Сафронов Юрий Викторович : другие произведения.

Омофор - Житiє Ангельське 6 (Дiм Майстра)

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:


Омофор - Житiє Ангельське.

Частина 6 - Дiм Майстра.

(аудiо версiя: https://www.youtube.com/watch?v=xGykefyLeF0)

   МИ вiтаємо усiх у наступнiй частинi нашої подорожi Oмофором. Отож, що поєднує еталон з копiєю - це досвiд. Пережите, що освiтлено свiдомiстю та усвiдомленно, донесено до свiдомостi - до свiдомостi, альбо скорочено ДоСвiд. Яким чином копiя знає що плiд її життя, набутий досвiд, готовий перейти у засiки еталону та доповнити знання. Нагадаємо що знання це освоєння зони непiзнанного, освiтлення темних куточкiв буття. Таким чином досвiд являє собою завжди нове, навiть коли ви ступаєте на уже зорану землю, завжди є мiсце новому. Придивiться уважнiше, яким чином ви набуваєте досвiд. Перше у вас виникає прагнення пiзнання, далi вишукуються можливостi i сам процесс (цiль-намiр-прояв). Так от процесс iде до тих пiр доки непiзнанний об'єкт не стане знайомим. Першочергова вiра про те чи iнше переходить у знання. Еталон мав вiру до отримання досвiду, та тепер вiн знає. Налаштовується деякий стержень зв'язку помiж предметом та знанням про нього, деякий важiль впливу на предмет уваги. До моменту отримання досвiду предмет був поза увагою та оминався, опiсля вiн починає використовуватись якi i iншi складовi всесвiту, та таким чином стає сходинкою до пiзнання наступного, наступною сходинкою у невiдомiсть. Можна сказати по iншому, кожен наступний досвiд створює та укрiплює уже iснуючий старжень помiж еталоном та копiєю. По мiрi налаштування цього стержня звязку копiї стають все досконалiшими, Я починає знати про iснування вищого еталонного Я, яке покоїться у Омофорi МИ. I якшо ви хочете побажати успiху новiй копiї свого буття, ви вiдправляючи її в дорогу говорите - май стержень, альбо будь МайСтер. Майстернiсть - це те що нiколи вас неоманить та виведе з будь-яких лабiринтiв забуддтя. Отже ми починаємо новий роздiл - Майстер.
  
   12 грудня 2016.
  
  
   Майстер - це той хто стоїть понад майстернею понад iнструментами, понад пiрамiдою, понад усiм скарбом що є у майстернi-пiрамiдi. Та в одночас майстерня дає майстру вiдшлiфувату свiй талант, одягнути свої коштовностi у достойну каблучку, увiнчати працю короною досконалостi. Це те що залишиться з майстром коли все мине...
  
   У своїй майстернi Майстер працює з еталоном та копiєю, вiн є тим обєднуючим началом що надихає процесс пошуку. Яко ми уже твердили ранiше є три нижнiх фiзичних та три верхнiх ментальних чакральних побудов, чи поверхiв у школi майстерностi. Та також останнiй рiвень, рiвень любовi що охоплює пiд свої крила, пiд Омофор все iнше - це Майстер Любовi. Це той рiвень свiдомостi, рiвень майстерностi, де навiть з втратою еталону та копiї, майстер здатен вiдтворити все знову - Майстер набуває здатностi Творити - стає Творцем. Майстер стає володарем досвiду який перейшов у внурiшнє знання, вiн стає володарем традицiї. I тепер увага! Вiн здатен вiдтворити цю традицiю у будь який момент, та не тiльки вiдтворити але також з кожним вiдтворенням покращити, адже вiн Майстер-Творець, творчiсть частина його буддтя. Вiн може навчити копiювати свою традицiю будь кого, та шлях Майстра, шлях до Творця немжливо передати чи пояснити, цим можна жити. Лишень досвiд особистого пошуку здатен вiдчинити дверi майстерностi.
  
   13 грудня 2016.
  
  
   Тепер ми пiдiйшли не тiльки до вiри але i розумiння того що:
   З Любовi iдемо, Любов у собi несемо, Любов випромiнюємо, та у Любов повертаємось.
   З Омофору приходимо, Омофором обгортаємо своє єство беручи на плечi забвення одинокого Я, вiдкриваємо себе свiту розпростерши крила Омофору, та в лоно Омофору повертаємось.
   Майстер Любовiю творить свiт, у свiтi закдається баланс та гармонiя, закладається зерно майстерностi, яке пускає корiння та дає плiд вiдкриваючи себе свiту. Являючи свiтовi майстернiсть iм'я Майстер щераз i щераз звучить свiтами повертаючись у свiт Любовi, повертаючи свiт Любовi, вертаючись у стан дому - яко ОДНО.
  
   I це так є.
  
   Єднiсть усiх елементiв майстернi, вiдсутнiсть непотрiбу - це те що вiдрiзняє Майстра вiд iнших. У майстернi усе має мiсце та свою роль нiщо не вiдкидається у забудтя. Майстернiсть i є тим покривалом Омофору що об'єднує все i вся.
  
   Майстер нiколи не залишить невивченим урок. Навiть коли цей камiнь був вiдкинений у будiвництвi вiн нiколи не стане нарiжним. Будь який не вивчений урок буде пройдений Майстром, нiщо не залишиться без уваги. Те що покрито покривалом зневiри змiнюється у вiру i далi у знання. Майстер може бути не готовий до уроку та вiн не може не пройти його, таким чином Майстер це не диплом по завершеннi навчання, а стан який потребує свого проявлення у сущому. Любов - це не декларацiя, а стан свiдомостi згiдно з яким дiє Майстер. Майстер не може не Любити, Майстер не може не обгортати крилами Омофору усе суще. У майстра немає добра та зла, а лишень виклик, проба на майстернiсть Любити. Майстер не може убити, адже убити значить припинити iснування, а в очах Майстра нiщо не зникає, змiнюється лишень форма, процессу знищення не iснує, є лишень сублiмацiя.
   Отже, подивiться у середину себе та запитайте себе, наскiльки ви Майстер? Який урок ви перенесли у невiдомiсть, що стягує вашi крила? Чи є у вас Любов у серцi? Можливо вона з позначкою "але"? Вам i тiльки вам вiдповiсти на цi питання i хоча шлях Майстра лежить у Омофор у стан свiдомостi МИ та вiн є дуже iндивiдуальний його не можливо скопiювати, лишень пройти особисто, адже яко ми уже стварджували - свiдомiсть не копiюється. Вас нiхто не в змозi задекларувати Майстром, це шлях усвiдомлення, це стан свiдомостi, яки нiзчим неможливо сплутати.
  
   I це так є.
  
   Потрiбнi чiтко зрозумiти та усвiдомити що Майстер та творяща майстернiсть є не деякою вешиною олiмпу, а стан. Любов - це стан пробуваючи у якому ви i дiєте вiдповiдно, втративши цей стан ви i втрачаєте цю можливiсть, можливiсть творити.
  
   Таким чином стан свiдомостi являється станом, а не власнiстю, станом потрапляючи у який речi набувають тих чи iнших ознак. Мiжчасся, коли покидається земне тiло є змiною стану свiдомостi. Тiло, мiсце не є необхiдним атрибутом для свiдомостi. Свiдомiсть являє собою деяке поле, потрапляючи в яке речi змiнюються вiдповiдно до внутрiшньої температури творчостi, дещо замерзає, а дещо приходить у рух. Це i є Омофор що покриває. Проявлення, втiлення, це концентрацiя завертання у вузлик цього поля, коли петелька закриває доступ у пам'ять. Ви можете з упевненнiстю стверджувати що упокоєнi душi є розлитi у цiй площинi любовi. А тепер увага! Майстер має деяку особистiсть, та в одночас є також розлитий у цьому полi. У цьому i заключається майстернiсть, щоб з втратою зовнiшнiх чинникiв, якi утримують особистiсть, не втратити того внутрiшнього стержня, який при потребi вiдновить особистiсть. Тобто спрацьовує основне правило Майстра нiщо не буде вiдкенене будiвничими.
  
   Для того щоб зрозумiти потребу в Я для Майстра, вiзьмемо за приклад корабель. Отже на кораблi присутнє деяке МИ, та рiшення подальшофо курсу, рiшення керування приймає особистiсть - Майстер. Адже довiрити рiзець реальностi, курс яким ляже наша реальнiсть МИ можемо лишень Майстру. Тепер увага! Стан Я є штучним утворенням МИ. Подивiться уважнiше довкола себе - ваше Я складається з попереднiх та майбутнiх втiлень. Навiть коли ви не вiрите в реiнкарнацiю, все-ж частинка вас є з дитинства, юностi, зрiлостi та старостi. Ваше я збудоване з роботи, дому, друзiв, та багато iншого. Придивiться просто уважнiше - ви нiколи небуваєте на одинцi, нiколи! Все що ви маєте ким ви є, iснує завдяки комусь та для когось. Ви живете iснуєте завдяки тому що вас Люблять, та любите ви.
   Я - це школа майстерностi, школа Майстра. Будьте вiдповiдальнi адже кожен рух Майстра це досконалiсть. Плекайте у собi досконалiсть, не журiться коли побачите свою недолугiсть, радiйте можливостi бачити, адже МИ вас чекаємо, МИ вас плекаємо, МИ вас Любимо яко Майстри без будь-яких але. Плекайте золотий колос вашого життя - майстернiсть, будьте Майстрами Любовi, адже ви прийшли з неї, несете її, сяєте нею, та повернитесь у неї. Майстре - розправте крила вашого злету!
   I це так є.
  
   14 грудня 2016.
  
  
   Майстер рiзьбить новий еталон.
  
   Ми пiдiйшли до розумiння, до володiння знанням про свободу волi. Увага! Копiя не є вiльною, копiя знаходиться у лещатах еталону. Лишень коли досягається рiвень Майстра вiдчиняються простори творчостi. Отже, єдине що стримує вiльний злет - це вiдсутнiсть балансу та гармонiї мiж верхнiми та нижнiми щабелями свiтобудови, вiдсутнiсть всеосяжної Любовi яка i є крильми злету. Можна багато дискутувати на цю тему, про те що кожен бачить це по своєму, та однозначно можна стверджувати - скуштувавши смак злету творчостi, ви його уже нi з чим не сплутаєте.
  
   Отже, особистiсть без Любовi - є рабом. Любов є тим що дарує свободу, робить вас ВIЛЬНИМИ!
   I це так є! I це є iстина! I на цьому все стоїть. I так як свiдомiсть не може делегуватись, так i iстина є одна i єдина, але вона є усюди, вона разом з Омофором обгортає усе суще.
  
   Свободу не можна обмiняти, продати iтд це не предмет а стан. Свободу можна лишень набути, її неможливо втратити. Одного разу набувши уже немає вороття у забудтя.
   Майстер нiколи нiчого не забуває, вiн має необмежений доступ до пам'ятi.
  
   15 грудня 2016.
  
  
   Для того щоб зрозумiти з чим працює Майстер, розглянемо вам знайому систему бачення свiту через скельця добра та зла пiд новим кутом зору. Це також допоможе зрозумiти краще роботу зворотнього, мiнусового часу. Отже людина живучи все дiлить по принципу добра та зла по вiдношенню до себе, по вiдношенню до свого шкарлупкового свiтобачення. Це подiбно до чорно бiлого бачення. Так от коли людина потрапляє в негативний, протилежний по напрямку час, коли вона звiльняється вiд пут iлюзорного Я, вона починає бачити у тiй-же самiй системi координат, та на цей раз центр ваги перемiщається у оточуючий свiт. Вона збирає ноти свого життя з навколишнього. Дуже часто картинка змiнюється на протележний знак i те що було бiлим в особистому стає чорним у очах iнших. Подiї егоiстичного гатунку набирають зовсiм iншого забарвлення. Людина будує на чистому аркушi для себе та для iнших малюнок твориться на чорному фонi. Тому так важливо позбутись шкарлупки одинокостi та вiдчинити у собi свiт.
   Ми яко людство пiдiйшли до дуже важливої межi. До переходу вiд чорнобiлого свiтосприйняття до входження кольорiв у наше свiтобачення. Шкарлупка людства пiд назвою егоїзм вiдходить у небуддтя.
   Давайте роглянимо яким чином утворюються кольори. Ви маєте три базовиi кольори якi змiшуючись утворюють усю палiтру веселки. Так от Майстер працює з балансом та гармонiєю цих трьох базових енергiй з яких утворюється усе розмаїття свiту. Ключовим є поняття балансу та гармонiї. Набуддтя досвiду вiдттворення балансу та гармонiї стає першочерговою задачею Майстра, адже усе iнше приложеться. Результат яко одиноке проявлення не хвилює Майстра, адже це лишень тимчасовий прояв, а баланс та гармонiя проявить себе у бiльш широкому загалi, тобто чорно-бiла миттєвiсть вiдходить у минуле, та на сцену виходить охоплення усього можливого. Усе можливе покривається Омофором, який несе у собi баланс та гармонiю, несе Любов - це i є проявлення Майстрiв, це i є стан Майстра.
  
   19 грудня 2016.
  
  
   Тепер про основнi елементи якими оперує Майстер, елементи його майстерностi, його майстернi - це активний, пасивний та нейтральний. Точнiсiнько так як це було оповiдано про три базових кольори так i тут ми маємо три базових складових усього що нас оточує. Коли ви вiзьмете будь-що, та розкладете на складовi, у вас завжди будуть присутнi цi базовi проявлення. Наприклад ваш погляд активно вивчає предмет, на переферiї зору находиться пасивна iнформацiя, якою нехтується, ну i те чого ми не бачимо ми i вiдносимось нiяк. Потрiбно зазначити що данний погляд завжди присутнiй по вiдношенню до чогось, повинно бути мiсце прикладення. Наприклад для досвiду потрiбно Я, нехай тимчасове, iллюзорне але воно потрiбно, як актору образ i тодi вистава життя цiєї особистостi накладає пласти рiзноманiтних iнтересiв по фазi активний-пасивний-нейтральний. Таким чином отримується досвiд i вiн виводить особистiсть на наступний рiвень, альбо вiдкидає назад, що теж є досвiдом. Падiння з активного стану в пасивний та можливо нейтральний, часто гартує особистiсть i вона пiдiймаючись знову та знову набуває нових рис та досвiду який в кiнцевому результатi приводить до цiлi. Потрiбно зазначити що цi три стани немають позитивного та негативного вiдношення - це iнструменти Майстра. Ви можете їх побачити як у часi так i по за ним, як у фiзичному, так i в ментальному проявленнi. Так от робота майстра i заключається у тому щоб усi частки всесвiту були у балансi помiж собою не порушуючи гармонiї, а для цього потрiбна не абяка майстернiсть.
   На остаток потрiбно зазначитищо у Майстра не має звичної особистостi, тут можлива як iндивiдуальна форма, так i множинна, при чому при необхiдностi множинна та iндивiдуальна можуть поєднуватись. Ви можете бачити Майстра яко особистiсть, як деяке Омофоро подiбне поривало, так i гурт рiзноманiтних особистостей, якi бачуться рiзно та подiбно мурашнику дiють єдино.
  
   21 грудня 2016.
  
  
  
   Далi поволi та уважно!
   Ми пiдiйшли до дуже важливого та ключового моменту у роботi Майстра. Вiн стикається з проблемою iдентичностi. А власне у нього на робочому столi розкладенi по полицям iнструменти Я та МИ. Вiн ширяє Омофором та набуває все бiльшої майстерностi та розумiння. Отже що лежить покривається Омофором Майстра. Iснує деяке творяще начало, яке являється першопричиною усього, усiх вiбрацiй, та яке iснує у всьому одночасно та усюди. Далi так як iдентичнiсть неможливо скопiювати та можливо створити оманливу iдентичнiсть. Для того щоб це сталось копiї надiляють можливiстю творити, а коли закривається пам'ять, то ця iндивiдуальна творчiсть закривається сама на себе утворюючи таким чином лялечку-шкарлупку в якiй i народжується iллюзорне Я. Яким чином вiдбувається це копiювання, адже особистiсть неможливо скопiювати, особистiсть являє собою унiкум, що не надається передбаченню i таким чином не може мати копiй. Це було вирiшено шляхом подiлу особистостi, подiбно мозаїки на меньшi шматочки. Але особистiсть подiлити неможливо... Утворилась деяка мережа що об'єднує усе пiд покров Омофору i все є зв'язанно з усiм завжди, а лялечки-шкарлупки утворюють утворюють вузлики на цiй мережi. Таким чином людина втiлюється та проходить цикл iнкарнацiй. Згодом по мiрi дозрiвання закладеного зерна, вузлик розв'язується, щити знiмаються, та iде злиття з омофором - Майстер народився. Наступний крок принесення своєї частки творця, частки доведенної до рiвня Майстра у лоно Отця - у дiм. Ось тут перед Майстром виникає неаби-який виклик, адже декларуючи досягнення майстерностi вiн також бере на себе вiдповiдальнiсть дiяти, жити, дихати, надихати своє проявлення вiдповiдним чином. Майстер, частина Творця доведена до майстерностi займає вiдповiдне положення, яке їй належить по праву, та не тiльки... Адже хтось утримував це мiсце, мiсце частки мозаїки, у чистотi та порядку. Не побоїмся цього слова - у св'ятостi. I не просто утримувалось але i пiдтримувалось у робочому, готовому для господаря-Майстра станi. Так от, тепер i майстер освоївши свою домiвку та "розливши", розчинивши принесений плiд життя, сам бере на себе вiдповiдальнiсть за тi частки мозаїки якi на даний момент знаходяться у сплячому станi, адже їх господарi ще не стали майстрами з великої лiтери. Якщо продовжити аналогiю з мозаїкою, то вiдсутнi кольори тимчасово заповняються найближче пiдходячим найбїш спiвзвучним елементом. Цей процесс можна уявити собi яко кулю яка у собi вмiщає весь матерiал, але який є однорiдний подiбно пiску у морi. Далi це все вкидається в горнило печi, у горнило життя де вже по прошестю iонiв часу утворюють майстернi дiаманти що у свою чергу доповнюють кулю набутим утворюючи таким чином не аби-якої краси вiзерунок.
   Для того щоб зрозумiти вищесказанне, потрiбно знову звернути увагу на Баланс та Гармонiю. Стан Майстра це не диплом по завершеннi унiверситету, а кожноднавна праця, це власне стан, де подивившись на сотворене розумiєш - Майстер.
   I це так є!
  
   27 грудня 2016.
  
  
   Якщо передати вiдчуття дому одним словом то отримаємо - спокiй. Почуття повного упокоєння. Вас нiхто не осудить нiзащо, ви все уже досягли у повнiй досконалостi яка була вам можлива. Вас нiхто не осудить так як ви у себе вдома. Ви у себе, у собi, єдине що може повпливати на вас це ваша-ж думка про вас самих. Тепер увага. Це вiдчуття дому не має кордону, це власне вiдчуття, його можна здобути будь де та будь коли. Остаточно ви зливаєтесь з цим почуттям, почуттям довершенностi повного балансу та гармонiї, коли приносете свою частку Майстра у цiле, що є всiм i вся.
   Таким чином усi частинки повернуться до єдиного цiлого. Тобто всi рано чи пiзно повернуться до дому, де їх з любовiю чекають. Пройдуть iони часу та ця iстина залишиться непохитною, змiняться рiзноманiття iллюзорних Я пiд покровом Омофору, та зерно дому буде чекати свого часу, буде поволi пускати корiння на нивi духовностi.
  
   30 грудня 2016.
  
  
   Виникає закономiрне запинання, навiщо все це iснує, в чому проявляється потреба iснування - iстини плекання. Як ми уже стверджували, пам'ять, а точнiше пам'ять переведена у досвiд Майстра є пелканням Iстини, є змiстом iснування, є тим Ноєвим ковчегом що перенесе все у майбутнє. I так як у Ноєвiм ковчезi було кожної тварi по парi, так i кожен Майстер знайшовши баланс та гармонiю повернеться до Дому, наступить колапс вiбрацiй. Нi зовсiм не кiнець, а колапс одного всесвiту та народження нового. Майстер i є тим Ноєвим ковчегом що перенесе досвiд перенесе вас, перенесе нас у майбутнiй час. Адже з колапсом вiбрацiй i час припинить iснування, усе вiдiйде в мiжчасся до моменту коли новий вiдлiк часу не завiбрує знову.
   Ось чому так важливо вiдкрити у собi вище Я, вiдкрити у собi Омофор, доступ до стану МИ. Тому, коли особистiсть живе iллюзорним Я, сумнiви та страхи роздирають її яко прапор на щоглi корабля. З точки зору Омофору це подiбно на тимчасовий, хворобливий стан, а Омофор боронить та чекає на одужання, i воно наступить, яко наступає ранок i темряви забуття уже немає.
  
   I це так Є!
  
   6 сiчня 2017.

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"