Зіроньки сяють, нічка минає,
Вітер тихесенько пісню співає,
А там золотиться уже небокрай,
- О небо, ти волі своєї благай!
Все прокидається, все оживає,
Бо ранок кайдани неволі знімає,
З тебе, Україно, з тебе, рідний край,
Я часточка тебе - ти це пам"ятай!
Кручі високі, луки широкі,
Та ти великий, Дніпре ясноокий,
Чого ви шукаєте в цім білім світі?
Самі журбою і горем сповиті,
Прагнете щастя, а горе збираєте,
Серце і думи свої розпинаєте.
За що, ви скажіть мені, лани безкраї,
Життя на страждання свої ви міняєте,
Та долю нещасну свою несете,
Все прагнете волі, а воля святе!