою дуже бойова дiвчина. I її пострiли дуже влучнi та вражають супротивника з гарантiєю.
  I це дiвка також бойового характеру.
  Стрiляє собi i верещить:
  - Слава епосi комунiзму!
  Олiмпiада стрiляє по супротивнику. Викошує китайцiв i з усмiшкою вимовляє:
  - Нашiй Батькiвщинi слава!
  I знову гiтлерiвцiв давай молотити.
  I босими пальчиками нiжок метати подарунки смертi у ворогiв.
  Ось такi дiвчата у Червонiй армiї.
  I вони стрiляють по вороговi його безпосередньо вражають.
  Маруся теж веде вогонь по вороговi. I робить це дуже влучно.
  Дiвчина верещить на всю горлянку:
  - Слава КПРС!
  I пiдморгує бузковими очима.
  I знову кидає босими нiжками подарунок знищення. Ось це дiвка - просто супер.
  Маруся краса i майже гола.
  Мотрона теж стрiляє по супротивнику, причому дуже влучно. Попадає в нього i пищить, вискалив зубки:
  - Небо i Земля - кохання моє!
  I теж дiвчина як замочить супротивника за допомогою голої п'ятки нiжок.
  Дiвчата люблять вбивати - ось це дiвки!
  Сталенiда теж проти китайцiв активно бореться.
  I ця дiвчина як випустить по воїнах пiднебесної iмперiї ракету. I як порве багато жовтих солдатiв. Ось це дiвчисько - прямо скажемо що треба.
  Сталенiда проворкувала:
  - За Батькiвщину - СРСР!
  Веронiка теж б'ється iз ворогами вiдчайдушно. I кидає босими пальчиками нiжок убивчi подарунки смертi.
  I при цьому дiвчина верещить:
  - За великий комунiзм!
  Вiкторiя б'ється. Ось вона натиснула голими, засмаглими нiжками на пускову установку i як лупнула по китайцях. Рознесла їх i проворкувала:
  - Вiр моїй Вiтчизнi!
  I Серафима як довбає по супротивнику. Як його вкладе i знищить масу китайцiв, гаркнувши:
  - За Вiтчизну нашу!
  Ось це дiвчата - просто диво якесь.
  Олег Рибаченко цей безсмертний хлопчик теж бореться разом iз дiвчатами. Вiн справжнiй, i найкрутiший у свiтi боєць.
  Хлопчик рубає китайських солдатiв мечами i метає у них презенти за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  I при цьому спiває:
  - Якщо фортеця на дорозi,
  Ворог збудував...
  Треба з тилу оминути
  Взяти її без пострiлу!
  I знову хлопчисько i дiвчисько разом з ним Маргарита як засвистять.
  I ворони, отримавши серцевий напад, падають на голови китайських солдатiв.
  Маргарита Коршунова рубає китайцiв мечами, ця лиха дiвчинки i пищить:
  - Слава царям комунiзму!
  I знову босою нiжкою махне, i голки отруйнi у ворогiв метне.
  Ось це дiти - справжнi монстри.
  Олег Рибаченко, строчачи по супротивниках, як видасть:
  - Аби тiльки була, голова цiла!
  Незабаром ми в Пекiнi,
  Ось i всi справи!
  Маргарита це пiдтвердила, винищуючи супротивникiв:
  - Та ми будемо у Пекiнi!
  I як вiзьме i голою п'ятою подарунок смертi пiддасть.
  Ось це дiти - справжнi монстри.
  I б'ються наче богатирi юнi. Хоча на вигляд їм рокiв лише дванадцять. Але вони лише виглядають дiтьми.
  Тепер Мао Цзедун став таким монстром, що їм лякають дiтей. Як ранiше був час, лякали Гiтлером. I це зрозумiло, теж цiкаво та логiчно.
  А китайцi подекуди зумiли вклинитися в радянську територiю.
  На те вони китайцi та числом сильнi.
  У захоплених селах вiйська пiднебесної iмперiї, взяли i не довго думаючи вирiшили всiх жiнок i дiтей вiдшмагати i бити палицями по п'ятах, а дорослих чоловiкiв просто замкнути
  в сараї спалити. Справдi, вони небезпечнi, а робоча сила китайцям не потрiбна. А жiнок хоч гвалтувати можна. I чоловiкiв взяли всiх заштовхали у хлiв. Хто чинив опiр,
  тих на мiсцi ж i пристрелили. Усiх пiдлiткiв у яких уже пробивалися вусики, теж разом iз дорослими чоловiками покинули. Насправдi, цi вже можуть воювати.
  Взяли китайцi та пiдпалили. I чоловiкiв живцем спалили. А хлопчикiв не старше чотирнадцяти i всiх жiнок незалежно вiд вiку, подiли i стали пороти батогом.
  А потiм бамбуковими цiпками бити по п'ятах. Декiлька дiтей молодших i кiлька старих вiд больового шоку вiдкинули копита. Iншi були побитi так що не могли встати.
  I їхнi босi нiжки набрякли.
  Тодi китайцi пiдняли їх i погнали багнетами у свiй бiк. Ось це жорстокi тварюки.
  I так розпочинався новий порядок пiд керуванням Китаю.
  I це ще лише початок.
  Китайцi мають багаторазову перевагу в пiхотi, але значно слабша авiацiя i менша i гiрша якiсть технiка i важкi озброєння. Багато китайських танкiв зроблено з
  дерево. I це їм не додає сили.
  Ось Герда на своїй машинi дуже лихо трощить воїнiв пiднебесної iмперiї. I збиває їх iз великою iнтенсивнiстю. I її гармата працює.
  Герда вразила за допомогою босих пальчикiв нiжок супротивника i прочирiкала:
  - Слава часом комунiзму у нiмцiв!
  Шарлота теж пальнула за допомогою босих нок i пискнула:
  - Героям комунiзму слава!
  Христина взяла i лупнула по противнику, натиснувши на кнопку червоним соском i пискнула:
  - I Батькiвщина нашої слава!
  I Магда як врiже по противнику, використовуючи босi пальчики нiжок i пискне:
  - Нашiй Вiтчизнi роль на вiки!
  I теж по вороговi як врiже.
  I ось це бойовi красунi - класу супер та гiпер.
  Войовницi найширшого профiлю та з бойового тесту.
  Альбiна та Альвiна бойовi льотчицi з НДР теж китайцiв молотять.
  I роблять це з великим ентузiазмом.
  I використовують при цьому босi пальчики нiжок.
  Збиває Альбiна в небi китайський лiтак i верещить:
  - За комунiзм у розвинених країнах!
  Альвiна збила лiтак за допомогою босих пальчикiв нiжок i додала:
  - I в розвиваючий теж!
  Ось це справдi були дiвки - що треба!
  I трощать китайцiв. I ось збиваються китайськi лiтаки у небi.
  А тут переходять на цiлi наземнi.
  З ними i Хельга, теж дуже красива дiвчина-блондинка.
  I лупне по супротивнику.
  I зрiже лiтак босими пальчиками нiжок i проворкує:
  - За великий комунiзм!
  А Альбiна зiб'є китайську машину, змусить її горiти i додасть:
  - За найбiльшi простори!
  I Альвiна як пiдрiже китайського штурмовика i видасть:
  - За богиню Геру!
  I вiзьме розсмiяється.
  Хельга, теж не дуже довго думаючи трощить китайцiв i реве:
  - Славься Вiтчизна наша велика!
  I збиває ворогiв дуже влучно.
  А Наталя та її команда лютують.
  Вони китайцiв великими масами винищують. I при цьому спiвають:
  - I летить на крилатому конi,
  Русь з далеких тисячолiть!
  Зоя теж як лупне у противника за допомогою босих пальчикiв нiжок i в'якне:
  - За Росiю, де правлять росiйськi Боги!
  Августина з усмiшкою додала, крушивши ворогiв. i використовуючи для цього голi п'яти:
  - За СРСР!
  I теж як додасть пострiл натиснувши червоним соском на кнопку базуки.
  I Свiтлана теж ворогiв безпосередньо винищує.
  I також використовує босi пальчики нiжок. I скошує масу китайцiв.
  При цьому спiває:
  - Ми живемо на батькiвськiй Землi,
  Онуки Сварога - славнi дiти!
  Наташ натиснувши рубiновим соском на кнопку базуки та пiдбивши китайський танк, видала:
  - I летить на крилатому конi,
  Ми в далекi тисячолiття!
  Зоя зрiзаючи чергами китайцiв. I нагромаджуючи з воїнiв пiднебесної iмперiї трупи, пискнула:
  - Смiялася Русь,
  I плакала, i спiвала...
  На всi вiки, на те вона Русь!
  Августина строчачи по ворогах, дуже агресивно вiдзначила, кинувши голою п'ятою гранату:
  - Ми будемо найсильнiшими у свiтi!
  I теж як лупе по китайцях. I одразу ж цiлу шеренгу їх скосить.
  I Свiтлана також воїнiв пiднебесної iмперiї винищує. I босими пальчиками нiжок руйнiвної сили презенти кидає, i спiває:
  - Слава епосi повiр комунiзму,
  Вiрю не буде у нас пацифiзму!
  I полуничний сосок дiвчина натисне кнопку базуки i капiтально рознесе.
  А ось i iншi красунi б'ються.
  Наприклад, Джейн Амстронг. Також треба вiдзначити дуже цiкаве i бойове дiвчисько-красуня.
  Крушить китайцiв, що насiдали, i попискуючи вимовляє:
  - Ось i лiто настане!
  Дiвчина пальнула по китайцях, зрiзала їх i проворкувала:
  - За Вiтчизну та свободу до кiнця!
  Гертруда теж довбала по супротивнику. Збила танк китайцiв i пискнула:
  - За комунiзм великий!
  I Маланья як запустить у ворога щось забiйне. Рознесе його в трiски i пискне:
  - Я йду на траву!
  I Монiка довбає в супротивника чимось убивчим i прочiркає, скалячи зубки:
  - Гляну в ясне небо та зрозумiю, що живу!
  Джейн взяла i проворкувала:
  - У небо дзвiн лунає!
  Гертруда всадила в супротивника i пискнула:
  - Дощ проллє зливою!
  Малання як засобачить у супротивника з вереском:
  - Я йду у своє дитинство!
  Монiка пальнула по китайцях, розбила машину ворога i заспiвала:
  - Лiтнiй дощ за мною!
  Ось це дiвчата - просто супер диво!
  Наташа агресивно вiдзначила, стрiляючи у ворогiв та їжа:
  - Ми великi воїни Сварога!
  I кине босими пальчиками нiжок у супротивника забiйний подарунок смертi.
  Зоя взяла i довбала в супротивника автоматною чергою. Пiдкосила його i пискнула:
  - За Русь Сварога!
  I кинула босими пальчиками нiжок презент анiгiляцiї.
  Августина теж як довбає по противнику. I босими пальчиками нiжок закине забiйний подарунок анiгiляцiї. Розiрве ворога i пискне:
  - За рух до комунiзму!
  I Свiтлана теж по вороговi як шуганет. I жваво ворога погасить. I її гола п'ята вiзьме, i забiйний подарунок смертi знайде. I масу ворогiв пристукне.
  I пiсля чого дiвчина заспiває:
  - Вигляд у нас найбойовiший,
  Я дiвчина стала, дуже крутою!
  Ось такi дiвки - просто супер.
  Наталя дуже по-бойовому себе ставить.
  А ось Олег Рибаченко теж бореться запекло.
  I хлопець рубає китайцiв мечами i пищить:
  - Слава епосi комунiзму!
  I босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчий подарунок смертi.
  Ось це хлопчик - просто супер.
  I Маргарита Коршунова ворогiв капiтально молотить. I босими пальчиками нiжок ворогiв винищує.
  Пiсля чого верещить:
  - Я дiвчинка супер!
  I знову босими пальчиками як запустить у супротивника гострi та отруйнi iгри.
  А потiм дiти як вiзьмуть i засвистять. I маса ворон разом оглушена i падає на ворогiв, їх пробиваючи. I черепи стають дiрявими.
  Ось це скажемо так по-бойовому пiшла розбирання.
  I дiти об'єктивно кажучи бойовi та безсмертнi.
  Олег Рибаченко заспiвав, розрубуючи на частини китайцiв.
  Це було так красиво,
  Людина стала рабом колективу!
  I знову босими пальчиками нiжок хлопчик забiйнi подарунок смертi у ворогiв без особливих церемонiй пошле. Ось це справдi вбивця.
  Олег Рибаченко взяв i заспiвав:
  - Та, та, та, ми веземо з собою кота!
  I знову босими пальчиками нiжок як довбає забiйне по ворогу. I це дуже агресивно.
  Маргарита, крушивши ворогiв, i скошуючи їх влучними пострiлами, видала:
  - Слава епосi росiйського комунiзму!
   I знову шпурнула в супротивника босими пальчиками нiжок забiйний подарунок смертi.
  Ось дiти знову як вiзьмуть i засвистять. I маса ворон впала на голови китайських солдатiв. Ось таке пiшло їхнє тотальне винищення.
  А дiти сповненi ентузiазму та бажання реально побитися.
  Оленка стрiляє по супротивнику i пищить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  I покине босою, точеною нiжкою подарунок смертi.
  Ось це дiвча скажемо так - дуже навiть бойовi.
  Анюта строчить по супротивнику i оглушливо вищить:
  - За нашу велику Батькiвщину.
  I голою п'ятою пiдкине те, що приносить руйнування та смерть.
  I Алла по ворогах гасить чергами. Скошує масу китайцiв, i босими пальчиками нiжок жбурляє гранати i пищить:
  - За новi великi перемоги!
  I теж як ударить убивчою чергою.
  А ось Марiя також ворогiв пiдкошує забiйною косою. I голою п'ятою у ворогiв щось дуже руйнiвне метає. I скеля зубки вимовляє:
  - Росiя це буде чемпiон!
  I Олiмпiада теж противника довбає з великою енергiєю. I обрушить на ворога вбивчий кулак, чи кувалду. I теж застосує босi пальчики нiжок.
  I прореве:
  - За Русь найсвятiшу!
  I вишкiрить зубки в усмiшцi.
  Маруся теж у бойовому становищi i верещить, вискалив iкла:
  - Я вас китайцi розшматую!
  I босими пальчиками нiжок як метне найвбивчiший подарунок смертi.
  I Мотрона як по ворогах довбає. I їй вiд цього реально стане погано. I в труну Мотрона масу китайцiв ужене. I пропищає, вискалив зубки:
  - Я найбойовiша у свiтi!
  I розсмiяється.
  Ось якi тут дiвчата - голосок красунь дзвiнкий.
  Сталенiда теж трощить супротивникiв, винищує китайцiв i реве:
  - За великий сонм росiйських богiв!
  I теж кине босими пальчиками нiжок гранату.
  I розiрве безлiч китайцiв.
  Ось це дiвчата - найвищий клас та супер.
  Веронiка довбає китайцiв i кричить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  I знову її босi пальчики нiжок зрубують китайську машину.
  Вiкторiя руйнує жовтих солдатiв. Скошує їх немов косою i агресивно скалячись, вимовляє:
  - За Батькiвщину наше безмежне!
  I босими пальчиками нiжок, знову жбурляє подарунок смертi.
  I Серафима теж китайцiв як лупе. I з базуки виплюне подарунок смертi, натисканням червоним соском на кнопку.
  Ось вона яка - баба бойова.
  I промуркотить:
  - Слава епосi комунiзму!
   I ще б'ються Алiса та Анжелiка. Цi дiвчата снайпери. I стрiляють по китайцях iз великою вбивчою силою.
  I потрапляють точно в цiль iз колосальною влучнiстю.
  При цьому Алiса реве:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I босими пальчиками нiжок, як вiзьме та запустить подарунок анiгiляцiї, винищуючи китайцiв.
  I Анжелiка теж по жовтiй армiї врiже. I застосує босi пальчики нiжок. А на курок натисне червоним соском грудей i буркне:
  - Слава моєму свiту!
  I теж як зареготає.
  Ось це дiвки, всi дiвки дiвки.
  Алiса агресивно i активно спiває, стрiляючи у противника:
  - Славитись наша земля,
  Усi ми народи - рiдна сiм'я!
  I теж Алiса як жбурне босими пальчиками нiжок вбивчу гранату.
  Анжелiка теж ворогiв молотить. I босими пальчиками нiжок подарунки смертi метає.
  При цьому руда дiвка спiває:
  - Славитись наш СРСР!
  I її гола п'ята кидає вбивчу гранату.
  Ось це дiвки - руда та блондинка.
  у цих дiвчатах стiльки всього й такого особливого, крутого та вiрного.
  Сталенiда ведучи вогонь по супротивнику, i роблячи влучнi пострiли за допомогою босих пальчикiв нiжок, агресивно проворкувала:
  - За Росiю та свободу до кiнця!
  I знову натиснула кнопку за допомогою рубiнового соска грудей.
  Сталiнiда дiвчина дуже хорт i крута. I в нiй стiльки азарту та волi з силою.
  Дiвча проспiла:
  - Сталiн - це слава бойова,
  Сталiн нашої юностi полiт...
  З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Веронiка, стрiляючи по китайцях i активно винищуючи їх, пискнула:
  З пiснею борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Вiкторiя, ведучи вогонь по китайських вiйськах, прочирiкала:
  - Нам данi найбiльшi крила,
  Смiливiсть нам велика дана...
  Сталiнським колгоспним достатком,
  Славитись радянська країна!
  I дiвчина жбурнула босою нiжкою вбивчий подарунок смертi.
  Серафима, скошуючи без зайвих церемонiй китайцiв, видала:
  Сталiн - це слава бойова,
  Сталiн нашої юностi полiт...
  З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Сталiнiда з усмiшкою пiдхопила, спiваючи:
  - З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  I ось войовницi дiйсно взялися за винищення китайцiв без зайвої пихи та суєти. Вони треба сказати дуже бойовi красунi.
  Сталенiда прочирiкала, вискалив зубки:
  - З пiснею борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Ось такi бойовi тут виявились дiвчата.
  Веронiка з усмiшкою зазначила:
  - Буде наша перемога на священнiй вiйнi.
  I показала мову.
  Ось так тут дiвчата - просто найвищий i найкрутiший у них смак.
  Вiкторiя вiдзначила, пiдморгуючи дiвчатам:
  - Це наш останнiй i рiшучий бiй!
  I знову як лупе по супротивнику.
  I врiже босими пальчиками нiжок.
  Ось це дiвча - просто молодцi.
  I дiвчата, якi так люблять реально битися.
  Сталенiда прошипiла:
  - I Китаю бути тривiально у трунi!
  Вiкторiя iз цим погодилася:
  - Так бути! I цей Мао Цзедун куди небезпечнiший за Гiтлера!
  Веронiка iз цим погодилася:
  - Та в нього значно бiльше солдатiв!
  Серафима зло вiдзначила, скошуючи чергами китайцiв:
  - Числом хоче взяти!
  Сталенiда впевнено сказала:
  - Брешеш не вiзьмеш!
  I блиснула перлинними зубками.
  Пiсля чого кинула босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату руйнування.
  Вiкторiя з усмiшкою вiдзначила, вискалив зубки:
  - Слава комунiзму!
  I знову кинула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок смертi.
  Веронiка лупнула по супротивнику i перевiряла:
  - Слава комунiзму та нашiй партiї!
  Серафима зазначила:
  - I справi Ленiна слава!
  I надiслала у ворога подарунок анiгiляцiї.
  I отак вони розiйшлися цi дiвчата. I так китайцiв молотять.
  Оленка, скошуючи китайських солдатiв з люттю вiдзначила:
  - За найвищi досягнення комунiзму!
  I знову летить кинута босими пальчиками нiжок граната.
  I ось Анюта дуже агресивно дiє проти ворога.
  I косить ворогiв iз забiйним натиском. Зрiзає їх немов серпом. I верещить:
  - На славу СРСР!
  Бойова Алла китайцiв молотить i верещить:
  - В iм'я Перуна!
  I теж босими пальчиками нiжок у противника вбивчi презенти покине.
  Агресивна Марiя вiдзначила, скошуючи противникiв:
  - Заради управлiння СРСР!
  I теж босими пальчиками нiжок як пiддасть забiйний подарунок смертi.
  I Олiмпiада як вiзьме по ворогах врiже i пискне:
  - За Батькiвщину до найвищої перемоги!
  I теж її босi нiжки як вiдправлять забiйний подарунок анiгiляцiї.
  Ось це дiвчина - просто скажемо так - ультра!
  I Мотрона взялася за китайцiв i давай їх убивати. I дiяла iз колосальним натиском.
  I войовниця при цьому спiвала:
  - Нас тисне ярмо орди!
  I Маруся, довбаючи супротивникiв i скошуючи їх неначе забiйною косою, в'якнула:
  - Нас тисне ярмо басурман!
  I Олiмпiада, зрубуючи китайську нечисть, пискнула:
  - Але в наших жилах кипить,
  Оленка, стрiляючи у супротивникiв, додала:
  - Небо слов'ян!
  I Анюта з посмiшкою перевiряла:
  - I вiд морських берегiв,
  До крижаної Колими!
  Руда Алла впевнено додала:
  -Все це наша Земля,
  Все це ми!
  Марiя, стрiляючи у супротивникiв, додала:
  - Все це ми!
  I кидком босих пальчикiв нiжок розкидала, масу китайцiв.
  Ось це бойовi дiвчата. I в них натиск скажемо так - супер.
  Оленка вiдзначила, посмiюючись у кулак:
  - Слава епосi комунiзму!
  Анюта додала зi смiшком:
  - Ленiну слава!
  Алла, стрiляючи по китайцях, видала:
  - Пiонери там i тут,
  Пiсню Ленiну спiвають!
  I кинула босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату.
  Ось така ця бойова дiвчина Марiя. I трощить китайцiв з колосальним натиском.
  I їх буквально змiтає мiтлою.
  Марiя, строчачи по ворогах, пискнула:
  - Ми пiонерки - доньки комунiзму!
  I знову як шпурне у ворога, велику порцiю вибухiвки.
  Олiмпiада вiдзначила, зрiзаючи супротивника, наче серпом траву:
  - Я войовниця класу супер!
  I її босi, точенi нiжки як довбали в китайцiв, колосальним i руйнiвним.
  Ось це дiвки. Просто скажемо вони супер.
  Оленка вiдзначила:
  - Ми пiонерки та Ленiну пiснi спiваємо!
  Анюта поправила:
  - Нi ми комсомолки! I спiваємо пiснi Сталiну!
  Алла агресивно вiдзначила, стрiляючи у супротивника:
  -Ми зумiємо добити ворога,
  I буде свято куркуля!
  I Марiя стрiляючи в супротивника, скошуючи ворога i багато китайцiв було замочено.
  Дiвчина пропищала, вискалившись:
  - За Росiю та космос!
  Олiмпiада оглушливо розсмiялася i пiдморгнула:
  - За нашу Батькiвщину велику!
  I босими пальчиками нiжок як шпурне вбивчої сили подаруночок смертi.
  Маруся хихикнула, i агресивно вiдзначила:
  - За перемогу над Китаєм.
  Мотрона хихикнула з апломбом:
  - слава КПРС!
  I як покаже мову!
  Ось це дiвчата крутi.
  I Олег Рибаченко китайцiв мечами молотить i реве:
  - За великий СРСР!
  I босими пальчиками нiжок хлопчик як шугане по супротивнику.
  I прочiркає:
  - Слава епосi комунiзму!
  Маргарита рубає китайцiв i верещить:
  - За нашу Батькiвщину!
  I босими пальчиками нiжок, дiвчинка як запустить отруйнi голки. I горло китайцям вони встромляться.
  I дiвчинка спiває:
  - Мiй великий комунiзм буде з нами!
  I дiти знову як засвистять i тисячi непритомних протаранили китайцям черепа.
  . РОЗДIЛ ?9.
  Дарина Рибаченко вдень енергiйно працювала лопатою. Вони разом з iншими хлопчиками та дiвчатками рила канал. I вколювала до знемоги.
  А вночi їй снилося таке;
  Альберт знову крокував босоногий i в одних плавках пустелею. Радiсть вiд турнiрних перемог, здобутих увi снi швидко зникла. Тим бiльше, вiн не просто крокував, а
  разом з iншими дiтьми штовхав важкий воз. I це було зовсiм неприємно. Та влип же вiн капiтально. I тягни на собi цей вантаж. А отримуй у вiдповiдь тiльки батогом.
  Альберт важко зiтхнув i штовхав ярмо, упираючись босими нiжками в розпечений пiсок. I йому вiд цього було стрiмко.
  Хотiлося по фехтувати, i рубатися на мечах.
  I бути немов Олександр Македонський. Хлопчик намагався уявити щось приємнiше. Наприклад, дiвчину, яка несе глечик. I вона в простiй селянськiй сукнi, а нiжки засмаглi, витонченi, босi та гострi. Дiвча виглядає просто чудово з чарiвною красою.
  I вона пiдносить глечик з водою втомленому, спiтнiле хлопцевi, i змочуючи йому губи, питає:
  - Чому ти босий i майже голий, будучи принцом?
  Хлопчик iз зiтханням вiдповiдає:
  - Я продав своє тiло Дияволу, i тепер страждаю!
  Дiвчина здивувалася, тупнувши засмаглою, босою нiжкою:
  - Тiло? Зазвичай Сатанi продають душу!
  Альберт дотепно заявив:
  - Я продав тимчасове, щоб зберегти безсмертне!
  Дiвчина кивнула i поцiлувала у вiдповiдь, хлопчика в губки, промовивши:
  - Мила дитина, ти хоч зрозумiв на що прирiк себе?
  Хлопчик згiдно кивнув:
  - Та зрозумiв, хоч i дуже пiзно!
  Дiвча взяла i з натхненням проспiвала:
  - Краще пiзно нiж нiколи,
  Краще пiзно нiж нiколи...
  Значить, нам з тобою дiсталися,
  Найкращi роки, роки!
  Хлопчик вiдчув, що йому дiвчина знову сує глечик з водою, дозволяючи ковтнути цiлющої вологи. Потiм її руки проходять по худих ребрах хлопчика.
  Вiн наголосила:
  - Схуд ти в рабствi!
  Альберт рiшуче заявив:
  -Зайвий жирок менi i дарма не потрiбний!
  Дiвча кивнула з посмiшкою:
  - Та це все одно що фiтнес безкоштовно займатися!
  Хлопчик кивнув з азартом:
  -Хай схуднути багатьом би не заважало!
  Дiвчина з посмiшкою проспiвала:
  - А ось дiєта, не їж не те нi це,
  I нехай бiльше ноги ходити не втомлюються...
  Ось дiєта щоб жир залучити до вiдповiдi,
  При цьому не товстiють i про кохання спiвають!
  Альберту стало веселiше, i вiн заспiвав:
  - Що за страви, що за страви,
  Захопити б усе iз собою,
  Шкода страчують мене не часто,
  Годують просто на забiй!
  I хлопцевi було вiд усього цього наче вiн на сьомому небi.
  Ось це справдi досягнення бойового пацана.
  Дiвчина була чудова.
  Вони з нею стали плескати в долонi i посмiюватися.
  I штовхати вiз парубковi стало веселiше. Один з юних невiльникiв упав у знемозi.
  Наглядач почав його бити батогом. Хлопчик безпорадно перебирав руками та ногами, йому не вистачало сил пiдвестися.
  Альберт обурено прорепетував:
  - Не бийте його! Невже ви не бачите, вiн у грозi!
  У вiдповiдь наглядач огрiв i Альберта. Хлопчик завив. Вiдразу двоє великих чоловiкiв стали бити молодого принца.
  Хлопчик вiдчайдушно намагався порвати мотузки зв'язуючi руки.
  Купець у розкiшнiй чалмi наказав:
  - Годi! Цей хлопчик має бути проданий на ринку! А тому дайте води, нехай пройде без нiчого!
  Альберта перестали бити. Вiн рушив, натягнувши мотузку i разом з iншими пацанами знову тягнув вiз.
  Настрiй став куди бiльш стрiмким i паскудним. Хоча, з iншого боку, купець виявив прагматичне милосердя i не став забивати товар.
  Та невiльника краще продати, нiж убити...
  Альберт тягнув тяжкий тягар, вiдчував нiздрями запах i спiтнiлих, брудних тiл хлопчакiв, i вiдчував спрагу i втому.
  Пробував знову пiдбадьоритися.
  Згадував як вiн вибив iз сiдла Рiчарда Левине Серце i це було дуже здорово. Рiчард був повалений, це так гарно.
  А тут з ним хлопчики: худi, спiтнiлi, бруднi, жилистi. I вони надриваються понад зусилля. I це дуже тяжко. Досить суворо тут вийшло.
  Альберт уявив принцесу, яку ведуть на ешафот. З неї знiмають дорогий одяг, усi прикраси, грубо видираючи сережки з вух. Далi дорогi туфлi iз перлинами.
  А потiм i спiдня бiлизна... Натомiсть видають лише сiру дерюгу. I вона боса, майже гола, у короткiй дерюзi йде до ешафоту. А публiка жадiбно дивиться на її голi,
  майже до стегон оголенi ноги. Але принцеса iз золотистим волоссям, що спадає по сiрiй дерюзi, i босими, стрункими ногами виглядає ще прекраснiше.
  I публiка буквально бурчить вiд захоплення.
  Альберт має живу уяву. Ось вона якась прекрасна дiвчина. I сiра тюремна роба пiдкреслює її милу, здорову бiлизну обличчя, i золотi, хвилястi кучерi волосся.
  I як прекраснi та витонченi її босi нiжки, iдеальної, правильної форми. I наскiльки сiрий балахон пiдкреслюючи стрункiсть фiгури та її iдеальнi пропорцiї.
  Ось вона пiдходить у колодi, де принцесу чекає великий, бичачої статури кат. I сокира у нього велика, i гострозаточена - блищить на сонцi.
  Дiвчина стала ще блiдiшою, але зберегла видимiсть спокою. Кат вишкiрив великi, але погано доглянутi зуби. Навколо стояла численна стража, i трiумфував натовп.
  Особливо були збудженi чоловiки, виглядом прекрасної дiвчини, яку мали обезголовити. Вона виглядала так зворушливо та чудово.
  Тим часом глашатай оголосив:
  -Бачу особливу небезпеку злочинницi та вiдсутностi покаяння, гуманну смертну кару через вiдсiкання голови, замiнюємо публiчною тортурою та катуванням у присутностi натовпу.
  I тортури триватимуть доти, доки злочинниця не випустить дух!
  Толка зустрiла подiбне оголошення з трiумфуванням - значить, тортури принцеси будуть довгi. Дiвчина ж зблiдла ще дужче. На неї чекала страшна доля.
  З'явилося кiлька потужних катiв, що ранiше сховалися. Вони тягли на ешафот дибу, а також несли катувальнi пристосування та клiщi. Ось уже запалав камiн.
  У ньому стали розiгрiвати клiщi, гаки, прути, ломики, свердла та iнше. Катування обiцяло бути довгим i витонченим. Босоногi дiвчата-служницi пiднесли також посудину
  з оливковою олiєю, вiдра з водою в якiй плавав лiд, i мiшки iз сiллю та перцем. Принцесу чекав суворий допит.
  Ось кати взяли i зiрвали з дiвчини сiрий балахон, оголивши її гарне, спокусливе тiло. Це було дуже добре. Така красуня i стоїть оголена перед катами.
  Старший катувальник подав знак. Принцесi заломили руки i потягли на дибу.
  Їй належало тепер зазнати серйозних тортур. Принцеса вiдчайдушно намагалася чинити опiр. Але сили були нерiвнi. Кати впоралися з тендiтною дiвчиною та зв'язали
  їй руки позаду. Потiм пiдчепили зв'язанi кистi за гак i стали пiднiмати вгору.
  Принцеса завила вiд болю в плечах та жилах, почала згинатися. Кати її смикнули за плечi й перевернули. З горла принцеси пролунав жалiбний стогiн. I вона гола i розтягнута
  з'явився на мотузку. Її босi нiжки крутилися наче велосипед. Кат огрiв її батогом по голих ногах. Потiм кати схопили дiвчисько найяснiших кровi за ноги, i начепили
  на них дубову колодку, намертво затиснувши у дiрках. Вага тiла дiвчини збiльшилася, i вона завила вiд збiльшеного болю.
  Старший катувальник кивнув. З одного боку повiсили кати пудову гирку та з iншого. Тiло принцеси витяглося, а стогони стали сильнiшими. По голому тiлу дiвчини стiкав пiт.
  Настав:
  - Десять ударiв батогiв iз береженням.
  Кат став завдавати ударiв по тiлу принцеси. Шкiра на спинi дiвчини набухала, але не лопалася. I точилася робота. Дiвча скрипiло зубами i вило.
  Мучитель перестав бити. Подивився на старшого. Той кинув:
  - А тепер пiдсмажте їй п'яти!
  Однi кати стали змащувати дiвчинi пiдошви, щоб шкiра довше горiла, i тривали муки максимально довго. Iншi катувальники розкладали пiд голими пiдошвами
  тоненькi дрова, щоб пiдпалити їх, i палати багаття.
  Принцеса хрипiла вiд болю. Ось спалахнуло пiд її босими нiжками полум'я. Дiвчина спочатку завмерла. Прислухалася до почуттiв. Потiм почала кричати.
  Натовп схвально загудiв. Деякi молодшi чоловiки i хлопчики навiть полiзли руками в штани, щоб угамувати хтивий свербiж. Це й справдi здорово - такi тортури.
  А принцеса ревла... Можна було навiть розiбрати:
  - Не мучте мене! Все скажу!
  Але тут якраз вiд неї не потрiбна була iнформацiя. Просто болiсна i жорстока кара.
  Старший кат наказав:
  - П'ять ударiв без заощадження!
  Кат, розставивши широко ноги, почав бити принцесу. З першого ж удару луснула шкiра та полилася кров. Дiвча волала на всю горлянку. Ось ще кiлька разiв батогом.
  Потiм старший кат наказав:
  -Додати вогнику пiд нiжки!
  Кати розпалили полум'я сильнiше. I принцеса вже волала не перестаючи.
  Головний катувальник наказав:
  - А тепер пiдпалiть їй груди!
  Кати кинулися мазати олiєю оголений бюст дiвчини. Та вiд пекучих дотикiв рук здригнулася, i завила вiд дикого болю. А кати мазали її груди i реготали.
  Потiм закiнчивши мазати, пiднесли до неї смолоскип. I запалав вогник.
  Принцеса знову як закричить. А натовп у бурхливому захватi. Людям так подобається дивитись на жорстокi тортури. I чути крики дiвча. А ще й те, що до них чути запах
  свiжого паленого м'яса. I як це смачно i таке задоволення у вiдчуттях.
  I дiвчинi палили одночасно i груди, i босi пiдошви нiжок. Потiм знову стали бити батогом. Вiд ударiв знову луснула шкiра та полилася кров. Це було дуже боляче.
  Але мабуть цього кат було мало.
  Мучитель наказав:
  - Змастiть їй дупу!
  I кати стали лапати дiвчинцi сiдницi, мажучи маслом. I ось як завиє вiд приниження та болю принцеса. I їй уже всiм намазали, вогонь пiднесли i до сiдниць.
  Запалав смолоскип. I дiвчинi стало так страшно боляче. I вона ревла, коли їй смажили одночасно: груди, п'яти та дупу.
  Потiм старший кат наказав змастити їй та лоно Венери. I це було ще бiльш принизливо. А як завелася юрба, як ревли чоловiки, та й жiнки вiд збудження.
  Наскiльки це все виглядало грандiозно та безсоромно. Багато хто й дрочили, i мастурбували як чоловiки, так i жiнки, i прямо на площi спарювалися.
  Ось i лоно дiвчинi-принцесi змастили.
  I пiсля цього, i до нього пiднесли смолоскип. I стало так боляче принцесi. Вона волала не своїм голосом i буквально корчилася вiд болю. У нiй стiльки було жахливого страждання.
  Дiвчина мучилася i ревла, надсаджувалася бiлугою.
  А кати працювали смажили. Ось за наказом старшого катувальника, один з катiв дiстав з жаровнi розпечений прут i став бити дiвчину сталевим, червоним вiд жару металом.
  спинi. Iнший використав клiщi, теж розпеченi i став ламати ними пальчики на босих нiжках дiвчинки. I це було дуже боляче. I принцеса дуже мучилася.
  Вона просто нестерпно страждала, i пливла океаном безмежного болю. А ось ще один кат взяв у руки розпечений прут. I пiднiс його до дупи дiвчини. А потiм як сунув
  їй у заднiй прохiд. Принцеса дико скрикнула i знепритомнiла вiд больового шоку. Тут же на неї обрушилося цебро крижаної води. Дiвчина потрапила пiд його струменi i прийшла до тями.
  Знову її продовжили смажити: босi пiдошви, груди, лоно, дупу. Кати ламали їй пальчики на босих нiжках, пхали розпечений прут у заднiй прохiд i били червоним вiд жару сталевим батогом по спинi. I це було дуже дико та жорстоко.
  I натовп прямо млiв вiд захоплення: ось це катування, ось це катування...
  А принцу-рабу стало гидко. Як це можна ось так знущатися з дiвчини. Це взагалi витончений садизм. I так не можна. Хлопчик знайшов собi сили рухатися далi.
  Ось вони знову заночували. Головний купець заявив, що завтра вони вже будуть у мiстi, i там хлопцiв продадуть.
  Принц Альберт трохи поїв, жадiбно випив балiю води i лiг на ще не охололий пiсок. Хлопчик заплющив очi, i майже вiдразу заснув. I йому снилося...
  Наче вiн хлопчик-раб iз армiї Спартака. I йому дещо вiдомо. Зокрема, що гречанка Евтiбiда задумала зраду i хоче видати Крассу хитрий план ватажка.
  повстання. I це слiд запобiгти. Принц Альберт увi снi вже має деяку пам'ять про свої колишнi подвиги. Як вiн, зокрема, навiв римлян на пастку.
  Хоча для цього йому довелося пережити допит пiд тортурами. Не довiряючи простим словам римляни про всяк випадок вiдшмагали хлопчика-розвiдника i припалили розпеченим залiзом
  огрубiлi п'яти дитини. Альберт не змiнив свiдчень. I тодi римляни рушили в обхiд через ущелину i потрапили до пастки, де й були знищенi.
  Наразi Спартаку протистояв Красс. У Спартака приблизно сiмдесят вiсiм тисяч воїнiв, а Красс близько вiсiмдесяти тисяч. Причому римляни мають велику перевагу в кiннотi.
  Тож шанси у бою неяснi. Не всi раби досить добре навченi. Втiм, i у Красса у вiйськах багато новобранцiв. У всякому разi, Спартак приготував пастку.
  Нiбито Крiс через розбiжностi вiдокремився вiд Спартака i став укрiпленим табором окремо.
  Красс, зрозумiло, повинен атакувати Крiса, i тодi на момент штурму укрiплених позицiй рабiв Спартак ударить у тил. Гречанка Евтiбiда дуже гарна дiвчина, закохалася
  у Спартака по вуха. Але Спартак зберiгав вiрнiсть Валерiї, вдовi Сулли. I тодi Евтiбiда вирiшила на ґрунтi ревнощiв мстити. Їй уже вдалося спокусити Еномая. I два легiони нiмцiв загинули. I сам Еномай упав пронизаний безлiччю мечiв. Евтiбiда сама тодi була поранена, i мало не загинула. Тож свiдкiв не залишилася,
  i вона мала повну довiру Спартака.
  А свою ревнiсть Евтiбiда вмiло приховувала. Альбрет же знав за книгою, що саме Евтiбiда i є зрадницею, яка пiдставить Крiса. I тодi перебiг вiйни повернеться не на користь повстанцiв. Оскiльки загибель тридцяти тисяч спартакiвцiв це велика втрата.
  Крiм того, що Евтiбiда передала план Спартака Крассу, вона ще й виманила Крiса iз укрiплених позицiй. Розумiючи це, Альберт вирiшив перехопити цю дiвчину на шляху до Красса.
  З Евтiбiдою вони були знайомi. Гречанка, побачивши гарного, бiлявого мускулистого хлопчика, здружилася з ним. I навiть виклала урок кохання, що було дуже навiть приємно.
  Справдi вчити хлопця доставляти жiнцi задоволення - це дуже круто i приємне для дiвчини, яка була фактично дорогою повiєю заняття. А повiй часто тягне до безневинних хлопчикiв. Вони вiд цього отримують просто неповторну насолоду та найнатуральнiшi оргазму. Альберт був би молодим незайманим. I вiд дотикiв красунi його кидало то в жар то в холод. Тим бiльше, Евтiбiда тiльки на вигляд юна дiвчина, а насправдi їй уже рокiв за тридцять i скiльки вона перепробувала чоловiкiв.
  Вона i статки зробила, i з рабинь себе викупила, надаючи сексуальнi послуги багатим патрицiям. А тут трапився хлопчик, та такий гарний. Ну як його не спокусити?
  Альберту, звичайно, ця гра дуже сподобалася, хоча так хвилюєшся, що здається ось-ось iз грудей вискочить серце. А пiсля кiлькох взаємних та бурхливих оргазмiв так вимотуєшся,
  що всипаєш прямо на подушках у наметах.
  Альберт, зрозумiло, не хотiв Евтiбiде зла. Але врятувати якось повстанцiв вiд пастки треба. Пам'ятаючи нiжнi ласки на вигляд юного дiвча, а насправдi досвiдченої жiнки.
  Альберт пам'ятав, що вiн сам був сином знатного патрицiя, який заборгував великi грошi Крассу. I тодi сiм'ю було продано в рабство. З хлопчика зняли гарну тунiку, штани, чобiтки та шапку. Роздiли до гола i вiдправили на невiльничий торг. Як це було соромно. Його з братом купив патрицiй i вiдправив у кам'яноломнi. Хоча пацанам
  лише сiм рокiв було. А дiвчатка та мати пiшли на плантацiї, польовi роботи. Там хоч на свiжому повiтрi. Удвох iз братом вони голенькi i пiдхльостуються батогом наглядача,
  штовхали тачку для одного дорослого раба. Працювали у потi чола. Лiто розумiється Пiвднi Iталiї спекотно, i коли працюєш важко. А ось узимку прохолодно.
  Дiти швидко адаптувалися до навантажень. I за рiк помiтно змiцнiли. I хоча їм було всi вiсiм рокiв, їхнi босi нiжки об гострi каменi ороговiли. I тодi їм дали штовхати
  тачку важче. I заразом стали використовувати i на iнших роботах. Годували рабiв непогано. Чергували роботу в шахтi та на поверхнi, щоб вони не так швидко загнулися.
  Тож хлопцi пiдросли та змiцнiли. I їх навiть узяли до школи гладiатор учням. Там Альберт та Гета познайомилися зi Спартаком. Який уже встиг завоювати свободу,
  i непогано заробляв учителем фехтування та готував повстання.
  Спочатку рабам не дуже пощастило - змова була розкрита. Але невеликий загiн рабiв таки вирвався зi школи. I поповнюючись втiкачами, сховався на Везувiй.
  Перша атака римських легiонерiв на вершину була вiдбита. Але потiм Спартака взяли у пастку. Там би раби занурилися б з голоду. Але Спартак здогадався сплести сходи.
  Раби спустилися вниз i раптово перебили римлян ударом iз тилу. Так славетна перемога зробила Спартака знаменитим i незабаром зiбрав велику армiю. Завдав кiлька поразок римлянам i навiть розбив двох консулiв. I тепер його супротивником став Красс. Не тiльки казково багатий патрицiй, але ще й член трiумвiрату: Сулла, Помпей, Красс, який має досвiд битв. Юлiй Цезар вiдмовився очолити римську армiю для боротьби зi Спартаком. Та й був тодi Юлiй надто молодий, i поки що не користувався великим
  авторитетом. А найпопулярнiший i найкращий полководець Риму Помпей воював на Сходi. Тож кандидатуру Красса треба визнати найкращою. А до нього Альберт мав свої рахунки.
  Мати його в рванiй тунiцi i боса працюючи разом iз трьома дочками в полi. Вона сильно засмагла на сонцi, i її босi нiжки огрубiли, але виглядати вона стала навiть краще.
  Вимушена дiєта та постiйне фiзичне навантаження зробили її струнким та мускулистим. I талiя у його мами, яка вже за тридцять стала немов у юної дiвчини. Три доньки пiдросли та змiцнiли. Волосся в них вигорiло на сонцi, а шкiра стала смаглявою. Коротше кажучи, мати i п'ять дiтей у рабствi вижили. А от де батько?
  Чи гинув вiн у походах, чи розбагатiв? Це ще питання!
  Альберт в однiй пов'язцi на стегнах бiг дорогою. Треба щось вигадати. Просто збити Евтiбiду стрiлою не - вихiд. I що тут ще додумати? Як перешкодити їй прискакати
  до Краси? Iдей може бути багато, але всi недолiки.
  Як свого часу з Еномаєм. Тодi Альберту вдала iдея не спала на думку. Крiм того, вiн сподiвався, що Спартак встигне i не дасть розбити Консулу Гелiю Еномая.
  Але розрахунок не справдився. Нiмецько прийняв нерiвний бiй i навiть дозволив переважаючим силам Риму оточити два легiони. I ось вони потрапили в казан i були знищенi.
  А Спартак трохи спiзнився i не встиг урятувати Еномая. Щоправда, римляни були втомленi битвою з легiонами з нiмцiв, i їх спартакiвцi швидко розбили.
  Розбити рабам - двох римських консулiв - нечувану подiю. Це зробило Спартака воiстину непереможним, i його вважали за найбiльшого полководця всiх часiв i народiв.
  Але Спартак не пiшов на Рим, а рушив на пiвнiч Iталiї, де розбив знову римськi вiйська, що мали прикрити iмперiю у разi вторгнення галлiв. Альберт сам тодi
  бився нiби герой. Вiн був не по роках сильний, i як бiльшiсть хлопчикiв дуже спритним. Альберт, загартувавшись у каменоломнях, завжди ходив босонiж у настегнанiй.
  пов'язки. Зима в Iталiї досить м'яка та морози, i снiг бувають рiдко. Хоча звичайно ж коли випаде, i ти пробiжишся босими нiжками по бiлому, пухнастому та прохолодному,
  це навiть приємно. Пiдошви у хлопця такi мозолистi, що холоду не вiдчувають. Вiн носиться босонiж i голих у будь-яку погоду i пiд дощем i хоч би чхнув.
  I Гета теж його брат - майже близнюк i ровесник майже такий самий спритний, загартований i сильний.
  Альберт i вирiшив запитати поради у брата, як бути.
  Той цiлком логiчно запропонував:
  - У нас є настоянка iз сонних ягiд. Прийти до Евтiбiди, нiбито за уроком кохання, i пiдсип їй у склянку. I вона вночi спатиме i не поскаче до табору Крассу!
  Альберт вiдповiдно кивнув:
  - Правильно! Але ж треба поспiшати!
  Евтiбiда була чорнява i невисока на зрiст, тендiтна дiвчина з невеликими грудьми. Її можна було навiть прийняти за пiдлiтка. Альберту вона зовсiм не здавалася старою, i вiн з радiстю йшов здобути урок кохання. Евтибiда з великим задоволенням любила дитину, такого вiку що вiн тiльки-но досяг розмiрiв щоб приносити насолоду
  дiвчинi. Вона хоч i годилася по лiтах у матерi Альберту, але на вигляд таке безневинне i соковите дiвчисько, що Альберта вiдразу ж кидало в любовний жар.
  Евтiбiда, втiм, хотiла закiнчити цього разу швидше. i вона стала обсипати гарного хлопчика Альберта поцiлункам. Потiм осiдлала його... I понесла, в шаленому стрибку. Альберт скакав на гойдалцi щастя. Йому було чудово i просто чудово. Задоволення непередаване. I хлопчик теж верещав як порося вiд захоплення, i хтиво, стогнала
  вiд диких оргазмiв Евтiбiда. Найважче тут зупиниться. Гречанцi було дуже гарна i вона захопилася гонитвою за насолодою. Альберт ж у каменоломнях, i гладiаторських постiйних i жорстоких тренуваннях виробив у собi феноменальну витривалiсть. Так що вiн був здатний багато на що. I обидва коханцi займалися сексом кiлька годин.
  Пiд кiнець вони знесилили, i Евтiбiда заснула на мускулистому животi хлопчика. Альберт зусиллям волi здолав сон i капнув у келих гречанки настоянки. Пiсля чого Альберт заснув зi спокiйною совiстю.
  Евтiбiда справдi прокинулася i машинально простягла руку до кубка вина i швидко допила. Пiсля чого рiшуче попрямувала до виходу. Потрiбно повiдомити Крассу про пiдступний план Спартака. Вона впевнена, що помститься ватажку повстання. Евтiбiда накинула сандалi. Їй не хотiлося, щоб її нiжки огрубiли. Хоча приємно лоскотати босу, круглу,
  грубу п'яту хлопчику. Вiн такий гарний, i його мозолиста пiдошва не зовсiм втратила чутливiсть i можна лоскотавши змусити цю дитину смiятися.
  Жаль, якщо такому хлопчик потрапить у полон. Але вона попросить Красса подарувати хлопчиковi їй, i вiн стане її домашнiм рабом. I буде її догоджати доки не подорослiшає.
  А потiм вона його вiдправить у каменоломнi... Нi краще в цирк для гладiатором, вiн дуже добре б'ється на мечах i на аренi заробить значно бiльше грошей.
  Дiвчина поскакала на конi. Але не встигла вiд'їхати вiд табору, як закружляла i впала з коня. Соннi ягоди спрацювали.
  На свiтанку Спартак знявся з табору, щоб сховатись у засiдцi в лiсi. Евтибiд знайшли непритомний. Привести її до тями не вдалося. Дiвчина мiцно спала. I її поклали у вiзок, де перевозять поранених.
  Альберт був дуже задоволений, що йому вдалося позбавити армiю Спартака вiд небезпеки. I що вiн дуже багато чого досяг.
  А поки що Спартак i Крiс роздiлилися. Раби звели значнi укрiплення i тому могли витримати штурм армiї Красса. Спартакiвцi приховали всi слiди i замаскувалися.
  Усiх випадкових пастухiв було схоплено та затримано. Тож навiть муха не пролетить.
  Красса справдi отримавши вiдомостi, що Спартак i Крiс посварилися рушив зi своїм вiйськом навперейми. Вiн розраховував розчавити Крiса, а потiм серйозно зайнятися i Спартаком.
  Вiйсько Красса було велике, але при цьому дисплiноване. Сам Спартак теж зумiв навчити рабiв, i вони перемагали великi армiї. I в його вiйську були не лише раби.
  Багато вiльних громадян з бiдноти приєднувалися до Спартака. I це був уже воiстину всенародний рух.
  Красс просувався до Крiса. Той iз тридцятьма тисячами повсталих рабiв замкнувся в укрiпленому районi. Красс кинув у бiй шiсть легiонiв. Вони пiшли на штурм високого валу, за яким сховалися повстанцi. Сам Крiс, бойовий трохи вищий за середнiй зрiст, але дуже широкоплечий i спритний, один з найкращих гладiаторiв у Римi, кинувся в бiй.
  Вона билася одразу двома мечами, i стояв на стiнах. Раби метали заздалегiдь припасованi каменi та горщики iз запальною сумiшшю. Римляни зазнавали значної шкоди, i ось їхня атака захлинулась. Чимало воїнiв армiї Красса полегло пiд мурами. Тодi Красс лютував кинути ще вiсiм легiонiв - практично всю свою пiхоту. I запеклий штурм поновився з новою силою.
  Римляни лiзли, вперед не зважаючи на втрати. I буквально закидали всi пiдступи своїми трупами. Але лiзли та лiзли. Крiс бився разом iз усiма.
  Воював i Альберт, який вирiшив залишитися з уступаючими майже втричi числом римлян повстанцями, щоб прикрити їх на найслабшому мiсцi. Альберт був дуже спритний та сильний хлопчик. Його засмагле i м'язове тiло буквально блищало вiд поту. Вона бився як найреальнiший богатир i демонстрував незламну мужнiсть.
  I його гола п'ята як лупне легiонеру в пiдборiддя. Той i вирубатись. I знову хлопчик рубає. Проводить мечами прийом млин i падає зрубана голова римлянина.
  Оце його мужнiсть i сила.
  Альберт це незламний хлопчик. I ось знову падають та падають римськi воїни. I знову гола, кругла п'ята хлопчика-принца ламає щелепу легiонеровi.
  Нарештi, Красс кидає в бiй свiй останнiй резерв п'ятнадцять тисяч вершникiв. Все вiйсько, а воно разом iз пiдкрiпленнями з Риму досягло чисельностi у вiсiмдесят п'ять тисяч кинуто на штурм. I вони вже перехльостують через край.
  Але Спартак вчасно пiдгадав момент виводить сорок тисяч пiхоти та вiсiм тисяч вершникiв через засiдку. I починається нова битва. Раби атакують римську армiю
  у тил. I удар, i страшний натиск.
  Сам Спартак iде у бiй. Вiн бореться двома мечами, щоб рубати вдвiчi бiльше. Справжнiй гiгант, i немов зiтканий iз сталевих м'язiв. Скiльки рокiв Спартаку нiхто точно не знає.
  Вiн народився вiльним, але потрапив у полон ще хлопцем. Йому тодi було лише дев'ять рокiв, але виглядав вiн на дванадцять i був вiдправлений у каменоломнi. там показав свою неабияку силу та витривалiсть i був проданий за великi грошi у гладiатори. Найсильнiших i спритних рабiв часто з каменоломень продавали до шкiл смертi. Там можна було
  отримати велику прибуток. А той, хто ставав гладiатором, отримував шанс на свободу. Потрiбно було лише вижити пiсля ста боїв. Спартак вижив та прославився.
  I пiсля здобуття свободи пiшов до римської армiї легiонером. Там за доблесть i мужнiсть отримає чин центурiону та кiлька нагород. Але потiм коли римляни вторглися в
  Фракiю бiг, i боровся вже разом iз своїми спiввiтчизниками. Знову потрапив у полон i був проданий у гладiатори вже без права на визволення. Але продовжував блищати на аренi
  I врештi його спокусила дружина Сулли прекрасна Валерiя. I вона пiсля чергової гучної перемоги Спартака вмовила свого грiзного чоловiка помилувати героя.
  I Спартак знову здобув свободу.
  Та це була велика людина. I вважався найкращим гладiатором у всiй Римськiй iмперiї. Ось зараз вiн так грiзно рубався, наче справжнiй богатир iз билини.
  Римляни потрапили пiд подвiйний удар i безпосередньо гинули. I це було їхнє тотальне винищення. Красс, зрозумiло, намагався насамперед врятувати власну шкуру.
  Зрозумiло, в битвi на мечах вiн Спартаку не суперник. I ось спартакiвцi долали римлян.
  Альберт воював i босою нiжкою зламав щелепу римському генералу. Отакий вiн був вiдважний хлопчик. I це була його героїчна епопея. Як боровся цей вiдважний хлопчик.
  I як билися iншi воїни. Включаючи i Крiса, i Граннiка та iнших. Це був вiдчай та кровопролиття. Вiйсько гладiаторiв перемагало, а армiя римлян гинула.
  Падали у землю вологи Римської iмперiї. I це було справжньою катастрофою.
  I Красс на чорному скакунi витiкав iз поля бою. I це був розгром та винищення великої армiї. Було вбито понад тридцять тисяч римлян i понад п'ятнадцять тисяч потрапило в полон.
  Фактично перестала iснувати так армiя, що стояла на шляху до Риму. I тепер шлях Спартак до Вiчного мiста вiдкрито.
  Свого часу раби вiдмовилися повертатися до своїх рiдних країн. I схотiли походу на Рим. I отримали видатний трiумф у цьому свiтi та поразку в реальнiй iсторiї.
  Так крутиться колесо фортуни. А що буде далi...
  Цього Альберт не встиг побачити, бо... прокинувся i його огрiв бич наглядача.
  . РОЗДIЛ ? 10.
  Пiсля взяття Стамбула вiйська Третього Рейху, не зустрiчаючи практично опору, рухалися по територiї Османської iмперiї. Турки дедалi частiше здавалися без бою.
  Фрiдрiх-Володимир Рибаченко-Бiсмарк збив ще близько двох сотень лiтакiв, але пiсля чого вiйна в небi практично закiнчилася. Та й сухопутних цiлей у Вермахта ставало дедалi менше.
  Хлопчик-термiнатор бачив, що дедалi частiше турецькi вiйська пiднiмають бiлi прапори. I дiють iз азартом. Оце переможна рать.
  I ось Фрiдрiх-Володимир Бiсмарк-Рибаченко трохи втомився, взяв i заснув капiтально вiдрубавшись. I йому снилося таке;
  Лев Рибаченко та Домiнiка Рибаченко теж як рубануть по китайцях. I кинуть босими пальчиками нiжок убивчi подарунки смертi, буквально розриваючи супротивникiв.
  А Володимир Рибаченко та Наташа Рибаченко з пiстолетiв з пiстонами отруйними голками засадять. I це вбивчо i руйнiвно, i смертельно.
  А укладання атаки шiстка дiтей i Лея як засвистять. I тисячi ворон, що злетiлися, знепритомнiють, пробиваючи дзьобами бритi черепи китайцiв. Так це вийшло дуже ефективно
  та ефектно.
  Кiлька тисяч китайцiв, якi вiдмовилися скласти зброю, були швидко перебитi. Веронiки та Вiкторiя теж по них шпурнули бомби.
  А поки що принцеса Лея та її дiти насамперед були зайнятi пошуком Григорiя-Олексiй Рибаченко-Кулакова. Ну куди вiн зник це вiчний, нестерпний хлопчик?
  А хлопчик-термiнатор цей вiчний i безсмертний тим часом був у клiтцi та важких ланцюгах. Його правда прибудували китайцi в однiй печерi, i знову змусили крутити жорна.
  Григорiй Олексiй крутив його, i щоб хоч трохи вбити час складав. Тим бiльше, є цiкаве продовження АI.
  Наступ радянських вiйськ розпочато 22 червня 1944 року наприкiнцi липня остаточно видихнувся, i операцiя "Багратiон" зазнала поразки. Мало того, нiмцi перейшли в контрнаступ
  причому завдали нищiвного удару в центрi. Танк "Пантера"-2 виявився причому несподiвано дуже сильною та ефективною машиною. А у повiтрi нiмцi впевнено були росiянами.
  I це звичайно не могло не викликати у Сталiна почуття досади.
  Нiмецька авiацiя якiстю куди сильнiша за радянську i проти цього не попреш. Особливо гарний багатоцiльовий ТА-152, який буквально вибиває радянськi лiтаки i тероризує.
  та сухопутнi вiйська. Що виглядає зовсiм вже круто i дуже солiдно. Не дають фашисти Червоної Армiї пощади. I всi б'ють її та б'ють.
  Альбiна та Альвiна молотять росiйських льотчикiв. За сiмсот п'ятдесят збитих лiтакiв кожна дiвчина отримала Лицарському Хресту Залiзного Хреста iз платиновими дубовими
  листя мечами та дiамантами.
  Воiстину унiкальний випадок, коли нову нагороду заснували, щоб видiлити дiвчат-асiв. Альбiна та Альвiна унiкальнi льотчицi. I їхнiй секрет полягає в тому, що вони
  борються в лiтаках незалежно вiд погоди в одних лише трусиках. I це треба визнати дуже круто. Такi дiвки можуть практично всi i їхня сила незмiрна.
  Альбiна пальнула їх авiацiйних гармат за допомогою босих пальчикiв нiжок. Збила п'ять радянських лiтакiв i проворкувала:
  - Я тигриця неба!
  Альвiна теж продовжуючи стрiляти по вороговi, зрiзала шiсть лiтакiв, натисканням червоним соском i проворкувала:
  - Слава Нiмеччинi!
  I обидвi дiвчата хором гаркнули:
  - Героям Третього Рейху - слава!
  На сушi вже гiтлерiвцi з кiнця липня наступали. Основний удар наносився пiвденнiше в обхiд радянських вiйськ. Спалахали танковi битви. Танк IС-2 себе не виправдав. А Т-34-85 не мали достатньо потужностi, щоб пробити "Пантеру"-2 в лоб. Чим нiмцi й користувалися, пресуючи Червону армiю. Дещо застарiлим виглядав "Тигр". I це серйозно.
  Тим часом на "Пантерi"-2 боролася горда i грiзна Герда зi своїм екiпажем.
  Дiвчата тут були великi аса, i завзято набирали рахунки.
  Герда пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок. Пробила вежу тридцятьчетвiрки i проворкувала:
  - Слава епосi арiйських пантер!
  Шарлота теж, вистрiлила натиснувши червоною п'ятою. Прошибла супротивника з Червоної Армiї та проворкувала:
  - Слава прусському духу!
  Христина теж як лупе по ворогу. Рознесе його в трiски i проворкує:
  - За Нiмеччину!
  I, звичайно, вона теж стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  Всадила i радянський IС-2 i Магда, використовуючи червоний сосок грудей. I також вразила всiх своєю влучнiстю.
  Дiвчата хором заспiвали:
  - Ми знову в бiй пiдемо,
  За владу фашистiв...
  I всiх ворогiв вб'ємо -
  Смерть пацифiстам!
  Зрозумiло, що проти гiтлерiвських танкiв Червоної Армiї не встояти. I фашисти її трощать. В ударi взяло участь понад п'ятдесят добiрних дивiзiй Третього Рейху.
  Ось це була битва.
  Герда вiдзначила, облизуючи губки:
  - Те, що ми творимо - це є супердiяння!
  I босими пальчиками нiжок дiвчисько знову пальне по вороговi. Ось вона якась скажемо бойова. I нiхто таких красунь не зупинить. Танковий екiпаж Герди першим у Третьому
  Рейху перевищили двiстi знищених машин. За це вперше в iсторiї панцвалi Герду нагородили Лицарським Хрестом Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям мечами
   та дiамантами.
  А що це справедливо - найкращi друзi дiвчат - дiаманти!
  I Герда була на сьомому небi вiд щастя.
  I знову пальнув босими пальчиками нiжок i пробивши радянський танк, пробуркотiла:
  - За комунiзм великий!
  Шалота лупнула за допомогою червоного соска i додала:
  - За комунiзм, зрозумiло, арiйський.
  I руда дiвчина розреготалася.
  Вони дуже активно катували хлопчика. Зламали у юного пiонера всi пальчики на ногах, а потiм розпеченими щипцями розтрощили ребра. I це було зiзнатися круто.
  Христина теж пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок i прочирiкала:
  - За Велику Нiмеччину!
  Магда також лупнула в супротивника i видала:
  - За перемогу над Росiєю!
  I войовниця знову натиснула на кнопку червоним соском. I це виглядало дуже круто.
  Нiмцi прорвали радянську оборону та оточили Вязьму та iншi мiста. Їм вдалося також взяти Ржев та Калiнiн. I це було дуже зухвало. Тiльки Можайської лiнiї оборони фашистiв вдалося зупинити. Лiнiя фронту вийшла рiвень на початку листопада 1941 року. Розгорнулися тяжкi бої. Нiмцi намагалися взяти Москву, але Червона Армiя
  постiйно контратакувала. Тодi фашисти змiстили заснований удар на пiвдень... Червона Армiя опинилася у важкому становищi. I незважаючи на всю iстерику, Сталiна була змушена вiдступити за Дон. Жуков i Василевський все-таки переконали верховного головнокомандувача, що за Доном буде простiше тримати оборону. I абияк зупинила нiмецьку
  армаду... Восени, коли полилися дощi, фашисти стали зариватися в землю, готуючись до нової зими. Обидвi сторони зазнали вiдчутної шкоди. Сталiн був лютий, але багато кричав i мало робив.
  Червона армiя виявилася пошарпаною, але заповнювала шкоду. Технiка випускалася... I нiмцi все збiльшували випуск реактивних бомбардувальникiв, якi дiставали радянськi
  вiйська i заводячи запеклими ударами. У серiю пiшов ТА-400, змiшаний реактивно-гвинтовий бомбардувальник, який виявився для Росiї головним болем. Вiн мiг бомбити радянськi вiйськовi заводи i на Уралi, i за Уралом. I виявився справжнiм кошмаром. I Ю-488 теж машина звiр. I реактивнi машини "Арадо" та найновiший Ю-287, теж реактивна
  та дуже швидкiсна машина.
  Зiбрати значнi сили Червона армiя змогла лише сiчнi 1945 року. Головний удар планувалося завдати у центрi. Надто вже близько фашисти пiдiйшли до Москви.
  Слiд, як вважав Сталiн, вiдсунути цю загрозу.
  I ось Червона Армiя 15 сiчня 1945 розпочала наступ. У нiмцiв на той час з'явилися новi козирi. Реактивний винищувач ХЕ-162 з найкращими лiтальними характеристиками, i головне дуже простий у виробництвi та легкий. Який вражав своєю маневренiстю та швидкiстю радянських льотчикiв. А також самохiдки Е-10 та Е-25.
  Обидвi машини були схожi: низький силует, великi кути нахилiв листiв, потужнi двигуни та бронебiйнi гармати. САУ Е-10 була легша з гарматою 75-мiлiметрiв 48-ель, i двигуном 550 кiнських сил. Вона дуже рухлива i швидко поверталася. I Е-25, з бiльш потужною 88-мiлiметровою гарматою ЕЛ71, з сильною бронею та двигуном у сiмсот кiнських сил.
  Висота першої нiмецької машини в 1,3 метра, а друга 1,5 метра, i екiпаж розташовувався практично лежачи.
  Так, цi самохiдки показали себе дуже практичними. На фронтi з'явився танк Е-100. Його вага за рахунок бiльш щiльного компонування зменшилася до 130-тонн. Озброєння залишилося незмiнним, а броня лобова - 250-мiлiметрiв пiд нахилами i бортова - 210-мiлiметрiв з урахуванням щиткiв. Двигун у 1500 кiнських сил, непогано розганяв цю машину
  на шосе до 40 кiлометрiв на годину. Загалом танк мав i озброєння, i броньовий захист на висотi. Броня розташовувалась пiд нахилами, силует був значно нижчим, нiж у Мауса,
  i цю машину було легше маскувати.
  Iншi мастодонти серiї Е - Е-50, Е-75, Е-90 поки що перебували у стадiї проектування. Початковий варiант танк Е-50 не сподобався Гiтлеру, бо майже не мав переваг над модернiзованою "Пантерою"-2. Гiтлер хотiв, щоб новий основний нiмецький танк був краще захищений - особливо по бортах. I наказав переробити основний
  танк Е-50 Танк Е-100 загалом вiйськовим сподобався. Радянськi гармати не могли пробити його нi пiд яким ракурсом, а ходовi якостi цiлком задовiльнi. Озброєння 128-мiлiметрова гармата та 75-мiлiметрова короткоствольна - загалом влаштовували. Щоправда, народилася думка зробити танк вже й прибрати 75-мiлiметрову гармату. Зменшити вагу до ста тонн i поставити ще потужнiший двигун у 1800 кiнських сил. I тодi новий танк зможе по шосе пересуватися зi швидкiстю шiстдесят кiлометрiв на годину, буде порiвнянний
  у ходових якостях з "Пантерою" за практично повної невразливостi, наявностi гармати здатної ефективно вражати i броньованi та неброньованi цiлi.
  Так народилася iдея Е-90 та Тигра - 3, основного важкого танка. Е-50 мав стати "Пантерою"-3 i бути дещо легшим i меншим з 88-мiлiметровою гарматою в 100 ЕЛ.
  Так проходили у Третьому Рейху розробки.
  А поки що бої... Червона Армiя настає. Фашисти вперто обороняються.
  Бої дуже жорстокi. Технiчна перевага гiтлерiвцiв з одного боку i близька чисельнiсть.
  Використовуючи робочу силу з Африки, Європи та багато iноземних дивiзiй, нiмцi мали навiть деяку перевагу в пiхотi. I у них був кращий за якiстю танки та лiтаки.
  I кiлькiстю гiтлерiвцi випередили в авiацiї СРСР, перевершуючи якiстю. I били росiян у небi. Альвiна та Альбiна, збивши по тисячi лiтакiв кожна отримали нову нагороду
  Зiрку Лицарського хреста Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами. Ось такi це унiкальнi дiвчата.
  Альбiна пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок. Пiдрiзала вiдразу однiєю чергою десяток радянських машин i пискнула:
  - Слава епосi комунiзму арiйцiв!
  Альвiна теж як рубанет по супротивнику. Як пiдкосить ворога, i за допомогою червоного соска грудей, зiб'є разом дюжину лiтакiв супротивника i пискне:
  - Наша армiя сильна - пiдкорює свiт вона!
  Шарлота та Герда пробують себе в машинi Е-10.
  Їй можна справлятися i вдвох.
  Шарлотта стрiляє в супротивника за допомогою босих пальчикiв нiжок i точно потрапляє.
  Пiсля чого реве:
  - Слава арiйським дiвчатам!
  Герда теж як рiже по супротивнику. Як його влучно вразить i агресивно висловиться:
  - За Вiтчизну та свободу до кiнця!
  I також використовує босi пальчики нiжок.
  Крiстiна та Магда борються на Е-25. Вони стрiляють радянськими машинами.
  Христина босими хлопчиками нiжок спрямовує гармату i пробиває радянську тридцятьчетвiрку.
  Пiсля чого гарчить:
  - Я дiвка супер!
  Магда теж стрiляє тiльки вже за допомогою полуничного соска i верещить:
  - Я найкрутiша у свiтi!
  Ось це дiвки - найвищий клас. Вони такi скажемо прямо сили.
  I боротися вони вмiють i можуть...
  Радянськi вiйська натрапили наче на скелю... Анастасiю Вiдьмакову, цю чарiвну дiвчину збили. Пiсля чого повели її в одних трусиках снiгом.
  Анастасiя Вiдьмакова, гордо випрямила табiр i ричала:
  - Я дiвка супер!
  I її прив'язали до дерева фашисти. I стали палити сигаретами оголенi груди. Анастасiя смiялася у вiдповiдь. Навiть коли їй розпеченим залiзом припалили босу круглу п'яту.
  Навiть тодi вона лише посмiхалася.
  Анастасiю вирiшили зґвалтувати. Цiла дюжина чоловiкiв отримала її. Анастасiя просто насолоджувалась, ловлячи сильнi оргазми. I їй було так приємно i таке вона отримала насолоду.
  I не в казцi сказати, нi пером описати.
  Пiсля бурхливого сексу її вiдправили до табору для вiйськовополонених.
  Акулiна Орлова та Мiрабела магнiтна билися в небi.
  Акулiна помiтила зiтхаючи:
  - Нiмець став iншим, бити його важче!
  Мiрабела з цим охоче погодилася:
  - Та важче! Та й ми якiсь соннi!
  Удари Червоної Армiї зав'язнули у захистi. А потiм у лютому 1945 року, незважаючи на зиму, вже наступали фашисти. I сили виявилися нерiвними. Нiмцi, маючи найкращi танки, пiддавлювали.
  Радянську оборону. I оминали основнi вузли. У березнi, їм вдавалося взяти Тулу i Каширу, i навiть порватися з пiвночi... До кiнця березня Москва виявилася наполовину оточена.
  I її постачав лише коридор. Якi нiмецькi гармати прострiлювали наскрiзь. А в серединi квiтня гiтлерiвцi змогли i цей коридор перерiзати. Москва виявилася оточена.
  I затиснута в щiльному кiльцi.
  За саму столицю розгорнулися жорстокi бої.
  Кiнець квiтня... Оленка та її команда борються у Москвi. Дiвчата тiльки в одних трусах i трясуть голими цицьками. Ось це справдi бiй.
  Оленка жбурнула босими пальчиками нiжок убивчої сили вибуховий пакет i рикнула:
  - За Вiтчизну!
  Анюта також агресивно зрiзала масу супротивникiв i пискнула:
  - За СРСР!
  I дала влучну чергу.
  Руда Алла, стрiляючи в супротивникiв, i скошуючи їх, i голою п'ятою метаючи забiйне, видала:
  - За новi рубежi!
  Марiя, також стрiляючи в ненависного супротивника, i викошуючи його автоматними чергами, пискнула:
  - За богиню Ладу!
  Олiмпiада фашистiв круша, ревiла:
  - Що жити добре i життя гарне!
  I теж голими пiдошвами по ворогах як пiддасть.
  I це роблять дiвчата дуже агресивно. I влучають точно. У них стiльки енергетики та сили.
  Москву гiтлерiвцям узяти непросто. Там багато радянських вiйськ та великi арсенали прихованi i у метро, i пiдземних ангарах. I мiсто добре укрiплене.
  Сам Сталiн, зрозумiло, змотався в Куйбишевi. Вiн береже себе i гинути не збирається. Сталiн звичайно вже на подиху. I це серйозно...
  Хоча ще тримається. А Гiтлер усе ще на бiлому конi. Москва у блокадi... На початку травня радянськi вiйська намагаються наступати та пробити до столицi коридор.
  Фюрер, зрозумiло, лютує. Але змiнює плани та наказує взяти Рязань. Саму столицю Москви фашист номер один розраховує взяти голодом. I це цiлком може i вдасться.
  Бої йдуть жорстокi.
  У серединi травня з'явилися першi нiмецькi "Тигри"=3 вагою сто тонн, щоправда поки що з двигуном тисяча п'ятсот кiнських сили. I зрозумiло, екiпаж Герди у строю.
  Чотири дiвчата в одних лише трусиках на танку Е-90. Дана машина має лобову броню 250-мiлiметрiв, i бортову 210-мiлiметрiв. та її не пробити радянським гарматам.
  Сама Герда вже перевищила результат у чотириста пiдбитих танкiв i отримала Лицарський Хрест залiзного хреста iз золотим дубовим листям мечами та дiамантами.
  Ось така вона була бойова та класна дiвчина.
  Герда пальнула з гармати за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  - За Третiй Рейх!
  Шарлота теж довбала зносячи радянську тридцятьчетвiрку i зриваючи з неї вежу, скалячись:
  - Нам сказав не дрейф!
  Крiстiна вистрiлила за допомогою голої, круглої п'яти. Вразила супротивника i пробурчала:
  - Слава Нiмеччинi володарки свiту!
  Магда теж б'ється босими пальчиками нiжок i проворкує:
  - За перемоги Нiмеччини у всьому всесвiтi!
  Дiвчата, зрозумiло, бiйцi найвищого класу, i в них стiльки конструктивних iдей.
  Зокрема, зменшити чоловiче населення Третього Рейху та додати жiночого. I це був би дуже гарний та гламурний свiт.
  Герда з натхненням проспiвала:
  - Дiвчата як цього добре, коли вас багато!
  I знову босими пальчиками нiжок вiдправить у супротивника вбивчий подарунок смертi.
  Шарлота теж луплячи противникiв енергiйно вiдзначила:
  - Бог на боцi Нiмеччини!
  I влiпить по противнику за допомогою босих пальчикiв нiжок. Ось це її дiяння взагалi - супер!
  Христина рушить голою п'ятою, розiб'є ворогiв i пискне:
  - Ми всiх розкриємо!
  I Магда як лупе за допомогою босих пальчикiв нiжок i провiзить:
  - За новi, високi рубежi!
  I додасть iз агресiєю:
  - Хай буде проклятий президент-дракон!
  I знову босими пальчиками нiжок як додасть з азартом по вороговi. Ось це бойова дiвка.
  Спробу прориву радянських танкiв було вiдбито. А у червнi сорок п'ятого року гiтлерiвцi оточили Рязань та пiдiйшли до мiста Горький.
  Москва була у щiльному оточеннi. Так само як у подвiйне кiльце було взято i Ленiнград. i це був серйозний крок до перемоги Третього Рейху.
  Гiтлер вимагав якнайшвидше взяти Москву. У липнi почався штурм... Але нiмцi зазнали в першi ж днi вiдчутних втрат i зупинилися. Тим бiльше фюреру знову стало шкода
  дорогоцiнної арiйської кровi i вiн вирiшив захопити столицю змором.
  У серпнi нiмцi наступали на Горький, оточивши це мiсто з усiх бокiв... У вереснi подолавши коливання у другу свiтову вiйну таки вступила Туреччина. Випуск озброєнь
  у Третьому Рейху все зростав, i частину зброї фашисти продали османам у кредит. I Туреччина нарештi зважилася на вiйськову авантюру. I почала 15 вересня велике вторгнення.
  Через це фашисти змiнили плани та розпочали великий наступ на Кавказi. Тепер, здавалося, результат вiйни буде iншим. Альбiна та Альвiна довели кiлькiсть збитих лiтакiв до тисячi п'ятисот, i готовi були битися й надалi. Їхнiй натиск був дуже агресивним. За це їм вручили нову нагороду: Зiрку лицарського хреста залiзного хреста iз золотим дубовим листям, мечами та дiамантами. I це знову круто та досягнення красунь.
  А вермахт настає на Кавказ. I його вiйська дуже успiшнi.
  Герда просуваючись на танку вздовж Дону до Сталiнграда, зазначила:
  - Нiмцi завжди перемагають!
  Шарлотта iз цим не погодилася:
  - Пiд Сталiнградом ми вже були битi!
  Христина пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок, розбила радянський IС-3 i проворкувала:
  - Це випадковiсть! А так ми ще переможемо!
  Магде впевнено заявила:
  - Та неодмiнно!
  Їхнiй танк "Тигр"-3 вже з двигуном у тисяча вiсiмсот кiнських сил. I куди жвавiший. I так трощить супротивникiв, нiби справжнiсiнький монстр.
  Герда прочiрiкала:
  - Нас нiхто не зупинить, нас нiщо не переможе!
  I знову як довбає по ворогу використовуючи босi пальчики нiжок. Ось це вона бойова красуня.
  I трощать вони радянськi вiйська з великим розлюченiстю.
  А ось i Єлизавета бореться на СУ-100. Теж цiлком бойове дiвчисько.
  Войовницi також вважають за краще битися в одних лише трусиках i використовуючи босi пальчики нiжок. I це треба сказати дуже круте та енергiйне рiшення.
  Єлизавета лупнула по супротивнику використовуючи босi пальчики нiжок i пискнула:
  - Ми вiдродимо СРСР!
  Катерина теж як довбане по фашистам, натиснувши червоним соском на кнопку i пискне:
  - За велику Русь!
  Олена вiзьме i цвяхне по ворогу, причому дуже влучно i проворкує:
  - Слава Сварогу!
  Єфросинiя рушить по супротивнику, застосувавши полуничний сосок i пискне:
  - За Батькiвщину мою!
  Ось такi вони бойовi дiвчата. I фашисток трощать...
  Але бої все точаться. I лiнiя фронту дедалi ближче та ближче до Сталiнграда. Ось уже й саме мiсто на Волзi розгорнулися бої.
  Жовтень 1945 року проходив у дуже жорстоких сутичках. Нiмцi оточили Горький i взяли Рязань... На Кавказi пiдiйшли до Грозного i Орджонiкiдзе, i взяли Геленджику.
  Бої розгорнулися i за Сухумi. Турки оточили Єреван та взяли Батумi. Теж досягли солiдних успiхiв. Але зазнали великої шкоди вiд радянських вiйськ, що героїчно опиралися.
  Такi жорстокi панують бої.
  Анастасiя Вiдьмакова спромоглася втекти з трудового табору i тепер пробиралася до лiнiї фронту. Зрозумiло, вона була босонiж i в лахмiттi. Її руде волосся в таборi поголило
  наголо, i тепер вони вiдростали. Анастасiя шльопала по калюжах, що вкрилися крижаною кiркою, i спiвала:
  -Я так люблю лiто з теплою часом,
  I буду вiчно молодий, вiчно босий!
  I так це дiвчисько розсмiяється.
  А дорогою двох полiцаїв зарiзала. Теж здiйснила не слабкий подвиг. Ось це дiвка - просто супер. А потiм одного юнака з-помiж бандерiвцiв зґвалтувала. Їй це дуже подобалося.
  Заїздила пiдлiтка до непритомностi. Ось це Анастасiя - розпусна баба. I ще спiває:
  - Президента-дракона у труну,
  Щоб цвiла моя країна!
  I як захоче. Ось це дiвка - усiм дiвкам дiвка!
  I любить вона мучити полонених фашистiв. Особливо дiвчат. Гарну жертву i змучити приємно. I це викликає бурхливе захоплення.
  Ось уже листопад. У Сталiнградi киплять жорстокi бої. I тут уже нiкому не дають дiвчата пощади. На Кавказi гiтлерiвцi взяли Орджонiкiдзе i оточили Грозний. так їм удалося
  вийти до Каспiйського моря. Становище склалося просто загрозливе.
  Сталiнграда поки тримався, але льодостав по Волзi ускладнював постачання. Поки що трималися i Москва, i Ленiнград. Але впало мiсто Горьке, i фашисти пiдiйшли до Казанi.
  Тож повний обвал у центрi. Також гiтлерiвцi дiйшли до Архангельська. I розпочали штурм цього мiста.
  Отак усе протiкало, i не взяти i не викинути з пiснi слова.
  Оленка тим часом вирiшила якщо Москву, обкладену за всiма правилами, не штурмують, то з неї треба вибиратися.
  I семеро дiвчат в одних вузеньких, чорних трусиках пiшли на прорив 26 листопада. Саме фашисти святкують вибори до Рейхстагу, пiсля яких Адольф Гiтлер став канцлером.
  Оленка бiжить i трясе грудьми з червоними сосками. Дає чергу по фашистам i швидко кидає гранату за допомогою босих пальчикiв нiжок i верещить:
  - Слава епосi СРСР!
  Анюта теж мчить голими грудьми трясе з полуничними сосками. Дає чергу по гiтлерiвцям i як жбурне презент смертi босими пальчиками нiжок i прореве:
  - За комунiзм!
  Руда Алла з волоссям, яке майорить за вiтром немов бойовий прапор, стрiляє по фашистам. I репетує на всю горлянку:
  - Слава росiйським богам!
  I голою п'ятою як пiдкине презент смертi.
  Марiя теж у бою та супостатiв трощить. I при цьому босими нiжками руйнування запускає i верещить:
  - За Богиню Лада!
  Олiмпiада строчить по гiтлерiвцям, i викошуючи ворогiв наче вбивчою косою. I кидаючи в супротивником босими пальчиками нiжок пекельнi презенти смертi в'якнула:
  - За Батькiвщину наше безмежне!
  Маруся теж строчить по супостатам, використовуючи навiть червонi соски грудей, агресивно верещить:
  - За радянську владу!
  Мотрона, скошуючи противникiв, i кидаючи в ворога презенти смертi босими пальчиками нiжок, прочирiкала:
  - За росiйський дух!
  Ось такi тут дiвчата - просто найвищий у свiтi пiлотаж. I такi i коня на скаку зупинять i в хату, що горить, увiйдуть. Ось вони, як коричневих бiйцiв, молотять.
  I не бояться босими нiжками шльопати по кучугурах.
  Ось це дiвки!
  I прорвалися таки з Москви. Досягнули впевненої перемоги, нехай i мiсцевого масштабу.
  У груднi 1945 року ще йшли бої у Сталiнградi. Хоча там стало набагато гiрше. Нiмцi та їхнi союзники теж зазнавали колосальної шкоди. Усi термiни взяття мiста спливали.
  Натомiсть фашисти на Кавказi взяли Грозний та оточили Тбiлiсi. Ось-ось вони з'єднуватимуться з турками. I тодi капiтально притиснуть червону армiю.
  I просуваються гiтлерiвцi до Астраханi. Що роблять дуже вдало.
  Альбiна та Альвiна до кiнця грудня збили по двi тисячi лiтакiв та отримали нову нагороду. Зiрку Лицарського Хреста Залiзного хреста з платиновим дубовим листям мечами та дiамантами.
  Ось це босi дiвчата у бiкiнi.
  Альбiна, збиваючи за допомогою босих пальчикiв нiжок черговий десяток радянських лiтакiв, пробуркотiла:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  Альвiна збила за допомогою босих пальчикiв нiжок чергову жертву з-помiж лiтакiв, взяла i пискнула вiд правив дюжину росiйських машин до праотцiв:
  - Нi це я найсильнiша у свiтi!
  I вiзьме пiдморгне своїй напарницi. Та вишкiриться у вiдповiдь. В цiлому скажемо прямо бойовi дiвчата цi чарiвнi нiмкенi. Що волiють боротися в
  червонi труси. Ось це справдi красунi та монстри.
  i войовницi хором як прооруть:
  - Щоб президент-дракон здох!
  Ось такi вони чудовi дiвчата - просто супер!
  Герда та її екiпаж на "Тигр"-3 показують найвищий пiлотаж.
  Герда лупнула, пробивши радянський IС за допомогою червоного соска i прочирiкала:
  - Та прославитись наша планета!
  Шарлота теж врiзала по супротивнику, буквально пробиваючи його наскрiзь i прочирикала:
  - Слава Вiтчизнi!
  I лупнула за допомогою полуничного соска натиснувши на кнопки джойстика.
  Христина теж як вистрiлив, застосувавши голу, круглу, спокусливу п'яти i пискне:
  - За найкрутiший комунiзм!
  Магда, використовуючи натискання рубiновим соском на кнопку джойстика, проворкувала:
  - Який комунiзм, ми б'ємося за нацизм!
  I дiвчисько як розсмiяється.
  Та це що вони показують дуже здорово.
  Ось уже настав сiчень 1946 року... Нiмцi та турки з'єдналися. Пала Махачкала. Переважна сила гiтлерiвцiв штурмує Астрахань i Казань. Москва та Ленiнград щiльно обкладенi.
  Бої точаться вже на пiдступах до Бака. А Сталiнград поки що тримається.
  Оленка та її команда тепер у Сталiнградi. Дiвчата борються, використовуючи босi пальчики нiжок та червонi соски грудей. I при цьому складають для росiйських богiв.
  Виглядає таке весело.
  Оленка жбурнула босими пальчиками нiжок вбивчий подарунок смертi, пробуркотiла:
  - Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець дракону...
  Яскраво засвiтить сонце,
  З повним ворогом розгромiв!
  I Сталiнград вони ще якимось дивом тримають. Але на пiвночi незважаючи на сiчневi морози було взято Архангельськ.
  У лютому впали i Астрахань, i Баку, i Єреван, i Казань.
  Радянський фронт обвалювався. Вiд союзникiв поки що толку та допомоги не дочекатися. Вони загрузли у затяжнiй вiйнi з Японiєю. Пiсля смертi Рузвельта вже пiшли розмови про мир.
  Трумен запропонував японцям роздiл сфер впливу. i Ось у березнi 1946 року самураї погодилися на це.
  А нiмцi навеснi взяли нарештi Сталiнград i Саратов, а на заходi рушили до Уфи. I наприкiнцi березня взяли i Уфу та Куйбишев. А 1 квiтня 1946 року Японiя вiдкрила другий фронт Далекому сходi. I стало пiсля цього зовсiм весело.
  У травнi Москва та Ленiнград здалися... Нiмецькi вiйська дiйшли Свердловська. I нарештi 22 червня 1946 року капiтулювала Червона Армiя та СРСР. Так закiнчилася найкривавiша
  у свiтовiй iсторiї вiйна...
  Точнiше лише перша частина...
  Гiтлер i Хiрохiто, зрозумiло, потребували вiдпочинку, щоб переварити завойоване. Але самi зрозумiло, жадiбно дивилися на Британськi колонiї, i територiю США.
  Тож зрозумiло, що нова вiйна буде не за горами.
  . РОЗДIЛ ? 11.
  Середина серпня. У Сибiру ще спека. I дiвчина працюють ударними темпами. Поки що вiйни немає i йде мирне будiвництво. Потрiбно СРСР пiднiмати з колiн пiсля такого нищiвного розгрому. I колосальних втрат. Хоча, звичайно ж, дiвчата боролися гiдно, як i вся Червона Армiя. I це був їхнiй колосальний подвиг.
  Оленка пiсля важкого дня заснула, i їй знову наснилося, щось не дуже приємне i бажане.
  20 квiтня 1954 року святкується шiстдесяти п'ятирiччя фюрера. Привiд для радостi є: щойно завершився успiшний полiт на Марс. I стартує нова мiжпланетна експедицiя цього разу до Венери.
  Свято на планетi Земля, яка стала цiлком територiєю Третього Рейху, дуже масштабне. Багато гулянь, б'ють у небо струменi фонтаном, б'ють салютом гармати.
  Шiстдесят п'ять рокiв виповнилося найбiльшому злочинцевi в iсторiї людства в цьому свiтобудовi Володимира Путiна, який отримав везiння, i тому досяг феноменальних результатiв. I це дуже здорово вийшло - вся планета пiд єдиним плановим i водночас частково ринковим управлiнням. Нiхто не ледарить, наука
  розвивається ураганними темпами, безлiч будов. Мов у мультфiльмi "Iван Царевич i Сiрий вовк", де все буквально виросло на повидлi.
  I тут на планетi Земля зростало на дрiжджах економiчне диво економiки з жорстокою, але сильною фашистською державою, яка гнала залiзною рукою на щастя все людство.
  I начебто виходило.
  Один полiт на Марс чого тiльки вартий - як пiднялися ракетнi технологiї. Але, втiм, не лише це. Будувалися i дороги, мости, канали, i пiдземнi траси.
  Багато чого будувалося i вже було готове. I хоч пiд примусом, але зводили новi мiста. I поневоленi народи теж пожинали плоти прогресу та творчої працi.
  Тож жити ставало краще. Партизанський рух майже зовсiм стихло. Голод та епiдемiї залишилися у минулому. Їди тепер усiм вистачало. I автомобiлi стали доступнi.
  Причому кредит для поневолених народiв.
  Ставлення до євреїв пом'якшилося. Їх уже не так переслiдували, як спочатку. Слов'яни та iншi бiлi народи майже отримали рiвнi права з нiмцями, вважаючись чимось на кшталт молодших братiв.
  У того чия шкiра темнiша за права менша, але нiхто їх не душить. А жити i їм стає з кожним роком краще. Шлюби нiмцiв iз бiлими слов'янами вже дозволенi.
  Гiтлер дозволив брати за дружину до чотирьох i з бiлим кольором шкiри. Але можна мати ще й таких цивiльних дружин. Слов'яни загалом дуже схожi на нiмцiв, i з ним можна заважати кров.
  Ось до арабiв i темнiших ставлення поки що гiрше. Але теж можна брати за дружину, якщо вони шкiрою свiтлiшi, або дуже красивi.
  З чорним та жовтими по-рiзному. З японцями мiшатися можна. З iншими у виняткових випадках. Втiм, вже є iдеї штучно заплiднювати жiнок бiльш темних рас, з метою полiпшення їхньої породи.
  Загалом за колiр шкiри не переслiдують, просто прав дають менше. Але навiть чорнi живуть у матерiальному планi набагато краще. У всiх є робота, їжа, а дiти навчаються у школах.
  Поступово вiдбувається вирiвнювання рiзних регiонiв. I Гiтлер таки вирiшив зробити середню освiту в Третьому Рейху обов'язковою для всiх. Щоб усi вчилися любити Нову Батькiвщину.
  Вiдомо, що неписьменнi маси схили переважно до бунту.
  Офiцiйно вже засновано церкву нового зразка зi свастикою замiсть хреста, та Гiтлером замiсть Iсуса.
  I кiлькiсть вiруючих у нiй стрiмко зростає. Багато чого будуватимуться i заводiв, i фабрик, i храмiв нової релiгiї та iнших споруд. Роють тунель мiж Чукоткою та Аляскою.
  I вже проритий пiд Ламаншем.
  Все робиться ударними темпами, пiд жорстким батогом фашизму. Але треба вiддати належне, багато чого реально зводитися, i виробляється все нова i досконалiша технiка.
  Тож не все погане принесла гегемонiя Нiмеччини у свiтi.
  При цьому сам Адольф Гiтлер дуже бридкий тип. Зокрема, любить катувати хлопчикiв i красивих дiвчат i обожнює подiбно до Нерона гладiаторськi бої.
  Правда на планетi Земля кiлька мiльярдiв населення i чудасiї фюрера не надто зменшують народу. Та й гладiаторськi бої не щодня йдуть. I не щодня фюрер
  хлопчикiв катує. Особливо бiснуватий диктатор любить свiтловолосих, i їх часто спецiально фарбують. Намагається Гiтлер як правило злочинцiв i злочинниць або партизанiв та пiдпiльникiв.
  Гладiаторськi бої теж зазвичай чи каторжники чи каторжницi, чи добровольцi, що хоча заробити.
  Але шiстдесят п'ятирiччя фюрера бої гладiаторiв намiченi масштабнi. I, звичайно ж, барвистi за участю публiки.
  Ось цiлий Колiзей ХХ столiття збудований - у три мiльйони мiсць.
  Зiбралося неабияк народу всiх мастей милуватися гладiаторськими поєдинками.
  I разом iз ними фюрер та його оточення.
  Теж дуже розкiшне у Гiтлера ложе. I безлiч страв пiдносять йому та його оточенню босоногi дiвчата в коротких спiдницях.
  Дiвчата-служницi мають пишнi груди, прикритi лише вузькою смужкою тканини на грудях. Вони теж або блондинки або рудi, багато фарбованих, i всi засмаглi, i мускулистi.
  Фюрер з посмiшкою дивиться на арену.
  Ось виходять iз кожного боку хлопчики.
  Перший бiй за звичаєм починають бiйцi найменшої ваги. I це дiти-гладiатори рокiв лише дев'яти-десяти. Вони в одних лише плавках. По дюжинi з кожного боку.
  Однi в червоних, iншi в синiх. Озброєнi хлопчики у червоних плавках мечами, у синiх кривими шаблями. А ще у лiвих руках у них кинджали. Шлепають вони маленькими, босими
  нiжками. Дiти досить худi, засмаглi, їх м'язи ще на стадiї формування, але вiд важкої роботи та тренувань проступають досить рiзко жили.
  Хлопчики зi свiтлими головами, але видно частину їх пофарбована, за смаком фюрера.
  Гiтлер вiдзначив з усмiшкою:
  - Сили рiвнi?
  Борман кивнув:
  - Так мiй фюрер ... Цей бiй цiкавий тим, що його кiнець заздалегiдь не вiдомий.
  Шпеєр iмперський мiнiстр зазначив:
  - Та це цiкаво, але дуже шкода, коли гинуть дiти!
  Гiтлер вiдзначив iз посмiшкою:
  - На те є школа мужностi. Щоб дiти гинули заради великої iдеї.
  Мюллер помiтив:
  - Ваша величнiсть, це масштабна подiя, i ми отримаємо купу задоволення.
  Фюрер кивнув:
  - Робiть ставки панове!
  Ставки уклалися таємно, щоб не було на кого поставив Гiтлер.
  Потiм пролунав сигнал до бою. Хлопчик пiдганяє ударами бичiв зiйшлися. Пiшла жорстока рiзанина. Гiтлер вiдзначив з усмiшкою:
  - Це барвисте видовище.
  Дiти одразу ж почали отримувати рани та падати. До тих, хто не хотiв вставати, наближався смолоскип i припiкав маленьку, босу п'яту дитини.
  Так це було дуже круто. Бiй кипiв з колосальним розмахом.
  Борман зазначив:
  - Та цi хлопчики... Просто чарiвнiсть!
  Фюрер кивнув:
  - Ми їм пiдсмажимо п'яти!
  Хлопчики в червоних плавках стали долати. Вони пiшли краще. Але теж i з їхнього боку падали закривавленi та скалiченi тiла. Фюрер дивився на це i згадував своє дитинство. Спочатку, коли вiн син чиновника з митницi навчався у сiльськiй школi, було нiчого. Вiн був заводилою i душею команди. Але варто йому вступити в гiмназiю.
  Сам фюрер у цьому нiколи не зiзнається, але його страшенно третювали однолiтки. Середнiй зрiст i несильний фiзично юнак з великим гонором став предметом цькування.
  Може тому Гiтлер i став таким жорстоким та владолюбним. I отримавши у пiдлiтковому вiцi масу тумакiв i шишок фюрер зажадав гiперкомпенсацiї. Його здiбностi
  були великi, плюс працьовитiсть i, зрозумiло, везiння. Причому фюреру не надто на початку життєвого шляху щастило. Та й у армiї вiн кар'єру не зробив. Зумiв дослужитися лише до єфрейтора. Щоправда, заслужив собi чотири ордени. У тому числi залiзний хрест першого класу.
  Пiсля поразки у Першої свiтової вiйни Нiмеччина стала демократичною республiкою, що вiдкрило для фюрера новi можливостi. Особливо у полiтицi. I Гiтлер неабияк досяг успiху.
  Хоч i там у нього є проблеми. Особливо провал Мюнхеновського путчу, i потiм тюремне ув'язнення. Згодом Гiтлер став кишеньковою опозицiєю для влади.
   Але це було тактичним перебiгом. Гiтлер зумiв залишатися достатньо лiвим для протестного електорату, i при цьому достатньо правим, щоб його фiнансували великi промисловцi.
  Вiн використав: червоний i бiлий i чорний кольори i наслiдував лiвим у популiзмi та обiцянцi золотих гiр. Але змiг домовитись i з правими. Пройшов мiж струмками.
  За нього багато голосувало робiтникiв та ще бiльше безробiтних. Але фiнансував великi буржуї. I Гiтлер змiг всидiти двох стiльцiв, на вiдмiну вiд iнших полiтикiв.
  I став спочатку канцлером, а потiм i диктатором.
  А диктатура - ефективна форма правлiння. Поєднавши силу монополiй, капiталiстiв та фашистської держави Третiй Рейх досяг великих успiхiв в економiцi. За сiм рокiв промислове виробництво в Нiмеччинi потроїлося, народжуванiсть зросла вдвiчi та повнiстю зникло безробiття.
  I без вiйни приєдналася Австрiя, а потiм Судетська область... Можна було б i обiйтися без вiйни. Якби фюреру вiддали Данциг. Хоча... Гiтлер хотiв вiйни iз СРСР.
  Вiн розумiв, що цей супротивник серйозний. I пiдготував коалiцiю: Iталiя та Японiя. Далi мала приєднатися i Польща, i Румунiя, i Угорщина.
  А Росiю вiн збирався дiлити. Але кришталева нiч сплутала всi плани. Вбивство нiмецького посла євреєм призвело як до масових погромiв. I країни Заходу змiнили до Нiмеччини своє ставлення. Польськi євреї теж контролюючи ЗМI та фiнанси: налаштували Рiч Посполиту проти Нiмеччини. I все пiшло за планом. Гiтлеру довелося укласти пакт з
  Сталiним i воювати з капiталiстичним свiтом. Маючи величезнi колонiї Францiя, Бельгiя, Голландiя, Британiя перевершували вермахт у живiй силi та технiцi. А якщо
  брати кадровi дивiзiї та перевага союзникiв над вермахтом була ще значнiшою. Та й англiйськi та французькi танки були важчими та сильнiшими броньованi та озброєнi нiж нiмецькi. А якщо врахувати, що стояли в оборонi на потужних рубежах, то взагалi шансiв немає. Але Майнштейн вигадав генiальний план, який потiм доповнив особисто Гiтлер.
  I все вдалося. Одних полонених захопили понад чотири мiльйони - бiльше, нiж увесь вермахт. I цей подвiйний удар серпа був дивом. Хоча союзники мали вдвiчi бiльше
  гармат i танкiв, та ще й бiльше калiбром.
  Щоправда, потiм нiмцi так i не виграли битву в повiтрi за Британiю.
  Ось залишилося лише два хлопчики у червоних плавках на ногах. Вони поставили свої босi нiжки на повалених поранених дiтей та пiдняли мечi вгору.
  Тепер вони зверталися до публiки.
  Бiльшiсть юрби хотiла кровi i повернула великий палець вниз. Але зазвичай останнi слова за фюрером. Гiтлер простягнув руку вперед i завмер на секунду. I потiм повернув палець униз.
  Дiти з вереском закололи своїх повалених супротивникiв.
  Фюрер вiдзначив iз посмiшкою:
  - Ти їх не шкодуй,
  Винищуй всiх гадiв...
  Як клопiв тисни-
  Бий як тарганiв!
  Перший бiй у такий спосiб пройшов.
  I знову лунає сигнал. Цього разу в бiй iдуть дiвчата. По три з кожного боку. Гарнi, засмаглi та мускулистi.
  На дiвчатках однi тiльки плавки, а груди оголенi, i сяють червонi соски. А свiтле, трохи золотисте волосся дiвчат майорить за вiтром. Якраз увiмкнули вентилятор.
  Босi нiжки красунь шльопають по гравiю i залишають витонченi, маленькi слiди.
  Фюрер вiдзначив iз посмiшкою:
  - Вони чарiвнi!
  Борман кивнув:
  - Це чудовi дiвчата, але бачу вам фюрер шкода буде, якщо хтось iз них загине?
  Гiтлер кивнув:
  - Не люблю, коли жiнки гинуть... Чоловiки навiть маленькi на те й чоловiки, щоб гинути, а жiнок шкода!
  Борман кивнув:
  -У них зброя не така смертельна.
  Дiйсно дiвчата були з короткими мечами та щитами. Вони нагадували рабинь, що боролися в Стародавньому Римi. I це чудово.
  Звiринець робив ставки... У боях була iнтрига.
  Фюрер вiдламав шматочок апельсина i зiтхнув. Скiльки народу загинуло з вини. Правда їх смертi не пройшли даремно. Було створено всесвiтню iмперiю, яка зневажає
  всесвiт. Заселену землю часто називали всесвiтом i тепер Третiй Рейх чекає експансiя до космосу. I це буде так чудово! Космосу простори - чекають арiйцiв та арiєк.
  Фюрер серйозно замислювався, як би зробити так, щоб дiвчат було б у десять або навiть у двадцять разiв бiльше, нiж чоловiкiв.
  Це були б такий чудовий та красивий свiт.
  Ось б'ються тепер за сигналом гонгу дiвчата. I як вони б'ються: немов реальнi витязi. Проти таких красунь жоден чоловiк не встоїть.
  Дiвчата з одного боку у червоних плавках, а з iншого боку у синiх. I це дуже здорово. I по-бойовому. Криваве проходить зiткнення.
   Ось це дiвки - просто супер. I в них пекельний жах i полiт блискавок в очах. I здається, з очей сиплються блискавки.
  Гiтлер дивиться та облизує губи. Йому хочеться з дiвчатами переспати.
  А так фюрер дивиться на цей бiй i пiдморгує.
  Згадалося випробування "Пантери"-6, танка, який зробили у формi пiрамiди та з пластмаси. I це дуже цiкава i бойова машина, яка може поламати практично
  будь-якого. I її снаряди не беруть.
  Фюрер взяв i заспiвав:
  - Один два три...
  Ворогiв усiх розiрви!
  I як вiзьме та пiдморгне...
  Оце фюрер, який любить усiх вбивати!
  I багатьох здатен роздерти. Не бойовий є натиск i настрiй на бiй. А фюрер загалом буде супер.
  Дiвчата тут рубаються. Ось уже отримали подряпини. Але вiдбиваються вiдчайдушно.
  Фюрер прорепетував на всю горлянку:
  - Я великий монстр!
  I знову захрюкає на всю горлянку.
  Дiвчина впала... Їй одразу розпеченим залiзом припалили голу, круглу п'яту i змусили схопитися. I бiй продовжився. I з великою жорстокiстю.
  Фюрер про булькал:
  - Я великий монстр!
  I розсмiяється на всю горлянку.
  Ось так i йдуть бої, з великою жорстокiстю.
  I дiвчата падають, тремтять їхнi голi, засмаглi нiжки.
  Фюрер тяжко зiтхнув... Гине i калечиться краса. I це з його вини. Ех Сталiна на них нема.
  Борман iз усмiшкою зазначив:
  - О найбiльший фюрер. Вам не подобається бiй?
  Гiтлер зiтхнувши вiдповiв:
  - Дiвчат шкода!
  Заступник Гiтлера зазначив:
  - Комусь судилося лiтати, а комусь повзати!
  Фюрер енергiйно кивнув:
  - З цим я згоден!
  Але найкраще лiтати саме нам!
  Борман кивнув головою i помiтив:
  - Ми, отже, вже злетiли на величезну висоту об мiй фюрер! I Третiй Рейх буде вiчним!
  Гiтлер насупився, це нагадало, що вiн смертний. Фашист номер один буркнув:
  - Наша справа має жити у вiках!
  Борман iз цим погодився, з великим полюванням:
  - Та має наша справа жити у столiттях та тисячолiттях!
  Фюрер зiтхнув, думка про те, що вiн може померти була такою неприємною. У рай та пекло Гiтлер не вiрив, i взагалi був практично атеїстом. I йому, звичайно ж, було сумно, вiд думки пiти в небуття. Адже якби можна було стати безсмертним Богом? I що буде пiсля фюрера? Синiв у нього навiть дуже багато - а раптом переберуться? I це теж псувало настрiй. Втiм, треба вибрати на роль єдиного спадкоємця найкращого сина. I це може бути щось та дасть.
  Потрiбна династiя фюрерiв, i тодi, можливо, Третiй Рейх проiснує вiчно! Хоча якщо хоч щось вiчне?
  Фюрер хихiкнув i вiдзначив iз посмiшкою:
  - Буде наша перемога у всьому!
  Пiсля чого Гiтлер подивився на монiтор, як стартують три зiркольоти до Венери.
  Старт пройшов успiшно i космiчнi кораблi вже на навколоземнiй орбiтi. I це дуже успiшне дiяння. На них космонавти та космонавтки.
  Фюрер схоже дуже задоволений.
  Вихiд зорельотiв пройшов у цiлком успiшнiй манерi. I вiдкривається нова сторiнка.
  Сьогоднi був Марс, а тепер уже Венера.
  Ось нарештi двi дiвчини в зелених плавках взяли нагору. I лишилися на ногах.
  Фюрер милосердно пiдняв палець вгору i оголосив, що милує.
  Пiсля чого чотирьох повалених красунь вiднесли на ношах до лiкувального центру. I це дуже здорово вийшло...
  У наступному бою боролися хлопчики.
  Коли гинуть пацани фюреру, це нормально. Чоловiкiв i так на планетi Земля дуже багато. А те, що цим чоловiки малi, це значення не має.
  Героїзм не має вiку...
  Хлопчикiв було десять-рокiв дванадцяти-тринадцяти, i в плавках. Половина озброєна мечами та кинжалами, а половина тризубами та щитами. Десять засмаглих пацанiв.
  Вони мускулистi, жиластi, зовнi симпатичнi, але суворi погляди. Волосся свiтле, в одних справжнє, в iнших пiдфарбоване. Шкiра досить темна вiд засмаги.
  Фюрер пiдморгнув пацанам:
  - Iдiть на смерть хлопця!
  Цього разу це бiй iз дикими звiрами. А їх перемогти непросто... Тим бiльше, знаючи смаки фюрера, який дуже любить вбивати i мучити хлопчакiв. До жiнок фюрер ставився трепетно, тодi як хлопчикiв любив вбивати, i мучити. Особливо любив припiкати їм босi круглi п'ятки. Помучити пацана - це супер!
  Ось уже виводять i трьох тигрiв - з iншого боку. Сили нерiвнi... Тигри-людожери дуже великi i молодi. Хлопчики, звичайно ж, ще сируватi бiйцi. Але досить жиластi i мускулистi.
  Але проти тигра взагалi перемогти важко. Вiн звiр швидкий i збиває масою.
  Ось бiй починається i монстри кидаються на дiтей. Бiй пiшов лютий i агресивний. I налiтають на них жорстокi та агресивнi тигри. I гарчать вони, скелячи морди.
  Ось падає розбитий хлопчик, якого рвуть на частини. Потiм ще пацан. Як за низ взялися тигри. I спробуй зупини їх тризубами чи мечами. Тiльки дряпають
  шкiру, але сил та маси проти подiбних монстрiв не вистачає.
  Фюрер дивився з великою жадiбнiстю як тигри рвали мускулистi, засмаглi, жилистi тiла хлопчакiв. Це приємно... Ось коли вiн фашист номер один засмажив, п'яти
  хлопчику, i насолоджувався стогонами дитини. А коли хлопчикам пальчики ламаєш розпеченим щипцями, то це зовсiм смак. Та вже до чого приємнi цi тортури.
  Гiтлер любив тортури хлопчикiв i дiвчат. Але останнiх вiн мучив iз заощадженням, а пацанiв без жалю. I це його було агресивне кредо. Ось це хлопчики - коли їм
  ламаєш кiсточки - просто це супер!
  А коли ще щось вирвеш їм розпеченими щипцями, i вони втрачають цi хлопчики свiдомiсть вiд болю.
  Фюрер дивиться як хлопчаки безпорадно вiдбиваються мечами та тризубами, i вiдступають. Та їм це не мед. Взагалi звичайно з хлопчиками справа мати приємно - коли їх
  мучиш i ламаєш.
  Фюрер подивився як тигри останнього хлопця розiрвали на шматки i зжерли м'ясо. Та це дуже вийшло круто. Цi тигри просто принаднiсть. Їх лише трохи подряпали пацани, а так здорово... Порвали хлопчикiв...
  Але новий бiй. Цього разу б'ється дiвчинка Ельвiра, дуже мастистий гладiатор проти лева.
  Ельвiра не надто велика, але вище середнього зросту, засмагла i дуже мускулиста. Її волосся мiдно-червоне, саме тiло не жiноче, а якесь лите. Ельвiра - це професiоналка,
  на рингу та одна з улюблениць фюрера.
  Ось тепер проти неї лев. Не надто великий, i старий пiдiбраний звiр, щоб не засмутити фюрера на день народження. Адже вiн любить Ельвiру - хоч вона наполовину слов'янка,
  i лише наполовину нiмкеня.
  Он у неї в руках довгих меч у правiй i шабля в лiвiй. Вона за звичаєм в одних лише плавка, i будучи жiнкою бореться босонiж. Кланяється фюреру.
  Бiй очiкується досить цiкавим.
  Гiтлер, зрозумiло, ставить Ельвiру. Бiй очiкувався дуже напруженим.
  Ельвiра велика майстриня у цьому.
  Ось звучить гонг, i лев кидається вперед. Вiн не надто швидкий, i Ельвiра змiщується з лiнiї атаки, i дряпає супротивника шаблею. Чується надсадне ревiння.
  Гiтлер хихикає:
  - Молодець дiвчисько!
  Борман помiтив:
  - А дiвчата взагалi всi розумницi!
  I випив червоного вина iз золотого келиха.
  Бiй iде динамiчно. Лев голодний i злий дiвчину атакує. Вона його дряпає, не поспiшаючи завдати смертельної рани. Мало того дiвчина навiть дозволила себе подряпати за нiжку, залишивши червоний слiд.
  Фюрер зазначив:
  - Постраждала у красунi шкiрка!
  Борман iз усмiшкою вiдповiв:
  - Для неї це не страшно!
  Дiвчина грає з левом. I завдає йому легких ран мечами. А часом дозволяє зачепити себе. Ось, наприклад, лапа лева ковзнула по стегнi. I плавки лопнули, i дiвчинка стала зовсiм голою. I це так здорово.
  Гiтлер вiдзначає з усмiшкою:
  - Оце здорово!
  Гола Ельвiра продовжує завзято битися. Її здiбностi у боротьбi дуже великi. I вiн просто фортеця неймовiрних сил. I її босi нiжки так i пурхають.
  Ельвiра веде бiй, її тiло засмагле, оливкове, i дуже рельєфнi м'язи.
  Борман з люттю реве:
  - Буде за нами перемога!
  Гiтлеру згадалося як йшов наступ на Москву. Яка суха та тепла видалася тодi зима. Нiмцi дiйшли з ходу до Уралу, i це було просто шоком. Для бiльшовикiв
  Зрозумiло. I Сталiну вистачило розуму капiтулювати, а не вести марну вiйну. Ось отримав тодi вождь посаду намiсника у СРСР. I всi боки виграли.
  Коли велика вiйна та завоювання Земної кулi закiнчилися, все стало набагато краще. I економiчне пiднесення на планетi Земля, i подальшi успiхи упокорили людей з гегемонiєю
  Третiй Рейх. I з тим, що нiмцi хоч i на першому мiсцi, але дозволяють iншим жити непогано.
  Фюрер вiдзначив iз смiхом:
  - Ми женемо людство на щастя залiзною рукою.
  Ось нарештi бачачи, що публiка, та й сам лев, що спливає кров'ю, зменшили оберти, Ельвiра завдала удару, що добиває. I лев затих... Так завершився бiй.
  Гiтлер прогарчав:
  - Наша гегемонiя у всесвiтi!
  Бiй завершився цiлком очiкувано. Але тепер знов iнтрига. Б'ються хлопчики проти хлопчикiв.
  Пацани тут зiбралися старше рокiв тринадцяти-чотирнадцяти та їх по двадцять чоловiк з кожного боку. Причому озброєнi мечами та щитками. Пiдлiтки були у плавках,
  як усi неповнолiтнi чоловiки босонiж. Лише дорослi чоловiки билися у сандалях. Але їх випускають у бої рiдко. По двадцять хлопчакiв з кожного боку.
  Вони у чорних плавках, а iншi у бiлих.
  Хлопчики засмаглi, м'язовi, свiтловолосi. Вони вклонилися один одному та публiцi на всi чотири сторони. Сорок юних бiйцiв, iз палаючими очима.
  Тут можна укладати ставки наослiп - все одно нiхто не знає, хто кого переможе. А бiй очiкується дуже суворим. I битва буде цiкавою.
  Фюрер зауважив:
  - Коли пiдлiтку ламають розпеченими щипцями кiсточки, це велике задоволення для ката!
  Мюллер кивнув:
  - Та ваша величнiсть - ви великий естет!
  Гiтлер ревiв, спiваючи:
  - Я буду, буду, суперчемпiоном!
  I як розсмiяється немов буйнозмiшаний.
  А ось ставки укладено, i звучить гонг. Знову збиваються хлопчики. Вони мають великi щити, i отже, буде досить довгим. I не смертельно, коли замiсть щита
  у пацана в лiвiй руцi кинджал.
  Борман зазначив:
  - Чудовий чекає бiй!
  I ось перший хлопчик-гладiатор отримав рану. I вiд нього потекла кривава смуга.
  Фюрер прогарчав, стукаючи кулаками:
  - Злий пацан повзе по скелях,
  Довбанi його напалмом...
  Борман пiдхопив:
  - Ти їх не шкодуй!
  Винищуй всiх гадiв -
  Як клопiв души!
  Пали як тарганiв!
  Фюрер ринув на Бормана:
  - Ти просто плагiатор!
  Пiсля чого диктатор вiдволiкся. Вийшов на зв'язок iз космонавтами. Вони вiддалялися вiд планети Земля у бiк Сонця. Та й скоро прапор iз свастикою буде i на Венерi. I це
  стане здорово. До чого наука почала швидко розвиватися пiд єдиним керiвництвом Третього Рейху. Йшов прогрес вибуховою хвилею i це дуже круто.
  Гiтлер хотiв ще бiльшого, нiж свiтового панування. Вiн хотiв стати Богом iз Великої лiтери! I самому навчитися творити б всесвiти! Це було б дуже круто!
  Так створювати самому всесвiту.
  Гiтлер заспiвав з люттю:
  Роки пройдуть ми можемо зрозумiємо,
  Як перетнути цю рiчку безкраю!
  Як не пропасти в дикому столiттi часiв -
  Розчинившись у порожнечi свiтобудови!
  I затупав по пiдлозi чоботами. I це дуже його злило.
  Фюрер вiдчував себе дуже заведеним та агресивним.
  Ось б'ються хлопчики i падають пораненими. I їм припiкають розпеченими лозинами голi, круглi, дитячi п'яти. Втiм, уже не такi дитячi. це вже пiдлiтки.
  Гiтлер любив збочення. Коли, наприклад, жiнки ґвалтують пiдлiткiв. Так щоб хлопчики втрачали вiд серiї оргазмiв свiдомiсть. I це дуже круте заняття.
  I чого тiльки фюрер не витворював у пошуках задоволень та насолод. I навiть особисто хлопчикам тиснув статевi органи розпеченими щипцями. I це дуже жорстоко.
  Фюрер про булькав з люттю:
  - Я найстрашнiший диктатор у всесвiтi!
  I знову як загарчить iз дикою люттю...
  Фюрер претендував на новi успiхи та жорстокi перемоги, та колосальнi змiни у свiтобудовi.
  Одна з iдей Гiтлера - це перемогти старiсть. Щоб усi люди були вiчно юними та гарними. Але домогтися цього дуже непросто. Але фюрер розраховував, що його таки зроблять безсмертним. I новий свiт буде вiчно юним i дуже класним.
  Гiтлер проревiв з люттю:
  - За великий комунiзм у всесвiтi!
  I фюрер як вiзьме та загарчить.
  Хлопчаки падають, стiкаючи кров'ю, i дiстають важкi рани. Але знову пiднiмаються i знову б'ються, показуючи свiй клас. I миготять їхнi голi, круглi п'ята.
  Адольф Гiтлер цiлком логiчно зазначив:
  - Ми показуємо вороговi мати Кузьми!
  Дiвчата, зрозумiло, пiдносили диктатору напої та розкiшнi страви.
  Фюрер це їв i пив, насолоджуючись. I йому все було мажорно.
  Хлопчики у чорних плавках спочатку вийшли у бою вперед. Але потiм пацани в бiлих трусах стали брати нагору. I це було немов гойдалка з коливанням шальки терезiв.
  Гiтлер iз задоволеним виглядом потирав руки i ревiв:
  - Я найстрашнiший диктатор у свiтi!
  Борман поправив фюрера:
  - У всесвiтi про великий!
  Мюллер доповнив:
  - О найбiльший з найбiльших!
  I це дуже красиво i по багатому вийшло.
  Гiтлер, звичайно ж, згадував деякi невдачi. Друга половина сорокового року пiшла не дуже добре. Повiтряна битва за Англiю була виграна. I це виявилося
  не надто добре. Та сам Гiтлер, звичайно ж, теж винен. Зволiкав iз переведенням економiки на вiйськовi рейки. Не запустити авiацiйну промисловiсть на повну силу.
  Та й взагалi багато чого не зробив з того, що мав зробити. I це очевидно, серйознi ускладнення. У свiтi взагалi багато чого не пiддається плануванню.
  Але вiйна з СРСР виявилася легшою, нiж фюрер очiкував. I це була гучна перемога. Коли фашисти з ходу дiсталися й Iндiї. А варто вiдiбрати у Британiї її колонiї, то це вже не така країна.
  Гiтлер вiдчував, що хтось дав йому надзвичайне везiння. I це великою мiрою пояснювалося фантастичнi перемоги Третього Рейху. Але удача багатьом потрiбна. Наприклад, щасливим був i Чингiсхан. Воно багато завоювало, але не встигло дожити до пiдкорення всiх планети. Гiтлеру пощастило бiльше: оскiльки технiка ХХ столiття дозволяла вiйськам швидше перемiщати, i кiлька рокiв вдалося пiдкорити всю планету. А фюрер поки що начебто вiдносно здоровий. I готовий знову битися за престол. I це дуже запекла чекає всiм битва.
  Гiтлер цiлком логiчно зазначив:
  - Великий завойовник повинен бути безсмертним, щоб покiнчити з усiма вiйнами назавжди!
  Борман погодився з усмiшкою:
  - Ви як завжди розумнi про фюрера!
  Хлопчики у бiлих плавках перехопили iнiцiативу, тепер уже остаточно. I тiснили супротивникiв. Втiм, щоб хлопчакам створити бiльше проблем, стали кидати їм пiд босi нiжки вугiлля. I голi, хай навiть i огрубiлi пiдошви хлопчакiв обпалювалися. I це було боляче.
  Але хлопчики верещали i билися.
  I хоч їхнi п'яти, майже дитячi, хоч i мозолистi обпалювалися.
  Хлопчики рокiв тринадцяти-чотирнадцяти билися iз запеклiстю. I чаша терезiв вагалася з боку в бiк.
  Але загалом брали вгору пацани у бiлих плавках.
  Гiтлер вiдзначив iз посмiшкою:
  - Люблю я бiле!
  Гiммлер кивнув:
  - Ми багато зробили для урочистостi свiтлих iдей!
  Фюрер прогарчав на всю горлянку:
  - Заради майбутнього бiлих дiтей ми розпочали найбiльшу вiйну в iсторiї людства!
  I Адольф стукнув кулаком по столу.
  Борман помiтив:
  - Ми ваша величнiсть не лише затiяли найбiльшу у свiтовiй iсторiї вiйну, а й змогли її виграти! А це погодьтеся дуже важливо!
  Гiтлер прорепетував у вiдповiдь:
  - Ми найсильнiшi у свiтi!
  Мюллер продовжив:
  - Ворогiв усiх замочимо у сортирi!
  Гiммлер впевнено продовжив:
  - Не вiрить Вiтчизна сльозам!
  Шпеєр додав з активнiстю:
  - А злим олiгархам дамо по мiзках!
  Геббельс, пiдморгуючи, заявив, скелячи вставнi зуби:
  - Нас крутiше у свiтi не знайти!
  Гiтлер з усмiшкою кивнув:
  - Не нас, а мене!
  I фюрер заспiвав, тремтячи ногами в чоботях:
  Я король менi все пiдвладно,
  Це ясно, це ясно.
  I тремтить вся Земля -
  Пiд п'ятою короля!
  I весь звiринець як розсмiяється. Так це видовище.
  Ось останнього хлопчика у чорних плавках, закололи пацани у бiлих. I це слiд сказати гучна перемога. Але й на цьому бої не скiнчилися. Зрозумiло, звiринець буде веселитися довго.
  I розважати фюреру не в падлу.
   На арену вискочили дiвчата у купальному костюмi! Їх було четверо, Борман вирiшив їм дати перевагу, так Гiтлер натякнув, що жiнка-рабиня, куди цiннiша за чоловiка-раба. Босi нiжки красунь залишали витонченi слiди на iнеї! Дiвчатам було боляче, голi п'яти почервонiли.
  Борман помiтив:
   - Змiшанi бої завжди цiкавi! Жiнки та чоловiки, краще, нiж тiльки чоловiки чи жiнки.
  Гiтлер кивнув:
   - Правильно! Люблю змiшання жанрiв! Що ж, як завжди, ставки будуть таємнi. Сподiваюся, вони будуть битися гарно.
   У дiвчат у руках були довгi мечi та сокири. У юнакiв лише мечi. Мабуть, була нерiвнiсть. Одна з дiвчат була руда, iншi - бiлобрисенькi. Гарнi, мускулистi, судячи з шрамiв досвiдченi гладiатори цi великi жiнки.
   Борман пiдказав Гiтлеру.
   - Руда боєць СС Ельвiра, уславилася тим, що спалила католицький костел разом мирними жителями. Церква пiдняла ганьбу, i пройшлося її покарати. Iншi теж досвiдченi бiйцi, вони кращi, нiж просто гарнi юнаки.
  Гiтлер вiдповiв:
   - Чудово!
   Руда дiвчина, i справдi була метр дев'яносто, пiд сто кiлограмiв вагою без краплi жиру. Пiд засмаглою шкiрою перекочувалися кульки м'язiв. Гiтлер дивився на неї жадiбно. З дитинства слабкий i кволий, вiн просто балдiв вiд присутностi сильних жiнок. Якi у дiвчини м'язи, як вона схожа на iдеал арiйки.
   Борман заявив:
   - Що ж! Я радий догодити фюреру!
   Заграв гiмн СС i гладiатори вступили в битву. Юнаки спочатку рубалися мляво, їм не хотiлося вбивати дiвчат, а самки як досвiдченi вовчицi розтягували задоволення. Потiм руда врiзала юнаковi в пах, змусивши зiгнутися вiд болю, пiсля чого провела вiстрям меча по ключицi, зробивши подряпину. Хлопець явно намагався парирувати.
   Гiтлер дивився на бiй через сильний бiнокль, його заводили потужнi ноги та розкiшнi стегна рудоволосої. А спина, по нiй хвилею проходять, немов бриж на водi, то напружуючись, то розслабляючись м'язи. Вона грала з бранцями, iнодi дряпаючи їх, але не поспiшала завдавати серйозних поранень. Iншi дiвчата теж поводилися грайливо, то атакуючи, пробиваючи хлопцiв, то йдучи на захист.
  Протистоячi їм хлопцi були недостатньо досвiдченi, майже не мали навички спiлкування з мечем i тому часто пропускали. Лише один раз юнак, що б'ється праворуч, розпоров лiфчик на грудях бiлявої дiвчини. Голi соски.
  Гiтлер, побачивши цю пишноту, завив:
   - Як класно - ось це бiй!
   Дiвча, почервонiвши вiд досади з люттю вибило хлопцю очей, то похитнувся вiд болючого i вiдступив. В акварiумi було досить холодно, босi ноги сильно мерзли, лiд обпалював не гiрше вiд розпеченого залiза. Дiвчата, видно вирiшивши, що вистачить грати на публiку перейшли у рiшучий наступ. Хлопцi, що спливали кров'ю, вiдбивалися вкрай мляво. Ось Ельвiра вибила одному з хлопцiв спочатку, одне, потiм iнше око. Гiтлер перевiряв:
   - Ось це i є справжнi арiйки!
   Борман запропонував:
   - Може увiмкнути снiжок?
   Гiтлер вiдмахнувся:
   - Поки що не треба! Видимiсть впаде! А взагалi це вдала iдея, що бiлявi дiвчата перемагають юнакiв. Цi хлопцi хтось?
   Борман вiдповiв:
   - Росiйськi! Щойно захопленi з найближчих селищ!
   - А чому мовчать!
   - Мови паралiзувало!
   - Наступного разу зробиш, щоб говорили! Люблю слухати мiцний росiйський мат!
   Ельвiра вiдсiкла одному з хлопцiв, голову двоє iнших, стiкаючи кров'ю, впали на колiна.
   - Добий їх! - крикнув Гiтлер.
   Справжнi арiйки кивнули i мечi обрушилися на голови парубкiв. Вони скрикнули i впали. Гладiаторки стали босими, розчервонiлими ногами, на трупи повалених хлопцiв i випустили клич:
   - Хайль Гiтлер!
   Фюрер оскалився:
   - Що ж чудово, навiть чудово! Вбивство - це те, що треба! Воно дзвенить як серенада!
  Геббельс помiтив:
   - Так, гарнi дiвчата, але одного бою мало.
  Борман кивнув:
   - Буде ще один бiй! Точнiше кiлька! Ми капiтально розважимо вас, о великий фюрер!
   Гiтлер вiдповiв:
  - Та мене розважити це добре!
   Борман кивнув:
   - I дуже тяжке!
   Гiтлер заперечив:
   - Та не дуже! Я люблю апельсини та видовища!
   Геббельс запропонував:
   - Може, що бiльш рiзноманiтне нiж поєдинки на мечах! А то набридла ця античнiсть!
   Борман вiдповiв:
   - Зараз ви побачите щось рiзноманiтнiше!
   Iз сортира витягли Герiнга. Жирний рейхсмаршал схоже неабияк обгадався, його облили дорогим французьким одеколоном. По всьому залу рознiсся запах парфумерiї та калу.
  Гiтлер надувся:
   - Нi це гидко! Потрiбно дiяти акуратнiше! Коротше кажучи, викиньте його звiдти!
   Борман поправив:
  - Може, звiдси!
   Гiтлер кивнув:
   - Та й звiдси!
   Герiнга пiдхопили поволокли iз зали. А тим часом у крижаному акварiумi змiнилися декорацiї. На арену вийшла напiвоголена дiвчина з тризубом та мережею. Вона була велика, висока, смаглява, явно арабського походження. Снiжок обпiкав її босi, огрубiлi ноги.
  Зважаючи на все, це була дуже сильна дiвчина, яку неодноразово тренували.
  Вийшовши на ринг, вона низько вклонилася Гiтлеру та його свитi, промовивши англiйською:
   - Нехай славиться мiй пане!
   Гiтлер погодився:
   - Та я Адольф, є пан всього сущого!
   Геббельс вiдповiв:
   - Англiйська мова дуже мелодiйна!
   Гiтлер гаркнув:
   - Як iржава пила по дубу! Лаймо, а не мова! Адже не даремно найкращi поети всiх часiв i народiв були нiмцi!
   Борман кивнув:
   - Та найвищий рiвень нiмецької культури!
   Гiтлер заспiвав:
   - Чим славиться росiйська культура! Ну скажемо Сталiн багаторук iкласт! I з Ленiним шорстка купюра! I мотом iз серпом заїхати в око!
   Свiтлана зааплодувала:
   - Адольф! У вас чудове почуття ритму!
   Гiтлер навiть став танцювати:
   - Я фашист! Я суперфашист!
   Дiвчина на снiговiй аренi нервово перебирала голими мускулистими ногами. Їй, що звикла до бiльш теплого клiмату, було дуже неприємно. Шкiра стала синiти, i тодi красуня застрибала.
   Гiтлер пiдколов:
   - Ось як повiю припiкає!
   Геббельс помiтив:
   - Це арабський воїн, а значить не повiя!
   Гiтлер свиснув:
   - А на мою навiть гiрше повiї! Може зiгрiти їй п'ятки розпеченим залiзом, а Геба?
   Борман запропонував:
   - Трохи пропiщати її батогом!
  Гiтлер заперечив:
   - Хай буде спочатку бiй! Хто її суперник!
   Борман шепнув:
   - Ось вiн уже почав виходити!
   Гiтлер пожвавiшав:
   - Говориш вiн!
   Борман кивнув:
   - Да вiн!
   Гiтлер досить пирхнув:
   - Значить самець! Знаєте, я задоволений!
   Борман скрикнув:
   - Хайль Гiтлер!
   Фюрер кивнув:
  - Правильно!
   Борман додав:
   - I досить великий!
   Заграла музика, розкрилася клiтка i на арену повiльно вийшов... лев. Досить велика тварина з вишкiреними iклами.
   Гiтлер зрадiв:
   - Ось це згоден гiдний суперник!
   Борман показав пальцем:
   - Бачите фюрер, яка у нього густа грива!
   Гiтлер погодився:
   - Та густа! Але дiвчина сподiваюся її поголиться!
   Леву теж було досить холодно, припiкало снiгом могутнi лапи. Звiр обернувся i загарчав.
   Гiтлер хихiкнув:
   - Це вiн не на мене!
   Борман вiдповiв:
   - Нi найбiльший! На вас навiть мухи бояться сiдати!
  Гiтлер погодився:
   - Я й сам будь-кого придушу як муху!
   Борман хихикнув:
   - Ми товктимемо, мух!
   Дiвчина трохи змiстилася! Вигляд грiзного звiра, з вишкiреною пащею вселяв їй побоювання. Лев гаркнув ще раз i став наближатися.
  Гiтлер клацнув пальцями Бормана по лобi:
   - Що ж робимо ставки панове!
   Борман спитав:
   - I на кого ви хочете поставити?!
  Гiтлер похитнувшись ляснув долонею свого заступника по лобi:
   - На лева!
   Оточення одразу пожвавiшало.
   Iдоль заявив:
   - I я теж на лева!
   Рудерштарм заперечив:
   - А я на дiвчину!
   Гiммлер вiдповiв:
  - Це дуже нерозумно ставити не на того, на кого наказав фюрер!
   Гiтлер поправив:
   - Я не давав жодного наказу! Робiть вiльнi ставки!
   Борман пiдтвердив:
   - Бiй чесний нiчого заздалегiдь не пiдлаштовано!
   Гiммлер повiдомив:
   - А я все одно на лева, щоб бути разом iз улюбленим фюрером!
  Гiтлер скинув руку:
   - Зiн Хайль! Ставки вiльнi!
   Лев тим часом кинувся на дiвчину. Та спритно подряпнув тризубом вiдскочила убiк.
   Гiтлер похвалив:
   - А вона досить спритна!
   Гiммлер запропонував:
   - Перцю цiй бабi в анальний отвiр!
   Гiтлер погодився:
   - Давно пора!
   Лев знову стрибнув, йому вдалося лапою зiрвати з дiвчинки настегнану пов'язку, оголивши мiцнi сiдницi.
  Фюрер провiв:
   - Ось так лева молодець!
   Дiвчина спритно накинула мережу, i лев заплутався у нiй. Звiр вiдчайдушно спробував розплутатись, але заплутувався ще бiльше. Його смикання набули iстеричного характеру.
   Гiтлер проголосив:
   - Ну ти й спритна дурниця! Так леву й треба!
   Дiвчина з усього розмаху спробувала пронизати свого супротивника тризубом. Але вiстря було недостатньо гострим, щоб пробити товсту левову шкуру. Звiр лише отримував подряпини i ревiв у вiдповiдь. Монстр навiть спробував навiть пересуватися поповзами, тягнучи за собою по снiгу сiтку. Гiтлеру було весело:
   - Ну й умора! Оце я розумiю бiй!
  Гiммлер вiдповiв:
   - А хоробрий бiса!
   Фюрер погодився:
   - Дуже хоробрий!
   Борман запропонував:
   - Може кинути їй iнший тризуб!
   Гiтлер запитав:
   - А що цей поганий?
   Борман кивнув:
   - Тупуватий!
   Гiтлер вiдмахнувся:
   - Нi! Я люблю спостерiгати тривалу агонiю жертви!
   Борман вiдповiв:
   - Нехай помучиться! Дiвчина продовжувала вiдскакувати, i колоти лева, усаджуючи тризуб. Вона змушена була весь час перемiщатися, бо холод кусав її за босi п'яти. I все ж таки зробивши кiлька запеклих випадiв, вона змогла серйозно зачепити лева.
   Полилася досить густа кров.
   Гiтлер помiтив:
   - Ось вона моя любов до тварин!
   Борман захихотiв:
   - Може вирубати бабу!
   Гiтлер заперечив:
   - Не треба!
   Борман спитав єхидно:
   - Чому?
   - Бо вона хоробра!
   Дiвчина продовжувала стрибати, її ноженьки вже стали синiти вiд холоду, тiло здригалося.
   Гiммлер помiтив:
   - Зразковий екземпляр арабської культури!
   Гiтлер запитав:
   - Арабська?
   - Та мiй володарю!
   Гiтлер сказав кривлячись:
   - А менi подобаються араби! Їхня релiгiя не така тупа i пацифiстська як християнство.
   Гiммлер погодився:
   - Правильно вона обiцяє рай воїну Аллаха.
   Гiтлер хруснув об стiл келих:
   - А нашi християни аж нiяк не вчать, бо треба воювати i битися за Рейх, Нiмеччину!
   Гiммлер вiдсторонився:
  - Вони нiчого не вчать! Особливо тупi свiдки Єгови. Чи не секта, а суцiльний виродок зрадникiв!
  Гiтлер погодився:
   - Ми їх вiшатимемо!
  Гiммлер помiтив:
   - Вiшати мало! Потрiбно садити на палю!
   Гiтлер зрадiв:
   - Правильно! Садити на палю!
   Борман вiдповiв:
   - Ми приготуємо таке розпорядження для свiдкiв Єгови.
   Гiтлер пiдтвердив: - I Адвентистiв Сьомого Дня! Це жидiвствующая секта суботникiв має бути стерта з лиця всесвiту.
   Борман вишкiрився:
  - Ми нагодуємо Адвентистiв свининою!
   Поступово рухи лева сповiльнювалися. Звiр втрачав все бiльше кровi, а його противниця все сильнiше страждала вiд холоду. Вона потрапила леву в око, вибивши очi вiстрям. Потiм знову роздерла корпус леву.
   Гiтлер помiтив:
   - Дiвчина мучиться!
   Борман спитав:
   - Допомогти їй чи нi!
   Гiтлер вiдповiв:
   - Та бачите, як закоченiли її ноги. Припiйте їй п'яти розпеченим залiзом. Малятi стане теплiше.
   Борман зрадiв:
  - Ану припiйте цiй суцi п'яти чимось розпеченим. Два величезнi есесiвцi заскочили в акварiум. Вони розмахували розпеченим залiзом i явно намагалися пiдсмажити дiвчину. Та вiдскочила, i есесовець схибнувши розтягнувся перед нею. Тут сплутаний лев здiйснив останнiй кидок i всадив зуб у плече фашисту. Той дико заволав вiдбиваючись.
   Гiтлер зрадiв:
   - Ну от, а я так хотiв побачити роздерте людське тiло!
   Борман заявив:
   - Якщо хочете майн фюрер, ми скiльки завгодно прямо зараз розтерзаємо! Гiтлер вiдмахнувся:
   - Я хотiв бачити саме роздертий левом!
  Борман захихотiв:
  - Ваша мрiя, фашист здiйснилася!
   Гiтлер запитав:
   - Тiльки фашист!
   Борман вклонився:
  - Вибачте нацi один!
   Лев тим часом добив свою жертву i знову кинувся до дiвчини. Та тим часом спритним ударом тризубця у щелепу вирубала другого гiтлерiвця. Вiн усе ще хотiв пiдсмажити їй нiжки. Ублюдок впав непритомний.
   Дiвчина пiдскочила до нього i висмикнула довгий кинджал з-за пояса:
   - Я велика войовниця! Звати Ахiлiя!
  Гiтлер крикнув:
   - Браво! Я захоплений!
   Борман вiдповiв:
   - Вам щиро подобається наша гостя!
  Гiтлер вiдповiв:
   - Так! Люблю таких сильних жiнок. Вона справжня арiйка.
   Дiвчина пiдскочила до лева, i сильним ударом закiнчила його. Величезна туша затихла.
  Гiтлер кивнув:
   - Браво! Чудово!
   Борман вiдповiв:
   - Може, ви хочете запросити її до столу!
   Гiтлер запитав:
   - Вона говорити нiмецькою?
  Борман скривився:
   - Нi, зате англiйською шпарить без запинки.
   Гiтлер усмiхнувся:
   - Ну i що ж, я знаю цю мову як рiдну!
  Борман заявив:
   - Я теж вважаю, що треба знати зброю своїх ворогiв.
   Гiтлер помiтив:
  - Якi величезнi територiї контролювали англiйцi! Точнiше, формально контролюють i досi! Це велика нацiя.
   Гiммлер вiдповiв:
   - Чесно кажучи, думаєш про них як про варварiв! I якби вони були трохи дурнiшими, для нас було б краще!
   Гiтлер кивнув:
   - Для нас так, але не для культури! Великої захiдної культури! Я дуже турбуюся, що в разi розпаду Британiї, аборигени в колонiях пiднiмуть голови, i прийде кiнець панування бiлої людини.
   Гiммлер вiдповiв:
   - Нiмець замiнить англiйця тiльки й усього!
   Борман заявив:
   - Ми вiримо у ваш генiй фюрер!
   Гiтлер кивнув:
   - Запроси дiвчину до столу!
   Вiйницю випустили з акварiума. Їй дали пов'язку настегна, i вона вирушила до столика. Гiтлер випростав спину, узявся в боки. Його вигляд був як у володаря. Дiвчина в пов'язцi на стегнах i з тонкою смугою тканини на грудях пiдiйшла до столу, пiдiбгала прес. Її ноги сильно почервонiли з морозу, вона намагалася рухатись iз грацiєю. Гiтлер чемно вказав їй мiсце поряд iз собою. Войовниця присiв.
  Фюрер запитав англiйською:
   - Яке враження справила на вас Нiмеччина?
   Дiвчина вiдповiла:
   - Зразкова країна! Дуже все чисто та акуратно.
   Гiтлер запитав:
   - Ти з якого мiста?
   Дiвчина вiдповiла, гордо випроставшись:
  - Багдада!
  - А звати тебе як?
   Войовниця набулася:
  - Ахiлiя я!
   Гiтлер ляснув її по плечу, дiвчина здригнулася. Фюрер нахилився i поцiлував її в щiчку:
   - Мила Ахiлiя!
   Дiвчина кивнула:
   - Та я i мила, i нiжна!
   Гiтлер запитав:
   - Де ти так добре навчилася битися?
   Войовниця вiдповiла:
   - Коли я була ще дiвчинкою, мене продали до борделя, а потiм за провину виставили з мечем на арену проти хлопчика. Але трапилося неймовiрне, я його вбила та потрапила до школи гладiаторiв. Там часто б'ються жiнки, багато хто пiсля бою виконує постiльнi обов'язки.
   Гiтлер кивнув:
   - Жiнка це i воїн та хранителька вогнища! Нiмецька жiнка зобов'язана робити та вмiти все. Ти мусульманка?
   Дiвчина кивнула:
   - Так! Суннiтка!
   Гiтлер кивнув:
   - Це тi, що крiм Корану визнають ще й книгу Сунн, досить велике переказ!
   Дiвчина кивнула:
   - Так! Але я рiдко молюся i багато б'юся! Чесно кажучи, у мене є великi сумнiви в Аллах або Бог iснують.
  Гiтлер ласкаво запитав:
   - Чому ти так вважаєш Ахiлiя?
   Дiвчина вiдповiла:
  - Я читала англiйський переклад Нiцше. Має глибокi думки, якi справили на мене сильне враження.
  Гiтлер вiдповiв:
   - Багато у Фрiдрiха Нiцше вiрне, але його iдеї потребують творчого розвитку. Я їм надав закiнченiсть та досконалiсть.
  Ахiлiя погодилася:
   - Багато моїх спiввiтчизникiв обожнюють Гiтлера. Вони вважають, що вiн принесе всiм визволення!
  Гiтлер гаркнув:
   - Правильно рахують! Круче Адольфа, немає у свiтi нiкого! Ну добре вистачить балакати, я хочу бачити новий гладiаторський бiй.
   Борман кивнув:
   - Наступна битва!
   На арену вискочила п'ятiрка бiйцiв, двi дiвчини, i три хлопчики не старшi за п'ятнадцять рокiв. Вони були з мечами та щитами. Видно, було що це ще малодосвiдченi гладiатори, бо почувалися не дуже впевнено. Снiг припiкав їм босi п'яти, дiвчата та пацани пiдстрибували. Гiтлер зворушився:
  - А це хто?
   Борман пирхнув:
  - Двi чешки, а хлопцi поляки!
   Гiтлер гаркнув:
   - Бiй сподiваюся, буде цiкавим!
  Борман кивнув:
   - Звичайно, мiй фюрер! Я не роблю халтури!
  Гiтлер знову поцiлував Ахiлiю:
  - Ти чудова! Часто дивилася гладiаторськi бої!
   Дiвчина вiдповiла:
   - На жаль, часто фюрер! Це жорстоке видовище.
   Гiтлер запитав:
   - А ще хочеш подивитись?
   Ахiлiя кивнула:
   - Якщо б'ються чоловiки!
   Гiтлер вiдповiв:
   - Ось якраз троє чоловiкiв, у вашiй країнi у їхньому вiцi вже одружуються, чи не так мила!
   Дiвчина вiдповiла:
  - Звичайно! Я пiзнала кохання першого чоловiка у дев'ять рокiв.
   Гiтлер здивувався:
   - Ну, як сподобалося?
  Дiвчина похитала головою:
   - Швидше було боляче, нiж приємно!
   Гiтлер помiтив:
   - Я з жiнками дуже культурний i ввiчливий. Ей Борман скажи хто найсексуальнiший чоловiк у Нiмеччинi?
  Борман вiдповiв:
   - Звичайно, ви мiй фюрер!
   Гiтлер напишився:
   - Справжня велич не потребує лестощiв!
   Ахiлiя вимовила з придихом:
   - Ви гiдний султан Європи!
   Гiтлер вiдповiв:
   - Схiд справа тонка!
   На арену пiд шум та оплески гiтлерiвського оточення вийшов супротивник. Величезний iкластий тигр добрих трьох метрiв завдовжки. Вiн глухо загарчав його опоненти двi дiвчини i хлопцi несмiливо позадкували.
   Борман спитав:
  - Ну, як красень?
   Гiтлер ковтнув шампанського:
   - Навiть дуже непогано! Чи це бенгальський тигр?
   Борман поправив:
  - Уссурiйський, подарунок Сталiна!
   Гiтлер кивнув:
   - Та пам'ятаю, Йосип подарував менi його напередоднi вiйни! Дуже навiть солiдна тварина! Величний як сама Азiя.
  Борман погодився:
  - Сталiн якщо дарує так дарує! У ньому i без хвоста три метри, а з хвостом чотири з половиною.
  Гiтлер вiдкусив тiстечка i прожувавши вiдповiв:
   - Сподiваюся, вiн покаже гiдний бiй!
   Борман кивнув:
   - Самi побачите!
   Тигр повернув фiзiономiю i глянув у бiк Гiтлера.
  Фюрер запитав:
   - Чому вiн не починає?
   Борман пояснив:
   - Чекає на сигнал!
  - То давай швидше!
   Пролунала труба i величезна туша клацнула хвостом по стегнах. П'ять гладiаторiв здригаючись вiд холоду i пiдстрибуючи на ногах, що кочують, спробували побудувати захист.
   Гiтлер зазначив:
   - Якi жалюгiднi спроби!
  Геббельс вiдповiв:
   - Тигр - це Нiмеччина, ми б'ємо ворогiв частинами.
   Звiрюга рiзко стрибнула, збивши бiлявого хлопця. Обрушившись на нього, вона розпорола живiт. Iншi гладiатори завдали кiлька слабких ударiв i почали розбiгатися.
   Гiтлер пирхнув:
   - У них немає стрижня! Життєвого стрижня!
   Геббельс вiдповiв:
   - I мiзкiв у багатьох немає! Їм треба триматися разом, iнакше окремо тигр їх розiрве.
   Немов у такт його словам монстр, кинувши роздертий хлопчик, рвонув за дiвчиною. Зовнi величезний i незграбний, цей звiр рухався стрiмко, навiть iз звiриною грацiєю. Як блискавка стрибок i дiвчина збита, тигр зламав їй хребет i перекусив шию, з пащi палилася кров. Гiтлер заверещав:
   - А ти тигр, гайда молодець!
   Ахiлiя заперечила:
   - Чесно кажучи, шкода дiтей! Вони ще зовсiм юнi, певне вперше на аренi! I зiткнулися iз жорстокою реальнiстю!
  Гiтлер вiдповiв:
   - Природа жорстока! Чому людина не може бути жорстокою заради вищої мети - зробити людство чистiшим i кращим!
   Ахiлiя помiтила:
  - Це вже краще! Добре, коли є хороша мета, але ще краще якщо i кошти гiднi!
  Розправившись iз другою жертвою, тигр кинувся за третьою. Вiн не пожирав убитих повнiстю, а просто виривав найкращi шматки. Тигри, як i люди бувають рiзнi, а то був убивця!
  Гiтлер навiть пожартував:
   - Подарунок людожер, вiд людожера!
   Гiммлер запитав:
   - А якщо ми спiймаємо Сталiна, то що з ним робити?
   Гiтлер вiдповiв, жартома:
   - Я сам вирiшу, спочатку зловiть! Втiм, Сталiн може навiть втекти до США, подiбного результату не можна виключати.
  Гiммлер вишкiрився:
   - Чим краще, завоюємо заразом i Америку.
  Гiтлер посмiхнувся:
   - Так завоювання США гiдна мета. Я чув, що "американцi" всерйоз взялися за атомну бомбу, вiрячи в цю страшну зброю!
   Гiммлер кивнув:
   - Правильно! Щось подiбне цi щури затiяли!
   Гiтлер ущипнув Ахiлiю за груди:
   - У них нiчого не вийде.
   Гiммлер запитав:
  - Чому?
   Гiтлер вiдповiв розтягуючи слова:
   - Бiльшiсть американських вчених євреї, а ця нацiя не здатна до конструктивної творчостi.
  Гiммлер вiдповiв:
   - До конструктивного так, але щоб зруйнувати... Третю жертву тигр терзав трохи довше, обгладивши кiсточки, оголивши їх.
   Гiтлер навiть клацав мовою вiд задоволення:
   - Ось лепота! - Вимовив росiйське слово фюрер.
   Гiммлер помiтив:
   - Кров ця насолода! Особливо, якщо лити не свою!
  Гiтлер помiтив:
   - Дивно, але у всiх європейських мовах кохання римується на кров! Це досить дивно чи не так!
   Борман висловив думку:
   - Може це тому, що незаймана в першу шлюбну нiч проливають потоки кровi.
   Гiтлер перебив:
   - Якi потоки! Усього пару крапель! Ти iдiот Бормане!
   Заступник фюрера вклонився:
   - Iдiот якщо вам це завгодно!
   Гiтлер помiтив:
   - Всi цi вiйни ведуть до величезної кiлькостi жертв! Не скажу, що для мене це минає безслiдно. Я вiдчуваю певний жаль i спiвчуття, особливо коли гинуть нiмцi. Скiльки ми втратили за перший тиждень, а Iдоль.
  Командувач сухопутними вiйськами вiдповiв:
   - Кiлька тисяч, скiльки точно не пiдрахували, але загалом не так уже й багато! Руських було знищено багато тисяч, десятки тисяч. Вже полонених багато сотень тисяч.
   Гiтлер помiтив:
   - Гарний був тодi початок вiйни! Чи не правда!
   Iдоль помiтив:
   - Ми розiб'ємо всiх росiян! Цi орди бiльшовикiв будуть поваленi! Гiтлер пирхнув:
  - Це ви всi можливостi обiцяти! А щоб реально виконати! Але гаразд, поки я першим тижнем задоволений.
   Ахiлiя сказала:
   - Якщо хочеш, я допоможу тебе великий!
   Гiтлер зареготав:
   - I чим ти можеш допомогти?
  Ахiлiя вiдповiла:
   - Надихнути на подвиги своєю ласкою!
   Гiтлер зрадiв:
   - Ну це iнша рiч!
   До речi, що ти думаєш про Сталiна!
   Дiвчина вiдповiла:
  - Великий правитель, майже рiвний тобi!
   Свита вiдступила, побоюючись шаленого спалаху лютi Гiтлера.
   Але фюрер несподiвано посмiхнувся:
   - Та правда Сталiн великий iмператор!
   Черчiлль та Рузвельт у порiвняннi з ним просто мавпи! Такi мавпочки, маленькi та невиннi! Втiм, ще можна сказати про Сталiна. Його обожнює вся Росiя, а це багато чого варте! Крiм того, вiн зумiв створити величезну армiю напхавши кордони танками i лiтаками. Це справдi Чингiсхан!
   Гiтлер зробив паузу i стали запихати у себе шматок кремового торта. Гiммлер помiтив:
   - Чим сильнiший супротивник, чим почеснiша перемога!
  . РОЗДIЛ ? 12.
  Олександр Рибаченко продовжував зi своєю малолiтньою бандою набiги на подвiр'я. I це йому дуже подобалося. Пiсля чергового пограбування хлопчик, не надто довго думаючи, передав частину грошей пiдпiллю, дещо юнi бандити вiддали бiдним.
  Дiти звикли цiлий рiк бiгати босими i в лахмiттi. Так що їм не дуже й хотiлося одягати i тим бiльше взутися. А влiтку у взуттi ходити для хлопця тортури.
  Бiля Чорного моря лiто таке лагiдне та тепле - просто благодать.
  I навiщо тобi одяг? В одних шортиках бiгати краще.
  А якби не правила пристойностi, то можна було б носитися без шортикiв i трусiв. I так було б ще зручнiше i крутiше.
  Неначе ти справжнiй Мауглi!
  А у вiльний час можна трохи й пописати оповiдань, щоб була непогана розвага. I це, зрозумiло, теж приносило задоволення. I ти пишеш нiмецькою, краденою ручкою.
  А нею дуже зручно писати, i одного стрижня може вистачити на десять томiв.
  Хлопчик пише швидко та захоплююче;
  Олексiй Рибаченко, вiн же коли мав прiзвище не справжнього батька мiльярдера Кулакова та iм'я Григорiй, знову крутить колесо перемелюючи пшеницю. М'язисте тiло хлопчика-героя, вже
  звикло до навантаження, але було нудно. Хлопчик почав подумувати про втечу. Але його на нiч приковували. I зараз його дитячу шию вiнчає сталевий нашийник. А за ним стежать три воїни. Китайцi зрозумiли, що Григорiй-Олексiй Рибаченко
  важлива сошка. I стежать постiйно. А Лея Сорокiна його напарниця теж втратила феноменальну швидкiсть i силу, залишаючись на вигляд дiвчинкою-пiдлiтком рокiв чотирнадцяти, i їй видно теж не так просто виручити свого напарника.
  Олексiй-Григорiй подумки складав iсторiї, щоб вiдволiктися. Йому на вигляд рокiв чотирнадцять, але реально скоро сорок. I є про що подумати та помiркувати.
  Можна скласти невелику розповiдь з АI.
  Герда, Шарлота, Крiстiна та Магда, внесли змiни до танку "Тигр"-2. Зробили вежу маленькою та вузькою пiд великим нахилами бронi, тож навiть верху не стало. Розташували
  трансмiсiю та двигун одним блоком та поперек, а коробку передач на моторi. Зменшили кiлькiсть членiв екiпажу до трьох осiб. Ходову частину зробили бiльш легкою та прохiдною.
  На окремих вiзках. I зменшили висоту танк до пiвтора метра. В результатi "Тигр"-2 при колишньому озброєннi та товщинi бронi, причому його захист навiть став кращим, через збiльшення кутiв нахилу став важити лише тридцять тонн. Що при двигунi сiмсот кiнських сил дало йому вiдмiнну ергономiку i ходовi якостi.
  Убивча скорострiльна гармата, серйозний захист чола, вiдносно непогана бортiв, за високої швидкостi i прохiдностi, зробили нiмецький танк воiстину Богом вiйни.
  Вже пiд час висадки союзникiв у Нормандiї "Тигр"-2 вперше показав свiй оскал. Але таких танкiв ще мало на захiдному фронтi.
  Зате на сходi... Коли розпочалася операцiя "Багратiон", Гiтлер, розумiючи, що Бiлорусь уже не втримати наказав завдати контрудару в Українi. I ось 25 червня 1944 року,
  фашисти рушили за схожими напрямками, i з боку захiдної України та Молдови.
  I розпочалася справжня битва.
  Герда та її команда одразу на двох "Тигр"-2 борються... Танк котрий планувався як важкий виявився легшим нiж Т-34-85 та у цьому його зрозумiла сила. Тим бiльше на пiдходi,
  газотурбiннi двигуни, на яких фашистськi танки лiтатимуть.
  Герда та Шарлота їдуть на танку i натискають босими пальчиками нiжок на важелi.
  Герда робить перший пострiл i пробиває радянську гаубицю з великої дистанцiї.
  Дiвчина цвiрiнькає:
  - Бог iз Третiм Рейхом!
  Шарлота теж довбанула, використовуючи босi пальчики нiжок i пискнула:
  - Нiмеччина - це вiчне сонце!
  Крiстiна та Магда борються на iншому танку "Тигр"-2. Дiвчата майже голенькi в одних трусиках.
  Христина послала снаряд, перевернула радянську гармату i в'янула:
  -В iм'я арiйських iдей!
  Магда теж лупнула вразивши супротивника влучним снарядом i прочирикала:
  - За нашi успiхи!
  Тигр-2 - це танк, який не можуть пробити радянськi гармати в лоб. Вiйницi дуже красивi. I пiднiмають рiвень культури. У них просто надлюдське розумiння
  позицiї Третього Рейху у свiтi!
  Та такi дiвки щось завгодно зметуть i розмелотять. I у них такий агресивний початок вiдьом.
  Герда посмiюючись, помiтила:
  -Всiх ми знищимо за раз!
  I знову босими пальчиками ножа пошле снаряд. Ось це дiвка - все дiвкам дiвка!
  Шарлота теж лупне по ворогу i пискне:
  -За арiйськi здобутки!
  I ця руда чортiвка своїми смарагдовими очима як блисне. У нiй стiльки лютi та сказу.
  Христина вразила за допомогою босих пальчикiв нiжок, росiйської зброї та пропищала:
  - Майбутнi успiхи у нас!
  Магда довбала супротивника i прошипiла:
  - За нашу мiць!
  I як ця дiвчина вiзьме i оскалився. I навiвши гармату босими пальчиками нiжок впевнено вразить ворога.
  Ось нiмцi прорвали радянську оборону i рухаються рiзними колонами радянською землею. I оточують казани з масою бiйцiв. I Червона Армiя пiд нищiвними ударами,
  вбивчих куркулiв.
  Герда прочiрiкала:
  - Ми супер дiвки!
  Шарлотта стрiльнула, використовуючи босi пальчики нiжок. Розбила противнику дзот i проворкувала:
  - За комунiзм арiйського розливу!
  Ось це дiвки здоровi.
  I дуже гарнi. I сексуальнi. Дуже люблять мовою працювати, кожна з дюжиною хлопцiв одночасно. I це їх робить супердiвчинками!
  Звiсно, войовницi не лише "Тигр"-2 конструювали. А щодо танка "Маус"? Його теж зробили заввишки пiвтора метра, вагою п'ятдесят тонн. У цьому лобова броня.
  У 250-мiлiметрiв, i бортова в 210-мiлiметрiв, правда, гармату залишили одну в 128-мiлiметрiв. А двигун в 1250 кiнських сил - дуже потужний i швидкiсть танка пристойна.
  Дiвчата зробили танк важкий та майже непробивний.
  Пiсля того, як вiн вступив до серiї, красунi його вирiшили обкатати.
  У Бiлорусiї фронт у нiмцiв обвалився. I сили нерiвнi, i партизани дiстають. Тому фюрер i вдарив по Українi, розумiючи, що там все одно Червону Армiю не втримати.
  Але у Мiнську було пiдготовлено потужну оборону. I там фрицi змогли закрiпитись. I вiдобразити натиск радянських вiйськ. Крiм того, Сталiн частину сил зняв iз центру та перекинув на пiвдень. I це послабило радянськi вiйська та допомогло нiмцям утримати мiнське кiльце оборони. Фрiцi створювали справжнi мiста-фортецi та їх впевнено тримали...
  Танк "Маус"-2 вагою п'ятдесят тонн рухався спритно. Його радянськi гармати не могли пробити пiд жодним ракурсом. Герда зазначила, щоправда, гармата не надто вдала.
  Великий калiбр знижував скорострiльнiсть до п'яти пострiлiв за хвилину i зменшував запас снарядiв. Правда був бiльш руйнiвним при вогнi з неброньованих цiлей.
  Герда та Шарлота тому стрiляли з дистанцiї. Вони дiвки дуже влучнi.
  Радянськi вiйська намагалися в Українi контратакувати. I лiнiя фронту була нестабiльною. В результатi нiмецької операцiї "Тигрова паща", двi танковi радянськi та десяток
  загальновiйськових армiй опинилися в казанi.
  Коли ти оточений боєприпаси тануть швидко, i так просто лiнiю фронту не втримати, зжеруть iз тельбухами. Вiра у перемогу у Червоної Армiї є. Але вона трохи похитнулася.
  У самому справi, нацисти , здавалося, вiдродився з попелу. I вони з'явилися грiзнi танки. Проти яких гармати безсилi, а ще й реактивнi лiтаки.
  У цьому випадку МЕ-262 надiйшов у серiю на пiвроку ранiше. Оскiльки Гiтлер вiдмовився вiд iдеї блiцбломера та масового виробництва ракет ФАУ. Фюрер вирiшив, що нехай союзники у Францiї у великих кiлькостях висадяться, а фашистськi вiйська їх своїми танками, що перевершують, розгромлять. I це буде досить круто.
  А так на заводi у швейцарських горах замiсть ракет ФАУ надiйшов у серiю МЕ-262 дуже ефективна та живуча реактивна машина. Яка доставляла купу неприємностей у небi
  i союзникам, i радянським вiйськам.
  Але ще бiльшим геморою стали нiмецькi, реактивнi бомбардувальники "Арадо". Вони такi швидкi, що гвинтовi винищувачi їх просто не можуть наздогнати, i збити з зенiток.
  майже неможливо. Зрозумiло, для союзникiв та Червоної армiї це величезний геморой. Тож фрицi й у небi сильнi.
  Ось вони знову наступають i розтинають радянськi вiйська. Створюють масу казанiв.
  Герда пальнув iз потужної гармати Мауса-2 використовуючи босi пальчики нiжок, пискнула:
  - Я термiнатор та дiвка крута!
  Шарлота по черзi теж пальнула у супротивника. Його дуже влучно вразила i прошипiла:
  - I при цьому красуня боса!
  I руда дiвчина як вiзьме й трясе своєю вогняною шевелюрою. I явно видно - покаже такий найвищий клас!
  Христина та Магда на Тигрi-2 воюють. Ця машина зручнiша для боротьби з iншими танками. Особливо, коли тридцятьчетвiрки полiзли. Ну i звичайно ж красунi, взялися за їхнє побиття...
  Христина пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок. Пробила радянську машину в лоб i пропищала:
  - За чарiвнi перемоги!
  Лупанула i Магда, пробивши Т-34-85 i прошипiвши:
  - За найкращi успiхи в убивствi!
  Була створена i "Пантера"-2 за новими принципами. Вона ще нижча за Тигра-2 за силуетом. I важить лише двадцять двi тонни. Гармата калiбру 75-мм довжиною ствола в 100ЕЛ,
  трохи тонша броня, нiж у "Тигра"-2. А двигун у сiмсот кiнських сил. Екiпаж лише двi людини. I "Пантера"-2 така спритна машина, що в неї дуже важко
  потрапити. I силует, зрозумiло, низький.
  I на нiй дiвчата Монiка та Малання борються. I теж влучнi крали. Взагалi, як тiльки баби на службi Третього Рейху з'явилися, то вiдразу ж у фашистiв справи пiшли на лад.
  А хто проти босої дiвчини встоїть? Якщо дiвчата в бiкiнi та босонiж, то проти них жоднi сили не зможуть виконати стрибок iз переворотом.
  Малання пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок. Пробила радянську машину i пискнула:
  - Я найкрутiша гарпiя у свiтi!
  Монiка довбала наступна по черзi. Пробила росiйського мастодонту iз сталi IС-2 i пропищала:
  - За мої визначнi досягнення!
  Дiвчата в який i кров i пiсок з цементом, i сталь з бетоном.
  В Українi лiнiя фронту бiля Червоної Армiї обвалилася. Гiтлерiвцi прорвалися до Житомира та з ходу захопили це мiсто. Взяли штурмом та Вiнницю. Така ось виникла критична ситуацiя.
  Сталiн багато кричав у трубку i бiснувався. Але в нього нiчого не виходило... Союзники, правда, змогли закрiпитися у Францiї. Гiтлер запропонував Сталiну перемир'я на сто днiв.
  Вождь СРСР погодився. Хоча й мiнуси цього були очевидними.
  Отримавши перепочинок i перекинувши частина з сходу, фюрер обрушив новi танки на Захiд. У боях також взяли участь уславленi нiмецькi аси, зокрема Хаффман.
  I крiм них, зрозумiло, з'явилися новi зiрки. В даному випадку це Альбiна та Альвiна - двi дiвчини-термiнатори. Проти яких реально не встояти союзникам.
  Дiвчата билися в одних лише плавках, залишивши червонi соски оголеними. I це така у них вийшла феноменальна сила. I як вони всiх трощили в небi.
  Альбiна натиснула босими пальчиками нiжок на гашетку. Вибила кiлька лiтакiв союзникiв i пискнула:
  - Я крилата вовчиця!
  Альвiна теж викошувала ворогiв iз великим шаленством. I теж збила супротивника за допомогою босих пальчикiв нiжок i перевiряла:
  - Я орлиця всiх кошторис!
  i обидвi дiвчата розсмiяються. За один мiсяць кожна з них збила понад сотню лiтакiв, i вони отримали Лицарський Хрест Залiзного Хреста. А союзник вiд них просто втiкали.
  Та спробуй з такими впорайся.
  У Францiї стався найбiльший розгром армiї союзникiв. США, Британiя та iншi втратили лише полоненим понад пiвтора мiльйона вiйськовослужбовцiв. I це було круте досягнення.
  Пiсля чого розпочався i великий наступ в Iталiї. Воно було стрiмким та руйнiвним. I нiмцi встигли взяти Неаполь i захопити знову Сицилiю.
  Захiдний фронт союзнi вiйська повнiстю обвалили... I вже Черчiлль i Рузвельт попросили перемир'я... Такий нищiвний розгром... Фюрер погодився перемир'я протягом року.
  Але за умови, що союзники на рiк укладуть перемир'я i з Японiєю. Трохи похитнувшись Британiя та США прийняли пропозицiю. А Гiтлер вирiшив розправитися iз СРСР.
  Щоправда, настала вже пiзня осiнь i повалив снiг. Але новим танкам Третього Рейху зима не страшна.
  Надiйшли в серiю новi танки "Тигр"-2 iз двигуном у тисячу кiнських сил. I ходовi якостi машин рiзко зросли. А на "Пантеру"-2 ставилися дев'ятсот кiнських сил.
  А на "Маус" тисячу п'ятсот кiнських сил. Тож новi нiмецькi танки стали дуже швидкiсними та вiдмiнно їздили снiгом. Тож Червона армiя втратила всi свої переваги. I це було як шок.
  Гiтлер розраховував протягом року встигнути закiнчити вiйну Сходi. А потiм знову обрушитися на союзникiв. Потужного удару завдали фашисти у центрi. I прорвали оборону Червоної Армiї.
  Радянськi вiйська змушенi були вiдiйти до Днiпра... Те саме i в Українi. Скрiпивши серце, Сталiн наказав залишити Київ i створити по воднiй перешкодi оборону.
  Але несподiвано вождь передумав i знову вiддав розпорядження будь-що Київ утримувати.
  Нiмцi, користуючись цим, форсували Днiпро i стали обминати порядки Червоної Армiї. Потрiбно вiдзначити, звикнувши до того, що взимку нiмецькi танки поганi ходаки, червонi командири, були шокованi новими можливостями нiмецьких машин, якi їх буквально розривали та заривали. Тож вермахт здобув одну перемогу за iншою.
  Сталiн багато нервував та психовав. I Червона армiя була постiйно пiд нищiвними ударами.
  У сiчнi нiмцi захопили схiд Україна та Донбас, користуючись помилками радянського командування та своїми найкращими за якiстю та простими у виробництвi танками.
  Герда та Шарлота на Маусi-2 трощили радянськi машини.
  Дiвчата такi високi i карколомнi результати показували, що просто дива даєшся. Оце були дiвки!
  Герда зiрвала, стрiляючи за допомогою босих пальчикiв нiжок вежу з радянського танка IС-2 i проворкувала:
  -Круче мене не знайти!
  I як покаже мову!
  Шарлота слiдом за нею лупнула i пискнула, натиснувши на кнопку рубiновими соском:
  -Я Вищий за всiх у бiйцi!
  I знову пiдморгне сапфiровими очима. Ось це дiвки! I такi мовами ще люблять працювати. Як проведуть ними за пульсуючим, нефритовим стрижнем, так i буде вищий смак.
  Христина агресивно помiтила, пiдморгуючи:
  - Я є войовниця класу супер!
  Магда з цим погодилася, пiдморгуючи напарницям:
  - I є дiвчата виду гiпер!
  Ось такi вони всi тут гарнi та бойовi крали. Якщо вже ввалять, то отримає Сталiн по рогах...
  Тигр-2 - це не жарти, а танк великої руйнiвної сили!
  Пантера-2 теж у русi. I всiх пробиває радянських машин. I такi у них голки гармати.
  Малання лупнула за допомогою босих пальчикiв нiжок, прошибла супротивника i проворкувала:
  - За мої успiхи!
  Монiка теж за допомогою босих пальчикiв нiжок прошибла т-34-85 i прочирiкала:
  - За славнi здобутки!
  I як ця дiвчина пiдморгне...
  Альбiна та Альвiна в небi теж вирують. На своїх МЕ-262 таке показують, що не в казцi сказати, нi пером описати. Ось це справдi дiвка, як дiвки...
  Альбiна збила вiдразу чотири радянськi машини за допомогою босих пальчикiв нiжок i проворкувала:
  - За моє серце та весну!
  Альвiна теж зрiзала вiдразу п'ять росiйських машин, теж використовуючи босi пальчики нiжок i пискнула:
  - За великi результати, розуму палати!
  Войовницi вони i справдi супер та гiпер. Проти них нiхто не встоїть та не втримає фронту. Та це дiвчата всi дiвчатам дiвчата!
  Альбiна взяла i заспiвала:
  - Нас нiхто не зупинить!
  Альвiна з цим погодилася:
  - Навiть президент-дракон не переможе!
  I пiдморгне приятелям...
  Дiвчата справдi готовi всiх поставити на колiна. I ставлять навiть капiтально, i полоненi цiлують красуням босi нiжки. I роблять це чоловiки iз величезним ентузiазмом.
  Альбiна вiдзначила зi смiшком:
  - Я таке можу зробити, що у ворогiв очi на лоба вилiзуть!
  Альвiна збиваючи черговий росiйський лiтак, розсмiялася:
  - Тiльки на лоба? Щось обмаль!
  Альбiна прочирiкала:
  - Один два три! Дракон дощу помри!
  Альбiна хихiкнула i вiдзначила:
  - Дракон дощу - та настав час йому вiдiрвати голову!
  I дiвчата як вiзьмуть i розсмiяються, вискалив зубки i iкла.
  Ось проти них навiть дракон дощу не встоїть!
  Вiйна взагалi погана штука для одних, i велика радiсть для iнших. Дiвчата принаймнi у захватi.
  Альбiна помiтила, натискаючи босими пальчиками нiжок на кнопки:
  - У свiтi не порядку, доки не зрубають голову дракону!
  Альвiна хихiкнула i вiдзначила з смiхом:
  - А голову дракону точно вже мають зрубати!
  I дiвчисько як розсмiяється. I це виглядає кумедно.
  У лютому нiмцi увiрвалися в Курськ i захопили Бiлгород та Орел. Ситуацiя стала критичною. Тут уже не до жиру, бути живим. Червона армiя у тяжкому становищi.
  Сталiн пропонує Гiтлеру перемир'я... Але фюрер вiдчуває запах кровi. А тут ще у березнi Туреччина вступила у вiйну проти СРСР. I це треба було сказати круте рiшення.
  Мабуть, захотiлося iмперiї османської землi. А руки у туркiв загребущi...
  I наступають вони на Батумi, приступаючи до штурму i оточуючи Єреван. Але тут їх зустрiчають уже радянськi, дуже гарнi та класнi дiвчата.
  Наташа, Августина, Зоя, Свiтлана - знаменита четвiрка, як завжди, у лайцi.
  Дiвчата-комсомолки готовi вiдстояти вiд туркiв Єреван. I ними босонога команда пiонерiв-героїв.
  Березень у Закавказзi видався досить теплим. Дiти працюють напiвголi, худенькi, босi та веселi.
  Копають лопатами траншеї та скеляться.
  Наташ та ще три дiвчини теж риють траншеї та спiвають:
  -Вдаримо сильнiше, пiдтягнемо дружнiше!
  Але настрiй не надто веселий.
  Руда Августина працюючи лопатою, помiтила:
  - Ось дивно, нашi вiйська вже вступили до Румунiї, i здавалося, що все пiде переможно, а раптом знову зазнають поразки за поразкою!
  Златоволоса Зоя припустила:
  - Це маятник, що гойдається то в один, то в iнший бiк!
  Свiтлана не надто впевнено помiтила:
  - У сорок другому нiмцi просунулися ще глибше, нiж зараз, але ми ситуацiю переламали.
  I дiвчина натиснула голою пiдошвою на держак лопати.
  Наташа зiтхнувши помiтила:
  - У сорок першому ворог був пiд Москвою, але так тривожно не було, як зараз. У нього не було таких досконалих та сильних танкiв та реактивної авiацiї в небi!
  Августина натиснувши голою пiдошвою на черешок лопати, додала:
  - I союзники нас не зрадили. А зараз становище стало таким суворим. Та ще й якщо Японiя зi сходу пiддавить...
  Зоя пискнула, злякано натиснувши на лопату:
  - Оце так, може бути суворо!
  Дiвчата хором проспiвали:
  - Раз, два, горе не бiда,
  Упадати не треба нiколи!
  Вище нiс i хвiст тримай трубою,
  Знай, що вiрний вождь завжди iз тобою!
  Тут руда мегера агресивно рикнула:
  - Не було чого Сталiн перемир'я з Гiтлером укладати. Дозволив розбити союзникiв i тепер радуйся. Ось дiйсно як кажуть - грузин - дупа гум!
  Наташа погрозила їй пальчиком:
  - Хочеш у особливий вiддiл догодити?
  Августина хихикнула i вiдповiла:
  - А я в колонiї вже була! Вдруге не страшно!
  Наташа хихикнула i вiдзначила:
  - Другий раз i вмирати не страшно!
  Свiтлана дотепно помiтила:
  -Сталiн - це диктатор iз сокирою, а навколо пнi з яких знiмають стружку!
  Наталя охоче кивнула:
  -Це вiрно! Знiмають стружку!
  Зоя хихикнула i вiдзначила:
  - Сталiн той ще диктатор... Стiльки народу вивiв. Я його схопила б босими пальчиками нiжки за нiс i зробила б величезну сливу!
  Августина розсмiялася i помiтила:
  - Сталiну можна зробити i двi та три сливи!
  Дiвчатам i справдi було весело i весело... Працювали i пiонери. Хлопчики та дiвчатка... Веселi, хоч схудлi, але засмаглi дiти.
  Сережка, натискаючи босою нiжкою на держак лопати, прочирикав:
  - Все одно Вiрменiю Туреччини не вiддамо!
  Дiвчинка Машка кивнула:
  - Нi! Все це наша земля, це ми!
  I продовжила працювати лопатою.
  Хлопчик-пiонер Петька про булькал:
  -I в зорянiй висотi та гiрськiй тишi,
  У морськiй хвилi та лютому вогнi,
  I в лютому, лютому вогнi!
  Дiвчинка-пiонерка Лариса натиснула босою, дитячою нiжкою на держак лопати i прочирiкала:
  - Як жили борючись, i смертi не боячись.
  Так i вiдтепер жити тобi та менi!
  I Лара босими пальчиками розчавила волохатого овода.
  Дiти справдi налаштованi рiшуче. Ось на горизонтi з'явилися турецькi танки та пiхота. Танки щоправда не зовсiм турецькi, а найбiльше американських "Шерманiв",
  проданих у кредит. Даних танкiв в Америцi вироблятися дуже багато, тому частину вони охоче продали у борг османам.
  I багато пiхоти, оскiльки населення Туреччини досить велике. Набрали в армiю вiд безусих юнакiв до бiлобородих старих людей. I рухається повнiстю мобiлiзована армiя Османської iмперiї.
  А ось жiнок не видно - iсламська країна. Тим краще у жiнку стрiляти важко. А чоловiк на те й чоловiк, щоб його вбивали.
  Наташа бере снайперську гвинтiвку, забирається босими нiжками у сирий ґрунт i стрiляє.
  Куля свистить i пробиває наскрiзь турецького полковника.
  Наталя вимовляє:
  - Перепустку на небо отримаєш швидко,
  Вийшов на поле випадковий пострiл.
  Зоя теж пальнула, уклавши османського офiцера i пискнула:
  -Над Вiтчизною прапор комунiзму!
  Августина прогарчала, пiдморгуючи i скалячись немов агресивна кобра:
  -Вiрно я буду чемпiоном свiту!
  I її смарагдовi очi як сяють ненавистю. I вистрiлить дiвчина i одразу двох туркiв проб'є.
  Свiтлана теж пальнула у супротивника. Пробила офiцера наскрiзь i пискнула:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  Наташа вистрiлила, уклавши цього разу генерала i пропищала:
  - Ворогiв замочу всiх у сортирi!
  Зоя пропищала, стрiляючи в ворога, з великою влучнiстю:
  - Не вiрить Вiтчизна сльозам!
  Августина вистрiлила за допомогою босих пальчикiв нiжок, звалила супротивника i цвiркнула:
  - А злому дракону дамо по мiзках!
  Таке ось воно чудове дiвчисько... I реально ця четвiрка дуже красивих дiвчат.
  Серед пiонерiв i хлопчик Григорiй Рибаченко.
  Хлопчик теж наводить снайперську гвинтiвку та стрiляє. I потрапляє в офiцера iмперiї Османа, пiсля чого реве:
  - Але пасаране!
  Августина пiдтвердила:
  -Ти крутий пацан!
  Свiтлана хихикнула i пiдморгнула:
  - Круче не буває!
   I дiвчина пострiлу використовуючи босi пальчики точених нiжок.
  Наташа теж пальнула по турках i видала:
  - За Росiю боротимемося...
  Зоя пискнула з люттю:
  - I неодмiнно переможемо!
  Григорiй Рибаченко знову вистрiлив i босий, дитячою нiжкою шльопнув мокрицю, проревiвши:
  - Не вiддамо Єреван!
  Наташа кивнула i теж пальнула в супротивника, пробивши його наскрiзь:
  -Нi, з нами Бог Рiд!
  Августина агресивно проворкувала:
  -На священнiй вiйнi, буде дiвок перемога!
  Свiтлана хихикнула, теж пальнула в ворога, прошибла трьох османiв одразу i проворкувала:
  - Слава нашiй планетi!
  I пiдморгне сапфiровими очима i видасть iз посмiшкою:
  - Над країною сонце свiтить...
  I босими пальчиками схрестить з люттю.
  Наталя знову пальнула, але цього разу по оптичному прицiлу танка. Розбила його i прочирiкала:
  - Ось у моїй святiй Вiтчизнi буде ера комунiзму!
  Свiтлана iз цим охоче погодилася:
  - Велика ера комунiзму!
  Августина розсмiялася i вiдповiла:
  - Моя лють у кулаку!
  I як блисне смарагдовими очима i прочирикає:
  - За вплив перемоги та смерть президента-дракона!
  Зоя, використовуючи босi пальчики нiжок знову пальнула i в'якнула:
  - На ланцюг дракона посади!
  I войовниця вiзьме та клацне мовою.
  Хлопчик Сергiйко теж вистрiлив iз катапульти. Саморобний вибуховий пакет iз вугiлля розiрвав туркiв i прочирикав:
  - За мою Батькiвщину!
  Дiвчинка Лара допомогла покласти iнший вибуховий пакет. I теж пiддала його голою п'ятою.
  Пiсля чого пробурчала:
  - Дракону дощу смерть!
  Хлопчик-пiонер Петька агресивно пискнув:
  - У трунi турки будуть! Їм Єреван не взяти!
  Дiвчинка-пiонерка Машка, упираючись голими п'ятами, заштовхнула важкий продукт знищення i прочирiкала:
  - Я сама Сатана!
  Дiти були живi та рухливi. У них катапульти та вибухiвка з вугiлля та тирси. Яка вже вибухає, то реально вбиває.
  Наталя знову стрiляє в гусеницю з протитанкової рушницi. Турецький танк повертається убiк i стикається зi своїм вiзавi. Машини спалахують.
  Наташа заспiвала:
  - У своєму царствi дракон,
  Все живе та свiтле губить!
  I дiвчисько знову як розсмiється... Вона жива та агресивна. Турки пiдходять дедалi ближче.
  Зоя теж стрiляє з катапульти, вражаючи ворогiв. Войовниця сповнена енергiї та бойового запалу.
  Августина теж упершись босими, сильними, засмаглими нiжками заклала вбивчу енергiю, i проворкувала:
  - За волю Росiї вiд дракона!
  I знову розсмiяється наче заводна лялька.
  Свiтлана зi смiшком помiтила:
  -А на вiйнi як на вiйнi!
  I голою п'ятою дiвчина вдарить по ложечцi. I полетить високою дугою, вибуховий пакет у бiк османських вiйськ.
  Наташа згiдно кивнула:
  - Це дуже непогано!
  Зоя агресивно заспiвала:
  - Добре! Все буде добре, я це знаю!
  Дiвчинка-пiонерка Лара прочирiкала:
  - Щастя комунiзму та в нас нехай буде!
  I пiдморгнула своїм подругам та друзям.
  Дiти-воїни метушаться.
  Наташе згадалася одна пiсня, яку спiвали нiмцi в сорок першому;
  Солдат завжди здоровий,
  Солдат на все готовий...
  I пил як iз килимiв,
  Ми вибиваємо з дорiг...
  I не зупиниться,
  I не змiнити ноги.
  Сяють нашi обличчя -
  Виблискують чоботи!
  А ось радянськi комсомолки вважають за краще боротися босонiж. I майже без одягу, що дуже здорово.
  Наташа знову стрiляє, вбиваючи офiцера османської армiї та пищить:
  - Золото, золото вина налий,
  I президента-дракона вбий!
  I войовниця як пiдморгне. I голою п'ятою рушить. I летить заряд убивчої катапульти. I сiються руйнування та страх.
  Зоя ця бойова дiвчина зауважує:
  - Дракон дощу буде в трунi!
  Августина пiддала голою ногою катапульту i пискнула:
  - Велика труна супостата чекає!
  Свiтлана зi злiстю вiдповiла:
  -Як не грiзний дракон, його голови будуть зрубанi!
  Григорiй Рибаченко кивнув:
  - Будь проклятий президент-дракон!
  Наташа iз цим погодилася:
  - Так є така мерзота, що баламутить весь свiт! Але дракону дощу скоро прийде кiнець!
  Зоя з усмiшкою вiдповiла:
  - За волю Росiї вiд дракона!
  Августина пальнула турками, пробивши трьох разом i пискнула:
  - Ну i Сталiн також не цукор!
  Свiтлана погодилася:
  - Не цукор, а й не сiль iстини!
  Наталя кивнула:
  - Не бiда, якщо полiтик не цукор, бiда, якщо в ньому немає солi iстини!
  I дiвчина знову влучно пальнула в супротивника, i пробила кiлькох туркiв.
  Войовницi та пiонери - це сила. Дiти миготiли темними вiд бруду, круглими п'ятами. Вони були живi та швидкi.
  Використовували катапульти, або стрiляли з рушниць. Турки несли серйозну шкоду. У них також деякi солдати були хлопчиками. Пацани, молодшi шiстнадцяти, з метою економiї бiгли в атаку босонiж. I це був такий звичай. Вважалося, що хлопчики, у яких не ростуть вуса, повиннi вуватись тiльки в мороз.
  А березень видався такий теплий та лагiдний. За такої погоди i вмирати не страшно.
  Дiти борючись, скеляться i їхнi усмiшки i милi та водночас злi. Не зможеш таких хлопцiв запросто здолати. Вони мають колосальну силу духу.
  Григорiй Рибаченко вистрiлив у супротивника i пропищав:
  - За мужнiсть та честь!
  I хлопчик показав ворогам дулю.
  Наташа вiдзначила, пальнув за допомогою босих пальчикiв нiжок:
  -Не роби непристойних жестiв!
  Григорiй-Олексiй здивувався:
  - А що вбивати можна, а дулю показати не можна?
  Наташа з усмiшкою пiдтвердила:
  -У всьому має бути своя межа i такт!
  Зоя пискнула i босими пальчиками запустила диск-бумеранг i видала:
  - За видатнi рубежi нашого комунiзму!
  Августина ведучи вогонь по ворогу, взяла та видала зi смаком, i облизуючи губки:
  - За мої найвищi позивнi!
  Свiтлана босими пальчиками нiжок взяла i зробила пострiл iз саморобної базуки та пiдбила танк "Шерман". Пiсля чого дiвчина проворкувала:
  - За наймогутнiший удар комунiзму!
  Наташа хихикнула i вiдзначила:
  -Це хороший девiз ... Але може бути не правильний!
  Хлопчик-пiонер Григорiй Рибаченко кивнув:
  - Правильно! Удар - це добре, але якщо тiльки не по тобi!
  Зоя дуже дотепно взяла i додала:
  -Комунiзм - це свiтло, вiн слiпить тiльки негiдникiв!
  Августина логiчно заперечила:
  - Не лише на жаль! На жаль, не тiльки!
  Свiтлана, скелячи зубки, з жорсткiстю вiдзначила:
  - Диявол - це монстр, але тiльки коли у твоєму серцi!
  I знову пальнула з базуки. I знову потрапила в гусеницю, змушуючи "Шермани", що продали США Туреччинi в кредит зiштовхуватися. I це досить убивча стратегiя.
  Хлопчик-пiонер Петька з усмiшкою помiтив, запустивши босою нiжкою щось убивче, i видав:
  - У комунiзмi житиме Росiя!
  Дiвчинка-пiонерка Марфа вiдповiдно кивнула, тупнувши босою нiжкою:
  - Хай буде жити наша Батькiвщина за комунiзму!
  I войовниця розсмiяється, адже вона ще дитина.
  Та тут команда зiбралася не слабка... I дiвчата, i дiти, i все босонiж, що надає особливої сили, проти якої реально нiкому не встояти. I це смертельна доза.
  Наташа з посмiшкою вiдзначила, знову стрiльнувши по турках, i впевнено потрапивши:
  - За Русь ми битимемося i зрештою переможемо!
  Августина iз цим впевнено погодилася:
  - Ми програти в принципi не можемо! А перемога буде iз нами!
  I теж босими пальчиками нiжок як жбурне щось абсолютно вбивче.
  Турки пiдходять дедалi ближче. I вже босими пальчиками можна метати навiть гранати та невеликi горошинки з вибухiвкою. Як видно дiвчата цiлком на висотi.
  Зоя, кинувши босими пальчиками подаруночок смертi та розiрвавши "Шерман", зазначила:
  - Я проста дияволиця, i можу перекреслити жартома столицю!
  Свiтлана iз цим охоче погодилася:
  - Та ми дияволицi найвищої та найвищої у свiтi проби!
  I теж як пiдморгне дiвчатам. Це їх руйнiвний порив та руйнування. I колосальної сили напруга найвищого класу!
  Наташа дуже дотепно вiдзначила:
  - Диявол у дрiбницях, але Сатана не дрiбниця!
  I теж як жбурне босими пальчиками нiжок гранату вбивчої сили.
  Зоя цiлком логiчно вiдзначила, скелячи зубки, i скосивши чергою шеренгу туркiв:
  - Наша перемога лише питання часу!
  Августина iз цим погодилася:
  - Звичайно! Але час поняття вiдносне!
  Свiтлана пискнула i з люттю помiтила:
  - Навiть бiльше, нiж вiдносне! Але все одно ми переможемо!
  I бiй з колосальним запеклiстю триває, i дiвчата, що у них не вiдiбрати триматися. I дуже мужньо б'ються i пiонери. Дiти на катапультах так витворяють, що
  буквально зносить дах iз петель.
  Наташа проворкувала:
  - Нiякi пiдступи дракона дощу, та будь вiн проклятий, планету Земля не занапастить!
  . РОЗДIЛ ? 13.
  Олег Рибаченко та його армiя теж в iнший час та в iншому свiтобудовi, за царя Iвана Iвановича п'ятого, вже захопивши Балкани пiдiйшли до Стамбула.
  I що зараз саме час взяти i пописати щось цiкаве.
  Олег Рибаченко взяв i зробив дуже швидкий малюнок у зошит;
  Сеул був повнiстю оточений та блокований китайськими вiйськами. Але американцi та коалiцiя все ще намагалися врятувати оточенi частини
  i органiзували подобу повiтряного коридору. Одночасно з-за намагалися прорватися з двох сторiн i органiзувати в свою чергу,
  чергове кiльце вже iз китайцiв. У небi точилася справжня безкомпромiсна вiйна. Найвищого пiку вона досягла на Рiздво
  25 грудня 1952 року. I це серйозно. Наталя не вилазила з лiтакiв, якi чергувалися. I набила шаленi рахунки...
  Наташа Соколовська-Сталiна - це, зрозумiло, еталонний та феноменальний боєць.
  Ось вона стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок i збиває однiєю чергою цiлий десяток американських лiтакiв.
  Це дiвчисько, яке може й гори звернути.
  А що ж гори? Може, навiть i цiлий архiпелаг!
  Наталя б'ється в небi i полiт про свого чоловiка:
  - На просторах Батькiвщини чудової,
  Гартуючись у битвi та боротьбi...
  Ми склали радiсну пiсню,
  Про великого друга i вождя!
  
  Сталiн - це слава бойова,
  Сталiн нашої юностi полiт...
  З пiснею борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним пiде!
  Так, Наташа Соколовська це реально дiвчина-феномен. Та й рокiв загалом ще трохи, а стiльки досягла, i таких висот досягла.
  Але й iншi дiвчата-льотчицi просто найвищий клас.
  Ось, наприклад Анастасiя Вiдьмакова, що є сама досконалiсть ... Якщо не вважати Наташу Соколовську, яка куди крутiше! I ця дiвчина, супер, а не дiвчина, що дружина Сталiна, просто вища, нiж легенда.
  Анастасiя Вiдьмакова збиває американський лiтак за допомогою босих пальчикiв нiжок i пищить:
  - Душу, серце вiддамо,
  Ми своїй святiй Вiтчизнi...
  Вистоємо та переможемо,
  I не пошкодуємо життя!
  Анастасiя, звичайно ж, ас найвищого рiвня.
  I Акулiна Орлова дiвчисько якої тiльки можна позаздрити. Вона признатись чесно така ось крута! I таку дiвчину люблять усi чоловiки.
  Вона збиває за допомогою босих пальчикiв нiжок, ворожих лiтакiв i верещить:
  - За мої успiхи!
  Мiрабела Магнiтна теж борючись як чортiвка-термiнатор. I збивши противника натисканням голою п'ятою, видала:
  - За мої перемоги найвищого класу!
  Вiйницi звичайно ж випереджають свiй час. Але в них щось дуже спортивне та бойове початок пiлотажу радянської школи.
  Але i з iншого боку, борються дiвчата теж вiдважнi. Одна Герда зi своїм екiпажем на М-36 чого варта. Пiдбиває китайський танк радянського виробництва Т-54 з великої дистанцiї.
  А стрiляє у лоб корпусу. Туди потрапити складнiше, зате броня вдвiчi товстiша, нiж у лоб вежi. I це справляє неабияке враження.
  Герда зауважує Шарлотi:
  - Ми, як завжди, на висотi!
  Руда мегера погоджується:
  -Звичайно! Але хотiлося б зустрiтися з Оленкою!
  Блондинка-термiнатор рикнула, i знову пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок, помiтивши:
  - Ця та, що IС-7?
  Христина гаркнула:
  - З нею займемося окремо!
  Магда з тривогою помiтила:
  - У IС-7 захист кращий, нiж у нас. Може отримати проблеми!
  Герда знову пальнула, використовуючи босу нiжку, розбила СУ-100 i вiдзначила:
  - Так IС-7 У, напевно, найкращий на сьогоднiшнiй день радянський танк, як наш американський. Вiн має броню чола та бортiв товщi нашої, i пiд великими кутами рацiонального нахилу.
  Та й якiсть стали у росiян не гiрше нашого, а може й краще. Наша гармата менше калiбром, але бiльше за початкову швидкiсть снаряда. Тут ми майже рiвнi.
  Шарлота помiтила з посмiшкою:
  - Танкiв IС-7 у СРСР мало. Вiн не масовий!
  Христина вiдзначила:
  -I наш танк також не масовий! Тож ймовiрнiсть дуелi такого рiвня не велика! А поки!
  I дiвчина пальнула, пробивши китайський варiант Т-34-85. Ця машина звичайно ж морально застарiла. Але поблизу i в борт здатна i цей важкий американський танк боляче вжалити.
  Але войовницi тут неабиякi снайпери i б'ють з великої дистанцiї. А досвiд у них...
  Воювали за Третiй Рейх у панцвалi. А потiм перейшли на службу до США. А що лишалося робити? Не до Сибiру ж iти? А так i грошi, i слава, i нова Батькiвщина.
  Американцi люди прагматичнi. Вони знали, що цi дiвчата ще 20 квiтня 1942 року першi "Тигри" випробовували, i з дистанцiї за кiлометр потрапляли снарядом у блюдечко.
  Ну як таких до армiї США не взяти. Хоча четвiрка не лише воювала проти росiян та союзникiв. Вони ще любили пiонерiв та пiдлiткiв катувати. Їм подобалося мучити хлопчикiв, у яких не пробивалося бороди. I це їхнє кредо.
  Одному хлопчику рокiв чотирнадцяти вони засмажили босi пiдошви. Били спочатку лозинами, потiм кропивою, а пiсля розпеченим дротом. Звичайно, з хлопчика вони перед цим зiрвали
  весь одяг, i ще розтягли дибки. Так катували як справжнi середньовiчнi кати, знайомi як iнквiзитори. Хлопчик красивий, м'язистий, засмаглий, свiтловолосий.
  Такого, звичайно, приємно помучити. А як босi нiжки вони смажили. I жаровня, i розпечений прут до п'яти, i щипцi. Ось ними дiвчата зламали гарненькому пiдлiтку всi пальчики на босих красивих, струнких, мускулистих ногах. I дуже боляче було хлопцевi. Далi вони хлопця стали палити факелом.
  Приклали до грудей розпечене залiзо у формi зiрочки. I ця мука жорстока... Замордували дiвчата пiдлiтка до смертi. А це вже серйозний воєнний злочин.
  Та ще й проти неповнолiтнього. I не єдине, зрозумiло. Любила четвiрка тортур.
  Зокрема, роздягати хлопчикiв та виганяти або зовсiм голими чи в одних трусиках на мороз. Таке у них було кредо. Потiм обливати юнакiв чи хлопчикiв окропом.
  Траплялося вони бранцiв i ґвалтували. I це теж не фарбувало Герду та її команду.
  Втiм, вони були сильними воїнами та дуже влучними. Воювали на рiзних танках. У тому числi на "Тигрi"-2 бiльш вiдомий як "Королiвський тигр". Гармата цiєї машини,
  цiлком влаштовувала войовниць, дозволяючи пробивати тридцятьчетвiрки та "Шермани" з трьох з половиною кiлометрiв. Лобова броня також пристойна. Але бортова куди гiрша.
  Хоча 76-мiлiметрову гармату й тримає. А ось ходовi якостi та надiйнiсть в експлуатацiї "Тигра"-2 нижче за плiнтус. Тим бiльше що якiсть металу пiд кiнець вiйни,
  рiзко впало. I танк раз у раз ламався. I броня стала крихкою. Але хоч гармата непогана i з великої дистанцiї цi дiвчата-снайпери дiставали будь-кого.
  Звичайно, їм бiльше подобалася "Пантера". Бiльш-менш пристойна швидкiсть, i гармата робила п'ятнадцять пострiлiв за хвилину. З такою машиною важко тягатись. Тридцятьчетвiрка,
  програвала у лобових боях "Пантерi". Радянська машина бiльше була здатна битися у ближньому бою, або дiяти через засiдку. Дiвчата й самi любили засiдку.
  Вони в Третьому Рейху набирали великi рахунки танкiв... Одне з перших мiсць, а може й зовсiм перше. Нагороджувалися Лицарським хрестом Залiзного хреста, хрестом вiйськових заслуг
  золоте, Лицарським хрестом залiзного хреста з дубовим листям, особливою золотою медаллю за сто танкiв, i медаллю за сто гармат зi срiбла, мали й Залiзнi хрести.
  Але найдорожча нагорода була вручена Гердi, коли її екiпаж перевищив число пiдтверджених пiдбитих танкiв у сто п'ятдесят штук. Гiтлер вручив хрест вiйськових заслуг у золотi та з дiамантами.
  Цiннiсть цiєї нагороди не тiльки в тому, що на нiй були невеликi дiаманти, а в тому, що Герда єдиний воїн Третього Рейху, що отримала таку нагороду. Iншим чомусь,
  подiбного не дiсталося.
  Дiвчата захищали Берлiн. потiм босi в рваних ситцевих сукнях пiд виглядом жебрак змогли вибратися з оточення. I перебралися до захiдної зони окупацiї.
  А там запропонували свої таланти генералам США. Ну, тi їх перевiрили. Переконалися у феноменальнiй влучностi та прийняли на задоволення. Тож дiвчата продовжили бойову кар'єру.
  Нова Батькiвщина була багата i з короткою пам'яттю. А дiвчата чудово говорили англiйською. I з багатьма генералами встигли переспати.
  Шарлота взагалi так любить секс, що нiколи не ночує одна. Їй це так подобається, особливо мовою працювати. Дiвчата вiрять, що якщо ковтати чоловiче насiння, то це дасть вiчну юнiсть i силу. I можливо, так воно i є. Четвiрка дуже юна i свiжа на вигляд, хоча вони вже мають дiтей. Яких вирощують у спартанських умовах.
  Герда знову вистрiлила за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  -За мою перемогу!
  Шарлота лупнув з кулеметiв, зрiзаючи китайських пiхотинцiв i в'якнув:
  -За нашу Перемогу!
  Христина, ведучи вогонь i скелячи зубки, пiдтвердила:
  - На нас чекає успiх!
  Магда пiддала босою п'ятою i в'якнула:
  - Ми крутiшi за всiх!
  Дiвчата дуже красивi та бойовi, сповненi енергiї та спраги перемагати. I помучити полонених. Наприклад, смiшно бити китайських хлопчикiв цiпками по п'ятах. Щоправда, росiйськi пацани, мабуть, красивiшi. Але зiйдуть i китайськi хлопчики, хоч i з вузенькими очима. I коли на них сиплеш вугiлля так приємно чути стогiн i крики.
  Дiвчата зналися на тортурах, i любили мучити пацанiв.
  Ось зараз їхнiй танк наїхав на двох китайських хлопцiв i тисне їх зi смаком. I це дуже жорстоко, але продуктивно. Передавив у криваве мiсиво.
  Герда знову пальнула, розбивши китайський танк вiдправивши до пекла разом з екiпажем i пискнула:
  - За великi труни!
  Дiвчина вишкiрилася... Одного хлопчика рокiв п'ятнадцяти вони роздягли i водили по морозу. Вiн був такий гарний. Дiвчата його потiм вiдвели до помешкання, прив'язали.
  I перев'язавши льотної чоловiчої досконалостi скакали на ньому. i це так приємно та збуджує. Вони ґвалтували пiдлiтка до непритомностi. Такi ось крали...
  I їм це подобалося, до чортикiв...
  Шарлота волала тодi вiд оргазму як буйволиця на бiйнi. I її тряс оргазм за оргазмом. Та Герду та iнших дiвчат теж. Хлопця вони ґвалтували ще не раз.
  Але зрештою закатували до смертi. Ось такi вони дiвчата.
  Природженi садистки та кати.
  Шарлотта стрiльнула за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  - За кохання та секс!
  Христина зi смiшком помiтила, пiдморгнувши напарницям i теж лупнула натиснувши на кнопку джойстика червоним соском:
  - За красу!
  Магда теж довбала в супротивника, пробила броню i в'якнула:
  -За вихiд на рiшучий бiй!
  Оленка, зрозумiло, на IС-7 працює з iншого боку. Дiвчина теж гарна та сильна. I команда у неї також серйозна. Ось одна Алла чого варта.
  Ця дiвчина пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок i вишкiрила мордочку. На фронт Великої Вiтчизняної вiйни вона прибула прямо з дитячої трудової колонiї.
  Алла була заарештована тридцять сьомого року. На неї одягли кайданок хоч вона ще була дiвчинкою. I села вона не просто так. Алла стрiляла з рогатки за портретами
  Сталiна, i написала навiть на його плакатi - кат! I взагалi поводилася вкрай зухвало. Тим бiльше, батьки її покинули, i вона жила у бабусi, i була дiвчинкою-хулiганкою.
  Звичайно, коли в тебе є вина, сидiти морально легше, нiж тим, хто опинився за ґратами зовсiм без вини!
  Аллу вiдвезли на вирвi. Ось сiрi бетоннi стiни в'язницi. Собаки, злi, гавкаючi, грати, запори усюди, злi конвоїри. Її спершу обшукали. Змусили зняти весь одяг,
  потiм дуже грубо мацала наглядачка в бiлому халатi. Її шмонали дуже ретельно, i рот, i нiздрi, i вуха перевiрили - вона особливо небезпечна. I так її грубо мацали,
  включаючи i груди, що вже формуються. Але найболючiше i принизливiше, коли довгi пальцi наглядачки полiзли в лоно. Вони це робили грубо i порвали цноту.
  Потекла кров, i Алла мало не зомлiла вiд болю i сорому. Лiзли пальцi та у заднiй прохiд. I теж дуже глибоко та грубо. Потiм її вимили пiд душем. Зняли вiдбитки
  пальцiв, i навiть з босих ступнiв. Сфотографував у профiль, анфас, наполовину боки, та ззаду. Вимiряли зростання i зважили... Сфоткали й голу. Вона була заарештована з позначкою,
  особливо небезпечна. Iнших зазвичай так старанно не шмонали i не оформляли. I навiть вiдправили Аллу спочатку на самотi. Що їй навiть здалося нудно. Аллу переодягли в казенну робу i залишили босою. I її нiжки вiд камiння мерзли.
  Коли її викликали на допит, то було серйозно. Її запропонували пiдписати, що вона командир диверсiйної групи i готує замах на Сталiна. Алла вiдмовилася. I її стали
  бити гумовими кийками по босих п'ятах. Потiм придавили, правда так, щоб не покалiчити пальцi у дверi. Алла гарчала та кричала, але пiдписувати вiдмовилася, так i
  називати спiльникiв. Алле раз у раз били по голих пiдошвами кийками, видно приємно було катам обробляти босi ноги гарненької, рудої дiвчинки. Потiм застосували,
  катування ще бiльш болiсне зi струмом. I це справдi кошмар. Але Алла ревiла, непритомнiла, але не зiзнавалася. Тодi їй сполоснули спину дротом.
  Потiм привели бабусю. Били її на очах у онуки. Потiм онучку на очах бабусi. Бабуся все пiдписала i благала Аллу зробити те саме. Але дiвчинка вiдмовилась.
  Її знову били гумовими кийками по п'ятах. А потiм про опухлi пiдошви почали гасити цигарки. I це так боляче... Алла лише стиснула зуби, вона мовчала, як партизанка.
  Зрештою слiдчим набридло возитися з малолiткою, i її засудили за те, що вiдомо: критику радянської влади, плювки в портрет Сталiна, i опiр при арештi.
  А трiйка дала їй двадцять п'ять рокiв ув'язнення. За норовливiсть. I не розстрiляли лише тому, що Алла - дитина.
  Вона опинилася у дитячому таборi. Дiвчата працювали у Середнiй Азiї, на полях. Загалом Алла дiвчина мiцна, i їй не так це й складно. Юнi в'язнi вколювали босонiж,
  та легких коротких сукнях. Взуття їм видавали лише у мороз. Але Алла була босонiж i взимку.
  Добре працювала, перевиконуючи норму, добре спiвала, i навiть грала в шахи.
  Коли почалася вiйна, нiмцi поперли в першi мiсяцi, страшно. Тому, коли Алла написала заяву, що хоче добровольцем на фронт, їй це задовольнили, як i iншим.
  дiвчатам.
  I Алла боролася... Спочатку, зрозумiло, у пiхотi, i дуже вправно. Така ось була руда дiвчинка. Колишня ув'язнена i справжнiй ворог народу. Не те що багато iнших дiвчаток, або за дрiбнi крадiжки, а бiльшiсть дiвчат у таборi опинилися через батькiв. Карних злочинцiв було в дитячiй, трудовiй колонiї мало. Та й тi дрiбнi. Так що злодiйськi правила,
  були не в пошанi.
  Колонiя для дiвчаток була як пiонерський табiр, тiльки за колючим дротом, лiжка без матрацiв прямо на голих дошках, дiрявi ковдри. I ще Аллi при вступi до табору,
  волосся руде поголено. Що теж мука, хоч i моральна. Але вони швидко вiдросли. Годували в дитячiй колонiї непогано, неповнолiтнiм за законом належала пайка бiльше i краще
  за якiстю дорослим, а начальство табору було iдейне i не крало. Загалом можна було жити. Без причин не били, хоча шмагання, у тому числi публiчнi траплялися.
  Працювали дiвчатка, правда, дуже багато i вчилися. Вiльного часу практично не було. Але раз на тиждень у недiлю показували кiно. I це було маленькою втiхою.
  Принаймнi Алла змiцнiла. I так увiйшла смак ходити босонiж, що навiть у сувору зиму сорок першого року, обходилася борючись пiд Москвою без взуття. I майже голою була тодi мускулiста дiвчина в бiкiнi.
  Алла дуже любила бравiрувати наявнiстю судимостi. До речi, у шахи грала непогано. Якось навiть у чемпiона свiту Ботвинника виграла на сеансi одночасної гри.
  I дуже любила чоловiкiв. Це було її пристрастю. Стiльки задоволення вона отримувала вiд сексу, що їй хотiлося ще й ще.
  На вiйнi жiнкам прощалося бути повями. Так уже повелося у звичаї ратних буднiв. Але у мирний час Алле неодноразово робили зауваження за аморальну поведiнку.
  I через те, що вона навiть бувала на панелi. I не так заради грошей, як заради пошуку нових вiдчуттiв. Насправдi всi чоловiки рiзнi, i задоволення темпераментного тiла, вiд рiзноманiтностi.
  Алла також пробувала себе у боксi. Жiночий бокс у СРСР не надто модний, але якщо говорять про рiвноправнiсть, то чому б i жiнцi не одягнути рукавички? Це було б здорово.
  Дiвчина агресивно вiдзначила зi смiшком, пальнувши по супротивнику за допомогою босих, чiпких пальчикiв багатостраждальних нiжок.
  - Наша енергiя принесе перемогу!
  Марiя це дiвчина iз золотим волоссям пiдтвердила:
  - Крiзь терни до зiрок!
  Олiмпiада в'якла:
  - Буде ера! Епоха комунiзму!
  Оленка пропищала:
  - У небеса я з пiснею полечу!
  I IС-7 знову випльовує снаряди, демонструючи вбивчу силу. Такий танк так просто в лоб не проб'єш. Хоча снаряди часом долiтають.
  I влучаючи в лоб вежi брязкають i чується гуркiт.
  Анюта зазначила:
  - Це нiби дзвiн!
  Алла цвiркнула, скелячи зубки:
  - У тебе в головi!
  Марiя хихикнула i вiдзначила:
  -Найстрашнiше - коли в товаришах згоди немає!
  Олiмпiада зi смiшком помiтила:
  - Гусак свинi не товариш!
  I заклала важкий снаряд, упершись босими нiжками. Хоча у цiєї дiвчини ноги немов iз канатiв сплетених м'язiв. Дуже крута красуня.
  IС-7 отримав у лоб iз 155-мiлiметрової гаубицi. Похила броня вiдбила удар, але струснуло машину мiцно. Дзвiн у дiвчат буквально бив кувалдами по барабанних перетинках. I це треба зазначити вбивчий розряд.
  Оленки пискнула, пальнула у вiдповiдь використовуючи пальчиком голих нiжок i гаркнула:
  - Гусь, гусь, гусь - за роги вiзьмуся!
  Пiсля чого войовниця розсмiяється. Вона чесно дуже бойова подружка. У нiй бойова сила нiби темперамент мегери. I спробуй з такою насолодою.
  Анюта агресивно прочирикала:
  - На священнiй вiйнi буде наша перемога!
  Алла пропищала, натиснувши босими пальчиками нiжок на кнопки i стрiляючи з кулеметiв:
  - Червоний прапор переможе стануть хлопцями дiди!
  I войовницi ревли дружним хором:
  - Нас нiхто не зупинить, нас нiщо не переможе!
  Марiя агресивно помiтила, теж пальнув натиснувши голою i круглою п'ятою:
  - За перший заклик до комунiзму!
  Олiмпiада пролепетала:
  -За кривавий шлях на щастя!
  Дiвчата треба вiдзначити дуже крутого розливу. I всiх капiтально трощать.
  Але й Герда молотить китайцiв зi своєю командою капiтально.
  Алiса i Анжелiка незважаючи на мороз борються в одних тоненьких трусиках. та стрiляють iз снайперських гвинтiвок. Що роблять влучно, вражаючи з великою точнiстю.
  Алiса пальнула зi снайперки i сказала:
  - Ось у чому парадокс. Релiгiя вчить, що чаклунство грiх! А ми показуємо такий високий пiлотаж i не мерзнемо на морозi!
  Анжелiка хвалькувато вiдповiла:
  -А я на морозi не мерзла навiть без чаклунства!
  i руда вiдьма-богатир як прореве:
  - Навiть магiї потрiбен гострий меч зi стрiлою,
  Бiльше кровi пролийте на славу Сварога.
  Убивай, убивай, свiт тодi буде твiй,
  Заради Господа Бiлого Мудрого Бога!
  Алiса хихiкнула i проворкувавши, вiдзначила:
  - Я найсильнiша у свiтi,
  Ворогiв замочу всiх у сортирi!
  Анжелiка пальнула зi снайперки i пискнула:
  - За нашу велику планету!
  i як вiзьме та пiдморгне. Ось це дiвка - таке руде стерво. I дуже бойова, i агресивна.
  Алiса знову пальнула i прошипiла:
  - Удар сильний, i iнтерес у дiвки спортивний!
  I войовницi хором проревiли:
  - Ми супер!
  I знову як пiдморгнула своїми сапфiровими очима. Ось це справдi дiвки як дiвки. I в них просто шалена пожежа та ураган. Чи не встояти проти таких нiкому.
  Це дiвчата, проти яких i Сам Диявол рятує!
  Алiса воювала i партизанила... Подвиги їхньої четвiрки, що стала легендарною, вiдомий на весь свiт. I нiхто i нiколи не оскаржить досягнення красунь та хлопчика.
  Так Максимка схоже залишився назавжди у вiцi чотирнадцяти рокiв. Але це краще, нiж виявитися старим. Тож Максимко певною мiрою цiлком щасливий.
  Головне з жiнкою вiн уже може, а все iнше не так уже й важливо.
  Зараз правда Максимко сам не бореться, а командував китайською дивiзiєю, але щойно йому доручили цiлий корпус. I це пiдвищення. Так що вiйна - це справа серйозна.
  Самi дiвчата свого часу брали в полон Гiтлера, i тому дуже агресивнi крали. За цей подвиг їм вручили за орденом "Перемога" - платина з дiамантами.
  I вони вже генерали. Але люблять воювати дiвчата самi.
  Та ще трясучись голими грудьми з рубiновими сосками. I в одних лише тоненьких трусиках дiвчини. Зате їх не куля, анi снаряд, анi уламки не беруть! Ось це дiвки - просто клас супер!
   Алiса стрiляла, не схибаючи з будь-якої дистанцiї. Вона збивала i лiтаки i розбивала оптичнi прицiли танкам. Дiяла дiвчина дуже ефективно.
  Нi проти такої жодна сила не потягне...
  Коли вирувала друга свiтова вiйна, вона Алiса вже стала снайпером-чудом. I її знало дуже багато, вiрнiше все. Їхня четвiрка - це легенда з легенд. В якiй просто неймовiрний темперамент та натиск.
  Алiса хихикнула, кинула босими пальчиками нiжок гранату i прочирикала:
  -Собака буває кусачою, тiльки вiд життя собачого!
  Анжелiка лупнула з чогось бiльш забiйного i пискнула:
  - Не лише й не стiльки!
  Дiвчата босими нiжками залишали слiди. I насвистували собi по носики. I заразом стрiляли. Такi дiвчата все на радiсть.
  Дiвчата - це сонце взимку.
  Та хоч вони можуть презерватив натягнути на голову. Дiвчата дуже гарнi.
  Вони, до речi, перед боєм пiдбiгали до гарних та молодих чоловiкiв. I зрозумiло, обов'язково енергiйно попрацюють язиком, щоб смачне насiння їм у рот пролилося.
  Адже це таке корисно для жiночих органiзмiв.
  I омолоджує красунь.
  Алiса, стрiляючи, вiдзначила:
  -Є у нас великi досягнення!
  Анжелiка енергiйно заявила:
  - Ми не зупинимося, поки не завоюємо весь свiт!
  Алiса пальнула за допомогою босих нiжок i пискнула:
  - Комунiзм треба збудувати! А це не завоювання свiту, а визволення!
  Анжелiка проспiвала:
  - Весь свiт насильства ми розриємо,
  Вщент, а потiм...
  Ми новий, свiтлий свiт збудуємо,
  Хто був нiким, той стане всiм!
  Алiса погодилася:
  - Стане всiм! Але ж ми з тобою завжди щось цiнне уявляли!
  Анжелiка кивнула i вистелила:
  - Ми войовницi колосальної цiнностi!
  Дiвчата, що полонили самого Гiтлера i захопили дисколет, на якому фюрер хотiв сховатися на Марсi, це зрозумiло - войовницi проти якого не попреш.
  Вони й справдi творили реальнi чудеса. I ще голi, в одних лише трусиках лежали на снiгу. I їм судячи, з усього вiд цього було тiльки приємно. Так що це, зрозумiло, дiвки, дiвки що треба.
  I хто дорiвнює їм? Може, лише Наташа Соколовська.
  Ця дiвчина знову злiтає на винищувачi. I знову влучно стрiляє по супротивнику. Причому велику дистанцiю з 37-мiлiметрової гармати. I потрапляє доволi влучно.
  Ось збила три лiтаки, а потiм ще два... Трохи наблизилась i накрила важкi бомбардувальник Б-29. Очевидно видно, що дiвчинка найвищого пiлотажу. Нi з такої навряд,
  хто може потягатися...
  Алiса дотепно помiтила:
  - На вiйнi життя солдата не в цiнi!
  Анжелiка впевнено заявила:
  - До самок це не вiдноситься!
  Алiса енергiйно кивнула:
  -З цим згодна я!
  I розсмiяється. I босими пальчиками гострих нiжок знову гранату покине. Ось це дiвчисько - просто супер. Космiчний у неї рiвень пiдготовки, та рельєфний, плиточками прес. I так хочеться поцiлувати її.
  Алiса проспiвала:
  - Дiвчина хоче кохання,
  I пролити океан кровi!
  Дiвчата люблять спiвати i не настав на вухо ведмiдь.
  А ось Герда та її подруги якось взагалi так розпустилися, що пiонера тривiально засмажили i з'їли. Учотирьох хлопчикiв рокiв тринадцяти не подужали. Так ще подружок покликали.
  Обгризли пiонеру всi кiсточки, i нiчого не залишили крiм скелета. А потiм узяв їх i вночi пронос пройняв. Смiху щось пiсля цього було. Та це досить смiшно.
  I секс вони люблять з тортурами та збоченнями.
  Дiвчина заспiвала:
  -Герда любить вбивати ось це Герда!
  Руда мегера додала:
  - А Шарлота ще бiльше любить убивати!
  Христина агресивно помiтила:
  -Ми войовницi класу супер!
  Магда заперечила:
  - Нi ми войовницi класу гiпер!
  Герда засмiялася i вiдповiла:
  - I гiпер та супер одночасно!
  Альбiна та Альвiна теж колишнi нiмкенi. Уславилися ще пiд час Другої свiтової вiйни. Там вони воювали з великим натиском. Тiльки Гiтлер припустився помилки занадто пiзно
  пустивши на фронт цих красунь. Тим нею дiвчата встигли збити кожна понад двiстi п'ятдесят лiтакiв i отримати Лицарський Хрест Залiзного хреста з дубовим листям
  мечами... Але дiаманти до хреста отримати красунi не встигли... Хоча дуже старалися. Не встигли наздогнати до трьохсот лiтакiв кожна... Аж надто швидко вiйна скiнчилася.
  А продовжити пару рокiв, то й до тисячi б дiвчата дiсталися. Головне - це боротися босонiж, або в бiкiнi, або в одних трусиках. У трусиках битися навiть краще.
  I ти таким бойовим воїном стаєш. Або войовничкою... I ще треба з чоловiками частiше кохатися. Це енергiєю бiоплазми так капiтально заряджає. I вiдчуваєш себе суперменками в бiкiнi.
   Або з дiвчатами з сосками, якi виблискують немов рубiни. I так хочеться їх пестити та обсипати поцiлунками. I як це все сексуально.
  А дiвчата настiльки вражаючi i активнi, i героїчнi, i взагалi супер! I взагалi, це дуже круто. А коли льотчицi взяли та лiфчики зняли. I давай своїми сосками, що сяють як троянди i сяють наче вишеньки на морозивi, i наскiльки це все заводить. I як iз такими дiвчатами впоратися.
  Крiм МiГ-15 на фронтi бореться багато лiтакiв китайського виробництва. Останнi це просто етажерки з фанери. I реально їх багато, з льотчиками-китайцями на чолi.
  Це виходило дуже лихо...
  Альбiна та Альвiна це дiвки, що теж люблять хлопчикiв мучити. Наприклад, спiйманим пiонерам розпеченими щипцями пальчики на руках та ногах ламати. I чи пiонерiв ще вогником палити.
  Це дуже боляче... Але круто. А коли пiонерiв мучиш таке задоволення вiдчуваєш.
  Альбiна взяла i босими пальчиками нiжок пустила в ворога щось забiйне i в'янула:
  - За тортури пiонерiв!
  I збила три китайськi лiтаки!
  Альвiна лупнула за допомогою червоного соска грудей i збила вже четвертий китайський лiтак i в'янула:
  - За СРСР у стилi супермена у спiдницi!
  Альбiна взяла i проворкувала:
  - Не у спiдницi, а трусиках!
  Альвiна пискнула:
  - А якщо битися в лiтаку зовсiм без трусiв?
  Альбiна розсмiялася i вiдповiла:
  - Без трусiв битися буде ще крутiше!
  Альвiна зi смiшком помiтила:
  - Не була б войовницею - стала б повiєю!
  Альбiна пискнула:
  - А я так мрiю про кар'єру повiї!
  I дiвчата розсмiяються. Та повями бути здорово. I воювати на лiтаках веселому. I босi п'яти пiонерам смажити здорово. Причому можна їх спочатку маслом змастити.
  А потiм пiдносити смолоскип... Так одного хлопця можна довго й болiсно катувати. Що загалом логiчно i красиво, та захоплююче. I такi чудовi тортури.
  Альбiна i Альвiна пiймали i тут росiйського хлопчика, зi свiтлим волоссям - Серьожку. Ну вони його iнодi мучать. Так китайськi хлопчики не такi гарнi,
  як росiяни та їх мучити задоволення менше. А так можна хлопця багато разiв катувати. Змастив оливковою олiєю п'яти i вогником. I це дуже здорово i велике задоволення вiд тортур.
  Дiвчата в катування великi доки. I вмiють отримувати насолоду вiд чужих страждань.
  Алiса та Анжелiка тим часом пострiлюють по вороговi, i насвистують:
  - Дiвчата-босонiжки вiдбиваю марш,
  Гiтлер пожирає людський фарш!
  Прочiрiкала, стрiляючи бiлявка.
  Руда лупнула i провила:
  - Вiдчиняй ворота армiя бацил,
  Риси вилазять iз сирих могил!
  Пара дiвчат стала дiяти по-бойовому i дуже агресивно.
  Алiса зi смiшком вiдзначила:
  - Ленiн iз нами!
  I босими пальчиками нiжок жбурнула гранату.
  Анжелiка iз цим погодилася:
  - Ленiн був iз нами, Ленiн є з нами, Ленiн завжди буде серед нас!
  I запустила босою нiжкою цiлу зв'язку гранат.
  Руда Анжелiка у боях великий ас. Воювала у Сталiнградi. I там показала себе справжньою вiдьмою, якою не дали тодi зiрку героя СРСР, лише через непорозумiння.
  А так вона її з лишком заслужила. Така войовниця крута. Освоїла класний прийом: кидати вибуховi пакети за допомогою босих пальчикiв нiжок. I це треба сказати, ефективний вплив.
  Анжелiка i зараз гранату жбурнула босою нiжкою i прочирикала:
  - За нами буде перемога!
  Алiса вистрiлила, збиваючи черговий лiтак i уточнила:
  - Не за нами, а з нами!
  I дiвчина теж босими пальчиками як запустить гранату, що ворогiв капiтально рве... Вiн дiвчина великої енергiї та колосальної мрiї...
  Вiйна - це не жарт...
  Алiса сама в цьому неодноразово переконувалася. Але боролася вiдчайдушно. Коли вони билися з дисколетами Третього Рейху, було куди цiкавiше та важче. I вони перемагали.
  I брали нагору, показуючи патронаж найвищого класу.
  Дiвчата - це богинi вiйни.
  Алiса згадала як Андрiйко був у полонi. Хлопчика-партизана видав полiцай. I Андрiйку особисто мучив Краузе. Спочатку хлопчика роздiлили i побили батогом. Щоб було болючiше розжарили дрiт i стали хльоснути. Палили червоною вiд жару кочергою хлопцевi круглi, голi, огрубiлi п'яти. Потiм Андрiю били по босих пiдошвах
  гумовими кийками. Мучили хлопця капiтально... Навiть десять годин Андрiйко провисiв iз вантажем на ногах на дибi. Тим не менш, хлопчика вдалося звiльнити.
  I Алiса його змастила травами, виходила, i Андрiйко не тiльки воював, але ще пiсля вiйни працював i вчився, i навiть батько у нього залишився живим. Так що це iсторiя, виявилася
  з гарним кiнцем.
  Андрiйко цiкавим був хлопчик зi свiтлим волоссям. Нiмцi їх поголили в полонi, i катували пацана водою. Капали на тiм'ячко. I мало не роздробили череп це так боляче.
  I одночасно хлопчику Андрiйку змастили маслом пiдошви i поставили на вiдстанi жаровню та пекли босi п'яти пiонера. Андрiйко зумiв це витримати i нiкого не видав.
  Ну звичайно ж, Андрiйку встигли помучити струмом. Що дуже боляче. I навiть на коренi життя пiдводили електроди. А це дуже боляче. Хлопчик кiлька разiв втрачав вiд страшного больового шоку свiдомiсть. Кати з ним попрацювали капiтально. I знову змушували висiти з вантажем на ногах дибки. Але хлопець терпiв i так i не розколовся.
  Алiса була у захватi вiд Андрiйки. Нинi вiн дорослий. А шкода таким гарним хлопцем був. I навiть тортури його не понiвечили.
  Блондинка дiвчина знову стрiляє. Цього разу по танку "Черчiлль". Ця машина хороша бронею, але дещо слабка зброєю. Танк "Черчiлль", на Курськiй дузi показав
  свою силу 152-мiлiметрової бронi. Навiть "Пантера" та "Тигр" могли пробити його лише пiдкалiберним снарядом. Та цей танк боровся з фашистами разом iз тридцятьчетвiрками.
  I, зрозумiло, США та Британiя були тодi друзями.
  А зараз iз ними йде жорстока та безкомпромiсна вiйна. Як все крутиться i крутитись у свiтi. Алiса розумiла, що без союзникiв, мабуть, Росiя i не встояла... Або в
  принаймнi вiйна тривала ще кiлька рокiв. I тодi невiдомо не змогли б фашисти за допомогою нової зброї перехопити iнiцiативу. Так це справдi серйозно.
  Алiса вистрiлила у супротивника i вiдзначила:
  - Ми воюємо проти вчорашнiх друзiв!
  Анжелiка iз цим погодилася:
  - Та ведемо вiйну з тими, хто був нам дорогий! Але на жаль колесо удачi крутиться. I все змiнюється у колосальному темпi. I все стає куди крутiшим i кращим.
  Алiса хихикнула i проворкувала:
  - За Вiтчизну та свободу до кiнця!
  I як пiдморгне своїй напарницi...
  Вiйна є вiйна, i вона йде...
  . РОЗДIЛ ? 14.
  Полонена дiвчинка Дар'я продовжувала працювати на фашистiв, пiд конвоєм. Її ганяли нiби робочого коня, i змушували копати протягом багатьох годин. I потiм i надалi працювати.
  Плюс разом з iншими босими в лахмiттях дiвчинками вона тягла важку тачку. Вколювали тут i хлопчики в смугастих шортиках. Поки ще було спекотно, можна було й так напiвголими iшачити, мов рабинi. Дарина трохи пiдросла, у неї формувалася жiноча постать. I це її не надто тiшило. Можуть i у бордель продати.
  А коли нарештi викопають канал? Швидше за все нескоро.
  Так що ти iшач собi i будь нещасною i босою, напiвголою рабинею. Працюй собi та працюй.
  А час iде...
  Тiльки коли Дар'я пiсля убогої вечерi лягла на пiсок, разом з iншими дiвчатами, їй стало легше.
  Вона поринула у дивний i цiкавий сон.
  Альберт iшов до мiста. Вiн чекав змiн у своїй долi. I це йому давало натхнення. Незабаром його будуть продавати, мов худобу. I це чудово.
  Точнiше бридко. Ну кому полювання пiддавати себе такому приниженню.
  Хлопчик тупав босими нiжками по пiску i спiвав:
  -Нащадок гордий королiв,
  Марю як раб i дурнiв!
  I тут його обiгрiли наглядачi батогом. Довелося замовкнути. Знову найяснiша дитина тягла важкий вiз, разом з iншими дiтьми.
  Хлопчик намагався уявити щось приємне.
  Ось наприклад вiн хлопчик iде в атаку на вiйсько Атiлли, що атакує Рим. I вiн бореться мечами проти армiї варварiв, що наповзає на позицiї iмперiї.
  Альберт голою п'ятою посунув ватажку атакуючий орд у щелепу. Той i завалився мертвим, а зуби з її рота вилетiли. I це кумедно.
  Альберт, борючись з ворогами, провiв мечами млин - зрубуючи варварiв i заспiвав:
  -Нiхто довести не змiг,
  Що всi ми єдинi...
  Але вiр є Бог,
  I зовсiм наївно!
  Хоча тут же хлопчик згадав, що не правий. Сатана, тобто вiн продав йому своє тiло. Але як рубатися з ордою. А Диявол у виглядi дiвчинки такий гарний.
  Справдi, найпрекраснiший i найдосконалiший ангел у всесвiтi. Люцифер - свiтлонесучий! Ось це справдi могутнiсть i сила.
  Альберт уявив собi, як крокує дiвчисько в рубище по снiгу своїми босими нiжками. I залишає витонченi слiди. Ось це скажемо прямо чудово.
  Хлопчик почував себе немов у казцi. I йому дуже хотiлося скакати та стрибати. Ось вони з двома мечами в руках кидається на варту, що веде по снiгу дiвчисько.
  Її зрозумiло в такий спосiб мучать холодом. Та й сам Альберт в одних плавках, i так рубатися вiдчайдушно. Проводить мечами млин i зрубує одразу три голови.
  Пiсля цього вимовляє:
  - Ми найсильнiшi у свiтi!
  I хлопчик босими пальчиками нiжок жбурляє голки, що вражає стражникiв.
  Потiм бере дiвчисько пiд руки i вимовляє:
  - Ходiмо зi мною!
  Дiвчинка-пiдлiток запитує його:
  - Ти хто?
  Хлопчик iз зiтханням вiдповiдає:
  -Я Колишнiй принц!
  Дiвчинка рiшуче заявила, тупнувши по снiгу босою нiжкою:
  - Колишнiх принцiв не буває!
  Альберт вiдповiдно кивнув:
  - Та я раб, але духом король!
  I вони, залишаючи слiди босих нiжок, рушили по снiгу. Чимось нагадуючи Кая та Герду.
  Дiвчинка запитала Альберта:
  - Ти маєш королiвство?
  Хлопчик вiдповiв:
  - Так є!
  Дiвчинка вiдповiдно кивнула:
  - I ми будемо королями!
  Альберт упевнено пiдтвердив:
  - Хай будемо!
  Ось як добре крокувати разом зi своїм коханням. Нехай насправдi в тебе пiд босими огрубiлими пiдошвами пекучий пiсок, а у фантазiях крижаний снiг.
  Так це треба сказати дуже чудово. I ти хлопчик i тобi добре.
  I ось принц знову малює в уявi, як вiн бореться. I хоробро махає мечами розсiкаючи ворогiв. Нi Римська iмперiя буде вiчною. Одна з проблем Риму, це часто змiнюванiсть iмператорiв, i вiдсутнiсть стiйкої династiї. Ось найстiйкiша система у свiтi: Ватикан, змогла проiснувати двi тисячi рокiв, зберiгаючи стiйкiсть.
  А ось Римська iмперiя стiльки не проiснувала. Хоча вона мала казковi властивостi i живучiсть.
  А що було б... Альберт уявив собi, що вiн рятує iмператора, Юлiана, Вiдступника. Який повернув у Рим знову язичництво. I ось припустимо хлопчик-термiнатор втручається
  у хiд iсторiї... I рубає мечами парфян, рятуючи iмператора. I Стародавнiй Рим здобуває перемогу. I ось Парфiя стали римською провiнцiєю. А Юлiан править так довго, що встигає обзавестися синами та онуками. I його династiя стає стiйкою та славною. А Юлiана прозвали великим. А мода на християнство пройшло. Хоча без впливу не лишилася.
  У Римi виник головний Бог i Творець Всесвiту Хронус. I вiн Батько та творець iнших богiв. Тобто деяка подоба монотеїзму. I виникли Сини Божi Римськi iмператори.
  Стародавнiй Рим не розпався, а навпаки проiснував довго, i людство об'єднувалося римлянами в єдину iмперiю. Яка стала освоювати космос.
  Так це справдi було дуже круто.
  Всесвiтня Римська iмперiя. А наймоднiшою релiгiєю став Архiгомотеїзм - що Бог це насамперед людина. I людина дiйсно стала найсильнiшою iстотою у
  всесвiту розселяючись по галактицi. Нехай буде так!
  Альберт тупнув босою нiжкою i пропищав:
  - Чоловiк це звучить гордо!
  I подумав що все-таки люди жалюгiднi iстоти, що повiрили в Христа розiп'ятого як Вiн всемогутнiй Бог. Справдi, у подiбне вiрити - це безумство.
  I як люди вiрять у таке? Iслам у цьому планi виглядає логiчнiше i простiше та привабливiше. Дотримуйся правил Iсламу i на тебе чекає гарем, палац, бенкети та раби у вiчностi.
  Хоча зiзнатися чесно навiщо Аллаху потрiбний Намаз чи Рамадан? Справдi, навiщо? Або що дає Аллаху хадж у Мекку. Забери з Iсламу обтяжливi заповiдi типу
  заборони на вино та свинину та вся планета до нього потягнеться. I справдi, чим погано свиняче м'ясо? Вона смачна i свинина скоростигла та рентабельна. I яке соковите i вгодоване порося!
  Альберт iз посмiшкою зазначив:
  - Безглуздо через казку позбавляти себе гарної їжi!
  Та й випити теж непогано. Звичайно, в мiру й гарного вина. Якщо пити потроху i червоне вино, це навiть корисно. А не чорнило лихати чи самогон. Та й горiлка це теж якщо не зловживати корисно!
  Альберт проспiвав:
  - Йому хотiлося дуже випити,
  Йому хотiлося закусити...
  Йому хотiлося генералу,
  Фiнгал по пицi засвiтити!
  I тут же на Альберта обрушився батiг. Мовляв, нiчого голому рабовi спiвати.
  Але все одно куди веселiше стало. Ось якщо думаєш про щось рiдне. А як люди втрачають радiсть та спокiй через вiру. Ех чи зможуть люди стати реально розумнiшими та прогресивнiшими.
  I чи лiтатимуть до зiрок? I розчиняться, i деградують у релiгiйному дурманi!
  Альберт тяжко зiтхнув... Релiгiя це не те, чого хотiлося йому. Куди краще самому безкарно грiшити i потворнi. Ось це справдi найвища насолода.
  А коли ти борешся з ворогами та перемагаєш, то тим бiльше. I це надзвичайно круто.
  Хлопчик iз наснагою проспiвав:
  - Я люблю тебе грiх i сподiваюся, що це взаємно!
  I хлопця знову приклали батогом по спинi... Та не скучиш...
  До мiста вони прийшли пiзно ввечерi. Рабiв мають продавати вже завтра. Хлопчикiв облили водою зi шланга, погодували ... Причому, цього разу дали їсти куди щедро нiж зазвичай i риба, i м'ясо i овочi та фрукти були. Вiдвели на лежаки iз соломою та ковдрами. I оголосили, що молодi невiльники можуть поспати довше. I набратись сили.
  Коротше кажучи, спiть красенi.
  I Альберт заснув i побачив продовження свого чудового сну про Спартака та його повстання.
  Насправдi Красс розбитий, i тепер раби їдуть до Риму i їхнє вiйсько зростає. Протягом двох тижнiв до армiї Спартака прибуло понад двадцять тисяч рабiв. I вона виросла до дев'яноста п'яти тисяч. Поповнилася й кiннота.
  Спартак пiдвiвся бiля Риму. Залишки армiї Красса, отримавши новi пiдкрiплення, зiбрали п'ятдесят тисяч воїнiв i осiли в Капуї. Якщо штурм Риму затягнеться вони могли пiдiйти вдарити з тилу. Сенат, переляканий розгромом Красса, термiново вiдкликав з Азiї Помпея, та якщо з Iспанiї Лукума. Але щоб подолати на кораблях такi великi вiдстанi був потрiбен час. Тож тепер Спартак стояв перед дилемою: чи йти на штурм Риму, чи спочатку добити Красса? Той теж займав укрiплену позицiю у мiстi, i не так просто
  взяти Капую. А якщо й взяти, то втрати повстанцiв могли бути такi високi, що не вистачило б сил на Рим.
  Альберт порадив Спартаку таки взяти спочатку Капую. Причому вiн постарається знайти там пiдземний хiд, що захопити армiю Красса раптовим ударом.
  Спартак погодився iз цим. Щодня до нього прибували тисячi рабiв та бiднякiв iз числа формально вiльних. Втiкали раби з Риму.
  Альберт одягнув на себе брудну жiночу тунiку i вимив своє бiле, пишне волосся. Так вiн бiльше був схожий на дiвчинку зi своїм гарненьким личком. Повiсив на кiсточки та зап'ястя грошовi браслети зi скельцями. I вирiшив поринути в Капую пiд виглядом дiвчинки танцiвницi. З ним була справжня дiвчинка: його сестра Родопея. Двi дiвчинки-танцiвницi мали викликати менше пiдозр.
  У тi часи вiйна вважалася не жiночою справою, а тим бiльше не тим, що займають дiвчатка. А ось хлопчики-шпигуни досить поширене явище та полiцейськi римлян напоготовi.
  Родопея та Альберт шльопали босими нiжками. Погода була тепла, i одягати сандалi не хотiлося. Тим бiльше що дiти в рабствi зовсiм вiдвикли вiд взуття будь-якої пори року.
  Альберт i сестра бачили, як до Капуї прибуло щойно ще дванадцять тисяч - два легiони римських солдатiв, перекинутих iз Вiчного мiста, якi звiдти встигли прибути морем.
  Так що у Красса з урахуванням ще деяких поповнень iз пiвденних мiст має зiбратися близько вiсiмдесяти тисяч воїнiв. Залишати в тилу таку армiю занадто ризиковано.
  Рим добре укрiплений. У ньому сто десять тисяч вiльних чоловiкiв, що можуть носити серйозну зброю i досить молодi та зрiлi для захисту. Тож Вiчне мiсто з його потужними укрiпленнями так просто не взяти. I це треба розумiти.
  У будь-якому випадку облога Риму могла затягнутися i слiд було вирвати скалку Красса. У Спартака вже понад сто тисяч воїнiв, але значна частина з них новачки, i раби, що щойно приєдналися.
  Плюс ще безлiч полонених римлян. Що з ними робити? Спартак не знав. Страти занадто вже жорстоко. Але вони вимагали охорони та їжi. Втiм, Красс бажаючи поповнити свої ряди, запропонував викуп золотом. Однак Спартак не хотiв поповнювати i без того армiю Красса, що швидко збiльшується.
  Альберт розумiв, що у них складне завдання i мало просто проникнути в мiсто. Дiти: хлопчик та дiвчинка, пiдiйшли до ворiт. Вони були гарненькi, свiтловолосi, i солдати змусили дiвчат танцювати безкоштовно i спiвати, загрожуючи взагалi зґвалтувати. Альберта Евтiбiда навчила непогано танцювати, а Родопея вмiла це робити, як багато дiвчаток.
  Їх ущипнули та пропустили...
  Альберт тяжко зiтхнув. Евтiбiда проспала три днi поспiль i була дуже зла на Альберта. Але серце жiнки парадоксальне. Вона раптово зрозумiвши, наскiльки хлопчик розумний, загорiла до нього.
  ще бiльшою пристрастю. I закохалася ще сильнiше, присягнувшись бiльше справi повстанцiв не шкодити. Тим бiльше образ Спартака потьмянiв, ревнощi були забутi i в неї нова пристрасть малолiтнiй жеребець Альберт. Отже душевна порожнеча заповнитися.
  Крiм того, Евтiбiда сама звичайного середнього зросту для жiнки i не любила великих чоловiкiв, може, крiм Спартака.
  Вона сподiвалася, що Альберт не буде надто великим. З великими чоловiками важче отримати задоволення в лiжку. Але нiчого хлопчик начебто цiлком звичайний для свого вiку,
  тiльки дуже сильний i з рельєфом мускулатури немов Аполлон. А як приємно з таким юним обiйматися та цiлуватися. Коли шкiра гладка, чиста, без волосся i така нiжна, на дотик,
  немов у дiвчини. А поцiлунки такi солодкi iз хлопчиком.
  Евтiбiду, втiм, Альберт у свої плани про всяк випадок не посвячувати. I йшов разом iз сестрою Родопеєю по Капуї.
  Дiвчинка запитала його:
  - Ну i де шукатимемо прихований пiдземний хiд?
  Хлопчик впевнено вiдповiв:
  - Треба знайти найстарiшу мешканку мiста. Вона, напевно, знає де пiдземний хiд прихований.
  Родопея хихикнула i вiдповiла:
  -Старша мешканка мiста, можливо, i знає, якщо не маразмi. А чим ми їй заплатимо?
  Альберт впевнено заявив:
  -Спляшем, або пiсеньку заспiваємо, а може й те й iнше!
  Дiвчинка вiдповiдно кивнула:
  - Якщо так, то знайдемо напевно!
  Дiти тупотiли босими нiжками по нагрiтих брукiвках брукiвцi. Вийшли на площу та стали спiвати та танцювати. А також ходити на руках. Публiка переважно солдатiв стримано аплодувала. Трохи покидали мiдних асiв. Принаймнi на їжу вистачить. Можна й сандалi купити, але поки що це зайве.
  Родопея вибравши в натовпi старшу жiнку запитала:
  -А хто в Капуї найстарша мешканка?
  Та подивилася на дiвчинку i спитала:
  - А це вам навiщо?
  Родопея чесно вiдповiла:
  - Ми юнi та хочемо знання!
  Жiнка вiдповiла з посмiшкою:
  - Якщо хочете знання, вам треба йти до оракула!
  Дiвчинка заперечливо хитнула головою:
  - Нам потрiбнi iншi знання!
  Жiнка подивилася на них iз пiдозрою:
  - А ви не шпигунки Спартака випадково? Може, вас здати в полiцiю, щоб пiдсмажили вам п'яти?
  Родопея з усмiшкою вiдповiла:
  -Навiщо нам це треба? Ми вiльнi громадяни Риму i непогано собi заробляємо. А переможуть раби, буде руйнування та загибель.
  Жiнка зiтхнула i вiдповiла:
  - Можливо... Я сама боюся цих рабiв-утiкачiв! Але якщо хочете зустрiтися iз найстарiшою мешканкою мiста, то вона бiля храму Венери живе. До речi, на вигляд не скажеш, що глибока стара. Жрицею вона була i служила гетерою при храмi. Ось вона дуже багато знає!
  Родопея кивнула:
  - Спасибi! А який у неї будинок?
  Жiнка впевнено вiдповiла:
  - Вiн жовтого кольору ви його одразу знайдете!
  Дiвчинка знову кивнула, i пiдiйшла до хлопчика, пискнувши:
  - Ходiмо!
  Альберт заперечив:
  - Ще трохи заспiваємо. Начебто непогано грошики потекли.
  Родопея здивувалася:
  - Тобi що потрiбнi грошi? Та все зло вiд грошей!
  Хлопчик заперечливо мотнув головою:
  - Все зло не вiд грошей, а вiд їхньої вiдсутностi!
  Дiвчинка хихикнула i вiдзначила:
  - Можливо ти i маєш рацiю! Але якщо ми не будемо працювати, то й щастя собi не збудуємо!
  Альберт знизав плечима i помiтив:
  - Я ось теж думаю iнодi, а заради чого ми затiяли повстання? Все одно щастя людям на голову не впаде. I може вийде так, що ми Рим зруйнуємо. Але деспотiя iмперiї
  змiнитись диктатурою кожного сильного над кожним слабким!
  Родопея знизала плечима i помiтила:
  - Будь-яка, влада - це насильство... I вiдсутнiсть влади породжує насильство. Отже, можливо одна деспотiя, змiнить собою iншу. I будь-яка деспотiя краща за повну анархiю.
  Ось подумай чи не стане Спартак чимось на зразок Цезаря. I хто був рабом стане паном, а пан рабом. Але суть вiд цього не змiниться. Хто був нiким, той став усiм?
  Чи, навпаки, нiчим? I взагалi, щоб на планетi Земля було щастя, потрiбно бути всемогутнiм Богом. Наприклад, насамперед скасувати старiсть i зробити всiх людей вiчно
  юними та красивими. А щастя здобувши безсмертя люди i так збудують! Дiйсно, якщо ти вiчно юний i красивий, то тобi поспiшати нiкуди. А те, що люди вмирають - це
  страшно! I несправедливо - людина гiдна жити вiчно!
  Ось дiти трохи ще потанцювали та поспiвали, збираючи мiднi грошi. Потiм пiдiйшли до храму Венери. I тут почали танцювати. Один iз легiонерiв упiймав Альберта за ногу i погладив.
  Хлопцевi було гидко, i вiн мало не рушив розпусника голою п'ятою в пiдборiддя, але зумiв стриматися. Легiонер кинув срiбну монету i прошипiв:
  - Переспи зi мною дам золотий!
  Альберт пискнув:
  - Я незаймана! I бережу невиннiсть!
  Той похабно посмiхнувся i буркнув:
  - Можна i ротом! Дам два золотi!
  Альберт вiдскочив далi. Вiн вiдчував, що ще трохи й уб'є розпусника. Ну гаразд буря вирували пройшла.
  Закiнчивши спiвати, дiти пiдiйшли до будинку колишньої жрицi та зателефонували.
  Їм вiдкрив хлопчик у пов'язцi на стегнах. Вiн уклонився i помiтив:
  - Панi не любить жебракiв!
  Альберт труснув вже досить важким мiшечком з монетами:
  - Ми не жебраки!
  Хлопчик повеселiшав:
  - Пройдiть!
  Жриця лежала на диванi. Вона справдi виглядала досить молодо, а її бiлi блищали. Так на вигляд тридцять п'ять, ну не бiльше сорока рокiв досить гарної жiнки.
  Вона рiзко схопилася з дивана, показавши, що не втратила жвавостi i запитала:
  - Що тобi треба хлопчику?
  Альберт про булькал:
  - Я дiвчинка...
  Жiнка засмiялася:
  - Я бачу тебе наскрiзь! Ти хлопчик та шпигун Спартака!
  Альберт з усмiшкою вiдповiв:
  - Хiба це погано допомагати правiй справi?
  Жриця логiчно помiтила:
  - Ну занапастите ви Римську iмперiю, а далi що? Будуть дрiбнi держави, а рабство та страждання залишаться. I може, стануть i бiльше!
  Альберт логiчно зауважив:
  - Ось ми й хочемо побудувати справедливу державу, де б не було рабiв, i не було б панiв, а всi були б рiвнi!
  Жриця помiтила:
  - Усi не можуть бути рiвними! Ти, наприклад, куди сильнiший i спритнiший воїн нiж твої однолiтки! Люди нерiвнi вiд народження i тому нерiвнiсть вiчна!
  Хлопчик кивнув:
  - Але ми хочемо побудувати державу, за якої у всiх можливостi вiд народження були б рiвними. I щоб нiкого не продавали у рабство. Щоб була вiчна свобода всiм i щоб не приносили кривавих жертв богам. Щоб усi дiти навчалися у школi, i була турбота про людей похилого вiку. А в майбутньому ми розвинемо науку i винайдемо лiки, що люди не старiтимуть i надриватимуться непосильною працею.
  Жриця кивнула i похитала головою:
  - Мрiї... А ось хто триматиме у разi перемоги варварiв у руках?
  Альберт впевнено заявив:
  - Ми заснуємо виборну демократiю та парламент. I дамо рiвнi права всiм. Тодi й буде демократична держава, а багатих змусимо за законом дiлитись iз бiдними.
  I буде соцiалiзм, i царство свободи та процвiтання!
  Жриця знизала плечима i помiтила:
  - Свiт куди складнiший, нiж уявляється в мрiях. Але гаразд мiй хлопчик! Ти що хочеш вiд мене дiзнатися!
  Альберт з усмiшкою вiдповiв:
  - Мiсце, де знаходиться пiдземний вхiд до мiста!
  Жриця кивнула, пiдморгнувши:
  - Хоч я не дуже вiрю, що в рабiв вдасться збудувати справедливе i щасливе царство, але... Так вже й бути допоможу! Але натомiсть ти займешся красень зi мною коханням.
  Альберт знiяковiв:
  - Але ж у нас така велика рiзниця у вiцi!
  Жiнка, якiй рокiв значно бiльше, нiж вона виглядала кивнула:
  - Та велика. Я ще Ганнiбала пам'ятаю! Але секс iз юними хлопчиками продовжує менi молодiсть! Так що ти подаруєш менi частку своєї юностi, непереможний герой, а буду довше молодою.
  Крiм того, я нiколи ще не бачила такого гарного хлопчика, як ти. I в менi вирує пожежа пристрастi!
  Альберт вiдповiдно кивнув:
  - Воля ваша панi!
  Жiнка кивнула:
  - Ну, йди до мене пiвник! Не бiйся!
  Рiзниця у вiцi була величезною i це бентежило Альберта. Але вмiлий дотик досвiдченої жiнки збудили хлопчика. Вiн самовiддано працював. кидається вiд збудження то в жар
  то у холод. Доводилося працювати мов, але в Альберта був уже досвiд, i з жiнкою для збудженого хлопця таке не гидко. Колишня жриця голосно стогнала вiд нечуваної насолоди. Працювати довелося кiлька годин.
  Жриця була темпераментною та невблаганною. Альберт вiдчував страшну втому i тримався на межi сил. Нарештi втомилася, наситившись каскадом оргазмiв i жiнка.
  I вона проворкувала:
  - Пiдземний хiд у храмi Венери прямо пiд вiвтарем. Вiдкриєш дверi натисканням три рази на очi папуги. А там вийдеш i вудишь, де вхiд i за мiстом!
  Альберт кивнув:
  - Спасибi вам велике!
  Жриця гаркнула:
  - Це тобi дякую! Нiколи я не вiдчувала такого приголомшливого задоволення! Просто невимовна насолода!
  Хлопчик згiдно кивнув:
  - Та це вiрно клас!
  Жiнка кивнула:
  - Ну, йдiть! Хоча нi! Залиш мiшечок з мiдними монетами! Це буде плата менi за уроки кохання. А тепер уже стемнiло ступайте. Поки храм не закрили, зайдете туди, як моляться.
  Та й вiзьмете з мiшечка по мiднiй монетi дрiбнiше. Заплатiть бiля входу. А там зорiєнтуєтесь!
  Альберт кивнув головою. Хоча вiддавала грошi, вiдчув досаду. Стара примусила переспати з собою дуже гарненького i м'язистого хлопчика, i ще взяла за це грошi.
  Але, принаймнi, завдання виконане.
  Альберт та Родопея вийшли з житла. Альберт у фонтанi пополоскав рота. I вiдчув, що йому дуже хочеться їсти. Але треба поспiшати, поки храм Венери не закрили.
  Що ж рабовi не вперше терпiти голод?
  Хлопчик i дiвчинка увiйшли до хропiння. Варта бiля входу взяла по монетцi i змусила витерти об мокру ганчiрку їхнi босi, курнi, майже дитячi, але огрубiлi ноги.
  Альберт подумав, що вiн дорослий. З жiнками спить, ворогiв вбиває мечем, i довiрена особа Спартака, беручи участь у вiйськовiй радi. Дехто навiть каже, що вiн позашлюбний син Спартака. хоча насправдi в цьому снi його батько римський патрицiй iз знатного роду.
  Коли босi нiжки треш об мокру ганчiрку, то це приємно i трохи делiкатно. А ось стражники хтиво дивляться на твої голi, засмаглi, з чистою шкiрою ноги.
  Вони думають, що вiн дiвчисько. Хiба що надто вже м'язовi нiжки, але гарнi. Недарма жриця так у нього вчепилася. Альберт раптом подумав, що вiн може так i залишитися хлопчиком, коли Сатана господар його тiло. Плюс, що ти не станеш нiколи старим, мiнус, не подорослiшаєш. Але якщо жiнки тебе люблять, а дорослi чоловiки слухаються, то чого тут псувати?
  Альберт та Родопея пiдiйшли до вiвтаря. Вклонилися. Хлопчик побачив папугу. Очi iз зеленого скла, яке недосвiдчена людина цiлком могла б прийняти за смарагд.
  А оперення позолочене. Альберт швидко простяг руку i натиснув на очi. Раз, потiм другий i третiй... Почувся плавний шум, i дiти розвiдники швидко стрибнули в прохiд пiд плиту.
  Рушили бiгом коридором. Було темно. Але Альберт у темрявi на свiй подив бачив як кiшка, або навiть сова, а може й краще. I тяг за собою Родопею.
  У тунелi було сиро та прохолодно. Альберту дрiбницi, а Родопея помiтила:
  - Холодно i мишi пищать!
  Альберт зiтхнув:
  - Та невесело! Давай швидше.
  Вони пробiгли далi. Хлопчик тягнув за руку дiвчинку. I ось вони вперлись у кам'яну плиту. Тут мав бути замаскований пiдземний вихiд. Родопея помiтила:
  - Чому ти не спитав, як вiдкрити вихiд?
  Альберт вiдповiв:
  - Пiсля таких бурхливих занять коханням, мiзки буквально википають. Але не бiйся. Зрозумiло, що треба щось натиснути або щось повернути. Шукаємо i знайдемо!
  I хлопчик почав обмацувати плитки... Це зайняло пристойний час. Альберт перевiряв кожну щiлину та западину, уважно промацував. I нарештi щось зумiв зачепити.
  Хоча їсти вже хотiлося добряче i пити теж. Тяжко зiтхала i дiвчинка Родопея. Вона була голодна. Та й босi нiжки в пiдземеллi вночi стали мерзнути, коли стоїш нерухомо.
  I дiвчинка, щоб зiгрiтися, пiдскакувала. Нарештi хлопчик знайшов важiль i тричi натиснув на нього. I мiцна мармурова плита вiд'їхала. А в очi дiтям рiзанув свiтло.
  Вже свiтанок займався.
  Вони змерзлi голоднi, з радiстю вибралися на сонце. Тепер можна бути задоволеними. Завдання виконане i скорiше до Спартака.
  I дiти побiгли з усiх нiг, миготивши голими, рожевими, круглими п'ятами. Дiвчинка вiдстала i хлопчик-термiнатор вирвався вперед. I ось нарештi вiн домчався до табору.
  Спартак його зустрiв стразу та наказала армiї рухатися. Вирiшили напасти цiєї ж ночi. У Красса понад вiсiмдесят тисяч воїнiв. I, зрозумiло, за майже рiвних сил штурмом на стiни Капую не взяти. А так можна завдати раптового удару.
  А Родопея вiдставши вiд Альберта, мало не потрапила до лап одного з легiонерiв. Побачивши самотнє, свiтловолосе i дуже гарне дiвчисько-пiдлiтка, варвар кинувся за нею.
  Босi легкi нiжки дiвчинки не дали наздогнати. Але вона розгнiвалася. I коли легiонер вiд швидкого бiгу став задихатися, Родопея дiстала голку та розвернувшись iз усього розмаху.
  всадив ублюдку в горло. I дуже спритно потрапив прямо в сонну артерiю. Так що це дiвчисько теж вмiло безпосередньо вбивати.
  Спартак похвалив її. I навiть подарував золоту монету iз портретом Олександра Македонського.
  Пiсля цього вiйсько продовжило рух.
  Спочатку все йшло за планом i як за нотами. Першими увiйшли у прохiд найдосвiдченiшi та найсильнiшi воїни. Вони пробилися до храму Венери та вiдключили жерцiв. Потiм нiчною Капою рушили тисячi рабiв. Але в цей момент якраз до Красса пiдiйшло двадцять п'ять тисяч нових солдатiв. Чотири легiони по п'ять тисяч з морських колонiй, i п'ятий iз самого мiста.
  Сумарно це дозволяло зрiвнятися iз армiєю Спартака. Правда римлян у Капуї вночi застали зненацька, i багато тисяч легiонерiв було вбито вiдразу не зумiвши чинити опору.
  I це дозволило захопити iнiцiативу повстанцям. Але порубатися довелося неабияк. Альберт махав одразу двома мечами, зрубуючи голови. Родопея та брат Гета, використовували у бою легшi шаблi.
   Воювали й iншi сестри, i навiть мати Альберта. Вона була фiзичною сильною жiнкою, якiй пiшло на користь рабство, i вона набула прекрасної фiгури.
  Альберт, рубаючи римлян проспiвав:
  - Спартак великий доблесний боєць,
  Пiдняв рабiв вiн проти злого ярма.
  Я вiрю не прийде мрiй кiнець,
  I щастя буде не частинку митi!
  Так ото люто бився вiдважний хлопчик та iншi воїни та войовницi. I падають розрубанi бiйцi. У Капуї бiльшiсть римських бiйцiв було перебито в першу ж годину.
  Бiльшiсть боїв припало на двадцять п'ять тисяч свiжих воїнiв. Але Спартак впевнено борючись двома мечами зумiли їх оточити, користуючись чисельною перевагою.
  I то була велика перемога.
  Альберт бився. Ось гола, кругла п'ята хлопчика зламала чергову щелепу римському генераловi. Ось це справдi пацан-термiнатор. I так рубатись i винищує.
  I все новi i новi воїни Риму падають убитi, i зi знесеними головами. I Спартак двома мечами рубився i Крiс. А Красс боягузливо вкотре втiкає.
  I це, звичайно ж, велика пiдлiсть. А римську армiю у жорсткiй битвi частково перебили i частково полонили. Розгром був цiлковитий, змогло вирватися з Капую трохи бiльше п'яти
  тисяч римлян. Одних полонених було майже тридцять тисяч. I їхнiй змiст став проблемою.
  У всякому разi, тепер руки у Спартака розв'язанi i можна смiливо йти на Рим.
  . РОЗДIЛ ? 15.
  Олег Рибаченко пiсля потужного артобстрiлу артилерiєю штурмував Стамбул. Разом iз ним була й четвiрка дочок росiйських богiв. Вони дуже
  енергiйно рубали туркiв.
  I заразом хлопчик i дiвчата кидали у противника босими пальчиками нiжок отруйнi iгри. I вражали османiв на смерть. I це була їхня воiстину сама бойова кампанiя i
  пiсня.
  Стамбул було взято швидко. Султан щоправда встиг втекти до Малої Азiї. I росiйське вiйсько рушило його. Воно марширувало дуже впевнено та форсованим темпом.
  Та куди вже османам до росiйської армiї.
  Бої були легкi. Полоненi турки падали навколiшки i цiлували босi нiжки Наташки, Зою, Августини, Свiтлани. I дiвчата потiм знову рухалися.
  А комендантовi Стамбула схопили босими пальчиками за нiс. I недовго думаючи поставили важку сливу. Отак вони скажемо там - бешкетнi дiвчата.
  Зоя зi смiшком помiтила, змусивши знатного пашу, лизати собi курну, голу п'яту:
  - Ми дiвчата вважай, що найкрутiшi у свiтi!
  Августина поправила напарницю:
  - Дочки росiйських богiв найкрутiшi у всесвiтi!
  А Свiтлана вважала за потрiбне нагадати:
  - I в мегавсесвiтi теж!
  Наташа iз захопленням заспiвала, згадуючи як її клинок, рубав османiв:
  - На зорельотах мчимо хвилями,
  Пiняться кварки у вихорах ефiру,
  А по рогах своїм недругам дам,
  Заради чудового, юного свiту!
  Дiвчата показали свiй вищий клас.
  У походi Олег Рибаченко накидав одну цiкаву сагу;
  А тим часом в iншому мiсцi Суперматрицi два вiдродженi з мертвих, точнiше витягнутi з коридору часу хлопчика: Марат Казей i Ганс Фойєр рубалися у власну
  стратегiю. Марат Казей - це вiдомий пiонер-герой Великої Вiтчизняної вiйни. У момент гинули його витягли у прискореному та невидимому темпi, та перекинули замiсть нього бiомакет.
  I хлопчик так i не побачивши смертi, опинився у майбутньому. А людям минулого здалося, що вiн загинув, i перебiг iсторiї не змiнився. I тут такi дива у цьому свiтi. I такi здiбностi.
  Ганс Фойєр був наймолодшим нагородженим воїном Вермахту Лицарським Хрестом залiзного хреста, а пiсля смертi отримав ще й дубовi з мечами на додачу. Теж герой, нехай i поганий та жорстокий армiї.
  Але Ганс не був жорстоким, i був хлопцем щирим у своїй помилцi. I що один хлопчик пiонер-герой воював за свiтлi сили, iнший за темнi. Але нащадки вирiшили
  що обидвi дитини мають право на безсмертя та нове життя. I Ганса Фойєра теж витягли у момент загибелi, коли його тиснув гусеницям радянський танк. Що ж добро i зло має
  бути врiвноваженим. I навiть у свiтлому майбутньому повиннi бути представники темних i жорстоких сил.
  Обом пацанам було в момент смертi рокiв по чотирнадцять. I вони, зрозумiло, були сповненi енергiї бажання битися. I ось обидва хлопчики вирiшили битися один з одним.
  I з'ясувати, хто з них найкращий стратег.
  Зрозумiло, Ганс Фойєр обрав Третiй Рейх, у якого пiд контролем Європа, а Марат Казей СРСР. Потенцiали обох iмперiй приблизно рiвнi. I ресурси хоч i не цiлком симетричнi - приблизно рiвнi. У СРСР бiльше територiї та населення, але у Третього Рейху окупована Європа, та її ресурси та населення. Плюс ще немає другого фронту.
  так що гiтлерiвця легше, нiж у реальнiй iсторiї.
  Можливо, у Ганса Фойєра навiть перевага у кiлькостi заводiв, верстатiв, робочої сили та людських ресурсiв.
  Але має ресурси, окупованих країн, якi ще потрiбно перетравити. А СРСР єдиний i щодо монолiтен. А взагалi все зроблено так, щоб жодна сторона iншої швидко не перемогла.
  Хлопчаки, перш нiж почати битися трохи прокачали свої вiйська та танки. У сорок першому роцi, зрозумiло, Третiй Рейх був слабенький танками, та й СРСР не дуже пiдготувався, якщо судити з того яка вiйськова катастрофа наступила на фронтах. Тож i Марат не поспiшав...
  Нiмцi та червона армiя розпочали вiйну у 1944 роцi. СРСР мав танки Т-34-85 та IС-2, Третiй Рейх "Пантеру"-2 та "Тигр"-2. Вiд "Маусiв" Ганс Фойєр вiдмовився, але серiя Е ще не
  готова. Обидва хлопчаки прокачали свої армiї. I почалася битва...
  У травнi 1944 року 15 числа нiмцi перейшли у наступ. А Червона Армiя рушила їм назустрiч i спалахнула... А у Ганса Фойєра ще й реактивна авiацiя є.
  Нехай поки що й у невеликих кiлькостях.
  У небi борються троє дiвчат: Альбiна, Альвiна, Хельга. Це не простi льотчицi, а прокаченi з надздiбностями героїнi. Вони навiть борються в одному бiкiнi та босi.
  Дуже красивi блондинки дiвчата...
  А з боку Червоної армiї теж троє дiвчат - класнi льотчицi: Анастасiя Вiдьмакова, Акулiна Орлова, i Мiрабела Магнiтна. I також прокаченi ресурсами героїнi.
  Ось такий розклад.
  Технiку, зрозумiло, багато разiв проганяли ресурсами та модернiзували. Нiмецькi лiтаки вищi за швидкiсть i потужнiшi за озброєння, але гiршi в горизонтальному маневреностi, але краще
  у вертикальнiй та з пiкiрування. загалом фашисти сильнiшi за якiсть лiтакiв, але зате радянськi машини дешевшi i простiшi у виробництвi, а значить бiльше у кiлькостi.
  Так само як "Пантера"-2 сильнiше озброєнням i особливо лобовою бронею, нiж Т-34-85, зате i важче, i дорожче. Все-таки п'ятдесят тонн вага, проти тридцяти двох у радянської
  машини. Правда двигунiв у нiмця в 900 кiнських сил, i це дає їй не гiрше за ходовi якостi, так у радянського всього 500. Але зате Т-34-85 куди дешевше i простiше у виробництвi, i може конкурувати кiлькiстю, хоч i поступаючись i в лобовiй бронi. i бронебiйнiй силi дуже забiйної нiмецької гармати калiбру 88-мiлiметрiв 71 Ел, про проти 85-мiлiметрiв,
  у радянської машини. Нiмецька гармата на дистанцiї за кiлометри пробивала броню майже вдвiчi товщi, нiж радянська. Та не встояти проти нiмця, якого радянський танк
  не мiг пробити в лоб навiть упор. Але в борт, будь ласка, i з великої дистанцiї. I головне числом тридцять четвiрок бiльше.
  I також є свої войовницi героїнi.
  У нiмцiв це Герда на "Пантерi"-2, у росiян Єлизавета на Т-34-85.
  Iндивiдуальнi якостi дiвчат прокачанi капiтально i, зрозумiло, проплачено їх полiпшення.
  Бої вiд початку розгорнулися на кордонах СРСР. Нiмцi вклинилися на кiлька десяткiв кiлометрiв та були зупиненi. Розгорнули жорстокi бої у положеннi динамiчної рiвноваги.
  Альбiна боролася в небi, ось вона збила радянський лiтак, за допомогою босих пальчикiв нiжок i проворкувала:
  - За арiйськi здобутки.
  Анастасiя Вiдьмакова у вiдповiдь збила нiмецький лiтак, теж використовуючи босi пальчики нiжок i прочирикала:
  - За радянськi здобутки!
  Отакий пiшов обмiн ударами.
  Акулiна Орлова бореться лише в трусиках та стрiнгах на грудях, i босi нiжки тиснуть на педалi, збиваючи фашистiв i пищить дiвчина.
  - СРСР нiколи не зiгнеться!
  Альвiна нiмецька льотчиця теж в одному лише бiкiнi, i її босi пальчики нiжок спритнi. Збиваючи радянським лiтаки, вiн верещать:
  -I Нiмеччину не зламати!
  Справдi, у небi йде обмiн жорстокими ударами. I маса кровi та руйнувань з обох бокiв. Хоч гинуть i вiртуальнi бiйцi, але мають iндивiдуальнi особливостi i навiть пам'ять про мирне життя. А значить, i деяка подоба особистостi. I це треба сказати серйозно.
  Хельга атакує на своєму ТА-152 радянськi танки, пробиває дах IС-2 теж використовуючи босi пальчики нiжок i верескує:
  - За Вiтчизну нашу велику!
  Мiрабела теж пробиваючи гiтлерiвськi танки i змусивши спалахнути танк "Тигр"-2 i теж застосувавши голу п'яту, цвiрiнькає:
  - Наша Вiтчизна не лише велика, але священна!
  Ось це дiвча обох сторiн великi майстринi i один одному не поступаються.
  Обидва хлопчики воскресли недавно, або точнiше уникнули загибелi свiдомостi та особистостi, та вилученi машинного часу. Вони ще фактичнi дiти, якi не встигли зрости.
  Але, зрозумiло, хочуть воювати i перемагати. I в головi хочеться чогось гарного... Вже грають пiдлiтковi гормони, i тому у вiйськах суцiльнi дiвчата.
  Iде обмiн ударами...
  Ганс Фойєр та Марат Казей зв'язалися у голограмi i другу показали кулаки.
  Марат злiсно помiтив:
  - Ви фашисти будете переможенi!
  Ганс заперечив:
  - Я не фашист! Я просто воїн Нiмеччини!
  Пiонер-герой зло вiдповiв:
  - Ти воював за найнелюднiшу iдеологiю!
  Хлопчик-нiмець заперечив:
  - Я не вникав у суть iдеологiї, а просто боровся за свою Батькiвщину! Звичайно, Гiтлер - це злочинець i мерзотник, але фюрери приходять i йдуть, а Батькiвщина залишається!
  Марат зазначив:
  - Батькiвщина? Вам треба каятися у своїх злочинах!
  Ганс вiдповiдно кивнув:
  - Менi соромно за свою Батькiвщину! Дуже соромно, але я все одно готовий за неї померти!
  Пiонер-герой помiтив:
  - Я тебе розгромлю! I доведу, що й грi ми теж вас порвемо!
  Хлопчик-нiмець вiдповiв:
  - Я хоч у грi покажу, що можу тебе перемогти! Благо у стратегiї немає партизанiв, i не будують таборiв смертi, що для нас було ганьбою!
  Марат жорстко помiтив:
  - Та великою ганьбою! Втiм, я радий, що тебе воскресили. Хоч ведеш по-справжньому вiйну! Проти комп'ютера, або iншого безсмертного з-помiж хороших хлопчикiв, якось i битися не хочеться!
  Ганс Фойєр зауважив:
  - I ти мою мотивацiю пiдвищуєш! Так що буде грати до повної перемоги, i це буде бiльш нiж гра!
  Справдi, нiмцi кинули у бiй близько трьохсот дивiзiй, i СРСР мав трохи бiльше сил. Червона Армiя сама намагалася наступати, але ворог тримався стiйко.
  У нiмцiв була вже непогана штурмова гвинтова МР-44, яка винищувала супротивникiв iз великою силою забiй. СРСР поки ще не було знаменитого АК. Тож нiмцi в цьому мали деяку фору. Втiм, у СРСР пiстолет-кулеметiв вироблялося бiльше. I кулеметiв як таких було бiльше. Так що опенькiв на сушi рiвнiсть. I СРСР бiльше кiлькiстю гармат та кулеметiв та реактивних пускових установок. Хоча нiмецькi гармати та реактивнi установки точнiше б'ють i оптика у Третього Рейху краще. Але знов-таки у грi, сили в динамiчнiй рiвновазi, i перемогти можна лише обiгравши противника тактично.
  А обидва хлопчаки ще зовсiм недавно вiдродженi i стратегiчного та оперативного досвiду практично не мають, якщо не рахувати по парi простих стратегiй, проти комп'ютера на нижньому рiвнi.
  Так що поки що Ганс i Марат бояться i ведуть взаємним розметом вiйськами. А борються переважно дiвчата. Їх теж можна штампувати та проганяти. На дiвчат як вони б'ються i миготять голими, круглими п'ятами дивитися куди приємнiше.
  Ганс формує новi дивiзiї... Травень пройшов i вусi червень. Лiто та тепло. Росте нiби пампушка трава. I по нiй бiжать витонченi, босi нiжки дiвчат.
   Марат знову кидає у бiй новi сили. Ось це як кажуть - умовна винагорода, безумовне знищення.
  Ось це бої такi жорстокi...
  Джейн ще одна танкова героїня на "Пантерi"-2 у бiй мчить. Вона налаштована дуже агресивно.
  Дiвчина спiває:
  - Життя тiльки мить мiж минулим та майбутнiм,
  Життя тiльки мить, за нього i тримайся!
  Гертруда навiдниця пальнула по супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок i пропищала:
  - За найбiльший трiумф наших сил!
  I розсмiяється. Дiвчина з одного боку лише юнiт комп'ютерних iгор. Але при цьому вона має iндивiдуальнi особливостi, i свою пам'ять, звички та думки.
  Та юнiти i борються, i мислять, i вiдчувають бiль, i жар металу.
  Ось, наприклад, броня танка розпечена i як приємно її вiдчувати своїми голими, рожевими пiдошвами.
  Малання - це дiвчина широкої душi, i теж в одному бiкiнi, заспiвала:
  - Раз, два, три, чотири, п'ять - вийшов "Шерман" пострiляти!
  I розсмiяється залишив свої бiлi, перлиннi зуби.
  Монiка теж помiтила, ведучи по ворогу вогонь:
  - Все буде просто найвищий клас, i наша перемога прийде!
  Джейн зiтхнувши вiдповiла:
  - Якщо ми доживемо та не загинемо!
  Гертруда у вiдповiдь заспiвала:
  - Здається, що свiт загинув,
  I перекрито до зiрок шлях...
  Але не втрачай честь джигiт,
  У небi не можна потонути!
  А тим часом i з боку СРСР екiпаж Оленки - войовницi-аса, на IС-2 насувається.
  Та це дiвчисько теж сильне...
  I танк iз гарматою великого калiбру. Тож нiмцiв чекає щось убивче.
  Оленка пальнула i гармати використовуючи босi пальчики нiжок. Розбила нiмецьку машину i пискнула:
  - Ми маємо перемогти, так наша справа права!
  Анюта iз цим погодилася:
  - Та дуже навiть праве!
  I голою п'ятою як натисне на кнопки i лупне, чимось надзвичайно вбивчим.
  Руда Алла дуже агресивно помiтила, пiдморгуючи своїми смарагдовими очима:
  - Ми найкрутiшi у свiтi!
  Марiя, ведучи вогонь по супротивнику, з великою точнiстю погодилася:
  - Усiх замочимо i приб'ємо!
  Олiмпiада довбанула за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  - Смерть фашистам!
  Ось це дiвчата конкретнi та бойовi.
  Оленка проворкувала:
  - Слався велика наша країна,
  Буде у Вiтчизнi чудово...
  Хоч атакує фашизм-Сатана,
  З росiянами сперечатися небезпечно!
  Ось такi тут прямо скажемо дiвчата - вищого та знаменитого класу. I вони ворогiв капiтально молотять та винищують. I в цьому їхнє найбiльше кредо.
  I якщо вже вiзьмуть те, як гребнуть з великою силою i з убивством, i з руйнуванням.
  I ось лiто вiйськове. I юнiти борються. А села та мiста, зруйнованi як справжнi. Тiльки старих i старих там немає. Однi дiвчата та хлопчики. Насправдi навiщо старi та дорослi чоловiки. А так iде повний розгром, i це супер. А розгром та знищення йдуть взаємнi.
  Тим часом у небi реактивнi МЕ-262 лютують. I дiвчина Маргарет так радянських юнiтiв збиває.
  I спiває:
  -Космiчна пора, нашої реактивної ери!
  I теж як лупанет iз чотирьох 30-мiлiметрових гармат.
  А Анастасiя Вiдьмакова - льотчиця-героїня пiддасть у вiдповiдь. I це взаємно...
  Дiвчина-красуня взяла i заспiвала:
  - Нiхто довести не змiг,
  Що всi ми єдинi...
  але з нами один Всемилостивий Бог,
  Ми такi не наївнi!
  Акулiна Орлова, збиваючи радянськi лiтаки, рiшуче заявила:
  - А Бога нема!
  I пiдморгнула напарницям.
  Мiрабела Магнiтна iз цим погодилася:
  - Я вiрю лише у космiчний розум!
  I теж як лупе по супротивнику за допомогою авiацiйних гармат. Такi ось дiвчата-льотчицi крутi та бойовi. I в шортах можуть опинитися в лiтаку та в бiкiнi.
  Анастасiя взяла i агресивно заревла, збиваючи лiтак супротивника:
  - Ну, вiд гвинта!
  Ось це дiвки з гри - просто скажемо суперменки. I так пожирають ресурси це льотчицi-аси.
  Хлопчик Марат Казей шукав спосiб переграти свого сильного супротивника. Так просто це не зробити. I поки, наприклад, пiслявоєнний танк Т-54 у серiю не запустиш.
  Втiм, i Гансу Фойєру поки що недоступна серiя Е з її прогонками. Ну що ж, поки обидвi сторони використовують те, що є.
  Хiба що ще можна танк Т-44 спробувати в серiю запустити, але дорожче та складнiше у виробництвi традицiйної Т-34-85. Хоча загалом i чудова можна сказати машина.
  Марат Казей зiтхнув. З нiмцями воювати йому доводилося. Його сестру фашисти взимку зловили у полон. I змусили босонiж ходити по кучугурах. Внаслiдок цього сестра стала iнвалiдом. А маму взагалi розстрiляли, або точнiше повiсили, пiсля жорстоких тортур. I це було дуже суворо.
  Марат Казей тяжко зiтхнув. Йому захотiлося побачити сестричку та маму. Їх обiцяли теж воскресити, але поки що черга дiйде. Зрозумiло, насамперед воскрешали великих i тут термiн давностi у вiдсутностi значення.
  Марат Казей пересунув фiшку i знову врубав прогiн. I в цьому випадку збiльшив продуктивнiсть заводiв. I намагався перехопити iнiцiативу. I заразом переглянув у меню, що можна ще прогнати в танках i солдатах. Зокрема, наприклад, взяти якiсть бронi. I це слiд також покращити. I витривалiсть, i точнiсть стрiлянини солдатiв.
  А також пiдняти скорострiльнiсть рушниць та автоматiв.
  Однак i Ганс Фойєр мiг робити те саме. I це конкретно вдавалося. I паритет обох армiй зберiгався.
  I тодi Марат наважився на хитрiсть. Вiн узяв i став вiдводити вiйська з центральної дiлянки фронту, розраховуючи потiм дуже спритно пiдсiкти фланги гiтлерiвцiв.
  Але його противник, зрозумiло, був напоготовi. I скористався цим маневром умiло. Внаслiдок чого рiвновага порушилася. I нiмецькi вiйська примудрилися взяти Мiнськ.
  А пiдсiкання не пройшло. У боях несподiвано з'ясувалося, що "Пантера-2" дуже добрий танк в оборонi, i буквально змiнює радянськi машини. Та ось Червона Армiя й сунулася.
  Противник зумiв заглибитись, але це мало й мiнуси, бо тепер гiтлерiвцiв комп'ютерної гри пресували й партизани.
  Тож спроба опанувати iнiцiативу не вдалася.
  Партизанська вiйна у грi штука тонка. I для боротьби з партизанами формуєш полiцаїв iз мiсцевого населення. А полiцаї не дуже надiйнi.
  Марат Казей трохи веселiше. Його вiйська щоправда вiдiйшли за Березину, але зберегли iнiцiативу. I бої йшли все наростаючою.
  Ганс Фойєр не поспiшав виходити за межi епохи. Тодi Марат отримати Т-54 дуже серйозний танк, проти якого "Пантера"-2 буде вже не така гарна. Отже слiд виявляти обережнiсть.
  Марат Казей несподiвано запропонував:
  - Знаєш приятель, давай поїмо! А то цiєї стратегiї голова трiщить!
  Ганс Фойєр погодився:
  -Дiйсно завтракати не завадить.
  I ось два хлопчики поставили стратегiю на паузу та перемiстилися до розкiшної зали. Там були стiни вкритi дiамантами та iншими самоцвiтами. Грала музика, i танцювали дiвчата у коротких спiдницях, та з вузькими смужками тканини на грудях. I ось гарнi рабинi теж у коротеньких спiдницях пiдносили розкiшнi наїдки на золотих тацях.
  I це все було так чудово.
  Ганс i Марат стали лопати наїдки. Насамперед гiбрид баранчика та динi, а також зайця та кокосового горiха. I це здавалося дуже здорово.
  Хлопчики були вже пiдлiтками, але обличчя чистi, майже дитячi, коли ще не пробилися навiть вусики. Але чоловiчi риси обличчя почали формуватися. I вони дуже привабливi.
  I Марат, i Ганс уже в колишньому життi ловили захопленi погляди старших дiвчат i жiнок. Але зараз вони вже мали все. I в тому числi жiнок гри, якi їм прислужували та пiдносили страви.
  Встигли пiзнати в колишньому життi голод хлопчаки iз задоволенням пожирали наїдки, тим бiльше, що їхнi животи могли тепер поглинати в необмежених кiлькостях.
  Ганс, зокрема, їв гiбрид яйця страуса та лимона при цьому зазначив:
  - Ми з тобою рахуй багато досягли!
  Марат помiтив iз посмiшкою:
  - I так i нi! Мене вважають героєм i про мене пишуть книги. А ти, оскiльки воював за фашизм, залишився лише жертвою пропаганди, i нiхто тебе не славить i не любить!
  Юний нiмець не погодився:
  - Не зовсiм правда! Я був людиною, хоч у моїй країнi i правила неправильна iдеологiя! I нащадки це оцiнили!
  Марат зло помiтив:
  - Краще б вони мою сестру воскресили! А то всiляких малолiтнiх злочинцiв стали воскресати! Це так безглуздо!
  Ганс усмiхнувся i помiтив:
  - У нащадкiв мабуть свої переваги. Тим бiльше, здається, у свiтобудовi, де немає жодних матерiальних проблем, ми для них ще одна розвага!
  Юний партизан заперечливо хитнув головою:
  - Не вiрю, що вони воскресили нас лише для того, щоб розважатися! Думаю, у них iншi мiркування!
  Юний нiмець знизав плечима i зазначив:
  - Для нас логiка нащадкiв загадка. Але ж у наше жорстоке двадцяте столiття виходжували безнадiйних хворих. Чому б не подарувати щастя своїм предкам, тим бiльше вони його зрозумiло навiть заслужили.
  Марат зiтхнувши вiдповiв:
  - Нашi пращури цього навiть заслужили! I вони страждали i мучилися заради великої мети!
  Ганс Фойєр з посмiшкою промовив:
  - Коли тверда рука,
  I цiлi людянi...
  Ти можеш розтрощити насильства стань!
  Хлопчики насолоджувалися не лише їжею. Двi дiвчини в бiкiнi вийшли стали боротися одна з одною. Одна була руда, друга блондинка. У свiтловолосого дiвча, в руках був прямий меч, а рудоволоса крива шабля, i вони стали обмiнюватися жорсткими ударами.
  Ганс з усмiшкою помiтив:
  - Чудовi дiвчата! Прямо як живi!
  Блондинка дiстала свою супротивницю мечем. I на монiторi тут же позначилося - спад життя.
  Марат помiтив, скелячись:
  - Чудовi дiвчата.
  I ось тепер попадала шаблею по блондинцi руда. I знову вже з боку свiтловолосої зменшилася червона лiнiя. Дiвчата продовжували битися.
  I вони бив не лише мечами, а й намагалися дiстати за допомогою босих нiжок. при попаданнi життя теж зменшувалася, але куди менш помiтно нiж вiд меча та шаблi.
  Iшов жорстокий поєдинок.
  Марат з посмiшкою промовив:
  - Я вiрю, що перемога буде у рудої!
  Ганс вiдповiв з люттю:
  - А я думаю переможе блондинка!
  Юний партизан заперечив:
  - Руда це майже червона, а блондинка бiла, а червонi били бiлих!
  Юний нiмець помiтив:
  - Колiр волосся вторинне - головне - це майстернiсть!
  Марат люто додав:
  - I фiзична сила також!
  Ганс погодився:
  -Це, теж зрозумiло має значення! Але головне - голова. А у блондинки голова свiтла!
  Юний партизан буркнув:
  - У блондинки голова свiтла лише буквально!
  Юний нiмець заперечив:
  - Бiлий колiр - це арiйцi!
  Марат погрозив кулаком:
  - Чорт забирай, а ти расист! Треба щоб тебе вiдправили до кiбернетичної пекла з тортурами!
  Ганс зiтхнув:
  - На жаль, що судилося, того не уникнути! Але взагалi хiба в Бiлорусiї мало свiтловолосих дiвчат?
  Марат пожвавiшав i кивнув:
  - Так багато! Ну гаразд не розводитимемо суперечки! Я й сам свiтлий! Давай краще побачимо, хто кого переможе!
  Дiвчата обмiнювалися ударами. Зiткнувшись клинки вибивали iскри. Поступово їхнє життя зменшувалися. I все було надзвичайно напружено. Нiхто з дiвчат не хотiв поступатися.
  I йшов тотальний обмiн ударами.
  Ганс Фойєр тим часом пожирав порося, змiшаного з капустою та кальмаром. I це йому дуже подобалось. Та новий свiт був добрий. I iнше свiтло навiть перевершило всi очiкування.
  У ньому все було дуже непогано. I весело та повне життя.
  Ганс навiть помiтив:
  - А що, як додати Марат?
  Хлопчик-партизан погодився:
  - А що нехай дiвчата поб'ються!
  I бiй спалахнув з новою силою, коли до нього вступали новi й новi войовницi. Ось двi красунi були з тризубцями, а тут у бiй вступили i з гарпуном.
  Замелькали їхнi голi, круглi, рожевi п'ята.
  I стали дiвчата рубати i колоти один одного.
  Хлопчик-нiмець зазначив:
  - Та гра виходить серйозна! Ось це дiвчата!
  Одна одержала гарпуном прямо в серцi, i її лiнiя життя скоротилася вдвiчi.
  Дiвчата, зрозумiло, насiдають один на одного з вiдчаєм... А хлопчики, продовжуючи їсти, стали робити красуням прогiн здiбностей i можливостей. Ось це молодi гравцi.
  Взяли хлопчики та включили одночасно режим аптечки. I всi пошкодженi дiвчата разом вiдновилися. Їх уже набралося понад пiвсотнi з обох бокiв. I пiшов стовпотвор i вереск.
  Ганс Фойєр зазначив:
  - Багато кухарiв псують кашу! I гладiаторськi бої втрачають красу, коли бореться дуже багато людей!
  Марат iз цим погодився:
  - Ось у боксi взагалi беруть участь лише двi людини! I все ж бокс - це принаднiсть!
  Юний нiмець запропонував:
  - А давай ми з тобою побоксуємо!
  Юний партизан погодився:
  - Давай! Це я думаю гарна iдея!
  Хлопчики вийшли битися. Вони тепер були босi у спортивних шортах. Тiла пiдлiткiв засмаглi, мускулистi, пiдсмаженi. Хлопчик блиснули очима дивлячись один на одного.
  Обидва були свiтловолосими блакитноокими. Тiльки Ганс мав тевтонськi риси обличчя, а Марат - слов'янськi, але рiзниця не особливо помiтна. Татарське обличчя куди бiльше мало вiдмiнностей.
  Ганс помiтив iз посмiшкою:
  - Ми такi схожi... Ну навiщо нам треба було вбивати один одного?
  Марат вiдзначив жорстко:
  - Це насамперед винен ваш бiснуватий фюрер. Але я знаю iсторiю, нiхто не може бути виправданий лепетом - що тiльки виконають наказ!
  Юний нiмець кивнув:
  - Правильно! Жаль, що я не всадив у Гiтлера кулю, коли була така можливiсть!
  Юний партизан здивувався:
  - У тебе була нагода?
  Ганс агресивно кивнув головою:
  - Так звичайно! Коли фюрер менi особисто вручав Лицарський Хрест Залiзного Хреста! Тодi був подiбний шанс!
  Марат жорстко вiдповiв:
  - Ти розтяпа! Вiд якої гидоти ти визволив би людство! Ну гаразд, що минулося того не повернеш! Дай краще побоксувати!
  Юний нiмець кивнув:
  - Добре! Але, може, спробуємо ногами?
  Юний партизан запропонував:
  - Спочатку лише за правилами боксу!
  Обидва хлопчики вiдповiдно кивнули.
  I розпочався їхнiй поєдинок. I дiвчата-юнiти теж продовжували битися. Вони все ще мали на метi - трощити один одного.
  А два хлопчики насолоджувалися боєм.
  Ганс обережно боксував, Марат же пробувала атакувати. Але бiльше лупцював на захист. Загалом поєдинок видався приблизно рiвним. але Ганс зумiв пiдловити Марата i досить мiцно йому врiзав у пiдборiддя. Хлопчик-партизан брязнув зубами, але змiг встояти. Тут Ганс вибухнув серiями. Було видно, що у минулому життi, нiмецька
  пацан цiлком капiтально займався боксом. А Марат бiльше кулачний боєць iз села. I пропускав собi на думку удари. Але не падав, тому що нове, покращене тiло куди ефективнiше тримало удари, нiж колишнє.
  Ось Марат став вiдповiдати i обидва хлопчики буквально тузили один одного. Ось обидва полупцювали один одному по носi. I це боляче.
  Марат з подивом помiтив:
  - I на тому свiтi ми вiдчуваємо бiль!
  Ганс з усмiшкою вiдповiв:
  - Так i увi снi болючi вiдчуття є, нехай i приглушенi! А це шляхетний бокс!
  Юний партизан буркнув:
  - Нашi радянськi боксери найсильнiшi!
  Юний фриц iз посмiшкою вiдповiв:
  - Наша нiмецька школа боксу найтехнiчнiша i це визнано у всьому свiтi!
  Марат агресивно, помiтив знову зачепивши нiмецькому пiдлiтку вилицю:
  - Але ж ми вас фашистiв все одно перемогли!
  Обидва хлопцi стали блищати вiд поту, наче були з бронзи. I їхнi м'язи були гарними, шоколадними плитками. Вони билися як справжнi професiонали.
  I час вiд часу дiставали одне одного. I це було тверде видовище.
  Потiм Марат пустив у хiд свої босi мiцнi ноги. Ганс прийняв удари на лiктi i почав вiдповiдати. Обидва хлопчики замиготiли своїми босими, гострими нiжками.
  Ось це удари. I йде обмiн ударами. Ось Марат потрапив противнику ногою в пiдборiддя i одразу отримав гомiлки в нiс. I цього разу удар був такий сильний i, точний, що у хлопчика-партизана потекло юшка кровi. Щоправда, через пару секунд перестала литися. Ганса теж капiтально струснуло. Хлопчик-фриц зазначив:
  - На повний контакт!
  Обидва хлопчаки зупинилися...
  Марат, раптом вiдчувши огиду рикнув:
  - Ну, ми прямо як дикуни! Може, краще щось iнше...
  Ганс Фойєр iз подивом запитав:
  - А що iнше?
  Хлопчик-пiонер з усмiшкою вiдповiв:
  - Ну, наприклад, розвага, шляхом творення!
  Хлопчик Ганс iз посмiшкою запропонував:
  -Може, збудуємо мiсто?
  Марат посмiхнувся i кивнув:
  - Таку хочеш гру? А що це дуже цiкаво! побудувати мiсто та дбати про людей!
  Хлопчик Ганс з усмiшкою вiдповiв:
  - Це буде справдi нова стратегiя - у стилi - побудови комунiзму!
  Хлопчик Марат погодився:
  - I цим ми покажемо свiй великий клас управлiння!
  I пацани шльопнули кулаками одне в одного i заспiвали:
  Вiримо весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму.
  Яскраво свiтитиме сонце,
  Шлях осяявши комунiзму!
  . РОЗДIЛ ? 16.
  Дiвчата тим часом продовжували без особливого вияву невдоволення працювати. Що ж країну треба вiдновлювати. I цього разу вони попрацювали у полi.
  I працювали з повним ентузiазмом. Дiвчина гарували. Зрозумiло, вони були босонiж, i в одних лише трусиках. Працювали iз трудовим поривом. I намагалися пiдняти
  урожай. I ось пiсля чотирьох дiб працi поспiль, навiть уночi, дiвчата завалилися у глибокий сон.
  А ось у снi Оленцi знову було дано бачення, тому альтернативному всесвiту, де Адольф Гiтлер отримав феноменальне везiння Володимира Путiна.
  20 квiтня 1955 року... Знову зорельоти iмперiї Земля стартують: цього разу до Меркурiя. Найближчу до сонця планету планують вiдвiдати гiтлерiвськi космонавти.
  А що на планетi Земля, багато проблем уже вирiшено. Будуватися велика iмперiя, мiста, дороги, канали, заводи та фабрики. I жити стає все краще та краще. Все розвивається за планом.
  I водночас є i ринок, i великi капiтали. Iдеальне поєднання найкращого що є у двох системах - капiталiстичної та соцiалiстичної. Коли, з одного боку, жорстка однопартiйна система i тоталiтарна пропаганда, i iснує приватна iнiцiатива i ринок, i капiталiзм. Крiм того, є певна свобода у творчостi.
  У приватно оголенi жiнки i чоловiки часто миготять у кiно та малюнках. У планi голого тiла фашизм досить лiберальний. I проституцiя легальна за цiлком доступними цiнами.
  Справдi, навiть для пiдлiткiв є будинки терпимостi, щоб вони не впадали в гидкий грiх гоммосексуалiзму. Гомiкiв переслiдують, але при цьому подружню зраду навiть заохочують.
  I еротичних фiльмiв знiмається дуже багато. I статуї з голими жiнками та юнаками з'явилися у багатьох мiстах.
  Злочиннiсть знизилася... Мало того, у Третьому Рейху навiть були iдеї взагалi скасувати в'язницi. За злочин легше публiчна порка або штрафи з громадськими роботами, за те, що серйознiше - страта. Але поки що потрiбна робоча сила та концтабори з трудовиками залишилися. Але хлопчакiв i дiвчаток пороти стали частiше...
  Ось уже через мiсяць мав бути дарований тунель мiж Чукоткою та Аляською, залишилося зовсiм трохи... Пiд Ламаншем тунель уже функцiонує. Проритий i канал з Каспiйського моря до
  Iндiйський океан.
  Проритий та iнший дублюючий Суецький канал. Багато чого взагалi робиться. Ось є залiзниця вiд Берлiна до Делi i далi до Сiнгапуру. Побудовано дороги до Гiбралтару.
  I в Гiбралтарськiй протоцi теж мiж Африкою та Європою риють пiдземний тунель, який через рiк вже буде готовий. Нова влада у свiтi дуже багато робить. I пiднiмає економiку великi висоти.
  У всiх є на планетi Земля робота, нехай не завжди за фахом i кожен отримує зарплату. I жити всiм реально стало так добре. Або майже всiм...
  Третiй Рейх гнiв людство на щастя залiзною рукою. I це було дуже цiкаво.
  Самому Гiтлеру вже шiстдесят шiсть рокiв. Вiн любить хтиво мучити дiвчат i хлопчикiв, а також гладiаторськi бої. Водночас фюрер мрiє включити до складу Третього Рейху всi населенi свiти у всесвiтi. Вже вiдбулися успiшнi польоти нiмцiв на Марс та Венеру.
   А тепер можна злiтати i Меркурiй. I це було б дуже серйозним кроком на шляху вiдродження та консолiдацiї людства.
  У Гiтлера крутiшi плани Наполеона Бонапарта. Вiн хоче стати володарем усього Всесвiту. А найкращi лiкарi шукають елiксир вiчної молодостi. I лiзуть ДНК, щоб вiдтворити механiзм безсмертя, а також у генетику. I на ув'язнений у таборах смертi ставлять експерименти, з метою покращення людської породи, i щоб добитися омолодження. I в цьому планi
  багато чого в Третьому Рейху робиться.
  Гiтлер мрiє знайти силою науки безсмертя. Так само як вiн змiг майстерним шляхом обзавестися численним потомством. Як йому хочеться стати вiчним молодим, i правити вселенською космiчною iмперiєю подiбним до божества. А потiм справжнi арiйцi полетять завойовувати та iншi всесвiти. I це буде дуже круто i нiмецькою.
  Мрiї у фюрера, звичайно ж, великi. I вмирати не хочеться. Хоча вид у Адольфа i втомлений. Але деякi фiзичнi вправи вiн виконує. I навiть навчився грати у хокей.
  I це йому також подобається.
  У самому хокей грати можна по-особливому. Як це роблять арiйцi-садисти. А Адольф Гiтлер - це садист, i при цьому найбiльший завойовник в iсторiї людства змiг пiдкорити всю земну кулю.
  Фюрер має чималi амбiцiї. I ось уже ракети, що летять до Меркурiя, успiшно стартували та подолали орбiту планети Земля. Це показували на величезному кольоровому екранi, тож бачили мiльйони людей. Так людство робить новий, великий крок у пiдкореннi космосу. I Гiтлер почувається на бiлому скакунi. Ось вони летять до невеликої та найспекотнiшої планети.
  На Меркурiї багато цiнних металiв, i встановивши там сонячнi батареї, можна багато виплавляти цiнних зорельотiв та рiзних речей. Та й на планетi Земля запаси сировини величезнi.
  Гiтлер вважає, що можна буде видобувати кориснi копалини на Астроiдах та Юпiтерi. I що прогрес не зупинити. Розвиток технологiй коли весь свiт об'єднався рiзко прискорилося. I види озброєння та кiбернетичнi розробки зросли. Ось Гiтлеру, наприклад, показали кольоровий телевiзор розмiрами з долоню, i такий же вже тридцять на тридцять метрiв.
  Наука швидко розвивається. I новi автомобiлi здатнi досягати вже швидкостi звуку. А лiтаючi тарiлки вже двадцять звукових швидкостей розганяють.
  I чого лише в iмперiї Третього Рейху немає. Воiстину просто колосальнi досягнення видно неозброєним оком. I ось сам фюрер грає на ручнiй iгровiй приставцi.
  В даному випадку поки що iгри простi, але цiкавi. Наприклад, удав ковтає кроликiв та подовжується. Або що Гiтлеру бiльше подобається - стрiлянина з танка за цiлями. Теж поки що графiка дуже проста, але вже в ручному варiантi.
  Так, у Третьому Рейху багато рiзних чудес науки. Ось уже з'явився Iнтернет. Поки що тiльки в кiлькох мiстах, але лиха бiда почала. I вже науковi iнституцiї через мережу проводять обмiни. I комп'ютернi технологiї швидко розвиваються. А кольоровi телевiзори вже з'явилися в багатьох сiм'ях, а радiо вже зобов'язанi мати все. I всi дiти навчаються у школах.
  Їх там вчать грамотi та Батькiвщину любити i зрозумiло фюрера.
  Тож робота проходить капiтальна.
  Гiтлер взагалi дiє як супермен. I пiднiмає рiвень людства на висоту. I чорношкiрих навчили i читати, i писати. Багато чого розумного робиться.
  Незабаром глобальна мережа iнтернету огорне всю планету. I вже з'явилися невеликi та легкi дископодiбнi гелiкоптери, на яких лiтають приватнi громадяни. I дельтаплани, та iнше.
  I щось ще невидиме для радарiв.
  У Сибiру видобувають нафту i газ та багато iншого. Йде економiчний розвиток єдиної планети. I народи вчать нiмецьку мову i їхнiй рiвень швидко пiднiмається.
  А поки що фюрер, який пiдкорив всю Землю. Зробивши те, що нiкому не вдавалося, знову на бiлому конi.
  I зараз дивиться гладiаторськi бої.
  I в цьому випадку в незвичайному варiантi.
  А саме як хокейний матч. Двi команди хлопчикiв на ковзанах по одинадцять людей з кожного боку рубатимуться ключками. I водночас заганяти шайбу у ворота. Хлопцi приблизно з вигляду рокiв тринадцяти-чотирнадцяти. Вони майже голi в одних плавках, але на ногах ковзани, на яких вони ковзають. У руках ключки з титану.
  I вони мають гострi передки, яким можна розрубувати з одного розмаху.
  Так це жахливi дiти. I гарнi водночас.
  Гiтлер любить, коли гинуть приємнi на вигляд свiтловолосi хлопчики. Також улюблене заняття фюрера - це припiкати хлопчикам їхнi босi круглi п'ята.
   Приємно так мучити гарних хлопчакiв. Таке задоволення не передати словами.
  Фюрер вiдкинувся i подивився на маленький монiтор що тримав на долонi. Ось видно рух нових пластмасових танкiв Третього Рейху. Вони розганяються до трьохсот кiлометрiв на годину. I здатнi атакувати супротивникiв прямо на скаку. I данi машини ще й дуже живучi. Втiм, є цiлий набiр машин рiзного поколiння iз потужними характеристиками.
  Починаючи вiд "Пантери" i закiнчуючи танком "Монстр".
  I чого ще в третьому Рейху немає. Ось, зокрема, танки iз броньового скла. Теж цiкава iдея. У цих танках показники особливi i по-своєму унiкальнi.
  Склянi танки - це щось... I дуже оригiнальнi вони за конструкцiєю. Але найчастiше пiрамiдальних форм.
  Ну, гаразд, поки звiринце укладає ставки по гладiаторських поєдинках.
  Хто перемогти - команда у червоних плавках чи чорних?
  Дiти готовi битися, у хлопчикiв навiть блищать очi.
  Гiтлер поставив на червоних. Хоча тут результат непередбачуваний.
  Адже сили приблизно рiвнi.
  I ось дiти сходяться разом.
  I починається рубка. I ключки стикаються i летять у рiзнi боки iскри. I все здається якимось смертельним.
  Гiтлер зазначив:
  - Бойова школа!
  Мюллер кивнув з усмiшкою:
  - Та великий! Це погодьтеся найвищий клас!
  Фюрер зауважив:
  - Хокей - це добре, але голих п'ят хлопчакiв не видно!
  Борман з усмiшкою кивнув:
  - Припекти їх розпеченим залiзом куди приємнiше про великий!
  Впав перший розсiчений ключкою хлопчик у чорних плавках. Та це було брутально i круто.
  Гiтлер помiтив:
  - Свiт жорстокий!
  Босонога дiвчина в короткiй спiдницi принесла фюреру фужер зi змiшаним соком манго та апельсинiв. Гiтлер випив i зазначив:
  - Наша сила - мiй кулак!
  Борман помiтив iз посмiшкою:
  - А нашi танки найпотужнiшi у свiтi!
  Гiтлер поправив:
  - Вони не найпотужнiшi, а єдинi! Нам просто нi з ким бiльше воювати!
  Шпеєр помiтив iз посмiшкою:
  - Є ще й космос про великий фюрер!
  Гiтлер кивнув iз задоволеним виглядом:
  - Та там повно цивiлiзацiй! I ми їх завоюємо!
  Шпеєр зiтхнув:
  - Вони можуть виявитися технологiчно сильнiшими за нас!
  Фюрер агресивно гаркнув:
  - Тож цього не слiд допускати!
  Борман помiтив з жахливим виглядом:
  - Якщо прогрес так бурхливо розвиватиметься, то скоро з нами не одна, надцивiлiзацiя не зрiвняється!
  Гiтлер ревнув:
  - Ми правитимемо свiтом, точнiше всiм свiтобудовою!
  I глянув на монiтор. Космонавти - дiвчата та юнаки спокiйнi. Полiт проходить нормально - наче годинник. Танки бiжать i перелiтають через яри та великi ями.
  Багато рiзних колiзiй мали Нiмеччина, включаючи епоху роздробленостi. Але зараз вона це здолала. I мало того тепер весь свiт - це Нiмеччина.
  Держава багатонацiональна та консолiдована. I в Третьому Рейху жити стає краще та веселiше.
  Але гинуть гарнi хлопчики з ключками, на втiху натовпу. I особисто ублажаючи фюрера. I це, зрозумiло, таке жорстоке. I нестерпно, мабуть, коли страждають дiти.
  I розтинають голi, мускулистi, засмаглi тiла хлопчакiв - цi сталевi ключки. I вони помирають у тяжких конвульсiях.
  А Гiтлер тiльки скелiє i регоче, як i його кривава почет.
  А хлопчики гинуть i страждають.
  Фюрер знову дивиться на монiтор... Виставка досягнень Народного господарства. Ось потужнi гоночнi автомобiлi проносяться. Вони можуть розганятися до пiвтори тисячi кiлометрiв на годину i вiдриватися вiд землi. Це взагалi здається супер та грандiозно. I такi тут машини найпотужнiшi з електричними двигунами.
  Далi фюреру глянув i на атомнi криголами. Це теж справляє враження. Криголам з ядерним реактором, що ламає полярнi льоди... Так грандiозно. I це необхiдно для освоєння Арктики. I йде полювання моржiв.
  А пiд крижаним панцирем Антарктиди будуватиметься нове мiсто. Його почали зводити ще до початку Другої свiтової вiйни. I багато вже збудовано... I це теж грандiозно.
  Пустелю Сахара озеленюють. I там уже ростуть плантацiї з бананiв та iнших екзотичних фруктiв. Дуже грандiознi проходять забудови. I вже створюють установки, якi
  викликають штучнi дощi у пустелях. I навпаки розганяючi хмари, особливо непотрiбнi та шкiдливi iз градом.
  У Третьому Рейху також вже навчилися робити з нафти та вугiлля - м'ясо, котлети, ковбаси, сири, молоко та багато iншого. I це розробляють... Але, в принципi, у майбутньому харчуватимуться люди електрикою. А сiльське господарство помре. Наука у Третьому Рейху дуже швидко розвивається.
  Ось, наприклад, лазерну зброю вже роблять. Причому здатне до бойового застосування.
  Тим часом Гiтлер знову глянув на поле бою.
  Залишилась на ногах лише два хлопчики в червоних плавках i один у чорних. Але i його хлопцi незабаром добили. Та скiнчилася ця катастрофою неймовiрною.
  Гiтлер плюнули i гаркнув:
  -Мистецтво вимагає жертв!
  Майнштейн пiдтвердив:
  - Найбiльше жертв вимагає вiйськове мистецтво про мiй фюрер!
  Гiтлер кивнув:
  - I вiйськове теж! Вiйна - це чудова розвага, хоч i втомлює!
  Пiсля хлопчакiв у хокей билися вже дiвчата. Теж в одних лише плавках i з оголеними грудьми. I на ковзанах iз ключками-шаблями. I також одинадцять на одинадцять.
  Чудовий скажемо прямо має бути поєдинок.
  Гiтлер зазначив:
  - А я дiвчат люблю i тому давлю!
  Борман заявив:
  - Ви генiальний мiй фюрер!
  Гiтлер як ричить:
  - Найгенiальнiший фюрер у всесвiтi!
  I це було досить кумедно.
  Знову уклалися ставки. Однi дiвчата були у синiх плавках, iншi у бiлих.
  Гiтлер поставив на бiлих.
  Всi дiвчата були блондинками, але видно їх, як i хлопчакiв пiдфарбовували.
  Гiтлеру дуже подобалося дивитися на голi тiла дiвчат, i вiн бурчав немов задоволений борiв. Так, це буде жорсткий бiй.
  Ось лунає сигнал гонгу. I войовницi зближуються. Починається битва. Красунi борються, використовуючи ключки та iнше. Вони класнi войовницi. I як густо летять iскри.
  I стикаються ключки i сиплють iскри вiд них потоком.
  Гiтлер вдивляється у засмаглi, мускулистi жiночi тiла. Вони починають розiгрiватися та блищати вiд поту. I це виглядає дуже здорово. Фюрер навiть балдеє вiд лютi.
  Ось це та й бiй як бiй.
  Борман шепнув:
  - Якi гарнi дiвчата про фюрер?
  Гiтлер з усмiшкою кивнув:
  - Бракує їм тiльки пiдсмажити босi п'яти. Тодi було б ще краще!
  Борман iз цим погодився:
  - Та стало б набагато краще про мiй фюрер!
  Одна з дiвчаток упала, їй потрапило ключкою по головi i розсiкло череп. Так це дуже жорстоко.
  Фюрер зiтхнув:
  - Дуже криваво, але куди подiнешся!
  Мюллер логiчно зауважив:
  - Хтось є, а когось їдять!
  Шпеєр вiдповiдно кивнув з усмiшкою:
  - I не залишиться навiть недоїдкiв!
  Ще одна однiй дiвчинцi вiдсiкло руку по плече. I вона завалилася, стiкаючи кров'ю. Так це величезна жорстокiсть.
  Фюрер агресивно прочирикав:
  - А хто побачить нас, той одразу ахне,
  I в когось одразу смаженим запахне!
  I фюрер як зареготає, наче буйнозмiшаний.
  I ось ще одну дiвчину перерiзали навпiл. Оце звiрство.
  Фюрер зiтхнув. Бувало i його били особливо в гiмназiї. Та не дуже солодко було Гiтлеру. I сам фюрер навiть був визнаний непридатним до стройової служби за станом здоров'я. Так це дуже бридко.
  Фюрер взяв i заспiвав:
  - Бравi солдати з пiнями йдуть,
  А хлопцi слiдом весело бiжать...
  Ех лiвий, лiвий, з пiснями йдуть,
  А хлопчаки слiдом босi бiжать!
  Хочеться хлопчакам в армiї служити,
  Хочеться хлопчакам подвиг здiйснити!
  Ех лiвий, лiвий в армiї служити,
  Ех лiвий, лiвий подвиг здiйснити!
  Та пацани треба сказати виявилися бойовi. Точнiше не пацани та дiвчата. Хоча тих i iнших любив фашист номер один жорстоко мучити.
  Ось хлiбом фюрера не годуй, а дай хлопчика чи дiвчину помучити.
  Гiтлер навiть проревiв:
  - Я вам зарiжу, я вас зарiжу!
  Я вас зарiжу, i всiх перерiжу!
  Ось так це все було смiшно та весело.
  А фюрер бiснував. I дiвчата падали у гладiаторському поєдинку та гинули.
  Гiтлер узяв i знову глянув на монiтор. Так ось полiт до Меркурiя йде за графiком. А небi гелiкоптери виписують вiражi, i це дуже гарно. I багато iншого видно технiки. I не лише воєнної. Ось, наприклад, i трактори з'явилися дуже ефективнi. I потужнi, значнi комбайни. I все це справляє капiтальне враження.
  А якi у Третьому Рейху культиватори. Диво, що вже навiть в Африцi немає голоду. I як усе стало розвиватися та процвiтати.
  Третiй Рейх немов Римська iмперiя - яка хоч i жорстока, але прогресивна, змушуючи народи перебуває у єдинiй упряжцi. У твердiй, єдинiй упряжцi, i пiд батогом вона рухається вперед. I є рух i прогрес, i величезнi досягнення.
  I фюрер прагнутиме вершин.
  Гiтлер подумав, що йому не вистачає лише юностi. А так у нього все є. I коли будуть вiдкритi ефективнi засоби омолодження, Вiн стане справжнiм Божеством з великої лiтери.
  Гiтлер взяв i ревiв:
  - Будуть новi вiки,
  Буде змiна поколiнь.
  Але нiхто й нiколи,
  Чи не забуде iм'я Ленiн!
  I розсмiяється! Вiн фюрер зумiв перемогти i поховати свiтовий комунiзм. Нинi ж фюрер ховає Християнство та Iслам, нав'язуючи власну релiгiю. I це, зрозумiло, рухається успiшно.
  Сам Гiтлер майже атеїст. Хоча вважає, що вищi сили йому без жодних сумнiвiв допомагали. I багато зробили для трiумфу фюрера. I що майбутнє людства забезпечене.
  Фюрер поважав зi свiтових лiдерiв найбiльше Чингiсхана. Цей жорстокий i сильний правитель зробив найбiльше iсторiя завоювань. I лише Гiтлеру вдалося перевершити Чингiсхана.
  I хоче його фюрер дуже багато. I влада над всесвiтом, або навiть над безлiччю всесвiтiв! Ось тiльки питання чи встигнуть винайти безсмертя до того, як фюрер загнеться?
  Це, певна рiч, ще питання. Сам Гiтлер вегетарiанець i веде здоровий спосiб життя. Але тобi вже шiстдесят шiсть рокiв. I з року звичайно ж щось змiнюється на гiрший бiк.
  На жаль, це данiсть. I на обличчi з'являються новi зморшки, а на головi сиве волосся.
  Гiтлер вiдчуває, що старiє, i це йому викликало смуток i похмурiсть у думках.
  Ех таки добре бути молодим...
  Ось уже залишилася на ногах лише дiвчина в бiлих трусиках на ногах. У хокеї хтось упав добивають. Це дуже жорстокий вид спорту. Особливо, якщо це нiмецьких хокей.
  Ну що ж, знову фюрер виграв.
  Ну, що ж тепер хокейнi матчi закiнчилися i лiд iде.
  Ось будуть битися гладiатори на пiску. А стадiон iз великим ефектом йде пiд землю.
  Загалом у Третьому Рейху багато пiдземного будiвництва. Включно з метром вiд Берлiна до Москви. Його незабаром теж добудують. I з Москви метро до Ленiнграда.
  Точнiше Гiтлер-граду.
  СРСР окуповано i навiть його самоврядування виявилося обмеженим. Особливо пiсля смертi Сталiна. Що ж кожному своє!
  Сталiн дiє ефективно, а пiсля нього гаулейтер Берiя.
  Росiйських i взагалi слов'ян онiмечують. Йде германiзацiя свiту. I скоро навiть чорнi вважатимуть себе нiмцями. Формуватиметься арiйський дух.
  Фюрер зiтхнув. Йому хотiлося жити i творити далi... Щоб усi всесвiти в Гiпервсесвiтi завоювати. I дiйти до краю та меж простору. Якщо звичайно цi межi i є.
   Може всесвiт абсолютна нескiнченнiсть. I її краю досягти в принципi неможливо, то немає кордонiв?
  Фюрер навiть проспiвав iз ентузiазмом:
  - Не зрозумiла вiдповiдь, кордонiв бiльше немає,
  Ми всi викривлення всесвiту суцiльного!
  Але все йшло по наростаючiй. Ось новi воїни на бiй...
  Воюють п'ять мельком, проти слона. Дiтям рокiв тринадцять-дванадцять, i вони озброєнi короткими мечами. I у них практично немає шансiв.
  Хлопчики в одних плавках i задкують.
  Звучить сигнал i на хлопцiв кидається слон. I такий вiн величезний та здоровий. Оце битва.
  Фюрер зазначив:
  - Одностороннє побиття! Куди малькам проти слона!
  Мюллер погодився:
  - Ви як завжди маєте рацiю про фюрер!
  Гiтлер гаркнув:
  - Ось помучити хлопчика - це кайф!
   I уявив собi, як катує дитину, чи ламає їй кiсточки.
  Це цiкаво, коли розпеченi щипцi ламають хлопчику ребра. Або виривають дiвчинi груди. А коли ти крутиш красунi червонi соски, то це й зовсiм сильне порушення.
  Як любив Гiтлер особисто катувати хлопчикiв та дiвчат. Яке вiн вiдчував при цьому величезне задоволення. Цього не передати словами.
  А слон топче i вбиває хлопчакiв. Наскiльки це жорстоко i при цьому приносить фюреру колосальне задоволення.
  Ось, наприклад, хлопчику припiкають круглу, рожеву п'яточку, а воно так оглушливо верещать. I його крики велика насолода.
  Фюрер глянув на монiтор. Ну в польотi до Меркурiя поки що без змiн. Усе за планом. Ось iз нових досягнень показують стiльниковi телефони. Так це зручно. Можна перемовлятися
  практично у будь-якiй точцi земної кулi. Ну це, звичайно ж, вiдмiнне досягнення. Але цього, зрозумiло, мало. Потрiбно ще чогось приголомшливого.
  Гiтлер муркоче:
  - Телефони, телефони - будуть новi айфони!
  I йому стає буквально кумедно.
  Ну от хлопчики затоптанi та вбитi. Що так це круто i завершилося.
  Слона вiдводять. А вiд хлопчикiв лише одне криваве мiсиво. Навiть жахливо. Поле доводиться зачищати.
  Гiтлер подумав, що якби вони програв, то увiйшов би в iсторiю типу Наполеона - кривавого невдахи. А так вiн є справжнiм Божеством. Що вiдтворила iмперiю, що мiцнiше монгольської i буде стоять багато тисячолiття.
  Взагалi Чингiсхан мiг би захопити весь свiт, або принаймнi всю Схiдну пiвкулю. Але не встиг. А його сини розкололи iмперiю, i вона втратила пробивну силу.
  А потiм i покаялася, канувши в лепту. А Монголiя стала китайською провiнцiєю. Причому за управлiнням китайцiв монголи мало не вимерли. Так це колiзiя.
  Ось новий бiй...
  Цього разу борються дiвчата. Одна чорна з Африки iнша блондинка та слов'янка!
  Дiвчата в руках тримають мечi та щити. У чорної щит круглий, у слов'янки трикутний. I меч африканки кривий, а росiйська пряма.
  Обидвi дiвчата лише у плавках чорного кольору. Ну їх за кольором шкiри та волосся i так вiдрiзнити просто. Так що трусики вони одягли однаковi. Дiвчата мускулистi та їхнi груди оголенi.
  Вони просто принаднiсть i диво.
  Гiтлер вимовляє:
  - Гарнi дiвчата!
  Борман зазначив:
  - Бiй непередбачуваний, вони обидвi сильнi!
  Фюрер кивнув:
  - Я поставлю на бiлявку!
  Пролунав сигнал... Красунi зiйшлися в жорстокiй сутичцi. Вiдразу стало ясно, що бiй буде довгим. Обидвi войовницi професiоналки.
  Гiтлер згадав, як вiн катував дiвчину. I взяв її розпеченими щипцями за груди. Та стиснула зуби i стримала бiль. Фюрер крутив її, та й так. Ще й припiкав п'яту розпеченим залiзом. I ламав їй пальчики на ногах. Але навiть стогiн не вирвав у дiвчини з грудей. Та ось то була партизанка. I їй будь-якi тортури не почем.
  Iнодi виявляли неабияку мужнiсть i хлопчики. Але як приємно слухати стогiн хлопчикiв вiд болю. Вони ще й дитячi та трохи чоловiчi. I ти їм ламаєш кiсточки. Або смажиш
  пiдошви на жаровнi. Або садиш на iгри, пiдiгрiваєш. Приємно ще робити клiзму дiвчатам i хлопчикам iз окропу, або розплавленої олiї. Тут бiль такий, що будь-який заволає. Ось це справдi кати.
  Гiтлер заспiвав з люттю:
  - У своєму царствi Кощiй,
  Все живе та свiтле губить...
  Вiн жорстокий i жадiбний,
  I дуже не любить дiтей!
  I фюрер засмiявся. Нi мучити красивих хлопчикiв i дiвчат вiн любив. Дiвчат мучив рiдше. Це коли дорослi дiвчата та хлопчики набридали. А старий i мучити гидко.
  Чоловiкiв волохатих i смердючих особисто катувати гидко i неприємно. А ось хлопчикiв, коли вони ще не волохати, i вуса не пробилися катувати великий кайф для фашиста номер один.
  Дiвчина тим часом рубалися на всю. Вони стали блищати вiд поту, вiд чого виглядали ще красивiше.
  Фюрер продовжував мiркувати та згадувати. Свого часу вiн у Вiденськiй бiблiотецi прочитав маркiза де Сада. I це справило на майбутнього фюрера, який тодi був просто середнього зростання юнакiв враження. Та справдi тортури, катування, знущання так збуджують - особливо над жiнками. Правда у маркiза де Саду гомосятин
  багато i це гидко.
   Iнодi описувалося що тази з фекалiями стоять на столах поруч iз їжею. I це теж гидко. Але коли мучать хлопчикiв та жiнок це так збуджує.
  Або коли над жiнками витончено знущаються. I це так приємно. Гiтлер любив тортури, муки та катування.
  Але одна справа мучити кiшку чи собаку. Сталiн теж був жорстокий iз тваринами, а iншу людину. Особливо якщо людина гарна. Яке задоволення фашисту номер один
  доставляло катування жiнок.
  Фюрер взяв i заспiвав:
  -Нехай рiчки кровi-течуть по землi,
  Нехай стогнуть вiд болю - пожежi скрiзь!
  Нехай смерть пожирає - жнива людських тiл,
  Планета страждає - панує свавiлля!
  I як завиє це жорстокий кат та садист номер один.
  А дiвчата тим часом б'ються. I такi спiтнiлi розкидають бризками.
  I їхнi босi п'ята так i миготять, i блищать.
  Гiтлер милується... Та його iмперiя побудована на кровi, але при цьому батiг жене людей на щастя. Ось i Сталiн був жорстокий i стiльки збудував рiзних заводiв та фабрик.
  I пiдняв СРСР. Ще б десять рокiв i Росiя могла б стати непереможною. Але фашисти напали вчасно i здобули велику перемогу.
  Фюрер дивиться на те, як проходять бої та позiхає. Та обидвi дiвчата сильнi у захистi i такий бiй нецiкавий.
  Фюрер згадав вiйну зi США. нелегко далася перемога над Америкою. I це все породило особливi сумнiви. Але Гiтлер довiв вiйну над Америкою до перемоги.
  I став справжнiм монстром.
  А що є пекло? Це порожнє мiсце в головах людей i все перетворюється на пекло.
  Шпеєр теж сидить i думає. Насправдi Гiтлер - це чудовисько, що мучить хлопчикiв та дiвчат. I його дика пристрасть iз припiканням п'ят дiтей огидна для цивiлiзованої людини.
  Але при цьому треба сказати, що вiн змiг зробити те, що здавалося казкою. Його називають пiдпiльники серед християн антихристом. I в цьому є частка iстини.
  Але при цьому Антихрист змiг спати людство залiзною дисциплiною та повести до зiрок. I Шпеєр у цьому брав участь. Ось таке вийшло небачене диво.
  Ех що трапилося те й трапилося!
  Дiвчатам стали кидати пiд босi ноги вугiлля, щоб розвеселити та оживити бiй, i вони заверещали.
  Фюрер люто вiдзначив:
  - Ось так по п'ятах їх!
  I як зареве:
  Нехай тiльки смерть править лютий бал,
  Вам усiм померти - Сатана вас до вiдповiдi визнав!
  Публiка у захватi...
  Гiтлер знову затих... Йому згадалося, як його били в гiмназiї. I як йому було тендiтному пiдлiтку боляче i страшно. I це пекельний комплекс юностi. I як це гидко.
  Владику половина свiту, найточнiше свiту били i плювали.
  Всiх би їх вiдправити в пекло i там вiчно мучити.
  Фюрер як завиє:
  Я всiх повбиваю, i всiх розшматую!
  Будемо вам смерть, я вовк ведмiдь!
  I знову звучить пiсня з посмiшкою дiвчинки...
  Точнiше в головi фюрера наполегливо барабанить пiсня про Сталiна;
   Вiд краю до краю, по гiрських вершинах,
   Де гiрський орел здiйснює полiт,
  Про Сталiна мудрого, рiдного i коханого,
   Прекрасну пiсню складає народ.
  
  Летить ця пiсня швидше, нiж птах,
   I свiт гнобителiв зло тремтить,
   Її не утримають пости та кордони,
   Її не утримають нiчиї рубежi!
  
  Її не лякають нi нагайки, нi кулi
   Звучить ця пiсня у вогнi барикад,
  Спiвають цю пiсню i рикша, i кулi,
  Спiває цю пiсню китайський солдат.
  
  I пiсню про нього пiднiмаючи, як прапор,
   Єдиного фронту крокують ряди;
  Горять, спалахує грiзне полум'я,
  Народи постають для останньої боротьби.
  
  I ми цю пiсню спiваємо гордовито
   I славимо велич Сталiнських рокiв,
  Про життя спiваємо ми, прекрасного, щасливого,
  Про радiсть наших великих перемог!
  
  Вiд краю до краю, по гiрських вершинах,
   Де свою розмову лiтаки ведуть,
  Про Сталiна мудрого, рiдного i коханого,
   чудову пiсню народи спiвають!
  . РОЗДIЛ ? 17.
  Фрiдрiх-Володимир Бiсмарк-Рибаченко i повоювати як слiд не встиг. Туреччина капiтулювала, i всi її частини також. I вiйна тут закiнчилася. Всi iншi країни, крiм СРСР, близькi союзники Третього Рейху i пiд його сильним впливом. А Муссолiнi цей старий пень взагалi навiть запропонував Гiтлеру, щоб уникнути вiйни, включити
  Iталiю безпосередньо до складу Третього Рейху. Щоправда, ще вiдносно самостiйнi Фiни, i особливо Iспанiя Франко, i Португалiя.
  Видно, наступний удар чекає на Iспанiю та Португалiю. Але вiн теж буде коротким у темпi блiц.
  Зрозумiло, що iспанцi та португальцi не суперники. А Iталiя сама готова увiйти до Третого Рейху добровiльно. Муссолiнi старий i хворий, i зрозумiло, що йому не хочеться воювати з противником, проти якого в нього немає жодного шансу.
  Але поки буде вiйна з Iспанiєю та Португалiєю, можна поспати та побачити гарний, з великою кiлькiстю дiвчат сон.
  Епiчна битва з Китаєм тривала. I ось атакують китайцi радянськi вiйська за всiма периметрами.
  А Червона Армiя вiдбиває їх наступ. I триває жорстока битва.
  Наташа дає чергу i кидає босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату. Розриває супротивникiв i реве:
  - Слава епосi росiйських богiв!
  Зоя теж з ворогами бореться бiльш нiж упевнено. Скошує супротивникiв i реве:
  - В iм'я Великої Росiї!
  I теж босими пальчиками нiжок запустить подарунок смертi.
  Ось так цi дiвчата дуже хвацько за справу взялися.
  Августина теж ведучи дуже влучний вогонь по супротивнику, i жбурляючи гранати босими пальчиками нiжок, гаркнула:
  -За великий СРСР!
  I Свiтлана бореться з китайцями, вибиваючи їх шеренгами, реве:
  - За круту Русь!
  I голою п'ятою пiддасть вбивчий подарунок смертi.
  Ось це команда дiвчат народжених убивати китайцiв. I не лише китайцiв.
  Наташа хихикнула i стрiляючи по китайцях, взяла i в'якнула:
  - Слава СРСР!
  I босими пальчиками нiжок як запустить вбивчий.
  Зоя, продовжуючи стрiляти по воїнах пiднебесної iмперiї, агресивно видала:
  - Слава нашiй армiї!
  I голими нiжками жбурне руйнiвне.
  I Августина як лупе по китайцях i проворкує:
  - Нашiй Батькiвщинi слава!
  I босими пальчиками нiжок запустить знищення.
  Свiтлана теж трощить ворогiв, вибиває їх з люттю i верещить:
  - За священний комунiзм СРСР!
  Ось такi дiвчата боротимуться на совiсть. I б'ються, i перемагають.
  Оленка боролася дуже посилено i кидала босими пальчиками нiжок убивчi подарунки.
  I дiвчина проворкувала:
  - За комунiзм!
  Анюта дуже красиво стрiляла в супротивника, i голою п'ятою вразила китайцiв i пискнула:
  - За Росiю комунiзму!
  Ось Алла боролася дуже скромно i активно. I босi пальчики нiжок запустили iз убивчою силою.
  Дiвчина рикнула:
  - За комунiзм СРСР!
  Дiвчина Марiя взяла i дала чергу, скосила китайцiв i рикнула:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  I босими пальчиками нiжок запустила вбивчу силу.
  Олiмпiада теж дала влучну чергу i скосила безлiч ворогiв. I проворкувала дiвчина, жбурнувши босими пальчиками нiжок i в'якнула:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  Маруся бореться з дикою люттю кiшки i стрiляє по китайцях. I масово їх нищить.
  I реве дiвчина:
  - Це дуже круто!
  Мотрона дуже точно б'є по китайцях, i скошує як колоски. Ось це дiвка.
  I реве собi з накатом:
  - За Дуже добрий комунiзм!
  Сталенiда теж боролася з дикою радiстю i зрiзала з вiйськ Мао. Отака вона бойова баба.
  I писала по противнику дуже влучно.
  Сталенiда спiвала:
  - Слава епосi комунiзму!
  Ось такi виявилися тут бойовi дiвчата. I дуже гарнi та бойовi.
  Войовниця дала по супротивниковi чергу. Скосила масу китайських вiйськ i пискнула. За Росiю та свободу до кiнця.
  Веронiка, стрiляючи по китайцях, довбала їх ракетами i пищала:
  - Слава комунiзму!
  Вiкторiя, ведучи вогонь по жовтих воїнах, прочирикала:
  - За Вiтчизну!
  Ось це дiвчата - самий сiк i краса. Дуже навiть гарнi та бойовi дiвки. I в них величезна сила. I такi бойовi дiвчата
  i трощать, i молотять, руйнуючи китайцiв.
  Серафима теж писала по ворогу, вибиваючи китайцiв з дикою силою.
  I дiвчина метала у противника босими пальчиками нiжок убивчi подарунки смертi.
  Ось це дiвки - просто супер.
  Оленка строчила по китайцях, i дуже агресивно ворогiв скошувала.
  Войовниця проворкувала, зрiзуючи воїнiв пiднебесної iмперiї.
   I ревла:
  - За Вiтчизну - нашу матiр!
  Анюта дуже активно строчить з ворогами i скошуючи ворогiв iз її силою. I босими пальчиками нiжок метнула забiйну та колосальну силу.
  I дiвчина прочирiкала:
  - Слава комунiзму!
  I яскраво-червоним соском наша за кнопку базуки i пiдпалила танк.
  Ось бойова Алла трощить супротивника з великою люттю. I стрiляє, i мочить винищуючи китайцiв.
  Ось це дiвчата дуже гарнi та бойовi стали героями.
  Бойова Алла в країнi довбає з дикою люттю.
  Ось це вiйськовий шлях у дiвчат. Якi стали навiть бойовi. I дуже агресивно трощили китайцiв.
  Бойова Марiя дуже трощила з дикою силою, i зрiзала всiх немов бритвою.
  I босими пальчиками нiжок дiвчисько кидали гранати руйнування. I безлiч ворогiв порвала дiвчина.
  Ось знову у бою вже Олiмпiада. I знову трощить китайцiв. I знову босими пальчиками нiжок шпурнула з убивством та руйнуванням.
  I буде це брутально i дуже агресивно.
  I Олiмпiада почала воювати i голою п'ятою пiддала руйнування та тотальну смерть.
  Ось така бойова дiвчина-богатир Олiмпiада ця. Ось це бойова дiвка.
  I Маруся трощила китайцiв, з великою люттю. I викошувала їх iз дикою вiдвагою.
  I полуничним соском взяла та направила вбивчу силу.
  I маса китайцiв у трунi.
  Оленка заявила, стрiляючи в ворога, i верещала:
  - За найсильнiший комунiзм свiту!
  Анюта, строчачи по китайцях i агресивно вiдзначила:
  - Ось знову ми на конi бiлому!
  Ось бойова Алла знову у жорсткому бою. I дiвчина руда знову строчить по китайцях, i верещать на всю горлянку.
  I їх безпосередньо винищує.
  I верещать на всю горлянку.
  I дiвчина строчить немов кулемет.
  I Марiя дiє з усiєї дикої сили. I стрiляє по китайцях дуже влучно. I скошує ворогiв дуже точно - кожна куля у око.
  I реве:
  - За Русь Сварога!
  Олiмпiада дуже жорстоко дiяла i вбивала супротивникiв i скошувала китайцiв. I дуже бойова дiвка-богатир. Ось це дiвчата - просто супер.
  I проти них нiхто не вцiлiє.
  Олiмпiада ворогiв капiтально косить. I вибиває китайцiв босими пальчиками нiжок жбурляючи вбивчi подарунки смертi. Олiмпiада - це зрозумiло, дiвка дуже крута i сама у свiтi бойова з усiх.
  Ну i довбає ж по китайцях, i викосить їх мечем.
  I дiвчина вiзьме i заспiває:
  - Я є красуня класу Гiпер!
  Ось це дiвчата такi гарнi i дуже бойовi. Вони колосального ступеня азарт i сила на диво.
  Маруся стрiляє по китайцях i пищить:
  - За епоху комунiзму!
  I теж босими пальчиками нiжок як по китайцях довбане. Ось це дiвка - просто супер.
  Мотрона по ворогах з убивчою силою за допомогою червоного соска грудей з базуки врiже. I це справдi її гiперсила.
  I войовниця пискне:
  - За великий комунiзм!
  Ось це дiвчата, якi борються за СРСР та показують чудеса героїзму. Немає проти таких дiвчат, жодному вороговi не встояти. Навiть такому численному, як китайцi. Хоч вони й здатнi трупами до Москви закидати.
  Сталенiда бореться з переважаючими силами супротивника. I теж як натисне на кнопку базуки полуничним соском i пискне:
  - Я войовниця класу супер!
  I пiдморгне своїм приятелям.
  Веронiка теж китайцiв агресивно трощить, i не дає їм пощади. I йде капiтальне винищення.
  Дiвчина дуже бойова i у нiй феноменальна космiчна сила.
  А у Сталенiди що смiливо трощить китайцiв цiєї сили ще бiльше. Ось це скажемо так, прямо дiвки.
  Вiкторiя довбає китайцiв з великою активнiстю, вражає їх i реве:
  - Я дiвчина класу гiпер!
  I Серафима молотить китайцiв з азартом мегери, скошує їх, i верещить:
  - Я красуня рiвня ультра!
  Альбiна та Альвiна в небi китайцiв трощать. I з ними Хельга. Як вони активно взялися за жовтих. I винищують капiтально.
  Альбiна босими пальчиками нiжок збила китайську машину i пискнула:
  - За НДР!
  Альвiна теж збила лiтак жовтої iмперiї i в'якнула:
  - За найбiльшi вершини комунiзму!
  I Хельга з неба за допомогою босих пальчикiв нiжок накрила танк Китаю i прочирiкала:
  - За перемоги вище за дах!
  Ось так i билися бойовi та гарнi дiвчата.
  Анастасiя Вiдьмакова теж з неба трощила китайцiв i спiвала:
  - Славитись нехай комунiзм!
  I босими пальчиками нiжок кидав по супротивниках з лiтака бомби.
  I Акулiна Орлова теж молотила китайцiв i спiвала:
  - Слава Вiтчизнi нашiй.
  I скидала на ворога важкi та вбивчi бомби.
  Ось це бойовi були скажемо прямо дiвчата.
  Мiрабела Магнiтна трощила супротивникiв з колосальним ступенем iнтенсивностi i верещала:
  - За великий та могутнiй комунiзм!
  I знову дiвчинка пiдморгувала своїми бузковими очима.
  Ось це були дiвки.
  Анастасiя Вiдьмакова молотила по китайцях i пробивала їх, завивши:
  - Моє нове кредо - всiх перемагати!
  I теж як застосує босi пальчики нiжок.
  Акулiна Орлова молотила супротивникiв. Скошувала їх немов гребiнцем, i верещала:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I як пiддасть голою п'ятою.
  I Мiрабела Магнiтна ворогiв збиває зi своєю колосальною силою i верещить:
  - Я дiвчина звiстка супер!
  I червоним соском як натисне на кнопку.
  Ось це дiвча - просто супер i гiпер.
  Альвiна трощила китайцiв i верещала з великою силою:
  - За комунiзм!
  I голими п'ятами як на педалi натисне. Ось це дiвка просто супер.
  I Альбiна за китайцями як лупанет. I влаштує їм капiтальний гiпер.
  I безлiч ворогiв разом вiзьме i покладе.
  I зробить це все босими пальчиками нiжок.
  I заспiває:
  - Я найкласнiша дiвчина у свiтi!
  Хельга теж молотить китайцiв. Їх колосально та активно винищує. Але потiм босими пальцями нiжок ракету наведе, i дзот китайських рознесе.
  А це взагалi супер.
  I дiвчина смiється...
  А ось Єлизавета на своєму танку, як за китайцiв, вiзьметься i влаштує їм повний розгром. I масу китайцiв замочить досконалою разом.
  I башти з танкiв Китаю вiдриває.
  Єлизавета дiвчина, яка є найвищим класом супермен. I босими пальчиками нiжок ворогiв ламає. I буквально їх закопує у землю.
  Ось як ця Єлизавет - просто Гiпер.
  I її танк як по китайцях та довбає.
  Взагалi не дiвчина, а щось супер активне та бойове.
  А Катерина, як китайцiв, молотить. У неї сила i спритнiсть неймовiрнi. I вона за допомогою босих пальчикiв нiжок винищує солдатiв пiднебесної iмперiї.
  Ось це дiвка i стiльки китайцiв уже замочила.
  I взяла, i заспiвала:
  - Я є ультра!
  I Олена ворогiв капiтально молотить. Показує їм свiй клас супер, i реве:
  - Я Гiпер!
  I босими пальчиками нiжок як довбає по китайцях. Ось це дiвка.
  I Єфросинiї бiйцiв Китаю винищує в дуже агресивнiй манерi. I стрiляє, використовуючи босi пальчики нiжок дуже точно.
  I при цьому ще й муркоче:
  - За Вiтчизну та Росiю, буде наш Сварог месiя!
  Дiвчата скажемо прямо так - воїни честi.
  Єлизавета, ведучи вогонь по китайцях, помiтила:
  - Менi взагалi якось бiльше до вподоби росiйськi Боги!
  Катерина пальнула голою п'яткою давлячи на кнопку, знесли китайський танк i пискнула:
  - I менi теж росiйськi боги бiльше подобаються! Насправдi навiщо нам Iсус, обрiзаний на восьмий день?
  Олена пискнула з люттю:
  - Менi соромно за князя Володимира!
  Єлизавета iз цим погодилася:
  - I має бути соромно!
  Олена iз цим погодилася:
  - Звичайно ж соромно, щоби росiяни поклонялися єврейським святим!
  Катерина взяла i гаркнула:
  - У нас мають бути росiйськi святi та боги!
  Єлизавета з цим погодилася, скелячи зубки:
  - Так повиннi!
  I пiдморгнула супротивниковi.
  Єфросинiя енергiйно вiдзначила, лупнувши з гармати по китайцях:
  - Ми переможемо пiднебесну iмперiю...
  I знову Єлизавета як лупне по супротивнику забiйно.
  Герда також бореться дуже вправно. Вражає китайцiв з убивчою силою i верещить:
  - За комунiзм великий!
  i така вона войовнича та знаменита краля!
  Шарлота теж трощить китайцiв i вищить, скелячи зубки:
  - Це супер!
  I така бойова дiвчина класу мега!
  Христина теж босими пальчиками нiжок по китайцях довбає. I їх безпосередньо переб'є.
  I вiзьме, i провоє:
  - Я арiйка номер один!
  I Магда по китайцях лупне, i масу їх переб'є i прошипить:
  - За СРСР та НДР!
  I пiдморгне свої сапфiровими очима. Ось це дiвка - просто гiпер!
  Немає з дiвчатами класу супер i гiпер не впоратися китайцям.
  А вони дiвчата такi войовничi.
  I ще спiвають з азартом:
  - А кого в бою знайдемо,
  А кого в бою знайдемо...
  З тим жартувати не стане,
  На частини розiрвемо!
  I войовницi як розривуться. Ось це дiвки.
  I вони ще й босi нiжки пхали в рила полоненим китайським солдатам. I змушували їх цiлувати їхнi голi круглi п'ята.
  Ось це дiвчата у бiкiнi.
  А ось китайцi катували комсомолку. Скрутили їй руки ззаду, i пiднялися на дибу. I пiдняли вгору. I вивернули дiвчину на деревi. I пiдняли її вище. А потiм взяли та вiдпустили.
  I дiвчина впала. Бiля самої трави взяла й зависла. I завмерла. А китайцi злiсно розреготалися. Потiм дiвчину знову взяли i пiдняли вище, до верхiвки дерева.
  А потiм знову її вiдпустили. Дiвчина впала i знову зависла бiля самого дна. I мотузка натяглася, а красуня завила вiд болю. i її знову стали скидати вище.
  Затягли на саму гору. Пiдкинули добре, дали трохи провисiти. I потiм знову з дикою люттю вiдпустили. I дiвчина знову впала i в неї виверталися суглоби. I взагалi вона була зовсiм гола. i як їй було боляче.
  Потiм її знову пiдняли вчетверте i добряче струсили. Пiсля чого закрiпили на щiльнiй гiлцi та стали розтягувати. Прикрiпили до босих нiг дiвчина колодку i стали на неї вiшати гирi. Повiсили китайцi спочатку з одного боку пудову гирю, а згодом i з iншого. Потiм стали бити дiвчину батогом. Лупили так що лопнула шкiра.
  А потiм на рани комсомолки стали сипати сiль. А потiм взяли i пустили в хiд розпечений дрiт. I били дiвчину з хворою мiццю. Потiм китайськi кати змастили
  дiвчинi босi пiдошви ноги, i запалили пiд нею жаровню. I давай без зайвих церемонiй красуню палити. I потiм дiвчинi кати з Китаю змастили й груди. I пiсля
  чого запали вогонь на її грудях. I стали дiвчину капiтально курити.
  I смажать войовницю китайцi та груди їй та п'яти. А потiм змастили дупу i пiднесли смолоскип до сiдниць. I стали дiвчину капiтально курити. А пiсля вогонь торкнувся
  та її лона. Волосся, що покриває грот Венери, разом обвалилися. Ось це дiвчина - просто супер. I такi її тортури чекали.
  Китайськi кати палили дiвчисько i груди, i дупу, i лоно, i пiдошви босих нiжок. I смажили її капiтально. Потiм китайський кат взяв розпечений прут i недовго
  Думаючи, засунув дiвчинi в анальний отвiр. I як вона заволає вiд дикого болю.
  Ось це було так їй боляче. I цi дiвчата такi пустотливi та красивi. Але дiвчину катували китайцi тяжко. I такi гарнi войовницi. I їх смажать войовницю капiтально.
  I ось дiвчину взяли її кати i стали лопати розпеченими щипцями її довгi витонченi пальчики. I це так боляче. Кати ламали дiвчинi пальчики з мiзинчика.
  I зламали у неї буквально все. А потiм у комсомолки стали лопати та ребра. I заразом розпеченi щипцi вп'ялися в груди. I стало червоне вiд жару залiзо крутити i червонi соски. I дiвчинi вiдiрвали груди. I це так жорстоко було i боляче.
  Отакi тут були й тортури.
  Герда ведучи вогонь по китайцях, помiтила:
  - Слава комунiзму!
  Шарлотта дуже агресивно вiдзначила з диявольською силою. I пропищала:
  - За Батькiвщину!
  I босими пальчиками нiжок довбає по супротивнику.
  Ось це дiвка. I така войовнича.
  Христина взяла i довбала по китайцях босими пальчиками нiжок i пискнула:
  - Слава епосi росiйських богiв!
  Магда також врiзала по китайцях використовуючи босi пальчики нiжок i проворкувала:
  - За нашу Батькiвщину!
  I ось такi дiвчата дуже класнi.
  Герда стрiляючи у супротивникiв iз Китаю видала:
  - За великий комунiзм Нiмеччини.
  Ось це дiвчата - це такi бойовi красунi.
  Герда весело вiдповiла, строчачи по китайцям:
  - Я є дiвчина просто супер.
  I Шарлота агресивно вiдзначила, кулячи у противника:
  - Слава арiйському комунiзму!
  I використовуючи босi пальчики нiжок, проворкувала:
  - За велику Вiтчизну!
  Крiстiна теж упала по супротивнику з великою влучнiстю, зазначила:
  - За Росiю та Нiмеччину в дружбi!
  Магда теж лупнула по китайцях i пискнула:
  - Слався наша епоха!
  I знову напарницям пiдморгне.
  Ось тут такi дiвчата.
  I Джейн Амстронг почала бити по китайцях з гармати.
  Дiвчина була дуже вродлива.
  Джейн лупнула супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  - Слава Батькiвщинi!
  От i Гертруда як урiже вiдчайдушно по ворогах, i їх капiтально накриє, i рознесе.
  I проворкує:
  - За Британiю!
  I Маланья як довбає по ворогу i зробить йому харакiрi, i перевiрить:
  - За англiйськi перемоги!
  Монiка теж влiпить по ворогам за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  - За радянськi перемоги!
  Тамара i Сульфiя борються з китайцями i вбивають жовтих воїнiв, що наповзає хвилею.
  I цi дiвчата спiвають:
  - Буде людям щастя,
  Щастя на вiки...
  У радянської влади -
  Сила велика!
  Тамара дала чергу i пальнула босими пальчиками нiжок i проворкувала:
  - За мою думку про комунiзм!
  Сульфiя теж по супротивнику довбає, масу китайцiв замочить i пискне:
  - Про Росiю замовимо слово!
  I обидвi дiвчата як зареготають.
  Тамара дала чергу. Скосила масу китайцiв i перевiряла:
  - За найкращу силу Вiтчизни!
  Сульфiя теж по ворогу капiтально врiже i проворкує:
  - За комунiзм червоного кольору в СРСР!
  I пiдморгне сапфiровими очима.
  Ось це дiвчата - просто найвищий клас та полiт.
  А ось ще б'ються Алiса та Анжелiка.
  Блондинка та руда краля.
  Вони дiвчата сильнi та стрiляють iз снайперських гвинтiвок.
  I при цьому спiвають собi:
  - Слава СРСР! Усiм покажемо приклад!
  Алiса пальнула по ворогу зi снайперської гвинтiвки.
   Вистрiлила за допомогою босих пальчикiв нiжок i пропищала:
  - Слава моїй країнi!
  Анжелiка теж як довбане по супротивнику, за допомогою босих пальчикiв нiжок жбурне гранату i пропищить:
  - За Русь найбiльшу.
  I своїми очима смарагдовими пiдморгне.
  Ось це дiвчата - просто вищий пiлот. I так китайцiв трощать. Ось вони бойовi та найкрутiшi та найрозумнiшi у свiтi.
  Алiса прочiрiкала, пiдморгуючи:
  - Слава часом КПРС!
  Анжелiка iз цим охоче погодилася:
  - Героям СРСР - велика слава!
  I знову кинула босими пальчиками нiжок у ворога гранату вбивчої сили.
  Ось вона баба звичайної похибки у надзвичайнiй зовнiшностi.
  Алiса взяла i прочирiкала:
  - В iм'я безсмертних iдей комунiзму!
  I кинула босими пальчиками нiжок презент убивчої сили.
  Анжелiка теж взяла i лупнула по супротивнику.
  Зрiзала його нiби наждаком i пискнула:
  - За Русь та росiйських Богiв!
  Ось це були баби дуже бойовi та крутi.
  Алiса, стрiляючи у ворога, взяла i босими пальчиками нiжок запустила в супротивника презент анiгiляцiї.
  I це було дуже крутим ходом.
  Анжелiка теж довбала супротивника, буквально винищуючи його та демонструючи колосальну мiць. I награючи вимовляла з посмiшкою:
  - Це колосальний захiд!
  I її босi пальчики запустили послання смертi та знищення!
  Ось це була дiвка - просто гiперклас.
  Алiса взяла i ревла на все горло:
  - Я найсильнiша i найкрутiша у всесвiтi!
  Анжелiка голими пiдошвами запустила цiлу бочку вибухiвки i пискнула:
  - А я в мегавсесвiтi!
  Ось це дiвчата дуже красивi.
  Алiса вiдзначила, стрiляючи у ворогiв:
  - Вiра у комунiзм велика!
  I кидаючи босими пальчиками нiжок убивчi гранати.
  I Анжелiка стрiляє по китайцях i реве:
  - Наша вiра дуже велика!
  I босими пальчиками нiжок метне руйнiвною силою гранату.
  I войовницi взялися за супротивника i так цих китайцiв куролесили... I нi в казцi сказати, нi пером описати.
  Алiса цiлком логiчно помiтила, ведучи вогонь iз снайперської гвинтiвки та збиваючи китайський штурмовик.
  Алiса взяла i прочирiкала:
  - Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець Маосизму...
  I засяє Сонце -
  Шлях осяявши комунiзму!
  I знову дiвчина босими пальчиками нiжок як вiзьме та запустить щось надзвичайно вбивче.
  Проти китайцiв борються добровольцi з Японiї. Зокрема дiвчата-нiндзя комунiстичних переконань.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям рубала млином китайцiв i посiкла їх.
  Потiм кинула босими пальчиками нiжок горошинки руйнування i пискнули:
  - За комунiзм у Японiї!
  Дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям теж провела мечами прийом метелик. Зрубала масу китайцiв. I потiм її босi нiжки взяли i жбурнули забiйної сили гранату.
  Пiсля чого дiвчина перевiряла:
  - Слава СРСР та Японiї!
  Дiвчина-нiндзя з червоним волоссям теж взяла i рубала китайських солдатiв на розмах. I кинула босими пальчиками нiжок,
  щось вбивче на презент. I перевiряла:
  - Слава Росiї та СРСР!
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям, провела прийом бочка. I як врiзала китайським солдатам, зрiзаючи їм голови. Потiм шпурнула
  босою точеною нiжкою вбивчу руйнацiю i пискнула:
  - Слава Червоної армiї!
  I всi чотири дiвчата-нiндзя голими п'ятами пiдкинули горошинки руйнування i вибили цiлих батальйон китайцiв з танками. Ось це дiвча - просто ультра!
  Ось це краса - дiвчата реально дуже крутi.
  Олег Рибаченко також рубає китайцiв мечами. I разом з ним дiвчинка Маргарита.
  Цi безсмертнi дiти просто скажемо супер.
  I трощать ворогiв безпосередньо. Оце скажемо там i дiти!
  А потiм хлопчик i дiвчинка як засвистять. I ворони отримавши вiд дитячого свисту серцевий напад падають униз. I їхнi дзьоби пробивають черепи китайцям.
  Ось це дiти - руйнiвники всього i вся.
  Олег Рибаченко заспiвав:
  - слався наш народ радянський,
  Слався партiя моя...
  Наша спiлка сердець всiх дитячих,
  Ми всi дружна сiм'я!
  Маргарита Магнiтна, круша супостатiв енергiйно видала:
  - Славитись наша космiчна Русь!
  I дiвчинка босими пальчиками нiжок як запустить у ворога щось зовсiм забiйне.
  Олег Рибаченко, рубаючи китайцiв, проспiвав:
  - Маргарита, вiкно вiдчинене,
  Маргарита, ти ж не забула,
  Як це все було!
  Ось це хлопчик такий крутий i войовничий. Ось це є пацан-термiнатор.
  Ось такi тут дiти дуже крутi та бойовi.
  Треба вiдзначити, що дiвчата дуже непростi.
  Алiса теж веде вогонь по китайцях. I спiває собi пiд нiс:
  - Раз два три чотири п'ять! Вийшов зайчик погуляти!
  I дiвчина знову пальнула з великою влучнiстю.
  Анжелiка дуже спритно стрiляла. I робила потужнi пострiли з противника.
  А як червоним соском натисне i з базуки вiзьме i лупне.
  I войовниця так i стрiляла по супротивнику дуже влучно.
  Анжелiка взяла i проворкувала:
  - Славитись наша комунiстична партiя!
  I знову як довбає з великою влучнiстю по противнику. I знову падає китайський лiтак.
  I Алiса теж вистрiлила з дуже точно, i штурмовик пiднебесної iмперiї спалахнув.
  Ось такi дiвчата.
  Анжелiка вiдзначила зi смiшком:
  -СРСР чудова країна, в якiй усi народи дружна сiм'я!
  Алiса знову пальнула, збиваючи одразу трьох китайцiв одним пострiлом i вiдповiла:
  - За велику партiю Росiї!
  I дiвчата дружно розреготалися. Вони загалом войовницi найрiзноманiтнiшi за поглядами.
  Але всi дiвчата носять у серцi iдею комунiзму. I хочуть, щоби був реальний рай на планетi Земля. I це було б дуже красиво.
  Анжелiка вiдзначила, стрiляючи по ворогах iз великою точнiстю, та пробиваючи черепи.
  - Комунiзм нiколи не складе крила i не вповзе в раковину!
  Алiса iз цим погодилася:
  - Нiколи комунiзм не складе крила! Наша iдеологiя - це побудувати щастя на планетi земля!
  I обидвi дiвчата як закричать:
  - Слава Росiї! Слава! Бiжать дiвки босики вперед.
  Дивiзiю баб босоногих... Вiтає росiйський народ!
  I войовницi показують агресивне та сексуальне захоплення.
  Алiса перевiрила, вискалив зубки i пискнувши:
  - За СРСР усi разом виступаємо!
  I войовниця знову лупнула по ворогах.
  Анжелiка теж стрiляла у супротивника, i шипала йому голови. I проворкувала:
  - Слава Вiтчизнi нашiй!
  I войовниця була вкрай бойовою та рудою.
  А її волосся на вiтрi, ця мiдно-червона шевелюра майорить, мов пролетарський прапор.
  Ось це дiвчини дуже гарна та сексуальна.
  I стiльки китайцiв уже закопала...
  Працюють i ще дiвчата.
  Ось Вiола та Домiнiка по китайцях стрiляють.
  Дiвчата палять з базуки по танках та азiатськiй пiхотi.
  Ось Вiола пальнули, використовуючи червоний сосок для натискання на кнопку базуки, i випустивши реактивну ракету.
  I безлiч китайцiв було розiрвано.
  Вiола знову заспiвала:
  - Вiрю у комунiзм великий!
  I Домiнiка теж по китайцях палить безпосередньо. I їх величезними масами вибиває.
  При цьому дiвчата та босими пальчиками нiжок гранати метне.
  I червоним соском на кнопку базуки натисне ворогiв кардинально винищуючи.
  Ось це дiвчата, такi красунi. А як вони виглядають чудово, коли в одних лише трусиках борються. I войовницi найвищого класу.
  Вiола зазначила, знову пальнув по вороговi за допомогою полуничного соска:
  - Люблю я воювати! Адже це здорово!
  Домiнiка хихiкнула i вiдзначила:
  - А з чоловiками що погано?
  Вiола розсмiялася i вiдповiдi, кинувши в супротивника босими пальчиками нiжок гранату i пискнула:
  - Звичайно нормально! А деякими просто чарiвнiсть!
  Ось такi тут дуже навiть бойовi та гарнi дiвчата.
  Домiнiка зазначила:
  - Довго ж йтиме ця вiйна?
  Вiола знову пальнула по китайцях використовуючи малиновий сосок i пискнула:
  - Я гадаю, що довго!
  Домiнiка взяла i заспiвала:
  - Вирує у всесвiтi вiйна,
  Крушити вбивати без причин...
  Зiрвався з ланцюга Сатана -
  I загибель прийшла разом iз ним!
  
  I хто зупинить потiк,
  Кривавих розлючених рiк.
  Промiнь лазера всадить у скроню,
  I в спалаху зникла людина!
  Вiола доповнила, кидаючи босими пальчиками нiжок гранату:
  I таке свавiлля
  Заповнив собою свiтобудову...
  Людства сумна доля -
  Терпiти бiль, страждання!
  Ось це дiвчата, такi класнi спiвачки.
  I Олег Рибаченко рубає китайцiв мечами.
  Хлопчик кидає босими пальчиками нiжок убивчої сили презенти смертi та спiває.
  Син же землi у вiдповiдь скаже нi
  Я рабом нiколи не залишусь...
  Вiрю буде свободи свiтанок,
  Зцiлить вiтер свiжу рану!
  
  За Вiтчизну священну в лайку,
  Сам Великий Сварог закликає...
  Пiднiмися витязь доблесний рано,
  Темрява пiде, розквiтнуть троянди травня!
  Ось такий це хлопчик герой...
  А дiвчинка Маргарита, ламаючи мечами китайцiв i жбурляючи босими пальчиками нiжок гранати додає:
  А пульсацiя серця та вен,
  Сльози наших дiтей, матерiв...
  Кажуть, ми хочемо змiн,
  Скинути ярмо жорстоких ланцюгiв!
  I дiти знову як засвистять. I воронi вiзьмуть i непритомнiють, втративши свiдомiсть. I буквально таранять черепи багатьом сотням китайцiв.
  . РОЗДIЛ ? 18.
  Олександр Рибаченко, продовжував зi своєю малолiтньою бандою набiги на мiста Одеси. Хлопчик загалом не втрачав форми та азарту. I його юна банда впевнено промишляла.
  I захоплювала чималi трофеї. Ось такi тут були хлопчики та дiвчатка. I вони дiяли дуже активно. Хоча не забували i поплавати в морi, i трохи позасмагати.
  Точнiше вони й так вiд засмаги чорнi, а волосся свiтле. Такi симпатичнi дiти-злодiя, що пов'язанi з пiдпiллям.
  А Олександр Рибаченко навiть не проти трохи й пописати у спiльний зошит.
  Цього разу вiн має чисту фантастику.
  Мурзилка на невеликому, гоночному гравiомобiлi носився астероїдним поясом мiж Юпiтером i Марсом. Його машина виписувала хитромудрi маневри. Перед ним на аеродинамiчному самокатi мчав колобок Бармалейкiн. Вiдомий хулiган вiдчайдушно намагався втекти вiд старшого слiдчого Мурзилки. Його самокат маневрував, а колобок перебирав маленькими нiжками.
  Декiлька роботiв-патрулiв стрибали збоку i в гонку не втручалися. Треба дати показати себе знаменитiй мультяшцi Мурзiлцi.
  Далеке майбутнє i четверте тисячолiття... Людство вже поширилося галактицi i вступило в контакт i iншими расами у всесвiтi. Розвиток нанотехнологiй, дозволило
  втiлити людськi фантазiї та оживити мультяшок. Всi люди тепер набули безсмертя, але стали як дiти - рокiв одинадцяти-дванадцяти. Щоб уникнути перенаселення тепер
  розмноження вiдбувалося лише у кiбернетичних iнкубаторах. Людина вже не хворiла, не старiла, i на нiй все гоилося стрiмко. I найголовнiше люди майже перестали вчиняти злочини.
   Матерiальних проблем людей не було. А будь-якi розваги та гострi вiдчуття можна отримати у матрицi Гiпернета. Так що основний тягар правопорушень ляг на мультяшок.
   I слiдчими працювали зазвичай мультяшки. А люди, перетворившись на вiчних дiтей, стали несерйозними, i практично не працювали, розважаючись i шукали тiльки задоволення.
  Але колобок Бармалейкiн їм трохи пiдгадав. Запустив у вiртуалку кошмарiв, перелякавши до смертi пару сотень вiчних дiтей четвертого тисячолiття що грали в матрицi.
  I стiльки було крику та вереску. Мурзилка цього просто не залишив. Його автомобiль з мигалкою скакав вакуумом. Вiн у Мурзилки був обтiчної форми, скидався на акулу з мигалкою, i обскакував перешкоди. Багато метеорити та астероїди були розфарбованi в яскравi кольори, а то й зовсiм посипанi штучними дорогоцiнними камiннями.
  Дiти на гравiтацiйних ковзанах гасали по одному з них. Розбiйник-колобок махнув лапкою i прихопив дiвчинку iз золотими косами iз прив'язаними смарагдовими бантиками.
  Пiсля чого проревiв:
  -Я бiду заручника!
  Мурзилка у вiдповiдь прошипiв:
  - Хочеш неприємностей Бармалейкiн? Це вже не дрiбне хулiганство, а тероризмом пахне!
  Колобок пискнув:
  - А ти вiдвали волохатий, iнакше...
  Мурзилка i справдi виглядав як жовте звiрятко з помаранчевим вiдтiнком. Його личко теж волохатий, майже дитячий з трикутним носиком. А руки наче у рукавичках.
  Але цей мультяшка дуже спритна.
  Колобок дiстав круто накручений пiстолет i направив на Мурзилку. Той витяг парасольку i пропищав:
  -Раз, два, три - на частинi розiрви!
  Колобок мали руки та ноги маленький тулуб у шкiрянцi. Вiн лупнув по Мурзилцi. Вилетiли зi стовбура бульбашки i полетiли струмком на мультяшку. Мурзилка крутнув парасольку.
  I ось бульбашки розлетiлися в рiзнi боки. А колобка одразу ж прихопило i притягло до парасольки. I Бармалейкiн виявився затиснутим у сферу. Дiвчинка, яку прихопив мультяшний лиходiй, зависла в повiтрi i розреготалася.
  - смiшно мене викрала, а лицар Айвенго мене рятує!
  Мурзилка зiм'яв колобка зменшивши лиходiя до макового зернятка i сунувши гаманець:
  - Твою долю вирiшить суд!
  Колобок пискнув:
  - Хай живе наш мультяшний суд! Найгуманнiший суд у всесвiтi!
  Дiвчинка на космiчному самокатi хихикнула. Астероїди були рясно розфарбованi, розмальованi i з рiзними написами. Дiвчисько була з барвистою химерною зачiскою, на вигляд їй не бiльше дванадцяти, але насправдi могло бути не одне столiття. Люди втратили в майбутньому зрiлiсть i опустилися, до дитячого сприйняття i свiту, i процесiв, i iгор.
  I тiла у них стали дитячими. Ось хлопчик теж пролетiв i пiдморгнув Мурзiлцi, запитав:
  - Ловиш злочинцiв термiнатор?
  Мурзилка кивнув:
  - Як бачиш!
  Хлопчик хихикнув i вiдзначив:
  - Без злочинцiв свiт був надто вже прiсним i нудним!
  Мурзилка сердито вiдповiв:
  - Iди у вiртуалку, там пограй у сищика!
  Хлопчик з посмiшкою кивнув:
  - Це було б здорово!
  I пiдморгнув Мурзилцi, зробивши нiс. Той у вiдповiдь пiдморгнув йому. I теж i випустив з вказiвного пальчика фонтанчик з iскор, що сяяли всiма кольорами веселки.
  Хлопчик пропищав:
  -Фонтани, фонтани, фонтани -
  Вiчно молодий вiчно п'яний!
  Мурзилка хихiкнув i зазначив:
  - Ось це мабуть щастя бути у вiчному дитинствi!
  Хлопчик розсмiявся i вiдповiв:
  - За триста рокiв менi не набридло бути дитиною!
  Мурзилка розгойдуючись, заспiвав:
  - Менi зовсiм не набридло,
  Пити, гуляти, жартома закохувати...
  Добити всiх в iграх смiливо,
  I в нокаутi валятись!
  I в нокаутi валятись!
  Хлопчик у вiдповiдь промовив:
  - Натуральний пацан,
  Ворогiв Вiтчизни розiрвав...
  У морду фюреру дав,
  Натуральний пацан!
  Колобок iз пастки про булькал:
  - Зекам у зонi сняться сни,
  Чекають на дiвчат пацани!
  Ось це справдi добре стало, на планетi Земля. Хлопчик знову влетiв до однiєї зi своїх вiртуальних iгор. А Мурзилка, недовго думаючи, вiдправив Колобка по Гiперiнтернет-поштi.
  у суд. Зрозумiло, найгуманнiший у свiтобудовi!
  I помчав до Чебурашки. Втiм, зображення звiра у голограмi з'явилося саме. Забавна мультяшка прочирiкала:
  - Ну, що скажеш мурзик?
  Жовтий Мурзилка зазначив:
  - Та ось Колобка вловив! I вiдправив поштою до суду!
  Чебурашка хихикнув:
  - Там працюватиме три мiсяцi клоуном i потiм знову за старе!
  Мурзилка кивнув i фiлософськи помiтив:
  - Повиннi бути й злочинцi. Iнакше люди остаточно впадуть у дитинство!
  Звiрятко з вушками розсмiявся i вiдзначив:
  - Дорослi люди залишилися лише у кiно чи у вiртуальнiй реальностi.
  Жовте звiрятко знову почало розглядати навколишнiй пейзаж. Сонячна система дуже жвава. У нiй стiльки роботiв та рiзноманiтних лiтальних апаратiв. Такi чудовi
  тут видовище. I такi тут гiбриди квiтiв та звiркiв. Просто вони чудовi. I є лiтаючi мiста з найбагатшою iндустрiєю розваг. I такi класнi атракцiони
  прямо по космосу пролiтають i мчать. I стiльки тут всього цiкавого. I ось наприклад шахiвниця на тисячу клiтин, на якiй вiдбуваються битви з рiзноманiтними
  фiгурами. I це так красиво та естетично. А рiзнокольоровi фiгури прикрашенi коштовними камiнцями. Причому камiнцi такi великi i виблискують яскравiше за справжнi коштовностi.
  А ось i хлопчик та дiвчинка борються на мечах. I їхнi голограми виросли на десять кiлометрiв. I це капiтально вражає. Дiти треба вiдзначити надзвичайно хортiв. Хоча їм рокiв може бути чимало. Але всi дорослi безпосередньо впали в дитинство та обзавелися тiлами хлопцiв. I це дуже смiшно.
  Мурзилка зi смiшком помiтив:
  - Куди йде дитинство,
  В якi мiста...
  I де знайти нам засiб,
  Щоб знову потрапити туди!
  Чебурашка через голограму помiтив:
  - Люди дурнiшають з кожним роком. I скоро тiльки мультяшки зберiгатимуть хоч якусь самостiйнiсть i здорове мислення.
  Мурзилка зауважив:
  - Знайка та Страшило Мудрий обiцяють, що незабаром вiдкриють портал iндивiдуальних часових рiчок та зможуть воскресити людей минулого. У цьому випадку цiлком можливо, що люди тих часiв не впадуть у суцiльне дитинство.
  Чебурашка кивнув:
  - Сталiна на них немає! А ми ось вiзьмемо i Сталiна воскресимо? Тiльки Знайко i Страшило, мудрий iз цим впорається?
  Мурзилка впевнено вiдповiв:
  - Їм ще допомагає Олена Премудра. А вона сподiваюся генiальна i має кiта вченого!
  Чебурашка впевнено заявив:
  - Якщо вже сам, кiт, вчений за справу, взявся, то незабаром мертвi будуть воскресати табунами. Але якщо манiяки з минулого з'являться?
  Мурзилка хихикнув i вiдповiв:
  - Тодi ми за них i вiзьмемося! Правда суд майбутнього найгуманнiший суд у всесвiтi!
  Чебурашка грiзно зсунув брови i пискнув:
  - А як ми розстрiляємо на мiсцi?
  Жовта мультяшка заперечливо хитнула головою:
  - Вбити живу iстоту! Нема на це казковi герої не здатнi!
  Дивна iстота з великими вухами помiтила:
  - Але ж лисиця свого часу з'їла колобка, хоч той i був живою iстотою!
  Мурзилка зло помiтив:
  - Лисиця беззаконня! А ось на волю виходить стара Шапокляк, i це може стати проблемою!
  Чебурашка хихикнув i зазначив:
  - ламати, трощити i рвати на частини,
  Для тих, хто злий - таке щастя!
  I Мурзилка взяв i рiзко додав ходу. Його гравiоцикл блиснув, мов блискавка. Ось бабуся Земля. Навколо неї стiльки наноботiв та роботiв. А також видно i великi
  ширяють у просторi зорянi мiстечка. А сама планета нагадує квiтучий сад i великою кiлькiстю велетенських будiвель найвигадливiших форм. I це чудово.
  А якi тут споруди є? Ось, наприклад, гiбрид бабки, черепахи та айстри. Уявiть собi пишнiсть подiбної споруди. А поряд ще споруда сумiш велосипеда,
  самовара та солов'я. Теж це казкова будiвля. Оце шедеври будiвлi. А ось якi чудовi фонтани. Статуї виблискують золотом та дiамантами на семи свiтилах:
  сонце i шiсть штучних. I на багато кiлометрiв вгору вiдносяться струменi, як води, так i рiзнокольорових рiдин та iскор. I це чудово. А наприклад ефектно виглядає статуя Посейдона - висотою в двадцять п'ять кiлометрiв. А струмiнь фонтану чиїй б'є з кубка достатку, рясно всипаного самоцвiтами на всi п'ятдесят.
  I це чудово виглядає. Ось iнша статуя Богинi Лади, вона вся посипана коштовностями, ця вiчно юна дiвчина i мати багатьох богiв, i сама творила всесвiт.
  I з неї вiдразу три струменi фонтану вiдносяться далеко у висоту. I це справдi принаднiсть.
  Ось це статуї... А який величезний став кремль, чиї вежi вищi за Гiмалаї. I стiни теж мають безлiч кольорiв i вiдтiнкiв. А сама Кремлiвська стiна кiлометрiв
  так iз тисячу довгою. I це чудово. I всерединi її також мiсто.
  I теж будiвлi типу гiбрида ананаса, метелика та самоката - що ще химернiше виглядає. I тут грають дiти - їх багато i серед них повно роботiв-андроїдiв. Деякi дiти перетворюються на очах на звiряток. Один, наприклад, набув вигляду Мурзилки. I справжнiй Мурзилка знiяковiв. Ось так його можуть сприйняти як двiйника.
  Взагалi в новiй веснi, блаженнiй зовнiшнiсть лише колiр.
  А люди опинилися у вiчному дитинствi i радiють, смiються, веселяться та грають. I такi вони несерйознi. Хоча всi роблять за них роботи та наноботи. I тут зрозумiло, є привiд для радостi - нi клопоту, нi клопоту. Все стало таким добрим i веселим. I хочеться тiльки смiятися та реготати на всi щоки.
  Такi вiчнi дiти можуть стати здобиччю злочинцiв. Навiщо i потрiбнi слiдчi мультяшки. Ось, наприклад, один iз них величезного зросту - дядько Степа-мiлiцiонер.
  Вiн послав голограму Мурзiлцi i запитав:
  - Ну як справи Мурзiк?
  Жовте звiрятко вiдповiв:
  -Нормально Степа! Ось тiльки ти не знаєш стару Шапокляк, вийшла чи нi?
  Степа хихикнули вiдповiв:
  - Шапокляк неабияка капосниця, але на тлi Кощiя Безсмертного його пустощi, лише дитячi забави! А Кощiй справдi велика проблема!
  Мурзилка зiтхнув:
  - А що не ловiть! Якщо самому безсмертному важко здолати, то можна направити цiлий легiон бойових роботiв!
  Степа-мiлiцiонер кивнув:
  - Можна, але вiн якраз сильний чаклунством володiє. I його навiть знайти важко. Кощiй це мультяшка рiвня богiв-демiургiв!
  Мурзилка зiтхнувши вiдповiв:
  - Може, до богiв сходити!
  Степа знизав плечима:
  - Треба щоб Кощiй щось серйозне зробив! Так просто за нього не вiзьмуться!
  Мурзилка жорстко помiтив:
  - Та поки рак на горi не свисне не ворухнуться! Ну гаразд, Степа, неси службу!
  Рослий мiлiцiонер зазначив:
  - Набридло! Хотiлося б самому погратися у щось!
  Мурзилка зi смiшком вiдповiв:
  - Пограємось ще!
  Степа рвонув на вiражi i розвернувся. I ось вiн зник у турбулентному вихорi.
  Мурзилка помчав далi... Ось повз нього промайнула будiвля у виглядi тюльпана i зебри, разом iз фонтаном зi статуєю богинi Дiани. I це було дуже красива та яскрава
  композицiя з янголятами. I взагалi мегаполiс дуже гарний. I ось, наприклад, повз мурзилку пройшла алея з велетенськими квiтами. Кожна квiтка розмiрами з циркову арену i при цьому пелюстки у представникiв флори рiзних кольорiв, а багато хто має i iндивiдуальний малюнок. I виглядає подiбне дуже ефектно.
  Мурзилка навiть iз натхненням заспiвав:
  - Мiсяць, мiсяць, квiти, квiти,
  Ми втiлимо повiр у реальнiсть,
  Надiї та мрiї, i мрiї!
  Мультяшка себе почувала дуже задоволеною та веселою. Точнiше Мурзилка милувався такою красою не вперше. Їх деяких бутонiв били струменi фонтанiв.
  I не тiльки води, а й повидла, або "Кока-Коли" у покращеному варiантi, а також безлiч ще iншого. Ось, наприклад, деякi бутони блищать. I це дуже велике справляє враження. Ось одна дiвчинка з помаранчевим у фiолетову цяточку волоссям, навiть скакала босими нiжками по iскорах, i спiвала:
  - Тилi, тилi, тралi, вали...
  Це ми не проходили,
  Це нам не ставили!
  Мурзилка пiдморгнув дiвчинцi i жартома запитав:
  - А ти в школу походити не хочеш?
  Дiвчинка, якiй вже пара столiть заспiвала:
  - Що ж життя шкiльне, де кожен день контрольне...
  Додавання, подiл, таблиця множення!
  I дiвчисько, рiзко пiдскочивши, закружляло i заревло:
  - Тим, хто за нас вiдповiдає,
  Давно час зрозумiти...
  Тим, хто за нас вiдповiдає,
  Давно час зрозумiти...
  Тим, хто за нас вiдповiдає,
  Давно час зрозумiти!
  Що ми назавжди дiти,
  Нам хочеться гуляти!
  Мурзилка хихiкнув i зазначив:
  - Так ми можете прожити багато тисяч рокiв... Ця вiчна юнiсть!
  Дiвчинка тут серйозно запитала:
  - Ти слiдчий Мурзилко?
  Мультяшка жовтого кольору кивнула:
  - Та я старший слiдчий Мурзилка!
  Дiвчинка клацнула пальчики. У її руку виникла пачка морозива у шоколадi. Дiвчинка лизнула i запитала:
  -А навiщо чинити злочини, коли у нас все є?
  Мурзилка вiдповiв:
  - Я думаю, тому що багатьом мультяшкам подобається пустувати.
  Дiвчинка розсмiялася i вiдповiла:
  -Ось як? Але ж можна пустувати в грi Гiперматрицi, роблячи там що завгодно. А навiщо це робити насправдi?
  Жовта мультяшка вiдзначила, зi смiшком:
  - Робити те, що зовсiм не належить,
  Для iнших солодше навiть морозива!
  Дiвчинка хихикнув i пiдлетiла до Мурзилки. I раптом як схопить мультяшку своїми босими пальчиками нiжок за носа. Мурзилке пробухтiв:
  - Це ти чого!
  Дiвчинка хихикнула i вiдповiла:
  - Роблю те, що тобi не належить!
  Мурзилка сердито вiдповiв:
  - За це тебе поставлять у куток! Це образа дiєю службової особи!
  Дiвчинка вiдпустила Мурзилцi нiс i пискнула:
  - Та я пожартувала! Не ставте мене в кут - це нудно та соромно!
  Мурзилка згiдно кивнув:
  - Та соромно! I ви вже доросла, хоч i в дитячому тiлi. I повиннi поводитися пристойно!
  Дiвчинка сердито помiтила:
  - У мене є право розважатися! У нас є абсолютна свобода!
  Мурзилка повчально сказав:
  - Свобода людини обмежується, коли зневажається свобода iншої людини! Роби, що хочеш, але не шкоди живим людям! Хочемо когось схопити за нiс, то для цього є роботи i суперматриця Гiпернета!
  Дiвчинка вiдповiдно кивнула:
  - У вiртуальнiй грi можна й голови рубати. I кров бризкає там прямо як справжня, така тепла i на смак солена як нематовий сiк. Тiльки все це не справжнє!
  Мурзилка згiдно кивнув:
  - Та не справжнє! Але вiд реальностi не вiдрiзниш!
  Дiвчинка хихикнула i вiдзначила:
  - Зла реальнiсть проклята,
  Може звести з розуму...
  Всю силу злiсного атома -
  У землю увiгнав Сатана!
  Мурзилка кивнув:
  - У вас вистачило розуму не знищити Землю! Ну, а поки що я дам вам храпака!
  Дiвчинка з посмiшкою запитала:
  - А чому вдалося уникнути ядерної вiйни?
  Мурзилка вiдповiв iз посмiшкою:
  - А тому, що людина сильна своєю наукою та розумом! Ну, красуня я полетiв. Нема часу витрачати час на розмови з вiчними дiтьми!
  Дiвчинка розсмiялася i блиснувши босими, рожевими, круглими п'ятами пiрнула в гiперматрицю.
  Мурзилка полетiв далi. В головi у мультяшки майнуло: що людина ще не остаточно впала в дитинство i хоч щось таке розумiє. Хоча й дiти бувають дуже розумнi. Ось, наприклад, один хлопчик у дванадцять рокiв створив прилад, що зупиняє ядерну реакцiю, i зробив усi атомнi та водневi заряди на планетi
  Земля безсилими. Тодi була остання третя свiтова вiйна, яка закiнчилася консолiдацiєю та об'єднанням людства. I пiсля цього прогрес прискорився, i пiшла космiчна експансiя. було вiдкрито термокварковий i термопреонновий синтез. I всi проблеми людства було вирiшено. i людям захотiлося щастя.
  А яка найщасливiша пора? Зрозумiло дитинство! I вони всi у великих кiлькостях дитинi. Але навiть якщо ти за менталiтетом дитина, це зовсiм не означає, що ти не можеш робити вiдкриттiв або робити подвигiв.
  Було вiдкрито спосiб створювати мультяшок, а люди i роботи продовжували освоювати космос i облаштовувати Землю. Тiльки робили вони це все по-дитячому. I це, певна рiч, було екзотично.
  Люди ще не розучилися винаходити, але стали легковажними i багато лiнивими. I тому бiльшу частину вiдкриттiв стали робити мультяшки. I людина ставала все бiльш iнфальтинною. I це могло бути небезпечним.
  Мурзилка подумав, що Кощiй Безсмертний, мабуть, уже претендує на роль свiтового диктатора. Хоча конкурентiв у нього вистачає.
   Наприклад, Скелентон.
  Який теж злий чаклун. Або Воланд де Морт. Також темний бiк сили. На скiльки було рiзного злого смiття витягнутого з людської фантазiї.
  Один Фрейдi Крюгер чого вартий.
  Мурзилка навiть проспiвав:
  - Фрейдi Крюгер весело живе,
  Фрейдi Крюгер пiсеньки спiває!
  Фрейдi Крюгер!
  Але нарештi i їхню будiвлю видно. Воно схоже на вiйськову каску з плиточками з кокардою. Мурзилка взяв i заспiвав:
  - Здорово братва!
  Чебурашка був усерединi разом iз крокодилом Геною. Зелений суб'єкт у мундирi та цилiндрi димiв трубкою, i рiзався з вухатим звiрком у шахи-мультi.
  Вони замiсть традицiйних фiгур стрибали i перемiщалися мультяшки, i чотириста клiтин. Ось зараз Чебурашка за допомогою Змiя Горинича дав шах Кощiю Безсмертному.
  той вiдступив на двi клiтки.
  Мурзилка зi смiшком помiтив:
  - Граєте!
  Крокодил Гена проревiв:
  - Змiй Горинич,
  Змiй Горинич,
  Змiй Горинич -
  хулiган!
  Вiн увiрвався до нас у село i влаштував балаган!
  Мурзилка зазначив:
  - Це дотепно! Але що робитимемо з Шапокляк? Де вона зараз!
  Крокодил Гена зазначив, вискалив зубки:
  - Не знаємо Мурзя! Та й Шапокляк максимум може заразити вiртуальнi торти вiрусом проносного. Вiд чого у людей, що впали в дитинство, буває пронос! А ось Кощiй Безсмертний...
  Мурзилка хихикнув i помiтив:
  - Вiрус проносного? Це забавно!
  Крокодил гена негативно махнув головою:
  - Не дуже! Я його якось пiдхопив так цiлий день ганяло. I головне, як лiкувати таку заразу не знаю!
  Чебурашка логiчно зазначив:
  - До лiкаря Пiлюлькiна треба! Вiн фахiвець iз кiбернетичних хвороб!
  Крокодил здивувався:
  - А що хiба Пiлюлькiн досi касторкою та йодом не лiкує?
  Мурзилка охоче пiдказав:
  - Ти вiдстав вiд життя гена! Лiкар Пiлюлькiн лiкує нанокасторкою та нанойодом!
  Гена хихикнули проспiв:
  - Касторка та Йод,
  А нас крокодилiв нiчого не бере!
  Чебурашка зi смiшком помiтив, знову шахуя Кощiя змiєм Гориничем.
  - I касторка i валерiанка - все це лише радує душу! А я вiддаю перевагу торту з солодкого шоколадного гуталiну!
  Гена проспiвав:
  - Нафарбувавши губи гуталiном,
  Я виходжу на променад...
  I зiрки святять менi гарно,
  I симпатичне пекло!
  Чебурашка випив iз келиха оранжевого коктейлю i помiтив:
  - Зараз такий свiт не зрозумiєш - рай чи пекло! Хоча людям весело та добре!
  Крокодил Гена агресивно гаркнув, i стукнув кулаком:
  - Найчастiше людей у кут ставити треба! Розлютилися!
  Мурзилка нагадав:
  - Одна дiвчинка мене пальчиками нiжок за носа схопила! Та нiякої поваги до мiлiцiї!
  Крокодил Гена гаркнув:
  - Треба на них нацькувати Антиплаща! Ось це бойовий хлопець!
  Вiн хотiв щось додати, як спалахнула голограма i було мелодiйний голосок:
  - Термiново! Хтось зламав банк танкових iгор! Швидше!
  Гена крокодил кивнув:
  - Це, мабуть, привiт вiд старої Шапокляк! Вона просто балдеє вiд танкiв!
  Мурзилка у вiдповiдь проспiвав:
  - Слава науцi, слава!
  Танки рвуться вперед!
  Мурзилку та Чебурашку -
  Вiтає казки народ!
  Чебурашка ввiмкнув гравiовiзор, i там якраз показували вiйну мiж пончиками та ватрушками. I при цьому ще грубка вiдтворювала пирiжки з м'ясом.
  Звiрятко з вушками пробурчав:
  - Найвищий клас, буде у нас!
  Мурзилка серйозно сказав:
  - Полетiли хлопцi! Поки що ловити злочинця!
  Крокодил Гена логiчно зауважив:
  - Спочатку треба зiбрати iнформацiю через Гiпернет!
  Чебурашка рiшуче заявив:
  - Ми всiх зберемо без жодної тяганини!
  I натиснув на клавiатуру вушками. I ось спалахнула iнформацiя та зображення на голограмi. По повiтрю лiтають бойовi роботи. I це солiдно. Роботи, втiм, виглядають не
  Дуже серйозно немов дитячi херувiмчики з крильцями та луками чи арбалетами в руках. Вони кружляють i пищать.
  Крокодил Гена серйозно промовив:
  - Тiльки на небi лише ангели знають,
  Що Шапокляк на бабу чекає!
  Мурзилка логiчно зауважив:
  - Поки що ми не знаємо Шапокляк це чи нi! Потрiбно вивчити усi вiдеозаписи!
  Крокодил Гена блиснув зубами i зазначив:
  - Я це пустунку чудово знаю!
  Чебурашка кивнув:
  - За почерком визначимо!
  I увiмкнув голограму... Виникло зображення дуже гарної та молодої жiнки. Зрозумiло, Шапокляк не захотiла залишатися старою i провела омолодження.
  Крокодил Гена помiтив зi скепсисом:
  - А вона хтось блондинка чи брюнетка?
  Мурзилка хихiкнув i зазначив:
  - Зараз колiр волосся змiнюють за бажанням.
  Крокодил згiдно кивнув:
  - Я собi теж зуби з алмазiв вставив i як?
  Рептилiя-мультяшка блиснула зубами.
  Вони справдi, коли падало свiтло виглядали дуже яскраво.
  Мурзилка зазначив:
  - Непогана iдея! Але минулого разу в тебе Гена, були зуби золотi!
  У вiдповiдь Крокодил заспiвав:
  -Ех хлопчики, та ви грабiжники! Гаманцi, гаманцi та гаманцi! Ех зникли долари! Зуби золотi! Ранiше були фраєри, а тепер блатнi!
  Чебурашка запропонував:
  - А може тут ще зграя: Боягуз, Балбес, i Бувалий руку приклала? Якось вони дiяли зграєю, i навiть вовка з "Ну постривай!" iз собою присобачили!
  Крокодил буркнув:
  - Вовк? Точно з ну постривай? Ось у казцi про Iвана Царевича вовк - добрий хлопець. I нам часом допомагав!
  Мурзилка переглянув вiдеозапис i помiтив:
  - Цiкаво, а це що!
  За голограмою хаотично стрибали танки. Вони були рiзних форм, розмальовок та розмiрiв. Головне вони мчали вулицями Москви. Iнодi їхнi гусеницi стикалися з поточним
  асфальтом, i дряпали покриття.
  Мурзилка буркнув:
  - Квазiматерилiзацiя! Прорив iз iгрової матрицi у реальнiсть!
  Чебурашка запропонував:
  - Може з матрицi витягти протитанковi гармати i довбати з зенiток?
  Мурзiка заперечив:
  - Навiщо там складно! Тiльки вулицi закидаємо уламками. Краще просто вiдключити потiк енергiї, що надає танкам форму насправдi.
  Дiти - хлопчики i дiвчатка зустрiли танки з трiумфуванням. Для них це була чергова кумедна розвага. Один з хлопчикiв схопив танк скидається на гiбрид
  королiвського тигра та ананаса за дуло, пiдняв i перевернув його вгору гусеницями.
  Дiти захоплено загомонiли!
  Крокодил Гена помiтив:
  - нiчого страшного! В iграх танк не може вбити людину! Пiсля квазi матерiлiзацiї вони цих вiчних дiтей тим бiльше не покладуть!
  Мурзилка логiчно зазначив:
  - Як сказати? Хоча Шапокляк таки не вбивця!
  Крокодил Гена кивнув:
  - Шапокляк? Вона сповiдує принцип - хто людям допомагає - той витрачає час даремно! Хорошими справами - прославитись не можна!
  Мурзилка логiчно зауважив:
  - Дивно хто хулiганкою стала старенька, а не школярка! Якось це неправдоподiбно!
  Чебурашка заперечив:
  - А чому не правдоподiбно? Ось Баба Яга - та ще бабка у вiцi, а така хулiганка!
  Один iз танкiв вистелив. I влучив по голих ногах дiвчинки. Та пискнула вiд болю i прокричала:
  - Антипульсарно!
  Мурзилка вiдзначив iз тривогою:
  - Не такi вже вони невиннi!
  Чебурашка вiдзначив iз мiркуванням:
  - У Гiперматрицi, коли граєш, теж можеш вiдчувати бiль. Це, звичайно, досить серйозно! Хоча чисто за бажанням!
  Крокодил Гена кивнув:
  - Та якщо є бажання, можна навiть вiдчути все, що вiдчуває по-справжньому вмираюча людина. I це теж має свою красу.
  Мурзилка агресивно помiтив:
  - Вмирати можна i навмисне, але безсмертя знаходять найреальнiше!
  Танки продовжували скакати. А дiти навколо них танцювати та веселитися. Свiтило кiлька сонечок i вони давали класнi вiдблиски на броню. i все це буквально переливалося.
  i ось деякi хлопчики скидали чобiтки i босими нiжками лупили по бронi в стрибку. Мабуть, це приємно голою п'ятою вiдчути, як гарячий метал, що ламається пiд досконалою плоттю людей майбутнього.
  Деякi танки, до речi, були у формi шоколадок i тортiв. i дiти їх навiть їли. I це було просто смiшком. Деякi танки стрiляли кремом, варенням, повидлом, медом, згущеним молоком та iншим. I це було так красиво та романтично.
  Крокодил гена зазначив:
  - Та це кумедно! Смачнi бувають танки!
  Мурзилка кивнув:
  - Iнодi борються i з котлетами, i з пончиками! Це також вищий клас!
  Чебурашка кивнув:
  - Чи не час нам прогулятись братва?
  Мурзилка вигукнув iз захопленням:
  - Ну, вiд гвинта!
  Крокодил Гена заперечив:
  - Нi чорний плащ нам зараз не знадобиться!
  Чебурашка кивнув:
  - У чорного плаща гiгантська зарозумiлiсть! Менi бiльше подобається Зигзаг Мокряк!
  Крокодил гену буркнув:
  - Хто на що вчиться? Ну ми i втрьох я думаю з бабусею Шапокляк упораємося!
  Мурзилка кивнув:
  - Бабуся треба слухатися, але не Шапокляк!
  I всi троє проревiли:
  - Занадто часто бiда стукає у дверi,
  АЛЕ не складно у рятувальникiв повiрити.
  Адже варто лише їх покликати -
  Друзi не треба довго чекати!
  . РОЗДIЛ ? 19.
  Дарина Рибаченко добре попрацювала працюючи на каналi. I багато чого викопала, енергiйно працюючи лопатою. I перевозячи бруд на ношах.
  I зрештою дiвчинка заснула i їй снилося щось не дуже приємне;
  Альберт прокинувся вiд удару батогом по босих, хлоп'ячих ногах. Наглядач грубо штовхнув майже голого хлопчика i крикнув:
  - Пiднiмайся раб!
  Колишнiй принц зiтхнув. Його тiло було сухим, жилистим, а шкiра майже чорною вiд засмаги. Волосся i без того свiтле ж на оборот вигорiло i було бiлим наче снiг.
  Вiн пiдвiвся i для початку вирушив снiдати разом з рештою хлопчакiв-невiльникiв. Снiданок, звичайно, був досить скромним, каша з овочами. Тим паче в пустелi i особливо м'ясо не приготуєш. I плюс ще трохи води.
  Свою порцiю хлопчаки-раби проковтнули швидко. А потiм пiдiйшли до мотузки i дозволили собi прив'язати руки. I пiсля чого їх знову погнали вулицею.
  Щоправда, цього разу до ринку вже було недалеко i це хоч якiсь обiцяло змiни.
  Люди на вулицях дивилися на хлопчакiв. Багато було i мiсцевих пацанiв. Вони були рiзнi: i в каптанах, халатах, i напiвголi, i босi, i взутi. Зазвичай люди багатшi
  волiли взуття i навiть чоботи, незважаючи на спеку. Дорослi чоловiки навiть з бiдноти вiддавали перевагу сандалi, а ось дiти та жiнки в залежностi вiд достатку.
  Бiднi босонiж, багатше взувались. Втiм, жiнки навiть бiднi були в балахонах та закритих обличчях, хоч i хизувалися голими п'ятами. Були й хлопчики-раби, що майже голенькi або навiть зовсiм оголенi мiли вулицi.
  Ось молодих невiльникiв вiдповiли спочатку в лазню при ринку. I знову їх помили. З хлопчикiв зняли плавки та пов'язки на стегнах. I їм допомагали митися гарнi дiвчата-прислужницi.
  Альберт вiдчув сором i хвилювання молодого чоловiка, особливо коли його терли мочалками. Особливо старанно драїли хлопцям пильнi, огрубiлi ступнi. Так їм дали пополоскати
  рот i почистити зуби. Розчесали мокре волосся. Деяких надто кудлатих хлопчакiв постригли. Альберт вiдчував сильне хвилювання, вiд величезної кiлькостi голих невiльниць.
  Тi ж, наче не помiчали, як збуджуються i нервують хлопчики. Вони просто готували товар для торгу, i це був їхнiй борг.
  У Альберта чоловiча досконалiсть збудилася, i набухло. I йому стало дуже соромно. I вiн його прикрив руками. У деяких хлопчикiв теж стирчало встало.
  Вони сильно смикалися, були обличчя червонi вiд сорому i збентеження.
  Але торг є торг... Продають рабiв по арабському навчаю зовсiм голими. Щоб господар бачив усi недолiки. I нiкому не дiло до сорому. Раб це насамперед
  тварини. А хiба тваринi може бути соромно? I хiба тварина має одяг? Так що ось голяка i йдiть на загальний огляд.
  Хлопчаки виглядали худими та жилистими.
  Їх за iдеєю було б краще вiдгодувати перед торгом, але часу немає. треба продати зараз. Тим паче сухий, i худий раб зазвичай витривалiший, нiж вгодований.
  Альберта та iнших пацанiв змастили олiєю, щоб вони блищали i здавалися бiльш рельєфними м'язами. Пiсля цього пiдвели до торгу.
  Там йшов аукцiон. Продавали i жiнок, причому дуже гарних, i молодих дiвчат, i навiть дiвчаток. Продавали i дорослих чоловiкiв, i юнакiв, i навiть старих. Тiльки стара
  не продавали - видно гидко це.
  Хлопчикiв збудували в шеренгу i став виводити на помiст. Почали з тих, хто дрiбнiший.
  Першою вийшла дитина рокiв восьми. Вiн був дуже худенький, ребра випирали, i голова здавалася великою, а шия тонкою.
  Чи не привабливий екземпляр.
  Розпорядник сказав:
  - Один динар стартова цiна... Хто бiльше дасть...
  По натовпу чоловiкiв з бородами та жiнок у паранджах пройшло ремствування. Мабуть, хлопчик їх не вразив. Не дуже вони хотiли розлучатися i з золотим динаром.
  Чоловiк у чалмi та великим животом, сказав:
  - Давай я вiзьму у тебе всю партiю дiтей за двадцять динарiв, i не забирай у нас зайвий час!
  Торговець знизав плечима i вiдповiв:
  - Там один хлопчик принц Європейської країни. вiн продаватиметься окремо. А решту я вiддам тобi за тридцять динарiв!
  Купець у розкiшнiй чалмi рикнув:
  - Досить i двадцяти. Хлопчаки хорошi для роботи в шахтах та копальнях. Але вони там швидко i вмирають, не даючи як слiд окупити себе.
  Торговець iз посмiшкою вiдповiв:
  - Пара хлопчикiв гарнi, їх можуть купити як слуги для домашнiх робiт. I взагалi хай буде торг!
  Iнший купець пiдтримав:
  -Нехай виведуть усю партiю, а ми вирiшимо - купувати чи не купувати!
  Альберта залишили одного за ширмою, а голих, чорних вiд засмаг хлопчикiв вивели на помiст. Пара з них справдi виглядала пристойно. I виникло пожвавлення.
  Iнший купець повiдомив:
  - Даю за двадцять п'ять динарiв!
  Перший купець гаркнув:
  - Тридцять i це остаточна цiна!
  Iнший купець у чалмi з рубiнами повiдомив:
  - Тодi тридцять один динар!
  Продавець пiдняв молоток i на розспiв промовив:
  - Тридцять один динар разiв, тридцять один динар два, ну що бiльше дасть? Тридцять один динар три!
  Хлопчакiв погнали у бiк господаря. Їх продали немов худобу. I це було твердим ходом.
  Тепер настала черга Альберта. Босого та голого хлопчика вивели на торг. Альберт справдi мав гарну, хоч i худеньку, але жилисту, рельєфну форму фiгуру, i миле дитяче гарненьке личко. Вiн взагалi дуже гарний хлопчик, хоч i проступають реберця. Його волосся бiле, трохи золотисте i акуратно пострижене.
  Наглядач крикнув:
  - Вiдкрий рота хлопець!
  Хлопчик-принц...
  Наглядач вигукнув:
  - Бачите якiсь у нього бiлi, чистi, мiцнi зуби. Починаємо торг iз п'ятнадцяти динарiв!
  Один iз купцiв крикнув:
  - Хай пiднiме камiнь!
  Альберта пiдвели до каменю, якi використовувалися, щоб вимiряти силу рабам. Хлопчик насилу вiдiрвав його вiд пiдлоги, i закинув на груди. I пiдняв поштовхом, допомагаючи ногами над головою.
  Купець кивнув:
  - Для його вiку непогано! Даю шiстнадцять динарiв!
  Iнший чоловiк посмiхнувся i заявив сiмнадцять!
  Почувся вигук - вiсiмнадцять!
  Купець знову подав голос:
  Двадцять!
  Настала пауза. Альберт стоять зовсiм голий, i раптом йому стало принизливо та соромно вiд цього. Вiд сорому настало хвилювання i чоловiча досконалiсть стала пiднiматися.
  Жiнка в багатiй паранджi про булькала.
  - Двадцять п'ять динарiв!
  Почулися жахливi жарти.
  - Ось вона знайшла собi справжнього чоловiка!
  - Оце нова iграшка!
  Торговець кивнув i почав вимовляти:
  - Двадцять п'ять динарiв разiв, двадцять п'ять динарiв два... Ну, хто бiльше.
  Купець, який ранiше купив усiх рабiв, буркнув:
  - Тридцять динарiв!
  Сусiд здивовано запитав:
  - За одного, як за двадцять хлопчикiв?
  Купець кивнув:
  - Я вiдчуваю вiн стоїть цього!
  Торговець почав вити:
  - Тридцять динарiв разiв, тридцять динарiв два.
  Жiнка перервала i гаркнув:
  - Тридцять п'ять динарiв!
  Торговець кивнув:
  - Правильно, тридцять п'ять динарiв разiв, тридцять п'ять динарiв два.
  Купець знову подав голос:
  - Сорок динарiв!
  Торговець заспiвав сорок динарiв разiв, сорок динарiв два.
  Жiнка в багатiй паранджi пискнула:
  - Сорок п'ять динарiв!
  Торговець прочiрикав:
  - Сорок п'ять динарiв разiв, сорок п'ять динарiв два.
  Купець гаркнув:
  - П'ятдесят динарiв!
  Його сусiд з подивом промовив:
  - П'ятдесят динарiв за хлопця? За цi грошi можна купити гарну дiвчину!
  Купець посмiхнувся:
  - А вiн, як i дiвчина гарний!
  Жiнка крикнула:
  - Шiстдесят динарiв!
  Купець не поступався:
  - Сiмдесят!
  -Вiсiмдесят!
  -Дев'яносто!
  Жiнки крикнула:
  - Сто динарiв!
  Динар - це монета iз золота, i сто динарiв - це вже чимала сума i виникла пауза.
  Торговець пiдняв молоток i наспiв став вимовляти:
  - Сто динарiв разiв! Сто динарiв зо два! Хто бiльше дасть сто динарiв три... I не встиг молоток опуститись, як перший купець випалив:
  - Сто десять динарiв!
  Публiка свиснула...
  Торговець пiдняв молоток i сказав:
  - Сто десять динарiв разiв, сто десять динарiв два.
  Жiнка жорстко промовила:
  - Сто двадцять динарiв!
  Перший купець, який запропонував за хлопчикiв двадцять динарiв, єхидно спитав:
  - А чи не надто багато за пiвника хочеш?
  Жiнка рiшуче заявила:
  - Це моя справа! А тобi старий пень вiн навiщо!
  Купець iз прикрашеною смарагдами чалмою вiдповiв:
  - Ще дiзнаєшся! Ну гаразд сто тридцять динарiв!
  Жiнка не поступалася i твердо рикнула:
  - Сто сорок!
  Купець буркнув:
  - Сто п'ятдесят!
  Жiнка рiшуче сказала:
  - Двiстi динарiв!
  Купець свиснув:
  - Так за такi грошi можна купити собi рабиню рiдкiсної краси. Тобi не здається, що твiй чоловiк емiр розлютиться якщо дiзнається, скiльки ти витрачаєш на гарненького хлопчика!
  Жiнка жорстко помiтила:
  - Я принесла емiровi його становище та багатство, вiн знає, що цим завдячує моєму батьковi! А ось тобi навiщо цей гарний хлопчик?
  Купець у вiдповiдь буркнув:
  - Триста динарiв!
  Жiнка з усмiшкою вiдповiла:
  - Чотириста!
  Купець гаркнув:
  - П'ять сотень!
  Жiнка жорстко вивела:
  - Тисячу динарiв!
  По рядах купцiв та торгашiв пройшов гул. Один iз них помiтив:
  - Хлопчик гарний, але чому за нього так багато. Рiдко, коли за жiнки перших красунь стiльки платили!
  Купець пiдтвердив:
  - За тисячу динарiв твiй чоловiк тобi точно здере шкуру!
  Дружина емiра в паранджi вiдповiла:
  - А тобi буде ще гiрше хтивий цап!
  Купер гаркнув:
  - Двi тисячi динарiв!
  Жiнка, не поступаючись, вiдповiла:
  - Три тисячi!
  Купець пробасил:
  - Чотири тисячi!
  Жiнка покинула:
  - П'ять тисяч!
  Купець проорав на всю горлянку:
  - Десять тисяч динарiв!
  Наступала важка пауза... Сума для цiни за одного раба небачена. I по натовпу купцiв пролунав галас. Насправдi здавалося дуже дурним стiльки платити за хлопчика
  приблизно тринадцяти рокiв, нехай i дуже гарного i мускулистого.
  Тим бiльше, чоловiча досконалiсть у Альберта опала. Жiнка раптом вiдчула розчарування у своїй новiй iграшцi i замовкла. Насправдi це не дуже.
  Торговець, бачачи пауза тягнеться, пiдняв молоточок i почав вимовляти:
  - Десять тисяч динарiв разiв, десять тисяч динарiв два, хто бiльше дасть? Десять тисяч динарiв - три! Але не встиг молоточок вдарити, як почувся голос:
  - Сто тисяч динарiв!
  Усi озирнулися. До зали увiйшов чоловiк весь у чорному та особливому костюмi. Його обличчя було закрите чорною маскою.
  Купець втратив дар мови i завмер, завмер у подивi.
  Людина в чорному плащi та масцi пiдтвердила:
  - Сто тисяч динарiв!
  Торговець згiдно кивнув:
  - Звичайно, великий! I почав на розспiв: сто тисяч динарiв разiв, сто тисяч динарiв два... Хто бiльше дасть? Сто тисяч динарiв три! Продано пану в чорному плащi та масцi!
  Тут купець встряв i заявив:
  - Ця людина невiдома у нас! Чи має вiн таку величезну суму!
  Людина в чорному плащi та масцi повiдомила:
  - На верблюдах лежать мiшки iз золотом! Саме вистачить щоб заплатити за цього хлопчика! Можете, перерахувати якщо хочете!
  Торговець кивнув:
  - Вiд твоєї! Можеш володiти ним як хочеш! З огляду на яку велику суму ви заплатили, я можу запропонувати до нього ланцюг безкоштовно!
  Чоловiк у чорному плащi кивнув:
  - Ланцюг не завадить для звiрятка! А поки що веселiться!
  Альберт здригнувся. Йому на шию начепили нашийник iз ланцюгом i передали кiнець новому пану. Щось у ньому дуже зловiсне та зле. I хлопчик вiдчував, що це не на добро.
  Чоловiк у чорнiй масцi i плащi смикнув за ланцюг i буркнув:
  - Ну, пiшли мiй новий раб! Подивимося чи виправдаєш ти на себе надiї та витрати.
  Альберт покiрно йшов за ним. Йому вивели надвiр. Тут справдi з верблюдiв завантажували мiшки iз золотом. Альберт подумав: заради чого за нього заплатили таку шалену прорву грошей?
  Якщо за десять динарiв можна купити хорошого дорослого чоловiка-раба. Ось двадцять хлопчикiв пiшли за тридцять один динар. Тiльки за жiнок чудової краси iнодi
  вартiсть переходили за тисячу динарiв.
  Але щоб за одного раба чи рабиню - заплати сто тисяч! Це немислимо! Адже така сума - це цiла скарбниця правителя. Альберта прикували до слона, на якого пiднявся його новий король.
  I четверо вершникiв пильно стежили за хлопцем. I Альберт знову рушив у дорогу. Його босi, огрубiлi пiдошви шльопали брукiвкою. Вiн був голеньким i худеньким,
  i на нього дивилися люди i смiялися.
  Насправдi стiльки заплатити за хлопчика? Може, це дике кохання?
  Альберт iшов i замислився. Чому купець був готовий викласти за нього десять тисяч динарiв? Не заради того, щоб вiдправити у каменоломнi. I не для постiльних втiх.
  Напевно, йому щось вiдомо, про походження Альберта. Що вiн принц багатої країни? Може бути купець розраховував взяти з Альберта викуп? Чи продати власному батьковi-королю?
  Така версiя виглядала цiлком правдоподiбною. Хоча ще невiдомо отримаєш ти викуп, а десять тисяч динарiв - цiну тисячi дорослих рабiв треба викласти зараз.
  Нехай невiдомi шляхи Господнi.
  Хоча є цей Бог, чи нi... Альберт кашлянув. Ну нi вiн же продав тiло Сатанi, а значить i Бог має iснувати! А як же iнакше? Якщо є тiнь,
  то має бути i свiтло. Це може бути, що тiнi немає, якщо свiтив кiлька. А ось свiтло завжди за тiнi є.
  Альберт тяжко зiтхнув. Подумав i навiщо за нього вiддали сто тисяч? Принаймнi не для того, щоб так просто вбити i це плюс. але раптом з ним трапиться,
  щось страшнiше за смерть? I це - мiнус! Раптом його захочуть використати як дiвчину?
  Альберт важко зiтхнув i додав кроку. Вони вийшли за мiсто i рушили пустелею. Хлопчик йшов собi i намагався собi уявити щось веселiше.
  Рiзного роду походу, вiйни, середньовiчнi сутички.
  Хлопчик уявив час Рiчарда Левине Серце. Там вiн уже бився увi снi та перемiг усiх. А тепер уявити, як там хоче орден спалити нещасну єврейську дiвчину
  Ревекку. Адже вона така красива i невинна. У нiй стiльки чарiвностi та тепла. Адже дiвчину повели на багаття в оточеннi стражникiв. Її постать виглядала блiдою.
  Дiвчина йшла тихими кроками, i її прекрасне личко здавалося спокiйним, хоча видно, що в око палахкотить то страх, то гнiв.
  З неї зняли всi прикраси та яскравi схiднi тканини. Голова Ревекi залишилася непокритою крiм двох чорних, досить довгих кiс, що спускалися по бiлому балахону.
  Маленькi ступi у дiвчини були босими. I видно було Ревека страждає як вiд морального приниження: її багату єврейку змусили ходити босонiж, наче жебрак простолюдинку.
  Так i фiзично. День видався похмурим i було досить мерзлякувато, та й гола пiдошва дiвчинки не звична до гострих камiнчикiв i гравiю дороги. Ребецi стали морщитись i
  кульгати на обидвi ноги. Вона, звичайно, не звикла ходити босонiж, особливо в Британiї, де навiть влiтку не дуже тепло i часто похмуро. Адже вiн дочка Палестини з
  бiльш теплим та сухим клiматом.
  Та й принизливо, коли голi, круглi, злегка запиленi п'яти бачать чоловiки i навiть вiдпускають єхиднi жарти. Звичайно, з Ребеки зняли всi прикраси та роззули, не тому що хотiли
  спецiальної принизити.
   Ченцi побоювалися, що в неї можуть бути амулети та талiсмани, яким Сатана забезпечує своїх адептiв, щоб завадити покаятися навiть пiд тортурами.
  А на страту жiнок пiдозрюваних, що вони вiдьми - водили босими. Так у них начебто знижувалась бiсiвська сила. Адже земля Божа, i коли її стосуються босi пiдошви, вiдьма
  заряджається Божественною енергiєю та втрачає частину своєї сили. Принаймнi Ребека боса i в бiлому одязi з грубого полотна справляла зворушливе враження.
  Багато жiнок дивилися на неї i дивувалися, як вона прекрасна навiть у скоромному одязi, веденiй на багаття смертницi. I наскiльки витонченi, i точенi в неї босi нiжки,
  до яких не пристає пил, дороги. I що її природна краса голих дiвочих нiжок куди, прекраснiша за черевики, усипанi прикрасами з дiамантiв.
  Ось Ребека все бiльша кульгава, збиваючи босi, нiжнi нiжки пiдходить до копицi дров та соломи. Тут її мають спалити. А перед стратою прив'язують до стовпа та надягають ланцюги.
  Звiсно ж боляче, як у нiжне дiвоче тiло впивається ланцюг. I як мерзлякувато стояти нерухомо, в прохолодний день на заходi лiта, в похмуру погоду. Коли сонце тiльки
  тiльки зрiдка проглядає з-за хмар. Окрiм балахона на тiлi у Ребеки нiчого немає. Дiвчина-монахи все зняли до нитки, i дали балахон чисто заради пристойностi.
  Так що нерухомо стояти прикутою ланцюгами ще й мерзлякувато, i хворий вiд ланцюгiв, босi нiжки стигнуть вiд вiтру, i ниють вiд напруги стоячого положення.
  Тепер уся надiя Ревекки на захисника. Проти нього має боротися найкращий воїн ордена тамплiєрiв Брiан. Який вiдрiзняється великою силою та витривалiстю.
  Втiм, Айвенго зумiв його вибити з сiдла. Але зараз вiн тяжко поранений. Ще Рiчард Левине серце може тягатися з Брiаном, але вiн не може битися за єврейку, точнiше
  навряд чи захоче - не царська ця справа.
  Отже, Брiан спокiйний i впевнений, що зможе будь-кого перемогти. А потiм зухвале дiвчисько, що вiдкинуло його кохання просто спалять. I розвiють попiл вiдьму. Потiм спалять i
  її саф'яновi, шитi перлами чобiтки, i одяг з усiма демонськими прикрасами.
  Брiян дивиться на Ревекку. Як вона прекрасна, ось так прив'язана до стовпа, точнiше прикута ланцюгами. I виглядає наскiльки зворушливо i неповторно драматично.
  А час iде. Дiвчина мерзне i сiпається. Дзвонять на ньому ланцюги. Мабуть, їй завдає страждання стояти прикутою до стовпа. Босi нiжки дiвчата почервонiли вiд холоду.
  Як їй неприємно. I як їй, напевно, страшно...
  Вогонь, звичайно ж, зiгрiє i полум'я хижо лизне дiвочу, круглу п'яту. I буде чути запах шашлику, наче смажать баранину. I це стане так болiсно.
   I дiвчина завищить. А полум'я пiднiматиметься, все вище i вище. Спалить її бiлий балахон i весь натовп її побачить зовсiм голий, i прикутий ланцюгом.
  А бiла шкiра покриється пухирями, почервонiє. А потiм стане злазити. I смажитиметься м'ясо, i шипiтиме наче на сковородi. I це буде просто дуже боляче.
  I Ревекка волатиме вiд нестерпних страждань. I ось вiд її кiсток вiдвалюватиметься м'ясо. I кiсточки оголюватися, чорнiючи. I дiвчина вiд больового шоку знепритомнiє i затихне. Затихне вже назавжди. А її душа полетить у спецiальне пекло для євреїв. Для нехрещених євреїв буде своє пекло. Де їх мучитимуть у їхнiх справах.
  I мабуть Ревекка як безневинна душа буде покарана не так жорстоко. Її випоруть, поб'ють трохи палицями по босих, круглих п'ят. А потiм кинуть у катiвню. I Ребекка там спiватиме,
  i славити своїх єврейських святих. Iнодi до неї приходитимуть тюремники-чортi i б'ють її палицями знову по босих витонченої форми п'ятами. Тому що грiшницi мають отримувати
  по п'ятах якомога болючiше.
  I її ще сiчуть рiзками, а потiм як вiдьму, смажити вогником. Пiдпаливши її гарнi, наче двi диньки груди.
  Лицар Брiан розмрiявся. А час минав... i ось уже остання година прибуття захисника спливає.
  Гросмейстер ордена дає сигнал до початку страти.
  Ось кат висiкає кремнiєм iскру, i запалює вимочений у селiтрi смолоскип. Ревека скрикує вiд страху i водночас опромiнення. Вона так здригнулася на вiтрi, що їй просто тривiально хочеться зiгрiтися.
  Хоча зрозумiло, що вогонь зiгрiє лише на мить, а потiм палитиме i палитиме, i обдере i шкiру, i м'ясо.
  Кат уже став пiдносити смолоскип до соломи, як натовп загудiв. На вiдстанi мчав невеликий бiлий i кiнь, i на ньому маленький вершник.
  Гросмейстер ордену крикнув:
  - Зупинися кат!
  Той завмер буквально у вершцi вiд соломи. Сер Брiан обурився:
  - вiн запiзнився! Термiн приїзду захисника закiнчився!
  Гросмейстер зло вiдповiв:
  - Ти боїшся битися з хлопчиськом?
  Свита гросмейстера схвально зашумiла:
  - Правильно бiйся! Що забоявся боягуз!
  Брiан зло вимовив:
  - Я з нього виб'ю пиху!
  Храмовик подумав спочатку, що це все-таки Айвенго, незважаючи на рану, хоче битися з ним. Але цей воїн був ще меншим i нижчим на зрiст нiж колишнiй кривдник сер Брiана.
  Та й кiнь був iнший. I обладунки...
  Що ж... У Брiана вiдлягло вiд серця. До нього ще не встигли дiйти чутки про те, що це пацан рокiв тринадцяти виграв лицарський турнiр: зваливши з коней та Рiчарда Левине
  Серце та Айвенго. Та в тi часи не було пошти. А чутки приписували, що нiби турнiр виграв справжнiй велетень, а не якийсь там хлопчик.
  Отже, сер Брiан був спокiйний.
  I впевнено повiдомив:
  - Я приймаю виклик!
  Його впевненiсть ще бiльше зросла, коли Альберт зняв шолом i всi побачили його дитяче, гарне обличчя, свiтле волосся та блакитнi очi.
  Одна з жiнок навiть крикнула:
  - Пошкодуйте дитину!
  Гросмейстер запитав у Альберта:
  - Чи справдi ти хлопчик хочеш битися зi славним сером Брiантом?
  Юний принц впевнено заявив:
  - Та й урятувати Ревеку!
  Гросмейстер засумнiвався:
  - Але сер Брiан наш найкращий лицар, а ти зовсiм дитина! Чи вистачить у тебе сил?
  Альберт жорстко вiдповiв:
  - Лайка покаже яка я ще дитина!
  Гросмейстер звернувся до прив'язаної єврейки:
  - Чи готовi визнати цього юнака своїм захисником?
  Ревекка зi стогоном вiдповiла:
  - Дiйте, що хочете!
  Гросмейстер кивнув:
  - Ну добре! Починайте! Яким списам ви вiддаєте перевагу - тупi або гострi!
  Сер Брiан гаркнув:
  - Звичайно ж, гострi!
  Альберт кивнув:
  - Нехай будуть гострi - якщо йому життя не дороге!
  Храмовик хихiкнув:
  - Самовпевнений як усi пiдлiтки! Подивимося, як я тебе пошибу з коня!
  Альберт логiчно вiдповiв:
  - Не хвалися, їдучи на рать, а хвалися, їдучи з ратi!
  Гросмейстер крикнув:
  - Давайте швидше! Дiвчина прикута мерзне!
  Лицарi роз'їхалися. У храмовника i кiнь великий, вороний i вiн великий у чорних обладунках. А Альберта зброя як дзеркало, кiнь невеликий, але дуже швидкий i бiлий як
  снiг. Наче двобiй мiж добром i злом, мiж чорним i бiлим.
  Храмовник жорстко помiтив:
  - Менi його i хочеться вбити, i водночас шкода дитини!
  Ось вони роз'їхалися. Знав би сер Брiан який у нього серйозний i небезпечний супротивник не був таким самовпевненим. Альберт теж розумiв, що його ворог сильний, i небагатьом
  поступається Рiчарду Левине серце. Але якщо ти перемагав найлегшого короля, що тобi храмовник?
  Обидва воїни за сигналом гонгу помчали назустрiч один одному. Навiть стояла пилюка стовпом. Ревека прошепотiла:
  - О Великий Єгова врятуй дитину!
  Альберт прийняв удар на щит i зiсковзнув рухом вправо спис, а сам ударив ворога по забралу, прискоривши рух нагином корпусу. Це удар, який блискуче провiв у
  свого часу Айвенго, Альберт провiв не гiрше, а може навiть краще, прискоривши рух своїм сильним, юним торсом. I сер Брiан полетiв наче куль з коня.
  Публiка заволала вiд захоплення, а жiнки залюбили. Всi думали, що найкращий лицар ордена зiб'є хлопця, а раптом виявилося таке...
  Сер Брiан упав, i вiдчайдушно намагався пiдвестися, але тiло його в обладунках погано слухалося.
  Гросмейстер оголосив:
  - Суд Божий вiдбувся! Юний воїн як вас звати?
  Хлопчик вклонився i вiдповiв:
  - Альберт!
  Гросмейстер продовжив:
  - Альберт! Перемiг найкращого воїна ордена i врятував звинувачену в чаклунствi єврейку Ревеку дочку Iсака. Тепер вона вiльна i їй повертається її колишнiй одяг та прикраси!
  Помiчник шепнув на вухо главi ордена:
  - А може, конфiскуємо її добро в скарбницю?
  Гросмейстер рикнув:
  - Не дури! Це вiроломство! Ну знiмiть з дiвчини ланцюги i вiдв'яжiть вiд стовпа!
  Воїни та кати з радiстю почали розмотувати ланцюги, якими була прикута Ревекка! Заграла музика. Народ був задоволений, особливо жiнки. Дiйсно, як мила ця
  дiвчина-єврейка, що її врятували, викликає лише радiсть.
  Альберт вклонився гросмейстеру i заявив:
  - Справедливiсть перемогла!
  Гросмейстер погодився:
  - Ось вiн найвищий Божий суд! А тепер мiй лицар, може бути зневажаєш з нами! I чи не хочеш вступити на службу ордену?
  Альберт знизав плечима:
  - Я принц i служу своєму королiвству! А на рахунок бенкету... Вибачте, але спочатку доставлю Ревекку пiд охороною до її батька. Бо її знову можуть викрасти. Лiси повнi
  розбiйникiв та лицарiв-авантюристiв!
  Гросмейстер кивнув:
  - В добру путь! Але знай дорого на службу Ордену завжди вiдкрита!
  Ревеку повели назад у келiю, де їй мали вручити колишнiй одяг i конфiскованi коштовностi. Дiвчина на радощах шльопала босими, точенi нiжками, не
  вiдчуваючи гостроти камiння, i холоду, хоча вже вечорiло... I сонце зникло за обрiєм. Голi, рожевi, якi напрочуд чистi, круглi п'ятки дiвчата миготiли.
  Вона на страту йшла тихо насилу зберiгала спокiй. А тепер була радiсна i буквально пурхала. I здавалася ще гарнiшою. Її обличчя вже не було таким блiдим,
  а стало рожевим вiд збудження, i додало фарб та краси. I це дiвчина тепер нагадувала пустотливу дитину.
  Альберт iз захопленням проспiвав:
  Хто звик за перемогу боротися,
  З нами разом нехай заспiває...
  Хто веселий той смiється,
  Хто шукає той доб'ється,
  Хто шукає той завжди знайде!
  Ось Ревека забiгла в келiю. За нею пiшли черницi щоб допомогти одягнутися. Альберт злiз iз коня. Йому пiднесли кубок iз гарним витриманим вином.
  Натуральна та солодка рiч дуже приємне на смак це вино.
  Альберт iз задоволенням його випив i вiдчув приплив сил. Йому було здорово та весело. Хотiлося рiзного роду подвигiв. Хлопчик навiть проспiвав:
  - Звик по-всякому битися,
  Пляшок хоч небагатьох бачив дно.
  Але не траплялося нам закохуватися.
  Давним давно! Давним давно!
  Давним давно!
  Ось уже повернулася Ревекка. Вiн сильно накульгував. У чобiтках збитим ногам некомфортно. Вона накинула на обличчя шаль, i тепер її краса була прихована.
  Сукня до неї правда яскрава i багато на ньому прикрас. Ченцi та черницi нiчого не вкрали. Та це виглядало дуже здорово. Точнiше Альберту якраз
  бiльше подобалося, коли Ревека була в бiлому балахонi та босонiж. Її нiжки без взуття викликали у хлопчика хвилювання молодого чоловiка. А так ... Багато вiн бачив подiбних
  жiнок у прикрасах i це не заводило.
  Альберт проспiвав:
  - Про це дiвчинi босий,
  Я забути нiяк не мiг...
  Здавалося камiння брукiвки,
  Терзають шкiру нiжних нiг!
  I хлопчисько засмiявся... Ребекка пiдморгнула йому, що, втiм, через вуаль непомiтно й пробуркотiла:
  - Ти проводжатимеш мене мiй лицар?
  Альберт кивнув:
  - Та мiй панi!
  Ревека рiшуче заявила:
  - Тiльки мовчи в дорозi! Я хочу трохи послухати тишi! I насолодитися природою!
  Альбер логiчно зауважив:
  - Мовчання золото, тiльки через легкiсть видобутку, що впало в пробi до рiвня нижче дзвiнкої мiдi красномовства!
  Ревека пискнула:
  - Все одно мовчи! I вези мене до батька.
  Хлопчик та дiвчина рушили на конях. Ребекке спритно сидiла в сiдлi i рухалася поволi. Хлопчик же мовчав, але ледве стримував себе. Йому так хотiв з нею поговорити
  i про багато чого розпитати. Але доводилося тримати рота на замку.
  Пацан-принц ще чутно промовив:
  - Мовчання золото, слово срiбло, красномовство мiдь, а лайка матюка обертається свинцевим дощем!
  . РОЗДIЛ ? 20.
  Знову дiвчина енергiйно працюють на будовах комунiзму. Працюють їхнi лопати, i вони реально шукають. I допомагають будувати у свiтi комунiзм. I ось уже навiть вересень на носi
  . А значить буде холоднiше.
  Оленка, недовго думаючи босими пальчиками нiжок, взяла i накидала розповiдь;
   Березень сорок п'ятого року проходив у тяжких боях. Гiтлерiвцi пiдiйшли до Воронеж i приступили до штурму цього мiста. Воювали радянськi люди з великою мужнiстю. Пiонери Петька та Сашко, два хлопчики рокiв дванадцяти, вели вогонь. Петько вистрiлив, а дiвчинка-пiонера Марфа шепнула:
  - За перемогу!
  Загiн пiонерiв: дiтей рокiв одинадцяти, дванадцяти та тринадцяти, хлопчакiв i дiвчаток боровся i наступаючими гiтлерiвцями.
   I це був жорстокий бiй хлопчикiв i дiвчаток... Хлопчик-пiонер Сашка дав чергу, скосивши фрицiв i пискнув:
   - За комунiзм!
   Дiвчинка Анюта, упираючись босими нiжками, пальнула з саморобної базуки, пiдбила фашистський танк i пискнула:
   - За росiйськi перемоги!
   Хлопчик Васька теж упираючи босими, дитячими нiжками запустив у ворога презент смертi i пискнув:
   - За вiтчизну!
  Дiти тут усе босонiж, хоч ще й лежить подекуди снiг. Але пiонери холоду не бояться. I навiть навпаки вiн їх бадьорить i загартує. Хлопчик Сережка та дiвчинка Катька пускають iз рогатки вибуховий пакет. I вражають танк Третього рейху.
  Дiти пищать, тупаючи босими нiжками:
   - За СРСР! всiм приклад!
   Хлопчики i дiвчатка б'ються немов богатирi найвищої спроби. Хоч вони маленькi воїни, що хизуються голими, круглими п'яточками. Оленка теж бореться. Вона в пiхотi i теж босонiж i в бiкiнi. Чудова дiвчина - просто супер! Дає чергу по фашистам, i її боса, точена нiжка кинула важкий подарунок смертi. I давай рвати супротивникiв. Анюта теж стрiляє... Вона дуже влучна. У розпал бою, коли автомат стрiляє в голову, лiзуть усiлякi думки.
   Ось наприклад, у Бiблiї сказано, що Бог нiбито не змiнений? Але ж хiба це так? Був час, коли Всевишнiй не творив, а зараз творить. Отже, тепер Вiн Бог-Творець. Був час до розп'яття та воскресiння Христа. I Бог став Богом-Спасителем. Тобто все змiнювалось, i Бог змiнювався. А зараз, як i в сорок другому роцi в сорок п'ятому, нiмцi штурмують Воронеж. Тодi їм майже повнiстю вдалося взяти мiсто. Чи вийде таке зараз? Єреван майже оточений турками, частково захоплено та оточено Батумi. Обстановка у Закавказзi складна. Червону Армiю османи не змогли застати зненацька. Але все одно, певна рiч, частина сил це вiдволiкає. А танки у нiмцiв кращi за радянськi. I проти них не попреш.
   Анюта жбурнула босими пальчиками нiжок гранату i пискнула:
   -За Русь святу!
   Алла також веде вогонь. Вона дiвчина, яка недарма сидiла у в'язницi та пройшла випробування колонiєю-малолiткою. Про вона дiвчинка дуже хорт. I дуже крута. А як босими пальчиками нiжок жбурне гранату i розiрве супротивникiв. Ось це дiвчисько треба сказати вкрай бойове. У нiй колосальна виявилася сила. Алла теж любила фiлософськi мiркування. Чи iснує дбайливий Творець? Дивлячись на нинiшнiй свiт, у це якось i не вiритися. Насправдi зло панує, i пiдступнiсть трiумфує. Просто диявольська стає ситуацiя. Марiя теж бореться дуже вмiло та агресивно. У нiй має бути сила якої знайти застосування. Марiя стрiляє. I теж кидає гранату босими пальчиками нiжок. Ах якi нiжки - до чого гарнi! Алла любила i дiвчат та чоловiкiв. Погладити дiвчинцi нiжку це приємно. I коли ти дiвчину гладиш i пестиш, i коли тебе чоловiки пестять. I те, й iнше класно!
   У всьому може бути бойова складова.
   Алла заспiвала, скелячи зубки:
   - Я стану абсолютною чемпiонкою свiту!
   I як пiдморгне своїм напарницям. А дiти, як вони хоробро борються. Скiльки в пiонерах бойового азарту та ентузiазму. Як вони вмiють гарно та душевно спiвати.
  Алла ревла:
   - Чорнi крила над свiтом - Зграї космiчної виття!
   Марiя дуже дотепно помiтила, збиваючи ворогiв, махаючи пальчиками босої, витонченої нiжки:
   - Наша перемога не за горами!
   Олiмпiада ця дiвчина-богатир шпурнула в'язку гранат i провила:
   - Звiйтесь соколи орлами!
   Дiвчата, зрозумiло, за Воронеж зачепилися. Спробуй вiзьми мiсто, якщо його захищають такi хоробри i ефективнi войовницi. Якi можуть буквально усi. Мотрона теж стрiляє, i робить це влучно. Що нi пострiл, то попадання. А дiвчата тут просто i супер. I боса нiжка метає вбивчi та руйнiвнi гранати. I пощади ти не чекай. Маруся - це дiвчина в бiкiнi взяла i з люттю проспiвала:
   - З неба милостi не чекай!
   Оленка теж пiдтримала порив, кидаючи босими пальчиками нiжок черговий подарунок смертi:
   - Життя для правди не шкодуй!
   Анюта чергою скосила чергову шеренгу супротивникiв, кинула босими пальчиками нiжок гранату i пискнула:
   - Нам дiвчата у цьому життi!
   Алла дала чергу зрiзаючи супротивникiв з великою точнiстю, i шпурнувши голою п'ятою гранату, в'якнула:
   - Тiльки з правдою на шляху!
   Войовницi справдi життя для правди не щадили. I боролися богатирки - вiдчайдушно. Хлопчики Петька та Сашка натягли гранату на рогатку та лупнули. Вийшло досить влучно... Описав вибуховий пакет дугу i потрапив прямо в лоб танка. Розiрвало... трохи пошкодило нiмцевi дуло i то не так уже й погано.
  Марiя прочирiкала, слова жбурнувши босими пальчиками нiжок гранату в супротивника i пискнула:
   -За комунiзм!
  Олiмпiада довбанула з базуки i пiдтвердила, вискалившись:
  - I тiльки вгору не вниз!
   Оленка енергiйно помiтила:
   - Ми будь-яку висоту вiзьмемо!
   I теж босими нiжками пiдкине горошинки смертi.
  Анюта ведучи вогонь i скелячи зубки, якi як перли i в'якнули:
   - Засмажимо i вб'ємо!
   I гола п'ята дiвчинка теж вiзьме i спрацює.
   Алла прогарчала з диким шаленством:
   - За велич iдей комунiзму!
   Марiя прочирiкала, з оскалом.
   Дiвчина натиснула на кнопку саморобної багаторазової базуки своїм яскраво-червоним соском i пискнула:
   - Найбiльшi це iдеї комунiзму!
   Олiмпiада теж рубiновим соском пiдкинула горошинку знищення. Розiрвала масу супротивникiв i пропищала, пiдморгуючи:
   - Немає нiчого вище за нашу Вiтчизну!
   Мотрона, знову жбурнувши босою витонченою нiжкою черговий подарунок смертi, i проворкувала:
   - Ти нiщо, а твiй народ усi!
   Маруся, збиваючи супротивникiв точними пострiлами, i пробиваючи супротивникiв агресивно пискнула:
  - За народ ми битимемося!
   Войовницi, зрозумiло, це тi особи, що не розумiють слова здаюся. Вони якщо вже стали битися, то нiколи до самого упору не поступляться. Сталенiда теж бореться. I в нiй разом i босонога команда хлопчикiв i дiвчаток, i вмiння побитися.
  Сталенiда стрiляє лiтаками i пищить:
   - Гiмн Батькiвщини у серцях у нас спiває,
   У всьому всесвiтi немає її красивiшого...
   Стисни мiцнiше витязь кулемет -
   Помри за Богом цю Росiю!
   Хлопчик-пiонер Сашка проревiв:
   - А ще краще переможи за Росiю!
   Хлопчик-пiонер Серьожка тупнув босою нiжкою i в'якнув:
   - Ми я вiрю переможемо!
   Дiвчинка Лея пiдтвердила:
  - Неодмiнно переможемо!
   Дiти звичайно ж у бою найсильнiшi воїни та крутi. Вони стiльки безпосередньостi. Сталенiда знову дала чергу з кулемета.
   Скосила масу супротивникiв i видала:
   - За Батькiвщину душу вiддамо i серце!
   Тут хлопчик-пiонер Олег iз посмiшкою помiтив:
  - А що людина буде коштувати без душi та серця?
   Сталенiда натиснула червоним соском на кнопку кулемета i погрозила пальцем: - Ну ти й пустуне!
   I босою нiжкою як вiзьме i неймовiрною силою метне гранату, розриваючи супротивника.
  Оленка, стрiляючи з великою влучнiстю, вiдзначила, з оскалом, i видала:
   - За Бога Сварога!
   I подумала... Ось справдi навiщо слов'янам єврейська Бiблiя, якщо є такi чудовi одкровення, як "Слов'янськi Веди". У яких дано одкровення про росiйськi Бога. I це набагато краще, нiж iсторiя єврейського народу. Адже Старий Завiт - це справдi лише iсторiя євреїв, та ще й дуже жорстока iсторiя. Так що тут як не крути нелогiчно вiрити в Бiблiю. А робити її головним i супер одкровенням, це зовсiм наївно i безглуздо. I чому це Православ'я визнає бiблiю словом Бога? I все агресивно i буде продуктивно. I навiщо росiйською Бiблiя? Любiть своїх слов'янських Богiв! Ось, зокрема, Сварога. Хто у пошанi у людей, пiд захистом Бога! Люди люблять своїх росiйських богiв...
   Сталенiда навiть iз ентузiазмом проспiвала:
   -Ми живемо на батькiвськiй землi,
   Онуки Сварога славнi дiти...
   I летить на крилатому конi -
   Русь у далекi тисячолiття!
   I Сталенiда знову босою нiжкою як жбурне вбивчої сили гранату, що приносить реальну перемогу.
   Хлопчик Олег пискнув:
   - За Вiтчизну нашу матiр!
   I пiонер знову кинув босою нiжкою забiйної сили гранати. Хлопчик Лєшка пискнув i знову кинув щось забiйне. Хлопчик вiн був звичайно ж крутий - справжнiй пiонер! Так що проти пiонера нiяк не встояти... Ось це справдi дуже круто. I дуже агресивнi дiти.
   Ну куди ти проти пiонерiв попреш. Та вони тебе заженуть прямо в труну. I буде дуже багато в трунi дуже красиво. I дуже агресивно.
  Сталенiда чудова дiвчина i дуже крута, i взяла дуже гарно пiдкинула босою нiжкою щось дуже вiйськове та круте! Така команда може встоятись i розгромити масу ворогiв.
  Анастасiя Вiдьмакова дуже войовнича краля. Дiвчина дуже гарна льотчиця. I зрозумiло, якщо пiд час битви вона лiфчик знiме i так почне нiмцiв та коалiцiю молотити. Що проти такої ти нiчого не вдiєш.
   Анастасiя Вiдьмакова заспiвала:
   -Я дiвчина що має шкiру носорога,
   Тому що народилася у знаки Сварога!
   Акулiна Орлова була надзвичайно агресивною. Акулiна пальнула за допомогою босих нiжок по супротивнику i прошипiла з оскалом зубiв. Войовниця дуже гарна та сексуальна. I дуже кривава дiвка. Акулiна прочiрiкала:
  - За Русь та славу!
   I струснуть своїми стегнами.
   Мiрабела Магнiтна дуже чудовою дiвчиною, а дуже крута баба. I теж стрiляє за допомогою босих нiжок. i дуже бойова кiлькiсть всього є в обох армiй. Анастасiя Вiдьмакова воювала ще у громадянську вiйну. Та й першу свiтову пам'ятала. Вона тодi пiд час першої свiтової вiйни дiвчинка грала зв'язкову роль. Анастасiя бiгала босонiж у злиденному платтi. Її приймали нiмцi тодiшньої кайзерiвської армiї за жебрака-дитину.
   I вона була чудовою розвiдницею. I руденька дiвчина, дiяла, так агресивно.
  Анастасiя прочирiкала зi смiшком:
  - Я є диявол за тiлом!
  I розсмiяється... Вона любила з раннього дитинства ходити босонiж за будь-якої погоди. I її нiжки огрубiлi й твердi, загартувалися, i не боялися холоду. Акулiна пiдрiзала нiмця та збила...
   I прочирiкала:
   - За комунiзм країни порад!
   Мiрабела натиснула червоним соском на кнопку, збила ворога з люттю i в'янула:
   - За мої класнi перемоги!
  Анастасiя поправила, крушивши ворога, i колосальна сила з мiццю з неї перла:
  - За нашу перемогу!
   Войовниця дуже войовнича. А ось i Альбiна та Альвiна з нiмецького боку пресують. А це дiвчата не лише сильнi та винахiдливi кати. Але й войовницi дуже агресивнi тигрицi. Альбiна збиває вiдразу три радянськi лiтаки, пiдрiзала i пискнула:
   - За войовниць мрiї!
   Дiвчисько при стрiльбi використовує босi пальчики нiжок. Альвiна дуже агресивно дiяла. I теж використала те, що боролася без взуття. I це дуже ефективно.
  Альвiна збила супротивника за допомогою босих пальчикiв нiжок i прочирiкала:
   - За нашу Нiмеччину з люттю!
   Двi войовницi дуже гарнi та бойовi. I ще босонiж борючись, можна будити у дiвчат колосальнi сили. Втiм, є i хлопчики, якi можу показувати, вищий пiлотаж. Ось, наприклад, Ганс Фойєр... Це хлопчик просто супер. I виявив дитина себе спочатку у пiхотi. Причому, не знали нiмцi, що Ганс щось нiякий не арiєць. А мати має єврейку. Законний батько також єврей. Але Сара нагуляла хлопця вiд свiтловолосого норвежця-богатиря. I син пiшов у батька. Його навiть не обрiзували.
  I це врятувало, Гасне життя. Вiн змiг, добре знаючи нiмецьку мову видати себе за арiйця. I воював як син полку. I у розвiдцi, i пiдбив три танки. За що одержав залiзний хрест другого класу. А за взяття в полон радянського генерала отримав залiзний хрест першого класу, а також хрест вiйськових заслуг у срiблi. А потiм хлопчик потрапив до школи авiацiї. Йому хотiлося стати льотчиком. I юний вундеркiнд став наймолодшим за вiком асом Другої свiтової вiйни. А до цього в одинадцять рокiв став наймолодшим носiєм залiзного хреста першого класу. I небi Ганс Фойєр досяг успiху, став наймолодшим володарем i Лицарського Хреста залiзного хреста. А потiм i наймолодшим кавалером Лицарського Хреста Залiзного Хреста, i дубовим листям. I потiм i кавалером Лицарського хрест Залiзного хреста з дубовим листям мечами перевищивши триста лiтакiв... I зараз боровся за дiаманти до хреста. I був близький до цього.
  Альбiна та Альвiна вже перевищили по п'ятсот лiтакiв кожна i вже мали дiаманти до Лицарського Хреста Залiзного хреста з дубовим листям та мечами. Але хотiли знайти ще й золоте дубове листя. Дiвчата цi дуже прогресивнi та агресивнi. I люблять хлопчикiв мучити найрiзноманiтнiшими способами.
  Дiвчата одного хлопчика взяли й подiли... Взяли його та прикрутили дротом. I така iдея пускати струм через динамо-машину. Хлопчик пiд ударом електрики трясся. I це, зрозумiло, дуже боляче. I це стало круто. Альбiна, втiм, любила i фiлософськi мiркування. Ото фашисти кажуть жорстокi? Та не сперечаємося - жорстокi! Але хiба Бог не жорстокий? Хiба ж мiльйони людей не втопив вiн пiд час потопу Ноя? I залишив у живих лише вiсiм людей. I це справдi жорстоко.
   I головне, коли Гiтлер знищував мирних людей, йому це ставилося у провину, хоча це лише вiдсоток вiд усього людства, то Бог знищив дев'яносто дев'ять вiдсоткiв людства з хвостиком. I Йому ще поклоняються! Альбiна тому вважала насильство i жорстокiсть виправданими. Але є речi ще й гiршi, нiж потiм за Ноя. Наприклад, старiсть. Для жiнки нiчого немає страшнiшого за старость.
  I Альбiна це також розумiє. Справдi, так спотворювати жiнок... Це просто жах! Це взагалi катастрофа! Як можна, наприклад, так знущатися з жiнок? Та й над чоловiками також. Альбiна любила пiдлiткiв. Якi у хлопчакiв гарнi, безбородi обличчя. Як псує мордочку щетина, i волосся на обличчi. I жiнцi це некрасиво, та й чоловiковi також. Волосся на обличчi - це потворнiсть. I як неприємнi цi зморшки та горби у жiнок-старих. Ось це треба сказати жорстоко.
  I огидно. Так жiнок спотворювати! Ай та Бог! I хто може вважати Тебе досконалiстю? Тiльки останнiй iдiот! Жiнки повиннi бути красивими i юними, i свiжими, сповненими енергiї та доброти, i кохання. У них це все заводне та симпатичне. Альбiна важко зiтхнула. Чи є Бог? Може людина це просто продукт еволюцiї i вiд мавпи походить?
  I чи є перемога розуму не вiрити в єврейськi казки? Альбiна вважала, що має бути у Нiмеччинi своя релiгiя. I це очевидно. У самому вже те, що Бiблiю написали євреї, це вже великий мiнус. А що ще? У Старому Завiтi i Бог жорстокий i євреї жорстокi. А в новому взагалi пацифiзм, i вдарили тебе по правiй щоцi - пiдстав лiву. I це дуже цiкаво. Але як зiбрати колосальнi сили душi, щоби зробити арiйську Бiблiю. I що не закласти? Альбiна сама точно не знала. Справдi, просто змiнити євреїв на нiмцiв - це не вихiд! Альбiна цiнувала мужнiсть росiйських солдатiв. Вона навiть язик свiй пускала в хiд, коли - гвалтувала вiйськовополонених. I це їй дуже подобалося.
  I ось вона зараз збила лiтак i проворкувала:
   - За комунiзм арiйської проби!
   Альвiна з цим погодилася:
   - Воiстину самої арiйської проби!
   Альвiна теж була поборницею нової релiгiї, i ненавидiла старих - якi такi потвори. I це її виводило iз себе. Хотiлося б вiру, яка обiцяла б рай побудувати на Землi. Щоб було щастя за життя, а не просто обiцянки того свiту. Тим паче кiстки та м'ясо гниють, а що таке душа? Деякi секти вважають, що iснуванню душi Бiблiя зовсiм не вчить. Якщо навiть у Бiблiї немає чiткого вчення про душу, то що говорити про науку? Чи є душа? Дух - якщо це не абстрактне поняття.
   Альвiна брала участь у спiритичних сеансах. Щось начебто є, якщо звичайно ж це не шахрайство. Але не надто це очевидно. А може, це й бiси? Якщо є бiси? Як вiдрiзнити фокус вiд реального духу? А фокусники можуть дуже багато. Так i святi. Їхнi бачення... Хто вони - хворi, або свiдомi ошуканцi?
  Фантазерiв дуже багато. Є тi, хто не приховують, що пишуть фантастику, але є хто видає казки за правду. I таких сект досить багато. I кому вiрити?
  Альвiна помiтила, збиваючи черговий радянський лiтак:
  - Довiряй але перевiряй!
   А довiряти особливо нiкому. Усi помиляються i все брешуть. Деякi тiльки вiрять у те, що говорять правду, а багато хто, навпаки, розумiє, що брехуни i помиляються свiдомо. Точнiше вводять iнших в оману. Як один священик сказав безсмертну фразу: я не вiрю в Бога, я православний! Так це дiйсно дуже здорово!
  А от хлопчика помучити велике задоволення... Коли ти йому ламаєш розпеченими щипцями пальчики на ногах, то вiдчуваєш таке задоволення, що не в казцi сказати, нi пером описати.
  Альвiна навiть заспiвала:
   -Ех хлопчики, та ви грабiжники,
   Гаманцi, гаманцi, та гаманцi.
   Ех любили долари, Зуби золотi...
   Ранiше були фраєри, А тепер блатнi!
   Войовниця з великим i пекельним натиском ... У них пожежнi сили ... Нiмцi змогли взяти бiльшу частину Воронежа на початок квiтня. Успiху сприяло застосування "Штурмтигрiв". Ця самохiдна штурмова зброя у виглядi реактивного бомбомета мала колосальну руйнiвну силу. I все буквально змiтало зi шляху. Так що проти "Штурмтiгра", який одним пострiлом пiднiмає вгору цiлу будiвлю, не встоятиме Червона Армiя.
   Фрiци такi бойовi хлопцi та здатнi багато на що. I так трощать радянськi вiйська. На "Штурмтiгрi" бореться команда Адали. I ця дiвчина теж стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок. А ще веде вогонь i Агата, дуже вродлива дiвчина. I проти неї не встояти росiйським вiйськам. Це дуже бойова та класна краса. Адала та Агата ведуть вогонь упираючись босими нiжками, i до того ж дуже влучно.
  I щебечуть на всю горлянку:
   - Ми дiвчата супер!
   I скалять свої дуже великi, перлиннi зубки. Ось це дiвки. Просто супер дiвчини великої сили волi ... I ще цiла зграя голоногих i засмаглих красунь. I дiвчата так гасають i кружляють. У них стiльки бойової та агресивної сили. I енергiї ще бiльше. I стiльки всього намiшано. Тепер гiтлерiвцi просуваються вздовж Дону. Головний напрямок Сталiнград... Це звичайно ж маршрут очевидний. Але СРСР не вистачає резервiв. Ось 1 квiтня Японiя, яка теж у перемир'ї iз Заходом вiдкрила другий фронт на Далекому Сходi. I бої закипiли з новою, вогнедишною силою. I такi при цьому жорстокi. От i атакують росiйську армiю дiвчини-нiндзя. Чотири войовницi найвищого класу.
   Дiвчина синя нiндзя заспiвала примем млин, зрубуючи голови радянським солдатам i пискнула:
   - За Батькiвщину велику!
   Дiвчина жовта нiндзя теж провела ударний прийом, кинула босими пальчиками нiжок вибухову горошинку i прочирiкала:
  - За новi рубежi Японiї!
   Дiвчина червона нiндзя взяла i лупнула по супротивнику. Зрiзала масу супостатiв i пропищала:
  - За велику Японiю!
   I голою п'ятою пiддала вибух-пакет.
   Дiвчина бiла нiндзя провела прийом млин, зрубала масу ворогiв, розрiзала їх i босими пальчиками нiжок запустила бумеранг, розрiзаючи голови.
   Потiм пискнула:
   - За нашi перемоги!
  I з ними ще бореться хлопчик Карась. Йому на вигляд рокiв дванадцять не бiльше, i вiн свiтловолосий i не схожий на японця. Але рубає дуже активно i з великим азартом. Проти такого хлопця мало хто здатний встояти. А вiн б'ється босонiж i в шортах. Така ось крута дитина.
   I прореве:
   - Нiндям слава!
   Та японцi вдарили. Напад на Владивосток був раптовим та сильним. Немов снiг на голову. Що ж проти Японiї вже Росiя програвала. Але нiчого страшного. Хоча радянський флот i пошматували, i багато хто потопили. удар Японiї виявився нищiвним. I всiх, хто збиває з нiг. I це виявилось неприємним сюрпризом для Сталiна.
   А ще японцi на Монголiю полiзли. I це було їх зухвалим ходом. Так вони всiх ламають i спалюють. Ось це скажемо так мiць колосальних та неповторних сил.
  Дiвчина синя нiндзя молотить радянських солдатiв мечами, i жбурляє подарунки смертi босими витонченими нiжками, i реве:
   - За арiйськi рубежi! Дiвчина жовта нiндзя в бою вирiзняє неповторним азартом i промовистiстю. I голою п'ятою як пiддасть те, що зриває дах з петель. Ось це дiвка. I безлiч росiйських воїнiв уклала. I як пропищає:
  - За комунiзм у Японiї!
   Дiвчина червона нiндзя так б'ється, наче агресивний термiнатор. I всiх трощить з колосальним апломбом. Ну що скажеш - ця дiвчина просто супермен. I ще майже голi вони. В одних лише трусиках. I з червоних соскiв метають блискавки.
  I реве червона нiндзя:
   - Якого чекає шалений розгром!
   Дiвчина бiла нiндзя, теж б'ється i розрубує супротивникiв. У нiй стiльки сексуальностi та вiрностi мрiї. I вона прямо скажемо бойова що крутiше не буває. I всiх, хто їй не трапиться - винищує. I її соски грудей виблискують немов рубiни.
   I войовниця як лупне по супротивнику i пискне:
   - За кордони на кордонах всесвiту!
   Дiвчина синя нiндзя поправила:
   - I поза межами всесвiту теж нашi рубежi!
  I босими пальчиками як метне гостру свастику.
   Дiвчина червона нiндзя теж довбає в супротивника i як зареве:
   -За перемоги, яких крутiше немає i не знайти!
   I теж голою п'ятою пiдкине горошинку смертi.
   А дiвчина бiла нiндзя не довго думаючи бадьорила супротивника i розсiкаючи його на частини просипiла:
   - За казковi багатства нашої душi!
   Дiвчата показали себе дуже i дуже круто. I б'ються з великою жорстокiстю. Стiльки вже перебили радянськi солдати. Ось це дiвки, що проти них не попреш. Справдi вони просто - супер! Як царське горiлка їдкi дiвчата. I ось уже частину Монголiї захоплено. I бої киплять у Примор'ї. I виробляють захоплення територiї. Прагнучи вiдрiзати Владивосток. Ямамото заявив:
  - Ми вiдстоюємо мир та боремося за справу миру!
   I японськi лiнкори б'ють по Владивостоку. I це дуже жорстке протистояння. Нi проти самураїв важко знайти протиотруту... Турки у квiтнi все-таки завершили оточення Єревана, i взяли Батумi... Якщо врахувати, що нiмцi з пiвночi до кiнця квiтня пiдiйшли до Сухумi, то й зовсiм склалася критична ситуацiя. I це жорстока ситуацiя. Танк "Тигр"-2 iз двигуном у тисячу кiнських сил був просто кошмаром. Але ось з'явився "Тигр"-2, його вiдмiннiстю була бiльша вага та кращий захист бортiв. I стало ще гiрше. Нiмцi вели колосальний пресинг. I намагалися зробити товщу броню... Ситуацiя ставала критичною. Тим бiльше, що у фрицiв з'явилися i бiльш досконалi МЕ-262 Х, якi мали швидкiсть понад 1200 кiлометрiв на годину, i п'ять авiацiйних гармат. I на таких лiтаках Альбiна та Альвiна так лихо взялися за радянських льотчикiв. Ось це Третiй Рейх. А дiвчата ще борються босонiж в одному бiкiнi. I такi гарнi та сексуальнi. I м'язи преси у них плитками. ну хто проти таких дiвчат встоїть. МЕ-262 Х - це новий реактивний винищувач зi стрiлоподiбними крильцями.
   I так усiх трощить. I змiтає радянських воїнiв у труну. I ось це дiвчата такi чудовi войовницi. Та вже проти дiвчаток немає жодних сил протистояти. Вони якщо вже розiйдуться i почнуть бити всiх. Герда та Шарлота на танку б'ють радянських солдатiв... I давлять їх гусеницями. Немов хижий вовк, носиться танк вагою тридцять тонн при двигунi тисячу кiнських сил. I виринає нiби демон iз пiтьми. I вибиває солдатiв Червоної Армiї. Ось це машина, невразлива в лоб, i моторна. Усього пiвтора метри заввишки.
   "Маус"-3 вагою п'ятдесят п'ять тонн, з двигуном двi тисячi кiнських сил щойно з'явився. Оце машина... Не пробити її радянським гарматам з жодного ракурсу. А кулеметiв цiлих вiсiм...
  I вiн буквально випалює радянськi частини. Ось це колосальна мiць, проти якої будь-якi сили безсилi.
  Герда натискає босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика та реве: - За арiйськi перемоги!
   Шарлота пiдтримує подiбне, теж давлячи босими пальчиками нiжок на кнопки та кулеметами рядок:
   - Ми є дiвчата супер!
   "Маус"-3 дуже сильний бронею 250-мм лоб, 220-мм борту i корми, i теж пiд нахилами. "Маус"-3 невразливий, i при цьому стрiмкий як кийок Люцифера. Тож бережiться його радянськi солдати. Це вам караючий меч.
   Втiм, Наташка, яка бореться в одних лише трусиках не бентежиться i спiває:
  -Слава епосi комунiзму! Ми зiтремо ярмо фашизму!
   I босими пальчиками нiжок знову кинуто вбивчу гранату. Зоя також б'ється з великим натиском, i пiдриває супротивникiв наче її гармата чарiвна. I так їх усiх вражає, наче сама народжена iз космiчною силою.
  I дiвчина Зоя прочирикала:
  - Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму.
  I засяє сонце -
   Шлях осяявши комунiзму!
   Августина теж дуже позитивно вiдзначила, ведучи вогонь по супротивнику, i босими нiжками роздаючи подарунки анiгiляцiї:
   - Слава комунiзму, Смерть дракону дощу!
   Свiтлана теж використовуючи босi пальчики нiжок, i ламаючи супротивника, взяла i в'якнула:
   - Iдеям комунiзму слава! I як полетить вiд неї подарунок смертi .... Оце було б диво! Дiвчата - це космiчнi стерви. Ось з'явився Маус-3. Дiвчата кинулися тiкати, миготивши голими i круглими п'яточками... Це жахливо... А ось фашисти дедалi ближче до Сталiнграда. Там очiкується справжня битва, у якiй буде вирiшено долю СРСР. Зрозумiло стане хто переможе i хто програє. Гiтлер же реве у захватi...
   Йому здається, що ось-ось усi його мрiї збудуться. Але це лише iлюзiя. Хоча iлюзiя, яка може стати реальнiстю. Тож фашисти сильнi як нiколи. I на пiвночi вже гiтлерiвцi знову пiдходять до Ленiнграда. Вiдсiкають це мiсто вiд великої землi. I це стає суворим та жорстоким випробуванням. I Ленiнград знову у блокадi.
   Пiонер Лєшка отримавши осколком у голу, круглу, дитячу п'яту, пискнув: - За комунiзм ми вiддамо серце!
   Пiонерка Верка пискнула:
   - А фюрера засмажемо i з'їмо!
   I дiти хором кричали:
   -Смерть дракона дощу!
   I як пiдморгнути досить дружно. Тамара та Есмiгюль у Єреванi теж оборону тримають, i у ворога гранати метають i пищать:
   - За найвищi пiлотажнi сили!
  Дiвчата, дуже вражаючi виявилися крали. Вони сили як у богинь i босих красунь. I соски грудей червонi!
   Тамара агресивно висловилася з азартом, скелячи зуби:
   - За комунiзм на всiх планетах!
  . РОЗДIЛ ? 21.
  Третiй Рейх закiнчував приготування до вторгнення до Iспанiї та Португалiї. Наразi СС мають органiзувати провокацiю та дати привiд для агресiї проти цих держав.
  Гiтлер хотiв повної унiфiкацiї, i що була у свiтi лише одна iмперiя - Третiй Рейх.
  I в боях повинен був взяти участь його отриманий шляхом штучного заплiднення син Вольф Гiтлер.
  Фрiдрiх-Володимир Бiсмарк-Рибаченко продовжував писати найцiкавiшi твори. Поки хлопчик їхав у поїздi вiн, не надто довго думаючи зробив малюнок твору.
  I цього разу йшлося, зрозумiло, про Китай. З яким треба чи пiзно Росiї, все одно доведеться воювати.
  Дiвчата досить успiшно боролися з китайськими.
  Наташа писала по наступаючим воїнам пiднебесної iмперiї, та ще використовуючи босi пальчики нiжок.
  Вона проворкувала:
  - За Вiтчизну нашу велику!
  Зоя, довбаючи супротивникiв за допомогою яскраво-червоних соскiв грудей, натискаючи на кнопки базуки, видала:
  - За щастя людей на Землi!
  А руда Августина строчачи по китайцях, агресивно вiдзначила:
  - За найбiльший комунiзм на планетi Земля!
  I теж вiзьме i босими пальчиками нiжок убивчий подарунок смертi жбурне.
  Свiтлана дуже влучно стрiляючи по супротивнику i вражаючи ворога точно в цiль. I застосувавши голу п'яту, пискнула:
  - За Батькiвщину, що над усiм свiтом!
  Четвiрка дiвчат молотила китайцiв дуже хвацько. I вражала їх до смертi.
  I при цьому дiвчата ревли у всi ковтки:
  - Слава епосi комунiзму!
  I давай китайцiв молотити ще iнтенсивнiше.
  Наташа дуже дотепно вiдзначила, строчачи по супротивнику:
  - Славиться наша Земля,
  Щастя летить над планетою.
  Усi ми рiдна сiм'я,
  Пiснi народу оспiванi!
  Ось це дiвчата - найвищий у них пiлотаж у всьому.
  А як вони трощать китайцiв - чудо.
  I войовницi просто супер.
  Зоя, стрiляючи по китайцях, прочирикала:
  - Щастя Вiтчизни у дiвчатках!
  Августина iз цим погодилася:
  - Звичайно ж у дiвчатках - особливо з волоссям рудого кольору!
  Свiтлана довбала по китайцях i пискнула:
  - I це буде чудово!
  I знову по воїнах пiднебесної iмперiї, як лупанет. Оце скажемо так дiвка!
  Але б'ються й iншi красунi.
  Ось i Оленка бореться.
  I її команда дiвчат у бiкiнi.
  Вони жбурляють у противника подарунки смертi, за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  I пищать:
  Краватка квiткою славним червоним розквiтла,
  Незабаром дiвчатам вступати до комсомолу!
  Оленка жбурнула в супротивника босими пальчиками нiжок вбивчий подарунок смертi, i взяла, i пропищала:
  - Вiрю комунiзму жити!
  Анюта теж писала по китайських вiйськах. I активно дiяла, i її босi пальчики нiжок метали дуже жорсткi презенти смертi.
  Дiвчина перевiряла:
  - Наш свiт буде комунiстичним!
  I руда Алла строчила по китайцях. I робила це надзвичайно влучно. I викошувала вiйська Китаю з великою iнтенсивнiстю, слово це робило серпом. I войовниця вiдчайдушно
  жбурляла гранати босими пальчиками нiжок i прочирикала:
  - За новi перемоги комунiзму!
  I знову дiвчина як розсмiяється i пропищає.
  Бойова Марiя теж ворогiв скошувала. I цiлi кургани трупiв iз китайцiв зводилися. При цьому дiвчина використовувала i червонi соски грудей, натискаючи на кнопку базуки.
  I збивала китайських солдатiв, а ось реактивний снаряд пiдбив танк.
  Олiмпiада теж агресивно винищує китайцiв.
  Її голi пiдошви жбурляють разом цiлу бочку вибухiвки.
  Олiмпiада реве:
  - За великий комунiзм,
  Тiльки вгору нi кроку вниз!
  Маруся також строчить по противнику. I робить це надзвичайно влучно. I вибиває багато китайський солдат. I при цьому дiвчина спiває:
  - Слава країнi комунiзму,
  У розкошi червоних прапорiв...
  Ми перемiг фашистiв,
  Свiт вiд пожежi врятовано!
  I знову босими пальчиками нiжок метне вбивчий подаруночок смертi.
  Ось тут такi дiвчата.
  Мотрона теж стрiляє по китайцях, i б'є їх дуже влучно. I верещить:
  - Вiрю буде свiт святого комунiзму!
  Ось це дiвчата цiлий їхнiй батальйон, босоногих i майже голих. I такi дiвчата симпатичнi та дуже сексуальнi.
  Сталенiда вбиває китайцiв i реве на всю горлянку:
  - Славиться наша Вiтчизна свята -
  Будемо рости ми вiд краю до краю!
  Ось це дiвчина-комсомолка. А потiм вона як натисне полуничним соском. I ворог безпосередньо вражений.
  Веронiка веде дуже влучний вогонь по китайцях.
  - Слався моя Вiтчизна!
  Вiкторiя, точно i правильно потрапляючи до супротивника, проворкувала:
  - За могутнiй комунiзм!
  I кинула босими пальчиками нiжок забiйний подарунок смертi.
  Серафима, строчачи по ворогах, дуже логiчно помiтила:
  - Наша сила зростає!
  I шпурнула босими пальчиками нiжок надзвичайно забiйний подарунок смертi.
  Сталенiда агресивно помiтила, скошуючи китайцiв:
  - Я найсильнiша у метаннi гранат?
  Оленка вiдповiла iз сумнiвом:
  - Усi ми в цiй справi сильнi!
  I теж як метне вбивчi презенти смертi.
  Анюта, строчачи по китайцях, цiлком логiчно помiтила:
  - Ми у ратнiй справi дуже сильнi! I в цьому наше щастя!
  I теж голою п'ятою пiдкине руйнiвну мiць.
  Руда Алла, стрiляючи в супротивникiв, i скошуючи їх, логiчно зауважила:
  - Слава не приходить лiнивим!
  I як жбурне в ворога босими пальчиками нiжок, щось зовсiм забiйне.
  Бойова Марiя теж лупнула в ворога дуже влучно. I скосила масу китайцiв. I босими пальчиками нiжок, як запустить у супротивника руйнування.
  А потiм вiзьме i полуничним соском на ворога натисне.
  Ось це войовниче дiвчисько.
  Олiмпiада теж довбає китайцiв. Робить це з активнiстю i реве:
  - Слава часом комунiзму!
  I теж стрiляє за допомогою рубiнового соска. I це дуже жорсткий її перебiг. Ось це дiвчина - просто чистий супер!
  Маруся, ведучи вогонь китайцями, вiдзначила:
  - Скiльки можна славити комунiзм?
  Олiмпiада прогарчала:
  - До останньої краплi кровi!
  I знову дiвчина босими пальчиками нiжок жбурнула вбивчої сили гранату.
  Мотрона, рядок по китайцях цiлком логiчно i дотепно вiдзначила:
  - Буде на священнiй вiйнi наша перемога!
  I знову дiвчина жбурне босими пальчиками нiжок подарунок анiгiляцiї.
  Ось це справдi дiвчисько найвищого класу.
  Але це бойовi буднi дiвчат.
  Коли настала перерва, i пауза у боях войовницi трохи пограли у карти.
  Оленка вiдзначила з посмiшкою:
  - Це не вiйна з нiмцями. Тих було менше за нас. А цi китайцi просто течуть жовтою рiчкою.
  Анюта згiдно кивнула:
  - Та з нiмцями було все-таки куди легше. Тут нас практично закидають трупами.
  Руда Алла зi смiшком вiдзначила, кинувши босими пальчиками нiжок туз:
  -Зате технiка у ворога слабша, нiж у нас. Крiм того, противника смiливий, але дурний. А ми i смiливi, i розумнi.
  Марiя зi смiшком помiтила, строчачи по ворогу з убивчою силою, i його буквально скошуючи - нехай навiть у думках:
  - Битва сувора, але ми реально не здамося!
  Олiмпiада логiчно та розважливо помiтила:
  - Це все розмови та демагогiя. Ось саме було б непогано захопити Мао Цзедуна. Тодi й кiнець вiйнi!
  Маруся засумнiвалася, кидаючи карту:
  - Це навряд чи. Там його оточення нiтрохи не краще. Воювати з китайцями доведеться довго й завзято.
  Мотрона зiтхнувши додала:
  - Поки здоровий глузд у всiх не переможе!
  Оленка вiдповiдно кивнула:
  - Так залишається розраховувати тiльки на здоровий глузд. Всiх китайцiв не вб'єш, бо їх занадто багато. А вiйна може надовго затягтись.
  I дiвчата невесело засмiялися.
  Та вже влiзли у вiйну з iмперiєю Мао.
  Натомiсть у небi льотчицi борються вiдчайдушно. Ось, наприклад, Альвiна та Альбiна та Хельга. Дiвчата борються i з китайською авiацiєю у небi.
  А вона там фанерна.
  Або б'ють по наземних цiлях.
  Альвiна взяла i збила китайський лiтак у небi, за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  - Це буде моя перемога!
  Альбiна пiдрiзала винищувач Китаю, спритно його приголомшила, скосила босими пальчиками нiжок i вдарила:
  - За нашу Батькiвщину!
  Хельга лупнула по китайському танку i проворкувала:
  - Де комунiзм там i наша Батькiвщина!
  Ось це войовницi, якi справжнiй ураган i феноменальна космiчна сила, i руйнування.
  I разом i творення.
  Альбiна трощить лiтаки Китаю. Вони сильно вiдстають вiд радянських, багато хто зроблений кустарним способом. Але Китай намагається взяти кiлькiстю. I пресує дуже капiтально.
  Але дiвчина китайцiв безпосередньо збивають. I роблять це надзвичайно влучно. Наче вони конкретнi монстри.
  Альвiна теж збиває китайцiв босими пальчиками нiжок i спiває:
  - Комунiзм не просто iдея,
  Я вiд щастя дiвчинки нiмiю!
  I войовниця знову довбає з забiйною силою лiтаки пiднебесної iмперiї.
  А потiм переходить i на цiлi наземнi.
  Справдi, зв'язатися з китайцями небезпечно. Це i країнам могутня i з величезним населенням. У них багато пiхоти, i вони її кидають у бiй. Жiнки треба сказати в СРСР та НДР бойовi.
  Але наскiльки сильний противник кiлькiстю.
  Хельга, борючись iз супротивником, i влучно ворогiв вражаючи, вiдзначила:
  - Я дiвчина, яка є реальною мрiєю i для всiх краса.
  I знову зiб'є супротивника, використовуючи босi пальчики витончених нiжок.
  Ось це скажемо конкретне дiвчисько.
  Нi з такими красунями не впоратись ворогам.
  Єлизавета на танку б'ється з китайцями.
  I це дуже непросто. Але вона перемагає та ворогiв безпосередньо збиває.
  I реве на всю горлянку:
  - Слава часом комунiзму СРСР!
  Катерина, теж ведучи вогонь, логiчно зауважила:
  - У нас буде перемога!
  Олена також довбанула по супротивнику, пробила китайський танк i в'якнула:
  - Я є красуня супер!
  Єфросинiя теж пальнула по китайцях i пискнула:
  - За нашу Батькiвщину!
  Ось так ця четвiрка - чотири Є, за ворогiв iз Третього Рейху так взялася. I давай китайцiв трощити. Проти подiбних дiвчат, китайцi, навiть з їхньою дикою чисельнiстю - слабкi.
  Єлизавета була дiвчинкою вкрай бойовою та агресивною. I любила чоловiкiв. Особливо коли вони гарнi та свiтловолосi.
  Єлизавета заспiвала, стрiляючи в супротивника босими пальчиками нiжок:
  - За Вiтчизну та перемогу до кiнця!
  Олена, ведучи вогонь по китайцях, i зрiзуючи їх наче наждаком, пискнула:
  - За комунiзм!
  I дiвчина застосувала босi пальчики нiжок.
  Катерина, строчачи по китайцям, взяла i видала:
  - За Батькiвщину!
  I теж босi пальчики нiжок пустить у хiд.
  Єфросинiя теж молотить супротивника, використовуючи босi пальчики нiжок i верещить:
  - За iдейний комунiзм!
  Ось це четвiрка. Як вони ворогiв трощать, i винищують. Чи не дiвчата, а генерали. I так вибивають ворогiв, що страшно стає.
  Це дiвчата високого польоту та пiлотажу.
  Єлизавета вiдзначила, хихикнувши:
  - Нашi здiбностi дуже великi!
  Та це дiвчата на сушi... А ось i у небi.
  Анастасiя Вiдьмакова збиває китайський лiтак за допомогою босих пальчикiв нiжок. I верещить:
  - За великi iдеї!
  Ось i Акулiна Орлова завдає удару по китайцях за допомогою босих пальчикiв нiжок, i пищить:
  - За комунiзм у всьому свiтi!
  I Мирабела Магнiтна довбає вiйська пiднебесної iмперiї i верещать:
  - Слава Вiтчизнi нашiй!
  Ось це дiвчата-льотчицi вони просто принаднiсть i супер. У них стiльки всього гарного та чудового. У всьому свiтi такi дiвчата були на конi та стали легендою.
  А в Китаї їх почитали за валькiрiй i призначали за їхнi голови високi нагороди.
  Анастасiя Вiдьмакова з повiтря накрила китайський танк i проворкувала:
  - Слава СРСР непереможному!
  Акулiна Орлова довбанула зi своїх позицiй, по китайськiй пiхотi i буркнула:
  - Слава нашiй Великiй Батькiвщинi!
  Мiрабела Магнiтна, довбаючи незлiченну ворожу армiю пiднебесної iмперiї, ринула:
  - Слава КПРС!
  Анастасiя Вiдьмака збивши черговий китайський лiтак, пискнула:
  - КПРС-СС!
  Акулiна сердито помiтила, прикрикнувши на Мiрабела:
  - Не смiй так жартувати!
  I дiвчина вразила великий з дерева танк китайцiв.
  Анастасiя Вiдьмакова хихикнула i вiдповiла:
  - Це жарт, лише жарт!
  Мiрабела голою п'ятою збила китайську машину i пискнула:
  - Не можна з комунiзмом жартувати!
  Ось такi дiвчата вже отримали за вiйну у Китаї золотi зiрки героїв СРСР. Ось такi вони бойовi дiвчата.
  А ще бореться i Герда iз НДР зi своїм екiпажем.
  Ось це дiвки - просто клас ультра!
  Герда стрiляє по супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок i пищить:
  - За Батькiвщину!
  Шарлота теж веде вогонь по китайцях i пищить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  I теж палить, використовуючи босi пальчики нiжок.
  Христина теж вражає китайцiв босими пальчиками нiжок, i верещить:
  - За Русь та епоху комунiзму!
  Магда б'є по китайцях, зрубує їх i верещать на все горло:
  - За Батькiвщину вiд краю до краю!
  Ось це дiвчата на танку. I це їхня агресивнiсть i повна сила, i велич бiйцiв.
  Ось це гарнi дiвчата.
  А як б'ються войовницi з Японiї?
  Дiвчина синя нiндзя вiзьме i млин проведе мечами, голови китайцям срубає. А потiм босими пальчиками нiжок запустить
  голки отруйнi, якi масу китайцiв пронизують.
  Пiсля чого заспiває:
  - На славу нашої Японiї!
  Дiвчина жовта нiндзя рубає голови китайським солдатам, i заразом босими пальчиками нiжок кидає горошинки руйнування i пищить:
  - В iм'я Батькiвщини!
  Дiвчина червона нiндзя розсiкає китайцiв мечами на частини i верещить:
  - Слава часом комунiзму!
  Дiвчина бiла нiндзя рубає голови вiйськам пiднебесної iмперiї, розтинає їх i верещить:
  - За комунiзм найбiльший Японiї!
  I знову кине босими пальчиками нiжок убивчi горошинки смертi.
  Ось це дiвчата ... I вони зрозумiло в одному бiкiнi. I так б'ються. А якщо ще й плюнуть, то взагалi настає повний завал.
  Дiвчина синя нiндзя перевiряла, рубаючи китайськi голови:
  - Ми войовницi - ультра та понад!
  I голою п'ятою жбурне саморобний вибуховий пакет. I стiльки руйнувань це робить.
  Ось це дiвчата - просто скажемо гiпер!
  А ось борються Джейн Амстронг.
  Красива дiвчина без зайвих проблем рубає китайцями з танка.
  I робить це з великою агресивною силою.
  Джейн iз задоволенням вимовляє:
  - Слава комунiзму!
  I знову стрiляє по китайцях.
  От i Гертруда пальнула, i дуже влучно. Пiсля чого про булькала:
  - Слава комунiзму!
  I, зрозумiло, теж використовувала босi пальчики нiжок.
  I ось взяла i лупнула дiвчина Маланья.
  I зробила вона це надзвичайно влучно. Пробила супротивника i пискнула:
  - За СРСР!
  I теж застосувала босi пальчики нiжок.
  А ось як довбанула Монiка. I теж зробила це дуже точно. Розбила китайську машину i пробурчала:
  - За великi iдеї свiту!
  Ось такi вони дiвчата - найвищий у всесвiтi пiлотаж.
  Джейн, правда вистрiливши натиснувши голою п'ятою, вiдзначила:
  - Ну на рахунок всесвiту це вже перебiр!
  Гертруда зi смiшком вiдзначила:
  - Команда Герди не гiрша за нашу!
  I знову вiзьме i по супротивнику пальне голою нiжкою.
  Маланья, довбаючи ворогiв з великою влучнiстю, вiдзначила:
  - За велику Росiю!
  Монiка, скошуючи китайцiв iз колосальною швидкiстю, в'якнула:
  - За Велику Британiю теж!
  Джейн iз цим погодилася:
  - Британiя велика країна, i ми повернемо собi всi колонiї!
  Гертруда зi смiшком, i давлячи босими пальчиками нiжок на кнопки, пискнула:
  - За Батькiвщину вперед!
  Малання теж як довбане босими пальчиками нiжок i проворкує:
  - За Британiю велику!
  Монiка теж врiже по англiйцям i в'якне:
  - За найкращу у свiтi армiю Англiї!
  Ось це дiвчата - просто найвищий пiлотаж на танках.
  Ось це союзницi...
  А борються проти китайцiв i Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова. Безсмертнi дiти прийшли на допомогу СРСР, тому що китайцiв дуже багато. I слiд їх хоч
  трохи поредити. Тим бiльше, у Китаю чоловiкiв бiльше, нiж жiнок. I вбивати їх морально легко.
  Олег Рибаченко провiв мечами млин зрубуючи китайцiв та їхнi голови, а потiм прочирикав:
  - Слава часом комунiзму!
  I босими пальчиками нiжок хлопчик як запустить по китайцях щось вбивче.
  Маргарита Коршунова теж рубала по китайцях, зрiзала з немов серпом, i проворкувала:
  - Слава Батькiвщинi!
  I босими пальчиками нiжок жбурнула горошинки з вибухiвкою.
  I розiрвала безлiч китайських солдатiв.
  Пiсля чого безсмертнi дiти як вiзьмуть i засвистять у всi губи. I маса оглушених ворон, як посиплеться на голови китайським солдатам, пробиваючи їх.
  I це справляє сильне враження.
  Ось це хлопцi - класу супер та ультра!
  Олег Рибаченко знову рубав це вiчний хлопчик китайцiв i пискнув:
  -За великий комунiзм!
  I босими пальчиками безсмертна дитина запустить руйнацiю.
  Маргарита Коршунова знову рубанула китайцiв, розсiкла їх i босими пальчиками нiжок пiддала подарунок смертi i вдарила:
  - За Вiтчизну нашу!
  I ось дiти знову свистять i масу ворон, що отримали серцевий напад, на голову китайських бiйцiв обрушуються.
  Китайцi, зрозумiло, дуже хоробрi. Але їхнє керiвництво на чолi зi старим Мао Цзедуном вiдверто збожеволiло.
  Тож лiзуть уперед воїни пiднебесної iмперiї вiдчайдушно.
  А на захоплених територiях творять дику жорстокiсть.
  Ось, зокрема, спiйману комсомолку, роздiли i пiднялися на дибу, i стали її розтягувати. Закували босi нiжки дiвчини у колодку та повiсили гирi. А потiм стали
  палити п'яти розпеченим залiзом. I потiм пороли дiвчину батогом, потiм били колючим, розпеченим дротом. I це було так боляче. I потiм красунi
  взяли та зламали пальчики на босих ногах. I потiм їй i смолоскипами палили груди, i розпеченими щипцями дiвчинi вирвали нiздрi. I як тiльки китайцi над комсомолкою не знущалися, закатувавши її до смертi.
  А тортури тривали. У захоплених селах, обов'язково всiх i дiтей та дорослих били цiпками по босих п'ятах. Ось дiтей били палицями по босих п'ятах, особливо
  жорстоко. I цього не було нi грама пощади.
  Ось якi тiльки тортури не застосовувалися.
  Ось iз китайцями б'ється i Тамара...
  Теж войовниця бойового класу.
  I на китайцiв, що лiзуть, справжньою приливною хвилею обрушуються все новi й новi ракети.
  Тамара та Домiнiка наводять на китайцiв пусковi установки.
  I натискають на кнопки босими пальчиками нiжок.
  А Домiнiка навiть застосувала червоний сосок.
  I прочирiкала, вискалив зубки:
  - Я є дiвчина супер!
  Вiола та Аврора, теж довбають китайцiв iз пускових установок.
  I роблять це з великою точнiстю. При цьому спiваючи:
  - Слався наш комунiзм, слався!
  Ми знищимо фашизм!
  Вiола, натиснувши червоним соском на кнопку джойстика, вiдправивши по китайцям ракету, помiтила:
  - Ми воюємо з китайцями, а вони комунiсти!
  Аврора зi смiшком вiдповiла, посилаючи в супротивника заряди голою п'ятою:
  - Збочений комунiзм, гiрше збоченого фашизму!
  Вiола розсмiялася, знову пустила у ворога презент смертi за допомогою босих пальчикiв нiжок i вiдзначила:
  - А фашизму не збоченого не буває! Це саме збочення!
  Аврора, пославши в супротивника презент червоним соском вiдзначила:
  - Ось комунiзм буває цiлком збоченим! Навiть за Сталiна багато зайвого народу перевели i перебили!
  Вiола у вiдповiдь, знову пославши в китайцiв ракету проспiвала:
  У важку годину нас надихнув,
  Зробивши волю мiцнiшою стали...
  Вiд чуми позбавив свiт
  Дорогий товаришу Сталiн!
  
  У багатьох образах мiряв,
  У всесвiтi нескiнченної...
  Шлях нам вiрний ти вiдкрив
  Вказавши його на вiчно!
  Ось це дiвчата з голими, засмаглими ногами.
  Оленка, стрiляючи по китайцях i тряся грудьми з червоними сосками, вiдзначила:
  - Комунiзму бути!
  I жбурнула босими пальчиками нiжок дуже вбивчий подарунок смертi.
  Анюта дала чергу по китайцях, скосила їх, i проворкувала:
  - За великi перемоги дiвчат!
  I червоним соском як на кнопку базуки натисне.
  Ось такi дiвчата - просто молодцi.
  I китайцiв викошують з великим, а може й величезним ентузiазмом.
  Руда Алла, громячи китайцiв, в'якнула:
  - За Батькiвщину та нашу матiр1
  I як жбурне в супротивника босими пальчиками нiжок забiйний подарунок анiгiляцiї.
  А потiм довбає i Марiя, теж використовуючи босi пальчики нiжок. I розiрве безлiч китайцiв.
  Пiсля чого проворкує:
  - Слава ерi комунiзму!
  Олiмпiада, стрiляючи по китайцях задерикувато i весело вiдзначила:
  - За нового лiдера комунiстiв!
  I дiвчина знову жбурнула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок загибелi, та руйнування.
  I ось це дiвчата - просто гiпер.
  I такi вони войовничi.
  Маруся, довбаючи супротивникiв i запускаючи у ворога презенти смертi босими ногами, пискнула:
  - За найгучнiшi перемоги Вiтчизни!
  Мотрона, строчачи по китайцях i проворкувала:
  - За Батькiвщину що вище за будь-який дах!
  I знову дiвчина стрiльне по китайцях з базуки, натиснувши на кнопку полуничним соском.
  Ось це дiвчисько - найвищий iз усiх класiв.
  Ось так дiвчата за Китай взялися i проворкували:
  - Батькiвщина велике таїнство,
  Твоїй вiрнiй мудрiй, славнiй честi...
  Будемо ми змiцнювати твою єднiсть -
  назавжди з Вiтчизною будемо разом!
  Сталенiда стрiляючи по китайцях, дуже агресивно та позитивно була налаштована. I босими пальчиками нiжок як жбурне
  презент смертi. I розiрве безлiч воякiв пiднебесної iмперiї. Войовниця вона найвищого класу.
  Сталенiда з посмiшкою проспiвала:
  - Славиться нехай комунiзм,
  Мао тебе знищимо...
  Тiльки ми вгору, а не вниз.
  Двiнем бандита по пицi!
  Ось така вона войовниче дiвчисько. I так цих китайцiв чортових трощить. I з нею нiщо не порозумiється.
  Веронiка, борючись iз китайцями, видала:
  - За перемогу комунiстичних iдей у всьому свiтi!
  Вiкторiя, строчачи по воїнам пiднебесної iмперiї, i кидаючи босими пальчиками нiжок гранати, пискнула:
  - За Росiю та свободу до кiнця!
  I знову кинула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок анiгiляцiї.
  Серафима громила китайцiв, з великою легкiстю викошуючи китайцiв, i кидала босими пальчиками нiжок подарунки смертi.
  Пiсля чого проворкувала:
  - За iдеї святого комунiзму!
  Сталенiда строячи по китайцях, жорстко помiтила:
  - Коли чуєш слово святий - одразу ж вiддає це фальшом та брехнею!
  Веронiка хихикнула i вiдзначила:
  - Та Леонiд не святий!
  Сталенiда кидали босою нiжкою гранату в китайця i пискнула:
  - Так у нас генсек не з визначних!
  Веронiка, скелячи хитки, i строчачи по китайцях, проспiвала:
  - Повiрте дiдька, повiрте дiдька, повiрте дiдька,
  Але жити як i ранiше! Але жити за Брежнєвом! Я нема!
  Нема! Не можу!
  Вiкторiя зi смiшком вiдзначила, строчачи по китайцям:
  -Це все буде добре!
  Веронiка iз цим погодилася:
  - Ми обов'язково переможемо!
  Сталенiда погодилася:
  -А Ми не можемо програти! Тому що ми росiяни! А росiяни така нацiя, що навiть увесь час програючи, ось вiзьмуть i з люттю неймовiрною переможуть!
  Вiкторiя кивнула:
  - Це як боксер який чотирнадцять раундiв програватиме, а от у п'ятнадцятому вiзьме i рiшуче та переможе!
  Веронiка засмiялася, вискалив зубки:
  - Та це цiлком можливо! Ну, переможе так переможе!
  Серафима агресивно помiтила, вискалив зубки:
  - Ми будемо найсильнiшими у свiтi та всiх переможемо!
  I босими пальчиками нiжок знову запустить у супротивника унiкальний подарунок смертi.
  Ось це дiвчата - найвищого пiлотажу.
  З таким дiвчатам я думаю будь-хто може головою рушити, або у нього зiрве кришку з петель.
  Сталенiда трощила китайцiв i спiвала:
  - Ми найсильнiшi у свiтi,
  Китайцiв замочимо у сортирi.
  не вiрить Москва знай сльозам,
  А Мао Цзедуну дамо по мiзках!
  Ось така вона Сталенiда чудова дiвчина. Яку можна назвати - просто гiпер та супер.
  З такими дiвчатами можна смiливо дивитися у майбутнє. Нехай Китайцiв майже мiльярд, i у них на вiдмiну вiд СРСР чоловiкiв значно бiльше, нiж жiнок.
  I люблять китайцi воювати.
  Але не дуже вмiють.
  Лiнiя фронту виникла рвана. Де китайцi вклинилися, де вiйська СРСР чи Росiї.
  Немає нi в кого великої переваги.
  Сталенiда строчачи по китайцях взяла i пропищала, скелячи зубки i пiдморгуючи:
  - За Батькiвщину до кiнця!
  Вiкторiя пискнула з дикою люттю:
  - Президенту-дракону даєш тотальну смерть!
  Веронiка iз цим погодилася:
  - Президенту-дракону смерть через Тумба-юмбе!
  А американцi, звичайно ж, готовi допомогти Мао. Навiть продати Китаю зброю у кредит. I це жорстока полiтика США. Отак i пресують Червону Армiю.
  Але поки що в нiй є дiвчата-героїнi, то СРСР не здолати.
  Ось Алiса та Анжелiка борються. Такi бойовi та класнi кралi. I молотять китайцiв з люттю та силою.
  Алiса вистрiлила iз снайперської гвинтiвки, пробила китайця. I жбурнула босими пальчиками
  ножi вбивчий подарунок смертi, пискнувши:
  - За Батькiвщину СРСР!
  Ось така вона бойове дiвчисько. У нiй повно i сили та агресiї.
  Анжелiка здорова та руда войовниця. Так лупе по китайцях. Виб'є їхню колосальну масу. I прореве:
  - Слава новим комсомолкам!
  I як розсмiяється.
  Алiса стрiляючи по китайцях, i влучно вражаючи їх, логiчно помiтила:
  - Ми здатнi перемогти будь-яку орду!
  I Алiса пальнула з базуки використовуючи червоний сосок грудей.
  Ось це дiвчина - яка показує капiтальний клас.
  Анжелiка теж як довбане по супротивнику, i скосить масу китайцiв i в'якне:
  - За Батькiвщину!
  Ось це баби - такi агресивнi та здатнi скажемо так на дуже багато.
  Алiса з усмiшкою помiтила, скошуючи ворогiв:
  - Вiтчизна наша мати, будемо жовтих вбивати!
  Анжелiка вiдзначила з дикою люттю круша китайцiв:
  - Ми комунiсти станемо все у свiтi сильнiшим!
  I босими пальчиками нiжок як вiзьме i гранату iз зарядом толу метне.
  Отак дiвчата розбушувалися.
  I руйнують ворогiв iз колосальною силою.
  Наташа, стрiляючи по китайцях, i натиснувши червоним соском на кнопку базуки, вiдзначила:
  - Для Росiї немає такої проблеми як чисельнiсть ворогiв!
  Зоя, строчачи по китайцях, погодилася:
  - Ми зможемо будь-яку рать ворога здолати!
  Бойова дiвчина Августина, строчачи з китайських вiйська, довбанула з базуки за допомогою полуничного соска i в'якнула:
  - Я красуня смертi!
  I Свiтлана як по китайцях довбає. I босими пальчиками нiжок по гiтлерiвцям припустить i в'якне:
  - За СРСР у новому свiтi!
  Наташа знову лупнула, застосувавши рубиновий сосок для натискання по кнопцi. I це було чудово. I навiть дуже агресивно.
  Наташа зi смiшком вiдзначила:
  - Ми вважай, можемо i вмiємо все!
  Зоя заперечила з посмiшкою:
  - А не всi! Мао зловити не можемо!
  Наташа зiтхнувши помiтила, строчачи по ворогу голою п'ятою:
  - Спiймаємо i Мао! Та вiн старий, скоро й сам здохне!
  Зоя розсмiялася i вiдповiла:
  - Може прийти iнший, ще шаленiший!
  Августина зрiзаючи китайцiв, якi наповзали великою масою, i теж влiпила за допомогою малинового соска з базуки i пискнула:
  - Все буде добре дiвча! Я в цьому певна!
  I додала вона, даруйте смерть її босi п'яти i розриваючи китайський друг вiд друга.
  - Зло зовсiм не безкiнечне!
  Свiтлана логiчно вiдзначила, скошуючи наступаючий бiйцiв Китаю:
  - Наша країна стане бiльш славною та сучасною!
  I теж як по китайцях вiзьме i довбає.
  I це її агресивне розумiння та колосальна сила.
  Дiвчата, зрозумiло, можуть дуже багато, коли злi i ще бiльше, коли добрi.
  Альбiна та Альвiна в небi б'ються дуже жорстко.
  Збиває Альбiна лiтак китайських ВПС i проворкує:
  - За нас богиня Лада!
  Альвiна збила китайський штурмовик i вiдзначила:
  - Богиня Лада - Божество з великої лiтери!
  Ось це справдi дiвчата що треба. I надзвичайно крутi.
  i Хельга зi штурмовика все довбає китайцiв на сушi. I вона войовниця дуже бойового польоту. I так спритно зiрвала влучним влучення вежу з китайського танка.
  Ось це дiвчина...
  I проворкує:
  - За побудову комунiзму у всьому свiтi!
  Альбiна зазначила, пiдбиваючи китайцiв, з великою точнiстю поразки:
  - За найкращi радянськi уми!
  I теж як пiдрiже китайську машину.
  Ось це дiвчата - найвищого мабуть вони розряду.
  Альвiна громячи китайцiв логiчно вiдзначила:
  - Ми можемо все - i це всiм покажемо!
  I збила чергову китайську бандуру.
  Дiвчата - це те, що є найвищим класом.
  Але i хлопчик може бути дуже непоганим бiйцем.
  Особливо, якщо це безсмертний хлопчик.
  Ось Олег Рибаченко з великим ентузiазмом заспiвав:
  - Слався Батькiвщина комунiзму,
  Любимо тебе ми рiдна країна...
  Ми знищимо загони фашизму,
  Хоч атакує нас Сатана!
  I хлопчик знову мечами по китайцях лупає. А потiм проведе вiяловий млин. I босими пальчиками нiжок як вiзьме i жбурне дуже забiйний подарунок смертi
  супротивнику.
  Ось це пацан - просто скажемо хлопчик - супер!
  Маргарита Коршунова, рубаючи китайцiв, що насiдали, i кидаючи в противника презенти смертi босими пальчиками нiжок, пискнула:
  - За росiйськi рубежi за Шанхаєм!
  Олег Рибаченко, рубаючи супротивника, енергiйно кивнув:
  - Будуть ще нашi рубежi за Шанхаєм. Але ворог сильний особливо числом!
  Маргарита Коршунова iз цим погодилася:
  - Дуже сильний ворог! Але ми все одно переможемо!
  I босими пальчиками нiжок як запустить забiйний подарунок смертi.
  Олег Рибаченко, строчачи по китайцях, цiлком рацiонально зазначив:
  - Буде наша армiя у Пекiнi!
  Маргарита Коршунова погодилася:
  - Сподiваюся буде! Якщо ми самi при цьому не спливемо кров'ю!
  Хлопчик-термiнатор упевнено вiдповiв:
  - Наша перемога неминуча!
  Дiвчинка-войовниця, кинувши босою нiжкою лимонку погодилася:
  - Я в це вiрю! Дуже вiрю!
  I як войовниця вiзьме та розсмiяється.
  А потiм безсмертнi дiти як вiзьмуть i дружно засвистять. Їх свистi багато тисяч ворон непритомнiв. I вони, втративши свiдомiсть, падають на
  китайцiв i пробивають їм черепи.
  I просвердлюють солдатам пiднебесної iмперiї верхiвки. I заганяють супостатiв у труну.
  Маргарита пiсля свисту зi смiшком вiдзначила:
  - Ми з тобою просто як солов'ї розбiйники!
  Олег Рибаченко згiдно кивнув:
  - Та прямо як соловейки!
  I хлопчик розреготався.
  I знову безсмертнi дiти як засвистять. I дуже боляче воронам стало. Вони втрачають свiдомiсть i падають униз, наче крапельки дощу. I багато китайцiв взяли i прибили.
  Пiсля чого дiти хором проспiвали:
  - Чорний воїн у виглядi смертi,
  Жертву чекає опiвночi...
  Найвiрнiше вiрте,
  Ми впораємо вас у землю!
  Ось це справдi дiти - що треба! I це бойова крутiсть.
  Олег Рибаченко, двома мечами змахнув, зрубав голови одразу сiмом китайським солдатам, i заспiвав:
  - Силачом славу недарма,
  Сiмох одним ударом!
  Маргарита Коршунова, розрубуючи китайцiв, вiдзначила:
  - Ми будемо першими i на Марсi, i взагалi скрiзь!
  Олег Рибаченко, знову рубанувши китайцiв, зазначив:
  - Будемо першими скрiзь!
  I боса нiжкам хлопчика рокiв дванадцяти кинула забiйну силу гранату.
  Ось так дiти, що отримали вiд росiйських Богiв у подарунок безсмертя, вiдчайдушно i хоробро б'ються. I дiють iз колосальною енергiєю.
  . ЕПIЛОГ
  Росiйська армiя на чолi з Олегом Рибаченком цим вiчним хлопчиком рухалася Малою Азiєю. Турки здавались у полон. Iмперiя була велика i по нiй ще рухатися та рухатися.
  Взагалi добре, коли ти безсмертний, хай навiть у тiлi хлопчаки. Ти маєш час усе встигнути. I завоювати весь свiт! I це, звичайно, здорово! На росiйському тронi цар
  Iван П'ятий, у якого є син, теж названий Iваном, але поки що малолiтнiй. А ще й брати Федот та Дмитро. Поки що династiя Рюриковичiв мiцна. Правда Iван П'ятий зi здоров'ям
  не дуже. Страждає вiд венеричних хвороб. У цiй альтернативнiй iсторiї вiйна пiшла успiшнiше, i Iван Грозний не так часто впадав у лютий гнiв i тому
  свого сина не вбив. i його дружина нарештi народила довгоочiкуваного онука.
  Звiсно, у разi смертi Iвана п'ятого може виникнути в Росiї боротьба за владу. Та й польськi пани можуть пiдвести голови. I Лiвонiя, пiдкорена Росiєю.
  I нелегка чекає росiйське завдання. Але Олег Рибаченко - це авторитет великий. I на чиєму боцi той i правитиме.
  У ролi регента, у разi чого може виступити Борис Годунов. Вiн керiвник здатний, але є ризик, що сам може захотiти покерувати. На нелегку ситуацiю в Росiї.
  Але поки що Iван П'ятий ще живий, i нестарий. Так що можливо ще доживе до тих пiр, поки син Iван Iванович не сяде на трон i стане дорослим.
  Сам Олег Рибаченко виглядає як хлопчик, але досить високий за мiрками шiстнадцятого столiття. Тож його малолiтком нiхто не вважає. Тож Олег Великий воєвода.
  I над турками здобуває одну перемогу за iншою.
  Ось його армiя йде...
  I мiста здаються i падають до босих нiг хлопчака.
  Все виглядає дуже красиво та по-бойовому.
  I жiнки цiлують гарного, бiлобрисого хлопчика голi п'яти. I знову супротивник капiтулює...
  Хлопчик уже пiдходить до Багдада. Це мiсто теж частина iмперiї Османа.
  Подумати тiльки якою могутньою була колись Туреччина. Це найбiльша держава свiту. I на той момент сповнена сил. I нею керує султан Мюрат. Саме за нього Османська iмперiя, завоювавши частина Iрану досягла своїх максимальних розмiрiв. Так це велика iмперiя Османа. але Стамбул пiдкорений росiянами, Балкани захопленi.
  I тепер Росiя її пiдкорює.
  I перемагає ворогiв iз великою легкiстю. Але шлях не простий...
  Крiм Олега Рибаченка, ще й чотири дiвчини борються разом з ним. I вони рубають туркiв як капусту. I дiють дуже агресивно та пiднесено.
  Так вони натрапили на полк Османської iмперiї.
  Хлопчик рубав туркiв мечами, проводячи млин, жбурнув босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату i пискнув:
  - Слава епосi царизму!
  Наташа теж почала рубати туркiв мечами, i кидати босими нiжками отруйнi iгри, i зносити османам голови, примовляючи:
  - За царський шлях Росiї!
  Зоя ця дiвчина бойової мрiї i надзвичайно агресивна, рубаючи туркiв логiчно та безкомпромiсно вiдзначила:
  - За найкращий та агресивний росiйський шлях!
  i войовниця як вiзьме i пiдморгне.
  i гола п'ята дiвчини як вiзьме i кине лимонку смертi.
  Августина рубаючи туркiв i скелячи зубки, проворкувала:
  - За нашi найкрутiшi успiхи!
  I жбурнула босими пальчиками нiжок вибуховий пакет iз вугiлля.
  i як османiв розiрве.
  Свiтлана, борючись iз супротивниками, i рубаючи бойовикiв iмперiї Османа, цiлком логiчно i рацiонально видала:
  - За Батькiвщину найпрямiшим шляхом!
  I кинула босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату.
  ось це дiвчина - просто класу - гiпер.
  Дiвчата та хлопчик звичайно ж велика крутiсть. Вони полк швидко дорубали.
  А пiд кiнець як засвистять...
  i на голови небагатьох уцiлiлих туркiв обрушилися приголомшенi ворони, пробиваючи голенi макiвки.
  Отак вони показали свiй клас.
  I увiйшла росiйська армiя до Багдада. I їх вiтали наче визволителiв. I це була велика перемога.
  Ось такою виявилася царська влада.
  Дiвчата треба вiдзначити майже голi крокували вулицями багдадського та арабського мiста, i пiдкоренi люди цiлували слiди босих нiжок войовниць.
  I це справдi величезна перемога.
  Олег Рибаченко сказав:
  - Наша армiя непереможна!
  Наташа погодилася:
  - З нами так! О великий!
  Зоя зi смiшком помiтила:
  - На будь-яку силу знайдеться сила!
  Августина хихикнула i запропонувала:
  - Може, ось так пiдемо до Iндiї?
  Свiтлана хихикнула i вiдповiла:
  - Топтатимемо Бомбей!
  Олег Рибаченко хихикнув i зазначив:
  - В Iндiю хочете? А як же Єгипет?
  Наташа вiдповiдь заспiвала:
  - I вiд чудських берегiв,
  До крижаної Колими...
  Все це наш край Рiдний,
  Все це ми!
  Олег Рибаченко кивнув i зауважив:
  - Земля кругла, i всю земну кулю ми пiдкоримо!
  Наталя впевнено сказала:
  - Та пiдкоримо! I поставимо на колiна!
  Зоя скелячи зубки, стрiляючи очима, вiдзначила:
  - Нашi перемоги без жодних сумнiвiв прийдуть!
  I як вiзьме та розсмiяється...
  Августина зазначила:
  - Щоб йти на Єгипет, треба робити гак. А так на ворога вiзьмемо i рвонемо по прямiй.
  Свiтлана зi смiшком, кривлячи губки:
  - Це дуже велика спокуса!
  Олег Рибаченко зазначив:
  - На Iндiю йти? Це цiкава iдея! Перевершити Олександра Македонського!
  Августина розсмiялася та вiдзначила:
  - Олександр Македонський - це хулiган!
  Олег Рибаченко додав:
  - I сексуальний розбiйник!
  Зоя з посмiшкою вiдзначила:
  - Дуже навiть сексуальний розбiйник!
  Свiтлана запропонувала:
  - Може, краще поїмо шашлика дiвчинки? Справдi, чого нам дрiбнитися.
  Наташа згiдно кивнула:
  - Шашлика поїсти було б непогано! А що давайте розiмнемося!
  I дiвчата попрямували до кращого ресторану середнiх вiкiв. Той, де приймали найдорожчих гостей.
  I зайшли туди босi з голими ногами та майже без одягу. Та й Олег Рибаченко був лише в одних шортиках. Але йому засмаглого свiтловолосого хлопчика дуже йшло, бути
  напiвголий. У нього дуже помiтнi i красивi м'язи. Це хлопчик, просто супер хлопчик. I взагалi, це великий воєвода. I тому ви можете прийняти його за дуже красивого i мускулистого раба-пiдлiтка.
  Олег Рибаченко вже рокiв має чимало й нового життя та минулого. I при цьому тiлом дуже молодий. I йому пiдходить танцiвниця i пропонує:
  - Хлопчик хочеш кохання!
  Олег киває:
  - Це можна! Помий менi ноги!
  I дiвчина киває i ставить золоту тацю. I омиває хлопчику курнi, гарнi нiжки, вином.
  Дiвчата тим часом замовили собi шашлики зi свинини.
  Господар на їхнє подив, швидко знайшов пару поросят помiтив:
  - Деякi та емiри нишком їдять свиняче м'ясо. Адже воно таке смачне!
  Наташа зазначила:
  - Справдi нерозумно позбавляти себе задоволення через забобони! Потрiбно пам'ятати все, що є - можна їсти!
  Августина додала:
  - I спиртне якщо не зловживати корисно! Звичайно ж, у всьому треба знати мiру!
  Свiтлана помiтила:
  - Вина нам найкращого! I шлях потанцюють хлопчаки!
  Господар кивнув:
  - Є у нас добрi танцюристи!
  Олег кивнув:
  - А для мене хай танцюють дiвчата!
  Господар вклонився i кивнув:
  - Слухаюсь i пiдкоряюся!
  I ось пiд звуки бубна вибiгли хлопцi пiдлiткового вiку. Вони були смаглявi, досить м'язовi. Вони вибiгли прикритi ковдрами i по ходу танцю оголювалися.
  Також танцювали та дiвчата. Теж спочатку прикритi, навiть особи. А потiм поступове вiдслонення. I це також досить-таки красиво та приємно.
  Олег Рибаченко, любуючись рухами гнучких майже голих тiл дiвчаток, зазначив:
  - Жiнка це чудове створення. але її спотворює вiк!
  Наташа хихикнули i вiдповiла:
  - Тiльки не нас! Ми назавжди залишимося юними!
  Августина пiдтвердила:
  - Це дар росiйських Богiв-демiургiв! I дуже добрий дар!
  Зоя зiтхнувши:
  - Але не всi жiнки мають цей дар! На жаль, це далеко не для всiх!
  Свiтлана зi скорботою в голосi помiтила:
  - Та це дуже жорстоко i некрасиво, коли дiвчата перетворюються на потворних стареньких! Треба буде зробити так, щоб усi люди були вiчно юнаками та дiвчатами!
  Олег згiдно кивнув:
  - Коли на обличчi немає бороди - воно гарне! Волосся дуже псують обличчя!
  Наташа iз цим погодилася:
  - Так, волосся псують обличчя молодих людей! I це погано!
  Зоя хихикнула i вiдзначила:
  - Ось якраз ще хлопцi танцюють без бороди на обличчi. Та вони виглядають дуже красиво!
  Августина з усмiшкою пiдтвердила:
  - Та це дуже красиво, коли у хлопця немає бороди! Борода спотворює обличчя чоловiкам, а зморшки обличчя жiнкам!
  Свiтлана, iз сяючою посмiшкою, взяв i заспiвав:
  - Слава країнi комунiзму! Будемо завжди щасливi!
  Олег Рибаченко з усмiшкою пiдтвердив:
  - Слава країнi комунiзму! Але зараз ми прямо iз середнiх вiкiв будуватимемо соцiалiзм i комунiзм!
  Наташа з натхненням заспiвала:
  -Вечнiсть росiйських планета визнала,
  Ми гордi птахи, i родом орли...
  У нас територiї вiрно, аж мало -
  Ми найсильнiшi Рода сини!
  Зоя агресивно вiдзначила, скелячи зубки:
  - Слава Всемогутньому Боговi Роду та його Синам!
  Августина iз цим погодилася:
  - Коли всi люди поклонятимуться Роди, бiльше не буде нi старих, нi старих! Люди знайдуть безсмертя, i вiчне юнiсть i щастя! I всiх воскресить Сварог для щасливої та вiчної
  життя. А лиходiї iснуватимуть для того, щоб добрим молодцям i дiвчатам було б на кому чинити подвиги!
  I всi хором вигукнули i хлопчик i чотири дiвчата:
  - Слава Всевишньому Роду!
  I вони знову стали їсти шашлики зi свинини. Один з юнакiв тишком-нишком вiдiрвав шматок свинячого соковитого м'яса i кинув собi в рот. Видно, спокуса виявилася сильнiшою.
  Олег Рибаченко iз цим погодився:
  - Слава народу!
  Августина вiдзначила зi смiшком:
  - Ось бачиш - здоровий, юний апетит бере вгору над iншими мiркуваннями!
  Свiтлана зазначила:
  - Та заради казки позбавляти себе свининки та iнших ласощiв безглуздо! Ось нашi росiйськi Боги-демiурги не вимагають постiв та сексуальної помiрностi. Потрiбно тiльки щоб
  юнаки любили дiвчат, а дiвчата - юнакiв. А так у шлюбi дитина чи поза шлюбом - це не має значення, хоча у шлюбi краще! I звичайно ж мати повинна знати свого батька
  дитини.
  Олег Рибаченко кивнув:
  - Звичайно, i дiти повиннi мати батька!
  Августина дотепно зазначила:
  -Тату-капелюх! Не прошляп потомство!
  Наташа вiдзначила з посмiшкою:
  - Дiти справдi повиннi мати батька!
  Олег Рибаченко згiдно кивнув:
  - Без батька дiтям не слiд залишатися! Особливо хлопцям! Їм для виховання потрiбний чоловiк!
  Наташа кивнула i вiдзначила:
  - Може, але ми народжували дiтей i без шлюбу! Вiд великих героїв... I теж були матерями-одинаками!
  Зоя кивнула:
  - Так ми теж кохали поза шлюбом! Тож... I дiтей вирощували не самi, а у спецiальних iнтернатах!
  Олег Рибаченко погодився:
  - З будь-якого правила бувають винятки! Ну, та гаразд, набридло базарити!
  Наташа погодилася:
  - Та балакати по-пустому набридло, а що робити?
  Августин запропонував:
  - А давайте заспiваємо!
  Олег одразу ж погодився:
  - А що давайте заспiваємо!
  I хлопчик разом iз дiвчатами заспiвав. I вони спiвали, пишучи прямо на ходу;
  Ми дiвчата гордi Сварога,
  Смiливi, вiдважнi бiйцi...
  Служимо правильно ми в Iм'я Роду,
  Нехай пишаються дiди та батьки!
  
  У комсомол вступали гордо ми,
  Сталiну давали смiливо клятву...
  Ми дiвчата просто орли,
  Збираючи в лайцi щедро жнива!
  
  Любимо на фашистiв наступати,
  Перемагаючи орди басурманiв...
  Адже непереможний росiйських рать,
  Потужного у битвi Iвана!
  
  Вiрте з нами Лада назавжди,
  Ми клянемося її у великiй вiрi ...
  Нехай здiйсниться повiра мрiя,
  Менше люди забобонiв!
  
  Нiколи не знайте слова боягуз,
  Будемо ми воїни смiливiшими...
  Росiйський, українець, бiлорус,
  Станемо ми всього повiр потужнiшим!
  
  Я вважаю, що ми переможемо в бою,
  Рать ворогiв, звичайно, переможе...
  Хоч часом нас атакує тати,
  З нами битися - дурна витiвка!
  
  Нi не вiрте - баби не слабкi,
  Адже чоловiки теж не поганi...
  Хоч часом ростуть у боях труни,
  I дiвчата по снiгу босi!
  
  Не подумай дiвчини не в брову,
  Прямо в око засадять iз кулемета.
  Буде у нас свiтле кохання,
  Знати не будемо ми у боях зльоту!
  
  Слава комунiзму панове,
  Цiй свiтлiй, доблеснiй iдеї...
  Орди будуть вiдображенi в сказi,
  Тiльки не несiть ахiнею!
  
  Ролi свiтла росiйськi бiйцi,
  Славнi в битвах i лайках.
  Нехай пишаються дiвками бiйцi,
  Не отримає ворог вiд росiйської данини!
  
  У свiтi незабаром буде благодать,
  Пiд п'ятою не будемо у дракона...
  Не звикли нашi хлопцi чекати,
  I вороговi не уникнути розгрому!
  
  Вiрю щастя буде на вiки,
  Знай дiвчат не знайти вам крутiше...
  Щоб люди не знали дурня,
  Ми розвiємо над планетою хмари!
  
  Скоро в свiтобудовi буде свiтло,
  Осяє приємним щастям Лада...
  Зустрiнемо ми граючи свiтанок,
  Нам уперед до перемоги брати треба!
  
  Захоплює нас великий спад,
  Стане Русь потужнiшою та красивiшою...
  За Вiтчизну битися я хотiв,
  Заради щастя матерi-Росiї!
  
  Захоплення ми Землi несемо,
  Все хочемо в прагнення сталостi.
  I планету вiд лиха врятуємо,
  Нехай свiтла щастя царство!
  
  Ось якi люди мудрецi,
  Щоб зробити радiсть у всесвiтi...
  Щось спорудили ковалi,
  Своєю силою в боротьбi не зрадою!
  
  Нi в Росiї люди не худоби,
  Нiколи не ляг пiд олiгархiв...
  I не буде зайвої суєти,
  Нам не потрiбнi постiйнi ахи!
  
  Бог Сварог i розум у людей,
  Зроблять щасливою свiтобудову...
  Нас не переможе повiр лиходiй,
  Справа наша праця та творення!
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"