Рыбаченко Олег Павлович : другие произведения.

СталIн-ПутIн Проти КоронавIрусу

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
Оценка: 9.00*3  Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Померлий президент Росiї Володимир Путiн все ще у тiлi Сталiн. Йде жовтень 1949 року. Третiй Рейх проводить захоплення своїх колишнiх союзникiв: Iспанiї та Португалiї. А дiвчата-войовницi разом iз безсмертним та вiчним хлопчиком борються з вiйськами коронавiрусу, щоб урятувати вiд цiєї зарази людство.
  СТАЛIН-ПУТIН ПРОТИ КОРОНАВIРУСУ.
  АННОТАЦIЯ
  Померлий президент Росiї Володимир Путiн все ще у тiлi Сталiн. Йде жовтень 1949 року. Третiй Рейх проводить захоплення своїх колишнiх союзникiв: Iспанiї та Португалiї. А дiвчата-войовницi разом iз безсмертним та вiчним хлопчиком борються з вiйськами коронавiрусу, щоб урятувати вiд цiєї зарази людство.
  Путiн помер i пiшов вiд нас,
  В тiло, втiм, Сталiна вселився.
  Настала дуже гарна година,
  Тому що фюрер вiдразу збожеволiв!
  
  А тепер iнший свiт настав,
  Все в ньому стало просто як у ефiрi...
  Палає лайки грiзний бенкет,
  Хоче замочити людей у сортирi!
  
  Бог вирiшив, що Путiн набрид,
  Скiльки можна керувати Росiєю.
  На нього чекає тепер СРСР,
  Щоб зробити дiвчат красивiшими!
  
  Може буде в цьому видно толк,
  Стане добре всiм людям у свiтi.
  Але ричить лютий бачимо вовк,
  У цьому дуже бурхливому бою бенкетi!
  
  Ось у Росiї новий президент,
  Це Михайло прийшов Мiшустiн...
  Настав, звичайно, новий тренд,
  Чи буде розвиток спритним?!
  
  Михайло, звичайно, немов цар,
  У нього пристойно повноважень.
  I наказ вiд Роду йому прав,
  Тiльки не втрачай даремно сили!
  
  Михайло вирiшив - вiйнi не бути,
  I не треба iз Заходом боротися...
  Краще в мiру просто поступитися,
  Не перестало людям мудрим битися!
  
  Що ж стало краще на Землi,
  Затихли хвилi епiдемiй.
  Немає того простору Сатани,
  Буде щастя нових поколiнь!
  
  Путiна у Росiї бiльше немає,
  Стало всiм вiльнiшим i щасливiшим...
  На могилу дай йому букет,
  Все тепер багатше, справедливiше!
  . РОЗДIЛ Љ1
  Осiнь 1949 року i помiтно похолодало. Колишнiй президент Росiї Володимир Путiн все ще у тiлi Сталiна. Але це тiло помiтно старiло.
  У жовтнi вже у Москвi повалив снiг. I погода скажемо прямо - неприємна.
  Сталiн-Путiн сидiв у бункерi. Його тiло помiтно здало. Зрозумiло було ще кiлька рокiв, i СРСР знадобиться новий глава.
  А справи ще зовсiм не скiнченi. Точнiше Путiн у новому тiлi з травня 1942 року наламав стiльки дров, що майже весь свiт захоплений фашистами. Та це взагалi не давай волю почуттям.
  Гiтлер захопив Британiю та США, а потiм уже разом iз СРСР та Японiю. Поки що мiж Росiєю та Третiм Рейхом встановилося нестiйке перемир'я. Але чи надовго?
  Гiтлер вирiшив усi країни свiту включити до складу Третього рейху. Ось i Туреччина була захоплена, а згодом пройшов референдум про включення її до складу великої Нiмеччини.
  Тепер же на черзi Iспанiя та Португалiя. Як кажуть - повна унiфiкацiя та всесвiтня iмперiя.
  Зрозумiло, що фюрер та СРСР терпiти не буде, а захопить за першої ж зручної нагоди.
  Але поки що панує свiт... I треба скористатися паузою.
  Сталiн-Путiн викликав Вознесенського. Нарком важкої iндустрiї та голова держплану академiк Вознесенський - мабуть найталановитiший у оточеннi вождя.
  Вiн ще досить молодий i з виразним обличчям. У реальнiй iсторiї був розстрiляний через каприз Сталiна, який ще недавно пророкував його у своїх наступникiв. Звичайно, можливо через це i стався фатальний двадцятий з'їзд.
  Сам Сталiн-Путiн думав, що слiд все-таки залишити письмовий заповiт з прiзвищем наступника. А потiм якщо вiн загне том може спалахнути неабияка боротьба за владу.
  I тут, швидше за все, краще поставити Берiю - ця людина вже багато рокiв очолює таємну i не тiльки таємну полiцiю i має всi нитки держави.
  Крiм того, Берiя непоганий органiзатор i управлiнець, здатний утримати систему вiд розпаду, i не дати прорватися у владу таким сумнiвним особам, як Микита Хрущов.
  До речi, чому б Микиту Хрущова i не розстрiляти? Не найгiрша iдея!
  Втiм, поки що Микита Хрущов не дає приводу пiдозрювати себе в зрадi. Можна i м'якше вчинити - понизивши на посадi. I взагалi, час робити ставку на молодшу команду.
  Втiм, у минулому життi, Путiн, на вiдмiну вiд Єльцина, не захоплювався надмiрним омолодженням своєї команди. Так виявляв виважений пiдхiд. Хоча деякi кадри явно на своєму мiсцi й засидiлися. Особливо Зорькiн та Матвiєнко.
  Володимир-Йосиф Сталiн-Путiн зустрiвся з Вознесенським.
  Нарком зробив спiльну доповiдь i помiтив:
  - Поки ми ще вiдновлюємося товариш Сталiн i з великими труднощами.
  Вождь згiдно кивнув:
  - Та з великими труднощами ... А тут ще й Гiтлер вимагає виплати репарацiй.
  Вознесенський зiтхнувши вiдповiв:
  - Можливо, доведеться платити. Ми поки не можемо знову вступити вiйну з майже всiм свiтом!
  Сталiн-Путiн кивнув:
  - Не можемо... А якi у нас танки?
  Вознесенський повiдомив, понизивши голос:
  - Розвиток надважких машин не має перспективи. Тому зараз ми розробляємо бiльш досконалий Т-55. Вiн буде за нашими розрахунками лише трохи важчим, нiж Т-54 i сильнiшим за броню та озброєння. Щодо сiмейства Iсов, то тут поки що теж повно проблем. Все ж таки ставку думаю зробити на IС-10 вагою в п'ятдесят тонн. Ми плануємо зробити для цього танка модифiкацiю з бiльш довгоствольною гарматою, але це потребує часу.
  Сталiн-Путiн сумно помiтив:
  - Невiдомо, скiльки у нас ще буде часу. Противник нацiлився на Iспанiю та Португалiю. Цi країни для Третього Рейху не є конкурентами в боротьбi. Та й не тiльки в лайцi!
  Вознесенський зазначив:
  - Ви маєте рацiю товариш Сталiн. Але в будь-якому випадку нам слiд пiднапружитися.
  Настала пауза.
  Вождь випив сумiшi мiцного чаю та червоного вина, пiсля чого помiтив:
  - Фашизм став дуже сильним, але нам слiд бути ще сильнiшим. Потрiбно розумiти, що ми можемо здолати ворога лише якiстю зброї. Отже, ведiть розробки на висотi.
  Нарком зазначив:
  - Все, що можемо робити, то ми товариш Сталiн i робимо. На жаль, людськi можливо не безмежнi!
  Сталiн-Путiн погодився:
  - Я знаю, як ви працюєте! Ну що ж, треба навчитися робити танки з дерева, але при цьому мiцнi. От i тодi буде прогрес.
  Пiсля чого Вознесенський залишив примiщення у Кремлi. Палац був щойно вiдбудований ударними темпами. I у ньому досить розкiшно.
  Посивiлий Сталiн-Путiн глянув на портрети. Вони були в золочених рамах виконанi олiєю на полотно. Один iз них - це легендарний генералiсимус Олександр Суворов. Вiн також прожив, як i Путiн шiстдесят дев'ять рокiв. I зумiв прославитися, на вiки. Хоча реальна вiддача вiд його таланту, виявилася не такою колосальною, якою вона могла б бути.
  Як мiнiмум, генiй Суворова мiг би пiдкорити всю Європу, але виявилося не дано!
  Зрозумiло, виявила нерiшучiсть Катерина Друга, яка багато хотiла, але боялася.
  Сталiну у реальнiй iсторiї дiсталася половина Європи. Але вiдкололася Югославiя. Вдалося взяти пiд контроль i Китай, але теж не дуже мiцно.
  СРСР виглядав загрозливо ослабленим. Проте Сталiну вдалося пiдняти народжуванiсть i знизити смертнiсть. Якби його жорсткий режим зберiгся, не виключено, що СРСР зумiв би стати свiтовим гегемоном.
  Але Микита Хрущов пошкодив радянську систему. Якби пiсля Сталiна - Берiя або Вознесенський невiдомо до якої висоти пiднявся б СРСР.
  Сталiн-Путiн став клювати носом... I йому почало снитися...
  Ось вибори вiдбуваються президентом Росiї. Оголошують перший тур.
  Михайло Мiшустiн вже подано соцопитувань явний лiдер. Тим бiльше, цiни на нафту i газ високi можна потрясти скарбницю подачками. Крiм того, волi у порiвняннi з часами Путiна побiльшало. Зокрема, дозволили торгувати спиртним цiлодобово. Фактично легалiзували легенi наркотики. Звiльнили з в'язниць майже всiх ув'язнених.
  Повернулась на екрани телевiзорiв реклама алкоголю та цигарок.
  Дозволили торгувати алкоголем i в кiосках та роз'їзних точках.
  На телевiзiйних екранах побiльшало еротики.
  Навiть у пiдлiткiв додалося свободи: дозволили продаж пива, та слабоалкогольних напоїв та цигарок з фiльтром. А вiк згоди було знижено до чотирнадцяти рокiв.
  I закон про захист дiтей вiд шкiдливої iнформацiї пом'якшили. Так що все було у найкращих традицiях дев'яностих.
  I передача ляльки повернулася, i пиво на вулицях i в громадських мiсцях - пити можна скiльки завгодно.
  Навiть проституцiю i те легалiзували. I особлива радiсть - щомiсяця будь-який громадян Росiї може вiдвiдати бордель безкоштовно.
  Ну чим у Росiї не життя? У всякому разi, навiть бомж може, хоч зрiдка отримати ласку на халяву.
  Насправдi Мiшустiна любили всi, кому не вистачало свободи. I одностатевi шлюби було легалiзовано. I це також було на користь рейтингу.
  На Михайла Мiшустiна усi закордоннi ЗМI працювали. I вони його надували капiтально.
  Сам виконувач обов'язкiв президента Росiї багатьох нагородив орденами та медалями.
  I ось коли почали надходити данi про вибори президента зi сходу, то явне лiдерство було у Михайла Мiшустiна.
  Новi зiрки так i не спалахнули. I знову представник партiї влади на конi та у фавортi.
  Крiм того, ще й багато кандидатiв у президенти в останнiй момент знялися на користь Мiшустiна.
  Путiн якраз помер 5 березня 2022 року, а вибори припали на перший вихiдний червня.
  Звичайно, це символiчно, що нового президента обирають улiтку. Президента, який повернув Волгограду - назву Сталiнград, одночасно нагородив посмертно i Сахарова, i Бориса Нємцова, i Солженiцина.
  Також посмертно отримали зiрки героя i Берiя, Сталiн, i Брежнєв.
   Михайло Мiшустiн повернув Брежнєву також орден "Перемога", якого його позбавив Михайло Горбачов.
  Також Михайло Мiшустiн посмертно нагородив зiрками героя Росiї та Тухачевського, Вознесенського, Єгорова, Блюхера та Троцького.
  Теж це серйозний полiтичний хiд.
  Отримав черговий орден: Дiамантову зiрку дружби народiв та Михайло Горбачов. Як таку велику особистiсть не пошанувати.
  Зрозумiло, орден "Андрiя Первозванного" було вручено i англiйськiй королевi. Як тут не дати такiй великiй правительцi.
  Водночас i Лукашенко "умовили" не йти на черговий термiн. Справдi, скiльки можна однiй людинi перебувати при владi. Ну i загалом свiт змiнився.
  Тепер Михайло Мiшустiн Заходу друг. Холодна вiйна пiшла у минуле. Попереду великi змiни.
  I вибори, зрозумiло, вiдбуваються не цiлком чесно. Коронавiрус ще не вщух i є привiд для введення дострокового та електронного голосування. I цим, зрозумiло, не грiх скористатися. Мало того, Захiд, та й Китай заявили, що їм подобається Мiшустiн, i що вони не хочуть iншого лiдера.
  Тож усi дружно потримали Михайла Мiшустiна. I зрозумiло ставили на перемогу у першому турi.
  Тим бiльше, користь Михайла Мiшустiна зняли свої кандидатури бiльше тридцяти кандидатiв у президенти Росiї, i природно це додавало шансiв виконувачу обов'язку президенту.
  Комунiсти виглядали блiдо, i їхню партiю тряс скандал за скандалом.
  До конституцiї Михайло Мiшустiн на референдумi запропонував безлiч правок. Зокрема, дозволялося голосувати з чотирнадцяти рокiв, до Держдуми обиратися з вiсiмнадцяти. Отримали право вiддавати голоси та ув'язненi.
  У губернатори можна було за новою конституцiєю йти з двадцять одного року, як у Раду Федерацiй.
  У президенти Росiї можна було обиратись iз тридцяти рокiв. Для цього було за новою конституцiєю достатньо проживати постiйно у Росiї п'ять рокiв. Тобто правило пом'якшувалося.
  Крiм того, президенту i вищим чиновникам, i депутатам усiх рiвнiв дозволялося мати за кордоном активи, рахунки та власнiсть, а також подвiйне громадянство.
  Це була свого роду полiтика бiльша вiд вiдкритостi країни, i вiдмова вiд пози самоiзоляцiї.
  Також Росiя вбудовувалася у свiтову iнтеграцiйну систему, i у глобалiзацiю - як економiчну, i полiтичну.
  Михайло Мiшустiн i справдi навiть зовнiшнiй схожий на Горбачова. I вони з ним народилися майже в один день. Михайло Горбачов 2 березня, а Михайло Мiшустiн 3 березня. Свого роду наступнiсть у полiтицi.
  Але при цьому старих фаворитiв стали позбавлятися.
  Ось, зокрема, новий президент скасував нагородження Матвiєнка орденом "Андрiя Первозванного". Головна причина: не заслужила. Крiм того, на спiкера парламенту порушили кримiнальну справу за звинуваченням у корупцiї. Як i її особисто, так i сина-бiзнесмена.
  А що нiчого їй уявляти святошей. Також Михайло Мiшустiн взяв та нагородив зiркою героя Росiї президента України Володимира Зеленського.
  I це теж було сприйнято у свiтi позитивно.
  Також українцям Росiя зобов"язалася виплатити компенсацiю за Крим. Розмiр досить солiдний: 250 мiльярдiв доларiв. З них 50 мiльярдiв готiвкою, i 200 мiльярдiв у виглядi знижок на нафту та газ.
  Плюс ще Мiшустiн запропонував купити i землi ЛНР та ДНР.
  Зеленський зауважив, що Українi вугiлля потрiбне, i тому вони його Росiї не продадуть.
  А щодо Криму, то його Україна готова поступитися за вдвiчi бiльшу суму грошей.
  Коротше кажучи, торгувалися. Україна та разом з нею весь свiт визнають Крим росiйським замiсть компенсацiї у 500 мiльярдiв доларiв. З них сто мiльярдiв Росiя вiддасть готiвкою, а решту чотирьохсот п'ятдесяти вiдсоткiв знижок на нафту i газ вiд свiтової, ринкової цiни.
  Це Україну влаштувало.
  Володимир Зеленський значно пiдняв свiй рейтинг. I його авторитет напередоднi виборiв виявився непорушним.
  А ось у Олександра Лукашенка перспективи виявилися невтiшними. Його заарештували та вiдправили до Гааги. А чого хотiв диктатор? Нова мiтла i по-новому крейди. I влада очевидно в Росiї стала iншою, коли змiнився лiдер нацiї.
  Путiнiзм помер разом iз Путiним. Настав час Михайла Мiшустiна. Який, будучи людиною прогресивною, виступив iз iдеєю всесвiтньої глобалiзацiї. I свiт, вийшовши з епiдемiї коронавiрусу, взаємно потеплiшав.
  Люди стали добрiшими, i виникла iдея - дружби народiв та всесвiтньої глобалiзацiї.
  Михайло Мiшустiн також вирiшив дати бiльше свободи та протестантським конфесiям щоб була здорова конкуренцiя для Православної церкви, i зменшити вiдсоток у Росiї мусульман.
  Свiдки Єгови та їх керiвна корпорацiя вирiшили прийняти змiни у догматах. Зокрема дозволили надавати честь i прапору, i гiмну, i державним символам. Крiм того, питання про службу в армiї, стало питанням совiстi. Також i переливання кровi.
  Свiдки Єгови також дозволили членам своєї конфесiї брати участь у голосуваннi.
  Натомiсть i США, й у Росiї, й у Китаї, стали скасовувати обмеження та заборони цiєї органiзацiї.
  У Китай також заговорили про демократiю. I те, що авторитаризм себе вичерпав.
  Михайло Мiшустiн заявив, що в Росiї бiльше не буде обнулень термiнiв, i що президенти стануть змiнними.
  Iм'я Володимира Путiна дедалi частiше ЗМI згадували у негативнiй редакцiї.
  У Росiї назрiвали змiни.
  Наприклад, спиртне стали продавати цiлодобово, що викликало великий ентузiазм, особливо у чоловiкiв.
  I в газетних кiосках з'явилося пиво та горiлка та сигарети всiх марок.
  I людям не заважали бiльше пити та курити на вулицях. Навiть навпаки, це стало ознакою бiльшої свободи, i процвiтання, i толерантностi влади, що зросла.
  I це подобалося народовi. Справдi, свобода - навiть можна легкi наркотики вживати.
  I по Москвi пройшов перший легальний гей-парад. Що викликало великий iнтерес. I Держдумi було прийнято закон про легальнi одностатевi шлюби. I нiхто не заперечував, тiльки КПРФ трохи пробурчала на вигляд.
  А ось Рамзана Кадирова заарештували. Звинуватили в корупцiї та цiлiй низцi замовних вбивств. У тому числi Ямадаєва, Нємцова та iнших.
  Насправдi самостiйного лiдера чеченцiв терпiти було небезпечно.
  Анатолiй Кашпiровський отримав посаду мiнiстра охорони здоров'я та ранг вiце-прем'єра. Вiн став вiковим мiнiстром iсторiя Росiї. I це було крутим ходом. Володимир Жириновський став секретарем Ради безпеки.
  Дмитра Медведєва вiдправили у вiдставку. Щоправда, нагородили орденам за заслуги перед Батькiвщиною першого ступеня. I обiцяли не чiпати.
  Мiнiстром оборони зробили Ксенiю Собчак. А Сергiя Шойгу заарештували та звинуватили у корупцiї.
  Справдi Михайлу Мiшустiну - Сергiю Шойгу поряд не потрiбен.
  Голову конституцiйного суду також змiнили. Ним стала чарiвна Тетяна Гайдар, донька Єгора Гайдара.
  Олексiй Навальний отримав посаду мiнiстра внутрiшнiх справ у ранзi вiце-прем'єра.
  Михайло Кастьянов став почесним помiчником президента Росiї з макроекономiки.
  Валуєва висунули до мера Санкт-Петербурга. I це також було цiкавим ходом.
  У свiтi боксу також були свої подiї. Усiк захистивши свiй титул проти Ентонi Джошуа, а Володимир Кличко побивши Брайана, перевершив рекорд Формана.
  Але об'єднавчий бiй знову забуксував. I Володимир Кличко захотiв битися з Олександром Усiком. Така iдея виглядала дуже цiкаво i круто.
  Хоча багато хто говорив, що бiй двох українцiв - це не так уже й цiкаво.
  Але Тайсон Ф'юрi б'ється з Вайтом, i як не рветься в поєдинок з Вус.
  Ну, це зрозумiло. Можна i програти, ще є iншi нюанси.
  Спонсори Фьюрi побоюються, що їхнiй пiдопiчний об'єднавши пояси може i завершити боксерську кар'єру.
  Адже кожен бiй Тайсона - велике видовище.
  Ще один найцiкавiший бiй у надважкiй вазi поєдинок: Руїса-молодшого та "Бронзового бомбардувальника". Звичайно ж подiбний бiй усiм хочеться подивитися. Тим паче б'ються два нокаутери з дуже сильним ударом.
  А у шахах теж деякi подiї дуже цiкавi. Гаррi Каспаров заявив, що вiн готовий повернутися до шахiв заради рекорду. I зiграти одразу матч iз Карлесоном.
  Той, звичайно ж, не проти, але є ще правила ФIДЕ. Хоча, зрозумiло, тут можливi винятки.
  Проти Кiрсана Iлюмжiнова пiднялася кампанiя. Зазначалося, що ФIДЕ мiжнародна органiзацiя, i неправильно, що в нiй командує представник Росiї.
  У США запропонували компромiсний варiант: поставити Вiшi Ананда, колишнього чемпiона свiту, причому титул, що завоював, трьома рiзними способами.
  Представник Iндiї на чолi ФIДЕ - це цiлком розумне рiшення.
  Володимир Кличко, втiм, заявив, що вiн також може претендувати на роль голови ФIДЕ, ясна рiч, пiсля бою з Усiком.
  Хоча звичайно ж багато хто сприйняв цю iдею як жарт. Але в бою з Брайаном Володимир Кличко показав сильний бокс i вiдправив супротивника в нокаут.
  Тож ховати Володимир Кличко ще зарано.
  Михайло Мiшустiн нагородив обох братiв Кличкiв золотими орденами Iллi Муромця. I тi виявилися дуже задоволенi.
  Нагороду отримав також i Усiк. Вiталiй Кличко погодився на знак примирення Росiї та України провести за п'ятдесят мiльйонiв доларiв виставковий поєдинок у Москвi iз восьми раундiв. З ним битися мав Олександр Повєткiн.
  Що обох боксерiв дуже влаштувало.
  Вiталiй Кличко зазначив, навiть у вiршованiй формi:
  Довго у темрявi нас тримали,
  Довго нас голод морив.
  Чорнi днi минули,
  Година нової ери пробила!
  Тепер мiж Заходом та Росiєю не було ворожнечi. А Володимира Путiн все частiше поливали брудом.
  Згадали, i його хабарi що вiн брав ще коли був замом у Собчака, та будiвництво собi розкiшного палацу, та багато iншого. Також нагадали, що Путiн i багато вбивств на замовлення як мiнiмум покривав. I що в нього повно косякiв та рогiв.
  Тож тепер усе пiшло iнакше. Знайшлися й у Володимира Путiна закордоннi рахунки. I причому дуже багато, на мiльярди доларiв.
  Тож скандали розросталися.
  Олексiй Навальний навiть проспiвав:
  -Все у владi злодiїв,
  Або Божих руках...
  Або тих, хто вершить,
  Нашi долi у верхи!
  Адже корисливий мотив,
  найсильнiше,
  На планетi людей
  Править бал злодiйство!
  Так почалася нова епоха, i старе почало йти. I зокрема чому б Росiї та США не злiтати на Мiсяць разом? Чим це не iдея? А потiм протягом десяти рокiв не пiдкорити ще й Марс? I до чого на Марс можна полетiти ще й з Китаєм?
  США, Росiя та Китай могли створити свого роду трiаду. I це дуже навiть багатьом подобалося.
  У всякому разi, йшли подiбнi розмови.
  Михайло Мiшустiн також нагородив королеву Британiї Єлизавету Другу особливим вигаданим орденом - "Iсуса Христа" з дiамантами.
  Була вигадана новим президентом Росiї особлива нагорода: "Велика Дiамантова зiрка" героя Росiї.
  I це також досить серйозна рiч. Її могли дати за дуже визначнi заслуги.
  Михайло Мiшустiн також повiдомив, що вiн не хоче, щоб створювався претендент позбавлення нагород пiсля смертi. Але все-таки Калашнiкова роздмухали понад будь-яку мiру. Не такий вiн i герой.
  А ось заслуги Лаврентiя Палича Берiї не оцiнили i навiть розстрiляли.
  I Михайло Мiшустiн взяв i зробив Берiю генералiссимуси. I нагородив його посмертно "Великою дiамантовою зiркою" героя Росiї.
  Подiбне рiшення спричинило легкий шок.
  Але на те це й Михайло Мiшустiн.
  Навiть хтось заспiвав:
  Ведмедик, ведмедик, де твоя посмiшка,
  Повна завзяття та вогню...
  Найбезглуздiша помилка Ведмедик,
  Те, що тобi Берiя рiдня!
  Потiм новий президент Росiї взяв та нагородив дiамантовою зiркою героя Росiї та Михайла Горбачова.
  Що теж викликало багато пересудiв, але iнтелiгенцiя сприйняла це загалом схвально.
  I закордоннi ЗМI також. Михайло Горбачов таки великий авторитет, i чимала шишка.
  Згодом був нагороджений i посмертно Борис Єльцин. Ну як тут не взяти i не нагородити. I також дiамантовою зiркою героя Росiя.
  Плюс Мiшустiна не забув i академiка Сахарова.
  I це теж усiма було сприйнято зi схваленням.
  Щодо Сахарова, то суперечок був.
  Михайло Мiшустiн навiть заснував ордени чотирьох ступенiв: Горбачова та Єльцина.
  А мiсто Свердловськ, було перейменовано на Єльцинград. Що також було багатьма сприйнято двояко.
  Зюганова ось взяли та заарештували. Геннадiй Андрiйович дуже багато балакав. I це приструнили. Ще була пара призначень доволi цiкавих. Вiдомий Митрофанов, колишнiй член ЛДПР, i розпусник, став мiнiстром культури. Ще одне призначення досить скандальне - колишнiй губернатор Хабаровського краю Фургал - став першим вiце-прем'єром у зв'язках iз регiонами.
  I це також сенсацiя.
  Ну, що ж жити за Михайла Мишустина стало якщо не краще, то веселiше.
  А Фургал ще покаже себе.
  Ще одне призначення викликало великий галас. Петро Олексiйович Порошенко отримав пост мiнiстра фiнансiв у ранзi вiце-прем'єра. I це взагалi вгору екстравагантностi.
  А ось Романа Абрамовича заарештували. I стали доїти на грошi. Теж хiд надзвичайно крутий.
  Михайло Мiшустiн впевнено кермував i набирав очки.
  I ще при цьому спiвав:
  - Ми найсильнiшi у свiтi,
  Ворогiв усе замочимо у сортирi.
  Хоча свiт нам зовсiм не ворог,
  Отримає бацила у п'ятак!
  Щоправда, талiби поперли до Таджикистану. I розпочалася нова, велика вiйна на пiвднi Росiї.
  Але тепер США та Росiя бомбардують супостатiв разом.
  I клянуться у вiчнiй дружбi. Крiм того, у вiйнi проти талiбiв пiдключилося i НАТО.
  Оскiльки, Лукашенка повалено, а Зеленський тепер Росiї друг, то постало питання, а чи не вступити Росiї, Українi та Бiлорусiї разом до НАТО? I включити до Пiвнiчного Альянсу всi країни СНД?
  Президент США Байден пiдтримав цю iдею. Iншi заявили, що за це.
  Михайло Мiшустiн зазначив, що в майбутньому до НАТО вступитиметься i Китай, i Iндiя, i взагалi скоро збудують комунiзм.
  Принаймнi така iдея стала все бiльшою набирати популярностi.
  Казахстан також приєднався до пiвнiчного союзу.
  Виникло питання - чи проводити референдум? На загальну думку - можна на референдумi це й закрiпити. Народ ЗМI переконають у чому завгодно.
  Тим бiльше, Америка i Захiд, Росiї бiльше не вороги. А в Середнiй Азiї вибори та референдуми зовсiм не проблема для влади.
  I ось мiж НАТО та ОБКБ пiдписано угоду про iнтеграцiю. I призначено дати референдумiв.
  Причому одночасно у всiх країнах, навiть у Таджикистанi, що воює.
  Крiм того, новi є iдеї.
  Зокрема у сферi релiгiї. Вiдбулася у Москвi зустрiч Римського Папи та патрiарха Кирила. I постало питання про спiвпрацю i навiть укладання унiї.
  Питання стало - чи не час Православ'ю та Католицизму стати єдиною церквою та провести всенароднi вибори нового глави - Вселенської, Християнської церкви.
  Причому так, щоб у них взяли участь усi вiруючi? I щоби чотирнадцять Православних церков об'єдналися в одну?
  Принаймнi така iдея дуже сподобалася. I президентам у тому числi.
  I мусульмани до екуменiчного руху приєдналися. I Буддизм свiй внесок внiс.
  Настав час мовляв стати всiм єдиними, нехай навiть це i буде єднiсть у рiзноманiттi.
  Думка про створення Всесвiтньої спiльної релiгiї стала дуже швидко набирати популярностi.
  Швидше за все, мiг бути спiльним главою всiх церков Римський папа Франциск Перший. Яке саме втiлення доброти, лагiдностi та смирення.
  Ось це дiйсно, Римський Папа, який просто ягня та свята душа.
   Деякi протестанти та радикальнi мусульмани були проти, але їхня кiлькiсть швидко скорочувалася.
  У Китаї, який бiльшiсть населення атеїстiв, трохи холодно до цiєї iдеї поставилися.
  Може замiсть нової загальної казки, зручної для всiх, проповiдувати iстину - що немає нi Бога, нi богiв, нi надприродних сил? I повернутись до фундаментального матерiалiзму?
  Але це також не всiм сподобалося. А взагалi людям хочеться якоїсь барвистої казки.
  I бiльшiсть правителiв планети Земля розумiла, що єднання людства необхiдне, iнакше тотальна загибель.
  Загальна глобалiзацiя, у тому числi полiтична, стала модною. I про це все бiльше й бiльше почали говорити.
  Була iдея взагалi вiдмовитися вiд мiсцевих суверенiтетiв i створити єдину державу.
  У тим часом вiдбулися змiни. Старий Байден не пiшов на другий термiн, що, втiм, було очiкувано.
  Але на праймерiз-виборах несподiвано перемогла не чарiвна Камала Харрiс, а чорношкiрий боксер Флойд Майвезер. Це непереможний чемпiон свiту у п'яти вагових категорiях у полiтицi зовсiм новачок.
  Але американцi пiшли за цiєю зiркою. Флойд взагалi мiльярдер, але виходець з низiв.
  I його любила i бiднота, i афроамериканцi, як свого, i молодь.
  Втiм, i у республiканцiв Дональда Трампа зробив молодий та iмпозантний Гаррi Фiшер.
  I мiж ними була неабияка боротьба.
  Гаррi Фiшер таки змiг здолати Флойда. Той був недостатньо переконливий i дотепний на теледебатах. Та й багато хто розумiв, що Флойд чудовим був боксером, але ударiв по головi iнтелекту не додають.
  В Українi Зеленського обрали на другий термiн. Михайло Мiшустiн перший термiн таки шiсть рокiв. Другий уже п'ять...
  Поки що справи в економiцi досить хорошi.
   Комунiсти розкололися... У ЛДПР замiсть Володимира Жириновського новий молодий лiдер.
  Сам Володимир Жириновський пiшов з посади секретаря Ради Безпеки за станом здоров'я та зв'язку iз похилим вiком.
  А ось Анатолiй Кашпiровський все ще мiнiстр охорони здоров'я та вiце-прем'єр.
  Багато хто жартував, що Анатолiй Михайлович вiдкрив секрет вiчної молодостi.
  Все було i без Володимира Путiна.
  А ось у СРСР, де тепер у тiлi Сталiна Володимир Путiн, щиро кажучи, не дуже. I треба вiдновлюватися пiсля фактично програної Третього Рейху вiйни.
  . РОЗДIЛ Љ 2
  Дiвчата перемогли армiю Лукума. I врятували Спартака вiд римських полчищ.
  Але тепер четвiрцi: Єлизаветi, Оленi, Аврорi i Катеринi доводиться битися проти значно страшнiшого i пiдступнiшого i кошмарного ворога.
  А саме з iмперiєю Коронавiрусiв.
  Проти неї їхнiх красунь i вiдправили Боги-демiурги та саме хлопчик та творець свiтобудов Баунтi.
  Єлизавета була чарiвна блондинка. За час мандрiвок, битв i життя у ельфiв вона стала ще бiльш мускулистою, i рельєфним дротом м'язiв.
  Вона тримала в руках мечi, яким взяла та змахнула. I маса коронавiрусiв виявилася розсiчена навпiл.
  Воїтелька зазначила:
  - Знову повзе зараза.
  Пiсля чого босими пальчиками нiжок жбурнула горошинки смертi.
  Тi обрушилися на коронавiрусiв буквально розриваючи їх у дрiбнi рванi, кривавi клаптi.
  Олена з усмiшкою промовила, звертаючись до напарницi, i виблискуючи своїми перлинними зубками:
  - Наша перемога неминуча!
  I її гострi мечi змахнули, i рiзко подовжившись взяли i обрушилися на коронавiруси, буквально розрiзавши їх наче рiзкого металу.
  
  Дiвчина теж застосувала отруйнi голки, вражаючи заразних тварин. Тi взагалi завалилися в труну.
  А може й зовсiм пекло.
  Олена зi смiшком помiтила, скелячи зубки:
  - Все у владi богiв,
  Настрогаємо трун!
  Аврора теж взяла i мечами провела вбивчу силу млин. I леза зрiзали масу коронавiрусiв. I бацили виявилися розрiзанi та розплющенi.
  Дiвчина була рудою мастi. Її мiдно-червоне волосся розвiвалося за вiтром немов пролетарський прапор, з яким пролетарi йшли на штурм Зимового палацу.
  А потiм її босi пальчики нiжок, як кинуть руйнiвний презент знищення та загибелi.
  Аврора заспiвала:
  Ми смiливо в бiй пiдемо,
  За владу порад...
  I всiх у лайно зiтремо,
  У боротьбi за це!
  Катерина теж зрубує коронавiрусiв, немов вони лопаються подiбно до бульбашок. I її босi пальчики нiжок взяли i голки з отрутою стали метати, вбиваючи ворогiв.
  Катерина махнула мечами, розрубуючи ворогiв i пропищала:
  - Слався наш комунiзм,
  Буде в трунi пацифiзм!
  I дiвчисько взяло i показало мову.
  Пiсля чого всi чотири дiвчата як вiзьмуть i засвистять. I ворони отримавши серцевий напад, завалилися, пробиваючи дзьобами черепа коронавiрусiв, просто до смертi.
  Єлизавета дуже жвава дiвчина. I її м'язи перекочуються немов бриж по водi.
  Ось вона змахнула мечами та обрушила на ворога свої леза. I розрiзала коронавiрусiв на дрiбнi частини.
  Войовниця голою п'ятою пiдкинула вибуховий пакет, розриваючи на дрiбнi частини заразних тварин.
  I скинула з себе лiфчики. I з її червоних соскiв як лупнули вбивчi блискавки.
  I цiлий батальйон коронавiрусiв був спалений.
  Єлизавета заспiвала:
  - Голi мої груди, голi мої груди,
  Ми перемагаємо цю заразу - адже нам з шляху не згорнути!
  Олена так рубає з дикою люттю. I її мечi подовжуються i рiжуть коронавiруси немов промокашку.
  I її босi пальчики нiжок взяли i кинули частинку антиматерiї. Вона розiрвала масу коронавiрусiвських солдатiв.
  А потiм Олена оголила груди. I з її малинових соскiв як урiзають вбивчi пульсари, розриваючи масу бiйцiв заразної iмперiї. I це дуже круто.
  Олена проворкувала:
  - На священнiй вiйнi - буде наша перемога!
  А ось i Аврора, спочатку босими пальчиками нiжок жбурнула подарунок анiгiляцiї. Розiрвала масу коронавiрусiв.
  А потiм скинула лiфчик. I як iз рубiнового соска блискавка врiже. I вiд пари рот коронавiрусiв залишилися лише рванi уривки.
  Аврора заспiвала:
  - Я найсильнiша у свiтi - реву буйволицею в ефiрi!
  А потiм i Катерина також взяла та дала по коронавiрусу чергу з вiртуального автомата.
  Потiм провела мечами зрiзуючий i вбивчий прийом.
  Босими пальчиками нiжок жбурнула подарунок тотальної смертi, який розiрвав цiлий батальйон коронавiрусiв.
  Далi було зняття лiфчика.
  I з полуничних соскiв як лупе блискавкою. I кiлька сотень заразних тварей разом обвуглилося.
  Катерина проспiвала:
  - Бокс дiвчини - це бокс,
  Буде новий крос!
  Пiсля чого чотири дiвчата взяли i хором, в унiсон засвистiли. Ворони отримав серцевий напад, завалилися в нокаут i їхнi гострi дзьоби порвали коронавiрусiв, немов тi були перловою кашею.
  Ось це дiвчата й виступили. I всi чотири голi, круглi п'яти дiвчат як довбали в пiдборiддя генералам коронавiрусiв.
  Єлизавета взяла i знову як рубанет по заразним тварюкам мечами.
  Посiкла їх капiтально.
  Потiм у її руках на мить з'явився гранатомет. I вона з нього взяла та пiддала ракетою.
  I пара сотень коронавiрусiв вiдразу ж була розiрвана на шматки.
  Потiм дiвчина взяла i з яскраво-червоних соскiв довбанула вбивчими згустками енергiї. I стiльки заразних тварюкiв виявилося разом знищено.
  А коли пiддали блискавки з пупка, то цiлий полк коронавiрусiв без жодних шансiв обвалився.
  Єлизавета проспiвала, скелячи зубки:
  -Вiдьма, вiдьма, вiдьма,
  Нечиста сила...
  Вiдьма, вiдьма, вiдьма -
  Вiруси трощила!
  Олена в бою зрозумiло справжнiй монстр. Ось її мечi кружляють немов променi прожекторiв. I обрушуються на заразний тварюк iз величезною, забiйною силою.
  А потiм у руках красунi виник пiдствольник. I вона з нього як довбане i стало боляче цим коронавiрусам, по самi гланди.
  Босi пальчики дiвча запустили бумеранг, який рiже заразних тварюкiв нiби, тим медузи, пiд iклами акули.
  Малиновi соски дiвчат вивергають щось дуже схоже на струмiнь вогнемета, i коронавiрусам залишається лише обернутися в попiл.
  А потiм i з круглого пупка дiвчини з рельєфним пресом, як вилетять вогненнi та вбивчi пульсари.
  I стiльки заразних тварин тепер корчать у пеклi.
  Олена прочiрiкала:
  Вiрус тут, вiрус там,
  А вакцина є обман!
  Вогняна Аврора, теж не подарунок. Ось взяла i мечами як рубанула коронавiрусiв, розрiзаючи їх на дрiбнi частини.
  А потiм у її руках виявився колосальної вбивчої сили гранатомет.
  I дiвчина взяла i довбанула руйнiвними анiгiляцiйними ракетами.
  I цiлий полк коронавiрусiв наче вода на сковородi зникла.
  Руда красуня взяла i з рубiнових соскiв оголених грудей, лупнула розрядами електрики, пропалюючи супротивникiв, немов дiрку в бублику.
  А потiм як пiддасть пульсар з пупка.
  Тi пройдуться коронавiрусами, немов праски по iнею, i їх палять до кiнця.
  Аврора заспiвала, скелячи зубки i пiдморгуючи:
  - Ах вiрус, ах вiрус, ах вiрус козел,
  Навiщо на Росiю ти полiз?
  Отримаєш вiд нас ти саме у п'ятак -
  Нарвешся на мiцне дiвчисько кулак!
  Катерина у бою дуже крута та жорстка войовниця. I її мечi, наче лопатi дуже швидкiсного пропелера.
  I ось войовниця клацнула пальцями руки, у них з'явилася базука. I бойова красуня з неї лупнула по коронавiрусах.
  А потiм босi пальчики нiжок писаної красунi, так запустять, дуже вбивчий подарунок руйнування.
  I стiльки коронавiрусiв було знищено.
  А потiм i з полуничних соскiв оголених грудей лупнули неабиякою руйнацiєю.
  I пiшла просто тотальна та невблаганна загибель.
  А коли спрацював у чудової блондинки ще й пупок. I пiшла маса згубних потокiв магiчної плазми.
  Войовниця прочирiкала:
  - Природи багато не погоди,
  Життя на жаль зовсiм не благодать.
  I коронавiрусу виродки,
  Потрiбно з силою дiвок винищувати!
  Пiсля чого дiвчата взяли i як засвистять, через усi свої нiздрi, i подачi енергiї. I ворони виявилися оглушеними i повалилися наче градинки на голови заразних тварюкiв.
  Єлизавета хихикнула i вiдзначила:
  - Не рахуй ворон, не губи корон!
  Пiсля чого дiвчина знову рубанула, подовживши у битвi вбивчi мечi, i розрубавши противникiв, на найдрiбнiшi та крихiтнi шматочки.
  I вiд коронавiрусiв залишилися рванi, обвугленi клаптики.
  Войовниця взяла i босими пальчиками нiжок взяла i жбурнула вкрай руйнiвну силу подаруночок згубних поривiв.
  Далi довбала зi своїх червоних соскiв грудей. I полетiли вогнянi потоки та спалюють масу коронавiрусiв.
  Ось це дiвчисько - кошмарного пориву.
  I з пупка як пiддасть тотальною загибеллю для заразних тварюкiв, i капiтально їх спалить.
  I нарештi додатковий, тотальний хiд анiгiляцiї.
  З дiвочого лона Венери пiшла дуже руйнiвна хвиля магiчного цунамi.
  I коронавiрусам копець.
  Єлизавета про булькала:
  - Свiт буде найкрутiшим у свiтi,
  А коронавiрус та труну з ним!
  Олена б'ється, з великим апломбом, i рубає коронавiрусiв своїми потужними кладенцами.
  I цi мечi зрiзають ворогiв цiлими шеренгами.
  I босими пальчиками нiжок, кидають убивчi подарунки, дуже руйнiвної та згубної анiгiляцiї.
  Ось це дiвчисько - класу супер!
  А з її малинових соскiв вiзьмуть i полетять, жорсткi та дуже яскравi, згубнi блискавки. Вони спалюють у масових кiлькостях заразних тварин.
  I з пупка дiвчат, виривають потоки загибелi i дуже безрадiсною, i жорсткою для коронавiрусiв смертi.
  Так дiвчина чудова, з визначними здiбностями та згубним заскоками.
  Хоча зовнi вона як ангел iз волоссям кольору сусального золота.
  А ось дiвчата з лона Венери взяла i надiслала дуже потужну хвилю цунамi, i жорстко спалахнули заразнi тварюки.
  Олена пропищала i прочiрiкавши, видала:
  -У менi вирує шалена пожежа,
  Його давити в душi напевно пiзно.
  Вклавши всю силу лютi в удар,
  Вражений небо - похитнутий зiрки!
  Аврора дуже гарна та руда дiвчина - типу супер. I рубає супротивникiв, i виявляє свою колосальну та феноменальну космiчну силу.
  I ось її мечi - для коронавiрусiв - кати!
  I войовниця босими пальчиками нiжок, кидає у противникiв, дуже руйнiвнi та надзвичайно сильнi шматки плазми.
  Аврора взяла i прогарчала:
  - Хiд королеви!
  Пiсля чого войовниця взяла i з рубiнових соскiв груди довбанула пульсарами анiгiляцiї, якi сяяли всiма кольорами веселки.
  А ось i її пупок зреагував, виплеснувши агресивний i дуже пекучий потiк загибелi коронавiрусiв.
  I це чудовий висновок сил та руйнування.
  А потiм дiвчина взяла i зi свого хтивого лона Венери викинула такий потужний потiк магiчної плазми, що цiлий полк коронавiрусiв узяв i разом згорiв.
  I розлетiвся вiд зарази пил.
  Аврора пропищала, скелячи зубки:
  - Хай будемо наша сила велика,
  Коронавiрус бiт напевно!
  Катерина теж у бою дiє дуже навiть наполегливо. Вона дiвчина феноменальної, космiчної сили.
  I її мечi немов щупальце восьминога подовжилися i розрiзали масу коронавiрусiв.
  Потiм дiвчисько босими пальчиками нiжок шпурнуло бомби руйнування та повної загибелi бацил.
  Пiсля чого войовниця пискнула:
  - Коронавiрусам повний кiнець!
  Далi дiвчина з полуничних соскiв за заразними тварюками, як вiзьме та пiддасть, несучи тотальну загибель.
  I пупок дуже продуктивно блискавки в ворога вжене. I спалить їх фактично в попелясте лушпиння. I пара батальйонiв коронавiрусiв у повному нокаутi.
  I як найбiльший позов руйнiвний прибiй i викид магiчної плазми з лона Венери дiвчинки.
  I одразу два полки коронавiрусiв разом узяли й спопелилися в тотальному чадi.
  Катерина, скелячи зубки, вiдзначила:
  - Навiщо Ти Господь послав коронавiрус?
  I так проблем вище за дах!
  I ось дiвчата взяли i сунули босi пальчики нiжок собi в рот i як засвистять.
  I багато тисяч ворон посипалися на заразних тварин, пробиваючи їх i вбиваючи, i просвердлюючи наскрiзь.
  Ось це дiвчата-термiнатори - згубна сила.
  Але ось до дiвчат пiдлiтає на лiтаках пiдмога.
  Наташка керує штурмовиком. Вона лише в одному бiкiнi.
  Ось дiвчисько натискає босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика i посилає за допомогою ракет вбивчий подарунок анiгiляцiї.
  I цiлий батальйон заразних тварин пiдкидається нагору.
  I вони летять, вибухаючи i розлiтаючись у повiтрi.
  Дiвча за штурвалом лiтака, заспiвала:
  - I думала дiвка заразу круша -
  Що жити добре, що життя гарне!
  Зоя, що теж б'є на штурмовику, i посилає в дзот з коронавiрусами руйнування, свиснула i заявила:
  - Наша перемога - практично неминуча!
  I теж босими пальчиками нiжок натисне кнопку джойстика.
  Ось це войовницi - просто найвищий iз класiв.
  Ось їхнi штурмовики виконали прийом дiжка. I довбали по коронавiрусiвським стерв'ятникам.
  Ось вони взялися за заразних тварей iз колосальним ентузiазмом.
  Летчиця Акулiна, довбаючи цих коронавiрусiв, i вибиваючи їх наче кегли м'ячем i пропищала:
  - У нашiй силi перемагати!
  I войовниця знову натиснула босими пальчиками нiжок, розiрвавши черговий лiтак iз заразним тварюком.
  Мiрабела вивернула свiй штурмовик i довбанула з наскоку ракетами. I стiльки коронавiрусiв було знищено.
  Мiрабела прочирiкала, з вискалом зубiв:
  - За Русь святу!
  I голою п'ятою надвила, оскалившись:
  - За новi перемоги!
  Ось це дiвчисько, що цiлi полицi коронавiрусiв знищують. Ось це дiвчата - найвищого ладу.
  Наташа оголила груди, i взяла, натиснула червоним соском на кнопку. I як понесуться вбивчi ракети. I цiлий полк коронавiрусiв стертий, мов ганчiркою крейда. Та й дiвчисько - видатної сили - воно. Войовниця класу супер.
  I вiзьме, i проспiває:
  - Моя композицiя рiвня супер!
  I войовниця знову своїми грудьми як затрясе.
  Зоя вiдзначила, зi смiшком, i теж стягуючи зубами зi своїх повних грудей лiфчик. Войовниця проревела:
  - Нi я крутiший! Я гiпер!
  I малиновими сосками як натисне на кнопки джойстика. I ракети як помчати у вбивчому поривi.
  Акулiна пропищала, i заревла з люттю:
  - Айн, цвай, драй,
  Марширує планетою,
  Зоряний полiцай!
  I дiвчинка теж взяла та зняла з себе лiфчик. I рубiновим соском як вiзьме та натисне на пусковий гачок. Пiсля чого ракетою довбає.
  Мiрабела розсмiялася, i прочирiкала, скелячи зубки:
  - Смолоскип полiцiя! Смолоскип!
  I войовниця взяла та схопила перлинними зубками за лiфчик. I стягнула його зi своїх грудей. I її полуничнi соски оголилися.
  I натиснула дiвчата цицьками на кнопки, полетiли могутнi подарунки смертi.
  I був полк коронавiрусiв, а тепер його немає.
  Мiрабела ревла:
  - Я найкрасивiша у свiтi!
  Наташка обурилася, i тупнула босою нiжкою по металу i буркнула:
  - А ми що потвори!
  I всi чотири дiвчата, хором проспiвали, натискаючи яскраво-червоними сосками на кнопки джойстика:
  - Чорний ворон бiля сусiднiх ворiт,
  Люлька наручники, порваний рот.
  Скiльки разiв пiсля бiйки моя голова,
  З переповненої плахи летiла сюди!
  I дiвчата, голими, рожевими п'ятами грюкнули по педалях, i провизжали:
  - Де Батькiвщина,
  Хай кричать потвора!
  Але вона нам подобається,
  Нехай i не красуня!
  До сволочiв довiрлива,
  I драконом попрано!
  Дiвка гутаперчева,
  Її цiлка порвана!
  I войовницi знову натиснули рубiновими сосками на пусковi гачки i прочiркали:
  -Вженемо в труну,
  Вженемо в труну!
  Що дракон лихий здох!
  А ось Веронiка та Вiкторiя пiдтягнули установку з ультразвуком. I як упруться босими, гострими нiжками в траву. I як довбали ультразвуком по коронавiрусам, i їх усiх перелопатило. I два полки заразних тварин так переламали хвилею цунамi, що тiльки мокре мiсце залишилося!
  Дiвчата розсмiялися, скелячи зуби, кольори слонової кiстки.
  I теж оголювали собi груди.
  I ось їх полуничнi, такi соковитi та апетитнi соски взяли та натиснули на кнопки.
  I знову пiшла хвиля ультразвуку, крушивши i спалюючи, численних коронавiрусiв.
  Ось це дiвчата - найвищого пасажу. I дуже гарнi, майже зовсiм голi.
  I буквально вони супер та звабливi.
  Веронiка взяла та заспiвала:
  -Комсомол не просто вiк,
  Комсомол моя доля!
  Вiкторiя з цим погодилася, жбурнувши босими пальчиками нiжок бумеранг з дуже гострими кiнцями.
  Дiвча прочирiкала, i заспiвала:
  - Я найсильнiша у всьому всесвiтi,
  Своєю мiццю у боротьбi незмiнною!
  Ось це дiвчата...
  Альбiна та Альвiна знову в бою i так трощать ворогiв, не даючи їм пощади та шансiв.
  Дiвчина на штурмовиках, з колосальною, забiйною мiццю.
  Альбiна взяла i заспiвала, пiдморгуючи з сапфiровими очима. I пухкий, були виставленi засмаглi, золотисто-оливковi грудей.
  I войовниця взяла i червоними сосками як натисне. I випустить такi феноменально-руйнiвнi ракети.
  I пiднiметься цiлий полк коронавiрусiв у повiтря. I його через вогонь пропустило, буквально спалило.
  Альбiна проспiвала:
  - Один два три чотири,
  Коронавiрус мочити в сортирi!
  Альвiна дуже бойова дiвчина. I засмагла, з дуже рельєфними м'язами. I постать у неї - ще дуже навiть - ой, ой, ой!
  Альвiна натисне своїми рубiновими сосками на кнопки джойстика. Вiзьме та влiпить реактивними ракетами.
  Ось це дiвчина - феноменальної космiчної сили. Її темперамент дуже бурхливий.
  I вона любить працювати язиком. Її це дико заводить, особливо якщо пульсуючi, нефритовi великi стрижнi.
  Дiвчина хором заспiвали:
  Без жiнок жити не можна на свiтi немає,
  У них сонце травня, у них кохання свiтанок!
  I знову голими п'ятами тиснуть на педалi.
  Ось це дiвчата - рiвня найкрутiшого, просто гiпер.
  А ось i танк їде. В даному випадку проти коронавiрусiв направили IС-30, машину з сiмома гарматами та двадцятьма кулеметами.
  Дiвчата, зрозумiло, керують цим танком. I вони босонiж i в одному лише бiкiнi.
  I дуже гарнi войовницi.
  Оленка взяла i стягнула лiфчик. I її червоний сосок натиснув на кнопку джойстика, i як лупе вбивчим снарядом великого калiбру.
  Войовниця прочирiкала:
  - Наша Батькiвщина - СРСР!
  Анюта дiяла дуже енергiйно. Вона надзвичайно краси та сили дiвчина.
  I ось її малиновi соски оголилися. I взяли на кнопки iз наполегливiстю натиснули.
  Масу коронавiрусiв тепер знищено.
  Анюта заспiвала:
  - Союз непорушний, республiк вiльних,
  Згуртувала не груба сила, не страх.
  А добра воля людей освiчена,
  А дружба, свiтло, розум та смiливiсть у мрiях!
  А ось i Алла в бою ... Вона, зрозумiло, теж стягнула з себе лiфчик босими пальчиками нiжок.
  Ось це Алла - найбойовiша та найагресивнiша красуня свiту.
  I її волосся таке руде i пухнасте.
  Ось рубиновий сосок натиснув на кнопку джойстика. I полетiло щось надзвичайно потужне та колосально вбивче.
  I один снаряд одразу цiлий полк коронавiрусiв знищив. Ось це дiвки - просто супер.
  Алла взяла i заспiвала:
  - Не валяйте ви Вiночку вiруси,
  Забирайтеся швидше назад.
  Краще на постачайте всi цитруси,
  А зараза нехай iде до пекла!
  А зараза нехай iде до пекла!
  Марiя б'ється з дуже колосальною i клекотливою енергiєю. Вона дiвчина, яка всiх у всесвiтi фарбує. А волосся у Марiї кольору сусального золота.
  Войовниця б'ється i теж босими пальчиками нiжок стягує з себе лiфчик.
  Такi соковитi, яскравi, полуничнi соски оголенi. I вони блищать як дорогоцiнне камiння.
  Дiвча знову натискає ними на кнопку джойстика. Випльовується вбивчої сили на смерть.
  Марiя наспiвує, скелячи зубки:
  - Дiвчину босу в ногу,
  Духом змiцнiмо в боротьбi.
  На дальнє щастя дорогу,
  Грудьми прокладемо собi!
  Ось це войовниця - супер!
  Олiмпiада теж бореться з неймовiрним шаленством. Вона дiвчисько велике, просто богатир.
  А коли оголили груди, то це вже були просто кавуни. А соски виблискують великими маками.
  Олiмпiада вiзьме i по ворогах як довбає, за допомогою своїх дуже великих цицьок, що тисне на спусковi гачки.
  I тисячi коронавiрусiв разом вибитi та знищенi з одного розмаху.
  Олiмпiада взяла та проспiвала:
  - Вiйна ти красуня вiрно,
  I любиш так жадiбно чоловiкiв...
  Але дiвчинi у вогкостi погано,
  I багато на лайку треба сил!
  Ось це дiвча - якi можуть таке влаштувати. Та ще й давлять заразу гусеницями.
  А ось на дископодiбному вертольотi летять дiвчата: Маруся та Мотрена.
  Красивi дiвчата. Вони тiльки плавки натягли. А груди оголенi та дуже спокусливi.
  Ось це дiвчата - найвищий у всесвiтi пiлотаж.
  Маруся взяла i червоним соском натиснула на кнопку. I полетiла ракета, i масу коронавiрусiв рознесла з дикою люттю.
  Маруся взяла i заспiвала:
  Антошка, Антошка!
  Давай копати картоплю!
  Антошка, Антошка,
  Моя боса нiжка!
  Мотрона довба коронавiрусiв без жодної жалостi. I спалюючи їх iз вертольота.
  Теж натиснула рубiновими сосками i пискнула:
  - Моя лють велика,
  Вiрусу прийде хана!
  А ось чудова четвiрка дiвчат: Єлизавета, Олена, Аврора, i Катерина взяли i зi свого лона Венери кожна випустить хвилю.
  I кiлька мiльйонiв ворон вiд струсу мозку втратила свiдомiсть.
  I повалилися пернатi тварюки наче градини в жаркий полудень на армiю коронавiрусу.
  I маса заразних тварюкiв була разом прибита та знищена.
  Ось це дiвчата - найбiльший масаж показали.
  Тож коронавiрусам буде тотальний капут.
  . РОЗДIЛ Љ3.
  Османська iмперiя здебiльшого пiдкорена. I князь Олег Рибаченко вiдволiкся на важливiшу для всього людства мiсiю. I це чудово.
   I ось доводиться боротися iз заразними тварюками на iншiй планетi. I вiдважна четвiрка вiдчайдушно б'ється.
   Здавалося, проти багатьох тисяч коронавiруських солдатiв у росiян немає шансiв.
   Але безсмертнi хлопчик i дiвчинка, i чотири дiвчини-термiнатори прийшли на допомогу росiйському форту, який зачепився на iншiй планетi, щоб стати плацдармом для боротьби з всесвiтом Коронавiрусу, найзаразнiшим i найстрашнiшим.
   Величезна коронавiруська армiя пiшла на штурм, щойно побудованої росiйської фортецi. I сили були явно нерiвними.
   Росiйських всього тисяча, а коронавiрусiв мiльйон триста п'ятдесят тисяч. I здавалося, що зовсiм немає шансiв встояти.
   Але шiстка воїнiв класу - супер готова битися.
   Олег Рибаченко на мурi. Безсмертний хлопчик, на вигляд рокiв дванадцяти, кидає босими пальцями нiг голки. I вражає наступних коронавiрусiв. Вiдразу дюжину чи двi одним помахом дитячої ступнi.
   Кидає босими пальцями нiжок голки та Маргарита. Дiвчинка винищує супротивникiв i пищить:
   - Моя велика сила!
   I хоробро бореться.
   Наташа теж босими пальцями нiжок як метне сильний бумеранг. Як розкришить супротивникiв, i пропище:
   - В iм'я великої слави!
   Далi вже Зоя рубає мечами коронавiрусiв, i заразом метає босими нiжками голки з отрутою. I спiває собi:
   - На теренах Русi,
   Ми зумiємо всiх урятувати!
   I знову мечi опускаються на супротивникiв. I якщо вже рубають, то без жодної жалостi.
   А ось коли Августина, стала трощити, i метати босими пальцями нiжок бумеранги, то це зовсiм знищення. I коронавiруси битi падають пiд ударами рудої дияволицi.
   А дiвчина реве:
   - Все зламаю i розшматую!
   I обома мечами як вiзьме та рубане!
   А вiд її босої п'яти летить гострий i колючий диск. Це взагалi дiвчина тотальної смертi.
   А ось i Свiтлана у вирiшальному бою. Як давай терзати коронавiрусiв i розрубати їх на дрiбнi шматки мечами.
   Прокрутила дiвчина метелика, i сiмох воїнiв пекельної, заразної iмперiї зарубано.
   А потiм вiд босих пальцiв нiжок i летять гострi, отруйнi голки. I вражають коронавiрусiв.
   Олег Рибаченко б'ється iз заразними воїнами. Його мечi миготять наче пропелер.
   Хлопчик зi смаком спiває:
   - Я буду найсильнiшим чемпiоном свiту,
   Ми переможемо Америку, Китай!
   I знову хлопчик метає босими пальцями дитячих нiжок гострi iгри. I падають одразу два дюжини вбитих коронавiрусiв.
   Ось така битва. У реальнiй iсторiї царська Росiя допетровських часiв втратила частину своєї територiї. Але тут росiйськi витязi вже за Олександра Третього борються i не збираються поступатися.
   Олег Рибаченко б'ється i спiває:
   - Але ми витязi повнi росiйського духу,
   Катам нiколи не почути, наш здавлений стогiн!
   I знову хлопчик метає дуже гострi, i з сильною, звареною вiдьмами отрутою, дуже тонкi голки!
   Дiвчинка Маргарита поруч iз ним. I теж її нiжки жбурляють такi вбивчi голки. А руки рубають нападаючих коронавiрусiв. Войовниця трощить супостатiв, i спiває:
   - Я така крута, наче демон усiх країн...
   Дiма, Дiма, Бiлан! Дiма, Дiма Бiлан!
   Король всiх країн!
   Наталя теж рубає коронавiрусiв i спiває:
   - У вечiрнiй зорi, не дамо перемогти Сатанi!
   I вiд її босих нiжок теж летять убивчi голки.
   Далi ворогiв трощить Зоя. I вiд цiєї дiвчини наче виходять флюїди колосальної енергiї.
   I вiд босих нiжок красунi летять бумеранги та гострi голки.
   Войовницi пищить:
   - Я велика босонога мрiя та краса!
   I знову шпурне в супротивникiв щось надзвичайно вбивче.
   А от коли Августина проводить млин i зрубує коронавiрусiв, то це й зовсiм - вищий пiлотаж анiгiляцiї.
   А потiм руда метне босими пальцями нiг пронизливi голки. I падають убитi заразнi воїни.
   А ось коли Свiтлана лупне. I одночасно вiд її голих нiжок летить цiлий пучок голок, якi все пронизують i вбивають. З полуничних соскiв блискавки.
   А воїнки пищить:
   - Так, так, так - отримай фашист у п'ятак!
   I її босi нiжки знову за коронавiрусами вбивче викинуть.
   Наташа, заразних, заразних воїнiв мечами, помiтила:
   - З фашистами було й легше та важче!
   I гола, кругла п'ята горошинку смертi пiдкинула. А червоний сосок блискавку випустив, перетворюючи коронавiрусiв на попiл.
   Свiтлана, провiвши млин, помiтила:
   - А з нами дiвчатами завжди легко!
   Августина, вiдтворила прийом вiял, i буркнула:
   - А зi мною взагалi не скучиш!
   I вiд її босих нiжок летить убивче жало, яке розриває коронавiрусiв.
   А Зоя як вiзьме i пропищає:
   - Ми не таргани, ми дiвчата - великої слави!
   I знову вiд її босих нiжок щось вилетить, i по ворогу додасться.
   Дiвчата взяли за роботу на совiсть.
   Ця фортеця майже єдиний опорний пункт росiян у цьому районi. Є ще пара мiст, що будуються. Добре, що коронавiруси не сунулися за Артерiю. Але Росiя у реальнiй iсторiї шматок своєї територiї на цiй заразнiй планетi втратила. Дуже агресивна династiя у владi в Коронавiрусi-всесвiтi. Однак дiвчата це те, що здатне i Люцифера полицi звернути втечу.
   Олег Рибаченко рубає коронавiрусiв. I при цьому хлопчик спiває:
   - Найвищий буде клас...
   I ось летить кинутий босою нiжкою хлопчика бумеранг i крик:
   - Усiх посiче дикобраз!
   Маргарита теж кинула у супротивника те, що є вбивством. Розкришила його на частини, i пискнула:
   - Я босонога мрiя i велика краса!
   I її нiжка метне дикi диски.
   Далi у бою Наташка. I теж у ворога метає те, що розколює супротивникiв.
   I робить це дуже спритно.
   А її босi нiжки жбурляють черговi, вбивчi голки. А червонi соски метають пульсари.
   Далi у Зоя у бою. I теж мечет у противника, рiзного роду свастики та бумеранги. З малинових соскiв додає блискавки.
   I викошує ворога.
   Пiсля чого як провоє:
   - Слава доброму царевi!
   А ось у бою i Августина. Теж ворогiв iз Коронавiрусу-Всесвiту винищує. I якщо вже метне, то кине забiйною силою. I з рубiнового соска довбає блискавкою.
   I при цьому заспiває:
   - Та в iм'я росiйської Землi!
   I також вiд її босих нiжок розлiтаються вбивчi заряди.
   Свiтлана також спуску ворогу не дає. I вiд її босих нiжок летить те, що приносить явну смерть.
   I войовниця спiває:
   - Не поступимось нiколи! Не прийде на Русь лихо!
   I знову коронавiрусiв як зачепить. I вiзьме без церемонiй посiпати.
   Шiстка воїнiв та войовниць б'є мiцно. I рубає ворога, i кидає босими нiжками.
   Олег Рибаченко рубаючи коронавiрусiв, проспiвав:
   - Зоряний боєць, дарма трубить твiй рiг -
   Край твiй далекий у сумнiвнiй славi.
   Полум'я битви тремтить мiж рядками -
   В одностороннiй грi без правил!
   I босий нiжки хлопчика летить черговий бумеранг, який цiлiй дюжинi коронавiрусiв перерiзав глотки.
   Хлопчик в одних шортах, i з литою бронзовою мускулатурою, як бачимо боєць.
   I Маргарита теж у битвi. I так її босi нiжки працюють. Вона винищує ворогiв без жодних сумнiвiв вкрай круто.
   I її мечi наче кати.
   Войовниця пищить:
   - Хай буде слава!
   Наташа теж веде вогонь босими нiжками i метає вбивче. А заразом i мечами активно рубає.
   Одночасно харчує:
   - Мiй антураж - казенний екiпаж!
   Далi у бою Зоя. Теж риса найвищого рiвня анiгiляцiї. Як проведе мечами метелика. А потiм вiзьме i босими нiжками вражаючi елементи метне. I малиновими сосками випустить блискавку.
   Пiсля чого провоє:
   - Армiя трiумфує - наступаючи!
   I цiла шеренга скошених коронавiрусiв падає.
   Дiвчина собi спiває:
   - Зоя любить убивати! Ах, ця Зоя!
   А ось i Августина у стрiмкому наступi. Або точнiше агресивну оборону. I за допомогою босих нiжок вибиває ворогiв.
   А заразом i пищить. А коли пройдуть її шаблi, наче лопатi культиватора, то три дюжини коронавiрусiв розiрвуться на шматки! I рубiновими сосками випустить презент анiгiляцiї.
   А Августина промовить:
   - Благозвучнi акорди, прапор Росiї дуже гордий!
   I ось її гола п'ята як догодить коронавiрусському генералу в пiдборiддя. Той вiзьме i завалиться.
   Зоя у бою агресивна. Рубить собi ворогiв, i верещать:
   - Усiх сумнiваємо та приб'ємо!
   I вiд босих нiжок такi кинджали летять.
   Свiтлана теж узвозу нiкому не дає. I винищує ворогiв, наче коса траву зрiзає. Коронавiруси завалюються.
   Дiвчина вищить:
   - Шалена голка! Геть iз двору!
   I з полуничних соскiв як вистрiлить блискавкою анiгiляцiї.
   Олег Рибаченко як рiже ударами мечiв купу заразних воїнiв. I потiм босими дитячими нiжками зiрочку метне i прокриче:
   - Моя армiя всiх сильнiша!
   Хлопчик-термiнатор як видно на самому пiку знищення ворогiв. I дiє iз колосальним азартом.
   I вiд його босих пальцiв нiг ще один подаруночок смертi вiдлiтає. I як завалює коронавiрусiв, що лiзуть на стiну.
   Пекельнi, заразнi воїни фанатики. Їх уже цiлi кургани трупiв навалило. А вони всi лiзуть i лiзуть та лiзуть!
   Але хлопчик та дiвчинка просто втiлення вбивчої сили. I коли вони рубають, то бризки кровi на всi боки летять i дуже далеко.
   Олег Рибаченко заспiвав:
   - Героїзму подвиг оспiваний,
   Ми є пiдкорювачами планет!
   Маргарита ця невгамовна дiвчинка заспiвала:
   - Не зупинимося жодної митi.
   Чується чийсь здавлений крик!
   I теж вiд босої нiжки дiвчинки летять руйнiвнi та вбивчi голки. Вражаючi коронавiруси, наче снопи пшеницi. Так, дiвчинка Маргарита - реальний термiнатор.
   Наташа, рубаючи китайцiв, заспiвала:
   - I думала дiвка, жовтих круша,
   Що жити добре, i що життя гарне!
   Пiсля чого знову вiд її босих нiжок летять голки. А з червоного соска блискавки сили.
   Зоя, провела шаблями млин i пискнула:
   - Я ворогiв все замочу, i повiрте, не жартую!
   I нiжки войовницi запустили кiлька зiрочок.
   А красуня заспiвала:
   - Вiйськовий акт - б'ю у п'ятак!
   Августина, рубаючи без зайвих емоцiй, видала:
   - Великий успiх на нас чекає! Повiрте, крутiше не буває!
   I теж як босими нiжками, що вбиває, запустить.
   Пiсля чого пропишiть:
   - Я кривава кобра!
   I рубiновими сосками новий подаруночок смертi випустить.
   Свiтлана коронавiрусам пощади не дає. I винищує, наче це мурахи. I заразом спiває:
   - Смiттю не буде дороги,
   Винось швидше ноги!
   I ось вiд її босих пальцiв нiжок знову летять убивчi подарунки. Така ось найкрутiша баба! А коли полуничнi соски вiзьмуть та зреагують подарунком смертi.
   I теж реве:
   - Буде наша перемога, на священнiй вiйнi!
   Олег Рибаченко дiє дедалi активнiше. I рубає з обох рук, i навiть узяв до рота трубку i плюється по коронавiрусам голками. Винищує противникiв i пищить собi:
   - Ось така у нас перемога.
   Повний хiд та захiд!
   I знову термiнатор хлопчик буде рiзати. I в той же час вiн здасться, що вбиває без жалю.
   Маргарита теж у бою. Вiдчайдушна дiвчинка. I якщо вже запустить своєю босою нiжкою бумеранг, то це вже не менше дюжини зрубаних коронавiрусiв.
   Пiсля чого дiвчинка заспiває:
   - Ох, великий у мене гелiкоптер,
   Ну, а серце вiд щастя спiває!
   I вiд голої п'яти дiвчинки летить убивча зiрочка. Та це красуня найвищого пiлотажу. I смерть сiє праворуч i лiворуч.
   Наталя теж винищує коронавiрусiв усiма способами.
   I при цьому спiває:
   - Писк, писк, писка...
   Олiвер знайшовся Твiст!
   I вiд її босої нiжки летить смертельний подарунок.
   От i Зоя пiдтяглася... Взяла i плюнула по вороговi з трубочки. Потiм рубала млин мечами. Потiм її босi нiжки взяли i запустили пекельний подарунок смертi.
   I впали коронавiруси. Неначе їх злизало вогнеметом.
   А тут у бою i Августина. Теж стрiмке дiвчисько. I руда смерть, i пекельний промiнь. I вiзьме, рубатиме.
   Немає такої нiчого не зупинить.
   Навiть танк "Маус".
   Ось Августина i цвяхне за коронавiрусами. Що надзвичайно круто i з шаленою символiкою та мечем.
   А мечi бiля рудої гарпiї не зупиняться, анi на мить. I її рубiновi соски з блискавками.
   При цьому Августина пищить:
   - Моя Батькiвщина - Батькiвщина комунiзму!
   I теж вiд її босої нiжки, як вилiт щось надзвичайно забiйне.
   I знову дiвка у зальотi.
   А ще тут Августина згадала, як справдi боролася з "Маусом", в однiй iз альтернативних iсторiй. Тодi союзники уклали з Третiм Рейхом перемир'я, i, користуючись вiдсутнiстю бомбардувань, нiмцi запустили у виробництво "Мауси".
   Так цi танки справдi перли як звiрi. I їхнє просування було страшним.
   Але не для дiвчат-термiнаторiв. Вони билися з гiтлерiвцями холоднокровно i швидко одночасно.
   I показали матiр Кузьми! А билися войовницi вiдважно.
   Ось i зараз руда Августина як рiзає мечами. I викосить ворогiв, наче культиватором.
   Пiсля чого пропишiть:
   - Убиваю поголовно!
   Свiтлана ж теж у битвi не боїться. Коронавiрусiв винищує. I водночас босими нiжками те, що сiє смерть, кидає.
   А заразом вищить:
   - Космiчна бравада -
   Буде велика серенада!
   I пiдморгне ворогам!
   Пiсля чого iз трубочки плюне!
   А далi вже Олег Рибаченко якось розiйдеться. I давай по коронавiрусам не лише голки, а й бумеранги ногами кидати.
   Такий ось стрiмкий хлопчик-термiнатор попався.
   А заразом i спiває:
   - Нас не зупинять вороги,
   Якщо слабкий допоможи!
   I не бiжи, не бiжи...
   Якщо не вперед!
   I дiвчинка Маргарита босою нiжкою подарунок смертi випустить, i прошипить:
   - За Русь!
   I Олег як свисне. Зверху посипалися збитi свистом ворони, якi потрапляли прямо на верхiвки коронавiрусiв, пробиваючи їм черепи.
   А Маргарита взяла й босими пальцями нiжок кинула руйнiвне i смертельне вбивство. I заразом заспiвала:
   - Оце буде послання кобри!
   I дiвчинка як пiдморгне та пискне! Вiд її писку у ворон стався серцевий напад, i вони пiкiрують дзьобами вниз, пробиваючи коронавiрус тюбетейки i шоломи.
   Наталя теж у бою не промах. Взяла i босими пальчиками кинула гостру свастику. Пробила масу коронавiрусiв i пискнула:
   - За мою Батькiвщину!
   I з червоних соскiв блискавкою лупнула.
   А тут ще й Зоя у бою. I теж босими нiжками у ворогiв заряди метає.
   I пищить iз оскалом зубiв:
   - Я така войовниця, реально термiнатор!
   Пiсля чого дiвчина мечами лупне. I провизжить на все горло.
   - Банзай!
   Дiвчина, як видно, боротися, не перестане. I рубатиме без зайвих антимонiй. I малиновими сосками пульсар метати.
   Августина теж вiзьметься за винищення. Коронавiрусiв трощить собi, без жодного сарказму. I падають заразнi воїни, наче їх розiрвали навпiл.
   А руда дiвчина кричить:
   - Полум'я комунiзму над свiтом!
   I знову вiзьме та рубає двома мечами. А потiм iз трубки виплюне. I по ворогу всадить. I їх рубiнових соскiв потоками анiгiляцiї.
   Так Августина, це принаднiсть i сама досконалiсть.
   Хоча Свiтлана не гiрша. I теж коронавiрусам влаштувала натуральне побиття та смертовбивство.
   I її босi нiжки метають у заразних воїном подарунки знищення. Нехай роблять це все на високiй хвилi. I з полуничних соскiв як пiддасть пульсар смертi.
   Свiтлана верещить:
   - Бiй буде кривавий, святий та правий!
   I вiд її босої нiжки знову щось забiйне зiрвалося. I по коронавiрусам як вiзьме та вдарить! А коли ще й пiдключить полуничнi соски.
   Ось уже дiвчата реально розiйшлися. I спуску жодної крапельки не дають. Ось це баби - усiм бабам баби!
   Олег Рибаченко у хвацькому натиску. Вже багато тисяч вони коронавiрусiв перебили. Ослабнув натиск воїнiв цiєї пекельної заразної iмперiї.
   Олег пропищав:
   - Найвищий захiд перемоги!
   Маргарита взяла i босими пальчиками кинула вбивче, i те, що гострiше за бритву.
   Пiсля чого дiвчинка заспiвала:
   - Ми кидаємо бурям виклик,
   Чому i чому?
   Жити на свiтi без сюрпризiв
   Неможливо нiкому!
   Маргарита виплюнула по коронавiрусам цiлу чергу з трубки i продовжила:
   - Нехай удачi - невдачi,
   I стрибання вгору i вниз!
   Тiльки так, а не iнакше -
   Тiльки так, а не iнакше...
   Хай живе сюрприз!
   Сюрприз! Сюрприз!
   Хай живе сюрприз!
   Сюрприз! Сюрприз!
   Хай живе сюрприз!
   I тiльки вгору - нi мiлiметра вниз!
   Дiвчинка демонструвала бойовий настрiй.
   Наталя теж у самому епiцентрi бою. Немов викидається вулкан. I метає босими пальцями нiжок голки. Вражає супротивникiв. I залишає з них трупи. I червоними сосками випускає понад силу блискавки.
   Пiсля чого дiвчина заспiвала з оскалом зубiв:
   - Ми такi термiнатори, як роботи мрiї, i велике краси!
   I ось дiвчисько як рубане з розмаху мечами. I вирубає масу народу.
   Зоя теж у самiй гущавинi бою. Бореться собi i скеля зубки i реве:
   - Не зупинить нас нiхто!
   I вiд її босої ноги коронавiрусами пронiсся диск. Який перерiзав масу ковток. I захлинулася армiя пекельної заразної iмперiї.
   А дiвчата дедалi бiльше насiдають.
   Ось Августина як запустить те, що рiже метал. Срубає масу голiв, що склалися в кургани. I пiдскочить, пiдлетить, i вiзьме, прореве:
   - Моє iм'я - мiй кулак!
   I знову двома шаблями помахає, i коронавiрусам випускає кишки. Але при цьому нi крапельки не знiяковiти.
   А її босi нiжки запускають убивчi бумеранги. Якi голови скошують шеренгами.
   Пiсля чого руда войовниця верещить:
   - Не будемо ми у кабелi!
   Хай буде щастя на Землi!
   I вiзьме ще з трубки своїм ротом червоним плюне. I заваляться воїни пекельної заразної iмперiї, наче кулi з мукою.
   Ось i Свiтлана в бою проявила.
   Вона перекинула на супротивникiв окропу. I тi ошпаренi вiзьмуть i дуже дико закричать.
   Свiтлана пискне:
   - Мiй забiй!
   I ще босою нiжкою жбурне пару бумерангiв. Розрубає масу коронавiрусiв.
   I вичавлює масу трупiв.
   Ось так влучники працюють.
   I рубають собi iмперiю Коронавiрусу-всесвiту, без зайвих церемонiй. Нi, вони навiть володiють тактом.
   Вже рахунок убитих коронавiрусiв йде на десятки тисяч. А дiвчата тiльки веселяться i пiдскакують, мов м'ячики.
   Олег Рибаченко теж показує найкрутiший з усiх пiлотажiв, що тiльки можна собi уявити.
   I хлопчик рубає двома мечами, так що руки i ноги, i голови на всi боки летять.
   Олег кричить:
   - Буде, вiрю я наша рiшуча перемога!
   Маргарита босою нiжкою, кинувши руйнiвне, пiдтвердила:
   - Так буде!
   I вся шiстка почала рубати ще активнiше.
   I босими пальцями нiжок кидати ще сильнiше. А вже свисте i зовсiм стоїть оглушливий i воїни пекельної заразної iмперiї збиваються воронами, немов колоски градинками.
   Пiсля того як майже вся коронавiруська мiльйон трьохсот п'ятдесяти тисячна армiя була знищена - шiстка воїнiв рушила далi в глибину пекельної заразної iмперiї. Щоб не дати коронавiрусам знову повернутися до росiйських мiст у космiчному Сибiру.
   Ось воїни атакували жовтих воїнiв у найближчому великому мiстi.
   Олег Рибаченко рубаючи заразних бiйцiв, i розмахуючи обома мечами, прорепетував:
   - Ось i росiйських царiв!
   I вiд його босих нiг полетiли гострi голки. Вразили коронавiруських бiйцiв.
   Маргарита, рубаючи заразних воїнiв мечами, взяла i заспiвала:
   - Тепер ми робимо iсторiю!
   I вiд її босої нiжки полетiли до заразних воїнiв голки.
   Далi вже Наталка в бою. Вiн також кидає подарунки смертi i вереск:
   - Майбутнє за нами! Слава Великiй Росiї!
   I її боса, точена нiжка таке викине зi страшною силою. I розкриє коронавiрусiв у криваве мiсиво.
   Зоя теж рубає вiдчайдушно. I рознесла навпiл коронавiрусiвського генерала. I перетнула його кiстки.
   Пiсля чого провила:
   - За мою велику перемогу!
   I босими нiжками знову запустить убивчий подарунок. I виб'є масу коронавiрусiвських бiйцiв.
   А от коли Августина у битвi це взагалi жах. Вона перерубує коронавiрусiвських солдатiв навпiл, i босими нiжками запускає вбивчi презенти. I так трощить жовту армiю.
   Нi Августину i справдi називають вiдьмою червоного кольору. I вона непереможна.
   I вiд її босих пальцiв вiдлiтають смертельнi голки. Попадають у коронавiрусiв i тi завалюються, наче кулi з пiском.
   Августина реве на всю горлянку:
   - Росiяни мене знають,
   I великою називають!
   I знову красуня як метне голку смертоносну. I супротивник приколоти немов жук.
   Августина пробулькала:
   - Мрiяти можна, помрiяти погано!
   I знову дiвчина як лупе бумерангом.
   Та ця руда - не фунт солi з'їла у ратнiй справi. Якщо вже молотить, то молотить.
   I знову стрiмка та вогняна дiвчина в атацi.
   А тут у бiй рветься Свiтлана. I так усiх рубає i знищує. А її мечi, наче блискавки.
   А вiд босих нiжок летять голки, а з полуничних соскiв блискавки.
   Дiвчина проревела:
   - Велика моя сила -
   Зi мною грати, що дружити з крокодилом!
   Хлопчик Олег Рибаченко, як завжди, в атацi. Швидкий вiн мангуст. Рубить i метає зiрочки по ворога.
   I юний воїн кричить:
   - У наступ пiдемо,
   Усiх заразних розiб'ємо!
   I ось хлопчик в атацi.
   А дiвчинка Маргарита у великому азартi нищить зараженi вiйська. I її босi пальчики кидають подарунки смертi.
   А дiвчина реве:
   - За мною буде перемога!
   I знову вiд її босої нiжки мчить цiлий дощик голок.
   А голки то забiйнi та отруєнi.
   Маргарита у наступi. Коронавiрусам проти неї дуже туго. А дiвчина саме втiлення страху.
   Хоч i гарна войовниця.
   I ось вiд її босої нiжки знову вiдлiтає шматочок смертi. Що вражає ворогiв.
   Наташа у дикому польотi. Розрубає коронавiрусiв на частини. I її мечi не знають пощади.
   Войовниця реве:
   - Буде наша велика перемога!
   I вiд босих нiжок красунi знову летять навiть смертельнi i небезпечнi голки.
   Вони вражають коронавiрусiв у великiй кiлькостi. Що ж дiвчата дуже крутi.
   I настав не дають нiкому спуску.
   А ось Зоя не знає, нiколи слова нема. Вона проривається до супротивникiв. I її мечi наче кати.
   Зоя на всю горлянку кричить:
   - Не знаю пощади - тiльки смерть!
   I її босi нiжки таке метнуть, що коронавiрусам не встояти!
   I навпаки, войовниця прискорюється з кожною хвилиною. Ось це ковзанка у наступi.
   Августина також така заводна дiвчина. Чи не вiдступає i не здається. I все їй вдається.
   Ось метнула босими пальцями нiг сталевий вiяло. Зрiзала коронавiрусiвських солдатiв i прошипiла:
   - У червонiй iмперiї, буде багаття, яке зiгрiє всю планету!
   I знову вiд її босої нiжки летить те, що саме вбиває.
   I войовниця знову на великiй висотi становища.
   А ось i Свiтлана у битвi. Чи не вiдступає вiд плану. I рубає собi з диким натиском. I вiд її босих нiжок летить гострий диск. Який лихо пiдрiзає супротивникiв.
   Свiтлана пищить iз дикою люттю:
   - Розiрву вас усiх!
   I дiвчина у стрiмкому наступi. I її босi нiжки такi спритнi.
   Далi у бою рветься Олег Рибаченко. Ось це вiдчайдушний хлопчик-термiнатор. У ньому задiянi колосальнi сили та натиск дикого пацана.
   I ось дитина як метне босою нiжкою бумеранг. Та й супротивники втратили два десятки голiв вiдразу.
   Ось це справдi - реально забiйна сила.
   Олег проспiвав:
   - Мiй почерк простий -
   Я не люблю тягнути кота за хвiст!
   I вiд голої п'яти хлопчика полетiло лезо, i як довбає коронавiрусiв. Тi буквально втратили дух i мужнiсть.
   Олег же з диким шаленством помiтив:
   - Нiколи не говори, слово нi!
   Хлопчик в атацi... Тут йому пригадався Володимир Кличко. Та мiг би цей боксер i повернутися на ринг. А чому б i не спробувати? Якщо є ще здоров'я, то сам Бог велiв тобi битися!
   Хлопчик-термiнатор в атацi. Крушить коронавiрусiв i спiває:
   Юний друг завжди будь юним,
   На спокiй не поспiшай...
   Будь веселим, зухвалим, галасливим -
   Битися треба - так бiйся!
   Людиною з крутiстю -
   Щоб бив усiх пiдряд!
   Вiчний хлопчик я з душею,
   Що народжує результат!
   Вiчний хлопчик я душею,
   I не кроку вiр назад!
   Юний воїн та вiчна дитина в шаленiй атацi на коронавiрусiв. Вiн покаже себе з найкращого боку.
   Маргарита теж трощить заразних воїнiв i спiває:
   - Нiколи ми не здамося!
   I зрiзала масу коронавiрусiв, зi смiшком додала:
   - Нi, повiр нiколи!
   I дiвчинка знову кинула гострi, отруйнi голки.
   Вона у стрiмкому та неповторному русi.
   Наташа в бою стрiмка i грiзна, наче валькiрiя. Б'ється вiдважно. I збиває коронавiрусiв.
   Вона часто боролася у небi. Була чудовою льотчицею-асом. Доводилося битися i в пiхотi.
   Але зараз Наташка взялася за коронавiрусiв. I давай молотити з усiєю люттю.
   I вiд її босих нiжок летять бумеранги та голки. Вона руйнує ворога.
   Дiвчина при цьому спiває:
   - Але вiрю сонячний свiтанок,
   Розвiє морок тюремного катiвня!
   Зоя атакує коронавiрусiв. I розбиває iз намертво. I її босi нiжки вибивають ворогiв без жодної зупинки.
   Войовниця у русi. Вона немов кобра що стрибає i скаче собi.
   Дiвчина iз золотим волоссям кричить:
   - Майбутнє за нами,
   Ми як витязi-джедаї!
   I ось вона з розвороту вiзьме та влiпить.
   Далi в атацi Августина. Нищiвна i бойова дiвчина рудої мастi. Перейшла в наступ, ще бiльш пiднявши темп. Її мечi, мов лопатi млина.
   Вогняна красуня видала:
   - Буде таке щастя всьому свiту!
   I знову дiвчисько переходить у дикий темп. Оце справжня богиня вiйни.
   Свiтлана теж спiває, пiдстрибуючи:
   - сотня за сотнею, полиця за полком,
   Росiйськi витязi рубають мечем!
   I ось її босi пальчики нiжок кинуть те, що не вiдобразити щитом.
   Ось це дiвка. Справжня мегера.
   Наташа щебече з вискалом зубiв:
   - Не тобi мене вчити!
   I метне голою нiжкою смерть.
   Августина погоджується:
   - Нас вчити взагалi нема чого!
   Войовницi прискорюють рухи. Ось уже майже всi мiста заваленi трупами. I коронавiруси нарвались на винищення. Усього шiсть чоловiк, а працюють, на цiлу армiю.
   I це демонстрацiя незламного, росiйського духу.
  . РОЗДIЛ Љ4.
  Володимир Рибаченко, вiн же найкращий ас Третього Рейху Фрiдрiх Бiсмарк тепер має битися з армiєю колишнiх союзникiв Третього Рейху - Iспанiєю та Португалiєю. Гiтлер хотiв пiдкорити всi країни свiт i позбавити їх суверенiтету.
  Отже, вiйна все ще тривала. Нехай навiть це були не тi масштаби.
  Але Фрiдрiх-Володимир Рибаченко-Бiсмарк був дуже задоволений.
  Комп'ютернi iгри ще майже не було. Хоча дещо вже почало з'являтися. Але дуже примiтивне.
  А вiйна - це найбiльша розвага у всесвiтi.
  Фрiдрiх-Володимир робив сьогоднi перший у цiй вiйнi вилiт. Напад нiмцiв був не зовсiм раптовим. Португалiя та Iспанiя не захотiли провести референдум про вступ до складу Третього Рейху. I тепер їх пiдкорювали.
  Фрiдрiх-Володимир на вигляд рокiв тринадцяти-чотирнадцяти, дуже гарний, свiтловолосий хлопчик. Вiн не дорослiшає i не збiльшується в розмiрах. Залишається вiчним пiдлiтком. Зате дуже сильний, спритний, надзвичайно швидкий - обжене олiмпiйського чемпiона з бiгу. I на ньому стрiмко заростають будь-якi рани та розрiзи, навiть не залишаючи шрамiв.
  А в повiтрянiй лайцi вiн i зовсiм феномен, неповторний, поряд з ним нiкого немає.
  I всi його авiаснаряди незмiнно потрапляють у цiль.
  Хлопчик бореться лише у плавках. Так йому зручнiше. В Iспанiї ще наприкiнцi жовтня досить спекотно. Плюс ще й жар вiд двох реактивних двигунiв.
  Так що пацану комфортно. Перед боєм двi красивi та мiцнi дiвчата зробили хлопцевi спортивний масаж.
  Ось зараз вiн злiтає на багатоцiльовiй машинi МЕ-462 Х, дуже серйозна рiч iз сiмома авiагарматами, досконалих моделей. Iншi льотчики ще використовують i реактивнi ракети, але такому феномену, як Володимир-Фрiдрiх, такi й не потрiбнi.
  Назустрiч йому летять iспанськi машини. Бiльшiсть їх закуплено у Третього Рейху, дещо старе взято в Iталiї, Британiї, США. Власнi машини в iспанцiв i португальцiв зовсiм вiдстiй.
  Зрозумiло, що нiмцi зметуть авiацiю Франка та Салазара наче мiтла горох.
  Володимир-Фрiдрiх дає чергу з авiагармат, натискаючи босими пальчиками нiжок.
  I вiдразу ж вiсiмдесят iспанських та португальських лiтакiв разом збито.
  Хлопчик заспiвав, скелячи зубки:
  - Я ас-винищувач,
  Найкрутiше знай усiх...
  Небо моя обитель,
  I повний успiх!
  Хлопчик прискорює свою машину, давлячи голою круглою п'ятою на газ. Ось знову попереду iспанськi та португальськi лiтаки.
  I вiчний пацан-ас з дистанцiї по них, як лупанет. I одразу сiмдесят п'ять лiтакiв збито.
  Фрiдрiх-Володимир заспiвав, пiдморгуючи i скалячись:
  - Рвусь я в небо, рвусь я в небо!
  Де я тiльки в лайцi не був!
  I юний воїн трощив тепер наземнi цiлi. Ось наприклад, танки у iспанцiв та португальцiв, власного виробництва - це просто примiтивнi коробки.
  Бiльш досконалi очевидно, що купленi в Нiмеччини, але однаково у тому числi пiрамiдальних немає.
  I Фрiдрiх-Володимир без проблем знищує, навiть не пiкiруючи.
  Вiчний хлопчик знищив сорок п'ять танкiв i вiсiмнадцять самохiдок, пiсля чого проспiвав:
  - Це знає кожен,
  Класнi слова...
  Ми ж забiяки,
  Сильнiше за вiслюка!
  I хлопчик-термiнатор як вiзьме та засмiється. Ось це пацан, надзвичайно крутий
  Фрiдрiх-Володимир прошипiв, вискалив зуби:
  - Я великий ангел смертi!
  I знову атакував лiтаки, збити п'ятдесят три штуки.
  Потiм знову за наземнi цiлi. Вiсiм штурмових самохiдних знарядь, i шiстдесят сiм танкiв, i сорок два реактивнi мiномети.
  Пiсля чого хлопчик-термiнатор полетiв назад.
  I давлячи голими п'ятами, пацан спiвав:
  - Росiйський воїн вiд болю стогне,
  Вiн вiд кулi ворогiв не бiжить.
  Вiн i в чорнiй дiрi не втопиться,
  У плазмi зiрок його дух не згорить!
  Ось уже на аеродромi дiвчата у бiкiнi заправили та приготували до бою черговий реактивний винищувач.
  Войовницi тут дуже гарнi.
  I ось Фрiдрiх-Володимир пересiдає. I знову його бойова машина з легкiстю злiтає.
  Хлопчик-термiнатор спiває:
  - Усiх хлопчисько поламає,
  Адже в нього грiзний вигляд!
  I лiтак летить, все швидше та швидше. Ось знову перед пацаном-асом iспанськi та португальськi лiтаки.
  Хлопчик натиснув голою, круглою п'ятою на гашетку. I промайнула черга i вiдразу ж дев'яносто сiм лiтакiв виявилося збитим, з розбитими лiхтарями.
  Володимир-Фрiдрiх проспiвав, скелячи зубки:
  - я стану всiх сильнiшим у всесвiтi,
  I завоюю цiлий у казцi свiт...
  Ворогу бажаю, смертi лише миттєвої,
  Справляючи у щастя нескiнченний бенкет!
  Потiм хлопчик перейшов на наземнi цiлi. I взявся за реальне i безжальне винищення ворогiв.
  Вiн без жодних комплексiв пiдривав танки, гармати, самохiдки.
  Володимир-Фрiдрiх знищив понад сотню машин, та пiвсотнi гармат.
  Потiм збив ще тридцять чотири лiтаки, i знову полетiв назад.
  Ось це хлопчик - великий термiнатор i несе ворогам повну та безумовну загибель.
  Володимир-Фрiдрiх взяв i заспiвав:
  - У синьому небi, у бiлiй пiнi,
  У небi криють урагани.
  Пiдскакують хорт,
  Заводнi хмари!
  
  Я кидаю лiтаки,
  З реактивною потужною тягою.
  I на землю скинути бомби,
  Просто просто можу!
  Просто просто можу!
  Хлопчик-термiнатор повернувся, i вiдразу пересiв у новий лiтак, який для нього був приготовлений красивими дiвчатами. I тi босими пальчиками нiжок залишали слiди.
  Фрiдрiх-Володимир проспiвав:
  - Дiвчата бувають рiзнi,
  Тiльки не потворнi!
  I ось хлопчик-термiнатор знову забiгає у бойовий винищувач. Що з шумом пiднiмається нагору.
  I знову летить у жорстокий бiй. Хоча швидше за цей феномен бiй не жорстокий, а легкий.
  Хлопчик знову стрiляє. I пiвсотнi iспанських та португальських лiтакiв збито.
  Фрiдрiх-Володимир наспiвує:
  -Космiчний образ кохання,
  Нехай мертвi в раї воскреснуть.
  Не буде повiрте кровi,
  А лоби супостатiв та трiснуть!
  Потiм хлопчик переходить на ворожi танки. I авiацiйнi снаряди пробивають їхнi дахи. I цi машини буквально горять i вибухають.
  Фрiдрiх-Володимир спiває:
  - Танки горять - це добре,
  Росiйський булат - буде долото!
  Потiм вiчний хлопчик переключається знову на лiтаки. Збиває їх без жодних церемонiй. Одна черга та ще пiвсотнi машин вибухнуло з розбитими лiхтарями.
  Фрiдрiх-Володимир проспiвав:
  - На священнiй вiйнi -
  Буде наша перемога.
  I в єдинiй сiм'ї -
  Протiкає розмова!
  Потiм хлопчик-ас перейшов на машини та гармати Португалiї та Iспанiї.
  Молотив їх iз смаком.
  I тиснув босими нiжками на педалi. Ось - це пацан - просто гiпер!
  У небi збирає врожай i на поверхнi планети Земля. I потiм знову повертається вiдчайдушний хлопчик.
  Ось знову його лiтак сiдатиме. I його заправляють пальним, i поповнюють бойовий комплект.
  А сам пацан-перебiгає, залишаючи витонченi слiди дитячих нiжок до iншого штурмовика.
  I той знову немов гоночний автомобiль у гору, злiтає вгору. Ось це хлопчик просто супер!
  Хоча, зрозумiло, неначе супер надто вже часто тут зустрiчається, навiть якесь зловживання ним.
  I знову Фрiдрiх-Володимир натискає босими, дитячими нiжками на педалi та випльовує подарунки знищення.
  Авiацiйнi снаряди летять i розбивають ще кiлька дюжин лiтакiв.
  Все менше i менше стає сил у коалiцiї, що протистоїть Третьому Рейху.
  Бої точаться, зрозумiло, i на сушi. Крiм того, Португалiя має володiння в Африцi - наприклад Ангола.
  I туди лiзуть юнi бiйцi та дiвочi батальйони.
  Хлопчики бiжать джунглями в атаку. Їм лише рокiв дванадцять-тринадцять, i вони босонiж i в шортах.
  Атакують португальцiв i ведуть вогонь з автоматiв.
  У батальйонi "тигренята" - дiти новi - колишнi вже виросли, та iнших частинах.
  Тут нове поколiння бiйцiв - якi за традицiєю даного батальйону вражають босонiж i в одних шортах, з оголеним, мускулистим торсом.
  Ну в Африцi так ще бiльш-менш комфортно. Але ось у пiвнiчних широтах, по кучугурах дiти також же мчать, хизуючи голими п'ятами.
  I ось хлопчаки на ходу викошують португальцiв. I жбурляють гранати.
  Деякi пацани навiть босi пальчики нiжок використовують при кидках.
  Це вони у дiвчат - класу супер перейняли.
  Войовницi теж вважають за краще боротися лише у бiкiнi. I це дiяння, що робить їх справжнiми легендами.
  А коли войовницi ще зривають iз себе лiфчики, i їхнi полуничнi соски починають яскраво блискати.
  Португальськi солдати непритомнiють, або навiть мочать у штани.
  Дiвчата у боях дiють дуже красиво. I в них червонi, наче бутони троянд соски.
  Вони ведуть вогонь iз коротких, але дуже вбивчих автоматiв, iз великою скорострiльнiстю, але маленькими патронами.
  Ось - це дiвчата - колосальний клас!
  Вони борються як тигрицi.
  Втiм, це не дуже добре органiзований опiр португальських частин, здебiльшого з чорношкiрих солдатiв.
  А дiвчата теж рiзнi, i багато африканок.
  Хоч i служать у вермахтi.
  Але в бою бiлявка Камала. Ось це дiвчисько, дає чергу з автомата та босими пальчиками своїх витончених нiжок кидає вбивчою силою гранату. I розриває дюжину португальських солдатiв.
  Фрiда пiдморгує їй, теж палить iз гранатомета. Збиває масу супротивникiв i вищить, спiваючи...
  -Африка жахлива, так, так, так....
  Африка небезпечна, так, так, так!
  Не ходiть дiти, до Африки гуляти!
  I дiвчина взяла i босими пальчиками нiжок, кинула вбивчої сили на смерть.
  I знову безлiч ворогiв розiрвано.
  Ось це дiвчата - видатний їхнiй пасаж, i агресивнiсть.
  На пiрамiдальнiй машинi їдуть дiвчата: Герда та Шарлотта.
  Дiвчата в одному лише бiкiнi та босонiж.
  Машина у них найновiша - всього сорок тонн вагою з двигуном у 2500 кiнських сил - газотурбiнним. Дуже швидка, i практично не пробивається.
  Ось це дiвчата просто супер - хоча при цьому ще й тигрицi найвищого пiлотажу.
  Герда натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика. I великою забiйною силою полетiв осколково-фугасний снаряд.
  Войовниця заспiвала:
  -Бує в сказi бiс,
  I хоче свiй план нав'язати!
  Але Бог Перун воскрес,
  Зумiв по рогах мiцно дати!
  Шарлота ведучи вогонь по супротивнику, i також використовуючи босi пальчики нiжок, зазначила:
  - Ми просто супер-чортiвки!
  Новий танк очевидно дуже швидкий та маневрений. У цьому його великий плюс. У ворога таких близько немає.
  Ось повзе лiцензiйна "Пантера"-2. I не намагаються вести вогонь.
  Звичайно, не потрапили в пiрамiдальну машину. А дiвча взяли з одного пострiлу зiрвали з ворога вежу.
  Шарлота зi смiшком помiтила:
  - Оце означає - голову вiдiрвати!
  I пiдморгнула напарницi.
  Ця пара войовниць, зрозумiло, весь час на бiлому конi.
  Герда теж пальне, використовуючи босi пальчики нiжок. I проб'є супротивника з дуже великою влучнiстю.
  Войовниця заспiвала:
  Нас нiчого не зупинить, нас нiхто не переможе!
  I теж пiдморгнула своїй напарницi.
  Ось це дiвчата - рiвня супер!
  Войовницi великого класу.
  Крiстiна та Магда на iншому, схожому танку їдуть. I стрiмко проносяться, наче ураган.
  Вони стрiляють у ворога, пробивають його безпосередньо. Розбивають вежу наче скло брукiвкою.
  Пiсля чого спiвають:
  Ми шаленi дiвчата крутi,
  А нашi нiжки i в мороз босi!
  Дiвчата звичайно ж руйнують ворогiв в Анголi. Але це дуже просто i так легко наче нiж по маслу.
  Проти таких войовниць жодна сила не може встояти.
  Христина помiтила, знову вистрiливши за допомогою босих пальчикiв:
  - Ти дуже крутого сина народила!
  Магда оголила червоний сосок грудей, натиснула їм на кнопку, дала чергу i вiдповiла:
  -Пощади ворогам не буде! А син мiй справжнiй супер!
  Вольф Гiтлер цей хлопчик рокiв уже скоро шести, бореться на одномiсному танку АГ-5. I дитина трощить iспанських солдатiв.
  Нiмцi просуваються без жодних проблем. Вони з легкiстю ламають кволий опiр.
  Хлопчик-термiнатор та син Гiтлера дуже агресивно дiє. Що не пострiл, то попадання.
  I ось вiд снаряда перевертається гаубиця.
  А вiд наступного влучення рознесло мiномет. А потiм хлопчик-термiнатор пiдбив реактивне пускове встановлення.
  А ось перший серйозний супротивник - лiцензiйний "Тигр"-3. Це машина важить сто десять тонн. I має гармату в 150-мiлiметрiв. Треба вiдзначити, що машина небезпечна, хоч не надто рухлива. I лобова броня вежi 285-мiлiметрiв, а корпуси 250-мiлiметрiв пiд нахилами. А бортiв 170-мiлiметрiв.
  Та пiд такий удар краще не траплятися.
  Але Вольф Гiтлер, це хлопчик якому ще й шести рокiв немає, взяв i рiзко прискорив свою машину, яка вагою всього в сiм тонн, а двигун у пiвтори тисячi кiнських сил.
  I проскочив повз снаряд, що виплюнувся з "Тигра"-3 i пробив йому борт.
  Ось це справдi укус спритної ласки, який звалив буйвола.
  I iспанський танк спалахнув, мов факел.
  Вольф Гiтлер заспiвав:
  - Я великий є дитина
  Термiнатор iз пелюшок!
  I покаже мову...
  А у повiтрi Фрiдрiх-Володимир знову однiєю чергою збиває одразу сотню iспанських та португальських лiтакiв. Щоправда частина їх мiсцевi, застарiлi, фанернi машини.
  Хлопчик взяв i заспiвав:
  - Не розлучуся з лiтаком,
  Буду вiчно молодим.
  Найзапеклiшим пiлотом,
  Хлопчиком на вiки крутим!
  Ось це хлопчик - справжнiх генiй вiйни. Причому хлопчик, зрозумiло, вiчний.
  Так Iспанiя та Португалiя пiдписали собi смертний вирок. Фюрер вирiшив, що у свiтi буде лише одна держава. I ковтає немов пiтон
  своїх колишнiх союзникiв.
  Вольф Гiтлер цей хлопчик - убивця з пелюшок. Вважається, що його батько Адольф Гiтлер. Але насправдi вiн син Олега Рибаченка. I тому такий феномен вiйни.
  Хлопчик пiдбиває з дистанцiї лiцензiйну "Пантеру"-3 i зриває з неї вежу, пiсля чого спiває:
  -Скоро лапки мої,
  Стануть кулаками.
  А молочнi iкла -
  Грiзними iклами!
  Щоб усi тремтiли,
  Щоб усi тремтiли...
  Щоб шанували!
  Так маленький хлопчик-термiнатор - це справжнiй монстр.
  У небi б'ються i двi дiвчини льотчицi: Альбiна та Альвiна. Вони трощать iспанськi та португальськi лiтаки.
  Альбiна зняла лiфчик iз себе. I червоним соском натиснула на кнопку, i дала чергу з авiагармат.
  Пiсля чого буде круто.
  Войовниця заспiвала:
  - Найвищий буде клас,
  Справа сперечається у нас!
  Альвiна теж бореться з великим шаленством. Ось вона дiвчина. У неї з одягу лише плавки.
  Альвiна посилає натисканням рубiнового соска снаряд i спiває:
  - Для Вiтчизни спiває моє серце,
  Вiдчиняємо до величi дверцята!
  Ось це дiвчата - самий смак вiд найвищих ангелiв пекла.
  Двоє дiвчат - дуже навiть лихi i агресивнi.
  Джей Амстронг б'ється на танку англiйського виробництва - "Герiнг"-6.
  Машина, зрозумiло, бiльш досконала, нiж колишнi. I її гармата стрiляє iз убивчим розмахом.
  Джейн теж босонiж i в бiкiнi. Натискає босими пальчиками на кнопки джойстика та спiває:
  - Сумнi сяють обличчя,
  Знову iмперiя народитися.
  Вiд проблем у бою рятують-
  Буде дiвчина крута!
  I пiдморгне Гертруде.
  А це дiвчина-богатир взагалi в однi лише плавках. I якщо i стрiляє, то тiльки за допомогою червоних соскiв.
  Войовниця прочирiкала:
  - Прав Великобританiя,
  Великi моря.
  Ми рабами,
  Чи не станемо нiколи!
  Малання помiтила, натискаючи босими пальчиками нiжок на кнопки:
  - А хiба ми зараз не раби?
  Гертруда вiдповiла з усмiшкою:
  - Ми входимо до складу Третього Рейху,
  I тепер у нас iнша iмперiя!
  Монiка, давлячи босими нiжками на педалi пропела, скелячи зубки:
  Велике свiтло iмперiї,
  Всiм людям дарує щастя.
  У всесвiтi незмiрному,
  Вам не знайти чудовiше!
  I всi дiвчата хором пiдхопили, спiваючи:
  Кистями дорогоцiнними,
  Вiд краю до краю ...
  Розкинулася iмперiя -
  Могутня, свята!
  Отак спiвають дiвчата-красунi з пiдкореної гiтлерiвцями Британiї.
  Проспiвали дiвчата, вистрiлили, i зiрвали з танка держави Франка вежу.
  I ревли:
  - Стара Батькiвщина буде жива,
  Хоч - цей Гiтлер та Сатана!
  . РОЗДIЛ Љ5.
  В Одесi теж похолоднiшало. Але поки що снiгу немає. А ось дощi стали йти частiше.
  Юнi розбiйники iнодi ходили на справу, iнодi сидiли у печерах.
  Олександр Рибаченко цей хлопчик-вундеркiнд намагався щось винаходити та створювати цiкаве.
  Особливо те, що допомагає грабувати багатих нiмцiв та їх союзникiв.
  Тут уже хлопчик-генiй дав волю своїй уявi.
  Ну i зрозумiло, коли ллє дощ, можна щось цiкаве взяти та покласти. Щоб було круто;
  20 квiтня 1956 року. Знову полiт цього разу на супутник Юпiтера Титан. На сам Юпiтер поки що лiтати небезпечно - просто розплющить гравiтацiєю космонавтiв.
  Так що краще не лiзти. А ось на Титан можна спробувати. Гiтлеру вже шiстдесят сiм рокiв. Це вiк взагалi не дуже великий. Хоча видно, що фюрер
  постарiв. Вже сивина у волоссi i лисiє чоло. Так вiн король всiєї планети Земля i найбiльший культ особистостi. Хто може зрiвнятися iз фюрером? Так, мабуть, нiхто!
  Гiтлер, втiм, швидше стає бiльш сiрим на волосся i в нього росте батiг i додається зморшок. Але форму фюрер тримає та розминається у тренажерному залi.
  М'яса не їсти... Фюрер хоче жити довго, щоби була мiцною влада. У нього синiв отриманих методом штучного заплiднення багато бiльше трьох сотень.
  Але вiдiбрати на роль монарха потрiбно лише одного: найздiбнiшого, найталановитiшого i найсильнiшого. Це, очевидно, головне завдання фюрера. Знайти з трьохсот з гаком
  синiв найкращого. I це непросто.
  Здебiльшого поки що все йде добре. Виритий тунель мiж Чукоткою та Аляскою. I ним уже пiшли потяги. Дарували канал мiж Каспiйським морем та Iндiйським океаном.
  I теж це круто.
  Велика була створена на всю планету iмперiя. I у нiй добре. Гiтлер навiть думає про те, щоб хоча б його одного зробили б безсмертним! Це було б круто.
  Вiн мiг би правити iмперiєю Третього Рейху - вiчно!
  Ось зараз стартує до супутника Юпiтера Титана нова мiжзоряна експедицiя. Три кораблi летять. I теж iз гарними дiвчатами. I це дуже здорово.
  Ось цей бiй очiкує, коли фашисти вийдуть за межi Сонячної системи. Це буде дуже круто.
  А поки що Гiтлер у Колiзеї спостерiгає за гладiаторськими боями. Ще одна з його улюблених розваг - це катування хлопчикiв i дiвчат.
  Ось як вiн пiдсмажив хлопцевi п'яти. Це було чудово. Розпеченим залiзом торкаєшся рожевої пiдошви нещасної, бiлявої дитини.
  А вiн як розривається. I ти насолоджуєшся, вiд його нестерпної бої. I це справдi кайф. Ось як любить Гiтлер дiтей мучити. I дiвчат гарних
  теж. Адже прекрасне обличчя дiвчини стає ще прекраснiшим, коли воно перекошене вiд болю, або по ньому течуть сльози. I це дуже круто.
  А ось у босої нiжки дiвчини пальчики ламати сталевими, червоними вiд жару щипцями взагалi для фюрера кайф. Вiн особисто вiд цього надзвичайну насолоду отримує.
  I це дуже круто.
  Любить фюрер катування. Втiм, i у хлопчика зламати пальчики на нiжках приємно. А коли смажать людське м'ясо, такий приємний запах.
  Адольф Гiтлер любив також бити хлопчикiв i дiвчат батогом. I потiм сипати сiль на рани, насолоджуючись їх криками та болем.
  Ось це справдi був фюрер.
  Справжнiй кат.
  I типовий садист!
  А зараз гладiаторськi бої. Це класне видовище, яким можна насолодитися. Поки що по всiй iмперiї проходять будови. I це грандiозно.
  Ось, наприклад, залiзниця пройшла Суецьким каналом, який став подвiйним, i тепер її звели до самого пiвдня Африки. I ще багато чого. I було забудовано
  багато цiкаво. Навiть у Антарктидi Берлiн-2 будується. I риють канали, iз Сибiру на пiвдень iз поворотом рiк. I це ще лише початок.
  Досягнень у Третього Рейху багато. I все тому, що панує нiмецький порядок, який досяг найвищої точки, i люди не витрачають час на полiтичнi iгри та демократiю.
  А всi розвиваються та розвиваються.
  I чого ще тiльки не зробили. I чого ще не додумалися. Найжорсткiшi заходи вживають. I щось у них виходить.
  Гiтлер тим часом взяв i став їсти ананаси, змiшанi з диню у медi.
  А на аренi почалися бої. Всi знають як народ обожнює гладiаторськi поєдинки. I дуже круто.
  Гiтлер взяв i як заспiває:
  - Гуси, гуси - га, га, га!
  Їсти хочете -
  Так Так Так Так!
  I все оточення як засмiється, дуже дружно жарту фюрера.
  А ось виходять на ринг першi бiйцi.
  Починають боротися хлопчики. Вибiгло п'ять перших пацанiв. Їм рокiв по дванадцять-одинадцять. Вони засмаглi, жилавi в червоних плавках.
  В руках прямi мечi та щитки. Хлопчики кланяються публiцi та особисто ложу фюрера.
  I вигукують:
  - Тi, що йдуть на смерть, вiтають тебе!
  Слiдом за ними, миготивши голими п'ятами, вискочило ще п'ять хлопчикiв. Вони були в синiх плавках, теж засмаглi та жилистi. Озброєнi кривими шаблями,
  i маленькими кинджалами. Ось такi бойовi хлопцi.
  Гiтлер вiдразу ж уявив, як вiн їм припiкає розпеченим залiзом дитячi круглi п'ята. I всесвiтнього диктатора затрясло вiд збудження.
  А поки що звiринець укладає ставки. Шанси у хлопчакiв приблизно рiвнi. Бiдолашнi дiти приреченi на жорстокий та нещадний бiй. I це круто.
  Дiти iз захопленням проспiвали:
  - На бiй кривавий, святий та правий,
  Марш, марш уперед - робiтник народ!
  На бiй кривавий, святий та правий,
  Марш, марш уперед - робiтник народ!
  А ось ставки укладенi. Фюрер, зрозумiло, не сказав, на кого поставив.
  I ось звучить гонг. Хлопцi бiжать i стикаються.
  Ось перший з них отримує мечем по мускулистих, засмаглих грудях. I ллється перша кров.
  Гiтлер балдеє i реве:
  - За вбивство та жорстокiсть!
  Борман зазначає:
  - О фюрер! Ви сонце та весна!
  Гiтлер агресивно вiдзначив:
  - Скоро ми полетимо за межi сонячної системи. Ось тодi порiвняння iз сонцем буде вкрай слабким!
  Шпеєр кивнув:
  - О фюрер я думаю ми включимо до складу Третього Рейху всi населенi свiти у всесвiтi!
  Гiммлер помiтив:
  - Так воно i буде фюрер!
  Один iз хлопчикiв у синiх плавках упав, знепритомнiвши. Йому одразу припалили чорнi маври розпеченим залiзом босу п'яту.
  Хлопець одразу ж схопився. I знову кинувся в бiй, правда хитаючись вiд ран i накульгуючи. I це було жорстоко.
  Оце поєдинок.
  Точнiше протистояння у виглядi пекла.
  Борман зазначив:
  - Бiдолашнi хлопцi! Їм доводиться вмирати такими молодими!
  Гiтлер вiдзначив iз смiшком:
  - Зате вони не встигли згрiшити! I потраплять прямо до раю!
  Шпеєр вiдзначив iз посмiшкою:
  - Нiхто раю не бачив!
  Гiтлер згiдно кивнув:
  - Та раю не бачив нiхто i нiколи! Але ми його на землi обов'язково збудуємо!
  Гiммлер кивнув з усмiшкою:
  - Ви маєте рацiю фюрер! Ви є справжнє сонце над всесвiтом!
  Знову впав ще один хлопчик. Цього разу вiн був настiльки тяжко поранений, що навiть коли розпечене залiзо до голої хлоп'ячої п'яти не могло його пiдняти.
  Хлопчик смикнувся i затих.
  Поступово бiйцi у червоних плавках брали нагору. Хоча здавалося наявнiсть кинджала i дає певну перевагу.
  Фюрер вiдзначив iз смiхом:
  - Кому лiтати, а комусь повзати!
  Борман вiдповiдно кивнув:
  - Комусь точно повзати!
  Фюрер глянув на монiтор. Показували будiвництво на Мiсяцi. Так уже мiстечко зводитись. Знайшли запаси води, i можна будувати оранжерею.
  I будуть мiста справжнiсiнькi на всiх планетах сонячної системи. Є iдеї освоєння i Меркурiя, i Венери, i Марса. I навiть проекти добувати нафту та газ на
  Юпiтер.
  А для початку будують мiсячне мiстечко. I це точно вони роблять.
  Ось це бойовi порядки.
  Ось залишилося на ногах лише три хлопчики у червоних плавках. Та й тi пораненi та покалiченi в порiзах i кровi. Iншi не можу пiднятися, навiть при припiканнi
  босих п'ят залiзом.
  Борман зазначив:
  - Перемогли бiйцi в червоних плавках, о володарю!
  Фюрер ревнув:
  - Моя правда взяла!
  Гiммлер пiдтвердив:
  - Ви як завжди маєте рацiю мiй фюрер!
  Шпеєр заспiвав:
  - Наш Адольф, великий Адольф...
  Наш годувальник та поїлець...
  Наш Адольф, великий Адольф -
  Батюшка-батько!
  I вся почет пiдхопила:
  - Наймогутнiший! Найбоїший!
  Нiчого не скажеш - молодець!
  Наймогутнiший! Найкращий!
  Нiчого не скажеш - молодець!
  Фюрер наказав жорстким тоном:
  - Годi! Усiх хлопчакiв кинути на корм левам та крокодилам! Окрiм тих хто на ногах!
  Шпеєр помiтив:
  - Жаль хлопчикiв!
  Фюрер кивнув:
  - Та гаразд! Львiв також треба годувати. До речi, зараз ви поєдинок iз левами якраз i побачите!
  Шпеєр заспiвав:
  - Лев - це цар звiрiв,
  Лев це найкращий iз царiв!
  Фюрер ревнув:
  - Я найкращий iз царiв!
  Гiммлер поправив:
  - Ви не лише найкращий, а й взагалi єдиний цар!
  Фюрер прогарчав:
  - На небi єдине сонце сяє,
  Планетою править єдиний каган.
  Адже сила завжди на Землi перемагає,
  У фашистському зашморгу - народи всiх країн!
  Ось уже новий бiй... Цього разу троє хлопчикiв-гладiаторiв будуть битися з левом.
  Пацанам було рокiв тринадцять-чотирнадцять, i вони в чорних плавках, i босi, як i належить битися дiтям. В руках по списi.
  Оце бiй.
  Гiтлер вiдзначив iз смiшком:
  - Буде велика потiха!
  Шпеєр кивнув:
  - Та велика про великий!
  Фюрер ревнув:
  - Я найсильнiший у свiтi, всiх замочу у сортирi!
  Борман вiдповiдно кивнув:
  - Та ти найсильнiший у свiтi!
  Гiммлер уточнив:
  - Фюрер найсильнiший у всесвiтi!
  Гiтлер ревнув:
  - Ги, ги, ги, ги!
  А ось на арену вивели i лева. Дуже великого та голодного. Це справжнiй хижий людожер. Проти лева битися важко. вiн i швидкий, i тяжкий.
  Його так просто списом не зупинити. I не всi можуть бути такими як Тарзан, причому цей герой, зрозумiло, вигаданий. А ось реальнiсть куди суворiша.
  Хлопчаки мали мало шансiв.
  Гiтлер зазначив:
  - А чому їх лише три, а не п'ять?
  Борман зазначив:
  - Дiтей шкода!
  Гiтлер розреготався:
  - Ну нiчого страшного! Баби ще народжують!
  Лев кинувся на хлопчакiв. Вiн ревiв i бив хвостом з бокiв. Це дiйсно дуже агресивний звiр. I так атакує хлопчакiв.
  Мюллер заспiвав:
  - Злий i дикий цей звiр,
  Ти йому на слух не вiр...
  Тiльки кабана побачиш,
  Заберись швидше!
  I ось бiй iде з новою силою. Лев отримав подряпину списом i порвав першого хлопця. Оце монстр.
  Гiтлер глянув на монiтор. Показували танк iз надмiцного пластику. Куди легший, нiж iншi, з електромотором, що розвиває швидкiсть до трьохсот.
  кiлометрiв за годину. Ця машина звичайно ж не має собi конкурента. На планетi Земля майже не має партизанської вiйни. Але iнодi спалахують дрiбнi
  повстання. I тут така машина, яку легко скинути з парашута дуже ефективну зброю. I може придушити будь-який заколот.
  Звiсно, фюрер задоволений. Нiмцi змогли перемогти з набагато гiршими танками. Пiд час вiйни з СРСР навiть "Тигр" не встиг пострiляти - зiм'яли швидко майже в темпi блiцкриг.
  Тiльки з Америкою довелося трохи повозитися. натомiсть з'явилася серiя танкiв "Е", справдi технологiя майбутнього. I це, зрозумiло, далося взнаки.
  Фюрер також був задоволений.
  Ну ось знову лев рве хлопця... I ллється кров. До речi, хлопчик симпатичний i можна було б йому пiдпалити босу п'яту. I насолодитися криками дитини.
  Гiтлер згадав як вiн катував хлопця. I особисто ламав на дитячих нiжках пальчики, починаючи з мiзинця. А потiм приклав до голих грудей розпечену зiрку з
  сталi. А як приємний запах.
  Гiтлеру спецiально вiдбирали хлопчикiв та юних незаймана. У них зцiджували кров, i фюрер випивав тричi на день по склянцi натще.
  А iнодi їв у хлопчикiв та дiвчат, сиру печiнку.
  I це йому подобалося. Людожерство - це виняток у вегетарiанствi.
  Мюллер вiдзначив iз посмiшкою:
  - Ви фюрер сама досконалiсть!
  Лев порвав третього хлопця. Вiн мiг це зробити i швидше. Але спочатку потрошив жертву i з'їдав найсмачнiше.
  Гiтлер про булькал:
  - Слава Нiмеччини, Слава!
  Знову лунає гонг. Цього разу у бою вже борються дiвчата.
  Це гарно... Чотири першi красунi вийшли. Зрозумiло, босонiж i з оголеними грудьми. Вони засмаглi i мускулистi, зi свiтлим волоссям. Весь одяг
  лише синi плавки в помаранчеву цятку. Озброєння - мечi та круглi щитки. А вiд виходять i дiвчата у зелених плавках. I озброєнi шаблями та квадратними щитками.
  Теж засмаглi, мускулистi, босоногi. Чудовi скажемо прямо дiвчата.
  Гiтлер вiдзначив з усмiшкою:
  - Оце баби!
  Мюллер кивнув:
  - Вони будуть битися за твою славу про великий!
  Гiтлер помiтив:
  - Порожня слава нiчого не варта. Ось був у росiян Олександр Суворов. Його перемоги над французами принесли Росiї славу, не принесли користi!
  Мюллер зiтхнувши кивнув:
  - Правильно про найбiльший! I про це можна лише пошкодувати!
  Борман поправив главу гестапо:
  - А шкодувати не треба! Якби Наполеон прожив сiмдесят рокiв, i був би як Суворов непереможним, то вiн би пiдкорив би весь свiт!
  Гiтлер розсмiявся i вiдповiв:
  - А тепер увесь свiт пiдкорю я!
  I тут же одужав:
  - Точнiше я вже весь свiт i так пiдкорив!
  Звiринець укладав ставки. I робив це енергiйно.
  Пiсля чого пролунав гонг i перебираючи босими нiжками, дiвчата пiшли у бiй. Вони були налаштованi битися по-справжньому. Дiвчата були добре навченi та зiйшлися.
  Почалася тверда рубка.
  Гiтлер зазначив:
  - Дiвчата гарнi! Хоча мучити приємно i їх, i хлопчикiв теж!
  Мюллер погодився:
  - Хлопчика особливо бiлявого помучити одне задоволення!
  Майнштейн згiдно кивнув:
  - Катування про великий фюрер будуть!
  Гiтлер заспiвав зi смаком:
  - Любимо бити людей i бити байдики!
  Мюллер ревнув:
  - Всiх зарiжемо i вб'ємо!
  Борман погодився:
  - I на частини розiрвемо!
  Гiтлер ревнув:
  - З тим жартувати не станемо! На частини розiрвемо!
  Мюллер кивнув:
  - I ще на стрiчки розрiжемо!
  Дiвчата боролися. I ось перша з них дiстала подряпину на грудях. I провила:
  - Боляче!
  Далi бiй продовжувався з великою жорстокiстю. I це було дуже круто. I жодних шансiв нi в кого вiдсидiтись. Неначе смертельне розбирання.
  Ось одна дiвчина впала. Мавр припалив їй розпеченим залiзом голу дiвочу п'яту. Войовниця схопилася. I знову кинулась у бiй.
  Ось це жорстокiсть. I двобiй не жартiвливий.
  Гiтлер зазначив:
  - Вийшов диявол на порiг,
  Довгий хвiст та гострий рiг!
  Борман зазначив:
  - За мудрiстю ви фюрер перевершує навiть Сатану!
  Фюрер вiдзначив iз усмiшкою:
  - У нашiй новiй релiгiї Бог тiльки Один, та його вищий посланець та весник Адольф Гiтлер!
  Мюллер зазначив:
  - Ви чудово розумнi фюрер!
  Гiтлер заспiвав:
  - Я найсильнiший у свiтi, i всiх замочу у сортирi!
  Тож битва тривала. Дiвчата боролися повнi ентузiазму. I пiд їхнiх босих нiжки маври кидали розжаренi вугiлля. I це було чудово.
  Гiтлер зазначив:
  - Круче за мене немає у свiтi нiкого!
  Мюллер додав:
  - I у всьому всесвiтi мiй фюрер теж!
  Борман логiчно зауважив:
  -Всесвiт великий, i ви фюрер її космiчний розум!
  Гiтлер зазначив:
  - А може, i гiперкосмiчний!
  Шпеєр кивнув:
  - Iмовiрно крутiше фюрера немає у свiтi нiкого!
  Гiтлер кивнув i заспiвав:
  - А крутiше Адика друзi,
  Немає у свiтi нiкого,
  Немає у свiтi нiкого...
  Народи дружна сiм'я!
  Адольфа одного,
  Адольфа одного!
  Одна з дiвчаток упала, i вже не змогла пiдвестися, хоча її голу, круглу п'яточку безжально припалили розпеченим залiзом. I це було круто.
  Мюллер зазначив, скелячи зуби:
  - Ми найкрутiшi у свiтi!
  Борман iз цим погодився:
  - Та найкрутiшi у свiтi!
  Гiтлер заспiвав:
  - Слава моїй армiї!
  Ще одна дiвчина впала. I їй також припалили п'яту. I це виглядало чудово. Воiстину бойка iз бойок.
  Фюрер реве:
  - Сутiнки насунулися на мiсто,
  У тiнях хмари ховаються вдома.
  Затягнувши тугiше смертi молот,
  вулицями крокує Сатана!
  Борман пiдспiвав:
  - Ставить вiн на грiшникiв капкани,
  Пiд плащами бiлiє гострий нiж.
  Хто пiддасться на його обмани
  Той отримає одразу мiдний грiш!
  I вся свита хором заспiвала:
  - Диявол тут, диявол там,
  Життя як сон суцiльний обман!
  Диявол тут, диявол там,
  Життя як сон суцiльний обман!
  Фюрер згiдно кивнув:
  - Суцiльний обман!
  I вiйна продовжується. Точнiше гладiаторський бiй. Бiй iде майже рiвних. Але вже й третя дiвчина затихла. Перемагають войовницi у синiх трусiв у
  помаранчеву цятку. Ось вони дiвчата - просто супер.
  Гiтлер ревнув:
  - Нi духу нiмецького сильнiший! Всiх вженемо в труну!
  Борман iз цим погодився:
  - Всiх у труну, i скiнчимо зi справою творення!
  I ось упала четверта дiвчина. Тепер залишилася одна проти трьох синiх у цятку. I це дiвчисько спробувало втекти. Але її тицьнули розпеченим залiзом у груди.
  Дiвчина в'янула. I зупинилась. I її пробили одразу мечами. I рознесли у криваву кашу.
  Милувати не було кого. Усi дiвчата - п'ять штук убитi.
  Їх пiдхопили за гаки i потягли годувати крокодилiв. I це логiчно.
  Гiтлер ревнув:
  - Я кровожерливий, я жорстокий, я злий розбiйник Бармалей...
  I менi не треба, нi мармеладу,
  Нi шоколаду...
  А тiльки маленький, i дуже маленький,
  та дуже маленьких дiтей!
  Так, дiтей!
  Гiтлер же типовий людожер i п'є кров у буквальному значеннi слова!
  Але його система працює на всi сто. I будує справжнiй комунiзм. Оце круто!
  Фюрер, звичайно ж, жорстокий i кривавий монстр.
  Ось зараз знову виводять дiвчат на черговий жорстокий бiй.
  А чому б не вивести?
  Цього разу дiвчат десять на десять. I це чудово. Войовницi вийшли: перший десяток у жовтих плавках, а другий у помаранчевих. I це красивi, свiтловолосi
  дiвча. У них досить великi щити та довгi мечi. Ось це справдi потiха.
  Борман зазначив:
  - О фюрер, ви супер!
  Гiтлер кивнув:
  - Дiвчата справдi супер!
  Войовницi були босоногi та засмаглi. Дуже сексуальнi. I на них можна довго дивитися та милуватися. I навiть важко вiдiрватись.
  Борман про булькал:
  - Дiвчата, ось це дiвки - просто супер!
  Звiринець знову зробив ставки. Пролунав гонг та стартував бiй. Бiй жорстокий та агресивний.
  Мюллер вiдзначив iз смiшком:
  - Ми найсильнiшi у свiтi!
  Борман зазначив, хихикаючи:
  - Найсильнiшi, найсильнiшi у свiтi!
  Ось це справдi дiвки - що треба. I зiйшлися вони разом битися i посипалися iскри. I ось мечi схрестилися. I така жахлива рубка.
  Гiтлер ревнув:
  - Бiй продовжується, жорстокий бiй!
  Борман iз цим погодився:
  - Дуже жорстокий бiй!
  Майнштейн зазначив:
  - Але ж гарний!
  Роммель згiдно кивнув:
  - Естетика жiночих тiл - приголомшлива!
  Гiтлер перевiряв:
  - Добре! Все буде добре, я це знаю i нападаю!
  Борман вiдповiдно кивнув:
  - Все буде хокей!
  Гiтлер погодився:
  - Хокей завжди хокей!
  Обдуримо воротарiв,
  Забиваємо у ворота шайбу!
  Ось упала перша пiдрубана дiвчина. Їй одразу припалили розпеченим залiзом голу, круглу п'яту. Вона з ревом схопилася.
  i знову у бiй. А як красивi оголенi груди дiвчат з червоними сосками. Це просто супер. Такi дiвчата, найвищий iз класiв. Це просто супер.
  Гiтлер реве:
  - Ми знову в бiй пiдемо, за владу порад!
  Роммель пiдтвердив:
  - Ось саме за владу порад!
  I звiринець як розриветься. Ось це войовницi. I майже голi, що дуже гарно. i борються з великою жорстокiстю. Ось одна знову впала. I цього разу затихла
  надовго. I навiть розпечене залiзо її не оживило.
  Гiтлер вiдзначив iз смiшком:
  - Ми найгрiзнiшi бiйцi!
  I покаже свою мову.
  Мюллер додав:
  - Все буде в самому ажурi!
  Борман гаркнув:
  - За космiчний комунiзм!
  Роммель заперечив:
  - За арiйський!
  I всi хором як розсмiяються. Оце звiринець i справжнi фашисти.
  Гiтлер заспiвав:
  - Я фюрер, я фюрер, я фюрер, цап...
  Я всiх забобаю - паршивий осел!
  Отримають саме вiд Адi в п'ятак,
  Нарвуться на мiцний солдатський кулак!
  I кумедно так спiває цей фюрер. Це жорстока тварина. I фiгуральний садист. I що можна сказати про фюрера? Молодець!
  Гiтлер як водиться знову на бiлому конi.
  А дiвчата падають i затихають. I цiлi калюжi кровi розбризкалися. I безлiч слiдiв вiд босих нiжок. Такi червонi, точенi слiди. I це так гарно.
  А дiвчата рiзнi, бiлi, жовтi, червонi! I так вони б'ються - просто диво.
  Гiтлер взяв i заспiвав:
  - Всiх я вас зарiжу не жартома,
  Що я цар чи дитя?
  Борман дотепно зауважив:
  - Ти є цар!
  Роммель узяв i заспiвав:
  - Адольф Гiтлер вождь-месiя,
  Великий цар царiв!
  Мюллер прочiрикав:
  - Та вiн цар царiв!
  I знову як розсмiяється.
  Ось це фашисти - просто громили якiсь.
  А дiвчата гинув. Перевага, втiм, була у тих, що з помаранчевими плавками. Вони першими захопили iнiцiативу i зав'язка бою опинилася за ними. Ось це дiвчата - вищий
  пiлотаж страху та перемоги.
  Гiтлер ревiв на всю горлянку:
  - Я найсильнiший у свiтi тиран!
  Борман iз цим погодився:
  - Ти справдi найсильнiший!
  Мюллер пропищав:
  - За комунiзм арiйського розливу!
  Шпеєр цiлком логiчно зазначив:
  - Буде у нас комунiзм -
  Я в це вiрю!
  Гiтлер заспiвав:
  - Кипуча, могутня, нiким непереможна,
  Країна моя, Земля моя - ти найулюбленiша!
  Ось це справдi пiсня людожера на мажорний лад.
  А дiвчата все падають та падають. I гинуть одна за одною. Нарештi залишилися на ногах лише чотири дiвчини у помаранчевих плавках. I це круто.
  Гiтлер цього разу пiдняв великий палець вгору i промовив:
  - Ми милуємо!
  I на цьому все скiнчилося, для дiвчат.
  I знову бої. Цього разу б'ється одна дiвчина проти трьох хлопчикiв. Хлопчикам рокiв тринадцять-дванадцять. Вони ще сопляки. Озброєнi мечами. А у дiвчини
  i меч, i кинджал. Вона войовниця цього разу досвiдченiша i готова боротися. Ось це дiвчисько - просто супер. I у нiй колосальна агресивнiсть.
  Гiтлер реве:
  - Оце здорово! Такi бiйцi!
  Дiвчина i хлопчики тiльки в плавках та босонiж. Це звичайно зручно для бiйки. Хоча створює проблеми. Але битися вони будуть жорстоко.
  Борман реве:
  - Слава фюреру!
  Мюллер вiдповiв:
  - Третьому Рейху слава!
  I блисне очима.
  Звiринець знову укладає ставки. Вiн готовий битися чужими руками. Або босими ногами дiвчат. I це круто.
  По сигналi розпочався бiй. Хлопчики кидаються вперед. Дiвчина зустрiчає їх мечами. Ось перший хлопчик, який отримав рану, падає. Але тут же схоплюється.
  I бiй продовжується з новою силою.
  Гiтлер спiває:
  - Дiвчата бувають рiзнi,
  Але завжди чудовi!
  Борман iз цим погодився:
  - Завжди вони чудовi!
  Мюллер додав:
  - Особливо коли їм босi п'ята смажиш!
  Гiтлер прогарчав:
  - Я їх капiтально засмажу!
  Борман ревнув:
  - Ось це будуть тортури!
  Фюрер пiдтвердив:
  - Та тортури будуть! I дуже жорстокi!
  Мюллер прогарчав:
  - Ми всiх загасимо i заженемо в труну!
  Гiтлер ревнув:
  - Усi будуть у трунi - я це твердо знаю!
  Гiммлер буркнув:
  - I злетять вище сонця!
  Пiсля чого головний кат як засвистить. Але виглядав його свист дуже шкода. Важко повiрити, що цей iнтелiгент у пiснi - є головний кат Третього Рейху.
  Гiтлер логiчно зауважив:
  - Менi потрiбно бути крутiшим за всiх!
  Мюллер кивнув:
  - Ви i так крутiше за всiх фюрер!
  Дiвчина зарубала нарештi хлопця, так що вiн затих. I проти неї було двоє. Хлопцi стали задкувати. I їм пiд босi п'яти стали кидати запалене вугiлля.
  Пацани обпалювалися i скрикували. Ось це дiвчисько. I вона у жорсткiй атацi.
  Фюрер промимрив:
  - Слава часом комунiзму арiйською!
  I як розсмiяється. Ось це справдi жах.
  Ще один хлопчик падає. Йому маври припiкають босу п'яту. I пацан скрикує. I намагається схопитися, але вiдразу отримує мечем плашмя по головi. I затихає.
  Йому знову джгуть ще одну п'яту.
  Гiтлер же реве:
  - Я найкрутiший у свiтобудовi!
  I ось останнiй хлопчик стає перед дiвчиною навколiшки. I отримує полум'я мечем по головi. Втрачає свiдомiсть. Дiвчина ставить на нього свою босу ногу.
  Пiднiмає руки вгору i кричить:
  - Перемога!
  Пiсля чого чекає на команду вiд фюрера.
  Адольф Гiтлер цiлком логiчно зазначив:
  - Хлопчик став на колiна - значить злякався! Добий його!
  I повернув великий палець униз. Так було показано справжнiй бiй. I безжальний суд фюрера.
  Пiсля чого знову бiй...
  Цього разу битва крокодила та десятка хлопчикiв. Крокодил був людожером, i майже десять метрiв завдовжки. Хлопчакiв озброїли мечами. Вони були вiд десяти до чотирнадцяти
  рокiв. Фактично пущеними на забiй, кривавим монстром. I це, певна рiч, не зовсiм чесно.
  Адольф Гiтлер зазначив:
  - Буде все дуже круто.
  Борман помiтив:
  - Як i все у вас про фюрера!
  Адольф Гiтлер провiв:
  -Я Найстрашнiший звiр у свiтобудовi!
  Мюллер кивнув:
  - Ви звiр найстрашнiший!
  Майнштейн зазначив:
  - Все зробимо по крутому!
  Роммель погодився:
  - I дуже навiть по крутому!
  Гiтлер заспiвав:
  - Ми найкрутiшi у свiтi,
  Замочимо що проти у сортирi!
  Борман погодився:
  - Та замочимо! I це буде круто!
  Крокодил кинувся на своїх вiзавi. I з такою люттю. I першого ж хлопчика, що попався, - перекусив навпiл. I бризнула з пащi кров. Рептилiя смачно клацнула щелепами.
  Це був дуже жорстокий акт терзання дитини.
  Гiтлер ляснув у долонi i пискнув:
  -За нашу Перемогу!
  I як розсмiяється цей диктатор?
  Борман помiтив:
  - Ми вже перемогли всiх, кого тiльки могли, про величезний.
  Гiтлер ревнув:
  - Я найбiльший, я найкрасивiший,
  При цьому зовсiм не лiнивий!
  Борман пiдтвердив:
  -Ви сама працелюбнiсть фюрер! На вас треба дорiвнювати!
  Гiтлер заспiвав iз посмiшкою:
  - Менi немає рiвних на планетi,
  Це знають дорослi та дiти...
  Найяскравiший червоний колiр,
  Ми зустрiчаємо свiтанок!
  Гiммлер помiтив:
  - Це надто добра пiсня мiй фюрер!
  Гiтлер гаркнув:
  - I що?
  Головний кат Третього Рейху зазначив:
  - А ви великий злий!
  Гiтлер ревнув:
  -В Африцi розбiйник,
  В Африцi лиходiй...
  В Африцi жахливий,
  Бармалей!
  Гiммлер пiдтримав порив:
  - Вiн бiгає Африкою i їсть дiтей!
  Гiтлер буркнув:
  - Та дiтей! Це круто!
  Гiмлер проспiвав:
  - Вiрю весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму.
  I засяє сонце -
  Шлях осяявши комунiзму!
  Гiтлер як зареве i запустить у Гiммлера тiстечком:
  - Ти що спiваєш осляча голова!
  Головний кат Третього Рейху про булькав:
  - Це я пожартував про великий!
  Фюрер логiчно зауважив:
  - За такi жарти в зубах бувають промiжки!
  Гiммлер вiдзначив iз смiшком:
  - Ви як завжди маєте рацiю про найбiльшого з найбiльших!
  Тим часом крокодил перекусив уже четвертого хлопчика. Мечi дiти не могли завдати iстотної шкоди величезному крокодиловi-людожеру. Та його товсту
  шкуру i з автомата не пробити.
  Бiдолашнi дiти були приреченi на загибель.
  Гiтлер вiдзначив iз смiшком:
  - Ми найсильнiшi у свiтi, не лише своєю технiкою, а й лютiстю духу!
  Борман погодився:
  - Правильно про найбiльший!
  Геббельс, який ранiше мовчав, помiтив:
  - Мало що ризикне повстати проти нас! Це справдi наша колосальна сила!
  Гiтлер iз посмiшкою зазначив:
  - Повставати проти Третього Рейху - самогубно! Простiше вже зробити харакiрi!
  Геббельс кивнув i заспiвав:
  - Є сакура у кожнiй квартирi,
  А тим, хто не хоче жити у свiтi...
  Тим роблять - харакiрi!
  Гiтлер прогарчав:
  - Харакiрi, харакiрi - будемо ми мочити в сортирi!
  Борман кивнув:
  - Ви генiальнi фюрер!
  Тим часом крокодил перекусив уже сьомого хлопчика. I це було жорстоко та круто. Що вiзьмеш проти такої сили? А крокодила так просто не зупиниш.
  Що можуть мечi хлопчакiв виведених на забiй.
  Фюрер, видно маючи на увазi самого себе, заспiвав:
  - Ти правиш твердою рукою,
  Вища пекельна ти...
  Послав людей на забiй -
  Провiсник чорного лиха!
  Твоя посмiшка божевiльний смiх,
  I втiлення великих перемог!
  I вся почет фюрера пiдхопила:
  - Все, що ти хочеш, отримаєш один,
  Все що ти хочеш - ти ж пан!
  I ти йдеш упевнено
  - Не пам'ятаючи про тих,
  На чиїх мрiях розвiяних -
  Ти будував успiх!
  Геббельс вiдзначив iз посмiшкою:
  - Це генiально мiй фюрер!
  Гiтлер згiдно кивнув:
  - Звичайно генiально! I буде круто!
  Гiммлер зазначив:
  - Ви як поет набагато перевершує Сталiна, а як художник - Леонардо Давiнчi!
  Фюрер згiдно кивнув:
  - Зрозумiло перевершую! Я найгенiальнiший у свiтi!
  Мюллер пiдказав:
  - I у всесвiтi!
  Гiтлер вважав за потрiбне додати:
  - I в мегавсесвiтi!
  Майнштейн прорепетував:
  - Фюреру слава на вiки вiкiв!
  Борман погодився:
  - I нам також слава!
  Гiтлер про булькал:
  - Цiнi в людинi особистiсть,
  А не готiвка!
  Тим часом крокодил перекусив десятого хлопчика-гладiатора. I заходився жувати м'ясо. Ось це крокодил, та й монстр.
  Звiринець був дуже задоволений.
  Гiтлер знову заспiвав:
  По випаленiй рiвнинi,
  За метром метр...
  Йдуть Україною,
  Солдати гурту Центр...
  Перший крок уперед,
  I в рай перший другий,
  А кожен герой також горою,
  До раю потрапить перший другий,
  Перший другий, перший другий!
  Ну, а перед нами все цвiте,
  За нами все горить.
  Не треба думати з нами той -
  Хто все за нас вирiшить...
  Веселими чи похмурими
  Повернемося додому,
  Нареченi бiлявi
  Нагородою будуть нам!
  
  Все попереду, а нинi,
  За метром метр...
  Йдуть Україною солдати,
  Групи центрiв...
  
  Що потрапить пiд танки,
  Той зовсiм не мешканець,
  I Сталiну настане,
  Найсумнiший кiнець!
  
  Все попереду, а нинi,
  За метром мiр,
  Йдуть Україною,
  Солдати гурту цент!
  
  Солдат завжди здоровий,
  Солдат на все готовий...
  I пил як iз килимiв,
  Ми вибиваємо з дорiг,
  
  I не зупиниться,
  I не змiнити ноги...
  Сяють нашi обличчя -
  Виблискують чоботи!
  
  Все попереду, а нинi,
  За метром метр...
  Йдуть Україною,
  Солдати групи центр!
  
  I навiть якщо здохне,
  З нас кожен другий...
  Дiвча не усохне,
  Вiн просто герой!
  . РОЗДIЛ Љ6.
  Дарина ставала трохи бiльшою i дорослiшою. Її фiгурка формувалася, i вона з дiвчинки поступово перетворювалася на дiвчину та жiнку.
  Але все ще вона майже дитина, i працюватиме на будiвництвi мосту через Днiпро.
  Холодно, навiть учора пiшов мокрий снiг. А дiвчина босонiж та тюремнiй робе, з короткою спiдницею.
  Про неї здавалося забули i Боги, i люди, i партизани. Тiльки тупа праця до знемоги i тюремне паяння. Яка, втiм, науково обґрунтована i достатня, щоб мати сили працювати, i навiть зростати.
  Економiчне становище в Третьому Рейху стало краще, i годують порiвняно непогано.
  Але працювати доводиться багато. Тiло Дарiї вже загартувалося, але нудно, ось так працювати.
  I вона на ходу складає;
  Сергiй Ляхович здобув у боксерському поєдинку перемогу на Шеррон де Бiрсом. Вiн перестукав його по окулярах, i не пропустив нокаутуючий удар.
  I провiв перший захист титулу.
  Це призвело до деяких змiн у загальному графiку боїв. Замiсть обов'язкового захисту проти Чагаєва, Микола Валуєв та Сергiй Ляхович вирiшили спочатку провести бiй по об'єднанню титулiв у надважкiй вазi.
  Цей бiй i справдi був би дуже цiкавим. У Сергiя Ляховича лише одна поразка, у Миколи Валуєва i зовсiм сорок шiсть перемог поспiль. I вiн явний переможець.
  I призовий фонд за цей бiй для обох боксерiв рекордний десять мiльйонiв доларiв на двох.
  Бiй пройшов у США... На жаль, публiка була розчарована. Сергiй Ляхович травмував праву руку та злив усi дванадцять раундiв за очками. Але й Микола Валуєв не блиснув. I не змiг свого супротивника вiдправити нi в нокаут, нi навiть у нокдаун.
  Але титули об'єднав i зумiв здобути сорок сьому перемогу поспiль.
  Бiй iз Чагаєвим було перенесено. Потiм у Чагаєва виникло запалення i Валуєв провiв бiй з iншим, надто вiдомим суперником. I не надто переконливо здолав його по окулярах. А потiм бiй iз Султаном Iбрагiмовим. Дуже конкурентним виявився поєдинок. Багато хто навiть вважав, що Султан Iбрагiмов його виграв. Окремим рiшенням суддi все ж таки вiддали перемогу Валуєву. I вiн зрiвнявся з Роккi Марчiалi за кiлькiстю перемог поспiль - сорок дев'ять.
  Далi обов'язковий захист iз Русланом Чагаєвим... Але знову поєдинок зiрвався. I знову Руслан Чагаєв iз травмою та поза грою.
  Свiй ювiлейний п'ятдесятий бiй (якщо звичайно ж не вважати того, що один поєдинок Валуєва був оголошений таким, що не вiдбувся!) росiйський гiгант провiв проти Руїса. То справдi був повторний поєдинок. У першому Валуєв не переконливо перемiг роздiльним рiшенням суддiв. А тут другий бiй-реванш.
  Багато хто думав, що Микола Валуєв покращить свiй результат. I що буде круто ... Але знову росiйський гiгант виглядає не найкращим чином, i здобуває вельми спiрну перемогу за очками, i знову роздiльним рiшенням суддiв.
  Потiм ще бiй iз Холiфiлдом. Цей боєць - справжня легенда. Але йому вже сорок шiсть рокiв, i у його шанси нiхто не вiрить. А у Миколи Валуєва п'ятдесят перемог поспiль та жодної поразки. Вiн побив рекорд Роккi Марчiалi i володiє двома чемпiонськими поясами у надважкiй вазi.
  Знову бiй ... I знову Микола Валуєв насилу вимучив перемогу за очками.
  I також окремим рiшенням суддiв. Зате покращив свiй рекорд, п'ятдесят одна перемога - поспiль! Це погодьтеся - дуже круто.
  А ось ще й добровiльний захист проти Девiда Хея. Микола Валуєв уже з 1993 року не має жодної поразки. Ось вiн знову в бою.
  Знову поєдинок, де Микола-кувалда не блищить i поступається супротивниковi у швидкостi.
  Зате чудово тримає удар. Виявляє стiйкiсть. I в результатi суддi знову вiддають Миколi Валуєву перемогу, роздiльним рiшенням. I, звичайно ж, дуже спiрну...
  Але рекорд Роккi Марчiла оновлено. П'ятдесят двi перемоги поспiль.
  I суперник намiчається: Вiталiй Кличко, який хоче отримати вiдразу два пояси в об'єднавчому бою.
  Але переговори незабаром зайшли в глухий кут. Вiталiй Кличко бився iз Сосновським.
  А Микола Валуєв бився з Мореком, боксером мiцним, але багато разiв битим.
  I ця перемога Миколи Валуєва, вже п'ятдесят третя поспiль, виявилася непереконливою i знову без нокдауну i за очками, роздiльними рiшенням суддiв.
  Проте рекорд було оновлено. I Микола Валуєв уже шiстнадцять рокiв не знав поразок - рекорд для надважкої ваги. I п'ятдесят три перемоги поспiль - рекорд серед усiх вагових категорiй.
  А бiй iз Вiталiєм Кличком та об'єднання титулiв так i не вiдбувся.
  Миколи Валуєва знайшли в головi доброякiсну пухлину i вiн був змушений завершити боксерську кар'єру.
  За його пояси билися Девiд Хей та Володимир Кличко. I Кличко-молодший перемiг.
  А ось Микола Другий як боксер, який формально побив рекорд Роккi Марчiалi, i володiє двома поясами, i ще жодного разу не битий, був уже в чималiй славi.
  I замiсть "Єдиної Росiї" Микола Валуєв вирiшив створити свою власну партiю. Назвав його - "Великий стрибок". I зумiв сенсацiйно пройти до Держдуми у 2011 роцi. А потiм узяв участь у виборах президента 2012 року. I знову сенсацiя, друге мiсце та вихiд у другий тур проти Володимира Путiна.
  Оце так! Микола Валуєв став новою, яскравою, полiтичною зiркою. Народу набридли старi, полiтичнi повiї i вiн пiшов за новим полiтиком та боксером.
  Володимир Путiн правда змiг у другому турi здолати Миколу Валуєва, але його перевага виявилася зовсiм невеликою.
  А ось у комунiстiв через провал Зюганова стався переворот i новим головою КПРФ став Сергiй Удальцов.
  Це молода та енергiйна людина влаштувала справжню бурю проти Володимира Путiна. I хвилювання були дуже серйознi. Масовi зiткнення iз полiцiєю. Застосування палиць. Побиття та навiть жертви серед затриманих.
  Тож олiмпiада в Сочi виявилася зiрваною. Потiм в Українi пройшов майдан. Янукович був повалений. Путiн в умовах внутрiшньої нестабiльностi не захоплював Крим. I на Донбасi не було вiйни.
  Україна на чолi з Порошенком переживала пiдйом.
  Вiталiй Кличко, який перервав свою кар'єру у боксi, вирiшив повернутися.
  I ось йому вдалося нокаутувати Стiвенсона. I стати вчетверте чемпiоном у надважкiй вазi, повторивши рекорд Холiфiлда. Згодом Вiталiй провiв ще один захист проти Крiсса Ареоли. Такий бiй реванш i знову вiдправив супротивника у нокаут.
  Але потiм через завантаженiсть посадою мера Києва, таки змушений, був завершити свою славну кар'єру.
  Володимир Кличко, хоч i не цiлком переконливий, але змiг захистити свiй титул проти Тайсона Ф'юрi. А потiм нокаутував свого спiввiтчизника Глазкова. А далi провiв ще й захист проти Брайана. I побив рекорд Джо Луїса за кiлькiстю чемпiонських перемог.
  Але лишається ще один пояс. Який завоював Деноте Вайдер. Цей боксер унiкальний - вся кар'єра з одних нокаутiв. Цiлих сорок нокаутiв поспiль - це круто! А Володимиру Кличку вже сорок один рiк. I очевидно цей об'єднавчий поєдинок викликав колосальний iнтерес.
  I вперше вiд бою з Пiтером Володимир Кличко не безперечний фаворит.
  Але ось бiй iз Денотеєм. Обмiн нокдаунами. I все-таки перемога зрештою, хай навiть i роздiльним рiшенням суддiв Володимира Кличка.
  Так Володимир Кличко вперше у надважкiй вазi об'єднав усi чотири основнi пояси. I це унiкальне досягнення.
  Володимир Кличко провiв ще реванш iз Уайдером, змiг цього разу вiдправити його в нокаут, та показати, що вiк спорту не завада. Перемiг також Паркера.
  Але потiм усе вже восени 2018 року в сорок два роки програв Ентонi Джошуа у драматичному поєдинку.
  Це бiй був супер... Володимир Кличко бiльше чотирнадцяти рокiв не програвав, але Ентонi все ж таки зумiв взяти вгору i завоювати всi чотири пояси.
  Єдина втiха Володимира Кличкова, що його тезка Володимир Путiн теж вибори 2018 року програв. Причому перемiг не Микола Валуєв, на якого мода вже пройшла, а комунiст - Сергiй Удальцов.
  Причина поразки була в тому, що через падiння цiн на нафту та газ економiчний стан Росiї погiршився. А ефект вiд окупацiї Криму не мiг спрацювати. Тож стало все по-iншому. Знову повернулися комунiсти. I знову над Кремлем - Червоний прапор.
  Володимир Кличко, втiм, поновив кар'єру. Коронавiрусу у свiтi не було, i 2020 року великий боксер змiг побити Руїса-молодшого i знову стати чемпiоном свiту. Потiм вiн захистив вiд Руїса-молодшого свiй титул. Але бiй реванш знову опинився за Ентонi Джошуа.
  Володимир Кличко, який побив безлiч рекордiв знову оголосив про завершення кар'єри.
  Хоча йому вдалося встановити ще один рекорд - стати найстарiшим абсолютним чемпiоном свiту.
  I це також величезне досягнення.
  Потiм ще й Вiталiй Кличко провiв виставковий бiй iз Холiфiлдом.
  Свiт йшов своїм шляхом.
  Новим абсолютним чемпiоном свiту серед супертяжiв став Олександр Усiк сенсацiйно перемiгши Ентонi Джошуа. А потiм захистив проти нього титул.
  Але Володимир Кличко несподiвано восени 2022 року повернувся. I воював з Усiком, заради чергового рекорду.
  I цей бiй побив усi досягнення колишнi у драматизмi та течiї.
  I Володимир Кличко знову сенсацiйно перемiг. I знову заволодiв усiма поясами. I вчетверте став чемпiоном свiту.
  Воiстину у боксi героїзм немає вiку.
  Життя йде своєю чергою, але справжнi герої не старiють!
  . РОЗДIЛ Љ7.
  Олег Рибаченко вiв вiйну проти Єгипту. Росiйська армiя числом лише зростала у мiру поступу вглиб. Мiсцеве населення до них приєднувалося. I вiйська маючи бiльш досконалу зброю здобували перемогу за перемогою.
  Олег Рибаченко виглядав як дуже мускулистий та гарний пiдлiток рокiв чотирнадцяти. I тому бився босонiж, у шортах та з голим торсом.
  Хлопчик-термiнатор рубав солдатiв Єгипту мечами. Провiв млин i зрiзав голови моджахедам.
  Це дуже жвавий хлопчик.
  А в промiжках мiж боями юний воїн складав щось цiкаве.
  20 квiтня 1957 року. Цього разу зорельоти Третього Рейху летять до Сатурна. Вони повиннi облетiти навколо його кiлець. I п'ять великих зорельотiв
  стартують iз космодрому у пустелi Сахара. А сама пустеля стає дедалi меншою i її озеленюють.
  Виводять все новi сорти пшеницi та кормового фуражу. На планетi Земля давно не має голоду, i збирають рекорднi врожаї. I сонце навiть нiмцi намагаються взяти пiд свiй контроль. Ось, наприклад, встановлюють величезнi дзеркала, якi збирають променi та висвiтлюють ними полярнi райони Землi.
  Жити справдi стає краще. На березi Пiвнiчного, Льодовитого океану вже розпускаються першi гаї з кокосами та бананами.
  Ось уже дiти бiгають босонiж, свiжою травою, а зверху свiтять вiдбитi променi сонця.
  Фюрер хоче зробити в майбутньому на планетi Земля суцiльне лiто та вiчний день. I багато чого заради цього робиться. Ось уже новий Колiзей на десять мiльйонiв мiсць збудований i на ньому виблискують екрани та показуватимуть бої на гiгантських монiторах. Так, це дуже гарно.
  Майже кожна сiм'я має автомобiль. Але зараз переходять на електромобiлi. I вони такi крутi. I ось уже й виробляють мiнiатюрнi гелiкоптери для особистого користування. I вони такої форми - просто маленьке диво.
  Також у всесвiтньому Третьому Рейху виготовляються ноутбуки - класнi моделi. Причому найсучаснiших марок. Ось уже у виробництвi смартфони та стiльниковi телефони.
  Розвивається й глобальна мережа Iнтернету.
  Тобто Третiй Рейх на пiдйомi й прагнути експансiї. Оце круто. Освоюються планети. Ось уже на Мiсяцi збудованi цiлi квартали. I починається будiвництво
  мiстечка та на Марсi.
  I це чудово. Планета Земля перетворюється на квiтучий садок.
  Але сам Гiтлер? У цьому випадку цей диктатор манiяк i садить.
  Ось зараз хлопчика рокiв дванадцяти пiдняли за його наказом на дибу. I фюрер б'є його батогом, розриваючи засмаглу, гладку шкiру хлопчика.
  Капає зi спини хлопчика кров. Потiм двi дiвчини дiстають колодку та вставляють туди босi ноги хлопчика. Закрiплюють. Потiм на гаки
  вiшають гирi. Пацан реве вiд болю, його мордочка перекошена.
  Гiтлер балдеє вiд цього. Дiстає з камiна розпечений прут. I пiдносить його до босої, круглої п'яти хлопчика. Пацан реве i вiд больового шоку
  втрачає свiдомiсть. Дiвчата тут же на нього ллють крижану воду, i приводять до тями.
  А Гiтлер розпеченим прутом припiкає iншу п'яту. Вона в хлопчика кругла, рожевенька, вiдмита вiд пилу i трохи огрубiла.
  I як приємно втягувати нiздрями запах свiжого, нiжного м'яса. Вiд цього вiдчуваєш величезне задоволення. Ось п'ята у хлопчика пiдсмаженi.
  I ти дiстаєш з камiна щипцi з червоною вiд жару розпеченою п'ятикутною зiркою. I прикладаєш її до голих, засмаглих, мускулистих грудей дитини.
  I той, знову реве вiд дикого, жахливого болю. I запах паленої плотi стає сильнiшим. Хлопчик втрачає свiдомiсть. Цього разу больовий шок дуже сильний.
  Гiтлеру набридає мучити хлопчика. I вiн переходить на дiвчину рокiв двадцяти. Вона блондинка i дуже пишнотiла та красива.
  Для початку її смикають на дибу. Дiвчина волає i сiпається. Пiсля чого Адольф Гiтлер бере в руки батiг i починає її молотити.
  Красуня тремтить вiд ударiв. Гiтлер лупить з усiх сил, i нiжна шкiра дiвчини лопається, тече кров. Потiм вона затихає, знепритомнiвши.
  I дiвчата помiчницi ката ллють на неї крижану воду. А потiм бiснуватий фюрер пiдносить запалений факел до босих нiг, красунi-блондинки.
  Та знову скрикує.
  А справжнiй шедевр i пiк тортур, коли Адольф Гiтлер дiстає з камiна червонi вiд жару щипцi. I пiдносить їх до оголених грудей дiвчини. I починає у
  її видирати червонi соски. I та так волає вiд болю та приниження. I такий чутний приємний запах смаженого м'яса. Це просто невимовна насолода.
  Гiтлер верещить, i скеляє явно вставнi зуби. Йому так подобається мучити гарних дiвчат. Та й хлопчикiв також.
  Гiтлер навiть наспiвує:
  - Люблю додати i вiдiбрати я,
  Люблю додати i вiдiбрати...
  Але щоб з носом вас залишити,
  Менi нiс доводиться мiняти!
  Ось це справдi бiснуватий фюрер. Дiвчину помучив капiтально.
  Потiм йому привели гарненького свiтловолосого хлопчика рокiв чотирнадцяти, пов'язаного з пiдпiллям. Жити на планетi Земля стало краще, але хоч нечисленне,
  але партизанський рух ще помер. Ось цей пацан Сергiйко теж намагався здiйснювати диверсiї.
  I Гiтлер, зрозумiло, був радий його зазнати жорстоких тортур. З хлопчика зiрвали одяг i оголили мускулисте та засмагле тiло.
  Жiнки-кати навiть облизнулися вiд задоволення, що їм доведеться катувати такого гарненького та симпатичного пiдлiтка.
  Гiтлер, який любив процес тортур це теж завело. I всесвiтнiй злочинець номер один рикнув:
  - На дибу його!
  Голого, засмаглого, гарного, свiтловолосого хлопчика потягли мiцнi дiвчата-кати на дибу. Вони заломили йому руки i зв'язали. Пiддiли гачок.
  I стали пiднiмати хлопця нагору. Руки Серьожки вивернулися, i вiн став нахилятися. Його м'язова спина вигиналася. Дiвчата-кати смикнули хлопця
  за плечi. I вiн зiтхнувши перекрутився в плечах. I встав рiвно.
  Фюрер наказав:
  - До стелi його!
  Хлопчика стали пiднiмати вгору. Його гарне, дитяче, але вже формуюче обличчя пiдлiтка перекосило вiд болю. А босi, з гладкою шкiрою, м'язовi ноги сiпаються.
  Ну, це ще лише початок. Ось пацана пiдняли вище до стелi зведеного примiщення. Мотузка натяглася.
  Гiтлер командує:
  - Вiдпустити!
  I мотузку вiдпускають. Тiло хлопця падає вниз. I лише у самої пiдлоги мiцна мотузка знову натягується. I хлопчик скрикує вiд дикого болю в плечах i руках.
  Вона пронизує його до самої потилицi.
  Гiтлеру це дуже подобається i вiн, потираючи досить руки, реве:
  - За маркiза де Сада!
  Хлопчик виє. I фюрер бере в руки залiзний прут i б'є хлопця по босих ногах. Той пищить вiд страждань. Залiзний прут важкий i фюрер швидко втомився.
  Вiдклав його i взяв у руки смолоскип. I як опалити хлопцевi мускулистий бiк. Той знову реве вiд страждань.
  Фюрер наказує:
  - Пiднiмiть його до стелi!
  I знову хлопця пiднiмають. Ось ця жорстока розвага злочинця номер один.
  Втiм, поки що з тортурами закiнчувати. Зв'язки з днем народження тирана влаштовуються бої гладiаторiв. Ну, що це ще можна подивитися.
  Фюрер залишає тортур пiдвалу i пiднiмається на лiфтi. I це дуже здорово.
  Ось вiн у своїй iмператорськiй ложi спостерiгає за битвами у колiзеї.
  I з ним його почет.
  Дивитись є що.
  Ось вибiгають на ринг цiла дюжина дiвчат. Вони майже голi в одних лише плавках червоного кольору. Дiвчата красивi, свiтловолосi та засмаглi.
  Вони кланяються на всi чотири боки. У них в руках мечi та щити. Так чудово видовище. Особливо якщо врахувати, що дiвчата виблискують червоними сосками.
  I це взагалi прикол - супер.
  Фюрер облизнув губи i буркнув:
  - Я найкрутiший у свiтi!
  Борман поправив бiснуватого диктатора:
  - Ви найкрутiший у всесвiтi!
  Гiтлер вiдзначив iз смаком:
  - Такi п'ята як у цих дiвчат було б приємно пiдсмажити вогником!
  Мюллер кивнув:
  - Це правда мiй фюрер!
  Ось на арену вибiгла ще дюжина дiвчат. Вони також оголенi й у одних плавках, лише цього разу бiлого кольору. теж засмаглi, мускулистi, свiтловолосi.
  Загалом чудовi дiвчата. На них можна ще довго милуватися. I їхнi полуничнi соски такi спокусливi. А голi, круглi п'ята, коли дiвчата
  вбiгають так i миготять.
  В естетичному планi дiвчата у ролi гладiаторiв гарнi. I це дуже круто.
  Фюрер вiдзначив iз посмiшкою:
  - Оце буде видовище.
  звiринець став укладатися ставки. Справдi, дiвчата тут чудовi. I навiть шкода, що вони гинуть. I це навiть якоюсь мiрою телицi класу супер!
  Фюрер взяв i заспiвав:
  Дiвчата бувають рiзнi,
  Навiть iнодi заразнi...
  Але всiм однаково хочеться,
  На палицi закрутитися!
  Мюллер вiдповiдно кивнув:
  - Та хочеться мiй бiснуватий!
  Гiтлер огризнувся:
  - Хто бiснуватий?
  Мюллер вiдзначив iз посмiшкою:
  - Ви є бiснуватий i одержимий царю!
  Фюрер згiдно кивнув:
  - Та я великий цар!
  Борман зазначив iз посмiшкою:
  - Великий цар царiв!
  Гiтлер кивнув з усмiшкою пiранiї:
  - Я є цар царiв i пан панiв!
  Пролунав гонг та сигнал до бою. I з новою силою розгорнулася битва. Дiвчата зiйшлися разом i почулися удари мечiв по металi.
  Ось їхнi босi нiжки так i миготiли iз засмаглою шкiрою.
  Гiтлер уявив собi, як вiн їх катує. I йому вiд цього стало так приємно. Ось це бiснуватий диктатор.
  Що можна сказати про цього садиста?
  Шпеєр вiдзначив iз смiхом:
  - Ви мiй фюрер сама досконалiсть!
  Гiтлер вiдзначив зiтхаючи:
  - На жаль, я смертний!
  Шпеєр помiтив iз посмiшкою:
  - Є з цiєї нагоди анекдот. Монах з ревом: ми всi помремо брати. Але тут побачив Людовiка чотирнадцятого, вiдомого ще як король-сонце. I тодi чернець
  одужав: ми майже всi помремо брати!
  Фюрер помiтив iз посмiшкою:
  - Ех знайти б лiки для безсмертя!
  Шпеєр iз посмiшкою проспiвав:
  Безсмертя з давнiх-давен,
  Шукав людина дивною метою...
  У релiгiях стародавнiх книг,
  I суворих науках минулих часiв!
  Борман iз задоволенням пiдспiвав;
  Їм рухав не лише страх,
  Але також бажання побачити весь,
  Побачити свiтанок, почути вiдповiдь
  До вершин небачених знань зробити крок!
  Ось упала перша тяжко поранена дiвчина в бiлих плавках. Їй припалили маври босу круглу п'яту, i дiвчисько одразу ж схопилося. I кинулась у бiй.
  Поки що жертв було небагато. Дiвчата прикривалися щитами, i не завдавали великої шкоди одна однiй. Було цiкаво дивитися як їх засмаглi,
  м'язовi тiла починають блищати вiд поту. Ось це дiвча.
  Майнштейн зазначив:
  - Це войовницi класу супер!
  Гiтлер iз цим погодився:
  - Та майже супер, але надто обережнi!
  Борман помiтив iз усмiшкою тигра:
  - Намагатися дiвчат дуже приємно! I це таке задоволення!
  Фюрер згiдно кивнув:
  - Та це велике задоволення!
  I як вiзьме та розсмiяється. I давай реготати як схиблений! I ще кремом у своє оточення жбурлятися.
  А тут ще й Герман Герiнг у танець вступив.
  I теж як закричить:
  - Ми найсильнiшi у свiтi,
  Ворогiв усiх замочимо у сортирi.
  Не вiрить Вiтчизна сльозам,
  Ми злим олiгархам - дамо по мiзках!
  Гiтлер з оскалом зубiв, рикнув:
  - А ти сам не олiгарх?
  Герiнг визволив свинею:
  - Звичайно ж нi,
  Дайте менi вина та пачку цигарок!
  Фюрер розреготався i проревiв:
  - Якщо ти потрапив на тiвi,
  Ти дерзай, ти зiрка...
  Ну, давай народ здивуй!
  Борман помiтив iз усмiшкою:
  - У Нiмеччинi можна все,
  Але ж жити не можна!
  Гiтлер проревiв з люттю:
  - Нi! Жити можна! Це вам не можна пити!
  I як розсмiяється. Наче буйно схиблений.
  А дiвчата тим часом борються i показують свiй вищий бойовий клас. Ось одна впала. I незважаючи на те, що їй припалили босу круглу п'яту, не змогла пiднятися.
  Маври її дали спокiй. Це вже фюрер вирiшуватиме милувати їх чи вбивати.
  А Гiтлер ревнув:
  - Морок пекло насунувся на мiсто,
  У тiнях хмари ховаються вдома.
  Затягнувши гострий молот -
  По вулицях крокує Сатана!
  Борман iз захопленням проревiв:
  - Ви фюрер вищий за Сатану!
  Гiтлер про булькал:
  - Я, звiсно, вище!
  Мюллер iз посмiшкою зазначив:
  - Ви найвищий iдеал!
  Фюрер взяв i заспiвав:
  - Двi тисячi рокiв вiйна,
  Вiйна без особливих причин
  Вiйна справа молодих,
  Лiки проти зморшок!
  Мюллер iз цим погодився:
  - Вiйна - це лiки проти зморшок!
  Гiтлер цiлком серйозно запитав:
  - А коли буде створено елiксир безсмертя?
  Гiммлер впевнено заявив:
  - Швидше, нiж ви вважаєте фюрер!
  Борман зазначив iз посмiшкою:
  -Без вам може спалахнути неабияка боротьба за владу!
  Гiтлер кивнув:
  - Герiнг уже не надто здоровий, i скоро загнеться. Зайва вага не сприяє здоров'ю. Треба подумати про iншого наступника!
  Мюллер зазначив, знизуючи плечима:
  - Це має бути ваш син про великий!
  Фюрер згiдно кивнув:
  - Правильно! Але поки що потрiбно знайти одного i найбiльшого!
  Гiммлер заспiвав з енергiєю:
  - Наша справа - вiнець ведений,
  Не має кiнця та початку...
  Не прийде нам кiнець,
  Не злетить фюрер наш iз п'єдесталу...
  Життя пiде за пагорбом,
  Не записуючи Землю в калiки,
  Будуть онуки потiм -
  Третiй Рейх правитиме навiки!
  Гiтлер згiдно кивнув:
  - Ось цей розклад якраз на мене!
  Вже троє дiвчат втратили можливiсть рухатися. Двi з них у бiлих плавках, а одна у червоних. Але двобiй явно затягувався.
  Фюреру стало нудно. I вiн наказав кидати пiд босi нiжки дiвчат розпеченi вугiлля. I тi падали, i пiдпалювали босi, рожевi п'ята.
  Дiвчата скрикували та ойкали. I такий приємний запах паленого м'яса.
  Гiтлер заспiвав:
  -Один два три! На частинi розiрви!
  Гiммлер iз цим погодився:
  - На частини розiрви та зiтрi!
  Фюрер ревнув:
  - Диявол тут, Диявол там,
  Життя як смерть, суцiльний обман!
  Мюллер iз цим погодився:
  - Смертi немає!
  Борман про булькал:
  - Чорний ворон, у виглядi смертi,
  Жертву чекає опiвночi!
  Гiтлер взяв i заспiвав:
  -Ви менi, не повiрите,
  А може не зрозумiєте...
  У космосi страшнiше,
  Чим навiть у Дантiвському пеклi!
  Ось летимо в парсекiв рай,
  Ми на зорельотi,
  Обганяючи кварки на скаку!
  Дiвчатам доводилося все туго. Все частiше вони падали i не могли пiдвестися. Загалом перевага перейшла до красунь з червоними плавками.
  А так цицьки у дiвчат дуже навiть червонi.
  Гiтлер взяв i ревiв:
  - Я найсильнiший у свiтi,
  Вiдкрив що двiчi по два чотири!
  Борман ревнув:
  - Ти великий, ти герой!
  Обклала тебе зоряна хвороба!
  Мюллер заспiвав:
  - Зiрок цих брати як риби у ставках,
  Досить на всiх з лишком...
  Якби не фюрер, ходив би тодi,
  Теж героєм!
  Якби не фюрер, ходив би тодi,
  Класним героєм!
  Гiтлер ревнув на всю горлянку:
  - Я найбiльший у свiтi,
  I всiх замочу у сортирi!
  Борман ревнув:
  - Мочити у сортирi, мочити у сортирi!
  Фюрер пiдтвердив:
  - Та й у сортирi! Ми всiх ворогiв знищимо!
  Ось такий бiснуватий Адольф. Ну, нiчого його ще вилiкують. Хоча горбатого лише могила виправить. А тим часом... А тим часом залишилося лише три дiвчини у червоних плавках i вони поклали останню в бiлих.
  Бiй завершився. I тепер усе залежало вiд милосердя фюрера. Гiтлер цього разу вирiшив все-таки дiвчат не добивати.
  I пiдняв великий палець руки нагору.
  Що загалом у публiки викликало схвалення.
  Перший поєдинок закiнчився. А ось на арену вийшло чотири хлопчики. Їм було рокiв дванадцять-тринадцять на вигляд. Вони засмаглi, сухi та жилистi.
  В руках у них мечi та щити. Чотири хлопчики вклонилися ложу, де сидiв фюрер зi своєю свитою. А потiм i зал. Вони юнi гладiатори були лише у чорних плавках та босi.
  Хлопчики засмаглi та м'язовi. Фюрер представив як їх б'ють батогом i вiдчув збудження. От добре було б їх помучити.
  Проти дiтей вивели вельми великого тигра-людожера. Вiн був iз iклами, i досить сильний. Шансiв у хлопчакiв проти тигра було небагато. Та й зброя: короткий меч i
  щит не найкраще.
  Видно було на монiторi, коли хлопчикiв показали крупним планом, що мордочки у них зляканi.
  Фюрер зазначив:
  - Бiй пiде непогано, що й казати!
  Борман пiдтримав бiснуватого диктатора:
  - Ми повиннi хлопчакiв, дуже мiцно бити!
  Гiтлер про булькал:
  - Хлопчикiв, хлопчикiв, хлопчикiв лупити!
  Хлопчикiв, хлопчикiв, хлопчикiв лупити!
  Звiринець укладав ставки. Здебiльшого ставили очевидно, на тигра. Вiн великий i досвiдчений людожер. Хлопчаки нагадували скорiше жертву.
  I ось звучить гонг. Тигра спускають iз ланцюга. I вiн кидається на хлопчикiв. Тi намагаються рубати мечами i вiдскакувати. Але звiр уже досвiдчений i збиває першого
  дитини, перекушуючи йому ногу.
  Гiтлер ревнув:
  - Десь на Камi, ми не знаємо самi!
  Десь на Камi, матiнки-рiки!
  Топали ногам, фрицi чоботами!
  А побити кропиву точно не змогли!
  I звiринець розреготався. Особливо коли тигр став рвати хлопця на частини. I це треба сказати грандiозно.
  Гiтлер ревнув:
  - Ми стрибаємо по калюжах,
  Ногами снiг прасує.
  А потiм у Тихий, Тихий океан!
  Борман про булькал:
  - У найтихiший океан!
  Гiтлер прогарчав на всю горлянку:
  - А я буйний!
  Мюллер погодився:
  - Ти найбiльший у всесвiтi фюрер!
  Тигр порвав другого хлопчика на частини, i як розплакатися... Ось це справдi монстр пекла.
  Гiтлер ось узяв i заспiвав:
  Чекає трьох ликий монстр пекла,
  Пекла ворiт...
  Людський ворон стада,
  Диким криком нас кличе!
  Борман пiдхопив:
  - Дике свiтло багать,
  I могильне виття...
  Армiя ослiв -
  Фюрери ми з тобою!
  Гiтлер ревнув:
  - Фантому геть!
  Борман iз посмiшкою зазначив:
  - Ми найсильнiшi у свiтi...
  Фюрер про булькал:
  - Не смiття пiдмiсти у квартирi!
  Мюллер агресивно зазначив:
  - Усiх зарiжемо!
  Ось тигр порвав i третього хлопця. I це справдi круто. Жорсткий та агресивний цей хижак. Нiчого не скажеш. Але тигр це лише тварина.
  А ось тут звiрi гiршi за будь-яких представникiв природної фауни.
  Гiтлер зазначив, скелячи зуби:
  - Я найстрашнiший i найлютiший звiр!
  Борман хихикнув i в'якнув:
  - Людина вона iстота грiшна,
  I кат-вбивця сам не знав...
  Що вiн у руки Бога неземного
  Iсусу цвяхи заганяв!
  Фюрер агресивно зауважив:
  - Людина в безвiр'ї нещасна,
  Жити в грiховнiй хтивостi не можна...
  Тому що Гiтлер бог жахливий,
  I всесвiту суворий вiн суддя!
  Борман зiтхнув:
  - Ви чудовi фюрер!
  Гiтлер зазначив:
  - Я дикий кабан!
  Мюллер поправив:
  - Швидше слон!
  Тигр добив останнього хлопця. I тепер iз задоволенням пожирав м'ясо. Ось це справдi з монстрiв монстр.
  Гiтлер зазначив:
  - Давайте ведiть тигра. Наступний бiй.
  У наступному бою боролися двi дiвчини. Одна була рудою мастi з тризубом та мережею. Друга мала в руках меч середньої довжини та невеликий щиток, будучи бiлявкою.
  правда можливо фарбованою. Адольф Гiтлер дуже любив дiтей i жiнок зi свiтлим волоссям i йому їх пiдфарбовували. Загалом фюрер був витончений садист.
  Йому дуже подобалося гарненьким хлопчикам i дiвчатам приживати п'ята. I це справдi звiрi. А фюрер: претендує на роль лева - сумiш лисицi зi свинею.
  Гiтлер вiдзначив iз задоволеними видом:
  - Тепер бiй сподiваюся буде цiкавим?
  Борман кивнув:
  - Навiть дуже цiкавий мiй фюрер!
  Дiвчата були засмаглi та мускулистi. Майже голi, тiльки в плавках i босонiж. Дуже сексуальнi войовницi. На таких можна довго дивитися та милуватися.
  Фюрер зазначив:
  - Та це ще видовище!
  Мюллер проворкував:
  - Ми найсильнiшi у всесвiтi фашисти!
  Гiтлер ревнув:
  - I найсильнiше у свiтобудовi!
  Ось знову звiринець укладав ставки. Тепер войовницi були практично на рiвних. Так що результат бою не зрозумiлий. Так що ставки роздiлилися - п'ятдесят на п'ятдесят.
  Або майже порiвну.
  Гiтлер вiдчував вагання на кого ставити. Тут вся краса подiбних боїв, що результат їх заздалегiдь не вiдомий. I може взяти вгору будь-яке чортiвня.
  А спiввiдношення сил близьке. Обидвi дiвчата навченi, але у справi їхнiй фюрер не бачив.
  Повагавшись, бiснуватий диктатор все-таки зробив ставку на руду. Та йому здалося трохи спритнiше. Та й мережа, якщо нею добре володiти, дуже небезпечна рiч.
  Борман зазначив:
  - Дiвчата вже мають досвiд! Бiй буде чудовим!
  Гiтлер похмуро помiтив:
  - Це краще, нiж коли тигр пожираємо хлопчикiв!
  Борман здивувався:
  - Вам їх шкода про великий?
  Фюрер вiдповiв:
  - Трохи да! Вони гарнi хлопчики... Хоча гарну дитину так приємно мучити i катувати!
  Мюллер зазначив:
  - Ми вам завжди постачали найкраще м'ясо для тортур!
  Гiтлер помiтив iз посмiшкою тигра:
  - Я так люблю катувати та мучити гарних хлопчикiв та дiвчат. Не кожен зрозумiє, яке це задоволення!
  Борман зазначив iз посмiшкою:
  - Маркiз де Сад це розумiв!
  Фюрер погодився:
  - Маркiз де Сад був великий чоловiк!
  Гiммлер запропонував:
  - Може, пам'ятник поставити маркiзу де Саду?
  Гiтлер пожвавiшав i кивнув:
  - Ось це найрозумнiша iдея!
  Пролунав сигнал гонгу. I почався жорстокий бiй. Точнiше дiвчата загребаючи босими, точеними, дуже витонченими та засмаглими нiжками стали зближуватися. I це виглядало
  трохи моторошно.
  Руда пiдкрадалася безшумно. Її напарниця тримала напоготовi меч. Ось руда войовниця взяла й кинула сiтку. Вона це зробила швидко, нiби майнула блискавка.
  Блондинка, проте, встигла вiдскочити. I мережа ляснулася повз. Руда дiвчина кинулася в нiй, але блондинка її зупинила i навiть подряпнула мечем по грудях.
  так покинула тризуб, але вiн був вiдбитий.
  Борман зазначив:
  - Перший раунд виграла блондинка!
  Гiтлер жорстко помiтив:
  - Курчат по осенi рахують!
  Майнштейн цей найбiльший стратег Третього Рейху зауважив:
  - Зав'язка бою дуже важлива! Особливо якщо ця морська битва!
  Фюрер зазначив:
  - Це вiрно... Але бувають приклади, коли i пiсля початкових невдач, армiя збирається з силами i перемагає.
  Борман з ентузiазмом заспiвав:
  -Приємно жити серед вогню та диму,
  I чути, як стрекоче кулемет...
  Веди ти наш фюрер непереможний,
  Вперед, уперед, уперед!
  Мюллер з ентузiазмом пiдхопив:
  - Коли снаряди рвуться вдень та вночi,
  Швидше йдуть чини та ордени.
  Нехай над свiтом люто гуркоче,
  Вiйна, вiйна, вiйна, вiйна!
  Тим часом руда миготить голими п'ятами i махаючи тризубом пiдхопила мережу. I спритно метнула. Боса нога бiлявки заплуталася. I руда подряпнула її тризубом.
  Але блондинка таки вивiльнилася. Обидвi дiвчата вступили у бiй. Руда била своїм знаряддям. Але блондинка змогла знову поранити свою опонентку. Та вiдскочила.
  Блондинка намагалася переслiдувати. Але руда потрапила їй по голiй нозi тризубом, i бiловолоса красуня захромала. Тепер руда змогла її обiгнати i знову
  пiдхопити мережу. Блондинка все-таки подряпнула свою вогняну суперницю по спинi. Залишила червону смугу.
  Але Руда вирвалася вперед. I розгорнулася шпурнула мережа. Цього разу блондинка надто вже захопилася. I капiтально заплуталася. I чим бiльше вона трималася,
  тим бiльше заплутувалася. Руда приготувала свiй тризуб, готова завдати сильного удару.
  Вона подивилася на ложi Гiтлера.
  Фюрер гукнув:
  - Припiйте бiловолосу п'яту!
  Мавр пiдскочив, i гола кругла п'ята дiвчини стикалася з розпеченим залiзом. Блондинка скрикнула. I рубала по сiтцi мечем, розрiзала комiрки.
  Руда кидалися на неї з тризубом, але блондинка змогла ухилитися, i встромила меч у рельєфний прес своєї вогняної супротивницi. Пробила живiт i вiстря вийшло через
  спину. Руда завивала i впала на спину, i меч iз неї вилiз. Вона перекрутилася i знову накинулася на свою супротивницю. В агонiї руда вдарила тризубом iз великою силою.
  Хоч блондинка i парирувала удар щитом, але той розлетiвся пiд вiстрями, i на руцi войовницi з бiлим, як снiг, волоссям залишилися ранки, а сама вона була збита з нiг.
  Руда завдала ще одного удару цього разу на шию. I влучила. Але блондина встигла знову кинути мечем у живiт i навскоси пробивши i груди. Так що лезо меча вийшло i
  через лопатку.
  Звiринець хором охнув.
  Обидвi дiвчата зазнали смертельних поранень i затихли. Навiть коли їм знову припалили розжареним залiзом п'яти не зреагували.
  Фюрер розпорядився:
  - Поховати дiвчат i вiддати почестi! Вони билися до кiнця!
  Борман вiдзначив iз пiдлабузницькою усмiшкою:
  - Ви як завжди мудрi про мiй фюрер!
  Гiтлер зазначив:
  - Я ще милостивий i милосердний!
  Ще новий бiй... Цього разу вийшов цiлий десяток хлопчикiв. Пацани були рокiв тринадцяти-чотирнадцяти i досить мускулистi. Вони вийшли битися в плавках, майже
  голi. Взуття неповнолiтнiм гладiаторам, як i жiнкам мати не належить. Озброєнi вони були списами та кинжалами.
  Пацани вклонилися ложу фюрера, та був i iншi чотири сторони.
  А ось їх вiзавi - це значних розмiрiв розлючений носорiг. Навiть маври вiдскочили убiк. I бiй почався одразу не по сигналу.
  Фюрер зазначив:
  - А менi так бiльше подобається!
  Носорiг налетiв на хлопчикiв i почав їх з великою люттю топтати. I пiддягати рогом. Хлопчаки кололи його списами, i намагалися втримати монстра.
  Носорiг кидався на них i пробував бодай.
  Сили були нерiвними. Монстр мав занадто товсту шкiру, i важимо двi тонни. Куди вже проти нього.
  Гiтлер зрозумiвши це, зазначив:
  - Не надто цiкавий виходить поєдинок!
  Борман помiтив iз посмiшкою:
  - Але ж драматичний!
  Фюрер прогарчав:
  - Не драма не комедiя, а особиста трагедiя!
  Мюллер запропонував:
  - Може в карти зiграємо!
  Гiтлер взяла i заспiвав:
  - Ну що сказати, що сказати,
  Влаштованi так люди...
  Бажають знати, бажають знати,
  Бажають знати, що буде!
  Борман помiтив:
  - Ми такого досягли, що наша слава не забудеться у вiках!
  Носорiг наздоганяв хлопчакiв i їх топтав. Або бодай. Звичайно, людей носорiг не їсть, але це типовий убивця. Йому ще й пiдмiшали збудливого зiлля.
  На неабияке це створiння.
  Гiтлер заспiвав з ентузiазмом:
  - Носороги, носороги,
  Загострiть свої роги!
  Борман вiдзначив iз смiхом:
  - Цей рiг суцiльна дуель зi смертю!
   Мюллер вiдповiдно кивнув:
  - Ви є елiта суспiльства!
  Носорiг продовжував шматувати супротивникiв. I це було з його боку жорстоко. Хлопчики гинули один за одним, лилася кров.
  Фюрер згадував як у першу свiтову вiйну вони допитували французького хлопчика рокiв чотирнадцяти. Ось тодi Гiтлер уперше пiдпалив пiдлiтку п'яти.
  I вiдчув нiздрями запах свiжого смаженого м'яса. I це було таке задоволення. I так збудився тодi майбутнiй тиран. А потiм вiн пiдсмажив п'ята i дiвчинi.
  Тодi Гiтлер i вiдчув, яке збудження та пристрасть дає тортури. I як це все приємно.
  А ось зараз носорiг рве беззахисне, мускулисте тiло хлопчакiв. I як це бiснуватого тирана заводить. Дуже навiть заводить та збуджує.
  Гiтлер з ентузiазмом заспiвав:
  Ламати, трощити i рвати на частини,
  Ось це життя, ось це щастя...
  Ламати, трощити в Адольфа владу,
  Всiх вирiшити, у моїй є влада!
  Борман зазначив:
  - Якi ви мудрi та оригiнальнi мiй фюрер!
  Носорiг тим часом затоптав останнього хлопця. Зламав йому руки та ноги. Всi пацани поваленi, але ще живi, корчать у нестерпних муках.
  Гiтлер жорстко наказав:
  - Ну, добре добийте їх, щоб не мучили. Нам калiки не потрiбнi!
  Мюллер запитав:
  -А З носорогом що робити?
  Фюрер байдужим тоном вiдповiв:
  - Нехай живе - переможцiв не судять!
  Борман вiдзначив iз сумною усмiшкою:
  - А ось програли ще як судять мiй фюрер!
  Гiтлер цiлком логiчно зауважив:
  - А я не програю... У мене везiння та небесна правиця веде до мети! Тож спробуємо жити дружно!
  Майнштейн зазначив:
  - Не тiльки везiння, а ще й умiння!
  Фюрер кивнув i зазначив:
  - Наша армiя найумiлiша i найкрутiша у свiтi!
  I оточення фюрера проспiвало:
  - Наша сила - наш кулак,
  Нехай у свiтi править страх!
  Гiтлер додав, стукнувши кулаком по столу:
  - Править страх!
  . РОЗДIЛ Љ8.
  Поки Третiй Рейх воює гарнi дiвчата з Червоної Армiї, i вiдновлюють з руїн країну.
  Кiнець жовтня вже повалив снiг. Дiвчата працюють босонiж i лише трусиках. Адже вони дуже працелюбнi та спортивнi.
  Копає собi з великою енергiєю лопатами.
  Як бджiлки iшачат...
  Оленка чиє мускулисте тiло не знає втоми не тiльки копає, працюючи з великою силою лопатою, а ще й складає;
  Пiсля смертi Тамерлана в 1405 роцi його наступником був оголошений правнук Мухаммед Джахангир. Вiн був ще хлопчик рокiв дев'яти, i мав регент. I стала Оленка, щоб правою рукою Тамерлана, а потiм стала його першою дружиною.
  Вiчно юна дiвчина була вiдьмою мала колосальну силу. I вона стала фактичною правителькою iмперiї великого полководця.
  Оленка - це дiвчина-богатир поки що пов'язана з веденням вiйни з рiзного роду сатрапами Тамерлана.
  Ось її перша велика битва.
  У ворога досить велика армiя. Але Оленку - це не бентежить.
  Ось вона особисто веде бiйцiв до атаки. А разом iз нею команда з вiдьом, що поклоняються Всемогутньому Боговi Роду.
  Ось Оленка змахує мечами, проводить прийом - млин i зрубує голови моджахедам.
  Войовниця свистить ... Ворони непритомнiють i пробивають верхiвки голеним воїнам бунтiвникiв.
  Оленка кинула босими пальчиками нiжок бумеранг, зрiзаючи голови, бойовикам i заспiвала:
  -Я Велика султанша,
  I в боях отаманша!
  Анюта теж рубає ворогiв. Зрiзає їм голови, вiдьми своїми мечами.
  А потiм босою нiжкою як метне щось забiйне.
  I заспiває:
  - Усi ми можемо,
  Ми крутi...
  Обережно -
  Ми босi!
  I пiсля цього дiвчина вiзьме та покаже свою довгу мову.
  Далi в супротивника плюне i пiдморгне сапфiровими очима.
  Б'ється i руда Алла. Її мiдно-червоне волосся надає дiвчинцi подiбнiсть iз смолоскипом олiмпiйського чемпiона.
  Її мечi проводять прийом - метелик.
  Потiм босi пальчики спокусливих нiжок метають отруйнi голки, що пробивають ворогiв.
  Алла взяла i заспiвала:
  - Вiрю ми будемо всiх сильнiшими,
  Чи стане знищений у попiл лиходiй!
  Марiя також бореться. Її мечi наче лопатi швидкiсного вертольота. Так усi безжально зрiзають.
  I гола п'ята пiдкидає вибуховий пакет iз руйнуванням.
  Войовниця Марiя заспiвала:
  Бачиш у небi затемнення,
  Це дiвчаток знамення!
  Олiмпiада теж б'ється. Її мечi немов променi маяка подовжуються. I зрубують ворогiв наповал.
  Гола п'ята дiвчинки пiдкинула важку бомбу, i войовниця заспiвала:
  - Я всiх у свiтi сильнiший,
  Зробимо розгром швидше!
  I її червонi соски оголилися, i як довбануть блискавкою. I цiлу сотню ворогiв засмажило.
  Противник був розгромлений. I розбитий повнiстю та беззастережно.
  Ще кiлька дрiбнiших перемог, i iншi сатрапи поспiшили визнати владу юного спадкоємця.
  Мухаммед Джихангир отримав таким чином змогу змiцнити владу над iмперiєю. Хоча вiн був правителем суто формально. Реально керувала його мачуха-прабабуся.
  Iмперiя Тимурад була великою. Але все-таки не весь свiт вона контролювала.
  Оленка здiйснила свiй перший похiд на Iндiю - щоб захопити її пiвденнi райони.
  Дiвча, як завжди, боролася особисто, i зi своїми чотирма подругами.
  Оленка вбивала людей сотнями.
  Iнодi пiд час бою вона скидала лiфчик. I рубiновi соски викидали блискавки. Якi спалювали ворогом цiлими полицями.
  Втiм, й iншi дiвчата - особливо велика Олiмпiада могли бити з червоних соскiв, i обвугливать масу ворогiв.
  Так що проти таких дiвчат нiхто не встоїть.
  У 1408 була повнiстю пiдкорена Iндiя. I iмперiя змiцнилася.
  Потiм був похiд на Єгипет. I знову перемоги, розгроми супротивникiв та захоплення.
  Оленка босими пальчиками нiжок металу особливi горошинки, в яких була дуже руйнiвна вибухiвка.
  I рвана ворогiв.
  А ось Алла та Олiмпiада взяли, i емiра Єгипту схопивши босими пальчиками нiжок за руки та ноги, тривiально розiрвали.
  Пiсля чого дiвчата смiялися на всю горлянку i заспiвали:
  - А кого в бою знайдемо,
  А кого в бою знайдемо.
  З тим жартувати не станемо!
  На частини розiрвемо!
  На частину розiрвемо!
  Пiсля бою дiвчата змусили небагатьох уцiлiлих чоловiкiв пащу ниць з цiлувати їхнi голi, огрубiлi, закривавленi ступнi.
  Ось i єгипетський вiзир став навколiшки i поцiлував босу ногу Оленки.
  Дiвчина схопила його пальчиками голих нiжок за носа. I мiцно стиснула.
  Той, як зареве...
  Оленка пiдняла його своєю ногою i зi своєю шаленою силою жбурнула його подалi, на дистанцiю поле стрiли великої цибулi.
  Пiдкоривши Єгипет, чингiзиди пiшли далi... Дiйшовши i захопивши Марокко.
  До Європи Оленка поки що не пiшла. Її погляд звернувся на схiд. Насправдi Китай позбувся влади монголiв i там слiд було вiдновити їхню владу.
  У 1415 почався похiд на Китай. Мухаммед був цiлком дорослим i сам очолив похiд.
  Але фактично його армiєю управляла Оленка. Вона начебто мачуха-прабабуся i вiчна дiвчина. Втiм, це не означає, що у Оленки не було сексу.
  Вона сама вибирала для себе найкрасивiших, мускулистих юнакiв, i рiзними способами кохалася, причому одночасно з декiлькома.
  Ну їй це прощалося, як i рештi чотирьох вiдьм. Все це п'ятiрка войовниць була непереможною.
  Ось вони зiткнулися iз величезною армiєю Китаю.
  Оленка для початку провела мечами прийом блискавки.
  I стiльки голiв воїнiв пiднебесної iмперiї полетiло.
  Потiм Оленка кинула босими пальчиками нiжок кiлька дискiв iз алмазними гранями, i вони вбивали кожен по дюжинi супротивникiв.
  Дiвчина рубала мечами i спiвала:
  - Я войовниця вищого класу,
  I пограбую граючи касу!
  Потiм Анюта взяла i рубала мечами, видавши прийом "каракатиця", зрiзала масу супротивникiв, пiсля чого заспiвала:
  - Я дiвчинка крутiший за всiх,
  Ми вiдсвяткуємо успiх!
  Пiсля чого грiзна войовниця показала мову.
  I як плюне вогненним стовпом.
  Так одразу двi сотнi китайцiв спопелилися.
  Руда Алла була в повному азартi. Вона рубала китайцiв, зрiзуючи їм голови, наче бритвою.
  Заодно войовницi босими пальчиками нiжок шпурнула вбивчої сили горошинку анiгiляцiї. I порвала масу супротивникiв, i прочирiкала, скелячи зубки:
  - За велику Русь!
  Марiя розсiкаючи супротивникiв, i провiвши прийом бабки, вiдповiла скеля зубки:
  - За великий космос!
  I знову кинула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок анiгiляцiї.
  Олiмпiада теж рубає ворогiв мечами. Вони немов лопатi млин. I рубають китайцiв i вiдсiкають їм голови.
  Олiмпiада пiддав голою круглою п'ятою цiлу зв'язку гранат. I розiрвалася вона, вiдправивши в iнший вимiр цiлий батальйон.
  Дiвча взяла i заспiвала:
  - Слава космосу просторам,
  Досить дурних розмов!
  Пiсля чого вся п'ятiрка красивих, сильних, i непереможних дiвчат-ведьм як засвистить. I ворони, цiлi хмари одержують серцевий напад, i падають приголомшенi i пробивають наскрiзь черепи солдатiв Китаю.
  Оце класна рiч.
  Оленка заспiвала:
  - Вiйна це дуже круто йде,
  Перемогу вiдриваємо ми рахунок!
  Дiвчата звичайно ж китайцiв молотять, наче кувалда горiшки. Ось це дiвча-термiнатори i зрубують, не забуваючи босими пальчиками нiжок жбурляти великий, вбивчої сили подарунки смертi.
  Ось Оленка стягує з себе лiфчик. I її червонi соски оголилися, i повнi груди стали таким спокусливим.
  I ось з її блискучих цицьок як вилетять блискавки. Обрушуватися на китайцiв, з дикою силою.
  Оленка жбурнула босими пальчиками нiжок вбивчий подарунок смертi, розiрвала, велику масу супротивникiв на дрiбнi частини i прочирiкала:
  - Слава комунiзму!
  I ось у китайського генерала вiдiрвала руку, i так пролетiла, i пробила вказiвним пальцем очi iншому сановнику.
  Анюта дотепно заявила, руйнуючи ворогiв:
  - Ми класнi дiвки!
  I теж оголила собi груди, знявши лiфчик. I пiсля чого вiд малинових соскiв довбанула блискавка. I пiшла тотальна руйнацiя.
  I обучувалися китайцi капiтально, i опинялися буквально у глибокiй трунi. Точнiше труну їм не отримати.
  Дiвчата влаштували китайцям колосальних розмiрiв бiйню. Стiльки скуйовджених гисло.
  Анюта взяла i заспiвала, вискалив зубки:
  - Я найсильнiша баба,
  Мене зґвалтувати треба!
  Ось у боях ще й Алла бере участь. Вона така жорстка i криваве дiвчисько.
  I її босi пальчики нiжок кинули отруйнi та згубнi голки. Ось це руда дiвка-термiнатор.
  I ось вона оголила собi груди. I з рубiнового соска як вiзьме i довбає колосальною руйнiвною силою. Цiлий батальйон китайських солдатiв згорiв.
  I ось Алла, чиє мiдно-червоне волосся, немов прапор пролетарiв, майорить за вiтром.
  I дiвчина взяла i заспiвала, вискалив зубки:
  -Найбiльша наша є країна,
  Буде знищено вiрус-Сатана!
  Марiя теж б'ється з агресiєю та смертельними помахами, укладає ворогiв i зносить буквально голови.
  I мечi у дiвчинки дуже гострi, немов бритви, i роблять тотальне вбивство.
  Марiя кинула босими пальчиками нiжок, що щось завдає тотальної загибелi i проворкувала:
  - За Вiтчизну - нашу велику Мати!
  I войовниця взяла i оголила свої повнi груди. I її полуничнi соски взяли i пульсарами великої, руйнiвної сили довбануть.
  I стiльки ворогiв знищили разом, що в Китаї багато дiтей тривiально осиротiли.
  Марiя взяла i скелячи зубки, проворкувала:
  - Ми за мир за дружбу,
  За посмiшки свiту...
  За сердечнiсть зустрiчей!
  Олiмпiада - ця дiвчина-богатир у бою немов справжнiй, i дуже надзвичайно агресивний звiр.
  Вона взяла i голими пiдошвами шпурнула цiлу дiжку з вибухiвкою. Для цього дiвчинцi довелося навiть впасти на спину.
  А потiм Олiмпiада оголила свої повнi груди, якi розмiрами немов кавуни.
  I войовниця взяла i як цiлим каскадом пульсарiв зарядить вiйськами Китаю. I скiльки жовтих солдатiв разом загинуло.
  Дiвча бичачої статури взяла i довбанула з величезною силою та енергiєю вогню. Ось це дуже рiзко все запалає. I горить земля, наче напалм вилився на голови китайцiв. I горить там багато ... Один китайський генерал, згорiв живцем, встиг закукарiкати.
  I ось одразу ж п'ять дiвчат засвистiли, i було оглушливе падiння цiлої хмари ворон, i вони пробили китайськi голови.
  Дiвчата вишикувалися в пентагон, i врiжуть з диявольською енергiєю.
  А ось у бiй проти китайцiв вступили й iншi дiвчата. Анастасiя Вiдьмакова на штурмовику з'явилася.
  I взяла, i запустила руйнування за допомогою босої, гострої нiжки, i знищила реактивною ракетою цiлий китайський батальйон.
  Анастасiя проспiвала:
  - Раз два три чотири п'ять -
  Вiдьма почала вбивати!
  I войовниця червоним соском грудей натиснула на кнопку джойстика, i знову летить ракета, з феноменальною швидкiстю та викидаючи великий потiк руйнування та загибелi.
  Акулiна Орлова взяла i теж оголила свої груди. I взяла, натиснула босими пальчиками нiжок на кнопку джойстика.
  I вилетить iз незбагненної, космiчної сили ракета.
  I ось вiд батальйону китайцiв залишилися лише рiжки та нiжки.
  Акулiна Орлова взяла та пропищала:
  - Велика сила Сварога,
  Побачимо ми силу, силу Бога!
  I войовниця натиснула голою, круглою, рожевою i дуже витонченою вигином п'ятою на педаль.
  Обрушила вакуумну бомбу, вiдправляючи до пекла цiлий полк китайцiв.
  Пiсля чого енергiйно додала:
  - Росiя дуже багато, не бажай,
  Тодi отримаєш класний рай!
  Мiрабела Магнiтна теж дуже енергiйне дiвчисько. I войовниця взяла та босими пальчиками нiжок натиснув на кнопки джойстика. I як довбає по ворогу агресивним заскоком.
  I маса китайцiв з одного разу згорить i перетвориться на попiл.
  Мiрабела взяла i полуничним соском натиснула кнопку джойстика, i вiзьме, пролетить ракета.
  I стiльки бiйцiв з одного разу спалилася, i вирушила фiгурально в пекло чи рай, а може взагалi в таке мiсце, де вже казки крутiшi за будь-яку людську фантазiю.
  Мiрабела взяла i заспiвала:
  - Наша мiць така велика,
  Чи зможемо весь Китай зруйнувати...
  Ми побудуємо на вiки
  У небi, морi та на сушi!
  Всi три штурмовики як по китайських вiйськах довбануть. А ракети у дiвчат особливi, багаторазовi завдяки сильнiй магiї.
  I тисячi воїнiв пiднебесної iмперiї вирушають до праотцiв.
  А тут ще й Наташа взяла i зi свого штурмовика довбає ракетами з отруйними голками.
  Тi пролетять, i з одного разу масу супротивникiв без жодної церемонiї знищать.
  I верховний сановник Китаю з першого ж разу взяв i згорiв у лютому та безжальному вогнi.
  Наташа з натхненням заспiвала:
  Як жили ми, борючись,
  I смертi не боячись.
  Так i вiдтепер жити тобi i менi.
  I в зорянiй висотi,
  I гiрськiй тишi -
  Морський хвилi i лютий вогонь,
  I в лютому, i лютому вогнi!
  . РОЗДIЛ Љ9.
  Фрiдрiх-Володимир Бiсмарк-Рибаченко продовжував воювати з iспанцями.
  Пiд час останнього лiтака-вильоту, вiн збив сто вiсiмнадцять лiтакiв супротивника i бiльше трьохсот наземних цiлей.
  Пiд час передостаннього бiльше двохсот п'ятдесяти наземних цiлей i ста лiтакiв.
  Але в Iспанiї та Португалiї вже майже не залишилося за таких темпiв знищення авiацiї.
  Адже хлопчик лiтав уже три доби без перерви. Вона навiть їла на ходу, нiмецьку ковбаску, i пила з фляги каву i гарячий шоколад.
  I втомлений пацана знищивши особисто понад три тисячi iспанських та португальських лiтакiв, взяв та заснув.
  I йому снилося теж щось дуже криваве та бойове;
  Наташа стрiляла по солдатах жовтої iмперiї, буквально викошуючи їх i спiвала...
  Хай завжди буде сонце,
  Нехай завжди буде небо...
  Нехай завжди буде мама -
  Нехай я завжди буду!
  I дiвчина босими пальчиками нiжок як запустить у китайцiв убивчу гранату. I масу воїнiв пiднебесної iмперiї порве.
  Зоя теж стрiляє i спiває:
  -Слави, ти слався, ти наша Земля!
  Нашi рiднi лiси та поля!
  В iм'я Всевишнього,
  Ти наша рiдна, зв'язана сiм'я!
  I теж босими пальчиками нiжок як шпурне по китайцях щось таке забiйне.
  Та воїни пiднебесної iмперiї зiштовхнулися iз серйозною проблемою.
  Руда Августина продовжувала викошувати китайцiв i перевiряла, скошуючи їхнi лави:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I як жбурне босими пальчиками нiжок вбивчої сили уяву смертi, розриваючи ворогiв.
  I Свiтлана теж додати по ворогам чимось вбивчий i руйнуючим тiла.
  I пiсля чого проворкує:
  - Слава Батькiвщинi моїй!
  I теж кине босими пальчиками нiжок забiйної сили подарунок анiгiляцiї.
  Ось це дiвки - просто жах.
  Войовницi взялися за Китай i вiд пiднебесної iмперiї летять трiски.
  Наташа, стрiляючи по китайцях, i скошуючи їх, вiдзначила:
  - Славити Бога ми з Iм'ям Сварога!
  I босими пальчиками нiжок як запустить вбивчий подарунок анiгiляцiї.
  Дiвчата дiйсно показник найвищого пiлотажу.
  Зоя натиснула червоним соском на кнопку базуки, довбала по китайцях i пискнула:
  - За СРСР!
  I Августина теж вiзьме i по жовтих вiйськах довбає. I маску китайцiв рознесе i пропище:
  - Але жити як i ранiше, але жити за Брежнєвом!
  Я нема, я нема, не можу!
  I босими пальчиками нiжок знову запустить щось дуже забiйне. Ось це дiвка.
  I Свiтлана теж у битвi дуже бойова краля. I б'ється вiдчайдушно. I здатна зрiзати масу бойовикiв, що наступають, з Пiднебесної iмперiї.
  I дiвчина реве:
  - Слава комунiзму Сварога!
  I решта пiдтверджують:
  - Комунiзму слава!
  Єлизавета стрiляє по супротивнику. I також використовує босi пальчики нiжок. У неї непоганий танк, здатний пробивати супротивникiв наскрiзь. I ця дiвка треба сказати, просто
  класу супер.
  I вона стрiляє, i супостатiв вражає.
  I спiває:
  - У перемозi безсмертних iдей комунiзму,
  Ми бачимо майбутнє нашої країни...
  I червоному прапору нашої Вiтчизни,
  Ми будемо завжди беззавiтно вiрнi!
  Катерина теж веде вогонь по супротивнику, вражає його наскрiзь i пробиває вежi машин. Пiсля чого верещить:
  - Слава комунiзму Лади!
  I також використовує босi пальчики нiжок.
  Олена теж веде вогонь китайцями. Молотить пiднебесну iмперiю. Вражає її наскрiзь i верещить:
  - Наша справа правильна!
  I Єфросинiї теж по ворогах дуже влучно всаджує. I спiває:
  - В iм'я великих iдей! Буде повалений лиходiй!
  I теж як пiдморгне своїм напарницям.
  I танк Єлизавети як стрибне. I давай китайськi вiйська трощити. I це було дико.
  Дiвчата спiвали та ревiли:
  - Ми найсильнiшi у свiтi!
  I знову дуже влучно стрiляли.
  Ось це були дiвки - що треба!
  I молотили ворогiв-китайцiв хвацько.
  Ось у небi дiвчата теж давали китайцям.
  Анастасiя Вiдьмакова, збиваючи лiтаки, перейшла до наземних цiлей. Вона їх трощила i верещала:
  - Ми дiвки бравi, бравi. бравi,
  У нас хлопчаки дуже милi кучерявi!
  Ми їх молотимо гаряче,
  А пiсля плюнемо, через лiве плече!
  Акулiна Орлова, довбаючи супротивникiв, видала:
  - Поки що в дорогу!
  I збила китайцiв босими нiжками.
  Мiрабела Магнiтна теж збивала китайськi вiйська i перевiряла, вискалив зубки:
  - Перемог буде багато!
  I її голi пальчики нiжок почали рухатися.
  Ось це були дiвки - просто суперклас!
  Оленка та її команда билися з китайцями. I це виглядало дуже харизматично.
  Дiвчата тримали оборону i кидали у наступаючих воїнiв пiднебесної iмперiї босими пальчиками нiжок презенти знищення.
  Оленка пiддала голою п'ятою презент анiгiляцiї та заспiвала:
  -Алека, вiд щастя сльозу ллє!
  Анюта жбурнула босими пальчиками нiжок презенти смертi i пискнула:
  - Як гуслi душа її спiває!
  Алла теж лупнула натиснувши червоним соском на кнопку базуки i видала:
  - Кап, кап, кап, i синiх очей Оленки, падають сльози на спис!
  Марiя довбала за допомогою босих пальчикiв нiжок i пропищала:
  - Прямо на спис! I мумiє!
  Олiмпiада теж як розсмiяється, i оскалить свої перлиннi зубки.
  Вона дiвчина рiдкiсної краси та шпалери.
  При цьому войовниця хихикає i верещить:
  - Слава царям комунiзму!
  I голою п'ятою пiддасть вбивчий подарунок смертi.
  Маруся теж рветься у бiй.
  I строчить по китайцях з великою iнтенсивнiстю з кулеметiв. I голою п'ятою кидає подарунки смертi.
  I вимовляє:
  - За великий комунiзм!
  Мотрона теж б'є воїнiв пiднебесної iмперiї. Викошує їх iз великою iнтенсивнiстю. I вигукує, пiдморгуючи:
  - За визначнi перемоги!
  Оленка агресивно заявляє, скошуючи супротивника:
  - Наша Русь найперша та найбiльша!
  I теж кидає босою нiжкою вбивчий подарунок анiгiляцiї.
  Анюта зi смiшком заявляє, зрiзаючи шеренги китайських солдатiв:
  - Слава Червоної армiї!
  I знову кидає в супротивника, забiйнi подарунки анiгiляцiї.
  I Алла як почне трощити супротивникiв. I теж її босi пальчики нiжок ворогiв капiтльно ламають.
  I летить кинутий голими ногами презент смертi.
  I ось Марiя теж у бою дуже бойова дiвчина. I її пострiли дуже влучнi та вражають супротивника з гарантiєю.
  I це дiвка також бойового характеру.
  Стрiляє собi i верещить:
  - Слава епосi комунiзму!
  Олiмпiада стрiляє по супротивнику. Викошує китайцiв i з усмiшкою вимовляє:
  - Нашiй Батькiвщинi слава!
  I знову гiтлерiвцiв давай молотити.
  I босими пальчиками нiжок метати подарунки смертi у ворогiв.
  Ось такi дiвчата у Червонiй армiї.
  I вони стрiляють по вороговi його конхресно вражають.
  Маруся теж веде вогонь по вороговi. I робить це дуже влучно.
  Дiвчина верещить на всю горлянку:
  - Слава КПРС!
  I пiдморгує бузковими очима.
  I знову кидає босими нiжками подарунок знищення. Ось це дiвка - просто супер.
  Маруся краса i майже гола.
  Мотрона теж стрiляє по супротивнику, причому дуже влучно. Попадає в нього i пищить, вискалив зубки:
  - Небо i Земля - кохання моє!
  I теж дiвчина як замочить супротивника за допомогою голої п'ятки нiжок.
  Дiвчата люблять вбивати - ось це дiвки!
  Сталенiда теж проти китаць iнтенсивно бореться.
  I ця дiвчина як випустить по воїнах пiднебесної iмперiї ракету. I як порве багато жовтих солдатiв. Ось це дiвчисько - прямо скажемо що треба.
  Сталенiда проворкувала:
  - За Батькiвщину - СРСР!
  Веронiка теж битися з ворогами вiдчайдушно. I кидає босими пальчиками нiжок убивчi подарунки смертi.
  I при цьому дiвчина верещить:
  - За великий комунiзм!
  Вiкторiя битися. Ось вона натиснула голими, засмаглими нiжками на пускову установку i як лупнула по китайцях. Рознесла їх i проворкувала:
  - Вiр моїй Вiтчизнi!
  I Сирафима як довбає по супротивнику. Як його покладе i знищить масу китайцiв, ревнувши:
  - За Вiтчизну нашу!
  Ось це дiвчата - просто диво якесь.
  Олег Рибаченко цей безсмертний хлопчик теж бореться разом iз дiвчатами. Вiн справжнiй, i найкрутiший у свiтi боєць.
  Хлопчик рубає китайських солдатiв мечами i метає у них презенти за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  I при цьому спiває:
  - Якщо фортеця на дорозi,
  Ворог збудував...
  Треба з тилу оминути
  Взяти її без пострiлу!
  I знову хлопчисько i дiвчисько разом з ним Маргарита як засвистять.
  I ворони, отримавши серцевий напад, падають на голови китайських солдатiв.
  Маргарита Коршунова рубає китайцiв мечами, ця лиха дiвчинки i пищить:
  - Слава царям комунiзму!
  I знову босою нiжкою махне, i голки отруйнi у ворогiв метне.
  Ось це дiти - справжнi монстри.
  Олег Рибаченко строчить по противникам, як видасть:
  - Аби тiльки була, голова цiла!
  Незабаром ми в Пекiнi,
  Ось i всi справи!
  Маргарита це пiдтвердила, винищуючи противникiв:
  - Та ми будемо у Пекiнi!
  I як вiзьме i голою п'ятою подарунок смертi пiддатс.
  Ось це дiти - справжнi монстри.
  I битися немов богатирi юнi. Хоча на вигляд їм рокiв лише дванадцять. Але вони лише виглядають дiтьми.
  Тепер Мао Цзєдун став таким монстром, що їм лякають дiтей. Як ранiше був час, лякали Гiтлером. I це зрозумiло, теж цiкаво та логiчно.
  А китацi подекуди зумiли вклинитися в радянську територiю.
  На те вони китайцi та числом сильнi.
  У захоплених селах вiйська пiднебесної iмперiї, взяли i не довго думаючи вирiшили всiх жiнок i дiтей вiдшмагати i бити палицями по п'ятах, а дорослих чоловiкiв просто замкнути
  в сараї спалити. Справдi, вони небезпечнi, а робоча сила китайцям не потрiбна. А жiнок хоч гвалтувати можна. I чоловiкiв взяли всiх заточили до хлiву . Хто чинив опiр,
  тих на мiсцi ж i пристрелили. Усiх пiдлiткiв у яких уже пробивалися вусики, теж разом iз дорослими чоловiками покинули. Насправдi, цi вже можуть воювати.
  Взяли китайцi та пiдпалили. I чоловiкiв живцем спалили. А Малькiков не старше чотирнадцяти i всiх жiнок поза вiком, роздiли i стали пороти батогом.
  А потiм бамбуковими пальками бити по п'яти. Кiлька дiтей молодших i кiлька старих вiд больового шоку вiдкинули копита. Iншi були побитi так що не могли встати.
  I їхнi босi нiжки набрякли.
  Тодi китайцi пiдняли їх i погнали багнетами у свiй бiк. Ось це жорстокi тварюки.
  I так розпочинався новий порядок пiд керуванням Китаю.
  I це ще лише початок.
  Китайцi мають багаторазову перевагу в пiхотi, але значно слабша авiацiя i менша i гiрша якiсть технiка i важкi озброєння. Багато китайських танкiв зроблено з
  дерево. I це їм не додає сили.
  Ось Герда на своїй машинi дуже лихо трощить воїнiв пiднебесної iмперiї. I збиває їх iз великою iнтенсивнiстю. I її гармата працює.
  Герда вразила за допомогою босих пальчикiв нiжок супротивника i прочирiкала:
  - Слава часом комунiзму у нiмцiв!
  Шарлота теж пальнула за допомогою босих нок i пискнула:
  - Героям комунiзму слава!
  Христина взяла i лупнула по противнику, натиснувши на кнопку червоним соском i пискнула:
  - I Батькiвщина нашої слава!
  I Магда як врiже по противнику, використовуючи босi пальчики нiжок i пискне:
  - Нашiй Вiтчизнi роль на вiки!
  I теж по вороговi як врiже.
  I ось це бойовi красунi - класу супер та гiпер.
  Войовницi найширшого профiлю та з бойового тесту.
  Альбiна та Альвiна бойовi льотчицi з НДР теж китайцiв молотять.
  I роблять це з великим ентузiазмом.
  I використовують при цьому босi пальчики нiжок.
  Збиває Альбiна в небi китайський лiтак i верещить:
  - За комунiзм у розвинених країнах!
  Альвiїна збила лiтак за допомогою босих пальчикiв нiжок i додала:
  - I в розвиваючий теж!
  Ось це справдi були дiвки - що треба!
  I трощать китайцiв. I ось збиваються китайськi лiтаки у небi.
  А тут переходять на цiлi наземнi.
  З ними i Хельга, теж дуже красива дiвчина-блондинка.
  I лупне по супротивнику.
  I зрiже лiтак босими пальчиками нiжок i проворкує:
  - За великий комунiзм!
  А Альбiна зiб'є китайську машину, змусить її горiти i додасть:
  - За найбiльшi простори!
  I Альвiна як пiдрiже китайського штурмовика i видасть:
  - За богиню Геру!
  I вiзьме розсмiяється.
  Жельга теж не довго думаючи трощить китайцiв i реве:
  - Славься Вiтчизна наша велика!
  I збиває ворогiв дуже влучно.
  А Наталя та її команда лютують.
  Вони китайцiв великими масами винищують. I при цьому спiвають:
  - I летить на крилому конi,
  Русь з далеких тисячолiть!
  Зоя теж як лупне у противника за допомогою босих пальчикiв нiжок i в'якне:
  - За Росiю, в якiй правлять росiйськi Боги!
  Августина з усмiшкою додала, крушивши ворогiв. i використовуючи для цього голi п'яти:
  - За СРСР!
  I теж як додасть пострiл натиснувши червоним соском на кнопку базуки.
  I Свiтлана теж ворогiв безпосередньо винищує.
  I також використовує босi пальчики нiжок. I скошує масу китайцiв.
  При цьому спiває:
  - Ми живемо на батькiвськiй Землi,
  Онуки Сварога - славинi дiти!
  Наташ натиснувши рубiновим соском на кнопку базуки та пiдбивши китайський танк, видала:
  - I леїтм на крилатому конi,
  Ми в далекi тисячолiття!
  Зоя зрiзаючи чергами китайцiв. I нагромаджуючи з воїнiв пiднебесної iмперiї трупи, пискнула:
  - Смiялася Русь,
  I палакала та спiвала...
  На всi вiки, на те вона Русь!
  Августина строчачи по ворогах, дуже агресивно вiдзначила, кинувши голою п'ятою гранату:
  - Ми будемо найсильнiшими у свiтi!
  I теж як лупцює по китайцях. I одразу ж цiлу шеренгу їх скосить.
  I Свiтлана також воїнiв пiднебесної iмперiї винищує. I босими пальчиками нiжок руйнiвної сили презенти кидає, i спiває:
  - Слава епосi повiр комунiзму,
  Вiрю не буде у нас пацифiзму!
  I полуничний сосок дiвчина натисне кнопку базуки i капiтально рознесе.
  А ось i iншi красунi б'ються.
  Наприклад, Джейн Амстронг. Також треба вiдзначити дуже цiкаве i бойове дiвчисько-красуня.
  Крушить китайцiв, що насiдали, i попискуючи вимовляє:
  - Ось i лiто настане!
  Дiвчина пальнула по китайцях, зрiзала їх i проворкувала:
  - За Вiтчизну та свободу до кiнця!
  Гертруда теж довбала по супротивнику. Збила танк китайцiв i пискнула:
  - За комунiзм великий!
  I Маланья як запустить у ворога щось забiйне. Рознесе його в трiски i пискне:
  - Я йду на траву!
  I Монiка довбає в супротивника чимось убивчим i прочiркає, скалячи зубки:
  - Глану в ясне небо i зрозумiю, що живу!
  Джейн взяла i проворкувала:
  - У небо дзвiн лунає!
  Гертруда всадила в супротивника i пискнула:
  - Дощ проллє зливою!
  Малання як засобачить у супротивника з вереском:
  - Я йду у своє дитинство!
  Мiнiка пальнула по китайцях, розбила машину ворога i заспiвала:
  - Лiтнiй дощ за мною!
  Ось це дiвчата - просто супер диво!
  Наташа агресивно вiдзначила, стрiляючи у ворогiв та їжа:
  - Ми великi воїни Сварога!
  I кине босими пальчиками нiжок у супротивника забiйний подарунок смертi.
  Зоя взяла i довбала в супротивника автоматною чергою. Пiдкосила його i пискнула:
  - За Русь Сварога!
  I кинула босими пальчиками нiжок презент анiгiляцiї.
  Августина теж як довбає по противнику. I босими пальчиками нiжок закине забiйний подарунок анiгiляцiї. Розiрве ворога i пискне:
  - За рух до комунiзму!
  I Свiтлана теж по вороговi як шуганет. I жваво ворога погасить. I її гола п'ята вiзьме, i забiйний подарунок смертi знайде. I масу ворогiв пристукне.
  I пiсля чого дiвчина заспiває:
  - Вигляд у нас найбойовiший,
  Я дiвчина стала, дуже крутою!
  Ось такi дiвки - просто супер.
  Наталя дуже по бойовому себе ставить.
  А ось Олег Рибаченко теж бореться запекло.
  I хлопець рубає китайцiв мечами i пищить:
  - Слава епосi комунiзму!
  I босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчий подарунок смертi.
  Ось це хлопчик - просто супер.
  I Маргарита Коршунова ворогiв капiтально молотить. I босими пальчиками нiжок ворогiв винищує.
  Пiсля чого верещить:
  - Я дiвчинка супер!
  I знову босими пальчиками як запустить у супротивника гострi та отруйнi iгри.
  А потiм дiти як вiзьмуть i засвистять. I маса ворон разом оглушена i падає на ворогiв, їх пробиваючи. I черепи стають дiрявими.
  Ось це скажемо так по бойовому пiшла розбирання.
  I дiти об'єктивно кажучи бойовi та безсмертнi.
  Олег Рибаченко заспiвав, розрубуючи на частини китайцiв.
  Це було так красиво,
  Людина стала робом колективу!
  I знову босими пальчиками нiжок хлопчик забiйнi подарунок смертi у ворогiв без особливих церемонiй пошле. Ось це справдi вбивця.
  Олег Рибаченко взяв i заспiвав:
  - Та, та, та, ми веземо з собою кота!
  I знову босими пальчиками нiжок як довбає забiйне по ворогу. I це дуже агресивно.
  Маргарита крушивши ворогiв, i скошуючи їх влучними пострiлами, видала:
  - Слава епоже росiйського комунiзму!
   I знову шпурнула в супротивника босими пальчиками нiжок забiйний пiдрок смертi.
  Ось дiти знову як вiзьмуть i засвистять. I маса ворон впала на голови китайських солдатiв. Ось таке пiшло їхнє тотальне винищення.
  А дiти сповненi ентузiазму та бажання реально побитися.
  Оленка стрiляє по супротивнику i пищить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  I покине босою, точеною нiжкою подарунок смертi.
  Ось це дiвча скажемо так - дуже навiть бойовi.
  Анюта строчить по противнику i оглушливо вищить:
  - За нашу велику Батькiвщину.
  I голою п'ятою пiдкине те, що приносить руйнування i смерть.
  I Алла по ворогах гасить чергами. Скошує масу китайцiв, i босими пальчиками нiжок жбурляє гранати i пищить:
  - За новi великi перемоги!
  I теж як ударить убивчою чергою.
  А ось Марiя також ворогiв пiдкошує забiйною косою. I голою п'ятою у ворогiв щось дуже руйнiвне метає. I скеля зубки вимовляє:
  - Росiя це буде чемпiон!
  I Олiмпiада теж противника довбає з великою енергiєю. I обрушить на ворога вбивчий кулак, чи кувалду. I теж застосує босi пальчики нiжок.
  I прореве:
  - За Русь найсвятiшу!
  I вишкiрить зубки в усмiшцi.
  Маруся теж у бойовому становищi i верещить, вискалив iкла:
  - Я вас китайцi розшматую!
  I босими пальчиками нiжок як метне найвбивчiший подарунок смертi.
  I Мотрона як по ворогах довбає. I їй вiд цього реально стане погано. I в труну Мотрона масу китайцiв ужене. I пропищає, вискалив зубки:
  - Я найбойовiша у свiтi!
  I розсмiяється.
  Ось якi тут дiвчатка - голосок красунь дзвiнкий.
  Сталенiда теж трощить супротивникiв, винищує китайцiв i реве:
  - За великий сумнiв росiйських богiв!
  I теж кине босими пальчиками нiжок гранату.
  I розiрве безлiч китайцiв.
  Ось це дiвчата - найвищий клас та супер.
  Веронiка довбає китайцiв i кричить:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  I знову її босi пальчики нiжок зрубують китайську машину.
  Вiкторiя руйнує жовтих солдатiв. Скошує їх немов косою i агресивно скалячись, вимовляє:
  - За Батькiвщину наше безмежне!
  I босими пальчиками нiжок, знову жбурляє подарунок смертi.
  I Сирафима теж катайцiв як лупанет. I з базуки виплюне подарунок смертi, натисканням червоним соском на кнопку.
  Ось вона яка - баба бойова.
  I промуркотить:
  - Слава епосi комунiзму!
   I ще б'ються Алiса та Анжелiка. Цi дiвчата снайпери. I стрiляють по китайцях iз великою вбивчою силою.
  I потрапляють точно в цiль iз колосальною влучнiстю.
  При цьому Алiса реве:
  - Я найсильнiша у свiтi!
  I босими пальчиками нiжок, як вiзьме та запустить подарунок анiгiляцiї, винищуючи китайцiв.
  I Анжелiка теж по жовтiй армiї врiже. I застосує босi пальчики нiжок. А на курок натисне червоним соском грудей i буркне:
  - Слава моєму свiту!
  I теж як зареготає.
  Ось це дiвки, всi дiвки дiвки.
  Алiса агресивно i активно спiває, стрiляючи у противника:
  - Славитись наша земля,
  Усi ми народи - рiдна сiм'я!
  I теж Алiса як жбурне босими пальчиками нiжок вбивчу гранату.
  Анжелiка теж ворогiв молотить. I босими пальчиками нiжок подарунки смертi метає.
  При цьому руда дiвка спiває:
  - Славитись наш СССр!
  I її гола п'ята кидає вбивчу гранату.
  Ось це дiвки - руда та блондинка.
  у цих дiвчатах стiльки всього й такого особливого, крутого та вiрного.
  Сталенiда ведучи вогонь по супротивнику, i роблячи влучнi пострiли за допомогою босих пальчикiв нiжок, агресивно проворкувала:
  - За Росiю та свободу до кiнця!
  I знову натиснула кнопку за допомогою рубiнового соска грудей.
  Сталiнiда дiвчина дуже хорт i крута. I в нiй стiльки азарту та волi з силою.
  Дiвча проспiла:
  - Сталiн - це слава бойова,
  Сталiн нашої юностi полiт...
  З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Веронiка, стрiляючи по китайцях i активно винищуючи їх, пискнула:
  З пiснею борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Вiкторiя, ведучи вогонь по китайських вiйськах, прочирiкала:
  - Нам дано величезний крила,
  Смiливiсть нам велика дана...
  Сталiнським колгоспним достатком,
  Славитись радянська країна!
  I дiвчина жбурнула босою нiжкою вбивчий подарунок смертi.
  Серафима, скошуючи без зайвих церемонiй китайцiв, видала:
  Сталiн - це слава бойова,
  Сталiн нашої юностi полiт...
  З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Сталiнiда з усмiшкою пiдхопила, спiваючи:
  - З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  I ось войовницi дiйсно взялися за винищення китайцiв без зайвої пихи та суєти. Вони треба сказати дуже бойовi красунi.
  Сталенiда прочирiкала, вискалив зубки:
  - З пiснею борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Ось такi бойовi тут виявились дiвчата.
  Веронiка з усмiшкою зазначила:
  - Буде наша перемога на священнiй вiйнi.
  I показала мову.
  Ось так тут дiвчата - просто найвищий i найкрутiший у них смак.
  Вiкторiя вiдзначила, пiдморгуючи дiвчатам:
  - Це наш останнiй i рiшучий бiй!
  I знову як лупе по супротивнику.
  I врiже босими пальчиками нiжок.
  Ось це дiвча - просто молодцi.
  I дiвчата, якi так люблять реально битися.
  Сталенiда прошипiла:
  - I Китаю бути тривiально у трунi!
  Вiкторiя iз цим погодилася:
  - Так бути! I цей Мао Цзедун куди небезпечнiший за Гiтлера!
  Веронiка iз цим погодилася:
  - Та в нього значно бiльше солдатiв!
  Серафима зло вiдзначила, скошуючи чергами китайцiв:
  - Числом хоче взяти!
  Сталенiда впевнено сказала:
  - Брешеш не вiзьмеш!
  I блиснула перлинними зубками.
  Пiсля чого кинула босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату руйнування.
  Вiкторiя з усмiшкою вiдзначила, вискалив зубки:
  - Слава комунiзму!
  I знову кинула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок смертi.
  Веронiка лупнула по супротивнику i перевiряла:
  - Слава комунiзму та нашiй партiї!
  Серафима зазначила:
  - I справi Ленiна слава!
  I надiслала у ворога подарунок анiгiляцiї.
  I отак вони розiйшлися цi дiвчата. I так китайцiв молотять.
  Оленка, скошуючи китайських солдатiв з люттю вiдзначила:
  - За найвищi досягнення комунiзму!
  I знову летить кинута босими пальчиками нiжок граната.
  I ось Анюта дуже агресивно дiє проти ворога.
  I косить ворогiв iз забiйним натиском. Зрiзає їх немов серпом. I верещить:
  - На славу СРСР!
  Бойова Алла китайцiв молотить i верещить:
  - В iм'я Перуна!
  I теж босими пальчиками нiжок у противника вбивчi презенти покине.
  Агресивна Марiя вiдзначила, скошуючи противникiв:
  - Заради управлiння СРСР!
  I теж босими пальчиками нiжок як пiддасть забiйний подарунок смертi.
  I Олiмпiада як вiзьме по ворогах врiже i пискне:
  - За Батькiвщину до найвищої перемоги!
  I теж її босi нiжки як вiдправлять забiйний подарунок анiгiляцiї.
  Ось це дiвчина - просто скажемо так - ультра!
  I Мотрона взялася за китайцiв i давай їх убивати. I дiяла iз колосальним натиском.
  I войовниця при цьому спiвала:
  - Нас тисне ярмо орди!
  I Маруся, довбаючи супротивникiв i скошуючи їх неначе забiйною косою, в'якнула:
  - Нас тисне ярмо басурман!
  I Олiмпiада, зрубуючи китайську нечисть, пискнула:
  - Але в наших жилах кипить,
  Оленка, стрiляючи в супротивника, додала:
  - Небо слов'ян!
  I Анюта з посмiшкою перевiряла:
  - I вiд морських берегiв,
  До крижаної Колими!
  Руда Алла впевнено додала:
  -Все це наша Земля,
  Все це ми!
  Марiя, стрiляючи у супротивникiв, додала:
  - Все це ми!
  I кидком босих пальчикiв нiжок розкидала, масу китайцiв.
  Ось це бойовi дiвчата. I в них натиск скажемо так - супер.
  Оленка вiдзначила, посмiюючись у кулак:
  - Слава епосi комунiзму!
  Анюта додала зi смiшком:
  - Ленiну слава!
  Алла, стрiляючи по китайцях, видала:
  - Пiонери там i тут,
  Пiсню Ленiну спiвають!
  I кинула босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату.
  Ось така ця бойова дiвчина Марiя. I трощить китайцiв з колосальним натиском.
  I їх буквально змiтає мiтлою.
  Марiя, строчачи по ворогах, пискнула:
  - Ми пiонерки - доньки комунiзму!
  I знову як шпурне у ворога, велику порцiю вибухiвки.
  Олiмпiада вiдзначила, зрiзаючи супротивника, наче серпом траву:
  - Я войовниця класу супер!
  I її босi, точенi нiжки як довбали в китайцiв, колосальним i руйнiвним.
  Ось це дiвки. Просто скажемо вони супер.
  Оленка вiдзначила:
  - Ми пiонерки та Ленiну пiснi спiваємо!
  Анюта поправила:
  - Нi ми комсомолки! I спiваємо пiснi Сталiну!
  Алла агресивно вiдзначила, стрiляючи у супротивника:
  -Ми зумiємо добити ворога,
  I буде свято куркуля!
  I Марiя стрiляючи в супротивника, скошуючи ворога i багато китайцiв було замочено.
  Дiвчина пропищала, вискалившись:
  - За Росiю та космос!
  Олiмпiада оглушливо розсмiялася i пiдморгнула:
  - За нашу Батькiвщину велику!
  I босими пальчиками нiжок як шпурне вбивчої сили подаруночок смертi.
  Маруся хихикнула, i агресивно вiдзначила:
  - За перемогу над Китаєм.
  Мотрона хихикнула з апломбом:
  - слава КПРС!
  I як покаже мову!
  Ось це дiвчата крутi.
  I Олег Рибаченко китайцiв мечами молотить i реве:
  - За великий СРСР!
  I босими пальчиками нiжок хлопчик як шугане по супротивнику.
  I прочiркає:
  - Слава епосi комунiзму!
  Маргарита рубає китайцiв i верещить:
  - За нашу Батькiвщину!
  I босими пальчиками нiжок, дiвчинка як запустить отруйнi голки. I горло китайцям вони встромляться.
  I дiвчинка спiває:
  - Мiй великий комунiзму буде з нами!
  I дiти знову як засвистять i тисячi непритомних протаранили китайцям черепа.
  . РОЗДIЛ Љ 10.
  Дар'я продовжувала працювати. З кожним днем погода ставала все холоднiшою. А дiвчисько босонiж, в однiй лише смугастiй робi на голе тiло. I працює з великим ентузiазмом, це дозволяє вiдволiктися i не вiдчувати нi холоду, нi голоду, нi вже правда легкої для звичного до працi втоми.
  А ночами їй снитися щось дуже героїчне;
  В Афганiстанi тривали запеклi бої мiж росiйськими вiйськами та талiбами. Вiйна затягувалась i йшла зi змiнним успiхом.
  А тут ще безслiдно зник цiлий полк найкращого спецназу росiйської армiї.
  Три тисячi солдатiв та офiцерiв на чолi з генералом. I це очевидно дуже неприємна звiстка.
  Яке зрозумiло наказали тримати у найсуворiшому секретi. Але чутки все одно поповзли. Та й приховати втрату цiлого полку практично неможливо.
  I це напередоднi виборiв президента. Коли комунiсти висунули кандидатом молодого губернатора Орловської областi, який швидко став набирати популярностi. Та й народ за чверть столiття втомився, вiд лiтнього вiку, i явно хворого Володимир Путiна. Скiльки можна однiй людинi перебувати на тронi? I, зрозумiло, результат виборiв не такий очевидний як у вiсiмнадцятому.
  А тут ще й вiйна прийшла. I теж не надто успiшна. I багато хто ставив у провину Путiну, що вiн дав можливiсть талiбам змiцнитися в Афганiстанi i не пiдтримав Пiвнiчний Альянс у боротьбi з фундаменталiстами. Та й в економiцi справи не мають значення. Тож подiбний казус iз полком мiг поставити пiд загрозу результати виборiв.
  Полк кинулися шукати всiма вертольотами та лiтаками, та супутниками з космосу.
  Але жодних слiдiв не лишилося. Все безслiдно зникло, нiби його й не було. I це викликало величезну тривогу.
  Чотири дiвчата - офiцери спецназу теж були зайнятi пошуком зниклого полку.
  Ходили чутки про чудо-зброю, що є у талiбiв. I про якогось божевiльного професора. Та й ця зброя мала захопити цей полк. Але можливе його зникнення iз цiєю зброєю i пов'язане. Навiть найiмовiрнiше це саме так!
  Дiвчата-офiцери рушили вглиб Афганiстану.
  Наташа, Зоя, Августина, Свiтлана бiгли, тупаючи босими, витонченими, дiвочими нiжками кам'янистою дорiжкою. Їхнi жорсткi ступнi, легко витримували гостре камiння.
  Вiйницi звичайно ж бiйцi найвищого класу. Коли талiби напали на Таджикистан, Росiя опинилася в дуже важкому становищi. Армiя Рахмонова частково розбiглася, а частково перейшла убiк талiбiв. I росiйська вiйськова база опинилася у повному оточеннi.
  Її заблокували та обрушили нищiвнi удари, ведучи вогонь iз усiх знарядь. I били мiномети, та iншi вбивчi засоби знищення.
  Багато тодi росiйських солдатiв загинуло. I це очевидно виявилося жорстоким i явним прорахунком росiйської влади i особисто Путiна. Адже талiбам дали повну свободу та контроль над Афганiстаном. I пiвнiчний союз був кинутий, i законний уряд Афганiстану. Та й багато чого ще було наламано дров.
  Зокрема, талiби замирилися з Iраном, i в цьому випадку Росiя не могла розраховувати на використання вiйськ своїх союзникiв. I це ще один суттєвий прокол.
  Вiйна стала серйозною та кривавою. I нiяк не вдавалося перемогти.
  Втiм, були плюси. Отримували бойовий досвiд великi сухопутнi з'єднання. Та й Росiя вперше воювала майже поодинцi з сильним ворогом, чого, наприклад, не було в Сирiї. Там воювала цiла коалiцiя i найбiльше бомбардували американцi.
  А тут доводилося битися фактично самотужки, i проти колосальної та фанатичної сили. Але це якраз i розвивало вмiння та стратегiчне мислення.
  Адже саме з сильним ворогом i кується мужнiсть та найкращi якостi душi.
  Не так як у Сирiї, де воювали, як правило, за Росiю iншi, а генерали поспiшали все приписати собi.
  Тут же це стало росiйською вiйною. I черговим, цього разу найсуворiшим випробуванням iз часiв Другої свiтової вiйни.
  Ось дiвчата зiткнулися з моджахедами.
  Наташа дала чергу, i кинула босими пальчиками нiжок гранату, прокричавши:
  - Ми вiдродимо СРСР!
  Зоя ухилившись вiд кулi, зрiзала моджахедiв, випустила їм кишки, i голою, круглою п'ятою пiддавши презент смертi, в'якнула:
  - I буде велика перемога!
  Августина теж дала влучну чергу за душманами. Зрубала їх немов снiп соломи, i кричала:
  - За комунiзм!
  Свiтлана, куляючи по бандитах, i теж босими пальчиками нiжок жбурнувши вбивчу, видала:
  - За рiшучi перемоги!
  Ось так ступила у бiй агресивна четвiрка. I давай вони моджахедiв безпосередньо трощити.
  А з повiтря до душмана луплять росiйськi льотчицi Альбiна та Альвiна.
  I вони по них ракетами стрiляють, використовуючи босi пальчики точених нiжок.
  Войовницi борються в одних лише тоненьких трусиках. I натискають, запускаючи ракети на кнопки джойстика червоними сосками.
  Альбiна заспiвала з ентузiазмом:
  - Ану пiсню нам проспiвай веселий вiтер...
  Альвiна довбанула, натиснувши на кнопку полуничним соском i пискнула:
  - Веселий вiтер!
  Альбiна вистрiлила, натиснувши голою, круглою п'ятою на педаль i прочирикала:
  - Моря та гори ти облазив усе на свiтi!
  Альвiна вистрiлила за допомогою босих пальчикiв нiжок i прочирiкала:
  - I все на свiтi пiсеньки чув!
  Ось як ця пара взяла на себе талiби. Вони дiвчата рiдкiсної краси i сили. А ракети побили моджахед. Цi воїни - просто супер високий клас!
  Звичайно, якщо такi жiнки вiзьмуться за душманiв, то проти них не встоїть жодна банда.
  А коли ракети рвуться, то пiднiмаються разом угору цiлi гори землi.
  Альбiна заспiвала iз захопленням, натискаючи на кнопку рубiновим соском:
  - Даний наказ зрiвняти iз землею аул,
  Залпи "Смерчу" запалюють гори!
  Ось це справдi дiвчата. Як вони Талiбан трощать з величезним ентузiазмом.
  Альвiна з натхненням проспiвала, довбаючи моджахедiв за допомогою босих пальчикiв нiжок:
  - Не просто, але пасаран, а нищiвний завдамо удару!
  Отак дiвчата й дiяли з енергiєю пантер.
  Анастасiя Вiдьмакова теж у строю, i ця дiвчина-вiдьма бореться з талiбами.
  Вона дуже гарна та руда Анастасiя Вiдьмакова. I рокiв їй уже чимало, понад сотню. Але виглядає на двадцять. Така чудова вона та гарна. Не старiють вiдьми.
  I вона бореться iз армiєю Талiбан. Туго довелося Росiї. Талiби дуже численнi та фанатичнi. I за ними стоять великi сили - у тому числi й Китай. Тож стрiмко Росiйської армiї.
  Але дiвчата в бiкiнi зазвичай на висотi.
  Анастасiя Вiдьмакова босими пальчиками нiжок натиснула на кнопки джойстика, пiдбиваючи супротивника, i проворкувала:
  - Слава епосi комунiзму!
  Акулiна Орлова теж бореться вiдчайдушно та ефективно. I її червонi соски завжди при справi.
  Дiвчата, втiм, великi майстринi у всьому. Зокрема дуже люблять чоловiкiв. I це їм дуже подобається.
  А пiд час вiйни в Афганiстанi подiбне дуже важливо, для пiдняття своєї карми та аури. Тодi ти стаєш дуже сильною жiнкою, увiбравши в себе енергiю чоловiкiв.
  Акулiна знову йде пiкiрування i посилає ракети за допомогою босих пальчикiв витончених нiжок. Це так здорово їй iде.
  I ось тепер удари по талiбах завдає росiйська авiацiя i робить це стрiмко з великим розмахом.
  Тут є лiтаки величезних розмiрiв iз колосальним розмахом крил типу ТУ-160 та ТУ-260. Це справляє незабутнє враження на моджахедiв.
  Вони пiдпадають пiд удари, спочатку триматися, а потiм розбiгаються.
  Але все одно завдають росiйським вiйськам втрат. Особливо дiючи у засiдцi з-за кута.
  П'ятiрка дiвчат зi спецназу та хлопчик Льошка б'ються на сухопутному лiнкорi - особливий вид надважкого, але водночас рухомого танка.
  Нинi їхня машина на дозаправцi.
  I шiстка - вирiшила трохи пограти у карти. Вшестером гра йде дуже швидко. I карти лiтають iз боку в бiк.
  Оленка кинула туза босими пальчиками нiжок i проворкувала:
  - Ну, все я вийшла!
  Льошка посмiхнувся. Гра справдi i проста, i вимагає вмiння, а також запам'ятовування.
  Той, хто програв, робить десять вiджимань.
  Цього разу вiджиматися довелося Олiмпiадi. Вона найбiльше дiвчисько з п'ятiрки, i дуже мускулиста.
  Вiджимається легко. Але Льошка хлопчик рокiв дванадцяти сiдати їй на спину.
  Що набагато цiкавiше. Бiлявий дитина лежить голi п'яти дiвчата на лопатках широкої спини.
  Олiмпiада посмiхається i вiджалася разiв з двадцять. Її тiло дуже засмагле, а волосся свiтле, i м'язи сильнi.
  Льошка зiскочив зi спини i знову почав роздавати карти. Вони у своєму танку з електродвигуном трощили талiбiв капiтально.
  Льошцi довелося вiджиматися наступного разу самому. Анюта поставила свою босу нiжку на гострi лопатки хлопчика. Льошка вiджимався соп'ятий, дiвчина тиснула. За рахунку десять хлопчик встав, i пограючи плитками преса, видав:
  - Я росiйська не переможений,
  Ще не народжений.
  Хто мiг би мене зламати!
  Пiсля чого пацан знову сiв грати ... Руда Алла лоскотала хлопцевi голу п'яту i помiтила:
  - Скоро ти станеш чоловiком!
  Олексiй з усмiшкою вiдповiв:
  - А тобi що хочеться?
  Вогняна мегера хихикнула:
  - А ми за допомогою магiї, тебе надовго залишимо хлопчиськом!
  Льошка хихикнув у вiдповiдь i вiдповiв:
  - Я хочу вирости та стати офiцером!
  Марiя ця дiвчина iз золотим волоссям, помiтила:
  - Тобi сподобається бути дитиною!
  Але пауза завершилася, i шiстка заповзає в танк. За штатом надважку машину з дюжиною гармат має обслуговувати шiсть осiб.
  Екiпаж спочатку мав би бути жiночим. Але Альошку втiк з дитбудинку, i мандрував усiм СНД. I навiть дiстався Афганiстану.
  Там його й упiймала Алла. I запропонувала стати сином полку.
  Хлопчик погодився. I тепер вiн разом iз дiвками-термiнаторами.
  А як красунi взялися за талiбiв, i молотять моджахедiв iз колосальною, забiйною силою.
  Оленка натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика i проворкувала, скалячи зубки:
  - Слава Росiї i буде у нас комунiзм!
  Анюта енергiйно пiдтвердила, натиснувши на кнопку червоним соском грудей, i вразивши талiбiв ракетами:
  - Хай буде у нас комунiзм!
  Руда Алла, крушивши душманiв, енергiйно видала:
  - Слава славнiй епосi комунiзму!
  I голою п'ятою як натисне. I полетять газовi гранати.
  А ось Марiя полуничним соском натиснула на кнопки джойстика i лупнула блискавками. I моджахедам довелося не солодко.
  I войовниця гаркнула:
  - За Вiтчизну нашу матiр!
  Олiмпiада ця найбiльша з дiвчат, i немов зiткана з канатiв м'язи в'янула:
  - За Батькiвщину велику!
  I пальчиками босих нiжок на кнопки натисне i так по талiбах довбало, з забiйною силою.
  I хлопчик Лєшка теж голою п'ятою натиснув на важiль... I по талiбах довбало електричним розрядом. Вбивчий надважкий танк росiйської армiї у дiї, i не дає талiбам пiти - мелячи їх сотнями!
  А хлопчик рокiв дванадцяти Льошка навiть заспiвав:
  Ми пiонери дiти комунiзму
  Багаття, намет i дзвiнкий горн!
  Нашестя проклятого фашизму -
  На якого чекає лютий розгром!
  
  Що втратили ми в цих битвах?
  А то в боях iз ворогом придбали?
  Ми були ранiше просто свiтла дiти -
  А нинi воїни рiдної землi!
  
  Але Гiтлер зробив крок до нашої столицi,
  Обрушив бомб без рахунку водоспад!
  Ми Вiтчизна навiть неба красивiша -
  Тепер кривавий настав захiд сонця!
  
  Вiдповiмо на агресiю ми жорстко -
  Хоч самi на зрiст та на жаль малi!
  Але меч у руках у тендiтного пiдлiтка -
  Сильнiше, нiж легiони Сатани!
  
  Нехай танкiв пре лавина за лавиною,
  А ми гвинтiвку подiляємо на трьох!
  Нехай полiцаї пiдло цiлять у спину,
  Але Бог Святий покарає їх люто!
  
  Що ми вирiшили? робити справу свiту -
  А для того, на жаль, довелося стрiляти!
  Спокiй i так уже охолонув.
  Буває й насилля благодатi!
  
  З дiвчиськом ми бiжимо босi разом-
  Хоч випав снiг, як вугiлля палить кучугура!
  Але не мають страху, знайте дiти.
  Фашиста втечуть смiливо кулею в труну!
  
  Ось поклали фрiцiв мерзотних роту,
  А iншi труси пруть у бiгу!
  Ми крушимо як косою в бою пiхоту -
  Нам не завада юнi лiта!
  
  Перемога досягнення, буде в травнi,
  Зараз пурга колючий, твердий снiг!
  Хлопчик бос, сестра його боса,
  У лахмiттi дiти зустрiли розквiт!
  
  Звiдки в нас беруться цi сили?
  Терпiти i бiль, i холод, ту потребу!
  Коли товариш змiряв дно могили,
  Коли подруга стогне - я помру!
  
  Христос благословив нас пiонерiв,
  Сказав, Вiтчизна Богом вам дана!
  Ось така найперша вiра,
  Радянська, священна країна!
  Хлопчик спiвав i дiвчата пiдспiвували. Як це гарно виглядало.
  I Наталка теж дала чергу по талiбах. Скосила їх немов серпом пшеницю.
  Кинула босими пальчиками нiжок гранату i прочирикала:
  - Слава росiйським богам!
  Зоя, ламаючи армiю моджахедiв, i вибиваючи кургани трупiв, видала:
  - I нашим героям слава!
  Пiсля чого її гола п'ята, златоволосої кралi пiдкинула вбивчий подарунок смертi.
  А ось руда Августина скосить моджахедiв. Лупанет за допомогою червоного соска з базуки i свиснувши видасть:
  - За нашу Русь Сварога!
  Пiсля чого у бою Свiтлана. Ця дiвчина також великою агресивнiстю вiдрiзняється.
  I вона трощить талiбiв з колосальною люттю. I її босi пальчики нiжок, жбурляють колосальної забiйної сили - подарунок смертi.
  Свiтлана вимовляє:
  - За Вiтчизну наша мати -
  Моджахедiв вбивати!
  Ось це четвiрка в бою, така агресивна та неповторна. I вони як за талiбiв взялися, i йде їхнє тотальне винищення.
  А зверху Альбiна як урiже ракетами. Що ж - це дiвчисько зовсiм не слабке. I як ворогiв трощить.
  Альбiна блондинка та красуня натуральна. I її ракетнi удари з неба просто зносять у рiзнi боки брукiвки. I нiби посилає кит iз фонтану масу палаючої землi та металу. Це дуже круто.
  Альвiна теж босою, точеною нiжкою натисне на кнопку, i як пiсля цього рвоне. I безлiч вбивчих потокiв йде в небо.
  I дiвчина натуральна блондинка реве:
  - За славу Росiї та небес!
  Ось так дiвчата талiбiв трощать. Скiльки цих гарних дiвок на фронтах.
  На Т-95 борються Єлизавета, Катерина, Олена.
  Три дiвчини на росiйському танку дуже гарячi. I посилають у ворога снаряд по снаряд.
  Єлизавета, скелячи зубки, промуркотiла:
  - I нiхто з початку свiту,
  Не бачив такого бенкету!
  Катерина кивнула, розносячи моджахедiв:
  - Перемагаємо Талiбан -
  Нам доля вiд Роду дано!
  Олена, стрiляючи по душманах, видала:
  - Славитись наша країна,
  Чи не переможе Сатана!
  I трiада дiвчат дiє дуже енергiйно. Вони посилають снаряди з великою руйнiвною фугасною дiєю.
  Єлизавета натискає босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика, вибиває супротивника i спiває:
  - Ми живемо на батькiвськiй землi!
  Катерина натиснула червоним соском на кнопку джойстика, пiдбила цiлий взвод моджахедiв i пискнула:
  - Онуки Сварога - славнi дiти!
  Олена довбала, натиснувши голою, круглою п'ятою на кнопку i в'якнула:
  -I летить на крилатому конi.
  I всi дiвчата хором проревiли:
  - Русь у далекi тисячолiття!
  Ось так танк Т-95 показує свою колосальну силу та приголомшливу мiць.
  Ось як трiада дiвчат енергiйно дiє. Войовницi - це вищий пiлотаж, особливо коли вони майже голi.
  Єлизавета дотепно заспiвала, натиснувши на кнопку червоним соском:
  - Смiялася Русь i плакала, i спiвала,
  На всi вiки, на те вона i Русь!
  Ось такi тут бойовi дiвчата... Але ж талiби не жартують.
  Потрапила їм у полон Веронiка. Так дiвчину спочатку роздiлили догола. А потiм стали з великим ентузiазмом пороти. Били її не лише батогом по спинi, а й палицями по босих, круглих п'ятах.
  Веронiка навiть заволала, вiд дикого болю. I її драли батогом та цiпками, до втрати свiдомостi. Потiм посипали рани сiллю. А босi, опухлi вiд побоїв ноги, затиснули в колодку i розпалили пiд ними багаття. I смажили дiвчинi голi п'яти.
  Веронiка кiлька разiв непритомнiла вiд бойового шоку. Її приводили до тями. I заразом пiднесли смолоскип i до грудей, попередньо змастивши її олiєю. I як палали червонi соски дiвчини.
  Веронiку довго катували. Пiдпалили вогнем та лоно Венери... Що вiзьмеш - талiби варвари.
  Насамкiнець Веронiку обмiняли на когось iз польових командирiв. I дiвчина поклялася помститися моджахедам.
  А ось по талiбах молотять ракетами. Сталенiда та Вiкторiя наводять заряди на цiлi.
  I руйнують у трiски гори...
  Сталенiда натиснула босими пальчиками нiжок, на кнопки джойстика i проворкувала:
  - Вiрю весь свiт за нас!
  Вiкторiя натиснула червоним соском на кнопку джойстика i вiдповiла:
  - Та миру на нас наплювати!
  I справдi, свiтовi ЗМI були швидше на боцi талiбiв. I повiдомляли смакуючи подробицi, про варварськi бомбардування яких нiбито пiддавали росiйськi ВПС афганськi мiста.
  Звичайно, було не без цього. Вiйна взагалi мала надзвичайно жорстокий i кривавий характер.
  Сталенiда натиснувши знову рубiновим соском на цiль, пропищала:
  - За Батькiвщину мрiї!
  I зiтхнула... У Росiї вибори проходять президента. Основна боротьба мiж старим i явно нездоровим Володимиром Путiним i молодим губернатором Орловської областi Андрiєм Кличковим. I тут саме комунiст виходить уперед.
  Сталенiда, Вiкторiя та Тамара знову наводять ракети на цiлi. Дiвчата борються в одних лише трусиках. Але це чудово.
  Сталенiда проспiвала:
  - Босонiж, тiльки босонiж,
  Пiд липневий грiм,
  I пiд шум прибою.
  Вiкторiя натиснула голою п'ятою на кнопку i продовжила:
  - Босонiж, тiльки босонiж,
  Танцювати нам дано iз тобою!
  Тамара тут теж босими пальчиками нiжок натиснула i прочирiкала:
  - За Вiтчизну - нашу сестру!
  Ось це дiвча - приголомшливий клас!
  А ось ще дiвчата з Японiї - найманцi-нiндзя. Оце серйозно.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям, взяла i з червоних соскiв запустила блискавку, i спалила масу моджахедiв.
  Потiм провела мечами млин, зрубуючи талiбам голови.
  Пiсля чого її босi пальчики нiжок жбурнули горошинку з вибухiвкою.
  Порвало на частини душманiв, i дiвчина проворкувала:
  - За благо Японiї!
  Дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям, теж довбала по супротивниках iз полуничних соскiв. Войовницi мали з одягу лише тоненькi трусики. А мечi вiдтворили прийом метелик, змушуючи падати голови у чалмах. А потiм босi пальчики дiвочих нiжок запустили бумеранг, зрiзаючи голови талiбам.
  Воїтельки проворкувала:
  - За польоти нiндзя!
  Дiвчина-нiндзя з червоним волоссям випустила з рубiнових соскiв вбивчу силу пульсари смертi. А потiм мечi, подовживши зрубали супостатам голови. А потiм босi пальчики нiжок кинули гострi, вiдточенi диски, що рiжуть голови, наче бритва.
  Войовниця проворкувала:
  - Нашi японськi боги атакують!
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям, теж довбала по ворогах вогняною грудкою, яка вилетiла з малинових соскiв. Пiсля чого проворкувала:
  - Нашi боги супер!
  I її босi пальчики нiжок, жбурнули пакет iз вугiльної вибухiвки, розриваючи на дрiбнi уривки талiбiв.
  I ось мечi знову зносять голови. Ось це дiвчата - найвищого польоту птаха.
  Ось якi найманцi прибули з Японiї. I давай молотити немовби вiдбивною битою талiбiв.
  Алiса та Анжелiка теж ведуть свою вiйну. Вони використовують снайперськi гвинтiвки.
  Палять по моджахедам.
  Алiса за допомогою гвинтiвки вразила супротивника, який намагався дiстати росiйський гелiкоптер "Стiнгером". Пiсля чого прочирiкала:
  - За нашу Вiтчизну, та прийде знову СРСР!
  Анжелiка теж довбанула по супротивнику з великою влучнiстю, збила ворожий лiтак i буркнула:
  - За нашу Ладу!
  Лiтак у талiбiв втiм, лише саморобний аероплан. Вони самi кустарним способом виробляють велику кiлькiсть авiацiї. I б'ються вiдчайдушно.
  Алiса ця блондинка дiвчина б'ється з великим ентузiазмом. Вона войовниця найвищого рiвня.
  I вбиває чергового моджахеду. Ось це красуня-краля. I верещать на всю горлянку:
  - Слава епосi комунiзму!
  Анжелiка ця руда та велика дiвчина в бiкiнi з цим погодилася:
  - Велика слава буде епосi комунiзму!
  I обидвi дiвчата ховаються за скелi. Вони дуже засмаглi та м'язовi красунi. Але при цьому спритнi спритнi.
  Алiса кинула босими пальчиками нiжок убивчої сили на смерть i пискнула:
  - За свiт комунiзму!
  Анжелiка помiтила, стрiляючи:
  - А що маєш на увазi пiд комунiзмом?
  Алiса рiшуче вiдповiла, голою п'ятою пiддавши вибух пакет:
  -Справжнiй рай на землi!
  Анжелiка iз цим охоче погодилася:
  - Ну рай - це й є рай!
  I руда дiвчина босими пальчиками нiжок, жбурнула цiлу зв'язку гранат.
  Отака тут у них агресивна вийшла бравада. А дiвчата на пару працювали. I посилали кулю по кулю.
  Їхнi голi, круглi п'ятки злегка запилилися. I дiвчата сполоснули нiжки в калюжах. I знову стали жбурляти в супротивника босими пальчиками, що приносить знищення.
  Алiса заспiвала з ентузiазмом:
  Безпросвiтний морок спокою,
  Занурив у вир дрiбних бiд...
  Тишу прорви ти полум'я бою,
  Розiрвi мовчання гул перемог!
  Анжелiка агресивно вiдзначила, збивши за допомогою червоного соска чергового злого душмана:
  - До раю подають гарнi дiвчатка, а войовницi потрапляють у Гiперрай!
  Алiса iз цим погодилася:
  - Ми потрапимо туди, куди прагнуть усi патрiоти Вiтчизни!
  Воїтельки виявилися налаштованi на реальну перемогу...
  I ось черговий моджахед, що впав ними пробитий. Ось це дiвчата - очевидно вони ураган.
  Наташа тим часом упiймала мiсцевого командира. Усi чотири дiвчата поставили ватажка на колiна i змусили цiлувати його босi, огрубiлi пiдошви.
  Ватажок це робив покiрно. I це йому навiть подобалося.
  Зоя прочiрiкала:
  - Добре, що тебе взяли в полон жiнка?
  Той пробурчав:
  - Ви справжнi гурiї!
  Августина запропонувала:
  - Може бути тебе пiдiбгати вогником?
  Ватажок по булькал:
  - Не треба!
  Свiтлана, агресивно вискалившись, рикнула:
  - Так кажи, поки ми не розсердилися.
  I генерал руху Талiбан став свiдчити.
  . РОЗДIЛ Љ 11.
  Олександр Рибаченко зi своєю малолiтньою бандою очистив вельми багатий особняк одного румунського вельможi. Так цей хлопчик - реально є хлопчик-супер.
  I пiсля цього ватажок пацан, лежачи бiля вогнища, i виставивши до вогню своїх босi, дитячi нiжки, щось накидав у спiльний зошит.
  По колись блискучому, а потiм безжально розчавленому монгольським чоботом середньоазiатському Сигнаку носилися розлюченi вершники, з дико зачесаними косами. Верблюжi каравани стовпилися на вузьких провулках, жителi були квапливi, виявляючи крайню нервознiсть. Вже повсюди розносилися чутки про грандiозний похiд на Захiд, затiяний монголо-татарською iмперiєю.
  Натовпився народ вiдразу розступався в сторони, як тiльки з'являлися похмурi нукери. Нерухливi, або оскаленi злiстю бруднi обличчя, мiцнi з кривими голками ногайки в руках, що роздають удари праворуч i лiворуч. Монголи навмисне нацьковували своїх нечесаних коней на людей, затоптуючи тих, хто не встиг забратися, потiм вони зiстрибували з коней i безжально оббирали жертву, продовжуючи бити i варварською знущатися з безпорадних людей. Нiколи цi вигадки пекла не давали вiльно зiтхнути, розiгнути згорбленi пiд непосильним ярмом спини, а зараз загарбникiв було особливо багато, цiлими тисячами, ордами, що шумлять, вони накопичувалися на базарнiй площi, розвернувшись подобою нерiвного пiвмiсяця перед палацом Тангкут-хана.
   Пихатий онук Чингiсхана побудував собi розкiшну височенну споруду, поховавши в фундаментi не одну тисячу невiльникiв. У товстi стiни навколишнього палацу були вмурованi кiстки ранiше вбитих людей i особливо багато черепiв, вважалося, що це додасть особливої фортецi будiвлi. Воїни стали табором i безцеремонно розiбрали найближчi будинки, побивши мешканцiв i розхопивши все їстiвне, розпалили багаття. Вночi вони, надершись до поросячого вереску, кричали непристойнi пiснi, виконуючи дикi танцi в зловiсному свiтлi пекельного полум'я. Це були поки що передовi частини з тургаудiв - особистих гвардiйцiв-охоронцiв одинадцяти царевичiв, а решта незлiченної орди мала пiдiйти трохи пiзнiше. Чутки про це викликали страшну панiку, пам'ять про жахливу навалу Чингiсхана була ще надто свiжа. Безжальний вогненний смерч промчав у тi часи мiстами, пожираючи все живе i здатне рухатися. Монголи били всiх чоловiкiв окрiм цiнних ремiсникiв, ґвалтували й викрадали жiнок, рiзали дiтей, лише деяких найкращих i наймiцнiших забирали собi. Але живучий здатний пристосуватися до всього тут народ. Здається, всi випалили, а нi, вилiзли чоловiчки з гiр, болiт, щiлин i вiдновилися. А багато купцiв стали ще багатшими, влаштувавшись збирати податки i приторговувати награбованим. Як гриби пiсля дощу погарнiли розкiшнi будинки, розцвiли пишнi сади. Знову були вiдбудованi мальовничi мечетi, а на високих мiнаретах дзвiнкоголосi азачi заливалися спiвучими голосами, закликаючи до молитви старанних правовiрних. Все-таки швидко змiнюються часи - тепер навiть багато монголiв стали вiдвiдувати iсламськi храми, пiдганяючи батогами недостатньо богомольних парафiян. Нинi виконуючи грiзнi накази ханiв, населення збирало данину, їжу, кумис, коней та iнше: цiлi тисячi важко навантажених коней i верблюдiв, кованих залiзом возiв прибували з пiдношеннями, щiльно забивши мости через рiчку Сейнхур.
  Самий страшний i зловiсний полководець Чингiз-хана, Субудай-Багатур прибув в оточеннi свого "шаленого" туму, що покрив себе хвацькою славою . Десять тисяч добiрних воїнiв з усiх країн i народiв складали його особисту гвардiю. З них корiнних монголiв вiд сили третина, iншi прибилися розбiйними зграями: найвiдчайдушнiшi й найудалiшi люди, усiх континентiв i рас, є навiть кiлька негрiв, нахабних мускулистих хитавиць гiдних журналу "Плейбой" або "Галактика". Безпосередньо великого полководця оточували три сотнi вершникiв. На бiлоснiжних конях i в бiлому одязi, на вугiльно-воронi i зрозумiло в чорнiй сукнi, i вогняно-гнiдих злегка пiдфарбованих кров'ю жеребцях скакали могутнi тургауди, що вiдливали червоним кольором. Посерединi на великому ломовому скакунi сидiв здоровенний жахливий батир, зi знiвеченим обличчям, розбитою рукою i палаючим поглядом. Непереможний полководець спалив три китайськi столицi, i чудовий Самарканд, розбив урусiв та кипчакiв на Калцi, особисто пiдкоривши - тридцять п'ять народiв. А зараз цей страшний тигр в образi людини кипiв, пекельною злiстю, єдине око iскрило i горiло нещадною жорстокiстю. Його доручення, було зарiзане, i як ганебно провалено - загинув вiрний слуга двоюрiдний плем'яш Артоха та його особистий шаман, великий чаклун Нуруху. У диких озлобленнях вiн наказ зламати хребти вцiлiлим, що бiгли з поля бою монголам, i кинути їх ще живими в пащi псам. Як це тривожно, два стрiмкi мангуси в бiлому, як блискавки пройшли i викосили цiлий загiн добiрних бiйцiв. Недарма сама велика шаманка Керiнкей-Задан, передбачила у баченнi, що два бiлi воїни iз землi урусiв занесуть мечi над священним монгольським ханством. А допоможе їм у цьому руська шаманка Ягиня iз Володимирських земель. Ось вiн i наказав зв'язати росiйську вiдьмачку i доставити її в табiр. Тортури i погрози змусити її стати союзником або болiсною смертю - китайськi кати знають незлiченну рiзноманiтнiсть тортур. Навiть у бувалих нукерiв вставили волосся дибки, коли вiдбувалися ритуальнi тортури. Судубай задумливо прикидає i та й так. I що тепер, коли незлiченне вiйсько монголiв вже рушило на Захiд, збуваються зловiснi пророцтва. Дикий гул орави i зовнi радiснi крики вiдволiкають вiд думок, натовп найзнатнiших вельмож Сигнака та навколишнiх селищ - iмами, кадiї та найбагатшi купцi приготували знатнi подарунки, навалив ними цiлi вози. Тут i золото i згортки дорогих тканин, найкращi конi зiгнанi з усiх околиць. Субудай просто махнув рукою - нукери вантажите та забираєте. Iмам, щоправда, спробував виступити iз вишуканою промовою.
  -О найбiльший з найбiльших, найхоробрiший з найхоробрiших, вiдображення сил приголомшливих зiрки!
  Грiзному полководцевi були противнi цi велемовнi лестощi. Вiн круто повернув коня i клацнувши батогом, по жирному обличчю, зваливши iмама з коня, рвонувши вiд цього пишного, по-скотськи покiрного стада. Слухняний кiнь помчав його на пiвнiч геть вiд задушливого мiста, у просторий степ iз соковитими весняними луками. Субудая насилу наздогнали вiкиль i кiлька знатних ханiв. Задихаючись, вони кричали навперебiй.
  -Приструни коня! Не поспiшай, о великий!.. Правитель областi Тангкут-хан та спадкоємець Верховного каган Гуюк-хан наказують тобi: спiшно прибути до палацу для важливої наради.
  Субудай розгорнув коня, ратники, що супроводжували його, грiзно наїжалися списами i гострими блискучими на сонцi шаблями. Вогняне око побачило iмама, що невдало затесався в середу монголiв.
  -А Це пес що тут робить?! Чи йому передавати волю монгольських правителiв!
  Iмам зблiд i тут же впав з коня, намагаючись поцiлувати забруднене в брудi копито.
  -Нi вже пiзно! Наказую зламати хребет i повiсити за ноги. Нехай усi, бачать непохитнiсть нашої залiзної влади. I кривава демонстрацiя сили щодо десятка купцiв вже на ваш вибiр.
  З якою радiстю монгольськi воїни кинулися виконувати наказ одноглазого бандита. Сам Субудай-Багатур продовжував сiняти по степу, ломовий iноходець не зменшував, але й не додавав кроку.
  -А я говорю, поки Багатур не поїде! Потрiбно зустрiч провести з шаманом великим.
  Хани гордовито заверещали.
  - Хто важливiший за великий сатрап Чингiз-хана або чаклун, приголомшливий бубном!
  -Пiвень, якого я повинен погодувати, важливiший за всiх їх! Може, ви замiсть нього закукарiкаєте!
  Субудай прохрипiв, але його голос здавався гуркотом грому. Вельможi в страху вiдсахнулися. Тряхнувши приводом i пришпоривши пiдфарбованого пiд кров коня, одноокий батир поскакав галопом, загiн ледве встигав за ним, земля тремтiла вiд ударiв золотих пiдкiв.
  У вiдкритому степу, поблизу рiчки Сеймур "шалений" тумен зупинився. Там уже був величезний табiр, з могутнiм найкращим у всьому монгольському вiйську загоном "непереможних". Цей десятитисячний тумен пiдпорядковувався безпосередньо джихангiр - пiдкорювач всесвiту великому кагану Бату-хану! Сам джихангiр ще не прибув, а в його височеннiй вистеленiй розкiшними килимами юртi вже приготували знатне частування. Дев'ять найгострiших золотих з алмазними наконечниками пiк на вiстря намету символiзували напрямок майбутнiх ударiв монгольської армiї. Пара уссурiйських тигрiв, улюблених тварин Чингiсхана - гарчали i били хвостами, покритi срiбною бронею тургауди кидали звiрам шматки соковитого м'яса. Багатур увiйшов у простору юрту. Головний шаман монгольського вiйська Бекi вже сидiв у захопленому у китайського богдихана крiслi з чорної рiдкiсної слонової кiстки, в обрамленнi золота та великих перлiв. Бронзовий величезний котел був, набитий вареним м'ясом, i здоровенний павукоподiбний чаклун, безцеремонно запускав кiгтисту руку. Його надмiрно розвинена щелепа надавала обличчю крокодиляче вираз, а дрiбнi очi випромiнювали холодний вiдблиск бездонної пекла.
  - Ти як завжди голодний Бекi, i я бачу готовий з'їсти свиню заради набивання мамона!
  Чаклун прошипiв отруйною змiєю, з характерною для шаманiв манерою не доречно римувати слова.
  -Немає у мене для прокорму трона! До мiсця припала б у Європi корона! Я зараз голодний, моє вогнище холодне! У жагучому потягу зжер би слона! Писк дикий у кишках зводить з розуму! Товстий кабан - звiр дивовижної сили. Пiднiме труп iз могили! Магiя вимагає великої мощi. Щоб збудити вал енергiї дикої! I їжа величезних витрат, а не набрати менi наймiзернiших доходiв!
  -Я не жалкую їжi. Нам постiйно пiдносять жратву, всi пiдкоренi нацiї, випаленої нами землi, женуть табуни та вiзки з хлiбами, але де результати?
  Шаман вишкiрився, гострi iкла на бугристому обличчi виперлися.
  -Iнодi для перемоги потрiбнi витрати! Поспiх шкiдливий бiйця спокусник, будуть скорiше, нiж мить повелитель. Сам бог вiйни найбiльший Сульде дав менi новi сили...
  Субудай хитро посмiхнувся, перебив балакуна.
  -Сили вразити цiлу армiю, без мечiв та палаючих стрiл - маниш товстун хитрий, кволий! Бач, чого захотiв!
  -Не смiйся над магiєю, страшна зброя приготовлена мною. Дивись о великий, як я всiх урою!
  Бекi зробив пару розкосих жестiв, великий золочений у iржавих плямах iндик виповз на килим.
  -Субудай! Грошей дай! Нагодуй птаха золотом, висип щедрiший з гаманця! Чаклунство моє коштує дорого i дешевше нiяк не можна!
  Великий полководець розв'язав гаманець i, не зважаючи, сипнув золотом.
  -Дивися чаклун, якщо що отримаєш у шию! А з нього зваримо суп i нагодуємо твоє ненаситне черево. А потiм кинджалами вирiжемо з мамона шамана все золото.
  Шаман не спромiгся на вiдповiдь. Iндiйський пiвень безцеремонно як просо проковтував монети, з кожним склеваним золотим вiн зростав у розмiрах, коли остання монетка пропала в його бездонному дзьобi, цей птах розмiрами нагадував великого верблюда.
  Субудай оторопiло, за своє довге життя вони бачив всяке, але таке.
  -Вай Юлi! Дзе, дзе, дзе! Ти потряс мене, як вимахав кукарек. Знатний птах!
  -Та це наша нова зброя! Сильнiше нiж докази дозвiлля!
  Раптом грiзний монгол зареготав, як гавкiт великого пса смiхом.
  -Маленька птах пiвень будить все вiйсько, а цей мабуть перебудить всi країни до останнього моря.
  -Нi, правиця Непереможного! Цей звiр не з краю рiдного! Птахи Iндiї жаркi, нездатнi як шкода! Голосисто кричати, як реве, втративши сина мати, або дурна баба вiд горя! Але якщо чарiвна тварюка зашипить, обваляться стiни великих фортець, буде ворог у порох розбитий, не вiдкине звiсток, не залишить уламкiв кiсток.
  -Настав час випробувати пташку!
  Чаклун негативно повiв кудлатою головою з дев'ятьма заплетеними косами.
  -Мало золота! Треба кинути ще, тодi буде - силища молота! Не шкодуй грошей ти Багатур - з зруйнованих мiст ми ще вразимо гори злата. Купи жiночих навалимо фiгур, вишикуємо в полi - рiзьбленi палати!
  -Я згодую тобi хоч вiз, золота з камiннями, але два бiлi мангусти повиннi бути вбитi.
  Iндик важливою ходою виповз iз юрти, зляканi монголи подалися у рiзнi боки. Величезний птах був спокiйним i навiть сонним, мляво, перебираючи крилами, вiн перевалочку брела по табору, шугаючи нукерiв. Ось тiльки навантажений золотом вiз привернув її увагу, раз крила спалахнули, а дзьоб поринув у мiшки. Золото полилося в широку горлянку. I без того великий звiр став рости снiговою грудкою, ось вона вже як слон, потiм жадiбно чавкаючи монстр закiнчивши з возом, став вище центральної монгольської юрти. Величезна птиця встала, надувшись, як здиблений пернатий диплодок.
  Страх напав на моголiв, i все ж таки не всi злякалися, кiлька лучникiв вiдкрили стрiлянину, прагнучи в першу чергу вразити холодно-мертвi очi дивовижної птицi.
  -Стiйте! Я забороняю!
  З запiзненням гаркнув Субудай, але було вже пiзно, довга з розжареним наконечником стрiла потрапила в пiвняче око, вiд пострiлу посипалися iскри.
  -Що ви щури мангуси наробили!
  Заволав у розпачi шаман Бекi, навiть забувши про нав'язливу риму.
  -Лягай непереможний!
  -Всiм лягти! - встиг скомандувати Багатур. Миттю роздувшись, iндик вирвався нестямним криком, по вухах наче вдарили каскади громiв, ураганна хвиля пролетiла по землi, пiднявши в небо тисячi наметiв i юрт. Дисциплiнованi монголи в основному встигли впасти на землю, хто загавкався або не почув наказу, тi помчали разом iз стрiмким ураганом. Як дико вили i корчилися нукери, потрапивши в порив пекельного вiтру, що нiс до пекла. Тушi коней i людей моментально розривалися, тисячник наскочив на спис свого пiдлеглого i був прошитий їм на крiзь, сiпаючись i перебираючи лапками як жук. Уцiлiлi ратники лежали нерухомо, як Єгипетськi мумiї, враженi ударом стихiй, вони болiсно довго приходили до тями. А тим часом гребiнчастий монстр, грюкнувши крилами, зробив незграбну спробу злетiти. Очевидно це завдання було не пiд силу його хлипким крилам, трепихнувшись, велетенський iндик засiв по степу. Мабуть, "летючий iндiанець" вирiшив перетнути всi азимути i прочесати меридiани в пошуках отруєного золота. Субудай був пом'ятий i важко прийшов до тями, важко пiднявшись з сирої трави. Єдине око горiло ненавистю, пропалюючи оточуючих, вiн диким яструбам вистежував чаклуна. Верховний шаман навiть не робив спроб сховатися, навпаки маленькi оченята тикали гордовито i гордо. Бекi пiдморгнув i схрестив на важкому животi бруднi пазурi. Субудай грiзно прорепетував захлинаючись вiд гнiву.
  -Собака, облiзлий шакал! Я накажу здерти з тебе живу шкуру i роздерти її на бубон, а твiй череп пiде на гру у мiстечку.
  Бекi iз зовнiшньою повагою вiдповiв.
  -Чим я прогнiвив тебе, адже нова зброя працює бездоганно. Усi уруси та iнших трусiв поховає на вiчно!
  Одноокий барс заревiв, заскреготiвши зубами.
  -Ти налякав коней, ще до битви розполовинив вiйсько, i ще смiєш знущатися. Нукери взяти його! Ноги до потилицi!
  Громiздкi волохатi в пiр'ї воїни кинулися, було до шамана, намагаючись скрутити чарiвника, що вiдчайдушно чинив опiр. Та сильний був чаклун, явно намагався створити бойове заклинання, пара нукерiв спалахнула, i з диким винням покотилася по притиснутiй копитами лужку, ще трьох сильно поранило невидимими мечами. Але могутнi тургауди побоювалися Субудая набагато сильнiше, нiж чаклунських штучок Бекi. Ось вiн iмiдж кривавого володаря. Шамана все ж таки сповили, добре наiм'явши жирнi боки i врiзавши палицею по величезнiй головi, оглушили громилу.
  -Мав рацiю Чингiз-хан не можна магiєю пiдмiняти клинок i гострi стрiли. Я ще придумаю тобi особливу кару. А поки що в залiза його.
  Пiдбiг задимлений у виразках пiдневiльний коваль, його обiрванi в опiках помiчники квапливо несли вже готовi товстi, здатнi втримати слона ланцюга. Шаману зв'язали рота, вставивши мiж зубiв кiнську кiстку, будь-яке бурмотiння навiть зв'язаного звiра смертельно небезпечне. Субудаю допомогли пiднятися на коня, молодець гнiдою не злякався, решта табунiв побiгла, їх ще довго доведеться ловити, а частина коней пiднеслася в пiднебессi разом iз вершниками.
  Поки чаклуна тягли в спецiально вiдритий зиндан-колодязь, на горизонтi з'явилися два вершники. Це монголи, один з числа ханiв, що звали Субудая, iнший знаменитий Векiль, обидва страшенно роздертi в пилюцi, порваний одяг покритий свiжою кров'ю. Пiдскочивши, обидва вершники впали ниць, вони нестямно вили, дряпаючи обличчя.
  -Про великий Субудай-Багатур, чий образ буде славний у вiках.
  Одноокий полководець грубо обiрвав гiнцiв.
  -У справi воркуйте подертi ворони.
  -Рухнув палац верховного барсака Тангкут-хана. Великий хан намiсник i єдинородний син спадкоємець Верховного кагану Гуюк - похованi пiд його уламками.
  Радiсна усмiшка на мить висвiтлила сутiнкове чоло Субудая, а потiм знову згасла, зробивши понiвечене обличчя - похмурою грозової хмари.
  -Всiм сiдлати скакунiв, зiгнати мiсцевих жителiв i швидко розiбрати завали.
  Частина вiйська залишиться тут i вiдловить коней. Ви чули нукери, постараємося врятувати чингiздiв i швидше.
  Коли гiнцi i майже всi воїни стрiмкою зграєю кинулися Сигнаку, Субудай неквапливо пiд'їхав до Зiндан. Його знову розпирав нервово веселий смiх.
  -Хоч одну добру справу зробив ти, позбавивши нас двох найзапеклiших ворогiв Гуюка i Тангкут-хана. Тепер у тебе є шанс врятувати свою шкуру вiд натягування на бубни циган, що танцюють. Їй ти сивий нукер, витягни йому кляп.
  Кряжистий лiтнiй монгол спустився по прядив'янiй мотузцi, насилу висмикнувши заплiснiлу кiстку з iкластого рота верховного шамана.
  -Я не бажав смертi чингiздiв!
  Ледь чутно прохрипiв чаклун.
  -Знаю, навiть якщо вони залишаться, живi, я все одно помилую тебе. Твiй величезний пiвень здорово клюнув у дупу чванливого Гуюк-хана, i нерозумного брата Батия Тангкута. Звалимо все на летких мангусiв, i справа з кiнцем.
  Голос шамана змiцнiв.
  - Ти як завжди мудрий i гiдний звання джихангiра! Володар всього пiднебесного свiту!
  Субудай обсмикнув чарiвника.
  -Не кажеш зайвого. Скажи краще, де ховається великий пернатий мангус.
  Чаклун брязнув ланцюгами.
  -Бродить у степу, не стримати на ланцюгу.
  -Створи заклинання i направ його проти двох лiлейних мангусiв. Нехай з'їсть їх, заодно зiтремо в пилюку мiста злих урусiв.
  Шаман уривчасто задихав, ланцюги задзвенiли, переливаючись похоронними звуками.
  -Я голодний i хочу їсти. Зварiть менi, свiжу юшку з великого бика, i я зберу сили для нових титанiчних заклинань.
  Одноокий барс скривився, потiм з лукавою усмiшкою пiдколов чарiвника.
  -А пронос не пройме тебе, схоже, ти хочеш добити нас за допомогою газової атаки. Спочатку iндiйський пiвень зробив Ку-каре, а потiм i ти зiпсуєш менi повiтря. Гаразд! Розкуйте, i зварiть йому котел жратви з загиблої конини, нехай подавитися! Та чаклун, чи не сподiватись у тебе ще подiбного птаха.
  Шаман вiдповiв не вiдразу, дочекався зняття кайданiв, бо хто його Одноокого Барса знає.
  -Нi, на жаль, цей птах у бою унiкальний. Рiвних немає їй - у пiдмiсячних свiтах та астральних! I не з Iндiї я звiр-птах привiз, нi не знайти там подiбне тiло i зрiст. Є держава настiльки вiд нас далека, треба плисти до краю всесвiту, щоб у туманi побачити її береги, тiєї країни, що розквiтає в славi нетлiнної. Там i множаться схожi з цим пернатi злi виродки, чорт його знає якийсь мангусової породи!
  Субудай стиснув важкий кулак, його голос був подiбний до реву лева.
  -I Ми там будемо! Вибудуємо могутнi кораблi i перепливемо бурхливi океани - крiзь шторм, лiд та полум'я! Скоро весь свiт ляже пiд нас, зламаємо потилицi всiм непокiрним. Та й ще! Менi в межу набридли твої завивання, будеш далi гугнявити, отримаєш страждання!
  . РОЗДIЛ Љ 13.
  Оленка продовжувала працювати. Хоч снiжок уже повалив, i морозець, але дiвчата працюють лише босонiж та у бiкiнi.
  Вони дуже красивi, сильнi та мускулистi. Чудовi красунi.
  Оленка працює з великою енергiєю i продовжує складати щось дуже цiкаве, i дуже круте, на тему очевидно вiйни. I їй це зрозумiло до вподоби.
  Дiвчата одну армiю Китаю перемололи. Але їм назустрiч подалася ще одна велика орда пiднебесної iмперiї.
  Оленка, крiм мечiв, ще й автомати зробила. I давай по китайцях строчити вiдразу з обох рук. I капiтально винищував армiю Пiднебесної iмперiї.
  Дiвчина знала вогонь.
  Одночасно вона скинула з себе лiфчик i оголила червонi соски. Ось це дiвчина - просто супер.
  I з її схожих на рожевi бутони цицьок полетiли вбивчої сили блискавки.
  I цiлий батальйон китайцiв виявився спалений та знищений.
  Оленка взяла i заспiвала, скелячи свої зубки:
  - Ми всiх китайцiв рознесемо на частини,
  Знищення у нашiй, сили влади!
  Анюта теж строчить по ворогах. У цьому вона використовує особливi, саморобнi кулемети. Тi ведуть просто тоталiтарне знищення супостатiв. I зводять цiлi кургани трупiв.
  I стiльки китайцiв за короткий час знищено.
  Анюта залишила босими пальчиками нiжок подарунок анiгiляцiї. I розiрвала безлiч китайських солдатiв.
  Потiм дiвчина зi своїх малинових соскiв як вiзьме по бiйцях пiднебесної iмперiї лупне.
  I цiлий ворожий полк разом спалить.
  Пiсля чого Анюта прочирикає:
  - У лютi своїй ми Китай громимо,
  Вiрю, безперечно, всiх переможемо!
  Бойова дiвчина Алла теж б'ється з агресивною безпосереднiстю.
  I її волосся таке мiдно-червоне i палахкотить, мов полум'я багаття iнквiзицiї.
  Войовниця взяла i босими пальчиками нiжок шпурнула вбивчий подарунок смертi. Порвала безлiч китайцiв.
  Навiть їхнi голови вiдкотилися у рiзнi боки.
  Пiсля цього войовниця з рубiнових соскiв як зарядить цiлою чергою пульсарiв. Ось вони взяли i цiлих два полки китайцiв спалили.
  Войовниця класу супер взяла та заспiвала:
  - Ми переможемо ворогiв, я це точно знаю,
  Ми не дамо захоплення весь свiт Китаю!
  I руде дiвчисько взяло й засвистiло, через свої дуже гарнi нiздрi.
  А носики у всiєї п'ятiрки дуже витонченi.
  А нiжки такi спокусливi i спритнi, i зовсiм не брудняться. Войовницi тут видатного обороту. I в них є неповторний шарм, i окомiр i натиск. Проти таких дiвчиськом, не встоїть, вважай, що будь-яка армiя, навiть така як Китаю!
  Дiвчина з золотим волоссям Марiя б'ється дуже небезпечно. I її босi, точенi нiжки метають навiть забiйне i руйнiвне.
  А от якщо ще й полуничнi соски грудей спрацюють. I з них блискавки колосальною вбивчою силою посиплються.
  I ще один китайський полк разом спалять.
  Марiя взяла i заспiвала, скелячи зубки:
  - Я дiвчинка, знай мила,
  З усiх бокiв гарна!
  З усiх бокiв гарна!
  З усiх, з усiх бокiв!
  I вона ще й плюне на ворога. I її плювок перетворився на гiперплазмову ляпку, розширився, перемiстився, i цiлий батальйон китайських солдатiв був знищений.
  Олiмпiада, ця дiвчина-богатир, яка має колосальну фiзичну силу. I її нiжки - досить великi, засмаглi, босi, i при цьому витонченi та спокусливi.
  I груди наче повне молока вим'я як у найдобрiшої i великої буйволицi.
  Соски при цьому як бутони маку, такi яскравi, соковитi та спокусливi.
  Недарма Олiмпiада перед боєм обов'язково усамiтнюється з дюжиною мiцних, молодих чоловiкiв, i кохається з ними.
  I це дає додаткову радiсть та силу.
  А ось зараз з її потужних, спокусливих, великих як помiдори соскiв вилiтають блискавки. I причому цiлим каскадом, наче це хвиля цунамi.
  I вiдразу ж тисячi китайцiв помирають у жахливих мук, її бiологiчної електрики.
  Олiмпiада проспiвала:
  Немає пощади, немає пощади,
  Немає пощади ворогу!
  Перепади, перепади
  Я в атаку бiжу!
  I войовниця взяла i показала свою довгу, мов батiг наглядача мову.
  I цiєю мовою вона кинула льодяник, в якому частка антиматерiї. В результатi чого вiдразу два китайськi полки, було спалено вщент, i було завдано нищiвного удару по пiднебеснiй iмперiї.
  Ось уже п'ятiрка дiвчат взяла i без зайвих церемонiй як засвистить. I ворон починаються напади епiлепсiї. Вони крутяться в повiтрi, наче бумеранги, мчать униз. I їхнi дзьоби розкроюють черепи китайським солдатам до смертi.
  Олiмпiада вiдзначила, прогарчавши, немов пантера, i вискалив свої дуже довгi i потужнi iкла з-за рота.
  Вона, зрозумiло, певною мiрою вампiр. Тiльки iкла в неї всуваються, то навпаки висуваються.
  А голос у Олiмпiади дуже голосний:
  - Ми ворогiв зламаємо обов'язково,
  Голос дiвки чаруючи, чарiвний.
  За Китай ми взялися ґрунтовно,
  Адже ми не просто дiвчата-глядачi!
  Оленка треба сказати дiвчисько що треба ...
  I на нiй дiє агресивна природа справжньої кралi.
  Оленка взяла i з яскраво-червоних соскiв довбанула з лютою силою вогняними, i не знають жалю пульсарами.
  Кожен iз цих вогненних згусткiв мiстить надзвичайно багато енергiї. I отримують по рогах китайцi дуже капiтально.
  Оленка дотепно помiтила:
  - Там ми взялися за регулювання населення планети Земля!
  Анюта з малинового соска дала по китайцям блискавки. Вона пiсля того, як отримала кулею в плитку преса, тiльки засмiялася.
  - Брешеш! Чи не вiзьмеш!
  Оленка погодилася з величезною впевненiстю:
  - Та не вiзьмеш!
  Олiмпiада взяла i голою, круглою п'ятою наче кувалдою довбанула в щелепу китайському генералу, i про булькала:
  - За новий СРСР без царизму та вождизму!
  Марiя погодилася, довбаючи з полуничного соска, дуже руйнiвним i згубним подарунком смертi:
  - Та царя надто дорого годувати!
  I пiдморгнула подругам.
  Але поки що вони формально завойовують Китай, для особливих цiлей.
  Руда i дуже гарна дiвчина Алла, взяла i заспiвала, скелячи свої дуже бiлi та перлиннi зубки.
  - У своєму царствi дракон,
  Все живе та свiтле губить...
  Лунає лише стогiн,
  Скиньте ланцюг поганi люди!
  I войовниця взяла i з рубiнового соска як блискавкою довбає. I знову китайцiв загасить, i зрiвняє їх у жменьку попелу.
  Алла взяла i заспiвала, вискалив зубки, i пiдморгуючи:
  - Вiд злого дракона,
  Рiд Землю позбавив...
  I свiтло небозводу -
  Вiн людям залишив!
  I войовниця знову пiдморгне своїм напарницям...
  Ну, п'ятiрка розумiє Китай молотить з колосальним ентузiазмом.
  Але ось у бiй вступила - Альбiна та Альвiна. Вони дiвчата дуже гарнi та водночас блондинки.
  Летять на бойових лiтаках, на кшталт штурмовикiв. I надсилають один забiйний заряд за зарядом.
  Ось це дiвча - сказати, що супер означає нiчого не сказати.
  I натискають яскраво-червоними сосками на кнопки джойстика i посилають дуже нищiвнi ракети, колосальною забiйною мiццю.
  I стiльки руйнувань у Китаї виробляють. Пiднiмаються вгору цiлi гриби вiд анiгiляцiї солдатiв пiднебесної iмперiї.
  Альбiна спочатку пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок. I виплюнула величезний руйнiвний подарунок анiгiляцiї.
  А потiм i застосувала рубiновий сосок грудей. I китайцям знову дуже мiцно дiсталося.
  Альбiна взяла i прочирiкала, скелячи зубки i спiваючи:
  - У комунiзмi будемо скоро,
  Розквiт моя країна...
  Заберiть тiльки злодiя,
  I плешивого цапа!
  Пiсля чого дiвчинка взяла i показала свiй дуже довгий i спритний язичок.
  Їм вона дуже любила лизати пульсуючi, нефритовi стрижнi. Їй це дуже подобалося.
  Альвiна теж не проти чоловiкiв обслуговувати. Причому найбiльше задоволення отримуєш, коли береш iз самцiв грошi. Це справдi таке задоволення та смак.
  Альвiна взяла i заспiвала:
  - Роби грошi, роби грошi,
  Забувши про сон i лiнощi.
  Роби грошi, роби грошi,
  А решта все дрiбниця!
  I войовниця знову натиснула полуничним соском на кнопку, i викинувся вбивчої сили подарунок анiгiляцiї, i маса китайцiв була знищена.
  Такi дiвчата очевидно надзвичайно крутi.
  Альбiна помiтила свою напарницю:
  - Ти войовниця крута!
  Альвiна логiчно вiдповiла:
  - Так само як i ти!
   I Альвiна надiслала черговий подарунок анiгiляцiї за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  I прочирiкала:
  - Будуть новi вiки,
  Буде змiна поколiнь.
  Але нiхто й нiколи,
  Не забуде свiтлої мети!
  Дiвчата знову натиснули дружно голими п'ятами на педалi. I знову вбито масу китайцiв.
  Ось це справдi здорово.
  А ось у бою й Анастасiя Вiдьмакова. Вона на штурмовику дiє дуже активно та агресивно.
  Навiть спiває зi смiшком:
  - Вичитавши два рядки з нагана,
  Швидше ти злiсного вбий ...
  Шалений злий, виснажливе пекло,
  Став плiшивий винищувати людей!
  I Анастасiя Вiдьмакова взяла та пiдморгнула своїм напарницям. Вона войовниця дуже гарна, i теж руда.
  I всi китайцi що потрапили пiд удар її ракети, виявилися розiрванi на шматки.
  А ось у битвi й Акулiна Орлова. Дiвчисько бойове i стрiмке немов кобра.
  I її штурмовик скаче, наче трiска хвилями, пiд час шторму.
  Акулiна трощить китайцiв. Довбає їх за допомогою своїх босих пальчикiв нiжок.
  При цьому дiвчисько спiває:
  - Лисi, лисi, лисi,
  Неспокiйна доля.
  Але навiщо, щоб плиш закрити,
  Вам потрiбна бiда?
  Пiсля чого дiвчина знову пальнула, але цього разу використовуючи свiй апетитний немов стигла полуниця сосок.
  Мiрабела теж взяла та босими пальчиками нiжок натиснула на кнопки. I довбанула по китайцях ракетами.
  Стiльки загинуло ворогiв.
  Дiвча взяла i проспiвала, вискалив зубки:
  Вирує велика вiйна,
  Вiйна без розумних причин.
  Зiрвався з ланцюга Сатана -
  I загибель прийшла разом iз ним!
  Дiвчата-льотчицi били китайцiв дуже активно. I посилали ракети, що спалювали цiлi полицi. I ще скидали бомби з голками та кульками, виявляючи неабияку силу та винахiдливiсть. Войовницi що й казати - клас!
  А ось у бою проти китайцiв та Єлизавета, з трьома подругами на танку. Їхнiй екiпаж прозвали - Е-4, такi в ньому чудовi дiвчата.
  Зрозумiло, войовницi в одних лише трусиках.
  I ще засмаглi, i дуже м'язовi.
  Єлизавета натиснула босою, точеною нiжкою на кнопку. Послала снаряд колосальної вбивчої сили та проворкувала:
  - Я найсильнiша дiвчина у свiтi!
  I стiльки китайцiв було знищено цим вбивчим снарядом.
  Ось це дiвчата, якi люблять убивати.
  Олена теж дiвчина в одних лише трусиках та блондинка. I взагалi в цьому екiпажi усi чотири красунi блондинки. Хiба трохи рiзнi вiдтiнки волосся.
  I зрозумiло, красивi та грудастi.
  Олена натиснула червоними сосками грудей на кнопки джойстика. Спрацювала артилерiя та полетiли снаряди.
  Так у них не простий, а з чотирма гарматами.
  Дiвчата треба сказати дуже веселi i просто шикарнi.
  Олена проспiвала, скелячи зубки:
  - Я юна баба, на iм'я Карло,
  Граю не часто, але дуже розкiшно!
  Катерина теж натиснула полуничним сосками на кнопку джойстика, зреагувала руйнiвним фугасом i прочирикала:
  - Дарую все клiєнтам з алмазу посмiшки,
  Ходiмо шляхом свiтла - не знаючи помилки!
  Єфросинiї теж у бою не промах. Спочатку натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика i послала забiйний, осколково-фугасний снаряд.
  А потiм натиснула рубiновими сосками на кнопки i пiдрiзала супротивникiв на смерть. Пiсля чого проворкувала, посилаючи потоками кулi з кулеметiв, i скелячи зубки, з iклами вовчицi:
  - Вовки самi крутi звiрi,
  Рвуть усiх на частини, не знаючи пощади!
  I всi чотири дiвчата, взяли i прокричали:
  - А кого в бою знайдемо, а кого в бою знайдемо,
  Вiдразу роздерти, на частини розiрвемо!
  На частини розiрвемо!
  На частини розiрвемо!
  Ось такi вони дiвчата та танк посилає i снаряди вбивчої сили та строчить iз кулеметiв. Проти подiбних кралiв не встояти. У них сила гнiву, полум'я пристрастi та впевненiсть у перемозi. I заразом вони ще й полоненими китайцям свої бруднi, круглi п'яти в обличчя пхають i змушують язиком лизати.
  Чоловiкам це i подобається, i водночас гидко. А дiвчата просто супер.
  Втiм, китайцi не гидують i тортурами. Хлопчика рокiв тринадцяти Iлейку впiймали. I стали допитувати iз пристрастю.
  Хлопчик спочатку гордо мовчав. Тодi з нього зiрвали одяг i пiддiлили на гачок пов'язаними ззаду руками. I стали пiднiмати вище.
  Хлопчику вивертало суглоби, i Iлiйка застогнав. А його пiднiмали все вище та вище.
  Кат смикнув хлопця за босi ноги. I той прокрутився, i завив вiд дикого болю.
  Китайцi засмiялися i почали показувати пальцями. Пiдняли Iлiйку ще вище. Мотузка натяглася вже куди сильнiше. До стелi. Безпорадний, голий хлопчик висiв на дибi, його босi нiжки сiпалися.
  Потiм мотузок разом опустився. Тiло пацана сварилося вниз.
  I тiльки бiля самої пiдлоги мотузок знову натягнувся. Почувся нелюдський зойк вiд неймовiрного болю. Iлейка орла i сiпався.
  А кати смiялися. Вони навiть не ставили запитань, а просто мучили дитину.
  Потiм китайцi схопили хлопця за босi нiжки i притиснули їх. Надiли колодку, мiцно захомутавши. Прорiзи колодки були залiзнi, та спецiально зробленi для дiтей. I фiксували мiцно.
  Потiм кати почали вiшати на гачi гирi. Хлопця вони капiтально розтягли. Вiн висiв, оголений, спiтнiлий, з перенапруженими м'язами, зi свiтленькою головою, i перекошеним вiд страждань обличчям.
  Розтягнувши хлопця, китайцi почали його лупити батогом. Вони це робили з великим задоволенням.
  Хлопчик ревiв i стогнав... З його горла лунав хрип. А кати тiльки й знали, що смiялися.
  Шкiра на спинi пацана лопнула при перших сильних ударах. Капала кров, i вона змiшувалася з потом. Хлопчик волав, i пробував смикатися.
  Але вiд цього ставало ще болючiше.
  I вiн трясся вiд ридань.
  Потiм кати недовго думаючи стали пiд босими нiжками Iлейки складати тоненькi дрова.
  А двi жiнки з вузькими очками дiстали сулiя з оливковою олiєю. I стали змащувати огрубiлi вiд довго ходiння босонiж пiдошви хлопчика.
  Iлiйка простогнав:
  - Все одно нiчого не скажу!
  Жiнки розсмiялися i шльопнули долоньками, хлопчика по голiй попцi.
  Потiм вони перестали змащувати дитинi мозолистi, але перед тортурами вiдмитi вiд пилу пiдошви.
  Пiсля чого кат пiднiс смолоскип i запалив вогонь. Полум'я пiднялося, i хижо лизнуло, огрубiлу, круглу, дитячу п'яту.
  Iлiйка знову завив. Вогонь це боляче... Кат сунув кочергу i став пiд босими нiжками хлопчика нагрiбати жар. Iнший катувальник дiстав iз камiна залiзний, розпечений прут. I став бити юного Iлейку, червоним вiд жару прутом по засмаглiй, мускулистiй спинi.
  Хлопчик вiдчував жахливий бiль. Але все одно через силу волав:
  - Ух, не скажу! Ах, не скажу! Ай, мамо, матуся - не скажу!
  Кати смажили хлопцевi босi пiдошви, лупили по спинi. Потiм один iз них узяв з камiна шматок залiза. Приклав розпечений метал до грудей хлопчика i пожадливо посмiхаючись ламаною росiйською мовою запитав:
  - Що боляче?
  Хлопчик у вiдповiдь проголосив:
  - Не скажу!
  Хоча запах паленого м'яса став сильнiшим. Iнший катувальник узяв у руки щипцi, кiнець яких розпалився в камiнi.
  I став ламати хлопчику пальчики на босих нiжках. Почав iз мiзинця, i вiдкручував його з хрускотом.
  Iлiйка вiдчайдушно волав:
  - А-а-а-а! Не скажу!
  Кат спочатку зламав пацану всi пальцi на правiй босiй нiжцi, а потiм перейшов на лiву. Вiн був дуже великий i сильний дитину. Але намагався ламати пальчики якомога повiльнiше.
  Коли хруснув останнiй, великий палець лiвої ноги, змучений тортурою Iлейка вiд больового шоку знепритомнiв.
  На нього одразу вилили вiдро з крижаною водою. Хлопчик прийшов до тями. I його знову стали бити розжареним лозиною по спинi.
  Також смажили пiдошви вогнем. I одночасно два смолоскипи кати пiднесли i без того вже обпалених грудей Iлiйки.
  Хлопчик щось волав, що не розiбрати було слiв.
  Йому два ката пiднесли ще й смолоскипи пiд пахви. I це теж так боляче, i просто нестерпнi страждання.
  Iлiйка вив i скиглив, але все одно можна було розiбрати нероздiлене:
  - Не скажу!
  Кат пiднiс смолоскип i до голої попки хлопця, стало ще болючiше. Але Iлейко все одно волав:
  - Не скажу!
  Тодi жiнка-катувальник узяла в руки смолоскип, пiднялася навшпиньки i пальнула вогником по свiтлому волоссю хлопчика на його головi. I свiтло-русявi пасма взяли i спалахнули. Голову Iлiйки охопив вогонь.
  Жiнка розсмiялася i агресивно заявила:
  - Я є диявольська бiса!
  Охоплена полум'ям голова дитини впала на бiк. Видно, що тiло перестало смикатися.
  Кат знову хлюпнув приготоване наперед вiдро крижаної води.
  Але обгорiла дитина не ворушилася.
  Жiнка-катувальник поклала руку на покриту пухирями, i кiптявою груди хлопця. Потримала трохи i з досадою про булькала:
  - вiдкинувся оголець!
  Старший кат з досадою сказав:
  - Переборщили! Ну i блазень iз ним! Ще жодна жертва знайдеться!
  Так що Оленка могла битися з великою люттю, так розумiла, що їхня справа права.
  I ось дiвчина взяла i лупнула з червоних соскiв дуже великої сили вбивчими блискавками. Тi буквально спалювали китайцiв, не даючи їм нi шансу вцiлiти, нi завдати дiвчатам хоча б подряпини.
  Потiм Оленка кинула босими пальчиками нiжок навiть вбивчу i руйнiвну горошинку смертi.
  I та цiлий батальйон китайських солдатiв порвала.
  Оленка взяла i заспiвала:
  - Наша космiчна слава,
  Буде знову в радостi держава!
  Анюта теж взяла i провела мечами прийом восьминiг. Зрiзала безлiч китайських солдатiв. Зрубала їм без жалю голови.
  Пiсля чого босими пальчиками нiжок шпурнула вбивчi голки. Тi пролетiвши вражали на смерть китайцiв.
  А потiм малиновi соски Анюти як довбали по ворогах руйнiвними i згубними пульсами.
  Анюта заспiвала, вискалив зубки, що блищали наче перлинки.
  - Буде на планетi незабаром рай,
  Пiдкоримо ми навiть Китай!
  I войовниця взяла i як засвистить...
  У ворон виникли завихрення у мозку. I вони повалилися наче градинки, пробиваючи черепи китайським солдатам.
  Руда Алла пiдморгнула своїй напарницi, i заявила, пiдморгуючи смарагдовими очима:
  - На священнiй вiйнi,
  Буде наша перемога.
  Загибель дай Сатане,
  У цьому наша розмова!
  I дiвчисько з мiдно-червоним волоссям, як жбурне босими пальчиками нiжок, великої руйнiвної сили горошинку смертi. I маса китайцiв розiрветься.
  Пiсля чого дiвчина ще й зарядить зi своїх рубiнових соскiв забiйними розрядами блискавок.
  Тi одразу два китайськi батальйони спалили.
  Алла взяла i заспiвала, пiдморгуючи своїм напарницям:
  - Я велика величина,
  Дiвчина найвищої проби.
  Для мене чоловiк - лише шинка,
  Купуй швидше оновлення!
  Марiя теж пiдморгнула напарницям i прочирикала:
  - Нас нiхто не зупинить,
  Дiвчинка цiлий полк упустить!
  I войовниця босими пальчиками нiжок жбурнула, навiть руйнiвний i згубний подарунок анiгiляцiї.
  А потiм Марiя як вiзьме i з полуничних соскiв б'ється пульсарами. Тi пролетять i двох китайських рот немає - однi вугiлля залишилися.
  Марiя взяла i заспiвала, плюнувши кляксою з магоплазми:
  - У моїй душi горить пожежа,
  А в головi вирує полум'я...
  Вкладу я лють знай у удар,
  Пiднiмемо вище - свiтла прапор!
  I дiвчисько знову засвистить... Бiднi ворони, такий ультразвук для їхнiх вух згубний.
  Як довбане по вухах, i повний розгром i винищування.
  У головi таке баскетбольне поле у дiвчат виникає.
  Точнiше не в дiвчат, а ворон.
  Тi падають униз. Пробивають китайськi голови.
  Марiя взяла i заспiвала, скелячи зубки:
  - Падайте ниць, ниць, ниць,
  Вам це право надано...
  Перед босою дiвкою падайте ниць,
  У сльоту чи в бруд все одно!
  Олiмпiада дiвчина-богатир пiдтримала свою напарницю i теж як плюнет. З-за рота дiвчинки вилетiла велика i все зростаюча пляма магiчної плазми. Вона обрушилася i поглинула цiлий полк пiднебесної iмперiї.
  Пiсля чого дiвчина-богатир взяла i кинула босими пальчиками нiжок, подарунок нищiвної та пекучої анiгiляцiї.
  Той рвонув наче невелика атомна бомба. I ще один китайський полк обвалився. I навiть кiсточок не лишилося, вiд тисяч воїнiв пiднебесної iмперiї.
  Олiмпiада вiдзначила, скелячи свої дуже потужнi, як у шаблезубого тигра iкла:
  - А все-таки мене сильнiше,
  Немає у свiтi нiкого, немає у свiтi нiкого!
  Пiсля чого її груди, як випустити подарунок колосальної вбивчої сили з соскiв розмiрами з добрий помiдор.
  Пiсля чого Олiмпiада, як видасть:
  - I жiнка за раз бере, за горло заразом!
  I ось всi п'ять дiвчат взяли i разом засвистели... I ворон це так оглушить, що вони буквально на власнi очi на лоб полiзуть. I завалятися у реальнi труни.
  Олiмпiада, скелячи зубки, i ревучи бегемотом, заявила:
  - Тут для слабких мiсця нема,
  Для слабких мiсць немає!
  I ось знову дiвчата як засвистять... I ворони падають, i китайськi черепи пробивають капiтально...
  Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова - цi вiчнi дiти знову борються та демонструють свою феноменальну молодецтво.
  Ось хлопчик Олег, узяв i провiв мечами, якi одразу ж подовжилися прийом махаону.
  I маса китайцiв виявилася розрiзаною.
  Потiм хлопчик кинув пальчиками своїх босих, дитячих нiжок спецiальний гострий диск... Той пролетiв по дотичнiй i цiлiй сотнi китайцiв зрiзав голови.
  Безсмертний пацан взяв i радiсно заспiвав:
  - Я велика людина,
  Або просто ангел.
  Перемагаю просто всiх,
  У боротьбi лютiй сутичцi!
  Маргарита Коршунова теж рубала китайцiв, не даючи їм шансiв або найменшої пощади.
  Войовниця екстра-класу взяла i мечами по ворогах як довбане. I голови фiгурально зрiже.
  I тi вiзьмуть i покотяться наче качани.
  А потiм дiвчинка босими пальчиками нiжок жбурне колосальної руйнiвної потужностi горошинку. I масу китайцiв з одного разу пiдiрве.
  Пiсля чого заспiває:
  - У свiтi космiчної сили,
  Будемо дракона сильнiшим.
  Заради великої Росiї,
  Згине лихий лиходiй!
  Пiсля чого хлопчик i дiвчинка надули разом щоки та взяли дунули. I пролунав дуже оглушливий свист.
  Ворони потрапили в ударний струмiнь i впали в нокаут. I вони сипалися наче градинки на голенi голови китайцiв. Тi падали та гинули, без жодної альтернативи.
  I воїнiв пiднебесної iмперiї було вбито багато тисяч.
  Олег i Маргарита хором вимовили:
  - Свiт нас має поважати боятися,
  Подвиги солдатiв не злiчити числа.
  Росiяни завжди вмiли битися,
  Буде дуже гостра стрiла!
  . РОЗДIЛ Љ 13.
   Олег Рибаченко тим часом завоював бiльшу частину Єгипту. Його вiйська взяли Олександрiю.
  Разом iз ним була i дiвчинка-пiдлiток Маргарита Коршунова. Тепер їм було на вигляд рокiв чотирнадцять. Це не зовсiм дiти, а пiдлiтки.
  I коли тобi босi ноги цiлу хлопцю жiнки, а дiвчинцi чоловiка - це дуже хвилює.
  А увi снi буває таке цiкаве, хоч i моторошне;
  20 квiтня 1958 року. Святкує шiстдесят дев'ять рокiв фюрера. Колишнiй полiт до Сатурна пройшов успiшно. I тепер експедицiя зорельотiв летить
  до Нептуна. I це ще один крок людства до зiрок. Крок рiшучий та смiливий. Але вже не перший. А наступного року полетять до останньої планети Сонячної
  системи Плутон. На сiмдесятирiччя фюрер намiтив також проведення референдуму про остаточне утвердження монархiї та унiтарної форми правлiння планети Земля.
  Поки що деякi областi Третього Рейху, наприклад, Росiя на чолi з Лаврентiєм Паличем Берiєю користуються обмеженою автономiєю.
  А Гiтлер хоче остаточно закрiпити форму монархiчного правлiння. I, зрозумiло, оголосити собi наступника. Один iз синiв має стати спадковим принцом.
  Цього хоче фюрер. Але на круглу, зрозумiло, дату: своє сiмдесятилiття, до якого, зрозумiло, треба ще дожити.
  Фюрер має не дуже здоровий вигляд, але таки тримається, i дуже активний мовою.
  I не лише цим. Заодно Адольф Гiтлер iнодi тiшитися тортурами. Ось, зокрема, кривавий диктатор катував хлопчика рокiв тринадцяти.
  Гарненький, м'язистий хлопчик, був спочатку порот самим диктатором, батогом. А потiм його голого, засмаглого виснаженого пацана пiднялися на дибу.
  Гiтлер iз великим задоволенням пiднiс до босих нiжок хлопчика запалений факел. I той узяв i задимився. Босi пiдошви юного пiдпiльника стали
  покриватися пухирями та обпаленою кiркою. та це було дуже боляче. Хлопчик ревiв i стогнав, а Адольф Гiтлер насолоджувався.
  А з ним були i дiвчата-кати. Якi з величезним задоволенням катували хлопчика.
  Гiтлер ревiв i спiвав:
  - Люди затремтiли,
  Звiрi втекли...
  Птахи вiдлетiли в далекi краї,
  Говорю їй Богу,
  Ми крокуємо в ногу,
  Боягуз, балбес, бувавий,
  Нерозлучнi друзi!
  Ламати трощити i рвати на частини,
  Оце життя, ось це щастя!
  Ламати, трощити i рвати на частини,
  Оце життя, ось це щастя!
  I продовжував смажити хлопцевi босi, круглi п'ята.
  Потiм, коли хлопчик вiдключився, йому дiвчата вилив вiдро крижаної води на голову. I привели до тями. I фюрер став шмагати хлопця розжареним дротом.
  Хоча Гiтлер i людожер, але у свiтi багато чого змiнилося на краще. Побудовано залiзницю вiд Лондона, далi через Ламанш пiд землею на Париж, а потiм Берлiн, Москва,
  а далi Свердловськ i до Чукотки, а потiм через Аляску до самого Нью-Йорка. Побудовано також залiзницю вiд Берлiна до Делi. I це також серйозно.
  Є вже завершено i залiзницю вiд Берлiна до Преторiї. I вирито пiдземний тунель пiд Гiбралтаром, а також мiж Чукоткою та Аляською.
  I це теж дуже грандiозна будова. Багато чого ще споруджено i збудовано за Третього Рейху.
  Жити людям на планетi Земля стало набагато краще. I зросло населення бiлих, а решта пiд суворим контролем. I це чудово.
  Гiтлер проревiв з люттю:
  - ламати, трощити i рвати i на частини,
  Ось це життя - це щастя!
  Ну i, звичайно, традицiйнi гладiаторськi бої на день народження фюрера.
  Ось вiн цей кривавий диктатор i тиран, що одночасно об'єднав все людство, сидить на тронi.
  Точнiше, наполовину лежить у ложi. А перед ним вiдбуваються гладiаторськi поєдинки.
  Борман зазначив:
  - О великий фюрер, цього разу бiй буде чудовий!
  Гiтлер ревнув:
  - Ми смiливо в бiй пiдемо,
  За владу арiйцiв...
  I всiх їх розiб'ємо -
  Ми ж убивцi!
  Борман ревнув:
  - Ми страшнi вбивцi!
  I пролунав загальний смiх звiринця.
  Ось перший бiй... Вибiгають на арену п'ятьох хлопчикiв. Вони в одних лише помаранчевих плавках, а в руках мечi та щитки. Рокiв їм дванадцять-тринадцять, мускулистi,
  засмаглi, босi нiжки видно по огрубiлiй пiдошвi мiцнi та загартованi. Хлопчаки всiм хорошi, волосся свiтле. Щоправда можливо пiд смак фюрера
  фарбованi. Дiти кланяються фашисту номер один та його трону.
  Фюрер дивиться м'ясоїдним поглядом i реве:
  - Я вас зарiжу! Я скоро вас перерiжу!
  Отак вiн жартує - великий i жорстокий тиран!
  Борман зазначив:
  - Гарнi хлопцi! Вони загартованi роботою на копальнях!
  Гiтлер кивнув:
  - Це чудово!
  I як вiзьме та засвистить. Оце чудовисько.
  Вибiгли п'ятеро ще хлопчакiв. Теж смаглявих вiд засмаги, зi свiтлим волоссям та в зелених плавках. Приблизно подiбнi до зростання i рокiв з першою п'ятiркою.
  Тiльки разом мечiв шаблi, а щитки не круглi, а квадратнi.
  Ось з ними теж має бути серйозний бiй.
  Звiринець за традицiєю укладає ставки. I це дуже цiкаво. А такий бiй на рiвних.
  Гiтлер iз посмiшкою зазначив:
  - Я найсильнiший арiєць!
  Борман погодився iз цим:
  - Ви справжнiй арiєць, нещадний до ворогiв рейху!
  Фюрер насупився:
  - А ти що не правдивий?
  Борман вякнув:
  - Але не такий, як ви великий!
  Пролунав гонг i розпочався бiй. Хлопчаки з ревом накинулися один на одного. Пiшла жорстока сутичка. Хлопчики та їх сухi, засмаглi тiла так i миготiли.
  I це було жорстоко.
  Фюрер вiдзначив iз посмiшкою:
  - Я диявол у тiлi!
  I як рубанет по супротивнику мечем хлопчик у помаранчевих плавках. I в того голова злетiла з плечей.
  Геббельс помiтив:
  - Ми з вами носiї великої культури!
  Герiнг ревiв:
  - Коли я чую слово культура - моя рука тягнеться до пiстолета!
  Гiтлер прокудахтал:
  - Нехай рiчки кровi течуть по землi,
  Нехай стогнуть вiд болю - пожежi скрiзь!
  I ось один iз хлопчикiв упав. Йому одразу ж маври припалили босу, круглу п'яточку. Та ця жорстока була битва.
  Мюллер зазначив:
  - Був би просто дияволи в тiлi!
  Гiтлер кивнув головою. Вiн згадав як катував дiвчину. I як приклав розпечене залiзо до її червоних соскiв. I дiвчисько так ревло i стогнало, вiд нестерпних
  страждань. Ось як вiн був фюрер. Безжальним та жорстоким.
  Гiтлер просто тривiальне чудовисько.
  Хлопчики гинули швидко. Залишилося на ногах лише двоє у помаранчевих плавках.
  Гiтлер наказав:
  - Добийте решту!
  I повалених хлопчакiв полетiли стрiли. А потiм їх пiдробили гачами за ребра i потягли на корм левам, крокодилам та iншому звiринцю.
  Фюрер був радiсно збуджений. Йому було дуже весело.
  Взагалi-то вiн кат за життям. У дитинствi любив мучити кроликiв. Хоча звичайно ж катувати красивих дiвчат набагато цiкавiше.
  I особливо ламати їм пальчики на ногах. Це i зовсiм кайф для фашиста та хтивiсть. Що можна сказати про Гiтлера? Вiн, щиро кажучи, бандит.
  Дiвчинi приємно, зрозумiло, розпеченим залiзом припекти п'яту.
  Гiтлер взагалi справжня тварина. Або навiть гiрше за будь-яку тварину.
  I в ньому садистська пожежа та настрiй справжнього фашиста.
  Ось на арену вибiгає вродлива дiвчина. Вона в одних лише чорних плавках. I в неї в руках тризуб та ласо на плечi. Проти неї виходять три хлопчики рокiв
  дванадцяти з мечами та щитками. Цiкавий асиметричний поєдинок виходить. Одна гарна дiвчина, проти трьох супротивникiв, але дрiбнiша.
  I це серйозно.
  Борман помiтив:
  - Це круто мiй фюрер!
  Гiтлер iз цим погодився:
  - Дуже круто!
  Знову звiринець укладає ставки. Йде обмiн буйством об заклад. Звичайно, бiльше симпатiй викликає дiвчина-блондинка.
  Вона в одних лише трусиках, i її соски вiдливають рубiнами. I це дуже круто. Ось це дiвчина - класу супер.
  Звучить сигнал i починається бiй. Хлопчики кидаються на дiвчину, намагаючись її зачепити. Дiвчина б'є одного з хлопцiв ногою в пах. той отримавши сильний удар скрикує
  i затихає.
  Гiтлер реве:
  - Я крутiший за всiх!
  Дiвчина вiдбиває мечi хлопчикiв. I потрапляє одному з пацанiв у м'язистi груди. Той падає. Але вiдразу схоплюється, мавр не встигає йому навiть припекти
  босу п'яту.
  Фюрер реве:
  -А Ту його, ату!
  I ось дiвчина кидає ласо, i ловить хлопця за шию. Тягне його на себе. Напiвзадушений хлопчик падає до її колiн. Дiвчина ставить свою босу ногу йому на
  горло i реве:
  - Милувати чи вбити!
  Гiтлер у мегафон кричить:
  - Вбий!
  Дiвчина добиває хлопця ударом тризуба в горло!
  Хлопчик, який отримав сильний удар по яйцях вже прийшов до тями. I знову кинувся на блондинку. Та його зустрiчає жорстким ударом ноги по колiна.
  Видно, наскiльки свiтловолоса дiвчина досвiдченiша за шибеникiв. Хлопчик падає. I ось його горло знову охоплено ласо. Дiвчина тягне його. I упирається
  голою п'ятою в потилицю.
  Гiтлер реве:
  - Добий!
  I дiвчисько душить його ласо, ламаючи хлопцевi шию.
  Ось це бiй...
  Останнiй хлопчик уже поранений у груди задкувати. Дiвчина атакує його, вдаривши у живiт тризубом. Хлопчик пропустив, але примудрився дiстати дiвчину мечем,
  подряпнувши її груди. Виступила кров. Дiвчина знову метнула ласо, захлеснувши хлопцевi горло. Але цього разу вона не почала його душити. А поставила навколiшки.
  I тицьнула свою босу п'яту в нiс. Хлопчик, зрозумiвши, лизнув трохи запилену пiдошву дiвчини. Потiм поцiлував у босу, круглу п'яту.
  Дiвча муркотнула. I схопила хлопця за волосся, тицьнула обличчям собi в колiно. Розбила нiс...
  Гiтлер прорепетував:
  - Вiдпусти його!
  Борман здивувався:
  - Ви милуєте його мiй фюрер?
  Адольф кивнув:
  - Та хай поки поживе! Я йому ще засмажу п'яти!
  Бiйцiв розлучили. Хлопчик отримав рани, але був живучим i все ще мiг рухатися. Мабуть, фюреру захотiлося пацана хоч трохи помучити.
  А ось наступний бiй... У цьому випадку билися дюжина хлопчикiв проти бегемота.
  Хлопчики були вiд десяти до чотирнадцяти рокiв. Зрозумiло, лише у плавках. Половина озброєна мечами, а половина списами.
  Їм протистояв величезний, спецiально натасканий бегемот. Зазвичай цi звiрi не їдять людське м'ясо, але цей хижак був винятком.
  Хлопчикiв чекала доля гарматного м'яса з дуже малими шансами на виживання.
  Надто вже у гiпопотама товста шкiра.
  Гiтлер дуже спокiйний. I жадiбно п'є сiк iз сумiшi апельсина та манго. З м'яса фюрер волiє лише серце та печiнку здорових хлопчикiв рокiв дванадцяти-чотирнадцяти,
  або серце i печiнка дiвчат-дiв. Так фюрер п'є кров фiзично сильних i сидить на спецiальнiй дiєтi пiдлiткiв та дiвчат.
  Гiтлер хоче стати безсмертним. I вiн опустився до людожерства.
  Причому людожерства у буквальному значеннi слова. I це його таке кредо.
  Фюрер прогарчав, скелячи зуби:
  - Я найсильнiший i найстрашнiший у свiтi!
  Звiринець, зрозумiло, майже поголовно поставив на бегемота. I це зрозумiло. Ось громила атакує хлопчакiв.
  Зовнi гiпопотам незграбний, але насправдi дуже стрiмкий i швидкий. I ось перший хлопець не встиг вiдскочити i потрапив у його зуби. Який чується
  скрегiт i зловiсний писк. Хлопчик скрикнув i був перекушений навпiл. Оце монстр.
  Фюрер зазначив:
  - Ось така земна невлаштованiсть,
  Такий панує безжальний закон...
  Коли одним додаткова вартiсть,
  Коли iншим одна суцiльна шкода!
  Борман зазначив:
  - У вас непоганi вiршi, о фюрер!
  Гiтлер згiдно кивнув:
  - Сам знаю, що непоганi!
  Мюллер вiдзначив iз усмiшкою:
  - Заради моєї любовi, до вас про величезний!
  Фюрер погортав:
  - Я кровожерливий, я нещадний,
  Я злий могутнiй є боєць!
  I знову прореве...
  Бегемот наздоганяв хлопчакiв. Його шкiра була надто товста для копiй та мечiв. Щоправда, один iз хлопчикiв намагався потрапити списом у око. I це майже вдалося йому.
  Фюрер вiдзначив iз посмiшкою:
  - Це круто!
  Але бегемот рухається швидко, а очi його маленькi, i прикритi чохлами. Тож просто не потрапиш.
  Знову хрускiт кiсточок хлопчакiв i зламанi руки, i нiжки. I крики передсмертнi вмирають дiтей.
  Гiтлер зазначив:
  - Ми є машина смертi!
  Борман iз цим погодився:
  - Найбiльша машина смертi, мiй фюрер!
  Гiтлер ревнув:
  - Буде проклятий рай та пекло, що зiрвав покрив!
  I священний меч вiйни - розрубав ворогiв!
  Майнштейн зазначив:
  - Тактична майстернiсть у вермахту не має собi рiвних!
  Фюрер кивнув:
  - Безперечно так воно i є!
  Борман пискнув:
  - Ми найсильнiшi у свiтi!
  Гiтлер погодився:
  - Ворогiв усiх замочимо у сортирi!
  Мюллер зазначив:
  - Це генiальна фраза фюрер - мочити ворогiв у сортирi!
  Гiтлер згiдно кивнув:
  - Справдi генiальна,
  не бiльше i не менше!
  Борман прошипiв:
  - Великий генiй, баловень фортуни,
  Людей тебе прекраснiше не зустрiчав...
  У поезiї лiричнi струни
  Ти втiлив всесвiтнiй iдеал!
  Гiтлер згiдно кивнув:
  - Я всесвiтнiй iдеал!
  Борман помiтив:
  - I найсвiтлiший у свiтi!
  Фюрер ревнув:
  - Слава моїй Вiтчизнi,
  Незабаром жити за комунiзму!
  Мюллер вiдповiдно кивнув:
  - Незабаром жити за комунiзму!
  Оце справдi був звiринець що треба!
  А бегемот убивав хлопчакiв - одного за одним. Вiн наздоганяв їх, розпарював, ламав i кромсал...
  На арену випустили ще п'ятьох пацанiв у плавках i цього разу iз тризубцями. Потiха тривала.
  Гiтлер вiдзначив з усмiшок вампiра:
  - Це є моє найкрутiше уявлення!
  Мюллер пропищав:
  - Ти мiй фюрер, є найкрутiший термiнатор свiту!
  Роммель зазначив:
  - Знай не той крутий, хто перемiг слабкого,
   А той, хто розтрощив сильного!
  Фюрер згiдно кивнув:
  - немає мене у свiтi сильнiший!
  Роммель погодився:
  - Та нi мiй фюрер!
  Борман iз посмiшкою помiтив:
  - Фюрер наш крутiший за всiх!
  I пiдморгне своїй командi.
  Ось це справдi звiринець. I звiринець що треба!
  Гiтлер побулькал:
  - Найяскравiший у свiтi свiтло! Святкуватимемо свiтанок!
  Роммель погодився:
  - Та розквiт про великий!
  Бегемот продовжував свою дiю знищення та анiгiляцiї. А просто ламав i лопав хлопчакiв. А що вiзьмеш iз дикого звiра? Якi всiх шматує i вбиває?
  Гiтлер буркнув:
  - Моя солодка отрута!
  Потiм фюрер знову згадав як вiн брав у руки розпеченi до червона щипцi i виривав дiвчатам груди. Це було дуже символiчно i жорстоко.
  А коли ти крутиш червоний сосок, то вiдчуваєш фiгурально величезне блаженство. I так це приємно, дуже приємно завдавати людям болю! Гiтлер у цьому великому доку.
  А ось зараз бегемот перекушує хлопчакiв. I вiд цього бризкають великi фонтани кровi. I вона розтiкається великою галькою Колiзею.
  Борман зазначив, скеля вставну щелепу:
  - Я найсильнiший у свiтi лизун!
  Гiтлер згiдно кивнув:
  - Ти менi вже лизнув до самих гланд!
  Мюллер зi смiшком помiтив:
  - Ви фюрер просто генiй!
  Гiтлер заспiвав:
  - Я Фантомас - я похмурий генiй...
  Я Фантомас - я пiсня без слiв!
  Я Фантомас - я ознака крутих поколiнь,
  Я Фантомас - диктатор великих мiст!
  Мюллер помiтив, вишкiривши вставнi зуби:
  - Це справдi буде надзвичайно круто!
  Гiтлер прогарчав:
  - Я взагалi всiх вас зарiжу!
  Мюллер кивнув з усмiшкою:
  - Та про величезний!
  Фюрер ревнув:
  - Я найсильнiший у свiтi, i я вiдкрив, що двiчi по два чотири!
  Мюллер заперечив:
  - Немає ваша величнiсть, двiчi двi це п'ять!
  Гiтлер згiдно кивнув:
  - Якщо я накажу, то так - це буде двiчi по два п'ять!
  Бегемот уже першу дюжину хлопчакiв розiрвав i ганявся за рештою. Видовище справдi було криваве i жорстоке, i не надто естетичне.
  Взагалi, таке винищення честi фашистам не робить.
  Гiтлер навiть проревiв:
  - Шурум бурум, шурум бурум...
  Борман спитав:
  - А чого це фюрер?
  Гiтлер побулькал:
  - Це означає, що я найсильнiший у свiтi!
  Майнштейн запропонував:
  - Може, в карти хлопцi зiграємо?
  Борман помiтив:
  - Тупа гра! Може, краще в шахи?
  Гiтлер ревнув:
  - ну честь корони шахової на картi,
  I ворог вiд поразок не втече...
  Адже ми зiграли з Морфi десять партiй,
  У преферанс, в очко, та на бiльярдi -
  I вiн сказав - Адольф не пiдведе!
  Борман помiтив цiлком логiчно:
  -I у росiян є великi шахiсти. Наприклад, Михайло Ботвинник сказав: у поганому становищi - всi ходи поганi!
  Гiтлер помiтив:
  - Але наше становище треба сказати блискуче!
  Шпеєр кивнув:
  - Ви маєте рацiю вашу величнiсть!
  Бегемот порвав останнього хлопця. I бiй закiнчено. I тепер цього монстра слiд загнати у стiйло. Так показова вийшла бiйня. Те, що залишилося
  вiд убитих хлопчакiв зiскребали i вiдносили в лiгво крокодилiв. I це, зрозумiло, ще лише початок. Та жорстока вийшла тут битва.
  Фюрер вiдзначив з досадою:
  - Отака жорстока природа! I ми теж маємо бути жорстокi!
  Шпеєр кивнув:
  - Тваринний свiт подiлений на хижакiв та їхнi жертви! I це аксiома!
  Фюрер ревнув:
  - Все я зумiю, все зможу - я не можу бути добрим!
  Мюллер зазначив:
  - Якоюсь мiрою милосердя шлях до раю!
  Геббельс заперечив:
  -А може бути i до руйнування!
  Гiтлер згiдно кивнув:
  - Та руйнування може бути просто тотальне!
  Ось уже арену очистили... I пiсля жорсткого бою вибiгає сiм дiвчат гладiаторiв. Це дуже красивi та мускулистi дiвчата. Вони лише у червоних плавках.
  Дiвча треба сказати дуже вражаючi. А їх босi, круглi п'ята так i миготять. Вони повно енергiї i шарму.
  Ось це справдi дiвки.
  Шпеєр iз посмiшкою зазначив:
  - Так, класна краса!
  Дiвчата засмаглi та свiтловолосi. Хоча може i просто фарбованi. I цiлком готовi до бою. В руках у них мечi та щити. А ось вибiгають ще сiмох дiвчат.
  Теж зi смаглявою шкiрою i свiтлим волоссям. М'язистi, але плавки жовтi. I в руках шаблi та щити, але трохи iншої форми.
  Ось це бойова армада.
  Гiтлер облизнув губи i буркнув:
  - Фюрер задоволений!
  Борман кивнув:
  - Укладаємо ставки!
  Звiринець став битися об заклад. Як ставить фюрер, зрозумiло, таємниця. Але поки що великий диктатор задоволений. I це його величезне кредо.
  Майнштейн пробурчав:
  - Синiй, синiй iнiй, лiг на дроти!
  Гiтлер гаркнув:
  - Та замовкни ти гнида!
  Майнштейн кивнув:
  - Та гаразд ваша величнiсть!
  Фюрер ревнув:
  - А найбiльший руйнiвник, людей безперечний мучитель!
  Мюллер кивнув i заспiвав:
  - О найгiрший, генiальний,
  мучитель, дiльник, душитель!
  Борман пiдтвердив:
  - Пекельне створiння!
  Ось мiж дiвчиськами i почався за сигналом бiй. Войовницi зiйшлися у жорстокiй сутичцi. I це було надзвичайно круто.
  Фюрер тим часом дивився на їхнi босi нiжки, i уявляв яким чином вiн їх буде палити i смажити. Адже це колосальна спокуса. А катування, зрозумiло, це
  круто.
  Адже Гiтлер буквально балдел вiд катувань дiвчат i хлопчикiв. I це був його крутий хiд.
  Мюллер помiтив з усмiшкою:
  - Все на свiтi буде добре, мiй фюрер!
  Борман помiтив:
  - Коли все добре, то змiни можуть бути i на гiрше!
  Гiтлер взяв i заспiвав:
  - Змiн потребують нашi серця,
  Змiн - вимагають нашi очi...
  У нашому смiху та наших сльозах,
  I пульсацiї вен!
  Змiн - ми чекаємо на змiни!
  Борман погодився:
  - Слава епосi Третього Рейху!
  I звiринець завив...
  Загалом же поки що все йшло цiлком тривiально... Ось упала перша дiвчина з жовтими плавками i їй припалили босу, круглу п'яточку. I вона одразу ж схопилася. Бiй продовжується.
  Дiвчата показують хорошу фiзичну форму та реакцiю. Б'ються i справдi дуже красиво. I самi їхнi тiла такi спокусливi.
  Гiтлер зробив висновок:
  - Жiнки - це завжди чарiвнiсть! Правильно?
  Борман погодився:
  - Звичайно, мiй фюрер! Особливо коли їм смажать п'яти!
  Майнштейн зазначив:
  - Летчицi непогано борються!
  Роммель кивнув:
  - А босонiж по пустелi дiвчата ще як класно бiгають!
  Геббельс проспiвав:
  - Босонiж, тiльки босонiж, пiд липневий грiм, i пiд шум прибою!
  Мюллер помiтив:
  - Скоро ми зможемо i клiмат регулювати! I загалом увесь свiт пiд нагнем!
  Майнштейн зауважив:
  - А ми вже нахилилися!
  Гiтлер заспiвав:
  -Все що маю те моє,
  Буде ситне життя!
  Роммель кивнув:
  - Так буде!
  Одна з дiвчат була настiльки поранена, що затихла. Та це жорстокi битви. I хоча начебто бiйцiв небагато, але стiльки кровi.
  Борман пропищав:
  - Коза-Ностро!
  Мюллер кивнув:
  - Повне знищення!
  Роммель проспiвав:
  - Усiх ми розгромимо до кiнця,
  Горiтимуть нашi серця!
  I вишкiрив зуби.
  А вони в нього, як у вовка. Тут потужна армада пройшла свого часу Африкою.
  Гiтлер продовжував ревти:
  - Раз, два, три - всiх страшний розiрви!
  Ось тут якась бойова ситуацiя вийшла.
  Ось уже троє дiвчат у жовтих трусах i одна в червоних затихли. I навiть те, що їм припiкали голi, круглi п'ята не допомагало. Ну нiчого, дiвчата справнi.
  Борман зазначив:
  - Майбутнє столiття буде за нами!
  Фюрер iз цим погодився:
  -I це столiття i майбутнi!
  Звiринець призовно завив.
  Геббельс зазначив:
  - Ми не брешемо i не здаємося!
  Мюллер провiв:
  - Прусаки не здаються!
  Борман побулькал:
  - Ми найбiльша слава всесвiту!
  Гiтлер хихiкнув:
  - Ого! Навiть не миру, а всесвiту!
  Мюллер ревнув:
  - Майбутнє за нашим Рейхом!
  Герiнг провiв:
  - О мiй фюрер, ви сама чарiвнiсть!
  Гiтлер пiдтвердив:
  - По мiзках, як по асфальту!
  Дiвчата в червоних плавках брали нагору. Їх уже п'ять проти двох. А це переважна перевага. I ось падає ще одна дiвчина. Так це суворо.
  Борман помiтив:
  - П'ять до одного! Поганi шанси!
  Гiтлер ревнув:
  - Годi! Я милу останню дiвчину у жовтих плавках! Можете завершити поєдинок!
  Бiй був закiнчений. Дiвчат, що пораненi поклали на носилки i понесли лiкувати. Та бiй дуже колосальний. I надзвичайно жорстокий.
  У наступнiй битвi знову вивели хлопчикiв. Дiтей було десятеро. Вони босонiж i в чорних плавках. Озброєнi - половина списами, а половина мечами.
  Вiк рокiв тринадцяти-чотирнадцяти. Вони засмаглi i волосся свiтле, але явно фарбоване. Кланяються на всi чотири боки.
  Фюрер зазначив:
  - Непогана наживка!
  Борман вiдповiдно кивнув:
  - Так мiй фюрер! Наживка навiть дуже непогана!
  Гiтлер ревнув:
  - Вирує потоком безкраїм рiка,
  I вiтер фламiнго несе у хмару...
  Не треба вигадувати Геббельсу брехню
  Адже краще за країну не знайдеш!
  Мюллер заспiвав фюреру:
  - Мене ти зрозумiєш, мене ти зрозумiєш,
  I краще за країну не знайдеш!
  Борман помiтив, вискалив зуби:
  - А все-таки нас крутiше не знайти!
  Гiтлер iз цим погодився:
  - Правильно!
  Ось проти хлопчакiв вивели слона... Тварина величезна та люта. Теж спецiально навчене кидатися на людей. Так це справдi справжнiй монстр.
  I ще вибiг десяток хлопчикiв. Ще молодше рокiв дванадцяти-одинадцяти. Деякi мали очевиднi африканськi риси обличчя. Але все одно волосся фарбоване в бiлий або
  Рижий колiр.
  Так це була чергова порцiя побиття. Хоча у хлопчикiв i були списи, i мечi. Але спробуй з таким гiгантом впорайся.
  Адольф Гiтлер зазначив:
  - Були у царя Пiра бойовi слони i вони здобували крутi перемоги!
  Борман логiчно зауважив:
  - Але надто дорогою цiною про велику! Занадто дорогою цiною!
  Фюрер ревнув:
  - А цiна не має значення, зовсiм,
  У магазинi iграшок купується щастя!
  Звiринець, зрозумiло, укладав ставки. I билися об заклад фашистськi боси.
  Ось слон кинувся на двадцятку хлопчакiв - половина з списами та половина з мечами.
  Борман зi смiшком зазначив:
  - Це буде дуже круто!
  Мюллер вiдповiдно кивнув:
  - Та дуже навiть круто!
  Гiтлер прогарчав:
  - Все це фiглi та мигли!
  Пiсля чого як зареготає. Та видно, що Гiтлер - це просто тварина.
  А слон наздогнав i пiдбив бивнями першого хлопця. А другого навiть затоптав. I це виглядало жорстоко.
  Геббельс зазначив, скелячи зуби:
  - Ми фашисти, але особисто моя душа нiжна як квiтка!
  Герiнг проспiвав:
  - Мiсяць, мiсяць - квiти, квiти!
  Своїм коханим довiряємо,
  надiї та мрiї! I мрiї!
  Гiтлер згiдно кивнув:
  - Та довiряємо мрiї!
  Слон знову наздогнав хлопця i затоптав. Проти його шкiри списи та мечi виявилися безсилими. Так це жорстока вийшла битва.
  Гiтлер - це справдi втiлення зла. Хоча, що взагалi є добро?
  Все ж таки планета Земля процвiтає, а на тронi чудовисько!
  Борман помiтив iз посмiшкою:
  - Я найсильнiший боєць свiту!
  Фюрер прогарчав у вiдповiдь:
  - Це так нескромно!
  Борман цiлком логiчно зауважив:
  - Наприклад, у рекламi скромнiсть не доречна!
  Гiтлер кивнув:
  - Так у рекламi! У нас ще є реклама?
  Мюллер помiтив:
  - Економiка у нас регульована та ринкова!
  Борман ревнув:
  - Торгай, торгай! Їдуть, їдуть Берлiном нашi торгашi!
  Мюллер буркнув:
  - У Грецькiй залi, у Грецькiй залi - миша бiла!
  Фюрер зазначив:
  - А ось гумору щодо бiлої мишi я не зрозумiв!
  Мюллер розвiв руками:
  - А цього розумом i не збагнути!
  Геббельс ревнув:
  - Розумом Росiю не зрозумiти,
  Аршином загальним не вимiряти...
  У неї особлива стати.
  А Вiтчизну можна лише вiрити!
  Слон наздоганяв пацанiв i кромсал їх на частини. I тупцював, i ламав, роблячи це жорстоко.
  Фюрер згадав серiал про Тарзана. Так це була цiкава iдея. Такий вiдчайдушний хлопець був Тарзан. Його могутнiсть здавалася незмiрною.
  I як вiн лазив по деревах - просто несусвiтний монстр. Такого Тарзана нiчого не зупинити.
  А тут слон. Ну, що можуть проти нього хлопчики? Та насправдi нiчого!
  Фюрер заспiвав:
  -Гей ви там на вершинi,
  Не топочiть як слони!
  Я вас пекло кошторис,
  Арiйцi лицарям рiвнi!
  Геббельс зазначив, скелячи зуби:
  - Так рiвнi про великий!
  Борман заявив:
  - Гiтлер має величезну силу в кулаках, якi такi динамiчнi!
  Фюрер дотепно зауважив:
  Надiя на руки в мозолях,
  Що мiцно тримали у сiдлi...
  Така арiйська частка
  Завзяття своє тримати в кулаку!
  Борман помiтив iз усмiшкою:
  - Ви великий про фюрер!
  Гiтлер зазначив, вискалив зуби:
  - Я найбiльший у свiтi!
  I тут же одужав:
  - У свiтобудовi та у всьому всесвiтi!
  Слон продовжував затоптувати хлопчакiв. Це виглядало жорстоко, криваво, i пiдло до крайностi. Гiтлеру згадалося, як його самого, коли вiн був дитиною, били в гiмназiї.
  Так це було реально стрiмко i паскудно. I його капiтально топтали iншi шибеники. I били лежачого ногами, що жорстоко.
  Гiтлер зазначив:
  - Ну, вiд гвинта!
  На арену було кинуто ще дюжину хлопчакiв. Фюрер, згадуючи приниження дитинства, смажив хлопчикам круглi, рожевi п'яти, ламав їм пальчики на ногах i руках, i навiть прикладав розпечене.
  залiзо до грудей. I чого тiльки бiснуватий фюрер не робив. Вiн був квiнтесенцiєю жорстокостi та маразму.
  А тепер Гiтлер просто лютував, i бiснувався. I багато й уперто ревiв.
  Ось слон топче i вбиває хлопчикiв, а бiснуватий тарган радiє.
  Гiтлер iз апломбом зазначив:
  - Вiрю весь свiт буде наш,
  Точнiше вiн уже наш, але баш на баш!
  Тут дiвчина-блондинка пiдiйшла до фюрера i з усмiшкою вiдзначила:
  - О великий вожде! Може, пощадиш цих нещасних хлопчикiв?
  Гiтлер у нестямi заспiвав:
  - Немає пощади! Немає пощади! Немає пощади вороговi! Усi, хто проти, я як кому розбити!
  Дiвчина-блондинка нагадала:
  - Iсус говорив: блаженнi милостивi, бо вони помилованi будуть!
  Фюрер несподiвано пом'якшав:
  - Добре вiдведiть слона! Тих хлопчакiв, що не встиг розтоптати i покалiчити нагодувати.
  Слона заспокоїти нелегко. Довелося навiть випустити кiлька великих шприцiв iз снодiйним зiллям. I все затихло.
  Фюрер заспiвав, причому досить фальшиво:
  - За хвилиною хвилина спливає без слiду,
  Але на свiтi чомусь, але на свiтi чому,
  Святкує доброта, трiумфує доброта!
  . РОЗДIЛ Љ 14.
  Володимир-Фрiдрiх Бiсмарк-Рибаченко продовжував бої... Iспанцi билися мляво i вже за тиждень пiсля початку вiйни нiмецькi танки увiйшли до Мадриду.
  I наближалися до Лiсабона.
  Володимир-Фрiдрiх збив ще п'ятдесят сiм лiтакiв, але авiацiя скiнчилася. I доводилося бити по наземних цiлях.
  Але їхня кiлькiсть усе зменшувалася.
  1 листопада капiтулювали залишки армiї Франка, зрозумiло, що ось-ось здасться i Салазар.
  Володимир-Фрiдрiх вирiшив трохи вигадати.
   Президент Росiйської федерацiї важко зберiгався спокiйний вираз на обличчi. По тому, як нервово напружилися тонкi губи, i блищали очi - видно - ледве стримує лють.
   Жовтолиць мiнiстр оборонний закiнчив доповiдь:
   - О восьмiй годинi ранку - двадцять лiтакiв, о десятiй ще тринадцять, опiвднi одинадцять...
   Президент досить брутально перебив мiнiстра:
   - Сорок три лiтаки за кiлька годин! Ви просто з розуму по сходили!
   Мiнiстр несмiливо вiдповiв:
   - I ще два транспорти втраченi не в самiй Сирiї, а в Середземному морi, а також вiсiм вертольотiв!
   Президент i верховний головнокомандувач сердито буркнув:
   - А чому ви не припинили авiаудари одразу?
   Мiнiстр пiдскочив до столу, ковтнув iз фужера апельсинового соку i швидко вiдповiв:
   - Був наказ дiяти за заздалегiдь розрахованим на комп'ютерi планом. Крiм того iнформацiя про збитi лiтаки сильно скидалася на дезу. Навiть зараз у це не вiриться!
   Президент струснув пiт зi своє, середнiх розмiрiв чола i сердито зауважив:
   - А довелося повiрити. Поки що не показали себе дурнями!
   Мiнiстр i одночасно генерал армiї викарбував:
   - Я готовий писати рапорт про вiдставку!
   Президент жорстко посунув кулаком по столу i сказав:
   - Нi! Вiд вiдповiдальностi тобi не втекти! Я особисто кашу розхльобувати, не буду!
   Усi авiанальоти припинити, термiново перекинути до Сирiї додатковi сили, включаючи зенiтнi комплекси С-400. А наказ включити всi сили розвiдки та з'ясувати, що там насправдi сталося - вже вiддано.
   Президент зробив жест. Дiвчисько-служниця налила йому в келих дорогого пiнистого пива. Лiдер великої держави зiткнувся з чимось несподiваним i непередбачуваним. Незрозумiлiсть загрози лякала президента Росiї. У хiд пiшов iррацiональний фактор. Пояснити, що сталося, складно. Перший висновок, що напрошується: США застосували якусь принципово нову i дуже ефективну зброю.
   Але в тому, що жодної iнформацiї про наявнiсть такої зброї в Америки у росiйських спецслужб немає. Хоча кротiв розсаджено багато. I начебто всi американськi дослiдницькi програми пiд ковпаком.
   Щоправда, не виключено, що американцi змогли переграти росiйськi спецслужби i деякi свої розробки приховали.
   У розвiдцi теж працюють люди, противник не дурень, i виключати, що вiн змiг приховати свою силу цiлком не можна.
   Але все одно незрозумiло в якiй галузi i якi фiзичнi ефекти використовувалися при застосуваннi подiбної зброї? Це щось на порядок вище за звичайний технологiчний рiвень i тому викликає цiлком природний страх.
   Президент Росiї не звик показувати перед наближеними свої слабкостi. Та й взагалi йому пiсля останньої великої невдачi: коли вiн та його благодiйник мер Пiтера сенсацiйно програли вибори. Та саме пiсля цього провалу кар'єра пiшла на злiт.
   Прямо як у казцi. Вiн нiколи не думав, що може стати главою держави. Навiть у дитинствi таких мрiй не було. Але трапилося диво, вiн оголошений наступником, а потiм наче комета став нацiональним героєм.
   Найцiкавiше нiхто i нiколи призначення на посаду прем'єра та наступника, не вважав його обдарованим у громадськiй полiтицi.
   Вiдомий мiльярдер i шоумен Осиновський навiть як вiдверто помiтив:
   - З твоїм зростанням, зовнiшнiстю, слабким голосом i манерою мимрити слова - неможливо зробити кар'єру в публiчнiй полiтицi. Тут уже навiть я зi своїм генiальним пiаром - безсилий!
   Проте скептики виявилися осоромленi, а Осиновський закiнчив життя у Британському вигнаннi та у петлi. А вiн зумiв досягти того, щоб багато хто вважав би казкою.
   Президент особисто не вважав генiєм, але вже всерйоз думав, що вищi сили на його боцi. I що й справдi обрана людина та вершник. При цьому все ж таки всупереч поширенiй думцi, його часом мучили страхи, i опановувала нерiшучiсть у критичний момент. Як це було пiд час подiй на Донеччинi.
   Хоча свiй сенс утриматися вiд явного втручання i був. Включно з дискредитацiєю Заходу. I в той же час склалося вiдчуття втрачених можливостей, включаючи завойовницькi.
   Але вiн все одно за популярнiстю в пiку. А в Сирiї була iдея, причому головна - взяти у перспективi весь Близький Схiд пiд свiй контроль. Диктувати усьому свiту цiни на нафту.
   Вiйна з арабським халiфатом почала затягуватися, але чесно кажучи - вiн не розраховував на блiцкриг. Особливо такими малими силами, що виявились, задiянi в операцiї.
   Тут були рiзнi, хитрi розрахунки. Зокрема на збивання коалiцiї та пiдставку Заходу у цiй вiйнi. На те, щоб спровокувати деяких не найнадiйнiших союзникiв США влiзти у бiйку. Ну i взагалi хитрувати та плести iнтриги - це улюблений стиль професiйного розвiдника. I не всi розумiють, навiть такi талановитi люди, як Володимир Желєзовський, тонкощi його довгострокової стратегiї.
   Ось, наприклад, Володимир Вольфович при всiй своїй обдарованостi мислив надто прямолiнiйно. Вiн пропонував визнати режим талiбiв та укласти з ними союз.
   Талiбан справдi вигравав вiйну в Афганiстанi, i здавалося, що поразка проросiйського Пiвнiчного альянсу неминуче. А в цьому випадку можлива атака талiбами та росiйських прикордонних вiйськ у Таджикистанi.
   Логiчно мала б спроба посилити допомогу пiвнiчному альянсу аж до авiаударiв з повiтря. I такий варiант розглядався насправдi!
   Прес-секретар навiть промацував громадську думку...
   Або пропозицiю Желєзовського задобрити талiбiв - союзом.
   Але Його хитра стратегiя виявилася рацiональнiшою. Бен Ладен сам влетiв у пастку, вчинивши найбiльший у свiтовiй iсторiї теракт, а Росiя отримала багато дивiдендiв.
   Багато хто вважав його просто дуже щасливим, а не генiєм. Насправдi багато вирiшувало таємний i хитрий вплив. Те про яке не здогадувалися часом i найближчi, присвяченi члени його оточення.
   Справдi, що здавалося рiдкiсною удачею, насправдi прораховувалося заздалегiдь. А незграбнi ходи противника провокувалися. I провокувалися - вмiло та непомiтно.
   Почасти тому американцi поводилися на Близькому Сходi так нелогiчно.
   Спочатку самi через посередництво Катару створили IДIЛ, а потiм стали проти нього воювати.
   Причому вели вiйну немов навмисне - явно не намагаючись виграти. Так треба було зберегти палицю проти Асада i теж час стримати супротивника в Iраку.
   Виникла дуже складна ситуацiя, в якiй, як то кажуть, без пляшки не розiбратися.
   Президент теж став вiдчувати втому: нести на собi весь тягар вiйни з IДIЛ не хотiлося, але iншi країни не надто рвалися у битву. З iншого боку, нарощування угруповання в Близькому Сходi мало свiй резон.
   Так що вiйну слiд вести неквапливо i вибивати в iнших країнах поступки за поступками.
   Несподiвана загибель сорока п'яти лiтакiв це зовсiм не смертельний удар по росiйськiй авiацiї. Поповнити шкоду можна за один, максимум два тижнi ударної працi.
   Але удар по наперед намiченiй стратегiї, i щось особливе iррацiональне. А коли iррацiональне, то й страшне. Дуже важко знайти протиотруту тому, чого не зовсiм розумiєш. А якщо чесно говорити, то зовсiм не розумiєш.
   Але чуття пiдказує, що це справдi щось дуже сильне i жахливе.
   Президент сидiв у крiслi мовчки i, думав. Не часто йому бачило оточення замисленим. Але це оманливе враження.
   Взагалi в будь-якому рiшеннi є свої плюси i мiнусу, але дуже хотiв мати максимум плюсiв. Може навiть у цьому й полягала нестача стратегiї.
   Наприклад, вiн не проводив масових репресiй проти опозицiї - хоча ситуацiя начебто назрiла. I можна було запустити маховик у сталiнському стилi.
   Проте прагматизм та рацiональне зерно в мiркуваннях говорили: мiнуси є, i вони не компенсують плюсiв. Хiба iснує наполеглива потреба у масовому терорi? Ти тримаєш у руках владу, i тебе любить народ.
   Що дадуть масовi репресiї? Додатковi пропагандистськi козирi твоїм ворогам - особливо тим, хто там. Ну, додаткова кiлькiсть активних незадоволених. Зокрема - родичiв репресованих, їхнiх друзiв, знайомих.
   Сталiн проводив масовий терор не зовсiм рацiонально - за що його потiм i обплювали. I залякування зiграло протилежну роль: на двадцятому з'їздi нiхто за Сталiна не заступився.
   Усi п'ять тисяч делегатiв - топтали вождя та свого колишнього кумира.
   Вiн твердо вирiшив: не допустити свого посмертного поховання.
   Ось так вийшло: всi радянськi вождi (крiм Ленiна) обливали пiсля смертi брудом. А ранiше теж саме робили i з царями. Може, тiльки Петро Перший став винятком. Хоча за iдеєю, як затятого шанувальника Заходу - його бiльшовики та комунiсти мали розтоптати насамперед.
   Але можливо зiграв роль суб'єктивний чинник: Сталiн проводив паралелi мiж собою i Петром Першим, тому звеличив жорстокого царя. Ну Iвана Грозного на додачу.
   Втiм, у дев'яностi роки: охаяли всiх. I Петра, i Iван та Володимира. Щоправда, пiднялися котирування Миколи Другого. Царя, який як людина, можливо, був i непоганий, i зовсiм не дурний, але проворонив країну.
   Проте Вiн не став заважати канонiзацiї Миколи Другого. Нехай зблизяться мiж собою зарубiжна та росiйська Православна церква. Хоча цар ймовiрно, строго кажучи, не заслуговував - зарахування себе до лику святих. Але з iншого боку: багато святих були жорстокими та кривавими деспотами. Костянтин, Юстинiан, Людовiк Святий, князь Володимир, Олександр Невський та багато iнших.
   Вiн добре знає Бiблiю, що розумiти, що взагалi поняття посмертної канонiзацiї прийшло зовсiм не вiд апостолiв i самого Христа.
   Однак вiн знав i про багато суперечностей i нестиковок самої Бiблiї.
   Тому не був вiруючим, але асоцiював себе з Православ'ям, так цього бiльше хоче найбiльша частина Росiйського народу.
   Хоча з iншого боку - глибоко вiруючих людей у принципi мало i можна було навiть зiзнатися в атеїзмi. I практично не зазнати шкоди в iмiджi.
   Але влада має мати сакральний вiдтiнок. А атеїзм - занадто вже порожнiй.
   Хоча з iншого боку в бiблiйнi казки теж небезпечна. Особливо в друге пришестя Христа i в кiнець свiту.
   Ну не прийде до людей добрий дiдусь Iсус Христос. I планету врятувати вiд загибелi можуть самi люди!
   У той же час можуть iснувати якiсь дуже сильнi та розумнiшi, людство iстоти. Що розвинулися внаслiдок еволюцiї та старшi брати за розумом. У це можна вiрити, залишаючись у межах матерiалiстичних позицiй.
   Ось вони й могли чинити тi чи iншi чудеса, яким люди давнини не знаходили рацiонального пояснення. Може, й iнше свiтло iснує. Щось особливе в особисту людину, що не розпадається разом iз тiлесною оболонкою, а покидає мертве тiло.
   Лiтають же люди увi снi! Пам'ятають, свої колишнi втiлення поза тiлом, або якийсь iнформацiйний потiк i особливий вид поля залишає тiло. I ти нiби ширяєш над землею. А свiдомiсть усе це химерно розфарбовує. Нi, мир i свiтобудови дуже складнi. А смерть все одно лякає всiх, навiть священикiв!
   Але може, моджахедам прийшла на допомогу якась надприродна сутнiсть?
   Це за межами рацiонального сприйняття свiту, але все пояснює... Не пояснюючи нiчого! Тим бiльше, що не часто траплялися в iсторiї вiйн надприроднi подiї. Ну, можливо, крiм атаки мерцiв у першу свiтову вiйну. Можливо i перемога Робiтничо-селянської Червоної армiї пiд Москвою, над вищою кiлькiстю та якiстю силами Вермахту - було чудовою подiєю!
   Але рацiоналiзм не завжди властивий людям. Навiщо, наприклад, бойовики IДIЛ вчинили теракти проти Францiї? I це в той момент, коли коалiцiя проти iсламiстiв почала розвалюватися! Але це теж виявилося Росiї на користь. Як кажуть сумiш удачi i... Ну, звичайно, не обiйшлося без таємного впливу!
   Хоча особливо й пiдштовхувати не довелося! Не вмiють мислити терористи рацiонально. Iнакше нiколи б не зважилися б на теракти проти Америки. США - країна могутня, i кидати їй виклик схожий на смерть.
   Вiн i сам, чесно кажучи, пошкодував, що припустився такого рiзкого i непримиренного загострення стосункiв. Але йти на зближення заважала гордiсть та вiдсутнiсть у країн Заходу єдностi.
   Але свiтове падiння цiн на нафту, а вiдтак i на газ помiтно спустошило скарбницю. I це все вiдбувалося на тлi значного збiльшення вiйськових витрат.
   I не лише вiйськових, а й на безпеку. Казна виявилася спустошеною, що вимагало у майбутньому або пiдвищити податки, або спробувати покрити зростання витрат шляхом грошової емiсiї та подальшої девальвацiї росiйського рубля.
   У будь-якому разi заходи мали прийняти непопулярнi, але це мало лякало росiйського президента.
   Ось його бiлоруський колега зiбрав на виборах 84 вiдсотки, не маючи за душею нi приєднаного, нi будь-яких iнших досягнень. А вiн те, що не вiзьме навiть бiльше?
   Але ось втручання.
   Президентовi набридло думати, i вiн зателефонував до прем'єра Нiмеччини. Розмова торкнулася того, коли нарештi Росiя i Захiд примиряться i закiнчать холодну вiйну, щоб разом згуртуватися проти спiльного ворога - радикального Iсламу. Прем'єр мiнiстр Британiї загалом погоджувалася на це, i розмова перетекла на Україну.
   А на Донбасi ситуацiя загострювалася. Українська армiя за рiк значно посилилася i вiйськовi, а також значна частина суспiльства жадала реваншу за колишнi поразки.
   Невдоволенi мiнськими угодами радикальнi ополченцi прагнули вiдновити наступ i вирiшити проблему силою. Тобто ситуацiя чимось нагадувала пiсля грузино-абхазької вiйни, коли будь-якої митi Грузiя могла спробувати взяти реванш.
   I Грузiя мала шанс, особливо пiсля того, як почалася велика вiйна мiж Росiєю i Чечнею. Проте нерiшучiсть дiдка Шеварнадзе завадила взяти вiрний реванш. Хоча навiть Гелаєв та низка чеченських сепаратистiв перейшли на бiк Грузiї. Вiйна в цьому випадку могла закiнчитися для Абхазiв плачевно.
   Фактично причиною повалення Шеварнадзе стала його пасивнiсть в Абхазькому питаннi.
   Молодий i радикальний Сакашвiлi спритно розрулив ситуацiю в Аджарiї. I мав тодi шанс на вирiшення Абхазької проблеми. Якийсь час Росiя була готова на компромiс.
   Але до 2008 року, коли чеченський сепаратизм виявився придушеним, а Росiйська армiя значно змiцнiла - полiтика країни змiнилася. I грузинам не вдалося вiдновити статус-кво.
   Ось тодi i зiграла з усiм злий жарт залишкове мислення, що ми будемо пасивними.
   Нi, тут у будь-якому разi розвiдцi належить багато чого з'ясувати!
   Наступного дня принiс свiжi новини - бойовики IДIЛ перейшли в наступ на всьому широкому фронтi, а також активiзувалися iншi угруповання, що протистоять Асаду.
   Коалiцiя, що протистоїть Халiфату, припинила авiанальоти, що втiм, було цiлком очiкувано. Цiкавiше було б вiдстежити - чи застосує противник свою пекельну зброю на сушi?
   Друге грудня додаткової iнформацiї не надало. Вночi на третє до Сирiї таємно перекинули на транспортах два батальйони спецназу. При посадцi несподiвано обидва транспорти вибухнули. I вiйська спецiального призначення наче спепелило.
   А третього грудня i сухопутнi вiйська Асада зазнали колосальної шкоди. Наче невидимi променi винищували мобiльнi вiйська та танки.
   Вплив нової невiдомої зброї зовнi був не надто ефектним. Танки та пiхотинцi розсипалися на очах - технiка зверталася в потерть, а живi тiла немов пропускали через м'ясорубку. Потiм усе завмирало в тишi на багато кiлометрiв.
   Серед загиблих виявились i росiйськi iнструктори та кiлька десяткiв добровольцiв з рiзних регiонiв.
   Вночi на четверте грудня за позицiями бойовикiв завдали удару ракети дальньої дiї. Водночас iз Чорноморською, Каспiйською iз Середземноморської флотилiї випустили понад двi сотнi презентiв смертi.
   А пiд ранок ударили i з атомних пiдводних човнiв.
   Щоправда, при стрiльбi з Балтiйської флотилiї через велику вiдстань i пролiт через Європу трапилася накладка - частина ракета виявилася збита в повiтрi.
   Та й загалом ситуацiя розпалювалася. Французькi лiтаки незважаючи на попередження американцiв спробував атакувати супротивника, i втратили вiдразу вiсiм машин.
   Становище Оланду у Францiї похитнулося - адже попереду ще й президентськi вибори. Мерi Лi Пен намагалася набрати голоси, але у неї з'явився дуже сильний супротивник iз правого флангу.
   У Росiї активiзувалися iсламськi екстремiсти. Четвертого грудня на Пiвнiчному Кавказi сталося кiлька терактiв, а у Грозному збунтувалися бiйцi чеченського батальйону, вимагаючи припинити безглузду суперечку серед правовiрних.
   П'ятого грудня бойовики IДIЛ захопили низку ключових пунктiв у Сирiї, включаючи i найбiльший аеропорт армiї Асада.
   Крiм того жахлива зброя атакувала бази базування росiйської авiацiї знищивши ще тридцять п'ять лiтакiв i двадцять чотири вертольоти, що знаходяться в мiсцях постiйного базування.
   На щастя, льотчики не постраждали, але загинуло десять годин несучих охорону, i маса сирiйцiв.
   Ситуацiя склалася критична. Бойовики вже почали штурмувати передмiстя Дамаску, а застосування нової зброї сiяло панiку.
   Шостого грудня глава зовнiшньої розвiдки, мабуть зумiвши здобути, деякi вiдомостi, доповiв росiйському президенту:
   - За нашими даними, противник застосував зброю джинiв... Ходять чутки про меч Iблiса, яким володiють вiйськовий мiнiстр Абдалла i бiла жiнка.
   Президент зневажливо пирхнув:
   - Вашi вiдомостi надто скидаються на комiкс!
   Глава зовнiшньої розвiдки розгублено розвiв руками i логiчно зауважив:
   - А тут все з самого початку суцiльний комiкс та фантастика. I нiчого правдоподiбного!
   Президент iз сумнiвом подивився на пишний у золотiй рамi портрет Олександра Суворова. Знаменитий росiйський полководець дивився на нього засуджено. Немов кажучи: ти неабияк влип презик!
   Глава держави тодi поставив iнше питання:
   - I що з цим робитимемо? Знайдено спосiб нейтралiзувати загрозу?
   Глава зовнiшньої розвiдки скептично зауважив:
   - Важко нейтралiзувати те, що ти навiть не розумiєш!
   Президент вiдчув у головi порожнечу i наказав головному розвiднику пiти.
   Справдi, якi магiчнi ритуали, якi виявились реальною мiццю - явний перебiр. Тут ти маєш справу з iррацiональним, а значить - розрахунку, що не пiддається.
   Вождь держави залишив кабiнет i попрямував до зали розваг - струс має допомогти. Крiм того, там очiкувалася зустрiч з однiєю дуже цiкавою особою.
   Крiм того, проводилися гладiаторськi поєдинки. Не такi кривавi як у Стародавньому Римi, але не менш видовищнi.
   Був цiлий набiр залiв - де воїни та войовницi проводили свої битви. Тут солiдний вибiр промисловостi безкровних, але видовищних розваг.
   Багато iноземних гостей приємно або заздрiсно враженi - побачивши, наскiльки багато обставленi кiнозйомки.
   Ось i зараз першi декорацiї - палац схiдного халiфа. Як у ньому красиво - крутiше Ермiтажу. Красивi дiвча, з голими, м'ясистими нiжками борються один з одним.
   Атакують палац блондинки в бiкiнi, а вiдбивають, атакую схiднi, чорногривi красунi, теж ледь прикритi коштовностями.
   Саме актуальна iсторичному моменту постановка. I дуже гарнi, пишнотiлi на пiдбiр акторки. Втiм, схiднi жiнки трохи тоншi за напористих росiйських баб.
   Зустрiчаються серед тих, хто бився, i чоловiки, але їхня меншiсть. Звичайно войовнички i еротичнiшi, i куди приємнiшi.
   Ось одна з росiйських дiвчат - така мускулиста, але водночас витончена i маска.
   Як спритно вона дiє босими пальчиками нiг. Метає гострий, позолочений диск. Моджахед, що потрапив пiд нього, цiлком натурально пускає з горла кров. А смертоносний бумеранг не втрачаючи швидкостi, рiзко вiдсiкає руку та груди красунi-смуглянцi.
   Далеко розлiтаються червонi бризки - забарвлюючи бiлий i блакитний мармур палацу.
   Хоча ти i знаєш, що в цьому уявлення все навмисне, i Росiя ж не варварська країна, щоб по-справжньому в нiй калiчили i вбивали людей - нехай навiть на догоду президентовi. Але все ж таки мимоволi здригаєшся - до чого натурально все знято.
   До речi, тiло та волосся блондинки-термiнатора здалося знайомим. Надзвичайно пропорцiйна фiгура, i м'язи зовсiм не псують i не знижують привабливостi. А шевелюра у дiвчинки пишна, волосся золотисте i кучеряве. Оце красуня!
   Невже розвiдниця Нiколета Дуб вирiшила стати ще й гладiатором? З її яскравою зовнiшнiстю все можливе. I вона вмiє босими нiжками кидати ножi по-справжньому.
   I кого ще заслати в IДIЛ як шпигунку як не її. Нiколета Дуб просто принаднiсть...
   Ось як вона зараз схопила босими пальчиками правої ноги шейха в зеленiй чалмi за нiс i рiзко жбурнула. Той iз виттям летить i збиває двох моджахедiв у формi яничарiв.
   Тi немов тушки пiдсмажених птахiв вилiтають через широке вiкно i посилено сiпають лапами-ластами!
   Чому ластами? Адже надягли на себе цi гумовi - напевно, проти Росiї пiдводну атаку замислили.
   Президент Великої iмперiї посмiхнувся. Згадалося їхнє спiльне пiдводне полювання з Нiколетою. А оскiльки вiн глава найгрiзнiшої у свiтi держави, то як цiлi вони вибрали... зрозумiло акул!
   А це чудово. Нiколета Дуб дiвчина, точнiше за роками вже жiнка, але з дуже свiжим та юним обличчям. Коротше вона баба велика, вiн їй по груди.
   I на неї приємно дивитись, не вiдриваючись.
   А якостi, зброї на акул вiдмiнно пiдходить пiдводна рушниця, що стрiляє тризубцем. Але президент вiддає перевагу бiльш сучасному ультразвуку. А ось Нiколета в руках тримає тризуб i гострий з алмазними лезами кинджал. До чого ця дiвчина грацiйна та чарiвна.
   Атакує смугасту баракуду. Спочатку наносить рану їй тризубом. Потiм прагнути осiдлати морську красуню. Вистачає її своїми чарiвними нiжками, а алмазний кинджал завдає стрiмких та точних ударiв.
   Барракуда починає хрипiти i захлинатися. Пускає червонi бульбашки, якi засмагла до шоколадного блиску дiвчина пiдкидає своїми голенькими п'ята.
   Та й з ультразвуку лупити не так ефектно, зате ефективно. Пам'ятати ще в дитинствi вiн прочитав "Таємниця двох океанiв" i йому це дуже сподобалося.
   Особливо ультразвукова гармата, що з легкiстю перетворює на iржавий мотлох - кораблi та пiдводнi човни!
   Але зараз вiн наводить свiй ультразвуковий автомат на акулу, плавно натискає на кнопки. Дисплей показує потужнiсть хвиль, що вивергаються з широкого дула.
   I грiзна барракуда покоробилася, наче старий черевичок при сушiннi. I вiд неї навiть пiшов млявий, бузковий димок. А гострi, викривленi зуби посипалися горохом iз рота.
   Нi, все ж таки Нiколета куди естетичнiше.
   Потiм убитих акул смажать на вогнi, i голенькi дiвчата пiдстрибують навколо полум'я. Як це схоже на танцi канiбалiв. Тiльки гарнi дiвча не чорнi, а бiлi. Дуже, щоправда, засмаглi.
   А ще як цiкаво полювати на носорога. Величезний звiр iз довгим та гострим носом. У нього палить особливою, бронебiйною кулею з вольфрамовим сердечником.
   Носорiг, прориваючись частiше джунглiв з ревом завалюється.
   Приємнi спогади перервало тривожне попискування мобiльника. Такий звук зазвичай лунає, коли вiдбуваються не найприємнiшi подiї.
   Президент неохоче натиснув кнопку прийому виклику. Передчуття не обдурив главу держави.
   - Щойно затонув найновiший ракетний крейсер "Петро Перший". - повiдомив голос, що захлинався вiд тривоги. - I з ним два есмiнцi. Iдуть активнi рятувальнi роботи.
   Президент розмахнувся, щоб гарненько рушити мобiльний телефон мармуровим стовпом, але стримався. Нi поводитися було б безглуздо. Але через неприємностi за неприємнiстю. Причому крейсер "Петро Перший" ще тiльки попрямував до Середземного моря i його iсламськi терористи не повиннi були б дiстати на такiй дистанцiї. Але факт є фактом. Якщо, звичайно, це не розiграш!
   Останнiм навiть хотiлося повiрити. Адже ракетний крейсер - "Петро Перший" - найкращий корабель росiйського флоту.
  . РОЗДIЛ Љ 15.
  Олександр Рибаченко - ця вiчна дитина, яка все ще зустрiчала листопад в Одесi.
  Поки що вiн не вирiшив, куди йому летiти та в який бiк прагнути. Має маленьких друзiв. Вони промишляють дрiбним злодiйством, i взагалi непогано влаштувалися.
  Так чого тут ще комплексувати та кудись прагнути. Олександр не дорослiшав, залишаючись маленьким хлопчиком рокiв одинадцяти на вигляд, i його це зовсiм не засмучувало.
  Тим бiльше, вiн i сильний, i швидкий, i може вирубати бiйця значно старшого вiку.
  А щодо жiнок? То йому достатньо й дружби. Адже вiн дорослим у минулому життi не був, i йому не дуже й потрiбнi любовнi втiхи, так вiн цим нiколи не займався. Просто вiчна дитина. А от якщо нудно, то можна дещо пописати.
   Гiпер-Нью-Вашингтон вражав своєю пишнiстю та iмперською величчю. Столиця найбiльшої iмперiї розкинулася на цiлий континент. Тут все дихало ультрасучаснiстю i хмарочоси, що йдуть на сотнi кiлометрiв у висоту, i величезнi голограми рекламних фiльмiв i величнi фонтани з рiдкого гелiю, водню або коньяку та шампанського.
   Мiсто вражало своїм вселенським масштабом та рiзноманiтнiстю. Будинки в столицi СШВ (Сполученi штати всесвiту!) вiдрiзняються дуже багатим дизайном. Тут є i у формi бутонiв квiтiв i у виглядi комах та звiрят, птахiв, рибок, молюскiв та багато iншого. Причому часто перемiшаного у рiзних химерних комбiнацiях.
   Уявiть собi, наприклад сумiш папуги, акули та самовару. Ви тодi зрозумiєте, що є архiтектурою свiтлого капiталiстичного майбутнього. Iди, наприклад танк iз головою орла, та бутончиками замiсть гусениць. I все це вкрите сусальним золотом, i яскраво блискучою надраєною платиною. Що буквально слiпить очi. Така ось химерна гама почуттiв, виражених в архiтектурi. Або, наприклад, уявiть собi сумiш павича та бiлки iз суперсучасним телевiзором. Це особливо коли голограми женуть повiдомлення та рекламнi фiльми у вiсiмнадцяти вимiрах i зовсiм найвищий клас.
   Гiпер-Нью-Вашингтон мiсто перемогло капiталiстичного майбутнього. Новий розвиток свiтової iсторiї. США вдалося зрештою перемогти всiх своїх ворогiв i стати свiтовим гегемоном. Вони досягли тотальної переваги в технологiях. Тим бiльше в Росiї пiсля загибелi президента в 2018 роцi почалася агресивна вiйна за владу, яка закiнчилася пiсля кiлькох рокiв агресивного протистояння, перемогою проамериканських сил. У результатi над усiм свiтом встановилася гегемонiя з кiлькох країн: якi створили всесвiтнiй уряд.
   Формально США подiлили владу мiж своїми союзниками, а також Росiєю та Китаєм, але за фактом Америка почала домiнувати. Потiм пiсля кiлькох десятилiть утворилися ЗШВ - нова всесвiтня органiзацiя.
   Формально країни зберегли суверенiтет, але за фактом зазнали всесвiтньої глобалiзацiї. Виникло єдине об'єднання людства. У результатi начебто все виявилося не так погано.
   Покiнчили з вiйнами, всесвiтнiм тероризмом, з хворобами, i зрештою зi старiстю. Людство обрало шлях всесвiтньої експансiї. Жодної єдиної iдеологiї та релiгiї формально не було. Але за фактом, став
   Пануватиме агностицизм, коли Бога не заперечували, але всi релiгiї стали вважатися проявом розумової вiдсталостi та пережиткiв минулого. Але й вiрити у вiдсутнiсть Творця всесвiту теж не модно, таке подiбне не доведено. А що не доведено, те не достовiрно.
   У Китаї, який був найголовнiшим противником США, спалахнула буржуазна революцiя. А потiм країна була включена у всесвiтню гегемонiю. Формально полiтична глобалiзацiя сформувала дуже строкатий та багатонацiональний уряд, але за фактом США стали домiнувати - незримою рукою капiталу. Це дозволило розвинути свiтову науку та економiку, вийти на космiчнi рубежi.
   Всесвiт населений не густо. Але й у нiй є рiзнi нацiї. Включно з такими древнiми i ранiше, що були на планетi Земля як: гноми, ельфи, тролi, орки, фавни, вампiри та iншi види. Наймасовiший вид у всесвiтi виявилися похiдними тарганами. СШВ проводили гнучку полiтику. З ким воювали, кого намагалися приручити. З ким укладали торговi угоди та спiлки.
   Найбiльш близькими до людей, i навiть здатними мати спiльне потомство - виявилися ельфи. З ними майже не було вiйни. СШВ - як правило волiло воювати з тими, хто слабший. Наносило по них колкi удари i ставало на колiна. Щоправда, перед цим зазвичай намагалося взяти пропагандою. I таке iнодi вдавалося.
   Iмперiя землян зберегла деяку централiзовану структуру i навiть свого президента, що обирався на чотири роки i лише на два термiни. Це, зрозумiло, не давало одного угруповання захопити владу. У конгресi сформувалося чотири основнi партiї: двi традицiйнi - республiканцi та демократи. Але з'явилися i двi новi: прогресивна та лiберальна.
   Формально програми чотирьох партiй вiдрiзнялися, але за фактом курс майже не змiнювався, не зважаючи на системнi чергування. Дрiбнiшi органiзацiї у величезний конгрес майже не проходили, або були представленi суто символiчно. Сама iмперiя формально була федерацiєю з великими повноваженнями територiй, але за фактом унiтарна система, з пануванням спецслужб. Ось i зараз глава найпотужнiшої з них ЦРУВ, приймала чарiвну вогняну дiву Монiку Каплан.
   Населення СШВ теж змiнювалося. Чоловiк рiд скорочував свою чисельнiсть, а жiнки домiнували. Зi старiстю давно покiнчено, i люди практичнi безсмертнi та вiчно юнi. Що, зрозумiло, чудово. Iмперiї не треба витрачатися на пенсiї та допомоги. Хоча деяка подоба сiм'ї i збереглася: але цiлком легально багатошлюбнiсть. I жiнка може мати кiлька чоловiкiв, та чоловiк кiлька дружин!
   Що вкрай заплутує ситуацiю у разi розлучення! Але в цьому випадку вирiшують усi грошi! Золоте тiлець стало головним Богом капiталiстичного свiту. Навiть виборче законодавство було внесено змiни: замiсть принципу: одна людина - один голос! Було введено коефiцiєнт вiдповiдно до стану. Це щоб усяких плебеїв до влади не допускалися.
   I стало замiсть формальної демократiї - тотальне панування капiталу. Але роль спецслужб у своїй ще бiльше зросла. I над усiма найголовнiшою було ЦРУВ (Центральне розвiдувальне управлiння всесвiту!) - яке розсилало агентiв по всiх секторах свiтобудови.
   Монiка Левадна тремтiла вiд гордостi, вона мала зустрiтися з самою Кессi Амстронг - головою могутньої спецслужби. А значить їй належить щось особливе. Невiдоме поки що завдання обiцяє стати цiкавим. I головне високооплачуваним. Монiка i зараз не бiдна - у неї цiлих сiм чоловiкiв. А це враховуючи, що чоловiкiв у п'ять разiв менший, нiж у жiнок показник пристойного стану.
   Троє чоловiкiв у неї працюють, а четверо й зовсiм альфонси. Господарство ведуть роботи. Дiтей чимало. Зрозумiло, сама Монiка їх не виношує так i не народжує - це роблять спецiальнi кiбернетичнi утроби. Але яйцеклiтини використовуються її. За народження дитини слiд заплатити i податок, i за його виношування також. Але через величезну генетичну обдарованiсть Монiцi навiть приплачують за нових дiтей.
   Полiтика СШВ на свiтовiй аренi гнучка. З тим, хто сильнiше торгуємо, тих, хто слабше, намагаємося розхитати i завоювати.
   Але звичайно ж американцi дiють не так грубо та прямолiнiйно, як, наприклад, Третiй Рейх. Вони спочатку намагаються сагiтувати передбачувану сферу впливу. А потiм її пiдкорити. При цьому перехiд вiд умовлянь до сили часто вiдбувається дуже легко, i навiть раптово. Хоча тут багато що залежало вiд рекомендацiй комп'ютерiв. Раз ворог слабкий - чому б його й не завоювати?
   У всесвiтi був великих космiчних iмперiй. Стародавнi раси перевирувалися i видихнулися, а молодi не перевершували земля. Та й взагалi переважна бiльшiсть придатних для життя свiтiв порожнi. Тож для експансiї вистачає мiсця i без воєн.
   Як з'ясувалося космiчнi вiйни - гiсть не частий, i бiльшу частину їх iз рiзною мiрою iнтенсивностi вели американцi. Але став з'являтися небезпечний союз, у якому головну роль захопили членистоногi, з сiмейства тарганiв. Не надто розумнi, але дуже плiднi i живучi, вони стали об'єднуватися. А давнiшi та розвиненiшi тролi передавали їм передовi технологiї. Над СШВ виникла потенцiйна загроза.
   Монiка знала про це i здогадувалася, що в її завданнi є якийсь зв'язок.
   Будiвля ЦРУВ розташовувалося глибоко пiд землею. Безлiч ступiнь контролю та охорони, маса бойових роботiв. Монiка демонструвала перепустки, документи, свою особистiсть. Її кiлька разiв сканували.
   Дiвчисько скривилася їй вже, скоро п'ятсот стукне, i пора б дiзнаватися.
   США встановили всесвiтню гегемонiю близько п'яти тисяч рокiв тому.
   Земна цивiлiзацiя вiдносно молода, особливо за свiтовими мiрками. Але вже опанувала не одну сотню галактик.
   I, мабуть, у нiй бачать iншi свiти потенцiйну загрозу. Монiка зi своєю дуже модною семибарвною зачiскою вкрай красива та вражаюча. I Ненсi Амстронг виглядає цiлком привабливою, хоча їй уже понад тисячу рокiв. Але якщо Монiка виглядає як юна дiвчини з трохи наївним, з невеликими дитячими рисами обличчям, то у Ненсi - обличчя зрiлої жiнки з iдеально вилiпленою структурою черепа. Хоча шкiра теж свiжа i не має жодної трiщини чи зморшки. Проте голова департаменту здається тридцятирiчною жiнкою у дуже гарнiй формi, яка зустрiла дiвчину, якої ще немає i двадцяти.
   Ненсi має на собi прикраси, строгу зачiску з червоно-рудим волоссям та чотирма брошками.
   Монiка, чий природний колiр волосся теж рудий, привiтно усмiхається i навiть пiдморгує начальницi.
   Директор ЦРУВ суворо запитує:
   - У тебе сiм законних чоловiкiв, i ти при цьому не пропускаєш жодного чоловiка...
   Монiка, напустивши на себе вигляд знедоленої невинностi, помiтила:
   - Чоловiки... За них не треба боротися, цих собак лише поманi!
   Ненсi зобразивши вдаване здивування, запитала:
   - I що в тебе жодного разу не було собаки, за яку б не довелося боротися?
   Монiка знизала плечима, i вiдповiла байдужим тоном:
   - Я б навiть рада була знайти такого... Але чи реально у свiтi вiльної моралi, i з такою зовнiшнiстю i чарiвнiстю як у мене, знайти чоловiка-недоторгу? Думаю що нi!
   Ненсi понизивши голос до шепоту, пролепетала:
   - Може саме якийсь мужичок, якого спокусити нелегко в тебе i знайдеться.
   Монiка розгублено замигала очима.
   - А це ще навiщо?
   Ненсi хихикнула i погрозила вказiвним пальчиком:
   - Генерал, якому скоро стукне п'ятсот, зображує святу наївнiсть... I головне йому вiриш!
   Монiка, анiтрохи не знiяковiвши, в'якнула:
   - Я розумiю у мене буде завдання, де треба спокусити когось... Сподiваюся не троля?
   Ненсi замотала головою:
   - Цих потвор... Не естетично!
   Монiка стукнула високим пiдбором i шикнула:
   - Тодi пульсарно!
   Директор ЦРУВ жорстко помiтила:
   - Але у будь-якому разi завдання буде досить важким. I не факт, що вам вдасться уникнути анiгiляцiї!
   Монiка, напустивши на себе показну байдужiсть, вiдповiла:
   - Рано чи пiзно кiнець приходить навiть до тих людей, що не старiють!
   Ненсi енергiйно кивнула i додала:
   - Тому слухай мене дуже уважно. Ти звичайно ж чула про олiмпiйцiв?
   Монiка непевно знизала плечима:
   - Хто про них не чув... Раса, яка колись панувала про всесвiт - кажуть однi. Iншi стверджують, що саме олiмпiйцi створили всесвiт або, принаймнi, життя у всесвiтi. Але це все легенди - типу того, що Iсус Христос був одним iз них, i тому його вважають творцем свiтобудови!
   Ненсi кивнула i пiдтвердила здогад:
   - Так... Останнi данi кажуть, що саме олiмпiйцi як мiнiмум створили життя у нашому всесвiтi. I це важливо.
   Монiка насторожилася. Їй здалося, що з бокiв повiяло холодком. I стало якось стрiмко... Дiвчина, насторожившись, спитала:
   - Вони залишили якусь зброю?
   Ненсi примружившись, прошепотiла:
   - Щось подiбне до цього... Невеликий гiперелектронний пристрiй нагадує пересiчний джойстик дитячої iгрової приставки...
   Монiка насупила свiй лобiк. Думка шукати таку маленьку рiч, як джойстик дитячої iгрової приставки, не надто посмiхалася дiвчинi. По-перше, спробуй знайти. А по-друге, що може бути у джойстицi?
   Монiка з посмiшкою запитала:
   - А як це шукатимемо? За якими прикметами?
   Ненсi блиснула нiгтиками, взяла в повiтрi алмазний келих, з льодом i прошепотiла:
   - Джойстик має певну енергетику, яку деякi люди здатнi вiдчувати. Сам вiн покритий жовтим металом, що нагадує сусальне золото. Але ж це не золото! I що контролює цей джойстик? Значнi сили, якi можуть дати нам неймовiрнi можливостi!
   Монiка посмiхнулася i запитала:
   - Це що типу всемогутнього джина, що керується дистанцiйно?
   Ненсi ще раз кивнула i пiдтвердила:
   - Майже! Фактично, саме так!
   Монiка свиснула, i через нiздрi пустила солов'їну трель:
   - Це чудово! Люблю казкових джинiв!
   Нєнсi хихикнула i проворкувала нiби фурiя, точнiше змiя зазиваюча канарку. I одночасно примудряючись говорити, потягувала зелену, пiнячу рiдину з блискучого келиха:
   - Ти можеш вiдчути присутнiсть цього артефакту, за приємним поколюванням у долонях. I в мiру наближення до цього джойстика це поколювання посилюватиметься!
   Монiка пiдняла руки вгору i розгорнула долонi в рiзнi боки. I нахмурившись, помiтила:
   - Я i зараз вiдчуваю слабке поколювання. Це зовсiм не є щось унiкальне! I в який бiк iти? Гадки не маю!
   Ненсi знову понизила голос, i ледве чутно промовила:
   - Я думаю, точнiше, так розрахували нашi аналiтичнi центри, що сам джойстик щастя знаходиться десь у районах контрольованих ельфами. Точно невiдомо, але найiмовiрнiше в рукавi туманностi Афродiти. Туди ти й поїдеш!
   Монiка насупилась i, поморщивши лобик, помiтила:
   - Та це майже як у чорта на паличках. Туди з найбiльшим прискоренням на швидкiсному зорельотi - летiти майже два роки!
   Ненсi хитро пiдморгнула бравому генералу-шпигуновi:
   - Є гiперколапс, через нього перемiщення пройде набагато швидше!
   Монiка хихикнула. Їй здалося подiбне припущення дуже кумедним. Скакати в колапсi це все одно, що мчати на гойдалках. Тiльки є деякий ризик з майже нескiнченною швидкiстю вилетiти у зовсiм iнший всесвiт, або навiть у антисвiтi.
   Монiцi це стало навiть не по собi. Але вiдмовити вона не могла:
   - Якщо вашi аналiтики впевненi, що це в туманностi Афродiти, я не заперечуватиму! Хоча у гiперколапсi шанси п'ятдесят на п'ятдесят!
   Нєнсi клацнула пальцями, келих зник, i з'явилася в руцi пiца. Причому не простий, а з мiльйоном двома сотнями тисячами рiзних сортiв овочiв, фруктiв, грибiв, риби. Молода жiнка вiдкусила перлинними зубками шматочок i проворкувала:
   - Насправдi, сучасний захист надiйний на цiлих дев'яносто вiсiм вiдсоткiв при перемiщеннi в Гiперколапсi. Так що не такий страшний чорт, як його малюють, а й не так спекотний квазар, як його вимiрюють!
   Монiка сама захотiла поїсти i зробила жест, пiсля чого в руках з'явилося тiстечко. Дiвчина трохи вiдкусила i помiтила:
   - Один з моїх чоловiкiв, безслiдно зник у гiперколапсi. I взагалi-то ранiше можливiсть пропасти, була на порядок вище.
   Директор ЦРУВ пожовуючи їжу, пробурчала:
   - Була та спливла! Не приймай близько до серця!
   Монiка трохи пожувала тiстечко. Потiм запила сумiшшю iз трьохсот тисяч сокiв. А там повно вiтамiнiв i вони омолоджують завжди молодий органiзм. У СШВ вже немає старих i старих пари тисячолiть. Омолоджувати стали ще набагато ранiше, але це коштувало пристойних грошей. Але потiм технологiї спростилися та здешевили. Дiйшли цiлком логiчного висновку: чим утримувати старих, краще за всiх зробити вiчно молодими, i не здатними старiти. Це буде набагато вигiднiше!
   Вiдразу вiдпадає маса проблем, тим бiльше, що рiзних планет у всесвiтi багато. Як придатних для життя, так i тих, яких можна в принципi зробити придатними. Тож у СШВ уже нiхто не думає про вихiд на пенсiю. Там немає калiк i вивчених. Це, зрозумiло, чудово. I Монiка в еротичних фантазiях уявляє собi секс зi старим. Набридли їй чоловiки: суцiльнi литi хитавицi, майже все без борiд i вусiв - щоб заощаджувати час на голiннi. Рiдко хто має борiдку - i це швидше за бажання видiлитися штучний нарос.
   А люди похилого вiку мужики бути не хочуть. Навiть у якийсь час вони мали моду на дитинство. Добре, що жiнкам не сподобалося спати зi сморкатими i вони, будучи бiльшiстю, запровадили деякi обмеження для чоловiкiв. Мовляв, не омолоджуйте себе молодше чотирнадцяти. А то кому ви з дитячими досконалостями потрiбнi?
   Вже цi чоловiки - i так виглядають iдiотами, але хочуть бути дурнiшими, нiж є!
   Але Монiка зовсiм не дурна i, зрозумiло, пiдгадав момент, запитала:
   - А що я отримаю в нагороду?
   Ненсi урочисто пообiцяла:
   - Тобi дадуть в управлiння - цiлу планету. Уявляєш свiт розмiрами в кiлька разiв бiльше Землi з рабами! I ти будеш безроздiльно командувати ним!
   Монiка свиснула i вигукнула:
   - Оце так! I скiльки у мене буде пiдданих?
   Ненсi приклала руку до грудей i вiдповiла:
   - Не менше десяти мiльярдiв!
   Монiка засвистiла, через нiздрi, обертаючи сапфiровими очима:
   - Десять мiльярдiв невiльникiв! Оце здорово!
   Чи треба говорити, що в СШВ - iснувало рабство, причому на законних пiдставах. Щоправда, рабами були все-таки нелюди. Але в будь-якому випадку куш виявився солiдним, i заради нього слiд ризикнути життям. Плюс ще й звання маршала з чималою платнею на додачу, i найвищий орден демократичної iмперiї - Дiамантова Зiрка Iсуса Христа.
   Монiка та Нєнсi на прощання потиснули один одному руки. I потiм дiвчата на знак вищої вдячностi оголили нiжки та шльопнули одна гола пiдошва об iншу. I розреготалися!
   Монiка на високих швидкостях помчала назад. Їй хотiлося дещо виконати самiй, перш нiж вiдбути в небезпечну подорож. Спочатку дiвчина вирушила собi додому. Взяла та нагодувала двох гiбридiв дикобраза та павiана, з пiвнячими, платиновими гребенями. Нiжки Монiки втомилися вiд модних високих пiдборiв, i вона iз задоволенням пройшлася босонiж галькою дорiжки.
   Потiм запросила своїх трьох чоловiкiв - гарненькi, спецiально навченi ублажувати жiнок юнаки, одночасно зайнялися з нею любов'ю. Монiка любила груповий секс i солодко стогнала години чотири, балдея з чоловiками-альфонсами.
   Їй це здорово сподобалося i дiвчина, насилу змусила себе вiдiрватися, пославши в хребцi iмпульси - пригнiчують лiбiдо. Монiка взяла душ i заскочила на гравiоцикл. Вона стартувала прямо з балкона, величезного хмарочоса. Будинки будувалися за особливим проектом: зi стадiонами, басейнами та супермаркетами на рiзних поверхах. Також у хмарочосi було й казино.
   Монiка на прощання зробила ставку, iз шансами один iз трьох кольорiв: червоний, бiлий, чорний. Вона поставила на червоний...але випало чорне... Погана прикмета! Зазвичай Монiка вигравала перед подiбними завданнями i вгадувала. А тут так тривiально лопухнулась. Дiвчина покректала, перехрестилася (якi залишки релiгiї все ще в честi) i попрямувала до найближчого молитовного будинку.
   Рiвень релiгiйностi, особливо пiсля того, як люди набули фiзичного безсмертя впав. Сама релiгiя змiнилася: пекло скасували, залишили лише рай та чистилище. Причому, рай у паралельному свiтобудовi виглядав сучасним iз комп'ютерними програмами, iграми та iншою технiкою.
   Комп'ютери були скрiзь. I в штучних фалосах, i в ручках, i навiть усерединi людей.
   Молитовних будинкiв порiвняно небагато, зате вони дуже барвистi i розкiшнi, з пейзажами, що постiйно перебувають у русi. Монiка була короткою. Окропилася святою водою, на мить, оголивши свої принади, а потiм попросила благословення, за традицiєю кинувши на вiвтар три золотi моменти.
   Священик, вiчний юнак благословив її, перехрестив чотири рази, i тричi поцiлував красуню в босi ступнi. Ритуал завершився i Монiка вiдчула собi набагато впевненiше.
   Проте пiд час польоту у чудовому мiсту у Всесвiтi, на неї раз у раз наплескивалася нудьга.
   Можна було грати в iгри з роботом у будь-який момент, i навiть цiлком оголеною. Монiка, наприклад, займаючись любов'ю з трьома живими чоловiками (рiзалася в особливий вид карт з електронною програмою), то зараз вона включила голограму на пiстолетi i врубала свiй улюблений жанр - iсторичну стратегiю.
   Одна з таких операцiй, що любила програвати Монiка, була АI з посадкою на Британськi острови. Ось як, наприклад, фашисти проводять "Морський лев". Дуже вражаюча виходила битва. Особливо якщо до неї включити героїв фентазi.
   Американцi торгували з гномами, а ельфи часто були союзниками. Тролi неприємнi їх зазвичай дробили i захоплювали. Але у комп'ютернiй грi фентазi героїв можна купувати. Так само як i виробництво, танки, плаваючi засоби тощо.
   Об'єктивно Нiмеччина з окупованими країнами могла задавити Британiю майже за будь-якої тактики. Але слiд поспiшати, щоб не спровокувати виступ СРСР. Отже, час давався обмежений.
   Монiка ж вела вiйну одразу на два фронти. З Росiєю та Британiєю. У цьому постiйно збiльшуючи рiвень складностi. Їй подобалося перемагати всiх разом, включаючи Америку. Таким чином, вона ставала подiбнiстю до Чингiсхана.
   Крiм того, Монiцi подобалося грати "Цивiлiзацiю" за iндiанцiв. Починаючи з завоювання континенту, потiм планети Земля, а пiсля всього свiту! Найкрутiша виходила дiвчинка-шпигунка у грi. I дуже цiкава у неї гра. Особливо якщо ти починаєш iз ролi вождя-одинака. Захоплюєш владу у племенi, а потiм це плем'я пiдкорює iншi племена. А потiм формується подоба королiвства, потiм iмперiї...
   Потiм будуєш величезний флот, аби подолати океан. I далi ти пливеш хвилями, i пiдкорюєш Європу. Ех, Джордж Вашингтон не судилося тобi висадитися на Європейському континентi. А вона висадилася!
   Не на полi лайки в реальнiй iсторiї взяла вгору Америка. Вона перемогла за допомогою iнтриг та фiнансiв. Поступово глобальна iнтеграцiя спричинила створення всесвiтнього уряду. Зрозумiло, з метою блага людства. I справдi так виявилося кращим. Єдине наукове управлiння планетою, дозволило швидко вирiшити бiльшу частину проблем. I головне знайшлися ресурси для пiдкорення iнших свiтiв. Деякий час проблемою була теорiя вiдносностi та обмеження у швидкостi зорельотiв. Але наука i це здолала.
   Насамперед звичайно люди освоїли Сонячну систему. Головною кузнею металiв став Меркурiй. Нафтопродукти постачали Юпiтер, i планети гiганти. Проблему енергетики спочатку вирiшили за допомогою керованої термоядерної реакцiї, сонця, а потiм i термокваркової.
   Саме термокварк дозволив подолати швидкiсть свiтла.
   За п'ять тисячолiть люди освоїли кiлька сотень галактик i пару мiльярдiв придатних для життя свiтiв. Людство розвивалося небаченими темпами.
   Незважаючи на весь скепсис, вдалося приборкати i зростання потужностi комп'ютерiв - тут запровадили низку обмежень. З iншого боку серед роботiв поширилися рiзнi створенi їм людьми вiрування. Релiгiйнiсть кiбернетичних машин стала символом послуху. Їх вчили, що чесне служiння людинi може надiлити безсмертям. Крiм того, було заборонено створювати надто вже просунутi системи.
   Тiльки у вiйськовiй сферi електронiка розвинулася, до найвищого рiвня, але там зiткнулася з межею. У всякому разi, бунти машин носили спонтанний i немасовий характер i не поставили людство перед загрозою зникнення.
   Куди небезпечнiше представлялися плiднi таргани, якi вже заселили багато тисяч галактик, i чий рахунок популяцiї йшов вже на секстильйони. Вони атакували всiх пiдряд, i брали числом, невтомно наближаючись до володiнь землян.
   Монiка запитала у свого лучемета, вбудований у машину комп'ютер випустив голограму у виглядi бородатого чоловiка та привiтно слухав:
   - Як ти думаєш, ми подолаємо тарганiв?
   Машина впевнено пропиляла:
   - Безперечно зiтремо їх у порошок!
   Монiка люто вишкiрилася, а в зуба у капiтана з'явилася трубка. Войовниця-шпигунка, розганяючись мiж хмарочосами, пропищала:
   - Це буде дуже здорово! Тривiально ультрапульсарний!
   Машина, яка була вмонтована у лучемет, вловила телепатичну команду та запустила музику - справжнiй бравий марш. Монiка навiть почала пiдскакувати немов породиста конячка на своєму гравiоциклi. Ледве не врiзалася, у хмарочос, що на вигляд нагадує лiнкор з дуже високою кормою.
   Дiвчина з п'ятисотрiчною iсторiєю прокудахтала. За нею ув'язався гравiоцикл, вкритий рубiнами. На ньому сидiв найнатуральнiший вампiр. Такий блiдий i з довгими iклами. Дiвча-шпигунка зробила йому нiс i хихикнула:
   - Якби ведмедики були бджолами, то не ласощi копченi!
   Вампiр у вiдповiдь ревнув:
   - Настiльки ти прекрасна, що здатна, в уламки серця лицаря розбити!
   Дiвчина недовiрливо перепитала:
   - А ти що лицар?
   Вампiр агресивно кивнув головою:
   - Сер Гайморiт!
   Монiка хихикнув, вiдповiла:
   - Дуже приємно! Я графиня де Левiнськи.
   Вампiр прокукарекав, нiби був давнiм другом пiвня:
   - Окей... Ти дуже гарна... Може, сьогоднi повечеряємо разом?
   Монiка максимально привiтно посмiхнулася:
   - Я дуже люблю вампiрiв... Але на жаль термiновi справи у мене!
   Вампiр примхливо промимрив:
   - Я добре заплачу!
   Монiка зневажливо скривилася i помiтила:
   - Я слава Всевишньому теж не бiдна!
   Вампiр блискуче вишкiрив дiамантовi iкла:
   - А щодо мiльйона доларiв?
   Спокуса виявилася великою i Монiка завагалася. Насправдi чому не затриматися? У цьому випадку вона б i задоволення отримувала, так як секс з вампiром дає непередавану насолоду, i одночасно поправила б свої фiнансовi справи, що не надто сприятливо складаються. А мiльйона доларiв їй якраз i не вистачало.
   Монiка рефлекторно спробувала поторгуватися:
   - Три мiлiони!
   Вампiр хруснула пальцями, i прошипiв:
   - Iде! Тiльки раз так, то вже обiйдемося без вечерi!
   Монiка зневажливо пирхнула i показала на свiй лучемет найостаннiшої моделi:
   - Спочатку манни, а потiм секс!
   Дiвчина-шпигунка була навiть сердита, що не попросила бiльше. Надто вже легко вампiр погодився. У нього, напевно, грошей - кури не клюють!
   Вампiр пожадливо посмiхнувся i зробив довгим вказiвним пальцем вiсiмку. Червоточина вiдкрилася в просторi. Монiка рикнула:
   - Давай грошi на рахунок!
   I витягла свою картку. Платинова оболонка засяяла i приємний голосок повiдомив:
   - Переказ трьох мiльйонiв золотих доларiв вiдбувся.
   Вампiр поманив Монiку пальцем. Та, люто вискалившись, проворкувала:
   - Я йду! Але запам'ятай, не бiльше нiж на нiч!
   Iкластий проричав:
   - I ночi вистачить iз такою красою!
   Монiка променисто посмiхнулася i прощебетала:
   - Можеш робити цiєї ночi що хочеш!
   I стрибнула в обiйми симпатичного, хоч з матовою блiдiстю вампiра. Закружляла у бальному танцi. Хоча насправдi з нею плутався цей славний лицар.
   Вампiр, не витрачаючи час на ласки, грубо опанував Монiка. Сильна жiнка солодко застогнала, i сама подалася назустрiч. Почалася дика буря, яка приносила масу задоволення обом сторонам, справжнє торнадо та плазмовиверження. Монiка була в повному захватi. Але з'явився ще один вампiр. Сер Гайморiт запобiгливо труснув бластером:
   - Ти сама сказала, роби що хочеш, а ми вампiри любимо груповуху!
   Монiка хижо облизнула губи i проворкувала:
   - А менi це теж до вподоби!
   Один хлопець добре, а два ще краще! Так куди крутiше iз задоволеннями. Потiм з'явився i третiй, i четвертий. Монiка буквально отетерiла, вiд кiлькостi вражень. Вона ще нiколи не вiдчувала стiльки задоволення. А вампiри все прибували та прибували. I це було просто суперклас!
   Монiка ревла немов стадо мамонтiв вiд захоплення... I це здавалося, що не настане кiнець. Вампiрiв перевалило вже за другу дюжину!
  . РОЗДIЛ Љ 16.
  Дар'я теж працювала. Вже листопад i босонiж по снiгу дуже холодно. Зрозумiло - це неприємно.
  Дiвчина працює, не покладаючи рук.
  Вколює на совiсть... А ночами їй снитися;
   Натовп iспанцiв шiстнадцятого столiття роздiлився. Однi iстерично заволали:
   - Дияволи! Демони!
   Iншi навпаки почали хреститися чи падати навколiшки, вигукуючи:
   - Це знаки Марiї! Ангели за них!
   Кардинал зблiд, а єпископ навпаки почервонiв i, побiгши до ложi, благаюче запитав:
   - Ваше преосвященство що робити?
   Той сухо вiдповiв:
   - З мушкетiв за демонами!
   Єпископ, злякано брязкаючи щелепою, заперечив:
   - Вищi сили стоять за ними. Може збагнути кара небес!
   Кардинал не дуже впевнено пробурмотiв:
   - Бог не заступатиметься за перелюбникiв!
   Єпископ пошепки вiдповiв:
   - А прощена Христом блудниця Магдалина... Та й графиня справдi невинна - свiдок у замкову щiлину бачила, лише як цей паршивий хлопчик цiлував дон Монсерро в груди.
   Кардинал зовсiм розгубився. Потер собi вiскi i запропонував:
   - Нехай влаштують дощ, якщо вони янголи! Точнiше, якщо херувими за них!
   Єпископ i на це заперечив:
   - Дощ i так уже вранцi йшов. Вже листопад i скорiше хочеться тепла.
   Кардинал жорстко наказав:
   - То хай зроблять спеку наче влiтку!
   Тiльки-но вiн це сказав, як на небi з'явилося ще одне Сонце... I всiх накрило потоком гарячого повiтря. Кiлька десяткiв згорблених старих i бабусь, що стояли в натовпi, разом розправило плечi, обернувшись у молодих людей.
   Сам ешафот розцвiв квiтками, а ланцюги перетворилися на гарнi берiзки.
   Корсак струснувся i зробив невпевнений крок - його опiки та виразки загоюються прямо на очах не залишаючи i слiду.
   Дiвчина, яка прикута з ним, змiнила сiре, дiряве лахмiття, а ошатну хоч i скромну тунiку. Корсак простяг їй руку i з докором промовив:
   - Не коси Еммануель... Тобi це не личить!
   Дiвча-графиня скромно помiтила:
   - Тiла створенi нами, але це все ж таки реальнi люди...
   - А висновок? - Корсак насупився. Наче йому хотiли засунути в рот мило.
   Еммануель логiчно помiтила:
   - I як їм тепер жити?
   Корсак це навiть трохи роздражнило:
   - Що нам не пiд силу у своєму всесвiтi? Та я їх царями Землi зроблю i всi будуть на колiнах стояти i благати про пощаду!
   Еммануель поправила Корсака:
   - Та це не з наших всесвiтiв...
   Хлопчик-демiург вiдмахнувся:
   - Ну i що? Все одно з людського вигляду Творець Свiтобудов. З ним ми домовимось...
   Тут їх пара раптово опинилася в оточеннi височенних фонтанiв... Величезних, багато разiв вище Гiмалаїв i найпрекраснiших i незбагненно величних композицiй. Корсак свиснув i перед ним з'явився рудуватий пiдлiток. Теж схожий на хлопця-демiурга бездоганним рельєфом мускулатури, гарний, засмаглий, але дещо вiдмiнний рисами обличчя. На носi пара помаранчевих конопаток, а на руцi круто накручений годинник з камiннями.
   Корсак одразу вiдчув присутнiсть гiпертеоплазми i, не замислюючись, простяг йому руку:
   - Привiт братику... Знаєш, щось ми якось стали дуже рiдко ходити один до одного в гостi...
   Хлопчик-демiург вiдповiв знизуючи:
   - Клич мене Гаррi... Ми зазвичай, як вiчнi дiти, не ускладнюємо собi життя зайвими титулами. Принаймнi спiлкуючись один з одним!
   - А я Еммануель! - Дiвчина-демiург вирiшила привiтатись, простягнувши ногу. Теж мабуть данину етику.
   Гаррi-Творець на це голосно засмiявся i заявив:
   - Та ви хлопцi ... Веселi - люблю таких!
   Корсак запропонував колезi:
   - Може, зiграємо? Всесвiт проти всесвiту?
   Гаррi вiдповiв з посмiшкою:
   - Звучить звичайно дуже спокусливо, але... Начебто ще одну гру ведете з людиною з первинного свiтобудови?
   Корсак i Еммануель витрiщили очi i хором гаркнули:
   - А це вже наша справа!
   Гаррi хитнув головою - з'явилося ще одне дiвчисько з зачiскою пiд усi кольори веселки. I вiд неї йшла колосальна сила, що навiть Корсак вiдступив. А Еммануель привстала на колiно, шепнувши:
   - Надбог богiв - людина.
   Корсак знiяковiв... Сiм кольорiв веселки - це символ демiурга-творця демiургiв-творцiв. Простi люди мають свою iєрархiю у Богiв-Творцiв теж. Вона не така фiксована i жорстка, як в армiї i залежить, вiд бажання самих демiургiв або вiд рiвня розвитку та досконалостi особистостi. Але це вже iнший лад.
   Ось, наприклад, люди теж є рiзнi. Якби жив п'ятсот рокiв тому в двадцять перше столiття - люди здалися б йому майже богами. I те саме при перемiщеннi людей двадцять першого столiття в майбутнє рокiв на п'ятсот, а тим бiльше тисячу! Така ось нескiнченна драбинка, або пiрамiда, у якої може i є вершина, але нiхто не знає, де вона закiнчується.
   Бо закон надсвiту каже - час, матерiя, простiр - не зменшуються, лише наростають i змiнюють свої форми. Тобто надмиротворення за своїм вiчним законом - нескiнченно зелене дерево, яке постiйно росте i нiколи не зупинить свiй зрiст. Ось, наприклад, з часом зростає кiлькiсть спогадiв, також збiльшується i кiлькiсть матерiальних об'єктiв, а також простiр, що вони займають.
   I розумнi iстоти, що розвинулися шляхом гiпереволюцiї, можуть керувати процесами зростання i перетворення сущого.
   I тому iснує безлiч Творцiв Свiтобудов - чия кiлькiсть взагалi невiдома i... Теж постiйно збiльшується.
   Так, як не дивно - язичництво право, а монотеїзм лише частково. Втiм, у всесвiтi може бути Творець i однiєю особистiстю, i монотеїзм у планi поклонiння логiчний. Як i армiї генералiв багато, а пiдроздiлi окремо єдиноначальнiсть. I навiть число всiх демiургiв-творцiв може бути пораховано, але пiдносити молитви творiння або має одному, або може i - це правильно, або одному, кiльком особистостям творцiв одночасно.
   Втiм, семикольорове дiвчисько-наддемiург, тримала собi демократично, потиснула руки i запропонувала:
   - Називайте мене Артемiда. Так буде простiше!
   Корсак посмiхнувся:
   - З нашим рiвнем розвитку хизуватися чинами...
   Артемiда перебила i навiть понизила голоси:
   - Ви були вiдкинутi солiдарною енергiєю Гiперфюрера?
   Еммануель з сумним виглядом вимовила:
   - Ось я хотiла вам розповiсти, що нам вдалося вивiдати, а вам уже все заздалегiдь вiдомо!
   Артемiда хихiкнула, пара мiльярдiв мiльйонною мiрою галактик набула форм полiцейських у касках. Вони вишикувалися в шеренги встали пiд козирок.
   Корсак свиснув, сприймаючи все це разом:
   - Ось тригонометрiя!
   Артемiда вiдмахнулася:
   - Служба безпеки демiургiв... Але не бiйтеся - у нас багато дозволено!
   Еммануель з натиском запитала:
   - Вибачте за питання, але... Вам подробицi планiв Адольфа Гiтлера, що став суперфюрером, вiдомi?
   Артемiда клацнула пальцями, навколо них виникла пара секстильйонiв броньових екранiв, завтовшки з тисячу парсекiв кожен. Потiм вони знизили гучнiсть до мiнiмальної октави сприйняття i шепнули:
   - На жаль немає?
   Корсак, сам перелякано озирнувшись, перепитав надтихо:
   - Точно нi? Може це деза?
   Артемiда по-справжньому зiтхнула i логiчно помiтила:
   - Якби ми могли б знати i контролювати гiперфюрера, то давно б знешкодили б подiбну тварюку... - Її безшумнi слова вибухали крутiше за теоядернi бомби. - Але Гiтлер-демiург вийшов з-пiд нашого контролю... Його сила зростає, плюс союз iз творцями свiтобудов бджолиної форми життя. Нi, це загроза, i проблема поки що нами не вирiшена.
   &nnbsp;bsp;Еммануель скромно помiтила:
   - Ми з Корсаком дуже талановитi, але на тлi iнших демiургiв молодi не лише зовнi. А ви, мабуть, хочете нам доручити вiйну з гiперфюрером.
   Артемiда холодно та iронiчно помiтила:
   - Ваша проникливiсть мене вражає ... - I серйозно додала. - Але ви теж шукаєте i хочете розкрити таємну фюрера. Адже нам вiдома, ваша супергра з полковником-iнженером Петром Дегтярьовим! Ви там помiтно просунулися.
   Корсак жорстко перебив:
   - Так друга свiтова вiйна - одна з найпопулярнiших стратегiй. Скiльки там мiльярдiв варiацiй перепробовано... - Хлопчик-демiург клацнув пальцями нiг i захиснi екрани перетворилися на мiрiади гральних карт, що пурхали. Причому iз неповторним малюнком. - Ми що унiкальнi?
   Артемiда майже миттєво вiдновила екрани та додала товщини у мiльйон разiв. Стряхнула з носа крапельку поту i помiтила:
   - Ну, ти даєш... I ви обоє не зовсiм звичайнi демiурги, а головне сам Дегтярьов...
   Еммануель зауважила:
   - Не Бог - людина!
   Артемiда уточнила:
   - Людина з первинної Землi, вiд якої й пiшла надцивiлiзацiя демiургiв-творцiв. Це перше... - Дiвчина-наддемiург приклала одразу сiм вказiвних пальцiв до губ. - А друге вiн розвинена особистiсть i дещо може... Те, що вже встигли забути пiзнiшi розпещенi електронiкою люди, i ще не вмiли ранiше. Двадцять перше столiття найголовнiше. Люди ще не пiшли у вiртуалки та електронiку, порвавши з реальнiстю, але вже вмiють її вiртуальнiсть створювати...
   Тут погляд Артемiди став злим:
   - Коротше кажучи - можете вважати Петро Дегтярьов обранець, i вiн допоможе вирiшити нам проблему гiперфюрера.
   Корсак логiчно зауважив:
   - Але тодi ми все робимо правильно. Його краще використовувати втемну - не в що не посвячуючи. Iнакше виявиться безсилим... Як усi - включаючи Надбогiв-демiургiв нашої раси.
   Артемiда, похитнувшись, погодилася:
   - Це вiрно! Тут розумом i логiкою, яких у нас усiх надмiру не вiзьмеш i цiль не намацаєш. Так що знайти шлях i розкрити таємницi Гiтлера можливо... Випадково чи з натхнення, але не обчислюючи розумом.
   Еммануель пiдвела пiдсумок:
   - Тодi ми повиннi з ним i далi грати... Теж як пiдказує нам i особливо Корсаку розум. Тим бiльше мiй друг може бiльш яскраво виявляти у своєму характерi, риси хлопчика або навiть дитини, нiж iншi демiурги-творцi!
   Артемiда вишкiрила зубки, вiд чого галактики трильйонiв галактик знову перебудувалися i помiтила:
   - Якоюсь мiрою талант фантазувати, вимагає, що в головi проносилося вихрене дитинство. Демiурги безсмертнi - але, особистiсть може, постарiвши вийти з гри сиганув у нiрвану. Нiбито це абсолют досконалостi. Але я так не думаю!
   Корсак погодився з висновками:
   - I вiд Всемогутностi втомлюються... Але як не дивно, недосконалiсть розуму дозволяє особистостi вiчного пiдлiтка цiєї втоми уникнути!
   Артемiда перебила i ще яскравiше спалахнула очима:
   - Бiльше я нiчого не скажу, що не зiпсувати.
   Еммануель пошепки помiтила:
   - Ви старшi за нас, мудрiшi i ймовiрно як Надбог сильнiшi...
   Артемiда рiшуче вiдсторонилася:
   - Я надто доросла, щоб давати вам поради. Шукайте молодше себе, або екстравагантнiше. Гiперфюрера логiкою не пробити, i це показала найбагатша практика.
   Корсак хотiв щось сказати, як їх знову з силою викинуло з гiпермирозавдання i вони залетiли в кучугуру... Занурилися, мало не по шию. I озноб по шкiрi...
   Еммануель в однiй тунiцi, Корсак лише в шортах - диво що трясе... Коли ти в людському тiлi, то це моторошно.
   Корсак спробував клацнути пальцями, як це любив для змiни клiмату чи тiла, але щось нiяк не спрацьовувало.
   I в Еммануель теж, хоча вона нiби ганяє пiд наркотою крокодилiв iз сiмейства метеликiв мужик, обертала руками, i щось намагалася прошепотiти. Але вiдчуття практично нескiнченної сили кудись зникло. Добре ще, що тiла здоровi, сильнi й, схоже, не змученi, як минулого разу тортурами.
   А з ними ще свiтло-рудий Гаррi. I що цей демiург-пацан тут забув?
   Еммануель, вибравшись так, де кучугури намело, не так сильно, тремтячи голими колiнами, проспiвала:
   - Ах, Гаррi, Гаррi, Гаррi - ти не наш! Ах, Гаррi ти з iншого свiтобудови!
   Хлопчик-демiург теж виявився зрiвняний з ними у правах - босоногий, у шортах iз засмагою екватора. Але рудий все ж таки виглядав не надто приголомшеним, вiн попередив - "колег":
   - Ми тут у реальному профiлакторiї i не зможемо скористатися своєю божественною силою.
   Корсак практично запитав:
   - Тобi вiдомий вихiд?
   Гаррi вiдповiв:
   - Та Артемiда пiдказала менi!
   Корсак, вибираючись на кручу, де утворилася крижана кiрка, запитав:
   - I як?
   Гаррi свиснув через праву нiздрю i сказав:
   - Ми маємо вирiзати серце Гiтлера i всi троє покласти на нього долонi правицi. Тодi наша сила Творцiв-демiургiв повернеться!
   Еммануель хихикнула:
   - Для простих людей, дуже гарне завдання... - Дiвчина стала пiдстрибувати, розминаючи кiнцiвки. Потiм перепитала. - Це такий жарт?
   Гаррi заперечив з логiкою невблаганного Творця:
   - Схоже нi... I це черговий свiт, де гiтлерiвцi перемагають... Так, що у нас буде, що розповiсти нащадкам-демiургам!
   Вся трiйця авторiв, вибираючи колiю з намерзлим снiгом i крижаною кiркою, рвонула бiгом у напрямку передбачуваного Заходу. Корсак, широко вдихаючи грудьми морозне повiтря, помiтив:
   - Без феноменальної космiчної сили - це все одно, що кулаком ламати Гiмалаї.
   Гаррi зробив на бiгу сальто i попередив:
   - Не сподiвайтесь, що у критичний момент станете Богами. Саме наше завдання зробити не те, що пiд силу кожному демiургу, а те, що недоступне бiльшостi людей.
   Корсак критично похитав головою:
   - А чи бiльшостi? Щось я не згадаю - чи вдавалося комусь полонити фюрера та вирiзати йому серце!
   Гаррi густо пiдчепив ногою кучугуру i пiдняв справжнiй крижаний гейзер, з задоволенням усмiхнувся.
   - У нас є перевага - тiла кращi за людськi. Крiм того, ми багато чого знаємо!
   Еммануель наче гiмнастка перекинулася i видала:
   - Знання це сила, незнання безсилля, але невiгласи дуже беруть числом!
   У всiх трьох на морозi страшенно розчервонiлися ноги - все ж таки це не двадцять перше столiття з його сльотавими зимами, а куди суворiше... Корсак вiдчував себе в тiлi хлопчака як нiколи повно, у ньому вже не клекотiла Гiпертеоплазма, а значить ти людина майже на сто вiдсоткiв. Холодно, що навiть припiкає пiдошви, а ти ж останнiм часом перебував у бiльш м'якому та сприятливому клiматi. У легенi потоками входить холодне, точнiше крижане повiтря i вiд цього лоскоче горлань. Тут близько тридцяти градусiв морозу - добре ще тiло без найменших вад i чудово натреноване, покращене провiдними бiоiнженерами. Точнiше, це мабуть як у перемiщенiй у реальнiсть казцi - є незнищуванi властивостi того чи iншого персонажа. I завдяки їм, наприклад, у Кощiя Безсмертного всаджують iз автомата та РПГ, а вiн лише виставляє кiлерам рахунки за зiпсованi костюми.
   А мабуть, фiзична досконалiсть тiла - його швидка здатнiсть вiдновлюватися i бiгти, наче ти експрес - невiд'ємна риса надлюдини-демiурга. Ось i Еммануель така гарна у своїй тунiцi, видно розкiшнi мускулистi стегна, як диньки попка... Корсак починає вiдчувати своїм досконалим тiлом пiдлiтка сильне збудження, рiвень гормонiв пiдвищений, а богиня красою небесною блищить.
   I тут дiвчина-демiург занепокоїлася:
   - А як там наш обранець Дегтярьов? Чи довго вiн варитиметься в шлунку створеного нами Гiтлера?
   Корсак помстиво блиснув смарагдово-сапфiровими очима:
   - Якщо моя сила зараз вiдключена, то значить... Нею користується цiлком гiдний заступник!
   Еммануель здивувалась, i теж створила сальто через голову i висловилася:
   - Ось вони скрiзь дублери! I у всесвiтi, i у тих, хто їх створює!
   Гаррi несподiвано приклав палець до губ i показав ногою на голi дерева.
   - Це помiрна смуга. Дуже схоже на нечорнозем'я.
   Корсак пiдскочив до берези, надкусив кору i жадiбно провiв язиком. Пiсля чого змiнившись в особi, повiдомив:
   - Еге братва... Це зовсiм не середина ХХ столiття!
   Еммануель здивовано свиснула:
   - Ого! А що за перiод?
   Корсак наспiв заспiвав:
   - Була епоха - еей, перiод був - будь здоровий! Спiлка фальшивих ханжiв та справжнiх злодiїв!
   По гiлочках стрибнула нiрка, її чорна вовна спокусливо i багато блиснула. Еммануель кинула в неї снiжкою. Щiльна кулька потрапила в голову тваринi i, пискнувши, звiрятко завалилося в кучугуру.
   Еммануель без забобонiв пiдхопила нiрку босими, червоними на морозi пальчиками i, розiрвавши її, кинула шматок сирого м'яса собi в рот. Корсак i Гаррi також не вiдмовилися пiдкрiпитися дикунськи, причому рудий хлопчик-демiург несподiвано вiдверто заявив:
   - Так... Це середина тринадцятого столiття. Невже Артемiда вирiшила нас пiдколоти iз фюрером?
   Еммануель, схоже, навпаки виявилася дуже задоволеною. Жадiбно пожирала, розмазуючи по губах кров i хрускаючи кiсточками. I Корсак насолоджувався, вiдчуваючи себе м'ясоїдною твариною чи диким приматом.
   Навiть заспiвав на всю горлянку:
   - Ну, а я пiсля снiданку щiльного, стаю чимось на зразок тварини - то
   у лiси мене тягне, то тундра кличе!
   Гаррi гримнув в унiсон:
   - Iнстинкт жертву чар знайде!
   Але тепер демiургам-попаданцам слiд вирiшувати куди бiльш насущнi проблеми: знайти нiчлiг, або розвiдати мiсцевiсть. Часи стародавнi, лiсiв дуже багато i можна нарватися на щось серйознiше, нiж вовки.
   А ось, до речi, останнi якраз i недалеко. Зiнками, виблискують i порикують. Перемигнувшись, усi троє вирiшили: прийняти бiйку!
   Дiйсно виламати палицi з дерев неважко - плюс ще навички великих демiургiв, то знають усi бойовi прийоми створених всесвiтiв.
   Еммануель навiть iз цього приводу помiтила:
   - А може, без палиць обiйдемося? Ось зокрема нашi кулаки, ноги, лiктi навiть не проти гарної розминки.
   Корсак отруйно хихикнув:
   - На снiгу? Бокс iз ударною технiкою нiг! Так, це здорово!
   Вовкiв цiла зграя - зазвичай цi звiрi наодинцi i не полюють. Правда, напевно Робiн Зон Крузо все ж таки загнув, коли в бiльш розширеному виданнi написав про те, що їх атакувало вiдразу три сотнi звiрiв. I чим вони змогли б харчуватися цi ненажерливi вовчарi?
   Але тут штук двадцять iкластих набереться. Найзапеклiший ватажок атакує першим. Корсак пробиває п'ятою назустрiч, цiлячи в нiс. Удар та кiсточки перенiсся заходять у нiс. Адже Демiург пробиває дуже швидко i будову тварини йому вiдомо досконально. Взагалi вони могли б, i вiдлякати звiрiв, видавши крик, що викликає у цiєї породи хижакiв неконтрольований страх. Але ж побитися куди цiкавiше...
   Еммануель все ж таки в тiлi цiлком дорослої дiвчини, а значить важче i вище двох хлопчикiв. Отже, i удари в неї такi, що попади горiнням у голову чи щелепу - вовчам кiстки зносить.
   Корсак при нанесеннi удару в нiздрi матерого, вiдчув приємне тепло i вiддачу. Вiн зробив сально i спритно запустив суком у око сiрому хижаковi.
   Той випустив фонтанчик фiолетової кровi i сховався в кучугурi.
   Гаррi довбав свою жертву з вертушки i заспiвав:
   - Сiрий вовк, сiрий вовк, не кидайся на порiг!
   Корсаков атакуючи лiктем м'ясоїдну тварюку в голову, вигукнув:
   - Iде полювання на вовкiв, йде полювання брязкiт iклiв... На сiрих хижакiв - iде, загiн вiдмiнникiв!
   Гаррi бив не слабше за своїх колег. Але вiддавав перевагу бiльш розгонистим рухам i вивертам. Наприклад, удари колiнами...
   Звичайно, тут вони не були звичайними людьми... Iнакше тварюки їх порвали. А так можна рухатися швидше за вовка, щоб отримати його прийомами. Тим не менш, i особливо надлюдського тут теж не було. Адже вбивали воїни на суворих iспитах вовкiв, а то й небезпечнiших левiв. А якщо згадати нiндзей чи ченцiв схiдних монастирiв.
   У всякому разi, противника стали вiвцями нарвавшись за найбiльших вбивцi та дарувальникiв життя у всесвiтi.
   Еммануель, наприклад, для рiзноманiтностi вирвала iкластого босими пальчиками зубасту щелепу. Той вiд больового шоку буквально вiдкинув до верху лапки.
   Гаррi вигукнув:
   - Свистати все на вершину вулкана!
   Корсаку раптом згадалося, як втiлився в хлопця-партеїзану. Його вели у лютий на розстрiл фашисти, босi ноги буквально полоскалися в окропi. Плюс ще бiль вiд побоїв. Ось тодi демiурга i кольнула невблаганна совiсть: "а чи має вiн право ставити творiння в такi невиноснi умови?".
   Для хлопчика все скiнчилося благополучно, хоч перед розстрiлом його обкотили пару вiдрами крижаної води. Але Корсак фрiцев, тодi уклавши вихопивши їхнi власнi пiстолети-кулемети, а юний партизан навiть не чхнув.
   Ось така вiйна найкраще пiдходить для демiургiв. Та й сам ти береш участь у крижаному душi i все це переживаєш...
   Але зараз теж азарт великої битви i вагон, нi, мабуть, навiть ешелон вiдчуттiв!
   Але битва виявилася короткою, вцiлiлi вовки, зрозумiвши, що їм попалися хижаки покликань дiли деру. Еммануель упiймала одне з них за хвiст i почала крутити. Але розкрутити, як слiд, не встигла - порвався все-таки це вiник.
   Пацани-демiурги, пiдбiгши дали "санiтарам лiсу" пiд зад i теж припинили переслiдування.
   Корсак пiдбив пiдсумок:
   - П'ятнадцять - нуль на нашу користь... Робитимемо собi одяг чи як?
   Гаррi помiтив:
   - Шкури прихопимо, але одягати не будемо. Нашi тiла дозволяють мороз поки що витримувати, а бiгти в одних шортах - спритнiше.
   Еммануель iз цим погодилася:
   - Навiщо винаходити велосипед? Ми можемо й так бiгати. Особливо ви пацани, в цю епоху, вашi однолiтки бiгали без жодних покращень у тiлах.
   Гаррi уточнив:
   - I не лише однолiтки, а й святi, юродивi... А менi ця публiка не до вподоби.
   Корсаков пошкодував, що вiн не має кинджалу. Перекинули зовсiм без зброї, наче на вимирання. Добре, що хоч тiлом дали фору опальним демiургам на простих. Взагалi це скидається на покарання - хоча саме така подоба реалiстичної гри - є справжня нагорода для пересичених демiургiв.
   Гаррi вгадав думки колеги i сором'язливо зiзнався:
   - Одного разу Артемiда супербожество мене по-справжньому покарало, та так що кат i дибки, здаються приємнiшими.
   Еммануель з хитрою запитала пацана-божество:
   - I як вона зробила:
   Почервонiвши i опустивши очi, хлопчик-демiург насилу видавив iз себе:
   - Перетворила на маленького хлопчика i змусила перехворiти на грип...
   Еммануель мимоволi здригнулася i сама злякалася:
   - Ого... На хрестi й то легше висiти, анiж як людина хворiти. Такого i ворогу не забажаєш!
   Корсак єхидно зауважив:
   - Ну, Гiтлер це цiлком можна i побажати. Неабияка тварюка!
   Еммануель тонко захихотiла, помiтивши:
   - То саме тому ти перетворив Петра Дегтярьова на бацилу?
   Корсак поспiшив поправити свою напарницю та подругу-богиню:
   - Грип - це вiрусне захворювання, а не бактерiозне... Давай краще освiжаємо трофеї.
   Гаррi з ентузiазмом пiдхопив:
   - Заодно i грошi пристойнi отримаємо!
   У ходу пустили зуби i досить пристойнi i дуже мiцнi та гострi нiгтi. Тож i кинджал не обов'язковий, якщо ти сам є зброєю.
   Еммануель проковтнула трохи снiгу i закуталася в здерту шкуру вовка. Тим бiльше, що тунiка пiд час бiйки злетiла - вона явно не пiдходящий для войовницi костюм.
   Гаррi теж хотiв закутатись у вовчi шкури, але, перехопивши зневажливий погляд Корсака, зупинився i звернув у пакунок.
   Еммануель залишила ноги вiдкритими, але обережно помiтила:
   - Ханжi часи... Вам пацани можна, ще в шортах, а менi...
   Гаррi теж пустотливий тип вiдмахнувся.
   - Покажи свою силу, i нiхто не посмiє, тобi дорiкнути одягом!
   - Ось спершу i покажу! - огризнулася Еммануель.
   Незабаром їхнi чуйнi вуха вже розрiзнялися хрускiт гiлок i рух попереду цiлого загону. Причому, схоже, коники легенi.
   Корсак навiть перехрестився:
   - Я Наддемiург сподiваюся, що це те, що ми всi думаємо!
   Справдi хлопцi рушили до мiсця iржання i вже розрiзняли тюркську мову та характерний тупiт легких коней.
   Близько сотнi кiнних татар, якi явно беруть участь у набiгу на Русь. Тут уже вiдчувалося щось бiля Рязанi. Хоча за роками та датами цiлком можна i помилитися.
   Корсак запропонував вiдразу ж атакувати супротивникiв:
   - Навiть якщо нас i вб'ють, то ми лише повернемося до своїх всемогутнiх втiлень.
   Еммануель посмiхнулася:
   - Або нас змусять продовжувати мiсiю, але за найгiрших умов...
   Гаррi зiщулився i пошепки помiтив:
   - Найбiльше покарання, що можна вигадати демiургу - це зробити його, таким як усi...
   Трiйця мимоволi зупинилася, татари теж не надто поспiшали. У них був i видобуток, що стирчали з-пiд покривал голi нiжки полонених дiвчат. Та й тягли якусь здобич. Ось чутливi носи втiлених демiургiв вiдчули, як хорт на тязi. Донесло запах гару... Нi, не мирнi тут зiбралися татари, чи точнiше монголо-татари. Звiсно, i їх боги-всезнайки розумiли. Хан Кебе, репетував:
   - Попереду Рязань, а за нею Володимир. Там на нас чекають красивi дiвчата та багато золота та хутра! Ми спалимо їхнi села.
   Корсак позiхнув i штовхнув Гаррi ногою:
   - Найцiкавiша розвага для Бога, це стати людина - вiдчути свiй бiль та вразливiсть! Значить, треба битися i ризикувати!
   Еммануель скинула з себе шкуру, на нiй вже нiчого не залишилося i сказала:
   - Б'юся як iстина богиня. I перемагаю!
   Гаррi, трохи тушкуючись, запропонував:
   - А може, придумаємо план? У них стрiли!
   Корсак холодно заперечив:
   - План для штабних, а меч для бойових! Атакуємо негайно...
   I трiйця ратоборцiв, мелькаючи розчервонiлими на морозi п'ятами, кинулася в атаку.
  . РОЗДIЛ Љ 17.
  Ось уже листопад, а дiвчата працюють майже голi - в одному лише бiкiнi. I намагаються дуже добре iшача.
  Але у Оленки ще й вистачає сили, за допомогою босих пальчикiв нiжок на друкарськiй машинцi накидати продовження повiстi про Тамерлана.
  Дiвчата начарували собi спецiальну установку - вогнемет iз дванадцятьма стволами. Це треба сказати дуже серйозно. I ось Оленка натиснула червоним соском грудей на кнопку.
  I спрацювало, на китайцiв полилися потоки вогню. I це дуже пекуче i вбивче уявлення.
  I горять воїни пiднебесної iмперiї, наче вони свiчки на ялинцi.
  Оленка взяла i заспiвала:
  - Мiй величезний привiт,
  I найяскравiший букет!
  Довбанула по китайцях натиснувши малиновим соском грудей i Анюта. Вона дiвчина найвищої культури та класу.
  I якщо вже заспiває, то рознесе.
  I цiлого батальйону китайцi не мають - згорiв у попiл.
  Ось така дiвчина - надзвичайно крута.
  А ось руда Алла ще крутiша. I її рубiновий сосок тисне з великою силою та енергiєю на кнопки.
  I ось це спрацьовує.
  I реально все вщент спалює ...
  Алла, бачачи, як горять i гинуть китайцi, заспiвала:
  - Я найсильнiша дiвчина свiту,
  I пiдкорили усi гранi ефiру!
  I її гола п'ята пiдкинула руйнiвний прийом смертi. Ось воно дiвчисько як - круте!
  Алла зi смiшком заявила:
  - Моя феноменальна мiць...
  Марiя пальнула, натиснувши на кнопку полуничним соском i логiчно заперечила, скелячи зубки:
  - Не твоя, а наша!
  I войовницi вiзьмуть i засмiються, з твердим апломбом. А потiм вони як вiзьмуть i засвистять.
  Ворони отримали удар ультразвукової хвилi по мiзках. У них виникло запаморочення.
  I пернатi красунi стали падати вниз та пробивати голови китайським воїнам.
  Ось це дiвчата просто супер!
  Олiмпiада дiє дуже агресивно. Вона теж натисне своїм великим, немов апельсин соском на кнопку. I як виплюне вбивчий каскад смертi та руйнування.
  I стiльки китайцiв разом узяло та згорiло. Їх капiтально обвуглило.
  Олiмпiада взяла та проспiвала:
  - Я найсильнiша дiвчина свiту,
  Зможу супостатiв легко розiрвати.
  Пливемо по потоках суцiльного ефiру,
  Не зможе нас хунта - дракона зламати!
  I войовницi зi своїх соскiв грудей, як лупнуть такими забiйними блискавками, що просто жах.
  Капiтально спалюють китайськi батальйони. Ось це дiвчата. А їхнi босi пальчики нiжок кидають зi страшної сили презенти анiгiляцiї.
  Олiмпiада взяла i засвистiла.
  I її свист одразу багато тисяч ворон обрушив на землю, пробиваючи до смертi китайцiв.
  Войовницi, зрозумiло, у захватi. I вони смiються.
  Вся п'ятiрка красунь така войовнича та дотепна.
  Ось знову в атацi Альбiна та Альвiна з повiтря, на бойових лiтаках. I як пошлють колосальної руйнiвної сили ракети, якi все пiдривають та розривають.
  Альбiна взяла i заспiвала, натиснувши червоним соском на пусковий гачок:
  - Я найбiльша героїня свiту!
  Альвiна теж довбанула, натисканням рубiновим соском грудей, i прочирiкала, скалячи зубки:
  - Нi, це ми найгероїнiшi свiту!
  I дiвчата хором заспiвали:
  Я, ти, вiн, вона - цiла країна,
  Разом дружна сiм'я,
  У словi ми,
  Сто тисяч я!
  I дiвчата як розсмiяються, i голими п'ятами по важелях.
  I у китайцiв полетiли бомби. Зрозумiло пiднебесної iмперiї не пощастило мати справу з дiвчатами, якi борються лише у трусиках.
  Анастасiя Вiдьмакова теж у небi. I ця дiвчина, якiй уже понад сто рокiв, але вона не старiє, бо вiдьма.
  I войовниця рубiновим соском як натисне кнопку. I вiдразу ж полетять у цiль бойовi ракети.
  I цiлий китайський полк тотально знищений.
  Анастасiя Вiдьмакова вiдзначила, проводячи ребром долонi по горлу:
  - Йде велике чищення!
  Акулiна Орлова з цим охоче погодилася, теж довбаючи ворога, i скелячи собi зубки, що бiлiший за перший снiг:
  - Iде зачистка мiсцевостi!
  I дiвчина знову натисне полуничним соском грудей на кнопку джойстика, i надiшле вбивчу ракету.
  Мiрабела Магнiтна взяла i довбанула по супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок. I вбивча ракета як клеїть по китайцях. I пiшла тотальна руйнацiя та загибель.
  Ось це Мiрабела - просто супер. I дiвчисько як лупне по супротивнику за допомогою полуничного соска.
  Дiвчата взяли i заспiвали, тупаючи голими, круглими п'ятами:
  - Ми всiх легко зiтремо,
  За владу порад...
  I все вас розiб'ємо,
  Пiд цю пiсню!
  Войовницi так довбають по вороговi своїми реактивними ракетами. I це реально надзвичайно вбивче.
  Ось це дiвчата з босими, точеними нiжками.
  Анастасiя Вiдьмакова, крушивши супротивника, проворкувала:
  -Череп вночi стрибає сяючи,
  Хоче дiвчину звести з розуму.
  I невинних жертв змiєю ковтаючи,
  Настає просто метушня!
  Акулiна Орлова довбала по ворогу за допомогою рубiнового соска грудей. Вразила на смерть супротивника, не давши йому жодних шансiв i спалив цiлий батальйон китайцiв.
  Пiсля чого Акулiна взяла та заспiвала:
  - Дiвчина тут, дiвка там,
  Життя як сон суцiльний обман!
  I войовниця послала в ворога круглою п'ятою забiйний подарунок анiгiляцiї.
  Пiсля чого прочирiкала:
  - Я всiх китайцiв знищу, покажу свою дiвки пику!
  Ось це дiвчата - босi i красивi i з спокусливими, дуже гострими нiжками.
   Анастасiя Вiдьмакова скидає бомбу маленьких розмiрiв, зруйнувала супротивникiв i прочирикала:
  - Слава нашiй Батькiвщинi великiй!
  Ось i Алiса, i Анжелiка у бою. Вони луплять китайцiв, використовуючи снайперськi гвинтiвки. Загалом дiвчата чудовi.
  Алiса вистрiлила, пробила вiдразу п'ятьох китайцiв i проворкувала:
  -На просторах Батькiвщини чудової,
  Гартуючись у битвах та працi...
  Ми склали радiсну пiсню,
  Про великого друга i вождя!
  I войовниця кинула босими пальчиками нiжок, убивчий подарунок смертi. I порвала масу супротивникiв.
  Анжелiка теж трощила ворогiв. Вона пробила з одного пострiлу чотирьох ворогiв i в'янула:
  - Ми всiх переможемо неодмiнно, i буде комунiзм!
  I войовниця знову жбурнула босими пальчиками нiжок забiйний подарунок анiгiляцiї. I стiльки китайцiв виявилося разом знищено.
  Це просто було супер.
  Обидвi дiвчата дуже гарнi. Алiса блондина, а Анжелiка - руда. Вони взагалi просто супер.
  I стрiляють по ворогах у саму гущу орди.
  Алiса взяла i заспiвала:
  - Сонячне коло,
  Небо навколо.
  Це малюнок дiвчинки!
  I войовниця голою п'ятою взяла та пiдкинула вибуховий пакет iз вугiлля. Який масу китайських бiйцiв взяв та порвав.
  Анжелiка вiдзначила зi смiшком, i вискалив зубки, якi у неї немовби великi перли:
  - Це просто чудово!
  I теж босi пальчики рудого дiвча як запустять вибуховi пакетики з агресивною сумiшшю знищення.
  Ось це дiвча - видатний пiлотаж. Вони показують свiй найбiльший та агресивний клас.
  Алiса взяла i прочiрiкала, вискалив зубки:
  Намалювала я на листку,
  Коло пiдписав на дошцi!
  I знову її боса, витончена нiжка жбурляє щось iз дуже вбивчою силою.
  I масою руйнування - вбиваючи китайцiв.
  Анжелiка проворкувала, пiдморгуючи:
  - Це все буде таким - феєричним!
  I її гола, кругла, рожева п'ята як цвяхне...
  Войовницi, зрозумiло, не дають китайцям захлеснути їхньою хвилею. А тi наповзають.
  Велика кiлькiсть воїнiв пiднебесної iмперiї. I вони все пруть i пруть, i атакую з величезним азартом.
  Анжелiка грюкнула в долонi i заспiвала:
  - Велич росiйську визнає планета,
  Ударом меча розтрощили фашизм.
  У поемах дiвчат перемога оспiвана,
  I вiрю збудують вони комунiзм!
  I войовниця як вiзьме та плюне... I клякса магiчної плазми разом виросла, i накрила китайцiв.
  Ось це скажемо так - дiвчата що треба.
  Оленка ж з автоматiв по китайцях стрiляє. То мечами їх рубає.
  А коли в її руках, як за помахом чарiвної палички, виник кулемет. I вона давай шматувати ворогiв.
  Ось уже Оленка викошувала китайцiв, не даючи їм жодної пощади.
  I дiвчинка жбурнула босими пальчиками нiжок убивчий подарунок смертi, i розкидала воїнiв пiднебесної iмперiї.
  Пiсля чого проспiвала:
  - Я найсильнiша дiвчина свiту,
  Крутий король земного ефiру!
  Анюта це пiдтвердила:
  - Та крутий король!
  I взяла босими пальчиками нiжок шпурнула вбивчий подарунок смертi, i стiльки китайцiв разом уклала.
  Ось таке дiвчисько.
  А ще й iз червоних соскiв як зарядить блискавки. I воїни пiднебесної iмперiї валятимуться наче снопи сiна.
  Анюта взяла i заспiвала:
  - Слава епосi росiйських царiв,
  Ти супостата народ розбий!
  Отак дiвчата й працюють. I Алла руда красуня з ними. I з рубiнових соскiв капiтально розряди блискавок пiддає. I завдає тотальної смертi.
  Алла заспiвала, скелячись:
  Не обламати лихому дiвчиськовi крила,
   Немає жалостi в менi i не просто...
  Я не люблю насильства та безсилля,
  Ось тiльки жаль розп'ятого Христа!
  Ось така вона бойова та агресивна, сповнена енергiї войовниця.
  Марiя теж iз полуничних соскiв зарядить пульсаром. Масу бiйцiв Китаю спалить i пробуркує:
  - Це моя космiчна мiць!
  I її очi блиснуть блискавками.
  А босi нiжки кинуть подаруночок анiгiляцiї. Ось це дiвчата - найвищий клас.
  Олiмпiада довбала супротивника. Вона при цьому використовувала i вогнянi пульсари зi своїх великих соскiв.
  Дiвчина-богатир працювала з величезним прискоренням. I не давала нiкому жодних шансiв.
  I войовниця жбурляла босими пальчиками нiжок навiть руйнiвнi подарунки смертi.
  I при цьому спiвала:
  - Батькiвщина та армiя це два стовпи,
  На яких i стоїть планета.
  Грудьми захистимо, ми тебе країна,
  Усiм народом рать твоя оспiвана!
  I знову її соски-помiдори запускають подарунки колосальної вбивчої сили.
  Єлизавета iз танка також веде вогонь. Вона стрiляє, натискаючи червоними сосками на кнопки, i вищить:
  - Немає мене сильнiшого, всiх порву на частини!
  I поморгує своїм напарницям.
  Олена з цим погодилася, натиснувши на кнопку своїм малиновим соском i зi стовбура виплюнула снарядом, розриваючи китайцiв:
  - За нашу Батькiвщину комунiзму!
  I войовниця пiдморгнула сапфiровими очима.
  Катерина зазначила, посилаючи у супротивникiв забiйнi подарунки реальної смертi:
  - Комунiзм - це наука!
  I знову натиснула кнопку рубiновим соском.
  Єфросинiя заявила, борючись з великою завзятiстю з противником, i використовуючи полуничнi соски:
  - Вiра наша у свiтле майбутнє, не заперечує й славного минулого нашої iмперiї!
  Єлизавета iз цим охоче погодилася:
  - Як славили царя, так i славитимемо!
  I войовниця показала довгий язичок.
  Катерина помiтила, пальнувши в даному випадку натиснувши кнопку джойстика за допомогою босих пальчикiв нiжок:
  - I вiд Чудських берегiв,
  До крижаної Колими,
  Все це наша Земля,
  Все це ми!
  Єфросинiя лупнула, знову застосувавши полуничний сосок i проворкуючи, пiдморгуючи:
  - Моя велика сила,
  Я зламаю крокодила!
  А ось ще дiвча атакують. Серед них i Наташа та Зоя.
  Ось дiвчата взяли i з гаубицi як заряд таким руйнiвним подарунком смертi.
  Наташа взяла i заспiвала:
  - Бомби летять i ракети,
  Найбiльший пiар...
  У пiснях народу оспiванi,
  Страшний обвалений удар!
  Зоя агресивно заявила:
  - Потужний удар - добре!
  I взяла, i натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки. Отакi вони всi бойовi красунi.
  Олег Рибаченко на мурi. Безсмертний хлопчик, на вигляд рокiв дванадцяти, кидає босими пальцями нiг голки. I вражає китайцiв, що наступають. Вiдразу дюжину.
   Кидає босими пальцями нiжок голки та Маргарита. Дiвчинка винищує супротивникiв i пищить:
   - Моя велика сила!
   I хоробро бореться.
   Наташа теж босими пальцями нiжок як метне сильний бумеранг. Як розкришить супротивникiв, i пропище:
   - В iм'я великої слави!
   Далi вже Зоя рубає мечами китайцiв, i заразом метає босими нiжками голки з отрутою. I спiває собi:
   - На теренах Русi,
   Ми зумiємо всiх урятувати!
   I знову мечi опускаються на супротивникiв. I якщо вже рубають, то без жодної жалостi.
   А ось коли Аврора стала трощити, i метати босими пальцями нiжок бумеранги, то це зовсiм знищення. I китайцi битi падають пiд ударами рудої дияволицi.
   А дiвчина реве:
   - Все зламаю i розшматую!
   I обома мечами як вiзьме та рубане!
   А вiд її босої п'яти летить гострий i колючий диск. Це взагалi дiвчина тотальної смертi.
   А ось i Свiтлана у вирiшальному бою. Як давай терзати китайцiв i розрубати їх на дрiбнi шматки мечами.
   Прокрутила дiвчина метелика, i сiмох воїнiв пiднебесної iмперiї зарубано.
   А потiм вiд босих пальцiв нiжок i летять гострi, отруйнi голки. I вражають китайцiв.
   Олег Рибаченко б'ється iз жовтими воїнами. Його мечi миготять наче пропелер.
   Хлопчик зi смаком спiває:
   - Я буду найсильнiшим чемпiоном свiту,
   Ми переможемо Америку, Китай!
   I знову хлопчик метає босими пальцями дитячих нiжок гострi iгри. I падають одразу два дюжини вбитих китайцiв.
   Ось така битва. У реальнiй iсторiї царська Росiя допетровських часiв втратила частину своєї територiї. Але тут росiйськi витязi борються i не збираються поступатися.
   Олег Рибаченко б'ється i спiває:
   - Але ми витязi повнi росiйського духу,
   Катам нiколи не почути, наш здавлений стогiн!
   I знову хлопчик метає дуже гострi, i з сильною, звареною вiдьмами отрутою, дуже тонкi голки!
   Дiвчинка Маргарита поруч iз ним. I теж її нiжки жбурляють такi вбивчi голки. А руки рубають нападаючих китайцiв. Войовниця трощить супостатiв, i спiває:
   - Я така крута, наче демон усiх країн...
   Дiма, Дiма, Бiлан! Дiма, Дiма Бiлан!
   Король всiх країн!
   Наташа теж рубає китайцiв i спiває:
   - У вечiрнiй зорi, не дамо перемогти Сатанi!
   I вiд її босих нiжок теж летять убивчi голки.
   Далi ворогiв трощить Зоя. I вiд цiєї дiвчини наче виходять флюїди колосальної енергiї.
   I вiд босих нiжок красунi летять бумеранги та гострi голки.
   Войовницi пищить:
   - Я велика босонога мрiя та краса!
   I знову шпурне в супротивникiв щось надзвичайно вбивче.
   А ось коли Аврора проводить млин i зрубує китайцiв, то це взагалi - вищий пiлотаж анiгiляцiї.
   А потiм руда метне босими пальцями нiг пронизливi голки. I падають убитi жовтi воїни.
   А ось коли Свiтлана лупне. I одночасно вiд її голих нiжок летить цiлий пучок голок, якi все пронизують i вбивають.
   А воїнки пищить:
   - Так, так, так - отримай фашист у п'ятак!
   I її босi нiжки знову по китайцях вбивче викинуть.
   Наташа, рубаючи жовтих воїнiв мечами, помiтила:
   - З фашистами було i легше, i важче!
   Свiтлана, провiвши млин, помiтила:
   - А з нами дiвчатами завжди легко!
   Аврора, вiдтворила прийом вiял, i буркнула:
   - А зi мною взагалi не скучиш!
   I вiд її босих нiжок летить убивче жало.
   А Зоя як вiзьме i пропищає:
   - Ми не таргани, ми дiвчата - великої слави!
   I знову вiд її босих нiжок щось вилетить, i по ворогу додасться.
   Дiвчата взяли за роботу на совiсть.
   Ця фортеця майже єдиний опорний пункт росiян у цьому районi. Є ще пара мiст, що будуються. Добре, що китайцi не сунулися за Амур. Але Росiя у реальнiй iсторiї шматок своєї територiї втратила. Дуже агресивна династiя у владi у Китаї. Однак дiвчата це те, що здатне i Люцифера полицi звернути втечу.
   Олег Рибаченко рубає китайцiв. I при цьому хлопчик спiває:
   - Найвищий буде клас...
   I ось летить кинутий босою нiжкою хлопчика бумеранг i крик:
   - Усiх посiче дикобраз!
   Маргарита теж кинула у супротивника те, що є вбивством. Розкришила його на частини, i пискнула:
   - Я босонога мрiя i велика краса!
   I її нiжка метне дикi диски.
   Далi у бою Наташка. I теж у ворога метає те, що розколює супротивникiв.
   I робить це дуже спритно.
   А її босi нiжки жбурляють черговi, вбивчi голки.
   Далi у Зоя у бою. I теж мечет у противника, рiзного роду свастики та бумеранги.
   I викошує ворога.
   Пiсля чого як провоє:
   - Слава доброму царевi!
   А ось у бою та Аврора. Теж ворогiв iз Китаю винищує. I якщо вже метне, то кине забiйною силою.
   I при цьому заспiває:
   - Та в iм'я росiйської Землi!
   I також вiд її босих нiжок розлiтаються вбивчi заряди.
   Свiтлана також спуску ворогу не дає. I вiд її босих нiжок летить те, що приносить явну смерть.
   I войовниця спiває:
   - Не поступимось нiколи! Не прийде на Русь лихо!
   I знову китайцiв як зачепить. I вiзьме без церемонiй посiпати.
   Шiстка воїнiв та войовниць б'є мiцно. I рубає ворога, i кидає босими нiжками.
   Олег Рибаченко рубаючи китайцiв, проспiвав:
   - Зоряний боєць, дарма трубить твiй рiг -
   Край твiй далекий у сумнiвнiй славi.
   Полум'я битви тремтить мiж рядками -
   В одностороннiй грi без правил!
   I босий нiжки хлопчика летить черговий бумеранг, який цiлiй дюжинi китайцiв перерiзав горлянки.
   Хлопчика, як бачимо боєць.
   I Маргарита теж у битвi. I так її босi нiжки працюють. Вона винищує ворогiв без жодних сумнiвiв вкрай круто.
   I її мечi наче кати.
   Войовниця пищить:
   - Хай буде слава!
   Наташа теж веде вогонь босими нiжками i метає вбивче. А заразом i мечами активно рубає.
   Одночасно харчує:
   - Мiй антураж - казенний екiпаж!
   Далi у бою Зоя. Теж риса найвищого рiвня анiгiляцiї. Як проведе мечами метелика. А потiм вiзьме i босими нiжками вражаючi елементи метне.
   Пiсля чого провоє:
   - Армiя трiумфує - наступаючи!
   I цiла шеренга скошених китайцiв падає.
   Дiвчина собi спiває:
   - Зоя любить убивати! Ах, ця Зоя!
   А ось i Аврора у стрiмкому наступi. Або точнiше агресивну оборону. I за допомогою босих нiжок вибиває ворогiв.
   А заразом i пищить. А коли пройдуть її шаблi наче лопатi культиватора, то три дюжини китайцiв розiрвуться на шматки!
   А Авроре промовить:
   - Благозвучнi акорди, прапор Росiї дуже гордий!
   I ось її гола п'ята як потрапить китайському генералу в пiдборiддя. Той вiзьме i завалиться.
   Зоя у бою агресивна. Рубить собi ворогiв, i верещать:
   - Усiх сумнiваємо та приб'ємо!
   I вiд босих нiжок такi кинджали летять.
   Свiтлана теж узвозу нiкому не дає. I винищує ворогiв, наче коса траву зрiзає. Китайцi завалюються.
   Дiвчина вищить:
   - Шалена голка! Геть iз двору!
  . РОЗДIЛ Љ 18.
  Олег Рибаченко рушив зi своєю армiєю вгору в Ефiопiю та Судан. Його вiйська продовжували здобувати одну перемогу за iншою. А на росiйськiй престолi цар Iван П'ятий. Так що все йде начебто добре.
  А хлопчик-воєвода, пiдкорюючи простору, продовжує друкувати;
   Нова столиця Великої Росiйської iмперiї мала назву Галактик-Петроград. Її заснували у сузiр'ї Стрiльця, майже у самому центрi галактики. I зiрки, i планети тут розташовувалися набагато густiше, нiж на околицi Чумацького шляху, де знайшла притулок бабуся Земля. Вiйська Захiдної Конфедерацiї були повнiстю вигнанi з ядра. Проте вiйна не пройшла безслiдно: тисячi планет було зруйновано, вiд Землi залишилися лише спогади. Це i стало причиною перенесення столицi до найбагатшого i спокiйнiшого мiсця галактики. Прорватися сюди дуже складно, тому навiть за умов тотальної космiчної вiйни, де лiнiя фронту - абстрактне поняття, а тил - умовнiсть, ядро стало основною росiйською базою та iндустрiальним оплотом. Столиця розрослася i повнiстю поглинула планету Кишиш, перетворившись на велетенський мегаполiс. Численнi лiтальнi апарати прорiзали фiолетове небо.
   Маршал Максим Трошев був викликаний до мiнiстра оборони, надмаршала Iгоря Рерiха. Майбутня зустрiч була ознакою рiзко збiльшеної активностi супротивника. Набридла всiм вiйна хижою вирвою пожирала ресурси, на нiй гинули трильйони людей, i нiхто не мiг досягти бажаного успiху. Мiлiтаризацiя наклала вiдбиток на архiтектуру Галактик-Петрограда. Величезнi хмарочоси стоять рiвними рядами, вони є клiтинами на шахiвницi мiста. Це мимоволi нагадало маршалу побудови космiчних армад. Пiд час останньої битви великi росiйськi зорельоти також зайняли свої позицiї, потiм раптово зламали лад, ударивши по ворожому флагману. Чiтко продумана битва переросла у смiтник, деякi кораблi зiткнулися, вибухнувши в жахливо яскравих спалахах. Вакуум пофарбувався так, наче разом виверглися велетнi вулкани i потекли вогнянi рiчки, потоки пекельного полум'я вийшли з берегiв, накривши руйнiвною хвилею. У хаотичнiй битвi успiх супроводжував армiї Великої Росiї, але перемога дiсталося дорогою, болiсно вiддає в серцi цiною. Кiлька тисяч зорельотiв перетворилися на потоки елементарних частинок. Щоправда, ворог зазнав ще бiльших втрат. Росiяни вмiли битися, але конфедерацiя, що включала безлiч рас, люто огризалася, чинячи завзятий опiр.
   Головна проблема в тому, що центр конфедерацiї, розташований у галактицi Том, було дуже важко знищити. Стародавня цивiлiзацiя кленоподiбних дагов, що мiльйони рокiв жила в цьому скупченнi зiрок, звела неприступну фортецю, оточила себе потужною лiнiєю оборони.
   Щоб пробитися в цей космiчний "Маннергейм", не вистачить усiєї росiйської армiї. Поставити крапку у вiйнi було неможливо. Планети та системи багаторазово переходили з рук у руки. Маршал iз почуттям ностальгiї оглядав столицю. Снуючi гравiтольоти та фланери були пофарбованi в захиснi кольори, всюди вiдчувалося подвiйне призначення лiтальних апаратiв. Деякi будiвлi формою скидалися на танки або бойовi машини пiхоти з гусеницями замiсть пiд'їздiв. Забавно було спостерiгати, як з дула подiбного танка вивергався водоспад, блакитна i смарагдова вода вiдбивала чотири "сонця", граючи десятками вiдтiнкiв, а на самому стовбурi росли екзотичнi дерева та величезнi квiти, утворюючи дивовижнi висячi сади. Сучаснi, лише гiгантськi розмiри танки-хмарочоси, як правило, обтiчнi форми, озброєнi безлiччю гармат. Жити в таких будинках зручно та затишно, хоча у разi нападу на столицю аналогiчна будiвля за п'ять хвилин перетворювалася на потужну бойову одиницю. Перехожi всiх класiв, i навiть малi дiти, були у вiйськовiй формi, або в одязi рiзних воєнiзованих органiзацiй. Високо в стратосферi ширяли самонаводящiеся кiбер-мiни, зовнi вони нагадували барвистi кулi. Свiтила освiтлювали небесне склепiння, заливали гладкi дзеркальнi бульвари слiпучими променями. Максим Трошев був не звичний до подiбних надмiрностей.
   "Зiрки тут розташовуються дуже густо. I спекотно для мене".
   Маршал змахнув пiт з чола i ввiмкнув вентиляцiю, фiолетовим кольором вiдсвiчували променi холоду. Подальший полiт пройшов без проблем, невдовзi здалася будiвля мiнiстерства оборони. Бiля входу стояло чотири бойовi машини. Колючi в присосках лучiари - тварини з нюхом у п'ятнадцять разiв сильнiшi за собачого - обступили Трошева. Циклопiчний палац надмаршалу йшов глибоко пiд землю, в його товстих стiнах розташовувалися плазмовi гармати та каскаднi лазери. Нутрощi глибинного бункера вiдрiзнялися простотою - розкiш не заохочувалась. До цього Трошев бачив свого начальника лише тривимiрної проекцiї. Надмаршал був лiтнiм, досвiдченим воїною ста двадцяти рокiв. Довелося спускатись на швидкiсному лiфтi, проникнувши пiд землю на добрий десяток кiлометрiв.
   Минувши кордон елiтної охорони та бойових роботiв, маршал увiйшов до кабiнету, де плазмовий комп'ютер змоделював розгорнуту голограму галактики з позначками зосередження росiйських вiйськ та мiсцями передбачуваних ударiв супротивника. Поруч висiли дрiбнiшi голограми, були видно зображення iнших галактик. Контроль з них був суцiльним, мiж зiрок виднiлися вкраплення незалежних країн, населених розумними, часом дуже дивними расами. Трошев недовго вдивлявся в цю пишнiсть, йому треба було зробити чергову доповiдь. Iгор Рерiх виглядав молодо, обличчя майже без зморшок, густе свiтле волосся. Здавалося, що йому жити i жити, але росiйська медицина в умовах воєнного часу не надто була зацiкавлена у продовженнi людського життя. Навпаки, швидка змiна поколiнь стимулювала еволюцiю, була на користь безжальному селектору-вiйнi. Термiн життя був обмежений сто п'ятдесятьма роками. Навiть для елiти. Ну а народжуванiсть залишалася дуже високою, аборти тiльки для неповноцiнних дiтей, а протизаплiднi засоби забороненi. Надмаршал перевiв погляд на Трошева.
   - А ось i ви, Максиме. Скиньте всi данi на комп'ютер, вiн обробить та видасть рiшення. Що ви можете сказати про останнi подiї?
   - Конфедерати та їхнi союзники здобули непоганий урок. Чаша терезiв схиляється в наш бiк... За останнi десять виграно переважну бiльшiсть битв.
   Рерiх кивнув головою.
   - Я це знаю. Але союзники конфедератiв, даги помiтно активiзувалися. Вони починають становити серйозну загрозу.
   - Згоден.
   Рерiх переклацнув зображення на голограмi, i трохи збiльшив.
   - Перед вами галактика Смур. Тут знаходиться другий за розмiром опорний пункт дагов. Саме сюди ми i завдамо основного удару. У разi успiху ми зумiємо виграти вiйну протягом сiмдесяти, щонайбiльше ста рокiв. А якщо не впораємося, вiйна затягнеться на багато столiть. Ви зарекомендували себе грамотним командиром, i тому я пропоную вам очолити операцiю "Сталевий молот". Зрозумiло?
   - Так точно, ваше превосходительство.
   Iгор насупився.
   -Навiщо такi титули? Звертайтеся просто: товариш надмаршал. Де ви цього нахопилися?
   Максимовi стало соромно.
   -Я, товариш надмаршал, навчався разом iз Бiнгами. Вони проповiдували старий iмперський стиль.
   - Ясно. Але тепер iмперiя iнша, голова спростив колишнi звичаї та процедури. Мало того, скоро буде змiна влади, i в нас буде новий старший брат i верховний головнокомандувач. Можливо, мене вiдправлять у вiдставку, а у разi успiху операцiї "Сталевий молот" призначать тебе на моє мiсце. Треба вчитися наперед, це величезна вiдповiдальнiсть.
   Маршал був у три з лишком рази молодший за Рерiха, i тому покровительственный тон був дуже доречний i викликав образи. Хоча ось-ось має статися змiна лiдера, а їх новий вождь буде молодший за їх обох. Звичайно, це буде найкращий.
   - Я готовий. Служу великiй Росiї!
   - Ну йди. Мої генерали присвятять тебе докладно.
   Вiддавши честь, маршал вийшов.
   Коридори бункера були пофарбованi у колiр хакi. Оперативний штаб розташовувався нижче. Численнi фотоннi та плазмовi комп'ютери у форсованому темпi обробляли iнформацiю, що стiкалася з рiзних точок метагалактики. Мала бути тривала рутинна робота, i маршал звiльнився лише через пiвтори години. Тепер на нього чекав затяжний гiперстрибок у сусiдню галактику. Там мають зiбратися величезнi сили, майже шоста частина росiйського космiчного флоту. Кiлька мiльйонiв зорельотiв. Пiсля того, як були налагодженi дрiбнi деталi, маршал пiднявся на поверхню. Глибинна прохолода змiнилася на сильний жар. Чотири свiтила зiбралися в зенiтi i, наїжачившись коронами, що безжально лижуть небо, виливали на планету потоки частинок. Каскади свiтла струменiли дзеркальними вулицями. Максим застрибнув у гравiоплан, усерединi було комфортно та прохолодно, рвонув до околиць. Вiн нiколи ранiше не був у Галактик-Петроградi, i йому хотiлося на власнi очi оглянути столицю, населену трьомастами мiльярдами жителiв. Вiн покинув вiйськовий сектор, i все змiнилося, повеселiшало. З'явилися будiвлi з оригiнальною композицiєю, вiн назвав би їх, мабуть, розкiшними - в них селилися представники привiлейованого класу. У ходi тотальної вiйни прошарок олiгархiв зменшився, але до кiнця його не знищили. Палаци були справжнiми витворами мистецтва. Один iз них нагадував середньовiчний замок, де замiсть зубiв парапету височiли пальми. Iнший стояв на тонких нiжках, а пiд ним тяглася автострада, вiн скидався на яскраво розфарбованого, у зiрочках, павука. Багато будинкiв, де жили люди переможнiше, також не викликали асоцiацiй з бараками, навпаки, виблискували значнi фасади, прикрашенi статуями вождiв та полководцiв минулих столiть. Не все ж таки зафарбовувати кольором хакi, подумав Трошев. Крiм того, чи не найбiльше густонаселене мiсто у всесвiтi повинно мати гарну архiтектуру. Особливо барвистим був туристичний сектор з рухомими дорiжками, з будiвлями, виконаними у формi велетенських троянд, а також тюльпанiв, що розпустилися i переплетенi, нанизаних один на одного ромашок i химерно перемiшаних екзотичних звiрiв. Мабуть, цiкаво жити в ведмедi чи шаблезубому тигрi, це тiшить дiтей. Втiм, i дорослi бувають ураженi, коли така конструкцiя рухається чи грає. Незабутнє враження на маршала справив дванадцятиголовий дракон, що обертався, з кожної пащi били рiзнокольоровi фонтани, пiдсвiченi неоном. Взагалi фонтанiв найхимернiших форм, що викидають на сотнi метрiв вгору рiзнокольоровi струменi в столицi безлiч. А якi вони прекраснi, при свiтлi чотирьох сонцiв сплiтаючись у водяний орнамент, казкова, неповторна гра фарб. Композицiї у стилi авангард, гiперфутуризм, класика, середньовiччя, античнiсть. Свого роду ультрасучаснi шедеври, генiальнiсть архiтектора та художника, помножена на нанотехнологiї. Дiти тут були веселi i красивi: строкатi одяги надавали їм подiбнiсть до казкових ельфiв. Тут були не лише люди, половину публiки складали iногалакти. Проте дiти чужих iз задоволенням грали з людськими хлопцями. Трошева зустрiлися i розумнi рослини. Пишнi золотоголовi кульбаби з чотирма нiжками та двома тонкими ручками. У їхнiх малюкiв було лише двi нiжки, i золотi голiвки були густо всипанi смарагдовими плямами. Максим добре знав цю расу - Гапi, тристатевi рослиннi iстоти, миролюбнi, до абсурду чеснi, але волею доль втягнутi в тотальну мiжзоряну вiйну i стали природними союзниками Великої Росiї.
   Вистачало представникiв iнших рас - переважно нейтральнi держави та планети. Їм хотiлося глянути на неймовiрну столицю iмперiї. Тут вiйна здається далекою i нереальною, вона видалена на тисячi парсекiв i все-таки тривожне почуття не покидало маршала. У головi виникла думка, що на тих планетах, якi їм доведеться атакувати, теж живуть розумнi iстоти, i цiлi мiльярди створiнь, що мислять, загинуть. Будуть пролитi потоки кровi, зруйнованi тисячi мiст та селищ. Але вiн маршал iмперiї, i має виконати свiй обов'язок.
   Помилувавшись туристичним центром, маршал наказав розгорнути гравiоплан i попрямував до промислових кварталiв. Будинки тут були трохи нижчi, простий планування. Заводи розташовувалися глибоко пiд землею.
   Щойно гравiоплан приземлився, до нього одразу кинулась зграйка босоногих хлопцiв з ганчiрками та засобами для чищення. Худi обiрванцi в лахмiттi вже набридлого вицвiлого хакi, з великими рваними дiрками. Сильно засмаглi, майже чорнi, але, як правило, бiлоголовi. Схоже, що вiйна, що тривала, змушувала пiдтягувати пояси. У Трошева зародилося спiвчуття. Шофер, капiтан Лиса, не подiляв таких настроїв.
   - Ану, щури, геть звiдси! Маршал їде! - гаркнув вiн.
   Безпритульнi кинулися врозтiч, тiльки й видно було, як миготять бруднi п'яти. Тяжко ходити босонiж по поверхнi, розпеченiй вiдразу на чотирьох "сонцях", а бiднi дiти не знали, що таке взуття. Один з хлопчикiв, втiм, виявився смiливiшим за iнших i, розвернувшись, показав середнiй палець. Капiтан вихопив бластер i вистрiлив у зухвалого хлопця, вiн би вбив його, але маршал встиг останньої митi штовхнути капiтана пiд руку. Заряд пролетiв мимо, пройшовши в брукiвку вирву, уламки розплавленого каменю потрапили на голi ноги хлопчика, i той звалився на асфальт. Зусиллям волi майбутнiй воїн зумiв стримати крик i, терплячи бiль, здiйнявся. Максим приклав капiтана мiцним ляпасом.
   - Три доби на гауптвахтi. Смирно, руки по швах! - Грiзним тоном скомандував маршал - Дiти - наше надбання, i ми повиннi їх берегти, а не вбивати. Зрозумiв, нелюд?
   Лисиця витяг руки по швах. Коротко кивнув головою.
   - Вiдповiдай за статутом.
   - Так точно.
   Максим перевiв погляд на хлопця. Шоколадного кольору шкiра, що вигорiло русяве волосся. Блакитнi очi, здаються наївними i разом з тим, у них вiдчувається жорсткiсть. Крiзь великi, рванi дiрки на животi просвiчується рельєфний, плитками прес. Жилi, голi руки в постiйному русi.
   -Як тебе звати?
   - Янеш Ковальський! - на всю горлянку гаркнув обшар.
   - Я бачу в тобi завдатки сильного воїна. Хочеш вступити до училища iменi Жукова?
   Хлопчик зажурився.
   - Я радий, але мої батьки простi робiтники, i не зможуть оплатити моє навчання.
   Маршал усмiхнувся.
   - Тебе зарахують безкоштовно. Ти, як я бачу, фiзично мiцний, а очi говорять про розумовi здiбностi. Головне - вчись добре. Зараз важкi часи, але коли скiнчиться вiйна, навiть робiтники житимуть у добрих умовах.
   - Ворог буде розгромлений! Ми переможемо! - знову на все горло прокричав Янеш.
   - Тодi займи мiсце у строю, солдате. А для початку - у моїй машинi.
   Лисиця скривився. Хлопчик був брудний, i пiсля нього доведеться мити салон.
   Пiднявшись, гравiоплан попрямував до урядових кварталiв.
   Янеш, затамувавши подих, вивчав величезнi, з розкiшним оздобленням, будинки.
   - Нас не пускають у центральний сектор, а це так цiкаво.
   - Ще надивишся.
   I все ж таки маршал, рухомий почуттям спiвчуття, наказав пiдлетiти до туристичного центру. Хлопчик дивився на всi очi, буквально пожираючи побачене. Було помiтно, що йому хочеться вискочити з машини, пробiгтися рушiйним тротуаром, пiднятися на один з дивовижних атракцiонiв.
   Зазвичай суворий Максим у цей день був, як нiколи, добрий i м'який.
   - Якщо хочеш, прокатайся на "горi радостi", i пiсля цього одразу до мене. Вiзьми грошi, бо не пустять.
   Маршал простяг папiрець.
   Янеш рвонув до атракцiонiв, але його зовнiшнiй вигляд надто вже впадав у вiчi.
   Бiля входу в космос-нiндзя-зал його зупинили потужнi роботи.
   -Хлопче, ти погано одягнений, явно iз бiдняцьких кварталiв. Тебе слiд затримати та доставити у дiлянку.
   Хлопчик спробував було змитися, але по ньому лупанули паралiзатором, заваливши на асфальт. Трошеву довелося вискочити з машини та йти розбиратися.
   - Заждiть цей курсант зi мною.
   Мiлiцiонери, що пiдтягнулися, зупинилися, дивлячись на маршала. Максим був у польовiй формi, зате яскраво на чотирьох сонцях виблискували золотом еполети воєначальника.
   Старший iз патрульних, лейтенант мiлiцiї, вiддав честь.
   - Вибачте, маршал, але iнструкцiя забороняє допускати жебракiв у центр, де приймаємо гостей з усiєї галактики.
   Максим i сам розумiв, що дав маху, випустивши обiрванця у такому респектабельному районi. Але демонструвати свою помилку не збирався.
   -Цей хлопчик - розвiдник. Вiн виконував завдання найвищого командування.
   Лейтенант кивнув головою i натиснув кнопку в пiстолетику. Янеш Ковальський сiпнувся i прийшов до тями. Маршал усмiхнувся i простяг руку. У цей момент четвiрка iногалактiв раптово наїжачилась лучеметами. Зовнi iнопланетяни нагадували грубо обтесанi пнi з синьо-бурою корою, кiнцiвки у них були вузлуватi та кривi. Не встигли потвори вiдкрити вогонь, як Максим упав на покриття, витягаючи бластер. Вогнянi траси пройшли верхи, врiзалися в колоритну статую, розпорошивши на фотони мальовничий постамент. Трошев зрiзав двох нападникiв лазерним променем, два вцiлiлi iногалакти подалися в сторони. Одного з них також наздогнав невблаганний промiнь, а ось другий змiг сховатися за виступом фасаду. Монстр палив одразу з трьох рук i, хоча Максим швидко перемiщався, його злегка зачепило - обпалило бiк i пошкодило праву руку. По дотичному променi супротивника потрапили в атракцiон "шалений латаття". Пролунав вибух.
   Перед очима маршала пливло, але вiн з подивом побачив, як Янеш видер шматок плити i запустив у супротивника. Максим уразився нелюдської могутностi, прихованої в цьому невинному на вигляд хлопчику... Втiм, може, вона прироблена погано. Кидок виявився точним, прямо в ряд iз п'яти очей. Iстота сiпнулася i ступила, похитуючись, уперед. Цього виявилося достатньо, щоб влучний пострiл Максима обiрвав життя чудовиська.
   Сутичка закiнчилася швидко. У ходi її правоохоронцi навiть не намагалися вiдкрити вогонь. Маршал одразу звернув на це увагу.
   - Все найкраще бореться на фронтах, а в тилу, на вулицях мiст, вiдсиджуються труси.
   Вгодований лейтенант зблiд. Пiдiйшов до Максима.
   - Товаришу маршал, прошу прохання, але у них були важкi лучемети, а в нас...
   - А це що! - Максим вказав на бластер бiля патрульного пояса. - Мухобiйка? Жаль, мабуть, для тебе в столицi не знайдеться роботи. Сидiти без дiла не будеш, я постараюся, щоби тебе вiдправили на фронт.
   Покликавши жестом хлопця, Максим допомiг йому застрибнути на борт гравiоплана, а потiм мiцно потиснув руку.
   -Ну, Ти орел. Я радий, що не помилився у тобi.
   Ковальський дружньо пiдморгнув, його голос звучав досить дзвiнко та радiсно.
   - Я всього зробив вдалий кидок. Я мiг би...
   - Тобi буде можливiсть. Закiнчиш училище - i одразу в бiй. Попереду в тебе все життя, ще наваюєшся пiд зав'язку.
   - Вiйна - це здорово! - з ентузiазмом вигукнув хлопчик. - Я хочу негайно на фронт, взяти до рук лучемет...
   - Вiдразу не можна, тебе уб'ють у першiй же битвi. Спочатку отримай спецiальнiсть.
   Янеш ображено шморгнув носом. Вiн був упевнений у своїх силах, думав, що вiн i так багато вмiє, навiть стрiляти. Гравiоплан тим часом пролiтав над величезним парком Мiчурiнським. Там росли велетнi дерева, iншi з них досягали заввишки кiлькох сотень метрiв. А плоди були настiльки величезнi, що, вививши середину, можна оселитися всерединi. Апетитно виглядали генетично модифiкованi ананаси iз золотистою шкiркою. Щоправда, попри очiкування, особливого захоплення у хлопця вони не викликали.
   - Я вже бував у таких лiсах. - пояснив Янеш. - На вiдмiну вiд центральних кварталiв, туди пускають усiх. Хоча пiшки i довго дiставатимуться.
   - Можливо! - промовив Максим. - I все-таки помилуйся, якi тут рослини... Он гриб, пiд ним може вмiститися цiлий взвод.
   - Лише подоба великого мухомора. Вiн неїстiвний. Пам'ятаю, я цiлий мiшок iз вiдрiзаних шматкiв фруктiв набрав. Менi подобається паварара - тонка шкiрка, а смак просто чудовий. Iнжир проти ним нiщо. Потрiбно бути обережним, коли розрiзаєш. Може луснути, а там струмiнь як водоспад - знесе, не встигнеш i пiкнути. Фрукти тут дуже великi. Доводиться носити їх частинами у пластиковому мiшку, а це дуже незручно.
   Максим ляснув Янеша по плечу.
   - Не все вимiрюється їжею. Ось давай краще спустимося i нарвемо квiтiв.
   - Дiвчинi у подарунок! Чому б i нi!
   Руки хлопця потяглися до штурвала. Капiтан Лиса зi злобою вдарив на пальцi.
   - Не чiпай штурвал, щеня.
   I тут же у вiдповiдь отримав вiд маршала чергову догану.
   - У тебе смiливостi вистачає лише битися з дитиною.
   - Винен, ваше превосходительство!
   Янеш не втримався вiд смiху.
   - Якщо хочеш, спробуй. - дозволив Максим.
   - У мене є досвiд на симуляторах, - сказав Янеш.
   Без тiнi сумнiву чи страху Ковальський поклав руки на штурвал i спрямував машину вниз. Мабуть, вiн i справдi володiв незвичайними здiбностями. Гравiоплан пронiсся повз верхiвки велетенських дерев.
   Максим не втручався, дозволяючи хлопчику керувати лiтальним апаратом. Треба сказати, що зi своїм завданням той справлявся дуже успiшно, лавiруючи мiж велетенських стволiв, вiн жодного разу не врiзався, демонструючи не за роками вiртуозну технiку. Втiм, якби й урiзався, не велике лихо, у гравiопланi досконала система безпеки. Нарештi вони сiли на галявинi, усипанiй невеликими, але казково прекрасними квiтами. Здавалося, що добрий чарiвник щедро розкидав коштовностi. В очах рябило вiд складної гами фарб, а дурманливий запах викликав невимовний захват.
   Янеш навiть свиснув вiд захоплення. Коли вони приземлилися, хлопчик вискочив i почав зривати квiти, швидко набравши цiлого оберемка. Максим був холоднокровним, йому подобався ландшафт i, проте, щось викликало тривогу. Вiдчуття небезпеки. Минулий вогонь i воду маршал звик довiряти iнтуїцiї, вона рiдко пiдводила його. У принципi, у столицi великої iмперiї не повиннi бути небезпечнi для людини форми життя. Тут щось iнше. Максим поманив хлопця i тихенько прошепотiв на вухо:
   - Поруч iз нами вороги. Сховай квiти i пiдемо зi мною.
   Очi Янеша блиснули.
   - Я готовий.
   Залишивши букет у машинi пiд наглядом капiтана Лисиця, Максим i Янеш рушили вглиб лiсу. Звичайно, слiд викликати вiйська i прочесати район. Але Максима захопив азарт. Янешем, зрозумiло, володiли романтичнi устремлiння, вiн уявляв себе вiйськовим розвiдником i радiв цьому. Вони пробиралися джунглями, намагаючись не шумiти. Янеш примудрився обпекти голi ноги об пурпурову кропиву, але стримався, хоча шкiра до колiн покрилася великими пухирями.
   - Обережнiше, - прошепотiв Максим. - У лiсi в кожнiй травинцi прихована небезпека.
   - Тут потрiбний захисний камуфляж, - прошепотiв Янеш. Лахмiття ледве приховували тiло, по ногах щось повзало. Великi комахи, i це Янеш вивчив ще у школi, на цiй планетi людей не їдять. Найнебезпечнiшi види членистоногих були знищенi на генетичному рiвнi, ще не вистачало, щоб центр столицi став джерелом зарази або епiдемiї. Далi йшли мовчки. Раптом Максим завмер. Дрiбна живнiсть поводилася неспокiйно, наче її хтось налякав. Маршал узяв хлопця за руку i шепнув на вухо:
   - Попереду засiдка!
   Максим дiстав з кишенi звукоуловлювач i ретельно прослухав прилеглу мiсцевiсть. Так i є, неподалiк залягло п'ятеро людських бiйцiв i приблизно стiльки ж iногалактiв. Що ж, при такому спiввiдношеннi сил краще не вступати у бiй, а оминути ворога.
   Так вони й вчинили.
   Досвiдчений солдат i зелений хлопчик рухалися синхронно. Iти довелося через густi чагарники, по щиколотку потопаючи в мохах. Насилу маршал вирахував розрив у живому ланцюжку i зумiв проскочити в цьому мiсцi. ЇМ пощастило, нiхто з iногалактiв не мав звiриного чуття або феноменального слуху. Звуковловлювач уже мiг розрiзняти слова, що неголосно вимовляються.
   - Пане резиденте, ви вимагаєте вiд мене неможливого.
   У вiдповiдь - голос, схожий на каркання.
   - А ви, генерале, звикли тiльки брати грошi, не вiдпрацьовуючи їх повною мiрою.
   Судячи з тембру, вiн належав негуманоїдної раси.
   - Вам заплатили пiвмiльйона, i що? Застарiла iнформацiя про супутникiв-шпигунiв.
   - Це не моя вина, - продовжував мляво виправдовуватися людський голос. - Така iнформацiя, в принципi, дуже швидко застарiває. Я не всесильний.
   - Це ми вiдразу зрозумiли, простiше сказати, ти слабкий. Коли справа дiйде до атаки системи "Кремль", вiд тебе i твоїх спiльникiв буде мало толку.
   Максим здригнувся. Невже справа дiйде до атаки наймогутнiшої лiнiї захисту, що прикриває столицю та весь центр галактики? Система "Кремль", як стверджують її творцi, неприступна i, якщо вороги активiзувалися в самому серцi iмперiї - це наводить на сумнi роздуми.
   - Знай, людина, скоро ми застосуємо принципово нову зброю, i з її допомогою росiйськi зорельоти обернуться в пилюку, перш нiж вийдуть на дистанцiю поразки. Тодi наша армiя, подiбно до всепроникної гравiтацiйної хвилi, затопить росiйськi простори, пiдпорядкує iмперськi свiти.
   Максим вловив пригнiчений зiтхання, мабуть, зраднику подiбна перспектива була не дуже до душi. Тим не менш, вiн вiдповiв:
   - П'ята колона як нiколи активна, i ваше вторгнення пройде за планом.
   - Твоє завдання найближчим часом створити у столицi дюжину опорних пунктiв для наших ударних угруповань. Найманцi проникнуть сюди пiд виглядом туристiв, ховаються у лiсах, а потiм зiграють свою роль у генеральному ударi.
   - Так i буде.
   - I дивись, людина, якщо атака наших зорельотiв провалиться, тобi ж гiрше буде. Власна контррозвiдка розiрве на шматки, а страта буде повiльною та болiсною.
   Хоча Максим i не бачив, хто розмовляє, але був певен: СМЕРШ зумiє за голосом вирахувати зрадника.
   - Нам потрiбнi вiдомостi про всi останнi призначення у ворожiй верхiвцi. Все що знаєш.
   - За моїми даними, молодий маршал Максим Трошев, був призначений командувати зоряним флотом у галактицi Смур. Точної iнформацiї про нього немає, але...
   - Все зрозумiло, росiяни саме там i готують великий наступ. Як завжди. Новий командувач - раптовий удар великими силами.
   Максим здригнувся, йому хотiлося кинутися вперед i задушити виродка. Операцiю поставлено пiд загрозу.
   - Думаю, так воно й є. Щодо iнших призначень...
   Зрадник перераховував довго i нудно, а в головi Максима вже склався план. По-перше, потрiбно непомiтно покинути це мiсце, а по-друге, термiново зв'язатися зi СМЕРШ. Там вони вирiшать, чи вiдразу знешкодити шпигунську мережу чи почекати. Адже виявленi зрадники не є небезпечними, i через них можна зливати дезiнформацiю. Головне - жодної самодiяльностi. Однак, досi хлопчик, що спокiйно сидiв, ворухнувся, було помiтно, що юна енергiя б'є ключем.
   - Може, вдаримо по них iз лазера, пане маршале?
   - Нi, в жодному разi, - прошепотiв Максим. - Розвiдка на те i розвiдка, щоб збирати iнформацiю та повiдомляти її кому слiд. А порушиш наказ, я тебе особисто пристрелю.
   Маршал погрозливо пiдняв лучемет.
   Янеш кивнув.
   - Накази не обговорюються.
   Максим пошкодував, що взяв хлопця iз собою. А раптом їхнiй шепiт почують... Тим часом у звуковловлювачi почувся писк, чужий знову заговорив.
   - Передай "Юпiтеру", що якщо вiн не допоможе нам, ми його можемо видати, пожертвувавши цим пiшаком. Тодi ваш Верховний розлютиться, а милосердя не входить до його недолiкiв.
   "Так, - подумав Максим - керiвник має бути жорстким". Колись i вiн входив до обраної тисячi, щоправда, шанс стати вождем, був у нього лише у разi раптової смертi правлячого диктатора. Тисячу вiдбирають щороку, а ротацiя верховної влади вiдбувається раз на тридцять рокiв. Але й цей шанс було втрачено. По-перше, характер Максима був занадто м'який, по-друге, паранормальнi здiбностi, такi бурхливi в дитинствi, з вiком стали слабшати. Втiм, стати маршалом, коли тобi немає, i сорока... це про щось та й каже.
   - Не чiпайте "Юпiтера". Вiн ваша головна надiя. Без нього шанси на перемогу у вiйнi нiкчемнi.
   Iногалакт щось нерозбiрливо прокудахтав у вiдповiдь. Потiм членороздiльна промовив:
   - "Юпiтер" цiнний, коли активний. Через його бездiяльнiсть нашi вiйська зазнають надто багато втрат. Як би там не було, ти передаси йому нашi iнструкцiї. А поки що можеш йти.
   - Все, можна йти, - з полегшенням зiтхнув Максим. У цей момент, заперечуючи його слова, пролунав вибух. Почалася перестрiлка.
   - Ось чорт! Знову переробка...
   Маршал пригнувся, i лише в очах Янеша спалахнули радiснi iскорки.
  . РОЗДIЛ Љ 19.
  Володимир-Фрiдрiх Бiсмарк-Рибаченко фактично завершив вiйну з вельми великим рахунком: понад чотири тисячi збитих лiтакiв i десять тисяч наземних цiлей.
  Португалiя та Iспанiя капiтулювали. I тепер на хлопчика чекали черговi нагороди фюрера. Було здобуто чудову перемогу.
  Хлопчик їхав у поїздi, на ходу продовжував складати, накидаючи собi у спiльний зошит;
   У Сочi слiд було знайти собi мiсце для ночiвлi, щоб уранцi вилетiти до Криму. Надiя обрала собi двох мускулистих, симпатичних хлопцiв, i заснула обiйнявшись з ними. Приємно вiдчувати поряд iз собою сильнi, молодi тiла.
   Надiї снилося, що вона опинилася в майбутньому. Мiсто Сочi стало бiльше i просто футуристичний. Великi будiвлi неслися на багато кiлометрiв нагору. I їхня форма була такою незвичайною. То у виглядi павукiв, що стоять один на одному, або черепах, або рожевих бутонiв. Або у виглядi прозорих, величезних бурульок. А як будiвля коли самовар стоїть з млином, що крутиться, i пiвнячим гребенем? Чи ще щось екстравагантнiше? Вiдмiнне мiсто, з будiвлями-парасольками, та букетами пишних квiтiв.
   Надiя розкинула руки та замахала їм, злiтаючи! I почала пурхати над футуристичним мiстом Сочi. Вона була, мов орлиця у висотi, вiдчувала, як обдуває її тепле повiтря.
   А мiсто просто чудове. I море якесь особливе плескається, семикольорове. I все сяє як блискавиця, краса... Немов столиця... I споруди споруджено колосальнi! I такi химернi. Тут у Сочi навiть Кремль є, заввишки кiлометрiв за десять. I сяє смарагдами та алмазами! I дiаманти величезнi - немов триповерховий будинок! I сяють усiма гранями...
   Надiя стала босими нiжками на подiбний дiамант i прочирикала:
   - Я войовниця найвищого класу!
   I в її руках виник гiпербластер iз сiмома дулами! Дiвчина взяла i прочiрiкала:
   - З блакитного струмка, бути без жiнки мура! Затискайте нас чоловiки пристрастю!
   I як лупне з бластера... Навiть небо розкололося...
   Надiя прийшла до тями, що її чоловiк обсипав поцiлунками груди. Це було так приємно, що молода жiнка вiдповiла. I iнший став м'яти їй спину. Двоє чоловiкiв вiдразу: як це здорово, i обидва молодi, мускулистi, з мiцними досконалостями.
   Декiлька полiцейських опинилися поруч iз ними. Вони махали кийками i гарчали:
   - Що це ви взялися сексом прямо на вокзалi! Ану ходiть у вiддiлення!
   На руках у чоловiкiв i Надiї заклалися наручники. Молода жiнка заволала:
   - Вони не виннi! Я сама їх спокусила! Не чiпайте їх!
   У вiдповiдь полiцейський стиснув зап'ястя наручниками у жiнки сильнiшим. Надiя охнула.
   Їх посадили в чорний вир, i прикували до стiни. Чоловiк чогось iменi Надiя i не знала, пробурчав:
   - Ну, i влипли!
   Другий впевненiше сказав:
   - Штрафом вiдбудемося! Тут таке часто буває!
   Надiя посмiхнулася i прочирикала:
   - Ех, мораль, невже не можна вiдмовити собi в коханнi!
   Молодий чоловiк помiтив:
   - А ти все-таки повiя... Не спитала iменi i вiдразу ж в обiйми! Оце баба!
   Надiя кивнула i проворкувала:
   - Так романтичнiше! Не хвилюйтесь, я всю провину вiзьму на себе!
   На дiлянцi їх допитали. Надiя повiдомила, що сама покликала хлопцiв, а молодим чоловiкам важко встояти вiд її краси. З чоловiкiв справдi взяли штраф по тисячi рублiв i вiдпустили додому.
   А ось полковник почав допитувати Надiю:
   - Ви професiоналка?
   Дiвчина з безневинним тоном вiдповiла:
   - Я любителька!
   Полковник усмiхнувся i знову спитав:
   - А чому ви приставали до чоловiкiв?
   Надiя чесно вiдповiла:
   - Вони молодi, симпатичнi, з м'язами... Хотiла отримати насолоду!
   Полковник кивнув i пробулькав:
   - I я не старий... А ти справдi рiдкiсна красою!
   Надiя широко посмiхнулася, i розширили губи:
   - Це вiрно!
   Полковник iз запалом вiдповiв:
   - Обслужиш мене i тебе вiдпустять, навiть не оштрафувавши!
   Надiя пробуркотiла:
   - Та це найкращий вихiд!
   Полковнику на вигляд тридцять п'ять, вiн чоловiк у самому соку, без пуза. Чому б i не спариться з ним. Кабiнет мав автоматичний замок i закривався натисканням кнопки джойстика.
   Надiя сама дуже хотiла кохання. Нахилившись, розстебнула ширинку, i кiлька разiв лизнула язиком пульсуючий, нефритовий стрижень. А потiм осiдлала полковника, виявляючи темперамент пантери пiд час тiчки.
   Надiя дуже гаряча, i жвава... I поринула в безодню хтивостi. Їй здавалося це дуже пiкантно займатися сексом у полiцiї. А потiм як здригається в екстазi її сильне тiло.
   Надiя навiть мало не подавилася каблучкою з дiамантом, який вона встигла сховати до рота. Як їй було приємно. А колечко можна було i втратити, бо дiвчину обмацали, але особистого огляду не проводили.
   Закiнчивши, вони розлучилися по-доброму. Полковник навiть залишив їй вiзитку i сказав:
   - Я дуже радий, якщо ви мене знову вiдвiдаєте!
   Надiя вiдчувала себе дуже добре. Жiнок взагалi секс бадьорить i робить свiжiшим i здоровiшим. Ех, скiльки у нiй зараз енергiї. I хочеться її кохання.
   Тiльки треба бути обережнiшим. А то посадять! I не факт, що знайдеться добрий дядько полiцейський. Втiм, сучаснi в'язницi не такi вже й страшнi. Жало буде втратити колечко. Воно десь пiд сто тисяч доларiв коштує. Трохи в полiцiї його не втратило. Щойно встигла сховати в рот. Але при особистому оглядi до рота теж дивляться. I недаремно наглядачки мацають у жiнок iнтимнi мiсця, вони там часто ховають цiнне.
   Надiя вирушила на пароплав. Можна вiд Сочi, до Ялти доплисти морем. З комфортом. А там хлопчик-олiгарх проводить зйомки з особистою участю.
   Молода жiнка зняла туфлi. Дорiжки з гравiю швидко нагрiлися i ними приємно йти. Босi пiдошви приємно лоскоче гострими камiнчиками. Надiя почувається на пiдйомi, захоплено та бадьоро. I навiть пiдскакує.
   На пароплав дiвчисько увiйшло з радiсною усмiшкою на вустах. Сiла на палубi. I щоб трохи вiдволiктися вiд хтивих думок, почала друкувати продовження розповiдi, або можливо повести на планшетi.
   Висадка у Францiї, яку влаштувала англо-американська коалiцiя, виявилася цiлковитою авантюрою. Вона не могла закiнчитися iнакше, як повною поразкою союзникiв. Нiмцi чекали висадки союзникiв, пiдготувалися та створили пастку.
   У боях на захiдному фронтi вперше взяли участь "Пантери"-2, бiльш досконалi машини, що не мають собi рiвних у гарматах, лобовiй бронi, та з пристойними ходовими якостями.
   Нищiвна поразка союзної армiї, що зазнала величезних втрат вже в першi днi висадки. Контрудар нiмцiв. I що стало неприємним вiдкриттям, тотально перевага "Пантера", над "Шерманами". У полон було захоплено понад сiмсот тисяч союзних солдатiв та офiцерiв, а також маса трофеїв. У бойових дiях МЕ-262 показав, що йому немає рiвних, i ця машина феноменальна з озброєння, бронювання, швидкостi та живучостi на полi бою.
   Бойовi дiї затихли... Червона армiя iз запiзненням спробувала наступати у центрi. Пiсля мiсяця завзятих боїв радянськi вiйська просунулися на двадцять-тридцять кiлометрiв i потрапили пiд контрудар нових нiмецьких сил. Зокрема "Пантера" у покращенiй модифiкацiї, з'явилася. У дещо бiльш щiльнiй компоновочнiй схемi, i товстої бронi, без збiльшення ваги. I рубала радянськi танки, немов молотом, сама, будучи непробивною для тридцятьчетвiрок у чоло. Тiльки IС-2 мiг їх пробити, та й то з близької вiдстанi.
   Реактивна нiмецька авiацiя взагалi стала для СРСР проблемою. За таким лiтаком i не наздогнати.
   Утворилося два котли пiд Ржевом, i радянськi вiйська зазнали колосальних втрат. Але чинила опiр Червона армiя завзято. Загартованi в боях солдати та офiцери не хотiли здаватися. Стояли на смерть i вмирали з героїзмом.
   Нiмцi не змогли розвинути наступ на Москву. Почалася осiнь, полили дощi. Лише Пiвднi Африки фашисти захопили ПАР i Мадагаскар, остаточно закрiпившись на чорному континентi. I це допомогло фрицям значно посилити свiй потенцiал. Нiмеччина перейшла до випуску танкiв серiї Е-25, з гарматами 88-мiлiметрiв, лобовою бронею 120-мiлiметрiв i бортовою 80, що поєднувалося з величезним нахилом броньового листа 45 градусiв.
   Гiтлерiвцi змогли, нарештi, отримати iдеальну САУ i з озброєння, i захисту. З'явилися у фашистiв i дисколет, i новi реактивнi машини.
   Сталiн намагався розвинути наступ узимку, але наткнувся на запеклу оборону i масу викопаних окопiв. Найголовнiше дiставала i реактивна авiацiя, був у Росiї переваги повiтря. Щоб хоч якось покращити становище, радянськi вiйська пробували на мiцнiсть супротивника та пiд Ленiнградом. Але нiчого не досягли.
   Наприкiнцi березня 1945 року почався наступ нiмцiв уздовж Волги у напрямку Саратова. Радянськi вiйська не витримавши тиску, вiдiйшли за мiсяць на пару сотень кiлометрiв, але потiм, отримавши пiдкрiплення, призупинили нiмецький поступ. Фашисти зiткнулися з дуже завзятим захистом.
   Щоб її подолати, їм довелося зробити паузу та поповнити свої вiйська пiхотою з Африки, арабами та iндусами. Нiмеччина все ще вела вiйну на два фронти. Рузвельт помер, а Трумен намагався вийти з вiйни, але не поступаючись. Проект iз створення атомної зброї затримався. У цьому свiтобудовi створення атомної бомби виявилося не таким вже й швидким.
   А Гiтлер вiв одночасно й посилену пiдводну вiйну. I створювалися у Третьому Рейху спецiальнi гiбриди лiтакiв та кораблiв.
   Але влiтку почався великий наступ фашистiв на Москву. Червона армiя жорстко протидiяла цьому. У середньому гiтлерiвцi просувалися по кiлометру на день, та й то на окремих напрямках. Трохи бiльше фашисти досягли на Саратовському напрямку. Взяли Камишин i пiдiйшли на початку вересня до самого Саратова.
   Бої у центрi затяглися до пiзньої осенi. Фрiци взяли Калiнiн i приступили до штурму Тули. Але Можайська лiнiя оборони виявилася непереборною.
   Зима, що настала, ознаменувалася, наступ нiмцiв у Туркменiстанi. Взяттям Ашхабада i вторгненням в Узбекистан. Радянськi вiйська в центрi розпочали контрнаступ, але змогли просунутися лише на двадцять-тридцять кiлометрiв.
   Сорок шостого року у фашистiв у серiю надiйшов танк Е-50, який треба визнати найбiльш вдалим. Машина мала гарну швидкiсть, броню в 250-мiлiметрiв на лобi, i 170-мiлiметрiв по бортах. Така машина дозволила нiмцям вiдчувати свою перевагу на полi бою. Плюс ще 105-мiлiметрового калiбру довгоствольне знаряддя. Все змiтає навiть IS-3.
   Влiтку фрицi почали наступ у центрi та в обхiд Москви.
   Не досягли великих успiхiв, потiм i зовсiм зупинилися. Але Тула пiсля затяжного штурму була взята. Згодом гiтлерiвцi опанували i Каширов.
   На пiвднi впав i Ташкент. Ситуацiя загострилася. Сталiн, бачачи загрозу Москвi, розумiючи, що становище критичне, запропонував Гiтлеру - свiт. Фюрер засумнiвався, але пiзня осiнь i зливи i мокрий снiг трохи зменшили спритнiсть Вермахта. Та й воювати в мороз якось стрiмко африканцям, арабам та iндусам.
   Тим бiльше що Сталiн погоджувався платити Гiтлеру данину, i вiддавати жирнi шматки Росiї. Плюс обiцяв покiнчити i з партизанською вiйною.
   Оскiльки США поки що не вийшли з вiйни та Британiя теж, фюрер розсудив: що краще один фронт закрити.
   Тим бiльше, Росiя дуже вже вперта. I було укладено мир. Сталiн поступився фашистам усе, що гiтлерiвцi встигли захопити, i навiть Ленiнград. Що було взагалi важкою втратою.
   А фашисти рвонули до Лондона. У 1947 роцi у червнi вiдбулася висадка десанту. Застосовано i пiдводнi танки. Бої тривали лише три тижнi, i прапор зi свастикою почав майорiти i над столицею Британської iмперiї. Тепер вiйна перейшла проти США. Затяжна та шалена.
   Тут Надiя вiдчула нудьгу та вiдклала планшет. Ех, чому не пописати, про щось цiкавiше. Поруч лежав хлопчик рокiв п'ятнадцяти, причому досить гарний i спортивний. Надiя вiдчула у собi бажання. Хотiв стрибнути на хлопчика i поскакати, але... Тут же багато людей. Та й взагалi з малолiтками зв'яжешся не уникнути неприємностей iз законом. Хоча як дехто спiває: тримаємо в банках, мiльйонно i плювати нам на закони.
   Ех, може знайти краще старшого чоловiка? Не так це буде злочинно. I з ним разом зайнятися коханням? Але на пароплавi важко знайти затишне мiсце.
   Надiя трохи подумала, i вирiшила, що нехай вона краще надрукує, на планшетi iнше оповiдання. Найкраще детектив. А то з АI вже набридло. Крiм того, не спадає на думку, як це взяти i... Америку дiстати.
   США вiдокремленi океанами, i дуже багато вiйськ до них не перекинеш. Спробуй, дочекайся.
   Пароплав пливе повiльно, в Ялтi буде лише вночi, плюс зупинки, тож вона встигне зварганити пристойне оповiдання. I молода жiнка забила пальцями на клавiатурi;
   БОСОНОГА БЛОНДИНКА!
   Вибрав ти шлях служiння темрявi та злу,
   I здається, береже тебе доля!
   Але дарма ти вибрав дахом сатану,
   Вогонь вiдплати палить тебе вщент!
   Сенаторка Ерабелла Хуст воїн гламуру: страшенно сумувала, незважаючи на зовнiшню веселiсть. Полiтика i законний бiзнес були надто банальнi та звичайнi. Хотiлося чогось рiзкого авантюрного, здатного розбурхати застиглу кров. I тому вона дуже охоче прийняла двох зовнi досить пiдозрiлих типiв. Втiм, її завжди вабило авантюрне темне. Висвiтлений яскравим свiтлом просторий кабiнет сенатора справляв мiстичне враження. Багато рiзноманiтних скульптур i предметiв, доставлених з рiзних країн i планет, вселяли якийсь забобонний трепет. Тут були навiть боги, ангели, демони iнших нелюдських свiтiв моторошнi та екстравагантнi. Проте бродяги космосу, що бачили, прибули сюди не за цим. Вони знали, що тiльки така диявола як Ерабела, здатна прийняти їхню пропозицiю. Палац сенаторши справляв враження розкiшшю, що кричить, i дивовижною, здатною довести нервову систему до виснаження, строкатiстю. Двоє мiцних чоловiкiв у пошарпаних напiввiйськових комбiнезонах упевнено увiйшли до офiсу. Пара здоровенних роботiв-охоронцiв залишилася кимарити за масивними броньованими дверима. Термiнатори мали невелику домiшку органiки i для того, щоб схопити бiльше кайфу, обрубали по "косячку". Один iз тих, хто увiйшов, старший i вище, з сивiшою борiдкою, зробив крок уперед, i перший став викладати свою пропозицiю. У низькому голосi вiдчувалося гiднiсть, яке не могло приховати бiдний одяг.
   -Нам доводилося служити на Венерi у складi мегоастральної розвiдки. I цiлком випадково ми виявили найбагатшi поклади Елрiкана на вiдносно малiй площi. Ми, звичайно, могли повiдомити владу, але правила такi, що нам вручили грамоту за хорошу роботу, або в кращому разi медаль. Нам набридло все життя горбатитися за грошi, ми хочемо стати заможними людьми. Ми вкажемо вам, де знаходитись поклади i допоможемо їх добути. Видобуток роздiлимо порiвну.
   Ерабелла приймала гостей в одному купальному костюмi, дозволяючи милуватися iдеальною, атлетичною фiгурою, здатною розпалити пристрасть навiть у святому старцi. При цьому два юнi гарненькi негри масажували вогняно-рудою дiвчинi витонченi босi нiжки. Сама сенаторша розважалася тим, що метала ножики в цiль, причому при кожному попаданнi лунав стогiн, а з пробитої поверхнi випливала червона кров. Погляд волоцюги зачепився за трiщину в стародавнiй статуї бога вежжерiв: гiбрид орла i капусти нiби пiдкреслював подвiйну природу свiтобудови: творчу i каральну. Ерабелла посмiхнулася, елрiкан був дуже дорогим та унiкальним елементом. У поєднаннi з iншими природними компонентами вiн виявляв унiкальнi властивостi. У поєднаннi з одними iнгредiєнтами вiн виявлявся як надпровiдник за будь-якої температури, з iншими виходив надмiцний сплав, а певним складовим вiн надавав негативну гравiтацiю. Причому досить невеликих добавок у звичайнi метали. Завдяки набору унiкальних властивостей елрiкан коштував у 290 разiв дорожче за золото. I розробляли його поки що тiльки на планетi кохання.
   Ерабелла була вiдома у певних колах як професiйний гангстер. Людина дуже авантюрна i надзвичайно щаслива. Волоцюги не помилилися адресою, така диявола з радiстю пуститись у будь-який фривольний захiд. Голос сирени з пекла став голубиним, але ця була оманлива м'якiсть клубка змiй.
   -Пропозицiя цiкава, але вашi запити надмiрнi. Ви даєте наведення, i за злодiйськими законами вам належить 10% вiд загальної суми.
   Волоцюги ображено заскулили:
   -Але це грабiж, адже без нас вам нiколи не впiзнати мiсця таких колосальних багатств, там щонайменше 10 тонн.
   Ерабелла з єхидцем помiтила:
   -Ну, це ще спiрне питання. По-перше, зорелiта у вас немає, i вам доведеться летiти на моєму суднi. Мiй кораблик, хоч i поменше авiаносця, зате має унiкальне анти-радарне, матричне i вiзуальне маскування. Я ризикую багатьом, причому, на вiдмiну вiд вас, далеко небiдна. У мене є становище у суспiльствi, з перспективою президентського крiсла! I найголовнiше у сенатора-мафiозi є канали збуту елрiкала. Якщо там 10 тонн, то пiсля реалiзацiї у вас буде 110-120 мiльйонiв галактичних доларiв. - Дiвчина пiдняла долоню на головою, ласкавого ступнi юного негритоса. - Досить на всi вашi нехитрi фантазiї. А якщо мало... Звернiться до iнших мафiозi, вас або стисне полiцiя, або бандити-беззаконники за допомогою тортур вирвуть всю iнформацiю, а потiм лiквiдують. Ви не маєте iншого вибору.
   Волоцюги насупилися, гангстерша була зухвалою, але цiлком логiчною.
   -Ми згоднi, хоча це вiдверте пограбування.
   Ерабелла вiдштовхнула негра, спокусливою ноженькою, прогарчала:
   -Тодi по руках i за справу.
   Високий бородач небезпечно зиркнув на чорношкiрих слуг:
   - Вони все чули!
   Вогняно-руде дiвчисько розреготалося, її великi перлиннi зуби, сяяли, а смарагдово-сапфiровi очi iскрили:
   - Пiсля операцiї на мозку вони нiчого не можуть запам'ятати, за винятком сказаного в ультразвуковому дiапазонi.
   Договiр був закрiплений рукостисканням. Рука Ерабелли була напрочуд сильною. I сенаторша у швидкому ритмi розпочав реалiзацiю. Справа була кримiнальна i дуже ризикована. Iснувала державна монополiя на видобуток елрiкала. Цей елемент був зарахований до особливо цiнних стратегiчних матерiалiв, причому значно цiннiших, нiж плутонiй. Цей компонент мiг справдi рiзко посилити вражаючу мiць ядерного заряду. Маскувальне поле, i напiвпросторова матриця дозволяла проскочити повз радари, але завжди була ймовiрнiсть нарватися на супутник, що патрулює. Втiм, Ерабела була справжньою професiоналкою, вона знала, як звести ризик до мiнiмуму. На момент вiдсутностi її має замiнити двiйник-клон. Його iснування було великим секретом, i найкращого алiбi неможливо було вигадати. Клонування людей суворо карається Всегалактичною конвенцiєю, але мафiя безсмертна i завжди можна зробити пiдходяще замовлення. У вирощених i простих стовбурових клiтин клонiв-близнюкiв, збiгалися i вiдбитки пальцiв, i райдужна оболонка очей. Таким чином, сенаторша-гангстер завжди забезпечувала собi надiйне алiбi i виходив сухим з води. Зорелiт стартував, уночi в пустелi iз секретного пiдземного аеродрому. Умiло, маневруючи планетарний катер, уникнувши всiх пасток, досягла поверхнi Венери. Обидва розвiдники були досвiдченi професiонали, а саморобна карта точно вказала координати покладiв елрiкала. Висаджування на поверхню пройшло без особливих проблем. Поклади i справдi виявилися багатшими. Звичайно, поза зорелiтом було незатишно: густi хмари, i страшна спека, тягучий сiрчаний вiтерець, що iнодi випадають опади у виглядi рiзних кислот. Обстановка нагадувала пекло: майстерно змодельовану кiбер-компом у фiзичному свiтi, гримучi хмари переливались усiма кольорами веселки, зловiсною кавалькадою проносячись по небосхилу. Але надiйнi скафандри нової модифiкацiї з холодильними установками, гарантували в собi звичну температуру. Працювати доводилося, надриваючи пуп, здавалося, що свинцевi руки невiдступно тиснуть на плечi, атмосфера щiльно мало поступалася водi, але видобуток цього коштував. Добровiльна каторга розтяглася майже мiсяць. Було зiбрано майже 25 тонн елрiкала. Ерабелла працювала на рiвних з рештою i колишнi космiчнi шпигуни, вiдчули до неї повагу. Один iз них навiть запитав:
   - А звiдки у сенатора навички шахтаря?
   Ледi-гангстер зiйшла до вiдповiдi:
   - Я росла сиротою за живих батькiв i раннього дитинства звикала до важкої роботи. Потiм уже в школi мої визначнi здiбностi та феноменальна працелюбнiсть були оцiненi! При цьому я нiколи не рвала з кримiналом: могла витягнути гаманець, або не дивлячись на всi вiдеокамери слямзити з прилавка, але моєю головною пристрастю було хакерство.
   Розвiдники закивали:
   - I наше дитинство було нелегке!
   Так тяглися трудовi буднi, нi дня вiдпочинку, а єдина розвага, це повзання в Мега-мережi Гiперiнтернету. Через щiльну атмосферу та жахливi погоднi умови патрулi були вкрай рiдкiсним явищем. Разiв п'ять, втiм, доводилося переривати роботу, ховатися в укриття. Самi шахти рили так, що було дуже непомiтно, використовуючи мiнiмум технiки. Це було вимушеним заходом, оскiльки саме роботу електронiки та механiки найлегше вловити з супутникiв, якi використовують новiтнi кiбернетичнi сканери. Так працювали майже вручну i були дуже обережнi. Тож неприємних ексцесiв вдалося уникнути. I ось настав останнiй день, коли зорелiт повинен, нарештi, вiдiрвавшись вiд планети Любовi, зробивши останнiй кидок - доставити вантаж до Земної кулi, що тягне серце. Ерабелла Хуст трохи вiдстала вiд своїх напарникiв, подумки прочитала коротку молитву Антибогу, а потiм всадила з кишенькового лазера в спину. Вона замочила своїх спiльникiв не вiдчуваючи докорiв совiстi. Це було далеко не перше смертовбивство, їй подобалося вбивати. Вигляд чужої смертi викликав у вогняно-рудiй гарпiї приємнi, гострi вiдчуття, наче вiд сексу. Вона стала ховати трупи, навпаки встановила сигнальну ракету з годинниковим механiзмом. Потiм зорелiт безшумно стартував i, не зустрiчаючи серйозних перешкод, залишив щiльну, похмуру атмосферу Венери. Наступного дня вона, як нi в чому небувало, знову замiнила свого близнюка-клона, начепивши звичну маску усмiхненої служницi народу.
   Ех скiльки великих людей ховається пiд масками вбивцi.
   Старший слiдчий по планетарному сектору Жан Маккавей похмуро вислуховував повiдомлення про чергове сенсацiйне вбивство. Вперше за всю iсторiю людства на поверхнi iншої планети сталося смертовбивство. Двоє людей, безжально пошматованi променями лазера, не були професiйними гангстерами, на них не було компрометуючих матерiалiв. Звичайнi напiввоєннi геологорозвiдники, якi займалися незаконним видобуванням Елрiкана. Сам факт протизаконного видобутку не є унiкальним, але масштаби розробок вражали. За оцiнкою експертiв, було видобуто майже 25 тонн дорогоцiнного елемента. Одне не зрозумiло, навiщо вбивця поставив сигнальну ракету i так вiдверто кинув на ґрунтi трупи. Логiчнiше було не засвiчувати мiсце видобутку наделемента, а трупи утилiзувати та розвiяти по космосу. Венера планета велика незасвоєна, атмосфера густа рухлива, iз сiрчаними дощами. Через нетривалий час всi слiди були б знищенi самою природою. А тут злочинець сам явно кидає зухвалий виклик. Старший слiдчий викликав свою помiчницю молоду офiцерку Наташу Колоскову. Оскiльки Венера перебувала у власностi ООН, наявнiсть росiйського помiчника, вiд iменi могутньої наддержави - було цiлком природним. Справа обiцяла бути дуже складною, такий виклик мiг кинути тiльки дуже високопрофесiйний злочинець. Тому звалити такий камiнь на росiйську, було цiлком логiчним кроком.
   Вiдеокамера зовнiшнього спостереження показувала як красива, фiгуриста дiвчина в одному купальному костюмi бiжить, по гiрських кучугурах Альп. Свiтло-золотисте волосся майорить на вiтрi, а спокусливi босi нiжки почервонiли на морозi. У росiйськiй дiвчинi стiльки краси та еротизму, що її швидше можна виступати на подiумi, нiж бути слiдчим з особливо важливих справ.
   Жан Маккавей вилаявся:
   - Медовi блондинки найдурнiшi iстоти на Землi! I їй ще доручати таку важливу справу! Ну що ж нехай росiяни обфотонюватися!
   Коли слiдчий Наташа прибула, Жан без церемонiй звернувся до неї:
   -Ну, я думаю, що тобi як молодому фахiвцю давно хочеться спробувати себе у гучнiй справi. Усунення людини фiзично, нинi навiть Землi велика рiдкiсть, а тут перше за iсторiю людства подвiйне смертовбивство на iнший планетi.
   Слiдчий з особливо важливих справ, навiть у кабiнетi Маккавея була босонiж, у короткiй спiдницi та прозорiй блузцi. Вона гордо вип'ятила майже голi груди, струсивши золотистим волоссям.
   -Да я готова! Я сама хотiла попросити доручити цю справу менi. У мене вже є деякi мiркування щодо цього.
   Природжений дипломат Жак вдав, що зрадiв:
   -Ну i добре по нашому вiдомству, ти вiзьмеш на себе основне навантаження. Але знай основну роботу, взяло вiн МБООН. Якщо цi хлопцi нам живо натягнутi боки. Можеш ступати.
   Дiвчина-слiдчий почухала босою стопою, собi мускулисту кiсточку:
   -Я, то пiду, але, йдучи до вас, вже встиг ознайомитися з матерiалами цiєї справи, i маю свої мiркування.
   - Говори, але тiльки будь максимально стиснута! - нетерпляче брязнув Жан.
   Дiвчина бiльше схожа на дорогу повiю, нiж детектива з особливо важливих справ, почала говорити своїм спiвучим голоском:
   -Уважно вивчаючи справу, я подумки намагалася скласти психологiчний портрет злочинця. Це дуже зухвала людина авантюрного складу з елементами психопатiї. Список тих, хто в принципi мiг це зробити, дуже обмежений. Потрiбно мати свiй приватний зорелiт, канали збуту, бажано маскування для радарiв. Це може бути велика гангстерська органiзацiя, але нi хто з великих синдикатiв не став би так безглуздо засвiчувати себе. Нинiшнi мафiозi люди прагматичнi, для них головне прибутки, i грошi. З усiх можливих прецедентiв найбiльше на роль злочинця пiдходити сенаторша Ерабела Хуст. Вона авантюрист, гангстерша має зв'язки i головне лише така людина, як вона могла кинути нам такий зухвалий виклик. Вистрiлити свiтловою ракетою, привернути увагу до трупiв, такi панти її коронний стиль! - скоромовкою випалила сексапiльна блондинка.
  . РОЗДIЛ Љ 20.
  Дар'я продовжує працювати, незважаючи на мороз напередоднi зими. У нiч iз 8 Листопада їй дозволили у свято трохи довше поспати. I дiвчина увi снi побачила таке круте i неповторне;
  Герман Герiнг, лише через три хвилини дiзнався про загибель фюрера. Йому доповiв глава особистої охорони, тим бiльше, що рейхсмаршал, був офiцiйним наступником Гiтлера.
   Що можна сказати про нацi 2 людини в реальнiй iсторiї, якi залишилися в тiнi фюрера. Зазвичай Герiнг зображуються як недалекi i iдiотська, як нiби друга людина в Третьому рейху був просто свинею. Насправдi, Герiнг нi, чи не наркоман, не iдiот! Славна попка Першої свiтової вiйни, за походженням iз стародавнiх шляхетних, але збiднiлих сiм'ї (його дiд був заступником найбiльшого Bismarck), вдався зробити чарiвну кар'єру, а не тiльки в полiтицi. Володiючи серйознi органiзацiйнi навички, Герiнг став одним з лiдерiв окультного товариства Thule, який зробив зусилля, щоб привести до влади Гiтлера. Guerin нi великим оратором, але вiн мав велику комерцiйну здатнiсть. Почавши з малими, вiн швидко став багатим i пiд час Великої депресiї, став одним з головних фiнансистiв нацистської партiї. гiдностi Кабан не залишилися непомiченими, i, отримавши посаду рейхсканцлера для життя, Гiтлер призначив Герiнг свого наступника. У 1941 роцi це було оформлено спецiальним законом. Нацистськi два зробили багато для вiдродження нiмецької влади, не забуваючи при цьому себе. Герiнг незабаром став найбагатшою людиною в Третьому рейху, i один з найбiльших олiгархiв в свiтi! Навiть пiд час Нюрнберзького, Герiнг свiтилися розумом i чудово побудував свiй захист, що робить головний прокурор висмiював. Звичайно, дебiл не вдалося зiбрати такий колосальний капiтал. Здавалося, що майже всi мрiї збулися ... Але Гiтлер не прислухався до рейхсмаршалом i розв'язав вiйну проти майже всього свiту. Пiсля Сталiнграда, Герiнг був пригнiчений, але звiстка про смерть фюрера вiдродив Рейхсмаршал, як електричний шок робить жабу сiпання.
   Герiнг виразним голосом наказав своєму секретаревi:
   - Оголосити в Берлiнi стан облоги! I вiдповiдно до конституцiйної поправки проголосити мене фюрером нової Нiмеччини. Розiслати подiбний наказ усiм без винятку.
   Тим часом Шелленберг та Мюллер мчали до iмперської канцелярiї! Iшли найважливiшi, першi години змiни влади. Шелленберг шепнув у Мюллеру:
   - Треба спонукати Гiмлера, не зволiкати, а захопити владу, прикiнчивши Герiнга, Геббельса та Бормана.
   Мюллер заперечив:
   - Ось якраз для Третього Рейху, для нашої Батькiвщини: Герiнг куди бiльш прийнятна кандидатура, нiж Гiмлер.
   Шелленберг цмокнув губами:
   - Це ще чому!?
   Мюллер якось сумно посмiхнувся, пошкреб лисину:
   - Справа в тому, що для Заходу i особливо фiнансової елiти Герiнг найменш ворожа з усiх основних фiгур у Третьому Рейху. Вiн магнат i має близькi зв'язки iз багатьма олiгархами заходу. Чи не антисемiт, його перший заступник єврей. I як вiдомо Герiнг завжди виступав за тотальну вiйну проти комунiзму та Росiї, при цьому домiгшись миру з Британiєю та США. Наляканий перспективою приходу орд бiльшовизму до Європи, а перспективi й у Америку, Захiд охоче пiде свiт iз Нiмеччиною. А оскiльки повного нейтралiтету не буває, то нам активно допомагатиме. Натомiсть ми пообiцяємо США та Англiї землi в СРСР.
   Шелленберг кивнув.
   - Так! Це логiчно! З Гiмлером вони не зможуть сiсти за стiл переговорiв, так слово Гiмлер i кат: означає те саме!
   Мюллер грюкнув по склу:
   - Правильно! Бiльшiсть фiнансових магнатiв Заходу або євреї, або мають єврейське корiння, або залежать вiд євреїв. Поки що Третiй Рейх проводить антисемiтську полiтику миру iз Заходом не буде! Але якщо головних катiв прибрати, i формально скасувати всi обмеження для цiєї нацiї, то вiйна вiдразу ж припиниться. I тодi ми кинемо проти Росiї усi нашi сили!
   Шелленберг вигукнув:
   - Хайль Герiнг! Робимо ставку на борова! Я йому негайно зателефоную! Гiмлера треба звинуватити у вбивствi фюрера та неодмiнно розстрiляти!
   Мюллер потрiпав свого молодого колегу по щоцi:
   - Ти правильно мислиш! Сталiн це головний ворог та ворог назавжди! Iз ним неможливо домовиться! Комунiзм несе загрозу всiм багатiям свiту! Дзвони!
   Шелленберг, щось бурмотiв у трубку, а потiм як завищить:
   - Мене призначили на мiсце Гiмлера! Тепер я голова таємної полiцiї! Буде круте розбирання!
   Мюллер порадив:
   - Насамперед, прикiнчи Гiмлера та Кальєнбрунера! Подзвони Рейхсфюреру i прикинься другом, а потiм вiрнi нам есесiвцi його миттю прикiнчать!
   Шелленберг кивнув.
   - Недарма мене звуть молодий лисиця! Я обведу навколо пальця гадюку! Усi здригатимуться за мого iменi!
   Гiмлер людина дуже своєрiдна, жорстока i разом чутлива, з нестiйкою i ранимою психiкою. Зокрема боявся виду кровi та легко втрачав душевну рiвновагу. Люто ненавидiв гомосексуалiстiв, жорстоко караючи збоченцем, але тим не менше, дозволяв масажисту-чоловiковi щодня масувати своє дохле тiло. Жорстко переслiдував за пияцтво, але сам майже щогодини нюхав кокаїн. Попри зусилля Геббельса поширював працi про неповноцiннiсть слов'ян i кавказцiв. Саме його вiдомство придумало термiн: недолюдини. Ще, будучи кволим юнаком, завоював довiру Гiтлера вiдвертим пiдлабузником! У своєму кабiнетi повiсив дюжину портретiв фюрера i всiляко звеличував його, особливо в присутностi пiдлеглих. Свого часу iнсценував замах на Гiтлера, чим заслужив на пiдвищення. Всiляко зводив наклеп на Рема i врештi-решт спровокував його лiквiдацiю. Знаючи звiрину ненависть Гiтлера до євреїв, не забував, всiляко поливати цю нацiю брудом. Причому вигадав дуже екзотичнi лайки! Як ставився до фюрера насправдi? Спочатку це була сумiш обожнювання та заздрощiв, а пiсля катастрофи Сталiнграда Гiмлер капiтально пiдсiв на наркотики. Вiн вiдчував жах перед вiдплатою, ночами йому снилося Пекло i Сатана. Вiн молився дияволовi, сподiваючись, що той забезпечить йому комфортне iснування в Аду. Правда Бiблiя каже, що i Сатана i його ангели будуть пiсля другого пришестя Христа кинутi в озеро вогняне: де вони будуть мучитися день i нiч навiки вiкiв! Гiмлер з дитинства був дуже слабкий фiзично, його часто били i цькували в школi, тому головний кат Третього Рейху, який занапастив мiльйони в глибинi душi, був типовим чмо! Тому пiсля загибелi фюрера перебував у прострацiї, упускаючи дорогоцiнний годинник для захоплення влади. А сили в нього були... Тринадцять повнокровних дивiзiй СС( крiм iноземних), тиловi частини, охоронний полк фюрера, iншi сили... Тут можна було прикiнчити Герiнга, Бормана, Геббельса i стати повновладним диктатором. Але Гiмлер не лiдер за природою, вiн лише кривава шiстка.
   Кальтенбрунер найодiозiша фiгура в СС завжди п'яний, починаючи свiй день з пляшки шампанського i закiнчуючи величезною пляшкою коньяку. Вiн теж зволiкав нiчого не вирiшуючи. Шелленберг дiяв чiтко. Глава охоронного полку Гiтлера, отримав вiд наступника пiдвищення у званнi та орден Залiзний хрест iз золотим дубовим листям та дiамантами. Пiсля чого Гiмлера та Кальєнбрунера розстрiляли на мiсцi.
   Солдатам СС просто сказали:
   - Це вбивцi фюрера!
   Як це все швидко сталося, без боротьби, наче Гiмлер i не був головою таємної полiцiї. Бормана i Геббельса заарештували трохи пiзнiше. Герiнг не хотiв терпiти поруч iз собою конкуренцiю, тим бiльше, що Борман був вiдкритий ворог, а Геббельс надто вже одiозна в очах Заходу особистiсть... Немає влади треба рiшуче змiцнювати.
   У Геббельса пiд рушницею лише роти пропаганди, його швидко скрутили й поволоки до Герiнга, який уже зайняв крiсло правителя в iмперськiй канцелярiї.
   Свiжоспечений фюрер заявив:
   - Цей день 13 березня 1943 року буде днем найбiльшої трагедiї нiмецького народу! Але разом з тим вiн увiйде в iсторiю як початок величезного перелому! Тож оголошую в Нiмеччинi мiсяць жалоби.
   Шелленберг пiдказав:
   - Потрiбно також оприлюднити указ про вiдмiну всiх дискримiнацiйних обмежень для євреїв i звернутися до союзникiв, з пропозицiєю укласти перемир'я на сто днiв!
   Герiнг, пихкаючи, погодився:
   - Нехай буде так! Комунiстам вiйна - капiталiстам свiт! Усi багатi люди повиннi згуртуватися проти голоти!
   Геббельса та Бормана ввели до тронної зали. Шеф пропаганди шкутильгав, але намагався триматися прямо, а Борман, раз у раз кланявся i лебезив. Коли вони опинилися бiля пiднiжжя крiсла, де сидiв Герiнг, Борман впав на колiна i заволав:
   - Помилуй мене, о найбiльший з найбiльших фюрерiв! Ну, хочеш я тобi чоботи язиком вилижу!
   Геббельс коротко буркнув:
   - Я готовий прийняти смерть!
   Герiнг дiстав гаванську сигару i неквапливо закурив. По обидва боки вiд нього стояли Мюллер та Шелленберг. Борман на колiнах пiдповз до нового фюрера i одразу отримав чоботом у нiс:
   - Ти смердиш худобу! Загалом великi фюрери нiколи не милують! Але простим розстрiлом ви не обiйдетесь! Тому наказую! Прибити з-за руки i ноги на стовпi i залишити висiти на подвiр'ї iмперської канцелярiї доки не здохнуть!
   Шелленберг несмiливо заперечив:
   - А як Захiд подивиться на таку ось середньовiчну кару? Адже ми йдемо в сторони цивiлiзацiї.
   Герiнг крякнув:
   - Я думаю, що по Геббельсу та Борману не проллють багато слiз! Навiть навпаки побачать, що я саме той фюрер, що можу виставити надiйний заслiн проти бiльшовикiв. Тож на стовп їх! I дивiться, щоб не одразу здохли! А решту дрiбних спiльникiв пробачимо! Я добрий!
   Весь зал дружно гаркнув:
   - Слава великому фюреру!
   Герiнг вишкiрився:
   - Фюрер задоволений!
   Геббельса та Бормана пiдхопивши, потягли iз зали у двiр. Герiнг демонстративно позiхнув:
   - Ну, що головне зроблено! Залишились деталi. Потрiбно переконати Захiд у нашiй лояльностi! Тож, використовуючи право делеговане парламентом, я даю свободу та рiвнi права євреям! Що ще?
   Мюллер шепнув на вухо:
   - Це головне! Але треба термiново вiдправити посланця, щоб вiн зустрiвся з членами клубу: найвпливовiших i найбагатших людей свiту!
   Герiнг почухав верхiвку i вiдповiв:
   - Ось їм i будеш ти Мюллер. Саме найкращий посол. Вилiтаєш негайно, на вiйнi дорога кожна хвилина!
   Мюллер кивнув:
   - Буде виконано!
   Герiнг заявив:
   - А поки що нехай Майнштейн веде наступ проти росiян в Українi. Ми ж намагатимемося сформувати новi дивiзiї. Для початку викличемо Шерпа i вiддамо йому новi розпорядження.
   Шелленберг вклонився:
   - Пора зробити тотальну вiйну по-справжньому тотальною!
   На Канарськi острови Мюллер прибули вночi. Там на нього вже чекали представники найбiльших фiнансових кланiв. Пiсля кiлькох чергових фраз колишнiй шеф гестапо приступив до справи:
   - По-перше, необхiдно укласти перемир'я i розпочати мирнi переговори! Це перше! Друге розморозити економiчнi вiдносини мiж капiталiстичними країнами.
   Пол Маршалл як завжди в малинному пiджачку i сигарою в зубах вiдповiв:
   - Що ж ми, те саме цього й хочемо! Першi кроки Германа Герiнга обнадiюють! Акцiї всiх компанiй рiзко пiшли вгору! Хочете перемир'я?
   Мюллер кивнув:
   - Для початку так!
   Iнший олiгарх уже у бiлому костюмi вставив:
   - Це реально! Думаю, Черчiлль погодиться! Тим бiльше, ми знаємо, чим на нього тиснути! Та й нiхто приходу бiльшовизму до Європи не хоче.
   Мюллер помiтив:
   - СРСР за найкоротший термiн створив наймогутнiшу вiйськову iндустрiю. Були збудованi, причому без захiдних iнвестицiй тисячi заводiв та фабрик. Навiть зараз не дивлячись на величезнi втрати в територiї та промисловому потенцiалi СРСР випускає за мiсяць пiвтори тисячi танкiв.
   Маршалл перебив:
   - Чи не точнi у вас вiдомостi! Насправдi близько двох тисяч, причому останнiм часом дедалi бiльше Т-34. Замiсть легень Т-60. А у випуску лiтакiв СРСР може найближчими мiсяцями дiйти до трьох тисяч.
   Мюллер свиснув:
   - Ого! Тож якщо росiяни зараз такi сильнi, що буде пiсля того, як бiльшовизм пiдкорить Європи та Китай. Тодi вони весь свiт задавлять!
   Маршалл кивнув i став накладати у тарiлку м'ясний салат.
   - Саме це й турбує Черчiлля, а також iнших впливових полiтикiв Заходу. Нiмеччина пiд Росiєю набагато гiрша, нiж Росiя пiд Нiмеччиною! Адже фашизм не заперечує право багатих збагачуватися, навiть для Гiтлера приватна власнiсть була священною коровою, якої не смiв, торкнутися ножа! Хоча для євреїв це вусата мерзота зробила виняток.
   Мюллер, обережно вiдкусивши скибку нашпигованої ананасами крокодилячої ковбаси, погодився:
   - Гiтлер був прихильником недоторканностi приватної власностi, а Герiнг ще бiльшою мiрою. Ви всi його добре знаєте! I звичайно з антисемiтизмом покiнчено раз i назавжди! Ми забезпечимо можливiсть вкладати свої капiтали на всiх територiях, звiльнених вiд бiльшовикiв!
   Маршалл запропонував:
   - Конкретне розмежування сфер впливу вiдбудеться у процесi переговорiв. Ну, а поки що ви хочете перепочинку!
   Мюллер вигукнув:
   - А хiба не варварство руйнуватиме заводи, побудованi братами капiталiстами, особливо, якщо врахувати, скiльки в них вкладено i ваших капiталiв. Та й мирне населення Нiмеччини нi в чому не винне!
   Капiталiст у бiлому запропонував:
   - Давайте допоможемо нiмцям вiдбудувати те, що зруйновано. Це буде сильний перебiг. Взагалi бомбити слiд радянськi заводи та фабрики, де немає справжнього господаря та дiлової людини. Росiяни отримує дiряве небо!
   Маршал помiтив:
   - Тут ще будуть проблеми з громадською думкою у Британiї та США. Ну якщо Америка вiд Нiмецьких бомбардувань не постраждала, i тут простiше англiйцi...
   Мюллер, хвилюючись, зiгнув у кулаку срiбну вилку:
   -Реальна влада у ваших країнах належить олiгархам! Адже вибори не бiльш нiж маскарад, який виражає лише конкуренцiю мiж елiтами. Крiм того, ви вже з лишком помстилися нам за нашi бомбардування i тепер ми в розрахунку. Ну а пропаганда все роз'яснить!
   Маршалл погодився:
   - Звичайно! Змiна лiдера в Нiмеччинi - це добрий спосiб обдурити народ, але Герiнг... Все-таки голова вiйськово-повiтряних сил Третього Рейху та англiйцi мають до нього рахунок!
   Мюллер почав швидко пояснювати:
   - Герiнг насамперед солдатiв i бачить Бог проти вiйни на Заходi! Ну у Британiї бачать рiзницю мiж воїном та катом. Так що ви я думаю, натовпу пояснiть. Крiм того, що може зробити британський народ? Проголосувати за лейбористiв, але ж у цьому випадку влада фiнансової олiгархiї не ослабне, нi на мить. Яка б партiя не прийшла б владi, ви завжди бiля трона. Адже така система передавати крiсла в сенатi з рук в руки!
   Представники олiгархiї дружно погодилися:
   - Iнтереси свiтового капiталу вищi за емоцiї, а Сталiн i комунiзм головна загроза засадам влади багатiїв! Тож можеш вважати, що перемир'я вже укладено! Реальна влада - влада грошей дає добро!
   Мюллер iз цiлком щирою сердечнiстю потиснув представникам олiгархiв (не всякий мiльярдер ризикне, прибувати в такiй небезпечнiй близькостi вiд зони вiйськових дiй).
   Пiсля чого шеф гестапо, перекинувши в себе вмiст келиха з шампанським, i явно осмiлiвши, запитав:
   - Це звичайно добре, але росiйський ведмiдь сильний i бiльшовизм зробив його ще лютiшим! Якщо поради здатнi випускати озброєння в таких великих обсягах, нам мало вашого нейтралiтету. Потрiбна i економiчна допомога, i бажано пряма вiйськова iнтервенцiя! У росiян надто велика перевага в людських ресурсах!
   Маршалл, мабуть, був найбiльш обiзнаним i заперечив у дуже ввiчливiй формi:
   - Мушу сказати, що вашi експерти все розраховують не найкращим чином. Формально в Росiї до вашого вторгнення.
   Мюллер хрипiв, перебив:
   - Превентивної вiйни!
   Маршалл розумiючи кивнув:
   - Та хай навiть превентивної! Природно бiльшовизму властива експансiя. Вони мрiють про створення всесвiтньої iмперiї порад. Навiть у конституцiї СРСР 1922 написано, радянський союз буде розширюватися, поки до нього не увiйде остання республiка Землi. - Маршалл перевiв дух i витер пiт iз високого чола. - Але формально в Росiї було населення 194 мiльйони. Але цi данi заниженi, тому результати перепису населення 1937 року були оголошенi шкiдницькими, i їх результат був збiльшений як мiнiмум на шiсть мiльйонiв. Тож фактично не бiльше 185 мiльйонiв. А з урахуванням територiальних втрат та величезних втрат радянської армiї, реально в СРСР сьогоднi не бiльше 125-130 мiльйонiв населення. Тож з урахуванням союзникiв у вас навiть перевага у людських ресурсах! Тож можете впоратися iз СРСР самi, навiть без наших дивiзiй.
   Мюллер iз сумом у голосi, вiн чимось нагадував безпритульного дворнягу з розумним виглядом, зауважив:
   - Це начебто i правильно, але у росiян до верстата ставлять i жiнок, i пiдростiв, та пiдгортають поради всi ресурси. А щодо кiлькостi реальних сил, то по-перше, з окупованих територiй частина населення примудрилася втекти, а по-друге, проклятi партизани, раз у раз завдають ударiв. Вони великi нашi сили сковують.
   Маршалл iз найдружнiшим виглядом, запропонував Мюллеру:
   - Цигарки не хочеш!
   Мюллер, немов плавець, замахав руками:
   - Нi, мене вiд тютюну каламутить! Це така неймовiрна гидота, що краще випити лiтр горiлки змiшаної з коньяком!
   - Ну гаразд бережи здоров'я! - Маршалл почав випускати кiльця диму. Сигара була розмiрами з нiжку стiльця, у позолоченому паперi. - Використовуйте полiцаїв та Хiвi, а також вiйська сателiтiв. Зброєю ми вам, звичайно, допомагатимемо, як i сировиною. Населення Нiмеччини, мiльйонiв вiсiмдесят плюс Австрiя, Судети, нiмецькi дiаспори в рiзних країнах. Не менше ста мiльйонiв одних арiйцiв. Ну, а сателiти та пiдкоренi країни? Можна також створити польськi дивiзiї. Немає орди бiльшовикiв зовсiм не такi вже й незлiченнi. Одна ваша Iталiя - це сорок вiсiм мiльйонiв крiм колонiй. Отже, чисельна перевага залежить вiд вашого особистого вмiння. Ми зробимо все, щоб прискорити перемогу над бiльшовиками.
   Мюллер вiдчував звiрячий голод (мабуть вiд хвилювання) i взявся за страви. Вiн звичайно не бiдняк, але навiть на шефа гестапо справили враження, наприклад блюдо з жирафу та двадцяти рiдкiсних фруктiв у гарнiрi. А заварний хобот слона уперемiш зi щупальцями кальмара та фаршированими тушками скату, помiдорно-шоколадним соусом. Взагалi чарiвнiсть! Декiлька хвилин вiн мовчав, енергiйно працюючи щелепами, наситившись, поблажливо помiтив:
   - Нам би ще Японiю у вiйнi проти СРСР пiдключити... Тодi вже напевно задавили б росiян!
   Маршалл, удавано сльозячи, i жуючи фiле смаженої газелi, просоченої соком персикiв i апельсинiв, зiтхнув:
   - З Японiєю складнiше! Країна вранiшнього сонця дала Америцi ляпас... А ми Янки гордi, крiм того вузькоокi надто багато нахопили землi.
   Мюллер потер вказiвним пальцем лик Пресвятої дiви Марiї на золотiй вилцi, погодився:
   - Та вмовити Японiю, вiддати завойовану територiю буде не просто, але... Ви ж американцi народ практичний, адже вiрно?
   - Так правильно!
   - I правлять у США теж найбагатшi з найбагатших! Та ось Китай цiлком може стати бiльшовицьким. I це проти ваших iнтересiв. - Мюллер обвiв бiзнесменiв вiдчайдушним поглядом. - А так ви отримаєте i Китай, i СРСР. Росiяни дуже сильнi, щоб їх можна було б перемогти без Японiї. А iмператор, можливо, погодиться розмiняти Тихий океан на Сибiр. Та ще й Ямамото противник вiйни зi США. Так що!
   Маршалл перебив Мюллера бавовною в долонi в лоб. Iншi олiгархи вишкiрили пащi, але в очах веселощi:
   - Ми тебе зрозумiли! Подумаємо над цим! А поки що можеш iти спати! Завтра о дванадцятiй годинi дня дiзнаєшся, чи увiнчалися твої зусилля успiхом. Та й нам потрiбний вiдпочинок.
   Мюллер вклонився якнайнижче, мало не торкнувшись лобом статi, представники свiтової олiгархiї, криво посмiхнулися:
   - Я не гордий! Звичайно, шаную ваш час.
   Колишнiй шеф гестапо пiшов англiйською, навiть не попрощавшись, спати йому хотiлося страшно, вже третю добу на ногах. Йому надали президентський номер, з лiжком, що розмiрами нагадує футбольне поле та в оточеннi, рослин з усього свiту.
   А що промiжної мети досягнуто або майже досягнуто, хрестовий похiд проти комунiзму реальнiсть. Причому всi багатi єдинi у боротьбi з бiльшовизмом! I це головне! А що росiяни? Вони непогано билися, але лише 1941 року втратили чотири мiльйони полоненими! Не така вже й крута нацiя. У 1915 року росiйських били, не зважаючи на їхню перевагу в кiлькостi. Царська Росiя за населенням у три з лишком рази перевершувала Нiмеччину, адже нiмцi воювали на два фронти. Якби не втручання США, то, можливо, i перемогли. У всякому разi, росiяни на чолi з Ленiним пiдписали принизливий свiт. Вiддали i Бiлорусь, i Прибалтику, i Україну заплативши величезну контрибуцiю. Згодом, щоправда, бiльшу частину земель зумiли повернути. Щоправда, Польща червоним не скорилася... У 1939 роцi з цим потворним дiтищем Версаля було покiнчено... Мюллер ще раз позiхнув i вiдключився...
   Сновидiння шефа гестапо нiкому не цiкавi, хоча спочивав вiн досить довго.
   Прем'єр-мiнiстр Черчiль надiлений законом надзвичайними повноваженнями уважно слухав доповiдь. Високий, широкоплечий, повний, але мiцний з обличчям добродушного бульдога глава найбiльшої за населенням i територiєю держави свiту розкурюючи трубку, обмiрковував ситуацiю, що змiнилася. Нiмеччина для Британiї, звiсно, геополiтичний конкурент. Причому досить серйозний, як i Францiя, i навiть США. Але це лише конкурент, а Радянський Союз - справжнiй i непримиренний iдеологiчний ворог! Сам комунiстичний устрiй заперечує найвищу цiннiсть буржуазного свiту - приватну власнiсть. Крiм того, навiть перемiгши Францiю, фашисти не позбавили фiнансових магнатiв (крiм звичайно ж євреїв i з чого Гiтлера на них так заклинило!), збагачуватися i бути господарями. Навiть стало краще, коли гiтлерiвцi розiгнали робiтничi профспiлки та дозволили збiльшувати тривалiсть трудового дня до 16 години на добу!
   Гiтлера Черчiлль у глибинi душi поважав, але не любив, вважаючи вискочкою та селищем. А ось Герiнг, з аристократичної сiм'ї куди бiльш прийнятний партнер. Особливо пiсля того, як першим указом скасував дискримiнацiю євреїв! Та з боровом можна мати справу! Тим бiльше, що Герiнг на вiдмiну вiд Гiтлера i коньяк п'є, i вишуканий гурман, i до жiночої статi не байдужий. I ще мiж ними є подiбнiсть - любов дорога до гаванських сигар. Теж плюс.
   Тепер головне, оголосити перемир'я одразу чи поторгуватися! Вести подальшу вiйну з Нiмеччиною, це означає допомагати порадам. А якщо червонi прийдуть до Європи, то всi багатi люди будуть або розстрiлянi, або в табори на вимирання... Звичайно, не можна допустити поразки Третього Рейху... Сталiна добити, але при цьому й свою вигоду не прогаяти.
   Мiльярдер Адам Смiт був першим, кого ухвалив прем'єр-мiнiстр Британiї. Розмова торкнулася змiн у Нiмеччинi. Адам, попиваючи з фамiльного королiвського фужера кави, одразу ж узяв бика за роги:
   - Червонi поради надто сильнi! Їхня командна система дуже ефективна в умовах воєнного часу! Дiловi кола всього цивiлiзованого свiту боятися, що пiсля Сталiнграда Третiй Рейх не зможе вирушити. У цiй смертельнiй сутичцi з бiльшовизмом Нiмеччини та їй союзникам дорогий кожен солдат! А битва в Африцi вiдволiкають величезнi сили, особливо авiацiї та флоту вiд схiдного театру бойових дiй. Тож рiшення потрiбно приймати негайно!
   Черчiль приблизно хвилину iншу мовчав, не поспiшаючи курив. Вiн не терпiв метушливостi i любив повторювати: не можна здолати прiрву в два прийоми! Звичайно, вiйна коштує дорого i погано капiталiстичним iмперiям винищувати один одного для бiльшовизму. Взагалi Росiя - давнiй суперник Британiї, її найнебезпечнiший геополiтичний конкурент. Ще Iван Грозний планував похiд до Iндiйського океану, а Петро Перший воював з Iраном та Туреччиною. Потiм за Миколи Першого справа дiйшла прямого вiйськового конфлiкту. Британiя начебто виграла Кримську вiйну, але заплатила за цю вiкторiю бiльшою кров'ю, нiж обiйшлися всi вiйни з Наполеоном! I навiть Крим не був захоплений цiлком. Потiм зiткнення в Афганiстанi за Олександра Третього та активна пiдтримка Англiєю вузькооких пiд час росiйсько-японської вiйни.
   Потiм Росiя хiба що стала союзником, але з Нiмеччиною велися таємнi переговори, по дiлу великого росiйського пирога. Пiсля революцiї країни Антанти спочатку допомагали бiлогвардiйцям, але потiм фiнансова елiта охолонула Колчаку та їм подiбним. Однiєю з причин став затятий антисемiтизм бiлогвардiйцiв i той факт, що бiльшiсть народiв колишньої Росiйської iмперiї пiшли за бiльшовиками. Та й свiтовi, фiнансовi кола розраховували, що смертельно хворого Ленiна замiнить його права рука Троцький iз союзу, iз Зiнов'євим та Кам'яним, пiсля чого старi порядки будуть вiдновленi! Троцький чистокровний єврей з багатої сiм'ї, з замашками пана, найменше був схожий на бiльшовика i породжував надiї, у свiтової олiгархiї на тотальне поневолення росiйських та iнших народiв. Але перемiг Сталiн, який звернув НЕП, остаточно покiнчив iз приватною власнiстю, провiв колективiзацiю та влаштував тотальнi чистки в апаратi. СРСР дуже швидко збiльшував вiйськовий потенцiал, а темпи економiчного були рекорднi, ранiше не баченi. I це всiх лякало! Тож Гiтлеру i допомогли вiдновити вiйськову машину Нiмеччини. Йому дозволили запровадити загальний вiйськовий обов'язок, повернути контроль на демiлiтаризованою зоною в басейнi Рейну i навiть приєднати Австрiю. А що аншлюс та референдум: все легально з погляду мiжнародного права. Потiм i Чехословаччину вiддали... Все було обставлено чин чином. Старий прем'єр сам написав Гiтлеру листа взяти Чехiю пiд "заступництво". Чехословаччину роздiлили... Було пiдготовлено план коалiцiйної вiйни проти СРСР. Зi сходу удар Японiї, з пiвдня Туреччини та Iталiї, iз заходу Нiмеччина, Румунiя, Польща, Угорщина, Iспанiя, Фiнляндiя та iншi за пiдтримки Британiї, Францiї та США.
   На жаль, Гiтлер виявився недоумком влаштувавши "Нiч кришталевих ножiв", перебивши багато багатих євреїв. Польща, де євреїв бiльше двох мiльйонiв, i вони контролюють майже дев'яносто вiдсоткiв капiталiв обурилася i союз виявився зiрваним! Так i розпочалася друга свiтова вiйна! Ну, що тепер свiтова "закулiса" може бути задоволена, бiснуватий фюрер мертвий, як i його спiльники! Тепер можна покiнчити i з бiльшовизмом та ненависною Росiєю!
   Черчiлль промовив своїм низьким, хрипким басом:
   - Оголошую перемир'я на сто днiв, i розпочинаємо переговори! Негайно розiслати наказ по вiйську. - I повернувся до американського генерала Патона. - Америка в курсi?
   Патон гаркнув:
   - Без Англiї США не воюватимуть! Нашi вiйська вже розпочали розлучення з нiмецькими ордами.
   Черчiлль усмiхнувся, так привiтно, наче бульдог побачив жирну кiстку:
   - Ну i вiдмiнно! Що ще?
   Секретар несмiливо прошепотiв:
   - Вам дзвонить Сталiн, хоче термiново переговорити!
   Черчiлль скривився, наче у нього захворiв зуб:
   - Скажи йому, що в мене термiнова нарада i ранiше завтрашнього ранку, про розмову не може бути й мови!
   Секретар кивнув:
   - Я так зроблю! Ще Муссолiнi надiслав телеграму. Вiн просить миру!
   Черчiлль замiсть вiдповiдi, взяв зi столика пляшку з шампанським i продемонструвавши силу вирвав зубами пробку i присмоктався до пляшки. Випив бiльше половини i крякнув:
   - Все-таки Бог є, i вiн урятував нас вiд Гiтлера. А Сталiна ми позбудемося самi!
   Шампанське стiкало жирним пiдборiддям прем'єр-мiнiстра. Черчiлль струснув головою i наказав:
   - З нагоди перемир'я влаштувати свято! Ми виграли вiйну i всi повиннi радiти! - I хитро примружився. - Окрiм росiян! Їм якраз скоро буде не до смiху!
   Патон посмiхнувся:
   - Лiквiдацiя Гiтлера викликала трiумфування в СРСР, зараз у Москвi проходить парад i навiть знаряддя стрiляють у повiтря!
   Черчiлль промовив фiлософськи:
   - Єдиний похорон iз салютом, це похорон вiйни!
  . РОЗДIЛ Љ 21.
  Олександр Рибаченко поки що нiчого у своєму життi не змiнював. На свято 8 листопада хлопчики знову вiдзначилися набiгом. Собаки були загнанi в будки за допомогою ультразвуку, що випустила пристрiй розмiрами iз сiрникової коробки.
  I вiдважна команда хлопчакiв взяла та проникла у багату хату. I чого тiльки хлопчики та дiвчатка звiдти не винесли.
  I дорогi костюми, i коштовностi, i золотi зливки та валюту.
  I також ще багато iншого.
  Олександр Рибаченко також змiг забрати ще дещо iз цiнних документiв.
  Потiм їх передали партизанам.
  Потiм босоногий хлопчик накидав щось цiкаве у свiй спiльний зошит, i це було супер.
   Росiя найбiльша з країн,
   Всесвiт, нехай буде пiд тобою!
   Але ось пронiсся смертi ураган,
   Що сталося з Батькiвщиною моєю святою?!
  
   Як же це сталося? Чому не стало Батькiвщини - Великої Росiї? Ми здавались собi могутнiми, майже богами, вибачте за тягар подiбного порiвняння. Сiм найбiльших галактик майже повнiстю були у нашiй владi. Титанiчна зброя, здатна наче дихання пекла анiгiлювати свiти, стрiмкiсть зорельотiв, вiдкриття гiперплазми, мульти-векторних вимiрювань, рiзновидiв кiнепростору, магоядерної зброї... Нам намагалися протистояти: гордовита iмперiя Дежера, Алмазне сузiр'я Алмазне сузiр'я, найдавнiша iмперiя з трьома мiльйонами рокiв iсторiї, тотальна космiчна вiйна тривала кiлька десятилiть, i лише вiдкриття напiвпросторового поля, що знешкодило грiзнi термокварковi та гравiо-термокварковi ракети, допомогло здобути перемогу. Жахливi конфлiкти, аж нiяк не такi чудовi у своєму романтизмi та яскравих барвах битв, як у блокбастерах двадцять першого столiття. Сузiр'я, багато тисяч планет зазнавали спустошливих ударiв.
   Створювалися новi засоби анiгiляцiї, бiокiбернетичнi вiруси, спрямованої дiї, гiперрадiацiя, бойова зброя, що працює на простiй водi та багато iншого. Зачищалися сотнi тисяч планет, на фотони i нано-частинки розпорошувалися могутнi ескадри iномiрян, окремi зорельоти яких могли розмiрами зiйти за земний Мiсяць. Часом було жорстоко, цивiлiзацiї несамовито огризалися, Росiя мiльйонами втрачала своїх синiв, цiлi свiти гинули, переносячи найжорстокiшi вiдповiдi. Але людство було сильнiшим. Наука все розвивалася, багато планет стали полiгонами експериментiв. Так була створена термопреонова бомба, чию появу передбачив великий письменник-фантаст Рибаченко. Людей стали вирощувати у спецiальних iнкубаторах, кожен хлопчик та дiвчинка з дитинства виховувалися у казармi, освоюючи вiйськове мистецтво. Iмперiя стала непереможною, її космiчний флот став найчисельнiшим i найсучаснiшим. Безлiч рас, усвiдомивши це, билися на нашому боцi. Але з'явилися тi, хто скомандував - фiнiш! Самоназви цiєї раси було загадкою, як виглядає цей вид у природних умовах теж. Назвали їх Олiмпiйцями, так ця надцивiлiзацiя мала могутнiсть Великого Бога-Творця. Олiмпiйцi граючи, повелiвали Простором i Часом, вони незмiрно перевершували нас. Тiльки ми не зрозумiли. Щось крутiше Великої Росiї? Це ж нереально... Для цивiлiзацiї минулої тривалої дороги, країни вся iсторiя якої суцiльнi вiйни, i яка навiть зазнавши поразки - завжди брала реванш.
   Вийшло антиквазарно! Олiмпiйцi жорстко аргументували свою матерiальнiсть та могутнiсть. Найстрашнiше - вони навiть не напружувалися. Але було ще те, що давало хоч якiсь проблиски надiї - ВОНИ РЕАЛЬНО ЗПУГАЛИСЯ РОСIЇ! Панiчно, тваринним страхом. Тут не було такого, типово для старцiв поблажливостi, мовляв, копошаться там дiтлахи у своїй пiсочницi нехай навiть розмiром у десятки i сотнi тисяч парсек - ну i нехай нянькаються! А якщо починають докучати дорослим - по соплях! Нi, вони, схоже, цiлком адекватно уявляли, якою приголомшливою мiццю може в перспективi стати могутня росiйська iмперiя! Ми були сильнi, i ставали сильнiшими! За що отримали сповна, спостерiгаючи, як Велика Росiя...
   Я була шизоїдною чорнодиркою, антимозком! Найгiрше те, що сама нiзащо не можу вибачити себе. Можна уникнути псiв Захiдної конфедерацiї (що складається з колишнiх вихiдцiв США та Європи, що раптом згадали про демократiю, вийшовши зi складу Великої Росiї), можна набити шишку Нью-Мiссiсiпi або Квазар-Вашингтону, столицям нової держави. Але не втекти вiд себе. На менi - незбагненно жахлива кров, втраченi особи трильйонiв людей та iногалактiв. Кожен iз них жив, вiрив у щось, любив, ненавидiв... Усi вони пiдтримували нас i нашу вiру. Любили та шанували; колишнього командувача, Олександра Солдатова, i мене воїнку Олену Соколовську. Земляни вважали апарати Змiнного Часу, здатнi цiлi сузiр'я або галактики перемiщати в незбагненне минуле i далеке майбутнє особистим викликом. Прибульцi казна, звiдки взялися встановили їх, не питаючи дозволу. I змiнювали конфiгурацiю всесвiту, її закони, як ультраквазiбоги, на власний розсуд. Не опускаючись до немовлят... Ну i нахаби, фраєри мегакосмiчного масштабу!
   Дiвчина брела вулицями Зевса. У цьому свiтi лiтати неймовiрно важче, i багатоцiльова зброя, рiзнi гiперплазмовi технологiї або не дiють, або функцiонують з перебоями. Терзали, душили думки про минуле. Звiстка про загибель Сонячної системи вразила Iмперiю. Як i про зникнення незлiченного флоту. Якби натовпи людей, що раптом втратили могутнiсть, i iногалактiв, через якi проштовхувалася, знали б, хто я - розiп'яли б на флагштоку представництва.
   Але вони не могли здогадатися, адже думка, що гарненька зухвало нафарбована повiя i верховний головнокомандувач трильйонами добiрних бiйцiв одна особистiсть - iдiотська до абсолютної крайностi - дурiсть!
   Дiвоче обличчя розмальоване, змiнене косметикою, могутнє тiло, стало ще сексуальнiшим за цикли поневiрянь серед галактик. Олiмпiйцi не анiгiлювали людство повнiстю, але радикально змiнили владу. Великої Росiї бiльше немає, iснують лише уламки iмперiї. Зникла i друга столиця в центрi галактики, залишилися лише помолодiлi ультрафiолетовi зiрки, бiльшiсть з яких набула форми гiбриду квiтiв i невiдомих звiрят. На зразок полуничної бiлки, ананасової щуки, грибного тушканчика та iнших безглуздостей! Гiбрид шимпанзе та кульбаби - замiсть звичайної кулястої форми. Якi немислимi закони фiзики для цього потрiбно порушити? Могутнiсть олiмпiйцiв немов i не знає меж! Що зi свiтами? Планети пiшли в минуле - ставши чимось настiльки сюрреалiстичним, що Пiкассо i Сальвадор Дали вдавитися вiд заздрощiв! Навiть на цьому тлi особистi проблеми несуттєвi, як гра немовляти з сiрниками, пiд час вибуху водневої бомби! У конфедеральних спецслужб був об'ємний список моїх сподвижникiв - вiн рiдшав майже щотижня, у мiру затримання злочинцiв. Бiльшiсть пiшли з життя самi, оскiльки страта у разi затримання була надзвичайно жахливою. Їх кидали у прозорiй капсулi на глюконно-нейтроннi зiрки. Тiла пробивало випромiнювання, яке не вбивало вiдразу, а завдавало жахливого, нi з чим незрiвнянного болю. Хаотичнi нейтрони, що перемiщують, терзали нервовi закiнчення, i викликали жахливi бреднi в мозку. З пiдсвiдомостi спливали всi негативнi емоцiї i комплекси, що накопичилися. Здавалося ось серце повнiстю зачерствiло, обмерзло вiд неймовiрних гiр, нестерпного ката - совiстi, а нi, подивишся, i виступить сльоза...
   Деякi вiддавали перевагу партизанськiй вiйнi. Мрiяли вiдновити iмперiю та врiзати олiмпiйцям! Дитина, що стискає кулачки i загрожує торнадо, що зiм'яв будинок i вбив батькiв. Фантастика, але настав час i люди стали керувати погодою i справлятися з торнадо легше, нiж з кермом велосипеда! Пам'ятаю Пересадочну Dos-369, замкнутий субпросторовий свiт, металеву шкаралупу зi стикувальними портами та ремонтними доками. Уламок цивiлiзацiї серед холоду та зоряних вогнiв. А ще - безлiч уламкiв вiд корабля, захоплений багатий вантаж, видобуток пiратiв, потiм бiй i руйнування всього свiту, для його обстрiлу ескадра застосувавши термо-преонову (у мiльярди разiв потужнiшу водневу ракету). Моторошна катастрофа. Планета розсипалася на трильйони вогняних перлин, рiдкi уламки, розпорошеного ядра, якi через кiлька годин почорнiли, ставши справжнiм попелом поваленого свiту!
   Оленi до чорної дiри, до вакууму, що смiється, що список очолює її iм'я. Хто по-справжньому неповторно дорiг - Олександр абсолютно анiгiльований, його ультра-дредноут краплеподiбний гiгант, дiаметром в 1800 кiлометрiв, потрапив у хвилю i помчав у неiснування минулого. I атацi хроностанцiї олiмпiйцiв приймали величезнi сили. Але що вiдбувається з найбiльшим зорельотом, коли вiн потрапляє у власне минуле. Розпадається на тi елементи, з яких було створено. Люди миттєво зменшившись до вiку немовляти, розмiру зародка - зникають. Перед натиском часу безсилий будь-який захист. I чому я вцiлiла в цьому пеклi, дуже навiть може через внутрiшнiй садизм олiмпiйцiв. Як свого часу Єгова, замiсть того, щоб убити Каїна, прирiк його на муки, а потiм буквально замочив потомство всесвiтнiм потопом. Я страждаю не так фiзично, у людини, народженої в казармi бiль цiлком природний супутник, але що страшнiше, духовно. Людина - дурна баба, що звалила на себе весь тягар вiдповiдальностi - немов всесвiт повис на багатостраждальних, жiночих плачу.
   Натовп зробила дiвчину на площi. Було звернуто увагу на величезний голографiчного проекцiї, чотиристороннiй блискучих мега-площинi. Вiдкритi, державне телебачення показало ще одне масове вбивство - обтiчне, каплевидная, прозора капсулу в слiпучому червоному тлi. Остаточний полiт Маргарити Железовскiй, координатор росiйського iмперського винищувача. Вакуумна! Воно повинно бути силове поле, голий, м'язистий, незважаючи на страждання (жiнка, безсумнiвно, катують), як i ранiше вiдмiнно. У мережi, пружна блискучi поту шкiра зламана, рванi слiди вiд дотику потужних розрядiв gipertoka ( в вiдмiну вiд звичайного електрики в gipertok використовується менше з великими частками iмпульсу , здатними рухатися зi швидкiстю у багато разiв вище , нiж свiтло в бiльшiй кiлькостi вимiрiв. Природно виконати вище вiдношення корисної роботи!). Тут кинули в капсулу, яка буде лiтати на орбiтi деструктивною. Agony останнi кiлька тижнiв, бiль в тисячу разiв сильнiше, нiж вiд спалювання на багаттi. Чи не покритий садизм - Technotronic фашисти, задоволення тваринних iнстинктiв, i за яким правом !? Захiдна Конфедерацiя - чужий горде росiйське освiту, свого роду сепаратисти з народу з давнiх часiв, щоб протистояти Росiї. I тепер цей павук помста, бажаючи запобiгти вiдродження iмперiї, багато людей хочуть, щоб вiдновити Велику росiйськi, i, отже, хижа Клiка олiгархiв хоче випалити цю iдею в зародку. Нова буржуазiя вже давно хотiла отримати реальну владу i полiтичну свободу, щоб впливати на процеси, що вiдбуваються в країнi. Не всi щасливi бараки полiтичного порядку. Нехай дiвчина винна перед людством, хоча, можливо звинуватити мураха, вiн не зрушив гори? Але вiн має право судити лише Велику Росiйську Iмперiю, систему знищує харчування загинули в час викривлення Верховного координатора iмператора. Чи не спадковий монарх, i Супермен пройшли багаторiвневу систему вiдбору, обрану з десяти тисяч. Щороку десять тисяч найбiльш генетично обдарованi дiти: хлопчики i дiвчатка вибирають так, щоб навчити мистецтву управлiння. Потiм, за допомогою спецiального розробленого наймудрiших програм i людей, обраних головою вiдбору вiдбувається. Багаторiвневий i п'яти рокiв два рази на рiк, в п'ять три рази, i пiсля того, як п'ятнадцять: чотири рази на рiк, щоб визначити координатор-кандидатiв iмператорiв. У вiцi тридцяти п'яти рокiв, вiн або вона займає мiсце i правил рiвно двадцять п'ять рокiв, передавши кермо влади iншого лiдера. Це забезпечує спадкоємнiсть влади, вiдсутнiсть застою, оборот елiт. Колишнiй координатор iмператор автоматично отримає звання радника i може займати iншi високi пости в iмперiї. Занадто довго правити розбещує, перетворюючи його в деспота. Сама Олена була серед desyatitysyachnik, вона стала першою за кiлькiстю м'ячiв, але тiльки що народився не в той час i не ставши головою. Вона зробила стрiмку кар'єру, пройшовши через безлiч боїв. I я знав, що щось вони не знають iншi. А саме, є шанс пiдняти з попелу i Росiї повернути ранiше втратили, i навiть воскрешати мертвих. Так Олена не працює, а намагалася знайти ключ до вiдродження! Чи не втечу, але пошук! Як детектив шукає вiдбиток, слiд в останнiй iнстанцiї!
   Долинали звуки музики - демонiчної, агресивної, наполегливої. Розкотисто гримiв орган, йому вторила гердiдас - сумiш контрабасу та волинки з електронним посиленням. Дiвчина була рада вiдволiктися, чути крики i стогiн голою, жорстоко терзає подруги, що летить до зiрки мук вище всiх сил. Садистська голограма залишилася ззаду i дiвчина почала проштовхуватися крiзь людське та iногалактичне скупчення. Частина публiки втiм, волiло лiтати, хоча в цьому свiтi, може, найдосконалiша технiка вiдмовити в будь-який момент. Втiм, гравiомобiлi були забезпеченi гравiопросторовими амортизаторами на випадок падiння. Ось один iз них упав i вiдскочив як м'ячик, роззяви всiх мастей пролунали в сторони. Дiвчина недбало вiдмахнулася:
   - Двом смертям не бувати, однiєї не оминути!
   Вiн майже побiгла туди, де чулися крики, звiдки за кiлометри несло шаленою, по-звiрячому хижою злiстю. Ревiння i гравiо-звуковi хвилi кiбер-органу проникали в кров, змушував серце битися прискорено.
   Дiвчина як моторний човен у латаття, встромилася в овал глядачiв. Деякi з них переповненi емоцiями злiтали в повiтря, ширяли i свистiли.
   Билися два бинари. Самки - красивi та загрозливi одночасно. Вони були оголенi до пояса, грубi короткi спiдницi заляпанi кров'ю, м'язи рельєфно видiлялися на спинах, ногах та руках. Начебто люди, принаймнi, дуже схожi, тiльки неземного походження. Бiнари були такими ж красивими i сильними, наче земнi жiнки воїни. Звичайно ж не подiбнi рiзномаснi, як шоу-трансвестити, що зiбралися з багатьох галактик! Довге вигорiле волосся сплетене в коси, на передплiччя i спинi барвистi татуювання, в однiєї мiсцевий релiгiйний храм i ангели здатнi налякати дитину, а в iншої на спинi, вiдверта, збуджує мiжвидова порнографiя. Вони рухалися легко, ковзно, сходячи в мельканнi жрифiра (Материла в сто двадцять разiв мiцнiше стали) i вiдступаючи. Не позбавленi краси та еротизму, босi ноги дiвчат залишали кривавi слiди, час вiд часу вони злiтали, цiлячи в живiт або пiд колiно. Спiтнiлi, засмаглi тiла самок-бiйцiв покривали численнi порiзи та шрами.
   Бiгла войовниця штовхнула лiктем панцирного хом'яка, що стояв поруч:
   - Цiкаве видовище, тiльки чому мечi не гiперплазмовi?
   Хом'як пирхнув.
   - Свiтловий меч iз температурою в мiльярди градусiв спалять усе живцем. А тут треба порадувати натовп. Бiнари насправдi не вступають у затяжнi поєдинки. Вони вмiють анiгiлювати одразу. Якщо не з центрального, то з другорядного удару.
   Соколовська здивовано знизала плечима:
   - Я думала, аборигенiв не пускають у режимне мiсто.
   - Iнодi пускають. Цi - щось на зразок циркової трупи. Кочують пустелею, навчаються, розважають маси. - Гризун засунув у пащу подобу льодяника в шоколадi, голос став мене виразним, булькаючим. - Звичайно ж, добрi бiйцi, але абсолютно нешкiдливi. Законiв не порушують, органiчно вливаються у нашу культуру.
   "Рая на землi, бiльше не бачити! Продано сатанi, щоб повiк страждати! Катування важка - скорботи великi! Сумнi справи - сльози в двi рiчки! - Подумки заспiвала дiвчина. Все-таки в центрi мега-урбанiзованого мегаполiсу яким снують лiтаючi полiцейськi, будови схожi прикрашенi квiтами, танки та самохiдки або навiть гiбрид норки та лимона, вид таких самок архаїчний та бандитський.
   Хом'як, хитро пiдморгнувши, шепнув:
   - Знаєш, вони можуть i коханням обдарувати. Не погребують з будь-яким, тiльки заплати! Темперамент скажений! I цiна не вакуумна!
   Ритм посилився, Гердiдас занив пронизливiше. Дiвчина кинула навколо себе тренований погляд, вiн зрозумiла, звiдки виходять звуки.
   - Гравiо-резонанс та звукознiмачi, - посмiхнулася дiвчина. - Музиканти войовниць просто роботи! Музика з урахуванням троїчного ходу.
   Сумiш ромашки i жабка, з вушками як крильця у кажана тонко пискнуло:
   - Вони ж не стежать за перебiгом поєдинку. Звiдки знають, коли мiняти темп? Чудова землянка?
   Олена поправила:
   - Я не землянка! Це хибне визначення. А роботи вимiрюють бiоструми мозку, рiзнi параметри органiзму. Втiм, невiдомо, хто пiд кого пiдлаштовується, бiйцi пiд роботiв, або роботи пiд бiйцiв.
   Одна з войовниць була озброєна двома кривими, як пелюстки айстри, шаблями. Її суперниця - тесаком та сокирою. Вони знову зiйшлися у смертельному танцi, i глядачi захоплено заревiли. Деякi навiть злетiли i стали куляти в космос лазерним феєрверком. Звернула увагу, що на колiнах i щиколотках противникiв закрiпленi гострi, з яскравiшого нiж алмази каменю шпори довжиною в долоню. Вони сяють на чотирьох сонцях.
   Олена кивнула:
   - Зоряна квазарнiсть!
   Войовницi активно орудували ногами, i коли шпори схрещувалися з лезами, лунав брязкiт, i летiли iскри.
   Подання, дещо примiтивне, але саме своєю тваринною силою цi дiвчата приваблюють натовп. Пересиченому електронiкою людинi, це куди милiше нiж рiзнi вiртуальнi ефекти.
   Стародавнiй захоплюючий цирк. Олена пирхнула:
   - Не люблю коли б'ються навмисне.
   Панцирний хом'як погодився:
   - Та це не так уже й серйозно! Але ж бiй є бiй! Навiть якщо вiн здається простою "вiртуалкою", то рани можуть бути справжнi.
   Олена увiмкнула комп-браслет. Глянула на голограму:
   - Що за чортiвня!
   За комп-браслет транслювалася смертна кара. Її подруга шалено билася в конвульсiях, що пiддається надболючому впливу вiд безлiчi променiв. Бiдна Маргарита. А очi, у яких читається щось таке страшне, невимовне. Будь-яке людське порiвняння чи аналогiя тьмянiють, перед потворною гримасою, що спотворила дiвоче обличчя, колишньої войовницi та примадонни.
   Ромашкове жабеня запитало:
   - Вам вакуумно?
   Дiвчина вiдповiла:
   - Нi!
   Але це було не правдою. Перед дiвчиною все змiшалося - i рев натовпу, i iногалакти-букмекери, що приймають ставки. Чотири палаючi променi, що жадiбно викидають, на Олену свiтила. Одне, жовте стало зеленiти. Каральний модуль Маргарити, гiперплазмовi реклами i наростаючий органний рев i гердiдасiв пульс.
   Повна маячня!
   Ромашкове жабенятко пискнув:
   - А що не квазарно! Як анiгiлюють себе пацюки-пантери!
   Гердiдас завив на найвищiй нотi, коли войовниця шаблею перерубала у противницi сокиру i встромила у викладений плитками з м'язiв живiт клинок. Дiвчина-бiнар упала, але тут же схопилася i всадила супротивницi ножик у стегно. У вiдповiдь та рубала шаблею по шиї. Голова нещасної войовницi вiдлетiла, усi ахнули. Переможниця похитуючись, вклонилася, видавши переможний рик:
   - Я найсильнiша, я найкраща, гiперквазарна!
   Натовп вибухнув оплесками, вiстом, тупотiнням ногами. Залежно вiд цього, що було у звичаї у цiєї раси у вираженнi захоплення.
   Гiбрид ромашки та жаби пискнув:
   - Жаль гарна була дамочка!
   Хом'як поправив:
   - Це особливi по живучостi бинари, вони вже раз двадцять вiдрубували собi голови, а потiм вiдновлювали тiла. На простий танець публiку не зiбрати, вона потребує вбивства.
   Роботи, що викотилися, поспiшностi прали з покриття рингу, кривавi слiди, босих дiвочих нiг.
   Пiд громовий шум оркестру вибiгла наступна пара. Один з них був радiоактивним транс-плутоником, з руками-ножицями механiчного походження, iнший щурячим ведмедем, одна половина якого була кiбернетичною ногою з гусеницями, руки консервнi гаки, радiоактивнi контейнери можна вiдкривати. Хом'як вякнув:
   - Ось виродки! Не хочеш з таким примаритись?
   Войовниця з не зовсiм доречним для свого виду бродячої плутани, зневагою вiдповiла:
   - Взагалi цирк збоченцiв не на мене! Огидний знущання з живої природи?
   Звiрятко верескнув:
   - Як знаєш! А менi подобається!
   Два монстри зiйшлися разом, зчепилися. Почувся скрегiт iржавої пили, стека по якому дряпає собака, слона ламає бамбук.
   Знову як i вперше посипалися iскри i полилася отруйна кров. До перших рядiв долинула липка хвиля, отруйної сморiд.
   Олена похитала головою:
   - Огидно! Просто чорнодирно! Антиквазарно!
   Вiдвернувшись, дiвчина побрела геть.
   Величезне мiсто мерехтiло перед нею величними фонтанами, а на їх вершинах витали будиночки у виглядi гiбридiв троянди i бегемота, черепашок i кальмарiв, бутербродiв i ящiрок! Оленi вдалося розiгнатися, вирiвнявшись з рiдкокристалiчним асфальтом, що тече. Тетяна Бєлова жила в нижнiх секторах, вiкна її квартири дивилися на космодром i червоно-коричневi зморшкуватi простори за прозорим енергетичним бар'єром. Через те, що Зевс обертався, захоплений вихорами штучного гравiтацiйного поля, край злiтно-посадкової смуги постiйно змiщувався. Усi голограми гравiвiзорiв у квартирi були включенi, транслюючи багато телеканалiв, доступних у Гiпернетi. Одночасно з цим були врiзанi канали Гiперiнтернету. П'ять з половиною тисяч голограм - i це лише базовий набiр. А скiльки коштує непрямий космiчний вплив. Дiвчина могла з радiстю дивитися на цей калейдоскоп, вiн нагадував їй навчальнi тексти пiд час вправ, оволодiвати iнформацiєю. Недарма вона ледь не стала лiдером усього об"єднаного людства. У нормальної людини в очах буде кайф, мозок не витримає великої кiлькостi вiзуальної iнформацiї. Плюс гiперкакофонiя приглушених звукiв, що доповнюють пейзаж. Щось Бєлова блискуче вивела в голографiчному режимi: перетинаючи кiмнати, дiвчина поринала в ведучу крутого шоу, то в оголених дiвчат публiчного будинку, що вгамовують пристрастi монстрiв, то в бiйцiв космiчного бойовика, то в банального герой "мильної опери" з дзьобом папуги i вухами слона. Тетяна Бєлова керувалася вiртуально-iнформацiйним океаном, як акула в морi проблем, виокремлюючи найважливiше, аналiзуючи факти за допомогою безлiчi мiнi-комп"ютерiв, що плавають по тiлу i особливо мозку. Тодi все це можна вiдкинути на "зеленi" та "червонцi". На цьому вона заробила, вважаючи за краще розум перед проституцiєю. Бiльшiсть часу її стародавня Корефанка проводила пiдключеною до унiверсального Гiпер-Iнтернету, подорожуючи по вторинному, глобальному (мiжгалактичному) та локальному багатовекторностi. Загалом, хiп чувак нiчого не скажеш...
   - Хелло краля квазар тобi у лоно! - грубо пожартувала Бєлова.
   Олена пiдтримуючи грайливий настрiй, вiдповiла:
   - Знайдiть собi кiбернетичний Прихований хлопець. Для того, щоб ввернути всi файли!
   У вiдповiдь дiвчина злетiла i тричi перекинулася у повiтрi.
   Двi гарненькi, але дуже спортивнi дiвчата взялися, жартома боротися, змiщуючись то вниз то вгору вдома, поки не розташувалися в iнтелект-накопичувачi, де на стелажах i в вбудованих в стiни полицях зберiгалися мега-диски (лазернi, гiперплазмовi, бiоплазмовi та iншi), мульти-кристали i навiть давнi електроннi книги. Одна з них була в золотiй палiтурцi, прикрашена малюнком дорогоцiнних камiння. Перехопивши погляд Олени Тетяна недбало кинула:
   - У космiчних драконiв вiдбили! Не хочеш молока морквяної тигрокорiвки, з градусами?
   Олена облизуючи заряднi губки язичком, вiдповiла:
   - З величезним задоволенням! Такий коктейль називається - прощай мозок!
   Тетяна пирхнула:
   - Хiба можна попрощатися з тим, чого нема!
   Олена спритно парирувала, обертаючи оголеною нiжкою:
   - Кажуть, прощай любов, коли її немає!
   Тетяна вже серйознiшим тоном запропонувала:
   - Давай хлiбнем пекучої натуральної кривушки космiчного транс-плутонiєвого дракона!
   Олена охоче погодилася:
   - А що... це не нейтрино ловити!
   Робот у формi давньогрецького титану з крилами, граючи еластичними м'язами, влетiв у кiмнату. Засвiтилися прозорi фужери. У них полилася алмазно-рубiнова кров монстра. Пити таку гримучу сумiш можна лише малими ковтками, щоб не спалити горло.
   - Вакуумнi твої справи, - З непiдробним сумом промовила Бєлова. - Я стою на стременi перебiгу розслiдування. Процес глистiв-довгоносикiв.
   Вона сьорбнула з келиха. Вiд печiння скривилася i трохи глухо додала:
   - Захiдники знають, що ти у нашому секторi.
   - Вони й ранiше не нейтрино ловили - Зовнi безтурботно посмiхнулася Олена. Її звiльненi вiд болiсних, блискучих черевичкiв на довгих пiдборах нiжки почав масажувати напiвогранiчний кiборг у виглядi золоченого, скорпiона з волохатими як тулуб гусеницi лапками. Соколовськiй неприємно здивувалася, що бальнi, з особливо мiцного кришталю туфельки на високому пiдборi, можуть стомити крутiше подолання вiртуальної смуги перешкод.
   На витонченiй долонi Бєлова виник пульт модулятора, на якому корефанка по зброї набрала код потрiбного диска. У стiнi утворилася щiлина, i компакт iз верхнього стелажу зi клацанням шмигнув у неї. Серед кiмнати сформувалося зображення: Нью-Дракона, Iсполiнського мегаполiсу-Системи, тисячi, мiльйони машин, що снують, люди, iногалакт, роботи. Разом з ними стартують вiйськовi кораблi - крейсера, винищувачi, патрульнi полiцейськi боти, розкiшнi лайнери, чужi людському розумiнню зорельоти дружнiх рас, дивна геометрiя будiвель, що вислизає! Деякi у формi багатоствольних танкiв i лiнкорiв з випромiнювачами... не типова для iнших свiтiв безмежна грань горизонту, оскiльки планета плоска, неначе шестигранна монета.
   - нове зосередження сепаратизму. Тим, хто таємно мрiяв покiнчити з великою Росiєю. Тим, кому не дає спокою, була мiць старої Iмперiї, - саркастично помiтила Бєлова. - Там тепер влада i сила, а росiяни в кращому разi безправнi раби - чорнодирки!
   - Вакуумна сила, - гiрко посмiхнулася Олена. - Олiмпiйцi пiднесли ультразiрковий урок, гори вiн у принцепс-плазмi.
   Тетяна Бєлова проспiвала:
   - Жорстокий урок, але людям вiн пiшов не на користь! I у всесвiтi процвiтав - одна порок!
   - Час суддя та прокурор в однiй особi. Вони прийдуть не чути - все свiтобудова спить. Керують людьми як дишлом, хто проти - буде, битий!
   Тетяна перервала войовницю, з запалом вигукнувши:
   - Чи ми до них дiстанемося! Повторного конфлiкту не уникнути - вiн лише вiдтягується. Через столiття, тисячолiття, десять тисячолiть - ми знову зчепимося як упертi бульдоги або не знаючi меж лютi танко-тигри!
   Олена зiтхнула, мимоволi опустивши очi.
   - Наступна зустрiч може стати для нас фатальною!
   - Що з того? - Бєлова надягла маску байдужостi. - Це буде не скоро. У молодих формацiй вистачає iнших проблем. Бiльш нагальних. Ось-ось мiж уламками росiйської iмперiї спалахне масштабна вiйна!
   Натисканням кнопки вона поставила диск на мiсце. Зображення розтануло.
   - спалахи повстань iногалактiв, сепаратизм iмперських губернаторiв, спроба реставрацiї Алмазного сузiр'я. Дикi орди транс-плутонiєвих вiдтiсненi до Магелланових Хмар, знову пiднiмають голову, об'єднуються Рольники, заворушення на периферiї... Дрiбницi життя, але потребують втручання хiрурга.
   - Пiсля Олiмпiйського Конфлiкту все це - фотони, - розсмiялася Олена. - Немов хлопчик, у якого прирiзали батькiв, скалив палець.
   Бєлова кивнула, i немов iз повiтря витягла цукерку. Спритним рухом пальця розщепила її на двi половини, одну кинувши подрузi, iншу собi:
   - Але, не дивлячись на горi, скалка все одно може викликати зараження!
   Олена, спритно спiймавши ласощi своїм довгим у змiї рожевим язичком, сховавши гостинець за щоку, демонстративно позiхнула.
   - Може це i на краще! - Дiвчина пригубила другий келих iз драконячою кров'ю. - Дивно п'ється набагато м'якше!
   Тетяна чемно пояснила:
   - Моя ти вогняна душенька ... Бiодобавки пом'якшують смак, iнакше нам було б дуже боляче.
   Великовiковi дiвчата помовчали, смакуючи напiй, настрiй швидко здiймався.
   - Я вирушаю - Усмiхаючись вже без жодних натяжок, сказала Олена. - У свiти багатовекторних спотворень та нестабiльних вимiрiв.
   Бєлова здивувалася, свиснула:
   - Хочеш зникнути?
   Олена заперечливо махнула головою:
   - У мене мiзки не вакуумнi! Є багато способiв втекти i загубитися в майже нескiнченному всесвiтi. Але в цьому випадку не в цьому коронна цiль!
   Тетяна ще раз здивувалася:
   - А чим?
   - У цих неправильних свiтах можна знайти ключ до порятунку людства. Хоча це й схоже на казку... - Понизивши голос до шепоту, почала Соколовська.
   Тетяна нахиливши ближче голову, запитала:
   - I як?
   Дiвчина розвела руки убiк i вiдповiла:
   - Двома словами це не поясниш!
   Олена вiдкинулася i поринула у спогади.
   ...Антивселення змiненого часу (термiн суто журналiстський, публiцистичний вченi та експерти не дiйшли єдиної думки, що взагалi мiг уявляти подiбний феномен, його природа досi нерозгадана таємниця!) сягала на сто двадцять тисяч восьмисот свiтлових парсекiв. Неозброєне людське око в Землi в коротку нiчну пору, i то могло розрiзнити, як пiд його впливом змiнюють свою яскравiсть зiрки, конденсуючи вакуум. Всi машини i механiчнi супер-розвiдники, що навiть складаються з напiвполярної антиречовини, потрапивши в нього, просто розчинялися як цукор у гарячiй водi. Людинi проникнути не можна, зате прилади через хвилi справно фiксували найменшi змiни у структурi континууму. А вони вiдбувалися кожної наносекунди, поступово захоплюючи свiжi шматки всесвiту. Антивселенна розширювалася, немов велетенський змiя, вiрнiше як нескiнченнi щупальця мульти-кальмара (великого паразита, що жив у надрах фiолетових зiрок) у множинних напрямках. Пiсля першого стрибка Антивселенна досягла свого порога, стелi. До Землi звiдси шлях неблизький - вона лежить за нами, вiдокремлена вiд олiмпiйських володiнь величезною вiдстанню, низкою зiрок та свiтiв. Позаду - потрiйне Сонце (Червоне, синє, зелене). Та неймовiрне трапилося: люди змогли розкласти колись єдине свiтило на рiзнi складовi, i тепер на планетi Земля та в сусiднiх обжитих свiтах майже вiчний день. Причому променi рухаються, не прямою, як ранiше, а орбiтою заданою вiдбивачами! Лише раз на кiлька дiб, пару годин потоки свiтла вiдключаються, щоб не перегрiти планету, i дати людям помилуватися чудовим зоряним небом, а також рукотворними вогнями своїх казково чудових мiст. Позаду серце iмперiї попереду - вони, а посерединi - наша армада, чи не весь Великоросiйський флот, мiльйони, десятки мiльйонiв кораблiв. Бiльшiсть зорельотiв iмперiї схожа на морських рибок, або гiбридних обтiчних тварин космiчних свiтiв, але деякi моделi формою скидаються на оголенi кинджали, тесаки, сокири або щось бiльш сучасне i жахливе! Леза зловiсно виблискують, здається, що вакуум не просто iскрити, а плаче, кожна сльозинка неймовiрна концентрацiя енергiї руйнування. На додаткових оглядових панелях мехкони (механiчнi конструкцiї, один з рiзновидiв роботiв) збирали смертоносний конструктор майбутнього Гiперстирача. Найстрашнiша зброя Iмперiї, яка перевершує навiть термо-преоннову бомбу, здатна на шматки рознести вакуум стираючи простiр, викликавши ефект тотального розпаду матерiї. Соколовська знала лише загальнi принципи. За допомогою процесу злиття преонiв (часток з яких складаються кварки), розганяють реактор i вiн через спецiальне напiвпросторове решето, викидає вкрай розрiджену гiперплазмову корону, що складається з безлiчi вимiрювань. Причому вимiри на вiдмiну стандартних, двох-трьох, п'яти - дробовi. I це впливає структурнiсть матерiї. Вона начебто є, i її в той же час i немає. А уявiть, що в однiй частинi зорельота зменшилася висота, але не повнiстю, а частково. В iншiй додалася глибина. Матерiя втрачає свою структуру, спалахуючи смолоскипом анiгiляцiї. Вченi до кiнця не з'ясували наслiдкiв подiбної анiгiляцiйної атаки, але це не заважало вiйськовим використовувати її.
   Годину тому загинула блискуча войовниця маршал Розалiна. Чоловiкiв з кожним столiттям, рiк у рiк народжується дедалi менше, жiнки займають майже всi ключовi пости. Чудова, темпераментна красуня. Її схожий на пiр'яний снаряд, флагманський ультра-крейсер за сiмсот п'ятдесят кiлометрiв завдовжки, встиг передати прощальний привiт - зображення слiпуче яскравого спалаху, пом'якшеного свiтлофiльтрами, але достатнього, щоб видавити сльози i втопити навколишнє в рiзнокольорових колах. Тьху, що це було, зазвичай зсув у минуле чи майбутнє, не вiдбувається настiльки зухвало. Але найжорстокiша трагедiя, що переповнила чашу терпiння, загибель Олександра Солдатова. Не просто твого командувача, але, мабуть, найсильнiшого i наймiцнiшого мого кохання. Майже чоловiк! Сiм'я у традицiйному розумiннi слова, у Великiй Росiї майже офiцiйно скасована, практично всiх дiтей виховують у величезних воєнiзованих iнтернатах. Ну а виношувати зародки прийнято в кiбернетичних iнкубаторах. Це звичайно набагато безпечнiше, нiж носити в утробi. I нас Олександровим були спiльнi дiти - хлопчик та дiвчинка! А це велика трагедiя - втратити батька своїх дiтей! Правда i вiн i я, не вiдчуваємо один одного печерної ревнощiв i можемо вiльно кохатися з iншими партнерами, навiть коли веселимось разом. Поступово наближає до рiвня загальновизнаної моралi Великої iмперiї: якщо всi ми одне цiле, то статевi партнери повиннi бути спiльними: вiдкритi для всiх! Тiльки гомосексуалiзм як жахливе збочення пiд жорстокою забороною!
   Уся вiдповiдальнiсть лягла на Олену Соколовську. Широкi, мускулистi дiвочi плечi прийняли на себе тягар мiльйонiв свiтiв.
   Я стояла на мiстку грос-лiнiйного корабля, що недавно зiйшов зi стапелiв протилежного свiтла. Анастасiя Дiамантова, Iрина Бруснична, Маргарита Железовська, командири ескадр, ватажки iногалакчичних з'єднань (з них дев'ятнадцять гуманоїдних) були поруч. Пiлоти та оператори напружено вдивлялися у гравiоколапси, стежили за зовнi безладним перемигуванням кульових позивних та голографiчними розгортками карт навколишнього простору. Багато хто був пiдключений безпосередньо, через векторний iнтерфейс, пропускаючи крiзь себе гiперплазмовi рiчки, образи, що посилаються авангардною лiнiєю роботiв-розвiдникiв, яка вiдстояла вiд армади на шiсть парсекiв.
   Немов небуття розчинилися численнi суперечки, наради, безшабашна жiноча лайка i штабнi пiкiрування, всi метання та спроби скинути рiшення на гiперпланетарний сервер iз потужним аналiтичним софтом. Гiперплазмовий комп'ютер, розмiрами трохи менше Мiсяця, видавав стiльки варiантiв впливу, що їх вистачило б для перерахунку атомiв у всесвiтi.
   Момент iстини настав. Можна вiдкладати будь-яке рiшення, крiм єдиного здатного без якого неможливе виживання!
   Все тепер залежало вiд мене, якщо звичайно можна назвати свободою вибiр - спосiб розташування голови на пласi! Я ловила сотнi напружених, свердлуючих черепну коробку поглядiв, присутнiх голограм та барвистий багатовимiрних проекцiй. Вузький прищур монголоїдної красунi Анастасiї.... несмiливi невпевненi блакитнi очi золотоволосої Маргарити. раку - номер 3945 (їхня раса просто нумерувала себе).
   - Справи архiчернодирнi! - з надривом вимовила я, буквально задихаючись вiд хвилювання. - Гiперплазма! Анiгiлювати олiмпiйцiв!
   Недарма кажуть, жiнка полководець, що чорт iз разючим тризубом Бога. Тiлом пробiгали гравiо-електромагнiтнi iмпульси. Велетенський зорелiт ожив, немов у вулик кинули головню. Втiм, хаосу не було, кожен зайнявся своєю справою, посипалися командирськi iмпульси... Кожну секунду кiбер-оператори доповiдали менi про хiд робiт з монтажу Гiперстирача. Дуже важливо розколоти та порушити просторову структуру вакууму на великiй дiлянцi. Розрахунок робився на те, що в дробових вимiрах, навiть час йде по-iншому. Воно просто повинно як трiска кидатися з боку на бiк. Адже в обмеженому виглядi часом може звичайна людина - вдаючись до спогадiв! Армада наймогутнiших зорельотiв, шикувалася в бойовi порядки згiдно з розробленим кiбернетичним розумом планом... У принципi, тут уже вiд Соколовської нiчого не залежало. Верховний координатор-iмператор (що володiє владою давньоримського принцеса) красуня-диява фактично наказала - знищити супротивника за всяку цiну.
   Людський мозок великий, можна одночасно вiдслiдковувати iнформацiю та прокручувати кiнострiчку минулих подiй. Ось, наприклад, iсторiя сучасної фiзики. Велику силу людинi подарувала гiперплазма, яка замiнила електрику. Її властивостi та способи отримання були описанi у рiзних серiалах генiальним, мабуть, найбiльшим iз росiйськомовних письменникiв Олегом Рибаченком. Вiн перший описав способи термокваркового синтезу, можливостi дробових вимiрiв, вигадав теорiю твердого вакууму. Навiть пророкував часи, коли люди зможуть створювати iншi всесвiти уподiбнившись до гiперцивiлiзацiї. Ось це свiтобудова, де всi люди абсолютно безсмертнi, а мертвi воскресенi! Свого роду генiй Олега Рибаченка зобразив - Гiперкомунiзм! А ось iнший вiдомий фантаст Єфремов i йому подiбнi до радянської школи, схоже, прорахувалися, високий рiвень цивiлiзованостi, аж нiяк не гарантiя мирного спiвiснування, а тим бiльше дружби! Дещо в космосi навiть гiрше нiж на планетi Земля. Якщо у нас у пiдмiсячному свiтi у мiру розвитку цивiлiзацiї, гуманiзм i доброта наростали, то в деяких расах проходив зворотний процес... Втiм, якщо взяти iсторiю людства, то наприклад у сiмнадцятому столiттi катування було повсякденним явищем, а в дев'ятнадцятому, принаймнi в Європi вважалося варварством. Щоправда, бували й вiдкати. Наприклад фашизм i тоталiтаризм у серединi ХХ столiття або... Коли було створено ядерну зброю, то глобальнi вiйни здавалося пiшли в небуття, так зникла можливiсть виграти конфлiкт. Сама Росiя завоювання не потребувала, абсурдно мрiяти про захоплення, при населеннi в два вiдсотки контролюючи третину свiтових природних ресурсiв. Але iншi країни це не влаштовувало.
   Двадцять перше столiття видалося важким, ледь не ставши останнiм в iсторiї людської цивiлiзацiї Ядерна зброя розповзалася по свiту, природнi ресурси виснажувалися. Добiгали кiнця природнi природнi енергоносiї, нафта, газ, вугiлля, уран та iншi. Виникла гостра нестача прiсної води. У свiтi поступово змiнювався баланс сил. Зiрково-смугасту буржуазно-демократичну країну США, у ролi свiтового лiдера, змiнив комунiстичний Ситай. Велика пiднебесна iмперiя стала головною наддержавою! Вiд цього стало ще гiрше, Ситайському керiвництву не вистачало землi, води, металiв, енергоносiїв. Найголовнiше, якщо демократичнi США, не могли собi дозволити занадто багато витрачати на армiю, або вести масштабнi вiйни, що загрожують великою кров'ю, то авторитарнi комунiсти... Вони мислили iншими категорiями, скiльки можна покласти мiльярдiв, щоб не програти. (Як говорив Великий керманич - ну що якщо ядерна вiйна пiвмiльярда загине, зате iнша половина житиме при комунiзмi!) Багата Росiя для Ситая як ягня перед голодним вовком. Завоювавши кiлька сусiднiх країн, у тому числi i величезну Андiю (при цьому вирiзам i вморивши голодом кiлька сотень мiльйонiв зайвих ротiв), Сiтай наказав - пора!
   Росiя, безперечно, програла б вiйну, яка багаторазово перевершує могутностi, але її вченi нарештi змогли реалiзувати генiальнi iдеї Рибаченка Олега i створити надзброю! Ситай упав, а слiдом за ним був пiдкорений увесь свiт. Багатовiкова мрiя про єднiсть людства реалiзувалася. Покiнчивши з вiйнами - перейшли до наукового управлiння виснаженою капiталiстами-егоїстами планетою. Почалася космiчна експансiя!
   Виблискуючи всiм кольорами веселки гiперплазмовий потiк, пробив у товстених щупальцях антивсесвiту, тунель абсолютної порожнечi, дiаметром у чверть парсека. На цей удар Гiперплазмостирач витратив весь запас енергiї. А це приблизно еквiвалент у три квадрильйони, вiсiмсот трильйонiв бомб скинутих на Хiросiму. У дiру, що утворилася, спрямувалися мульти-електроннi лазутчики, за ними - еролоки (красива назва винищувачiв) Анастасiї Дiамантової, мiльйони i мiльйон ледь помiтних i залишають трiщинки у вакуумi тiней, а вже потiм - основнi з'єднання, бригантини, фрегати, грейфери, титанiчнi махини ультра-лiнкорiв, дредноути, космоматки, мульти-авiаносцi... Армада з багатьма мiльярдами живих воїнiв, та ще бiльшою кiлькiстю роботiв та "мехконiв"!
   Щупальцi швидко стягувалися, немов давлячи мошок i зорельоти, що потрапили в середовище багатовекторного i багатосекторного часу, розцвiтали райдужною короною, що вражала уяву. Це навiть затьмарювало спалахи наднової, якщо не яскравiстю, то красою. Мабуть, моментальна змiна часових параметрiв, вивiльняла колосальну кiлькiсть енергiї. Потiм шаленi спалахи, вселенського феєрверку, блiдли, розчиняючись в аморфному, шиплячому газоподiбної кислотою континуумi.
   Гiперплазмовi льотчики "Йосифа Сталiна", мого гросс-дредноута, миттєво перевели зорелiт у стан одновимiрного простору. Тодi вiн робить гiперстрибок, не вiдчуваючи тертя вакуумних полiв. Рiзкий кидок, голова злегка кружляти, адже ти на коротку мить втратила висоту i ширину. Стрибок гiпермолнии i ми виринули бiля самого колапсу проходу. Активувалися супертермо-кварковi та двигуни, i зорелiт iз витонченiстю балерини кинувся вперед. Безлiч команд i зойкiв iз мiльярдiв ковток (смерть аж нiяк не була безболiсною) обрушилася на операторiв та аналiтикiв iнформацiйним вихором, затопила голографiчнi сканери, ринула на войовницю. Вона сидiла, пiдключена з безлiччю мiнi-роботiв, що вп'ялися в нейрони мозку. Багато випромiнювання активiзували її мозкову речовину, заливши гiперплазмою. Мiльярди нейронiв думали на повну силу, дiвчина бачила разом мiльйони проекцiй, i в станi бойового трансу, намагалася координувати дiї армади. Чесно кажучи, якби не було телепатичного гiперплазмового управлiння, в той момент, Об'єднаний Зоряний флот Росiйської iмперiї, був би схожий швидше на зграю розлючених вовкiв, що вирвалися з-за колючого дроту, нiж на органiзовану систему. А так велика войовниця за одну секунду встигала вiддати майже мiльйон команд. I це завдяки ультрахвильовiй стимуляцiї, за допомогою мiнi-роботiв, створених на принципi гiперплазми.
   Пробоїна в немислимiй космiчнiй реальностi ставала все вже. Марево пекла пожирало дедалi бiльше зорельотiв усiх мастей, воно злизувало їх десятками мiльйонiв. Навiть нове напiвпросторове поле з негативним, та ще й дробовим вимiром не допомагало. Негативний дробовий вимiр, за iдеєю повинен перетворити будь-яку ракету в об'єкт позбавлений розмiрiв i маси, менший за преон, а значить прозорий зорелiт не завдавши жодної шкоди. (Олена струснулась - до бiса такi подробицi). Ось i її гросс-дредноут ледь не засмоктало, перетворивши навiть на найменше, нiж пил. Але примхлива Паллада скривила в усмiшцi губи - мовляв, подивимось на тебе! Найменша частина непереможної Росiйської армади вислизнула на острiвець стабiльностi. Своєрiдний тунель, щупальця, що рухають зi швидкiстю, що багаторазово перевищує свiтлову, зупинилися. Здавалося, що це бешкетний хлопчик змилосердив козуб.
   Перед ними було щось неймовiрне. Якийсь глузування з природи i свiтобудови. Уявiть собi багатобарвну сумiш гiбриду носорога та екскаватора, ананаса та чаплi, заварного тiстечка та вогника свiчки. Взагалi це було що небачене, немислиме, не збагнуте для людської уяви! Олена вигукнула:
   - Коли Бог хоче пожартувати - творiння ридає! Коли Всевишньому не до жартiв - твору залишається лише смiятися!
   Вiдразу мiльйони запитiв:
   - Що робити командир, будь-якої митi по нам вдарять!
   - Гiперплазма! Тотальна анiгiляцiя! - Iстерично, заверещала Олена, її голова засвiтилася, мiнi-роботи, що дрейфують у мозку, вiдчули перевантаження.
   Перед наступаючими росiйськими зорельотами, розгорталася вiртуальний малюнок бою, як у стародавнiх космiчних блокбастерах, лише незрiвнянно масштабнiший. При всiй своїй грандiозностi, ця картина не в точностi вiдображала дiйснiсть, зображення глючило, через що здавалося, що кораблiв ще бiльше. Мiльярди ультра-променiв, супер-ракет, гiперплазмових згусткiв незлiченних форм, та iншого матерiального i не дуже, створеного знищувати та руйнувати, полетiли до мiшенi - скромного, розмiром з невеликий астероїд втiлення зоряного авангардизму.. I вiн провалився у небуття, просто зник, моментально увiбравши енергiю. Залишився лише абсолютно порожнiй вакуум. Щупальця, що поглинули безлiч парсекiв, розчинилися немов у вирi. Спалахнула голограма верховного координатора, раптом, нiби з небуття з'явилися мiльйони кораблiв, що ранiше зникли. Важко описати, як всi трiумфували, Священна Росiя вкотре показала всiм свою мiць i непереможнiсть. Форс-мажор пекла розпадався, подiбно до кошмарного марення пiсля зцiлення лихоманки...
   Олена Соколовська на радощах навiть заспiвала, натхненно пишучи, на ходу:
   У космосi багато рiзних дверей,
   Злий гiперплазми вирують потоки!
   Знання дали безлiч ключiв,
   Були ми люди, тепер боги!
  
   На зорельотах - мчимо хвилями,
   Пiняться кварки у вихорах ефiру!
   Що я нащадкам своїм передам,
   Дiтям iншого, бурхливого свiту!
  
   Вакуум теплий, грiє серця,
   Зiрки навколо обличчя у щастя закоханих!
   Служимо прогресу - немає кiнця,
   А на Землi шелестять нiжно клени!
  
   Де ми ступаємо, там Русь цвiте,
   Громи битв - музика життя!
   Виступимо смiливо у новий похiд,
   Свято послужимо Вiчнiй Вiтчизнi!
  
   Хай будуть жертви - космос суворий,
   Багато рiзних видiв та рас!
   Занадто величезна безодня свiтiв,
   Увечерi друг, а пiд ранок зрадить!
  
   Але для Росiї, немає перешкод,
   Знає будь-хто: росiйський дух це сила!
   Не залякає i геєна i пекло,
   Не ув'язнить i загибель-могила!
  
   Анiгiлювати можна лише тiло,
   Ну, а душа вiрно Батькiвщинi служить!
   Бiди та скорботи - все перемогти,
   Потрiбно - затягнемо пояс тугiше!
  
   Ось завдали поразки ворогам,
   Ми людство - пуп свiтобудови!
   Сунеться гидота - зустрiне удар,
   Нам не личить: м'якiсть, скорбота та ридання!
  
   У космос для нас став як внутрiшнiй двiр,
   Швидкий полiт мiж зiрками, як прогулянка!
   Хоч безмежний небесний килим,
   Перекроїти його зможемо - не жарт!
  . РОЗДIЛ Љ 22.
  Володимир Путiн, що знаходиться в тiлi Сталiна, вiдсвяткував свято 7 листопада - день революцiї. Скоро йому буде сiмдесят рокiв. I це багато. Чи встигне вiн завоювати свiт, перебуваючи в тiлi Сталiна? А може, й нi?
  Iспанiя та Португалiя вже пiдкоренi гiтлерiвцями. I скоро прийде ще й черга СРСР. Зрозумiло бiснуватий фюрер нiчого очiкувати миритися з iснуванням незалежної та комунiстичної Росiї. Отже, справи у Сталiна-Путiна можуть бути плачевними.
  Втомлений i постарiлий диктатор пiсля бурхливого свята поринув у глибокий сон.
  I йому снилося таке неповторне;
   Простiр все трясеться i палає -
   У битвах диких перепочинкiв немає!
   Сонм монстрiв атакує та стрiляє,
   Ти шалено куриш ворогам у вiдповiдь!
   Два гiпермаршали Генгiр Вовк i Крамар Розорвiров люто рубалися, використовуючи семиграннi ультрастабiльнi гiперплазмовi жердини - навчальну зброю, яка на долю секунди може стати бойовою. Рухи обох тисяча двохсотлiтнiх "дiдiв" були стрiмкi, iскри сипалися бурхливим водоспадом. Дзеркальнi стiни спаринг-залу багаторазово вiдбивали перемiщення гiпермаршалiв. Голi до пояса гiганти погравали великими м'язами, що перекочували як хвилi цунамi, пiд свiтло-шоколадною шкiрою. Вони були титанами, вiд яких виходили хвилi агресiї, i блискавки розрядiв, наче вiд тризубцiв розлютованого Бога морiв Посейдона.
   - Ти програв, Генгiре, ти пропустив дев'ять ударiв, а сам завдав лише шiсть! - по-хлопчачому азартно i дзвiнко вигукнув Крамар.
   Величезний бiлобрисий Генгiр зi смiхом вiдповiв:
   - Нi, це я тебе дезiнтегрував, мiй лазер торкнувся тебе першим. У реальному бою ти був би вже мертвим.
   Крамар поблажливо посмiхнувся:
   - Це був би лише опiк. - Стелзан стрибнув, кiлька разiв перекрутившись у сальто задом наперед, на льоту пробасив. - Найкращий спосiб зупинки старостi постiйний рух тiла та кипiння думки! Може, ще розiмнемося, пропоную влаштувати спаринг iз голограмами.
   - Нi! - Генгiр рiшуче махнув головою. I довбав ногою шматок льоду. Кришталевi уламки, розсипалися кришталем - Я волiю живi мiшенi!
   - I я теж! - вигукнув гiпермаршал (кiлька мiльйонiв бойових зорельотiв iз мiльярдами солдатiв у пiдпорядкуваннi!) розiрвав.
   Генгiр ревучим як зграя тигрiв голосом, прочитав експромт:
   Нiчого нуднiше немає свiту;
   Де панує спокiй та благодать!
   До чого спокiй встиг,
   Краще життя своє в боях вiддати!
   Крамар Розорвiров дiстав восьмиствольний чарiвник, пiдкинувши його лiвою рукою, додав:
   - На шматочки гадiв розiрвати!
   - Поки не почалася вiйна, свої найкращi враження ми зможемо отримати лише у брудному секторi. - помiтив, трохи стримуючи танець Генгiр Вовк.
   Зброя: в бластер вмонтований спецiальний чiп, що дає можливiсть розмовляти, заспiвало на пiдтвердження його слiв.
   - Тiльки страх нам дарує друзiв! Тiльки бiль спонукає працювати. Тому я хочу все сильнiше, гiперплазмою в натовп розрядитись!
   Крамар погладив бластер:
   - Чудовi в тебе думки. Без вiдбивання чужої бешихи, не вiд'їси власну!
   Генгiр Вовк, скеляючи iкла, пiдтвердив:
   - Будь моя воля, я б усiх iногалактiв знищив. Надав всесвiту послугу!
   - I залишив нас без рабiв та розваг! - Крамар заперечливо хитнув головою. - Iшака б'ють завжди, але вбивають лише, коли вiн перестає приносити користь! Смiливий убиває ворога, боягуз - раба!
   - Всесвiт великий i процес анiгiляцiї неповноцiнних вiчних! Ось-ось розпочнеться велика вiйна. - Генгiр мрiйливо закотив очi, що ледь леденять душу.
   - Краще давай зараз попустувати! - Крамар блиснув натуральними, але вiдливаючими металом зубами.
   Двоє нерозлучних друзiв вибiгли iз зали i сiли в посилений аеропланер. Виконана у формi циклiчного танка, машина могла здiйснювати внутрiшньогалактичнi перельоти. Великий зорелiт залишився позаду. Здалеку багатомiльйонна ескадра Пурпурного сузiр'я нагадувала розсип багатоскладної геометрично правильної мозаїки. Окремi зорельоти видiлялися надзвичайно моторошним виглядом i астероїдними розмiрами.
   А ось i сам брудний сектор мiж двома планетами Гюрз та Фортка. Скрiзь химерними гiрляндами зависли численнi злачнi заклади. Вони ширяли прямо у вакуумi, одне з них, дуже схоже на величезного кальмара, iнодi вивергало з себе голограми - в них представники iногалактичних рас i форм життя робили малопристойнi рухи тiла.
   - Бордель, казино, дискотека - все, що потрiбно двом старим ветеранам! - з юнацьким азартом промовив Генгiр Волк.
   - Повеселимося, скрутимо в рiжок простiр! - додав Крамар Розорвiров, розмахуючи лучеметом.
   Стелзани поставили аеропланер на армiйськiй стоянцi, i, включивши антиграви, помчали повiтряним коридором. Їх новi бойокостюми, що тiльки що надiйшли на озброєння, могли розвивати субсвiтлову швидкiсть, а при попаданнi легко витримували атомну бомбу, анiгiляцiйнi кулi, бiльшiсть видiв лазера. У польотi Генгiр Волк виписував найскладнiшi пiруети. Їм опанував азарт, адже тут часто вiдбувалися несанкцiонованi вбивства. Прямо назустрiч йому летiв бегемот iз вiсьма вухами та крокодилячим хвостом. Генгiр таранив його, нахабно збивши силовим полем. Вiд потужного тичку iнопланетянин полетiв догори дригом, з усього розмаху просадивши велетенський рекламний щит. Вiд удару пiшов яскравий спалах, а на мiсцi падiння розiйшлися трiщини. Частина рекламного екрану згасла. Маленькi, мов сороконiжки, роботи вибiгли на поверхню, поспiшно чинячи екран, скидаючи розкиданi останки невдахи бегемота.
   Генгiр розреготався. Пiдхопивши естафету, Крамар Розорвiров зробив мертву петлю i з усього розмаху врiзався на зразок великого ведмедя з чотирма змiїними головами. Вiд страшного удару розумна тварина вiдлетiла на сто метрiв, збивши ще двох представникiв iногалактичної фауни. Один iз них складався з радiоактивних елементiв, удар викликав ланцюгову реакцiю. Через кiлька секунд був невеликий вибух, надяскравий спалах, потiм пройшла хвиля, розкидавши кiлька сотень лiтаючих мотоциклiв i ширяючих на антигравах iногалактiв.
   - Та ти просто снайпер! - пiдморгнув Крамару Генгiр Вовк.
   Розiрвiров жорстко вiдбив уламок, що летить у його бiк, i вiдповiв:
   - Настав час змотуватися, зараз сюди налетить полiцiя. А ще, що найгiрше, може нагрянути пiдроздiл "Кохання та життя".
   Хоча варварське вбивство iногалактiв двом гiпермаршалам, звичайно, зiйде з рук, але навiщо гаяти час на пояснення з Департаментом кохання, жахливою спецслужбою Пурпурного сузiр'я.
   Розвернувшись, стелзани рвонули до химерного лабiринту з безлiччю ходiв i коридорiв. По дорозi Генгiр Вовк не змiг вiдмовити собi у задоволеннi пiдстрелити на льоту пару лохiв-гуманоїдiв. Йому було приємно дивитися на шматки м'яса, що розлiталися, i струмки кровi, якi, скочуючи бiсеринками, парили у вакуумi. Минувши асамблею химерних споруд, стелзани домчали до будiвлi-кальмара. Ширина споруди була двадцять миль. Бiля кожного входу стояли могутнi охоронцi, обвiшанi зброєю. Втiм, Генгiр i Крамар лише зневажливо посмiхнулися. "Гудзики" iногалактiв страшнi тiльки на вигляд, насправдi, їх озброєння застарiло. Цi моделi безсилi проти сучасних бойкостюмiв. Виставивши зброю, масивнi, як слони, сторожi пропищали мишачими голосами:
   - Плата за вхiд - сто куламанiв.
   Гiпермаршали переглянулись.
   - На мою думку, нам платити - у вакуум тьмяно... - позiхнув Генгiр.
   Крамар поблажливо кивнув:
   - Багато честi - злi вiстi! Слабкий платить золотом, сильний розплачується сталевим булатом!
   nbsp; ***
  У таких високопоставлених стелзанiв пiд рукою сильний бойовий арсенал. Їм навiть не треба вихоплювати зброю, достатньо надати кистi бойового становища, як вона сама вискакує майже зi швидкiстю свiтла. Миттєвiсть - i охорона паралiзована. Потiм за допомогою кiберпрограм стелзани легко зламали прикритi силовим полем дверi та нелегально проникли до пiдпiльного закладу. Пробiжка по широких iз звивистим орнаментом коридорах була веселою.
   Два нерозлучнi друзi йшли все далi й далi. Незабаром вони потрапили в велетенський завширшки в добру милю залу. Тут одночасно їли, пили, грали. Що тут скажеш, рiзноманiтнi форми життя, в iнших пащi кашалотiв, а вуха як вiтрила грот-щогли. Чимало було i стелзанiв. Представники стрижневої раси були найбiльш нахабними, безцеремонно зневажали будь-яку пристойнiсть. Крамар Розiрвiров м'яким поглядом оглядав iгровi столики.
   - Було непогано знайти багату батарею i видавити з неї весь заряд.
   Генгiр пiдморгнув:
   - Я, здається, знаю, з кого можна вичавити куламани...
   Гнучкий, як змiя, круп'є безшумно пiдскочив до гiпермаршалiв. Два з п'яти очей змiнили свiй колiр iз зеленого на червоний. Служака казино залебезив лiвим голоском:
   - Доблеснi воїни Великого Стелзанату, якщо ви хочете зiграти, то я вам рекомендую мiльярдера Вiчiхiнi Кала. Вiн дуже азартен, але, попереджаю, не любить шахраїв. Вiн тримає квазарну частину планети.
   Генгiр запально перебив:
   - Тотально! Люблю сильних супротивникiв!
   Десь неподалiк на сценi розпочався черговий стриптиз-марафон. Самцi та самки скидали камуфляж, виконували екзотичнi танцi та крутилися, наче заводнi ляльки. На стелi показували черговий бойовик, де весь час билися та стрiляли, винищуючи цiлi планети, катували раси всiх видiв.
   - Коли ми воювали. У нас було ультразiркове! Набагато крутiше. - Крамар зневажливо тицьнув пальцем у стелю.
   - Ще повоюємо. До нас надходять дуже обнадiйливi вiдомостi. - Генгiр Вовк висловився. - Мегапульсарний конфлiкт!
   Гангстер-мiльярдер Вiчихiнi Кала сидiв у парi з велетенським десятиногим кашалотом. Громила теж був iз галактичних мафiозi. На масивному плечi височiла ракетна установка (з такої великої дурницi в пору стрiляти по зiрковому крейсеру).
   - Що ви засмутилися, прiсноводнi рептилiї? Давай зiграємо по-крупному! - задерикувато скалячись лисиць, що нiби побачив жирних курей, запропонував Генгiр Вовк.
   Вичiхiнi пiдняв лапку.
   - А у вас є реактиви?
   - Само собою!
   Крамар показав семикольорову карту. У руцi Генгiра блиснула пачка асигнацiй, що переливаються.
   Кашалот просипiв:
   - Тодi, стелзани, у бiй! Ми можемо робити ставки!
   - Можеш заздалегiдь зняти штани!
   Вульгарний жарт Генгiра викликав iстеричний регiт у кашалота.
   "Дебiл, що вiзьмеш", - подумав Крамар.
   Почалася гра голографiчними ультрарадiоактивними картами. Цей рiзновид виконання ста карт називали "Iмперiя", вона вимагала не тiльки удачi, але й сильної пам'ятi разом з iнтелектом. Багатодосвiдченi Гiпермаршали успiшно протистояли, що бачили космiчним бандитам. Вiчихiнi Кала, що поступово пiд кайфом, впав в азарт i, постiйно пiдвищуючи ставки, довiв свiй програш до кiлькох мiльярдiв куламанiв. Стелзани в глибинi душi глузували з неповноцiнних iногалактiв. Цi недорозвиненi iстоти приреченi бути дiйними коровами. Проте зоряна мафiя мала свої мiркування. Вичихiнi зробив таємний знак i кашалот заволав:
   - Вiн шахраїв! Я бачив!
   Ревiння такого монстра пiдняло звукову хвилю по всьому залу. Сотнi бандитiв вiдразу оголили лучемети та лазернi мечi, з усiх бокiв обступивши потужний iгровий столик.
   Генгiр захихотiв:
   - Я так i знав, що ти не витримаєш. Ви всi, дикелеси, такi.
   Крамар гаркнув:
   - Заплати те, що програв, чи помри!
   Гангстери забурчали, їм було смiшно. Стелзанов у цьому залi залишилося лише двоє, решта, наситившись, перебралися в iншi примiщення. Проте гiпермаршали були спокiйнi. Їхня ультрасучасна зброя в якiсному вiдношеннi помiтно перевершувала все те, що було на руках всього цього зброду.
   - Ну, що, Крамаре, наша мрiя збулася. Буде розбирання!
   Стелзани дали дружний залп, викосивши пiвсотнi бандитiв. Однак у цей момент переливчастий напiвпрозорий ковпак накрив гiпермаршалiв. Генгiр вiдчайдушно смикнувся i мертвим жуком застиг у силовому полi. Крамар також не мiг поворухнутися. Гангстери заливалися неприємним рохканням. До зали повiльно влетiв двадцятидульний танк. Жахлива конструкцiя зависла перед стелзанами. Потiм вежа розкрилася, з неї вилетiв десяток зовнi кволих синхiв. Вони стали пiвколом, уп'явшись на скутих бiйцiв Пурпурного сузiр'я.
   - Потворнi стелзани згорнутi в кокон!
   Довгi хоботки синхiв напружилися. Вiчихiнi простяг коряву кiнцiвку.
   - Ультрамаршал Вiзира, ваше доручення виконане! Два гiпермаршали захопленi в полон. Тепер ви можете випатрати з них всi таємнi задуми та секрети.
   Ультрамаршал була дуже задоволена, її хоботок почервонiв i розбух. Комариний голосок мучив вуха.
   - Ти добре попрацював, Вiчi! Коли Пурпурна iмперiя буде розгромлена, твоя раса отримає привiлеї.
   Король гангстерiв прошипiв:
   - I право торгувати наркотиками?
   - Якщо платитимеш податок, то ви отримаєте i таку можливiсть... - Членистоногое нервово заляскало вушками.
   Ватажок радiсно грюкнув широкими лапами. Кашалот з десятьма кiнцiвками Кiнг-Конга пiрнув фонтанчиком з нiздрiв, булькнувши: "Лiпота". Ультрамаршал зробив знак.
   - Зараз ми їх заморозимо, а потiм вiдправимо в нано-камеру, де пiддамо кiберторкам.
   Самка-синх пiдняла довгоствольний лучемет, тонка фаланга потяглася до синьої кнопки.
   У цей момент сталося те, чого найменше очiкували. Два невеликi монстри з оранжево-фiолетовими мордочками вiдкрили стрiлянину з лазерних пiстолетiв. Голова ультрамаршала була зрiзана вогненною бритвою. Вiдлетiвши, вона потрапила в широкий фужер, наповнений спиртовмiсним пiйлом. Масивний звiр перекинув фужер в рот, не жуючи, проковтнувши "котелок" невдаху членистоногого. Iншi гангстери страшенно завили, монстри вдарили анiгiляцiйним виверженням i по них. Почалася катавасiя. Хтось кинув анiгiляцiйну гранату, метал випарувався. Градом посипалися розплавленi столи та стiльцi. Раптом Крамар вiдчув, що силовий кокон, що їх блокує, зник.
   - Ми вiльнi! Тотальне розблокування!
   Вихопивши десятиствольнi променемети, стелзани обрушили на рiзношерстих ворогiв справжнiй гiперплазмовий шквал. Двадцятиствольний танк синхiв, потрапивши пiд променi, затремтiв i розсипався на молекули, мабуть, членистоногi не додумалися до того, щоб активiзувати захисне поле. Вогонь у вiдповiдь частково гасився силовим захистом, але все ж таки його iнтенсивнiсть була занадто високою, що гiпермаршалам стало жарко. Тому Генгiр i Крамар почали активно перемiщатися, стрибаючи та ламаючи траєкторiю, використовуючи масивнi ультрапластиковi столи як прикриття. Вiсники смертi розтинали атмосферу, вбиваючи бандитiв сотнями. Тисячi стволiв гуркотiли разом, багато гангстерiв пiд шумок плескали своїх же спiльникiв. Влучними пострiлами Генгiр знищив Вiчихiнi. Кашалот протримався трохи довше, поки Крамар Розорвiров не обiйшов келвiрову в блискучих радiоактивних камiнчиках колону i всадив заряд, що розпоров масивну тушу. По залi зали лилися потоки мiхурової кровi. Крамар кинув погляд на бiйцiв, якi врятували їх вiд жахливого полону. Вони рухалися, як зразковi солдати, явно знайомi з тактикою воїнiв Пурпурного сузiр'я.
   - Лихо б'ються "монстрики", як мiнi-солдати, - сказав Генгiр, усаджуючи заряд з плазмомета.
   - Мабуть, проходили спецпiдготовку. Можливо, це особливий загiн тубiльної полiцiї. Що за вид iстот, ти не знаєш? - Здивований, запитав Розорвiров.
   - Вперше таких бачу. - Генгiр Волк безуспiшно, намагався витягнути iнформацiю з файлiв свого, подiбного до агресивного комп'ютера мозку.
   У цей момент промiнь зачепив одного з монстрiв. Химерна морда разом обпливла. Голова оголилася, i перед здивованими гiпермаршалами виникла почервонiла фiзiономiя свiтловолосого хлопця. Крамар одразу впiзнав шибеника i випалив скоромовкою, продовжуючи посилати смертоноснi гостинцi. Ось i кашалота зiрвало голову, настiльки велику, що можна на нiй розмiстити цiлий оперний оркестр.
   - Це мiй правнук у сьомому поколiннi - Лихо Розорвiров. Йому сьогоднi виповнилося рiвно сiм циклiв. Священна дата нашої iмперiї! Я послав йому подарунок - робота з гарматою дроблячого вимiру простору.
   - А хто тодi другий? - прорепетував Генгiр Вовк.
   Гiпермаршал Пурпурного сузiр'я не став ускладнювати себе, а просто вистрiлив випарником у екзотичну фiзiономiю загадкового звiрка. Маска розпорошилася на атоми. Дiвчинка з семибарвною зачiскою закрила личко, але Генгiр своїм чiпким поглядом встиг її розгледiти.
   - Як ти посмiла, Ласка Марсом! Мiнi-солдатам, тим бiльше дiвчатам, не можна вiдвiдувати такi заклади! Ти будеш покарана.
   Ласка ображено вiдповiла:
   - Якби ми не порушили заборону, то вас з'їли б синхи!
   - Нам вчитися все одно треба, - Пальнув так що пара iногалактiв врiзалася в бутлi з горючим напоєм, вiд чого тварi i спалахнули, вставив Лихо. - Живi монстри цiкавiшi i практичнiшi за голограми.
   Крамар, пiдсилюючи гiперплазмовим потоком пожежу, вiд якої страшенно волали їх противники (як з'ясувалося, пiд виглядом стелзанiв замаскувалися солдати синхiв, а спiввiтчизникiв, було лише кiлька одиниць помножених на нуль!) пiдтримав сина:
   - Мiнi-солдат має рацiю!
   Генгiр посмiхнувся, застосувавши гранату, що стрибає як ляпка. Вiн не вибухала, а розрiзу противникiв чужих рас, що траплялися на шляху.
   - Я гадаю, що нашим дiтям пiде на користь невелика вiйськова прогулянка.
   Гiпермаршали продовжили змiтати численних космiчних гангстерiв. Iнодi пiд удар потрапляли рiзномаснi плутани, стриптизерки, обслуговуючий персонал.
   Крамар розрiзав лазером змiєподiбного круп'я, помстячи таким чином навiднику синхiв. Бандити поступово консолiдували свiй вогонь, їх пострiли все частiше били в цiль, загибель кiлькох тисяч товаришiв додала лютi та гнiву. Але якщо Генгiр i Крамар були прикритi силовими полями, то мiнi-солдати лихо та Ласка були лише в камуфляжi та в легких дитячих бойкостюмах без iндивiдуальних силових полiв. Хоча цi хлопцi виявляли не дуже кмiтливiсть i смiливiсть, їх пострiли були точнi, рухи швидкi, але будь-якому везiння приходить кiнець.
   Один влучний пострiл розбив на уламки руку Лихо. Вiд болю та шоку пацан ледь не впустив лучемет, лише нелюдське зусилля волi допомогло йому зiбратися та продовжити битву. Зi зрiзаної кiнцiвки почали падати крапельки кровi. У Ласку теж потрапили, тiльки в ногу. Дiвчинка впала та скрикнула вiд болю. Їй було дуже боляче, але якимось зусиллям волi вона придушила бiль i продовжила вiдчайдушну пальбу.
   - Нашi правнуки у небезпецi!
   Крамар Розорвiров пiдбiг i закрив силовим полем хлопчика Лихо.
   - Ми врятуємо своє потомство!
   Генгiр розвернувся, вiдстрiлюючись їхнiх обох рук. Вiн розширив силове поле, прикриваючи поранену Ласку. Дiвчинка, незважаючи на страшний бiль, вiдчайдушно прокричала.
   - Дiдусю, не треба! Я сама з ними впораюся!
   Лихо, у свою чергу, виринуло з-пiд силового поля, всадивши заряд черговому монстру.
   - Мiй славний предку, менi не потрiбний твiй захист! Я можу сам розвiяти потвор у мiжзоряний пил.
   Крамар iз пафосом сказав:
   - Ось вони, нашi дiти! Не бояться космiчного смiття!
   Генгiр розмахнувся, посилаючи променi смертi.
   - Нам потрiбно термiново передислокуватися. У мене є потужний термокварковий заряд. Накриємо їх усiх!
   - Логiчно!
   Обидва гiпермаршали, пiдхопивши своїх правнукiв, вирушили до зяючого проходу. Iнопланетнi гангстери посилили стрiлянину, силове поле вiбрувало, по обличчях стелзанiв стiкав пiт. Насилу вислизнувши, Крамар заблокував вхiд, а Генгiр Волк дiстав iз ранця напiвпрозору ракету. Включив програму самонаведення i запустив у забитий монстрами зал.
   - Тепер нам час iти.
   Генгiр сховав у силовий кокон Ласку, Крамар також укрив Лихо. Дiти чинили опiр i намагалися вплутатися в бiй.
   - Ми солдати великої iмперiї, ми хочемо битися.
   Лихо примудрився вислизнути з силового захоплення та розрiзати каскадним променем шiстьох охоронцiв, представникiв рогатої раси Бабуш.
   - Ну, вiн у тебе лихий!
   У голосi Генгiр Вовка чулася заздрiсть. У вiдповiдь Ласка засмикалася, явно, намагаючись порвати силове поле, хоча для цього потрiбна сила мiльярда слонiв.
   - I моя дiвчинка не гiрша!
   Гiпермаршал зняв силове прикриття, дозволивши правнучцi довбати по мiнi-катеру тубiльної полiцiї. Вбити представника iншої раси, якщо вiн продався мафiї, - доблесть i подвиг для стелзану.
   - Генгiре, тiльки сильно не захоплюйся!
   Крамар пiдхопив Лихо i надiйно запакував у невидиму кольчугу.
   - Ось-ось рвоне, дивись, як би нас не зачепило!
   Поставивши силове поле на максимальну мiць, гiпермаршали з неймовiрною швидкiстю ковзали коридорами. Навiть невеликий мiнi-кварковий заряд може завдати величезних руйнувань.
   ***
   Жахливий вибух розколов надмiцну металеву конструкцiю. Гiперплазмовi круговертi з надсвiтловою швидкiстю пронеслися по звивистих коридорах, рiвняючи кути i розпорошуючи на елементарнi частки неприкритих нiчим iндивiдiв. Всепожираюча хвиля досягла i стелзанiв, ударивши по силовому полю, пiдхльостну i без того божевiльну швидкiсть. Гiпермаршали. Як пробка з-пiд шампанського разом з дiтьми вилетiли з напiвзруйнованого "кальмара". Велетенська будiвля дала трiщину i почала повiльно розколюватися, у трiщинi виникла невелика пожежа. Сiро-фiолетово-жовтi вогники пiдступно свiтилися у вакуумi, здавалося, що тлiє метал.
   Тисячi полiцейських машин, навiть кiлька десяткiв ударних армiйських у формi пiрань iз гарматною батареєю катерiв пiдлетiли до напiвзруйнованої споруди. Скорпiоноподiбнi пожежнi машини гарячково намагалися залити пiнопластом холодне полум'я.
   - Ми з тобою непогано повеселилися! - Генгiр Вовк прицмокнув вiд задоволення, зробивши важкi очi, наче перед ним оголилася принцеса.
   - За таку розвагу можна потрапити пiд суд. А потiм у камеру ультраболевого впливу. Там за допомогою нанотехнологiй швидко прочистять мозок.
   Крамар виразно покрутив пальцем бiля скронi.
   Генгiр захихотiв.
   - Сподiваюся, скоро почнеться мега-всесвiтня вiйна i всi втрати спишуть!
   - Поки вона почнеться, нас анiгiлюють мiльйон разiв!
   Крамар провiв долонею по горлу. Лихо посмiхнувся.
   - А як вони впiзнають?
   - Ти ще дурний мiнi-солдат! - гаркнув Генгiр Вовк. - Там всюди слiдкують пристрої, кiбер-записи, плазмо-компи!
   Дiвчинка Ласка хитро пiдморгнула.
   - А ми запустили бойовий кiбер-вiрус, вiн вивiв з ладу всi пристрої, що стежили в цьому будинку.
   - I, крiм того, зжер всю пам'ять мiсцевих комп'ютерiв! - Вставив Лихо.
   - Квазарно! Коли ви встигли? - у голосi Крамара дивилося.
   - А як би iнакше ми проникли в цей будинок! У такi будинки мiнi-солдатiв не пускають. А ось стрiляти ми можемо не гiрше за дорослих, а нас закували i не дають розважатися!
   У голосi хлопчика вiдчувалася досада.
   - Все буде свого часу! Вашi тiла ще не дозрiли, вам рано на це дивитися. Крiм того, куламани або грошi треба берегти та примножувати, а тут повно хитрих шахраїв. За тисячу двiстi рокiв ми навчилися розпiзнавати багато пасток, а вам лише сiм циклiв та один удар серця.
   Генгiр клацнув Ласку по кирпатому носi. Дiвчинка сiпнулася, потiм хихикнула, показавши мову.
   - Дiду, коли нам буде за тисячу, ми, тобто, я стану Супергiперультрамаршалом!
   - Мрiяти не шкiдливо! А от якщо повзатимеш скрiзь, як козявка, то загинеш у паралельному всесвiтi i служитимеш в антивiйськах! - рикнув ветеран-громила.
   Ласка капризно завила.
   - Не хочу в анти-вiйська! Там дуже боляче, щохвилини терзають струмом i гамма-променями.
   - Так ось, слухай старших! Так, де ви взяли бойовий вiрус?
   Замiсть Ласки вiдповiв Лихо:
   - На полiгонi! Нас навчали спецпрограм вiртуальних воєн та проникнення в структуру бойових роботiв.
   Гiпермаршал чиркнув пальцем у повiтря, кiлька супротивних, дрiбненьких комах разом випарувалося. Низький голос продовжив:
   - Це добре, що на практицi застосували закладене пiд час навчань. Мiнус, те, що ви порушуєте правила. Я не хочу мати проблем iз Супердепартаментом "Кохання та життя". Тому, або ти зараз даєш слово, що не тинятимешся, де попало, або тебе тут же скинуть на зiрку.
   Лихо спочатку хотiв було перевести все жартома, але свердлюючий лазером погляд прадiда казав, що вiн не жартує. Генгiр також суворо подивився на дiвчинку.
   - I ти теж дай клятву, що бiльше нiколи не порушиш вiйськовий статут.
   Ласка вiдвела погляд убiк.
   Дiти ледь чутно прошепотiли.
   - Клянусь...
   Несподiвано Крамар змiнився на обличчi. На по-юнацькому гладкому лобi, врубається рiзка складка:
   - А якби не порушення статуту, нас би вже дезiнтегрували! Я знiмаю клятву, але ставлю одну умову. Якщо хочеш кудись намилитись або пiдтягнути кварки, поiнформуй мене.
   - I мене! - гримнув напарник.
   Генгiр також передумав:
   - Iнiцiатива на вiйнi дорого варта, особливо привченому до дешевих шаблонiв супротивника! Тiльки попередьте нас заздалегiдь, якщо захочете пустувати!
   Знов заблищали спалахи вiд пострiлiв, кiлька стерв'ятникiв гангстерiв, мабуть, вирiшили поживитися заблукалою парою стелзанiв з дiтьми. Вогонь у вiдповiдь був безжально точний. Лише один бандит був паралiзований, решту елементарно розвiяли на кварки. Голова найбiльшого, з п'ятьма рядами загнутих назад зубiв "динозавра", вiдлетiвши, зачепилася iклами за антену. Здавалося, що вона i пiсля смертi хоче перегризти гравiотитановий стрижень.
   Лихо вигукнув:
   - Шок це не по-нашому! Гiпершок - ось це по-нашому!
   - Так ось, дiти-монстри... - Генгiр вказав на бранця: - Може, це простий грабiжник. А може, й шпигун. Ми його прихопимо iз собою. Потiм я покажу вам, як треба допитувати таких покидькiв.
   - Ми вже катували електронного кiборга! - з усмiшкою похвалилася Ласка.
   - А живого можна залякати! - авторитетно промовив гiпермаршал Крамар.
   - Практика понад усе!
   Генгiр ласкаво поплескав по щоках Ласку. Рожеве личко стало червоним.
   Дiти весело засмiялися.
   Двоє нерозлучних друзiв обмiнялися рукостисканнями i майстерно, виконавши головоломний кульбiт, зникли за величезним салатово-яблучним свiтилом.
   У просторах брудного сектора iнодi продовжували пострiлювати.
  . ЕПIЛОГ
  Володимир-Фрiдрiх Бiсмарк-Рибаченко прибув до Берлiна. На нього чекало чергове нагородження. Звичайно, вiн найбiльший воїн Третього Рейху - унiкальний i неповторний.
  Адольф Гiтлер вручив йому унiкальну нагороду: Велика Зiрка Великого Хреста Лицарського хреста Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами.
  Спецiально видiлити Володимира-Фрiдрiха. Ось i була придумана таким чином чергова нагорода та це було супер!
  Гiтлер виглядав зовнi бадьорим та задоволеним. Поки що все йде у Третього Рейху добре. I формується всесвiтня iмперiя.
  Володимир-Фрiдрiх все ще виглядає хлопчиком рокiв чотирнадцяти i посмiхається перловим оскалом.
  Нагороджують i iнших атлетiв, що вiдзначилися. I дають їм ордени, медалi та присвоюють звання.
  Гiтлер у повному ударi i все просто супер. I дiвчат багато, вони гарнi з голими, засмаглими нiжками.
  Водночас чому не провести зв'язки з перемогою гладiаторськi бої?
  Це було б також класно.
  I ось на великому критому стадiонi зiбралося багато людей. I почалися сутички.
  Першими за традицiєю починають бої наймолодшi бiйцi.
  Вибiгло п'ять хлопчикiв у червоних плавках iз мечами та щитами в руках.
  Їм було рокiв лише десять-одинадцять, i вони були засмаглi, засмаженi, босоногi.
  Юнi воїни вклонилися. Потiм вибiгло п'ять хлопчикiв у синiх плавках. Вони теж були юнi, засмаглi жилистi. За звичаєм неповнолiтнi хлопчики та жiночi гладiатори билися босонiж.
  I в них були в руках шабля та кинджал.
  Хлопчики стали в ряд i вклонилися один одному.
  Керiвники Третього Рейху стали укладати ставки.
  Володимир-Фрiдрiх тяжко зiтхнув. На втiху цього звiринця дiти вбиватимуть одне одного. I це реально виглядає огидно.
  На кого поставив Гiтлер, залишається таємницею.
  Звучить сигнал, i дiти кидаються один на одного. Хлопчики-гладiатори дуже спритнi.
  Володимир-Фрiдрiх теж жадiбно дивиться на це видовище. Ось перший пацан отримує поранення у груди. I вiдразу схоплюється, i знову кидається в бiй.
  Хлопчики хоч i юнi, але явно навченi. I б'ються з величезним запеклiстю.
  Володимир-Фрiдрiх подумав, що вiн став служити явному злу.
  I в головi у хлопця заскакали афоризми;
  Людина вiдрiзняється вiд тварини гуманiзмом, i здатнiстю чинити всупереч iнстинктам!
  Вiд насильства над жiнкою iнодi з'являються здоровi дiти, а вiд насильства над природою лише монстри!
  Якщо жорстока мати, жорстокi та дiти! Яка природа такий її син - людина!
  Дружбу шукають у сильного, пiдживлення у багатого, а вiдданiсть виявляють до безстрашного!
  Атака - найкращий спосiб нейтралiзувати чисельну перевагу ворога - змусити вiдбиватися все одно, що вiдрубати половину рук!
  .Для жiнки кохання, це насолода i дохiд, для чоловiкiв задоволення i витрата!
  Винаходити нову зброю для аморального чоловiка це все одно, що пiдпилювати нiжки стiльця, коли шию захлеснула мотузка!
  Людська слабкiсть мати будь-якої релiгiї, а боязкiсть батько!
  Атеїзм символ свободи - християнство схоже на слово ланцюг!
  Хто прощає, той буде прощений , хто засуджує, той засуджений буде! Хто дає оселитися ненавистi у своєму серцi, цькувати себе та своїх близьких!
  Той, хто посiяв любов i милiсть, пожне успiх i щастя!
   Вбивство це самий багатоликий i дивний рiзновид грiха, за нього часом навiть списують грiхи!
  На вiйнi логiка поняття вiдносне - як шоколад, не встиг помилуватися плитками як вони вже в ротi!
  Смерть як добрий фокусник - загадкова, лякаюча, таємнича i не видає своїх секретiв!
  Солдат у протигазi подiбний до слона в пiдгузниках, i погано i заперечити не можна!
  Повiр, не вимагаючи доказiв - коронний пропагандистський хiд будь-якої релiгiї - вбивчий у простотi як брукiвка!
  Найкращий спосiб послабити зло - винагородити добро. Людина вiдрiзняється вiд тварини тим, що здатна творити добро безкорисливо навiть на шкоду собi!
  Еволюцiя не вчить людини безкорисливостi - цього вчить лише Господь! У кожнiй чеснiй i шляхетнiй людинi крихта Божа - доказ його сутностi!
  Людина найнепередбачуванiша тварина - iнстинкт стереотипний, а розум оригiнальний!
  Комунiзм рiднить з iдеями християнство - велика кiлькiсть пролитої кровi та повна вiдсутнiсть реалiзму!
  У громадянськiй вiйнi наступ удесятеряє сили, а оборона рiвносильна вiдступу, а вiдступ - капiтуляцiї!
  У сучасному свiтi безневиннiсть ознака того, що дiвчина або занадто гидка i її нiхто не хоче, або боязка i сама нiкого не хоче!
  Вагiтнiсть фарбує жiнку i завжди безневинна, незайманiсть насторожує i завжди хибна!
  Релiгiя синонiм слову пута, не так для тiла, як для розуму!
  Зло має отримувати ляпаси вiд добра - щоб добро не втратило почуття гiдностi, а зло почуття страху!
  Одягнути жiнку дорого, роздягнути ще дорожче!
  На жаль коли у добра кулаки, цiнують саме їх, а не саме добро - хоча боятися треба не автомат, а того, хто з нього стрiляє!
  Жах на вiдмiну вiд пастуха здатний , а вiвця зробити вовком! Немає нiчого страшнiшого за розлючене ягня!
  Генiальне завжди просто - тiльки бездарнiсть усе ускладнює!
  Великий розум прагнути ясностi, щоб усi бачили його велич, мiзерний розум напускає туман, щоб приховати порожнечу!
  Атеїзм логiчний iдiотизм - вiн нiчого не пояснює, але позбавляє людину безсмертя!
  Не треба спекулювати на пацифiзмi, навiть вiвцi затопчуть вовка, якщо вiн читатиме їм мораль!
  Розумна людина завжди прагне зростати, тiльки дурня влаштовує колишнiй рiвень!
  Розум схильний удосконалювати свої уявлення, а дурiсть завжди постiйна!
  Без ризику життя, що суп без солi, а чай без цукру - може, подiбний аскетизм продовжує iснування, але робить прiсною щохвилини!
  Секунда як куля, пропустиш, одну доведеться надолужувати з могили!
  Атеїст знайде тисячу причин , щоб знищити його душу, а НЕ одного пiдказки , щоб врятувати!
  Слабкi платять за все, сильнi перемагають, а хитрi користуються результатами перемоги!
  Смiливiсть прикрашає кмiтливого, воля доброго, а сила справедливого!
  Вiйна випробування розумним, загартування сильним, розвага дурням!
  Володiти iнiцiативою означає мати перевагу: мати перевагу, значить перемагати, а перемога приведе до миру!
  За кiлькiстю носiїв дурiсть перевершує мудрiсть , а по ефективностi впливу не поступається !
   Тiльки в чому проблема: помилка вiруючого лише втрата iлюзiї, помилка атеїста втрата вiчного життя!
  Хто не ризикує, той не п'є шампанського iз чорною iкрою та закушує горiлку шпротами!
  Головне у доблестi та вмiннi воїна, не вiддати своє життя, а вижити - забрати його в iншого!
  У жiнки тiло в темрявi, душа у свiтлi, а думки в безладдi!
  Коли вбивство для ката ставати хлiбом, йому не вистачає солi - тобто ризику, який вiдчуває солдат!
  Мужнiсть самий дорогий продукт з тих , що НЕ для продажу! Правда, i бажаючих позбутися вiд нього багато!
  Катування це не розвага, а важка праця зi сфери обслуговування, в якому жалiсть до клiєнта згубна для тебе самого!
  Капiталiст нiколи не стане справжнiм патрiотом своєї Батькiвщини, для цього вiн занадто егоїстичний!
  Душа багатiя патрiотична, не бiльше нiж у золотої монети, де беруть там i липне!
  Кожен атом за складнiстю та невичерпнiстю потенцiалу дорiвнює всесвiту!
  Грiшний i жорстокий, у тому, що в бiльшостi нинi людина знищує людство, прискорюючи процес науки!
  Часто прогрес обертається спробою впхнути водневу бомбу в запальничку для цигарок!
  Вовк ховається пiд овечу шкуру, полiтик пiд маску, а ядерний арсенал пiд землю!
  -Новi технологiї це вираз матерiальної форми духовностi росiйського народу!
  - Найдосконалiша технiка не замiнить душi, могутнiй комп'ютер не покохає, не зiгрiє, не приголубить!
  Вчення Христа сильнiше за водневу бомбу, так здатне вiдродити душу, окрилити розум, дати вiчне життя!
  На Бога сподiвайся, але прицiл не забудь протерти!
  Самим цiнним в життi, що невiдомо , коли вiн пiдходить до кiнця, i непередбачуванiсть майбутнього - гаманця з яких нi один не може побачити дно , здається нескiнченним!
  Солдат кращий, нiж просто людина, чистiша, благороднiша, щира! А тим часом , на вiдмiну вiд простого смертного, вiн позбавлений права на життя!
  Вбиваючи навiть одну людину, ти руйнуєш мiнiатюрний всесвiт, а значить, грiшиш проти Бога!
  Зрозумiло! Зрадник завжди програє, його ненавидять тi, кого вiн зрадив, i нехтують заради кого, вiн зробив пiдлiсть!
   Зрада це не просто пiдлiсть, а ще й самогубний iдiотизм!
  Дивно , як це може здатися, смерть в молодому вiцi знiмає з докорами старостi, то душа вiд бруду, i серце вiд розлучення!
   Курiння продовжує життя лише в одному випадку, як останнє бажання перед розстрiлом!
  Маскування вимагає жертв! Тимчасових, але не менш тяжких, особливо для жiнки! Щоправда, не бiльше за пластичну операцiю!
  Борг перед Батькiвщиною найкраще виправдання непристойному вчинку, будь-яка пiдлiсть свята, якщо продиктована мiркування патрiотизму!
  Збочений комунiзм, гiрше збоченого капiталiзму - у строю голови рубати легше та зручнiше скосити чергою!
   Цар з часу може старiти - тiльки люди , завжди молодi, король може бути занадто молодим - тiльки люди завжди стиглi, король може пiти з розумом або народитися дурнем, але мудрiсть народу є безсмертний! Тому нехай люди, а не слiпий випадок, вирiшують, кому ними правити!
  Iнтереси Батькiвщини може виправдати насильство, але останнiй, в першу мiсцi необхiдностi бути в собi!
  Свобода без моралi, як автомобiль без гальм!
  Хто взяв владу: сильний, хто утримав: розумний, але добровiльно розлучився з нею: благородний!
  Корупцiя як ракова пухлина, завдає менше болю, але губить ще вiрнiше!
  Людство має перестати: бути лебедем, раком i щукою тягнуть у рiзнi боки, прогрес у цьому випадку не стоятиме на мiсцi, а потягне у прiрву!
  Час це саме страшне зброю, воно невблаганно пiдриває сили цивiлiзацiї i поразок могутнiх чоловiкiв!
  Сила в руках дурня: подiбна до дiрявих обладункiв, захищають погано, а потонути в невiгластвi допомагають!
  Помста бандитiв молодша сестра боягузтва, донька пiдлостi та падчерка успiху!
  Свiт заздрить сильним людям, зневажає слабких, поблажливий до пiдлих, i все ж таки створений досконалим творцем, щоб прийти до досконалостi!
  - Досконалими людей може зробити лише розум i почуття стрiмкостi, а якщо до цього додати благородство та спiвчуття, то на цих чотирьох поняттях можна закласти фундамент щасливого майбутнього!
  Бiблiя єврейська книга i робить її основою моральностi Росiї як недоречно як замiнити конституцiю алфавiтом!
  Легше знайти мецената серед бомжiв, нiж безкорисливого мiлiцiонера!
  Мiлiцiонер, який не бере хабарiв як дощ у пустелi, все життя мрiєш про таке, а нариваєшся завжди не вчасно!
  У бiльшостi випадкiв завойовник є синонiмом фiлантропа!
   Релiгiя для прогресу як гиря для плавця!
   Щастя без Бога - як любов без серця!
  Християнськiй вiрi потрiбен не лише хрест, а й меч, щоб захистити добро!
   Релiгiя з мечем, це не опiум для народу, а скальпель хiрурга, що зцiлює душi !
   Краще вбити одного лиходiя, нiж оплакувати сотню праведникiв!
   Саме небезпечне зброю в Бiблiї в руках нечестивих!
  Хто довго їсть - коротко живе!
  Комунiзм це яскрава iдея, але найбiльш часто реалiзується в темрявi!
  Поганi люди з добрими iдеями проливають куди бiльше кровi - нiж поганi з поганими задумами!
  Допитувати дурня, що товкти воду в ступi, катувати, що стiбати iшака!
  Природа крива, а людський розум - випрямляч!
  Прогрес має властивiсть пiднiмати людину, а значить наближати її до Всевишнього!
  Скiльки гусака не годуй, кречета не завалить!
  Чорт ховається в пеклi, а священик у кишенi парафiянина!
  Сiльська дзвiниця мiзерна мiж хмарочосiв, але велична серед хатин!
  Раб, що принижує царя: Бог на одну годину i диявол на вiчнiсть!
  . Людський рiд або досягне всемогутностi, або зникне!
  Людинi судилося або жити богом, або померти черв'яком!
  Як не шлiфуй камiнь, йому не стати перлиною! Як не обробляй, книга графомана не стане шедевром!
  Велика частина всiєї кровi пролили з червоних промов, яскравих iдей i добрих намiрiв!
  На ногах залишився лише один хлопчик. А решта були заколотi та порубанi.
  Фюрер дав знак. I вцiлiлого пацана пронизали гострi стрiли. Наскiльки це було забiйно.
  Знову бiй. Цього разу б'ються по двi дiвчини. Перша пара - мечi та щити, а у другiй тризубцi та кинджали.
  Войовницi в одних лише плавках. З грудей з червоними сосками оголенi. Тiла не по-жiночому мускулистi та засмаглi.
  Самi вони нiби блондинки, але скорiше фарбованi.
  Звучить сигнал та проходить агресивний поєдинок.
  Дiвчата сходяться разом i обмiнюються розгонистими ударами. I їхнi босi нiжки намагаються брикнути один одного.
  Все це виглядає надзвичайно грандiозним.
  Фрiдрiх Володимир дивиться на це i йому весело. Поки що жiнка не отримує гострим мечем тичок.
  I ллється кров iз оголених грудей красунi. Ось це справдi серйозне поранення.
  Фрiдрiх-Володимир взяв i пробурчав:
  - Жорстоке та безглузде вбивство!
  Справдi, коли дiвчата гинуть це так виглядає неприємно. I тут уже не додати i не вiдiбрати. Ось дiвчисько, знепритомнiвши впала. I її босу, круглу п'яту припалило розпечене залiзо ката. I це справдi вже серйозна заявка на знищення войовницi. I боляче, напевно, дiвчинi вiд такого дотику.
  Ось двi красунi кидаються на одну. У неї тiльки тризуб - кинджал випустила. I дiвчина, пробита з обох бокiв, падає у калюжу кровi. Що дуже стрiмко.
  Мавр знову сує їй факел до босих пiдошв. I дiвчина скрикує. I в неї знову встромляються мечi. Красуня гине.
  Уцiлiлi двi красунi кланяються, i Гiтлер вiд себе особисто посилає їй вiнок. Точнiше їм, а не їй!
  Ось i цей бiй вiдгримiв.
  I знову б'ються хлопчаки. Цього разу старшого вiку - рокiв тринадцяти-чотирнадцяти. Але теж тiльки в плавках та босонiж.
  З одного боку дюжина та з iншого.
  У руках у хлопчикiв лише мечi та кинджали. I вони загрожують один одного заколоти чи покалiчити.
  I знову у хлопчикiв дуже мало шансiв залишитися живими. Сам Гiтлер просто любить гарненьких хлопчикiв бити батогом повiсивши на дибi. Або тим бiльше засмажити їм п'яти розпеченим залiзом. Що дуже велике задоволення для тирана.
  Гiтлера - це дуже заводить.
  А коли хлопчаки в плавках, i майже голi вбивають один одного, то це зовсiм супер.
  I ось вони знову сходяться i один одного починають бити кинджалами i рубати мечами.
  Так ось завелися - цi дiти, причому пiдлiтки справжнiсiнькi.
  Ось Володимир-Фрiдрiх за роками вже дорослий, а на вигляд так i залишився дитиною.
  Хоча йому подiбне дуже подобається. Бороду, наприклад, голити не треба. А чоловiча досконалiсть досить велика для жiнок.
  Ось юнi воїни сходяться i починають нещадно бити i вбивати один одного. I в цьому вони не мають рiвних.
  А пiд босi нiжки юних пiдлiткiв слуги маври кидають iз бронзових тазiв вугiлля.
  Дiти обпалюються та скрикують. Їхнi босi пiдошви хоч i огрубiли, але все одно на них з'являються i пухирi, i опiки.
  Гiтлеру навiть хрюкає вiд задоволення, коли падає закривавлений та порiзаний у кров хлопчик.
  А йому ще розпечений ломик припiкає круглу, запорошену, а часто вже в кровi п'яту.
  Володимир-Фрiдрiх Бiсмарк-Рибаченко став писати на ходу, невелику поему;
  Я хлопчик-гладiатор колишнiй раб,
  Працював наче вiл у каменоломнi.
  Звичайно, там змiцнiв - зовсiм не слабкий,
  I зроблюся я вiрю лише вiльнiше!
  
  Народився у вiцi двадцять першому я,
  Був пiд рукою i ноутбук, комп'ютер.
  Менi Гаррi Поттер близька рiдня,
  А треба Палпатiна дiти скрутять!
  
  Але потрапив я минуле на жаль,
  В якому вiйни злiснi вирують.
  Здавалося цей час Сатани,
  I чорти дуже радiсно бенкетують!
  
  Мене спiймали в дуже страшний полон,
  Хлопчику лiктi ззаду прикрутили.
  Хотiлося менi повiрте змiн,
  Щоб нарiзати в боях лихо милi!
  
  Ну що ж бiй нехай це буде бiй,
  Але отримав удар у скроню прикладом...
  Вiтчизна вiрю буду я з тобою,
  Не розiрве дитину вiр снарядом!
  
  Ось я тепер iщу в рудниках,
  Тяну кошики з камiнням та шлаком.
  Всi ноги, руки просто в синцях,
  Здавалося, я борюся з вурдалаком!
  
  Не знає хлопчик вiдпочинку повiр,
  Йому довелося невтомно працювати.
  Реве дуже лютий видно звiр,
  То можна щось собi добитися!
  
  Я хлопчик голий, i завжди босий,
  Раб i трудяга, в'язень та воїн.
  Можливо, поруч смерть трясе косою,
  Але вiрю стану просто переможець!
  
  Але ось у каменоломнi спалахнув бунт,
  Хлопчаки так бунт великий пiдняли...
  Їх виявився ватажок крутий,
  Побачимо комунiзму невдовзi дали!
  
  Але оточили воїни хлопцiв,
  Хто був жвавiший, тих вони розiп'яли...
  На палю садили юних молодцiв,
  I голови хто молодший вiдрубував!
  
  Адже мене теж пiдняли на хрест,
  Хотiли дуже по-звiрячому мучити...
  Адже для того Спаситель i воскрес,
  Щоб розвiяти над Вiтчизною хмари!
  
  Але ось мене побачив пан,
  Сказав хлопчика менi зараз вiддайте...
  З тисячi лише вцiлiв один,
  I це я теж люди знайте!
  
  I що ж, на аренi нинi я,
  Щоб веселити панiв тепер борюсь.
  Iншi дiти теж менi сiм'я,
  I в тому, що вижив я пацан не каюся!
  
  Так менi довелося хлопчакiв вбивати,
  Тепер я дуже хоробрий гладiатор.
  I для мене Паллада нинi мати,
  Мечом кручу, я мов вентилятор!
  
  Ось бiй iде, я з жiнкою б'юся,
  Вона схожа на колишню версалку...
  Але мiй девiз - бiйся i не лякайся,
  Хоча дiвча менi, звичайно, шкода!
  
  I ось її я голову зрубав,
  Їй п'яту дiвки смолоскипом палили.
  Про скiльки у хлопця видно сил,
  Його недарма майстри хвалили!
  
  I ось я знову аренi б'юся,
  Пiдлiток голий, i майже дитина.
  Охоплює хлопчика сум,
  Коли ти наче злий диявол!
  
  Але вiрю в торжество я доброти,
  Що буде царство радостi та свiтла...
  Не треба тiльки зайвої суєти,
  Хто був героєм у гiмнi муз оспiваний!
  
  1
  
  
  Исходный текст
  
Оценка: 9.00*3  Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"